Координати: 50°38′11″ пн. ш. 32°28′24″ сх. д. / 50.63639° пн. ш. 32.47333° сх. д.
Густи́нський Свято-Троїцький монасти́р — жіночий монастир РПЦвУ. Розташований у селі Густиня, на правому березі річки Удай біля міста Прилуки Чернігівської області.
Густинський Свято-Троїцький монастир УПЦ (МП) | |
---|---|
Густинський монастир. Літографія кінця XIX століття | |
50°38′11″ пн. ш. 32°28′24″ сх. д. / 50.63639° пн. ш. 32.47333° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Густиня |
Початок будівництва | 1600 рік |
Стиль | українське бароко |
Належність | УПЦ (МП) |
Єпархія | Ніжинська єпархія УПЦ |
Адреса | 17544, Чернігівська область, Прилуцький район, село Густиня |
Густинський монастир (Україна) | |
Густинський монастир у Вікісховищі |
Історія
Заснування, перші роки
Початки Густинського монастиря сягають 1600 року. Засновником його був ченець Йоасаф, який разом з ієромонахом Афанасієм прийшов з Афонської гори і з благословення настоятеля Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького оселився тут для усамітнення. Для облаштування монастиря Йоасаф уподобав землі князів Вишневецьких по течії річки Удай, де зі своїми учнями оселився на острові, що заріс густим віковим лісом, звідки і пішла назва монастиря — Густиня.
1612 рокуМихайло Вишневецький писав до намісників своїх українських маєтностей, що до нього звернулися отець Афанасій та отець Ісайя Печерський, маючи намір побудувати монастир у маєтностях його. Вишневецький погодився і наказав надати отцям всіляку допомогу. Із листа М. Вишневецького від 2 березня 1614 року до князя Лика видно, що на той час монастир уже існував.
Серед засновників монастиря було чимало козаків, які, передчуваючи близьку смерть, йшли у ченці — але смерть відступала, ченці жили ще довго, розповідаючи про цілюще повітря і «живу воду» з підземних ключів.
Відразу на острів почали прибувати люди з усіх усюд заради монашого житія і спасіння. Місцеве населення допомагало ченцям харчовими запасами, грошима, будівельним матеріалом. Завдяки цьому у 1614 році була споруджена мала дерев'яна церква на честь Пресвятої Живоначальної Трійці (Троїцька церква). Так виник монастир, ігуменом обрали старця Йоасафа. В допомогу собі з керування Густинським монастирем Йоасаф обрав Ісаю Копинського — ігумена і настоятеля Антонієвих (ближніх) печер при Києво-Печерській лаврі.
Оглянувши і схваливши обране для монастиря місце, Ісая виклопотав у православного князя Михайла Корибута Вишневецького, у володінні якого перебував тоді острів, право на володіння ним. У 1615 році Михайло Вишневецький дає монастирю грамоту на володіння островом Густинь, навколишніх лісів, лук та орних земель. Після її отримання монастир забезпечив своє подальше існування, Ісая почав його розбудову.
В 1620 році, в часі повернення із Москви через Україну, Густинський монастир на запрошення гетьмана Петра Сагайдачного відвідав єрусалимський патріарх Феофан. У Києві патріарх, на прохання гетьмана і згідно зі своїм виключним правом, висвятив Київського митрополита Іова Борецького та п'ятьох єпископів. Так було відновлено вищу ієрархію української православної Церкви. Серед нових єпископів був фундатор монастирів на Прилуччині, тоді ігумен Києво-Братського монастиря Ісая Копинський. Його висвятили єпископом у Перемишлі, через гоніння та переслідування змушений був повернутися до Києва. Святитель продовжував опікуватись православними монастирями в Україні, згодом зовсім перебрався знову до Густині. І. Копинський при житті першого ігумена Йоасафа (починаючи десь з 1615 року) протягом двох десятиліть керував Густинським монастирем, а усі настоятелі, на той час, фактично були його намісниками.
У 1624 році Святитель переніс із Густині до Ладана Троїцьку церкву, а на її місці побудував нову, набагато більшу й красивішу. Як записав густинський літописець: «…создаша зело красну» церкву. Тоді ж були побудовані келії для братії й трапезна з церквою Успіння Богородиці.
Пожежі 1625 та 1636 років знищили майже усі будівлі, а наступна пожежа у 1636 році повністю знищила монастир, «со всією окрасою і ліпотою». Згарище було настільки жахливим, що ченці вирішили відбудувати монастир на новому місці, біля гаті, що вела через Удай до . Лише за два роки (1636–1637) вдалося побудувати Успенську церкву з трапезною, братські келії, перенести стару дзвіницю, обгородити монастир і обкопати його ровом.
У цей час за підтримку лівобережними монастирями народних повстань проти шляхти Ярема Вишневецький почав карати не лише козаків і посполитих, але й ченців. Ігумен Василій із братією Густинського монастиря, не чекаючи на свою чергу та прихопивши усе найцінніше, втік до Путивля, «в чужую землю Московськую», як записав літописець.
Новий монастир
У 1639 році монастир відвідав митрополит Петро Могила і привіз із собою нового ігумена з Лаври Іллю Торського. Митрополит П. Могила встановлює хрест на місці, де має бути нова церква. Він призначив нового ігумена та наказав збудувати нову велику церкву. На будівництво нової церкви у 1641 році ігумен випросив значну допомогу від молдавського господаря Василія та від московського царя Михайла Федоровича.
За п'ять років монастир був відновлений, побудована небаченої краси Троїцька церква. У 1641 році був закладений освячений камінь на місці побудови нової святині, а 1644 року вона була збудована та освячена, як Церква святої Трійці.
