Танзанія — східноафриканська країна, що знаходиться на сході континенту . Загальна площа країни 947 300 км² (31-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 885 800 км², а на поверхню внутрішніх вод — 61 500 км². Площа країни у 1,5 рази більша за площу України.
Географія Танзанії | |
---|---|
Географічне положення Танзанії | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Східна Африка |
Координати | 6°00′ пд. ш. 35°00′ сх. д. / 6.000° пд. ш. 35.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 947 300 км² (31-ше) |
• суходіл | 93,75 % |
• води | 6,25 % |
Морське узбережжя | 1424 км |
Державний кордон | 4161 км |
Рельєф | |
Тип | височинний |
Найвища точка | гора Кіліманджаро (5895 м) |
Найнижча точка | Індійський океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Руфіджі (600 км) |
Найбільше озеро | Вікторія (69485 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | гідроенергія, руди кольорових металів, фосфати, залізні руди, кам'яне вугілля, алмази, коштовне каміння, золото, вуглеводні |
Стихійні лиха | повіді, посухи, активний вулканізм |
Екологічні проблеми | деградація земель, знеліснення, спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Об'єднана Республіка Танзанія, Танзанія (суах. Jamhuri ya Muungano wa Tanzania). Назва країни походить від комбінації назв двох держав, що утворили її 1964 року, Танганьїки і Занзібару з додаванням постфіксу на означення країни -ія. Танганьїка бере свою назву від однойменного озера в цьому регіоні, яке вперше відвідав 1858 року Річард Френсіс Бертон. Він вивів назву від tou tanganyka — приєднуватися, інтерпретувавши це як місце, де зливаються води. Однак 1871 року інший британській мандрівник, Генрі Мортон Стенлі пояснив, що топонім має інше походження, від «тонга» — острів і «гіка» — рівнина. Для сучасних дослідників обидві теорії залишаються сумнівними. Султанант Занзібар отримав свою назву від однойменного міста, який араби прозвали Зенгібар (Зенджібар), де «зендж» (араб. زنكي) — назва місцевого народу, яка перекладається як чорні, а «бар» (араб. برر) означає берег, тобто «Берег чорношкірих». Колишня назва — Об'єднана Республіка Танганьїка і Занзибар.
Історія дослідження території
Географічне положення
Танзанія — східноафриканська країна, що межує з вісьмома іншими країнами: на півночі — з Угандою (спільний кордон — 391 км) і Кенією (775 км), на заході — з Бурунді (589 км), Руандою (222 км), ДР Конго (479 км), на півдні — з Мозамбіком (840 км), Малаві (512 км) і Замбією (353 км). Загальна довжина державного кордону — 4161 км. Танзанія на сході омивається водами Індійського океану. Загальна довжина морського узбережжя 1424 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
Час у Танзанії: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).
Геологія
- Схема Великої рифтової долини
Корисні копалини
Надра Танзанії багаті на ряд корисних копалин: олово, фосфати, залізну руду, кам'яне вугілля, алмази, коштовне каміння, золото, природний газ, нікель.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Країна розташована на Східно-Африканському плоскогір'ї (висоти понад 1000 м). Середні висоти — 1018 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Кіліманджаро (5895 м), найвища гора континенту.
- Рельєф Танзанії
- Рельєф Танзанії
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Гористий рельєф на півночі
- Кіліманджаро
Узбережжя
Острови
Клімат
Територія Танзанії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, увесь рік температура повітря близько +26 °C. , зимовий період не набагато прохолодніший за літній. У літньо-осінній період з морів та океанів можуть надходити тропічні циклони, вдалині від моря взимку відзначається сухий сезон. На півночі два сезони дощів (березень—травень та вересень—листопад) — на півдні один (листопад—квітень).
