Гостина старої дами (Der Besuch der alten Dame) — трагікомедія швейцарського письменника Фрідріха Дюрренматта, написана у 1956 році.
Гостина старої дами | ||||
---|---|---|---|---|
Der Besuch der alten Dame | ||||
Жанр | трагікомедія | |||
Форма | драма | |||
Автор | Фрідріх Дюрренматт | |||
Мова | німецька | |||
Написано | 1956 | |||
Опубліковано | 1956 рік | |||
Переклад | Віра Вовк | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі |
Історія
Спочатку автор писав повість «Місячне затемнення», яка мала розповідати про уродженця одного швейцарського села, який через півстоліття повернувся на батьківщину мультимільйонером. Повість була недописана, але на основі її сюжету написана драма "Гостина старої дами". Драматург задумав написати п'єсу, коли відвідав бернське селище Інс в Зеландії. В театрі прем'єра вистави «Візит старої дами» відбулась в Цюріху 29 січня 1956 року.
Назва
Назва твору стверджує сутність подій і підкреслює образ головної героїні Клер Цаханасян. Вона повернулась у рідне місто Ґюллен через багато років, щоб помститися за скалічене життя. Багата дама вносить в життя міста, яке занепадає, свої корективи й штовхає жителів Гюлена на свідоме вбивство.
Проблематика
Автор наголошував, що п'єса була задумана як комедія. Основна тема полягає в тому, що гроші розбещують навіть морально сильних людей. Головною темою трагікомедії є також утилітаризм, за яким найбільш етичним вибором є той, який вигідний більшості. Рушійною силою переслідування та страти є виключно той факт, що місто від Клер отримає мільярд обіцяних швейцарських франків, в результаті чого підвищиться рівень життя. Однак це відбувається ціною життя чоловіка, який представляє меншість, яка страждає наслідком ухвалених рішень, що приносять користь більшості. Дюрренматт порушує низку важливих для XX століття проблем:
- проблему моральної відповідальності за свої вчинки;
- добро і зло;
- ціна життя окремої людини;
- розплата за вчинки минулого;
- влада грошей;
- проблема вибору кожного громадянина.
Зміст трагікомедії
Трагікомедія складається з трьох частин. Події відбуваються у вигаданому місті Ґюллен.
Дія перша
Дія розпочинається знайомством з неохайною і занедбаною залізничною станцією містечка Ґюллен. У далині видніється зруйноване, зниділе місто. Ґюлленці готуються до приїзду мультимільярдерки Клер Цаханасян, яка дитинство і юність провела у цьому місті. Місто переживало тяжкі часи, безробіття і безгрошів'я, і жителі сподіваються, що Клер допоможе необхідними коштами. Покладають надії на Альфреда Ілля, власника магазину, який колись був коханцем Клер. Його завдання переконати багатійку зробити пожертву для міста. В юності саме тут вона пережила найсильнішу у житті любов і найглибшу душевну травму. Коханий Ілль покинув її та скривдив перед судом з допомогою брехливих свідків. Сам одружився з донькою заможного крамаря. А вагітна Клер змушена була поїхати світ за очі. Поневіряння привело дівчину у бордель. Там вона народила свою єдину дитину, яка незабаром померла. Згодом привабливу молоду жінку помітив старий мільярдер Цаханасян. Шлюб із ним, а потім ще низка шлюбів забезпечили їй мільярди, але не щастя.
Цаханасян поселилась у готелі, потім приєдналась до містян святкувати повернення додому. Мультимільярдерка повідомляє, що зробить величезну пожертву: один мільярд швейцарських франків, половину для міста, а половина буде розподілена між родинами. Ґюлленці захоплені такою перспективою. Дворецький Цаханасян виступає вперед, щоб уточнити умови для пожертви. Колись дворецький був лордом-верховним суддею Ґюллена і слухав позов про батьківство, який Клер подала проти Ілля. У цьому позові Ілль представив брехливих свідків, і суд ухвалив рішення на його користь. Тепер хтось має вбити Ілля. Бургомістр відмовляється, і жителі міста вражені. Але Клер вирішила почекати.
