Опісторхо́з (англ. Opisthorchosis, cat liver fluke, лат. Opisthorchiasis, Opisthorchiidosis) — біогельмінтоз, який спричинюють двовустеці́ / дворо́ти / сисуни́ / двову́стки / двоу́стки (Opisthorchis felineus і O. viverrini) — гельмінти з класу Trematoda, типу Плоскі черви. Ця паразитарна інвазія характеризується хронічним перебігом з переважним ураженням жовчних проток і міхура, печінки і підшлункової залози (органів гепатопанкреатичної зони). У країнах Азії та Африки поширений клонорхоз, який за багатьма рисами нагадує опісторхоз.
Опісторхоз | |
---|---|
Життєвий цикл Opisthorchis felineus | |
Спеціальність | інфекційні хвороби і гельмінтолог[d] |
Симптоми | діарея[1], запор[1], диспепсія[1], гепатит, холецистит, дискінезія жовчних шляхів, еозинофілія, панкреатит, жовтяниця, біль у животі, нудота, блювання, d, гарячка, артралгія і міалгія |
Причини | Opisthorchis felineus і O. viverrini |
Метод діагностики | біохімічний аналіз крові, клінічний аналіз крові, мікроскопія і ІФА |
Препарати | празиквантел[2] і альбендазол[2] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1F84 |
МКХ-10 | B66 |
DiseasesDB | 29303 |
MeSH | D009889 |
Історичні відомості
Вперше двовустеця у печінці котячих виявив й описав італійський ветеринар і паразитолог Себастьяно Рівольта в 1884 році, а в 1891 році в Томську російський патологоанатом, професор Костянтин Виноградов вперше в світі знайшов цього збудника в людських трупах. У 1886 році французький дослідник М. Ж. Пуар'є в організмі ссавців вівер знайшов дворота, який дещо відрізнявся від котячого. У 1895 році французький науковець Рафаель Бланшар дав котячому двовустецю сучасну назву Opisthorchis felineus від поєднання слів лат. «Opisthon», «orchis», «felis», що означає «задній», «яєчка» та «кішка» відповідно, а вівериному двовустецю — відповідно Opisthorchis viverrini. У 1900 році німецький патолог Макс Асканазі в результаті обстеження хворих прослідкував епідеміологічний ланцюг інвазії, яку спричинює Opisthorchis felineus, вказавши на те, що зараження людини відбувається безпосередньо через вживання в їжу риби. У 1911 році англійський лікар Роберт Лейпер у Таїланді знайшов Opisthorchis viverrini в людському організмі. У 1934 році німецький паразитолог [en] виявив першого проміжного хазяїна Opisthorchis felineus — прісноводних рачків, детально прослідкувавши подальший життєвий цикл паразита. У 1965 році дослідженнями американського паразитолога Д. Вікоффа зі співробітниками в Таїланді було визначено епідеміологічний ланцюг вівериного опісторхоза і описаний життєвий цикл Opisthorchis viverrini порівняно з Opisthorchis felineus.
Актуальність
Опісторхоз, який спричинює Opisthorchis felineus, часто зустрічається в Російській Федерації, у населення басейнів Обі й Іртиша, Ками, Уралу, зареєстрований в басейнах Волги, Дону, Донця, Північної Двіни, Німану. Ареал збудника простягається від басейну Єнісею до західних кордонів Європи, але поширення захворювання у людини має осередковий характер. Найбільший у світі осередок опісторхозу сформувався в Обсько—Іртишському річковому басейні з максимальним рівнем захворюваності в приобських районах, Ханти-Мансійському автономному окрузі, Тюменській та Томській (північні райони) областях. Третя за розмірами ендемічна по опісторхозу територія — Волго-Камський басейн. Зони з високим рівнем ендемії реєструються у Пермській області (до 60 % ураженого населення в окремих селищах) і в Татарстані. Ендемічна по опісторхозу територія Сибіру загалом охоплює 15 країв і областей Росії та північного Казахстану. Інвазування сільського населення там досягає в різних регіонах від 65 до 95 %, причому нерідко заражені й
діти першого року життя. До 14 років ураженість дітей цим гельмінтом досягає 50-60 %, а у дорослого населення вона поголовна. Тут же відмічається висока інвазованість котів — 100 %, собак — 27-50 %, свиней — 40 %. Ступінь зараженості населення опісторхозом визначається етнічними або традиційними особливостями харчування і споживанням в їжу незнезараженої риби — інтенсивні осередки опісторхозу спостерігаються переважно в районах з широко розвиненим рибальством, де населення багато споживає свіжозамороженої риби (строганини), малосольну і в'ялену.
В Україні захворюваність менша через інші смакові уподобання, хоча Дніпровський річковий басейн (Дніпро з його притоками — Псел, Сула, Сейм, Ворскла тощо) вважається одним з найбільших, поступаючись за інтенсивністю лише Обсько—Іртишському. Хвороба реєструється у багатьох областях України, але найбільша ураженість населення спостерігається у Північно—Східному регіоні України: в Сумській (75 %), Полтавській (15 %) і Чернігівській областях (10-15 %). Це зумовлено поєднанням природних і соціальних факторів. Особливий гідрологічний режим (велика кількість озер, водоймищ, річок) забезпечує стійке функціонування осередку цієї інвазії. Цьому сприяє також існування численних біотопів проміжного хазяїна паразита, поширення любительської риболовлі, значна питома вага риби у харчовому раціоні населення цих регіонів, вживання сирої риби та рибних відходів плотоїдними тваринами. Про ризик зараження населення свідчать результати дослідження кінцевих, проміжних і додаткових хазяїнів паразита: інвазованість котів у басейні Дніпра становить 32 %, Десни — 19 %. Зараженість церкаріями молюсків 0,3—15 %, метацеркаріями риби родини карпових — від 3 до 18 %. Окремі осередки існують у басейні Дністра, Південного Бугу.
У країнах Південно—Східної Азії: (Таїланд, В'єтнам, Лаос), Малайзії, на Тайвані є осередки опісторхозу, який спричинює Opisthorchis viverrini. Проблема цього варіанту опісторхозу коштує Таїланду і Лаосу щорічно 120 млн доларів. До 90 % населення Таїланду заражено цим гельмінтом.
Opisthorchis felineus and Opisthorchis viverrini | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Доросла особина (марита) Opisthorchis felineus | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Opisthorchis felineus and Opisthorchis viverrini O. felineus (Rivolta, 1884) (Blanchard, 1895), O. viverrini (Poirier, 1886) (Stiles & Hassal, 1896) | ||||||||||||||||||||||
Етіологія
Збудниками опісторхозу є Opisthorchis felineus та Opisthorchis viverrini, які належать до роду Opisthorchis, родини Opisthorchidae, класу (Trematoda), типу Plathelminthes. Opisthorchis felineus (котячий чи сибірський двовустець) — дрібна трематода, яка має ротову присоску, в глибині якої знаходиться ротовий отвір, розташована на вузькому передньому кінці тіла, та черевну присоску на межі 1-ї та 2-ї чвертей тіла. Збудник має листкоподібне тіло, звужене спереду і заокруглене ззаду, завдовжки 4-13 мм. Цей гельмінт є гермафродитом. Матка займає середню частину тіла і відкривається перед черевною присоскою поряд з отвором сім'явивідної протоки. Яйця блідо-жовтого забарвлення, з кришечкою на одному кінці та потовщенням шкаралупи на протилежному кінці. Розвиток паразита відбувається зі зміною хазяїв:
- Кінцевим хазяїном можуть бути: людина і ссавці, які їдять рибу і мешкають у межах ареалу поширення двовустеців — з родів кіт, лисиця, ведмідь, видра, росомаха, мустела (куди входить, зокрема, підрід норка, види горностай, тхір, колонок), ондатра, собака (в тому числі й свійські собаки), свиня (в тому числі й свійські свині) тощо. Статевозрілі гельмінти паразитують у жовчних протоках, жовчному міхурі, протоках підшлункової залози декілька десятків років. Один гельмінт виділяє за добу близько 1000 яєць, які з жовчю витікають до кишки і виносяться назовні.
