Доне́цький академі́чний обласни́й драмати́чний теа́тр — обласний академічний драматичний театр у Маріуполі, один з найстаріших театрів Лівобережної України.
Донецький академічний обласний драматичний театр | ||||
---|---|---|---|---|
Донецький академічний обласний драматичний театр | ||||
47°05′45″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д. / 47.09611111002777761° пн. ш. 37.54861111002777818° сх. д.Координати: 47°05′45″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д. / 47.09611111002777761° пн. ш. 37.54861111002777818° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | ||||
Адреса | пл. Театральна, 1 | |||
Підпорядкування | Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрацї | |||
Архітектор | О. Крилов, О. Малишенко | |||
Місткість | 680 місць (головна сцена) 62 місця (мала сцена) | |||
Тип | драматичний театр | |||
Статус | академічний | |||
Відкрито | 1878 | |||
Знову відкрито | 1959 2022 (відновлено роботу після знищення будівлі) | |||
Колишні назви | Донецький державний драматичний театр Маріупольський державний музично-драматичний театр Вседонецький музично-драматичний театр | |||
Репертуар | українська та зарубіжна класика і сучасна драматургія | |||
Керівництво | Людмила Колосович | |||
donetsk-region-theater.in.ua | ||||
Нагороди | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
UA-14-123-0022 | ||||
| ||||
Донецький академічний обласний драматичний театр у Вікісховищі |
Приміщення театру зруйновано прямим влучанням надпотужної бомби, скинутої з російського бомбардувальника 16 березня 2022 року під час російського вторгнення в Україну.
Опис
Будівлю театру споруджено в 1956—1960 рр. за проєктом архітекторів О. Крилова та О. Малишенка. Головний фасад побудований із кримського інкерманського сірого каменю, мав галерею з чотирма колонами, які завершували капітелі композитного ордеру. Головний фасад завершувався фронтоном зі скульптурною групою.
Театр мав дві сцени:
- головна — 680 місць;
- мала — 62 місця.
Історія театру
Початки театру в Маріуполі
Початком театру в Маріуполі прийнято вважати 1847 рік, коли до міста вперше приїхала театральна трупа під керівництвом антрепренера В. Виноградова. Придатної будівлі Маріуполь не мав на той час, і тому вистави давали в орендованому амбарі на Єкатерининській вулиці (нині Нікопольський проспект).
У 1850—1860-і роки в амбарі на своєму подвір'ї місцевий житель Попов влаштував перше театральне приміщення — «Храм музи Мельпомени». І хоча цей «театр» не мав елементарних умов, у ньому протягом декількох сезонів виступало чимало труп з участю тогочасних провінційних акторів — Александров, Невєрова, Медведєва, Стоппель, Новицький, Мінський, Прокоф'єв, Пілоні тощо.
А 1878 року в місті Маріуполі була заснована перша професіональна театральна трупа. Власне від цієї дати й вираховує свій початок міський драматичний театр (нинішній Донецький академічний обласний драматичний театр). Отже, син заможного купця Василь Шаповалов, що належав до роду урзуфських Шаповалових, етнічних греків, орендував більш-менш придатне для потреб театру приміщення. Тут розпочали свій творчий шлях артисти І. А. Загорський, Л. Ліницька та інші.
1884 року затверджено статут Маріупольського музично-драматичного товариства, члени якого ставили аматорські вистави, влаштовували концерти, сприяли естетичному вихованню мешканців міста.
Знаменна подія сталась у Маріуполі 8 листопада 1887 року — якщо раніше театральні трупи працювали в місті у непридатних приміщеннях, то цього дня було вперше відкрито спеціально зведену коштом В. Л. Шаповалова театральну будівлю, яка отримала назву Концертна зала (згодом Зимовий театр). Це театральне приміщення мало велику сцену, зручні крісла, окреме місце для оркестру та глядацьку залу на 800 місць. Театральний сезон відкрився постановкою п'єси М. Гоголя «Ревизор». Роль Городничого зіграв сам володар театру і антрепренер.
З отриманням власної стаціонарної сцени Маріуполь перетворився на значний культурний осередок наприкінці XIX — на початку ХХ століть. Тут відбувалися гастролі видатних майстрів українського театру — М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського, М. Старицького.
Міський театр Маріуполя у XX ст.
У 1920-ті роки в Маріуполі працював драматичний колектив «Новий театр» під керівництвом А. Борисоглібського.
У 1934 році на основі міського драматичного театру створено Вседонецький музично-драматичний театр з постійним місцем перебування в Маріуполі (художній керівник — А. Смирнов, головний режисер — А. Іскандер).
18 квітня 1936 року в міському театрі відбулася зустріч із заслуженим артистом, оперним співаком Михайлом Гришком.
У листопаді 1936 року Маріупольський державний російський музично-драматичний театр показав п'єсу О. Корнійчука «Платон Кречет» — нерідко саме дата цієї прем'єрної вистави новоствореного першого стаціонарного (і майже безперервного) закладу культури подається як дата створення сучасного театру (принаймні так часто було в літературі доби СРСР).
Новостворений театр уперше виїхав на великі 4-місячні гастролі в квітні 1937 року — до міст Сталіно (нині Донецьк), Макіївка, Полтава, Кременчук, Суми та Харків.
По ІІ Світовій війні 1947 року російський драматичний театр у Маріуполі було закрито.
1959 року діяльність театру було відновлено — будувалась нова стаціонарна театральна сцена, набиралась трупа, готувались нові постановки. Тоді ж Маріупольському театру було присвоєно статус Донецького державного.
Урочисте відкриття новозбудованого театрального приміщення в Маріуполі відбулося 2 листопада 1960 року прем'єрним показом вистави «Иркутская история» за п'єсою О. Арбузова.
1978 року Маріуполь урочисто відзначив 100-літній ювілей міського театру, у зв'язку з чим Донецький державний російський драматичний театр був нагороджений Орденом Пошани.
1985 року було відкрито малу сцену театру.
Визнаючи заслуги закладу в розвиткові театрального мистецтва, 12 листопада 2007 року Наказом Міністерства культури і туризму України театрові було присвоєно статус академічного.
У 2016 році Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр було перейменовано на Донецький академічний обласний драматичний театр.
Російсько-українська війна (2022)
Авіаудар по Маріупольському театру
16 березня 2022 року російська авіація скинула надпотужну бомбу на драмтеатр, де переховувалися біженці, які втратили житло.
Після бомбардування центральна частина театру зруйнувалася, а уламками завалило вхід у бомбосховищ, що знаходився в будівлі. За даними агентства Reuters, на супутникових знімках було видно, що перед фасадом драмтеатру і позаду в сквері були написи на асфальті великими літерами білою фарбою «Діти». Проте це не зупинило російських агресорів.
Того ж дня Даріо Франческіні, міністр культурної спадщини та культурної діяльності Італії, повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі Twitter, що Урядом Італії було схвалено його пропозицію про надання Україні ресурсів для якнайшидшої відбудови драмтеатру.
Станом на ранок 17 березня 2022 року, народний депутат Сергій Тарута повідомив, що бомбосховище витримало і люди залишилися живими. Проте, вже 24 березня в ефірі «Популярної політики» озвучив припущення про загибель щонайменше 1000 людей, яких немає змоги звільнити з-під завалів через безперервні обстріли та відсутність рятувальників. За повідомленням міської ради Маріуполя від 25 березня, у Драматичному театрі в результаті бомбардування російським літаком загинуло близько 300 людей.
Наслідки бомбардування будівлі російськими військами | |||||||||||
Станом на 4 травня 2022 року, за даними розслідування «Associated Press», від авіаудару по драмтеатру в Маріуполі загинули близько 600 осіб. Матеріали розслідування базувалися на показаннях 23 людей, які вижили під час бомбардування, рятувальників та людей, близько знайомих із укриттям у драмтеатрі. Також журналісти використали плани приміщень театру, фото та відео зроблені всередині.
23 грудня 2022 року те, що ще залишилося від театру, знесли.
Відновлення роботи театру
Рішення про відновлення роботи Донецького драматичного театру підписав начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко. Виконуючою обов'язки директорки-художньої керівниці театру з 6 травня 2022 призначено Людмилу Колосивич. З колективу понад 200 осіб до Ужгорода переїхали всього 13 членів колективу, з яких актори — лише семеро. Частина колективу заявила про свою не згоду працювати під керівництвом Колосович. Репетиції та прем'єра відбулася на сцені Закарпатського музично-драматичного театру ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв в Ужгороді.
Першою постановкою відновленого театру стала вистава Людмили Колосович про життя і долю Василя Стуса. Звернення театру до українського поета-шістдесятника стала символічною, виходячи з його постаті, прямим зв'язком із Донеччиною, подібністю боротьбі за українську мову та культуру, її вільний розвиток та представленість у світовій культурі. Проте, жодна з існуючих п'єс та кіносценаріїв про Стуса не відповідав запиту: «нам потрібно щось гостріше, сучасніше. У час, коли йде війна, не можна ставити „лайтову версію“ Стуса. І ми організували творчу лабораторію з акторами: та двоє молодих хлопців — та , які тільки до нас долучилися, я — ми вчотирьох написали , це наша версія життя і долі Василя Стуса» — пояснює задум Людмила Колосович.
Прем'єрні покази «Крику нації» пройшли із переаншлагами, в результаті чого керівництво театру організувало додаткові вистави. Критика порівняла виставу із («античною трагедією»): «на сцені, крім головного героя, ще шестеро, які дивним чином зливаються воєдино попри всю різношерстість» (доктор історичних наук Сергій Федака), відмітила роботу як «потужний заклик боронити Україну від агресора» (театрознавця ), вказала на «стратегічно точним та репертуарно вірним був вибір <…> тематики вистави. Вона засвідчує художню та громадянську позицію українських митців з Маріуполя, яка сьогодні є визначальною у нашій боротьбі з ворогом» (кандидат мистецтвознавства ).
Журналістка «Укрінформу» Тетяна Когутич припустила, що «після прем'єри їх називатимуть „стусівцями“ — адже вони, як і поет колись, не склали зброї перед ворогом. „Терпи, терпи — терпець тебе шліфує, сталить твій дух — тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, ніхто не зіб'є з власної тропи“, — пам'ятаєте зі школи завчені Стусові рядки? Вистава стусівців із Маріуполя — якраз про це».
На півроку з дати авіаудару по театру, 16 вересня, було влаштовано вечір пам'яті під назвою «Маріупольська драма», в рамках якого актори, які безпосередньо перебували в будівлі драмтеатру, поділилися із глядачами власними спогадами про трагедію. До Дня захисників і захисниць України, 14 жовтня, влаштували поетичний вечір. Протягом року з моменту відновлення роботи, у театрі випустили шість повноцінних прем'єр: «Крик нації», «Маріупольська драма», «Качка», «Вертеп Донеччини», «Декамерон», «Приголомшена Тетяна».
Будівля театру в Маріуполі
У липні 2023 року окупантська влада розпорядилася про повне залиття бетоном підвальних приміщень театру й почиток будівництво фактично з нуля під виглядом «реконструкції».
7 вересня 2023 року китайська співачка Ван Фан виконала пісню «Катюша» на руїнах театру, що викликало резонанс в українському суспільстві та осуд МЗС України.
Репертуар
У репертуарі театру — драми, комедії, вистави для дітей та юнацтва, мюзикли, зокрема:
- «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком;
- «97» Миколи Куліша;
- «Лісова пісня» Лесі Українки;
- «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка;
- «За двома зайцями» Михайла Старицького;
- «Одруження» Миколи Гоголя;
- «Король Лір», «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра;
- Віктора Гюґо;
- «Дон Карлос» Фрідріха Шиллера;
- «Гедда Ґаблер» Генріка Ібсена;
- «Пристрасті під в'язами» Юджина О'Ніла;
- «Медея» Жана Ануя;
- «Тартюф» Мольєра;
- за Володимиром Висоцьким;
- «Романтики» Едмона Ростана;
- «Прощальна гастроль князя К.» за Федором Достоєвським;
- «Сліпі» Моріса Метерлінка;
- «Едіт Піаф» Віктора Легентова;
- Олександра Островського;
- «Ніжне серце» Володимира Соллогуба;
- «Портрет планети» Фрідріха Дюрренматта;
- «Острів скарбів» за Робертом Стівенсоном;
- «Панночка» Ніни Садур;
- «Різдвяна казка» ;
- «Безприданник» ;
- «Рогатка» ;
- «Сімейна кадриль» Володимира Гуркіна;
- «Танго» Славомира Мрожека;
- «За зачиненими дверима» Жана-Поля Сартра.