Дія друга
Ілль помічає, що всі купують дорогі речі в кредит у його магазині. Чоловік занепокоєний, що жителі міста приймуть пропозицію Клер. Ілль відвідує поліцая та бургомістра, які також придбали нові дорогі речі, та вони відкидають його занепокоєння. Потім Ілль відвідує священника, який спочатку його заспокоює, але нарешті визнає, що вони отримали гроші, і радить Іллю тікати. Альфред Ілль прямує до залізничної станції, але виявляє, що там зібралося все місто. Вони запитують його, куди він їде, а він каже, що планує переїхати до Австралії. Вони бажають йому добра, ще раз запевняючи, що йому немає чого боятися в Гюллені. Коли прибув поїзд, Ілль вирішив не сідати, розуміючи, що його все одно хтось зупинить.
Дія третя
Клер виходить заміж за чергового чоловіка в соборі Ґюллена. Лікар і учитель їдуть до неї й зауважують, що від часу її приїзду у жителів появилися значні борги. Учитель просить Клер відмовитись від бажання помститися і просто допомогти місту. Але Клер не погоджується, гарантуючи, що люди будуть робити все за гроші. Учитель з Іллем обговорюють ситуацію, що склалася. Ілль визнає свою провину, а учитель пояснює, що його вб'ють. Бургомістр запитує, чи прийме Ілль рішення міста. Клер говорить Іллю, що ніколи не переставала його кохати, але з часом її кохання переросло у щось жахливе.
Відбувається міське зібрання, на якому місто публічно оголошує про прийняття пожертви Клер. Потім мешканці проходять формальне голосування, яке є одностайним, і бургомістр заявляє, що вони повинні подякувати Іллю за їхнє новоспечене багатство. Двері зачинені на замок, світло приглушене. Ілля вбивають. Як тільки репортер з’являється, лікар повідомляє, що Ілль помер від серцевого нападу. Репортери заявляють, що чоловік помер від радості. Клер оглядає тіло, дає міському голові чек, забирає домовину з тілом Ілля та залишає місто назавжди.
Особливості жанру
П'єса Дюрренматта є трагікомедією, тому що:
- У ній поєднується трагічне і комічне.
- В основі твору покладено трагікомічне світобачення, пов'язане з абсурдністю буття, відмовою від моральних обов'язків, втрата духовних цінностей.
- Відбуваються неприродні (постмодерністські) перепади сюжету.
- Співчуття автора до Ілля суперечить співчуттю до Клер Цаханасян.
Екранізації
- 1964 — «Візит», чорно-білий фільм спільного виробництва США, Німеччини, Франції, Італії. Режисер Бернгард Вікі. У головних ролях Інгрід Бергман і Ентоні Квінн.
- 1989 — «Візит дами», телефільм, СРСР. Режисер Михайло Козаков. У головних ролях Катерина Васильєва і Валентин Гафт.
- 1992 — «Гієни», повнометражний фільм, Сенегал. Режисер Джибрил Діоп Мамбеті.
- 2006 — «Візит старої дами», фільм, Естонія. Режисер Роман Баскін. У головних ролях Іта Евер і Аарне-Маті Юкскюла.
- 2008 — «Візит старої дами», телефільм, Німеччина, Австрія. Режисер Ніколаус Лейтнер. У головних ролях Крістіана Гербігер і Міхаель Мендль.
Джерела
- Матюшкіна Т.П. Як врятувати світ? Матеріали до вивчення творчості Ф. Дюрренматта // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2004. - № 5. - С. 37-41.
- Попович М.А. Ціна моралі та людяності. Урок-дослідження за п'єсою Ф. Дюрренматта "Гостина старої дами". 11 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2003. - № 11. - С. 42-44.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gostina staroyi dami Der Besuch der alten Dame tragikomediyashvejcarskogo pismennika Fridriha Dyurrenmatta napisana u 1956 roci Gostina staroyi damiDer Besuch der alten DameZhanr tragikomediyaForma dramaAvtor Fridrih DyurrenmattMova nimeckaNapisano 1956Opublikovano 1956 rikPereklad Vira Vovk Cej tvir u VikishovishiIstoriyaSpochatku avtor pisav povist Misyachne zatemnennya yaka mala rozpovidati pro urodzhencya odnogo shvejcarskogo sela yakij cherez pivstolittya povernuvsya na batkivshinu multimiljonerom Povist bula nedopisana ale na osnovi yiyi syuzhetu napisana drama Gostina staroyi dami Dramaturg zadumav napisati p yesu koli vidvidav bernske selishe Ins v Zelandiyi V teatri prem yera vistavi Vizit staroyi dami vidbulas v Cyurihu 29 sichnya 1956 roku NazvaNazva tvoru stverdzhuye sutnist podij i pidkreslyuye obraz golovnoyi geroyini Kler Cahanasyan Vona povernulas u ridne misto Gyullen cherez bagato rokiv shob pomstitisya za skalichene zhittya Bagata dama vnosit v zhittya mista yake zanepadaye svoyi korektivi j shtovhaye zhiteliv Gyulena na svidome vbivstvo ProblematikaAvtor nagoloshuvav sho p yesa bula zadumana yak komediya Osnovna tema polyagaye v tomu sho groshi rozbeshuyut navit moralno silnih lyudej Golovnoyu temoyu tragikomediyi ye takozh utilitarizm za yakim najbilsh etichnim viborom ye toj yakij vigidnij bilshosti Rushijnoyu siloyu peresliduvannya ta strati ye viklyuchno toj fakt sho misto vid Kler otrimaye milyard obicyanih shvejcarskih frankiv v rezultati chogo pidvishitsya riven zhittya Odnak ce vidbuvayetsya cinoyu zhittya cholovika yakij predstavlyaye menshist yaka strazhdaye naslidkom uhvalenih rishen sho prinosyat korist bilshosti Dyurrenmatt porushuye nizku vazhlivih dlya XX stolittya problem problemu moralnoyi vidpovidalnosti za svoyi vchinki dobro i zlo cina zhittya okremoyi lyudini rozplata za vchinki minulogo vlada groshej problema viboru kozhnogo gromadyanina Zmist tragikomediyiTragikomediya skladayetsya z troh chastin Podiyi vidbuvayutsya u vigadanomu misti Gyullen Diya persha Diya rozpochinayetsya znajomstvom z neohajnoyu i zanedbanoyu zaliznichnoyu stanciyeyu mistechka Gyullen U dalini vidniyetsya zrujnovane znidile misto Gyullenci gotuyutsya do priyizdu multimilyarderki Kler Cahanasyan yaka ditinstvo i yunist provela u comu misti Misto perezhivalo tyazhki chasi bezrobittya i bezgroshiv ya i zhiteli spodivayutsya sho Kler dopomozhe neobhidnimi koshtami Pokladayut nadiyi na Alfreda Illya vlasnika magazinu yakij kolis buv kohancem Kler Jogo zavdannya perekonati bagatijku zrobiti pozhertvu dlya mista V yunosti same tut vona perezhila najsilnishu u zhitti lyubov i najglibshu dushevnu travmu Kohanij Ill pokinuv yiyi ta skrivdiv pered sudom z dopomogoyu brehlivih svidkiv Sam odruzhivsya z donkoyu zamozhnogo kramarya A vagitna Kler zmushena bula poyihati svit za ochi Poneviryannya privelo divchinu u bordel Tam vona narodila svoyu yedinu ditinu yaka nezabarom pomerla Zgodom privablivu molodu zhinku pomitiv starij milyarder Cahanasyan Shlyub iz nim a potim she nizka shlyubiv zabezpechili yij milyardi ale ne shastya Cahanasyan poselilas u goteli potim priyednalas do mistyan svyatkuvati povernennya dodomu Multimilyarderka povidomlyaye sho zrobit velicheznu pozhertvu odin milyard shvejcarskih frankiv polovinu dlya mista a polovina bude rozpodilena mizh rodinami Gyullenci zahopleni takoyu perspektivoyu Dvoreckij Cahanasyan vistupaye vpered shob utochniti umovi dlya pozhertvi Kolis dvoreckij buv lordom verhovnim suddeyu Gyullena i sluhav pozov pro batkivstvo yakij Kler podala proti Illya U comu pozovi Ill predstaviv brehlivih svidkiv i sud uhvaliv rishennya na jogo korist Teper htos maye vbiti Illya Burgomistr vidmovlyayetsya i zhiteli mista vrazheni Ale Kler virishila pochekati Diya druga Ill pomichaye sho vsi kupuyut dorogi rechi v kredit u jogo magazini Cholovik zanepokoyenij sho zhiteli mista prijmut propoziciyu Kler Ill vidviduye policaya ta burgomistra yaki takozh pridbali novi dorogi rechi ta voni vidkidayut jogo zanepokoyennya Potim Ill vidviduye svyashennika yakij spochatku jogo zaspokoyuye ale nareshti viznaye sho voni otrimali groshi i radit Illyu tikati Alfred Ill pryamuye do zaliznichnoyi stanciyi ale viyavlyaye sho tam zibralosya vse misto Voni zapituyut jogo kudi vin yide a vin kazhe sho planuye pereyihati do Avstraliyi Voni bazhayut jomu dobra she raz zapevnyayuchi sho jomu nemaye chogo boyatisya v Gyulleni Koli pribuv poyizd Ill virishiv ne sidati rozumiyuchi sho jogo vse odno htos zupinit Diya tretya Kler vihodit zamizh za chergovogo cholovika v sobori Gyullena Likar i uchitel yidut do neyi j zauvazhuyut sho vid chasu yiyi priyizdu u zhiteliv poyavilisya znachni borgi Uchitel prosit Kler vidmovitis vid bazhannya pomstitisya i prosto dopomogti mistu Ale Kler ne pogodzhuyetsya garantuyuchi sho lyudi budut robiti vse za groshi Uchitel z Illem obgovoryuyut situaciyu sho sklalasya Ill viznaye svoyu provinu a uchitel poyasnyuye sho jogo vb yut Burgomistr zapituye chi prijme Ill rishennya mista Kler govorit Illyu sho nikoli ne perestavala jogo kohati ale z chasom yiyi kohannya pereroslo u shos zhahlive Vidbuvayetsya miske zibrannya na yakomu misto publichno ogoloshuye pro prijnyattya pozhertvi Kler Potim meshkanci prohodyat formalne golosuvannya yake ye odnostajnim i burgomistr zayavlyaye sho voni povinni podyakuvati Illyu za yihnye novospechene bagatstvo Dveri zachineni na zamok svitlo priglushene Illya vbivayut Yak tilki reporter z yavlyayetsya likar povidomlyaye sho Ill pomer vid sercevogo napadu Reporteri zayavlyayut sho cholovik pomer vid radosti Kler oglyadaye tilo daye miskomu golovi chek zabiraye domovinu z tilom Illya ta zalishaye misto nazavzhdi Osoblivosti zhanruP yesa Dyurrenmatta ye tragikomediyeyu tomu sho U nij poyednuyetsya tragichne i komichne V osnovi tvoru pokladeno tragikomichne svitobachennya pov yazane z absurdnistyu buttya vidmovoyu vid moralnih obov yazkiv vtrata duhovnih cinnostej Vidbuvayutsya neprirodni postmodernistski perepadi syuzhetu Spivchuttya avtora do Illya superechit spivchuttyu do Kler Cahanasyan Ekranizaciyi1964 Vizit chorno bilij film spilnogo virobnictva SShA Nimechchini Franciyi Italiyi Rezhiser Berngard Viki U golovnih rolyah Ingrid Bergman i Entoni Kvinn 1989 Vizit dami telefilm SRSR Rezhiser Mihajlo Kozakov U golovnih rolyah Katerina Vasilyeva i Valentin Gaft 1992 Giyeni povnometrazhnij film Senegal Rezhiser Dzhibril Diop Mambeti 2006 Vizit staroyi dami film Estoniya Rezhiser Roman Baskin U golovnih rolyah Ita Ever i Aarne Mati Yukskyula 2008 Vizit staroyi dami telefilm Nimechchina Avstriya Rezhiser Nikolaus Lejtner U golovnih rolyah Kristiana Gerbiger i Mihael Mendl DzherelaMatyushkina T P Yak vryatuvati svit Materiali do vivchennya tvorchosti F Dyurrenmatta Vsesvitnya literatura ta kultura v navchalnih zakladah Ukrayini 2004 5 S 37 41 Popovich M A Cina morali ta lyudyanosti Urok doslidzhennya za p yesoyu F Dyurrenmatta Gostina staroyi dami 11 kl Zarubizhna literatura v navchalnih zakladah 2003 11 S 42 44