Гамелан

Га́мелан (від яван. gamel 'стукати, ударяти') — традиційний індонезійський оркестр. Найвищого розквіту досяг на островах Балі та Ява.

Традиційні індонезійські інструменти в посольстві в Канберрі

Характерною рисою гамелана є те, що до його складу входять переважно ударні інструменти: пластинкові , , сарон; лежачі гонги , барабани , різні підвісні гонги й ін. Більше того, саме ударні інструменти, насамперед гамбанг і гендер, виконують провідну музичну тему. Іноді включаються також струнні щипкові — й , смичковий ребаб, поздовжня флейта , різноманітні шумові інструменти. Загальна кількість інструментів коливається від 10 до 25.

Уживаються класичні звукоряди  — 5-ступеневий та 7-ступеневий ; при цьому лад усього оркестру визначається ладом пластинкових інструментів. При виконанні обраної теми оркестр керується однією з ладотональних формул .

Звучання гамелана, яке при першому знайомстві може здатися європейцеві диким й хаотичним, відрізняється великою гнучкістю динаміки й виразністю, чому сприяє майстерне поєднання тембрових фарб. Велику роль відіграє імпровізація. Партії розучуються музикантами головним чином на слух. Кожен музикант прагне виявити характер та виразні можливості свого інструмента. В основі репертуару гамелана — виконання класичних тем і народних мелодій.

Гамелан використовується в драматичних, балетних, пісенно-танцювальних виставах, урочистих церемоніях, ходах і святах. Тісно пов'язаний з народним ляльковим театром. Традиційний індонезійський гамелан, як правило, являє собою громаду музикантів, що проживають в одному селі й спільно володіють оркестровими інструментами. В XX столітті з'явилися не пов'язані із сільською традицією академічні гамелани, у тому числі й за межами Індонезії.

Література

• Дёмин, Л. М. Искусство Индонезии, М., 1965.
• Равдоникас, Ф. Музыкальный синтаксис. СПб, 2003.
• Gamelan Gong Kebyar: The Art of Twentieth-Century Balinese Music (2000) by , and .