Націона́льна па́ртія Індоне́зії (індонез. Partai Nasional Indonesia) — індонезійська політична партія, що у різні роки виступала на різних платформах під різними гаслами.
Країна | Індонезія |
---|---|
Дата заснування | 4 липня 1927 |
Дата розпуску | 1973 |
Штаб-квартира | Джакарта |
Ідеологія | |
Кількість членів | 10 000 |
Друкований орган | Газета «Сулу Мархаеніс» |
Історія
Партія була заснована Бандунгу 4 липня 1927 року групою індонезійських націоналістів на чолі з Ахмедом Сукарно. Первинно мала назву Індонезійської національної асоіації, але у травні 1928 року її було змінено. Поряд із загальнодемократичними вимогами проголосила гасло боротьби за політичну й економічну незалежність Індонезії. На думку керівництва партії, звільнення Індонезії від голландського панування можна було досягнути шляхом широких народних загальнонаціональних дій, але без насильства. Партія проводила політику відмови від співробітництва з колоніальною владою, розробила власну соціально-економічну програму. До кінця 1929 року в партії було понад 10 тисяч членів. Зростання впливу Національної партії в країні спричинило репресії з боку колоніальної влади. 1930 року були заарештовані Сукарно й інші лідери партії, її діяльність була фактично паралізована і, за рік, вона саморозпустилась.
Після проголошення незалежності Індонезії Національна партія почала відновлюватись як єдина в країні проурядова партія. Однак уже 22 серпня 1945 року її формування було припинено президентом Сукарно.
29 січня 1946 року на з'їзді в (Східна Ява) партія була відновлена, її неформальним лідером залишався Сукарно, який вважався, відповідно до індонезійської конституції, безпартійним. В якості програми національного об'єднання й побудови незалежної індонезійської держави прийняла п'ять принципів, висунутих Сукарно — індонезійський націоналізм, інтернаціоналізм або гуманізм, дискусія чи демократія, соціальний статок і віра в Бога.
Лідери партії від 1945 року перебували на ключових постах в уряді, у 1952—1957 роках (з перервою у 1955—1956 роках) очолювали уряд Індонезії. Після виборів 1955 року посилилась внутрішньопартійна боротьба.
У травні 1950 року в партії стався розкол, від неї відокремилась .
У серпні 1950 року був сформований індонезійський парламент — Рада народних представників. Національна партія отримала в ньому 36 місць.
У серпні 1958 року частина лівого крила вийшла з партії й утворила .
1960 року генеральним головою партії був обраний лідер лівого крила Алі Састроаміджойо. Ідеологічною базою Національної партії є (від «мархаен» — звичайна людина) — розроблений Сукарно різновид дрібнобуржуазного соціалізму. Програма партії (1952) містила низку соціальних вимог: ліквідація феодальних пережитків, націоналізація важливих галузей промисловості, підвищення життєвого рівня населення тощо.
Після подій 30 вересня 1965 року ліве крило на чолі з головою партії Састроаміджойо на позачерговому з'їзді (квітень 1966) було усунуто з керівних органів партії. До влади в партії прийшли готові до співробітництва з новим режимом генерала Сухарто. У той період вплив партії різко знизився. Разом з іншими політичними партіями та проурядовою організацією Голкар брала участь у виборах 1971 року, де мала третій результат, утім здобула менше 7 % голосів і не була допущена в парламент. 1973 року Національна партія злилась з партіями , , й в .
1995 року було створено партію Індонезійський національний союз. 1998 року, після падіння диктатури Сухарто, він був переформований в . Під такою назвою партія брала участь у виборах 1999 року.
Примітки
- Ricklefs (1982), стор.174-176
- Kahin (1970), стор. 90-93
- Kahin (1970), стор. 148
- Ricklefs (1982), стор. 209
- . The Decline of Constitutional Democracy in Indonesia. An Equinox classic Indonesia book. Jakarta [u.a.]: Equinox, 2007. стор. 144
- Cribb, Robert (2001) Parlemen Indonesia 1945—1959" (Indonesian Parliaments 1945—1959) in Panduan Parlelem Indonesia (Indonesian Parliamentary Guide), Yayasan API, Jakarta, , стор. 285—286
- Gosnell (1958)
- Liddle (1978), стор. 46
- Bambang Setiawan & Bestian Nainggolan (Eds) (2004), стор. 25-26
- Evans (2003), стор. 23
Джерела
- Історія партії
- Bambang Setiawan & Bestian Nainggolan (Eds) (2004) Partai-Partai Politik Indonesia: Ideologi dan Program 2004—2009 (Indonesian Political Parties: Ideologies and Programs 2004—2009 Kompas
- Evans, Kevin Raymond, (2003) The History of Political Parties & General Elections in Indonesia, Arise Consultancies, Jakarta,
- (1958) Indonesians Go to the Polls: The Parties and their Stand on Constitutional Issues in Midwest Journal of Political Science
- Kahin, George McTurnan (1970), Nationalism and Revolution in Indonesia, Cornell University Press,
- Liddle, R. William, The 1977 Indonesian and New Order Legitimacy, South East Asian Affairs 1978, Translation published in Pemilu-Pemilu Orde Baru, LP3ES, Jakarta,
- Ricklefs, M.C. (1982), A History of Modern Indonesia, Macmillan Southeast Asian reprint,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naciona lna pa rtiya Indone ziyi indonez Partai Nasional Indonesia indonezijska politichna partiya sho u rizni roki vistupala na riznih platformah pid riznimi gaslami Nacionalna partiya Indoneziyi indonez Partai Nasional Indonesia PNI Krayina IndoneziyaData zasnuvannya4 lipnya 1927Data rozpusku1973Shtab kvartiraDzhakartaIdeologiyaKilkist chleniv 10 000Drukovanij organGazeta Sulu Marhaenis IstoriyaPartiya bula zasnovana Bandungu 4 lipnya 1927 roku grupoyu indonezijskih nacionalistiv na choli z Ahmedom Sukarno Pervinno mala nazvu Indonezijskoyi nacionalnoyi asoiaciyi ale u travni 1928 roku yiyi bulo zmineno Poryad iz zagalnodemokratichnimi vimogami progolosila gaslo borotbi za politichnu j ekonomichnu nezalezhnist Indoneziyi Na dumku kerivnictva partiyi zvilnennya Indoneziyi vid gollandskogo panuvannya mozhna bulo dosyagnuti shlyahom shirokih narodnih zagalnonacionalnih dij ale bez nasilstva Partiya provodila politiku vidmovi vid spivrobitnictva z kolonialnoyu vladoyu rozrobila vlasnu socialno ekonomichnu programu Do kincya 1929 roku v partiyi bulo ponad 10 tisyach chleniv Zrostannya vplivu Nacionalnoyi partiyi v krayini sprichinilo represiyi z boku kolonialnoyi vladi 1930 roku buli zaareshtovani Sukarno j inshi lideri partiyi yiyi diyalnist bula faktichno paralizovana i za rik vona samorozpustilas Pislya progoloshennya nezalezhnosti Indoneziyi Nacionalna partiya pochala vidnovlyuvatis yak yedina v krayini prouryadova partiya Odnak uzhe 22 serpnya 1945 roku yiyi formuvannya bulo pripineno prezidentom Sukarno Sukarno zasnovnik i golovnij ideolog partiyi 29 sichnya 1946 roku na z yizdi v Shidna Yava partiya bula vidnovlena yiyi neformalnim liderom zalishavsya Sukarno yakij vvazhavsya vidpovidno do indonezijskoyi konstituciyi bezpartijnim V yakosti programi nacionalnogo ob yednannya j pobudovi nezalezhnoyi indonezijskoyi derzhavi prijnyala p yat principiv visunutih Sukarno indonezijskij nacionalizm internacionalizm abo gumanizm diskusiya chi demokratiya socialnij statok i vira v Boga Lideri partiyi vid 1945 roku perebuvali na klyuchovih postah v uryadi u 1952 1957 rokah z perervoyu u 1955 1956 rokah ocholyuvali uryad Indoneziyi Pislya viboriv 1955 roku posililas vnutrishnopartijna borotba U travni 1950 roku v partiyi stavsya rozkol vid neyi vidokremilas U serpni 1950 roku buv sformovanij indonezijskij parlament Rada narodnih predstavnikiv Nacionalna partiya otrimala v nomu 36 misc U serpni 1958 roku chastina livogo krila vijshla z partiyi j utvorila 1960 roku generalnim golovoyu partiyi buv obranij lider livogo krila Ali Sastroamidzhojo Ideologichnoyu bazoyu Nacionalnoyi partiyi ye vid marhaen zvichajna lyudina rozroblenij Sukarno riznovid dribnoburzhuaznogo socializmu Programa partiyi 1952 mistila nizku socialnih vimog likvidaciya feodalnih perezhitkiv nacionalizaciya vazhlivih galuzej promislovosti pidvishennya zhittyevogo rivnya naselennya tosho Pislya podij 30 veresnya 1965 roku live krilo na choli z golovoyu partiyi Sastroamidzhojo na pozachergovomu z yizdi kviten 1966 bulo usunuto z kerivnih organiv partiyi Do vladi v partiyi prijshli gotovi do spivrobitnictva z novim rezhimom generala Suharto U toj period vpliv partiyi rizko znizivsya Razom z inshimi politichnimi partiyami ta prouryadovoyu organizaciyeyu Golkar brala uchast u viborah 1971 roku de mala tretij rezultat utim zdobula menshe 7 golosiv i ne bula dopushena v parlament 1973 roku Nacionalna partiya zlilas z partiyami j v 1995 roku bulo stvoreno partiyu Indonezijskij nacionalnij soyuz 1998 roku pislya padinnya diktaturi Suharto vin buv pereformovanij v Pid takoyu nazvoyu partiya brala uchast u viborah 1999 roku PrimitkiRicklefs 1982 stor 174 176 Kahin 1970 stor 90 93 Kahin 1970 stor 148 Ricklefs 1982 stor 209 The Decline of Constitutional Democracy in Indonesia An Equinox classic Indonesia book Jakarta u a Equinox 2007 stor 144 Cribb Robert 2001 Parlemen Indonesia 1945 1959 Indonesian Parliaments 1945 1959 inPanduan Parlelem Indonesia Indonesian Parliamentary Guide Yayasan API Jakarta ISBN 979 96532 1 5 stor 285 286 Gosnell 1958 Liddle 1978 stor 46 Bambang Setiawan amp Bestian Nainggolan Eds 2004 stor 25 26 Evans 2003 stor 23DzherelaIstoriya partiyi Bambang Setiawan amp Bestian Nainggolan Eds 2004 Partai Partai Politik Indonesia Ideologi dan Program 2004 2009 Indonesian Political Parties Ideologies and Programs 2004 2009 Kompas ISBN 979 709 121 X Evans Kevin Raymond 2003 The History of Political Parties amp General Elections in Indonesia Arise Consultancies Jakarta ISBN 979 97445 0 4 1958 Indonesians Go to the Polls The Parties and their Stand on Constitutional Issues in Midwest Journal of Political Science Kahin George McTurnan 1970 Nationalism and Revolution in Indonesia Cornell University Press ISBN 0 8014 9108 8 Liddle R William The 1977 Indonesian and New Order Legitimacy South East Asian Affairs 1978 Translation published in Pemilu Pemilu Orde Baru LP3ES Jakarta ISBN 979 8015 88 6 Ricklefs M C 1982 A History of Modern Indonesia Macmillan Southeast Asian reprint ISBN 0 333 24380 3