Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Фрідріх Дюрренматт

Фрідріх Дюрренматт
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2014)

Фрідріх Дю́рренматт (нім. Friedrich Dürrenmatt; 5 січня 1921, Емменталь — 14 грудня 1990, Невшатель) — швейцарський романіст і драматург. Його романи і новели, філософські притчі та п'єси сповнені гротеску й фантастики. Парадоксальні за самою своєю суттю, вони не дають однозначних відповідей на одвічні питання, але змушують замислюватися про найголовніше.

Фрідріх Дюрренматт
нім. Friedrich Dürrenmatt
нім. Friedrich Reinhold Dürrenmatt
image
Народився 5 січня 1921(1921-01-05)[1][2][…]
Конольфінген, Швейцарія[1]
Помер 14 грудня 1990(1990-12-14)[4][5][…] (69 років)
Невшатель, Швейцарія[4]
·серцева недостатність
Поховання d[6]
Країна image Швейцарія
Діяльність драматург, письменник, художник, сценарист, поет, графік
Alma mater Цюрихський університет і Бернський університет
Мова творів німецька
Роки активності з 1943
Жанр п'єса і проза
Magnum opus d, Гостина старої дами, d, d, Q602782?, d, d і d
Членство d[7] і Німецька академія мови і поезії
Батько d
Мати d
Брати, сестри d
У шлюбі з d і d
Діти d, d і d
Нагороди
image Фрідріх Дюрренматт у Вікісховищі

Біографія та творчий шлях

Фрідріх Дюрренматт народився 5 січня 1921 року в сім'ї протестантського священника у містечку Конольфінген. Здобув освіту в Цюрихському та Бернському університетах, де вивчав філософію й теологію, філологічні та природничі науки, займався живописом.

Літературний дебют Дюрренматта відбувся в роки Другої світової війни. Його перші п'єси «Адже сказано…» та «Сліпий» (написано 1947 p.) зорієнтовано на філософське осмислення протистояння абстрактних ідей і життєвої правди. За Дюрренматтом, людина — лише «жертва поточних світоглядів», а світові події — надто грандіозні, щоб вона могла брати участь у їх вирішенні. Такий філософський смисл алегорії, поданої в оповіданні «Тунель» (1952): його героєві — опасистому молодикові, що подорожує залізницею, — не вдалося ані відгородитися від світу, одягнувши окуляри і заткнувши вуха ватою, ані втрутитися в життя, зупинивши некерований поїзд, що мчить у безодню.

Майстер детективного жанру. В 1950-ті роки Дюрренматт створив низку кримінальних романів («Суддя та його кат», «Обіцянка» та ін.), що здобули йому славу майстра детективного жанру. Утім, кримінальну інтригу містять майже всі твори письменника. Однак, захопливі інтриги, аналітично точно й психологічно достеменно вибудовані розслідування та всі інші обов'язкові аксесуари жанру Дюрренматт підпорядковує не розважальності, а прагненню докопатися до таємниці, глибинних причин і наслідків. Разом зі своїми детективами Барлахом і Матеї письменник шукає не стільки злочинця, скільки значення й прихований механізм ситуації, яку провокує, переважно, несподіваний та неймовірний випадок. Всесильна гра випадку править всесвітом і уявляється Дюрренматтові закономірністю життя. Випадок, розвага, гра становлять головну колізію новели «Аварія» (1956). Із задоволенням приймаючи правила гри, на «лаву підсудних» за щедро накритим столом сідає Альфредо Трапе — успішний обиватель, цілком задоволений собою і світом. Проте, коли під час «судового розгляду» з'ясовують, що совість Трапса цілком могла би бути обтяжена виною і навіть убивством, «підсудний» поступово починає приймати гру всерйоз. У розпал «процесу», під вагою начебто скоєного вбивства, він не без утіхи побачив у собі самовпевненого цинічного супермена, який переступає норми моралі й здатний вирішувати чужі долі. Після вечірки Трапса відпроваджують до «кімнати ув'язнених» (гра триває), де він виконує винесений йому смертний вирок. Гра закінчується всерйоз, натомість автор залишається іронічним.

«Гостина старої дами». Дюрренматт — іронічний і серйозний водночас. Віддаючи безумовну перевагу жанрові комедії, він писав: «Лише в драматичній формі комедії можна втілити сьогоднішню трагедію». П'єсі «Гостина старої дами» (1956) Дюренмат дав жанрове визначення «трагічної комедії». Визнана одним з найліпших творів драматурга, вона є своєрідним підсумком спостережень письменника над суспільною психологією. Увага драматурга зосереджується на реакціях і вчинках, які лише позірно можуть здатися незвичайними чи неймовірними: неправдоподібність у Дюрренматта — гіпербола правдоподібності. Гротеск, фантастика, парадокси п'єси «Візит старої дами» й інших комедій лише підкреслюють буденність зла, зиску, безчестя, на які легко піддається людина. Правда в п'єсі жорстока й нещадна, однак лише таким може бути дієве попередження людству, що забуває про справедливість.

