Петро́ Моги́ла (рум. Petru Movilă; 21 (31) грудня 1596 — 1 (11) січня 1647) — український політичний, церковний і освітній діяч молдавського походження. Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (1633—1647), екзарх Константинопольського патріарха. Архімандрит Києво-Печерського монастиря (з 1627). Представник молдавського боярського роду Могил. Народився у Сучаві, Молдова. Син молдавського господаря Симеона Могили.
Петро Могила | ||
| ||
---|---|---|
7 травня 1633 — 1 листопада 1647 | ||
Церква: | Константинопольська Православна Церква | |
Попередник: | Ісая Копинський | |
Наступник: | Сильвестр Косів | |
Альма-матер: | Замойська академія | |
Діяльність: | православний священник | |
Народження: | 21 (31) грудня 1596 Сучава, Молдовське князівство | |
Смерть: | 1 (11) січня 1647 (50 років) Київ, Річ Посполита | |
Похований: | Києво-Печерська лавра | |
Династія: | Могили | |
Батько: | Симеон Могила | |
Мати: | Марґарет (семигородська княжна) | |
Чернецтво: | 1625 | |
Петро Могила у Вікісховищі |
Брав участь у політичному житті Речі Посполитої. Учасник Хотинської війни (1620—1621). Провів докорінну реформу православної церкви та освіти в Україні за католицькими, єзуїтськими взірцями. Батько руської (української) теології. Автор «Требника» (1646), співавтор катехізису «Православне сповідання віри» (1640). Помер у Києві, Річ Посполита. Похований в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Місцевий святий. Канонізований Українською православною церквою (Московський патріархат) та Українською православною церквою Київського патріархату (1996).
Біографія
Походження
Виходець з роду Могил — давнього молдовського боярського роду. Народився 31 грудня 1596 року в сім'ї валаського і молдовського господаря Симеона Могили та семигородської княжни Марґарет. 1607 року внаслідок боротьби за владу батько хлопця загинув. Після смерті Симеона Могили та після захоплення в 1612 році Кантемиром Мурзою молдовсько-волоських володінь, княжна Марґарет разом з сином мусили покинути Молдову, переїхати на українські землі Речі Посполитої, де їх прийняли родичі — Стефан Потоцький, князі Самуїл Корецький та Михайло Вишневецький.
Освіта
Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі, організованій 1586 року для захисту та збереження православної віри. Родина Могил сповідувала православ'я, мала тісні зв'язки з Львівським братством, постійно допомагаючи йому коштами та послугами у будівництві. Львів був неподалік від тодішніх молдовсько-волоських володінь; Львівське братство, відчуваючи потребу в коштах, часто зверталося до одновірних молдовських господарів з проханнями про матеріальну допомогу.
Подальшу освіту Петро Могила здобував у європейських університетах: спочатку в Замойській академії, згодом вчився у різних навчальних закладах Нідерландів, Парижа.
Петро Могила вільно володів українською, грецькою, латиною, польською, румунською, досить швидко опанував богословську науку, добре знав засади католицького богослов'я.
Після повернення до Речі Посполитої був одним з претендентів на молдовський трон. Його протектором був Станіслав Жолкевський. Пізніше пішов на військову службу, брав участь у Цецорській битві 1620 року та Хотинській битві 1621 року (в підрозділі Яна Кароля Ходкевича).
Церковна кар'єра
Мало відомо про період життя Петра Могили, починаючи від його участі в Хотинській битві та до посвяти у сан києво-печерського архімандрита. Петро Могила почав часто відвідувати Київ, брав активну участь у справах православної віри. Київський історик С. Голубєв вважає, що, окрім православного виховання цьому посприяли часті зустрічі Петра Могили з митрополитом Йовом Борецьким — наставником ще за часів навчання в Львівській братській школі. Спілкування з Йовом остаточно завершило формування поглядів Петра Могили, визначило напрям його подальшої життєвої діяльності.
Протягом 1622–27 років Петро Могила перебував на послуху в одному із скитів Києво-Печерської Лаври, розташованого на території сучасного села Михайлівка-Рубежівка під Києвом. У 1625 році він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі.
Після смерті 21 березня 1627 року архімандрита Печерської лаври Захарія Копистенського у грудні 1627 р. був посвячений на його посаду (отримав за підтримки київського воєводи Томаша Замойського 16 вересня 1627 р., затверджений королем Сиґізмундом III Вазою на посаді 29 листопада. У цей час йому виповнилося 30 років. У такому віці обрання на таку високу церковну посаду здійснювалося чи не вперше. Очевидно, цьому посприяла підтримка Борецького та інших впливових шляхетських сімей, які сповідували православну віру, попереднє іноцтво Петра Могили, особисте багатство (у Белзькому воєводстві: Великі Очі, Змійовиська, Вулька Могилівська, в Київському: , Опачиці, фільварок за Дніпром, званий Позняківщина, Рубежівка).
Микола Костомаров так оцінював перші кроки Петра Могили:
Новий архімандрит зразу ж виявив свою діяльність на користь монастиря, завів нагляд над священнослужителями у селах лаврських маєтків, малограмотних наказав учити, а впертих і своєвільних піддавати покаранням: оновив церкву, не шкодував витрат на прикрашення печер, підпорядкував лаврі Пустинно-миколаївський монастир, заснував Голосіївську пустинь, побудував за свій рахунок при лаврі богадільню для жебраків і задумав завести при Печерському монастирі вищу школу. |
Видавнича діяльність
Докладав усіх зусиль, щоб за час його архімандритства Києво-Печерська друкарня посіла визначне місце як серед інших друкарень України та Білорусі, так і в суспільному житті загалом. За п'ять з половиною років його настоятельства з лаврської друкарні вийшло 15 назв видань; серед них були книги Петра Могили. 1628 року в Лаврі видрукували перекладені Петром Могилою з грецької «Агапита діакона главизни поучительни» і «Тріодь цвітная», в яких пояснювалися важливість і значення церковних гімнів.
1629 року на Київському помісному соборі схвалили до видання Петра Могили. Він являв собою служебник, якого виправив архімандрит за грецькими джерелами, з його власними догматичними й обрядовими роз'ясненнями літургії (одна з найвизначніших праць Петра Могили, протягом двохсот років не втрачала свого значення).
У власноручних записах Петра Могили зберігся ряд канонів, церковних піснеспівів, що частково увійшли до майбутніх лаврських видань: канон на причащання священиків, канон на вихід душі, канон на створення світу і плач вигнаних з раю прародителів, канон покаянний, подячний духовний піснеспів на честь пресвятої Богородиці у зв'язку з чудовим позбавленням нею Києво-Печерської обителі від нашестя ляцького війська (1630 р.) та інші. Ці невеликі твори, написані церковно-слов'янською мовою, свідчать про неабиякий літературний хист Петра Могили.
Намагався запровадити за Києво-Печерською друкарнею виключне право друкування церковної богослужебної літератури. Тому був незадоволений намаганням Львівського єпископа Арсенія Желиборського видати у Львові «Служебник» та «Номоканон» у 1646 році, які той замовив Михайлу Сльозці.
Дипломатична діяльність
Життя і церковна служба Петра Могили припали на складний час в історії православної церкви в Україні. 1596 року була підписана Берестейська унія, в результаті якої більшість православних єпископів визнала верховенство Папи Римського, Київська православна митрополія з'єдналася з Римо-католицькою церквою. Ті православні ієрархи та священики, які не визнали унії, фактично опинилися поза законом. Вірні та більшість монастирів також виступили проти унії. Проте у здійсненні її положень була зацікавлена світська влада, тому утиски православних, які не хотіли визнавати зверхність Риму, стали звичним явищем. Петро Могила вважав надзвичайно важливою справою примирення усіх православних — тих, які визнали унію, і тих, які виступали проти неї. Однак його дії, спрямовані на примирення, викликали неоднозначні оцінки сучасників. Одні вважали Петра Могилу щирим поборником єдності православ'я, інші — рукою королівської влади, що силується обернути православних в уніатів, розірвати зв'язки зі східними патріархами та москвою.
29 червня 1629 року в Києві був скликаний помісний собор, предметом обговорення якого мало стати питання примирення уніатів і православних. Позитивних наслідків собор не дав.
Не справдились надії Петра Могили на примирення церков на Львівському соборі. Найболючішого удару по його сподіваннях завдала смерть Іова Борецького. Звістку про смерть свого наставника Петро Могила отримав 16 січня 1631 року, повертаючись до Києва з освячення Ставропігійської церкви у Львові. Церкву збудовало Львівське братство з немалими пожертвами Петра Могили.
Невдачі всіх спроб з примирення церков породили розгубленість та безнадію серед православних обох течій — тих, хто визнавав унію або виступав проти неї. Як писав тоді ректор Київської братської школи Касіян Сакович:
Ми — діти одного батька, сини однієї матері, нащо розриваємо згоду, нащо одні одних посилаємо до пекла, нащо одні одних виклинаємо! |
Після ознайомлення з духовним заповітом Іова Борецького Петро Могила вступив до Київського братства, став старшим братчиком, опікуном і фундатором братства, монастиря та школи; посада відкривала йому шлях до зайняття митрополичої кафедри. Митрополитом було наставлено Ісайю Копинського.
Просвітницька діяльність
Перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латиною, польською мовою, створювалася за зразком провідних шкіл того часу — єзуїтських колегій, всього навчалося понад 100 учнів. Петро Могила добре усвідомлював значення освіти в розвитку суспільства, прагнув заснувати в Києві школи, які відповідали б потребам часу, ні в чому не поступалися подібним європейським навчальним закладам. Задовго до відкриття школи, турбуючись про досвідчених викладачів, Петро Могила добирав здібних молодих людей, своїм коштом відправляв їх за кордон на навчання.