Густинський літопис, розповідає, що Троїцька церква стоїть на тілах трьох мучеників. З літопису дізнаємося і про трагедію, яка розігралася у 1640 році, а саме:
Татарська орда з Криму дійшла під самий Київ і лише там, одержавши грізну відсіч, пронеслись назад до Перекопу, люто випалюючи на своєму шляху козацькі села й хутори. Дуже постраждала й Прилуччина. Коли все вгамувалося, через три дні, подорожні поблизу монастиря натрапили на порізаних дітей, кинутих на роздоріжжі й доправили до монастиря. Ігумена Іллі на той час не було, а хтось із монахів розпорядився поховати дітей у старій келії. А потім про це й зовсім забули, і навіть отцю-ігумену не доповіли. Якось отець Ілля уві сні побачив трьох діток, які молилися перед Всевишнім, прохаючи милості Божої Густинській обителі та її братії. Ігумен розповів про це братії, тоді ж хтось і згадав про поховання, їх розкопали, знайшовши тіла мучеників-немовлят нетлінними і, поклавши до гробниці-раки, урочисто поховали посеред монастиря, де розпочалося будівництво нової церкви. І саме над могилою спорудили вівтар на честь Святої Трійці.
В 1648 році монастир зруйнували повстанці, але Богдан Хмельницький взяв цю обитель під свою «протекцію й оборону» та забезпечив її земельні володіння, що ствердив також своїми універсалами 1648 — 1655 років.
У 1654 році, їдучи з Києва до Москви, Густиню відвідав антіохійський патріарх Макарій із сином Павлом Алеппським, який залишив чудовий опис монастиря. Особливо високоповажних арабських мандрівників вразила краса іконостасу Троїцької церкви.
Пожежа 1671 року знищила Троїцьку церкву, дзвіницю, келії та побутові будівлі. Залишилися лише Успенська трапезна церква та церква Петра і Павла. Відновлення почалося з ігуменського, або Варваринського корпусу з келіями, брамою й дзвіницею. До 1672 року збудовано нові будівлі замість знищених, а у 1674–1676 роках коштом гетьмана Івана Самойловича було розпочато будівництво нової великої кам'яної п'ятиглавої Троїцької церкви, яка існує й понині.
Розбудова і занепад
23 травня 1675 року Троїцька церква була освячена архієпископом Чернігівським Лазарем Барановичем.
У 1670–1680 роках монастиреві всіляко допомагали і про нього опікувалися гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа, прилуцький полковник Лазар Горленко, а в 1690-х роках його син, прилуцький полковник Дмитро Лазарович Горленко. На цей час припадає найбільший розквіт Густині. Монастир прикрашається новими монументальними спорудами, збагачується новими володіннями. За кошти полковника Дмитра Горленка звели високі цегляні мури навколо монастиря, побудували кам'яні надбрамні церкви — Миколаївську із заходу й Петропавлівську зі сходу.
Наприкінці XVII століття полковник Дмитро Горленко, щоб надійно захистити монастир, побудував навколо нього грандіозні мури з брамами й баштами. Були вони з двоярусними аркадами, внутрішніми проходами всередині стіни і з вузькими бійницями. Це була унікальна архітектурна пам'ятка.
У 1734 році східну частину мурів, яка виходила до Удаю, перебудували, нові стіни декорували з внутрішнього боку фігурними арками. Значна перебудова стін відбулася у 1754–1756 роках, загальна довжина їх сягала 558 метрів. Реставрацію їх провели і в 1850-х роках. Нині фортечні мури втрачені майже повністю, їх будують заново.
Крім Самойловича й інші гетьмани, а також козацька старшина дарувала монастирю землі, села та хутори. В середині XVIII століття монастирю належало більше трьох тисяч десятин в Чернігівській губернії та більше трьох тисяч душ селян. Багатством монастир поступався лише Києво-Печерській лаврі.
Гетьман Мазепа збудував кам'яну церкву Успіння Богородиці.
Наприкінці XVIII століття цей монастир був одним із найбагатших в Україні, але 1786 року російський уряд секуляризував його володіння. Катерина II, указом 1786 року перевела монастир до розряду «позаштатних», а з часом й зовсім ліквідувала. Після затвердження штатів для монастирів у 1793 році Густинський монастир був закритий. Більш ніж 50 років він простояв недіючим, огорожа, будівлі, церкви було пошкоджено, напівзруйновано.
Відновлення
Відновлення почалося в 1841 році зі збору коштів серед населення Полтавщини, до якого з відозвою звернувся Гедеон. У 1843 році вийшов указ Синоду про присвоєння монастиреві 3-го класу, а ще через півроку — 15 травня 1844 року, на храмове свято, в день Святої Трійці відбулося урочисте відкриття монастиря. Але з відбудовою не поспішали. Тоді ж, у 1844 році, настоятелем у Густиню Синод призначив колишнього архімандрита одного з монастирів Санкт-Петербурзької єпархії Варсонофія. Як зазначає український письменник Олександр Кониський,
«…першим ділом таких оновителів — знівечити в монастирі і по церквах все, що нагадує українську окремішність, усе, що не підходить під мірку й смак московсько-візантійського чернечого деспотизму й аскетизму».
В головній Троїцькій церкві знищили портрети князя Вишневецького і гетьмана Мазепи, засипали родовий склеп Горленків, познімали з образів і переплавили дорогоцінні Шати ікони з гербами Горленків і Самойловичів. Старовинні іконостаси й козацькі ікони замінили новими, замовленими в Петербурзі. Ось, що встиг за роки свого правління Варсонофій. Проте за цей же час він відновив напівзруйновані церкви, спорудив дзвіницю, побудував також готель, два флігелі для монахів, господарчий двір із коморами й стайнями.
28 червня 1845 року на Прилуччині побував Тарас Шевченко, маючи за мету змалювати архітектурні й історичні пам'ятки стародавньої Густині.
У тому ж 1845 році на території монастиря був похований генерал-губернатор Малоросії князь Микола Григорович Рєпнін. Згодом під Трапезною церквою був влаштований родинний склеп Рєпніних-Волконських. Під Троїцькою церквою є склеп Горленкових та Марковичів. В церкві з лівого боку іконостасу знаходиться чудотворна Густинська ікона Богоматері з Передвічним Немовлям на руках.
В монастирі після відродження його, одна за другою відновлювались церкви. Усі вони в якоюсь мірою були перебудовані, модернізовані, деякі споруди від цього значно втратили, залишилася непорушною й незмінною лише головна Троїцька церква. Архімандрит Нектарій, що правив у Густині наприкінці XIX століття довершив відродження монастиря. Він подбав про те, щоб створити людям усі умови для спілкування з Богом. Густиня стала прекрасним місцем для душевного спокою, відпочинку. Нектарій відновив стару валківську греблю з п'ятьма містками, сад біля монастиря, започаткував декоративний парк навколо монастирських мурів. Були вже висаджені дерева, влаштовані квітники, алеї з альтанками і зручними лавами, побудована загорожа з хвіртками. Перед монастирем дивував богомольців сонячний годинник із чудернацькими знаками зодіаку. Густиня знову стала місцем паломництва і святим місцем. Під її стінами збиралися велелюдні ярмарки, ікону Густинської Божої Матері урочисто виносили з Троїцької церкви і ставили у капличці посеред ярмарку.
Роки радянської влади
Монастир процвітав до Жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді. 14 серпня 1920 року «керівником» монастиря став Прилуцький відділ наросвіти, який влаштував тут дитячу колонію, що проіснувала до початку 1941 року. Монастир втратив усі права на землю, інвентар, майно, урожай, продукти харчування. Ченцям видавали лише мізерний пайок.
Створена радянською владою ліквідаційна комісія Густинського монастиря почала особливо активно діяти у 1923 році. Сергію Євстафієвичу Лубенцову, останньому архімандриту монастиря та братії у кількості 48 осіб було виділено звоноверховий будинок і сарай, церкви закрили, майно та землю відібрали.
У березні 1924 року знову монастир було закрито, цього разу надовго. Ікони та різний іконостас XVII століття були порубані на дрова, В 30-х роках ХХ століття було прийняте рішення про повну руйнацію Густинського монастиря, але Микола Макаренко й інші не байдужі до своєї історії люди, змогли відстояти монастир.
У 1943 році, при німецькій окупації, було дозволено оселитись тут монашкам з закритого радянською владою Ладанського Покровського монастиря, монастир знову відродився як жіночий. Його очолила ігуменія Євстолія. Він розмістився в двоповерховому Варвинському корпусі. Богослужіння здійснювалось у Воскресенській церкві. В 1958 році, після смерті Євстолії, монастир очолила ігуменя Рафаїла.
У 1940-х роках на території монастиря був розміщений психоневрологічний диспансер. Самих же монахинь 12 липня 1959 року, на свято Петра і Павла, після чергового закриття Густинської обителі, виставляють за ворота. У повоєнні часи в монастирі мешкали інваліди та люди похилого віку. Ікони частково були перевезені до , а решту вивіз до церкви села Ряшки отець Миколай. Пізніше церква згоріла разом з іконами.
Монастир став інтернатом для престарілих, інвалідів дитинства та психоневрологічних хворих. У 1960-х роках у Гусині було 220 престарілих та інвалідів з дитинства, у 1970-х — 180 чоловік. Будинок-інтернат існував до 1978 року, коли його мешканців перевели до Козельця та Городні. У 1978 році офіційно був організований психоневрологічний будинок-інтернат. Тут жили лише жінки Чернігівської області. Станом на 1990 рік їх було 160. Навесні 1993 року цей заклад було закрито.
У 1980-х та на початку 1990-х років силами прилуцьких реставраторів велися відновлювальні роботи, та держава виділяла настільки мізерні кошти, що їх вистачало лише для латання дірок. Дещо робилося на Троїцькій і Воскресенській (Успенській) церквах, дещо на готелі, але в жахливому стані ще перебували Петропавлівська і Миколаївська церкви, ігуменський корпус і монастирські мури.
Роки незалежної України
В 1991 році психдиспансер був закритий і 1993 року монашки повернулися в Густинський Свято-Троїцький монастир.
17 грудня 1993 року відбулася перша Божествена Літургія, освячено престол у Воскресенському храмі. В наш час[] монастирем керує ігуменя Віра (Віра Григорівна Таран). Вона підняла з руїн монастир і донині керує відбудовою монастирських храмів і споруд, переповідає численним туристам історію Густинського монастиря і земель, на яких розташована обитель. Під керівництвом ігумені Віри черниці вивчають Закон Божий і такі «мирські» науки, як тваринництво і сільське господарство, оскільки живуть мешканці обителі з того, що виростили на землі. Серед монашок чимало досить молодих — до тридцяти років, причому у багатьох — дипломи вищих навчальних закладів. Сьогодні Густиня повністю забезпечує себе всім необхідним.
За останні десять років відбудовано Свято-Троїцький собор і Миколаївську церкву, відреставровано дзвіницю і частково огорожу монастиря. В 1994 році була відновлена Воскресенська церква, в 1997 році — Троїцька, в 1999 році — Миколаївська, в 2000 році — Петро-Павлівська церква. З благословення ігумені Віри нову велику й гарну ікону було написано 2000 року — до урочистостей з нагоди 400-ліття обителі. Копію було зроблено з невеличкого за розміром образу, котрий потемнів від часу і був привезений з Єлецького Успенського монастиря.
У 2020 р. силами місцевої громади розпочалися реставраційні роботи на Густинській (Козацькій) гаті, що була колись головним шляхом до монастиря та на ярмарок.
19 травня 2003 року Указом Президета України № 404/2003 настоятельниця Густинського монастиря ігуменя Віра була нагороджена орденом княгині Ольги ІІ ступеня. Орден їй вручив Президент України Леонід Данилович Кучма в Києві в Маріїнському палаці.
У березні 2021 року місцеві краєзнавці звинувачували монастир у понівеченні історичної пам'ятки — Троїцького собору, яким користуються церковнослужителі, і вимагали усунення пінопластової обшивки на стінах собору й повернення пам'ятці українського бароко XVII ст. первісного вигляду.
Святині
Зараз в монастирі перебуває Густинська чудотворна ікона Божої Матері та мощевичок із часточками мощів святих Феодосія Чернігівського, , Димитрия Ростовського, преподобних Лаврентія Чернігівського, Кукші Одеського, великомучеників Варвари й інші святих, а також святині, зібрані із усього православного світу й Святої землі. Коло монастирського паркану влаштоване цілюще джерело.
Господарство
Господарство монастиря припускає повне задоволення своїх потреб. У ньому є пасіка, трапезна, пекарня, і готель для прочан, транспортний цех, сад. За огорожею монастиря обладнані скотарня й пташник. Є свої теплиці. Адміністрація міста Прилуки виділила земельні угіддя під городні культури й косовицю.
