Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Газікумухське (Казікумухське, Дагестанське) шамхальство (Гъазигъумуксса шамхаллугъ) Казикумухское шамхальство— термін, введений в обіг у дагестанську історіографію не раніше середини XX-го століття і покликаний означати нібито існувало державне утворення на території Дагестану в період VIII—XVII століття. Проте це не виключає того, що є кілька свідчень про те, що селище «Казикумук» було однією з резиденцій кумицького шамхала, а також про існування області «Казикумуклук, Казикумук» під владою шамхала та з корінним населенням з «дагестанських татар», згодом змішалися з переселеними в область із перських земель племенами.
| Гъазигъумуксса шамхаллугъ Газікумухське шамхальство | ||||
| ||||
| Столиця | ||||
| Мови | лакська кумицька | |||
| Релігії | Іслам | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Айдемір I | ||||
| Історія | ||||
| - Засноване | XI ст. | |||
| - Розпад | Введіть дату зникнення | |||
Історія
Заснування
Утворилося навколо другої столиці держави Сарір — Кумух. Тут правили родичи сарірської династії. Вони прийняли титул «шамхал», що зводиться дослідниками до словосполучення «шах баал», де перше слово, є одним з відомих титулів царів Саріру, а друге, в перекладі з перської, означає «дерево, кущ». Звідси — родич шаха, гілка родини шаха. На рубежі XI–XII століть у Кумухі шамхали роблять іслам державною релігією. Кумух стає основним форпостом ісламу в Лакії, де був похований предводитель газіїв (борців за віру) амір Каландар, місіонер посланий сюди з Мекки в XI столітті. Водночас саме в цей час Кумухські шамхали стають остаточно незалежними від держави Сарір.
Шамхали, спираючись на військову силу газіїв проводили активну політику з ісламізації гірської частини Дагестану, чому також сприяла діяльність Фірабурза I (1063–1096). Щороку шамхали організовували походи газіїв на невірних, за що Кумух у XIV ст. отримує почесну приставку «гази», ставши Газі-Кумух.
Тривалий час шамхальству доводилося протистояти зазіхань з боку Дербентського емірата та Ширвана. Ймовірно в цей час встановлює союзницькі відносини з державою Сельджуків. У 1170-х роках вело запеклі війни проти Ширвану та Грузії. Водночас продовжувалася політика ісламізації підвладних володінь південного Дагестану.
У 1240 році держава стикнулася із вторгненням золотоординського війська на чолі із Бугдаєм. Втім незважаючи на відчайдушний спротив населення шамхальства, монголи захопили столицю Кумух. Тоді населення перейшло до партизанської тактики, що змусило ворогів відступити. Проте Газі-Кумухський шамхал змушений був визнати зверхність Бату, хана Золотої орди. В подальшому шамхали намагалися маневрувати між Золотою ордою та державною Хулагуїдів (Ільханів). У 1302 році шамхал Бадр встановив дружні стосунки з Газаном, володарем держави Ільханів. Водночас шамхальство тривалий час воювало з державою .
Піднесення
На початку XIV століття воно засвідчено в письмових джерелах як назва Дагестан. З 1318 року шамхальство вступило у тривалий конфлікт з Ширваном та Аварським нуцальством за вплив на Кайтазьке уцмійство. У 1395–1396 році війська Газікумухського шамхальства підтримали Тохтамиша у боротьбі проти Тамерлана. Останньому, незважаючи на відчайдушній спротив, вдалося перемогти шамхала та сплюндрувати усі містечка.
У середині XVI століття шамхальство являло собою могутню ісламську державу Північного Кавказу. Шамхала стали називати навіть «падишахом», здатним виставити 20-тисячне кінне військо та близько 80 тис. піших вояків. Маючи таку військову потугу здійснювали численні походи до Грузії, Великої та Малої Кабарди. Шамхал Чопан володів всім краєм від кордонів Кайтазького уцмійства, Кюринського округу, Аварії, Черкесії та річки Терек до Каспійського моря. В цей час шамхал в союзі з Кахетинським царством вступив у конфлікт з Ширваном за право володарювати у північному Азербайджані.