Шкільні справи не давалися Петру Могилі легко — спочатку печерсько-лаврські іноки виступили проти надання школі приміщень; вдалося владнати цю проблему, з початком навчання противники Петра Могили стали вбачати у лаврській школі конкурента Київській братській школі. Київське братство та козацтво підняли питання про об'єднання Київської братської школи та лаврської, їх підтримав новий митрополит Ісая Копинський. Петро Могила погодився об'єднати лаврську школу з братською, за умови, що буде охоронцем і опікуном об'єднаного закладу.
Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво-Могилянську колегію, яку було проголошено правонаступницею Київської Академії, заснованої Ярославом Мудрим. Автор «Історії Русів» з цього приводу писав, що гетьман Сагайдачний: «спорудив Братський Київський монастир на Подолі під розпорядженням того ж Наказного Гетьмана Петра Жицького, яко в архітектурі тямущого; надав тому монастиреві заможні села і поновив у ньому з допомогою Митрополита Київського Петра Могили стародавню Київську Академію, засновану з часів останнього хрещення Русі, але від нашестя на Русь Татар приховану по різних монастирях і пещерах».
Колегію організували за зразками єзуїтських навчальних закладів. Студенти вивчали тут три мови: грецьку, латинську і церковнослов'янську, студіювали богослов'я та світські науки. Серед випускників цієї колегії була чимало представників еліти тогочасної України і Білорусі.
На утримання колегії і монастиря Могила записав дві лаврські волості і подарував власне село , крім того, надавав грошову допомогу як колегії, так і вчителям та учням. З огляду на швидке зростання кількості учнів в 1634 році відкрили філію колегії у Вінниці, яку пізніше перенесли до Гощі на Волинь (проіснувала до кінця 17 століття), 1636 року Петро Могила заснував в Крем'янці. З іменем Петра Могили пов'язане розгортання православної системи вищої і середньої освіти в Україні, яка копіювала католицькі школи, намагаючись конкурувати з ними.
У квітні 1632 року помер король Сиґізмунд III Ваза. За польським звичаєм по смерті короля мав зібратися так званий конвокаційний сейм, на якому робили огляд діяльності попереднього короля, обговорювали різні думки й пропозиції щодо майбутнього королівства. Потім збирався елекційний сейм, на якому обирали нового короля.
У Прилуках скликали велику козацьку Раду, яка обрала на сейм делегацію. Петра Могилу делегували на сейм від імені митрополита Ісаї Копинського та всього православного духовенства. На сеймі він мав вимагати скасування всіляких актів, що забороняли православним будувати церкви, відкривати колегії, типографії, повернення єпархій, церковних маєтків.
Польський королевич Владислав, щоб забезпечити собі більшість при голосуванні, склав спеціальний меморіал, у якому пропонував вирішити козацькі питання, віддати православним Київську митрополію, повернути всі її маєтки, монастирі й навіть . 8 листопада 1632 року Владислава обрали королем; зваживши на ситуацію, задовольнивши прохання православного духовенства, видавши диплом, яким гарантував православним більші права і вигоди, ніж ті, що були зазначені в «Статтях для заспокоєння руського народу». Цим документом надавали повну свободу переходу як з православ'я в унію, так і з унії у православ'я. Київський митрополит мав, як і раніше, висвячуватися від Константинопольського патріарха. Православним митрополитам повернули , запровадили нову у Мстиславі, забороняли чинити всілякі образи православним людям.
У Варшаві митрополитом обрали Петра Могилу.
12 березня 1633 року Владислав затвердив митрополитом Петра Могилу. Королівською грамотою Могилі віддали Києво-Софіївську церкву, зберегли за ним і Києво-Печерська , доручили нагляд над . Невдовзі було отримане благословіння патріарха константинопольського (патріарх надавав новому митрополиту звання «екзарха святого константинопольського трону»).
У квітні 1633 року Петро Могила розіслав вірним православним грамоти, запрошуючи чільних представників громад прибути до Львова на його висвяту в чин митрополита. Місто це обрали не випадково, тут його добре знали і поважали. Після двомісячного перебування у Львові Петро Могила наприкінці червня вирушив до Києва. Проте Ісая Копинський не вважав обрання Могили законним, подав скаргу королю. Тяжба тривала не один рік. У лютому 1637 року Петро Могила запросив Ісайю в Луцьк, там у присутності численного духовенства примирився з ним. Ісайя знову виступив проти Петра Могили, заявивши, що той силою примусив його до примирення. До самої своєї смерті Ісая Копинський не давав спокою Петру Могилі.
На посаді митрополита
Після наставлення митрополитом Петро Могила з новою силою розгорнув подвижництво у церковній, освітній, будівничій галузях та книгодрукуванні. Уся його діяльність була спрямована на відновлення повнокровного життя Православної Церкви. Новий митрополит висунув перед пастирями суворі, але справедливі вимоги. Стосувалися вони передовсім обов'язкової загальної і богословської освіти, ретельного дотримання канонічних правил. У своїх грамотах, посланнях Петро Могила щораз концентрував увагу священнослужителів на необхідність своїм життям і діяльністю служити прикладом для мирян, виконуючи заповіді Божі, невтомно піклуватися про паству, сумлінно оберігаючи свою гідність від найменших проступків.
У відомство православного митрополита Могили перейшли Софійський кафедральний собор у Києві та приписані до нього храми, Видубицький, Михайлівський, та інші монастирі та храми. У 1634 році розпочалося відновлення Софійського собору, яке тривало впродовж десяти років. Митрополит наказав також розчистити з-під нашарувань землі залишки Десятинної церкви, під руїнами якої віднайшли мощі святого рівноапостольного великого князя Володимира. Петро Могила своїм коштом відновив стару Церкву Спаса на Берестові. Реставраційні роботи здійснив італійський архітектор Октавіано Манчіні. Для розпису храму запросили художників з Криту. Вони відновили також Трьохсвятительську і Михайлівську церкви Видубицького монастиря.
Важливою частиною активності митрополита Могили було впорядкування богослужбової практики і видавнича діяльність. Релігійні суперечки і контроверсії XVII століття вимагали чіткого і сучасного викладу основ православної віри. З цією метою у 1640 році Петро Могила скликав у Києві собор (8—18 вересня), на який запросив духовних і світських осіб, в основному членів братств. Наслідком цього собору стало затвердження й нове видання «Требника» (1646 р.). До церковної історії він увійшов як «Требник Петра Могили» і довгий час служив православному духовенству всієї України, а згодом і Російської імперії. У Требнику були викладені не лише молитви і обряди, до нього були додані пояснення й настанови, як у тому чи іншому випадку слід себе вести та чинити, а також догматичні й обрядові пояснення літургії, які написав один з учнів Могили Тарасій Земка.[] Під керівництвом Петра Могили здійснили перегляд та видання інших богослужбових книг. Одна з найвідоміших — це «Служебник» (1629, 1639). На церковному соборі 1642 року в Яссах, у присутності представників Руської, Грецької та Молдовської Церков розглянули, виправили і схвалили подане українськими богословами «Православне сповідування віри».
За настановами Петра Могили старозавітні тексти викладалися церковнослов'янською мовою; проповіді, повчання, вірші й панегірики — українською; наукові праці — слов'янськими (церковнослов'янською, українською, польською). Ці принципи мовної політики Петро Могила реалізував як у видавничій діяльності (під його керівництвом у Києво-Печерській друкарні вперше здійснено ряд латиномовних і слав'яномовних видань), так і в організації слав'яно-греко-латинських шкіл, Києво-Могилянської колегії.
Під керівництвом Могили склали перший православний катехізис — «Православне сповідання віри». Для його затвердження у 1643 році в Яссах скликали загально-православний синод. Але оскільки з розглядом цього документу справа зволікалася, Могила видрукував короткий катехізис. Повний катехізис було видано вже після смерті Петра Могили в Європі грецькою, латинською та польською мовами. 1696 року його передрукували в Москві, коли він уже заслужив повагу всіх православних богословів західного світу. Довгий час катехізис Петра Могили виконував роль найповнішого викладу православної віри.
Смерть
Помер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року, коли йому виповнилося лише п'ятдесят. На посаді митрополита він прослужив всього чотирнадцять років. 3 (19) березня 1647 року тіло покійного, згідно з його волею, було перенесено й покладено у Великій церкві Києво-Печерської лаври. У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій. Взагалі Петро Могила був канонізований усіма 15-ма автокефальними Церквами Вселенської Церкви (лише Російська Православна Церква канонізувала його як місцевошанованого святого, тобто святого, якого шанують лише на певній території).
Петро Могила похований зліва біля головного ходу в Успенський соборі Києво-Печерської лаври. Сама могила не облаштована належним християнським чином після реставрації собору. На місці поховання встановлена чорна гранітна плита з відповідним написом про смерть відомого митрополита-архимандрита Києво-Печерської лаври. Наразі існує нагальна духовно-етична потреба у гідному облаштуванні місця поховання видатного релігійного та громадського діяча-просвітителя України.
За кілька днів до смерті Петро Могила склав духовний заповіт, оголошуючи Києво-Братську колегію першою спадкоємицею свого майна. Їй він заповів 81 тисячу злотих, усе своє нерухоме майно, коштовності та бібліотеку. На той час Петро Могила мав одну з найбільших бібліотек. У ній були твори Сенеки, Горація, Цезаря, Цицерона, Макіавеллі, трактати Авіценни тощо. Поряд з богословською літературою сусідували польські хроніки, руські літописи, документальні збірники, хронографи. До його бібліотеки також ввійшли книги, які свого часу заповів Могилі Іова Борецький.
Праці
Власні праці
Петро Могила залишив майже 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського та моралізаторського характеру. Він автор та укладач книг «Євангеліє учительноє» (1616), «Анфологіон» (1636), «Евхологіон» (1646) тощо.
- Книга души, нарыцаемое злото… — К., 1623. — ВР ЛНБ
- Любомудрѣйшаго киръ Агапита діакона, блаженнѣйшему і благочестивѣйшему царю Іоустиніану… главизны, поучителны, по краегранію еллински изложены, словенски же пръвое напечатаны. — K., 1628 (переклад М.)