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Танзанії (за Кеппеном)
Танзанія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 96,27 км³. Хоча в Танзанії немає крупних річок, по Центральному плато країни проходить вододіл басейнів трьох великих річок Африканського континенту: Нілу, Конго і Замбезі, які, відповідно, течуть в Середземне море, Атлантичний і Індійський океан. Конго живлять води озера Танганьїка, Ніл — озера Вікторія, Замбезі — озера Ньяса (Малаві). Чверть території країни займають області внутрішнього стоку, які охоплюють депресію озера Руква і розташовані на півночі країни замкнуті басейни озер Еясі, Маньяра, Натрон, .
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1840 км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Танзанії
- Закат над Руфіджі
- Великі Африканські озера з космосу
Річки
Річки сходу країни належать басейну Індійського океану; на заході річки несуть свої води до безстічних областей озер Танганьїка, Руква; на півночі річки впадають до озера Вікторія, що належить до басейну Середземного моря Атлантичного океану. Головні річки країни — Понгані, Руфіджі, Рувума і Вамі. Річкова мережа розвиненіша на сході, куди течуть більш повноводні річки, що впадають в Індійський океан. У внутрішніх областях річкова мережа рідше. На Центральному плоскогір'ї багато річок пересихають в сухий сезон. На плато Масаї постійних річок майже немає.
Озера
Уздовж східного кордону розташовані озера Вікторія, Танганьїка, Ньяса.
Болота
Льодовики
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
У рослинному покриві переважають савани та рідколісся.
Земельні ресурси Танзанії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 43,7 %,
- орні землі — 14,3 %,
- багаторічні насадження — 2,3 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 27,1 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 37,3 %;
- інше — 19 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до .
Охорона природи
Танзанія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді на центральному плато в сезон дощів; посухи; помірний вулканізм, вулкан Ол-Доньо-Ленгаї (2962 м) спокійно періодично вивергає потоки лави впродовж багатьох років.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- деградацію земель;
- знеліснення;
- спустелювання;
- руйнування коралових рифів;
- часті посухи наносять великої шкоди примітивному сільському господарству;
- браконьєрство, особливо заради слонової кістки.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Танзанії можна розділити на 3 райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом.
- Смуга прибережної низовини місцями, особливо в гирлах річок, заболочена. Тут поширені мангрові чагарники, розвинені родючі ґрунти. Клімат екваторіально-мусонний, жаркий, сезонно вологий. Такий же клімат на островах Занзібар і Пемба, де випадає багато опадів, ґрунти родючі й інтенсивно обробляються. Океанський берег материкової частини Танзанії порізаний досить слабо. Для стоянки морських суден придатні лише гавані Дар-ес-Салама, Тангі, Лінді та деякі інші.
- Плато. Більш низька і більш посушлива частина плато займає всю південну Танзанію. Ґрунти тут більш легкого складу, схильні до ерозії і швидко виснажуються. Осадів випадає мало, водиться муха цеце. На мові народу суахілі цю безплідну і малонаселену місцевість називають суах. «ньїка». Центральна і північна частини плато підіймаються до висот 1200—1500 м. Місцями там випадає помірна кількість опадів, поширені родючі ґрунти. Широко розвинене землеробство. Плато в меридіональному напрямі перетинається Східно-Африканською рифтовою зоною, що утворилася внаслідок значного занурення земної кори вздовж паралельних розломів. На півдні до цієї зони приурочена улоговина озера Ньяса, рівень якого знаходиться вище на 475 м від рівня моря. В західному розломі розташоване озеро Танганьїка, а звивиста східна гілка розлому перетинає центральну Танзанію. Озера Ньяса, Танганьїка і Вікторія (що займає неглибоку западину на півночі плато) мають важливе транспортне значення. На північному сході розташовані плато Серенгеті і Масаї (Степ Масаї), а також Кратерне нагір'я (кратери Нгоронгоро і Ела-Найробі).