«Фізики». «Нейтральний» Дюрренматт, що відмовляється давати остаточні формулювання, все ж попереджує й вимагає — не в риторичних висловлюваннях, а всім ладом своєї творчості. Саме так сприймається комедія «Фізики» (1962), яка обійшла сцени багатьох країн світу. Дія п'єси скріплюється детективним сюжетом — трикратним убивством медсестер психіатричної клініки пацієнтами-фізиками «Ейнштейном», «Ньютоном» та Мебіусом. Божевілля Мебіуса — маска, яку він одягає, усвідомивши згубні для людства наслідки своїх відкриттів. «Або ми залишимося в божевільні, або збожеволіє світ. Або ми назавжди зникнемо з пам'яті людства, або зникне саме людство». І все ж «Фізики» — це фарс, що вривається у трагедію. Клініка, де мав надію сховатися Мебіус, виявляється частиною могутнього концерну, а доктор Цанд, яка його очолює, володіє всіма науковими працями фізика. В її руках — доля не лише самого Мебіуса, а й усього людства. У тезах до п'єси Дюрренматт писав: «Будь-яка спроба одинака вирішити для себе те, що стосується всіх, приречена на крах», — чи не тому й трагедія обертається фарсом? Чи не тому «Фізики», за визначенням драматурга, — «пародія на трагедію»? Так у сферу пародії потрапив і «трагічний жест» Мебіуса.

«Історія додумана до кінця, коли вона набуває найгіршого з усіх можливих повороту», — вважає Дюрренматт. Такою «додуманою» до післяядерної реальності історією майже повністю знищеного людства є фантастична повість «Зимова війна в Тибеті» (1981), у якій письменник створив апокаліптичну картину майбутнього.

Один з останніх творів Дюрренматта — новела «Доручення, чи Про спостереження за тим, хто спостерігає за спостерігачами» (1986) — доповнює це апокаліптичне полотно. Гранично чітка, «класична» побудова новели (вона складається з 24 розділів-речень) контрастно підкреслює хаос життя й незворотну руйнацію причиново-наслідкових зв'язків. Слідом за данським філософом С. К'єркегором, якого цитують в епіграфі до новели, Дюрренматт запитує: «Що гряде? Чим обернеться майбутнє? Я не знаю цього, не маю з цього приводу жодних передчуттів…» Питання про Істину, що постійно виникає на сторінках книг Дюрренматта, не отримує однозначної відповіді. У всьому займаючи демонстративно нейтральну позицію, письменник не лише уникав однозначних рішень, але й заявляв, що не вважає себе «зобов'язаним розгадувати світові загадки». І все ж — а, радше, саме тому — в пошуках Істини ми знову й знову звертаємося до Дюрренматта.

Помер письменник 14 грудня 1990 року в м. Невшатель.

Нагороди

Українські переклади

Журнальні
  • Фрідріх Дюрренматт. "Страніцкі і національний герой” // Всесвіт. – 1961. – № 9;
  • Фрідріх Дюрренматт. "Правосуддя": Роман/Пер. з нім. О. Логвиненко//Всесвіт.– 1987.– № 9. – С. 2-78.
  • Фрідріх Дюрренматт. "Мінотавр” // Всесвіт. – 1994. – № 2.
  • Фрідріх Дюрренматт. "Старий": Оповідання / Пер. з нім. В. Коломієць // Всесвіт. – 2002. – №1-2. – С. 120-131.
Книжкові
  • Фрідріх Дюрренматт. "Суддя та його кат": повісті / Пер. з нім. Катерина Гловацька. – Київ: Дніпро, 1970. – 208 с.: іл.
    • (передрук) Фрідріх Дюрренматт. "Суддя та його кат”. Пер. з англ.: Катерина Гловацька, Віктор Ревуха, та Олекса Логвиненко. Київ: Дніпро, 1989. – 591 с.: іл.;
  • Фрідріх Дюрренматт. "Гостина старої дами": Трагічна комедія / Пер. з нім. В.Вовк. – Мюнхен: Сучасність, 1974. – 106 с.
  • Фрідріх Дюрренматт. "Суддя і його кат": Повісті, п'єси, роман. Пер.з нім.: Н.В. Сняданко, О.П. Логвиненко. Х. : Фоліо, 2006. – 623с. – (Бібліотека світової літератури). .
    • (передрук) Фрідріх Дюрренматт. Суддя та його кат ; пер. з нім. Н. Сняданко. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. —  112 с. — ISBN 978-617-679-385-4.