- Λειτνργιαριων… си ест служебник от литургій Св. Васіліа, Іоанна Златоустаго и преждесвященных служеній іереиских и диаконских повседневных нощных же и дневных в себѣ съдръжимых реченный. Благословеніем и исправленіем преподобнѣйшаго господина и отца киръ Петра Могилы. — K., 1629
- Передмова // Номоканон си ест законоправилник, имея по сокращенію правила святых апостол седми соборов и помѣстных нѣкіих. K сему и вселенских учителей и прєподобных отец, третіе c болшим исправленіем изданный. — К., 1629
- Антологіа, сирѣч молитвы и поученія душеполезная. В душевную ползу спудеов и всѣх благочестивых любомолитвеник. Вкратцѣ собраная и благочиннѣ расположеная тщаніем… Петра Могилы. — К., 1636
- Євангеліє учителноє (з благословения Петра Могилы). — К., 1637
- Λιτθος albo kamen z procy prawdy cerkwie świątey prawosławney ruskiej na skruszenie faecznociemnej Perspektiwy albo raczey pazkwilu od Kassiana Sakowieza… roku 1642 w Krakowie wydanego, wypuszczony przez pokornego ojca Euzebia Pimina. — K., 1644
- «Православне сповідання віри» (1640)
- «Требник Петра Могили» (1646)
Укладач
У 1637 році за сприяння Петра Могили для православних попів було передруковано переклад «Учительне євангеліє» Каліста староукраїнською мовою (вперше переклад староукраїнською стався в Єв'ї під Вільною у 1616 році).
Увічнення пам'яті
- Києво-Могилянська академія
- Пам'ятник Петру Могилі на території Києво-Печерської Лаври
- Пам'ятник Петру Могилі в селі Михайлівка-Рубежівка
- Пам'ятник Петру Могилі на території МАУП
- Вулиці, названі на честь Петра Могили в різних населених пунктах України
- У Києві нинішня вулиця О. Копиленка в Печерському районі, прокладена на місці, де в XVII столітті була садиба Петра Могили, мала в 1869—1960 роках назву Петро-Могилянська (варіанти: Петро-Могилинська, Петра Могили)
- Нагрудний знак «Петро Могила»
- Церква на честь святителя Петра Могили в Херсоні
Світлини
- Пам'ятник на території Києво-Печерської Лаври (2008 рік)
-
- Меморіальна таблиця на вул. Руській у Львові
- Петро Могила на Пам'ятнику «1000-річчя Росії» в Великому Новгороді
-
-
Вшанування
Ще за життя митрополита Петра Могили, а також невдовзі після його смерті були створені панегірики та промови на його честь, які звеличували особу та оспівували діяння ієрарха. З XVII ст. відомо 12 різнопланових текстів староукраїнською, старопольською та латинською мовами. Серед їхніх авторів — друкарі лаврської типографії, викладачі та студенти Києво-Могилянської колегії, а також такі відомі письменники та діячі як протосинкел Памва Беринда, ієромонах Тарасій Земка, ієромонах Софроній Почаський, монах Йосиф Калимон, єпископ Феодосій Василевич-Баєвський, архієпископ Лазар Баранович та ігумен Антоній Радивиловський. У їхніх творах для уславлення митрополита використовуються епітети й порівняння, які охоплюють символічне тлумачення фігур родового герба Могил, аналогії з сонцем та іншими явищами природознавства, персонажів античної міфології, різноманітні асоціації з іменем та біблійні образи й сюжети. Ці твори вказуть на особливе ставлення до митрополита в середовищі українських церковних й культурних діячів XVII ст.
Канонізація
Петро Могила | |
---|---|
Святитель | |
У чернецтві: | Петро |
Поховання | Києво-Печерська лавра |
Шанується | ПЦУ, Російська ПЦ, Румунська ПЦ, Польська Православна Церква |
Канонізований | 6 грудня 1996 (Рос. ПЦ — місцевошанований), 8 грудня 2005 (Рос. ПЦ — загальношанований); 12 грудня 1996 (УПЦ КП — загальношанований) |
У лику | святий |
День пам'яті у 2024 | 14 січня — Польська Православна Церква, УПЦ КП, 13 січня — РПЦ |
У 6 грудня 1996 році Священний Синод Української Православної Церкви Московського Патріархату канонізував Петра Могилу як місцевошанованого святого.
12 грудня 1996 року освячений архиєрейський собор Київського Патріархату канонізував Петра Могилу як Святителя.
Освячений архієрейський собор Української, Православної Церкви Київського Патріархату після старанного дослідження життя і святительського служіння Київського Митрополита Петра Могили, ревності по Богу і благодаті Святого Духу сповненого, знаходить нині, в рік його 400-ліття від дня народження, вчасним канонізувати і приєднати до лику святих великого Київського Митрополита. Святитель Петро Могила є окрасою Церкви Христової, ревнителем православія, подвижником благочестя і взірцем архіпастирського служіння. Своєю освіченістю і трудами на благо освіти в Україні Святитель Петро Могила перевершував усіх сучасних йому ієрархів не тільки в Українській і Руській Церквах, але й в усій Східній Церкві | ||
— Архиєрейський собор УПЦ КП 1996 р., |
8 грудня 2005 року ім'я свт. Петра внесено в календар з благословення Святійшого Патріарха Алексія II і піднісено його до загальношанованих святих.
Згідно рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 1 квітня 2015 року (журнал № 15), ім'я митрополита Петра внесено до списку Собору Вінницьких святих.
Примітки
- Освітня реформа [ 18 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Мицик Ю. А. Св. Петро Могила. — Харків: Бібколектор, 2015. — 119 с.
- § 16. The Orthodox Confession of Mogilas, A.D. 1643. [ 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Philip Schaff. Creeds of Christendom, with a History and Critical notes. Volume I. The History of Creeds. 1877.
- Прізвище Могила походить від молдовського слова mohila, що означає «узвишшя», «горбовина».
- Хижняк З. І. Могила Петро Симеонович // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст. Енциклопедичне видання / Редкол.: В. С. Брюховецький (гол., відп. ред.) та ін; Упоряд. З. І. Хижняк; Наук. консультант Л. І. Брюховецька та ін. — К.: Видавн. дім «КМ Академія», 2001. — С. 370—374 (С. 371). — .
- . Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 30 січня 2011.
- На той час архімандрит Києво-Печерського монастиря знаходився під прямою юрисдикцією Константинопольського патріарха, а не Київського митрополита, носив титул «Великого архімандрита»
- H. Kowalska. Mohiła (Moghiła, Moviła) Piotr h. własnego (1596—1647) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 569. (пол.)
- Дзюба О. М. Желиборський Арсеній [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 145. — .
- На той час зв'язки з Московським царством, а тим більше з Московською патріархією були незначними. Москву більше цікавило зміцнення влади царя нової династії Михайла Романова, а не справи православних у сусідній Речі Посполитій. Саму Київську православну митрополію вважали канонічною територією Константинопольського патріархату
- Крип'якевич І.П. Історія України. — Львів, 1991 — С. 149.
- У 1991 році на місці Києво-Братської колегії відкрили Києво-Могилянську академію, яка згодом одержала статус національного університету «Києво-Могилянська академія».
- Могила Петро Симеонович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — . — С. 365.
- Учительні євангелія. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Митрофан (Божко), архім. Образи святителя Петра Могили, митрополита Київського і Галицького, у панегіриках і посвятах XVII ст. // Труди Київської Духовної Академії. — № 37. — К.: Київська духовна академія і семінарія, 2022. — С.121–139.
- . alchevskpravoslavniy.ru. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- Священный Синод Украинской Православной Церкви учредил орден святителя Петра Могилы / Новости / Патриархия.ru. Патриархия.ru (рос.). оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- . www.cerkva.info. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 5 грудня 2017.
- Святитель Петро Могила – подвижник православної віри - Тернопільська єпархія Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільська єпархія Української Православної Церкви Київського патріархату (укр.). 14 січня 2017. оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
- святитель Петр (Могила), митрополит Киевский. azbyka.ru (рос.). оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
- Андроник, игумен. Канонизация святых в Русской Православной Церкви — игумен Андроник. azbyka.ru. оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
- . www.cerkva.info. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 8 грудня 2017.
- Православний вісник [Журнал]: видання Української Православної Церкви Київського Патріархату. — Київ: Видання Української Православної Церкви Київського Патріархату. — ISSN 0203-5863 № 11/12. — 1996. — 27 с.
- Имена святых, упоминаемых в месяцеслове. Имена мужские. П + Православный Церковный календарь. days.pravoslavie.ru. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 12 грудня 2017.
- Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 1 квітня 2015 року. https://sinod.church.ua/ (Українська) . 01.04.2015. Процитовано 16.08.2019.
Джерела
Кирилицею
- Білодід О. Загадка Петра Могили // Київська Старовина. — 1993. — № 3.
- Возняк М. С. Історія української літератури: у 2 кн. — Львів, 1992.
- Головащенко С. І. Образ Христа в богословсько-катехітичній, літургійній та моралістичній творчості митрополита Київського Петра Могили // Образ Христа в українській культурі. — К., 2001.
- Грушевський М. С. Історія української літератури. — Київ, 1995. — Т. 6.
- Дзюба О. М. Могила Петро // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 12. — .
- Жиленко І. Історія знайдення мощей святого рівноапостольного князя Володимира святителем Петром Могилою за різними джерелами // Жиленко І. В. Синопсис Київський. Лаврський альманах. — Київ, — 2002.
- Київ. Енциклопедія. / В. Г. Абліцов. — К.: Видавництво «Фенікс». 2016. — 288 с.
- Жуковський А. Петро Могила й питання єдности церков'. — Париж, 1969 (перевидання: Київ, 1997). (рос.)