У 1556 році шамхал Будай I намагався встановити з Московським царством дружні стосунки, які б сприяли пожвавленню торговельних відносин. Проте мир зберігався недовго. У 1560 році за наказом царя Івана IV Грозного московити разом з кабардинцями вперше вдерлося на землі шамхальства. У 1567 році, намагаючись перешкодити московитам та кабардинцям князя Темрюка встановити фортецю біля злиття Сунжи і Терека, загинули шамхал Будай I та його брат Сурхай. Проте вже за шамхала Чопана газікумухці зуміли взяти реванш. Він уклав союз з Османською імперією та Кримським ханством, до військ яких приєднався у 1570 році з метою захоплення Астрахані. Втім цей похід не був вдалим.
Водночас було укладено союз з перською династією Сефевідів. У 1577 році шамхал Чопан виступив проти кизилбашей, які вдерлися до Ширвану. За перемоги над ними отримав нагороди від османського султана. Проте у 1578 році не надав допомогу османським військам у війні з персами за Шемаху. За це того ж року яничари сплюндрували столицю шамхальства. Лише партизанська боротьба змусила османів відступити з Дагестану.
Занепад
Війни з Московським царством, Персією та Османською імперією спричинило послаблення держави, постійні вторгнення ворогів підривало економічну базу держави, порушували торговельні зв'язки. У 1588 році московити заклали на річці Терек фортецю Терське містечко. Після цього тиск Московії на північні кордони шамхальства посилився.
Коли Чопан помер у 1589 році в Буйнаку, його сини розділили між собою всі його володіння: Ільдар обрав своїм місцеперебуванням Буйнак і Тарки, Мухаммад залишився в Казаніще, Андій — в Кафіркумухі, Гірей — в Гілі.
У 1590 році московити на чолі із князем Андрієм Хворостиним здійснили похід на землі газікумухців, в результаті чого останні втратили землі біля річки Сулак. З кінця 1590-х років погіршуються стосунки з Кахетінським царством.
Першим серйозним ударом по єдності і цілісності шамхальства стало відділення земель між ріками Терек і Сулак. На цій території вже на початку XVII ст. було утворено самостійне , яке отримало назву від аула , що став його центром. Приводом до створення Ендирейського володіння послужила відмова синів Чубай-шамхала Ільдара, Магомеда, Андия і Гірея визнавати право на отримання частки батьківської спадщини за їх рідним братом по батькові Султан-Мутом (Султан-Махмудом), народженим від шлюбу шамхала на кабардинській знатній узденці, вважаючи його чанкою. Тоді Султан-Махмуд вирушив до Кабарди, зібрав там за допомогою родичів по матері великий загін військ, повернувся до шамхальства, захопив землі між річками Сулаком і Тереком з нижньою частиною Мічікіча і Салатавського округу до гори Керхі, що на кордоні Гумбета і став проводити практично незалежну від Тарки і Газікумуха політику.
Проте Султан-Мута остаточно не порвав стосунки з шамхальством. У 1605 році саме Султан-Мута разом з родичем Гіреєм завдали нищівної поразки московському війську з союзникам на Караманському полі. Проте у 1614 році шамхал Андій визнав зверхність московського царя Михайла I Романова. Водночас шамхал відчував тиск з боку перського шаха Аббаса I, який підкорив Ширван, Кахетію та Картлі.
У 1635 році після смерті шамхала Ільдара з'їзд володарів шамхальства висловився за обрання шамхалом Султан-Мута, проте він по старості відмовився від цього почесного і авторитетного титулу на користь свого старшого сина Айдеміра. Таке становище зберігалося до 1641 року, коли Айдемір загинув під час походу проти балкарців.
У 1642 році в ході династичних суперечок титул «шамхал» переходить до Тарковських володарів з шамхальської гілки в Тарки, що дає початок утворенню Тарковського шамхальства як незалежного володіння. Пізніше від шамхальства також відділяється князівство . В результаті феодальної роздробленості в Газі-Кумухі володарем обирається Алібек II з титулом халклавчі. Лише син останнього Сурхай I у 1700 році створює Газікумухське ханство.
Шамхали
Сарірська династія (династія Абдулли)
імена невідомі XI — 1240 рік Першим відомий представник (син Абдалли з сарірської династії, який перейшов в іслам) у 734 році прийняв титул шамхала, залишаючись васалом держави Сарір. Проте титул прийняли за ім'я. В подальшому його нащадки створили власну державу.
Лакська династія
- Чопан ібн Султан-Алі (1240–1260)
- невідомі правителі (1260–1295)
- Бадр I (1295–1304)
- Ахсувар-шамхал I (1320-?)
- невідомі володарі до 1443 року
Кумицька династія
- невідомі володарі 1443–1485
- з титулом падишах 1485–1510
- Уллу-Ахай I (1510-?)
- Уллу-Ахай II (сер. XVI століття)
- Алібек I
- Умал Мухаммад I (1551–1557)
- Будай I (1557–1567)
- (1567–1569)
- Чопан (1569–1589)
- Сурхай II (1589–1604)
- Андій (1604–1623)
- Аділь-Герей I (1609–1614)
- Ільдар (1623–1635)
- Айдемір I (1635–1641)
Територія
До складу шамхальства входили частина північного Азербайджану, південний Дагестан, Тарковське володіння, Тюменське володіння, Мічико (Чечня) і частина Малої Кабарди. Воно охоплювало територію, заселену усіма кумиками, лакцями та частково даргинцями, що входили в союз Акуша-Дарго.
Газі-Кумух слугував місцем перебування шамхала до кінця XVI ст. З цього часу вони взимку жили в Тарки або Буйнаку, а влітку поверталися в Газі-Кумуха. Така ситуація тривала до розпаду шамхальства.
Державне управління
Правителями Газікумухського шамхальства були шамхали, яких також звали падишах й валі. Шамхала обирали на зборах представників династії та вищої знаті на з'їзді у Газі-Кумух. Тоді ж обирався кримшамхал (від лакського к'ірим-шамхал, тобто спадкоємець шамхала).
Шамхали очолювали законодавчі та дорадчі органи влади, чинили суд і розправу, керували зовнішньою політикою, були головнокомандуючими військовими силами. Шамхальський двір являв собою на кшталт центрального уряду. Зовнішньою політикою займався сам шамхал і його наближені. Проте перемовини з іншими державами від імені шамхалів вели спеціальні посли. підлеглими були візірі, кадії, аміри.
Управління здійснювалося згідно з нормами адату й шаріату. Адатами керувалися правителі і місцеві володарі, представники сільської адміністрації. Кадії (судді) розбирали переважно цивільні справи за нормами шаріату, керуючись шафіїтським мазхабом.
Економіка
У шамхальство входили території з різними кліматичними умовами, від напівпустельних прикаспійських степів, передгір'їв, гірських плато до високогір'я, що накладало відбиток на господарську діяльність їх мешканців. Природно-кліматичні умови в шамхальстві були сприятливими для занять сільським господарством (землеробством, скотарством, садівництвом), дозволяли вести багатогалузеве господарство.
Шамхальство було пов'язано широкою мережею торгових шляхів практично з усіма феодальними володіннями і союзами сільських громад Дагестану, так як займало дуже важливу в стратегічному відношенні територію. Через неї проходили внутришньодагестанські торгові шляхи. Через Кумух проходила одна з північних гілок Шовкового шляху, куди з'їжджалися купці з Бухари, Стамбула та Імперії Великих Моголів. Мита з торговельних караванів, що проходили по приморській трасі значно поповнювали казну шамхалів.
Газікумухське шамхальство не мало тісних внутрішніх економічних зв'язків між різними його частинами, тому часто переживало феодальні чвари і міжусобиці, сепаратистські тенденції місцевих володарів (беків, кримшамхалів).
Джерела
- И. Ш. Гусейнов. Образование казикумухского шамхальства: Автореф. дисс. канд. ист. наук. Махачкала, 1998, с. 15.
- С. К. Каммаев. Легендарная Лакия: Краткий энциклопедический справочник о Лакии и лакцах. Т.1 — Махачкала: Тип. ДНЦ РАН, 2007.
- Л. И. Лавров. Новое о Зирих-Геране и Казикумухских шамхалах // Из истории дореволюционного Дагестана. Махачкала, 1976. С. 216, 217
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gazikumuhske Kazikumuhske Dagestanske shamhalstvo Gazigumukssa shamhallug Kazikumuhskoe shamhalstvo termin vvedenij v obig u dagestansku istoriografiyu ne ranishe seredini XX go stolittya i poklikanij oznachati nibito isnuvalo derzhavne utvorennya na teritoriyi Dagestanu v period VIII XVII stolittya Prote ce ne viklyuchaye togo sho ye kilka svidchen pro te sho selishe Kazikumuk bulo odniyeyu z rezidencij kumickogo shamhala a takozh pro isnuvannya oblasti Kazikumukluk Kazikumuk pid vladoyu shamhala ta z korinnim naselennyam z dagestanskih tatar zgodom zmishalisya z pereselenimi v oblast iz perskih zemel plemenami Gazigumukssa shamhallug Gazikumuhske shamhalstvo Life span Stolicya Movi lakska kumicka Religiyi Islam Forma pravlinnya monarhiya Ajdemir I Istoriya Zasnovane XI st Rozpad Vvedit datu zniknennya Dagestan v starodavnomu svitiKavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratDagestan u skladi SRSRDagestanska ARSRPivnichno Kavkazkij krajDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaZasnuvannya Utvorilosya navkolo drugoyi stolici derzhavi Sarir Kumuh Tut pravili rodichi sarirskoyi dinastiyi Voni prijnyali titul shamhal sho zvoditsya doslidnikami do slovospoluchennya shah baal de pershe slovo ye odnim z vidomih tituliv cariv Sariru a druge v perekladi z perskoyi oznachaye derevo kush Zvidsi rodich shaha gilka rodini shaha Na rubezhi XI XII stolit u Kumuhi shamhali roblyat islam derzhavnoyu religiyeyu Kumuh staye osnovnim forpostom islamu v Lakiyi de buv pohovanij predvoditel gaziyiv borciv za viru amir Kalandar misioner poslanij syudi z Mekki v XI stolitti Vodnochas same v cej chas Kumuhski shamhali stayut ostatochno nezalezhnimi vid derzhavi Sarir Shamhali spirayuchis na vijskovu silu gaziyiv provodili aktivnu politiku z islamizaciyi girskoyi chastini Dagestanu chomu takozh spriyala diyalnist Firaburza I 1063 1096 Shoroku shamhali organizovuvali pohodi gaziyiv na nevirnih za sho Kumuh u XIV st otrimuye pochesnu pristavku gazi stavshi Gazi Kumuh Trivalij chas shamhalstvu dovodilosya protistoyati zazihan z boku Derbentskogo emirata ta Shirvana Jmovirno v cej chas vstanovlyuye soyuznicki vidnosini z derzhavoyu Seldzhukiv U 1170 h rokah velo zapekli vijni proti Shirvanu ta Gruziyi Vodnochas prodovzhuvalasya politika islamizaciyi pidvladnih volodin pivdennogo Dagestanu U 1240 roci derzhava stiknulasya iz vtorgnennyam zolotoordinskogo vijska na choli iz Bugdayem Vtim nezvazhayuchi na vidchajdushnij sprotiv naselennya shamhalstva mongoli zahopili stolicyu Kumuh Todi naselennya perejshlo do partizanskoyi taktiki sho