Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Моха́ммад Ха́тта (індонез. Mohammad Hatta; 12 серпня 1902 — 14 березня 1980) — індонезійський політичний діяч, національний герой Індонезії, віце-президент, прем'єр-міністр, міністр закордонних справ і міністр оборони країни.
| Мохаммад Хатта індонез. Mohammad Hatta | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 29 січня 1948 — 20 грудня 1949 року | |||
| Президент: | Сукарно | ||
| Попередник: | Амір Шарифуддін | ||
| Наступник: | Сусанто Тіртопроджо | ||
| |||
| 20 грудня 1949 — 6 вересня 1950 року | |||
| Президент: | Сукарно | ||
| Попередник: | Агус Салім | ||
| Наступник: | |||
| |||
| 29 січня 1948 — 4 серпня 1949 року | |||
| Президент: | Сукарно | ||
| Попередник: | Амір Шарифуддін | ||
| Наступник: | |||
| Народження: | 12 серпня 1902 Букіттінгі, d, Нідерландська Ост-Індія[1] | ||
| Смерть: | 14 березня 1980 (77 років) Джакарта, Індонезія | ||
| Національність: | мінангкабау[2] | ||
| Країна: | Нідерландська Ост-Індія і Нідерланди | ||
| Релігія: | іслам і d | ||
| Освіта: | Університет імені Еразма Роттердамського і Університет Гаджа Мада | ||
| Партія: | Національна партія Індонезії | ||
| Батько: | Хаджі Мохаммад Джаміл | ||
| Мати: | d | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | d, d і d | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: | |||
| | |||
|
| |||
Ранні роки
Мохаммад Хатта народився у місті Букіттінгі 12 серпня 1902 року у заможній та впливовій мусульманській родині. Його батько, Хаджі Мохаммад Джаміл, помер, коли Мохаммаду було лише вісім місяців. Відповідно до традицій народу мінангкабау він виховувався у родині матері. До моменту закінчення школи Хатта володів голландською мовою та знав основи Корану.
У вільний від навчання час Мохаммад працював у поштовому відділенні. Зазвичай школярам не дозволяли працювати, утім для Хатти зробили виняток, оскільки він успішно склав іспити для вступу до середньої школи. Часто читав голландські газети, особливо цікавився статтями про політичні дебати у Народній раді. У шістнадцятирічному віці почав цікавитись політикою й національними рухами. 1918 Хатта був обраний скарбничим паданзького відділення Молодіжної асоціації Суматри.
Навчання у Нідерландах
1919 року Хатта був зарахований до середньої голландської школи у Батавії, яку закінчив з відзнакою 1921 року. Після того він поїхав до Нідерландів, де продовжив навчання у Роттердамі, у торговому коледжі Роттердамського університету Еразма. Вже 1932 року він здобув ступінь доктора економіки. Однак через своє захоплення політикою Хатта невдовзі залишив заняття наукою.
Там же, у Нідерландах, Хатта вступив до лав організації Індійський Союз. 1922 та організація змінила назву на Індонезійський Союз. Того ж року Хатта став скарбничим організації, а від 1926 до 1930 року — її головою. Висловлювався на підтримку ідеї відмови індонезійців, які прагнули до незалежності своєї країни, від співробітництва з голландською колоніальною владою. Під керівництвом Хатти Індонезійський Союз, який до того був студентською організацією, значно збільшив свій вплив. Хатта також був головним редактором журналу «Вільна Індонезія» — друкованого органу Індонезійського Союзу.
Хатта брав участь у багатьох загальноєвропейських конгресах як голова індонезійської делегації: Міжнародний демократичний конгрес у Б'єрвілі (Франція, 1926), з'їзд Ліги противників імперіалізму й колоніалізму Брюсселі (Бельгія, 1927). Там, у Брюсселі, він зустрічався з індійцем Джавахарлалом Неру, єгиптянином Хафізом Рамадан Беєм, африканцем Ламіном Сенгором та іншими учасниками визвольних рухів з різних країн.
У середині 1927 року діяльність Індонезійського Союзу почала непокоїти голландську владу. У червні того ж року Хатту й чотирьох інших лідерів організації було заарештовано та взято під варту. Після шестимісячного ув'язнення вони постали перед судом у Гаазі. 1929 року заарештовані лідери Індонезійського Союзу вийшли на свободу. Невдовзі після цього Хатта та його прибічники вступили до заснованої Ахмедом Сукарно Індонезійської національної партії (ІНП). У липні 1932 року Хатта повернувся на батьківщину.
Боротьба за незалежність
До моменту повернення Хатти до Індонезії ІНП саморозпустилась, багатьох її членів було заарештовано голландцями, утім Сукарно залишився на свободі. Більшість членів ІНП піс ля розпуску партії вступили до лав Партії Індонезії (Partindo). Група радикально налаштованої молоді на чолі з Сутаном Шаріром створила організацію з такою ж абревіатурою (ІНП), що означала Індонезійська національна просвіта, її члени мали проводити пропагандистську роботу серед населення. У серпні 1932 очолив нову ІНП.
У 1932-1933 писав статті з економіки й політики для газети Народна Влада. Він жадав, щоб ті публікації сприяли вихованню нових кадрів для індонезійського визвольного руху. У той період Хатта різко критикував Сукарно та його політичні погляди. У грудні 1933 року голландська колоніальна влада заслала Сукарно на острів Флорес за антиурядову діяльність. Пізніше, у лютому 1934, були заарештовані керівники джакартського та бандунзького відділень нової ІНП, серед заарештованих був і Хатта.
У січні 1935 він та його прибічники, включаючи Шаріра, заслані до Нової Гвінеї, на річку Дігул. Там місцева адміністрація запропонувала Мохаммаду роботу державного службовця (це давало заробіток у 40 центів на день та значно збільшувало шанси на дострокове звільнення). Натомість Хатта відповів, що якби він мав бажання піти на державну службу, він би це зробив у Джакарті, де йому би платили набагато більше. У засланні Хатта писав для газети «Погляд», що давало йому пристойний прибуток. У Дігулі він багато читав і викладав для засланих економіку, історію та філософію.
