Хайтарма (крим. Qaytarma, Повернення) — кримськотатарський святковий народний танець.
Танець символізує природні цикли та вічний рух. Чоловік під час танцю тримається струнко, руки витягує в різні боки, а пальці стикає в кулаки. Робить стрімкі й запальні рухи з невеликими підстрибуваннями. Натомість жінка діє пластично без різких рухів із акуратними рухами ніг і плечей, роблячи плавні обертальні рухи руками. При цьому в деяких джерелах вказують, що танець можуть виконувати тільки жінки або жінки окремо від чоловіків.
Історія
Дослідник Анатолій Богород припускає, що хайтарма походить від суфійського танцю дервішів.
За іншою версією, коріння танцю пов'язано з появою сефардів у Криму після їх вигнання з Піренейського півострова в 1492 році. В Криму танець перейняли кримські цигани (урмачель). Автори цієї версії вказують, що вперше хайтарму згадано в 1793 році. Крім того, танець в різних варіаціях використовують не тільки кримські татари, а й кримчаки, караїми, уруми та греки Приазов'я.
У 1903 році композитор Олександр Спендіаров вперше виконав мелодію «Хайтарма». Матеріал для пісні він зібрав під час перебування в Карасубазарі. При цьому Спендіаров записав мелодію з нехарактерним для музики народів Криму розміром 3/8 замість ритму 7/8.
Влітку 1925 року відбулася археологічно-етнографічна експедиція в Криму, в якій брали участь Усеїн Боданинський, Осман Акчокракли і Асан Рефат. Під час експедиції було записано 25 версій танцю. На основі зібраних матеріалів Рефат у книзі «Пісні кримських татар» 1932 роки зробив висновок про те, що хайтарма є виключно кримськотатарською танцем і не властива народам Кавказу, Туреччини або Ірану. В роботі Сергія Зайченка «Танці греків Приазов'я» 1995 року наведено дослідження 22 населених пунктах регіону, під час якого також було зафіксовані різні варіанти танцю. Зайченко охарактеризував музичний ритм хайтарми як 9/8 або 7/8, що характерно для тюркської культури. З цього дослідник зробив висновок про те, що танець не можна віднести до грецької культури.
Див. також
Примітки
- Весілля в Криму по-кримськотатарськи (фотогалерея) [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] // radiosvoboda.org
- Кочнова, Ольга Анатольевна. Семиотический анализ художественного фильма «Хайтарма» [ 13 січня 2020 у Wayback Machine.] (2014) // Таврические студии. Серия: Культурология. № 6. с. 66-71
- Олейник М. А. Народная хореографическая культура крымских татар [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] // Культура народов Причерноморья с древнейших времён до наших дней, Симферополь. 2017. с. 87-89
- Шерфединов, Яя. // Издательство литературы и искусства имени Гафура Гуляма. Ташкент, 1978. с. 232 — с. 181
- А. М. Підлипська. Кримськотатарський танець у діяльності професійних митців хореографії за межами Криму у першій половині ХХ століття (до 1941 року) [ 13 січня 2020 у Wayback Machine.] // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 125. — С. 33-36
- А. В. Богород. Танцювальні ритуали і практики мусульман: релігієзнавчий аспект [ 3 липня 2020 у Wayback Machine.] // Гілея: науковий вісник. — 2015. — Вип. 103. — С. 227—232
- Казаченко Б.Н., Бакши Н.Ю., Ачкинадзе А.Л. Музыкально-поэтическое наследие крымчаков // Вопросы крымскотатарской филологии, истории и культуры. — 2016. — № 2.
- Святыни и проблемы сохранения этнокультуры крымских караимов-караев: материалы научно-практической конференции в рамках Международного этнографического фестиваля «Караи собирают друзей», Симферополь, Евпатория, Джуфт Кале, 14-16 сентября 2007 г [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.] // Ассоциация крымских караимов «Крымкарайлар», 2008 — с. 263
- Б. Н. Казаченко, Н. Ю. Бакши, А. Л. Ачкинадзе. «Музыкально-поэтическое наследие крымчаков»
- Караимская жизнь // 1911. № 07
- Александр Рыбалко. С приазовскими греками в Карпатах танцевали хайтарму [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] Greek.ru // 27.07.2005
- Нацменшини на лінії розмежування: греки Приазов’я [ 23 січня 2018 у Wayback Machine.] // radiosvoboda.org
- Бекирова Гульнара. Крымские напевы Александра Спендиарова [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] (1 ноября 2016) // krymr.com
- А. Н. Бабий. Крымскотатарский народный танец в фольклорно-этнографических исследованиях 20-30-х гг. ХХ ст. [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 75-78
- Др. Эрдоган Алтынкайнак. Музыкально-танцевальное искусство греков Приазовья, как источник изучения этнической истории [ 12 січня 2020 у Wayback Machine.] // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 46. — С. 198—201
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hajtarma znachennya Hajtarma krim Qaytarma Povernennya krimskotatarskij svyatkovij narodnij tanec Gravyura Kristiana Gajslera na yakij zobrazheno vikonannya hajtarmi 1790 ti rokiHajtarma na poshtovij marci Ukrayini 2015 rik Tanec simvolizuye prirodni cikli ta vichnij ruh Cholovik pid chas tancyu trimayetsya strunko ruki vityaguye v rizni boki a palci stikaye v kulaki Robit strimki j zapalni ruhi z nevelikimi pidstribuvannyami Natomist zhinka diye plastichno bez rizkih ruhiv iz akuratnimi ruhami nig i plechej roblyachi plavni obertalni ruhi rukami Pri comu v deyakih dzherelah vkazuyut sho tanec mozhut vikonuvati tilki zhinki abo zhinki okremo vid cholovikiv IstoriyaDoslidnik Anatolij Bogorod pripuskaye sho hajtarma pohodit vid sufijskogo tancyu dervishiv Za inshoyu versiyeyu korinnya tancyu pov yazano z poyavoyu sefardiv u Krimu pislya yih vignannya z Pirenejskogo pivostrova v 1492 roci V Krimu tanec perejnyali krimski cigani urmachel Avtori ciyeyi versiyi vkazuyut sho vpershe hajtarmu zgadano v 1793 roci Krim togo tanec v riznih variaciyah vikoristovuyut ne tilki krimski tatari a j krimchaki karayimi urumi ta greki Priazov ya U 1903 roci kompozitor Oleksandr Spendiarov vpershe vikonav melodiyu Hajtarma Material dlya pisni vin zibrav pid chas perebuvannya v Karasubazari Pri comu Spendiarov zapisav melodiyu z neharakternim dlya muziki narodiv Krimu rozmirom 3 8 zamist ritmu 7 8 Vlitku 1925 roku vidbulasya arheologichno etnografichna ekspediciya v Krimu v yakij brali uchast Useyin Bodaninskij Osman Akchokrakli i Asan Refat Pid chas ekspediciyi bulo zapisano 25 versij tancyu Na osnovi zibranih materialiv Refat u knizi Pisni krimskih tatar 1932 roki zrobiv visnovok pro te sho hajtarma ye viklyuchno krimskotatarskoyu tancem i ne vlastiva narodam Kavkazu Turechchini abo Iranu V roboti Sergiya Zajchenka Tanci grekiv Priazov ya 1995 roku navedeno doslidzhennya 22 naselenih punktah regionu pid chas yakogo takozh bulo zafiksovani rizni varianti tancyu Zajchenko oharakterizuvav muzichnij ritm hajtarmi yak 9 8 abo 7 8 sho harakterno dlya tyurkskoyi kulturi Z cogo doslidnik zrobiv visnovok pro te sho tanec ne mozhna vidnesti do greckoyi kulturi Div takozhAkim DzhemilovPrimitkiVesillya v Krimu po krimskotatarski fotogalereya 12 sichnya 2020 u Wayback Machine radiosvoboda org Kochnova Olga Anatolevna Semioticheskij analiz hudozhestvennogo filma Hajtarma 13 sichnya 2020 u Wayback Machine 2014 Tavricheskie studii Seriya Kulturologiya 6 s 66 71 Olejnik M A Narodnaya horeograficheskaya kultura krymskih tatar 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Kultura narodov Prichernomorya s drevnejshih vremyon do nashih dnej Simferopol 2017 s 87 89 Sherfedinov Yaya Izdatelstvo literatury i iskusstva imeni Gafura Gulyama Tashkent 1978 s 232 s 181 A M Pidlipska Krimskotatarskij tanec u diyalnosti profesijnih mitciv horeografiyi za mezhami Krimu u pershij polovini HH stolittya do 1941 roku 13 sichnya 2020 u Wayback Machine Kultura narodov Prichernomorya 2008 125 S 33 36 A V Bogorod Tancyuvalni rituali i praktiki musulman religiyeznavchij aspekt 3 lipnya 2020 u Wayback Machine Gileya naukovij visnik 2015 Vip 103 S 227 232 Kazachenko B N Bakshi N Yu Achkinadze A L Muzykalno poeticheskoe nasledie krymchakov Voprosy krymskotatarskoj filologii istorii i kultury 2016 2 Svyatyni i problemy sohraneniya etnokultury krymskih karaimov karaev materialy nauchno prakticheskoj konferencii v ramkah Mezhdunarodnogo etnograficheskogo festivalya Karai sobirayut druzej Simferopol Evpatoriya Dzhuft Kale 14 16 sentyabrya 2007 g 30 chervnya 2020 u Wayback Machine Associaciya krymskih karaimov Krymkarajlar 2008 s 263 B N Kazachenko N Yu Bakshi A L Achkinadze Muzykalno poeticheskoe nasledie krymchakov Karaimskaya zhizn 1911 07 Aleksandr Rybalko S priazovskimi grekami v Karpatah tancevali hajtarmu 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Greek ru 27 07 2005 Nacmenshini na liniyi rozmezhuvannya greki Priazov ya 23 sichnya 2018 u Wayback Machine radiosvoboda org Bekirova Gulnara Krymskie napevy Aleksandra Spendiarova 12 sichnya 2020 u Wayback Machine 1 noyabrya 2016 krymr com A N Babij Krymskotatarskij narodnyj tanec v folklorno etnograficheskih issledovaniyah 20 30 h gg HH st 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Kultura narodov Prichernomorya 2004 51 S 75 78 Dr Erdogan Altynkajnak Muzykalno tancevalnoe iskusstvo grekov Priazovya kak istochnik izucheniya etnicheskoj istorii 12 sichnya 2020 u Wayback Machine Kultura narodov Prichernomorya 2003 46 S 198 201