Світлана Іванівна Отченашенко Світлана Харабет 7 липня 1945 с Іскивці або с Сенча Полтавська область 7 квітня 2022 Маріу

Світлана Іванівна Отченашенко (Світлана Харабет, 7 липня 1945, с. Іскивці або с. Сенча, Полтавська область — 7 квітня 2022, Маріуполь) — українська театральна актриса. Заслужена артистка Української РСР (1972), Народна артистка України (2001). Актриса Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь).

Світлана Іванівна Отченашенко
Світлана Іванівна Харабет

Народилася	7 липня 1945(1945-07-07) с. Ісківці, Полтавська область, СРСР
Померла	7 квітня 2022(2022-04-07) (76 років) м. Маріуполь, Донецька область, Україна
Національність	українка
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	актриса театру
Роки діяльності	1962 — 2022
Чоловік	Юхим Харабет
Провідні ролі	Віктоша («Казки Старого Арбата»), Діана («Собака на сіні»), Аркадіна («Чайка»), Раневська (Вишневий сад)

Нагороди та премії

Життєпис

Народилась в селі Іскивці (за іншими даними — у с. Сенча) Лохвицький район, Полтавська область. Батько мав три вищі освіти, закінчив учительський інститут, Вищу партійну школу та сільськогосподарський інститут. Займав посаду голови колгоспу. Батьки познайомились у військовому шпиталі, куди тато потрапив після поранення та де працювала медсестрою мати. Мати походила з Ленінградської області.

Серед спогадів дитинства — кіно раз на місяць в землянці, що виконувала роль сільського клубу та радіопередача часів СРСР «Театр у мікрофона». Молода Світлана брала участь в шкільній самодіяльності. Раз на два роки мати вивозила доньку із села до Ленінграда, де водила в театр. Враження від театру й вистав з його комплексним мистецьким впливом на свідомість стануть найсильнішими спогадами юності. Бачила на сцені живих Ольхину та Смоктуновського у виставі «Ідіот» у Большому драматичному театрі.

Донецький академічний обласний драматичний театр

Отримувати освіту почала у московському ВГИКу, але не витримала напруги мегаполісом, й переїхала до Києва, де влаштувалася в студію театра ім. Івана Франка. Серед викладачів були Михайло Покотило (1906—1971), народний артист України Костянтин Степанков (1928—2004). По закінченні студії працювала в Полтавському театрі, але як початківець грала дрібні ролі. У 1984 році закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії.

Молоду актрису ввели у низку провідних ролей у театрі в місті Маріуполь, який швидко набрав значну мистецьку висоту серед театрів півдня України. Диапазон репертуару — від казок до світової та вітчизняної класики (Лопе де Вега, Мольєр, Чехов). Створила образи Віктоші («Казки Старого Арбата»), Діани («Собака на сіні»), Аркадіної («Чайка»), Раневської («Вишневий сад»), Марії Каллас («Майстер-клас»). Загальна кількість ролей, зіграна актрисою в театрі, перевищила сто тридцять. Гастролювала з маріупольським театром містами СРСР.

Брала активну участь у створенні бібліотеки Маріупольського театру разом із завідувачем трупою . Зналася на поезії, відчувала красу слова.

Чоловік — Юхим Харабет, скульптор і медальєр, заслужений діяч мистецтв України.

Померла 7 квітня 2022 року в міськлікарні № 2 окупованого Маріуполя. Причиною смерті став набряк легень.