- Гори. У самих високих районах Танзанії знаходяться відособлені вулканічні гори, невеликі гірські масиви і хребти. На півночі це вулкани Меру (4567 м) і Кіліманджаро з піками Кібо (5895 м) і Мавензі (5355 м). На північному сході це гори Паре та Усамбара. Східний край Центрального плоскогір'я зайнятий горами Нгуу, Нгуру, Укагуру, Улугуру (висотою до 2653 м), Рубего й Удзунгва, які разом з горами Паре та Усамбара входять до Східної гірської дуги. На півдні виділяються гори Лівінгстона (Кіпенгере), що протяглися вздовж північно-східного узбережжя озера Ньяса, та гори Мбея (висотою до 2826 м, гора Мбея) на північ від цього озера. Загалом гори отримують більше опадів в порівнянні з іншими районами країни і відрізняються більш родючими ґрунтами. Середні частини схилів гір Кіліманджаро придатні для землеробства.
Див. також
Примітки
- Tanzania, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Танзанія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Танзанія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Танзания // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Танзания // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Танзанії |
- Вікісховище : Атлас Танзанії.
- Карти Танзанія : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Tanzania : ( )[англ.] : [арх. 13 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 1 July. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Танзанію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tanzaniya shidnoafrikanska krayina sho znahoditsya na shodi kontinentu Zagalna plosha krayini 947 300 km 31 she misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 885 800 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 61 500 km Plosha krayini u 1 5 razi bilsha za ploshu Ukrayini Geografiya TanzaniyiGeografichne polozhennya TanzaniyiGeografichne polozhennyaKontinentAfrikaRegionShidna AfrikaKoordinati6 00 pd sh 35 00 sh d 6 000 pd sh 35 000 sh d 6 000 35 000TeritoriyaPlosha947 300 km 31 she suhodil93 75 vodi6 25 Morske uzberezhzhya1424 kmDerzhavnij kordon4161 kmRelyefTipvisochinnijNajvisha tochkagora Kilimandzharo 5895 m Najnizhcha tochkaIndijskij okean 0 m KlimatTipsubekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richkaRufidzhi 600 km Najbilshe ozeroViktoriya 69485 km InshePrirodni resursigidroenergiya rudi kolorovih metaliv fosfati zalizni rudi kam yane vugillya almazi koshtovne kaminnya zoloto vuglevodniStihijni lihapovidi posuhi aktivnij vulkanizmEkologichni problemidegradaciya zemel znelisnennya spustelyuvannyaNazvaOficijna nazva Ob yednana Respublika Tanzaniya Tanzaniya suah Jamhuri ya Muungano wa Tanzania Nazva krayini pohodit vid kombinaciyi nazv dvoh derzhav sho utvorili yiyi 1964 roku Tanganyiki i Zanzibaru z dodavannyam postfiksu na oznachennya krayini iya Tanganyika bere svoyu nazvu vid odnojmennogo ozera v comu regioni yake vpershe vidvidav 1858 roku Richard Frensis Berton Vin viviv nazvu vid tou tanganyka priyednuvatisya interpretuvavshi ce yak misce de zlivayutsya vodi Odnak 1871 roku inshij britanskij mandrivnik Genri Morton Stenli poyasniv sho toponim maye inshe pohodzhennya vid tonga ostriv i gika rivnina Dlya suchasnih doslidnikiv obidvi teoriyi zalishayutsya sumnivnimi Sultanant Zanzibar otrimav svoyu nazvu vid odnojmennogo mista yakij arabi prozvali Zengibar Zendzhibar de zendzh arab زنكي nazva miscevogo narodu yaka perekladayetsya yak chorni a bar arab برر oznachaye bereg tobto Bereg chornoshkirih Kolishnya nazva Ob yednana Respublika Tanganyika i Zanzibar Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Tanzaniyi vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Tanzaniyi ta SShA Tanzaniya shidnoafrikanska krayina sho mezhuye z vismoma inshimi krayinami na pivnochi z Ugandoyu spilnij kordon 391 km i Keniyeyu 775 km na zahodi z Burundi 589 km Ruandoyu 222 km DR Kongo 479 km na pivdni z Mozambikom 840 km Malavi 512 km i Zambiyeyu 353 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 4161 km Tanzaniya na shodi omivayetsya vodami Indijskogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 1424 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Tanzaniyi Chas u Tanzaniyi UTC 3 1 godina riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Tanzaniyi Shema Velikoyi riftovoyi dolini Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Tanzaniyi Nadra Tanzaniyi bagati na ryad korisnih kopalin olovo fosfati zaliznu rudu kam yane vugillya almazi koshtovne kaminnya zoloto prirodnij gaz nikel Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Krayina roztashovana na Shidno Afrikanskomu ploskogir yi visoti ponad 1000 m Seredni visoti 1018 m najnizhcha tochka riven vod Indijskogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Kilimandzharo 5895 m najvisha gora kontinentu Relyef Tanzaniyi Relyef Tanzaniyi Suputnikovij znimok poverhni krayini Goristij relyef na pivnochi Kilimandzharo Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe Najbilshi ostrovi krayini Zanzibar Pemba ta Mafiya KlimatDokladnishe Teritoriya Tanzaniyi lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni uves rik temperatura povitrya blizko 26 C zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij U litno osinnij period z moriv ta okeaniv mozhut nadhoditi tropichni cikloni vdalini vid morya vzimku vidznachayetsya suhij sezon Na pivnochi dva sezoni doshiv berezen traven ta veresen listopad na pivdni odin listopad kviten Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Tanzaniyi za Keppenom Tanzaniya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 96 27 km Hocha v Tanzaniyi nemaye krupnih richok po Centralnomu plato krayini prohodit vododil basejniv troh velikih richok Afrikanskogo kontinentu Nilu Kongo i Zambezi yaki vidpovidno techut v Seredzemne more Atlantichnij i Indijskij okean Kongo zhivlyat vodi ozera Tanganyika Nil ozera Viktoriya Zambezi ozera Nyasa Malavi Chvert teritoriyi krayini zajmayut oblasti vnutrishnogo stoku yaki ohoplyuyut depresiyu ozera Rukva i roztashovani na pivnochi krayini zamknuti basejni ozer Eyasi Manyara Natron Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 1840 km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Tanzaniyi Zakat nad Rufidzhi Veliki Afrikanski ozera z kosmosu Richki Dokladnishe Richki shodu krayini nalezhat basejnu Indijskogo okeanu na zahodi richki nesut svoyi vodi do bezstichnih oblastej ozer Tanganyika Rukva na pivnochi richki vpadayut do ozera Viktoriya sho nalezhit do basejnu Seredzemnogo morya Atlantichnogo okeanu Golovni richki krayini Pongani Rufidzhi Ruvuma i Vami Richkova merezha rozvinenisha na shodi kudi techut bilsh povnovodni richki sho vpadayut v Indijskij okean U vnutrishnih oblastyah richkova merezha ridshe Na Centralnomu ploskogir yi bagato richok peresihayut v suhij sezon Na plato Masayi postijnih richok majzhe nemaye Ozera Dokladnishe Ozera Tanzaniyi Uzdovzh shidnogo kordonu roztashovani ozera Viktoriya Tanganyika Nyasa Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe U roslinnomu pokrivi perevazhayut savani ta ridkolissya Zemelni resursi Tanzaniyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 43 7 orni zemli 14 3 bagatorichni nasadzhennya 2 3 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 27 1 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 37 3 inshe 19 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Div takozh Ptahi Tanzaniyi taOhorona prirodiDokladnishe Tanzaniya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha povidi na centralnomu plato v sezon doshiv posuhi pomirnij vulkanizm vulkan Ol Dono Lengayi 2962 m spokijno periodichno vivergaye potoki lavi vprodovzh bagatoh rokiv Sered ekologichnih problem varto vidznachiti degradaciyu zemel znelisnennya spustelyuvannya rujnuvannya koralovih rifiv chasti posuhi nanosyat velikoyi shkodi primitivnomu silskomu gospodarstvu brakonyerstvo osoblivo zaradi slonovoyi kistki Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Tanzaniyi mozhna rozdiliti na 3 rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Smuga priberezhnoyi nizovini miscyami osoblivo v girlah richok zabolochena Tut poshireni mangrovi chagarniki rozvineni rodyuchi grunti Klimat ekvatorialno musonnij zharkij sezonno vologij Takij zhe klimat na ostrovah Zanzibar i Pemba de vipadaye bagato opadiv grunti rodyuchi j intensivno obroblyayutsya Okeanskij bereg materikovoyi chastini Tanzaniyi porizanij dosit slabo Dlya stoyanki morskih suden pridatni lishe gavani Dar es Salama Tangi Lindi ta deyaki inshi Plato Bilsh nizka i bilsh posushliva chastina plato zajmaye vsyu pivdennu Tanzaniyu Grunti tut bilsh legkogo skladu shilni do eroziyi i shvidko visnazhuyutsya Osadiv vipadaye malo voditsya muha cece Na movi narodu suahili cyu bezplidnu i malonaselenu miscevist nazivayut suah nyika Centralna i pivnichna chastini plato pidijmayutsya do visot 1200 1500 m Miscyami tam vipadaye pomirna kilkist opadiv poshireni rodyuchi grunti Shiroko rozvinene zemlerobstvo Plato v meridionalnomu napryami peretinayetsya Shidno Afrikanskoyu riftovoyu zonoyu sho utvorilasya vnaslidok znachnogo zanurennya zemnoyi kori vzdovzh paralelnih rozlomiv Na pivdni do ciyeyi zoni priurochena ulogovina ozera Nyasa riven yakogo znahoditsya vishe na 475 m vid rivnya morya V zahidnomu rozlomi roztashovane ozero Tanganyika a zvivista shidna gilka rozlomu peretinaye centralnu Tanzaniyu Ozera Nyasa Tanganyika i Viktoriya sho zajmaye negliboku zapadinu na pivnochi plato mayut vazhlive transportne znachennya Na pivnichnomu shodi roztashovani plato Serengeti i Masayi Step Masayi a takozh Kraterne nagir ya krateri Ngorongoro i Ela Najrobi Gori U samih visokih rajonah Tanzaniyi znahodyatsya vidosobleni vulkanichni gori neveliki girski masivi i hrebti Na pivnochi ce vulkani Meru 4567 m i Kilimandzharo z pikami Kibo 5895 m i Mavenzi 5355 m Na pivnichnomu shodi ce gori Pare ta Usambara Shidnij kraj Centralnogo ploskogir ya zajnyatij gorami Nguu Nguru Ukaguru Uluguru visotoyu do 2653 m Rubego j Udzungva yaki razom z gorami Pare ta Usambara vhodyat do Shidnoyi girskoyi dugi Na pivdni vidilyayutsya gori Livingstona Kipengere sho protyaglisya vzdovzh pivnichno shidnogo uzberezhzhya ozera Nyasa ta gori Mbeya visotoyu do 2826 m gora Mbeya na pivnich vid cogo ozera Zagalom gori otrimuyut bilshe opadiv v porivnyanni z inshimi rajonami krayini i vidriznyayutsya bilsh rodyuchimi gruntami Seredni chastini shiliv gir Kilimandzharo pridatni dlya zemlerobstva Div takozh Div takozhShidna AfrikaPrimitkiTanzania Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 1 July Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Tanzaniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Tanzaniya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Tanzaniya Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Tanzaniya Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Tanzaniyi Vikishovishe Atlas Tanzaniyi Karti Tanzaniya angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Tanzania angl arh 13 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 1 July Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Tanzaniyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku