Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сергій Дмитрович Федака (нар. 22 серпня 1964, Маріуполь) — український науковець, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Ужгородського національного університету, письменник, журналіст. Член Національної спілки письменників України.
| Сергій Дмитрович Федака | |
|---|---|
| Народився | 22 серпня 1964 (59 років) Маріуполь |
| Країна |  СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | журналіст, письменник |
| Alma mater | Ужгородський державний університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | Ужгородський національний університет |
| Посада | професор кафедри історії України |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Членство | Національна спілка письменників України |
Біографія
Народився 22 серпня 1964 року у м. Маріуполь Донецької області в родині вчителів. Рід батька походить із с. Кальник Мукачівського району Закарпатської області, матері — зі Східної України, по батьківській лінії із села Новотроїцьке Донецької області, де рід Єрьомків після ліквідації Катериною II Запорізької Січі 1775 року заснував у степу поселення Середня, по материнській (дошлюбне прізвище бабусі Доля) — із села Берестове Запорізької області. Із золотою медаллю закінчив середню школу № 15 м. Ужгорода (1981). Упродовж усіх шкільних років його хобі — образотворче мистецтво (активний студієць знаменитої студії педагога-художника Золтана Баконія) та шахи. У 1981—1982 роках займався прикладною математикою, працюючи в обчислювальному центрі Ужгородського лісокомбінату. У 1982 року вступив на історичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив 1989 року. Строкову військову службу проходив у 1985—1987 роках у званні рядового в різних частинах Прикарпатського військового округу. По закінченні університету якийсь час працював молодшим науковим співробітником Закарпатського музею історії релігії і атеїзму. З осені 1989 року — аспірант кафедри історії СРСР і УРСР Ужгородського державного університету, з 1990 року — асистент, з 1992 року — доцент, з 2003 року — професор кафедри історії України Ужгородського національного університету.
Доробок
Кандидатську дисертацію захистив достроково в квітні 1992 року на тему «Відкриття і першовидання Слова о полку Ігоревім: історико-культурні аспекти» (науковий керівник професор кафедри історії України В. Задорожний). Докторську дисертацію на тему «Політична історія України-Русі доби трансформації імперії Рюриковичів (XII століття)» (науковий консультант — В. Задорожний) захистив у 2003 року у Харківському національному університеті.
Як історик, фахівець з раннього середньовіччя, досліджує історію Київської Русі, її літератури, суспільної думки. Цій тематиці присвятив, зокрема, книжки «Політична історія України-Русі доби трансформації імперії Рюриковичів (XII століття)» (2000); «Герої Слова о полку Ігоревім» (2001); «Землі і міста княжої України-Русі: нарис історичної географії» (2002); «Літописні джерела з історії княжої і козацької України-Русі» (2003). Про пізнішу історію та сьогодення України його книги «Стратегічні і фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України» (2010), «Сучасна Україна: портрет з натури» (2011). Остання в рейтингу українських книг року іменована спеціальною відзнакою президента рейтингу в номінації «Обрії».
Політичній історії Закарпаття присвячено його книжки «Хроніка Карпатської України» (2004), «Августин Волошин: коротка біографія» (2005), «Літопис Карпатської України» (2013). Історії Ужгорода від найдавніших часів до сьогодення — книги «Ужгород крізь віки» (2010) та «Ужгород: роки і люди» (2013). Історії християнства — «З історії християнства на Закарпатті» (2013), історії та географії сіл і міст краю — «Населені пункти і райони Закарпаття: історично-географічний довідник» (2014).
Перу професора С. Д. Федаки, педагога вищої школи, належить навчальний посібник «Історія України: з найдавніших часів до 1648 року» (К.: Знання, 2014. — 782 с. — Вища освіта XXI століття) — книга року (2014).
У співавторстві видав ряд краєзнавчих книжок: «Обличчя Ужгорода» (1996), «Ужгород: Путівник» (2001), «Обличчя Закарпаття» (2001), «Ужгород у стародавній листівці» (2003), посібник для школярів «Мій Ужгород» (2004, 2-ге видання — 2006), «Перші особи: історія Закарпаття у біографіях його керівників» (2011).
Автор близько півтора сотні статей у наукових виданнях Ужгорода, Львова, Чернівців, Одеси, Києва, Дніпропетровська. Харкова, Москви, а також кількох тисяч науково-популярних публікацій у різних виданнях, періодиці та Інтернеті Закарпаття, України, близького і далекого зарубіжжя з історії, політології, літературознавства, мистецтвознавства, публіцистики.
Письменник, поет і прозаїк, літературний критик й історик літератури Сергій Федака автор чотирьох збірок віршів «Дороги кохання» (2004), «Окрушини дзеркал» (2004), «Небесні суходоли» (2006), присвячених художньому дослідженню феномену кохання, та цільної збірки громадянської лірики «Калейдоскоп календаря» (2014). Прозову збірку «Яблуко від Єви» (2005) склали сюрреалістичні новели про пошуки людиною свого місця в житті і світі. Художньо-документальна повість «Карпатський кросворд» (2009) вводить читача у процеси становлення Карпатської України, а історико-пригодницький роман «Валет Валентина Другета» (2010) в життя останнього представника дворянської родини Другетів і давніх ужгородців. У періодиці та колективних книжках видрукував ряд перекладів, стислих літературних портретів письменників, рецензій на новинки художньої літератури.
Лауреат всеукраїнської літературної премії імені Зореслава та обласної літературної премії імені Федора Потушняка.
З травня 1993 р. щотижня публікувався як позаштатний політичний оглядач газети «Срібна Земля». Після розколу газети у 1996—1999 роках і дотепер як позаштатний політичний оглядач дописує до газети «Срібна Земля. ФЕСТ». З лютого 1999 року щотижня виступав з історико-краєзнавчими матеріалами в газеті «Ужгород». У 2004—2005 роках вів краєзнавчу рубрику в газеті «Чорна гора» (м. Виноградів). З кінця 2005 року регулярно друкувався в газетах «Закарпатська правда», «Тиждень». «West-експрес», «Чиста політика», «Післямова», з 2006 року — «РІО», «Трибуна» і «Старий Замок-Паланок». Спорадично публікувався ще в низці інших закарпатських газет, а також видань Львова та Києва. Був постійним автором журналу рецензій «Nova книга» (Суми). За опитуванням-рейтингом фонду «Демократичні ініціативи» 2004 року увійшов до списку 144 авторитетних журналістів України. Лауреат низки журналістської відзнак. Двічі лауреат Почесної відзнаки «Лицар Срібної Землі». Згідно з голосуванням жителів Закарпаття по телефону, листівками, інтернетом, електронною поштою (всього проголосувало 38153 чоловік), згідно рішень правлінь міжнародної ради «Віжи — 3000», світового центру «Віжиє» та ОДТРК «Тиса-1», редакцій газет: «Новини Закарпаття», «Срібна Земля Фест», «Закарпатська правда», «Карпаті ігоз со», протокол № 43 від 14 січня 2014 року, лауреат конкурсу «Найкращий Закарпатець — 2013» серед чоловіків.
Примітки
Література
- Федака Сергій Дмитрович // Під покровительством музи Кліо: Історичному факультету Ужгородського національного університету — 60 років. — Ужгород, 2005. — С. 129-130.
- Федака Сергій Дмитрович // Закарпаття. Хто є хто. Міжнародне довідково-бібліографічне видання. Вип. ІІІ. — К., 2007. — С. 164.
- Олашин М. В. Федака Сергій Дмитрович / Олашин М. В., Історичний факультет Ужгородського національного університету. — Ужгород : Ґражда, 2010. — С. 232—234.
- Сергій Федака. Біобібліографічний довідник. — Ужгород: Видавництво TIMPANI, 2014. — 256 с.
- М. В. Олашин. Федака Сергій Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Презентація нового роману (10 березня 2010 р.) |
| | Інтерв'ю Сергій Федака (5 січня 2011 р.) |
| | Письменник за прилавком. Сергій Федака (13 грудня 2016 р.) |
| | День української писемності та мови: професор Сергій Федака (31 жовтня 2018 р.) |
- // Медіа-центр УжНУ.
- Костянтин Родик // ClipNews.info.
- Костянтин Родик Клімат + політика = портрет з натури // Україна молода. — № 4. — 2012. — 11 січня.
- Вегеш М. М. Федака Сергій Дмитрович
- Кафедра Античності, Середньовіччя та історії України домодерної доби. Федака Сергій Дмитрович
- // Медіа-центр УжНУ.
 | Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Dmitrovich Fedaka nar 22 serpnya 1964 Mariupol ukrayinskij naukovec doktor istorichnih nauk profesor kafedri istoriyi Ukrayini Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu pismennik zhurnalist Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Sergij Dmitrovich FedakaNarodivsya 22 serpnya 1964 1964 08 22 59 rokiv MariupolKrayina SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist zhurnalist pismennikAlma mater Uzhgorodskij derzhavnij universitetGaluz istoriyaZaklad Uzhgorodskij nacionalnij universitetPosada profesor kafedri istoriyi UkrayiniVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukChlenstvo Nacionalna spilka pismennikiv UkrayiniBiografiyaNarodivsya 22 serpnya 1964 roku u m Mariupol Doneckoyi oblasti v rodini vchiteliv Rid batka pohodit iz s Kalnik Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti materi zi Shidnoyi Ukrayini po batkivskij liniyi iz sela Novotroyicke Doneckoyi oblasti de rid Yeromkiv pislya likvidaciyi Katerinoyu II Zaporizkoyi Sichi 1775 roku zasnuvav u stepu poselennya Serednya po materinskij doshlyubne prizvishe babusi Dolya iz sela Berestove Zaporizkoyi oblasti Iz zolotoyu medallyu zakinchiv serednyu shkolu 15 m Uzhgoroda 1981 Uprodovzh usih shkilnih rokiv jogo hobi obrazotvorche mistectvo aktivnij studiyec znamenitoyi studiyi pedagoga hudozhnika Zoltana Bakoniya ta shahi U 1981 1982 rokah zajmavsya prikladnoyu matematikoyu pracyuyuchi v obchislyuvalnomu centri Uzhgorodskogo lisokombinatu U 1982 roku vstupiv na istorichnij fakultet Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu yakij zakinchiv 1989 roku Strokovu vijskovu sluzhbu prohodiv u 1985 1987 rokah u zvanni ryadovogo v riznih chastinah Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Po zakinchenni universitetu yakijs chas pracyuvav molodshim naukovim spivrobitnikom Zakarpatskogo muzeyu istoriyi religiyi i ateyizmu Z oseni 1989 roku aspirant kafedri istoriyi SRSR i URSR Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu z 1990 roku asistent z 1992 roku docent z 2003 roku profesor kafedri istoriyi Ukrayini Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu DorobokKandidatsku disertaciyu zahistiv dostrokovo v kvitni 1992 roku na temu Vidkrittya i pershovidannya Slova o polku Igorevim istoriko kulturni aspekti naukovij kerivnik profesor kafedri istoriyi Ukrayini V Zadorozhnij Doktorsku disertaciyu na temu Politichna istoriya Ukrayini Rusi dobi transformaciyi imperiyi Ryurikovichiv XII stolittya naukovij konsultant V Zadorozhnij zahistiv u 2003 roku u Harkivskomu nacionalnomu universiteti Yak istorik fahivec z rannogo serednovichchya doslidzhuye istoriyu Kiyivskoyi Rusi yiyi literaturi suspilnoyi dumki Cij tematici prisvyativ zokrema knizhki Politichna istoriya Ukrayini Rusi dobi transformaciyi imperiyi Ryurikovichiv XII stolittya 2000 Geroyi Slova o polku Igorevim 2001 Zemli i mista knyazhoyi Ukrayini Rusi naris istorichnoyi geografiyi 2002 Litopisni dzherela z istoriyi knyazhoyi i kozackoyi Ukrayini Rusi 2003 Pro piznishu istoriyu ta sogodennya Ukrayini jogo knigi Strategichni i frontovi operaciyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni na teritoriyi Ukrayini 2010 Suchasna Ukrayina portret z naturi 2011 Ostannya v rejtingu ukrayinskih knig roku imenovana specialnoyu vidznakoyu prezidenta rejtingu v nominaciyi Obriyi Politichnij istoriyi Zakarpattya prisvyacheno jogo knizhki Hronika Karpatskoyi Ukrayini 2004 Avgustin Voloshin korotka biografiya 2005 Litopis Karpatskoyi Ukrayini 2013 Istoriyi Uzhgoroda vid najdavnishih chasiv do sogodennya knigi Uzhgorod kriz viki 2010 ta Uzhgorod roki i lyudi 2013 Istoriyi hristiyanstva Z istoriyi hristiyanstva na Zakarpatti 2013 istoriyi ta geografiyi sil i mist krayu Naseleni punkti i rajoni Zakarpattya istorichno geografichnij dovidnik 2014 Peru profesora S D Fedaki pedagoga vishoyi shkoli nalezhit navchalnij posibnik Istoriya Ukrayini z najdavnishih chasiv do 1648 roku K Znannya 2014 782 s Visha osvita XXI stolittya kniga roku 2014 U spivavtorstvi vidav ryad krayeznavchih knizhok Oblichchya Uzhgoroda 1996 Uzhgorod Putivnik 2001 Oblichchya Zakarpattya 2001 Uzhgorod u starodavnij listivci 2003 posibnik dlya shkolyariv Mij Uzhgorod 2004 2 ge vidannya 2006 Pershi osobi istoriya Zakarpattya u biografiyah jogo kerivnikiv 2011 Avtor blizko pivtora sotni statej u naukovih vidannyah Uzhgoroda Lvova Chernivciv Odesi Kiyeva Dnipropetrovska Harkova Moskvi a takozh kilkoh tisyach naukovo populyarnih publikacij u riznih vidannyah periodici ta Interneti Zakarpattya Ukrayini blizkogo i dalekogo zarubizhzhya z istoriyi politologiyi literaturoznavstva mistectvoznavstva publicistiki Pismennik poet i prozayik literaturnij kritik j istorik literaturi Sergij Fedaka avtor chotiroh zbirok virshiv Dorogi kohannya 2004 Okrushini dzerkal 2004 Nebesni suhodoli 2006 prisvyachenih hudozhnomu doslidzhennyu fenomenu kohannya ta cilnoyi zbirki gromadyanskoyi liriki Kalejdoskop kalendarya 2014 Prozovu zbirku Yabluko vid Yevi 2005 sklali syurrealistichni noveli pro poshuki lyudinoyu svogo miscya v zhitti i sviti Hudozhno dokumentalna povist Karpatskij krosvord 2009 vvodit chitacha u procesi stanovlennya Karpatskoyi Ukrayini a istoriko prigodnickij roman Valet Valentina Drugeta 2010 v zhittya ostannogo predstavnika dvoryanskoyi rodini Drugetiv i davnih uzhgorodciv U periodici ta kolektivnih knizhkah vidrukuvav ryad perekladiv stislih literaturnih portretiv pismennikiv recenzij na novinki hudozhnoyi literaturi Laureat vseukrayinskoyi literaturnoyi premiyi imeni Zoreslava ta oblasnoyi literaturnoyi premiyi imeni Fedora Potushnyaka Z travnya 1993 r shotizhnya publikuvavsya yak pozashtatnij politichnij oglyadach gazeti Sribna Zemlya Pislya rozkolu gazeti u 1996 1999 rokah i doteper yak pozashtatnij politichnij oglyadach dopisuye do gazeti Sribna Zemlya FEST Z lyutogo 1999 roku shotizhnya vistupav z istoriko krayeznavchimi materialami v gazeti Uzhgorod U 2004 2005 rokah viv krayeznavchu rubriku v gazeti Chorna gora m Vinogradiv Z kincya 2005 roku regulyarno drukuvavsya v gazetah Zakarpatska pravda Tizhden West ekspres Chista politika Pislyamova z 2006 roku RIO Tribuna i Starij Zamok Palanok Sporadichno publikuvavsya she v nizci inshih zakarpatskih gazet a takozh vidan Lvova ta Kiyeva Buv postijnim avtorom zhurnalu recenzij Nova kniga Sumi Za opituvannyam rejtingom fondu Demokratichni iniciativi 2004 roku uvijshov do spisku 144 avtoritetnih zhurnalistiv Ukrayini Laureat nizki zhurnalistskoyi vidznak Dvichi laureat Pochesnoyi vidznaki Licar Sribnoyi Zemli Zgidno z golosuvannyam zhiteliv Zakarpattya po telefonu listivkami internetom elektronnoyu poshtoyu vsogo progolosuvalo 38153 cholovik zgidno rishen pravlin mizhnarodnoyi radi Vizhi 3000 svitovogo centru Vizhiye ta ODTRK Tisa 1 redakcij gazet Novini Zakarpattya Sribna Zemlya Fest Zakarpatska pravda Karpati igoz so protokol 43 vid 14 sichnya 2014 roku laureat konkursu Najkrashij Zakarpatec 2013 sered cholovikiv PrimitkiLiteraturaFedaka Sergij Dmitrovich Pid pokrovitelstvom muzi Klio Istorichnomu fakultetu Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu 60 rokiv Uzhgorod 2005 S 129 130 Fedaka Sergij Dmitrovich Zakarpattya Hto ye hto Mizhnarodne dovidkovo bibliografichne vidannya Vip III K 2007 S 164 Olashin M V Fedaka Sergij Dmitrovich Olashin M V Istorichnij fakultet Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Uzhgorod Grazhda 2010 S 232 234 Sergij Fedaka Biobibliografichnij dovidnik Uzhgorod Vidavnictvo TIMPANI 2014 256 s M V Olashin Fedaka Sergij Dmitrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaZovnishni videofajli Prezentaciya novogo romanu 10 bereznya 2010 r Interv yu Sergij Fedaka 5 sichnya 2011 r Pismennik za prilavkom Sergij Fedaka 13 grudnya 2016 r Den ukrayinskoyi pisemnosti ta movi profesor Sergij Fedaka 31 zhovtnya 2018 r Media centr UzhNU Kostyantin Rodik ClipNews info Kostyantin Rodik Klimat politika portret z naturi Ukrayina moloda 4 2012 11 sichnya Vegesh M M Fedaka Sergij Dmitrovich Kafedra Antichnosti Serednovichchya ta istoriyi Ukrayini domodernoyi dobi Fedaka Sergij Dmitrovich Media centr UzhNU Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2016 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2016