Творчість

Ролі у театрі

«Казки старого Арбату» О. Арбузов — Виктоша
«Собака на сіні» Лопе де Вега — Діана
«Хищница» Оноре де Бальзак — Флора Бразіл
«Живи і пам'ятай» В.Распутін — Настуся Гуськова
«Любов під в'язами» Ю. О'Ніл — Аббі Патнем
«Леді Макбет Мценського повіту» М.Лєсков — Катерина Ізмайлова
«Чайка» А.Чехов — Аркадіна
«Вишневий сад» А.Чехов — Раневська
«Тартюф» Ж.-Б.Мольєр — Доріна
«Міщанин у дворянстві» Ж.-Б.Мольєр — г-жа Журден
«Моя професія — синьйор з вищого світу» Д. Скарніччі й Р. Тарабузі — Ілона Чібор
— «Майстер Клас» Т.Мак-Неллі — Марія Каллас
«У війни не жіноче обличчя» С.Алексіевіч — Вікторія Михайлівна
«Божевільні» С.Алексіевіч — Мати
«Любов — книга золота» О.Толстой — Катерина ІІ
«Вовки та вівці» О. М. Островський — Мурзавецька
«Прибуткове місце» О. М. Островський — Кукушкіна
«Ніч перед Різдвом» М.Гоголь — Катерина ІІ
«Аленький цветочек» С.Аксаков — Няня
«Дерева помирають стоячи» А.Касона — Бабуся
«Запрошення у замок» Ж.Ануй — мати Ізабели
«Страсті по дивану» М.Тульчінська — 2-а жінка
«Денис Давидов» В. Соловйов — Василиса
«Маленькі комедії» А.Арканов, Г.Горін — Анна Серафимівна ІвАнова
«Готель „Каліфорнія“» Л.Лунарі — Вона
«Одруження Бальзамінова» О.Островський — Павла Петрівна Бальзамінова
«Баба Шанель» М.Коляда — Іраїда Семенівна
«Сільвія» А.Герні — Леслі

Фільмографія

2008 — «Зачароване кохання» — баба Зоя

Нагороди і визнання

1972 — Заслужена артистка Української РСР
2001 — Народна артистка України
2005 — Премія ім. Марії Заньковецької Національної спілки театральних діячів України — за значний внесок у розвиток театрального мистецтва

Джерела

Газета «Ильичёвец», 19 ноября 2005 г.
Журнал «Україна», № 47, 1983(Олександр Федорук, стаття «Медаль… Ще медаль»)

Примітки

http://histpol.narod.ru/person/pers-15/pers15-065.htm
Ольга ДЕМІДКО (7 липня 2022). 7 липня єдиній народній артистці України в Маріуполі Світлані Отченашенко виповнилося б 77 років… (укр.). «MRPL». Процитовано 8 липня 2022.
Olexandr Drobyazko. ПОСТАТІ. ВИДАТНІ ЛОХВИЧАНИ (Малий словник). — 2020. — 23 черв·
Г-та «Ильичёвец», 19 листопада 2005 р.
http://dramtheatre.com.ua/otchenashenko.html
Г-та «Ильичёвец», 22 листопада 2005 р.
Марина БАЛІОЗ (7 квітня 2022). В Мариуполе умерла народная артистка Украины Светлана Отченашенко (рос.). «MRPL». Процитовано 2022-4-07.
Светлана Отченашенко (Светлана Харабет) / биография

[1] ttp://histpol.narod.ru/person/pers-15/pers15-065.htm

[Отченашенко_Донбас24-2] Ольга ДЕМІДКО (7 липня 2022). 7 липня єдиній народній артистці України в Маріуполі Світлані Отченашенко виповнилося б 77 років… (укр.). «MRPL». Процитовано 8 липня 2022.

[3] Olexandr Drobyazko. ПОСТАТІ. ВИДАТНІ ЛОХВИЧАНИ (Малий словник). — 2020. — 23 черв·

[:0-4] Г-та «Ильичёвец», 19 листопада 2005 р.

[5] ttp://dramtheatre.com.ua/otchenashenko.html

[6] Г-та «Ильичёвец», 22 листопада 2005 р.

[MRPL-7] Марина БАЛІОЗ (7 квітня 2022). В Мариуполе умерла народная артистка Украины Светлана Отченашенко (рос.). «MRPL». Процитовано 2022-4-07.

[8] Светлана Отченашенко (Светлана Харабет) / биография