Всі провідні напрямки діяльності розподілені по послушаннях, за які відповідають благословенні на це сестри. Послухи різні: крилас, келарня, просфорня, церковниці, городниці, швачки, трапезниці, птахівниці, коровниці й таке інше.
Монастирські будні
День у монастирі починається із калатання дзвіночка в 5 годин 30 хвилин, що скликає насельниць на полуночницю (так називається ранкова храмова молитва). Після неї сестри підходять до матушки Ігуменії під благословення і одержують кожна свій послух.
На трапезі чергова сестра читає житія святих або душекорисні повчання. Трапеза починається й закінчується молитвою. Втім, молитвою починається, супроводжується й закінчується все, навіть сама найменша справа, тому що цим призивається допомога Божа, а потім треба віддячити за цю допомогу.
Центром монастирського житія є Богослужіння. У соборі Святої Трійці й Успенській церкві щодня відбуваються ранкове й вечінє Богослужіння священиками монастиря: протоієреями Вадимом, Сергієм та дияконом Володимиром, духовно окормляющих черниць і мирян. Читається Неусипаємий Псалтирь, це безперестанна цілодобова молитва, за якої поминаються імена благодійників, пожервтників монастиря, живих і померлих, і всіх православних християн. По неділях на вечірньому Богослужінні відбувається Параклис Божої Матері «До Богородиці прилежно нині притецем…».
Див. також
Примітки
- Року 1612, іюня 2 д.
- Описаніе старой Малороссіи. Матеріалы для исторіи заселенія, землевладђнія и управленія. // Ал. Лазаревскаго.— Кіевъ. Типографія К. Н. Милевскаго. Фундуклеевская улица, домъ № 21. 1893.— С. 388.— Там само О. Лазаревський вказує: «Густынская лђтопись» основаніе м—ря относитьъ къ 1600 г., приписывая это событіе какимъ-то Афонскимъ выходцамъ. Но это преданіе никакими другими данными не подтверждается и, повидимому, родилось изъ одного желанія связать исторію м—ря съ Афономъ…
- . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 15 грудня 2020.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2008. Процитовано 6 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
Джерела
- Лазаревский Ал. Прилуцкіе монастыри.— В кн: Описаніе старой Малороссіи. Матеріалы для исторіи заселенія, землевладђнія и управленія. // Ал. Лазаревскаго.— Кіевъ. Типографія К. Н. Милевскаго. Фундуклеевская улица, домъ № 21. 1893.— 456 с.— С. 388—414.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000
- Куриленко М. І. Густинський Свято-Троїцький монастир. — [Б.м]: Б.м., 1997. — 88 с.: іл.
- Рад. енциклопедія історії України. Т. 1 — К., 1969
Література
- Хведченя С. Б. Густинський Свято-Троїцький монастир [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 260. — .
- Г. М. Горіла. Густинський Свято-Троїцький жіночий монастир [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Густинський Свято-Троїцький жіночий монастир
- Сайт Сергія Клименка[недоступне посилання з серпня 2019]
- Соколиний хутір[недоступне посилання з липня 2019]
- Світло Густині. Газета «День». № 81 від 11 травня 2001 року
- . https://www.religion.in.ua/. релігія в Україні. 2 серпня 2019. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
- «Ждунь'ї»
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 50 38 11 pn sh 32 28 24 sh d 50 63639 pn sh 32 47333 sh d 50 63639 32 47333 Gusti nskij Svyato Troyickij monasti r zhinochij monastir RPCvU Roztashovanij u seli Gustinya na pravomu berezi richki Udaj bilya mista Priluki Chernigivskoyi oblasti Gustinskij Svyato Troyickij monastir UPC MP Gustinskij monastir Litografiya kincya XIX stolittya50 38 11 pn sh 32 28 24 sh d 50 63639 pn sh 32 47333 sh d 50 63639 32 47333Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina GustinyaPochatok budivnictva1600 rikStilukrayinske barokoNalezhnistUPC MP YeparhiyaNizhinska yeparhiya UPCAdresa17544 Chernigivska oblast Priluckij rajon selo GustinyaGustinskij monastir Ukrayina Gustinskij monastir u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya pershi roki Gustinskij Svyato Troyickij monastir UPC MP Ikona Gustinskoyi Bogomateri Pochatki Gustinskogo monastirya syagayut 1600 roku Zasnovnikom jogo buv chenec Joasaf yakij razom z iyeromonahom Afanasiyem prijshov z Afonskoyi gori i z blagoslovennya nastoyatelya Kiyevo Pecherskoyi lavri Yeliseya Pleteneckogo oselivsya tut dlya usamitnennya Dlya oblashtuvannya monastirya Joasaf upodobav zemli knyaziv Vishneveckih po techiyi richki Udaj de zi svoyimi uchnyami oselivsya na ostrovi sho zaris gustim vikovim lisom zvidki i pishla nazva monastirya Gustinya 1612 rokuMihajlo Vishneveckij pisav do namisnikiv svoyih ukrayinskih mayetnostej sho do nogo zvernulisya otec Afanasij ta otec Isajya Pecherskij mayuchi namir pobuduvati monastir u mayetnostyah jogo Vishneveckij pogodivsya i nakazav nadati otcyam vsilyaku dopomogu Iz lista M Vishneveckogo vid 2 bereznya 1614 roku do knyazya Lika vidno sho na toj chas monastir uzhe isnuvav Sered zasnovnikiv monastirya bulo chimalo kozakiv yaki peredchuvayuchi blizku smert jshli u chenci ale smert vidstupala chenci