У січні 1936 Хатта й Шарір були переведені до Банданейри, на Молуккські острови. На новому місці засланці отримали більшу свободу пересування, їм дозволили спілкуватись із місцевими жителями. Хатта й Шарір навчали місцевих дітей історії, говорили з ними про політику. Живучи у Банданейрі, Хатта всиновив місцевого хлопчика , який згодом став відомим істориком і дипломатом.
У лютому 1942 Хатта й Шарір переведені до міста Сукабумі на Західній Яві.
Японська окупація
У 1941, після нападу Японії на Перл-Гарбор, почались військові дії у Тихому океані. Вже у березні 1942 японці почали захоплення Голландської Ост-Індії. 9 березня нідерландські війська капітулювали. 22 березня 1942 японці звільнили Хатту й Шаріра та доставили їх до Джакарти.
У Джакарті Хатта зустрівся з генерал-майором Харадою, тимчасовим главою японської адміністрації Індонезії. Останній запропонував йому стати радником окупаційної адміністрації, на що Хатта погодився. Найважливішим для Хатти стало визнання Японією права Індонезії на незалежність — він вважав, що це буде сприяти міжнародному визнанню Індонезії. У липні 1942 року до Джакарти був доставлений Сукарно. Після цього стосунки між останнім і Хаттою почали поступово покращуватись. За якийсь час на таємній зустрічі Сукарно, Хатта і Шарір домовились про свої подальші дії. Було прийнято рішення, що Шарір буде організовувати підпільний спротив окупантам, а Хатта і Сукарно почнуть співпрацю з японцями, одночасно зберігаючи зв'язки з Шаріром.
Працюючи в японській адміністрації, Хатта, як і інші колабораціоністи, звеличував у своїх промовах Японську імперію, називаючи її захисником, лідером і світлом Азії. У той же час Хатта все ще залишався переконаним прибічником незалежності Індонезії. У грудні 1942 він сказав, що Індонезія звільнилась від нідерландського панування не для того, щоб бути захопленою японцями; що перед постійною японською окупацією Індонезії він віддасть перевагу зануренню країни на дно океану.
У 1944 японські війська зазнали низки поразок у війні в Тихому океані. У вересні 1944 прем'єр-міністр Японії Куніакі Коїсо заявив, що Японія збирається у найближчому майбутньому надати Індонезії незалежність. Після 1944 японська адміністрація часто заявляла, що Індонезії невдовзі буде надано незалежність. Японський контр-адмірал Маєда брав участь у створенні дискусійного клубу «Центр вільної Індонезії», в ньому часто виступали Хатта і Сукарно. У квітні 1945 створений Дослідницький комітет з підготовки незалежності Індонезії (індонез. Badan Penyelidik Usaha Persiapan Kemerdekaan Indonesia, BPUPKI), який пізніше прийняв першу конституцію Індонезії.
Проголошення незалежності
У серпні 1945 року, після ядерного бомбардування Хіросіми й Наґасакі та вступу СРСР у війну проти Японії, стало ясно, що Японія не здобуде перемогу. 7 серпня 1945 року була створена Комісія з підготовки незалежності Індонезії (КПНІ) (індонез. Panitia Persiapan Kemerdekaan Indonesia, PPKI), наступного дня Хатта й Сукарно зустрілись у Сайгоні з генералом . На тій зустрічі було вирішено, що 18 серпня Індонезія отримає незалежність.
14 серпня Хатта і Сукарно повернулись до Індонезії. Вони вирішили негайно розпочати підготовку до проголошення незалежності. Первинно Шарір виступив проти негайного проголошення незалежності, однак пізніше він погодився з думкою Хатти і Сукарно. На той момент японські війська ще залишались в Індонезії, й у багатьох учасників боротьби за незалежність виникла пересторога, що нова держава буде сприйнята світовим співтовариством як маріонеткова держава Японії. Наступного дня, 15 серпня 1945 року, Японія оголосила про свою капітуляцію. В Індонезії таку новину сприйняли з недовірою, але контр-адмірал Маєда підтвердив факт складання зброї. Біля будинків Хатти і Сукарно почала збиратись патріотично налаштована молодь, яка вимагала негайного проголошення незалежності. За словами Хатти народ не хотів незалежності без Сукарно. Однак вони вважали, що час для проголошення незалежності ще не настав.
Вранці 16 серпня Хатта і Сукарно були викрадені радикально налаштованою молоддю, яка знову зажадала від них негайного проголошення незалежності. Бранців перевезли з Джакарти до села Регнасденклок. Того ж дня у Джакарті мало відбутись засідання КПНІ, на якому планувалось обрати Сукарно головою, а Хатту — віце-головою того Комітету. Відсутність відомостей про місцезнаходження Сукарно й Хатти спричинила серйозне занепокоєння серед членів КПНІ. Після отримання даних про місцезнаходження викрадених політиків представник КПНІ приїхав до Регнасденклока й домовився з викрадачами про звільнення бранців. У ніч з 16 на 17 серпня вони повернулись до Джакарти, розташувавшись у будинку контр-адмірала Маєди.
17 серпня 1945 року була оприлюднена Декларація незалежності Індонезії, підписана Сукарно і Хаттою.
Віце-президент
18 серпня 1945 року КПНІ обрав Сукарно першим президентом, а Хатту — першим віце-президентом Індонезії. Два політики мали різні стилі керівництва — Хатта був більш активним адміністратором, намагався самостійно контролювати діяльність уряду. Однак, незважаючи на відмінності між ними, тандем Сукарно-Хатта, який серед індонезійців отримав назву Дуумвірат, вважається одним з найкращих прикладів партнерських відносин між політиками за всю історію Індонезії.
