Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Барон Володимир Олексійович Карл Йоган Вольдемар фон Альфтан 17 29 квітня 1860 Бежецьк Російська імперія 19 грудня 1940

Альфтан Володимир Олексійович

Альфтан Володимир Олексійович

Барон Володимир Олексійович (Карл Йоган Вольдемар) фон Альфтан (17 (29) квітня 1860, Бежецьк, Російська імперія — 19 грудня 1940, Гельсінкі) — російський воєначальник, генерал-лейтенант Російської імператорської армії. Військовий сходознавець, дослідник Кореї.

Альфтан Володимир Олексійович
image
Народження 17 (29) квітня 1860
Бежецьк, Тверська губернія, Російська імперія
Смерть 19 грудня 1940(1940-12-19) (80 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Країна image Фінляндія
Освіта d
Звання генерал і генерал від інфантерії
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди
image image image image image image image image image image image image image
image Альфтан Володимир Олексійович у Вікісховищі

Біографія

Лютеранського віросповідання. Із дворян Московської губернії фінляндського походження; батько — генерал-лейтенант (з 1878) Олексій Карлович Альфтан (1814—1885).

Загальну освіту здобув у Фінляндському кадетському корпусі (1873—1879).

Вступив на військову службу 1 вересня 1879 року юнкером рядового звання в Миколаївському кавалерійському училищі. 8 серпня 1881 року випущений корнетом до лейб-гвардії Уланського Його Величності полку. Від 8 серпня 1885 — поручик.

1889 року закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом. 10 квітня 1889 став штабс-ротмістром гвардії з перейменуванням у капітани Генерального штабу.

Від 1 липня 1890 року перебував при Московському військовому окрузі, потім — старший ад'ютант штабу 13-го армійського корпусу.

Від 2 листопада 1891 до 2 листопада 1892 року проходив цензове командування ескадроном у 3-му драгунському Сумському полку.

Від 5 квітня 1893 — штаб-офіцер для доручень при командувачі військами Південно-Уссурійського відділу. 30 серпня 1893 року отримав звання підполковника.

Від 6 березня 1895 — старший ад'ютант канцелярії при військовому губернаторі Приморської області. У грудні 1895 — січні 1896 здійснив рекогностувальну поїздку північними провінціями Кореї.

Від 28 жовтня 1896 — старший ад'ютант штабу Приамурського військового округу. 13 квітня 1897 року отримав звання полковника.

Від 21 вересня 1897 — штаб-офіцер при управлінні 66-ї піхотної резервної бригади. З 1 квітня до 1 жовтня 1900 був відряджений до 45-го драгунського Сіверського полку для ознайомлення з загальними вимогами управління і господарювання в кавалерійському полку.

Від 20 травня до 20 вересня 1903 року проходив цензове командування батальйоном у 16-му гренадерському Мінгрельському полку. 13 грудня 1903 призначений командиром 113-го піхотного Староруського полку.

Від 3 січня 1904 — командир 77-го Тенгінського піхотного полку. 6 грудня 1905 року став генерал-майором.

Від 12 листопада 1905 — генерал для особливих доручень при головнокомандувачі військами Кавказького військового округу.

Від 1 грудня 1906 до 1907 року — комендант Михайлівської фортеці в Батумі.

Від 15 червня 1908 — військовий губернатор Дагестанської області. 5 травня 1908 вийшов у відставку.

31 липня 1909 року був повернутий з відставки з призначенням командиром 1-ї бригади 12-ї піхотної дивізії. Із 9 травня 1914 — командир 1-ї бригади 42-ї піхотної дивізії.

Від 19 липня 1914 — командувач 78-ї піхотної дивізії. На початку Першої світової війни сягнув успіхів у деяких битвах протягом перших кількох тижнів війни проти австрійців.

У січні 1915 року отримав звання генерал-лейтенанта. Від 3 червня 1915 — командир 12-го армійського корпусу, з 5 липня 1915 — командир 65-ї піхотної дивізії, а від 22 серпня 1915 — командир 3-го армійського корпусу.

16 квітня 1917 року вийшов у відставку через хворобу. Вже після відставки отримав звання генерала від інфантерії зі старшинством від 1916 року.