- Першим проміжним хазяїном є прісноводні зяброві черевоногі молюски родини Bithyniidae, зокрема роду Bithynia, в організмі яких, при заковтуванні яєць гельмінта, відбувається складний цикл розвитку личинок (міраци́дій — спороци́ста — ре́дій), що завершується виходом активної форми паразита — церка́рія. Весь цикл розвитку в молюска займає 2-3 місяця залежно від температури води. Зона поширення гельмінта чітко відповідає зоні проживання цих молюсків, які живуть на водних рослинах, мулистому або глинистому дні. Віддають перевагу стоячим водоймам, старицям, або застійним берегам річок.
- Другим проміжним або додатковим хазяїном є коропові риби: в'язь, ялець звичайний, лин, білий амур, чорний амур, товстолоб, чехоня, підуст, головень, краснопірка, плітка, лящ, синець, густера, карась, короп, жерех, вусач, пічкури тощо. Церкарії залишають тіло молюска і активно проникають в коропових риб, інцистуючись в них у підшкірній клітковині та м'язах, а там перетворюються на метацеркаріїв. У тілі однієї риби можна знайти кілька тисяч метацеркарієв, які зберігають життєздатність до 2 років, у цей час така риба являє реальну загрозу для здоров'я людини. Через 2-2,5 року, якщо не відбувається повторного зараження (а зазвичай це відбувається тоді, коли риба йде з місць проживання молюска), то сама риба звільняється від інвазії.
Основний хазяїн заражається, з'їдаючи термічно необроблену рибу. У дванадцятипалій кишці під дією шлункового соку і травних ферментів м'ясо риб перетравлюється і метацеркарії звільняються від оболонки. По загальній жовчній протоці вони потрапляють у печінку і в жовчний міхур, а по вірсу́нговій протоці — у підшлункову залозу. Статеве дозрівання метацеркаріїв в організмі кінцевого хазяїна відбувається протягом 3-4 тижнів. Увесь цикл розвитку Opisthorchis felineus займає 4-4,5 міс.
Opisthorchis viverrini дуже близький за морфологією і життєвим циклу до Opisthorchis felineus.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Opisthorchis viverrini.
Епідеміологічні особливості
Джерело і резервуар інфекції
Опісторхоз є природно-осередковою інвазією. Джерелом і резервуаром інвазії є заражена людина, рибоїдні ссавці. Через складний біологічний цикл паразита люди та тварини не є безпосередньо заразними для інших людей і тварин.
Механізм і фактори передачі
Механізм зараження — оральний, шлях передачі — харчовий. Зараження людини і ссавців відбувається при вживанні в їжу сирої, недостатньо термічно обробленої і слабо просоленої коропової риби, яка містить незнезаражені метацеркарії гельмінта.
Сприйнятливий контингент та імунітет
Сприйнятливість висока, однак в найбільшому осередку опісторхозу в світі — Обсько-Іртишському басейні відмічено наявність певного вродженого імунітету у корінного населення, який проявляється слабкістю гострих клінічних проявів хвороби. Частіше зараження спостерігається в рибалок, членів їх сімей, осіб, які мають професії «водного» профілю. Імунні реакції елімінації дуже слабкі, через що тривалість інвазії сягає десятиліть.
Патогенез
У шлунку, де є кисле середовище, зовнішня сполучнотканинна оболонка метацеркаріїв перетравлюється, але власна внутрішня оболонка личинки зберігається. У дванадцятипалій кишці личинка активно розриває тонку оболонку і по загальній жовчній і панкреатичній протоці протягом 4-6 годин проникає у внутрішньопечінкові жовчні протоки, жовчний міхур і підшлункову залозу. Через 3-4 тижні (рідше — пізніше) після зараження наступає статева зрілість паразитів і вони починають відкладати яйця.
Гостра стадія
У гострій стадії опісторхозу провідними є токсико-алергічні реакції, які розвиваються у відповідь на антигени паразита, його ферменти і продукти метаболізму. Ці реакції проявляються як проліферативні процеси в лімфатичних вузлах і селезінці, проліферативно-ексудативні зміни в шкірі, слизових оболонках дихальних шляхів, травної системи. При масивному зараженні можливі ерозивно-виразковий гастродуоденіт, алергічний гепатит, міокардит, токсико-алергічна енцефалопатія. В основі органних уражень лежать дифузний або вогнищевий гранульоматоз і клітинна проліферація в стінках кровоносних судин і стромі органів. Перебіг хвороби детермінований значним впливом генетичних факторів. Так у людей з ІІІ групою крові часто виявляють диффузне ураження печінки, тоді як з І — ерозивно-виразковий гастродуоденіт.
Хронічна стадія
У хронічній стадії опісторхозу провідну роль відіграють повторні зараження, які ведуть до розвитку відносно обмежених проліферативних процесів у біліарній системі, портальних трактах, підшлунковій залозі, слизовій оболонці дванадцятипалої кишки. Присоски двовустеців втягують у свою порожнину слизову жовчних проток, міхура або вірсунгового протоку підшлункової залози, і защемлюють її. Це зумовлює порушення мікроциркуляції крові. Молоді двовустеці завдають додаткової шкоди кутикулярними шипами. Внаслідок накопичення великої кількості гельмінтів у жовчних і панкреатичних протоках сповільнюється звідти відтік рідини, що може призвести до їхнього кистозного розширення. Виникають проліферативний холангіт і перихолангіт, які провокують хронічний холестаз (застій жовчі), фіброз стінок холангіол, субкапсулярні та внутрішньопечінкові холангіоектази (розширення холангіол). Має значення і механічна затримка відтоку жовчі, яку спричинюють тіла паразитів. Спровокований паразитом застій жовчі є сприятливою умовою для розвитку бактеріальної інфекції. Бактерії можуть проникати в жовчні шляхи з кишки, чому сприяє заселення верхніх його відділів бактеріями в результаті ахілії, яка часто розвивається при опісторхозі. Крім того, при повторних заражених опісторхозом молоді особини, які проникають через загальну жовчну протоку до внутрішньопечінкових жовчних шляхів, заносять в них інфекцію. Зрештою, бактерії здатні потрапити в жовчні шляхи й гематогенним шляхом. Внаслідок описаних процесів при опісторхозі іноді спостерігають гнійні холангіти.
Органні патоморфологічні зміни
Зміни в паренхімі печінки носять переважно дистрофічний характер, що поряд з прогресуючим фіброзом органу може формувати хронічний холангіогепатит. Надалі через хронічний холестаз, холангіт можливе виникнення холангіогенного цирозу печінки або раку (холангіокарциноми), що пов'язано з мутагенним ефектом двовустеців, їх здатністю спричиняти проліферацію епітелію жовчних проток і овальних клітин. Найвищий показник захворюваності на первинний холангіогенний рак в Російській федерації реєструють в Обсько-Іртишському осередку опісторхозу — 37,5 на 100 тисяч населення. O. viverrini внесений до списку канцерогенів першої категорії.
У підшлунковій залозі при опісторхозі розвиваються хронічний проліферативний каналікуліт і периканалікуліт, периканалікулярний фіброз. Ці зміни мають алергічну природу, оскільки виникають і вже без наявності паразитів у підшлунковій залозі.
Клінічні прояви
У МКХ—10 виділяють «Опісторхоз» (В66.0). У корінних жителів ендемічних районів, які заражаються переважно в дитячому віці, інвазія, як правило, має безсимптомний перебіг або стерту форму, прояви захворювання можуть маніфестувати в зрілому віці на тлі супутніх захворювань. Клінічні прояви ранньої (гострої) фази хвороби добре виражені у осіб з неендемічних на опісторхоз регіонів.
Перебіг гострої стадії
Інкубаційний період триває 2—4 тижні. У гострій стадії опісторхозу спостерігають гарячку, артралгії, міалгії, алергічні висипання на шкірі, чутливість і збільшення печінки, іноді — селезінки, легеневий синдром з розвитком мігруючих інфільтратів або пневмонії. У розпалі гострої стадії процес можна синдромально схарактеризувати як токсико-алергічний гепатит, можлива жовтяниця різної інтенсивності, біль в області печінки, можливе збільшення лімфатичних вузлів. При ураженні травного тракту — запеклий, нападоподібний біль у правому підребер'ї, нудота, блювання, здуття живота, послаблення випорожнень. Залежно від інтенсивності інвазії гостра стадія триває 1-4 тижні з поступовим стиханням проявів, потім захворювання переходить в хронічну фазу.
Перебіг хронічної стадії
У хронічній стадії опісторхозу провідними скаргами є біль в епігастрії та правому підребер'ї, іноді з іррадіацією в спину і ліве підребер'я, диспептичні розлади (зниження апетиту, нудота, нестійкі випорожнення). Часто виникають запаморочення, головний біль, безсоння, підвищена дратівливість. Температура тіла субфебрільна або нормальна. Печінка збільшена і ущільнена, зазвичай відзначається її рівномірне збільшення, у окремих хворих може збільшитися або права, або ліва її частка. Жовчний міхур часто значно збільшений і напружений, у більшості хворих відзначається гіпокінетичний тип дискінезії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів з тупим болем розпираючого характеру в правому підребер'ї, виразними диспептичними порушеннями, закрепами (синдром міхурової недостатності). У хворих з гіпертонічним і гіперкінетичним типами дискінезії частіше зустрічається синдром жовчної коліки, жовчний міхур у них не збільшений. У хворих формується холангіт, хронічний панкреатит, рідко — ангіохолецистит і хронічний гепатит. Спонтанного видужання від гельмінтозу не відбувається, адже навіть після природної смерті гельмінтів процес продовжується як неспецифічний запальний.
Ускладнення
- гнійний холангіт,
- розрив кістозно розширених жовчних проток з розвитком жовчного перитоніту,
- панкреанекроз,
- біліарний цироз печінки,
- холангіокарцинома (злоякісна пухлина, яка росте з епітелію жовчних шляхів).
Діагностика
Лабораторно-інструментальна діагностика
У гострій стадії опісторхозу в периферичній крові виявляється лейкоцитоз з еозинофілією (збільшення кількості еозинофілів, підвищення ШОЕ). Ці зміни максимально виражені на 2-3-му тижні захворювання. При біохімічному дослідженні виявляють підвищення активності АЛТ, АСТ, лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глютамілтранспептидази (ГГТП), збільшений рівень загального білірубіну з переважанням прямої його фракції. У хронічній стадії опісторхозу відзначають еозинофілію, іноді анемія з нормо- або макробластичним типом кровотворення. Функції печінки (білково-синтетична, пігментна, антитоксична) при неускладненому опісторхозі нормальні або незначно порушені. Виявляють підвищення активності амілази, ліпази в крові, діастази в сечі. При мікроскопії дуоденального вмісту спостерігають збільшення кількості лейкоцитів, епітеліальних клітин, а також детриту, кристалів білірубіну і холестерину (особливо в порції «С»). У половини хворих виявляють зниження кислотності шлункового соку. (УЗД) свідчить про підвищення ехогенності уздовж портальних трактів, наявність розширених жовчних проток, збільшення розмірів жовчного міхура, погане його скорочення навіть після призначення жовчогінних засобів або пробного сніданку, непрямі ознаки запалення в міхурі та жовчних протоках.
Специфічна діагностика
Паразитоскопічна діагностика дозволяє верифікувати діагноз опісторхозу через місяць після зараження, коли гельмінти починають відкладати яйця — проводиться (дослідження нативного мазку фекалій і дуоденального вмісту). При обстеженні калу потрібно застосовувати (методи флотації та осадження) через невелику кількість яєць, які виділяють за добу двовустеці. Застосовують й серологичні методи діагностики, зокрема ІФА, але у зв'язку з недостатньою чутливістю і специфічністю використання його виправдане лише у гострій стадії опісторхозу.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Високоефективним препаратом для лікування опісторхозу є празиквантел 25 мг/кг 3 рази на день протягом 1-3 днів залежно від тяжкості інвазії. Контроль ефективності лікування проводять через 3 і 6 місяців шляхом дослідження (нативного мазку фекалій (овокопромікроскопії) або дослідження дуоденального вмісту), які проводять триразово. У гострій стадії празиквантел призначають не раніше 1-2 місяців від початку хвороби через погану чутливість до нього незрілих двовустеців, після стихання гарячки, інтоксикації та алергічних проявів. Необхідним є постільний режим, дієта № 5 за Певзнером. У хронічній стадії при розвитку холангіту і дискінезії жовчовивідних шляхів призначають дуоденальні зондування з введенням сульфату магнію або сорбіту, які проводять 1-2 рази на тиждень протягом 1-2 місяців. У разі приєднання вторинної інфекції жовчних шляхів рекомендовано антибіотики з урахуванням чутливості до них мікрофлори дуоденального вмісту. При розвитку анемії призначають повноцінну дієту, (препарати заліза).
Профілактика
Велике значення має охорона водойм від фекального забруднення, насамперед, за рахунок виявлення заражених людей і тварин з подальшою їх дегельмінтизацією, запобігання інвазування риби при промисловому виробництві у штучних водоймах, а також санітарно-освітня робота, мета якої переконати населення не вживати в їжу сиру і напівсиру рибу, дотримуватися встановлених правил копчення, соління, заморожування, термічної обробки її у домашніх умовах.
Знезараження риби при опісторхозі гарантують такі способи її обробки:
- Варіння риби протягом 15-20 хвилин із моменту закипання.
- Смаження риби невеликими шматками, в розпластаному вигляді, під кришкою, з додаванням великої кількості жиру протягом 15-20 хвилин.
- Приготування рибних котлет, тефтель тощо протягом не менше ніж 15-20 хвилин.
- Випікання пирогів із рибою не менше 60 хвилин.
- Засолювання риби не менше 2 тижнів із розрахунку 2 кг харчової солі на 10 кг риби.
- В'ялення:
- засолювання протягом 2 тижнів із розрахунку 2 кг харчової солі на 10 кг риби, вимочування і в'ялення за смаком;
- засолювання з розрахунку 2 кг харчової солі на 10 кг риби, але протягом 3 днів, а потім, не вимочуючи, в'ялення протягом 3 тижнів.
- Заморожування риби вагою до 1 кг при температурі −28 °C протягом 41 години, при температурі −35 °C — 10 годин. У побутовому холодильнику метацеркарії зберігають життєздатність більше місяця.
- Перед холодним копченням рибу попередньо знезаражують шляхом засолювання (протягом 2 тижнів із розрахунку 2 кг харчової солі на 10 кг риби) або заморожування (при температурі −28 °C протягом 41 години, при температурі −35 °C — 10 годин)
- Гаряче копчення при температурі 70-80 °C протягом 2-2,5 годин.
Потрібно наполегливо пояснювати населенню особливу небезпеку вживання в їжу мороженої риби у вигляді «строганини»/«патанки», корейської рибної страви «хе», а також свіжозловленої («парної») риби. Необхідно ретельно мити руки і кухонний інвентар після обробки сирої риби. Не слід пробувати на вміст солі сирий рибний фарш.
Важливу роль у профілактиці опісторхозу відводять знищенню молюсків Bithynia, які є проміжним хазяїном. З цією метою використовуються різні протимолюскові засоби (, мідний купорос тощо) і біологічні методи (заселення водойм природними ворогами цих молюсків).
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
- NDF-RT
- Під такими назвами відомий цей гельмінт у різних медичних українських джерелах, однак «двоустка» та «двовустка» найімовірніше є калькою з російської «двуустка».
- Sebastiano Rivolta Dei Parassiti Vegetali, come Introduzione allo Studio delle Malattie Parassitarie e delle Alterazioni dell'Alimento degli Animali Domestici, Tip. Giulio Speirani & Figli, Torino, 1884. (італ.)
