Гаазька конференція круглого столу — конференція, що відбулась у Гаазі 23 серпня — 2 листопада 1949 року та привела до створення єдиної незалежної індонезійської держави.
Передісторія
Навесні 1942 року Голландська Ост-Індія була захоплена Японією. За часів окупації індонезійські націоналісти за рахунок співпраці з японською окупаційною владою зуміли закласти основи майбутньої незалежної держави, й після капітуляції Японії, поки нідерландська адміністрація ще не повернулась, 17 серпня 1945 року була проголошена незалежність Індонезії. Голландці спробували відновити довоєнний статус-кво, й почалась війна за незалежність Індонезії. Восени 1946 року сторони спробували розв'язати проблему й уклали Лінгаджатську угоду, але влітку 1947 року Нідерланди денонсували її, а війна відновилась.
Не всі індонезійці підтримували лідерів Республіки Індонезія, тому нідерландська влада змогла домовитись із деякими місцевими силами про створення низки лояльних до Нідерландів державних утворень. Під егідою ООН узимку 1947—1948 років було укладено Ренвільську угоду, що передбачала створення в Індонезії федеративної держави, в якій Республіка Індонезія була б одним зі штатів.
Однак 1948 року Нідерланди, вирішивши скористатись внутрішніми суперечками, спробували вирішити справу силою та відновили війну. Утім індонезійські партизани змусили голландців замкнутись у містах, і тиск ООН на міжнародному рівні змусив Нідерланди повернутись до раніше узгодженого плану. уточнили конкретику участі Республіки Індонезії у майбутніх перемовинах. Наприкінці липня — початку серпня у Джок'якарті відбулись дві внутрішньоіндонезійські конференції, на яких представники Республіки Індонезії та інших індонезійських державних утворень узгодили свої позиції на майбутніх перемовинах у Гаазі.
Конференція
На конференції в Гаазі брали участь представники Республіки Індонезія, Нідерландів і Федеральної консультативної асамблеї (представляла різні держави, створені в Індонезії нідерландцями). В результаті конференції було розроблено низку документів — Хартію про передачу суверенітету, угоди з соціальних, економічних та військових питань тощо.
Однак два питання спричинили суперечки. Першим проблемним постало питання боргів нідерландської колоніальної адміністрації. Кожна зі сторін представила свою аргументацію й розрахунки щодо того, чи має майбутня індонезійська держава нести відповідальність за борги, що їх накопичила колоніальна адміністрація після того, як вона капітулювала перед японцями 1942 року. Зокрема індонезійці не розуміли, чому вони мають оплачувати нідерландську війну проти них самих. Зрештою, під тиском деяких представників з комісії ООН, індонезійська сторона усвідомила, що взяття на себе частини боргів стане необхідною платнею за передачу суверенітету. 24 жовтня індонезійська сторона погодилась узяти на себе зобов'язання з виплати боргу нідерландської колоніальної адміністрації в обсязі близько 4,3 мільярда гульденів.
Другим питанням, що завело перемовини у глухий кут, стало питання про те, чи має увійти до складу Індонезії західна частина острова Нова Гвінея. Індонезійська сторона вважала, що до складу Індонезії мала увійти вся територія колишньої Голландської Ост-Індії, Нідерланди натомість стверджували, що Західна Нова Гвінея етнічно жодним чином не пов'язана з рештою архіпелагу. Зрештою, 1 листопада було прийнято рішення, що питання про статус Західної Нової Гвінеї має бути врегульований між Індонезією та Нідерландами упродовж року після передачі суверенітету.
Наслідки
Конференція офіційно завершила роботу 2 листопада 1949 року. 27 грудня 1949 було проголошено державу Сполучені Штати Індонезії.
Джерела
- Kolff (pub) (1949), Hasil-Hasil Konperensi Medja Bundar sebagaimana diterima pada Persidangan Umum yang kedua Terlangsung Tangal 2 Nopember 1949 di Ridderzaal di Kota 'S-Gravenhage (Results of the Round Table Conference as Accepted at the Plenary Session on 2 November 1949 at the Knight's Hall [Parliament Building] in the Hague) (Id) , Djakarta: Kolff
- Ide Anak Agung Gde Agung (1973). Twenty Years Indonesian Foreign Policy: 1945–1965. Mouton & Co. ISBN .
- Kahin, George McTurnan (1961) [1952]. Nationalism and Revolution in Indonesia. Ithaca, New York: Cornell University Press.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
() - Ricklefs, M.C. (1993). A History of Modern Indonesia Since c.1300 (вид. 2nd). London: MacMillan. ISBN .
- Taylor, Alastair M. (1960). Indonesian Independence and the United Nations. Ithaca, N.Y.: Cornell University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaazka konferenciya kruglogo stolu konferenciya sho vidbulas u Gaazi 23 serpnya 2 listopada 1949 roku ta privela do stvorennya yedinoyi nezalezhnoyi indonezijskoyi derzhavi Zasidannya pid chas KonferenciyiPeredistoriyaNavesni 1942 roku Gollandska Ost Indiya bula zahoplena Yaponiyeyu Za chasiv okupaciyi indonezijski nacionalisti za rahunok spivpraci z yaponskoyu okupacijnoyu vladoyu zumili zaklasti osnovi majbutnoyi nezalezhnoyi derzhavi j pislya kapitulyaciyi Yaponiyi poki niderlandska administraciya she ne povernulas 17 serpnya 1945 roku bula progoloshena nezalezhnist Indoneziyi Gollandci sprobuvali vidnoviti dovoyennij status kvo j pochalas vijna za nezalezhnist Indoneziyi Voseni 1946 roku storoni sprobuvali rozv yazati problemu j uklali Lingadzhatsku ugodu ale vlitku 1947 roku Niderlandi denonsuvali yiyi a vijna vidnovilas Ne vsi indonezijci pidtrimuvali lideriv Respubliki Indoneziya tomu niderlandska vlada zmogla domovitis iz deyakimi miscevimi silami pro stvorennya nizki loyalnih do Niderlandiv derzhavnih utvoren Pid egidoyu OON uzimku 1947 1948 rokiv bulo ukladeno Renvilsku ugodu sho peredbachala stvorennya v Indoneziyi federativnoyi derzhavi v yakij Respublika Indoneziya bula b odnim zi shtativ Odnak 1948 roku Niderlandi virishivshi skoristatis vnutrishnimi superechkami sprobuvali virishiti spravu siloyu ta vidnovili vijnu Utim indonezijski partizani zmusili gollandciv zamknutis u mistah i tisk OON na mizhnarodnomu rivni zmusiv Niderlandi povernutis do ranishe uzgodzhenogo planu utochnili konkretiku uchasti Respubliki Indoneziyi u majbutnih peremovinah Naprikinci lipnya pochatku serpnya u Dzhok yakarti vidbulis dvi vnutrishnoindonezijski konferenciyi na yakih predstavniki Respubliki Indoneziyi ta inshih indonezijskih derzhavnih utvoren uzgodili svoyi poziciyi na majbutnih peremovinah u Gaazi KonferenciyaJogan Genrik van Marseven Sultan Hamid II i Mohammad Hatta pidpisuyut pidsumkovij dokument Na konferenciyi v Gaazi brali uchast predstavniki Respubliki Indoneziya Niderlandiv i Federalnoyi konsultativnoyi asambleyi predstavlyala rizni derzhavi stvoreni v Indoneziyi niderlandcyami V rezultati konferenciyi bulo rozrobleno nizku dokumentiv Hartiyu pro peredachu suverenitetu ugodi z socialnih ekonomichnih ta vijskovih pitan tosho Odnak dva pitannya sprichinili superechki Pershim problemnim postalo pitannya borgiv niderlandskoyi kolonialnoyi administraciyi Kozhna zi storin predstavila svoyu argumentaciyu j rozrahunki shodo togo chi maye majbutnya indonezijska derzhava nesti vidpovidalnist za borgi sho yih nakopichila kolonialna administraciya pislya togo yak vona kapitulyuvala pered yaponcyami 1942 roku Zokrema indonezijci ne rozumili chomu voni mayut oplachuvati niderlandsku vijnu proti nih samih Zreshtoyu pid tiskom deyakih predstavnikiv z komisiyi OON indonezijska storona usvidomila sho vzyattya na sebe chastini borgiv stane neobhidnoyu platneyu za peredachu suverenitetu 24 zhovtnya indonezijska storona pogodilas uzyati na sebe zobov yazannya z viplati borgu niderlandskoyi kolonialnoyi administraciyi v obsyazi blizko 4 3 milyarda guldeniv Drugim pitannyam sho zavelo peremovini u gluhij kut stalo pitannya pro te chi maye uvijti do skladu Indoneziyi zahidna chastina ostrova Nova Gvineya Indonezijska storona vvazhala sho do skladu Indoneziyi mala uvijti vsya teritoriya kolishnoyi Gollandskoyi Ost Indiyi Niderlandi natomist stverdzhuvali sho Zahidna Nova Gvineya etnichno zhodnim chinom ne pov yazana z reshtoyu arhipelagu Zreshtoyu 1 listopada bulo prijnyato rishennya sho pitannya pro status Zahidnoyi Novoyi Gvineyi maye buti vregulovanij mizh Indoneziyeyu ta Niderlandami uprodovzh roku pislya peredachi suverenitetu NaslidkiKonferenciya oficijno zavershila robotu 2 listopada 1949 roku 27 grudnya 1949 bulo progolosheno derzhavu Spolucheni Shtati Indoneziyi DzherelaKolff pub 1949 Hasil Hasil Konperensi Medja Bundar sebagaimana diterima pada Persidangan Umum yang kedua Terlangsung Tangal 2 Nopember 1949 di Ridderzaal di Kota S Gravenhage Results of the Round Table Conference as Accepted at the Plenary Session on 2 November 1949 at the Knight s Hall Parliament Building in the Hague Id Djakarta Kolff Ide Anak Agung Gde Agung 1973 Twenty Years Indonesian Foreign Policy 1945 1965 Mouton amp Co ISBN 979 8139 06 2 Kahin George McTurnan 1961 1952 Nationalism and Revolution in Indonesia Ithaca New York Cornell University Press a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Ricklefs M C 1993 A History of Modern Indonesia Since c 1300 vid 2nd London MacMillan ISBN 0 333 57689 6 Taylor Alastair M 1960 Indonesian Independence and the United Nations Ithaca N Y Cornell University Press ISBN 0 837 18005 8