Екранізація творів

Посилання

  • Дюрренматт Фрідріх // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 589. — .
  • Дюрренматт // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Примітки

  1. Дюрренматт Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118527908 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. SIKART — 2006.
    d:Track:Q683543d:Track:Q2256716
  6. https://www.tagesspiegel.de/kultur/dichtung-und-liebe-die-ehe-des-herrn-duerrenmatt/12542242.html
  7. http://www.mla.org/honfell_past
  8. Зміст: Суддя та його кат; Аварія: Одна з іще можливих історій; Обіцянка: Реквієм детективному жанрові.
  9. Зміст: Суддя та його кат; Підозра; Аварія: Одна з іще можливих історій; Обіцянка: Реквієм детективному жанров; Правосуддя; Грек шукає грекиню: Комедія у прозі.
  10. . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 28 червня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2014 Fridrih Dyu rrenmatt nim Friedrich Durrenmatt 5 sichnya 1921 Emmental 14 grudnya 1990 Nevshatel shvejcarskij romanist i dramaturg Jogo romani i noveli filosofski pritchi ta p yesi spovneni grotesku j fantastiki Paradoksalni za samoyu svoyeyu suttyu voni ne dayut odnoznachnih vidpovidej na odvichni pitannya ale zmushuyut zamislyuvatisya pro najgolovnishe Fridrih Dyurrenmattnim Friedrich Durrenmatt nim Friedrich Reinhold DurrenmattNarodivsya 5 sichnya 1921 1921 01 05 1 2 Konolfingen Shvejcariya 1 Pomer 14 grudnya 1990 1990 12 14 4 5 69 rokiv Nevshatel Shvejcariya 4 serceva nedostatnistPohovannya d 6 Krayina ShvejcariyaDiyalnist dramaturg pismennik hudozhnik scenarist poet grafikAlma mater Cyurihskij universitet i Bernskij universitetMova tvoriv nimeckaRoki aktivnosti z 1943Zhanr p yesa i prozaMagnum opus d Gostina staroyi dami d d Q602782 d d i dChlenstvo d 7 i Nimecka akademiya movi i poeziyiBatko dMati dBrati sestri dU shlyubi z d i dDiti d d i dNagorodi Premiya Georga Byuhnera 1986 Premiya pam yati Shillera 1986 Premiya Shillera 1960 d 1977 d 1985 d 1958 d 1984 d 1968 d 1989 Avstrijska derzhavna premiya z yevropejskoyi literaturi 1983 Q105870591 1981 Fridrih Dyurrenmatt u VikishovishiBiografiya ta tvorchij shlyahFridrih Dyurrenmatt narodivsya 5 sichnya 1921 roku v sim yi protestantskogo svyashennika u mistechku Konolfingen Zdobuv osvitu v Cyurihskomu ta Bernskomu universitetah de vivchav filosofiyu j teologiyu filologichni ta prirodnichi nauki zajmavsya zhivopisom Literaturnij debyut Dyurrenmatta vidbuvsya v roki Drugoyi svitovoyi vijni Jogo pershi p yesi Adzhe skazano ta Slipij napisano 1947 p zoriyentovano na filosofske osmislennya protistoyannya abstraktnih idej i zhittyevoyi pravdi Za Dyurrenmattom lyudina lishe zhertva potochnih svitoglyadiv a svitovi podiyi nadto grandiozni shob vona mogla brati uchast u yih virishenni Takij filosofskij smisl alegoriyi podanoyi v opovidanni Tunel 1952 jogo geroyevi opasistomu molodikovi sho podorozhuye zalizniceyu ne vdalosya ani vidgoroditisya vid svitu odyagnuvshi okulyari i zatknuvshi vuha vatoyu ani vtrutitisya v zhittya zupinivshi nekerovanij poyizd sho mchit u bezodnyu Majster detektivnogo zhanru V 1950 ti roki Dyurrenmatt stvoriv nizku kriminalnih romaniv Suddya ta jogo kat Obicyanka ta in sho zdobuli jomu slavu majstra detektivnogo zhanru Utim kriminalnu intrigu mistyat majzhe vsi tvori pismennika Odnak zahoplivi intrigi analitichno tochno j psihologichno dostemenno vibudovani rozsliduvannya ta vsi inshi obov yazkovi aksesuari zhanru