- Ісаєвич Я. Освітній рух в Україні XVII ст.: східна традиція і західні впливи // Київська старовина. — 1995. — № 1.
- Замлинський В. О., Пащенко В. М. Петро Могила // Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К.: Видавництво «Україна», 1993. — 396 с.
- Крижанівський О. П., Плохій С. М. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3 кн. — Київ, 1994. — Кн. 3.
- Курас I.Ф. Петро Могила: Міжнародне визнання українського культурного діяча // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1997. — Вип. 5. — С. 65—67.
- Липинський В. Релігія і церква в історії України. — Нью-Йорк, 1956.
- Нічик В. М. Гуманістичні тенденції в творах членів гуртка друкарні Києво-Печерської лаври // Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. — К., 1991.
- Нічик В. М. Петро Могила в духовній історії України. — К., 1997. — 328 с.
- Феномен Петра Могили. Біографія. Діяльність. Позиція. — К., 1996.
- Франко І. Історія української літературири // Франко І. Зібрання творів: У 50 т. — Київ, 1976. — Т. 40.
- Чижевський Д. Історія української літератури. — Тернопіль, 1994.
- Яковенко Н. М. Розтятий світ: культура України-Руси в добу Хмельниччини // Сучасність. — 1994. — № 10.
- Бобынэ Г. О. Гуманизм в философии и общественной мысли Молдавии в XVII — начале XVIII веков. — Кишинев, 1988. (рос.)
- Галант И. В. Киевский митрополит Петр Могила и его отношение к євреям // Киевская Старина. — 1905. — Ч. 24. — Т. 89. (рос.)
- Голубев С. Т. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники (Опыт ист. исследования). — Т. 1. — К., 1883, Т. 2. — К., 1898. (рос.)
- Голубев С. Лифос — полемическое сочинение, вышедшее из Киево-Печерской типографии в 1644 году // АЮЗР. — 1893. — Ч. 1. — Т. 9. (рос.)
- Житецький П. Петр Могила // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Эфрона, — СПб., 1898. — Полутом 46. (рос.)
- Зеньковский В. Основы христианской философии. — Москва, 1992. — Т. 1. (рос.)
- Костомаров Н. И. Киевский митрополит Петр Могила // Исторические произведения. Автобиография. — К., 1989. (рос.)
- Перетц В. H. «Книга души, нарыцаемая злото». Неизданное сочиение митрополита Петра Могилы // Исследования и материалы по истории старинной украинской литературы XVI — XVII вв. — Москва-Ленинград, 1962. (рос.)
- Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський). — К.: типографія Е. Я. Федорова, 1874.
- Флоровский Г. Пути русского богословия. — К., 1991. (рос.)
Латинкою
- Jobert A. De Luther a Mohila. La Pologne dans la crise de la Chretientć. 1517 — 1648. — Paris, 1974. (фр.)
- Koropecky R. The Kiev Mohyla Collegium and Seventeenth Century Polish Literary Contracts: a polish translation of Henry Montagu's Manchester al Mondo // The Kiev Mohyla Academy. Harvard Ukrainian Studies. — Cambridge, 1984. (англ.)
- Kowalska Н. Mohiła (Moghiła, Moviła) Piotr h. własnego (1596—1647) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 568—572. (пол.)
- Shevchenko І. The Many Worlds of Peter Mohyla // Harvard. — The Kiev Mohyla Academy. Ukrainian Studies. — Cambridge, 1984. (англ.)
- Sinopsis. — Kiev, 1681; Facsimile, mit einer Einleitung von Hans Rothe. — Koln; Wien, 1983. (нім.)
- Sysyn F. Peter Mohyla and the Kiev Academy in Recent Western Works: Divirgent view on seventeenth century Ukrainian culture // The Kiev Mohyla Academy Harvard. Ukrainian Studies. — Cambridge, 1984. (англ.)
- Winter E. Russland und des Papstum. — Berlin, 1960. — T. 1. (нім.)
Посилання
- Бутенко Я. М. Могила Петро Симеонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — С. 317—318.
- Могила Петро Симеонович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 283-284.
- Митрофан (Божко), архім. Образи святителя Петра Могили, митрополита Київського і Галицького, у панегіриках і посвятах XVII ст. // Труди Київської Духовної Академії. — № 37. — К.: Київська духовна академія і семінарія, 2022. — С.121–139.
- Петро Могила: Від вояка — до ченця і митрополита / Програма Ген українців на YouTube
- Про Петра Могилу у програмі «Велич особистости» / 2016 на YouTube
- Петро Могила на litopys.org.ua.
- .
- Сергій Сєряков. «Великі українці» і орден Єзуїтів // Український тиждень, 02.02.2011.
- . — Корнберг: Криниця ; На чужині, 1947. — 18 с.
- Piotr Mohiła (ID: psb.18694.23). (пол.)
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Mogi la rum Petru Movilă 21 31 grudnya 1596 15961231 1 11 sichnya 1647 ukrayinskij politichnij cerkovnij i osvitnij diyach moldavskogo pohodzhennya Mitropolit Kiyivskij Galickij i vsiyeyi Rusi 1633 1647 ekzarh Konstantinopolskogo patriarha Arhimandrit Kiyevo Pecherskogo monastirya z 1627 Predstavnik moldavskogo boyarskogo rodu Mogil Narodivsya u Suchavi Moldova Sin moldavskogo gospodarya Simeona Mogili Petro Mogila Gerb Mitropolit Kiyivskij Galickij i vsiyeyi Rusi 7 travnya 1633 1 listopada 1647 Cerkva Konstantinopolska Pravoslavna Cerkva Poperednik Isaya Kopinskij Nastupnik Silvestr Kosiv Alma mater Zamojska akademiya Diyalnist pravoslavnij svyashennik Narodzhennya 21 31 grudnya 1596 1596 12 31 Suchava Moldovske knyazivstvo Smert 1 11 sichnya 1647 1647 01 11 50 rokiv Kiyiv Rich Pospolita Pohovanij Kiyevo Pecherska lavra Dinastiya Mogili Batko Simeon Mogila Mati Margaret semigorodska knyazhna Chernectvo 1625 Petro Mogila u Vikishovishi Brav uchast u politichnomu zhitti Rechi Pospolitoyi Uchasnik Hotinskoyi vijni 1620 1621 Proviv dokorinnu reformu pravoslavnoyi cerkvi ta osviti v Ukrayini za katolickimi yezuyitskimi vzircyami Batko ruskoyi ukrayinskoyi teologiyi Avtor Trebnika 1646 spivavtor katehizisu Pravoslavne spovidannya viri 1640 Pomer u Kiyevi Rich Pospolita Pohovanij v Uspenskomu sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri Miscevij svyatij Kanonizovanij Ukrayinskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Moskovskij patriarhat ta Ukrayinskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu Kiyivskogo patriarhatu 1996 BiografiyaPohodzhennya Vihodec z rodu Mogil davnogo moldovskogo boyarskogo rodu Narodivsya 31 grudnya 1596 roku v sim yi valaskogo i moldovskogo gospodarya Simeona Mogili ta semigorodskoyi knyazhni Margaret 1607 roku vnaslidok borotbi za vladu batko hlopcya zaginuv Pislya smerti Simeona Mogili ta pislya zahoplennya v 1612 roci Kantemirom Murzoyu moldovsko voloskih volodin knyazhna Margaret razom z sinom musili pokinuti Moldovu pereyihati na ukrayinski zemli Rechi Pospolitoyi de yih prijnyali rodichi Stefan Potockij knyazi Samuyil Koreckij ta Mihajlo Vishneveckij Osvita Molodij Petro Mogila uchasnik peremozhnoyi Hotinskoyi bitvi 1621 roku proti musulmanskih zavojovnikiv Pochatkovu osvitu Petro Mogila zdobuv u Lvivskij bratskij shkoli organizovanij 1586 roku dlya zahistu ta zberezhennya pravoslavnoyi viri Rodina Mogil spoviduvala pravoslav ya mala tisni zv yazki z Lvivskim bratstvom postijno dopomagayuchi jomu koshtami ta poslugami u budivnictvi Lviv buv nepodalik vid todishnih moldovsko voloskih volodin Lvivske bratstvo vidchuvayuchi potrebu v koshtah chasto zvertalosya do odnovirnih moldovskih gospodariv z prohannyami pro materialnu dopomogu Podalshu osvitu Petro Mogila zdobuvav u yevropejskih universitetah spochatku v Zamojskij akademiyi zgodom vchivsya u riznih navchalnih zakladah Niderlandiv Parizha Petro Mogila vilno volodiv ukrayinskoyu greckoyu latinoyu polskoyu rumunskoyu dosit shvidko opanuvav bogoslovsku nauku dobre znav zasadi katolickogo bogoslov ya Pislya povernennya do Rechi Pospolitoyi buv odnim z pretendentiv na moldovskij tron Jogo protektorom buv Stanislav Zholkevskij Piznishe pishov na vijskovu sluzhbu brav uchast u Cecorskij bitvi 1620 roku ta Hotinskij bitvi 1621 roku v pidrozdili Yana Karolya Hodkevicha Cerkovna kar yera Svyato Uspenskij sobor Kiyevo Pecherskogo monastirya Malo vidomo pro period zhittya Petra Mogili pochinayuchi vid jogo uchasti v Hotinskij bitvi ta do posvyati u san kiyevo pecherskogo arhimandrita Petro Mogila pochav chasto vidviduvati Kiyiv brav