zmusilo vorogiv vidstupiti Prote Gazi Kumuhskij shamhal zmushenij buv viznati zverhnist Batu hana Zolotoyi ordi V podalshomu shamhali namagalisya manevruvati mizh Zolotoyu ordoyu ta derzhavnoyu Hulaguyidiv Ilhaniv U 1302 roci shamhal Badr vstanoviv druzhni stosunki z Gazanom volodarem derzhavi Ilhaniv Vodnochas shamhalstvo trivalij chas voyuvalo z derzhavoyu Pidnesennya Na pochatku XIV stolittya vono zasvidcheno v pismovih dzherelah yak nazva Dagestan Z 1318 roku shamhalstvo vstupilo u trivalij konflikt z Shirvanom ta Avarskim nucalstvom za vpliv na Kajtazke ucmijstvo U 1395 1396 roci vijska Gazikumuhskogo shamhalstva pidtrimali Tohtamisha u borotbi proti Tamerlana Ostannomu nezvazhayuchi na vidchajdushnij sprotiv vdalosya peremogti shamhala ta splyundruvati usi mistechka U seredini XVI stolittya shamhalstvo yavlyalo soboyu mogutnyu islamsku derzhavu Pivnichnogo Kavkazu Shamhala stali nazivati navit padishahom zdatnim vistaviti 20 tisyachne kinne vijsko ta blizko 80 tis pishih voyakiv Mayuchi taku vijskovu potugu zdijsnyuvali chislenni pohodi do Gruziyi Velikoyi ta Maloyi Kabardi Shamhal Chopan volodiv vsim krayem vid kordoniv Kajtazkogo ucmijstva Kyurinskogo okrugu Avariyi Cherkesiyi ta richki Terek do Kaspijskogo morya V cej chas shamhal v soyuzi z Kahetinskim carstvom vstupiv u konflikt z Shirvanom za pravo volodaryuvati u pivnichnomu Azerbajdzhani U 1556 roci shamhal Budaj I namagavsya vstanoviti z Moskovskim carstvom druzhni stosunki yaki b spriyali pozhvavlennyu torgovelnih vidnosin Prote mir zberigavsya nedovgo U 1560 roci za nakazom carya Ivana IV Groznogo moskoviti razom z kabardincyami vpershe vderlosya na zemli shamhalstva U 1567 roci namagayuchis pereshkoditi moskovitam ta kabardincyam knyazya Temryuka vstanoviti fortecyu bilya zlittya Sunzhi i Tereka zaginuli shamhal Budaj I ta jogo brat Surhaj Prote vzhe za shamhala Chopana gazikumuhci zumili vzyati revansh Vin uklav soyuz z Osmanskoyu imperiyeyu ta Krimskim hanstvom do vijsk yakih priyednavsya u 1570 roci z metoyu zahoplennya Astrahani Vtim cej pohid ne buv vdalim Vodnochas bulo ukladeno soyuz z perskoyu dinastiyeyu Sefevidiv U 1577 roci shamhal Chopan vistupiv proti kizilbashej yaki vderlisya do Shirvanu Za peremogi nad nimi otrimav nagorodi vid osmanskogo sultana Prote u 1578 roci ne nadav dopomogu osmanskim vijskam u vijni z persami za Shemahu Za ce togo zh roku yanichari splyundruvali stolicyu shamhalstva Lishe partizanska borotba zmusila osmaniv vidstupiti z Dagestanu Zanepad Vijni z Moskovskim carstvom Persiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu sprichinilo poslablennya derzhavi postijni vtorgnennya vorogiv pidrivalo ekonomichnu bazu derzhavi porushuvali torgovelni zv yazki U 1588 roci moskoviti zaklali na richci Terek fortecyu Terske mistechko Pislya cogo tisk Moskoviyi na pivnichni kordoni shamhalstva posilivsya Koli Chopan pomer u 1589 roci v Bujnaku jogo sini rozdilili mizh soboyu vsi jogo volodinnya Ildar obrav svoyim misceperebuvannyam Bujnak i Tarki Muhammad zalishivsya v Kazanishe Andij v Kafirkumuhi Girej v Gili U 1590 roci moskoviti na choli iz knyazem Andriyem Hvorostinim zdijsnili pohid na zemli gazikumuhciv v rezultati chogo ostanni vtratili zemli bilya richki Sulak Z kincya 1590 h rokiv pogirshuyutsya stosunki z Kahetinskim carstvom Pershim serjoznim udarom po yednosti i cilisnosti shamhalstva stalo viddilennya zemel mizh rikami Terek i Sulak Na cij teritoriyi vzhe na pochatku XVII st bulo utvoreno samostijne yake otrimalo nazvu vid aula sho stav jogo centrom Privodom do stvorennya Endirejskogo volodinnya posluzhila vidmova siniv Chubaj shamhala Ildara Magomeda Andiya i Gireya viznavati pravo na otrimannya chastki batkivskoyi spadshini za yih ridnim bratom po batkovi Sultan Mutom Sultan Mahmudom narodzhenim vid shlyubu shamhala na kabardinskij znatnij uzdenci vvazhayuchi jogo chankoyu Todi Sultan Mahmud virushiv do Kabardi zibrav tam za dopomogoyu rodichiv po materi velikij zagin vijsk povernuvsya do shamhalstva zahopiv zemli mizh richkami Sulakom i Terekom z nizhnoyu chastinoyu Michikicha i Salatavskogo okrugu do gori Kerhi sho na kordoni Gumbeta i stav provoditi praktichno nezalezhnu vid Tarki i Gazikumuha politiku Prote Sultan Muta ostatochno ne porvav stosunki z shamhalstvom U 1605 roci same Sultan Muta razom z rodichem Gireyem zavdali nishivnoyi porazki moskovskomu vijsku z soyuznikam na Karamanskomu poli Prote u 1614 roci shamhal Andij viznav zverhnist moskovskogo carya Mihajla I Romanova Vodnochas shamhal vidchuvav tisk z boku perskogo shaha Abbasa I yakij pidkoriv Shirvan Kahetiyu ta Kartli U 1635 roci pislya smerti shamhala Ildara z yizd volodariv shamhalstva vislovivsya za obrannya shamhalom Sultan Muta prote vin po starosti vidmovivsya vid cogo pochesnogo i avtoritetnogo titulu na korist svogo starshogo sina Ajdemira Take stanovishe zberigalosya do 1641 roku koli Ajdemir zaginuv pid chas pohodu proti balkarciv U 1642 roci v hodi dinastichnih superechok titul shamhal perehodit do Tarkovskih volodariv z shamhalskoyi gilki v Tarki sho daye pochatok utvorennyu Tarkovskogo shamhalstva yak nezalezhnogo volodinnya Piznishe vid shamhalstva takozh viddilyayetsya knyazivstvo V rezultati feodalnoyi rozdroblenosti v Gazi Kumuhi volodarem obirayetsya Alibek II z titulom halklavchi Lishe sin ostannogo Surhaj I u 1700 roci stvoryuye Gazikumuhske hanstvo ShamhaliSarirska dinastiya dinastiya Abdulli imena nevidomi XI 1240 rik Pershim vidomij predstavnik sin Abdalli z sarirskoyi dinastiyi yakij perejshov v islam u 734 roci prijnyav titul shamhala zalishayuchis vasalom derzhavi Sarir Prote titul prijnyali za im ya V podalshomu jogo nashadki stvorili vlasnu derzhavu Lakska dinastiya Chopan ibn Sultan Ali 1240 1260 nevidomi praviteli 1260 1295 Badr I 1295 1304 Ahsuvar shamhal I 1320 nevidomi volodari do 1443 roku Kumicka dinastiya nevidomi volodari 1443 1485 z titulom padishah 1485 1510 Ullu Ahaj I 1510 Ullu Ahaj II ser XVI stolittya Alibek I Umal Muhammad I 1551 1557 Budaj I 1557 1567 1567 1569 Chopan 1569 1589 Surhaj II 1589 1604 Andij 1604 1623 Adil Gerej I 1609 1614 Ildar 1623 1635 Ajdemir I 1635 1641 TeritoriyaDo skladu shamhalstva vhodili chastina pivnichnogo Azerbajdzhanu pivdennij Dagestan Tarkovske volodinnya Tyumenske volodinnya Michiko Chechnya i chastina Maloyi Kabardi Vono ohoplyuvalo teritoriyu zaselenu usima kumikami lakcyami ta chastkovo dargincyami sho vhodili v soyuz Akusha Dargo Gazi Kumuh sluguvav miscem perebuvannya shamhala do kincya XVI st Z cogo chasu voni vzimku zhili v Tarki abo Bujnaku a vlitku povertalisya v Gazi Kumuha Taka situaciya trivala do rozpadu shamhalstva Derzhavne upravlinnyaPravitelyami Gazikumuhskogo shamhalstva buli shamhali yakih takozh zvali padishah j vali Shamhala obirali na zborah predstavnikiv dinastiyi ta vishoyi znati na z yizdi u Gazi Kumuh Todi zh obiravsya krimshamhal vid lakskogo k irim shamhal tobto spadkoyemec shamhala Shamhali ocholyuvali zakonodavchi ta doradchi organi vladi chinili sud i rozpravu keruvali zovnishnoyu politikoyu buli golovnokomanduyuchimi vijskovimi silami Shamhalskij dvir yavlyav soboyu na kshtalt centralnogo uryadu Zovnishnoyu politikoyu zajmavsya sam shamhal i jogo nablizheni Prote peremovini z inshimi derzhavami vid imeni shamhaliv veli specialni posli pidleglimi buli viziri kadiyi amiri Upravlinnya zdijsnyuvalosya zgidno z normami adatu j shariatu Adatami keruvalisya praviteli i miscevi volodari predstavniki silskoyi administraciyi Kadiyi suddi rozbirali perevazhno civilni spravi za normami shariatu keruyuchis shafiyitskim mazhabom EkonomikaU shamhalstvo vhodili teritoriyi z riznimi klimatichnimi umovami vid napivpustelnih prikaspijskih stepiv peredgir yiv girskih plato do visokogir ya sho nakladalo vidbitok na gospodarsku diyalnist yih meshkanciv Prirodno klimatichni umovi v shamhalstvi buli spriyatlivimi dlya zanyat silskim gospodarstvom zemlerobstvom skotarstvom sadivnictvom dozvolyali vesti bagatogaluzeve gospodarstvo Shamhalstvo bulo pov yazano shirokoyu merezheyu torgovih shlyahiv praktichno z usima feodalnimi volodinnyami i soyuzami silskih gromad Dagestanu tak yak zajmalo duzhe vazhlivu v strategichnomu vidnoshenni teritoriyu Cherez neyi prohodili vnutrishnodagestanski torgovi shlyahi Cherez Kumuh prohodila odna z pivnichnih gilok Shovkovogo shlyahu kudi z yizhdzhalisya kupci z Buhari Stambula ta Imperiyi Velikih Mogoliv Mita z torgovelnih karavaniv sho prohodili po primorskij trasi znachno popovnyuvali kaznu shamhaliv Gazikumuhske shamhalstvo ne malo tisnih vnutrishnih ekonomichnih zv yazkiv mizh riznimi jogo chastinami tomu chasto perezhivalo feodalni chvari i mizhusobici separatistski tendenciyi miscevih volodariv bekiv krimshamhaliv DzherelaI Sh Gusejnov Obrazovanie kazikumuhskogo shamhalstva Avtoref diss kand ist nauk Mahachkala 1998 s 15 S K Kammaev Legendarnaya Lakiya Kratkij enciklopedicheskij spravochnik o Lakii i lakcah T 1 Mahachkala Tip DNC RAN 2007 L I Lavrov Novoe o Zirih Gerane i Kazikumuhskih shamhalah Iz istorii dorevolyucionnogo Dagestana Mahachkala 1976 S 216 217