Володимир Феодосійович Бугайо в 7 серпня 1933 Чернігів 9 квітня 2022 Київ український режисер та актор Заслужений артист

Володимир Феодосійович Бугайо́в (7 серпня 1933, Чернігів — 9 квітня 2022, Київ) — український режисер та актор. Заслужений артист УРСР (1976). Головний режисер Київського театру юного глядача (1984—1990).

Бугайов Володимир Феодосійович

Народився	7 серпня 1933(1933-08-07) Чернігів, Українська СРР, СРСР
Помер	9 квітня 2022(2022-04-09) (88 років) Київ, Україна
Громадянство	СРСР Україна
Діяльність	актор, театральний режисер
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1956)
Заклад	Донецький академічний обласний драматичний театр, Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, Київський академічний театр юного глядача на Липках і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
У шлюбі з	Неоніла Білецька

Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Бугайов.

Біографія

Народився 7 серпня 1933 року в місті Чернігові (нині Україна). 1956 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва.

Упродожвж 1956—1959 років працював у .

Могила Володимира Бугайова, Байкове кладовище

У 1959—1966 роках — у Донецькому обласному російському драматичному театрі у Жданові.

У 1966—1968 роках — у Донецькому українському музично-драматичному театрі імені Артема.

У 1968—1980 роках — знову у Донецькому обласному російському драматичному театрі.

У 1980—1984 роках — у Київському російському драматичному театрі імені Лесі Україники.

У 1984—1990 роках — головний режисер Київського театру юного глядача.

З 1990 року — доцент кафедри режисури драми та акторської майстерності Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

Дружина — народна артистка УРСР Неоніла Білецька (нар. 1938). Онук — актор Павло Алдошин (нар. 1987).

Помер на 89-му році життя 9 квітня 2022 року. Похований в колумбарії Байкового кладовища, біля центрального входу (50°24′54″ пн. ш. 30°30′19″ сх. д. / 50.4151750° пн. ш. 30.5054472° сх. д. / 50.4151750; 30.5054472).

Творчість

Поставив вистави

«Дамоклів меч» Назима Хікмета (1964);
Олександра Островського (1972, 1985);
«У списках не значився» Бориса Васильєва (1974);
«Снігова королева» Євгена Шварца (1981);
«Не був, не перебував, не брав участі» (1983);
«Завтра була війна» Бориса Васильєва (1984);
«Остання жінка Дона Жуана» Леоніда Жуховицького (1994);
«Східна трибуна» (1995);
Максима Горького (1999);
«Луна для пасинків долі» Юджина О'Ніла (2003).

Зіграв ролі

Петро ( Максима Горького);
Фелікс («104 сторінки про кохання» Едварда Радзинського);
Будулай («Циган» Анатолія Калініна);
Микола («В пошуках радості» Віктора Розова);
Максимов («Колеги» Василя Аксьонова);
Достоєвський («Одягнені в каміння» Ольги Форш).

Примітки

Неоніла Білецька: «Не боюся навіть потворних і божевільних героїнь»

Література

Л. В. Будник. Бугайов Володимир Феодосійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .

[1] Неоніла Білецька: «Не боюся навіть потворних і божевільних героїнь»