aktivnu uchast u spravah pravoslavnoyi viri Kiyivskij istorik S Golubyev vvazhaye sho okrim pravoslavnogo vihovannya comu pospriyali chasti zustrichi Petra Mogili z mitropolitom Jovom Boreckim nastavnikom she za chasiv navchannya v Lvivskij bratskij shkoli Spilkuvannya z Jovom ostatochno zavershilo formuvannya poglyadiv Petra Mogili viznachilo napryam jogo podalshoyi zhittyevoyi diyalnosti Protyagom 1622 27 rokiv Petro Mogila perebuvav na posluhu v odnomu iz skitiv Kiyevo Pecherskoyi Lavri roztashovanogo na teritoriyi suchasnogo sela Mihajlivka Rubezhivka pid Kiyevom U 1625 roci vin prijnyav chernechij postrig u Kiyevo Pecherskomu monastiri Pislya smerti 21 bereznya 1627 roku arhimandrita Pecherskoyi lavri Zahariya Kopistenskogo u grudni 1627 r buv posvyachenij na jogo posadu otrimav za pidtrimki kiyivskogo voyevodi Tomasha Zamojskogo 16 veresnya 1627 r zatverdzhenij korolem Sigizmundom III Vazoyu na posadi 29 listopada U cej chas jomu vipovnilosya 30 rokiv U takomu vici obrannya na taku visoku cerkovnu posadu zdijsnyuvalosya chi ne vpershe Ochevidno comu pospriyala pidtrimka Boreckogo ta inshih vplivovih shlyahetskih simej yaki spoviduvali pravoslavnu viru poperednye inoctvo Petra Mogili osobiste bagatstvo u Belzkomu voyevodstvi Veliki Ochi Zmijoviska Vulka Mogilivska v Kiyivskomu Opachici filvarok za Dniprom zvanij Poznyakivshina Rubezhivka Mikola Kostomarov tak ocinyuvav pershi kroki Petra Mogili Novij arhimandrit zrazu zh viyaviv svoyu diyalnist na korist monastirya zaviv naglyad nad svyashennosluzhitelyami u selah lavrskih mayetkiv malogramotnih nakazav uchiti a vpertih i svoyevilnih piddavati pokarannyam onoviv cerkvu ne shkoduvav vitrat na prikrashennya pecher pidporyadkuvav lavri Pustinno mikolayivskij monastir zasnuvav Golosiyivsku pustin pobuduvav za svij rahunok pri lavri bogadilnyu dlya zhebrakiv i zadumav zavesti pri Pecherskomu monastiri vishu shkolu Vidavnicha diyalnist Dokladav usih zusil shob za chas jogo arhimandritstva Kiyevo Pecherska drukarnya posila viznachne misce yak sered inshih drukaren Ukrayini ta Bilorusi tak i v suspilnomu zhitti zagalom Za p yat z polovinoyu rokiv jogo nastoyatelstva z lavrskoyi drukarni vijshlo 15 nazv vidan sered nih buli knigi Petra Mogili 1628 roku v Lavri vidrukuvali perekladeni Petrom Mogiloyu z greckoyi Agapita diakona glavizni pouchitelni i Triod cvitnaya v yakih poyasnyuvalisya vazhlivist i znachennya cerkovnih gimniv 1629 roku na Kiyivskomu pomisnomu sobori shvalili do vidannya Petra Mogili Vin yavlyav soboyu sluzhebnik yakogo vipraviv arhimandrit za greckimi dzherelami z jogo vlasnimi dogmatichnimi j obryadovimi roz yasnennyami liturgiyi odna z najviznachnishih prac Petra Mogili protyagom dvohsot rokiv ne vtrachala svogo znachennya U vlasnoruchnih zapisah Petra Mogili zberigsya ryad kanoniv cerkovnih pisnespiviv sho chastkovo uvijshli do majbutnih lavrskih vidan kanon na prichashannya svyashenikiv kanon na vihid dushi kanon na stvorennya svitu i plach vignanih z rayu praroditeliv kanon pokayannij podyachnij duhovnij pisnespiv na chest presvyatoyi Bogorodici u zv yazku z chudovim pozbavlennyam neyu Kiyevo Pecherskoyi obiteli vid nashestya lyackogo vijska 1630 r ta inshi Ci neveliki tvori napisani cerkovno slov yanskoyu movoyu svidchat pro neabiyakij literaturnij hist Petra Mogili Namagavsya zaprovaditi za Kiyevo Pecherskoyu drukarneyu viklyuchne pravo drukuvannya cerkovnoyi bogosluzhebnoyi literaturi Tomu buv nezadovolenij namagannyam Lvivskogo yepiskopa Arseniya Zheliborskogo vidati u Lvovi Sluzhebnik ta Nomokanon u 1646 roci yaki toj zamoviv Mihajlu Slozci Diplomatichna diyalnist Gerb Petra Mogili z Trebnika 1646 roku U verhnij livij chastini gerba gerb Moldovi u livij nizhnij chastini gerb Valahiyi Vlasnoruchnij pidpis Petra Mogili Zhittya i cerkovna sluzhba Petra Mogili pripali na skladnij chas v istoriyi pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini 1596 roku bula pidpisana Berestejska uniya v rezultati yakoyi bilshist pravoslavnih yepiskopiv viznala verhovenstvo Papi Rimskogo Kiyivska pravoslavna mitropoliya z yednalasya z Rimo katolickoyu cerkvoyu Ti pravoslavni iyerarhi ta svyasheniki yaki ne viznali uniyi faktichno opinilisya poza zakonom Virni ta bilshist monastiriv takozh vistupili proti uniyi Prote u zdijsnenni yiyi polozhen bula zacikavlena svitska vlada tomu utiski pravoslavnih yaki ne hotili viznavati zverhnist Rimu stali zvichnim yavishem Petro Mogila vvazhav nadzvichajno vazhlivoyu spravoyu primirennya usih pravoslavnih tih yaki viznali uniyu i tih yaki vistupali proti neyi Odnak jogo diyi spryamovani na primirennya viklikali neodnoznachni ocinki suchasnikiv Odni vvazhali Petra Mogilu shirim pobornikom yednosti pravoslav ya inshi rukoyu korolivskoyi vladi sho siluyetsya obernuti pravoslavnih v uniativ rozirvati zv yazki zi shidnimi patriarhami ta moskvoyu 29 chervnya 1629 roku v Kiyevi buv sklikanij pomisnij sobor predmetom obgovorennya yakogo malo stati pitannya primirennya uniativ i pravoslavnih Pozitivnih naslidkiv sobor ne dav Ne spravdilis nadiyi Petra Mogili na primirennya cerkov na Lvivskomu sobori Najbolyuchishogo udaru po jogo spodivannyah zavdala smert Iova Boreckogo Zvistku pro smert svogo nastavnika Petro Mogila otrimav 16 sichnya 1631 roku povertayuchis do Kiyeva z osvyachennya Stavropigijskoyi cerkvi u Lvovi Cerkvu zbudovalo Lvivske bratstvo z nemalimi pozhertvami Petra Mogili Nevdachi vsih sprob z primirennya cerkov porodili rozgublenist ta beznadiyu sered pravoslavnih oboh techij tih hto viznavav uniyu abo vistupav proti neyi Yak pisav todi rektor Kiyivskoyi bratskoyi shkoli Kasiyan Sakovich Mi diti odnogo batka sini odniyeyi materi nasho rozrivayemo zgodu nasho odni odnih posilayemo do pekla nasho odni odnih viklinayemo Pislya oznajomlennya z duhovnim zapovitom Iova Boreckogo Petro Mogila vstupiv do Kiyivskogo bratstva stav starshim bratchikom opikunom i fundatorom bratstva monastirya ta shkoli posada vidkrivala jomu shlyah do zajnyattya mitropolichoyi kafedri Mitropolitom bulo nastavleno Isajyu Kopinskogo Prosvitnicka diyalnist Petro Mogila prisvyativ znachnu chastinu svogo zhittya rozvitku pravoslavnogo shkilnictva ta osviti v Ukrayini Perebuvayuchi na posadi arhimandrita zgurtuvav dovkola sebe osvichenih lyudej Voseni 1631 roku na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri vidkriv pershu shkolu Vikladannya u Lavrskij shkoli velosya latinoyu polskoyu movoyu stvoryuvalasya za zrazkom providnih shkil togo chasu yezuyitskih kolegij vsogo navchalosya ponad 100 uchniv Petro Mogila dobre usvidomlyuvav znachennya osviti v rozvitku suspilstva pragnuv zasnuvati v Kiyevi shkoli yaki vidpovidali b potrebam chasu ni v chomu ne postupalisya podibnim yevropejskim navchalnim zakladam Zadovgo do vidkrittya shkoli turbuyuchis pro dosvidchenih vikladachiv Petro Mogila dobirav zdibnih molodih lyudej svoyim koshtom vidpravlyav yih za kordon na navchannya Shkilni spravi ne davalisya Petru Mogili legko spochatku pechersko lavrski inoki vistupili proti nadannya shkoli primishen vdalosya vladnati cyu problemu z pochatkom navchannya protivniki Petra Mogili stali vbachati u lavrskij shkoli konkurenta Kiyivskij bratskij shkoli Kiyivske bratstvo ta kozactvo pidnyali pitannya pro ob yednannya Kiyivskoyi bratskoyi shkoli ta lavrskoyi yih pidtrimav novij mitropolit Isaya Kopinskij Petro Mogila pogodivsya ob yednati lavrsku shkolu z bratskoyu za umovi sho bude ohoroncem i opikunom ob yednanogo zakladu Lavrsku shkolu ob yednanu v 1632 roci z bratskoyu zgodom bulo peretvoreno na Kiyevo Mogilyansku kolegiyu yaku bulo progolosheno pravonastupniceyu Kiyivskoyi Akademiyi zasnovanoyi Yaroslavom Mudrim Avtor Istoriyi Rusiv z cogo privodu pisav sho getman Sagajdachnij sporudiv Bratskij Kiyivskij monastir na Podoli pid rozporyadzhennyam togo zh Nakaznogo Getmana Petra Zhickogo yako v arhitekturi tyamushogo nadav tomu monastirevi zamozhni sela i