- Репертуар по відновленню
- 2022, 16 липня — Людмили Колосович, та акторів театру; реж. Людмила Колосович
- 2022, 16 вересня — «Маріупольська драма» Олександра Гавроша за розповідями акторів Віри Лебединської, Дмитра Муранцева, Олени Білої, Ігоря Китриша, Матвія Китриша; реж. Євген Тищук
- 2022, 27 листопада — «Качка» ; реж. Наталя Орєшнікова
- 2022, 25 грудня — «Вертеп Донеччини» за мотивами п’єси «Іродова морока» Пантелеймона Куліша із використанням автентичних колядок і щедрівок Донеччини; реж. Людмила Колосович
- 2023, 19 березня — «Decameron» за новелами «Декамерон» Джованні Боккаччо; реж.
- 2023, 20 травня — «Приголомшена Тетяна» Лаши Бугадзе; реж. Людмила Колосович
Творчий склад
У різні роки театр очолювали діячі театрального мистецтва: , Петро Вєтров (1960—1963), Семен Шейко (1964—1967), Олександр Утеганов (1968—1986), Юрій Костенко (1986–88), Володимир Балкашинов (1989–93), Микола Волошин (1994–96), Олександр Котов (1996—2001), (з 2001 року), (з 2016 року).
Режисерами працювали , Олександр Коженовський та Володимир Бугайов, , , Володимир Московченко, .
Художниками працювали , . Тривалий час головним художником театру був Михайло Ковальчук (1972–96).
Серед акторів — Павло Кльонов, Неоніла Білецька-Бугайова, Роза Под'якова, Борис Сабуров, Валентин Мачкасов, Георгій Лесніков, Анатолій Сергеєв, Микола Земцов, , Євгенія Вєтрова, Марія Дмитрієва (Алютова), Галина Демидова (Афанасьєва), Віктор Ахрамєєв, Валерій Митрофанов, Леонід Луцький, Олексій Чернов, Іван Дмитрієв, Олександр Демидов, Станіслав Боклан, Мирослав Липницький, Юрій Канн, Георгій Іванов, Іван Зенков, Віталій Ткаченко, Віктор Кудінов, Любов Лодочнікова.
Станом на 2008 рік на сцені театру виступали Наталя Юргенс, Юрій Доронченко, Світлана Отченашенко, Людмила Руснак, Світлана Липницька, Ганна Фоменко, Микола Шаров, Анатолій Шевченко, Олександр Арутюнян, Сергій Мусієнко, Наталя Атрощенкова, Наталя Метлякова, Андрій Луценко, Ігор Китриш, Олена Біла, Валерій Сарбей, Сергій Забогонський, Артур Войцеховський, Віра Шевцова. Головний художник — Світлана Канн.
Галерея
-
- Фрагменти центрального фасаду
-
- Театральна площа Маріуполя
- Східний фасад будівлі
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 29 січня 2010.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022 року.
- (рос.). Архів оригіналу за 6 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 2 березня 2010.
- Ольга ДЕМІДКО (02 листопада 2020). Будівлі драматичного театру Маріуполя 60 років (укр.). «Mrpl.city». Процитовано 4 листопада 2022.
- Театр Маріуполя — віднині академічний ! на www.ilyichevets.com.ua [ 26 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- . finenews.info. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2016.
- . Радіо «Свобода». Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022 року.
- . Reuters. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022 року.
- Franceschini, Dario [@dariofrance] (17 березня 2022). Italy is ready to rebuild the Theatre of Mariupol (Твіт) (англ.). Процитовано 20 березня 2022 — через Твіттер.
- Російські окупанти скинули бомбу на драмтеатр у Маріуполі: там був напис ДІТІ (фото)[недоступне посилання] // Ipne.ws, 2022-03-17 (рос.)
- Сергей Тарута: Погибло до 40 000 мирных жителей. «Популярная политика» (рос.). Процитовано 24 березня 2022.
- . «НВ» (укр.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- Facebook Liudmyla Kolosovych Шановні українці! Повідомляю вам, що Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) з 6 травня відновлює свою роботу в м. Ужгород. Першою постановкою театру стане вистава про Василя Стуса. Разом до перемоги! В.о.директора-художнього керівника Людмила Колосович (8 травня о 08:45)
- Павло КУЩ (25 травня 2022). Маріупольські драматичні сцена і доля. В Ужгороді готують першу виставу донецькі театрали з розтрощеного рашистами закладу культури у приморському місті (укр.). Г-та «Урядовий кур'єр». Процитовано 8 серпня 2022.
- Василь БЕДЗІР (3 серпня 2022). Відроджений з попелу. Драматичний театр із Маріуполя продовжує творче життя на Закарпатті (укр.). Г-та «Урядовий кур'єр». Процитовано 8 серпня 2022.
- Альбіна КАРМАН (10 червня 2022). «Відчай вкупі з ненавистю»: історія акторів з розбомбленого росіянами Маріупольського театру (укр.). «Четверта влада». Процитовано 8 серпня 2022.
- Ольга ДЕМІДКО (10 травня 2022). Як врятувати маріупольський театр?. Новости Мариуполя и Донбасса (укр.). Інформаційний портал «Активіст». Процитовано 8 серпня 2022.
- Колектив маріупольського Драмтеатру виступатиме на сцені театру в Ужгороді. «Укрінформ». 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
- Маріупольський театр, що переїхав на Закарпаття, першою покаже виставу про Василя Стуса. «Укрінформ». 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (16 травня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут немає сирен» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 20 травня 2022.
- Megan SPECIA (1 липня 2022). «Long Live the Theater»: Mariupol’s Drama Company to Perform Again. «The New York Times». Процитовано 8 липня 2022.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (4 липня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 липня 2022.
- Війна не на сцені: театри перетворилися на штаби опору і бомбосховища. Спецвипуск «ТСН». 19 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022.
- Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
- «Еспресо TV» — КРИК НАЦІЇ по прем'єрі. Телеканал «Еспресо TV». 18 липня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
- Вистава Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь) «Крик нації», — це виклик сьогоденню, насамперед за фактом свого «народження», а відтак і за формою та змістом (біл.). «Реформация». 18 липня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
- Тетяна КОГУТИЧ (14 липня 2022). Стусівці з Маріуполя. «Укрінформ». Процитовано 31 липня 2022.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (24 липня 2022). Четверті 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 серпня 2022.
- Сергій ФЕДАКА (17 липня 2022). На високій ноті. «Закарпаття онлайн». Процитовано 8 серпня 2022.
- (30 липня 2022). Вистава Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь) «Крик нації», — це виклик сьогоденню, насамперед за фактом свого «народження», а відтак і за формою та змістом (укр.). Facebook. Процитовано 8 серпня 2022.
- (28 липня 2022). Митець і нація (укр.). Facebook. Процитовано 8 серпня 2022.
- Поетичний вечір та виставу «Крик нації» покаже Донецький драматичний театр в Ужгороді
- Пилип ДИКАНЬ (30 травня 2023). Зустріч за чашечкою з Людмилою Колосович: Маріупольська драма (укр.). «KAS Ukraine». Процитовано 31 травня 2023.
- Підвали драматичного театру в Маріуполі залили бетоном і починають будівництво (укр.). «0629». 18 липня 2023. Процитовано 21 липня 2023.
- Цензор.НЕТ (8 вересня 2023). Китайська оперна співачка виконала на руїнах театру в Маріуполі "Катюшу". МЗС України вимагає пояснень. ВIДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 10 вересня 2023.
- Сергій ФЕДАКА (17 вересня 2022). Театр про театр. «Закарпаття онлайн». Процитовано 21 вересня 2022.
- Наталія ТОЛОЧКО (30 грудня 2022). Олександр Гаврош: «Обов’язок журналістів і літераторів – зафіксувати цей страшний і водночас героїчний досвід нашої боротьби за своє існування». «Медіацентр». Процитовано 1 січня 2023.
- Лариса РОМАНЮК, Руслана ГОСТЮК (23 листопада 2022). В Ужгороді актори Донецького драматичного театру покажуть виставу «Качка» (укр.). «Суспільне Ужгород». Процитовано 25 листопада 2022.
- Маріупольський драмтеатр готує нову прем’єру (укр.). «21 канал». 25 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2022.
- Маріупольський драмтеатр — робота на результат. Телекомпанія «М-студіо». 26 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022.
- DECAMERON: 19 березня — п'ята прем'єра Донецького театру з Маріуполя (укр.). «Uzhgorod.net.ua». 16 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
- Комедію «Декамерон» зіграли в Ужгороді артисти Донецького драмтеатру міста Маріуполь (укр.). «Суспільне Ужгород». 20 березня 2023. Процитовано 24 березня 2023.
- 20 травня о 18:00 – ПРЕМ'ЄРА вистави «Приголомшена Тетяна» від Маріупольського театру (укр.). «Uzhgorod.net». 18 травня 2023. Процитовано 19 травня 2023.
- Виставу «Приголомшена Тетяна» зіграють актори Донецького театру в Ужгороді (укр.). «Суспільне Ужгород». 19 травня 2023. Процитовано 19 травня 2023.
Джерела
- Яруцкий Л. Старейший в Украине: Из истории Донецкого областного драматического театра (г. Мариуполь). — Мариуполь, 1998. — 103 с.
- Яруцкий Л. Мариупольская старина. — 1991.
- А. О. Малахова. Донецький обласний російський драматичний театр // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — .;
- Газета «Мариупольское время», 7 марта 2013 г.
- Пішванова Т. Г. Гоголь на донецькій сцені: до 170-річчя з дня смерті (1852—2022) — Київ-Запоріжжя: Донецьке відділення НТШ — Український культурологічний центр. Видавництво «Крокус», ФОП Халіков Р. Х., 2022. — 185 с. [ 27 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Маріупольський драмтеатр: 60 років історії — від будівництва до авіаудару
- Історія Маріуполя. Драматичний театр
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Done ckij akademi chnij oblasni j dramati chnij tea tr oblasnij akademichnij dramatichnij teatr u Mariupoli odin z najstarishih teatriv Livoberezhnoyi Ukrayini Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatrDoneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr47 05 45 pn sh 37 32 54 sh d 47 09611111002777761 pn sh 37 54861111002777818 sh d 47 09611111002777761 37 54861111002777818 Koordinati 47 05 45 pn sh 37 32 54 sh d 47 09611111002777761 pn sh 37 54861111002777818 sh d 47 09611111002777761 37 54861111002777818 Krayina UkrayinaMisto MariupolAdresa pl Teatralna 1Pidporyadkuvannya Upravlinnya kulturi i turizmu Doneckoyi oblasnoyi derzhavnoyi administracyiArhitektor O Krilov O MalishenkoMistkist 680 misc golovna scena 62 miscya mala scena Tip dramatichnij teatrStatus akademichnijVidkrito 1878Znovu vidkrito 1959 2022 vidnovleno robotu pislya znishennya budivli Kolishni nazvi Doneckij derzhavnij dramatichnij teatr Mariupolskij derzhavnij muzichno dramatichnij teatr Vsedoneckij muzichno dramatichnij teatrRepertuar ukrayinska ta zarubizhna klasika i suchasna dramaturgiyaKerivnictvo