Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття висвітлює поточний збройний конфлікт Поки події розвиваються інформація може швидко змінюватися і лишатися неп

Війна в Україні

Війна в Україні
Ця стаття висвітлює поточний збройний конфлікт.
Поки події розвиваються, інформація може швидко змінюватися і лишатися непідтвердженою.
Запит «Війна за незалежність України» перенаправляє сюди; див. також російсько-українські війни.

Росі́йсько-украї́нська війна́, також Росі́йська збро́йна агре́сія про́ти Украї́ни — війна між Росією і Україною, викликана прямим й опосередкованим застосуванням збройної сили Російською Федерацією проти суверенітету і територіальної цілісності України, що триває з 2014 року. Відкритими складовими російської збройної агресії проти України були та є:

Російсько-українська війна
Конфлікти на пострадянському просторі
image
Оновлювана мапа військової ситуації під час російського повномасштабного вторгнення до України
       Контролюється Україною
       Контролюється Росією та проросійськими силами

Оновлювана мапа військової ситуації під час російського повномасштабного вторгнення до України
       Контролюється Україною
       Контролюється Росією та проросійськими силами
Дата: 20 лютого 2014 — дотепер
(10 років, 4 місяці, 22 дні)
Місце: image Україна
image Росія
Результат: конфлікт триває:
Інтервенція та Окупація Криму (2014),
Війна на сході України (2014—2022),
Повномасштабне російське вторгнення в Україну (з 2022)
Територіальні зміни: Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим і Севастополя,
частин Харківської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Донецької та Луганської областей
Сторони
image Росія:

Іноземні добровольці

Надання території та озброєння:

image Білорусь

Постачання озброєння:
 image Україна:

Іноземні добровольці

Постачання озброєння:

Економічні санкції проти Росії:

Командувачі

Верховні Головнокомандувачі:
image Володимир Путін

Міністри оборони:
image Сергій Шойгу
image Андрій Белоусов

Головнокомандувачі:
image Валерій Герасімов

Командувачі військ вторгнення:
image Олександр Дворников
image Сергій Суровікін

Верховні Головнокомандувачі:
image Олександр Турчинов (в.о.)
image Петро Порошенко
image Володимир Зеленський

Міністри оборони:
image Ігор Тенюх (в.о.)
image Михайло Коваль (в.о.)
image Валерій Гелетей
image Степан Полторак
image Андрій Загороднюк
image Андрій Таран
image Олексій Резніков
image Рустем Умєров

Головнокомандувачі:
image Юрій Ільїн
image Михайло Куцин
image Віктор Муженко
image Руслан Хомчак
image Валерій Залужний
image Олександр Сирський

Військові сили
див. Сили сторін див. Сили сторін
Втрати
Проросійські сили:
  • Загинуло: ~81 000 убитих (квітень 2024)[⇨]
 Сили оборони України:
  • Загинуло: 45510 (квітень 2024)[⇨]
Цивільне населення: загинуло: 8900+ (серпень 2022 року) [⇨]

Іноземне цивільне населення: загинуло 300

Загальні втрати усіх сторін і цивільного населення:
Загинуло: 13100—13300 (2021 рік) [⇨]

27 січня 2015 року, Верховна Рада України визнала Російську Федерацію агресором. 22 травня 2022 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-терористом із тоталітарним неонацистським режимом та заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України.[⇨]

Станом на січень 2021 року, за даними ООН, загальна кількість людських втрат у війні становила 13 100—13 300 осіб. До цього числа входять 3 375 загиблих цивільних осіб, приблизно 4 150 загиблих українських військових, а також приблизно 5 700 загиблих проросійських бойовиків. Майже 1,8 млн осіб стали вимушеними переселенцями. [⇨]

На 2021 рік під російською окупацією перебувало 43 300 кв. км, або 7 % української території. Після початку російського вторгнення 2022 року ця площа зросла у 2,9 рази. Тимчасово окупованими є Автономна Республіка Крим, частини Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей та місто Севастополь. [⇨]

Передумови

Докладніше: Передумови та причини російсько-української війни, Сучасне українсько-російське протистояння та Протистояння Росії та Заходу

Глобальні передумови та причини протистояння

Основними передумовами виникнення протистояння Росії й України, яке переросло у збройну агресію Росії проти України, є системна криза російської державності, яка трансформується російським політикумом у намагання відновити російську імперію, розширити контроль над частиною світу й утримати за собою світову гегемонію, втрачену з розпадом СРСР та економічним занепадом.

Олександр Дугін у своїй книзі Основи геополітики: Геополітичне майбутнє Росії 1997 року, яка мала значний вплив на російську військову, поліцейську та зовнішньополітичну еліту, стверджував, що Україна повинна бути анексована Російською Федерацією, тому що нібито «Україна як держава не має геополітичного значення, особливого культурного імпорту чи загальнолюдського значення, географічної унікальности, етнічної винятковости, її певні територіальні амбіції становлять величезну небезпеку для всієї Євразії і без вирішення проблеми „українського питання“ говорити про континентальну політику взагалі безглуздо. Не можна дозволити Україні залишатися незалежною, якщо вона не буде санітарним кордоном, що було б теж неприпустимо». Книга мала колосальний вплив на зовнішню політику Володимира Путіна, що врешті призвело до російсько-української війни.

У період президентства Леоніда Кучми стався конфлікт навколо коси Тузла, який мав місце восени 2003 року. Спроба російської сторони неузгодженої з Україною споруди греблі, що сполучає узбережжя РФ з цією ділянкою української території, викликала реакцію у відповідь Кучми: перервавши серію своїх візитів до країн Латинської Америки, він прибув на місце подій і організував дії з демонстративної споруди оборонних укріплень на косі. У Криму були приведені до бойової готовності підрозділи берегової оборони, розгорнуті артилерійські розрахунки, до Керчі перекинуті кораблі берегової охорони з Одеси. Багато дослідників та аналітиків розглядали інцидент з Тузлою як першу спробу Росії «промацати» Україну на предмет своїх можливих дій щодо приєднання Криму. Цій спробі було дано відбій через різку реакцію Кучми.

Президенство Віктора Ющенка

У 2004 році, напередодні чергових президентських виборів, чинний український президент Леонід Кучма як свого наступника обрав тодішнього прем'єр-міністра Віктора Януковича. У ході передвиборчої кампанії образ Віктора Януковича будувався на ідеях стабільності та наступності влади, а також зміцнення зв'язків з Росією, тоді як головний опозиційний кандидат Віктор Ющенко позиціонував себе як прозахідного демократа-реформатора, який обіцяв вихід із застою та перемогу над корупцією. Росія активно підтримувала Віктора Януковича в ході його президентської кампанії, проте тоді Януковичу захопити владу завадила Помаранчева революція.

У Кремлі болісно сприйняли перемогу Помаранчевої революції як власну поразку. Для Кремля ця ситуація уявлялась викликом інтересам Росії у зовнішній політиці через прагнення Ющенка рухати Україну в бік Заходу та збереження самого режиму в Росії, оскільки українське суспільство продемонструвало приклад повалення корумпованої та репресивної влади. Це ознаменувало поворот у зовнішній політиці Росії: від спроб інтеграції із Заходом на російських умовах до спроб розпочати «відгородження від Заходу», що було сформульовано в Мюнхенській промові Путіна 10 лютого 2007 року. У Росії склалося переконання, що Захід спеціально спровокував Помаранчеву революцію, щоб привести до влади прозахідного Ющенка, а в колах російської влади виникли побоювання, що Захід може спробувати повторити свої успіхи в Україні та в самій Росії шляхом «підриву легітимності Кремля» та «пособництва народному повстанню».

Віктор Ющенко на посаді президента України проводив яскраво виражену прозахідну політику. При ньому Україна розпочала переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, активно домагалася отримання Плану дій щодо членства в НАТО. У той самий час у відносинах із РФ постійно виникали конфлікти. Так, під час президентства Ющенка Росія двічі припиняла постачання газу Україні — у 2006 та 2009 роках, що призвело до перебоїв транзитних поставок до Європи.

Україна підтримувала Грузію під час збройного конфлікту з Росією у серпні 2008 року, чим також викликала невдоволення у Москві. Тодішнього міністра закордонних справ України Володимира Огризка та його заступника Костянтина Єлісєєва нагороджено грузинським Орденом Честі за дипломатичну підтримку. А Віктор Ющенко, президенти Польщі, Литви, Естонії та України та прем'єр Латвії здійснили безпрецедентний візит до столиці Грузії Тбілісі на допомогу президенту Саакашвілі.

