Жуховицький Леонід Аронович рос Жуховицкий Леонид Аронович 5 травня 1932 19320505 Київ 17 лютого 2023 радянський і росій

Жуховицький Леонід Аронович (рос. Жуховицкий Леонид Аронович; 5 травня 1932(19320505), Київ — 17 лютого 2023) — радянський і російський письменник, сценарист, драматург. Член Спілки письменників СРСР (1963). Заслужений працівник культури Російської Федерації (1996).

Жуховицький Леонід Аронович
Жуховицкий Леонид Аронович
Народився	5 травня 1932(1932-05-05) Київ, СРСР
Помер	17 лютого 2023(2023-02-17) (90 років)
Країна	СРСР Росія
Діяльність	драматург письменник сценарист
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Мова творів	російська
Членство	СП СРСР
Нагороди
Сайт: zhukhovitskiy.ru



Жуховицький Леонід Аронович у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився в Києві в сім'ї інженерів Арона Фадєєвича Жуховицького (1901—1994) та Фаїни Осипівни Муравкіної (1908—1993), закінчив школу в Москві. На початку війни з батьками евакуювався з Москви до Томська.

Закінчив московський Літературний інститут імені Горького.

Початок активної творчої діяльності збігся з хрущовською відлигою. У прозі найвідомішим є роман «Зупинитись, озирнутися…», написаний у 1960-ті роки. Своєю найкращою роботою сам Жуховицький визнає п'єсу «Остання жінка сеньйора Хуана».

Секретар Спілки письменників Москви, автор понад 40 книг та 15 п'єс.

У березні 2014 року разом із низкою інших діячів науки та культури висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму.

Фільмографія

Сценарист/драматург:

«Короткі зустрічі» (1967, у співавт. з К. Муратовою, Одеська кіностудія)
«Верхом на дельфіні» (1970, фільм-вистава, драматург)
«Хочу зрозуміти» (1980, у співавт; Азербайджанфільм)
«Дитина до листопада» (1992, Одеська кіностудія, за мотивами його однойменної повісті)

Творчість

(російською)

Проза

«Адрес на обложке». — М., 1961.
«Я сын твой, Москва». Повесть. — М., 1963.
«Иду за журавлем». — М., 1966.
«Остановиться, оглянуться». Роман. — М., 1969.
«Легенда о Ричарде Тишкове». Рассказы и повесть. — М., 1972.
«Может, редко встречаемся?» — М., 1974.
«Костер по четвергам». — М., 1976.
«Банан за чуткость». — М., 1977.
«Ключ от города». — М., 1983
«Любовь на третьей полосе». — М., 1981.
«Только две недели». Повести. — М., 1982.
«Витязь на распутье». М., 1983.
«Избранное». / Предисл. С. Чупринина. — М., 1983.
«Докажите ценность любви». — М., 1987.
«Попытка пророчества». — М., 1987.
«О любви». — М., 1989.
«Открытое письмо читателю». — М., 1989.
«Помоги своей судьбе». — М.:, Политиздат, 1989.
«Все, в чём вы нуждаетесь…» — М.: Политиздат, 1990.
«Девочка на две недели». — М., 1991.

Друкує прозу, есе та статті в журналах:

«Новый мир» (1986, № 8),
«Литературное обозрение» (1991, № 10; 1992, № 2),
(1993, № 1),
«Кольцо „А“» (№ 2, 1995),
«Мы» (напр., 1995, № 6),
«Огонёк» (1995, № 34).

П'еси

«Возраст расплаты» (1968)
«Выпьем за Колумба!» (1971)
«Орфей: Легенда о Ричарде Тишкове» (1974)
«Жужа из Будапешта» (1976)
«Ночлег в чужой квартире» (1976)
«Одни, без ангелов» (1976)
«Система тревоги» (1976)
«Волк на дереве» (1977, в соавт. с )
«Песенка о любви и печали» (1980)
«Серебряная труба» («Трубач на площади») (1980)
«Всего две недели» (1981)
«Я тоже хожу по канату» (1984)
«Принцесса и трубочист» (1986)
«Последняя женщина сеньора Хуана»
«Верёвка и нитка»
«Могила неизвестного поэта»
«Ребёнок к ноябрю»

Примітки

«Новая газета»: Обращение инициативной группы по проведению Конгресса интеллигенции «Против войны, против самоизоляции России, против реставрации тоталитаризма» и письмо деятелей культуры в поддержку позиции Владимира Путина по Украине и Крыму (13 марта 2014)

Джерела

http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc3p/129798 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
http://www.kino-teatr.ru/kino/screenwriter/sov/241656/works/ [ 2 квітня 2017 у Wayback Machine.]

[1] «Новая газета»: Обращение инициативной группы по проведению Конгресса интеллигенции «Против войны, против самоизоляции России, против реставрации тоталитаризма» и письмо деятелей культуры в поддержку позиции Владимира Путина по Украине и Крыму (13 марта 2014)