Lyudmila Kolosovichdonetsk region theater in uaNagorodiIdentifikatori i posilannyaUA 14 123 0022 Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr u Vikishovishi Primishennya teatru zrujnovano pryamim vluchannyam nadpotuzhnoyi bombi skinutoyi z rosijskogo bombarduvalnika 16 bereznya 2022 roku pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu OpisBudivlyu teatru sporudzheno v 1956 1960 rr za proyektom arhitektoriv O Krilova ta O Malishenka Golovnij fasad pobudovanij iz krimskogo inkermanskogo sirogo kamenyu mav galereyu z chotirma kolonami yaki zavershuvali kapiteli kompozitnogo orderu Golovnij fasad zavershuvavsya frontonom zi skulpturnoyu grupoyu Teatr mav dvi sceni golovna 680 misc mala 62 miscya Istoriya teatruPochatki teatru v Mariupoli Pochatkom teatru v Mariupoli prijnyato vvazhati 1847 rik koli do mista vpershe priyihala teatralna trupa pid kerivnictvom antreprenera V Vinogradova Pridatnoyi budivli Mariupol ne mav na toj chas i tomu vistavi davali v orendovanomu ambari na Yekaterininskij vulici nini Nikopolskij prospekt U 1850 1860 i roki v ambari na svoyemu podvir yi miscevij zhitel Popov vlashtuvav pershe teatralne primishennya Hram muzi Melpomeni I hocha cej teatr ne mav elementarnih umov u nomu protyagom dekilkoh sezoniv vistupalo chimalo trup z uchastyu togochasnih provincijnih aktoriv Aleksandrov Nevyerova Medvedyeva Stoppel Novickij Minskij Prokof yev Piloni tosho A 1878 roku v misti Mariupoli bula zasnovana persha profesionalna teatralna trupa Vlasne vid ciyeyi dati j virahovuye svij pochatok miskij dramatichnij teatr ninishnij Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr Otzhe sin zamozhnogo kupcya Vasil Shapovalov sho nalezhav do rodu urzufskih Shapovalovih etnichnih grekiv orenduvav bilsh mensh pridatne dlya potreb teatru primishennya Tut rozpochali svij tvorchij shlyah artisti I A Zagorskij L Linicka ta inshi 1884 roku zatverdzheno statut Mariupolskogo muzichno dramatichnogo tovaristva chleni yakogo stavili amatorski vistavi vlashtovuvali koncerti spriyali estetichnomu vihovannyu meshkanciv mista Znamenna podiya stalas u Mariupoli 8 listopada 1887 roku yaksho ranishe teatralni trupi pracyuvali v misti u nepridatnih primishennyah to cogo dnya bulo vpershe vidkrito specialno zvedenu koshtom V L Shapovalova teatralnu budivlyu yaka otrimala nazvu Koncertna zala zgodom Zimovij teatr Ce teatralne primishennya malo veliku scenu zruchni krisla okreme misce dlya orkestru ta glyadacku zalu na 800 misc Teatralnij sezon vidkrivsya postanovkoyu p yesi M Gogolya Revizor Rol Gorodnichogo zigrav sam volodar teatru i antreprener Z otrimannyam vlasnoyi stacionarnoyi sceni Mariupol peretvorivsya na znachnij kulturnij oseredok naprikinci XIX na pochatku HH stolit Tut vidbuvalisya gastroli vidatnih majstriv ukrayinskogo teatru M Kropivnickogo ta I Karpenka Karogo P Saksaganskogo M Starickogo Miskij teatr Mariupolya u XX st U 1920 ti roki v Mariupoli pracyuvav dramatichnij kolektiv Novij teatr pid kerivnictvom A Borisoglibskogo U 1934 roci na osnovi miskogo dramatichnogo teatru stvoreno Vsedoneckij muzichno dramatichnij teatr z postijnim miscem perebuvannya v Mariupoli hudozhnij kerivnik A Smirnov golovnij rezhiser A Iskander 18 kvitnya 1936 roku v miskomu teatri vidbulasya zustrich iz zasluzhenim artistom opernim spivakom Mihajlom Grishkom U listopadi 1936 roku Mariupolskij derzhavnij rosijskij muzichno dramatichnij teatr pokazav p yesu O Kornijchuka Platon Krechet neridko same data ciyeyi prem yernoyi vistavi novostvorenogo pershogo stacionarnogo i majzhe bezperervnogo zakladu kulturi podayetsya yak data stvorennya suchasnogo teatru prinajmni tak chasto bulo v literaturi dobi SRSR Novostvorenij teatr upershe viyihav na veliki 4 misyachni gastroli v kvitni 1937 roku do mist Stalino nini Doneck Makiyivka Poltava Kremenchuk Sumi ta Harkiv Po II Svitovij vijni 1947 roku rosijskij dramatichnij teatr u Mariupoli bulo zakrito 1959 roku diyalnist teatru bulo vidnovleno buduvalas nova stacionarna teatralna scena nabiralas trupa gotuvalis novi postanovki Todi zh Mariupolskomu teatru bulo prisvoyeno status Doneckogo derzhavnogo Urochiste vidkrittya novozbudovanogo teatralnogo primishennya v Mariupoli vidbulosya 2 listopada 1960 roku prem yernim pokazom vistavi Irkutskaya istoriya za p yesoyu O Arbuzova Kvitok na vistavu Mariupolskogo teatra 1990 r 1978 roku Mariupol urochisto vidznachiv 100 litnij yuvilej miskogo teatru u zv yazku z chim Doneckij derzhavnij rosijskij dramatichnij teatr buv nagorodzhenij Ordenom Poshani 1985 roku bulo vidkrito malu scenu teatru Viznayuchi zaslugi zakladu v rozvitkovi teatralnogo mistectva 12 listopada 2007 roku Nakazom Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini teatrovi bulo prisvoyeno status akademichnogo U 2016 roci Doneckij akademichnij ordena Poshani oblasnij rosijskij dramatichnij teatr bulo perejmenovano na Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr Rosijsko ukrayinska vijna 2022 Aviaudar po Mariupolskomu