Президентство Віктора Януковича

У 2010 році президентом України було обрано кандидата від проросійської «Партії регіонів» Віктора Януковича. З його перемогою стався стрімкий розворот в зовнішній політиці, а питання вступу до НАТО було заморожено з ухваленням закону про позаблоковий статус України. 30 березня 2012 року було парафовано Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом, підготовка до якої тривала кілька років. У 2012—2013 роках Україна почала зближуватися з Митним союзом, що багато в чому вважався політичним проєктом Росії щодо утримання сусідніх країн у сфері свого впливу.

На тлі економічного зближення з Євросоюзом, у липні 2013 року Росія забороняє ввезення продуктів компанії «Рошен», надалі забороняючи ввезення картоплі, сухого молока та інших продуктів пізніше, починаючи економічний тиск на Україну, що фактично було порушенням Будапештського меморандуму, який гарантував відмову від будь-якого економічного тиску у тому числі.

Революція гідності

Докладніше: Революція гідності
image
Євромайдан у Києві, 27 листопада 2013

21 листопада 2013 року в Україні розпочалися антиурядові протести як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про (призупинення процесу підготування) до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. У рамках протестів кінця 2013 року відбувалися, зокрема, мітинги, демонстрації, студентські страйки.

Загалом ці протести були спрямовані на збереження законодавчо закріпленого геополітичного курсу України на Європу, що означав для Росії не лише подальший вихід України з-під контролю Росії, а й отримання Україною економічних, політичних, а в перспективі і військових гарантій збереження цього курсу.

Наслідком перемоги Революції стало відсторонення президента Януковича від влади та його втеча в Росію, відновлення конституції України 2004 року, скасування диктаторських законів, призначення дострокових президентських виборів. Зміна влади кардинально зменшила силу впливу Росії на Україну.

Революція гідності була приводом, який використала Росія для початку агресії, але ніяк не причиною війни. Є навіть версії, що російські спецслужби цілеспрямовано працювали на радикалізацію протестів з метою руйнування української державності загалом і таки скористались моментом тимчасової відсутності Президента, інших вищих посадових осіб, зокрема силових органів, для захоплення Криму.

Підготовка Росії до агресії та складові агресії

Див. також: Російська підривна діяльність в Україні

Від 2006—2007 року в Росії почали масово з'являтися «любительські відео» та «фанфіки» які описували майбутню війну Росії проти України, та російські вимоги стосовно південно-східних областей України, та статусу російського сателіта стосовно залишків держави.

Інформаційна війна

Докладніше: Дезінформація під час російсько-української війни

Ключовою (передумовою конфлікту) стала дедалі більш неприязна політика путіністської Російської Федерації щодо України. Ця політика, з огляду на зміст російської пропаганди у ЗМІ, за останні роки стала просто ворожою, трансформувавшись від антиукраїнської пропаганди до пропаганди війни. Агресивність російської політики стосовно України вилилася у перші жертви з української сторони ще за часів режиму підконтрольного Росії В. Януковича. Для протидії впливу російської пропаганди Державний комітет телебачення і радіомовлення України з літа 2014 року розпочав боротьбу з матеріалами сепаратистського й антидержавного характеру в ЗМІ.

Правова війна

Докладніше: Російсько-українське правове протистояння

Одним з аспектів підготовки Росії до агресії стало правове протистояння Росії і України. Правове та юридичне забезпечення протистояння з боку Росії здійснювалось на вищому законодавчому рівні шляхом прийняття тих чи інших постанов з питань, які дозволяли найбільш ефективно, з точки зору російського політикуму, сприяти вирішенню завдань повернення контролю над Україною. Серед таких питань найбільш розробленими виявились питання юридичного статусу Криму, рівня співробітництва України з НАТО та статусу російської мови в Україні.

Економічна війна

Докладніше: Російсько-українська економічна війна

Передумовою до початку збройної агресії проти України стало економічне знекровлення України, яке проводилося шляхом прямого економічного тиску через торговельні та тарифні протистояння, блокування української торгівлі, перекриття постачання газу тощо. При цьому, економічне знекровлення України часто відбувалося за відсутності дієвої протидії або навіть прямої підтримки українського політикуму. Як приклад, підписання вкрай невигідної для України газової угоди Юлією Тимошенко подавалось як значне політичне досягнення очолюваного нею Кабінету Міністрів.

