Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дагестанська область — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та Російської республіки у 1860–1921.
| Дагестанська область | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 30 травня (11 червня) 1860 |
|---|---|
| Офіційна назва | рос. Дагестанская область |
| Країна |  Російська імперія, Російська республіка,  Російська СФРР і Тимчасовий уряд Росії |
| Столиця | Буйнакськ |
| Адміністративна одиниця | Російська імперія Російська республіка РСФРР |
| Керівник виконавчої влади | d |
| Кількість населення | 571 154 осіб[1] |
| Замінений на | Дагестанська АРСР |
| На заміну | Тарковське шамхальство і Дербентська губернія |
| Час/дата припинення існування | 1921 |
| Площа | 29 350 км² |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Дагестанська область у Вікісховищі | |
Координати: 42°49′00″ пн. ш. 47°07′00″ сх. д. / 42.8166666666977775435043441° пн. ш. 47.1166666666977747013334010° сх. д.
Історія
Після завершення у 1859 Кавказької війни та розгрому імамату на чолі із Шамілем, виступи проти імперської влади час від часу продовжувалися. Примусові переселення дагестанців з гір на рівнину залишаються одним із головних методів Російської імперії щодо забезпечення контролю над нелояльним населенням і його територіями.
30 травня 1860 Кавказькі військові лінії скасовуються й наказом імператора Олександра II «Про заснування Дагестанської області та Закатальського округу» утворюється Дагестанська область, яка включала Нагорний Дагестан і північну частину Прикаспійського краю (Дербентський військовий округ, Дербентську область, шамхальство Тарковське, ханство Мехтулінське).
Спочатку столицею був Дербент, а у 1866 перенесено до Темір-Хан-Шури (сучасне м. Буйнакськ).
У 1870 до Дагестанської області було приєднано Мангишлацьке приставство. У 1882 його підпорядковано Закаспійській області.
З 1917 влада царського уряду тут припинилася, управління областю з Санкт-Петербургу було втрачено. Того ж року увійшла до Республіки Горців Кавказу. Деякий час тут зуміли закрипитися більшовики на чолі із Джелал-едіном Коркмасовим.
Проте вже у 1918 при підтримці спочатку англійців, а потім османських військ владу перебрав уряд Гірської республіки.
У 1919 тут встановлено владу денікінців.
У 1920 відновлено владу більшовиків.
У 1921 перетворено на Дагестанську АРСР.
Географія та територія
Розташовувалося в північно-східній частині Кавказького перешийку, на північ від Головного Кавказького хребта. Кордон Дагестанської області з була проведена по річкам Сулак і Андійське Койсу. Північна межа області йшла вздовж за течією річки Сулак і, не доходячи до місця впадання Сулака в Каспійське море, повертала на північ і впиралася в південний край Аграханської затоки, куди впадає річка Терек. Східний кордон області утворювало узбережяі Каспійського моря від Аграханського півострова (коса Уч) до гирла Самура. На півдні мала кордон з Шемахінською губернією.
У 1861 році аварські і андо-цезькі громади, що розташовувалися по лівобережжю Койсу (Гумбет, Анді, Технуцал, Чамалал, Ункратль), були включені в Дагестанську область. Разом з тим аварська Салатавія залишалася в Терській області разом з кумицькими районами межиріччя Терека і Сулака. Південна частина колишнього Прикаспійського краю (Кубинський повіт) передавався до Шемахінської (Бакинської) губернії. В результаті райони з лезгиномовним населенням виявилися розділеними між двома адміністративними одиницями імперії. До 1899 року територія Дагестанської області продовжувала розширятися.
Населення
Щільність населення була найвищою в 1868 році — 18 осіб на квадратну версту. Чисельність населення мала тенденцію систематичного зростання в силу двох причин: природного приросту і за рахунок міграції. З 1866 до 1901 року населення Дагестанської області збільшилася на 30%, а міських жителів — на 50%. Зростання населення відбувалося головним чином за рахунок природного приросту.
Управління
Керували спочатку областю начальники, з 1880 року — військові губернатори. Після 1917 року внаслідок повалення династії Романових влада перейшла до Рад. Тимчасовий уряд Російської республіки також не призначав своїх представників до області.
Незабаром після утворення області запроваджується загальна «військово-народна» форма управління у вигляді округів. Начальниками заснованих військово-народних округів призначаються армійські офіцери, у віданні яких зосереджуються адміністративно-управлінські, поліцейські і значною мірою судові функції. При цьому судочинство здійснюється за участю обраних у гірських товариства суддів і на основі звичаєвого права і шаріату. На рівні сільських громад зберігаються елементи самоврядування.
Військово-народна система розглядається владою як необхідна форма збереження військової адміністрації в мирний час у тих районах, населення яких, на думку росіян, ще не було підготовлено до цивільного управління та застосуванню загальноімперського законодавства.
У визначенні меж і самого складу округів були реалізовані кілька принципів: адміністративно-територіальна спадкоємність з раніш існуючих феодальних володінь; військово-оперативна доступність і зміцнення; господарсько-політична зв'язаність; військово-колонізаторська доцільність; етнічна («племінна») ідентичність.
Територія області поділялася на 9 округів, які в свою чергу ділилися на «наїбства», пізніше ділянки. На чолі області стояв військовий губернатор. На початку ХХ століття в області нараховувалося 9 округів, 532 волості, 3 міста і 1214 інших поселень.
На першому етапі містами управляли: в Петровську — комендант (з 1857 року), в Дербенті — градоначальник (з 1860 року), в Темір-Хан-Шурі — поліцмейстер (з 1866 року). У 1892 році в Дагестанській області було впроваджено Міське Положення, після якого містам Дагестану була надана деяка самостійність у вирішенні питань, що мали безпосереднє відношення до життєдіяльності міст. Воно доповнено у 1893 році Інструкцією щодо спрощеного міського управління, згідно якого створювалися збори міських уповноважених в кількості від 12 до 15 осіб замість Думи.
Адміністративний поділ
- Аварське ханство
- Гунібський округ
- Даргінський округ
- Дербентське градоначальство
- Газікумухський округ
- Кайтаго-Табасаранський округ
- Кюрінське ханство
- Мехтулінське ханство
- Присулакське наїбство
- Самурський округ
- Тарковське шамхальство
Округа з 1870 року
- Темір-Хан-Шуринський округ
- Аварский округ
- Андійський округ
- Гунібський округ
- Даргінський округ
- Газікумухський округ
- Кайтаго-Табасаранський округ
- Кюрінський округ
- Самурський округ
Керівники області
Начальники
- (1860–1880)
- (27.06-10.01.1880)
Військові губернатори
- М. З. Чавчавадзе Микола Зурабович (1880–1896)
- (1896–1901)
- (1901–1907)
- В. О. Альфтан (1907–1908)
- (1908–1915)
- (1915–1916)
- (1916–1917)
Голови Тимчасового облвиконкому
- Д.Коркмасов (1917–1918)
Голови облвиконкому
- Д.Коркмасов (1918–1919)
Військові губернатори
- Н-Б.Тарковський (25.09.- листопад 1918)
Голова Тимчасового уряду
- М.Халілов (1919–1920)
Голови ревкому
- Д.Коркмасов (1920–1921)
Економіка
В економічному розвитку велику роль відіграло будівництво шосейних і ґрунтових доріг. У першій половині XIX століття були побудовані окремі дороги військово-стратегічного значення. У 1860-х роках з'явилися нові гужові тракти, які з'єднали Дагестан з Азербайджаном, Грузією, Чечнею та Інгушетією, Каспійське море з Внутрішнім Дагестаном. З 1860 по 1868 роки в Дагестанській області було побудовано 908 верст гужових доріг.
У 1865 і 1868 роках побудували Георгіївський та Преображенський залізні мости. У 1870-90-х роках прогрес в дорожньому будівництві був ще більш значним. У 1894 році довжина всіх колісних доріг в області склала 3831 версту, з них шосейних — 50 верст. У 1859 році розпочалося будівництво порту в Петровську (сучасна Махачкала), в подальшому його неодноразово розширювали та реконструювали. Усі роботи були завершені у 1894 році. Повний вантажообіг Петровського порту склав в 1903 році 47833000 пудів, або збільшився в 48 разів у порівнянні з 1861 роком.
У 1885 році було затверджено план будівництва Владикавказько-Петровської залізниці. У 1893 році її провели до Петровська. Влітку 1899 році вона була з'єднана з Баку (нафтовими промислами). Це значно пожвавило економічний розвиток в області.
В Дагестанській області наприкінці XIX — початку XX ст. спостерігалося надзвичайна розмаїтість форм господарської організації: від суто натуральних і різноманіття видів напівнатуральних—напівтоварних форм комерційних підприємств. При цьому рівень комерціалізації господарства був вище в ремісничому виробництві, ніж сільському господарстві.
У цих умовах у багатьох гірських районах активно розвивалося скотарство (особливо вівчарство) і ремісниче виробництво. Більшість кустарів працювало в вовнопереробних промислах. Велике значення мали промисли з обробки металів. Було розвинено також виноградорство та виноробство, де значну роль відігравала родина Ханукаєвих. Зовсім новою справою для Дагестану стала промислова сушка фруктів і овочів. В потужну галузь перетворилася рибопереробна промисловість, що розвивалася завдяки діям промисловцям з вірмен та гірських євреїв.
Продукція дагестанських кустарів отримувала найвищу оцінку на Кавказі та в Російській імперії. Торгові та торгово-промислові підприємства працювали переважно у Темір-Хан-Шурі, Дербенті і Петровську.
Значну роль у розвитку економіки грали банки. Проте в Дагестанській області до 1903 року не було жодного власного банку. Тут функціонували філії різних російських банків, серед яких найважливішим був філіал Російсько-Азійського банку. 6 березня 1903 року було прийнято рішення про створення Дербентського міського банку. З огляду на бурхливий розвиток виноробства та рибальства капітали банку з року в рік зростали. Завдяки роботі місцевих та філій російських банків поступово мінявся вигляд міст, розвивалася промисловість, відбувалося залучення Дагестанської області в загальноросійський економічний ринок.
У 90-і рр. XIX ст. почалася експлуатація ртутних родовищ в Південному Дагестані на землях аулів Хпюк, Гапцах і Рухуна. У 1908 році в Петровську був побудований цвяховий завод, орієнтований на ринки Закавказзя та Закаспійського краю. Згодом тут же зведено нафтоперегонний завод.
Джерела
- Административно-территориальное деление Дагестанской области (1860–1921 гг.). Сборник документов и материалов. Махачкала: АЛЕФ (ИП Овчинников), 2011. — 380 с.
- Феодальные отношения в Дагестане в XIX начале XX вв. — М, 1969.
- Булатова А. Г. Хозяйство народов Дагестана в XIX XX вв. Махачкала 1979
- Нардова В. А. Городское самоуправление в России в 60-х — начале 90-х гг. XIX в. — Л.: Наука, 1984.
- http://www.runivers.ru/doc/territory/366683/ [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дагестанська область |
- http://www.webcitation.org/65J8am5eS
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dagestanska oblast administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi ta Rosijskoyi respubliki u 1860 1921 Dagestanska oblast Gerb Data stvorennya zasnuvannya30 travnya 11 chervnya 1860 Oficijna nazvaros Dagestanskaya oblast Krayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR i Timchasovij uryad Rosiyi StolicyaBujnaksk Administrativna odinicyaRosijska imperiya Rosijska respublika RSFRR Kerivnik vikonavchoyi vladid Kilkist naselennya571 154 osib 1 Zaminenij naDagestanska ARSR Na zaminuTarkovske shamhalstvo i Derbentska guberniya Chas data pripinennya isnuvannya1921 Plosha29 350 km Kategoriya map na Vikishovishid Dagestanska oblast u Vikishovishi Koordinati 42 49 00 pn sh 47 07 00 sh d 42 8166666666977775435043441 pn sh 47 1166666666977747013334010 sh d 42 8166666666977775435043441 47 1166666666977747013334010 Dagestan v starodavnomu svitiKavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratDagestan u skladi SRSRDagestanska ARSRPivnichno Kavkazkij krajDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaPislya zavershennya u 1859 Kavkazkoyi vijni ta rozgromu imamatu na choli iz Shamilem vistupi proti imperskoyi vladi chas vid chasu prodovzhuvalisya Primusovi pereselennya dagestanciv z gir na rivninu zalishayutsya odnim iz golovnih metodiv Rosijskoyi imperiyi shodo zabezpechennya kontrolyu nad neloyalnim naselennyam i jogo teritoriyami 30 travnya 1860 Kavkazki vijskovi liniyi skasovuyutsya j nakazom imperatora Oleksandra II Pro zasnuvannya Dagestanskoyi oblasti ta Zakatalskogo okrugu utvoryuyetsya Dagestanska oblast yaka vklyuchala Nagornij Dagestan i pivnichnu chastinu Prikaspijskogo krayu Derbentskij vijskovij okrug Derbentsku oblast shamhalstvo Tarkovske hanstvo Mehtulinske Spochatku stoliceyu buv Derbent a u 1866 pereneseno do Temir Han Shuri suchasne m Bujnaksk U 1870 do Dagestanskoyi oblasti bulo priyednano Mangishlacke pristavstvo U 1882 jogo pidporyadkovano Zakaspijskij oblasti Z 1917 vlada carskogo uryadu tut pripinilasya upravlinnya oblastyu z Sankt Peterburgu bulo vtracheno Togo zh roku uvijshla do Respubliki Gorciv Kavkazu Deyakij chas tut zumili zakripitisya bilshoviki na choli iz Dzhelal edinom Korkmasovim Prote vzhe u 1918 pri pidtrimci spochatku anglijciv a potim osmanskih vijsk vladu perebrav uryad Girskoyi respubliki U 1919 tut vstanovleno vladu denikinciv U 1920 vidnovleno vladu bilshovikiv U 1921 peretvoreno na Dagestansku ARSR Geografiya ta teritoriyaRoztashovuvalosya v pivnichno shidnij chastini Kavkazkogo pereshijku na pivnich vid Golovnogo Kavkazkogo hrebta Kordon Dagestanskoyi oblasti z bula provedena po richkam Sulak i Andijske Kojsu Pivnichna mezha oblasti jshla vzdovzh za techiyeyu richki Sulak i ne dohodyachi do miscya vpadannya Sulaka v Kaspijske more povertala na pivnich i vpiralasya v pivdennij kraj Agrahanskoyi zatoki kudi vpadaye richka Terek Shidnij kordon oblasti utvoryuvalo uzberezhyai Kaspijskogo morya vid Agrahanskogo pivostrova kosa Uch do girla Samura Na pivdni mala kordon z Shemahinskoyu guberniyeyu U 1861 roci avarski i ando cezki gromadi sho roztashovuvalisya po livoberezhzhyu Kojsu Gumbet Andi Tehnucal Chamalal Unkratl buli vklyucheni v Dagestansku oblast Razom z tim avarska Salataviya zalishalasya v Terskij oblasti razom z kumickimi rajonami mezhirichchya Tereka i Sulaka Pivdenna chastina kolishnogo Prikaspijskogo krayu Kubinskij povit peredavavsya do Shemahinskoyi Bakinskoyi guberniyi V rezultati rajoni z lezginomovnim naselennyam viyavilisya rozdilenimi mizh dvoma administrativnimi odinicyami imperiyi Do 1899 roku teritoriya Dagestanskoyi oblasti prodovzhuvala rozshiryatisya NaselennyaShilnist naselennya bula najvishoyu v 1868 roci 18 osib na kvadratnu verstu Chiselnist naselennya mala tendenciyu sistematichnogo zrostannya v silu dvoh prichin prirodnogo prirostu i za rahunok migraciyi Z 1866 do 1901 roku naselennya Dagestanskoyi oblasti zbilshilasya na 30 a miskih zhiteliv na 50 Zrostannya naselennya vidbuvalosya golovnim chinom za rahunok prirodnogo prirostu UpravlinnyaKeruvali spochatku oblastyu nachalniki z 1880 roku vijskovi gubernatori Pislya 1917 roku vnaslidok povalennya dinastiyi Romanovih vlada perejshla do Rad Timchasovij uryad Rosijskoyi respubliki takozh ne priznachav svoyih predstavnikiv do oblasti Nezabarom pislya utvorennya oblasti zaprovadzhuyetsya zagalna vijskovo narodna forma upravlinnya u viglyadi okrugiv Nachalnikami zasnovanih vijskovo narodnih okrugiv priznachayutsya armijski oficeri u vidanni yakih zoseredzhuyutsya administrativno upravlinski policejski i znachnoyu miroyu sudovi funkciyi Pri comu sudochinstvo zdijsnyuyetsya za uchastyu obranih u girskih tovaristva suddiv i na osnovi zvichayevogo prava i shariatu Na rivni silskih gromad zberigayutsya elementi samovryaduvannya Vijskovo narodna sistema rozglyadayetsya vladoyu yak neobhidna forma zberezhennya vijskovoyi administraciyi v mirnij chas u tih rajonah naselennya yakih na dumku rosiyan she ne bulo pidgotovleno do civilnogo upravlinnya ta zastosuvannyu zagalnoimperskogo zakonodavstva U viznachenni mezh i samogo skladu okrugiv buli realizovani kilka principiv administrativno teritorialna spadkoyemnist z ranish isnuyuchih feodalnih volodin vijskovo operativna dostupnist i zmicnennya gospodarsko politichna zv yazanist vijskovo kolonizatorska docilnist etnichna pleminna identichnist Teritoriya oblasti podilyalasya na 9 okrugiv yaki v svoyu chergu dililisya na nayibstva piznishe dilyanki Na choli oblasti stoyav vijskovij gubernator Na pochatku HH stolittya v oblasti narahovuvalosya 9 okrugiv 532 volosti 3 mista i 1214 inshih poselen Na pershomu etapi mistami upravlyali v Petrovsku komendant z 1857 roku v Derbenti gradonachalnik z 1860 roku v Temir Han Shuri policmejster z 1866 roku U 1892 roci v Dagestanskij oblasti bulo vprovadzheno Miske Polozhennya pislya yakogo mistam Dagestanu bula nadana deyaka samostijnist u virishenni pitan sho mali bezposerednye vidnoshennya do zhittyediyalnosti mist Vono dopovneno u 1893 roci Instrukciyeyu shodo sproshenogo miskogo upravlinnya zgidno yakogo stvoryuvalisya zbori miskih upovnovazhenih v kilkosti vid 12 do 15 osib zamist Dumi Administrativnij podil Avarske hanstvo Gunibskij okrug Darginskij okrug Derbentske gradonachalstvo Gazikumuhskij okrug Kajtago Tabasaranskij okrug Kyurinske hanstvo Mehtulinske hanstvo Prisulakske nayibstvo Samurskij okrug Tarkovske shamhalstvo Okruga z 1870 roku Temir Han Shurinskij okrug Avarskij okrug Andijskij okrug Gunibskij okrug Darginskij okrug Gazikumuhskij okrug Kajtago Tabasaranskij okrug Kyurinskij okrug Samurskij okrugKerivniki oblastiNachalniki 1860 1880 27 06 10 01 1880 Vijskovi gubernatori M Z Chavchavadze Mikola Zurabovich 1880 1896 1896 1901 1901 1907 V O Alftan 1907 1908 1908 1915 1915 1916 1916 1917 Golovi Timchasovogo oblvikonkomu D Korkmasov 1917 1918 Golovi oblvikonkomu D Korkmasov 1918 1919 Vijskovi gubernatori N B Tarkovskij 25 09 listopad 1918 Golova Timchasovogo uryadu M Halilov 1919 1920 Golovi revkomu D Korkmasov 1920 1921 EkonomikaV ekonomichnomu rozvitku veliku rol vidigralo budivnictvo shosejnih i gruntovih dorig U pershij polovini XIX stolittya buli pobudovani okremi dorogi vijskovo strategichnogo znachennya U 1860 h rokah z yavilisya novi guzhovi trakti yaki z yednali Dagestan z Azerbajdzhanom Gruziyeyu Chechneyu ta Ingushetiyeyu Kaspijske more z Vnutrishnim Dagestanom Z 1860 po 1868 roki v Dagestanskij oblasti bulo pobudovano 908 verst guzhovih dorig U 1865 i 1868 rokah pobuduvali Georgiyivskij ta Preobrazhenskij zalizni mosti U 1870 90 h rokah progres v dorozhnomu budivnictvi buv she bilsh znachnim U 1894 roci dovzhina vsih kolisnih dorig v oblasti sklala 3831 verstu z nih shosejnih 50 verst U 1859 roci rozpochalosya budivnictvo portu v Petrovsku suchasna Mahachkala v podalshomu jogo neodnorazovo rozshiryuvali ta rekonstruyuvali Usi roboti buli zaversheni u 1894 roci Povnij vantazhoobig Petrovskogo portu sklav v 1903 roci 47833000 pudiv abo zbilshivsya v 48 raziv u porivnyanni z 1861 rokom U 1885 roci bulo zatverdzheno plan budivnictva Vladikavkazko Petrovskoyi zaliznici U 1893 roci yiyi proveli do Petrovska Vlitku 1899 roci vona bula z yednana z Baku naftovimi promislami Ce znachno pozhvavilo ekonomichnij rozvitok v oblasti V Dagestanskij oblasti naprikinci XIX pochatku XX st sposterigalosya nadzvichajna rozmayitist form gospodarskoyi organizaciyi vid suto naturalnih i riznomanittya vidiv napivnaturalnih napivtovarnih form komercijnih pidpriyemstv Pri comu riven komercializaciyi gospodarstva buv vishe v remisnichomu virobnictvi nizh silskomu gospodarstvi U cih umovah u bagatoh girskih rajonah aktivno rozvivalosya skotarstvo osoblivo vivcharstvo i remisniche virobnictvo Bilshist kustariv pracyuvalo v vovnopererobnih promislah Velike znachennya mali promisli z obrobki metaliv Bulo rozvineno takozh vinogradorstvo ta vinorobstvo de znachnu rol vidigravala rodina Hanukayevih Zovsim novoyu spravoyu dlya Dagestanu stala promislova sushka fruktiv i ovochiv V potuzhnu galuz peretvorilasya ribopererobna promislovist sho rozvivalasya zavdyaki diyam promislovcyam z virmen ta girskih yevreyiv Produkciya dagestanskih kustariv otrimuvala najvishu ocinku na Kavkazi ta v Rosijskij imperiyi Torgovi ta torgovo promislovi pidpriyemstva pracyuvali perevazhno u Temir Han Shuri Derbenti i Petrovsku Znachnu rol u rozvitku ekonomiki grali banki Prote v Dagestanskij oblasti do 1903 roku ne bulo zhodnogo vlasnogo banku Tut funkcionuvali filiyi riznih rosijskih bankiv sered yakih najvazhlivishim buv filial Rosijsko Azijskogo banku 6 bereznya 1903 roku bulo prijnyato rishennya pro stvorennya Derbentskogo miskogo banku Z oglyadu na burhlivij rozvitok vinorobstva ta ribalstva kapitali banku z roku v rik zrostali Zavdyaki roboti miscevih ta filij rosijskih bankiv postupovo minyavsya viglyad mist rozvivalasya promislovist vidbuvalosya zaluchennya Dagestanskoyi oblasti v zagalnorosijskij ekonomichnij rinok U 90 i rr XIX st pochalasya ekspluataciya rtutnih rodovish v Pivdennomu Dagestani na zemlyah auliv Hpyuk Gapcah i Ruhuna U 1908 roci v Petrovsku buv pobudovanij cvyahovij zavod oriyentovanij na rinki Zakavkazzya ta Zakaspijskogo krayu Zgodom tut zhe zvedeno naftoperegonnij zavod DzherelaAdministrativno territorialnoe delenie Dagestanskoj oblasti 1860 1921 gg Sbornik dokumentov i materialov Mahachkala ALEF IP Ovchinnikov 2011 380 s Feodalnye otnosheniya v Dagestane v XIX nachale XX vv M 1969 Bulatova A G Hozyajstvo narodov Dagestana v XIX XX vv Mahachkala 1979 Nardova V A Gorodskoe samoupravlenie v Rossii v 60 h nachale 90 h gg XIX v L Nauka 1984 http www runivers ru doc territory 366683 16 lipnya 2015 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dagestanska oblast http www webcitation org 65J8am5eS