Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мадура індонез Pulau Madura острів у Малайському архіпелазі в складі Індонезії Лежить біля північно східного берега остр

Мадура

Мадура

Мадура (індонез. Pulau Madura) — острів у Малайському архіпелазі в складі Індонезії. Лежить біля північно-східного берега острова Ява, відділений від нього . Омивається Яванським морем і морем Балі Тихого океану. 2009 року сполучений з Явою [en].

Мадура
Pulau Madura
image
Карта
image
Географія
7°03′36″ пд. ш. 113°24′00″ сх. д. / 7.06000000002777739° пд. ш. 113.4000000000277879053101060° сх. д. / -7.06000000002777739; 113.4000000000277879053101060Координати: 7°03′36″ пд. ш. 113°24′00″ сх. д. / 7.06000000002777739° пд. ш. 113.4000000000277879053101060° сх. д. / -7.06000000002777739; 113.4000000000277879053101060
Акваторія Індійський океан, Яванське море
Група островів Великі Зондські острови
Площа 4250  км² 
Найвища точка 471 м
Країна
image Індонезія
Регіон Східна Ява
(Адм. одиниця) Східна Ява[1]
Населення 3739614 осіб (2013)
image
image
Мадура
Мадура (Індонезія)
image Мадура у Вікісховищі

Площа — 4250 км², максимальна висота над рівнем моря — 471 м. Населення (станом на 2013 року, враховуючи населення прилеглих невеликих островів) — понад 3700000 осіб, більшість із яких становлять корінні жителі — мадурці.

Адміністративно належить до провінції Східна Ява. Найбільші населені пункти — Памекасан, Бангкалан, Сампанг, Суменеп — центри чотирьох однойменних (кабупатенів), на які розділена територія острова.

Історично основними заняттями остров'ян є скотарство і видобуток солі. Найвідоміша етнокультурна пам'ятка острова — [en].

Фізико-географічна характеристика

image
Фізична карта Мадури

Географічне положення

Мадура лежить біля північно-східного берега більшого острова Ява, що належить до Великих Зондських островів Малайського архіпелагу. Омивається Яванським морем і морем Балі, які належать до басейну Тихого океану. Від Яви відділена , ширина якої в найвужчому місці становить близько 4 км. Від 2009 року ці два острови сполучені .

Біля південно-східного узбережжя Мадури, у Яванському морі і Мадурській протоці, розсипані численні дрібніші острови — , Сапуді, [en] та ін.

Площа Мадури становить близько 4 250 км². Вона витягнута майже строго із заходу на схід і має досить правильну довгасту форму. Берегова лінія переважно рівна, відносно сильно порізане лише південно-східне узбережжя. Максимальна довжина острова — близько 160 км, ширина — близько 40 км.

Природні умови

image
Краєвид острова з яванського міста Сурабая через Мадурську протоку

Рельєф Мадури переважно горбистий, на південному заході є досить велика низовина. Найбільш піднесеною є північно-східна частина острова. Максимальна висота над рівнем моря — 471 м — пагорб Тембуку (індонез. Gunung Tembuku). Острів складений головним чином із мергелів і вапняків, досить поширені карстові явища.

Клімат острова екваторіально-мусонний, дещо менш вологий в порівнянні з сусідньою Явою, однак загалом типовий для основної частини Індонезії. Сухий сезон, як і на більшості островів Малайського архіпелагу, триває з травня по жовтень, вологий — з листопада по квітень, найбільша кількість опадів випадає, як правило, у грудні-лютому. Середня кількість опадів — близько 1500 мм на рік. Температурні коливання досить незначні, середньорічний показник становить близько 27 °C.

Для південної частини острова характерна рослинність саванного типу. У центрі і на сході значні площі займають листяні тропічні ліси.

Історія

image
Представник мадурської князівської родини. Літографія XIX століття

Перші згадки про Мадуру містяться в яванській історичній поемі [en], що датована 1365 роком. Там вона фігурує як територія, що входить до складу імперії Маджапахіт, а до того перебувала під владою Кедірі і Сінгасарі — державних утворень, що існували, відповідно, в XI—XIII і в XIII століттях. При цьому, за відомостями автора поеми, Ява і Мадура в давнину нібито були єдиним островом, а Мадурська протока, яка їх роз'єднує, утворилася лише 202 року в результаті потужного землетрусу. Саме цим у Нагаракертагамі автор пояснює культурну спільність яванців і мадурців і їх позитивне ставлення один до одного.

Після розпаду Маджапахіту Мадура на якийсь час потрапила в залежність від султанату , а після припинення його існування в 1548 році перебувала у васальних або коаліційних відносинах з містом-державою Сурабая. 1624 року острів після запеклого бою захопили війська держави , що стрімко зміцнювала тоді своє становище на Яві. Цікаво, що завоюванню Мадури матарамський султан Агунг надавав особливого значення з точки зору забезпечення свого регіонального впливу: саме після успіху мадурської експедиції він отримав верховний титул , який вирізняв його з-поміж усіх суміжних володарів — султанів. При цьому, оскільки Агунг не був упевнений у можливості забезпечити покору з боку досить численного мадурського населення, то він наказав переселити близько 40 тис. остров'ян на східну Яву.

image
Нідерландський форт на Мадурі. Картина 1797 року

1705 року східну частину Мадури захопила Голландська Ост-Індійська компанія (НОІК), яка в попередні десятиліття вже встановила свій контроль над значними територіями сучасної Індонезії. На початку 1740-х років НОІК підтримала удільного князя західної частини Мадури Чакранінграта IV, підняв повстання проти матарамського сусухунана, і в 1743 році домоглися від останнього визнання свого суверенітету над усією територією острова. Не маючи тоді значних людських ресурсів і не вбачаючи в Мадурі з її неродючими ґрунтами істотної економічної цінності, голландці далеко не відразу приступили до активного освоєння острова. Довгий час фактично єдиним способом його експлуатації був примус місцевих жителів до переселення в інші райони колонії для роботи на плантаціях. Лише у другій половині XIX століття на Мадурі налагодили масштабний видобуток солі — острів став головним її джерелом для голландців, які монополізували право на торгівлю цим продуктом у своїх ост-індських володіннях.

Мадура увійшла до складу Індонезії практично відразу після проголошення незалежності цієї держави в серпні 1945 року. Індонезійський суверенітет над нею був підтверджений індонезійсько-нідерландською Лінгаджатською угодою 1946 року, проте після відновлення бойових дій в 1947 році голландці відновили контроль над островом і 1948 року створили на його території маріонеткову квазі-незалежну державу Мадуру. У листопаді 1949 року вона увійшла до складу Сполучених Штатів Індонезії, створених за підсумками Конференції круглого столу. Однак серед жителів острова були дуже сильні настрої на користь приєднання до Республіки Індонезії, і під впливом суспільного тиску в березні 1950 року керівництво цього державного утворення було змушене прийняти відповідне рішення. У Республіці Індонезії острів увійшов до складу провінції Східна Ява.

Населення

Докладніше: Мадурці та Мадурська мова
image
Мадурка в традиційному одязі під час виготовлення батіка

Точний підрахунок жителів Мадури досить проблематичний, оскільки профільні державні відомства Індонезії проводять облік населення не власне острова, а чотирьох мадурських округів, які, крім території самої Мадури, включають територію десятків довколишніх невеликих островів. За оцінкою Індонезійського статистичного агентства, чисельність населення «адміністративної» Мадури на станом на 2013 становила 3 739 614 осіб. З урахуванням відносно невеликого населення прилеглих острівців кількість жителів власне Мадури оцінюється приблизно в 3,6 млн осіб.

Більш як 90 % мадурського населення становлять корінні жителі — мадурці. На острові також проживають етнічні яванці та представники деяких інших корінних народностей Індонезії, а також незначна кількість осіб китайського і арабського походження.

Абсолютна більшість остров'ян сповідує іслам суннітської гілки. Характерно, що мадурці — на відміну від значної частини своїх індонезійських одновірців — мають репутацію вельми ревних прихильників ісламу. Велику роль у їх суспільному і духовному житті відіграють мусульманські богослови й традиційні релігійні школи — [en]. Існує незначна кількість християн (як протестантів, так і католиків), буддистів то індуїстів, причому до цих конфесій належать переважно некорінні жителі острова, тоді як серед власне мадурців кількість немусульман не перевищує 0,3 %.

Більшість жителів острова вільно володіє індонезійською мовою, однак у повсякденному житті широко використовує мадурську мову, в рамках якої існує кілька діалектів.

Економіка

image
Видобуток солі на Мадурі за часів колоніалізму

Мадура завжди була одним із найбідніших регіонів Східної Яви через невисоку родючість місцевих ґрунтів, що ускладнює розвиток землеробства. Традиційне для більшої частини Індонезії рисівництво на острові поширене мало, основні культури — кукурудза, тютюн, маніок, гвоздика — вирощуються переважно для внутрішнього споживання. Основною галуззю сільського господарства тут є розведення великої рогатої худоби: за кілька століть на Мадурі вивели особливу [en] на основі гібридизації бантенга і зебу. Також вирощують кіз, коней і птицю, в тому числі .

Серед ремесел істотне значення мають вироблення шкір, гончарне виробництво, виготовлення батику, ковальство, виготовлення човнів і невеликих суден. Промисловість розвинена досить слабко, головним чином на західному краю острова, зокрема — в Бангкалані. По суті, єдиним товаром, що вивозиться за межі острова, є сіль, видобуток якої тут розпочато ще в період голландської колонізації.

Низький рівень життя історично був причиною масового переїзду населення Мадури за межі острова, в тому числі в рамках масштабних , які здійснювалися як нідерландською колоніальною адміністрацією, так і владою незалежної Індонезії.

За задумом індонезійського уряду, прискоренню соціально-економічного розвитку Мадури повинне сприяти спорудження , який з'єднав у червні 2009 року острів з Явою.

Культура

З точки зору культури мадурці досить схожі на східних яванцям — мають подібні до їхніх форми усної народної творчості, музики (зокрема, гамелан), танців, театру тіней ваянг.

Разом з тим, унікальною традицією остров'ян є [en], під час яких биків місцевої породи запрягають у легкі двоколісні коляски, а ними управляють візниці — зазвичай юнаки та підлітки. Ці змагання є свого роду «візитною карткою» Мадури, її головною туристичною пам'яткою. Заїзди проводяться щорічно в серпні-жовтні в різних населених пунктах, після чого їх переможці змагаються у фінальному турі, який традиційно проходить у Памекасані. До кінця 1980-х років популярність перегонів на биках виросла настільки, що переможцю памекасанських змагань стали вручати перехідний приз від імені президента Індонезії, а сцену з гонок зображувати на реверсі монети номіналом 100 індонезійських рупій, яку випускали в 1991 — 98 роках.

Ще однією особливою рисою остров'ян, що відрізняє їх від жителів інших районів Індонезії, є давня традиція вбивства як помсти за образу чи рішення побутового конфлікту, яку називають тут чарок (мад. carok, буквально - «бій честі»). Ця традиція, попри протидію влади збереглася до XXI століття. Цікаво, що приводом для чарок іноді може стати цілком незначна за звичайними мірками образа, наприклад, недостатньо ввічливе звернення в громадському місці. Знаряддям помсти практично завжди стає традиційний мадурський серп [en], який є найбільш поширеним селянським знаряддям серед остров'ян. У кожному з чотирьох округів острова щорічно відбувається кілька десятків випадків подібних вбивств або замахів на вбивство.

Примітки

  1. Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
    d:Track:Q112136164
  2. БСЭ та 1969—1978, с. 208, т. 15.
  3. Resmikan Suramadu, SBY Disambut Tarian Buang Sial (індонез.). Detik. 10 червня 2010. Процитовано 14 травня 2015.[недоступне посилання з червня 2019]
  4. Huub de Jonge, 1989, с. 29.
  5. Шауб, 1992, с. 38.
  6. Encyclopaedia of Islam, 1993, с. 103, т. 5.
  7. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 167, ч. 1.
  8. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 182, ч. 1.
  9. Ooi Keat Gin, 2004, с. 864.
  10. Soemarsaid Moertono, 2009, с. 33.
  11. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 208, ч. 1.
  12. Ricklefs, 2001, с. 126.
  13. Ricklefs & Nugraha, 2008, с. 292.
  14. (індонез.). Badan Perpustakaan dan Kearsipan Provinsi Jawa Timur. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  15. Muryadi. (індонез.). Universitas Airlanga. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2015.
  16. (індонез.). Badan Pusat Statistik Propinsi Jawa Timur. Архів оригіналу за 14 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  17. Народы мира, 2007, с. 305.
  18. Тишков, 1999, с. 304.
  19. (англ.). Joshua Project. Архів оригіналу за 13 жовтня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
  20. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2023. Ethnologue: Languages of the World (вид. 26). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Мадурский язык
  21. T.S.M. Widia1a, H.M.J. Udo, K. Oldenbroek, I.G.S. Budisatria, E. Baliarti and A.J. van der Zijpp. (англ.). Cambridge University Press. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  22. Andrew Chang (27 лютого 1999). (англ.). ABC News. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 травня 2015.
  23. (англ.). GlobalSecurity.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2019. Процитовано 7 травня 2015.
  24. (індонез.). Tribun. 28 жовтня 2014. Архів оригіналу за 4 червня 2015. Процитовано 8 травня 2015.
  25. (індонез.). Kompas. 30 жовтня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 травня 2015.
  26. (англ.). Numista. Архів оригіналу за 3 грудня 2015.
  27. Latief Wiyata, 2002, с. 4.
  28. Tradisi Carok, 2011, с. 147.

Література

  • Большая советская энциклопедия. — 1969—1978.
  • Бандиленко Г. Г., Гневушева Е. И., Деопик Д. В., Цыганов В. А. История Индонезии: В 2 ч. — М., 1992—1993.
  • Народы мира. Энциклопедия. — М. : ОЛМА Медиагруп, 2007. — 640 p. — .
  • В. А. Тишков (главный редактор). Народы и религии мира. — М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999. — .
  • Шауб А. К. «Нагаракертагама» как источник по истории раннего Маджапахита (1293—1365). — 1992.
  • M. Th. Houtsma (ed). E.J. Brill's First Encyclopaedia of Islam, 1913-1936. — reprint. — Leiden, 1993. — 578 p. — .
  • Ricklefs, Merle Calvin. A History of Modern Indonesia since c. 1200. — 3rd edition. — Stanford University Press, 2002. — 495 p. — .
  • Merle Calvin Ricklefs, Moh. Sidik Nugraha. Sejarah Indonesia Modern 1200–2008. — Penerbit Serambi, 2008. — 865 p. — .
  • Huub de Jonge. Madura dalam Empat Zaman: Pedagang, Perkembangan Ekonomi dan Islam. Suatu Studi Antropologi Ekonomi. — KITLV; LIPI; PT Gramedia, 1989. — 316 p. — .
  • Ooi Keat Gin. Southeast Asia: A Historical Encyclopedia, from Angkor Wat to Timor. — Santa Barbara : ABC-CLIO, 2004. — 1791 p. — .
  • Soemarsaid Moertono. State and Statecraft in Old Java: A Study of the Later Mataram Period, 16th to 19th Century. — Singapore : Equinox Publishing, 2009. — 170 p. — .
  • A. Latief Wiyata. Carok: Konflik Kekerasan Dan Harga Diri Orang Madura. — Yogyakarta : LKiS Pelangi Aksara, 2002. — 267 p. — .
  • Henry Arianto, Krishna. Tradisi Carok pada Masyarakat Adat Madura // Forum Ilmiah. — 2011. — Vol. 8, num. 2. — P. 146—155.
  • Rifai, Mien A. Lintasan sejarah Madura. — 1993.
  • Nugroho, Yayuk Sri Budi R. Selintas benda cagar budaya Madura. — 1997.

Посилання

  • Офіційний сайт східнояванського управління центрального статистичного агентства Республіки Індонезії [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  • Офіційний сайт адміністрації округу Бангкалан [ 1 березня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Madura indonez Pulau Madura ostriv u Malajskomu arhipelazi v skladi Indoneziyi Lezhit bilya pivnichno shidnogo berega ostrova Yava viddilenij vid nogo Omivayetsya Yavanskim morem i morem Bali Tihogo okeanu 2009 roku spoluchenij z Yavoyu en MaduraPulau MaduraKartaGeografiya7 03 36 pd sh 113 24 00 sh d 7 06000000002777739 pd sh 113 4000000000277879053101060 sh d 7 06000000002777739 113 4000000000277879053101060 Koordinati 7 03 36 pd sh 113 24 00 sh d 7 06000000002777739 pd sh 113 4000000000277879053101060 sh d 7 06000000002777739 113 4000000000277879053101060Akvatoriya Indijskij okean Yavanske moreGrupa ostroviv Veliki Zondski ostroviPlosha 4250 km Najvisha tochka 471 mKrayina IndoneziyaRegion Shidna YavaAdm odinicya Shidna Yava 1 Naselennya 3739614 osib 2013 MaduraMadura Indoneziya Madura u Vikishovishi Plosha 4250 km maksimalna visota nad rivnem morya 471 m Naselennya stanom na 2013 roku vrahovuyuchi naselennya prileglih nevelikih ostroviv ponad 3700000 osib bilshist iz yakih stanovlyat korinni zhiteli madurci Administrativno nalezhit do provinciyi Shidna Yava Najbilshi naseleni punkti Pamekasan Bangkalan Sampang Sumenep centri chotiroh odnojmennih kabupateniv na yaki rozdilena teritoriya ostrova Istorichno osnovnimi zanyattyami ostrov yan ye skotarstvo i vidobutok soli Najvidomisha etnokulturna pam yatka ostrova en Fiziko geografichna harakteristikaFizichna karta Maduri Geografichne polozhennya Madura lezhit bilya pivnichno shidnogo berega bilshogo ostrova Yava sho nalezhit do Velikih Zondskih ostroviv Malajskogo arhipelagu Omivayetsya Yavanskim morem i morem Bali yaki nalezhat do basejnu Tihogo okeanu Vid Yavi viddilena shirina yakoyi v najvuzhchomu misci stanovit blizko 4 km Vid 2009 roku ci dva ostrovi spolucheni Bilya pivdenno shidnogo uzberezhzhya Maduri u Yavanskomu mori i Madurskij protoci rozsipani chislenni dribnishi ostrovi Sapudi en ta in Plosha Maduri stanovit blizko 4 250 km Vona vityagnuta majzhe strogo iz zahodu na shid i maye dosit pravilnu dovgastu formu Beregova liniya perevazhno rivna vidnosno silno porizane lishe pivdenno shidne uzberezhzhya Maksimalna dovzhina ostrova blizko 160 km shirina blizko 40 km Prirodni umovi Krayevid ostrova z yavanskogo mista Surabaya cherez Madursku protoku Relyef Maduri perevazhno gorbistij na pivdennomu zahodi ye dosit velika nizovina Najbilsh pidnesenoyu ye pivnichno shidna chastina ostrova Maksimalna visota nad rivnem morya 471 m pagorb Tembuku indonez Gunung Tembuku Ostriv skladenij golovnim chinom iz mergeliv i vapnyakiv dosit poshireni karstovi yavisha Klimat ostrova ekvatorialno musonnij desho mensh vologij v porivnyanni z susidnoyu Yavoyu odnak zagalom tipovij dlya osnovnoyi chastini Indoneziyi Suhij sezon yak i na bilshosti ostroviv Malajskogo arhipelagu trivaye z travnya po zhovten vologij z listopada po kviten najbilsha kilkist opadiv vipadaye yak pravilo u grudni lyutomu Serednya kilkist opadiv blizko 1500 mm na rik Temperaturni kolivannya dosit neznachni serednorichnij pokaznik stanovit blizko 27 C Dlya pivdennoyi chastini ostrova harakterna roslinnist savannogo tipu U centri i na shodi znachni ploshi zajmayut listyani tropichni lisi IstoriyaPredstavnik madurskoyi knyazivskoyi rodini Litografiya XIX stolittya Pershi zgadki pro Maduru mistyatsya v yavanskij istorichnij poemi en sho datovana 1365 rokom Tam vona figuruye yak teritoriya sho vhodit do skladu imperiyi Madzhapahit a do togo perebuvala pid vladoyu Kediri i Singasari derzhavnih utvoren sho isnuvali vidpovidno v XI XIII i v XIII stolittyah Pri comu za vidomostyami avtora poemi Yava i Madura v davninu nibito buli yedinim ostrovom a Madurska protoka yaka yih roz yednuye utvorilasya lishe 202 roku v rezultati potuzhnogo zemletrusu Same cim u Nagarakertagami avtor poyasnyuye kulturnu spilnist yavanciv i madurciv i yih pozitivne stavlennya odin do odnogo Pislya rozpadu Madzhapahitu Madura na yakijs chas potrapila v zalezhnist vid sultanatu a pislya pripinennya jogo isnuvannya v 1548 roci perebuvala u vasalnih abo koalicijnih vidnosinah z mistom derzhavoyu Surabaya 1624 roku ostriv pislya zapeklogo boyu zahopili vijska derzhavi sho strimko zmicnyuvala todi svoye stanovishe na Yavi Cikavo sho zavoyuvannyu Maduri mataramskij sultan Agung nadavav osoblivogo znachennya z tochki zoru zabezpechennya svogo regionalnogo vplivu same pislya uspihu madurskoyi ekspediciyi vin otrimav verhovnij titul yakij viriznyav jogo z pomizh usih sumizhnih volodariv sultaniv Pri comu oskilki Agung ne buv upevnenij u mozhlivosti zabezpechiti pokoru z boku dosit chislennogo madurskogo naselennya to vin nakazav pereseliti blizko 40 tis ostrov yan na shidnu Yavu Niderlandskij fort na Maduri Kartina 1797 roku 1705 roku shidnu chastinu Maduri zahopila Gollandska Ost Indijska kompaniya NOIK yaka v poperedni desyatilittya vzhe vstanovila svij kontrol nad znachnimi teritoriyami suchasnoyi Indoneziyi Na pochatku 1740 h rokiv NOIK pidtrimala udilnogo knyazya zahidnoyi chastini Maduri Chakraningrata IV pidnyav povstannya proti mataramskogo susuhunana i v 1743 roci domoglisya vid ostannogo viznannya svogo suverenitetu nad usiyeyu teritoriyeyu ostrova Ne mayuchi todi znachnih lyudskih resursiv i ne vbachayuchi v Maduri z yiyi nerodyuchimi gruntami istotnoyi ekonomichnoyi cinnosti gollandci daleko ne vidrazu pristupili do aktivnogo osvoyennya ostrova Dovgij chas faktichno yedinim sposobom jogo ekspluataciyi buv primus miscevih zhiteliv do pereselennya v inshi rajoni koloniyi dlya roboti na plantaciyah Lishe u drugij polovini XIX stolittya na Maduri nalagodili masshtabnij vidobutok soli ostriv stav golovnim yiyi dzherelom dlya gollandciv yaki monopolizuvali pravo na torgivlyu cim produktom u svoyih ost indskih volodinnyah Madura uvijshla do skladu Indoneziyi praktichno vidrazu pislya progoloshennya nezalezhnosti ciyeyi derzhavi v serpni 1945 roku Indonezijskij suverenitet nad neyu buv pidtverdzhenij indonezijsko niderlandskoyu Lingadzhatskoyu ugodoyu 1946 roku prote pislya vidnovlennya bojovih dij v 1947 roci gollandci vidnovili kontrol nad ostrovom i 1948 roku stvorili na jogo teritoriyi marionetkovu kvazi nezalezhnu derzhavu Maduru U listopadi 1949 roku vona uvijshla do skladu Spoluchenih Shtativ Indoneziyi stvorenih za pidsumkami Konferenciyi kruglogo stolu Odnak sered zhiteliv ostrova buli duzhe silni nastroyi na korist priyednannya do Respubliki Indoneziyi i pid vplivom suspilnogo tisku v berezni 1950 roku kerivnictvo cogo derzhavnogo utvorennya bulo zmushene prijnyati vidpovidne rishennya U Respublici Indoneziyi ostriv uvijshov do skladu provinciyi Shidna Yava NaselennyaDokladnishe Madurci ta Madurska mova Madurka v tradicijnomu odyazi pid chas vigotovlennya batika Tochnij pidrahunok zhiteliv Maduri dosit problematichnij oskilki profilni derzhavni vidomstva Indoneziyi provodyat oblik naselennya ne vlasne ostrova a chotiroh madurskih okrugiv yaki krim teritoriyi samoyi Maduri vklyuchayut teritoriyu desyatkiv dovkolishnih nevelikih ostroviv Za ocinkoyu Indonezijskogo statistichnogo agentstva chiselnist naselennya administrativnoyi Maduri na stanom na 2013 stanovila 3 739 614 osib Z urahuvannyam vidnosno nevelikogo naselennya prileglih ostrivciv kilkist zhiteliv vlasne Maduri ocinyuyetsya priblizno v 3 6 mln osib Bilsh yak 90 madurskogo naselennya stanovlyat korinni zhiteli madurci Na ostrovi takozh prozhivayut etnichni yavanci ta predstavniki deyakih inshih korinnih narodnostej Indoneziyi a takozh neznachna kilkist osib kitajskogo i arabskogo pohodzhennya Absolyutna bilshist ostrov yan spoviduye islam sunnitskoyi gilki Harakterno sho madurci na vidminu vid znachnoyi chastini svoyih indonezijskih odnovirciv mayut reputaciyu velmi revnih prihilnikiv islamu Veliku rol u yih suspilnomu i duhovnomu zhitti vidigrayut musulmanski bogoslovi j tradicijni religijni shkoli en Isnuye neznachna kilkist hristiyan yak protestantiv tak i katolikiv buddistiv to induyistiv prichomu do cih konfesij nalezhat perevazhno nekorinni zhiteli ostrova todi yak sered vlasne madurciv kilkist nemusulman ne perevishuye 0 3 Bilshist zhiteliv ostrova vilno volodiye indonezijskoyu movoyu odnak u povsyakdennomu zhitti shiroko vikoristovuye madursku movu v ramkah yakoyi isnuye kilka dialektiv EkonomikaVidobutok soli na Maduri za chasiv kolonializmu Madura zavzhdi bula odnim iz najbidnishih regioniv Shidnoyi Yavi cherez nevisoku rodyuchist miscevih gruntiv sho uskladnyuye rozvitok zemlerobstva Tradicijne dlya bilshoyi chastini Indoneziyi risivnictvo na ostrovi poshirene malo osnovni kulturi kukurudza tyutyun maniok gvozdika viroshuyutsya perevazhno dlya vnutrishnogo spozhivannya Osnovnoyu galuzzyu silskogo gospodarstva tut ye rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi za kilka stolit na Maduri viveli osoblivu en na osnovi gibridizaciyi bantenga i zebu Takozh viroshuyut kiz konej i pticyu v tomu chisli Sered remesel istotne znachennya mayut viroblennya shkir goncharne virobnictvo vigotovlennya batiku kovalstvo vigotovlennya chovniv i nevelikih suden Promislovist rozvinena dosit slabko golovnim chinom na zahidnomu krayu ostrova zokrema v Bangkalani Po suti yedinim tovarom sho vivozitsya za mezhi ostrova ye sil vidobutok yakoyi tut rozpochato she v period gollandskoyi kolonizaciyi Nizkij riven zhittya istorichno buv prichinoyu masovogo pereyizdu naselennya Maduri za mezhi ostrova v tomu chisli v ramkah masshtabnih yaki zdijsnyuvalisya yak niderlandskoyu kolonialnoyu administraciyeyu tak i vladoyu nezalezhnoyi Indoneziyi Za zadumom indonezijskogo uryadu priskorennyu socialno ekonomichnogo rozvitku Maduri povinne spriyati sporudzhennya yakij z yednav u chervni 2009 roku ostriv z Yavoyu KulturaZ tochki zoru kulturi madurci dosit shozhi na shidnih yavancyam mayut podibni do yihnih formi usnoyi narodnoyi tvorchosti muziki zokrema gamelan tanciv teatru tinej vayang Razom z tim unikalnoyu tradiciyeyu ostrov yan ye en pid chas yakih bikiv miscevoyi porodi zapryagayut u legki dvokolisni kolyaski a nimi upravlyayut viznici zazvichaj yunaki ta pidlitki Ci zmagannya ye svogo rodu vizitnoyu kartkoyu Maduri yiyi golovnoyu turistichnoyu pam yatkoyu Zayizdi provodyatsya shorichno v serpni zhovtni v riznih naselenih punktah pislya chogo yih peremozhci zmagayutsya u finalnomu turi yakij tradicijno prohodit u Pamekasani Do kincya 1980 h rokiv populyarnist peregoniv na bikah virosla nastilki sho peremozhcyu pamekasanskih zmagan stali vruchati perehidnij priz vid imeni prezidenta Indoneziyi a scenu z gonok zobrazhuvati na reversi moneti nominalom 100 indonezijskih rupij yaku vipuskali v 1991 98 rokah She odniyeyu osoblivoyu risoyu ostrov yan sho vidriznyaye yih vid zhiteliv inshih rajoniv Indoneziyi ye davnya tradiciya vbivstva yak pomsti za obrazu chi rishennya pobutovogo konfliktu yaku nazivayut tut charok mad carok bukvalno bij chesti Cya tradiciya popri protidiyu vladi zbereglasya do XXI stolittya Cikavo sho privodom dlya charok inodi mozhe stati cilkom neznachna za zvichajnimi mirkami obraza napriklad nedostatno vvichlive zvernennya v gromadskomu misci Znaryaddyam pomsti praktichno zavzhdi staye tradicijnij madurskij serp en yakij ye najbilsh poshirenim selyanskim znaryaddyam sered ostrov yan U kozhnomu z chotiroh okrugiv ostrova shorichno vidbuvayetsya kilka desyatkiv vipadkiv podibnih vbivstv abo zamahiv na vbivstvo PrimitkiIndonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050 145 of 2022 d Track Q112136164 BSE ta 1969 1978 s 208 t 15 Resmikan Suramadu SBY Disambut Tarian Buang Sial indonez Detik 10 chervnya 2010 Procitovano 14 travnya 2015 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Huub de Jonge 1989 s 29 Shaub 1992 s 38 Encyclopaedia of Islam 1993 s 103 t 5 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 167 ch 1 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 182 ch 1 Ooi Keat Gin 2004 s 864 Soemarsaid Moertono 2009 s 33 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 208 ch 1 Ricklefs 2001 s 126 Ricklefs amp Nugraha 2008 s 292 indonez Badan Perpustakaan dan Kearsipan Provinsi Jawa Timur Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 Muryadi indonez Universitas Airlanga Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2015 indonez Badan Pusat Statistik Propinsi Jawa Timur Arhiv originalu za 14 travnya 2015 Procitovano 22 travnya 2015 Narody mira 2007 s 305 Tishkov 1999 s 304 angl Joshua Project Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2015 Procitovano 9 travnya 2015 Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds 2023 Ethnologue Languages of the World vid 26 Dallas Texas SIL International Online version Madurskij yazyk T S M Widia1a H M J Udo K Oldenbroek I G S Budisatria E Baliarti and A J van der Zijpp angl Cambridge University Press Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 7 travnya 2015 Andrew Chang 27 lyutogo 1999 angl ABC News Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 7 travnya 2015 angl GlobalSecurity org Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2019 Procitovano 7 travnya 2015 indonez Tribun 28 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 4 chervnya 2015 Procitovano 8 travnya 2015 indonez Kompas 30 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 travnya 2015 angl Numista Arhiv originalu za 3 grudnya 2015 Latief Wiyata 2002 s 4 Tradisi Carok 2011 s 147 LiteraturaBolshaya sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Bandilenko G G Gnevusheva E I Deopik D V Cyganov V A Istoriya Indonezii V 2 ch M 1992 1993 Narody mira Enciklopediya M OLMA Mediagrup 2007 640 p ISBN 978 5 373 01057 3 V A Tishkov glavnyj redaktor Narody i religii mira M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 ISBN 978 5 85270 155 6 Shaub A K Nagarakertagama kak istochnik po istorii rannego Madzhapahita 1293 1365 1992 M Th Houtsma ed E J Brill s First Encyclopaedia of Islam 1913 1936 reprint Leiden 1993 578 p ISBN 978 9004 09796 1 Ricklefs Merle Calvin A History of Modern Indonesia since c 1200 3rd edition Stanford University Press 2002 495 p ISBN 978 0804744805 Merle Calvin Ricklefs Moh Sidik Nugraha Sejarah Indonesia Modern 1200 2008 Penerbit Serambi 2008 865 p ISBN 9789790241152 Huub de Jonge Madura dalam Empat Zaman Pedagang Perkembangan Ekonomi dan Islam Suatu Studi Antropologi Ekonomi KITLV LIPI PT Gramedia 1989 316 p ISBN 9789794036013 Ooi Keat Gin Southeast Asia A Historical Encyclopedia from Angkor Wat to Timor Santa Barbara ABC CLIO 2004 1791 p ISBN 1 57607 770 5 Soemarsaid Moertono State and Statecraft in Old Java A Study of the Later Mataram Period 16th to 19th Century Singapore Equinox Publishing 2009 170 p ISBN 978 602 8397 43 8 A Latief Wiyata Carok Konflik Kekerasan Dan Harga Diri Orang Madura Yogyakarta LKiS Pelangi Aksara 2002 267 p ISBN 978 979 9492 678 Henry Arianto Krishna Tradisi Carok pada Masyarakat Adat Madura Forum Ilmiah 2011 Vol 8 num 2 P 146 155 Rifai Mien A Lintasan sejarah Madura 1993 Nugroho Yayuk Sri Budi R Selintas benda cagar budaya Madura 1997 PosilannyaOficijnij sajt shidnoyavanskogo upravlinnya centralnogo statistichnogo agentstva Respubliki Indoneziyi 21 listopada 2015 u Wayback Machine Oficijnij sajt administraciyi okrugu Bangkalan 1 bereznya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