Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Амір Шарифуддін Харахап (індонез. Amir Sjarifoeddin Harahap; 27 квітня 1907 — 19 грудня 1948) — індонезійський державний і політичний діяч, один з лідерів країни часів боротьби за незалежність.
| Амір Шарифуддін Харахап індонез. Amir Sjarifoeddin Harahap | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 3 липня 1947 — 29 січня 1948 року | |||
| Президент: | Сукарно | ||
| Попередник: | Сутан Шарір | ||
| Наступник: | Мохаммад Хатта | ||
| |||
| 11 листопада 1946 — 29 січня 1948 року | |||
| Прем'єр-міністр: | Сутан Шарір | ||
| Президент: | Сукарно | ||
| Попередник: | |||
| Наступник: | Мохаммад Хатта | ||
| Народження: | 27 квітня 1907 Медан, Північна Суматра, Голландська Ост-Індія | ||
| Смерть: | 19 грудня 1948 (41 рік) Суракарта, Центральна Ява, Індонезія | ||
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | ||
| Країна: | Індонезія | ||
| Релігія: | Іслам (до 1931 року), Християнство | ||
| Освіта: | d | ||
| Партія: | Соціалістична партія Комуністична партія Індонезії | ||
| | |||
Ранні роки
Амір Шарифуддін народився на Суматрі в аристократичній мусульманській родині. Походження й видатні інтелектуальні здібності дозволили йому навчатись у престижних школах. Він здобував освіту у Гарлемі та Лейдені у Нідерландах, згодом отримав науковий ступінь у Батавії (нині Джакарта). Під час перебування у Нідерландах вивчав східну та континентальну філософію під керівництвом теософського товариства. 1931 року Амір навернувся у християнство.
Початок політичної кар'єри
1937 року Амір очолював групу молодих марксистів під назвою Індонезійського народного руху (індонез. Gerindo) — радикальну організацію, що розглядала міжнародний фашизм як свого основного ворога. Димитровська доктрина Комінтерну вимагала створення широкого антифашистського фронту, до якого увійшли багато індонезійців, які жадали повної незалежності Індонезії від Нідерландів. Gerindo була однією з перших партій, які за кілька років до Другої світової війни вимагали створення парламенту, що мав би всю повноту законодавчої влади. Радикальні націоналісти Сукарно й Хатта, з якими Шарифуддін зустрівся перед війною, співпрацювали з голландцями й висували набагато більш помірковані вимоги. До 1940 року голландська розвідка почала спостерігати за діяльністю Аміра через його приналежність до комуністичного підпілля.
Зважаючи на зростання сили і впливу Японської імперії, Шарифуддін, як і багато інших індонезійських лідерів, попереджав про фашистську небезпеку. Перед вторгненням до Нідерландів нацистської Німеччини, союзника Японії, Голландська Ост-Індія була головним експортером сировини у Східній Азії. У той час група Аміра Шарифуддіна організувала кілька кампаній з бойкоту японських товарів. Роль Аміра в організації тих кампаній спонукала голландську розвідку дати йому у березні 1942 року 25 000 гульденів на організацію спротиву японським окупантам. У своїй боротьбі Шарифуддін активно використовував свої зв'язки з комуністичним підпіллям. До того часу голландська колоніальна адміністрація припинила своє існування, основні сили голландців евакуювались з Індонезії до Австралії.
Після окупації Індонезії японські війська придушували будь-яку спробу спротиву з боку індонезійців. Більшість індонезійських лідерів або співпрацювали з окупантами, або оголосили себе «нейтральними спостерігачами». Амір Шарифуддін і Сутан Шарір були одними з небагатьох індонезійських лідерів, хто організував спротив окупантам. 1943 року Амір був заарештований японцями та засуджений до страти, від смерті його врятувало тільки втручання Сукарно.
У незалежній Індонезії як член кабінету міністрів, а пізніше — прем'єр-міністр, Амір приєднався до групи політичних лідерів старшого покоління, які вважали необхідним приділяти основну увагу дипломатії та формуванню законодавчих органів. Тій групі протистояла група молодих лідерів, що вимагали продовження революційної боротьби. Суперництво тих двох груп продовжувалось упродовж всього періоду боротьби за незалежність в Індонезії .
Керівництво Соціалістичною партією
1945 року Шарифуддін був найвідомішим та поважним політичним діячем серед комуністів. Хоч Амір підтримував контакти із забороненою Комуністичною партією Індонезії, він не перебував у її лавах від 1935 року та був у напружених відносинах з керівництвом партії. Найближчі соратники Шарифуддіна по Gerindo та компартії, в тому числі Сутан Шарір, заснували 1 листопада 1945 року Соціалістичну партію Індонезії (Parsi). У тому ж місяці прибічники Аміра заснували Народну молодь Індонезії (індонез. Pemuda Sosialis Indonesia, Pesindo).
На між партійній конференції 16-17 грудня було оголошено про злиття партій Сутана Шаріра й Амира Шарифуддіна в єдину Соціалістичну партію. Нова політична сила швидко стала найбільш популярною проурядовою партією, особливо у Джок'якарті та Східній Яві. Партія погодилась із думкою Аміра й інших її лідерів, що Індонезія ще не готова до побудови соціалізму, що необхідно шукати міжнародної підтримки для досягнення повної незалежності країни та придушувати внутрішньопартійну опозицію. Лідери партії, які симпатизували Заходу, зокрема нідерландським лівакам, не мали повної підтримки у соціалістів-індонезійців.
Урядова діяльність
Міністр інформації
15 серпня 1945 року Японія капітулювала, за два дні було проголошено незалежність Індонезії. 2 вересня було сформовано перший індонезійський уряд, до складу якого увійшли сімнадцять міністрів — головним чином націоналістів, які співпрацювали з японцями під час окупації. Коли Шарифуддіна призначили міністром інформації, він все ще перебував в ув'язненні за антияпонську діяльність, до якого був засуджений 1943 року. У першому уряді Амір співпрацював з Сутаном Шаріром — прем'єр-міністром і суперником Сукарно. Така співпраця відіграла значну роль в ефективній роботі уряду.
30 жовтня Шарифуддін, Сукарно і Хатта вилетіли до Сурабаї (Східна Ява), біля якої тривав бій з британськими військами. Їх вважали єдиними національними лідерами, здатними укласти перемир'я з британцями, яке було необхідне, оскільки британські й індійські експедиційні війська мали значну перевагу над силами Республіки Індонезії. Було досягнуто згоди щодо припинення вогню, але через взаємну недовіру сторін перемовини було зірвано, й бойові дії відновились. Згодом вони отримали назву Сурабайської битви.
Міністр оборони
16 жовтня 1945 року Шарір і Шарифуддін домовились про співпрацю в Центральному національному комітеті Індонезії (ЦНКІ) й уряді. 11 листопада був сформований новий кабінет, Шарір залишився прем'єр-міністром, Амір Шарифуддін отримав пост міністра оборони. На тому посту Амір мав значний вплив. Однак, у нового міністра виникли суперечки з командуванням збройних сил, зокрема з генералом Судірманом, який висунув свого кандидата на пост міністра оборони — султана Джок'якарти . Однак, султан не став оскаржувати призначення Аміра на той пост. У той час уряд і армія почали боротьбу з особами, які співпрацювали з японською окупаційною владою. Шарифуддін і Шарір відіграли активну роль у тій компанії: за їхнім наказом офіцери індонезійської армії нападали на колабораціоністів. Амір виявляв симпатії до радянської Червоної Армії, вважаючи її ідеальною моделлю народної армії, покликаної захищати ідеал соціалізму. 19 лютого 1946 року за розпорядженням Шарифуддіна в армії був створений «освітній штаб», найбільший вплив у якому мали соціалісти-члени партії Машумі.
Наприкінці травня 1946 року Шарифуддін призначив 55 «політичних офіцерів» до лав армії без консультації з армійським командуванням. «Політичні офіцери» мали навчати армійські підрозділи в дусі революції. Однак та задумка Шарифуддіна не була реалізована — багато офіцерів, у тому числі й Судірман, не пробачили йому кампанію з боротьби з колабораціоністами. Нові програми військових училищ, складені у дусі марксизму, суперечили традиційним уявленням про армію як про силу, що завжди залишається поза політикою. Армійське командування активно протидіяло спробам Шарифуддіна нав'язати армії ворожу їй ідеологію.
Суперечки між військовим командуванням з одного боку й Аміром з іншого змусили міністра оборони шукати підтримку серед армійських офіцерів. Він звернувся до командувача дивізії Силівангі генерала . Окрім того, уряд мав підтримку серед народу, який симпатизував соціалістичним ідеям. Будучи більш гарним оратором, ніж Шарір, Шарифуддін часто виступав на всенародних мітингах.
Прем'єр-міністр
У 1946-1947 роках поглибились суперечки між прибічниками Шарифуддіна й Шаріром. Тривалий час зберігалась напруженість у відносинах між Шаріром та індонезійськими комуністами, які повернулись до країни з Нідерландів 1946 року. Після кампанії з боротьби з колабораціоністами та напруженість ще більше посилилась. Надто велика увага, яку Шарір приділяв міжнародним відносинам, його фактична ізоляція від основних подій внутрішнього життя країни, зрештою, його нелюбов до масових мітингів призвели до зростання впливу марксистів-прибічників зближення з Радянським Союзом у Соціалістичній партії та коаліції Sayap Kiri. До червня 1946 року противники Шаріра прийняли рішення усунути його від посади прем'єр-міністра. Шарифуддін приєднався до них, виступивши проти свого колишнього товариша. 26 червня 1947 року Амір, разом з міністрами (Соціалістична партія) та (Pesindo) за підтримки більшості членів Sayap Kiri змінив Шаріра на посту прем'єра. Колишнього прем'єра звинуватили у зраді інтересів Республіки, оскільки він наполягав на перемовинах з голландцями, натомість його опоненти виступали за продовження війни за незалежність. 3 липня Шарифуддін був призначений прем'єром.
На посту голови уряду Амір намагався створити широку урядову коаліцію, утім вороже ставлення до нового прем'єра прибічників Шаріра й лідера партії Машумі доктора Сукімана не дозволило її створити. Однак, частина фракцій Машумі, зокрема, група Вондоамісено, підтримала Шарифуддіна. Хоч в уряді Шарифуддіна комуністи контролювали близько 10 % міністерських портфелів, включаючи пост міністра оборони, який новий прем'єр зберіг за собою, в тому уряді вони мали найбільший вплив за всю історію Індонезії.
Після укладення Ренвільської угоди, що її багато хто сприйняв як національне приниження, члени Індонезійської національної партії (ІНП) й Машумі почали звинувачувати Шарифуддіна у зраді національних інтересів. У січні 1948 року Амір пішов з посту прем'єр-міністра. Після його уходу прем'єром був призначений віце-президент Хатта, який очолив «надзвичайний президентський кабінет», підпорядкований не ЦНКІ, а особисто президенту. Основу нового кабінету склали члени ІНП, Машумі та безпартійні.
Народно-демократичний фронт і Мадіунське повстання
1947 року було створено об'єднання лівих політичних партій — Народно-демократичний фронт, керівництво якого засудило Ренвільські угоди. У серпні 1947 року до Джок'якарти повернувся — лідер індонезійської компартії, який очолював партію у 1920-их роках. Керівництво Народно-демократичного фронту, включаючи Шарифуддіна, визнало його керівником організації. Відповідно до ідей Сталіна та його прибічника Муссо щодо єдиної партії робочого класу, партії, що входили до Народно-демократичного фронту, увійшли до складу КПІ. Шарифуддін став членом ЦК партії.
У вересні в місті Суракарта (Центральна Ява) розпочався страйк, організований соціалістами й комуністами, що переросла у збройне повстання. 18 вересня повстанці захопили місто Мадіун. Вони вбили чиновників міської адміністрації й оголосили про формування нового уряду на чолі з Національним фронтом. Муссо, Шарифуддін та інші лідери КПІ виїхали до Мадіуна, щоб керувати повстанням. Наступного дня, 19 вересня, близько 200 комуністів у Джок'якарті були заарештовані за допомогу повстанцям. Сукарно засудив повстанців по радіо, звинувативши їх у прагненні встановлення в Індонезії радянської влади й закликав народ об'єднатись для захисту президента й віце-президента від заколотників. Муссо оголосив по радіо, що повстанці будуть боротись до останньої краплі крові. Керівництво Народно-демократичного фронту у Бантені й на Суматрі заявило, що не має жодного відношення до заколоту.