- Виноградов К. Н. О новом виде двуустки (Distomum sibiricum) в печени человека // ИТУ. 1892. Кн. 4.; Второй случай сиб. двуустки (Distotum sibiricum) в печени человека // ИТУ. 1892. Кн. 4; О глистах, паразитирующих в человеческом теле // ИТУ. 1893. Кн. 5. (рос.)
- Poirier, M.J. Trematodes nouvelles ou peu connus. Bull. Soc.Philomat.,1886,7, 27-29. (англ.)
- Askanazy, M. Über die Infektion des Menschen mit Distomumfelineum (sibiricum) in Ostpreussen und ihren Zusammenhang mitLeberkrebs. Centralbl. Bakt. Parasitenk. Infektionskr., 1900, 28, 491—502. (нім.)
- Leiper, R.T. Notes on some parasites presumably rare in man. J. Lond. Sch. Trop. Med., 1911, 1, 16-19. (англ.)
- Vogel H 1934. Der Entwicklungszyklus von Opistorchis felineus. Far East Assoc Trop Med Nanking 1: 619—624. (нім.)
- Wykoff, D. E.; Harinasuta, C.; Juttijudata, P.; Winn, M. M. (1965). «Opisthorchis Viverrini in Thailand — The Life Cycle and Comparison with O. Felineus». The Journal of parasitology 51 (2): 207—214. (англ.)
- Другою вважають Дніпровський річковий басейн.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 25 січня 2015.
- М. Д. Чемич, В. В. Захлєбаєва, Н. І. Ільїна, С. Є. Шолохова ПРОБЛЕМА ОПІСТОРХОЗУ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ // Вісник СумДУ. Серія «Медицина», № 1'2012, с. 144—149.
- Павліковська Т. М. Опісторхоз в Україні / Т. М. Павліковська, К. І. Бодня, Л. В. Холтобіна та ін. // Сучасні інфекції. — 2005. — № 2. — С. 4—6.
- Muller R. & Wakelin D. (2002). Worms and human disease. CABI. pp. 43-44.
- King, S.; Scholz, T. Š. (2001). "Trematodes of the family Opisthorchiidae: A minireview". The Korean Journal of Parasitology 39 (3): 209–221.
- Можуть бути проміжними хазяями й інших трематод ссавців і птахів.
- Ерозія — поверхневий дефект слизової оболонки.
- Загальна назва для незапальних (на відміну від енцефаліта) захворювань головного мозку.
- Сукупність жовчних проток печінки і жовчного міхура.
- Одна з систем каналів печінки — портальні тріади або тракти, які містять термінальні гілки ворітньої вени, печінкову артеріолу і жовчну протоку з невеликою кількістю круглих клітин і сполучної тканини.
- Запалення тканин навколо жовчних проток.
- Найдрібніші після жовчних капілярів жовчні протоки печінки.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2011. Процитовано 25 січня 2015.
- Запалення проток підшлункової залози.
- Запалення тканин навколо проток підшлункової залози.
- Альперович Б. И., Родичева Н. С., Курысько Ж. А. Клинический патоморфоз хронического описторхозного панкреатита. Бюллетень сибирской медицины, № 3, 2004. — с.49-53.
- Від лат. detritus — розпад, що являє собою зернисті маси, які виникають в результаті розпаду некротизованої тканини на дрібні частинки — зерна.
- В Росії використовують ще препарат [ru], який в Україні на 2020-і роки не зареєстровано [1].
- Бронштейн А. М., Лучшев В. И. Трематодозы печени: описторхоз, клонорхоз // Русский медицинский журнал. — 1998. — В. 3. — Т. 6.
Джерела
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / с. 210—213
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т.1.; 2-е вид., перероб. і доп. — 884 с.
- Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
- Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. К. 1947;
- Бронштейн А. М. Паразитарные болезни человека: Протозоозы и гельминтозы / А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. — Москва: Издательство Российского университета дружбы народов, 2004. — 206 с. (рос.)
- Паразитарные болезни человека (протозоозы и гельминтозы): руководство для врачей / под ред. В. П. Сергиева, Ю. В. Лобзина, С. С. Козлова. ― С.Пб. : ООО «Издательство Фолиант», 2008. ― 592 с. (рос.)
- Subhash Chandra Parija, Thomas J Marrie, Shekhar Koirala Trematode Infection Updated: Nov 23, 2015 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases (Chief Editor: Mark R Wallace) [2] (англ.)
- Joseph Adrian L Buensalido, Anna Flor G Malundo, Marja Arcangel Bernardo-Buensalido Intestinal Flukes Updated: Feb 21, 2019. Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases (Chief Editor: Michael Stuart Bronze) [3] (англ.)
- Joseph Adrian L Buensalido, Anna Flor G Malundo, Marja Arcangel Bernardo-Buensalido Intestinal Flukes Treatment & Management Updated: Feb 21, 2019. Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases (Chief Editor: Michael Stuart Bronze) [4] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Opistorho z angl Opisthorchosis cat liver fluke lat Opisthorchiasis Opisthorchiidosis biogelmintoz yakij sprichinyuyut dvovusteci dvoro ti sisuni dvovu stki dvou stki Opisthorchis felineus i O viverrini gelminti z klasu Trematoda tipu Ploski chervi Cya parazitarna invaziya harakterizuyetsya hronichnim perebigom z perevazhnim urazhennyam zhovchnih protok i mihura pechinki i pidshlunkovoyi zalozi organiv gepatopankreatichnoyi zoni U krayinah Aziyi ta Afriki poshirenij klonorhoz yakij za bagatma risami nagaduye opistorhoz OpistorhozZhittyevij cikl Opisthorchis felineusZhittyevij cikl Opisthorchis felineusSpecialnist infekcijni hvorobi i gelmintolog d Simptomi diareya 1 zapor 1 dispepsiya 1 gepatit holecistit diskineziya zhovchnih shlyahiv eozinofiliya pankreatit zhovtyanicya bil u zhivoti nudota blyuvannya d garyachka artralgiya i mialgiyaPrichini Opisthorchis felineus i O viverriniMetod diagnostiki biohimichnij analiz krovi klinichnij analiz krovi mikroskopiya i IFAPreparati prazikvantel 2 i albendazol 2 Klasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 11 1F84MKH 10 B66DiseasesDB 29303MeSH D009889Istorichni vidomostiVpershe dvovustecya u pechinci kotyachih viyaviv j opisav italijskij veterinar i parazitolog Sebastyano Rivolta v 1884 roci a v 1891 roci v Tomsku rosijskij patologoanatom profesor Kostyantin Vinogradov vpershe v sviti znajshov cogo zbudnika v lyudskih trupah U 1886 roci francuzkij doslidnik M Zh Puar ye v organizmi ssavciv viver znajshov dvorota yakij desho vidriznyavsya vid kotyachogo U 1895 roci francuzkij naukovec Rafael Blanshar dav kotyachomu dvovustecyu suchasnu nazvu Opisthorchis felineus vid poyednannya sliv lat Opisthon orchis felis sho oznachaye zadnij yayechka ta kishka vidpovidno a viverinomu dvovustecyu vidpovidno Opisthorchis viverrini U 1900 roci nimeckij patolog Maks Askanazi v rezultati obstezhennya hvorih proslidkuvav epidemiologichnij lancyug invaziyi yaku sprichinyuye Opisthorchis felineus vkazavshi na te sho zarazhennya lyudini vidbuvayetsya bezposeredno cherez vzhivannya v yizhu ribi U 1911 roci anglijskij likar Robert Lejper u Tayilandi znajshov Opisthorchis viverrini v lyudskomu organizmi U 1934 roci nimeckij parazitolog en viyaviv pershogo promizhnogo hazyayina Opisthorchis felineus prisnovodnih rachkiv detalno proslidkuvavshi podalshij zhittyevij cikl parazita U 1965 roci doslidzhennyami amerikanskogo parazitologa D Vikoffa zi spivrobitnikami v Tayilandi bulo viznacheno epidemiologichnij lancyug viverinogo opistorhoza i opisanij zhittyevij cikl Opisthorchis viverrini porivnyano z Opisthorchis felineus AktualnistOpistorhoz yakij sprichinyuye Opisthorchis felineus chasto zustrichayetsya v Rosijskij Federaciyi u naselennya basejniv Obi j Irtisha Kami Uralu zareyestrovanij v basejnah Volgi Donu Doncya Pivnichnoyi Dvini Nimanu Areal zbudnika prostyagayetsya vid basejnu Yeniseyu do zahidnih kordoniv Yevropi ale poshirennya zahvoryuvannya u lyudini maye oseredkovij harakter Najbilshij u sviti oseredok opistorhozu sformuvavsya v Obsko Irtishskomu richkovomu basejni z maksimalnim rivnem zahvoryuvanosti v priobskih rajonah Hanti Mansijskomu avtonomnomu okruzi Tyumenskij ta Tomskij pivnichni rajoni oblastyah Tretya za rozmirami endemichna po opistorhozu teritoriya Volgo Kamskij basejn Zoni z visokim rivnem endemiyi reyestruyutsya u Permskij oblasti do 60 urazhenogo naselennya v okremih selishah i v Tatarstani Endemichna po opistorhozu teritoriya Sibiru zagalom ohoplyuye 15 krayiv i oblastej Rosiyi ta pivnichnogo Kazahstanu Invazuvannya silskogo naselennya tam dosyagaye v riznih regionah vid 65 do 95 prichomu neridko zarazheni jU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem diti pershogo roku zhittya Do 14 rokiv urazhenist ditej cim gelmintom dosyagaye 50 60 a u doroslogo naselennya vona pogolovna Tut zhe vidmichayetsya visoka invazovanist kotiv 100 sobak 27 50 svinej 40 Stupin zarazhenosti naselennya opistorhozom viznachayetsya etnichnimi abo tradicijnimi osoblivostyami harchuvannya i spozhivannyam v yizhu neznezarazhenoyi ribi intensivni oseredki opistorhozu sposterigayutsya perevazhno v rajonah z shiroko rozvinenim ribalstvom de naselennya bagato spozhivaye svizhozamorozhenoyi ribi stroganini malosolnu i v yalenu V Ukrayini zahvoryuvanist mensha cherez inshi smakovi upodobannya hocha Dniprovskij richkovij basejn Dnipro z jogo pritokami Psel Sula Sejm Vorskla tosho vvazhayetsya odnim z najbilshih postupayuchis za intensivnistyu lishe Obsko Irtishskomu Hvoroba reyestruyetsya u bagatoh oblastyah Ukrayini ale najbilsha urazhenist naselennya sposterigayetsya u Pivnichno Shidnomu regioni Ukrayini v Sumskij 75 Poltavskij 15 i Chernigivskij oblastyah 10 15 Ce zumovleno poyednannyam prirodnih i socialnih faktoriv Osoblivij gidrologichnij rezhim velika kilkist ozer vodojmish richok zabezpechuye stijke funkcionuvannya oseredku ciyeyi invaziyi Comu spriyaye takozh isnuvannya chislennih biotopiv promizhnogo hazyayina parazita poshirennya lyubitelskoyi ribolovli znachna pitoma vaga ribi u harchovomu racioni naselennya cih regioniv vzhivannya siroyi ribi ta ribnih vidhodiv plotoyidnimi tvarinami Pro rizik zarazhennya naselennya svidchat rezultati doslidzhennya kincevih promizhnih i dodatkovih hazyayiniv parazita invazovanist kotiv u basejni Dnipra stanovit 32 Desni 19 Zarazhenist cerkariyami molyuskiv 0 3 15 metacerkariyami ribi rodini karpovih vid 3 do 18 Okremi oseredki isnuyut u basejni Dnistra Pivdennogo Bugu Mikrofotografiya pri eksperimentalnomu zarazhenni dorosloyi osobini mariti Opisthorchis viverrini u zhovchnih protokah hom yachka U krayinah Pivdenno Shidnoyi Aziyi Tayiland V yetnam Laos Malajziyi na Tajvani ye oseredki opistorhozu yakij sprichinyuye Opisthorchis viverrini Problema cogo variantu opistorhozu koshtuye Tayilandu i Laosu shorichno 120 mln dolariv Do 90 naselennya Tayilandu zarazheno cim gelmintom Opisthorchis felineus and Opisthorchis viverrini Dorosla osobina marita Opisthorchis felineus Biologichna klasifikaciya Carstvo Animalia Tip Platyhelminthes Klas Trematoda Pidklas Digenea Ryad Plagiorchiida Pidryad Nadrodina Opisthorchioidea Rodina Opisthorchiidae Pidrodina Rid Opisthorchis Vid O felineus O viverrini Binomialna nazva Opisthorchis felineus and Opisthorchis viverrini O felineus Rivolta 1884 Blanchard 1895 O viverrini Poirier 1886 Stiles amp Hassal 1896 Foto Bithynia leachii odnogo z osnovnih promizhnih hazyayiv Opisthorchis felineus EtiologiyaZbudnikami opistorhozu ye Opisthorchis felineus ta Opisthorchis viverrini yaki nalezhat do rodu Opisthorchis rodini Opisthorchidae klasu Trematoda tipu Plathelminthes Opisthorchis felineus kotyachij chi sibirskij dvovustec dribna trematoda yaka maye rotovu prisosku v glibini yakoyi znahoditsya rotovij otvir roztashovana na vuzkomu perednomu kinci tila ta cherevnu prisosku na mezhi 1 yi ta 2 yi chvertej tila Zbudnik maye listkopodibne tilo zvuzhene speredu i zaokruglene zzadu zavdovzhki 4 13 mm Cej gelmint ye germafroditom Matka zajmaye serednyu chastinu tila i vidkrivayetsya pered cherevnoyu prisoskoyu poryad z otvorom sim yavividnoyi protoki Yajcya blido zhovtogo zabarvlennya z krishechkoyu na odnomu kinci ta potovshennyam shkaralupi na protilezhnomu kinci Rozvitok parazita vidbuvayetsya zi zminoyu hazyayiv Kincevim hazyayinom mozhut buti lyudina i ssavci yaki yidyat ribu i meshkayut u mezhah arealu poshirennya dvovusteciv z rodiv kit lisicya vedmid vidra rosomaha mustela kudi vhodit zokrema pidrid norka vidi gornostaj thir kolonok ondatra sobaka v tomu chisli j svijski sobaki svinya v tomu chisli j svijski svini tosho Statevozrili gelminti parazituyut u zhovchnih protokah zhovchnomu mihuri protokah pidshlunkovoyi zalozi dekilka desyatkiv rokiv Odin gelmint vidilyaye za dobu blizko 1000 yayec yaki z zhovchyu vitikayut do kishki i vinosyatsya nazovni Pershim promizhnim hazyayinom ye prisnovodni zyabrovi cherevonogi molyuski rodini Bithyniidae zokrema rodu Bithynia v organizmi yakih pri zakovtuvanni yayec gelminta vidbuvayetsya skladnij cikl rozvitku lichinok miraci dij sporoci sta re dij sho zavershuyetsya vihodom aktivnoyi formi parazita cerka riya Ves cikl rozvitku v molyuska zajmaye 2 3 misyacya zalezhno vid temperaturi vodi Zona poshirennya gelminta chitko vidpovidaye zoni prozhivannya cih molyuskiv yaki zhivut na vodnih roslinah mulistomu abo glinistomu dni Viddayut perevagu stoyachim vodojmam staricyam abo zastijnim beregam richok Drugim promizhnim abo dodatkovim hazyayinom ye koropovi ribi v yaz yalec zvichajnij lin bilij amur chornij amur tovstolob chehonya pidust goloven krasnopirka plitka lyash sinec gustera karas korop zhereh vusach pichkuri tosho Cerkariyi zalishayut tilo molyuska i aktivno pronikayut v koropovih rib incistuyuchis v nih u pidshkirnij klitkovini ta m yazah a tam peretvoryuyutsya na metacerkariyiv U tili odniyeyi ribi mozhna znajti kilka tisyach metacerkariyev yaki zberigayut zhittyezdatnist do 2 rokiv u cej chas taka riba yavlyaye realnu zagrozu dlya zdorov ya lyudini Cherez 2 2 5 roku yaksho ne vidbuvayetsya povtornogo zarazhennya a zazvichaj ce vidbuvayetsya todi koli riba jde z misc prozhivannya molyuska to sama riba zvilnyayetsya vid invaziyi Osnovnij hazyayin zarazhayetsya z yidayuchi termichno neobroblenu ribu U dvanadcyatipalij kishci pid diyeyu shlunkovogo soku i travnih fermentiv m yaso rib peretravlyuyetsya i metacerkariyi zvilnyayutsya vid obolonki Po zagalnij zhovchnij protoci voni potraplyayut u pechinku i v zhovchnij mihur a po virsu ngovij protoci u pidshlunkovu zalozu Stateve dozrivannya metacerkariyiv v organizmi kincevogo hazyayina vidbuvayetsya protyagom 3 4 tizhniv Uves cikl rozvitku Opisthorchis felineus zajmaye 4 4 5 mis Opisthorchis viverrini duzhe blizkij za morfologiyeyu i zhittyevim ciklu do Opisthorchis felineus Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Opisthorchis viverrini Epidemiologichni osoblivostiKishka nese ribu Dzherelo i rezervuar infekciyi Opistorhoz ye prirodno oseredkovoyu invaziyeyu Dzherelom i rezervuarom invaziyi ye zarazhena lyudina riboyidni ssavci Cherez skladnij biologichnij cikl parazita lyudi ta tvarini ne ye bezposeredno zaraznimi dlya inshih lyudej i tvarin Najbilsh zarazhenij dvovustecyami koropovij vid v yaz Mehanizm i faktori peredachi Mehanizm zarazhennya oralnij shlyah peredachi harchovij Zarazhennya lyudini i ssavciv vidbuvayetsya pri vzhivanni v yizhu siroyi nedostatno termichno obroblenoyi i slabo prosolenoyi koropovoyi ribi yaka mistit neznezarazheni metacerkariyi gelminta Sprijnyatlivij kontingent ta imunitet Sprijnyatlivist visoka odnak v najbilshomu oseredku opistorhozu v sviti Obsko Irtishskomu basejni vidmicheno nayavnist pevnogo vrodzhenogo imunitetu u korinnogo naselennya yakij proyavlyayetsya slabkistyu gostrih klinichnih proyaviv hvorobi Chastishe zarazhennya sposterigayetsya v ribalok chleniv yih simej osib yaki mayut profesiyi vodnogo profilyu Imunni reakciyi eliminaciyi duzhe slabki cherez sho trivalist invaziyi syagaye desyatilit PatogenezU shlunku de ye kisle seredovishe zovnishnya spoluchnotkaninna obolonka metacerkariyiv peretravlyuyetsya ale vlasna vnutrishnya obolonka lichinki zberigayetsya U dvanadcyatipalij kishci lichinka aktivno rozrivaye tonku obolonku i po zagalnij zhovchnij i pankreatichnij protoci protyagom 4 6 godin pronikaye u vnutrishnopechinkovi zhovchni protoki zhovchnij mihur i pidshlunkovu zalozu Cherez 3 4 tizhni ridshe piznishe pislya zarazhennya nastupaye stateva zrilist parazitiv i voni pochinayut vidkladati yajcya Gostra stadiya U gostrij stadiyi opistorhozu providnimi ye toksiko alergichni reakciyi yaki rozvivayutsya u vidpovid na antigeni parazita jogo fermenti i produkti metabolizmu Ci reakciyi proyavlyayutsya yak proliferativni procesi v limfatichnih vuzlah i selezinci proliferativno eksudativni zmini v shkiri slizovih obolonkah dihalnih shlyahiv travnoyi sistemi Pri masivnomu zarazhenni mozhlivi erozivno virazkovij gastroduodenit alergichnij gepatit miokardit toksiko alergichna encefalopatiya V osnovi organnih urazhen lezhat difuznij abo vognishevij granulomatoz i klitinna proliferaciya v stinkah krovonosnih sudin i stromi organiv Perebig hvorobi determinovanij znachnim vplivom genetichnih faktoriv Tak u lyudej z III grupoyu krovi chasto viyavlyayut diffuzne urazhennya pechinki todi yak z I erozivno virazkovij gastroduodenit Hronichna stadiya U hronichnij stadiyi opistorhozu providnu rol vidigrayut povtorni zarazhennya yaki vedut do rozvitku vidnosno obmezhenih proliferativnih procesiv u biliarnij sistemi portalnih traktah pidshlunkovij zalozi slizovij obolonci dvanadcyatipaloyi kishki Prisoski dvovusteciv vtyaguyut u svoyu porozhninu slizovu zhovchnih protok mihura abo virsungovogo protoku pidshlunkovoyi zalozi i zashemlyuyut yiyi Ce zumovlyuye porushennya mikrocirkulyaciyi krovi Molodi dvovusteci zavdayut dodatkovoyi shkodi kutikulyarnimi shipami Vnaslidok nakopichennya velikoyi kilkosti gelmintiv u zhovchnih i pankreatichnih protokah spovilnyuyetsya zvidti vidtik ridini sho mozhe prizvesti do yihnogo kistoznogo rozshirennya Vinikayut proliferativnij holangit i periholangit yaki provokuyut hronichnij holestaz zastij zhovchi fibroz stinok holangiol subkapsulyarni ta vnutrishnopechinkovi holangioektazi rozshirennya holangiol Maye znachennya i mehanichna zatrimka vidtoku zhovchi yaku sprichinyuyut tila parazitiv Sprovokovanij parazitom zastij zhovchi ye spriyatlivoyu umovoyu dlya rozvitku bakterialnoyi infekciyi Bakteriyi mozhut pronikati v zhovchni shlyahi z kishki chomu spriyaye zaselennya verhnih jogo viddiliv bakteriyami v rezultati ahiliyi yaka chasto rozvivayetsya pri opistorhozi Krim togo pri povtornih zarazhenih opistorhozom molodi osobini yaki pronikayut cherez zagalnu zhovchnu protoku do vnutrishnopechinkovih zhovchnih shlyahiv zanosyat v nih infekciyu Zreshtoyu bakteriyi zdatni potrapiti v zhovchni shlyahi j gematogennim shlyahom Vnaslidok opisanih procesiv pri opistorhozi inodi sposterigayut gnijni holangiti Organni patomorfologichni zmini Rentgenivska kontrastna holangiograma yaka pokazuye skleroz zhovchnih protok sho vidbuvayetsya yak pri pervinnomu sklerozuyuchomu holangiti tak j pri holangiogennomu cirozi pechinki vnaslidok opistorhozu Zmini v parenhimi pechinki nosyat perevazhno distrofichnij harakter sho poryad z progresuyuchim fibrozom organu mozhe formuvati hronichnij holangiogepatit Nadali cherez hronichnij holestaz holangit mozhlive viniknennya holangiogennogo cirozu pechinki abo raku holangiokarcinomi sho pov yazano z mutagennim efektom dvovusteciv yih zdatnistyu sprichinyati proliferaciyu epiteliyu zhovchnih protok i ovalnih klitin Najvishij pokaznik zahvoryuvanosti na pervinnij holangiogennij rak v Rosijskij federaciyi reyestruyut v Obsko Irtishskomu oseredku opistorhozu 37 5 na 100 tisyach naselennya O viverrini vnesenij do spisku kancerogeniv pershoyi kategoriyi U pidshlunkovij zalozi pri opistorhozi rozvivayutsya hronichnij proliferativnij kanalikulit i perikanalikulit perikanalikulyarnij fibroz Ci zmini mayut alergichnu prirodu oskilki vinikayut i vzhe bez nayavnosti parazitiv u pidshlunkovij zalozi Klinichni proyaviZabarvlennya skler pri holestatichnij zhovtyanici U MKH 10 vidilyayut Opistorhoz V66 0 U korinnih zhiteliv endemichnih rajoniv yaki zarazhayutsya perevazhno v dityachomu vici invaziya yak pravilo maye bezsimptomnij perebig abo stertu formu proyavi zahvoryuvannya mozhut manifestuvati v zrilomu vici na tli suputnih zahvoryuvan Klinichni proyavi rannoyi gostroyi fazi hvorobi dobre virazheni u osib z neendemichnih na opistorhoz regioniv Perebig gostroyi stadiyi Inkubacijnij period trivaye 2 4 tizhni U gostrij stadiyi opistorhozu sposterigayut garyachku artralgiyi mialgiyi alergichni visipannya na shkiri chutlivist i zbilshennya pechinki inodi selezinki legenevij sindrom z rozvitkom migruyuchih infiltrativ abo pnevmoniyi U rozpali gostroyi stadiyi proces mozhna sindromalno sharakterizuvati yak toksiko alergichnij gepatit mozhliva zhovtyanicya riznoyi intensivnosti bil v oblasti pechinki mozhlive zbilshennya limfatichnih vuzliv Pri urazhenni travnogo traktu zapeklij napadopodibnij bil u pravomu pidreber yi nudota blyuvannya zduttya zhivota poslablennya viporozhnen Zalezhno vid intensivnosti invaziyi gostra stadiya trivaye 1 4 tizhni z postupovim stihannyam proyaviv potim zahvoryuvannya perehodit v hronichnu fazu Perebig hronichnoyi stadiyi U hronichnij stadiyi opistorhozu providnimi skargami ye bil v epigastriyi ta pravomu pidreber yi inodi z irradiaciyeyu v spinu i live pidreber ya dispeptichni rozladi znizhennya apetitu nudota nestijki viporozhnennya Chasto vinikayut zapamorochennya golovnij bil bezsonnya pidvishena drativlivist Temperatura tila subfebrilna abo normalna Pechinka zbilshena i ushilnena zazvichaj vidznachayetsya yiyi rivnomirne zbilshennya u okremih hvorih mozhe zbilshitisya abo prava abo liva yiyi chastka Zhovchnij mihur chasto znachno zbilshenij i napruzhenij u bilshosti hvorih vidznachayetsya gipokinetichnij tip diskineziyi zhovchnogo mihura ta zhovchovividnih shlyahiv z tupim bolem rozpirayuchogo harakteru v pravomu pidreber yi viraznimi dispeptichnimi porushennyami zakrepami sindrom mihurovoyi nedostatnosti U hvorih z gipertonichnim i giperkinetichnim tipami diskineziyi chastishe zustrichayetsya sindrom zhovchnoyi koliki zhovchnij mihur u nih ne zbilshenij U hvorih formuyetsya holangit hronichnij pankreatit ridko angioholecistit i hronichnij gepatit Spontannogo viduzhannya vid gelmintozu ne vidbuvayetsya adzhe navit pislya prirodnoyi smerti gelmintiv proces prodovzhuyetsya yak nespecifichnij zapalnij Uskladnennyagnijnij holangit rozriv kistozno rozshirenih zhovchnih protok z rozvitkom zhovchnogo peritonitu pankreanekroz biliarnij ciroz pechinki holangiokarcinoma zloyakisna puhlina yaka roste z epiteliyu zhovchnih shlyahiv DiagnostikaLaboratorno instrumentalna diagnostika U gostrij stadiyi opistorhozu v periferichnij krovi viyavlyayetsya lejkocitoz z eozinofiliyeyu zbilshennya kilkosti eozinofiliv pidvishennya ShOE Ci zmini maksimalno virazheni na 2 3 mu tizhni zahvoryuvannya Pri biohimichnomu doslidzhenni viyavlyayut pidvishennya aktivnosti ALT AST luzhnoyi fosfatazi LF gamma glyutamiltranspeptidazi GGTP zbilshenij riven zagalnogo bilirubinu z perevazhannyam pryamoyi jogo frakciyi U hronichnij stadiyi opistorhozu vidznachayut eozinofiliyu inodi anemiya z normo abo makroblastichnim tipom krovotvorennya Funkciyi pechinki bilkovo sintetichna pigmentna antitoksichna pri neuskladnenomu opistorhozi normalni abo neznachno porusheni Viyavlyayut pidvishennya aktivnosti amilazi lipazi v krovi diastazi v sechi Pri mikroskopiyi duodenalnogo vmistu sposterigayut zbilshennya kilkosti lejkocitiv epitelialnih klitin a takozh detritu kristaliv bilirubinu i holesterinu osoblivo v porciyi S U polovini hvorih viyavlyayut znizhennya kislotnosti shlunkovogo soku UZD svidchit pro pidvishennya ehogennosti uzdovzh portalnih traktiv nayavnist rozshirenih zhovchnih protok zbilshennya rozmiriv zhovchnogo mihura pogane jogo skorochennya navit pislya priznachennya zhovchoginnih zasobiv abo probnogo snidanku nepryami oznaki zapalennya v mihuri ta zhovchnih protokah Specifichna diagnostika Yajcya riznih predstavnikiv klasu Trematoda sered yakih i yajcya Opisthorchis felineus Yajcya Opisthorchis viverrini zbilshennya v 400 raziv Parazitoskopichna diagnostika dozvolyaye verifikuvati diagnoz opistorhozu cherez misyac pislya zarazhennya koli gelminti pochinayut vidkladati yajcya provoditsya doslidzhennya nativnogo mazku fekalij i duodenalnogo vmistu Pri obstezhenni kalu potribno zastosovuvati metodi flotaciyi ta osadzhennya cherez neveliku kilkist yayec yaki vidilyayut za dobu dvovusteci Zastosovuyut j serologichni metodi diagnostiki zokrema IFA ale u zv yazku z nedostatnoyu chutlivistyu i specifichnistyu vikoristannya jogo vipravdane lishe u gostrij stadiyi opistorhozu LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Visokoefektivnim preparatom dlya likuvannya opistorhozu ye prazikvantel 25 mg kg 3 razi na den protyagom 1 3 dniv zalezhno vid tyazhkosti invaziyi Kontrol efektivnosti likuvannya provodyat cherez 3 i 6 misyaciv shlyahom doslidzhennya nativnogo mazku fekalij ovokopromikroskopiyi abo doslidzhennya duodenalnogo vmistu yaki provodyat trirazovo U gostrij stadiyi prazikvantel priznachayut ne ranishe 1 2 misyaciv vid pochatku hvorobi cherez poganu chutlivist do nogo nezrilih dvovusteciv pislya stihannya garyachki intoksikaciyi ta alergichnih proyaviv Neobhidnim ye postilnij rezhim diyeta 5 za Pevznerom U hronichnij stadiyi pri rozvitku holangitu i diskineziyi zhovchovividnih shlyahiv priznachayut duodenalni zonduvannya z vvedennyam sulfatu magniyu abo sorbitu yaki provodyat 1 2 razi na tizhden protyagom 1 2 misyaciv U razi priyednannya vtorinnoyi infekciyi zhovchnih shlyahiv rekomendovano antibiotiki z urahuvannyam chutlivosti do nih mikroflori duodenalnogo vmistu Pri rozvitku anemiyi priznachayut povnocinnu diyetu preparati zaliza ProfilaktikaVelike znachennya maye ohorona vodojm vid fekalnogo zabrudnennya nasampered za rahunok viyavlennya zarazhenih lyudej i tvarin z podalshoyu yih degelmintizaciyeyu zapobigannya invazuvannya ribi pri promislovomu virobnictvi u shtuchnih vodojmah a takozh sanitarno osvitnya robota meta yakoyi perekonati naselennya ne vzhivati v yizhu siru i napivsiru ribu dotrimuvatisya vstanovlenih pravil kopchennya solinnya zamorozhuvannya termichnoyi obrobki yiyi u domashnih umovah Znezarazhennya ribi pri opistorhozi garantuyut taki sposobi yiyi obrobki Varinnya ribi protyagom 15 20 hvilin iz momentu zakipannya Smazhennya ribi nevelikimi shmatkami v rozplastanomu viglyadi pid krishkoyu z dodavannyam velikoyi kilkosti zhiru protyagom 15 20 hvilin Prigotuvannya ribnih kotlet teftel tosho protyagom ne menshe nizh 15 20 hvilin Vipikannya pirogiv iz riboyu ne menshe 60 hvilin Zasolyuvannya ribi ne menshe 2 tizhniv iz rozrahunku 2 kg harchovoyi soli na 10 kg ribi V yalennya zasolyuvannya protyagom 2 tizhniv iz rozrahunku 2 kg harchovoyi soli na 10 kg ribi vimochuvannya i v yalennya za smakom zasolyuvannya z rozrahunku 2 kg harchovoyi soli na 10 kg ribi ale protyagom 3 dniv a potim ne vimochuyuchi v yalennya protyagom 3 tizhniv Zamorozhuvannya ribi vagoyu do 1 kg pri temperaturi 28 C protyagom 41 godini pri temperaturi 35 C 10 godin U pobutovomu holodilniku metacerkariyi zberigayut zhittyezdatnist bilshe misyacya Pered holodnim kopchennyam ribu poperedno znezarazhuyut shlyahom zasolyuvannya protyagom 2 tizhniv iz rozrahunku 2 kg harchovoyi soli na 10 kg ribi abo zamorozhuvannya pri temperaturi 28 C protyagom 41 godini pri temperaturi 35 C 10 godin Garyache kopchennya pri temperaturi 70 80 C protyagom 2 2 5 godin Potribno napoleglivo poyasnyuvati naselennyu osoblivu nebezpeku vzhivannya v yizhu morozhenoyi ribi u viglyadi stroganini patanki korejskoyi ribnoyi stravi he a takozh svizhozlovlenoyi parnoyi ribi Neobhidno retelno miti ruki i kuhonnij inventar pislya obrobki siroyi ribi Ne slid probuvati na vmist soli sirij ribnij farsh Vazhlivu rol u profilaktici opistorhozu vidvodyat znishennyu molyuskiv Bithynia yaki ye promizhnim hazyayinom Z ciyeyu metoyu vikoristovuyutsya rizni protimolyuskovi zasobi midnij kuporos tosho i biologichni metodi zaselennya vodojm prirodnimi vorogami cih molyuskiv PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 NDF RT d Track Q21008030 Pid takimi nazvami vidomij cej gelmint u riznih medichnih ukrayinskih dzherelah odnak dvoustka ta dvovustka najimovirnishe ye kalkoyu z rosijskoyi dvuustka Sebastiano Rivolta Dei Parassiti Vegetali come Introduzione allo Studio delle Malattie Parassitarie e delle Alterazioni dell Alimento degli Animali Domestici Tip Giulio Speirani amp Figli Torino 1884 ital Vinogradov K N O novom vide dvuustki Distomum sibiricum v pecheni cheloveka ITU 1892 Kn 4 Vtoroj sluchaj sib dvuustki Distotum sibiricum v pecheni cheloveka ITU 1892 Kn 4 O glistah parazitiruyushih v chelovecheskom tele ITU 1893 Kn 5 ros Poirier M J Trematodes nouvelles ou peu connus Bull Soc Philomat 1886 7 27 29 angl Askanazy M Uber die Infektion des Menschen mit Distomumfelineum sibiricum in Ostpreussen und ihren Zusammenhang mitLeberkrebs Centralbl Bakt Parasitenk Infektionskr 1900 28 491 502 nim Leiper R T Notes on some parasites presumably rare in man J Lond Sch Trop Med 1911 1 16 19 angl Vogel H 1934 Der Entwicklungszyklus von Opistorchis felineus Far East Assoc Trop Med Nanking 1 619 624 nim Wykoff D E Harinasuta C Juttijudata P Winn M M 1965 Opisthorchis Viverrini in Thailand The Life Cycle and Comparison with O Felineus The Journal of parasitology 51 2 207 214 angl Drugoyu vvazhayut Dniprovskij richkovij basejn Arhiv originalu za 28 sichnya 2015 Procitovano 25 sichnya 2015 M D Chemich V V Zahlyebayeva N I Ilyina S Ye Sholohova PROBLEMA OPISTORHOZU V SUMSKIJ OBLASTI Visnik SumDU Seriya Medicina 1 2012 s 144 149 Pavlikovska T M Opistorhoz v Ukrayini T M Pavlikovska K I Bodnya L V Holtobina ta in Suchasni infekciyi 2005 2 S 4 6 Muller R amp Wakelin D 2002 Worms and human disease CABI pp 43 44 King S Scholz T S 2001 Trematodes of the family Opisthorchiidae A minireview The Korean Journal of Parasitology 39 3 209 221 Mozhut buti promizhnimi hazyayami j inshih trematod ssavciv i ptahiv Eroziya poverhnevij defekt slizovoyi obolonki Zagalna nazva dlya nezapalnih na vidminu vid encefalita zahvoryuvan golovnogo mozku Sukupnist zhovchnih protok pechinki i zhovchnogo mihura Odna z sistem kanaliv pechinki portalni triadi abo trakti yaki mistyat terminalni gilki voritnoyi veni pechinkovu arteriolu i zhovchnu protoku z nevelikoyu kilkistyu kruglih klitin i spoluchnoyi tkanini Zapalennya tkanin navkolo zhovchnih protok Najdribnishi pislya zhovchnih kapilyariv zhovchni protoki pechinki PDF Arhiv originalu PDF za 25 zhovtnya 2011 Procitovano 25 sichnya 2015 Zapalennya protok pidshlunkovoyi zalozi Zapalennya tkanin navkolo protok pidshlunkovoyi zalozi Alperovich B I Rodicheva N S Kurysko Zh A Klinicheskij patomorfoz hronicheskogo opistorhoznogo pankreatita Byulleten sibirskoj mediciny 3 2004 s 49 53 Vid lat detritus rozpad sho yavlyaye soboyu zernisti masi yaki vinikayut v rezultati rozpadu nekrotizovanoyi tkanini na dribni chastinki zerna V Rosiyi vikoristovuyut she preparat ru yakij v Ukrayini na 2020 i roki ne zareyestrovano 1 Bronshtejn A M Luchshev V I Trematodozy pecheni opistorhoz klonorhoz Russkij medicinskij zhurnal 1998 V 3 T 6 DzherelaInfekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2 vidannya dopovnene i pereroblene 2018 688 S 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 675 2 s 210 213 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi V 3 t K Zdorov ya 2008 T 1 2 e vid pererob i dop 884 s ISBN 978 966 463 012 9 Parazitarnye bolezni cheloveka Shablovskaya E A Padchenko I K Melnik M N i dr K Zdorov ya 1984 160 s ros Zyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini K 1947 Bronshtejn A M Parazitarnye bolezni cheloveka Protozoozy i gelmintozy A M Bronshtejn A K Tokmalaev Moskva Izdatelstvo Rossijskogo universiteta druzhby narodov 2004 206 s ros Parazitarnye bolezni cheloveka protozoozy i gelmintozy rukovodstvo dlya vrachej pod red V P Sergieva Yu V Lobzina S S Kozlova S Pb OOO Izdatelstvo Foliant 2008 592 s ros Subhash Chandra Parija Thomas J Marrie Shekhar Koirala Trematode Infection Updated Nov 23 2015 Medscape Drugs amp Diseases Infectious Diseases Chief Editor Mark R Wallace 2 angl Joseph Adrian L Buensalido Anna Flor G Malundo Marja Arcangel Bernardo Buensalido Intestinal Flukes Updated Feb 21 2019 Medscape Drugs amp Diseases Infectious Diseases Chief Editor Michael Stuart Bronze 3 angl Joseph Adrian L Buensalido Anna Flor G Malundo Marja Arcangel Bernardo Buensalido Intestinal Flukes Treatment amp Management Updated Feb 21 2019 Medscape Drugs amp Diseases Infectious Diseases Chief Editor Michael Stuart Bronze 4 angl