У перші місяці незалежності Хатта прийняв три важливих рішення (під час закордонних відряджень Сукарно передавав йому всі повноваження): у жовтні був створений Центральний національний комітет Індонезії (ЦНКІ), якому було передано частину повноважень президента; невдовзі було дозволено створення опозиційних політичних партій (до того єдиною партією в країні вважалась Національна партія на чолі з Сукарно); у листопаді президент втратив повноваження глави уряду, які перейшли до прем'єр-міністра — ним став Сутан Шарір.
Коли Нідерланди почали війну проти Республіки Індонезії, Хатта разом із Шаріром і Сукарно запропонували вирішити конфлікт дипломатичним шляхом. Молоді ж політики наполягали на продовженні війни проти голландців. У квітні 1946 року Хатта й Сукарно очолили індонезійську делегацію на перемовинах у Джок'якарті. У листопаді 1946 року, після укладення Лінгаджатської угоди, Нідерланди визнали Індонезію незалежною державою. Однак, відповідно до тих угод, юрисдикція Республіки Індонезія поширювалась тільки на Яву, Суматру й Мадуру. На решті території колишньої Голландської Ост-Індії створювалась федеративна держава Сполучені Штати Індонезії. Однак, перш ніж угода була ратифікована Палатою представників голландського парламенту, стосунки між Нідерландами та Індонезією знову загострились, що призвело до відновлення військових дій у липні 1947 року.
Хатта намагався заручитись підтримкою зарубіжних країн. Він потай вирушив за кордон, переодягнувшись у другого пілота літака. Спочатку він відвідав Індію, де зустрівся зі своїм старим знайомим Джавахарлалом Неру, попрохавши допомоги у нього й Магатми Ґанді. Неру запевнив Хатту, що Індія надасть Індонезії фінансову підтримку, а також буде сприяти прийняттю Індонезії до лав ООН та її міжнародного визнання.
Глава уряду
У грудні 1947 року на борту американського крейсера «Ренвілл» відбулись нідерландсько-індонезійські перемовини, а у січні 1948 року було укладено нову мирну угоду, за якою Республіка Індонезія визнала втрату територій, захоплених голландцями 1947 року. На знак протесту проти тієї угоди прем'єр-міністр Амір Шарифуддін подав у відставку. Після цього Сукарно призначив новим главою уряду Хатту, значно розширивши його повноваження.
У серпні 1948 року за наказом Хатти почалась часткова демобілізація індонезійської армії, що спричинило невдоволення серед солдат і офіцерів и призвело до Мадіунського заколоту, який було жорстоко придушено. У грудні 1948 року голландці знову почали військові дії проти Індонезії, маючи намір захопити Джок'якарту, де на той момент перебували Хатта і Сукарно. Їм запропонували залишити місто й продовжувати керувати визвольною боротьбою з підпілля, але вони відмовились та невдовзі були взяті в полон голландськими військами. Після цього влада перейшла до Надзвичайного уряду Республіки Індонезії.
Після поразки під Джок'якартою індонезійці перейшли до партизанської війни проти голландських військ, яку очолив генерал Судірман. 1 березня 1949 року індонезійські війська під командуванням султана Джок'якарти відбили місто у голландців та утримували його упродовж шести годин, що привабило до Індонезії увагу світового співтовариства та змусило Нідерланди знову погодитись на перемовини. У травні 1949 року було підписано мирну угоду між Нідерландами та Індонезією, відповідно до якої Республіка Індонезія ставала одним із суб'єктів Сполучених Штатів Індонезії. За нею зберігались тільки окремі райони Суматри та Яви, а також більш дрібні прибережні острови. Західний Іріан залишався голландською колонією. У липні 1949 року Хатта й Сукарно були звільнені.
У серпні 1949 року Хатта очолив індонезійську делегацію на Гаазькій конференції круглого столу. У листопаді було остаточно обговорено принципи, за якими мали існувати Сполучені Штати Індонезії — нова держава створювалась як конфедерація у складі Республіки Індонезії та ще п'ятнадцяти держав, створених голландцями під час війни. Номінальним очільником СШІ залишалась королева Нідерландів, але фактична влада передавалась президенту й віце-президенту. 27 грудня 1949 року Нідерланди визнали СШІ як суверенну державу. 17 серпня 1950 року Сполучені Штати Індонезії були перетворені на унітарну Республіку Індонезія. Мохаммад Хатта, який обіймав у СШІ посади віце-президента і прем'єр-міністра, зберіг їх за собою.
1948 року Хатта висловив свою думку щодо холодної війни та відносин між СРСР і США. Він заявив, що, проводячи свою зовнішню політику, Індонезія має керуватись тільки власними інтересами, а не інтересами наддержав. Запропонована Хаттою стратегія отримала назву «Доктрини активної незалежності», що дотепер є основою індонезійської зовнішньої політики.
Подальша діяльність
1950 року в Індонезії була прийнята нова тимчасова конституція, що значно обмежила повноваження президента й віце-президента. Після її прийняття Хатта втратив значну частину свого впливу, оскільки його перебування на посту глави уряду продовжено не було. До самої відставки з посади віце-президента Хатта часто читав лекції в індонезійських університетах, брав участь у дослідженнях, писав книги та есе про кооперативи, якими він захоплювався та вважав невід'ємною частиною економіки. 1953 року на всеіндонезійському кооперативному з'їзді Хатта отримав звання «Батька індонезійських кооперативів».
1955 року, після виборів до Ради народних представників і Установчих зборів, Хатта оголосив президенту Сукарно, що залишає пост віце-президента. 1 грудня 1956 року Хатта офіційно пішов у відставку. Та подія спричинила сильну реакцію у всій країні. Громадяни Індонезії, які не належали до найчисленнішої нації — яванців, вбачали у Хатті захисника своїх інтересів і тому особливо важко переживали його ухід. 1958 року в результаті повстання на Суматрі було створено Революційний уряд Республіки Індонезії (РУРІ). На перемовинах між урядом і представниками РУРІ повстанці висунули кілька вимог, однією з яких було повернення Хатти на пост віце-президента.
Після відставки Хатта почав відкрито критикувати Сукарно. Зокрема, він вважав, що Сукарно, декларуючи продовження національної революції, приділяє недостатньо уваги національному розвитку. За його словами, після визнання Нідерландами незалежності Індонезії революція завершилась, а після її завершення слід приділяти більше уваги розвитку країни. 1960 року Хатта написав книгу «Наша демократія». В ній він критикував спрямовану демократію Сукарно, назвавши її однією з форм диктатури. Невдовзі після виходу книги вона була заборонена урядом Сукарно. Того ж року була заборонена Соціалістична партія Сутана Шаріра, а сам він ув заарештований за звинуваченням в антиурядовій змові. Хатта написав листа Сукарно з проханням звільнити Шаріра, але відповіді не отримав. З того часу Хатта, Шарір і Сукарно — три основних лідери боротьби за незалежність не підтримували між собою жодних відносин.
Після провалу спроби державного перевороту 30 вересня 1965 року влада в Індонезії перейшла до генерала Сухарто. У червні 1970 року, незадовго до смерті Сукарно, Хатта написав листа Сухарто, в якому запропонував звільнити Сукарно з-під домашнього арешту й судити його. Хатта бажав надати колишньому президенту можливість захищатись у судовому процесі.
1970 року після крупномасштабних акцій протесту, спрямованих проти корупції в державному апараті, Хатта був призначений одним з трьох членів державної комісії у боротьбі з корупцією. Результати роботи комісії не були оприлюднені, але у липні 1970 року вони все ж з'явились у ЗМІ. Комісія дійшла висновку, що значна частина чиновників займається корупцією, але у серпні Сухарто розпустив комісію, визнавши лише два випадки корупції.
14 березня 1980 року Хатта помер у Джакарті. Був похований на цвинтарі Танах Кусір (індонез. Tanah Kusir). 1986 року Сухарто надав йому посмертно почесне звання «Героя проголошення незалежності».
Пам'ять
На честь Хатти названо міжнародний аеропорт Сукарно-Хатта.
Примітки
- Хатта Мохаммад // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Ensiklopedia Tokoh 1001 Orang Minang / за ред. H. Chaniago, R. I. Denas — UMSB Press, 2023. —
- Kahin (1980), стор. 113
- Kahin (1980), стор. 114
- . Jakarta Post. 12 листопада 2010. Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 18 жовтня 2017.
- Mrazek, Rudolf Sjahrir: politics in exile in Indonesia (SEAP Cornel South East Asia program, 1994) стор. 465
- Sudarmanto (1996)
Література
- Mohammad Hatta (1957). The Co-operative Movement in Indonesia. Ithaca, N.Y.: Cornell University Press.
- Mohammad Hatta (November 1961). Colonialism and the Danger of War. Asian Survey. 1 (9): 10—14. doi:10.1525/as.1961.1.9.01p15003.
- Mohammad Hatta (March 1965). One Indonesian View of the Malaysia Issue. Asian Survey. 3 (5): 139—143.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moha mmad Ha tta indonez Mohammad Hatta 12 serpnya 1902 14 bereznya 1980 indonezijskij politichnij diyach nacionalnij geroj Indoneziyi vice prezident prem yer ministr ministr zakordonnih sprav i ministr oboroni krayini Mohammad Hatta indonez Mohammad HattaPrapor 3 j Prem yer ministr Indoneziyi29 sichnya 1948 20 grudnya 1949 rokuPrezident SukarnoPoperednik Amir SharifuddinNastupnik Susanto TirtoprodzhoPrapor 3 j Ministr zakordonnih sprav Indoneziyi20 grudnya 1949 6 veresnya 1950 rokuPrezident SukarnoPoperednik Agus SalimNastupnik Prapor 4 j Ministr oboroni Indoneziyi29 sichnya 1948 4 serpnya 1949 rokuPrezident SukarnoPoperednik Amir SharifuddinNastupnik Narodzhennya 12 serpnya 1902 1902 08 12 Bukittingi d Niderlandska Ost Indiya 1 Smert 14 bereznya 1980 1980 03 14 77 rokiv Dzhakarta IndoneziyaNacionalnist minangkabau 2 Krayina Niderlandska Ost Indiya i NiderlandiReligiya islam i dOsvita Universitet imeni Erazma Rotterdamskogo i Universitet Gadzha MadaPartiya Nacionalna partiya IndoneziyiBatko Hadzhi Mohammad DzhamilMati dShlyub dDiti d d i dAvtograf Nagorodi Nacionalnij geroj Indoneziyi 7 listopada 2012 Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRanni rokiMohammad Hatta narodivsya u misti Bukittingi 12 serpnya 1902 roku u zamozhnij ta vplivovij musulmanskij rodini Jogo batko Hadzhi Mohammad Dzhamil pomer koli Mohammadu bulo lishe visim misyaciv Vidpovidno do tradicij narodu minangkabau vin vihovuvavsya u rodini materi Do momentu zakinchennya shkoli Hatta volodiv gollandskoyu movoyu ta znav osnovi Koranu U vilnij vid navchannya chas Mohammad pracyuvav u poshtovomu viddilenni Zazvichaj shkolyaram ne dozvolyali pracyuvati utim dlya Hatti zrobili vinyatok oskilki vin uspishno sklav ispiti dlya vstupu do serednoyi shkoli Chasto chitav gollandski gazeti osoblivo cikavivsya stattyami pro politichni debati u Narodnij radi U shistnadcyatirichnomu vici pochav cikavitis politikoyu j nacionalnimi ruhami 1918 Hatta buv obranij skarbnichim padanzkogo viddilennya Molodizhnoyi asociaciyi Sumatri Navchannya u Niderlandah1919 roku Hatta buv zarahovanij do serednoyi gollandskoyi shkoli u Bataviyi yaku zakinchiv z vidznakoyu 1921 roku Pislya togo vin poyihav do Niderlandiv de prodovzhiv navchannya u Rotterdami u torgovomu koledzhi Rotterdamskogo universitetu Erazma Vzhe 1932 roku vin zdobuv stupin doktora ekonomiki Odnak cherez svoye zahoplennya politikoyu Hatta nevdovzi zalishiv zanyattya naukoyu Tam zhe u Niderlandah Hatta vstupiv do lav organizaciyi Indijskij Soyuz 1922 ta organizaciya zminila nazvu na Indonezijskij Soyuz Togo zh roku Hatta stav skarbnichim organizaciyi a vid 1926 do 1930 roku yiyi golovoyu Vislovlyuvavsya na pidtrimku ideyi vidmovi indonezijciv yaki pragnuli do nezalezhnosti svoyeyi krayini vid spivrobitnictva z gollandskoyu kolonialnoyu vladoyu Pid kerivnictvom Hatti Indonezijskij Soyuz yakij do togo buv studentskoyu organizaciyeyu znachno zbilshiv svij vpliv Hatta takozh buv golovnim redaktorom zhurnalu Vilna Indoneziya drukovanogo organu Indonezijskogo Soyuzu Hatta brav uchast u bagatoh zagalnoyevropejskih kongresah yak golova indonezijskoyi delegaciyi Mizhnarodnij demokratichnij kongres u B yervili Franciya 1926 z yizd Ligi protivnikiv imperializmu j kolonializmu Bryusseli Belgiya 1927 Tam u Bryusseli vin zustrichavsya z indijcem Dzhavaharlalom Neru yegiptyaninom Hafizom Ramadan Beyem afrikancem Laminom Sengorom ta inshimi uchasnikami vizvolnih ruhiv z riznih krayin U seredini 1927 roku diyalnist Indonezijskogo Soyuzu pochala nepokoyiti gollandsku vladu U chervni togo zh roku Hattu j chotiroh inshih lideriv organizaciyi bulo zaareshtovano ta vzyato pid vartu Pislya shestimisyachnogo uv yaznennya voni postali pered sudom u Gaazi 1929 roku zaareshtovani lideri Indonezijskogo Soyuzu vijshli na svobodu Nevdovzi pislya cogo Hatta ta jogo pribichniki vstupili do zasnovanoyi Ahmedom Sukarno Indonezijskoyi nacionalnoyi partiyi INP U lipni 1932 roku Hatta povernuvsya na batkivshinu Borotba za nezalezhnistDo momentu povernennya Hatti do Indoneziyi INP samorozpustilas bagatoh yiyi chleniv bulo zaareshtovano gollandcyami utim Sukarno zalishivsya na svobodi Bilshist chleniv INP pis lya rozpusku partiyi vstupili do lav Partiyi Indoneziyi Partindo Grupa radikalno nalashtovanoyi molodi na choli z Sutanom Sharirom stvorila organizaciyu z takoyu zh abreviaturoyu INP sho oznachala Indonezijska nacionalna prosvita yiyi chleni mali provoditi propagandistsku robotu sered naselennya U serpni 1932 ocholiv novu INP U 1932 1933 pisav statti z ekonomiki j politiki dlya gazeti Narodna Vlada Vin zhadav shob ti publikaciyi spriyali vihovannyu novih kadriv dlya indonezijskogo vizvolnogo ruhu U toj period Hatta rizko kritikuvav Sukarno ta jogo politichni poglyadi U grudni 1933 roku gollandska kolonialna vlada zaslala Sukarno na ostriv Flores za antiuryadovu diyalnist Piznishe u lyutomu 1934 buli zaareshtovani kerivniki dzhakartskogo ta bandunzkogo viddilen novoyi INP sered zaareshtovanih buv i Hatta U sichni 1935 vin ta jogo pribichniki vklyuchayuchi Sharira zaslani do Novoyi Gvineyi na richku Digul Tam misceva administraciya zaproponuvala Mohammadu robotu derzhavnogo sluzhbovcya ce davalo zarobitok u 40 centiv na den ta znachno zbilshuvalo shansi na dostrokove zvilnennya Natomist Hatta vidpoviv sho yakbi vin mav bazhannya piti na derzhavnu sluzhbu vin bi ce zrobiv u Dzhakarti de jomu bi platili nabagato bilshe U zaslanni Hatta pisav dlya gazeti Poglyad sho davalo jomu pristojnij pributok U Diguli vin bagato chitav i vikladav dlya zaslanih ekonomiku istoriyu ta filosofiyu U sichni 1936 Hatta j Sharir buli perevedeni do Bandanejri na Molukkski ostrovi Na novomu misci zaslanci otrimali bilshu svobodu peresuvannya yim dozvolili spilkuvatis iz miscevimi zhitelyami Hatta j Sharir navchali miscevih ditej istoriyi govorili z nimi pro politiku Zhivuchi u Bandanejri Hatta vsinoviv miscevogo hlopchika yakij zgodom stav vidomim istorikom i diplomatom U lyutomu 1942 Hatta j Sharir perevedeni do mista Sukabumi na Zahidnij Yavi Yaponska okupaciyaOdin z fotoznimkiv Mohammada Hatti U 1941 pislya napadu Yaponiyi na Perl Garbor pochalis vijskovi diyi u Tihomu okeani Vzhe u berezni 1942 yaponci pochali zahoplennya Gollandskoyi Ost Indiyi 9 bereznya niderlandski vijska kapitulyuvali 22 bereznya 1942 yaponci zvilnili Hattu j Sharira ta dostavili yih do Dzhakarti U Dzhakarti Hatta zustrivsya z general majorom Haradoyu timchasovim glavoyu yaponskoyi administraciyi Indoneziyi Ostannij zaproponuvav jomu stati radnikom okupacijnoyi administraciyi na sho Hatta pogodivsya Najvazhlivishim dlya Hatti stalo viznannya Yaponiyeyu prava Indoneziyi na nezalezhnist vin vvazhav sho ce bude spriyati mizhnarodnomu viznannyu Indoneziyi U lipni 1942 roku do Dzhakarti buv dostavlenij Sukarno Pislya cogo stosunki mizh ostannim i Hattoyu pochali postupovo pokrashuvatis Za yakijs chas na tayemnij zustrichi Sukarno Hatta i Sharir domovilis pro svoyi podalshi diyi Bulo prijnyato rishennya sho Sharir bude organizovuvati pidpilnij sprotiv okupantam a Hatta i Sukarno pochnut spivpracyu z yaponcyami odnochasno zberigayuchi zv yazki z Sharirom Pracyuyuchi v yaponskij administraciyi Hatta yak i inshi kolaboracionisti zvelichuvav u svoyih promovah Yaponsku imperiyu nazivayuchi yiyi zahisnikom liderom i svitlom Aziyi U toj zhe chas Hatta vse she zalishavsya perekonanim pribichnikom nezalezhnosti Indoneziyi U grudni 1942 vin skazav sho Indoneziya zvilnilas vid niderlandskogo panuvannya ne dlya togo shob buti zahoplenoyu yaponcyami sho pered postijnoyu yaponskoyu okupaciyeyu Indoneziyi vin viddast perevagu zanurennyu krayini na dno okeanu U 1944 yaponski vijska zaznali nizki porazok u vijni v Tihomu okeani U veresni 1944 prem yer ministr Yaponiyi Kuniaki Koyiso zayaviv sho Yaponiya zbirayetsya u najblizhchomu majbutnomu nadati Indoneziyi nezalezhnist Pislya 1944 yaponska administraciya chasto zayavlyala sho Indoneziyi nevdovzi bude nadano nezalezhnist Yaponskij kontr admiral Mayeda brav uchast u stvorenni diskusijnogo klubu Centr vilnoyi Indoneziyi v nomu chasto vistupali Hatta i Sukarno U kvitni 1945 stvorenij Doslidnickij komitet z pidgotovki nezalezhnosti Indoneziyi indonez Badan Penyelidik Usaha Persiapan Kemerdekaan Indonesia BPUPKI yakij piznishe prijnyav pershu konstituciyu Indoneziyi Progoloshennya nezalezhnostiU serpni 1945 roku pislya yadernogo bombarduvannya Hirosimi j Nagasaki ta vstupu SRSR u vijnu proti Yaponiyi stalo yasno sho Yaponiya ne zdobude peremogu 7 serpnya 1945 roku bula stvorena Komisiya z pidgotovki nezalezhnosti Indoneziyi KPNI indonez Panitia Persiapan Kemerdekaan Indonesia PPKI nastupnogo dnya Hatta j Sukarno zustrilis u Sajgoni z generalom Na tij zustrichi bulo virisheno sho 18 serpnya Indoneziya otrimaye nezalezhnist Budinok u Regnasdenkloci de utrimuvalis vikradeni Sukarno j Hatta 14 serpnya Hatta i Sukarno povernulis do Indoneziyi Voni virishili negajno rozpochati pidgotovku do progoloshennya nezalezhnosti Pervinno Sharir vistupiv proti negajnogo progoloshennya nezalezhnosti odnak piznishe vin pogodivsya z dumkoyu Hatti i Sukarno Na toj moment yaponski vijska she zalishalis v Indoneziyi j u bagatoh uchasnikiv borotbi za nezalezhnist vinikla perestoroga sho nova derzhava bude sprijnyata svitovim spivtovaristvom yak marionetkova derzhava Yaponiyi Nastupnogo dnya 15 serpnya 1945 roku Yaponiya ogolosila pro svoyu kapitulyaciyu V Indoneziyi taku novinu sprijnyali z nedoviroyu ale kontr admiral Mayeda pidtverdiv fakt skladannya zbroyi Bilya budinkiv Hatti i Sukarno pochala zbiratis patriotichno nalashtovana molod yaka vimagala negajnogo progoloshennya nezalezhnosti Za slovami Hatti narod ne hotiv nezalezhnosti bez Sukarno Odnak voni vvazhali sho chas dlya progoloshennya nezalezhnosti she ne nastav Sukarno progoloshuye nezalezhnist Indoneziyi Livoruch vid nogo Hatta Dzhakarta 17 serpnya 1945 roku Vranci 16 serpnya Hatta i Sukarno buli vikradeni radikalno nalashtovanoyu moloddyu yaka znovu zazhadala vid nih negajnogo progoloshennya nezalezhnosti Branciv perevezli z Dzhakarti do sela Regnasdenklok Togo zh dnya u Dzhakarti malo vidbutis zasidannya KPNI na yakomu planuvalos obrati Sukarno golovoyu a Hattu vice golovoyu togo Komitetu Vidsutnist vidomostej pro misceznahodzhennya Sukarno j Hatti sprichinila serjozne zanepokoyennya sered chleniv KPNI Pislya otrimannya danih pro misceznahodzhennya vikradenih politikiv predstavnik KPNI priyihav do Regnasdenkloka j domovivsya z vikradachami pro zvilnennya branciv U nich z 16 na 17 serpnya voni povernulis do Dzhakarti roztashuvavshis u budinku kontr admirala Mayedi 17 serpnya 1945 roku bula oprilyudnena Deklaraciya nezalezhnosti Indoneziyi pidpisana Sukarno i Hattoyu Vice prezident18 serpnya 1945 roku KPNI obrav Sukarno pershim prezidentom a Hattu pershim vice prezidentom Indoneziyi Dva politiki mali rizni stili kerivnictva Hatta buv bilsh aktivnim administratorom namagavsya samostijno kontrolyuvati diyalnist uryadu Odnak nezvazhayuchi na vidminnosti mizh nimi tandem Sukarno Hatta yakij sered indonezijciv otrimav nazvu Duumvirat vvazhayetsya odnim z najkrashih prikladiv partnerskih vidnosin mizh politikami za vsyu istoriyu Indoneziyi U pershi misyaci nezalezhnosti Hatta prijnyav tri vazhlivih rishennya pid chas zakordonnih vidryadzhen Sukarno peredavav jomu vsi povnovazhennya u zhovtni buv stvorenij Centralnij nacionalnij komitet Indoneziyi CNKI yakomu bulo peredano chastinu povnovazhen prezidenta nevdovzi bulo dozvoleno stvorennya opozicijnih politichnih partij do togo yedinoyu partiyeyu v krayini vvazhalas Nacionalna partiya na choli z Sukarno u listopadi prezident vtrativ povnovazhennya glavi uryadu yaki perejshli do prem yer ministra nim stav Sutan Sharir Koli Niderlandi pochali vijnu proti Respubliki Indoneziyi Hatta razom iz Sharirom i Sukarno zaproponuvali virishiti konflikt diplomatichnim shlyahom Molodi zh politiki napolyagali na prodovzhenni vijni proti gollandciv U kvitni 1946 roku Hatta j Sukarno ocholili indonezijsku delegaciyu na peremovinah u Dzhok yakarti U listopadi 1946 roku pislya ukladennya Lingadzhatskoyi ugodi Niderlandi viznali Indoneziyu nezalezhnoyu derzhavoyu Odnak vidpovidno do tih ugod yurisdikciya Respubliki Indoneziya poshiryuvalas tilki na Yavu Sumatru j Maduru Na reshti teritoriyi kolishnoyi Gollandskoyi Ost Indiyi stvoryuvalas federativna derzhava Spolucheni Shtati Indoneziyi Odnak persh nizh ugoda bula ratifikovana Palatoyu predstavnikiv gollandskogo parlamentu stosunki mizh Niderlandami ta Indoneziyeyu znovu zagostrilis sho prizvelo do vidnovlennya vijskovih dij u lipni 1947 roku Hatta namagavsya zaruchitis pidtrimkoyu zarubizhnih krayin Vin potaj virushiv za kordon pereodyagnuvshis u drugogo pilota litaka Spochatku vin vidvidav Indiyu de zustrivsya zi svoyim starim znajomim Dzhavaharlalom Neru poprohavshi dopomogi u nogo j Magatmi Gandi Neru zapevniv Hattu sho Indiya nadast Indoneziyi finansovu pidtrimku a takozh bude spriyati prijnyattyu Indoneziyi do lav OON ta yiyi mizhnarodnogo viznannya Glava uryaduU grudni 1947 roku na bortu amerikanskogo krejsera Renvill vidbulis niderlandsko indonezijski peremovini a u sichni 1948 roku bulo ukladeno novu mirnu ugodu za yakoyu Respublika Indoneziya viznala vtratu teritorij zahoplenih gollandcyami 1947 roku Na znak protestu proti tiyeyi ugodi prem yer ministr Amir Sharifuddin podav u vidstavku Pislya cogo Sukarno priznachiv novim glavoyu uryadu Hattu znachno rozshirivshi jogo povnovazhennya U serpni 1948 roku za nakazom Hatti pochalas chastkova demobilizaciya indonezijskoyi armiyi sho sprichinilo nevdovolennya sered soldat i oficeriv i prizvelo do Madiunskogo zakolotu yakij bulo zhorstoko pridusheno U grudni 1948 roku gollandci znovu pochali vijskovi diyi proti Indoneziyi mayuchi namir zahopiti Dzhok yakartu de na toj moment perebuvali Hatta i Sukarno Yim zaproponuvali zalishiti misto j prodovzhuvati keruvati vizvolnoyu borotboyu z pidpillya ale voni vidmovilis ta nevdovzi buli vzyati v polon gollandskimi vijskami Pislya cogo vlada perejshla do Nadzvichajnogo uryadu Respubliki Indoneziyi Pislya porazki pid Dzhok yakartoyu indonezijci perejshli do partizanskoyi vijni proti gollandskih vijsk yaku ocholiv general Sudirman 1 bereznya 1949 roku indonezijski vijska pid komanduvannyam sultana Dzhok yakarti vidbili misto u gollandciv ta utrimuvali jogo uprodovzh shesti godin sho privabilo do Indoneziyi uvagu svitovogo spivtovaristva ta zmusilo Niderlandi znovu pogoditis na peremovini U travni 1949 roku bulo pidpisano mirnu ugodu mizh Niderlandami ta Indoneziyeyu vidpovidno do yakoyi Respublika Indoneziya stavala odnim iz sub yektiv Spoluchenih Shtativ Indoneziyi Za neyu zberigalis tilki okremi rajoni Sumatri ta Yavi a takozh bilsh dribni priberezhni ostrovi Zahidnij Irian zalishavsya gollandskoyu koloniyeyu U lipni 1949 roku Hatta j Sukarno buli zvilneni Koroleva Niderlandiv Yuliana pidpisuye dokument pro viznannya Niderlandami Indoneziyi Pravoruch vid neyi Hatta U serpni 1949 roku Hatta ocholiv indonezijsku delegaciyu na Gaazkij konferenciyi kruglogo stolu U listopadi bulo ostatochno obgovoreno principi za yakimi mali isnuvati Spolucheni Shtati Indoneziyi nova derzhava stvoryuvalas yak konfederaciya u skladi Respubliki Indoneziyi ta she p yatnadcyati derzhav stvorenih gollandcyami pid chas vijni Nominalnim ochilnikom SShI zalishalas koroleva Niderlandiv ale faktichna vlada peredavalas prezidentu j vice prezidentu 27 grudnya 1949 roku Niderlandi viznali SShI yak suverennu derzhavu 17 serpnya 1950 roku Spolucheni Shtati Indoneziyi buli peretvoreni na unitarnu Respubliku Indoneziya Mohammad Hatta yakij obijmav u SShI posadi vice prezidenta i prem yer ministra zberig yih za soboyu 1948 roku Hatta visloviv svoyu dumku shodo holodnoyi vijni ta vidnosin mizh SRSR i SShA Vin zayaviv sho provodyachi svoyu zovnishnyu politiku Indoneziya maye keruvatis tilki vlasnimi interesami a ne interesami nadderzhav Zaproponovana Hattoyu strategiya otrimala nazvu Doktrini aktivnoyi nezalezhnosti sho doteper ye osnovoyu indonezijskoyi zovnishnoyi politiki Podalsha diyalnist1950 roku v Indoneziyi bula prijnyata nova timchasova konstituciya sho znachno obmezhila povnovazhennya prezidenta j vice prezidenta Pislya yiyi prijnyattya Hatta vtrativ znachnu chastinu svogo vplivu oskilki jogo perebuvannya na postu glavi uryadu prodovzheno ne bulo Do samoyi vidstavki z posadi vice prezidenta Hatta chasto chitav lekciyi v indonezijskih universitetah brav uchast u doslidzhennyah pisav knigi ta ese pro kooperativi yakimi vin zahoplyuvavsya ta vvazhav nevid yemnoyu chastinoyu ekonomiki 1953 roku na vseindonezijskomu kooperativnomu z yizdi Hatta otrimav zvannya Batka indonezijskih kooperativiv 1955 roku pislya viboriv do Radi narodnih predstavnikiv i Ustanovchih zboriv Hatta ogolosiv prezidentu Sukarno sho zalishaye post vice prezidenta 1 grudnya 1956 roku Hatta oficijno pishov u vidstavku Ta podiya sprichinila silnu reakciyu u vsij krayini Gromadyani Indoneziyi yaki ne nalezhali do najchislennishoyi naciyi yavanciv vbachali u Hatti zahisnika svoyih interesiv i tomu osoblivo vazhko perezhivali jogo uhid 1958 roku v rezultati povstannya na Sumatri bulo stvoreno Revolyucijnij uryad Respubliki Indoneziyi RURI Na peremovinah mizh uryadom i predstavnikami RURI povstanci visunuli kilka vimog odniyeyu z yakih bulo povernennya Hatti na post vice prezidenta Pislya vidstavki Hatta pochav vidkrito kritikuvati Sukarno Zokrema vin vvazhav sho Sukarno deklaruyuchi prodovzhennya nacionalnoyi revolyuciyi pridilyaye nedostatno uvagi nacionalnomu rozvitku Za jogo slovami pislya viznannya Niderlandami nezalezhnosti Indoneziyi revolyuciya zavershilas a pislya yiyi zavershennya slid pridilyati bilshe uvagi rozvitku krayini 1960 roku Hatta napisav knigu Nasha demokratiya V nij vin kritikuvav spryamovanu demokratiyu Sukarno nazvavshi yiyi odniyeyu z form diktaturi Nevdovzi pislya vihodu knigi vona bula zaboronena uryadom Sukarno Togo zh roku bula zaboronena Socialistichna partiya Sutana Sharira a sam vin uv zaareshtovanij za zvinuvachennyam v antiuryadovij zmovi Hatta napisav lista Sukarno z prohannyam zvilniti Sharira ale vidpovidi ne otrimav Z togo chasu Hatta Sharir i Sukarno tri osnovnih lideri borotbi za nezalezhnist ne pidtrimuvali mizh soboyu zhodnih vidnosin Pislya provalu sprobi derzhavnogo perevorotu 30 veresnya 1965 roku vlada v Indoneziyi perejshla do generala Suharto U chervni 1970 roku nezadovgo do smerti Sukarno Hatta napisav lista Suharto v yakomu zaproponuvav zvilniti Sukarno z pid domashnogo areshtu j suditi jogo Hatta bazhav nadati kolishnomu prezidentu mozhlivist zahishatis u sudovomu procesi 1970 roku pislya krupnomasshtabnih akcij protestu spryamovanih proti korupciyi v derzhavnomu aparati Hatta buv priznachenij odnim z troh chleniv derzhavnoyi komisiyi u borotbi z korupciyeyu Rezultati roboti komisiyi ne buli oprilyudneni ale u lipni 1970 roku voni vse zh z yavilis u ZMI Komisiya dijshla visnovku sho znachna chastina chinovnikiv zajmayetsya korupciyeyu ale u serpni Suharto rozpustiv komisiyu viznavshi lishe dva vipadki korupciyi 14 bereznya 1980 roku Hatta pomer u Dzhakarti Buv pohovanij na cvintari Tanah Kusir indonez Tanah Kusir 1986 roku Suharto nadav jomu posmertno pochesne zvannya Geroya progoloshennya nezalezhnosti Pam yatNa chest Hatti nazvano mizhnarodnij aeroport Sukarno Hatta PrimitkiHatta Mohammad Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Ensiklopedia Tokoh 1001 Orang Minang za red H Chaniago R I Denas UMSB Press 2023 ISBN 978 623 8416 00 4 d Track Q12485415d Track Q122894544d Track Q122894359d Track Q118630161 Kahin 1980 stor 113 Kahin 1980 stor 114 Jakarta Post 12 listopada 2010 Arhiv originalu za 13 listopada 2010 Procitovano 18 zhovtnya 2017 Mrazek Rudolf Sjahrir politics in exile in Indonesia SEAP Cornel South East Asia program 1994 ISBN 0 87727 713 3 stor 465 Sudarmanto 1996 LiteraturaMohammad Hatta 1957 The Co operative Movement in Indonesia Ithaca N Y Cornell University Press Mohammad Hatta November 1961 Colonialism and the Danger of War Asian Survey 1 9 10 14 doi 10 1525 as 1961 1 9 01p15003 Mohammad Hatta March 1965 One Indonesian View of the Malaysia Issue Asian Survey 3 5 139 143