teatru Dokladnishe Aviaudar po Mariupolskomu teatru 16 bereznya 2022 roku rosijska aviaciya skinula nadpotuzhnu bombu na dramteatr de perehovuvalisya bizhenci yaki vtratili zhitlo Pislya bombarduvannya centralna chastina teatru zrujnuvalasya a ulamkami zavalilo vhid u bomboshovish sho znahodivsya v budivli Za danimi agentstva Reuters na suputnikovih znimkah bulo vidno sho pered fasadom dramteatru i pozadu v skveri buli napisi na asfalti velikimi literami biloyu farboyu Diti Prote ce ne zupinilo rosijskih agresoriv Togo zh dnya Dario Francheskini ministr kulturnoyi spadshini ta kulturnoyi diyalnosti Italiyi povidomiv na svoyij storinci u socialnij merezhi Twitter sho Uryadom Italiyi bulo shvaleno jogo propoziciyu pro nadannya Ukrayini resursiv dlya yaknajshidshoyi vidbudovi dramteatru Stanom na ranok 17 bereznya 2022 roku narodnij deputat Sergij Taruta povidomiv sho bomboshovishe vitrimalo i lyudi zalishilisya zhivimi Prote vzhe 24 bereznya v efiri Populyarnoyi politiki ozvuchiv pripushennya pro zagibel shonajmenshe 1000 lyudej yakih nemaye zmogi zvilniti z pid zavaliv cherez bezperervni obstrili ta vidsutnist ryatuvalnikiv Za povidomlennyam miskoyi radi Mariupolya vid 25 bereznya u Dramatichnomu teatri v rezultati bombarduvannya rosijskim litakom zaginulo blizko 300 lyudej Naslidki bombarduvannya budivli rosijskimi vijskami Stanom na 4 travnya 2022 roku za danimi rozsliduvannya Associated Press vid aviaudaru po dramteatru v Mariupoli zaginuli blizko 600 osib Materiali rozsliduvannya bazuvalisya na pokazannyah 23 lyudej yaki vizhili pid chas bombarduvannya ryatuvalnikiv ta lyudej blizko znajomih iz ukrittyam u dramteatri Takozh zhurnalisti vikoristali plani primishen teatru foto ta video zrobleni vseredini 23 grudnya 2022 roku te sho she zalishilosya vid teatru znesli Vidnovlennya roboti teatru Rishennya pro vidnovlennya roboti Doneckogo dramatichnogo teatru pidpisav nachalnik Doneckoyi oblasnoyi vijskovoyi administraciyi Pavlo Kirilenko Vikonuyuchoyu obov yazki direktorki hudozhnoyi kerivnici teatru z 6 travnya 2022 priznacheno Lyudmilu Kolosivich Z kolektivu ponad 200 osib do Uzhgoroda pereyihali vsogo 13 chleniv kolektivu z yakih aktori lishe semero Chastina kolektivu zayavila pro svoyu ne zgodu pracyuvati pid kerivnictvom Kolosovich Repeticiyi ta prem yera vidbulasya na sceni Zakarpatskogo muzichno dramatichnogo teatru im brativ Yuriya Avgustina ta Yevgena Sheregiyiv v Uzhgorodi Pershoyu postanovkoyu vidnovlenogo teatru stala vistava Lyudmili Kolosovich pro zhittya i dolyu Vasilya Stusa Zvernennya teatru do ukrayinskogo poeta shistdesyatnika stala simvolichnoyu vihodyachi z jogo postati pryamim zv yazkom iz Donechchinoyu podibnistyu borotbi za ukrayinsku movu ta kulturu yiyi vilnij rozvitok ta predstavlenist u svitovij kulturi Prote zhodna z isnuyuchih p yes ta kinoscenariyiv pro Stusa ne vidpovidav zapitu nam potribno shos gostrishe suchasnishe U chas koli jde vijna ne mozhna staviti lajtovu versiyu Stusa I mi organizuvali tvorchu laboratoriyu z aktorami ta dvoye molodih hlopciv ta yaki tilki do nas doluchilisya ya mi vchotiroh napisali ce nasha versiya zhittya i doli Vasilya Stusa poyasnyuye zadum Lyudmila Kolosovich Prem yerni pokazi Kriku naciyi projshli iz pereanshlagami v rezultati chogo kerivnictvo teatru organizuvalo dodatkovi vistavi Kritika porivnyala vistavu iz antichnoyu tragediyeyu na sceni krim golovnogo geroya she shestero yaki divnim chinom zlivayutsya voyedino popri vsyu riznosherstist doktor istorichnih nauk Sergij Fedaka vidmitila robotu yak potuzhnij zaklik boroniti Ukrayinu vid agresora teatroznavcya vkazala na strategichno tochnim ta repertuarno virnim buv vibir lt gt tematiki vistavi Vona zasvidchuye hudozhnyu ta gromadyansku poziciyu ukrayinskih mitciv z Mariupolya yaka sogodni ye viznachalnoyu u nashij borotbi z vorogom kandidat mistectvoznavstva Zhurnalistka Ukrinformu Tetyana Kogutich pripustila sho pislya prem yeri yih nazivatimut stusivcyami adzhe voni yak i poet kolis ne sklali zbroyi pered vorogom Terpi terpi terpec tebe shlifuye stalit tvij duh tozh i terpi terpi Nihto tebe z nedoli ne vryatuye nihto ne zib ye z vlasnoyi tropi pam yatayete zi shkoli zavcheni Stusovi ryadki Vistava stusivciv iz Mariupolya yakraz pro ce Na pivroku z dati aviaudaru po teatru 16 veresnya bulo vlashtovano vechir pam yati pid nazvoyu Mariupolska drama v ramkah yakogo aktori yaki bezposeredno perebuvali v budivli dramteatru podililisya iz glyadachami vlasnimi spogadami pro tragediyu Do Dnya zahisnikiv i zahisnic Ukrayini 14 zhovtnya vlashtuvali poetichnij vechir Protyagom roku z momentu vidnovlennya roboti u teatri vipustili shist povnocinnih prem yer Krik naciyi Mariupolska drama Kachka Vertep Donechchini Dekameron Prigolomshena Tetyana Budivlya teatru v Mariupoli U lipni 2023 roku okupantska vlada rozporyadilasya pro povne zalittya betonom pidvalnih primishen teatru j pochitok budivnictvo faktichno z nulya pid viglyadom rekonstrukciyi 7 veresnya 2023 roku kitajska spivachka Van Fan vikonala pisnyu Katyusha na ruyinah teatru sho viklikalo rezonans v ukrayinskomu suspilstvi ta osud MZS Ukrayini RepertuarU repertuari teatru drami komediyi vistavi dlya ditej ta yunactva myuzikli zokrema Gajdamaki za Tarasom Shevchenkom 97 Mikoli Kulisha Lisova pisnya Lesi Ukrayinki Shelmenko denshik Grigoriya Kvitki Osnov yanenka Za dvoma zajcyami Mihajla Starickogo Odruzhennya Mikoli Gogolya Korol Lir Priborkannya norovlivoyi Vilyama Shekspira Viktora Gyugo Don Karlos Fridriha Shillera Gedda Gabler Genrika Ibsena Pristrasti pid v yazami Yudzhina O Nila Medeya Zhana Anuya Tartyuf Molyera za Volodimirom Visockim Romantiki Edmona Rostana Proshalna gastrol knyazya K za Fedorom Dostoyevskim Slipi Morisa Meterlinka Edit Piaf Viktora Legentova Oleksandra Ostrovskogo Nizhne serce Volodimira Solloguba Portret planeti Fridriha Dyurrenmatta Ostriv skarbiv za Robertom Stivensonom Pannochka Nini Sadur Rizdvyana kazka Bezpridannik Rogatka Simejna kadril Volodimira Gurkina Tango Slavomira Mrozheka Za zachinenimi dverima Zhana Polya Sartra Repertuar po vidnovlennyu 2022 16 lipnya Lyudmili Kolosovich ta aktoriv teatru rezh Lyudmila Kolosovich 2022 16 veresnya Mariupolska drama Oleksandra Gavrosha za rozpovidyami aktoriv Viri Lebedinskoyi Dmitra Muranceva Oleni Biloyi Igorya Kitrisha Matviya Kitrisha rezh Yevgen Tishuk 2022 27 listopada Kachka rezh Natalya Oryeshnikova 2022 25 grudnya Vertep Donechchini za motivami p yesi Irodova moroka Pantelejmona Kulisha iz vikoristannyam avtentichnih kolyadok i shedrivok Donechchini rezh Lyudmila Kolosovich 2023 19 bereznya Decameron za novelami Dekameron Dzhovanni Bokkachcho rezh 2023 20 travnya Prigolomshena Tetyana Lashi Bugadze rezh Lyudmila KolosovichTvorchij skladGolovna kategoriya Personaliyi Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr U rizni roki teatr ocholyuvali diyachi teatralnogo mistectva Petro Vyetrov 1960 1963 Semen Shejko 1964 1967 Oleksandr Uteganov 1968 1986 Yurij Kostenko 1986 88 Volodimir Balkashinov 1989 93 Mikola Voloshin 1994 96 Oleksandr Kotov 1996 2001 z 2001 roku z 2016 roku Rezhiserami pracyuvali Oleksandr Kozhenovskij ta Volodimir Bugajov Volodimir Moskovchenko Hudozhnikami pracyuvali Trivalij chas golovnim hudozhnikom teatru buv Mihajlo Kovalchuk 1972 96 Sered aktoriv Pavlo Klonov Neonila Bilecka Bugajova Roza Pod yakova Boris Saburov Valentin Machkasov Georgij Lesnikov Anatolij Sergeyev Mikola Zemcov Yevgeniya Vyetrova Mariya Dmitriyeva Alyutova Galina Demidova Afanasyeva Viktor Ahramyeyev Valerij Mitrofanov Leonid Luckij Oleksij Chernov Ivan Dmitriyev Oleksandr Demidov Stanislav Boklan Miroslav Lipnickij Yurij Kann Georgij Ivanov Ivan Zenkov Vitalij Tkachenko Viktor Kudinov Lyubov Lodochnikova Stanom na 2008 rik na sceni teatru vistupali Natalya Yurgens Yurij Doronchenko Svitlana Otchenashenko Lyudmila Rusnak Svitlana Lipnicka Ganna Fomenko Mikola Sharov Anatolij Shevchenko Oleksandr Arutyunyan Sergij Musiyenko Natalya Atroshenkova Natalya Metlyakova Andrij Lucenko Igor Kitrish Olena Bila Valerij Sarbej Sergij Zabogonskij Artur Vojcehovskij Vira Shevcova Golovnij hudozhnik Svitlana Kann GalereyaFragmenti centralnogo fasadu Teatralna plosha Mariupolya Shidnij fasad budivliPrimitki Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Procitovano 29 sichnya 2010 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 19 bereznya 2022 roku ros Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Arhiv originalu za 6 travnya 2014 Procitovano 2 bereznya 2010 Olga DEMIDKO 02 listopada 2020 Budivli dramatichnogo teatru Mariupolya 60 rokiv ukr Mrpl city Procitovano 4 listopada 2022 Teatr Mariupolya vidnini akademichnij na www ilyichevets com ua 26 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros finenews info Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2016 Radio Svoboda Arhiv originalu za 17 bereznya 2022 Procitovano 19 bereznya 2022 roku Reuters Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 19 bereznya 2022 roku Franceschini Dario dariofrance 17 bereznya 2022 Italy is ready to rebuild the Theatre of Mariupol Tvit angl Procitovano 20 bereznya 2022 cherez Tvitter Rosijski okupanti skinuli bombu na dramteatr u Mariupoli tam buv napis DITI foto nedostupne posilannya Ipne ws 2022 03 17 ros Sergej Taruta Pogiblo do 40 000 mirnyh zhitelej Populyarnaya politika ros Procitovano 24 bereznya 2022 NV ukr Arhiv originalu za 25 bereznya 2022 Procitovano 25 bereznya 2022 Facebook Liudmyla Kolosovych Shanovni ukrayinci Povidomlyayu vam sho Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr m Mariupol z 6 travnya vidnovlyuye svoyu robotu v m Uzhgorod Pershoyu postanovkoyu teatru stane vistava pro Vasilya Stusa Razom do peremogi V o direktora hudozhnogo kerivnika Lyudmila Kolosovich 8 travnya o 08 45 Pavlo KUSh 25 travnya 2022 Mariupolski dramatichni scena i dolya V Uzhgorodi gotuyut pershu vistavu donecki teatrali z roztroshenogo rashistami zakladu kulturi u primorskomu misti ukr G ta Uryadovij kur yer Procitovano 