Після того, як його дружина померла в червні 1917 року, Альфтан оселився в Рильську в Курській губернії. Після того, як Червона Армія завоювала місто 1919 року, більшовики взяли його в полон, перевівши його до Курська. Звідки він утік, але знову потрапив у полон. Після звільнення Альфтана білими, він тимчасово повернувся до Рильська. 1920 року Альфтан переїхав до П'ятигорська на Кавказ, де після закінчення громадянської війни в Росії перебрався до Петербурга 1922 та до Фінляндії у червні 1923 року. Після еміграції прожив решту життя у Фінляндії.

Був начальником відділу РЗВС і головою Союзу російських військових інвалідів у Фінляндії.

Нагороди

Твори

  • Альфтан В. А. Общий очерк движения 5 охотничьих команд 2-й В.-Сиб. стрелковой бригады, во время экспедиции по исследованию Уссурийского края летом 1894 года. — Хабаровск, 1895. — 40 с. — (Прил. к № 77–82 «Приамур. ведомостей» за 1895 г.).
  • Альфтан В. А. Поездка в Корею Ген. Шт. Подполк. Альфтана в декабре 1895 г. и январе 1896 г. // Сборник географических, топографических и статистических материалов по Азии. — Вып. 69. — С. 8–96.

Примітки

  1. Каширин В. Б. (2010). Взятие горы Маковка. Журнальный вариант книги историка В. Каширина «Взятие горы Маковка: неизвестная победа русских войск весной 1915 года» (рос.). Регнум. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2012.
  2. «Список полковников по старшинству». Составлен по 1-е января 1905 г. — СПб., 1905. — С. 189
  3. Альфтан Володимир Олексійович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.

Посилання

  • Carl Johan Woldemar Alfthan [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (фін.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Baron Volodimir Oleksijovich Karl Jogan Voldemar fon Alftan 17 29 kvitnya 1860 Bezheck Rosijska imperiya 19 grudnya 1940 Gelsinki rosijskij voyenachalnik general lejtenant Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Vijskovij shodoznavec doslidnik Koreyi Alftan Volodimir OleksijovichNarodzhennya 17 29 kvitnya 1860 Bezheck Tverska guberniya Rosijska imperiyaSmert 19 grudnya 1940 1940 12 19 80 rokiv Gelsinki FinlyandiyaKrayina FinlyandiyaOsvita dZvannya general i general vid infanteriyiVijni bitvi Persha svitova vijnaNagorodi Alftan Volodimir Oleksijovich u VikishovishiBiografiyaLyuteranskogo virospovidannya Iz dvoryan Moskovskoyi guberniyi finlyandskogo pohodzhennya batko general lejtenant z 1878 Oleksij Karlovich Alftan 1814 1885 Zagalnu osvitu zdobuv u Finlyandskomu kadetskomu korpusi 1873 1879 Vstupiv na vijskovu sluzhbu 1 veresnya 1879 roku yunkerom ryadovogo zvannya v Mikolayivskomu kavalerijskomu uchilishi 8 serpnya 1881 roku vipushenij kornetom do lejb gvardiyi Ulanskogo Jogo Velichnosti polku Vid 8 serpnya 1885 poruchik 1889 roku zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu za 1 m rozryadom 10 kvitnya 1889 stav shtabs rotmistrom gvardiyi z perejmenuvannyam u kapitani Generalnogo shtabu Vid 1 lipnya 1890 roku perebuvav pri Moskovskomu vijskovomu okruzi potim starshij ad yutant shtabu 13 go armijskogo korpusu Vid 2 listopada 1891 do 2 listopada 1892 roku prohodiv cenzove komanduvannya eskadronom u 3 mu dragunskomu Sumskomu polku Vid 5 kvitnya 1893 shtab oficer dlya doruchen pri komanduvachi vijskami Pivdenno Ussurijskogo viddilu 30 serpnya 1893 roku otrimav zvannya pidpolkovnika Vid 6 bereznya 1895 starshij ad yutant kancelyariyi pri vijskovomu gubernatori Primorskoyi oblasti U grudni 1895 sichni 1896 zdijsniv rekognostuvalnu poyizdku pivnichnimi provinciyami Koreyi Vid 28 zhovtnya 1896 starshij ad yutant shtabu Priamurskogo vijskovogo okrugu 13 kvitnya 1897 roku otrimav zvannya polkovnika Vid 21 veresnya 1897 shtab oficer pri upravlinni 66 yi pihotnoyi rezervnoyi brigadi Z 1 kvitnya do 1 zhovtnya 1900 buv vidryadzhenij do 45 go dragunskogo Siverskogo polku dlya oznajomlennya z zagalnimi vimogami upravlinnya i gospodaryuvannya v kavalerijskomu polku Vid 20 travnya do 20 veresnya 1903 roku prohodiv cenzove komanduvannya bataljonom u 16 mu grenaderskomu Mingrelskomu polku 13 grudnya 1903 priznachenij komandirom 113 go pihotnogo Staroruskogo polku Vid 3 sichnya 1904 komandir 77 go Tenginskogo pihotnogo polku 6 grudnya 1905 roku stav general majorom Vid 12 listopada 1905 general dlya osoblivih doruchen pri golovnokomanduvachi vijskami Kavkazkogo vijskovogo okrugu Vid 1 grudnya 1906 do 1907 roku komendant Mihajlivskoyi forteci v Batumi Vid 15 chervnya 1908 vijskovij gubernator Dagestanskoyi oblasti 5 travnya 1908 vijshov u vidstavku 31 lipnya 1909 roku buv povernutij z vidstavki z priznachennyam komandirom 1 yi brigadi 12 yi pihotnoyi diviziyi Iz 9 travnya 1914 komandir 1 yi brigadi 42 yi pihotnoyi diviziyi Vid 19 lipnya 1914 komanduvach 78 yi pihotnoyi diviziyi Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni syagnuv uspihiv u deyakih bitvah protyagom pershih kilkoh tizhniv vijni proti avstrijciv U sichni 1915 roku otrimav zvannya general lejtenanta Vid 3 chervnya 1915 komandir 12 go armijskogo korpusu z 5 lipnya 1915 komandir 65 yi pihotnoyi diviziyi a vid 22 serpnya 1915 komandir 3 go armijskogo korpusu 16 kvitnya 1917 roku vijshov u vidstavku cherez hvorobu Vzhe pislya vidstavki otrimav zvannya generala vid infanteriyi zi starshinstvom vid 1916 roku Pislya togo yak jogo druzhina pomerla v chervni 1917 roku Alftan oselivsya v Rilsku v Kurskij guberniyi Pislya togo yak Chervona Armiya zavoyuvala misto 1919 roku bilshoviki vzyali jogo v polon perevivshi jogo do Kurska Zvidki vin utik ale znovu potrapiv u polon Pislya zvilnennya Alftana bilimi vin timchasovo povernuvsya do Rilska 1920 roku Alftan pereyihav do P yatigorska na Kavkaz de pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni v Rosiyi perebravsya do Peterburga 1922 ta do Finlyandiyi u chervni 1923 roku Pislya emigraciyi prozhiv reshtu zhittya u Finlyandiyi Buv nachalnikom viddilu RZVS i golovoyu Soyuzu rosijskih vijskovih invalidiv u Finlyandiyi NagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya 1892 Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya 1895 Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya 1901 Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya 1905 Orden Svyatogo Volodimira 3 go stupenya 1907 Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 06 12 1911 Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya VP 03 02 1915 Orden Svyatogo Georgiya 3 go stupenya VP 13 03 1915 Georgiyivska zbroya VP 11 04 1915 TvoriAlftan V A Obshij ocherk dvizheniya 5 ohotnichih komand 2 j V Sib strelkovoj brigady vo vremya ekspedicii po issledovaniyu Ussurijskogo kraya letom 1894 goda Habarovsk 1895 40 s Pril k 77 82 Priamur vedomostej za 1895 g Alftan V A Poezdka v Koreyu Gen Sht Podpolk Alftana v dekabre 1895 g i yanvare 1896 g Sbornik geograficheskih topograficheskih i statisticheskih materialov po Azii Vyp 69 S 8 96 PrimitkiKashirin V B 2010 Vzyatie gory Makovka Zhurnalnyj variant knigi istorika V Kashirina Vzyatie gory Makovka neizvestnaya pobeda russkih vojsk vesnoj 1915 goda ros Regnum Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2012 Spisok polkovnikov po starshinstvu Sostavlen po 1 e yanvarya 1905 g SPb 1905 S 189 Alftan Volodimir Oleksijovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Posilannyagazavat ru 19 lipnya 2020 u Wayback Machine Foto 7 grudnya 2019 u Wayback Machine Foto 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Alftan Volodimir Oleksijovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Carl Johan Woldemar Alfthan 6 bereznya 2016 u Wayback Machine fin

Дата публікації:
Топ