zhili she dovgo rozpovidayuchi pro cilyushe povitrya i zhivu vodu z pidzemnih klyuchiv Vidrazu na ostriv pochali pribuvati lyudi z usih usyud zaradi monashogo zhitiya i spasinnya Misceve naselennya dopomagalo chencyam harchovimi zapasami groshima budivelnim materialom Zavdyaki comu u 1614 roci bula sporudzhena mala derev yana cerkva na chest Presvyatoyi Zhivonachalnoyi Trijci Troyicka cerkva Tak vinik monastir igumenom obrali starcya Joasafa V dopomogu sobi z keruvannya Gustinskim monastirem Joasaf obrav Isayu Kopinskogo igumena i nastoyatelya Antoniyevih blizhnih pecher pri Kiyevo Pecherskij lavri Oglyanuvshi i shvalivshi obrane dlya monastirya misce Isaya viklopotav u pravoslavnogo knyazya Mihajla Koributa Vishneveckogo u volodinni yakogo perebuvav todi ostriv pravo na volodinnya nim U 1615 roci Mihajlo Vishneveckij daye monastiryu gramotu na volodinnya ostrovom Gustin navkolishnih lisiv luk ta ornih zemel Pislya yiyi otrimannya monastir zabezpechiv svoye podalshe isnuvannya Isaya pochav jogo rozbudovu V 1620 roci v chasi povernennya iz Moskvi cherez Ukrayinu Gustinskij monastir na zaproshennya getmana Petra Sagajdachnogo vidvidav yerusalimskij patriarh Feofan U Kiyevi patriarh na prohannya getmana i zgidno zi svoyim viklyuchnim pravom visvyativ Kiyivskogo mitropolita Iova Boreckogo ta p yatoh yepiskopiv Tak bulo vidnovleno vishu iyerarhiyu ukrayinskoyi pravoslavnoyi Cerkvi Sered novih yepiskopiv buv fundator monastiriv na Priluchchini todi igumen Kiyevo Bratskogo monastirya Isaya Kopinskij Jogo visvyatili yepiskopom u Peremishli cherez goninnya ta peresliduvannya zmushenij buv povernutisya do Kiyeva Svyatitel prodovzhuvav opikuvatis pravoslavnimi monastiryami v Ukrayini zgodom zovsim perebravsya znovu do Gustini I Kopinskij pri zhitti pershogo igumena Joasafa pochinayuchi des z 1615 roku protyagom dvoh desyatilit keruvav Gustinskim monastirem a usi nastoyateli na toj chas faktichno buli jogo namisnikami U 1624 roci Svyatitel perenis iz Gustini do Ladana Troyicku cerkvu a na yiyi misci pobuduvav novu nabagato bilshu j krasivishu Yak zapisav gustinskij litopisec sozdasha zelo krasnu cerkvu Todi zh buli pobudovani keliyi dlya bratiyi j trapezna z cerkvoyu Uspinnya Bogorodici Pozhezhi 1625 ta 1636 rokiv znishili majzhe usi budivli a nastupna pozhezha u 1636 roci povnistyu znishila monastir so vsiyeyu okrasoyu i lipotoyu Zgarishe bulo nastilki zhahlivim sho chenci virishili vidbuduvati monastir na novomu misci bilya gati sho vela cherez Udaj do Lishe za dva roki 1636 1637 vdalosya pobuduvati Uspensku cerkvu z trapeznoyu bratski keliyi perenesti staru dzvinicyu obgoroditi monastir i obkopati jogo rovom U cej chas za pidtrimku livoberezhnimi monastiryami narodnih povstan proti shlyahti Yarema Vishneveckij pochav karati ne lishe kozakiv i pospolitih ale j chenciv Igumen Vasilij iz bratiyeyu Gustinskogo monastirya ne chekayuchi na svoyu chergu ta prihopivshi use najcinnishe vtik do Putivlya v chuzhuyu zemlyu Moskovskuyu yak zapisav litopisec Novij monastir Svyato Troyickij sobor U 1639 roci monastir vidvidav mitropolit Petro Mogila i priviz iz soboyu novogo igumena z Lavri Illyu Torskogo Mitropolit P Mogila vstanovlyuye hrest na misci de maye buti nova cerkva Vin priznachiv novogo igumena ta nakazav zbuduvati novu veliku cerkvu Na budivnictvo novoyi cerkvi u 1641 roci igumen viprosiv znachnu dopomogu vid moldavskogo gospodarya Vasiliya ta vid moskovskogo carya Mihajla Fedorovicha Za p yat rokiv monastir buv vidnovlenij pobudovana nebachenoyi krasi Troyicka cerkva U 1641 roci buv zakladenij osvyachenij kamin na misci pobudovi novoyi svyatini a 1644 roku vona bula zbudovana ta osvyachena yak Cerkva svyatoyi Trijci Gustinskij litopis rozpovidaye sho Troyicka cerkva stoyit na tilah troh muchenikiv Z litopisu diznayemosya i pro tragediyu yaka rozigralasya u 1640 roci a same Tatarska orda z Krimu dijshla pid samij Kiyiv i lishe tam oderzhavshi griznu vidsich proneslis nazad do Perekopu lyuto vipalyuyuchi na svoyemu shlyahu kozacki sela j hutori Duzhe postrazhdala j Priluchchina Koli vse vgamuvalosya cherez tri dni podorozhni poblizu monastirya natrapili na porizanih ditej kinutih na rozdorizhzhi j dopravili do monastirya Igumena Illi na toj chas ne bulo a htos iz monahiv rozporyadivsya pohovati ditej u starij keliyi A potim pro ce j zovsim zabuli i navit otcyu igumenu ne dopovili Yakos otec Illya uvi sni pobachiv troh ditok yaki molilisya pered Vsevishnim prohayuchi milosti Bozhoyi Gustinskij obiteli ta yiyi bratiyi Igumen rozpoviv pro ce bratiyi todi zh htos i zgadav pro pohovannya yih rozkopali znajshovshi tila muchenikiv nemovlyat netlinnimi i poklavshi do grobnici raki urochisto pohovali posered monastirya de rozpochalosya budivnictvo novoyi cerkvi I same nad mogiloyu sporudili vivtar na chest Svyatoyi Trijci V 1648 roci monastir zrujnuvali povstanci ale Bogdan Hmelnickij vzyav cyu obitel pid svoyu protekciyu j oboronu ta zabezpechiv yiyi zemelni volodinnya sho stverdiv takozh svoyimi universalami 1648 1655 rokiv U 1654 roci yiduchi z Kiyeva do Moskvi Gustinyu vidvidav antiohijskij patriarh Makarij iz sinom Pavlom Aleppskim yakij zalishiv chudovij opis monastirya Osoblivo visokopovazhnih arabskih mandrivnikiv vrazila krasa ikonostasu Troyickoyi cerkvi Portret Ivana Samojlovicha sered rospisiv inter yeru Troyickogo soboru Gustinskogo monastirya Pozhezha 1671 roku znishila Troyicku cerkvu dzvinicyu keliyi ta pobutovi budivli Zalishilisya lishe Uspenska trapezna cerkva ta cerkva Petra i Pavla Vidnovlennya pochalosya z igumenskogo abo Varvarinskogo korpusu z keliyami bramoyu j dzviniceyu Do 1672 roku zbudovano novi budivli zamist znishenih a u 1674 1676 rokah koshtom getmana Ivana Samojlovicha bulo rozpochato budivnictvo novoyi velikoyi kam yanoyi p yatiglavoyi Troyickoyi cerkvi yaka isnuye j ponini Rozbudova i zanepad Nadbramna Mikolayivska cerkva 23 travnya 1675 roku Troyicka cerkva bula osvyachena arhiyepiskopom Chernigivskim Lazarem Baranovichem U 1670 1680 rokah monastirevi vsilyako dopomagali i pro nogo opikuvalisya getmani Ivan Samojlovich ta Ivan Mazepa priluckij polkovnik Lazar Gorlenko a v 1690 h rokah jogo sin priluckij polkovnik Dmitro Lazarovich Gorlenko Na cej chas pripadaye najbilshij rozkvit Gustini Monastir prikrashayetsya novimi monumentalnimi sporudami zbagachuyetsya novimi volodinnyami Za koshti polkovnika Dmitra Gorlenka zveli visoki ceglyani muri navkolo monastirya pobuduvali kam yani nadbramni cerkvi Mikolayivsku iz zahodu j Petropavlivsku zi shodu Naprikinci XVII stolittya polkovnik Dmitro Gorlenko shob nadijno zahistiti monastir pobuduvav navkolo nogo grandiozni muri z bramami j bashtami Buli voni z dvoyarusnimi arkadami vnutrishnimi prohodami vseredini stini i z vuzkimi bijnicyami Ce bula unikalna arhitekturna pam yatka Petropavlivska cerkva U 1734 roci shidnu chastinu muriv yaka vihodila do Udayu perebuduvali novi stini dekoruvali z vnutrishnogo boku figurnimi arkami Znachna perebudova stin vidbulasya u 1754 1756 rokah zagalna dovzhina yih syagala 558 metriv Restavraciyu yih proveli i v 1850 h rokah Nini fortechni muri vtracheni majzhe povnistyu yih buduyut zanovo Krim Samojlovicha j inshi getmani a takozh kozacka starshina daruvala monastiryu zemli sela ta hutori V seredini XVIII stolittya monastiryu nalezhalo bilshe troh tisyach desyatin v Chernigivskij guberniyi ta bilshe troh tisyach dush selyan Bagatstvom monastir postupavsya lishe Kiyevo Pecherskij lavri Getman Mazepa zbuduvav kam yanu cerkvu Uspinnya Bogorodici Naprikinci XVIII stolittya cej monastir buv odnim iz najbagatshih v Ukrayini ale 1786 roku rosijskij uryad sekulyarizuvav jogo volodinnya Katerina II ukazom 1786 roku perevela monastir do rozryadu pozashtatnih a z chasom j zovsim likviduvala Pislya zatverdzhennya shtativ dlya monastiriv u 1793 roci Gustinskij monastir buv zakritij Bilsh nizh 50 rokiv vin prostoyav nediyuchim ogorozha budivli cerkvi bulo poshkodzheno napivzrujnovano Vidnovlennya T Shevchenko V Gustini Cerkva Petra i Pavla Akvarel 1845T Shevchenko V Gustini Trapezna cerkva Akvarel 1845Foto monastirya v kinci XIX stolittya Vidnovlennya pochalosya v 1841 roci zi zboru koshtiv sered naselennya Poltavshini do yakogo z vidozvoyu zvernuvsya Gedeon U 1843 roci vijshov ukaz Sinodu pro prisvoyennya monastirevi 3 go klasu a she cherez pivroku 15 travnya 1844 roku na hramove svyato v den Svyatoyi Trijci vidbulosya urochiste vidkrittya monastirya Ale z vidbudovoyu ne pospishali Todi zh u 1844 roci nastoyatelem u Gustinyu Sinod priznachiv kolishnogo arhimandrita odnogo z monastiriv Sankt Peterburzkoyi yeparhiyi Varsonofiya Yak zaznachaye ukrayinskij pismennik Oleksandr Koniskij pershim dilom takih onoviteliv znivechiti v monastiri i po cerkvah vse sho nagaduye ukrayinsku okremishnist use sho ne pidhodit pid mirku j smak moskovsko vizantijskogo chernechogo despotizmu j asketizmu V golovnij Troyickij cerkvi znishili portreti knyazya Vishneveckogo i getmana Mazepi zasipali rodovij sklep Gorlenkiv poznimali z obraziv i pereplavili dorogocinni Shati ikoni z gerbami Gorlenkiv i Samojlovichiv Starovinni ikonostasi j kozacki ikoni zaminili novimi zamovlenimi v Peterburzi Os sho vstig za roki svogo pravlinnya Varsonofij Prote za cej zhe chas vin vidnoviv napivzrujnovani cerkvi sporudiv dzvinicyu pobuduvav takozh gotel dva fligeli dlya monahiv gospodarchij dvir iz komorami j stajnyami 28 chervnya 1845 roku na Priluchchini pobuvav Taras Shevchenko mayuchi za metu zmalyuvati arhitekturni j istorichni pam yatki starodavnoyi Gustini U tomu zh 1845 roci na teritoriyi monastirya buv pohovanij general gubernator Malorosiyi knyaz Mikola Grigorovich Ryepnin Zgodom pid Trapeznoyu cerkvoyu buv vlashtovanij rodinnij sklep Ryepninih Volkonskih Pid Troyickoyu cerkvoyu ye sklep Gorlenkovih ta Markovichiv V cerkvi z livogo boku ikonostasu znahoditsya chudotvorna Gustinska ikona Bogomateri z Peredvichnim Nemovlyam na rukah V monastiri pislya vidrodzhennya jogo odna za drugoyu vidnovlyuvalis cerkvi Usi voni v yakoyus miroyu buli perebudovani modernizovani deyaki sporudi vid cogo znachno vtratili zalishilasya neporushnoyu j nezminnoyu lishe golovna Troyicka cerkva Arhimandrit Nektarij sho praviv u Gustini naprikinci XIX stolittya dovershiv vidrodzhennya monastirya Vin podbav pro te shob stvoriti lyudyam usi umovi dlya spilkuvannya z Bogom Gustinya stala prekrasnim miscem dlya dushevnogo spokoyu vidpochinku Nektarij vidnoviv staru valkivsku greblyu z p yatma mistkami sad bilya monastirya zapochatkuvav dekorativnij park navkolo monastirskih muriv Buli vzhe visadzheni dereva vlashtovani kvitniki aleyi z altankami i zruchnimi lavami pobudovana zagorozha z hvirtkami Pered monastirem divuvav bogomolciv sonyachnij godinnik iz chudernackimi znakami zodiaku Gustinya znovu stala miscem palomnictva i svyatim miscem Pid yiyi stinami zbiralisya velelyudni yarmarki ikonu Gustinskoyi Bozhoyi Materi urochisto vinosili z Troyickoyi cerkvi i stavili u kaplichci posered yarmarku Roki radyanskoyi vladi Monastir procvitav do Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku v Petrogradi 14 serpnya 1920 roku kerivnikom monastirya stav Priluckij viddil narosviti yakij vlashtuvav tut dityachu koloniyu sho proisnuvala do pochatku 1941 roku Monastir vtrativ usi prava na zemlyu inventar majno urozhaj produkti harchuvannya Chencyam vidavali lishe mizernij pajok Stvorena radyanskoyu vladoyu likvidacijna komisiya Gustinskogo monastirya pochala osoblivo aktivno diyati u 1923 roci Sergiyu Yevstafiyevichu Lubencovu ostannomu arhimandritu monastirya ta bratiyi u kilkosti 48 osib bulo vidileno zvonoverhovij budinok i saraj cerkvi zakrili majno ta zemlyu vidibrali U berezni 1924 roku znovu monastir bulo zakrito cogo razu nadovgo Ikoni ta riznij ikonostas XVII stolittya buli porubani na drova V 30 h rokah HH stolittya bulo prijnyate rishennya pro povnu rujnaciyu Gustinskogo monastirya ale Mikola Makarenko j inshi ne bajduzhi do svoyeyi istoriyi lyudi zmogli vidstoyati monastir Igumeniya Yevstoliya z monahinyami obiteli U 1943 roci pri nimeckij okupaciyi bulo dozvoleno oselitis tut monashkam z zakritogo radyanskoyu vladoyu Ladanskogo Pokrovskogo monastirya monastir znovu vidrodivsya yak zhinochij Jogo ocholila igumeniya Yevstoliya Vin rozmistivsya v dvopoverhovomu Varvinskomu korpusi Bogosluzhinnya zdijsnyuvalos u Voskresenskij cerkvi V 1958 roci pislya smerti Yevstoliyi monastir ocholila igumenya Rafayila U 1940 h rokah na teritoriyi monastirya buv rozmishenij psihonevrologichnij dispanser Samih zhe monahin 12 lipnya 1959 roku na svyato Petra i Pavla pislya chergovogo zakrittya Gustinskoyi obiteli vistavlyayut za vorota U povoyenni chasi v monastiri meshkali invalidi ta lyudi pohilogo viku Ikoni chastkovo buli perevezeni do a reshtu viviz do cerkvi sela Ryashki otec Mikolaj Piznishe cerkva zgorila razom z ikonami Monastir stav internatom dlya prestarilih invalidiv ditinstva ta psihonevrologichnih hvorih U 1960 h rokah u Gusini bulo 220 prestarilih ta invalidiv z ditinstva u 1970 h 180 cholovik Budinok internat isnuvav do 1978 roku koli jogo meshkanciv pereveli do Kozelcya ta Gorodni U 1978 roci oficijno buv organizovanij psihonevrologichnij budinok internat Tut zhili lishe zhinki Chernigivskoyi oblasti Stanom na 1990 rik yih bulo 160 Navesni 1993 roku cej zaklad bulo zakrito U 1980 h ta na pochatku 1990 h rokiv silami priluckih restavratoriv velisya vidnovlyuvalni roboti ta derzhava vidilyala nastilki mizerni koshti sho yih vistachalo lishe dlya latannya dirok Desho robilosya na Troyickij i Voskresenskij Uspenskij cerkvah desho na goteli ale v zhahlivomu stani she perebuvali Petropavlivska i Mikolayivska cerkvi igumenskij korpus i monastirski muri Roki nezalezhnoyi Ukrayini Cilyushe dzherelo V 1991 roci psihdispanser buv zakritij i 1993 roku monashki povernulisya v Gustinskij Svyato Troyickij monastir 17 grudnya 1993 roku vidbulasya persha Bozhestvena Liturgiya osvyacheno prestol u Voskresenskomu hrami V nash chas koli monastirem keruye igumenya Vira Vira Grigorivna Taran Vona pidnyala z ruyin monastir i donini keruye vidbudovoyu monastirskih hramiv i sporud perepovidaye chislennim turistam istoriyu Gustinskogo monastirya i zemel na yakih roztashovana obitel Pid kerivnictvom igumeni Viri chernici vivchayut Zakon Bozhij i taki mirski nauki yak tvarinnictvo i silske gospodarstvo oskilki zhivut meshkanci obiteli z togo sho virostili na zemli Sered monashok chimalo dosit molodih do tridcyati rokiv prichomu u bagatoh diplomi vishih navchalnih zakladiv Sogodni Gustinya povnistyu zabezpechuye sebe vsim neobhidnim Za ostanni desyat rokiv vidbudovano Svyato Troyickij sobor i Mikolayivsku cerkvu vidrestavrovano dzvinicyu i chastkovo ogorozhu monastirya V 1994 roci bula vidnovlena Voskresenska cerkva v 1997 roci Troyicka v 1999 roci Mikolayivska v 2000 roci Petro Pavlivska cerkva Z blagoslovennya igumeni Viri novu veliku j garnu ikonu bulo napisano 2000 roku do urochistostej z nagodi 400 littya obiteli Kopiyu bulo