8 serpnya 2022 Vasil BEDZIR 3 serpnya 2022 Vidrodzhenij z popelu Dramatichnij teatr iz Mariupolya prodovzhuye tvorche zhittya na Zakarpatti ukr G ta Uryadovij kur yer Procitovano 8 serpnya 2022 Albina KARMAN 10 chervnya 2022 Vidchaj vkupi z nenavistyu istoriya aktoriv z rozbomblenogo rosiyanami Mariupolskogo teatru ukr Chetverta vlada Procitovano 8 serpnya 2022 Olga DEMIDKO 10 travnya 2022 Yak vryatuvati mariupolskij teatr Novosti Mariupolya i Donbassa ukr Informacijnij portal Aktivist Procitovano 8 serpnya 2022 Kolektiv mariupolskogo Dramteatru vistupatime na sceni teatru v Uzhgorodi Ukrinform 10 travnya 2022 Procitovano 10 travnya 2022 Mariupolskij teatr sho pereyihav na Zakarpattya pershoyu pokazhe vistavu pro Vasilya Stusa Ukrinform 13 travnya 2022 Procitovano 13 travnya 2022 Sergij VINNIChENKO 16 travnya 2022 Renesans Mariupolskogo teatru v Uzhgorodi Tut nemaye siren Lyudmila Kolosovich Portal Teatralna ribolovlya Procitovano 20 travnya 2022 Megan SPECIA 1 lipnya 2022 Long Live the Theater Mariupol s Drama Company to Perform Again The New York Times Procitovano 8 lipnya 2022 Sergij VINNIChENKO 4 lipnya 2022 Renesans Mariupolskogo teatru v Uzhgorodi Tut ye teatr Lyudmila Kolosovich Portal Teatralna ribolovlya Procitovano 8 lipnya 2022 Vijna ne na sceni teatri peretvorilisya na shtabi oporu i bomboshovisha Specvipusk TSN 19 lipnya 2022 Procitovano 26 lipnya 2022 Persha prem yera Pidgotovka rozpochalasya Telekompaniya M studio 25 chervnya 2022 Procitovano 8 lipnya 2022 Espreso TV KRIK NACIYi po prem yeri Telekanal Espreso TV 18 lipnya 2022 Procitovano 7 serpnya 2022 Vistava Doneckogo akademichnogo oblasnogo dramatichnogo teatru m Mariupol Krik naciyi ce viklik sogodennyu nasampered za faktom svogo narodzhennya a vidtak i za formoyu ta zmistom bil Reformaciya 18 lipnya 2022 Procitovano 8 serpnya 2022 Tetyana KOGUTICh 14 lipnya 2022 Stusivci z Mariupolya Ukrinform Procitovano 31 lipnya 2022 Sergij VINNIChENKO 24 lipnya 2022 Chetverti 24 mittyevosti vijni Portal Teatralna ribolovlya Procitovano 8 serpnya 2022 Sergij FEDAKA 17 lipnya 2022 Na visokij noti Zakarpattya onlajn Procitovano 8 serpnya 2022 30 lipnya 2022 Vistava Doneckogo akademichnogo oblasnogo dramatichnogo teatru m Mariupol Krik naciyi ce viklik sogodennyu nasampered za faktom svogo narodzhennya a vidtak i za formoyu ta zmistom ukr Facebook Procitovano 8 serpnya 2022 28 lipnya 2022 Mitec i naciya ukr Facebook Procitovano 8 serpnya 2022 Poetichnij vechir ta vistavu Krik naciyi pokazhe Doneckij dramatichnij teatr v Uzhgorodi Pilip DIKAN 30 travnya 2023 Zustrich za chashechkoyu z Lyudmiloyu Kolosovich Mariupolska drama ukr KAS Ukraine Procitovano 31 travnya 2023 Pidvali dramatichnogo teatru v Mariupoli zalili betonom i pochinayut budivnictvo ukr 0629 18 lipnya 2023 Procitovano 21 lipnya 2023 Cenzor NET 8 veresnya 2023 Kitajska operna spivachka vikonala na ruyinah teatru v Mariupoli Katyushu MZS Ukrayini vimagaye poyasnen VIDEO Cenzor NET ukr Procitovano 10 veresnya 2023 Sergij FEDAKA 17 veresnya 2022 Teatr pro teatr Zakarpattya onlajn Procitovano 21 veresnya 2022 Nataliya TOLOChKO 30 grudnya 2022 Oleksandr Gavrosh Obov yazok zhurnalistiv i literatoriv zafiksuvati cej strashnij i vodnochas geroyichnij dosvid nashoyi borotbi za svoye isnuvannya Mediacentr Procitovano 1 sichnya 2023 Larisa ROMANYuK Ruslana GOSTYuK 23 listopada 2022 V Uzhgorodi aktori Doneckogo dramatichnogo teatru pokazhut vistavu Kachka ukr Suspilne Uzhgorod Procitovano 25 listopada 2022 Mariupolskij dramteatr gotuye novu prem yeru ukr 21 kanal 25 listopada 2022 Procitovano 28 listopada 2022 Mariupolskij dramteatr robota na rezultat Telekompaniya M studio 26 listopada 2022 Procitovano 30 listopada 2022 DECAMERON 19 bereznya p yata prem yera Doneckogo teatru z Mariupolya ukr Uzhgorod net ua 16 bereznya 2023 Procitovano 17 bereznya 2023 Komediyu Dekameron zigrali v Uzhgorodi artisti Doneckogo dramteatru mista Mariupol ukr Suspilne Uzhgorod 20 bereznya 2023 Procitovano 24 bereznya 2023 20 travnya o 18 00 PREM YeRA vistavi Prigolomshena Tetyana vid Mariupolskogo teatru ukr Uzhgorod net 18 travnya 2023 Procitovano 19 travnya 2023 Vistavu Prigolomshena Tetyana zigrayut aktori Doneckogo teatru v Uzhgorodi ukr Suspilne Uzhgorod 19 travnya 2023 Procitovano 19 travnya 2023 DzherelaYaruckij L Starejshij v Ukraine Iz istorii Doneckogo oblastnogo dramaticheskogo teatra g Mariupol Mariupol 1998 103 s Yaruckij L Mariupolskaya starina 1991 A O Malahova Doneckij oblasnij rosijskij dramatichnij teatr Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2008 T 8 Dl Dya 716 s ISBN 978 966 02 4458 0 Gazeta Mariupolskoe vremya 7 marta 2013 g Pishvanova T G Gogol na doneckij sceni do 170 richchya z dnya smerti 1852 2022 Kiyiv Zaporizhzhya Donecke viddilennya NTSh Ukrayinskij kulturologichnij centr Vidavnictvo Krokus FOP Halikov R H 2022 185 s 27 lyutogo 2022 u Wayback Machine Mariupolskij dramteatr 60 rokiv istoriyi vid budivnictva do aviaudaru Istoriya Mariupolya Dramatichnij teatr