Dyurrenmatt pidporyadkovuye ne rozvazhalnosti a pragnennyu dokopatisya do tayemnici glibinnih prichin i naslidkiv Razom zi svoyimi detektivami Barlahom i Mateyi pismennik shukaye ne stilki zlochincya skilki znachennya j prihovanij mehanizm situaciyi yaku provokuye perevazhno nespodivanij ta nejmovirnij vipadok Vsesilna gra vipadku pravit vsesvitom i uyavlyayetsya Dyurrenmattovi zakonomirnistyu zhittya Vipadok rozvaga gra stanovlyat golovnu koliziyu noveli Avariya 1956 Iz zadovolennyam prijmayuchi pravila gri na lavu pidsudnih za shedro nakritim stolom sidaye Alfredo Trape uspishnij obivatel cilkom zadovolenij soboyu i svitom Prote koli pid chas sudovogo rozglyadu z yasovuyut sho sovist Trapsa cilkom mogla bi buti obtyazhena vinoyu i navit ubivstvom pidsudnij postupovo pochinaye prijmati gru vserjoz U rozpal procesu pid vagoyu nachebto skoyenogo vbivstva vin ne bez utihi pobachiv u sobi samovpevnenogo cinichnogo supermena yakij perestupaye normi morali j zdatnij virishuvati chuzhi doli Pislya vechirki Trapsa vidprovadzhuyut do kimnati uv yaznenih gra trivaye de vin vikonuye vinesenij jomu smertnij virok Gra zakinchuyetsya vserjoz natomist avtor zalishayetsya ironichnim Gostina staroyi dami Dyurrenmatt ironichnij i serjoznij vodnochas Viddayuchi bezumovnu perevagu zhanrovi komediyi vin pisav Lishe v dramatichnij formi komediyi mozhna vtiliti sogodnishnyu tragediyu P yesi Gostina staroyi dami 1956 Dyurenmat dav zhanrove viznachennya tragichnoyi komediyi Viznana odnim z najlipshih tvoriv dramaturga vona ye svoyeridnim pidsumkom sposterezhen pismennika nad suspilnoyu psihologiyeyu Uvaga dramaturga zoseredzhuyetsya na reakciyah i vchinkah yaki lishe pozirno mozhut zdatisya nezvichajnimi chi nejmovirnimi nepravdopodibnist u Dyurrenmatta giperbola pravdopodibnosti Grotesk fantastika paradoksi p yesi Vizit staroyi dami j inshih komedij lishe pidkreslyuyut budennist zla zisku bezchestya na yaki legko piddayetsya lyudina Pravda v p yesi zhorstoka j neshadna odnak lishe takim mozhe buti diyeve poperedzhennya lyudstvu sho zabuvaye pro spravedlivist Fiziki Nejtralnij Dyurrenmatt sho vidmovlyayetsya davati ostatochni formulyuvannya vse zh poperedzhuye j vimagaye ne v ritorichnih vislovlyuvannyah a vsim ladom svoyeyi tvorchosti Same tak sprijmayetsya komediya Fiziki 1962 yaka obijshla sceni bagatoh krayin svitu Diya p yesi skriplyuyetsya detektivnim syuzhetom trikratnim ubivstvom medsester psihiatrichnoyi kliniki paciyentami fizikami Ejnshtejnom Nyutonom ta Mebiusom Bozhevillya Mebiusa maska yaku vin odyagaye usvidomivshi zgubni dlya lyudstva naslidki svoyih vidkrittiv Abo mi zalishimosya v bozhevilni abo zbozhevoliye svit Abo mi nazavzhdi zniknemo z pam yati lyudstva abo znikne same lyudstvo I vse zh Fiziki ce fars sho vrivayetsya u tragediyu Klinika de mav nadiyu shovatisya Mebius viyavlyayetsya chastinoyu mogutnogo koncernu a doktor Cand yaka jogo ocholyuye volodiye vsima naukovimi pracyami fizika V yiyi rukah dolya ne lishe samogo Mebiusa a j usogo lyudstva U tezah do p yesi Dyurrenmatt pisav Bud yaka sproba odinaka virishiti dlya sebe te sho stosuyetsya vsih prirechena na krah chi ne tomu j tragediya obertayetsya farsom Chi ne tomu Fiziki za viznachennyam dramaturga parodiya na tragediyu Tak u sferu parodiyi potrapiv i tragichnij zhest Mebiusa Istoriya dodumana do kincya koli vona nabuvaye najgirshogo z usih mozhlivih povorotu vvazhaye Dyurrenmatt Takoyu dodumanoyu do pislyayadernoyi realnosti istoriyeyu majzhe povnistyu znishenogo lyudstva ye fantastichna povist Zimova vijna v Tibeti 1981 u yakij pismennik stvoriv apokaliptichnu kartinu majbutnogo Odin z ostannih tvoriv Dyurrenmatta novela Doruchennya chi Pro sposterezhennya za tim hto sposterigaye za sposterigachami 1986 dopovnyuye ce apokaliptichne polotno Granichno chitka klasichna pobudova noveli vona skladayetsya z 24 rozdiliv rechen kontrastno pidkreslyuye haos zhittya j nezvorotnu rujnaciyu prichinovo naslidkovih zv yazkiv Slidom za danskim filosofom S K yerkegorom yakogo cituyut v epigrafi do noveli Dyurrenmatt zapituye Sho gryade Chim obernetsya majbutnye Ya ne znayu cogo ne mayu z cogo privodu zhodnih peredchuttiv Pitannya pro Istinu sho postijno vinikaye na storinkah knig Dyurrenmatta ne otrimuye odnoznachnoyi vidpovidi U vsomu zajmayuchi demonstrativno nejtralnu poziciyu pismennik ne lishe unikav odnoznachnih rishen ale j zayavlyav sho ne vvazhaye sebe zobov yazanim rozgaduvati svitovi zagadki I vse zh a radshe same tomu v poshukah Istini mi znovu j znovu zvertayemosya do Dyurrenmatta Pomer pismennik 14 grudnya 1990 roku v m Nevshatel NagorodiPremiya Shillera 1960 Ukrayinski perekladiZhurnalni Fridrih Dyurrenmatt Stranicki i nacionalnij geroj Vsesvit 1961 9 Fridrih Dyurrenmatt Pravosuddya Roman Per z nim O Logvinenko Vsesvit 1987 9 S 2 78 Fridrih Dyurrenmatt Minotavr Vsesvit 1994 2 Fridrih Dyurrenmatt Starij Opovidannya Per z nim V Kolomiyec Vsesvit 2002 1 2 S 120 131 Knizhkovi Fridrih Dyurrenmatt Suddya ta jogo kat povisti Per z nim Katerina Glovacka Kiyiv Dnipro 1970 208 s il peredruk Fridrih Dyurrenmatt Suddya ta jogo kat Per z angl Katerina Glovacka Viktor Revuha ta Oleksa Logvinenko Kiyiv Dnipro 1989 591 s il Fridrih Dyurrenmatt Gostina staroyi dami Tragichna komediya Per z nim V Vovk Myunhen Suchasnist 1974 106 s Fridrih Dyurrenmatt Suddya i jogo kat Povisti p yesi roman Per z nim N V Snyadanko O P Logvinenko H Folio 2006 623s Biblioteka svitovoyi literaturi ISBN 9660335865 peredruk Fridrih Dyurrenmatt Suddya ta jogo kat per z nim N Snyadanko Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2017 112 s ISBN 978 617 679 385 4 Ekranizaciya tvorivZa jogo povistyu Pidozra V Levin stvoriv film Ostannya sprava komisara Berlaha 1971 Film Vizit dami Mihajla Kozakova 1989 r u rolyah Katerina Vasilyeva Valentin Gaft Svitlana Nemolyayeva Film Avariya Vitautasa Zhalakyavichusa 1974 rik Regimantas Adomajtis Rostislav Plyatt Yuri Yarvet Film Fiziki 1988 rik Boris Plotnikov Leonid Bronyevoj Fridrih Dyurrenmatt u francuzkij bazi fantastiki http www noosfere org 8 grudnya 2015 u Wayback Machine PosilannyaDyurrenmatt Fridrih Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 589 ISBN 966 692 578 8 Dyurrenmatt Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiDyurrenmatt Fridrih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118527908 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SIKART 2006 d Track Q683543d Track Q2256716 https www tagesspiegel de kultur dichtung und liebe die ehe des herrn duerrenmatt 12542242 html http www mla org honfell past Zmist Suddya ta jogo kat Avariya Odna z ishe mozhlivih istorij Obicyanka Rekviyem detektivnomu zhanrovi Zmist Suddya ta jogo kat Pidozra Avariya Odna z ishe mozhlivih istorij Obicyanka Rekviyem detektivnomu zhanrov Pravosuddya Grek shukaye grekinyu Komediya u prozi Vidavnictvo Starogo Leva Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 28 chervnya 2017

Дата публікації:
Топ