У наступні тижні урядові війська на чолі з дивізією Сіліванги оточили Мадіун, в якому перебували від 5 до 10 тисяч озброєних прибічників компартії. Невдовзі армія перейшла у наступ; відступаючи, повстанці убили кількох лідерів Машумі та Індонезійської національної партії. 30 вересня заколотники залишили Мадіун, наступного дня Муссо, який вчинив спробу спротиву під час затримання, був убитий.
1 грудня Амір і 300 повстанців були захоплені дивізією Сіліванги, ще 35 тисяч були заарештовані пізніше. Близько 8 тисяч осіб були вбиті під час придушення повстання. Невдовзі голландці почали наступ проти військ Республіки Індонезії, й 19 грудня заволоділи Джок'якартою. Весь індонезійський уряд, включаючи Сукарно й Хатту, був узятий у полон. Під час відступу індонезійських частин з Джок'якарти Шарифуддін був розстріляний на цвинтарі села Нгаліян разом з кількома десятками полонених комуністів і соціалістів підрозділом військової поліції дивізії Сіліванги.
Примітки
- Vickers (2005), стор. 86
- Vickers (2005), стор. 226; Reid (1973), стор. 9
- Reid (1973), стор. 9
- B.R.O'G. Anderson, Java in a Time of Revolution: Occupation and Resistance, 1944-46 (Ithaca, NY: Cornell University Press, 1972), стор. 413-14; Bob Hering, Soekarno: Founding Father of Indonesia 1901—1945 (Lieden: KITLV Press, 2002), стор. 13, 223; Jacque Leclerc, 'Afterwood: the masked hero', in Anton Lucas (ed.), Local Opposition and Underground Resistance to the Japanese in Java, 1942—1945 (Clayton, Vic.: Monash University Papers on Southeast Asia No.13, 1986), стор. 342-4 (all cited in Vickers (2005), стор. 86)
- Reid (1973), стор. 12
- Vickers (2005), стор. 226
- Reid (1973), стор. 83
- Ricklefs (1991)
- Reid (1973), стор. 32
- Reid (1973), стор. 69
- Reid (1973), стор. 52
- Reid (1973), стор. 17
- Reid (1973), стор. 79
- Reid (1973), page 100
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amir Sharifuddin Harahap indonez Amir Sjarifoeddin Harahap 27 kvitnya 1907 19 grudnya 1948 indonezijskij derzhavnij i politichnij diyach odin z lideriv krayini chasiv borotbi za nezalezhnist Amir Sharifuddin Harahap indonez Amir Sjarifoeddin HarahapAmir Sharifuddin Harahap Prapor 2 j Prem yer ministr Indoneziyi 3 lipnya 1947 29 sichnya 1948 roku Prezident Sukarno Poperednik Sutan Sharir Nastupnik Mohammad Hatta Prapor 3 j Ministr oboroni Indoneziyi 11 listopada 1946 29 sichnya 1948 roku Prem yer ministr Sutan Sharir Prezident Sukarno Poperednik Nastupnik Mohammad Hatta Narodzhennya 27 kvitnya 1907 1907 04 27 Medan Pivnichna Sumatra Gollandska Ost IndiyaSmert 19 grudnya 1948 1948 12 19 41 rik Surakarta Centralna Yava IndoneziyaPrichina smerti vognepalne poranennyaKrayina IndoneziyaReligiya Islam do 1931 roku HristiyanstvoOsvita dPartiya Socialistichna partiya Komunistichna partiya Indoneziyi Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiAmir Sharifuddin narodivsya na Sumatri v aristokratichnij musulmanskij rodini Pohodzhennya j vidatni intelektualni zdibnosti dozvolili jomu navchatis u prestizhnih shkolah Vin zdobuvav osvitu u Garlemi ta Lejdeni u Niderlandah zgodom otrimav naukovij stupin u Bataviyi nini Dzhakarta Pid chas perebuvannya u Niderlandah vivchav shidnu ta kontinentalnu filosofiyu pid kerivnictvom teosofskogo tovaristva 1931 roku Amir navernuvsya u hristiyanstvo Pochatok politichnoyi kar yeri1937 roku Amir ocholyuvav grupu molodih marksistiv pid nazvoyu Indonezijskogo narodnogo ruhu indonez Gerindo radikalnu organizaciyu sho rozglyadala mizhnarodnij fashizm yak svogo osnovnogo voroga Dimitrovska doktrina Kominternu vimagala stvorennya shirokogo antifashistskogo frontu do yakogo uvijshli bagato indonezijciv yaki zhadali povnoyi nezalezhnosti Indoneziyi vid Niderlandiv Gerindo bula odniyeyu z pershih partij yaki za kilka rokiv do Drugoyi svitovoyi vijni vimagali stvorennya parlamentu sho mav bi vsyu povnotu zakonodavchoyi vladi Radikalni nacionalisti Sukarno j Hatta z yakimi Sharifuddin zustrivsya pered vijnoyu spivpracyuvali z gollandcyami j visuvali nabagato bilsh pomirkovani vimogi Do 1940 roku gollandska rozvidka pochala sposterigati za diyalnistyu Amira cherez jogo prinalezhnist do komunistichnogo pidpillya Zvazhayuchi na zrostannya sili i vplivu Yaponskoyi imperiyi Sharifuddin yak i bagato inshih indonezijskih lideriv poperedzhav pro fashistsku nebezpeku Pered vtorgnennyam do Niderlandiv nacistskoyi Nimechchini soyuznika Yaponiyi Gollandska Ost Indiya bula golovnim eksporterom sirovini u Shidnij Aziyi U toj chas grupa Amira Sharifuddina organizuvala kilka kampanij z bojkotu yaponskih tovariv Rol Amira v organizaciyi tih kampanij sponukala gollandsku rozvidku dati jomu u berezni 1942 roku 25 000 guldeniv na organizaciyu sprotivu yaponskim okupantam U svoyij borotbi Sharifuddin aktivno vikoristovuvav svoyi zv yazki z komunistichnim pidpillyam Do togo chasu gollandska kolonialna administraciya pripinila svoye isnuvannya osnovni sili gollandciv evakuyuvalis z Indoneziyi do Avstraliyi Pislya okupaciyi Indoneziyi yaponski vijska pridushuvali bud yaku sprobu sprotivu z boku indonezijciv Bilshist indonezijskih lideriv abo spivpracyuvali z okupantami abo ogolosili sebe nejtralnimi sposterigachami Amir Sharifuddin i Sutan Sharir buli odnimi z nebagatoh indonezijskih lideriv hto organizuvav sprotiv okupantam 1943 roku Amir buv zaareshtovanij yaponcyami ta zasudzhenij do strati vid smerti jogo vryatuvalo tilki vtruchannya Sukarno U nezalezhnij Indoneziyi yak chlen kabinetu ministriv a piznishe prem yer ministr Amir priyednavsya do grupi politichnih lideriv starshogo pokolinnya yaki vvazhali neobhidnim pridilyati osnovnu uvagu diplomatiyi ta formuvannyu zakonodavchih organiv Tij grupi protistoyala grupa molodih lideriv sho vimagali prodovzhennya revolyucijnoyi borotbi Supernictvo tih dvoh grup prodovzhuvalos uprodovzh vsogo periodu borotbi za nezalezhnist v Indoneziyi Kerivnictvo Socialistichnoyu partiyeyuDiv takozh Socialistichna partiya Indoneziya 1945 roku Sharifuddin buv najvidomishim ta povazhnim politichnim diyachem sered komunistiv Hoch Amir pidtrimuvav kontakti iz zaboronenoyu Komunistichnoyu partiyeyu Indoneziyi vin ne perebuvav u yiyi lavah vid 1935 roku ta buv u napruzhenih vidnosinah z kerivnictvom partiyi Najblizhchi soratniki Sharifuddina po Gerindo ta kompartiyi v tomu chisli Sutan Sharir zasnuvali 1 listopada 1945 roku Socialistichnu partiyu Indoneziyi Parsi U tomu zh misyaci pribichniki Amira zasnuvali Narodnu molod Indoneziyi indonez Pemuda Sosialis Indonesia Pesindo Na mizh partijnij konferenciyi 16 17 grudnya bulo ogolosheno pro zlittya partij Sutana Sharira j Amira Sharifuddina v yedinu Socialistichnu partiyu Nova politichna sila shvidko stala najbilsh populyarnoyu prouryadovoyu partiyeyu osoblivo u Dzhok yakarti ta Shidnij Yavi Partiya pogodilas iz dumkoyu Amira j inshih yiyi lideriv sho Indoneziya she ne gotova do pobudovi socializmu sho neobhidno shukati mizhnarodnoyi pidtrimki dlya dosyagnennya povnoyi nezalezhnosti krayini ta pridushuvati vnutrishnopartijnu opoziciyu Lideri partiyi yaki simpatizuvali Zahodu zokrema niderlandskim livakam ne mali povnoyi pidtrimki u socialistiv indonezijciv Uryadova diyalnistMinistr informaciyi 15 serpnya 1945 roku Yaponiya kapitulyuvala za dva dni bulo progolosheno nezalezhnist Indoneziyi 2 veresnya bulo sformovano pershij indonezijskij uryad do skladu yakogo uvijshli simnadcyat ministriv golovnim chinom nacionalistiv yaki spivpracyuvali z yaponcyami pid chas okupaciyi Koli Sharifuddina priznachili ministrom informaciyi vin vse she perebuvav v uv yaznenni za antiyaponsku diyalnist do yakogo buv zasudzhenij 1943 roku U pershomu uryadi Amir spivpracyuvav z Sutanom Sharirom prem yer ministrom i supernikom Sukarno Taka spivpracya vidigrala znachnu rol v efektivnij roboti uryadu 30 zhovtnya Sharifuddin Sukarno i Hatta viletili do Surabayi Shidna Yava bilya yakoyi trivav bij z britanskimi vijskami Yih vvazhali yedinimi nacionalnimi liderami zdatnimi uklasti peremir ya z britancyami yake bulo neobhidne oskilki britanski j indijski ekspedicijni vijska mali znachnu perevagu nad silami Respubliki Indoneziyi Bulo dosyagnuto zgodi shodo pripinennya vognyu ale cherez vzayemnu nedoviru storin peremovini bulo zirvano j bojovi diyi vidnovilis Zgodom voni otrimali nazvu Surabajskoyi bitvi Ministr oboroni 16 zhovtnya 1945 roku Sharir i Sharifuddin domovilis pro spivpracyu v Centralnomu nacionalnomu komiteti Indoneziyi CNKI j uryadi 11 listopada buv sformovanij novij kabinet Sharir zalishivsya prem yer ministrom Amir Sharifuddin otrimav post ministra oboroni Na tomu postu Amir mav znachnij vpliv Odnak u novogo ministra vinikli superechki z komanduvannyam zbrojnih sil zokrema z generalom Sudirmanom yakij visunuv svogo kandidata na post ministra oboroni sultana Dzhok yakarti Odnak sultan ne stav oskarzhuvati priznachennya Amira na toj post U toj chas uryad i armiya pochali borotbu z osobami yaki spivpracyuvali z yaponskoyu okupacijnoyu vladoyu Sharifuddin i Sharir vidigrali aktivnu rol u tij kompaniyi za yihnim nakazom oficeri indonezijskoyi armiyi napadali na kolaboracionistiv Amir viyavlyav simpatiyi do radyanskoyi Chervonoyi Armiyi vvazhayuchi yiyi idealnoyu modellyu narodnoyi armiyi poklikanoyi zahishati ideal socializmu 19 lyutogo 1946 roku za rozporyadzhennyam Sharifuddina v armiyi buv stvorenij osvitnij shtab najbilshij vpliv u yakomu mali socialisti chleni partiyi Mashumi Naprikinci travnya 1946 roku Sharifuddin priznachiv 55 politichnih oficeriv do lav armiyi bez konsultaciyi z armijskim komanduvannyam Politichni oficeri mali navchati armijski pidrozdili v dusi revolyuciyi Odnak ta zadumka Sharifuddina ne bula realizovana bagato oficeriv u tomu chisli j Sudirman ne probachili jomu kampaniyu z borotbi z kolaboracionistami Novi programi vijskovih uchilish skladeni u dusi marksizmu superechili tradicijnim uyavlennyam pro armiyu yak pro silu sho zavzhdi zalishayetsya poza politikoyu Armijske komanduvannya aktivno protidiyalo sprobam Sharifuddina nav yazati armiyi vorozhu yij ideologiyu Superechki mizh vijskovim komanduvannyam z odnogo boku j Amirom z inshogo zmusili ministra oboroni shukati pidtrimku sered armijskih oficeriv Vin zvernuvsya do komanduvacha diviziyi Silivangi generala Okrim togo uryad mav pidtrimku sered narodu yakij simpatizuvav socialistichnim ideyam Buduchi bilsh garnim oratorom nizh Sharir Sharifuddin chasto vistupav na vsenarodnih mitingah Prem yer ministr U 1946 1947 rokah poglibilis superechki mizh pribichnikami Sharifuddina j Sharirom Trivalij chas zberigalas napruzhenist u vidnosinah mizh Sharirom ta indonezijskimi komunistami yaki povernulis do krayini z Niderlandiv 1946 roku Pislya kampaniyi z borotbi z kolaboracionistami ta napruzhenist she bilshe posililas Nadto velika uvaga yaku Sharir pridilyav mizhnarodnim vidnosinam jogo faktichna izolyaciya vid osnovnih podij vnutrishnogo zhittya krayini zreshtoyu jogo nelyubov do masovih mitingiv prizveli do zrostannya vplivu marksistiv pribichnikiv zblizhennya z Radyanskim Soyuzom u Socialistichnij partiyi ta koaliciyi Sayap Kiri Do chervnya 1946 roku protivniki Sharira prijnyali rishennya usunuti jogo vid posadi prem yer ministra Sharifuddin priyednavsya do nih vistupivshi proti svogo kolishnogo tovarisha 26 chervnya 1947 roku Amir razom z ministrami Socialistichna partiya ta Pesindo za pidtrimki bilshosti chleniv Sayap Kiri zminiv Sharira na postu prem yera Kolishnogo prem yera zvinuvatili u zradi interesiv Respubliki oskilki vin napolyagav na peremovinah z gollandcyami natomist jogo oponenti vistupali za prodovzhennya vijni za nezalezhnist 3 lipnya Sharifuddin buv priznachenij prem yerom Na postu golovi uryadu Amir namagavsya stvoriti shiroku uryadovu koaliciyu utim vorozhe stavlennya do novogo prem yera pribichnikiv Sharira j lidera partiyi Mashumi doktora Sukimana ne dozvolilo yiyi stvoriti Odnak chastina frakcij Mashumi zokrema grupa Vondoamiseno pidtrimala Sharifuddina Hoch v uryadi Sharifuddina komunisti kontrolyuvali blizko 10 ministerskih portfeliv vklyuchayuchi post ministra oboroni yakij novij prem yer zberig za soboyu v tomu uryadi voni mali najbilshij vpliv za vsyu istoriyu Indoneziyi Pislya ukladennya Renvilskoyi ugodi sho yiyi bagato hto sprijnyav yak nacionalne prinizhennya chleni Indonezijskoyi nacionalnoyi partiyi INP j Mashumi pochali zvinuvachuvati Sharifuddina u zradi nacionalnih interesiv U sichni 1948 roku Amir pishov z postu prem yer ministra Pislya jogo uhodu prem yerom buv priznachenij vice prezident Hatta yakij ocholiv nadzvichajnij prezidentskij kabinet pidporyadkovanij ne CNKI a osobisto prezidentu Osnovu novogo kabinetu sklali chleni INP Mashumi ta bezpartijni Narodno demokratichnij front i Madiunske povstannyaDiv takozh Madiunskij zakolot ta Narodno demokratichnij front Indoneziya 1947 roku bulo stvoreno ob yednannya livih politichnih partij Narodno demokratichnij front kerivnictvo yakogo zasudilo Renvilski ugodi U serpni 1947 roku do Dzhok yakarti povernuvsya lider indonezijskoyi kompartiyi yakij ocholyuvav partiyu u 1920 ih rokah Kerivnictvo Narodno demokratichnogo frontu vklyuchayuchi Sharifuddina viznalo jogo kerivnikom organizaciyi Vidpovidno do idej Stalina ta jogo pribichnika Musso shodo yedinoyi partiyi robochogo klasu partiyi sho vhodili do Narodno demokratichnogo frontu uvijshli do skladu KPI Sharifuddin stav chlenom CK partiyi U veresni v misti Surakarta Centralna Yava rozpochavsya strajk organizovanij socialistami j komunistami sho pererosla u zbrojne povstannya 18 veresnya povstanci zahopili misto Madiun Voni vbili chinovnikiv miskoyi administraciyi j ogolosili pro formuvannya novogo uryadu na choli z Nacionalnim frontom Musso Sharifuddin ta inshi lideri KPI viyihali do Madiuna shob keruvati povstannyam Nastupnogo dnya 19 veresnya blizko 200 komunistiv u Dzhok yakarti buli zaareshtovani za dopomogu povstancyam Sukarno zasudiv povstanciv po radio zvinuvativshi yih u pragnenni vstanovlennya v Indoneziyi radyanskoyi vladi j zaklikav narod ob yednatis dlya zahistu prezidenta j vice prezidenta vid zakolotnikiv Musso ogolosiv po radio sho povstanci budut borotis do ostannoyi krapli krovi Kerivnictvo Narodno demokratichnogo frontu u Banteni j na Sumatri zayavilo sho ne maye zhodnogo vidnoshennya do zakolotu U nastupni tizhni uryadovi vijska na choli z diviziyeyu Silivangi otochili Madiun v yakomu perebuvali vid 5 do 10 tisyach ozbroyenih pribichnikiv kompartiyi Nevdovzi armiya perejshla u nastup vidstupayuchi povstanci ubili kilkoh lideriv Mashumi ta Indonezijskoyi nacionalnoyi partiyi 30 veresnya zakolotniki zalishili Madiun nastupnogo dnya Musso yakij vchiniv sprobu sprotivu pid chas zatrimannya buv ubitij 1 grudnya Amir i 300 povstanciv buli zahopleni diviziyeyu Silivangi she 35 tisyach buli zaareshtovani piznishe Blizko 8 tisyach osib buli vbiti pid chas pridushennya povstannya Nevdovzi gollandci pochali nastup proti vijsk Respubliki Indoneziyi j 19 grudnya zavolodili Dzhok yakartoyu Ves indonezijskij uryad vklyuchayuchi Sukarno j Hattu buv uzyatij u polon Pid chas vidstupu indonezijskih chastin z Dzhok yakarti Sharifuddin buv rozstrilyanij na cvintari sela Ngaliyan razom z kilkoma desyatkami polonenih komunistiv i socialistiv pidrozdilom vijskovoyi policiyi diviziyi Silivangi PrimitkiVickers 2005 stor 86 Vickers 2005 stor 226 Reid 1973 stor 9 Reid 1973 stor 9 B R O G Anderson Java in a Time of Revolution Occupation and Resistance 1944 46 Ithaca NY Cornell University Press 1972 stor 413 14 Bob Hering Soekarno Founding Father of Indonesia 1901 1945 Lieden KITLV Press 2002 stor 13 223 Jacque Leclerc Afterwood the masked hero in Anton Lucas ed Local Opposition and Underground Resistance to the Japanese in Java 1942 1945 Clayton Vic Monash University Papers on Southeast Asia No 13 1986 stor 342 4 all cited in Vickers 2005 stor 86 Reid 1973 stor 12 Vickers 2005 stor 226 Reid 1973 stor 83 Ricklefs 1991 Reid 1973 stor 32 Reid 1973 stor 69 Reid 1973 stor 52 Reid 1973 stor 17 Reid 1973 stor 79 Reid 1973 page 100