ponoviv u nomu z dopomogoyu Mitropolita Kiyivskogo Petra Mogili starodavnyu Kiyivsku Akademiyu zasnovanu z chasiv ostannogo hreshennya Rusi ale vid nashestya na Rus Tatar prihovanu po riznih monastiryah i pesherah Kolegiyu organizuvali za zrazkami yezuyitskih navchalnih zakladiv Studenti vivchali tut tri movi grecku latinsku i cerkovnoslov yansku studiyuvali bogoslov ya ta svitski nauki Sered vipusknikiv ciyeyi kolegiyi bula chimalo predstavnikiv eliti togochasnoyi Ukrayini i Bilorusi Na utrimannya kolegiyi i monastirya Mogila zapisav dvi lavrski volosti i podaruvav vlasne selo krim togo nadavav groshovu dopomogu yak kolegiyi tak i vchitelyam ta uchnyam Z oglyadu na shvidke zrostannya kilkosti uchniv v 1634 roci vidkrili filiyu kolegiyi u Vinnici yaku piznishe perenesli do Goshi na Volin proisnuvala do kincya 17 stolittya 1636 roku Petro Mogila zasnuvav v Krem yanci Z imenem Petra Mogili pov yazane rozgortannya pravoslavnoyi sistemi vishoyi i serednoyi osviti v Ukrayini yaka kopiyuvala katolicki shkoli namagayuchis konkuruvati z nimi U kvitni 1632 roku pomer korol Sigizmund III Vaza Za polskim zvichayem po smerti korolya mav zibratisya tak zvanij konvokacijnij sejm na yakomu robili oglyad diyalnosti poperednogo korolya obgovoryuvali rizni dumki j propoziciyi shodo majbutnogo korolivstva Potim zbiravsya elekcijnij sejm na yakomu obirali novogo korolya U Prilukah sklikali veliku kozacku Radu yaka obrala na sejm delegaciyu Petra Mogilu deleguvali na sejm vid imeni mitropolita Isayi Kopinskogo ta vsogo pravoslavnogo duhovenstva Na sejmi vin mav vimagati skasuvannya vsilyakih aktiv sho zaboronyali pravoslavnim buduvati cerkvi vidkrivati kolegiyi tipografiyi povernennya yeparhij cerkovnih mayetkiv Vladislav IV vidnoviv Kiyivsku mitropoliyu i povernuv pravoslavnim skasovani privileyi Vin pidtrimuvav Mogilu u namagannyah posisti posadu mitropolita v Kiyevi Polskij korolevich Vladislav shob zabezpechiti sobi bilshist pri golosuvanni sklav specialnij memorial u yakomu proponuvav virishiti kozacki pitannya viddati pravoslavnim Kiyivsku mitropoliyu povernuti vsi yiyi mayetki monastiri j navit 8 listopada 1632 roku Vladislava obrali korolem zvazhivshi na situaciyu zadovolnivshi prohannya pravoslavnogo duhovenstva vidavshi diplom yakim garantuvav pravoslavnim bilshi prava i vigodi nizh ti sho buli zaznacheni v Stattyah dlya zaspokoyennya ruskogo narodu Cim dokumentom nadavali povnu svobodu perehodu yak z pravoslav ya v uniyu tak i z uniyi u pravoslav ya Kiyivskij mitropolit mav yak i ranishe visvyachuvatisya vid Konstantinopolskogo patriarha Pravoslavnim mitropolitam povernuli zaprovadili novu u Mstislavi zaboronyali chiniti vsilyaki obrazi pravoslavnim lyudyam U Varshavi mitropolitom obrali Petra Mogilu 12 bereznya 1633 roku Vladislav zatverdiv mitropolitom Petra Mogilu Korolivskoyu gramotoyu Mogili viddali Kiyevo Sofiyivsku cerkvu zberegli za nim i Kiyevo Pecherska doruchili naglyad nad Nevdovzi bulo otrimane blagoslovinnya patriarha konstantinopolskogo patriarh nadavav novomu mitropolitu zvannya ekzarha svyatogo konstantinopolskogo tronu U kvitni 1633 roku Petro Mogila rozislav virnim pravoslavnim gramoti zaproshuyuchi chilnih predstavnikiv gromad pributi do Lvova na jogo visvyatu v chin mitropolita Misto ce obrali ne vipadkovo tut jogo dobre znali i povazhali Pislya dvomisyachnogo perebuvannya u Lvovi Petro Mogila naprikinci chervnya virushiv do Kiyeva Prote Isaya Kopinskij ne vvazhav obrannya Mogili zakonnim podav skargu korolyu Tyazhba trivala ne odin rik U lyutomu 1637 roku Petro Mogila zaprosiv Isajyu v Luck tam u prisutnosti chislennogo duhovenstva primirivsya z nim Isajya znovu vistupiv proti Petra Mogili zayavivshi sho toj siloyu primusiv jogo do primirennya Do samoyi svoyeyi smerti Isaya Kopinskij ne davav spokoyu Petru Mogili Na posadi mitropolita Petro Mogila zliva navkolishkah z rozpisu v cerkvi Spasa na Berestovi v Kiyevi Petro Mogila fragment freski v cerkvi Spasa na Berestovi Pislya nastavlennya mitropolitom Petro Mogila z novoyu siloyu rozgornuv podvizhnictvo u cerkovnij osvitnij budivnichij galuzyah ta knigodrukuvanni Usya jogo diyalnist bula spryamovana na vidnovlennya povnokrovnogo zhittya Pravoslavnoyi Cerkvi Novij mitropolit visunuv pered pastiryami suvori ale spravedlivi vimogi Stosuvalisya voni peredovsim obov yazkovoyi zagalnoyi i bogoslovskoyi osviti retelnogo dotrimannya kanonichnih pravil U svoyih gramotah poslannyah Petro Mogila shoraz koncentruvav uvagu svyashennosluzhiteliv na neobhidnist svoyim zhittyam i diyalnistyu sluzhiti prikladom dlya miryan vikonuyuchi zapovidi Bozhi nevtomno pikluvatisya pro pastvu sumlinno oberigayuchi svoyu gidnist vid najmenshih prostupkiv U vidomstvo pravoslavnogo mitropolita Mogili perejshli Sofijskij kafedralnij sobor u Kiyevi ta pripisani do nogo hrami Vidubickij Mihajlivskij ta inshi monastiri ta hrami U 1634 roci rozpochalosya vidnovlennya Sofijskogo soboru yake trivalo vprodovzh desyati rokiv Mitropolit nakazav takozh rozchistiti z pid nasharuvan zemli zalishki Desyatinnoyi cerkvi pid ruyinami yakoyi vidnajshli moshi svyatogo rivnoapostolnogo velikogo knyazya Volodimira Petro Mogila svoyim koshtom vidnoviv staru Cerkvu Spasa na Berestovi Restavracijni roboti zdijsniv italijskij arhitektor Oktaviano Manchini Dlya rozpisu hramu zaprosili hudozhnikiv z Kritu Voni vidnovili takozh Trohsvyatitelsku i Mihajlivsku cerkvi Vidubickogo monastirya Vazhlivoyu chastinoyu aktivnosti mitropolita Mogili bulo vporyadkuvannya bogosluzhbovoyi praktiki i vidavnicha diyalnist Religijni superechki i kontroversiyi XVII stolittya vimagali chitkogo i suchasnogo vikladu osnov pravoslavnoyi viri Z ciyeyu metoyu u 1640 roci Petro Mogila sklikav u Kiyevi sobor 8 18 veresnya na yakij zaprosiv duhovnih i svitskih osib v osnovnomu chleniv bratstv Naslidkom cogo soboru stalo zatverdzhennya j nove vidannya Trebnika 1646 r Do cerkovnoyi istoriyi vin uvijshov yak Trebnik Petra Mogili i dovgij chas sluzhiv pravoslavnomu duhovenstvu vsiyeyi Ukrayini a zgodom i Rosijskoyi imperiyi U Trebniku buli vikladeni ne lishe molitvi i obryadi do nogo buli dodani poyasnennya j nastanovi yak u tomu chi inshomu vipadku slid sebe vesti ta chiniti a takozh dogmatichni j obryadovi poyasnennya liturgiyi yaki napisav odin z uchniv Mogili Tarasij Zemka dzherelo Pid kerivnictvom Petra Mogili zdijsnili pereglyad ta vidannya inshih bogosluzhbovih knig Odna z najvidomishih ce Sluzhebnik 1629 1639 Na cerkovnomu sobori 1642 roku v Yassah u prisutnosti predstavnikiv Ruskoyi Greckoyi ta Moldovskoyi Cerkov rozglyanuli vipravili i shvalili podane ukrayinskimi bogoslovami Pravoslavne spoviduvannya viri Za nastanovami Petra Mogili starozavitni teksti vikladalisya cerkovnoslov yanskoyu movoyu propovidi povchannya virshi j panegiriki ukrayinskoyu naukovi praci slov yanskimi cerkovnoslov yanskoyu ukrayinskoyu polskoyu Ci principi movnoyi politiki Petro Mogila realizuvav yak u vidavnichij diyalnosti pid jogo kerivnictvom u Kiyevo Pecherskij drukarni vpershe zdijsneno ryad latinomovnih i slav yanomovnih vidan tak i v organizaciyi slav yano greko latinskih shkil Kiyevo Mogilyanskoyi kolegiyi Pid kerivnictvom Mogili sklali pershij pravoslavnij katehizis Pravoslavne spovidannya viri Dlya jogo zatverdzhennya u 1643 roci v Yassah sklikali zagalno pravoslavnij sinod Ale oskilki z rozglyadom cogo dokumentu sprava zvolikalasya Mogila vidrukuvav korotkij katehizis Povnij katehizis bulo vidano vzhe pislya smerti Petra Mogili v Yevropi greckoyu latinskoyu ta polskoyu movami 1696 roku jogo peredrukuvali v Moskvi koli vin uzhe zasluzhiv povagu vsih pravoslavnih bogosloviv zahidnogo svitu Dovgij chas katehizis Petra Mogili vikonuvav rol najpovnishogo vikladu pravoslavnoyi viri Smert Granitna plita na mogili Petra Mogili zliva vid golovnogo vhodu v Uspenskij sobor Pomer Petro Mogila 1 11 sichnya 1647 roku koli jomu vipovnilosya lishe p yatdesyat Na posadi mitropolita vin prosluzhiv vsogo chotirnadcyat rokiv 3 19 bereznya 1647 roku tilo pokijnogo zgidno z jogo voleyu bulo pereneseno j pokladeno u Velikij cerkvi Kiyevo Pecherskoyi lavri U 1996 roci Petro Mogila buv pershim kogo kanonizuvali u svyati Ukrayinski Pravoslavni Cerkvi usih konfesij Vzagali Petro Mogila buv kanonizovanij usima 15 ma avtokefalnimi Cerkvami Vselenskoyi Cerkvi lishe Rosijska Pravoslavna Cerkva kanonizuvala jogo yak miscevoshanovanogo svyatogo tobto svyatogo yakogo shanuyut lishe na pevnij teritoriyi Petro Mogila pohovanij zliva bilya golovnogo hodu v Uspenskij sobori Kiyevo Pecherskoyi lavri Sama mogila ne oblashtovana nalezhnim hristiyanskim chinom pislya restavraciyi soboru Na misci pohovannya vstanovlena chorna granitna plita z vidpovidnim napisom pro smert vidomogo mitropolita arhimandrita Kiyevo Pecherskoyi lavri Narazi isnuye nagalna duhovno etichna potreba u gidnomu oblashtuvanni miscya pohovannya vidatnogo religijnogo ta gromadskogo diyacha prosvititelya Ukrayini Za kilka dniv do smerti Petro Mogila sklav duhovnij zapovit ogoloshuyuchi Kiyevo Bratsku kolegiyu pershoyu spadkoyemiceyu svogo majna Yij vin zapoviv 81 tisyachu zlotih use svoye neruhome majno koshtovnosti ta biblioteku Na toj chas Petro Mogila mav odnu z najbilshih bibliotek U nij buli tvori Seneki Goraciya Cezarya Cicerona Makiavelli traktati Avicenni tosho Poryad z bogoslovskoyu literaturoyu susiduvali polski hroniki ruski litopisi dokumentalni zbirniki hronografi Do jogo biblioteki takozh vvijshli knigi yaki svogo chasu zapoviv Mogili Iova Boreckij PraciVlasni praci Titulna storinka Trebnika Petra Mogili 1646 Petro Mogila zalishiv majzhe 20 tvoriv cerkovno teologichnogo polemichnogo prosvitnickogo filosofskogo ta moralizatorskogo harakteru Vin avtor ta ukladach knig Yevangeliye uchitelnoye 1616 Anfologion 1636 Evhologion 1646 tosho Kniga dushi narycaemoe zloto K 1623 VR LNB Lyubomudrѣjshago kir Agapita diakona blazhennѣjshemu i blagochestivѣjshemu caryu Ioustinianu glavizny pouchitelny po kraegraniyu ellinski izlozheny slovenski zhe prvoe napechatany K 1628 pereklad M Leitnrgiariwn si est sluzhebnik ot liturgij Sv Vasilia Ioanna Zlatoustago i prezhdesvyashennyh sluzhenij iereiskih i diakonskih povsednevnyh noshnyh zhe i dnevnyh v sebѣ sdrzhimyh rechennyj Blagosloveniem i ispravleniem prepodobnѣjshago gospodina i otca kir Petra Mogily K 1629 Peredmova Nomokanon si est zakonopravilnik imeya po sokrasheniyu pravila svyatyh apostol sedmi soborov i pomѣstnyh nѣkiih K semu i vselenskih uchitelej i pryepodobnyh otec tretie c bolshim ispravleniem izdannyj K 1629 Antologia sirѣch molitvy i poucheniya dushepoleznaya V dushevnuyu polzu spudeov i vsѣh blagochestivyh lyubomolitvenik Vkratcѣ sobranaya i blagochinnѣ raspolozhenaya tshaniem Petra Mogily K 1636 Yevangeliye uchitelnoye z blagosloveniya Petra Mogily K 1637 Lit8os albo kamen z procy prawdy cerkwie swiatey prawoslawney ruskiej na skruszenie faecznociemnej Perspektiwy albo raczey pazkwilu od Kassiana Sakowieza roku 1642 w Krakowie wydanego wypuszczony przez pokornego ojca Euzebia Pimina K 1644 Pravoslavne spovidannya viri 1640 Trebnik Petra Mogili 1646 Ukladach U 1637 roci za spriyannya Petra Mogili dlya pravoslavnih popiv bulo peredrukovano pereklad Uchitelne yevangeliye Kalista staroukrayinskoyu movoyu vpershe pereklad staroukrayinskoyu stavsya v Yev yi pid Vilnoyu u 1616 roci Uvichnennya pam yatiKiyevo Mogilyanska akademiya Pam yatnik Petru Mogili na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi Lavri Pam yatnik Petru Mogili v seli Mihajlivka Rubezhivka Pam yatnik Petru Mogili na teritoriyi MAUP Vulici nazvani na chest Petra Mogili v riznih naselenih punktah Ukrayini U Kiyevi ninishnya vulicya O Kopilenka v Pecherskomu rajoni prokladena na misci de v XVII stolitti bula sadiba Petra Mogili mala v 1869 1960 rokah nazvu Petro Mogilyanska varianti Petro Mogilinska Petra Mogili Nagrudnij znak Petro Mogila Cerkva na chest svyatitelya Petra Mogili v HersoniSvitliniPam yatnik na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi Lavri 2008 rik Poshtova marka Moldovi 1996 rik Memorialna tablicya na vul Ruskij u Lvovi Petro Mogila na Pam yatniku 1000 richchya Rosiyi v Velikomu Novgorodi Sribna yuvilejna moneta prisvyachena 400 richchyu vid dnya narodzhennya P Mogili Cerkva svyatitelya Petra Mogili Herson VshanuvannyaShe za zhittya mitropolita Petra Mogili a takozh nevdovzi pislya jogo smerti buli stvoreni panegiriki ta promovi na jogo chest yaki zvelichuvali osobu ta ospivuvali diyannya iyerarha Z XVII st vidomo 12 riznoplanovih tekstiv staroukrayinskoyu staropolskoyu ta latinskoyu movami Sered yihnih avtoriv drukari lavrskoyi tipografiyi vikladachi ta studenti Kiyevo Mogilyanskoyi kolegiyi a takozh taki vidomi pismenniki ta diyachi yak protosinkel Pamva Berinda iyeromonah Tarasij Zemka iyeromonah Sofronij Pochaskij monah Josif Kalimon yepiskop Feodosij Vasilevich Bayevskij arhiyepiskop Lazar Baranovich ta igumen Antonij Radivilovskij U yihnih tvorah dlya uslavlennya mitropolita vikoristovuyutsya epiteti j porivnyannya yaki ohoplyuyut simvolichne tlumachennya figur rodovogo gerba Mogil analogiyi z soncem ta inshimi yavishami prirodoznavstva personazhiv antichnoyi mifologiyi riznomanitni asociaciyi z imenem ta biblijni obrazi j syuzheti Ci tvori vkazut na osoblive stavlennya do mitropolita v seredovishi ukrayinskih cerkovnih j kulturnih diyachiv XVII st KanonizaciyaPetro MogilaSvyatitelU chernectvi PetroPohovannya Kiyevo Pecherska lavraShanuyetsya PCU Rosijska PC Rumunska PC Polska Pravoslavna CerkvaKanonizovanij 6 grudnya 1996 Ros PC miscevoshanovanij 8 grudnya 2005 Ros PC zagalnoshanovanij 12 grudnya 1996 UPC KP zagalnoshanovanij U liku svyatijDen pam yati u 2024 14 sichnya Polska Pravoslavna Cerkva UPC KP 13 sichnya RPCMediafajli na Vikishovishi U 6 grudnya 1996 roci Svyashennij Sinod Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo Patriarhatu kanonizuvav Petra Mogilu yak miscevoshanovanogo svyatogo 12 grudnya 1996 roku osvyachenij arhiyerejskij sobor Kiyivskogo Patriarhatu kanonizuvav Petra Mogilu yak Svyatitelya Osvyachenij arhiyerejskij sobor Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu pislya starannogo doslidzhennya zhittya i svyatitelskogo sluzhinnya Kiyivskogo Mitropolita Petra Mogili revnosti po Bogu i blagodati Svyatogo Duhu spovnenogo znahodit nini v rik jogo 400 littya vid dnya narodzhennya vchasnim kanonizuvati i priyednati do liku svyatih velikogo Kiyivskogo Mitropolita Svyatitel Petro Mogila ye okrasoyu Cerkvi Hristovoyi revnitelem pravoslaviya podvizhnikom blagochestya i vzircem arhipastirskogo sluzhinnya Svoyeyu osvichenistyu i trudami na blago osviti v Ukrayini Svyatitel Petro Mogila perevershuvav usih suchasnih jomu iyerarhiv ne tilki v Ukrayinskij i Ruskij Cerkvah ale j v usij Shidnij Cerkvi Arhiyerejskij sobor UPC KP 1996 r 8 grudnya 2005 roku im ya svt Petra vneseno v kalendar z blagoslovennya Svyatijshogo Patriarha Aleksiya II i pidniseno jogo do zagalnoshanovanih svyatih Zgidno rishennya Svyashennogo Sinodu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi vid 1 kvitnya 2015 roku zhurnal 15 im ya mitropolita Petra vneseno do spisku Soboru Vinnickih svyatih PrimitkiOsvitnya reforma 18 veresnya 2018 u Wayback Machine Micik Yu A Sv Petro Mogila Harkiv Bibkolektor 2015 119 s 16 The Orthodox Confession of Mogilas A D 1643 11 veresnya 2016 u Wayback Machine Philip Schaff Creeds of Christendom with a History and Critical notes Volume I The History of Creeds 1877 Prizvishe Mogila pohodit vid moldovskogo slova mohila sho oznachaye uzvishshya gorbovina Hizhnyak Z I Mogila Petro Simeonovich Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah XVII XVIII st Enciklopedichne vidannya Redkol V S Bryuhoveckij gol vidp red ta in Uporyad Z I Hizhnyak Nauk konsultant L I Bryuhovecka ta in K Vidavn dim KM Akademiya 2001 S 370 374 S 371 ISBN 966 518 132 7 Arhiv originalu za 27 travnya 2011 Procitovano 30 sichnya 2011 Na toj chas arhimandrit Kiyevo Pecherskogo monastirya znahodivsya pid pryamoyu yurisdikciyeyu Konstantinopolskogo patriarha a ne Kiyivskogo mitropolita nosiv titul Velikogo arhimandrita H Kowalska Mohila Moghila Movila Piotr h wlasnego 1596 1647 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1976 Tom XXI 3 Zeszyt 90 S 569 pol Dzyuba O M Zheliborskij Arsenij 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 145 ISBN 966 00 0610 1 Na toj chas zv yazki z Moskovskim carstvom a tim bilshe z Moskovskoyu patriarhiyeyu buli neznachnimi Moskvu bilshe cikavilo zmicnennya vladi carya novoyi dinastiyi Mihajla Romanova a ne spravi pravoslavnih u susidnij Rechi Pospolitij Samu Kiyivsku pravoslavnu mitropoliyu vvazhali kanonichnoyu teritoriyeyu Konstantinopolskogo patriarhatu Krip yakevich I P Istoriya Ukrayini Lviv 1991 S 149 U 1991 roci na misci Kiyevo Bratskoyi kolegiyi vidkrili Kiyevo Mogilyansku akademiyu yaka zgodom oderzhala status nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya Mogila Petro Simeonovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 365 Uchitelni yevangeliya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mitrofan Bozhko arhim Obrazi svyatitelya Petra Mogili mitropolita Kiyivskogo i Galickogo u panegirikah i posvyatah XVII st Trudi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi 37 K Kiyivska duhovna akademiya i seminariya 2022 S 121 139 alchevskpravoslavniy ru Arhiv originalu za 10 grudnya 2017 Procitovano 9 grudnya 2017 Svyashennyj Sinod Ukrainskoj Pravoslavnoj Cerkvi uchredil orden svyatitelya Petra Mogily Novosti Patriarhiya ru Patriarhiya ru ros originalu za 10 grudnya 2017 Procitovano 9 grudnya 2017 www cerkva info Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 5 grudnya 2017 Svyatitel Petro Mogila podvizhnik pravoslavnoyi viri Ternopilska yeparhiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Ternopilska yeparhiya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo patriarhatu ukr 14 sichnya 2017 originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 29 listopada 2017 svyatitel Petr Mogila mitropolit Kievskij azbyka ru ros originalu za 7 lipnya 2017 Procitovano 29 listopada 2017 Andronik igumen Kanonizaciya svyatyh v Russkoj Pravoslavnoj Cerkvi igumen Andronik azbyka ru originalu za 12 grudnya 2017 Procitovano 11 grudnya 2017 www cerkva info Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 8 grudnya 2017 Pravoslavnij visnik Zhurnal vidannya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu Kiyiv Vidannya Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu ISSN 0203 5863 11 12 1996 27 s Imena svyatyh upominaemyh v mesyaceslove Imena muzhskie P Pravoslavnyj Cerkovnyj kalendar days pravoslavie ru Arhiv originalu za 5 chervnya 2012 Procitovano 12 grudnya 2017 Zhurnali zasidannya Svyashennogo Sinodu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi vid 1 kvitnya 2015 roku https sinod church ua Ukrayinska 01 04 2015 Procitovano 16 08 2019 DzherelaKiriliceyu Bilodid O Zagadka Petra Mogili Kiyivska Starovina 1993 3 Voznyak M S Istoriya ukrayinskoyi literaturi u 2 kn Lviv 1992 Golovashenko S I Obraz Hrista v bogoslovsko katehitichnij liturgijnij ta moralistichnij tvorchosti mitropolita Kiyivskogo Petra Mogili Obraz Hrista v ukrayinskij kulturi K 2001 Grushevskij M S Istoriya ukrayinskoyi literaturi Kiyiv 1995 T 6 Dzyuba O M Mogila Petro Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 12 ISBN 978 966 00 1061 1 Zhilenko I Istoriya znajdennya moshej svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira svyatitelem Petrom Mogiloyu za riznimi dzherelami Zhilenko I V Sinopsis Kiyivskij Lavrskij almanah Kiyiv 2002 Kiyiv Enciklopediya V G Ablicov K Vidavnictvo Feniks 2016 288 s Zhukovskij A Petro Mogila j pitannya yednosti cerkov Parizh 1969 perevidannya Kiyiv 1997 ros Isayevich Ya Osvitnij ruh v Ukrayini XVII st shidna tradiciya i zahidni vplivi Kiyivska starovina 1995 1 Zamlinskij V O Pashenko V M Petro Mogila Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vidavnictvo Ukrayina 1993 396 s Krizhanivskij O P Plohij S M Istoriya cerkvi ta religijnoyi dumki v Ukrayini U 3 kn Kiyiv 1994 Kn 3 Kuras I F Petro Mogila Mizhnarodne viznannya ukrayinskogo kulturnogo diyacha Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 1997 Vip 5 S 65 67 Lipinskij V Religiya i cerkva v istoriyi Ukrayini Nyu Jork 1956 Nichik V M Gumanistichni tendenciyi v tvorah chleniv gurtka drukarni Kiyevo Pecherskoyi lavri Nichik V M Litvinov V D Stratij Ya M Gumanistichni i reformacijni ideyi na Ukrayini K 1991 Nichik V M Petro Mogila v duhovnij istoriyi Ukrayini K 1997 328 s Fenomen Petra Mogili Biografiya Diyalnist Poziciya K 1996 Franko I Istoriya ukrayinskoyi literaturiri Franko I Zibrannya tvoriv U 50 t Kiyiv 1976 T 40 Chizhevskij D Istoriya ukrayinskoyi literaturi Ternopil 1994 Yakovenko N M Roztyatij svit kultura Ukrayini Rusi v dobu Hmelnichchini Suchasnist 1994 10 Bobyne G O Gumanizm v filosofii i obshestvennoj mysli Moldavii v XVII nachale XVIII vekov Kishinev 1988 ros Galant I V Kievskij mitropolit Petr Mogila i ego otnoshenie k yevreyam Kievskaya Starina 1905 Ch 24 T 89 ros Golubev S T Kievskij mitropolit Petr Mogila i ego spodvizhniki Opyt ist issledovaniya T 1 K 1883 T 2 K 1898 ros Golubev S Lifos polemicheskoe sochinenie vyshedshee iz Kievo Pecherskoj tipografii v 1644 godu AYuZR 1893 Ch 1 T 9 ros Zhiteckij P Petr Mogila Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona SPb 1898 Polutom 46 ros Zenkovskij V Osnovy hristianskoj filosofii Moskva 1992 T 1 ros Kostomarov N I Kievskij mitropolit Petr Mogila Istoricheskie proizvedeniya Avtobiografiya K 1989 ros Peretc V H Kniga dushi narycaemaya zloto Neizdannoe sochienie mitropolita Petra Mogily Issledovaniya i materialy po istorii starinnoj ukrainskoj literatury XVI XVII vv Moskva Leningrad 1962 ros Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej redaktori Volodimir Antonovich F Ternovskij K tipografiya E Ya Fedorova 1874 Florovskij G Puti russkogo bogosloviya K 1991 ros Latinkoyu Jobert A De Luther a Mohila La Pologne dans la crise de la Chretientc 1517 1648 Paris 1974 fr Koropecky R The Kiev Mohyla Collegium and Seventeenth Century Polish Literary Contracts a polish translation of Henry Montagu s Manchester al Mondo The Kiev Mohyla Academy Harvard Ukrainian Studies Cambridge 1984 angl Kowalska N Mohila Moghila Movila Piotr h wlasnego 1596 1647 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1976 T XXI 3 Zeszyt 90 S 568 572 pol Shevchenko I The Many Worlds of Peter Mohyla Harvard The Kiev Mohyla Academy Ukrainian Studies Cambridge 1984 angl Sinopsis Kiev 1681 Facsimile mit einer Einleitung von Hans Rothe Koln Wien 1983 nim Sysyn F Peter Mohyla and the Kiev Academy in Recent Western Works Divirgent view on seventeenth century Ukrainian culture The Kiev Mohyla Academy Harvard Ukrainian Studies Cambridge 1984 angl Winter E Russland und des Papstum Berlin 1960 T 1 nim PosilannyaPetro Mogila u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Petro Mogila u Vikishovishi Butenko Ya M Mogila Petro Simeonovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 S 317 318 Mogila Petro Simeonovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 283 284 Mitrofan Bozhko arhim Obrazi svyatitelya Petra Mogili mitropolita Kiyivskogo i Galickogo u panegirikah i posvyatah XVII st Trudi Kiyivskoyi Duhovnoyi Akademiyi 37 K Kiyivska duhovna akademiya i seminariya 2022 S 121 139 Petro Mogila Vid voyaka do chencya i mitropolita Programa Gen ukrayinciv na YouTube Pro Petra Mogilu u programi Velich osobistosti 2016 na YouTube Petro Mogila na litopys org ua Sergij Syeryakov Veliki ukrayinci i orden Yezuyitiv Ukrayinskij tizhden 02 02 2011 Kornberg Krinicya Na chuzhini 1947 18 s Piotr Mohila ID psb 18694 23 pol Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi