Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Забуті Забу ті тропі чні хворо би англ neglected tropical diseases

Забуті тропічні хвороби

Забуті тропічні хвороби
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Забуті.

Забу́ті тропі́чні хворо́би (англ. neglected tropical diseases) — група різноманітних з медичної точки зору тропічних інфекційних хвороб, особливо поширених у верствах населення, які мають низький рівень доходів і проживають у деяких районах Африки, Азії, Північної та Південної Америки. Ці хвороби спричинюють різні патогенні мікроорганізми, такі як віруси, бактерії, гельмінти і найпростіші. Різні медичні організації визначають список цих захворювань по-різному.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) вважає, що такими слід визнати 18 окремих або груп інфекційних хвороб. У країнах Африки на південь від Сахари ці захворювання мають такий самий економічний тягар та соціальний вплив, як малярія і туберкульоз. Деяким із цих хвороб можна запобігти за допомогою ефективних профілактичних заходів або лікувати сучасними препаратами, що доступні у країнах розвиненої медицини, але недоступні в менш розвинених країнах. У деяких випадках ефективне лікування є відносно недорогим. Наприклад, для лікування деяких шистосомозів необхідно лише 0,20 доларів на одну дитину на рік. Проте, контроль забутих тропічних хвороб, за оцінками, мав потребувати фінансування в розмірі від 2 до 3 млрд доларів до 2015—2017 років.
30 вересня 2016 року ВООЗ повідомила про те, що за оцінкою цієї організації в 2015 році рекордні 979 мільйонів людей отримали лікування щонайменше однієї забутої тропічної хвороби. Це безпрецедентне досягнення відбулось вперше, що так багато людей в одному році були проліковані на глобальному рівні завдяки відповідним лікувальним програмам.

Забуті тропічні хвороби (neglected tropical diseases)
image
Приклад забутої тропічної хвороби - міцетоми (мадурська стопа).
Приклад забутої тропічної хвороби - міцетоми (мадурська стопа).
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 A90A91;A82;A71;
A31.1;A66;A30;B57;
B56;B55;B68;B69
B72;B67;B66;B74.0
B74.1B74.2;B65;B47
MeSH D058069
image Neglected tropical diseases у Вікісховищі

Загальне соціальне значення цих хвороб

Ці захворювання контрастують з трьома великими соціальними захворюваннями (ВІЛ-інфекція / СНІД, туберкульоз та малярія), які зазвичай отримують більше фінансування для наукових досліджень і лікування через їхній великий суспільний розголос. Забуті тропічні хвороби приєднуючись до ВІЛ-інфекції та туберкульозу роблять їх менш тривалими за перебігом і більш смертоносними. Утім, деякі фармацевтичні компанії взяли на себе зобов'язання пожертвувати всі необхідні ліки для масового лікування, і, зокрема, масову дегельмінтизацію успішно провели в ряді країн. Однак такі дії не мають тривалого успіху, якщо не запобігати зараженню.

Сімнадцять забутих тропічних хвороб є пріоритетними для ВООЗ. Ці хвороби поширені в 149 країнах, у яких мешкає понад 1,4 млрд людей (в тому числі більше 500 мільйонів дітей), вони збіднюють економіку країн, що розвиваються, на мільярди доларів щороку. Кількість смертей, які спричинили забуті тропічні хвороби, зменшилася від 204000 в 1990 році до 142000 у 2013 році. Із 17 забутих тропічних хвороб, 2 планують викорінити (дракункульоз — до 2015 року, фрамбезію — до 2020 року), ще 4 — знизити до незначного рівня захворюваності (трахому, африканський трипаносомоз, проказу, лімфатичні філяріїдози — до 2020). Станом на кінець 2015 року, було зафіксовано лише 22 випадки дракункульозу.

Кілька забутих тропічних хвороб, таких як проказа, спричинюють тяжкі каліцтва, які призводять до соціальної стигматизації. Лімфатичні філяріїдози, наприклад, зумовлюють тяжкі каліцтва у вигляді слоновості, які можуть стати причиною відмови в шлюбі і нездатності працювати. Дослідження, проведені в Гані і Шрі-Ланці, показали, що створення груп підтримки для пацієнтів з лімфатичними філяріїдозами можуть підвищити в таких постраждалих самооцінку, якість життя і соціальні відносини через адекватну соціальну підтримку та надати їм необхідні практичні поради про те, як справлятися з їхньою хворобою.
Дегельмінтизація корелює зі збільшенням відвідуваності школи.
Вплив забутих тропічних хвороб тісно пов'язаний із статтю в деяких ситуаціях. Деякі з них непропорційно часто уражають жінок — особливо шистосомози, гарячка денге, анкілостомози, хвороби Шагаса під час вагітності. Дослідження, проведене в Уганді, показало, що жінки легше можуть отримати адекватне лікування, тому що у них менше професійних обов'язків, ніж у чоловіків, і вони більш сприйнятливі до лікування, але незнання місцевими медиками дії ліків на вагітних жінок стало причиною неналежного догляду. Стать слід враховувати при розробці програм лікування.

Список хвороб

Існують деякі суперечки між ВООЗ, основним центром контролю та моніторингу захворювань, і окремими експертами з інфекційних захворювань щодо того, які хвороби варто класифікувати до забутих тропічних. ВООЗ вважає, що цей список мають складати 18 окремих інфекційних хвороб або їхніх груп:

А от Стів Фізі, дослідник забутих тропічних хвороб, відзначає лише 13 таких хвороб та груп: відповідно виразка Бурулі, хвороба Шагаса, дракункульоз, анкілостомоз, африканський трипаносомоз людини, лейшманіози, проказа, лімфатичні філяріїдози, онхоцеркоз, шистосомози, трахома, аскаридоз, трихоцефальоз.
Тоді як А. Фенвік визнає 12 «основних» забутих тропічних хвороб та їхніх груп: аскаридоз, виразка Бурулі, хвороба Шагаса, дракункульоз, африканський трипаносомоз, лейшманіоз, лепра, лімфатичні філяріїдози, онхоцеркоз, шистосомози, трахома і трихоцефальоз. Також останнього часу відносять таку ендемічну для Південної Америки хворобу як системний бартонельоз.

Ці 18 захворювань згідно списку ВООЗ є результатом патогенної дії п'ятьох різних таксономічних типів біологічних причинних патогенів:

Вірусні хвороби

Гарячка денге

image
Зворотній розвиток висипу при гарячці денге («білі острови у червоному морі»).

50-100 млн випадків інфікування вірусом денге реєструють щорічно. Класична гарячка денге, як правило, не є смертельною, але людина, яка була інфікована одним з чотирьох серотипів вірусу денге і перехворіла, може пізніше стати більш вразливою перед зараженням іншими серотипами, що здатне призвести до ураження потенційно смертельною формою — тяжкою гарячкою денге. Гарячку денге спричинює флававірус і поширюється вона, в основному, через укус комара A. aegypti. Ніякого лікування, вакцинації від класичної гарячки денге або тяжкої гарячки денге станом на 2016 рік не існує.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Гарячка денге.

image
Хворий на сказ собака.

Сказ

60 тисяч випадків смерті людей від сказу фіксують щорічно. Більш високий показник цього у сільській місцевості, в першу чергу страждають діти. Сказ призводить до смерті. Його спричинює вірус, що потрапляє до організму через укуси заражених тварин або через інфікування існуючої рани зараженою вірусом слиною тварин. Сказ можна попередити шляхом негайної вакцинації після укусу тварини, а також очищення і дезінфекції ран від укусів (постконтактна профілактика). Перші симптоми — набухання рубців, що вже утворилися на місці укусу. Інкубаційний період триває від 15 діб до 1 року, в середньому 3 місяці. У розпалі виникає характерна гідрофобія, аерофобія, в подальшому розвиваються паралічі, смерть настає від зупинки дихання. Сказ не можна виявити до появи симптомів. Він може бути виявлений шляхом дослідження відбитку з кон'юнктиви після того, як симптоми почнуть розвиватися.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Сказ.

Бактеріальні хвороби

image
Мапа світового поширення трахоми станом на 2009 рік.

Трахома

Із 21,4 млн людей, які хворіють на трахому, 2,2 млн є частково сліпими та 1,2 млн — повністю. На захворювання, в першу чергу, страждають жінки і діти. При цій хворобі ризик смерті дуже низький, хоча багаторазові повторні інфекції, в кінцевому підсумку, можуть призвести до тяжкої інвалідності через сліпоту. Трахому спричинюють бактеріальні збудники Chlamydia trachomatis, що поширюються контактно-побутовим шляхом через виділення з очей і, в деяких регіонах, за допомогою «комах, що полюбляють лізти в очі». У лікуванні застосовують антибіотики. Єдиний відомий метод профілактики — особиста гігієна. Основними патологічними змінами є внутрішні травми повік, що призводять до їх згортання всередину. Трахому спостерігають в країнах Африки, Азії, Карибського регіону, Близького Сходу та на Папуа-Новій Гвінеї.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Трахома.

image
Виразка Бурулі на хрящі вуха у дитини.

Виразка Бурулі

Виразка Бурулі поширена в Африці, Азії і Латинській Америці. Хворобу спричинює бактерія Mycobacterium ulcerans. Хоча смертність при цій хворобі є мінімальною, ускладнення вторинною інфекцією можуть призвести до смерті. Захворювання часто спричинює каліцтво через рубцювання глибоких виразок шкіри, інвалідність, яку можна часто запобігти шляхом раннього лікування.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Виразка Бурулі.

image
Зміни при фрамбезії — до та після лікування.

Фрамбезія

Дані про поширеність фрамбезії неточні, хоча відомо, що вона, в першу чергу, уражає дітей. Хвороба найбільш поширена в теплих, вологих, тропічних районах Північної і Південної Америки, Африки, Азії і на островах Тихого океану. Ризик смерті дуже низький, проте захворювання здатне рецидивувати, і через це призводить до інвалідності за відсутності лікування. Це хронічна бактеріальна інфекція, що передається (контактним механізмом), і її спричинюють трепонеми, які близькі до збудника сифілісу. Як і сифіліс її треба лікувати антибіотиками. Хворобі можна запобігти шляхом поліпшення гігієни та санітарії.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Фрамбезія.

image
«Левине обличчя» при проказі.

Проказа (лепра)

ВООЗ повідомила, що на кінець 2014 року в світі було 175 554 хворих на проказу і 213 889 нових випадків зареєстрували протягом року. Території поширення хвороби — 121 країна світу, найбільше хворих — Ангола, Бразилія, Центрально-Африканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Індія, Мадагаскар, Мозамбік, Непал, Танзанія. Значний тягар несе ця хвороба — 1-2 млн людей в даний час спотворені через те, що хворіють на проказу. Це відбувається за відсутності адекватного лікування, яке є на сьогодні доступне завдяки міжнародним організаціям під егідою ВООЗ. Проказа є мікобактеріальною хворобою, збудник якої є близьким для збудника туберкульозу. Вакцина БЦЖ має деякий профілактичний ефект проти прокази. Проказа має 5-20 річний термін інкубації, характерним є хронічне запалення шкіри, хрящів, нервів, що призводить до відпадіння деяких частин тіла при прогресуванні хвороби — носа, вушних раковин, пальців, тощо.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Проказа.

Хвороби, як спричинюють найпростіші

image
Індіанка, яка має ознаки хвороби Шагаса.

Хвороба Шагаса

Хвороба Шагаса також відома як американський трипаносомоз, що входить до групи трипаносомозів. Близько 15 млн людей хворіють на хворобу Шагаса. Шанси захворіти підвищуються для осіб з ослабленим імунітетом, дітей і літніх людей. Прогресування хвороби можна припинити специфічним лікуванням на ранній стадії. Хвороба Шагаса характеризується прогредієнтним тривалим перебігом, що призводить до тяжких страждань. Хворобу спричинюють найпростіші — трипаносоми. Захворювання передається внаслідок втирання в пошкоджену шкіру інфікованих фекалій триатомових клопів. Зрідка збудники хвороби можуть потрапити до організму внаслідок споживання зараженої їжі або через контакт із зараженими рідинами. Виділяють дві фази хвороби Шагаса. Гостра фаза зазвичай перебігає безсимптомно. В інших випадках першими ознаками, зазвичай, є пурпуровий набряк навколо очей, локальна лімфоаденопатія і гарячка, що супроводжуються цілою низкою інших проявів. Хронічна фаза виникає у 30 % захворілих і може також клінічно перебігати у трьох формах: безсимптомна (найбільш поширена), з ураженням серця, з ураженням травної системи. Хворобу Шагаса можна діагностувати за допомогою серологічного тесту, хоча він дає не дуже чіткі результати. Хворобі Шагаса можна запобігти, уникаючи укусів комах, облаштовуючи будинок москітними сітками, споживаючи гігієнічні продукти харчування, звертаючись за медичною допомогою та проходячи лабораторні тестування.

image
Хворий з Уганди в останній стадії сонної хвороби.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Хвороба Шагаса.

Сонна хвороба

Африканський трипаносомоз також відомий як сонна хвороба. Є паразитарним захворюванням, що входить до групи трипаносомозів, її, як і хворобу Шагаса, спричинюють трипаносоми. Станом на 2010 рік зафіксували менше ніж 10000 випадків, а на 2014 рік — 3796 захворілих. Африканський трипаносомоз людини поширюються через укус мухи цеце. Найчастішими проявами є гарячка, головний біль, збільшення лімфатичних вузлів на ранньому етапі, порушення режиму сну, зміни особистості, зниження когнітивних функцій і, урешті-решт, кома на пізньому етапі. Сонну хворобу діагностують за допомогою недорогого серологічного тесту. Хвороба завжди закінчується смертю, якщо її не лікувати на ранньому етапі.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Сонна хвороба.

image
Зміни язика при вісцеральному лейшманіозі на кшталт номи.

Лейшманіози

Існують три людські лейшманіози: вісцеральний, шкірний та шкірно-слизовий. Близько 12 млн людей в світі інфіковані найпростішими — різними лейшманіями, збудниками лейшманіозів. Щорічно відбуваються від 900 тисяч до 1,3 млн нових випадків та 20-30 тисяч смертей переважно від вісцерального лейшманіозу. Принаймні 90 % випадків зараження вісцеральним лейшманіозом припадають на Бангладеш, Бразилію, Ефіопію, Індію, Південний Судан і Судан. Шкірний лейшманіоз зустрічається в Афганістані, Алжирі, Бразилії, Колумбії, Ірані, Пакистані, Перу, Саудівській Аравії і Сирії. Близько 90 % випадків шкірно-слизового лейшманіозу припадає на Болівію, Бразилію та Перу. Лейшманіози передаються через укус москітів та . Діагностика ґрунтується на оцінці результатів клінічних, серологічних, паразитологічних тестів. Існують лікарські препарати для лікування, які є досить дорогими.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Лейшманіоз.

Ураження, як імовірно спричинюють гриби

Міцетома

Міцетома є хронічним, з поступовим наростанням деструкції, запальним захворюванням зазвичай з ураженням стопи, але іноді ще якась частина тіла може бути пошкоджена. Скоріше за все вона відбувається внаслідок травматичної інокуляції деяких грибів, можливо у поєднанні з бактеріями, в підшкірну основу. Хоча міцетому описали ще в 1694 році, але вперше про неї повідомили в середині XIX століття в індійському місті Мадура і назвали відповідно «мадурською стопою». Міцетома зазвичай уражає молодих людей, особливо чоловіків у віці від 20 до 40 років, в основному в країнах, що розвиваються. Люди низького соціального статусу, які фізично працюють, особливо такі, як агропрацівники, скотарі є найбільш постраждалими. Міцетома має численні несприятливі медичні та соціально-економічні наслідки для пацієнтів, спільнот і органів охорони здоров'я.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Міцетома.

Гельмінтози

image
Вигляд свин'ячого ціп'яка — збудника теніозу та цистицеркозу.

Теніази / цистицеркоз

Цистицеркоз — це зараження личинками свинячого ціп'яка, в той час як теніази — гельмінтози, які спричинюють дорослі ціп'яки. Цистицеркоз є найбільш поширеною причиною епілепсії в країнах, що розвиваються. Хвороби поширені в Азії, Африці, Латинській Америці, зокрема, на фермах. Теніози не є смертельними, в той час як цистицеркоз може спричинити епілепсію, набряк мозку і через це бути фатальним. Теніїди, зазвичай, проникають в організм через споживання зараженої свинини (теніоз) та яловичини (теніаринхоз). Цистицерки — через вживання зараженої їжі, рідше — води, через немиті від ґрунту руки, а також ендогенно. Теніоз має слабко виражені клінічні прояви: біль у животі, нудота, діарея або запор, спостереження частин ціп'яка — проглотид у фекаліях. Цистицеркоз є причиною утворення кіст у різних органах, в першу чергу, у головному мозку та інших пошкоджень, які можуть зумовити головний біль, сліпоту, судоми, гідроцефалію, (менінгізм) і слабоумство. При теніаринхозі окрім тих же проявів, що відбуваються при теніозі, спостерігають характерне самостійне виділення проглотид поза акту дефекації Гельмінтози можна попередити за допомогою суворих методів інспектування м'яса та утримання худоби, поліпшення гігієни та санітарії, безпечного приготування м'яса, а також виявлення та лікування заражених серед людей, свиней, великої рогатої худоби.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Теніази.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Теніаринхоз.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Теніоз.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Цистицеркоз.

image
Витягування збудника дракункульозу — ришти шляхом намотування на сірник.

Дракункульоз

На сьогодні ВООЗ успішно впроваджує програму повної ліквідації дракункульозу в світі, як це відбулось з натуральною віспою. Внаслідок заходів у 2014 році зафіксовано 126 випадків дракункульозу, тоді як у 2012 році було зафіксовано 512 випадків, станом на 2015 рік — залишилося чотири ендемічних країни, у яких зафіксували 22 випадки: Чад (9 випадків), Ефіопія (3) Малі (5) і Південний Судан (5)., тоді як у 1986 році їх було 3,5 млн. Цей гельмінтоз не є смертельним, але може призвести до тривалого періоду непрацездатності. Дракункульоз відбувається внаслідок водного зараження, коли вода, що забруднена водяними блохами, які містять в собі ришту, заковтується людиною при питті, купанні, тощо та потрапляє всередину травної системи, звідки личинки мігрують до шкіри та починають у ній зростати. Приблизно через рік після зараження формується болючий пухир, який розривається та один або декілька ришт виходять назовні. Ці гельмінти можуть сягати до 1 метра завдовжки. Лікування проводять шляхом промивання та перев'язок ран, які спричинюють ришти, а надалі протягом декількох днів повільно витягають гельмінта на кілька сантиметрів допоки не створюється можливість його витягти повністю. Дракункульозу можна уникнути шляхом фільтрації води, негайного виявлення захворілих для запобігання подальшого поширення хвороби, обробки водойм з протиличинковими засобами (ларвіцидами).

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Дракункульоз.

image
Ехінококові кисти одночасно в легені та печінці.

Ехінококоз та альвококоз

На сьогодні ехінококоз поділяють на той, який спричинює однокамерний (гідатидний) ехінокок — власне ехінококоз, та такий, що його спричинює багатокамерний (альвеолярний) ехінокок — у деяких медичних джерелах його називають альвеококозом. Власне ехінококоз поширений у східній частині Середземномор'я, у Північній Африці, Південній та Східній Європі, Південній Америці та Центральній Азії. Альвеолярний ехінококоз виявляють у західній і північній частині Китаю, в Росії, на півночі Північної Америки. Шанси захворіти на ехінококоз вищі в сільській місцевості, і більше мільйона людей інфіковані ехінококами на даний момент. Цей гельмінтоз відносять до зоонозних, люди заражаються так само як тварини, заковтуючи випадково яйця ехінокока через забруднені руки або з водою чи їжею, але при цьому не стають джерелом інфекції для інших людей. Обидві клінічні форми мають безсимптомний перебіг протягом декількох років допоки ураження не досягне відчутних розмірів. При зараженні однокамерним ехінококом виросла киста, а іноді й декілька, у печінці спричинює біль в животі, нудоту і блювання; киста в легенях зумовлює хронічний кашель, біль у грудях і задишку. У випадку зараження альвеолярним ехінококом первинна кіста розвивається, як правило, тільки в печінці і є причиною втрати ваги, болю в животі, загального поганого самопочуття, а також симптомів печінкової недостатності. Діагностика ґрунтується на застосуванні методів медичної візуалізації та серологічних реакціях. В лікуванні ехінококозу застосовують як хірургічне втручання, так і антгельмінтні засоби. Зараження можна попередити шляхом дегельмінтизації собак, санітарної обробки, належної утилізації екскрементів тварин і вакцинації великої рогатої худоби.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Ехінококоз.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Хвороба, яку спричинює багатокамерний ехінокок.

image
Гіпертрофія жовчних шляхів при фасціольозі.

Породжені вживанням їжі трематодози

Інвазії, які спричинюють трематоди та передаються через їжу, включають клонорхоз, опісторхоз, фасціольоз. Ці гельмінтози, в першу чергу, відбуваються у домашніх і диких тварин, але передаються й людині. Гельмінти потрапляють в організм при вживанні в їжу таких продуктів харчування, як сира риба, заражена личинками паразитів, водна рослинність. Вважають, що принаймні 40 млн людей в світі заражені на ці гельмінтози. Опісторхоз є дуже поширеною інвазією в Росії.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Опісторхоз.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Клонорхоз.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Фасціольоз.

image
Слоновість нижніх кінцівок внаслідок одного з лімфатичних філяріїдозів.

Лімфатичні філяріїдози

Це підгрупа гельмінтозів, що належать до групи філяріїдозів і характеризуються ураженням лімфатичних судин та вузлів. До лімфатичних філяріїдозів відносять вухереріоз, який спричинює Wuchereria bancrofti, та бругіоз, який зумовлюють Brugia malayi та Brugia timori. Ці гельмінти (філярії) проникають до лімфатичної системи, в тому числі, й до лімфатичних вузлів; в хронічних випадках здатні зумовити елефантіаз (слоновість). Близько 100 млн людей в світі уражені тільки одним вухереріозом. Переважно це відбувається в екваторіальному поясі Африці, дельті Нілу, Туреччині, Індії, Південно-Східній Азії, Індонезії, Філіппінах, островах Океанії, частині Південної Америки. ВООЗ на сьогодні координує зусилля з ерадикації (викорінення) вухереріозу в світі. Бругіоз малайський виявляють в Індії, Шрі Ланка, Індонезії (Суматра, Ява, Борнео) Малайзії, Філіппінах, південному Таїланді, північному В'єтнамі, Південній Кореї, узбережжі Китаю. Бругіоз тиморський поширений на Зондських островах, Брунею, Східному Тиморі. Зараження людей відбувається виключно при кровосмоктанні, яке здійснюють комахи. Після розвитку в організмі комах під час укусу личинки гельмінтів потрапляють в людський організм, де відбувається розвиток дорослих гельмінтів, самиці яких народжують мікрофілярії. Внаслідок цього при вухереріозі відбуваються гарячка, інтоксикація, лімфаденіти, лімфангіт, специфічні ураження у вигляді слоновості статевих органів, молочних залоз, кінцівок. Для тиморського та малайського бругіозу переважні ураження нижніх кінцівок нижче рівня коліна. Виявлення при мікроскопії мікрофілярій в циркулюючій крові або в сечі, в рідині набряку або у біоптаті підтверджує діагноз. Лікування включає застосування протигельмінтних препаратів. Для лікування тяжкої слоновості проводять хірургічне втручання. Специфічної профілактики при лімфатичних філяріїдозах немає. Головним чинником профілактики є виявлення захворілих для проведення антигелмінтної аби розірвати коло циркуляції гельмінтів.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Лімфатичні філяріїдози.

image
Скульптура «Сліпий серед чудес» Скіпа Воллена. Розміщена на вулиці Маурітскайд в Амстердамі перед Королівським тропічним інститутом. Являє собою хлопчика, який як поводир веде старшу за нього людину, що засліплена через онхоцеркоз (річкову сліпоту).

Онхоцеркоз

Гельмінтоз, що виникає внаслідок інфікування гельмінтом Onchocerca volvulus, відомий ще як «річкова сліпота». Онхоцеркоз є другою після трахоми інфекційною хворобою за кількістю випадків сліпоти.. Хворобу відносять до підгрупи підшкірних філяріїдозів, групи філяріїдозів. Онхоцеркозом інфіковані приблизно 17-25 млн людей, і близько 0,8 млн страждають на втрату зору різного ступеня. 99 % випадків захворювань припадають на 31 країну Африки південніше Сахари, хоча онхоцеркоз трапляється також у Ємені та в окремих районах Південної Америки, станом на 20 січня 2016 року передача гельмінта триває там досі в Бразилії і Венесуелі виключно серед людей з племені Яномама. Наявність сліпоти за оцінками дослідників скорочує життя уражених на 4-10 років. ВООЗ поводить програму з ліквідації онхоцеркозу в Америці та поступове винищення його в Африці. Джерелом і резервуаром є хвора людина. Онхоцеркоз передається через укуси мошок роду Simulium. Клінічні прояви дуже різноманітні. Прояви онхоцеркоза не з'являються до тих пір, як личинки не дозріють у дорослих особин. В середньому, вони з'являються у період від 9 місяців до 2-х років після інфікування. Основними ознаками є утворення вузлів (онхоцеркоми), атрофія шкіри, обвисання шкіри, депігментація. При потраплянні збудника до ока відбувається помутніння та рубцювання рогівки, виникає сліпота. Традиційно діагноз онхоцеркозу підтверджують знаходженням мікрофілярій при світловій мікроскопії в зразках шкіри, яких взято за допомогою біопсії. Лікування проводять за допомогою протифілярійних препаратів. Проводять оперативне втручання задля видалення онхоцерком. Популяційні стратегії профілактики в ендемічних районах Африки і Південної Америки засновані на боротьбі з мошками і застосуванні регулярного (кожні 6-12 місяців) масового лікування хворих івермектином.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Онхоцеркоз.

Шистосомози

image
11-річний хлопчик, у якого є асцит і портальна гіпертензія внаслідок шистосомоза (Південний Агусан, Філіппіни).
Докладніше: Шистосомози

Зареєстровано більше 200 мільйонів випадків шистосомозів. Приблизно 85 % випадків припадають на країни Африки на південь від Сахари. Сечостатевий шистосомоз спричинює тяжкі ураження сечостатевої системи, що може призвести до смерті. Кишковий шистосомоз спричинює фіброз печінки, портальну гіпертензію та ураження шийки матки (які підвищують сприйнятливість ВІЛ для жінок). Зараження відбувається при контакті із забрудненою водою. Ці гельмінтози є унікальними в тому, що пошкодження відбуваються не з вини самих гельмінтів, а скоріше через великий обсяг яєць, що гельмінти виробляють. Шистосомоз можна діагностувати за допомогою серологічних реакцій, але вони часто дають непевний результат. Недорогий празиквантел може бути використаний для лікування людей з шистосомозом, але не може вберегти від повторного зараження. Вартість лікування становить 32 центи на дитину в рік. Масове лікування, дегельмінтизація з празиквантелем, доступ до чистої питної води, каналізації, санітарна освіта — все це може допомогти із запобіганням шистосомозу. Вакцини знаходяться в стадії розробки.

image
Дорослих аскарид видаляють з жовчних проток пацієнта в Південній Африці.

Гельмінтози, що передаються через ґрунт

image
Анкілостома в дванадцятипалій кишці під час фіброгастроскопії.

Чотири види гельмінтів здатні передаватися через ґрунт: аскарида людська (аскаридоз), волосоголовець (трихоцефальоз), кишкова вугриця (стронгілоїдоз) та дуоденальна анкілостома і американський некатор (анкілостомози). Приблизно 2 мільярди людей страждають на (геогельмінтози) по всьому світі. Зараження цими гельмінтами найчастіше і з високою потенцією відбувається в країнах Африки на південь від Сахари, Північній і Південній Америці, Китаї та східній Азії. Кожен житель тропіків уражений в середньому 3—4 гельмінтозами, субсахарної Африки — 2—3; Азії, Південної та Центральної Америки — 1. Тяжкість стану залежить від кількості гельмінтів в організмі, прояви можуть включати проблеми з кишечником, анемію, нестачу енергетичного постачання до органів та тканин, зниження фізичного і розумового розвитку. Діагностику проводять за (звичайними методами виявлення нематодних гельмінтів). Лікування проводять на сьогодні з використанням альбендазолу та мебендазолу. Цим гельмінтозам можна запобігти посиленням гігієнічних навичок аби яйця не потрапляли до рота, вживанням тільки гігієнічно підготовленої їжі та чистої води, поліпшенням санітарних умов, періодичної дегельмінтизації тих людей, що потенційно могли заразитися. ВООЗ рекомендує масову дегельмінтизацію без встановлення діагнозу тоді, коли люди могли з високим рівнем ймовірності заразитися.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Аскаридоз.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Трихоцефальоз.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Анкілостомоз.

Чикунгунья

Хоча цю хворобу не відносять на сьогодні до класичних 18 забутих тропічних хвороб, але раніше її розглядали у такому списку. Чикунгунья — вірусне захворювання, яке спричинює тогавірус. Симптоми її нагадують такі при гарячці денге, включають підвищення температури тіла до високих цифр, висип, біль в суглобах. Вірус передають комарі А.albopictus і A.aegypti. Захворювання зустрічається переважно в Африці та Азії.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чикунгунья.

Економічний тягар забутих тропічних хвороб

Деякі автори приписують низьку вартість лікування забутих тропічних хвороб великій кількості програм, безкоштовній доставці лікарських засобів окремими фармацевтичними компаніями, а також неоплачуваній праці добровольців, що розповсюджують препарати. Вони також стверджують, що економічний тягар забутих хвороб недооцінений і тому відповідна економічна ефективність занижена. Інвестиційну рентабельність заходів по боротьбі з забутими тропічними хворобами оцінюють між 14-30 %, в залежності від захворювання і регіону. Так, довгострокові вигоди дегельмінтизації включають підвищення відвідуваності шкіл на 25 %, а також збільшення доходів дорослих на 20 %.

Однак, вартість лікування деяких з цих захворювань, наприклад, виразки Бурулі, може більш ніж в два рази перевищувати дохід середнього домашнього господарства за найменш прибутковий квартал, в той час як в період найприбутковішого кварталу, вартість трохи менша, ніж середні доходи домашніх господарств. Ці величезні фінансові витрати часто призводять до відстрочення лікування і фінансового краху, існує нерівність між багатими і бідними з точки зору економічного тягаря. Ці хвороби також завдають шкоди економіці з точки зору витрат на охорону здоров'я та втрати продуктивності праці за рахунок тривалої захворюваності та скорочення тривалості життя. У Кенії, наприклад, припускають, що дегельмінтизація збільшує середній дохід дорослого на 40 %. Кожен випадок трахоми оцінюють як втрачену продуктивність у 118 доларів США. Кожен випадок шистосомозів зумовлює втрату 45,4 робочих днів на рік. Більшість хвороб вартують економіці різних країн, що розвиваються, мільйони доларів. Очікують, що великі кампанії профілактики збільшать виробництво продукції сільського господарства і підвищать рівень освіти.

Див. також

Примітки

  1. WHO. Media centre WHO urges governments to increase investment to tackle neglected tropical disease [1] [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Hotez PJ, Kamath A (2009). Cappello, Michael (ред.). Neglected Tropical Diseases in Sub-Saharan Africa: Review of Their Prevalence, Distribution, and Disease Burden. PLoS Negl Trop Dis. 3 (8): e412. doi:10.1371/journal.pntd.0000412. PMC 2727001. PMID 19707588.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  3. . National Public Radio. Архів оригіналу за 10 жовтня 2008. Процитовано 1 грудня 2008.
  4. Hotez PJ (January 2010). . . 302 (1): 90—4, 96. doi:10.1038/scientificamerican0110-90. PMID 20063641. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  5. WHO. Neglected tropical diseases: unprecedented 979 million people treated in 2015 alone [2] [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  6. Mike Shanahan (31 січня 2006). . SciDev.Net. Архів оригіналу за 19 травня 2006. Процитовано 24 березня 2016.
  7. Reddy M, Gill SS, Kalkar SR, Wu W, Anderson PJ, Rochon PA (October 2007). Oral drug therapy for multiple neglected tropical diseases: a systematic review. JAMA. 298 (16): 1911—24. doi:10.1001/jama.298.16.1911. PMID 17954542.
  8. . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 24 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 24 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  10. GBD 2013 Mortality and Causes of Death, Collaborators (17 грудня 2014). Global, regional, and national age-sex specific all-cause and cause-specific mortality for 240 causes of death, 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 385 (9963): 117—71. doi:10.1016/S0140-6736(14)61682-2. PMC 4340604. PMID 25530442.
  11. Поки не здійснено.
  12. . The Carter Center. Архів оригіналу за 12 березня 2015. Процитовано 15 січня 2016.
  13. Fenwick, A. (1 березня 2012). . Public Health. Т. 126, № 3. с. 233—236. doi:10.1016/j.puhe.2011.11.015. ISSN 1476-5616. PMID 22325616. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  14. Weiss, Mitchell G. (1 січня 2008). . PLoS neglected tropical diseases. Т. 2, № 5. с. e237. doi:10.1371/journal.pntd.0000237. ISSN 1935-2735. PMC 2359851. PMID 18478049. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  15. Hotez, Peter J. (1 листопада 2013). . PLoS neglected tropical diseases. Т. 7, № 11. с. e2570. doi:10.1371/journal.pntd.0002570. ISSN 1935-2735. PMC 3836998. PMID 24278496. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  16. Rilkoff, Heather; Tukahebwa, Edridah Muheki; Fleming, Fiona M.; Leslie, Jacqueline; Cole, Donald C. (1 січня 2013). . PLoS neglected tropical diseases. Т. 7, № 7. с. e2312. doi:10.1371/journal.pntd.0002312. ISSN 1935-2735. PMC 3708858. PMID 23875047. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  17. Ввели до списку ВООЗ 28 травня 2016 року на 69-й Асамблеї ВООЗ — WHO. Neglected tropical diseases [3] [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  18. Feasey, Nick; Wansbrough-Jones, Mark; Mabey, David C. W.; Solomon, Anthony W. (1 січня 2010). . British Medical Bulletin. Т. 93. с. 179—200. doi:10.1093/bmb/ldp046. ISSN 1471-8391. PMID 20007668. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  19. . www.who.int. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  20. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 24 березня 2016.
  21. . www.who.int. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  22. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 24 березня 2016.
  23. . www.who.int. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  24. . www.who.int. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  25. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  26. . www.who.int. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  27. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 24 березня 2016.
  28. . Архів оригіналу за 13 березня 2014.
  29. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  30. . www.who.int. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 24 березня 2016.
  31. WHO. Media centre Trypanosomiasis, human African (sleeping sickness) Updated February 2016 [4] [ 4 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  32. Тобто з ураженням слизових оболонок
  33. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  34. . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 26 червня 2016.
  35. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  36. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  37. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  38. . Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 16 червня 2016.
  39. . www.who.int. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  40. . www.who.int. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  41. . www.who.int. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  42. . www.who.int. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  43. . World Health Organization (брит.). Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  44. . Relevé Épidémiologique Hebdomadaire / Section D'hygiène Du Secrétariat De La Société Des Nations = Weekly Epidemiological Record / Health Section of the Secretariat of the League of Nations. Т. 85, № 19. 7 травня 2010. с. 166—176. ISSN 0049-8114. PMID 20449943. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  45. . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 28 червня 2016.
  46. . www.who.int. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  47. . www.who.int. Архів оригіналу за 5 червня 2015. Процитовано 24 березня 2016.
  48. . www.who.int. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 березня 2016.
  49. . www.who.int. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 24 березня 2016.
  50. . www.who.int. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 24 березня 2016.
  51. WHO. Media centre. Lymphatic filariasis. Fact sheet N°102. Updated May 2015 [5] [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.]
  52. Onchocerciasis (also known as River Blindness). Parasites. CDC. May 21, 2013.
  53. . World Health Oragnization. March 2016. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 24 березня 2016.
  54. Mary D Nettleman, Apoorv Kalra Onchocerciasis. Medscape. Updated: Nov 05, 2015 Infectious Diseases Sections. Parasitic Infections / Chief Editor: Mark R Wallace [6] [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.]
  55. . www.cdc.gov (en-us) . Архів factsht_schistosomiasis.htm оригіналу за 29 листопада 2009. Процитовано 24 березня 2016.
  56. Soil-transmitted helminth infections. Fact sheet N°366. Updated March 2016 [7] [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  57. . www.who.int. Архів оригіналу за 20 січня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  58. Conteh, Lesong; Engels, Thomas; Molyneux, David H. (16 січня 2010). . Lancet (London, England). Т. 375, № 9710. с. 239—247. doi:10.1016/S0140-6736(09)61422-7. ISSN 1474-547X. PMID 20109925. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  59. Molyneux, David H. (24 липня 2004). . Lancet (London, England). Т. 364, № 9431. с. 380—383. doi:10.1016/S0140-6736(04)16728-7. ISSN 1474-547X. PMID 15276399. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 24 березня 2016.
  60. . Архів оригіналу за 14 січня 2013.

Джерела

  • Recommendations for the adoption of additional diseases as neglected tropical diseases [8] [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

  • CDC Neglected Tropical Diseases [9] [ 22 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • The International Society for Neglected Tropical Diseases [10] [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Neglected tropical diseases: the future is multidisciplinary and ‘one health’ [11] [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • London Centre for Neglected Tropical Disease Research [12] [ 3 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zabuti Zabu ti tropi chni hvoro bi angl neglected tropical diseases grupa riznomanitnih z medichnoyi tochki zoru tropichnih infekcijnih hvorob osoblivo poshirenih u verstvah naselennya yaki mayut nizkij riven dohodiv i prozhivayut u deyakih rajonah Afriki Aziyi Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Ci hvorobi sprichinyuyut rizni patogenni mikroorganizmi taki yak virusi bakteriyi gelminti i najprostishi Rizni medichni organizaciyi viznachayut spisok cih zahvoryuvan po riznomu Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya VOOZ vvazhaye sho takimi slid viznati 18 okremih abo grup infekcijnih hvorob U krayinah Afriki na pivden vid Sahari ci zahvoryuvannya mayut takij samij ekonomichnij tyagar ta socialnij vpliv yak malyariya i tuberkuloz Deyakim iz cih hvorob mozhna zapobigti za dopomogoyu efektivnih profilaktichnih zahodiv abo likuvati suchasnimi preparatami sho dostupni u krayinah rozvinenoyi medicini ale nedostupni v mensh rozvinenih krayinah U deyakih vipadkah efektivne likuvannya ye vidnosno nedorogim Napriklad dlya likuvannya deyakih shistosomoziv neobhidno lishe 0 20 dolariv na odnu ditinu na rik Prote kontrol zabutih tropichnih hvorob za ocinkami mav potrebuvati finansuvannya v rozmiri vid 2 do 3 mlrd dolariv do 2015 2017 rokiv 30 veresnya 2016 roku VOOZ povidomila pro te sho za ocinkoyu ciyeyi organizaciyi v 2015 roci rekordni 979 miljoniv lyudej otrimali likuvannya shonajmenshe odniyeyi zabutoyi tropichnoyi hvorobi Ce bezprecedentne dosyagnennya vidbulos vpershe sho tak bagato lyudej v odnomu roci buli prolikovani na globalnomu rivni zavdyaki vidpovidnim likuvalnim programam Zabuti tropichni hvorobi neglected tropical diseases Priklad zabutoyi tropichnoyi hvorobi micetomi madurska stopa Priklad zabutoyi tropichnoyi hvorobi micetomi madurska stopa Klasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 10 A90A91 A82 A71 A31 1 A66 A30 B57 B56 B55 B68 B69 B72 B67 B66 B74 0 B74 1B74 2 B65 B47MeSH D058069 Neglected tropical diseases u VikishovishiZagalne socialne znachennya cih hvorobCi zahvoryuvannya kontrastuyut z troma velikimi socialnimi zahvoryuvannyami VIL infekciya SNID tuberkuloz ta malyariya yaki zazvichaj otrimuyut bilshe finansuvannya dlya naukovih doslidzhen i likuvannya cherez yihnij velikij suspilnij rozgolos Zabuti tropichni hvorobi priyednuyuchis do VIL infekciyi ta tuberkulozu roblyat yih mensh trivalimi za perebigom i bilsh smertonosnimi Utim deyaki farmacevtichni kompaniyi vzyali na sebe zobov yazannya pozhertvuvati vsi neobhidni liki dlya masovogo likuvannya i zokrema masovu degelmintizaciyu uspishno proveli v ryadi krayin Odnak taki diyi ne mayut trivalogo uspihu yaksho ne zapobigati zarazhennyu Simnadcyat zabutih tropichnih hvorob ye prioritetnimi dlya VOOZ Ci hvorobi poshireni v 149 krayinah u yakih meshkaye ponad 1 4 mlrd lyudej v tomu chisli bilshe 500 miljoniv ditej voni zbidnyuyut ekonomiku krayin sho rozvivayutsya na milyardi dolariv shoroku Kilkist smertej yaki sprichinili zabuti tropichni hvorobi zmenshilasya vid 204000 v 1990 roci do 142000 u 2013 roci Iz 17 zabutih tropichnih hvorob 2 planuyut vikoriniti drakunkuloz do 2015 roku frambeziyu do 2020 roku she 4 zniziti do neznachnogo rivnya zahvoryuvanosti trahomu afrikanskij tripanosomoz prokazu limfatichni filyariyidozi do 2020 Stanom na kinec 2015 roku bulo zafiksovano lishe 22 vipadki drakunkulozu Kilka zabutih tropichnih hvorob takih yak prokaza sprichinyuyut tyazhki kalictva yaki prizvodyat do socialnoyi stigmatizaciyi Limfatichni filyariyidozi napriklad zumovlyuyut tyazhki kalictva u viglyadi slonovosti yaki mozhut stati prichinoyu vidmovi v shlyubi i nezdatnosti pracyuvati Doslidzhennya provedeni v Gani i Shri Lanci pokazali sho stvorennya grup pidtrimki dlya paciyentiv z limfatichnimi filyariyidozami mozhut pidvishiti v takih postrazhdalih samoocinku yakist zhittya i socialni vidnosini cherez adekvatnu socialnu pidtrimku ta nadati yim neobhidni praktichni poradi pro te yak spravlyatisya z yihnoyu hvoroboyu Degelmintizaciya korelyuye zi zbilshennyam vidviduvanosti shkoli Vpliv zabutih tropichnih hvorob tisno pov yazanij iz stattyu v deyakih situaciyah Deyaki z nih neproporcijno chasto urazhayut zhinok osoblivo shistosomozi garyachka denge ankilostomozi hvorobi Shagasa pid chas vagitnosti Doslidzhennya provedene v Ugandi pokazalo sho zhinki legshe mozhut otrimati adekvatne likuvannya tomu sho u nih menshe profesijnih obov yazkiv nizh u cholovikiv i voni bilsh sprijnyatlivi do likuvannya ale neznannya miscevimi medikami diyi likiv na vagitnih zhinok stalo prichinoyu nenalezhnogo doglyadu Stat slid vrahovuvati pri rozrobci program likuvannya Spisok hvorobIsnuyut deyaki superechki mizh VOOZ osnovnim centrom kontrolyu ta monitoringu zahvoryuvan i okremimi ekspertami z infekcijnih zahvoryuvan shodo togo yaki hvorobi varto klasifikuvati do zabutih tropichnih VOOZ vvazhaye sho cej spisok mayut skladati 18 okremih infekcijnih hvorob abo yihnih grup garyachka denge skaz trahoma virazka Buruli frambeziya prokaza hvoroba Shagasa sonna hvoroba lejshmaniozi micetoma madurska stopa teniazi ta cisticerkoz drakunkuloz hvoroba yaku sprichinyuye rishta ehinokokoz bagatokamernij ehinokokoz porodzheni vzhivannyam yizhi trematodozi klonorhoz opistorhoz yakij sprichinyuye Opisthorchis viverrini fascioloz limfatichni filyariyidozi onhocerkoz richkova slipota shistosomozi gelmintozi yaki sprichinyuyut geogelminti ankilostomoz strongiloyidoz askaridoz trihocefaloz tosho A ot Stiv Fizi doslidnik zabutih tropichnih hvorob vidznachaye lishe 13 takih hvorob ta grup vidpovidno virazka Buruli hvoroba Shagasa drakunkuloz ankilostomoz afrikanskij tripanosomoz lyudini lejshmaniozi prokaza limfatichni filyariyidozi onhocerkoz shistosomozi trahoma askaridoz trihocefaloz Todi yak A Fenvik viznaye 12 osnovnih zabutih tropichnih hvorob ta yihnih grup askaridoz virazka Buruli hvoroba Shagasa drakunkuloz afrikanskij tripanosomoz lejshmanioz lepra limfatichni filyariyidozi onhocerkoz shistosomozi trahoma i trihocefaloz Takozh ostannogo chasu vidnosyat taku endemichnu dlya Pivdennoyi Ameriki hvorobu yak sistemnij bartoneloz Ci 18 zahvoryuvan zgidno spisku VOOZ ye rezultatom patogennoyi diyi p yatoh riznih taksonomichnih tipiv biologichnih prichinnih patogeniv Virusi garyachka denge skaz Bakteriyi trahoma virazka Buruli frambeziya prokaza Najprostishi hvoroba Shagasa sonna hvoroba lejshmaniozi Gribi ye najbilsh prognozovanim zbudnikom micetomi Gelminti teniazi cisticerkoz drakunkuloz ehinokokoz porodzheni vzhivannyam yizhi trematodozi klonorhoz opistorhoz yakij sprichinyuye Opisthorchis viverrini fascioloz limfatichni filyariyidozi onhocerkoz shistosomozi geogelmintozi ankilostomoz strongiloyidoz askaridoz trihocefaloz tosho Virusni hvorobi Garyachka denge Zvorotnij rozvitok visipu pri garyachci denge bili ostrovi u chervonomu mori 50 100 mln vipadkiv infikuvannya virusom denge reyestruyut shorichno Klasichna garyachka denge yak pravilo ne ye smertelnoyu ale lyudina yaka bula infikovana odnim z chotiroh serotipiv virusu denge i perehvorila mozhe piznishe stati bilsh vrazlivoyu pered zarazhennyam inshimi serotipami sho zdatne prizvesti do urazhennya potencijno smertelnoyu formoyu tyazhkoyu garyachkoyu denge Garyachku denge sprichinyuye flavavirus i poshiryuyetsya vona v osnovnomu cherez ukus komara A aegypti Niyakogo likuvannya vakcinaciyi vid klasichnoyi garyachki denge abo tyazhkoyi garyachki denge stanom na 2016 rik ne isnuye Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Garyachka denge Hvorij na skaz sobaka Skaz 60 tisyach vipadkiv smerti lyudej vid skazu fiksuyut shorichno Bilsh visokij pokaznik cogo u silskij miscevosti v pershu chergu strazhdayut diti Skaz prizvodit do smerti Jogo sprichinyuye virus sho potraplyaye do organizmu cherez ukusi zarazhenih tvarin abo cherez infikuvannya isnuyuchoyi rani zarazhenoyu virusom slinoyu tvarin Skaz mozhna poperediti shlyahom negajnoyi vakcinaciyi pislya ukusu tvarini a takozh ochishennya i dezinfekciyi ran vid ukusiv postkontaktna profilaktika Pershi simptomi nabuhannya rubciv sho vzhe utvorilisya na misci ukusu Inkubacijnij period trivaye vid 15 dib do 1 roku v serednomu 3 misyaci U rozpali vinikaye harakterna gidrofobiya aerofobiya v podalshomu rozvivayutsya paralichi smert nastaye vid zupinki dihannya Skaz ne mozhna viyaviti do poyavi simptomiv Vin mozhe buti viyavlenij shlyahom doslidzhennya vidbitku z kon yunktivi pislya togo yak simptomi pochnut rozvivatisya Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Skaz Bakterialni hvorobi Mapa svitovogo poshirennya trahomi stanom na 2009 rik Trahoma Iz 21 4 mln lyudej yaki hvoriyut na trahomu 2 2 mln ye chastkovo slipimi ta 1 2 mln povnistyu Na zahvoryuvannya v pershu chergu strazhdayut zhinki i diti Pri cij hvorobi rizik smerti duzhe nizkij hocha bagatorazovi povtorni infekciyi v kincevomu pidsumku mozhut prizvesti do tyazhkoyi invalidnosti cherez slipotu Trahomu sprichinyuyut bakterialni zbudniki Chlamydia trachomatis sho poshiryuyutsya kontaktno pobutovim shlyahom cherez vidilennya z ochej i v deyakih regionah za dopomogoyu komah sho polyublyayut lizti v ochi U likuvanni zastosovuyut antibiotiki Yedinij vidomij metod profilaktiki osobista gigiyena Osnovnimi patologichnimi zminami ye vnutrishni travmi povik sho prizvodyat do yih zgortannya vseredinu Trahomu sposterigayut v krayinah Afriki Aziyi Karibskogo regionu Blizkogo Shodu ta na Papua Novij Gvineyi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Trahoma Virazka Buruli na hryashi vuha u ditini Virazka Buruli Virazka Buruli poshirena v Africi Aziyi i Latinskij Americi Hvorobu sprichinyuye bakteriya Mycobacterium ulcerans Hocha smertnist pri cij hvorobi ye minimalnoyu uskladnennya vtorinnoyu infekciyeyu mozhut prizvesti do smerti Zahvoryuvannya chasto sprichinyuye kalictvo cherez rubcyuvannya glibokih virazok shkiri invalidnist yaku mozhna chasto zapobigti shlyahom rannogo likuvannya Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Virazka Buruli Zmini pri frambeziyi do ta pislya likuvannya Frambeziya Dani pro poshirenist frambeziyi netochni hocha vidomo sho vona v pershu chergu urazhaye ditej Hvoroba najbilsh poshirena v teplih vologih tropichnih rajonah Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki Afriki Aziyi i na ostrovah Tihogo okeanu Rizik smerti duzhe nizkij prote zahvoryuvannya zdatne recidivuvati i cherez ce prizvodit do invalidnosti za vidsutnosti likuvannya Ce hronichna bakterialna infekciya sho peredayetsya kontaktnim mehanizmom i yiyi sprichinyuyut treponemi yaki blizki do zbudnika sifilisu Yak i sifilis yiyi treba likuvati antibiotikami Hvorobi mozhna zapobigti shlyahom polipshennya gigiyeni ta sanitariyi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Frambeziya Levine oblichchya pri prokazi Prokaza lepra VOOZ povidomila sho na kinec 2014 roku v sviti bulo 175 554 hvorih na prokazu i 213 889 novih vipadkiv zareyestruvali protyagom roku Teritoriyi poshirennya hvorobi 121 krayina svitu najbilshe hvorih Angola Braziliya Centralno Afrikanska Respublika Demokratichna Respublika Kongo Indiya Madagaskar Mozambik Nepal Tanzaniya Znachnij tyagar nese cya hvoroba 1 2 mln lyudej v danij chas spotvoreni cherez te sho hvoriyut na prokazu Ce vidbuvayetsya za vidsutnosti adekvatnogo likuvannya yake ye na sogodni dostupne zavdyaki mizhnarodnim organizaciyam pid egidoyu VOOZ Prokaza ye mikobakterialnoyu hvoroboyu zbudnik yakoyi ye blizkim dlya zbudnika tuberkulozu Vakcina BCZh maye deyakij profilaktichnij efekt proti prokazi Prokaza maye 5 20 richnij termin inkubaciyi harakternim ye hronichne zapalennya shkiri hryashiv nerviv sho prizvodit do vidpadinnya deyakih chastin tila pri progresuvanni hvorobi nosa vushnih rakovin palciv tosho Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Prokaza Hvorobi yak sprichinyuyut najprostishi Indianka yaka maye oznaki hvorobi Shagasa Hvoroba Shagasa Hvoroba Shagasa takozh vidoma yak amerikanskij tripanosomoz sho vhodit do grupi tripanosomoziv Blizko 15 mln lyudej hvoriyut na hvorobu Shagasa Shansi zahvoriti pidvishuyutsya dlya osib z oslablenim imunitetom ditej i litnih lyudej Progresuvannya hvorobi mozhna pripiniti specifichnim likuvannyam na rannij stadiyi Hvoroba Shagasa harakterizuyetsya progrediyentnim trivalim perebigom sho prizvodit do tyazhkih strazhdan Hvorobu sprichinyuyut najprostishi tripanosomi Zahvoryuvannya peredayetsya vnaslidok vtirannya v poshkodzhenu shkiru infikovanih fekalij triatomovih klopiv Zridka zbudniki hvorobi mozhut potrapiti do organizmu vnaslidok spozhivannya zarazhenoyi yizhi abo cherez kontakt iz zarazhenimi ridinami Vidilyayut dvi fazi hvorobi Shagasa Gostra faza zazvichaj perebigaye bezsimptomno V inshih vipadkah pershimi oznakami zazvichaj ye purpurovij nabryak navkolo ochej lokalna limfoadenopatiya i garyachka sho suprovodzhuyutsya ciloyu nizkoyu inshih proyaviv Hronichna faza vinikaye u 30 zahvorilih i mozhe takozh klinichno perebigati u troh formah bezsimptomna najbilsh poshirena z urazhennyam sercya z urazhennyam travnoyi sistemi Hvorobu Shagasa mozhna diagnostuvati za dopomogoyu serologichnogo testu hocha vin daye ne duzhe chitki rezultati Hvorobi Shagasa mozhna zapobigti unikayuchi ukusiv komah oblashtovuyuchi budinok moskitnimi sitkami spozhivayuchi gigiyenichni produkti harchuvannya zvertayuchis za medichnoyu dopomogoyu ta prohodyachi laboratorni testuvannya Hvorij z Ugandi v ostannij stadiyi sonnoyi hvorobi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Hvoroba Shagasa Sonna hvoroba Afrikanskij tripanosomoz takozh vidomij yak sonna hvoroba Ye parazitarnim zahvoryuvannyam sho vhodit do grupi tripanosomoziv yiyi yak i hvorobu Shagasa sprichinyuyut tripanosomi Stanom na 2010 rik zafiksuvali menshe nizh 10000 vipadkiv a na 2014 rik 3796 zahvorilih Afrikanskij tripanosomoz lyudini poshiryuyutsya cherez ukus muhi cece Najchastishimi proyavami ye garyachka golovnij bil zbilshennya limfatichnih vuzliv na rannomu etapi porushennya rezhimu snu zmini osobistosti znizhennya kognitivnih funkcij i ureshti resht koma na piznomu etapi Sonnu hvorobu diagnostuyut za dopomogoyu nedorogogo serologichnogo testu Hvoroba zavzhdi zakinchuyetsya smertyu yaksho yiyi ne likuvati na rannomu etapi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Sonna hvoroba Zmini yazika pri visceralnomu lejshmaniozi na kshtalt nomi Lejshmaniozi Isnuyut tri lyudski lejshmaniozi visceralnij shkirnij ta shkirno slizovij Blizko 12 mln lyudej v sviti infikovani najprostishimi riznimi lejshmaniyami zbudnikami lejshmanioziv Shorichno vidbuvayutsya vid 900 tisyach do 1 3 mln novih vipadkiv ta 20 30 tisyach smertej perevazhno vid visceralnogo lejshmaniozu Prinajmni 90 vipadkiv zarazhennya visceralnim lejshmaniozom pripadayut na Bangladesh Braziliyu Efiopiyu Indiyu Pivdennij Sudan i Sudan Shkirnij lejshmanioz zustrichayetsya v Afganistani Alzhiri Braziliyi Kolumbiyi Irani Pakistani Peru Saudivskij Araviyi i Siriyi Blizko 90 vipadkiv shkirno slizovogo lejshmaniozu pripadaye na Boliviyu Braziliyu ta Peru Lejshmaniozi peredayutsya cherez ukus moskitiv ta Diagnostika gruntuyetsya na ocinci rezultativ klinichnih serologichnih parazitologichnih testiv Isnuyut likarski preparati dlya likuvannya yaki ye dosit dorogimi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Lejshmanioz Urazhennya yak imovirno sprichinyuyut gribi Micetoma Micetoma ye hronichnim z postupovim narostannyam destrukciyi zapalnim zahvoryuvannyam zazvichaj z urazhennyam stopi ale inodi she yakas chastina tila mozhe buti poshkodzhena Skorishe za vse vona vidbuvayetsya vnaslidok travmatichnoyi inokulyaciyi deyakih gribiv mozhlivo u poyednanni z bakteriyami v pidshkirnu osnovu Hocha micetomu opisali she v 1694 roci ale vpershe pro neyi povidomili v seredini XIX stolittya v indijskomu misti Madura i nazvali vidpovidno madurskoyu stopoyu Micetoma zazvichaj urazhaye molodih lyudej osoblivo cholovikiv u vici vid 20 do 40 rokiv v osnovnomu v krayinah sho rozvivayutsya Lyudi nizkogo socialnogo statusu yaki fizichno pracyuyut osoblivo taki yak agropracivniki skotari ye najbilsh postrazhdalimi Micetoma maye chislenni nespriyatlivi medichni ta socialno ekonomichni naslidki dlya paciyentiv spilnot i organiv ohoroni zdorov ya Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Micetoma Gelmintozi Viglyad svin yachogo cip yaka zbudnika teniozu ta cisticerkozu Teniazi cisticerkoz Cisticerkoz ce zarazhennya lichinkami svinyachogo cip yaka v toj chas yak teniazi gelmintozi yaki sprichinyuyut dorosli cip yaki Cisticerkoz ye najbilsh poshirenoyu prichinoyu epilepsiyi v krayinah sho rozvivayutsya Hvorobi poshireni v Aziyi Africi Latinskij Americi zokrema na fermah Teniozi ne ye smertelnimi v toj chas yak cisticerkoz mozhe sprichiniti epilepsiyu nabryak mozku i cherez ce buti fatalnim Teniyidi zazvichaj pronikayut v organizm cherez spozhivannya zarazhenoyi svinini tenioz ta yalovichini teniarinhoz Cisticerki cherez vzhivannya zarazhenoyi yizhi ridshe vodi cherez nemiti vid gruntu ruki a takozh endogenno Tenioz maye slabko virazheni klinichni proyavi bil u zhivoti nudota diareya abo zapor sposterezhennya chastin cip yaka proglotid u fekaliyah Cisticerkoz ye prichinoyu utvorennya kist u riznih organah v pershu chergu u golovnomu mozku ta inshih poshkodzhen yaki mozhut zumoviti golovnij bil slipotu sudomi gidrocefaliyu meningizm i slaboumstvo Pri teniarinhozi okrim tih zhe proyaviv sho vidbuvayutsya pri teniozi sposterigayut harakterne samostijne vidilennya proglotid poza aktu defekaciyi Gelmintozi mozhna poperediti za dopomogoyu suvorih metodiv inspektuvannya m yasa ta utrimannya hudobi polipshennya gigiyeni ta sanitariyi bezpechnogo prigotuvannya m yasa a takozh viyavlennya ta likuvannya zarazhenih sered lyudej svinej velikoyi rogatoyi hudobi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Teniazi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Teniarinhoz Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Tenioz Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Cisticerkoz Vityaguvannya zbudnika drakunkulozu rishti shlyahom namotuvannya na sirnik Drakunkuloz Na sogodni VOOZ uspishno vprovadzhuye programu povnoyi likvidaciyi drakunkulozu v sviti yak ce vidbulos z naturalnoyu vispoyu Vnaslidok zahodiv u 2014 roci zafiksovano 126 vipadkiv drakunkulozu todi yak u 2012 roci bulo zafiksovano 512 vipadkiv stanom na 2015 rik zalishilosya chotiri endemichnih krayini u yakih zafiksuvali 22 vipadki Chad 9 vipadkiv Efiopiya 3 Mali 5 i Pivdennij Sudan 5 todi yak u 1986 roci yih bulo 3 5 mln Cej gelmintoz ne ye smertelnim ale mozhe prizvesti do trivalogo periodu nepracezdatnosti Drakunkuloz vidbuvayetsya vnaslidok vodnogo zarazhennya koli voda sho zabrudnena vodyanimi blohami yaki mistyat v sobi rishtu zakovtuyetsya lyudinoyu pri pitti kupanni tosho ta potraplyaye vseredinu travnoyi sistemi zvidki lichinki migruyut do shkiri ta pochinayut u nij zrostati Priblizno cherez rik pislya zarazhennya formuyetsya bolyuchij puhir yakij rozrivayetsya ta odin abo dekilka risht vihodyat nazovni Ci gelminti mozhut syagati do 1 metra zavdovzhki Likuvannya provodyat shlyahom promivannya ta perev yazok ran yaki sprichinyuyut rishti a nadali protyagom dekilkoh dniv povilno vityagayut gelminta na kilka santimetriv dopoki ne stvoryuyetsya mozhlivist jogo vityagti povnistyu Drakunkulozu mozhna uniknuti shlyahom filtraciyi vodi negajnogo viyavlennya zahvorilih dlya zapobigannya podalshogo poshirennya hvorobi obrobki vodojm z protilichinkovimi zasobami larvicidami Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Drakunkuloz Ehinokokovi kisti odnochasno v legeni ta pechinci Ehinokokoz ta alvokokoz Na sogodni ehinokokoz podilyayut na toj yakij sprichinyuye odnokamernij gidatidnij ehinokok vlasne ehinokokoz ta takij sho jogo sprichinyuye bagatokamernij alveolyarnij ehinokok u deyakih medichnih dzherelah jogo nazivayut alveokokozom Vlasne ehinokokoz poshirenij u shidnij chastini Seredzemnomor ya u Pivnichnij Africi Pivdennij ta Shidnij Yevropi Pivdennij Americi ta Centralnij Aziyi Alveolyarnij ehinokokoz viyavlyayut u zahidnij i pivnichnij chastini Kitayu v Rosiyi na pivnochi Pivnichnoyi Ameriki Shansi zahvoriti na ehinokokoz vishi v silskij miscevosti i bilshe miljona lyudej infikovani ehinokokami na danij moment Cej gelmintoz vidnosyat do zoonoznih lyudi zarazhayutsya tak samo yak tvarini zakovtuyuchi vipadkovo yajcya ehinokoka cherez zabrudneni ruki abo z vodoyu chi yizheyu ale pri comu ne stayut dzherelom infekciyi dlya inshih lyudej Obidvi klinichni formi mayut bezsimptomnij perebig protyagom dekilkoh rokiv dopoki urazhennya ne dosyagne vidchutnih rozmiriv Pri zarazhenni odnokamernim ehinokokom virosla kista a inodi j dekilka u pechinci sprichinyuye bil v zhivoti nudotu i blyuvannya kista v legenyah zumovlyuye hronichnij kashel bil u grudyah i zadishku U vipadku zarazhennya alveolyarnim ehinokokom pervinna kista rozvivayetsya yak pravilo tilki v pechinci i ye prichinoyu vtrati vagi bolyu v zhivoti zagalnogo poganogo samopochuttya a takozh simptomiv pechinkovoyi nedostatnosti Diagnostika gruntuyetsya na zastosuvanni metodiv medichnoyi vizualizaciyi ta serologichnih reakciyah V likuvanni ehinokokozu zastosovuyut yak hirurgichne vtruchannya tak i antgelmintni zasobi Zarazhennya mozhna poperediti shlyahom degelmintizaciyi sobak sanitarnoyi obrobki nalezhnoyi utilizaciyi ekskrementiv tvarin i vakcinaciyi velikoyi rogatoyi hudobi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Ehinokokoz Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Hvoroba yaku sprichinyuye bagatokamernij ehinokok Gipertrofiya zhovchnih shlyahiv pri fasciolozi Porodzheni vzhivannyam yizhi trematodozi Invaziyi yaki sprichinyuyut trematodi ta peredayutsya cherez yizhu vklyuchayut klonorhoz opistorhoz fascioloz Ci gelmintozi v pershu chergu vidbuvayutsya u domashnih i dikih tvarin ale peredayutsya j lyudini Gelminti potraplyayut v organizm pri vzhivanni v yizhu takih produktiv harchuvannya yak sira riba zarazhena lichinkami parazitiv vodna roslinnist Vvazhayut sho prinajmni 40 mln lyudej v sviti zarazheni na ci gelmintozi Opistorhoz ye duzhe poshirenoyu invaziyeyu v Rosiyi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Opistorhoz Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Klonorhoz Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Fascioloz Slonovist nizhnih kincivok vnaslidok odnogo z limfatichnih filyariyidoziv Limfatichni filyariyidozi Ce pidgrupa gelmintoziv sho nalezhat do grupi filyariyidoziv i harakterizuyutsya urazhennyam limfatichnih sudin ta vuzliv Do limfatichnih filyariyidoziv vidnosyat vuhererioz yakij sprichinyuye Wuchereria bancrofti ta brugioz yakij zumovlyuyut Brugia malayi ta Brugia timori Ci gelminti filyariyi pronikayut do limfatichnoyi sistemi v tomu chisli j do limfatichnih vuzliv v hronichnih vipadkah zdatni zumoviti elefantiaz slonovist Blizko 100 mln lyudej v sviti urazheni tilki odnim vuhereriozom Perevazhno ce vidbuvayetsya v ekvatorialnomu poyasi Africi delti Nilu Turechchini Indiyi Pivdenno Shidnij Aziyi Indoneziyi Filippinah ostrovah Okeaniyi chastini Pivdennoyi Ameriki VOOZ na sogodni koordinuye zusillya z eradikaciyi vikorinennya vuhereriozu v sviti Brugioz malajskij viyavlyayut v Indiyi Shri Lanka Indoneziyi Sumatra Yava Borneo Malajziyi Filippinah pivdennomu Tayilandi pivnichnomu V yetnami Pivdennij Koreyi uzberezhzhi Kitayu Brugioz timorskij poshirenij na Zondskih ostrovah Bruneyu Shidnomu Timori Zarazhennya lyudej vidbuvayetsya viklyuchno pri krovosmoktanni yake zdijsnyuyut komahi Pislya rozvitku v organizmi komah pid chas ukusu lichinki gelmintiv potraplyayut v lyudskij organizm de vidbuvayetsya rozvitok doroslih gelmintiv samici yakih narodzhuyut mikrofilyariyi Vnaslidok cogo pri vuhereriozi vidbuvayutsya garyachka intoksikaciya limfadeniti limfangit specifichni urazhennya u viglyadi slonovosti statevih organiv molochnih zaloz kincivok Dlya timorskogo ta malajskogo brugiozu perevazhni urazhennya nizhnih kincivok nizhche rivnya kolina Viyavlennya pri mikroskopiyi mikrofilyarij v cirkulyuyuchij krovi abo v sechi v ridini nabryaku abo u bioptati pidtverdzhuye diagnoz Likuvannya vklyuchaye zastosuvannya protigelmintnih preparativ Dlya likuvannya tyazhkoyi slonovosti provodyat hirurgichne vtruchannya Specifichnoyi profilaktiki pri limfatichnih filyariyidozah nemaye Golovnim chinnikom profilaktiki ye viyavlennya zahvorilih dlya provedennya antigelmintnoyi abi rozirvati kolo cirkulyaciyi gelmintiv Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Limfatichni filyariyidozi Skulptura Slipij sered chudes Skipa Vollena Rozmishena na vulici Mauritskajd v Amsterdami pered Korolivskim tropichnim institutom Yavlyaye soboyu hlopchika yakij yak povodir vede starshu za nogo lyudinu sho zasliplena cherez onhocerkoz richkovu slipotu Onhocerkoz Gelmintoz sho vinikaye vnaslidok infikuvannya gelmintom Onchocerca volvulus vidomij she yak richkova slipota Onhocerkoz ye drugoyu pislya trahomi infekcijnoyu hvoroboyu za kilkistyu vipadkiv slipoti Hvorobu vidnosyat do pidgrupi pidshkirnih filyariyidoziv grupi filyariyidoziv Onhocerkozom infikovani priblizno 17 25 mln lyudej i blizko 0 8 mln strazhdayut na vtratu zoru riznogo stupenya 99 vipadkiv zahvoryuvan pripadayut na 31 krayinu Afriki pivdennishe Sahari hocha onhocerkoz traplyayetsya takozh u Yemeni ta v okremih rajonah Pivdennoyi Ameriki stanom na 20 sichnya 2016 roku peredacha gelminta trivaye tam dosi v Braziliyi i Venesueli viklyuchno sered lyudej z plemeni Yanomama Nayavnist slipoti za ocinkami doslidnikiv skorochuye zhittya urazhenih na 4 10 rokiv VOOZ povodit programu z likvidaciyi onhocerkozu v Americi ta postupove vinishennya jogo v Africi Dzherelom i rezervuarom ye hvora lyudina Onhocerkoz peredayetsya cherez ukusi moshok rodu Simulium Klinichni proyavi duzhe riznomanitni Proyavi onhocerkoza ne z yavlyayutsya do tih pir yak lichinki ne dozriyut u doroslih osobin V serednomu voni z yavlyayutsya u period vid 9 misyaciv do 2 h rokiv pislya infikuvannya Osnovnimi oznakami ye utvorennya vuzliv onhocerkomi atrofiya shkiri obvisannya shkiri depigmentaciya Pri potraplyanni zbudnika do oka vidbuvayetsya pomutninnya ta rubcyuvannya rogivki vinikaye slipota Tradicijno diagnoz onhocerkozu pidtverdzhuyut znahodzhennyam mikrofilyarij pri svitlovij mikroskopiyi v zrazkah shkiri yakih vzyato za dopomogoyu biopsiyi Likuvannya provodyat za dopomogoyu protifilyarijnih preparativ Provodyat operativne vtruchannya zadlya vidalennya onhocerkom Populyacijni strategiyi profilaktiki v endemichnih rajonah Afriki i Pivdennoyi Ameriki zasnovani na borotbi z moshkami i zastosuvanni regulyarnogo kozhni 6 12 misyaciv masovogo likuvannya hvorih ivermektinom Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Onhocerkoz Shistosomozi 11 richnij hlopchik u yakogo ye ascit i portalna gipertenziya vnaslidok shistosomoza Pivdennij Agusan Filippini Dokladnishe Shistosomozi Zareyestrovano bilshe 200 miljoniv vipadkiv shistosomoziv Priblizno 85 vipadkiv pripadayut na krayini Afriki na pivden vid Sahari Sechostatevij shistosomoz sprichinyuye tyazhki urazhennya sechostatevoyi sistemi sho mozhe prizvesti do smerti Kishkovij shistosomoz sprichinyuye fibroz pechinki portalnu gipertenziyu ta urazhennya shijki matki yaki pidvishuyut sprijnyatlivist VIL dlya zhinok Zarazhennya vidbuvayetsya pri kontakti iz zabrudnenoyu vodoyu Ci gelmintozi ye unikalnimi v tomu sho poshkodzhennya vidbuvayutsya ne z vini samih gelmintiv a skorishe cherez velikij obsyag yayec sho gelminti viroblyayut Shistosomoz mozhna diagnostuvati za dopomogoyu serologichnih reakcij ale voni chasto dayut nepevnij rezultat Nedorogij prazikvantel mozhe buti vikoristanij dlya likuvannya lyudej z shistosomozom ale ne mozhe vberegti vid povtornogo zarazhennya Vartist likuvannya stanovit 32 centi na ditinu v rik Masove likuvannya degelmintizaciya z prazikvantelem dostup do chistoyi pitnoyi vodi kanalizaciyi sanitarna osvita vse ce mozhe dopomogti iz zapobigannyam shistosomozu Vakcini znahodyatsya v stadiyi rozrobki Doroslih askarid vidalyayut z zhovchnih protok paciyenta v Pivdennij Africi Gelmintozi sho peredayutsya cherez grunt Ankilostoma v dvanadcyatipalij kishci pid chas fibrogastroskopiyi Chotiri vidi gelmintiv zdatni peredavatisya cherez grunt askarida lyudska askaridoz volosogolovec trihocefaloz kishkova vugricya strongiloyidoz ta duodenalna ankilostoma i amerikanskij nekator ankilostomozi Priblizno 2 milyardi lyudej strazhdayut na geogelmintozi po vsomu sviti Zarazhennya cimi gelmintami najchastishe i z visokoyu potenciyeyu vidbuvayetsya v krayinah Afriki na pivden vid Sahari Pivnichnij i Pivdennij Americi Kitayi ta shidnij Aziyi Kozhen zhitel tropikiv urazhenij v serednomu 3 4 gelmintozami subsaharnoyi Afriki 2 3 Aziyi Pivdennoyi ta Centralnoyi Ameriki 1 Tyazhkist stanu zalezhit vid kilkosti gelmintiv v organizmi proyavi mozhut vklyuchati problemi z kishechnikom anemiyu nestachu energetichnogo postachannya do organiv ta tkanin znizhennya fizichnogo i rozumovogo rozvitku Diagnostiku provodyat za zvichajnimi metodami viyavlennya nematodnih gelmintiv Likuvannya provodyat na sogodni z vikoristannyam albendazolu ta mebendazolu Cim gelmintozam mozhna zapobigti posilennyam gigiyenichnih navichok abi yajcya ne potraplyali do rota vzhivannyam tilki gigiyenichno pidgotovlenoyi yizhi ta chistoyi vodi polipshennyam sanitarnih umov periodichnoyi degelmintizaciyi tih lyudej sho potencijno mogli zarazitisya VOOZ rekomenduye masovu degelmintizaciyu bez vstanovlennya diagnozu todi koli lyudi mogli z visokim rivnem jmovirnosti zarazitisya Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Askaridoz Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Trihocefaloz Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Ankilostomoz Chikungunya Hocha cyu hvorobu ne vidnosyat na sogodni do klasichnih 18 zabutih tropichnih hvorob ale ranishe yiyi rozglyadali u takomu spisku Chikungunya virusne zahvoryuvannya yake sprichinyuye togavirus Simptomi yiyi nagaduyut taki pri garyachci denge vklyuchayut pidvishennya temperaturi tila do visokih cifr visip bil v suglobah Virus peredayut komari A albopictus i A aegypti Zahvoryuvannya zustrichayetsya perevazhno v Africi ta Aziyi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Chikungunya Ekonomichnij tyagar zabutih tropichnih hvorobDeyaki avtori pripisuyut nizku vartist likuvannya zabutih tropichnih hvorob velikij kilkosti program bezkoshtovnij dostavci likarskih zasobiv okremimi farmacevtichnimi kompaniyami a takozh neoplachuvanij praci dobrovolciv sho rozpovsyudzhuyut preparati Voni takozh stverdzhuyut sho ekonomichnij tyagar zabutih hvorob nedoocinenij i tomu vidpovidna ekonomichna efektivnist zanizhena Investicijnu rentabelnist zahodiv po borotbi z zabutimi tropichnimi hvorobami ocinyuyut mizh 14 30 v zalezhnosti vid zahvoryuvannya i regionu Tak dovgostrokovi vigodi degelmintizaciyi vklyuchayut pidvishennya vidviduvanosti shkil na 25 a takozh zbilshennya dohodiv doroslih na 20 Odnak vartist likuvannya deyakih z cih zahvoryuvan napriklad virazki Buruli mozhe bilsh nizh v dva razi perevishuvati dohid serednogo domashnogo gospodarstva za najmensh pributkovij kvartal v toj chas yak v period najpributkovishogo kvartalu vartist trohi mensha nizh seredni dohodi domashnih gospodarstv Ci velichezni finansovi vitrati chasto prizvodyat do vidstrochennya likuvannya i finansovogo krahu isnuye nerivnist mizh bagatimi i bidnimi z tochki zoru ekonomichnogo tyagarya Ci hvorobi takozh zavdayut shkodi ekonomici z tochki zoru vitrat na ohoronu zdorov ya ta vtrati produktivnosti praci za rahunok trivaloyi zahvoryuvanosti ta skorochennya trivalosti zhittya U Keniyi napriklad pripuskayut sho degelmintizaciya zbilshuye serednij dohid doroslogo na 40 Kozhen vipadok trahomi ocinyuyut yak vtrachenu produktivnist u 118 dolariv SShA Kozhen vipadok shistosomoziv zumovlyuye vtratu 45 4 robochih dniv na rik Bilshist hvorob vartuyut ekonomici riznih krayin sho rozvivayutsya miljoni dolariv Ochikuyut sho veliki kampaniyi profilaktiki zbilshat virobnictvo produkciyi silskogo gospodarstva i pidvishat riven osviti Div takozhTropichni hvorobi GelmintoziPrimitkiWHO Media centre WHO urges governments to increase investment to tackle neglected tropical disease 1 11 chervnya 2016 u Wayback Machine Hotez PJ Kamath A 2009 Cappello Michael red Neglected Tropical Diseases in Sub Saharan Africa Review of Their Prevalence Distribution and Disease Burden PLoS Negl Trop Dis 3 8 e412 doi 10 1371 journal pntd 0000412 PMC 2727001 PMID 19707588 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya National Public Radio Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2008 Procitovano 1 grudnya 2008 Hotez PJ January 2010 302 1 90 4 96 doi 10 1038 scientificamerican0110 90 PMID 20063641 Arhiv originalu za 6 serpnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 WHO Neglected tropical diseases unprecedented 979 million people treated in 2015 alone 2 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Mike Shanahan 31 sichnya 2006 SciDev Net Arhiv originalu za 19 travnya 2006 Procitovano 24 bereznya 2016 Reddy M Gill SS Kalkar SR Wu W Anderson PJ Rochon PA October 2007 Oral drug therapy for multiple neglected tropical diseases a systematic review JAMA 298 16 1911 24 doi 10 1001 jama 298 16 1911 PMID 17954542 Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 24 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya GBD 2013 Mortality and Causes of Death Collaborators 17 grudnya 2014 Global regional and national age sex specific all cause and cause specific mortality for 240 causes of death 1990 2013 a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013 Lancet 385 9963 117 71 doi 10 1016 S0140 6736 14 61682 2 PMC 4340604 PMID 25530442 Poki ne zdijsneno The Carter Center Arhiv originalu za 12 bereznya 2015 Procitovano 15 sichnya 2016 Fenwick A 1 bereznya 2012 Public Health T 126 3 s 233 236 doi 10 1016 j puhe 2011 11 015 ISSN 1476 5616 PMID 22325616 Arhiv originalu za 16 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Weiss Mitchell G 1 sichnya 2008 PLoS neglected tropical diseases T 2 5 s e237 doi 10 1371 journal pntd 0000237 ISSN 1935 2735 PMC 2359851 PMID 18478049 Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Hotez Peter J 1 listopada 2013 PLoS neglected tropical diseases T 7 11 s e2570 doi 10 1371 journal pntd 0002570 ISSN 1935 2735 PMC 3836998 PMID 24278496 Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Rilkoff Heather Tukahebwa Edridah Muheki Fleming Fiona M Leslie Jacqueline Cole Donald C 1 sichnya 2013 PLoS neglected tropical diseases T 7 7 s e2312 doi 10 1371 journal pntd 0002312 ISSN 1935 2735 PMC 3708858 PMID 23875047 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Vveli do spisku VOOZ 28 travnya 2016 roku na 69 j Asambleyi VOOZ WHO Neglected tropical diseases 3 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Feasey Nick Wansbrough Jones Mark Mabey David C W Solomon Anthony W 1 sichnya 2010 British Medical Bulletin T 93 s 179 200 doi 10 1093 bmb ldp046 ISSN 1471 8391 PMID 20007668 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 World Health Organization brit Arhiv originalu za 20 sichnya 2018 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 World Health Organization brit Arhiv originalu za 31 grudnya 2011 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 World Health Organization brit Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 15 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 World Health Organization brit Arhiv originalu za 12 grudnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 13 bereznya 2014 World Health Organization brit Arhiv originalu za 27 lyutogo 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2016 WHO Media centre Trypanosomiasis human African sleeping sickness Updated February 2016 4 4 grudnya 2016 u Wayback Machine Tobto z urazhennyam slizovih obolonok World Health Organization brit Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 26 chervnya 2016 World Health Organization brit Arhiv originalu za 15 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 World Health Organization brit Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 World Health Organization brit Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 7 chervnya 2016 Procitovano 16 chervnya 2016 www who int Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 14 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 World Health Organization brit Arhiv originalu za 5 kvitnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 Releve Epidemiologique Hebdomadaire Section D hygiene Du Secretariat De La Societe Des Nations Weekly Epidemiological Record Health Section of the Secretariat of the League of Nations T 85 19 7 travnya 2010 s 166 176 ISSN 0049 8114 PMID 20449943 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 28 chervnya 2016 www who int Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 5 chervnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 24 travnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2016 www who int Arhiv originalu za 25 listopada 2015 Procitovano 24 bereznya 2016 WHO Media centre Lymphatic filariasis Fact sheet N 102 Updated May 2015 5 5 travnya 2016 u Wayback Machine Onchocerciasis also known as River Blindness Parasites CDC May 21 2013 World Health Oragnization March 2016 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2016 Mary D Nettleman Apoorv Kalra Onchocerciasis Medscape Updated Nov 05 2015 Infectious Diseases Sections Parasitic Infections Chief Editor Mark R Wallace 6 1 lipnya 2016 u Wayback Machine www cdc gov en us Arhiv factsht schistosomiasis htm originalu za 29 listopada 2009 Procitovano 24 bereznya 2016 Soil transmitted helminth infections Fact sheet N 366 Updated March 2016 7 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine www who int Arhiv originalu za 20 sichnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Conteh Lesong Engels Thomas Molyneux David H 16 sichnya 2010 Lancet London England T 375 9710 s 239 247 doi 10 1016 S0140 6736 09 61422 7 ISSN 1474 547X PMID 20109925 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Molyneux David H 24 lipnya 2004 Lancet London England T 364 9431 s 380 383 doi 10 1016 S0140 6736 04 16728 7 ISSN 1474 547X PMID 15276399 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2016 Arhiv originalu za 14 sichnya 2013 DzherelaRecommendations for the adoption of additional diseases as neglected tropical diseases 8 29 chervnya 2016 u Wayback Machine angl PosilannyaCDC Neglected Tropical Diseases 9 22 chervnya 2016 u Wayback Machine angl The International Society for Neglected Tropical Diseases 10 2 chervnya 2016 u Wayback Machine angl Neglected tropical diseases the future is multidisciplinary and one health 11 11 serpnya 2016 u Wayback Machine angl London Centre for Neglected Tropical Disease Research 12 3 travnya 2016 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