zrobleno z nevelichkogo za rozmirom obrazu kotrij potemniv vid chasu i buv privezenij z Yeleckogo Uspenskogo monastirya U 2020 r silami miscevoyi gromadi rozpochalisya restavracijni roboti na Gustinskij Kozackij gati sho bula kolis golovnim shlyahom do monastirya ta na yarmarok Vruchennya ordena 19 travnya 2003 roku Ukazom Prezideta Ukrayini 404 2003 nastoyatelnicya Gustinskogo monastirya igumenya Vira bula nagorodzhena ordenom knyagini Olgi II stupenya Orden yij vruchiv Prezident Ukrayini Leonid Danilovich Kuchma v Kiyevi v Mariyinskomu palaci U berezni 2021 roku miscevi krayeznavci zvinuvachuvali monastir u ponivechenni istorichnoyi pam yatki Troyickogo soboru yakim koristuyutsya cerkovnosluzhiteli i vimagali usunennya pinoplastovoyi obshivki na stinah soboru j povernennya pam yatci ukrayinskogo baroko XVII st pervisnogo viglyadu SvyatiniZaraz v monastiri perebuvaye Gustinska chudotvorna ikona Bozhoyi Materi ta moshevichok iz chastochkami moshiv svyatih Feodosiya Chernigivskogo Dimitriya Rostovskogo prepodobnih Lavrentiya Chernigivskogo Kukshi Odeskogo velikomuchenikiv Varvari j inshi svyatih a takozh svyatini zibrani iz usogo pravoslavnogo svitu j Svyatoyi zemli Kolo monastirskogo parkanu vlashtovane cilyushe dzherelo GospodarstvoMonastirskij gotel Gospodarstvo monastirya pripuskaye povne zadovolennya svoyih potreb U nomu ye pasika trapezna pekarnya i gotel dlya prochan transportnij ceh sad Za ogorozheyu monastirya obladnani skotarnya j ptashnik Ye svoyi teplici Administraciya mista Priluki vidilila zemelni ugiddya pid gorodni kulturi j kosovicyu Vsi providni napryamki diyalnosti rozpodileni po poslushannyah za yaki vidpovidayut blagoslovenni na ce sestri Posluhi rizni krilas kelarnya prosfornya cerkovnici gorodnici shvachki trapeznici ptahivnici korovnici j take inshe Monastirski budniTrapezna cerkva Den u monastiri pochinayetsya iz kalatannya dzvinochka v 5 godin 30 hvilin sho sklikaye naselnic na polunochnicyu tak nazivayetsya rankova hramova molitva Pislya neyi sestri pidhodyat do matushki Igumeniyi pid blagoslovennya i oderzhuyut kozhna svij posluh Na trapezi chergova sestra chitaye zhitiya svyatih abo dushekorisni povchannya Trapeza pochinayetsya j zakinchuyetsya molitvoyu Vtim molitvoyu pochinayetsya suprovodzhuyetsya j zakinchuyetsya vse navit sama najmensha sprava tomu sho cim prizivayetsya dopomoga Bozha a potim treba viddyachiti za cyu dopomogu Centrom monastirskogo zhitiya ye Bogosluzhinnya U sobori Svyatoyi Trijci j Uspenskij cerkvi shodnya vidbuvayutsya rankove j vechinye Bogosluzhinnya svyashenikami monastirya protoiyereyami Vadimom Sergiyem ta diyakonom Volodimirom duhovno okormlyayushih chernic i miryan Chitayetsya Neusipayemij Psaltir ce bezperestanna cilodobova molitva za yakoyi pominayutsya imena blagodijnikiv pozhervtnikiv monastirya zhivih i pomerlih i vsih pravoslavnih hristiyan Po nedilyah na vechirnomu Bogosluzhinni vidbuvayetsya Paraklis Bozhoyi Materi Do Bogorodici prilezhno nini pritecem Div takozhSpisok murovanih hramiv u stili ukrayinskogo baroko Spisok monastiriv UkrayiniPrimitkiRoku 1612 iyunya 2 d Opisanie staroj Malorossii Materialy dlya istorii zaseleniya zemlevladђniya i upravleniya Al Lazarevskago Kiev Tipografiya K N Milevskago Fundukleevskaya ulica dom 21 1893 S 388 Tam samo O Lazarevskij vkazuye Gustynskaya lђtopis osnovanie m rya otnosit k 1600 g pripisyvaya eto sobytie kakim to Afonskim vyhodcam No eto predanie nikakimi drugimi dannymi ne podtverzhdaetsya i povidimomu rodilos iz odnogo zhelaniya svyazat istoriyu m rya s Afonom Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 15 grudnya 2020 Arhiv originalu za 6 listopada 2008 Procitovano 6 travnya 2009 Arhiv originalu za 18 chervnya 2021 Procitovano 17 bereznya 2021 DzherelaGustinskij Svyato Troyickij monastir u sestrinskih VikiproyektahPortal Hristiyanstvo Portal Hrami shidnoyi tradiciyi Gustinskij Svyato Troyickij monastir u Vikishovishi Lazarevskij Al Priluckie monastyri V kn Opisanie staroj Malorossii Materialy dlya istorii zaseleniya zemlevladђniya i upravleniya Al Lazarevskago Kiev Tipografiya K N Milevskago Fundukleevskaya ulica dom 21 1893 456 s S 388 414 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Kurilenko M I Gustinskij Svyato Troyickij monastir B m B m 1997 88 s il Rad enciklopediya istoriyi Ukrayini T 1 K 1969LiteraturaHvedchenya S B Gustinskij Svyato Troyickij monastir 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 260 ISBN 966 00 0405 2 G M Gorila Gustinskij Svyato Troyickij zhinochij monastir 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaGustinskij Svyato Troyickijzhinochij monastir Sajt Sergiya Klimenka nedostupne posilannya z serpnya 2019 Sokolinij hutir nedostupne posilannya z lipnya 2019 Svitlo Gustini Gazeta Den 81 vid 11 travnya 2001 roku https www religion in ua religiya v Ukrayini 2 serpnya 2019 Arhiv originalu za 4 serpnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Zhdun yi Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi