Сутан Шарір (індонез. Sutan Syahrir; 5 березня 1909 — 7 листопада 1966) — індонезійський державний і політичний діяч, Національний герой Індонезії, перший прем'єр-міністр країни. Також обіймав посади міністра внутрішніх та закордонних справ. 1962 року, зіштовхнувшись з репресіями, емігрував до Швейцарії, де жив до самої свої смерті.
Сутан Шарір | |||
| |||
---|---|---|---|
14 листопада 1945 — 3 липня 1947 року | |||
Президент: | Сукарно | ||
Наступник: | Амір Шарифуддін | ||
| |||
14 листопада 1945 — 3 липня 1947 року | |||
Президент: | Сукарно | ||
Попередник: | |||
Наступник: | Агус Салім | ||
Народження: | 5 березня 1909 Падангпанджанг, Західна Суматра, Голландська Ост-Індія | ||
Смерть: | 7 листопада 1966 (57 років) Цюрих, Швейцарія | ||
Поховання: | d | ||
Національність: | мінангкабау[1] | ||
Країна: | Індонезія | ||
Релігія: | Іслам | ||
Освіта: | Амстердамський університет Лейденський університет | ||
Партія: | Соціалістична партія Соціалістична партія Індонезії (PSI) | ||
Батько: | d[2] | ||
Мати: | d[2] | ||
Шлюб: | d і d[3] | ||
Діти: | d[2] і d[2] | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Ранні роки
Шарір народився 1909 року у місті Падангпанджанг. Його батько був головним прокурором у Медані й радником султана Делі. Старша сестра Сутана, Сіті Рохана (на прізвисько мінангкабау ) була адвокатом, займалась юридичною освітою жінок, працювала журналісткою у першій феміністській газеті Суматри. Шарір здобував початкову освіту у школах Медана й Бандунга. У Бандунзі він став одним із засновників «Народного університету» — організації, що боролась із неграмотністю та пропагувала націоналістичні ідеї в Пріангані.
1929 року Шарір виїхав до Нідерландів для навчання. Там він вивчав право в Амстердамському та Лейденському університетах. Будучи студентом, Сутан вперше познайомився з ідеями соціалізму, був членом кількох профспілок. Деякий час він був секретарем Індонезійської Асоціації — організації індонезійських студентів у Нідерландах. Також він був одним із співзасновників Jong Indonesia — асоціації індонезійської молоді, що згодом була перейменована на Pemuda Indonesia. Під час своєї діяльності в Індонезійській Асоціації він став найближчим соратником , майбутнього віце-президента Індонезії. Пізніше Хатта і Шарір вийшли з Асоціації.
Участь у націоналістичному русі
Шарір не встиг завершити свою освіту у голландських університетах — 1931 року за дорученням Хатти він повернувся до Індонезії, де разом із Хаттою брав участь у створенні Національної партії. За короткий час авторитет Шаріра значно зріс — з представника Хатти він став самостійним лідером визвольного руху. У листопаді 1934 року Хатту й Шаріра заарештували голландці за націоналістичну діяльність. Спочатку вони перебували в ув'язненні на річці Дігул, потім на островах Банда, зрештою, 1941 року, незадовго до нападу японців на голландську Ост-Індію, їх перевели до міста Сукабумі.
Під час японської окупації Шарір майже не брав участі у громадському житті Індонезії через те, що хворів туберкульозом. Однак він був одним з небагатьох індонезійських лідерів, хто відмовився від співробітництва з окупантами та розпочав підпільну визвольну боротьбу. Сутану активно допомагали Хатта й майбутній президент Сукарно, які, однак, продовжували співпрацювати з японцями.
Прем'єр-міністр
У листопаді 1945 року Шарір був призначений на посаду прем'єр-міністра Індонезії. Під час війни за незалежність мав повагу серед голландців, оскільки не співпрацював з японцями під час окупації. 1946 року Сутан відіграв важливу роль у підготовці Лінгаджатської угоди. Його ідеї часто випереджали час, тому невдовзі після свого призначення новий прем'єр набув багатьох політичних противників.
Подальша діяльність
1948 року, коли соратник Шаріра Амір Шарифуддін залишив Соціалістичну партію та разом зі своїми прибічниками перейшов до лав Комуністичної партії Індонезії, Сутан заснував нову політичну силу. Вона отримала назву Соціалістичної партії Індонезії (PSI). Незважаючи на незначну чисельність, партія Шаріра помітно впливала на індонезійську політику, передусім завдяки гарній освіті, здобутій її лідерами. На виборах 1955 року партія зазнала поразки, здобувши лише 2 % голосів, передусім через те, що програма, написана Шаріром у дусі соціал-демократії, була складною для сприйняття населенням. 1960 року за участь у путчі 1958 року Соціалістична партія Індонезії була заборонена.
Останні роки
1962 року Шарір був заарештований без суду за участь у ймовірній антиурядовій змові. Хатта, товариш Шаріра з визвольної боротьби написав листа Сукарно з проханням звільнити його, але він залишився без відповіді. Під час ув'язнення 1965 року у нього стався інсульт, в результаті він втратив здатність розмовляти. Помер Сутан Шарір 1966 року у Цюриху, куди виїхав на лікування.
Пам'ять
Незважаючи на те, що Шарір був переконаним противником голландського імперіалізму, він мав значну повагу у Нідерландах. Після його смерті колишній прем'єр-міністр Нідерландів професор у своїй промові по радіо високо відзначив заслуги Сутана, назвавши його благородним воїном, який бився за високі ідеали, й висловив надію, що прийдешні покоління індонезійців також визнають значні заслуги цієї людини.
Нагороди
- Орден «Зірка Республіки Індонезії» 2-го ступеню (1998)
Примітки
- Ensiklopedia Tokoh 1001 Orang Minang / за ред. H. Chaniago, R. I. Denas — UMSB Press, 2023. —
- Geni.com — 2006.
- https://www.genealogieonline.nl/kwartierstaat-van-der-sman/I34.php
- Legge, J.D. 'Intellectuals and Nationalism in Indonesia' (Publisher: Equinox, Singapore, 2010) стор. 36 [1]
- Спільне фото Хатти і Шаріра[недоступне посилання з травня 2019]
- Legge, J.D. 'Intellectuals and Nationalism in Indonesia' (Publisher: Equinox, Singapore, 2010) стор. 34 [2]
- Sjahrir was heavily involved in the Daulat Rajat, the strategic paper of the new PNI. See: Legge, J.D. 'Intellectuals and Nationalism in Indonesia' (Publisher: Equinox, Singapore, 2010) стор. 35 [3]
- All 3 biographies (Sukarno, Hatta, Sjahrir) confirm this. See: Mrazek, Rudolf Sjahrir: politics in exile in Indonesia (SEAP Cornel South East Asia program, 1994) стор. 222
- Anwar, Rosihan (2010) Sutan Sjahrir: Demokrat Sejati, Pejuang Kemanusiaan («Sutan Sjahrir: True Democrat, Fighter for Humanity»), Jakarta: Penerbit Buku Kompas: KITLV Press, 2010 [4] [ 5 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Mrazek, Rudolf Sjahrir: politics in exile in Indonesia (SEAP Cornel South East Asia program, 1994) P.464
- Encyclopedia Brittanica
- Anwar, Rosihan (2010) Sutan Sjahrir: Demokrat Sejati, Pejuang Kemanusiaan («Sutan Sjahrir: True Democrat, Fighter for Humanity») Jakarta: Penerbit Buku Kompas: KITLV Press, 2010 [5] [ 5 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Mrazek, Rudolf Sjahrir: politics in exile in Indonesia (SEAP Cornel South East Asia program, 1994) стор. 465
- In the Netherlands there are even streets named after Sjahrir. See image of Sjahrirstraat in Leiden: [6][недоступне посилання з травня 2019]
- Указ Президента Індонезії № 110/TK/TH.1998
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sutan Sharir indonez Sutan Syahrir 5 bereznya 1909 7 listopada 1966 indonezijskij derzhavnij i politichnij diyach Nacionalnij geroj Indoneziyi pershij prem yer ministr krayini Takozh obijmav posadi ministra vnutrishnih ta zakordonnih sprav 1962 roku zishtovhnuvshis z represiyami emigruvav do Shvejcariyi de zhiv do samoyi svoyi smerti Sutan SharirSutan SharirPrapor 1 j Prem yer ministr Indoneziyi14 listopada 1945 3 lipnya 1947 rokuPrezident SukarnoNastupnik Amir SharifuddinPrapor 2 j Ministr zakordonnih sprav Indoneziyi14 listopada 1945 3 lipnya 1947 rokuPrezident SukarnoPoperednik Nastupnik Agus Salim Narodzhennya 5 bereznya 1909 1909 03 05 Padangpandzhang Zahidna Sumatra Gollandska Ost IndiyaSmert 7 listopada 1966 1966 11 07 57 rokiv Cyurih ShvejcariyaPohovannya dNacionalnist minangkabau 1 Krayina IndoneziyaReligiya IslamOsvita Amsterdamskij universitet Lejdenskij universitetPartiya Socialistichna partiya Socialistichna partiya Indoneziyi PSI Batko d 2 Mati d 2 Shlyub d i d 3 Diti d 2 i d 2 Avtograf Nagorodi Nacionalnij geroj Indoneziyi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisRanni roki Sharir narodivsya 1909 roku u misti Padangpandzhang Jogo batko buv golovnim prokurorom u Medani j radnikom sultana Deli Starsha sestra Sutana Siti Rohana na prizvisko minangkabau bula advokatom zajmalas yuridichnoyu osvitoyu zhinok pracyuvala zhurnalistkoyu u pershij feministskij gazeti Sumatri Sharir zdobuvav pochatkovu osvitu u shkolah Medana j Bandunga U Bandunzi vin stav odnim iz zasnovnikiv Narodnogo universitetu organizaciyi sho borolas iz negramotnistyu ta propaguvala nacionalistichni ideyi v Priangani 1929 roku Sharir viyihav do Niderlandiv dlya navchannya Tam vin vivchav pravo v Amsterdamskomu ta Lejdenskomu universitetah Buduchi studentom Sutan vpershe poznajomivsya z ideyami socializmu buv chlenom kilkoh profspilok Deyakij chas vin buv sekretarem Indonezijskoyi Asociaciyi organizaciyi indonezijskih studentiv u Niderlandah Takozh vin buv odnim iz spivzasnovnikiv Jong Indonesia asociaciyi indonezijskoyi molodi sho zgodom bula perejmenovana na Pemuda Indonesia Pid chas svoyeyi diyalnosti v Indonezijskij Asociaciyi vin stav najblizhchim soratnikom majbutnogo vice prezidenta Indoneziyi Piznishe Hatta i Sharir vijshli z Asociaciyi Uchast u nacionalistichnomu rusi Sharir ne vstig zavershiti svoyu osvitu u gollandskih universitetah 1931 roku za doruchennyam Hatti vin povernuvsya do Indoneziyi de razom iz Hattoyu brav uchast u stvorenni Nacionalnoyi partiyi Za korotkij chas avtoritet Sharira znachno zris z predstavnika Hatti vin stav samostijnim liderom vizvolnogo ruhu U listopadi 1934 roku Hattu j Sharira zaareshtuvali gollandci za nacionalistichnu diyalnist Spochatku voni perebuvali v uv yaznenni na richci Digul potim na ostrovah Banda zreshtoyu 1941 roku nezadovgo do napadu yaponciv na gollandsku Ost Indiyu yih pereveli do mista Sukabumi Pid chas yaponskoyi okupaciyi Sharir majzhe ne brav uchasti u gromadskomu zhitti Indoneziyi cherez te sho hvoriv tuberkulozom Odnak vin buv odnim z nebagatoh indonezijskih lideriv hto vidmovivsya vid spivrobitnictva z okupantami ta rozpochav pidpilnu vizvolnu borotbu Sutanu aktivno dopomagali Hatta j majbutnij prezident Sukarno yaki odnak prodovzhuvali spivpracyuvati z yaponcyami Prem yer ministr U listopadi 1945 roku Sharir buv priznachenij na posadu prem yer ministra Indoneziyi Pid chas vijni za nezalezhnist mav povagu sered gollandciv oskilki ne spivpracyuvav z yaponcyami pid chas okupaciyi 1946 roku Sutan vidigrav vazhlivu rol u pidgotovci Lingadzhatskoyi ugodi Jogo ideyi chasto viperedzhali chas tomu nevdovzi pislya svogo priznachennya novij prem yer nabuv bagatoh politichnih protivnikiv Podalsha diyalnist 1948 roku koli soratnik Sharira Amir Sharifuddin zalishiv Socialistichnu partiyu ta razom zi svoyimi pribichnikami perejshov do lav Komunistichnoyi partiyi Indoneziyi Sutan zasnuvav novu politichnu silu Vona otrimala nazvu Socialistichnoyi partiyi Indoneziyi PSI Nezvazhayuchi na neznachnu chiselnist partiya Sharira pomitno vplivala na indonezijsku politiku peredusim zavdyaki garnij osviti zdobutij yiyi liderami Na viborah 1955 roku partiya zaznala porazki zdobuvshi lishe 2 golosiv peredusim cherez te sho programa napisana Sharirom u dusi social demokratiyi bula skladnoyu dlya sprijnyattya naselennyam 1960 roku za uchast u putchi 1958 roku Socialistichna partiya Indoneziyi bula zaboronena Ostanni roki 1962 roku Sharir buv zaareshtovanij bez sudu za uchast u jmovirnij antiuryadovij zmovi Hatta tovarish Sharira z vizvolnoyi borotbi napisav lista Sukarno z prohannyam zvilniti jogo ale vin zalishivsya bez vidpovidi Pid chas uv yaznennya 1965 roku u nogo stavsya insult v rezultati vin vtrativ zdatnist rozmovlyati Pomer Sutan Sharir 1966 roku u Cyurihu kudi viyihav na likuvannya Pam yatNezvazhayuchi na te sho Sharir buv perekonanim protivnikom gollandskogo imperializmu vin mav znachnu povagu u Niderlandah Pislya jogo smerti kolishnij prem yer ministr Niderlandiv profesor u svoyij promovi po radio visoko vidznachiv zaslugi Sutana nazvavshi jogo blagorodnim voyinom yakij bivsya za visoki ideali j visloviv nadiyu sho prijdeshni pokolinnya indonezijciv takozh viznayut znachni zaslugi ciyeyi lyudini NagorodiOrden Zirka Respubliki Indoneziyi 2 go stupenyu 1998 PrimitkiEnsiklopedia Tokoh 1001 Orang Minang za red H Chaniago R I Denas UMSB Press 2023 ISBN 978 623 8416 00 4 d Track Q12485415d Track Q122894544d Track Q122894359d Track Q118630161 Geni com 2006 d Track Q2621214 https www genealogieonline nl kwartierstaat van der sman I34 php Legge J D Intellectuals and Nationalism in Indonesia Publisher Equinox Singapore 2010 ISBN 978 602 8397 230 stor 36 1 Spilne foto Hatti i Sharira nedostupne posilannya z travnya 2019 Legge J D Intellectuals and Nationalism in Indonesia Publisher Equinox Singapore 2010 ISBN 978 602 8397 230 stor 34 2 Sjahrir was heavily involved in the Daulat Rajat the strategic paper of the new PNI See Legge J D Intellectuals and Nationalism in Indonesia Publisher Equinox Singapore 2010 ISBN 978 602 8397 230 stor 35 3 All 3 biographies Sukarno Hatta Sjahrir confirm this See Mrazek Rudolf Sjahrir politics in exile in Indonesia SEAP Cornel South East Asia program 1994 ISBN 0 87727 713 3 stor 222 Anwar Rosihan 2010 Sutan Sjahrir Demokrat Sejati Pejuang Kemanusiaan Sutan Sjahrir True Democrat Fighter for Humanity Jakarta Penerbit Buku Kompas KITLV Press 2010 4 5 kvitnya 2012 u Wayback Machine Mrazek Rudolf Sjahrir politics in exile in Indonesia SEAP Cornel South East Asia program 1994 ISBN 0 87727 713 3 P 464 Encyclopedia Brittanica Anwar Rosihan 2010 Sutan Sjahrir Demokrat Sejati Pejuang Kemanusiaan Sutan Sjahrir True Democrat Fighter for Humanity Jakarta Penerbit Buku Kompas KITLV Press 2010 5 5 kvitnya 2012 u Wayback Machine Mrazek Rudolf Sjahrir politics in exile in Indonesia SEAP Cornel South East Asia program 1994 ISBN 0 87727 713 3 stor 465 In the Netherlands there are even streets named after Sjahrir See image of Sjahrirstraat in Leiden 6 nedostupne posilannya z travnya 2019 Ukaz Prezidenta Indoneziyi 110 TK TH 1998