Економічна війна проти України була спрямована насамперед проти економіки сходу та півдня України, які через певні особливості залежали від Російської Федерації, зокрема як отримувачі сировини та енергоресурсів з Росії і як ринок збуту значної частки власної продукції.

Російська православна церква у війні

Докладніше: Російсько-українська церковна війна

Значна частина російськомовного населення на сході України, наявність великого впливу російських ЗМІ та російської церкви, гібридна природа ведення війни Росією проти України призвели до прямого та непрямого залучення російської православної церкви до збройної агресії проти України. Серед непрямого залучення РПЦ до агресії проти України можна відзначити послання Московського патріарха Кирила Константинопольському патріарху Варфоломію, в якому патріарх Кирило заявив, що, починаючи з Майдану, «розкольники» (тобто УПЦ КП) і уніати «відкрито закликали до викорінення Православ'я» на теренах України, а «з початком бойових дій уніати і розкольники, отримавши в руки зброю, під виглядом антитерористичної операції стали здійснювати пряму агресію щодо духівництва канонічної Української Православної Церкви на сході країни».

Окрім непрямого залучення церкви, зафіксовані також факти прямої її участі в агресії. Зокрема було виявлено, що окремі терористичні угрупування Росії зосереджувались при церквах, а окремі «святі отці» брали безпосередню участь у бойових діях проти України.

image Якби в Україні була одна церква, війни б не було, тому що Путін не мав би підтримки в Україні. Зараз вона у нього є — це Московський патріархат. Не просто словами, а діями допомагають, духовенство і віруючі Московського патріархату, сепаратистам і агресорам. image

— Філарет (Денисенко),

Хронологія

В березні 2014 року Росія пропонувала західним сусідам України поділити її територію. Аналогічні пропозиції були знову оголошені Росією в березні 2024 року. У другій ітерації ці заяви підхопили низка ультраправих політиків цих країн.

«Законодавче забезпечення» агресії

1 березня 2014 року Рада Федерації РФ підтримала звернення президента Росії Володимира Путіна про дозвіл на застосування Збройних сил Російської Федерації на території України. Рада національної безпеки і оборони України у зв'язку з агресією з боку Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України в повну бойову готовність і розробила «детальний план дій на випадок прямої військової агресії з боку РФ».

image
Озброєні військові без розпізнавальних знаків на території аеропорту «Сімферополь»

Окупація Криму (22 лютого — 18 березня 2014)

Докладніше: Російське збройне вторгнення в Крим (2014) та Анексія Криму (2014)

23 лютого 2014 року почалися проросійські та проукраїнські мітинги (в останніх брала участь велика кількість кримських татар на чолі з лідером Меджлісу Рефатом Чубаровим). 27 лютого невідомі озброєні люди без знаків розрізнення (ймовірно, колишні бійці розформованого 25 лютого спецпідрозділу «Беркут», що брали участь у придушенні протестів у Києві, та російські спецпризначенці) захопили та блокували Верховну Раду Криму й інші адміністративні будівлі, аеропорти в Сімферополі та Севастополі, установи зв'язку, засоби масової інформації тощо. На їхню вимогу до Парламенту Криму прийшла частина депутатів, які проголосували за проведення референдуму про розширення автономії Криму 25 травня 2014, в день президентських виборів в Україні. При цьому присутність кворуму є сумнівною, оскільки ЗМІ на засідання не допустили. Невдовзі було двічі змінено дату референдуму: перенесено спершу на 30 березня, а потім — на 16 березня. Було змінено також формулювання питання: замість розширення автономії йшлося про приєднання до складу Росії. Однак, оскільки Україна є унітарною державою, питання про відокремлення регіону можна було вирішувати лише на загальнонаціональному референдумі. З огляду на це, ще до проведення референдуму лідери країн ЄС, США та багатьох інших визнали його незаконним, а його результати — недійсними.

У ніч на 27 лютого будівлі Верховної Ради та Уряду АРК захопили озброєні невідомі особи та встановили на будівлях російські прапори. За словами народного депутата Сергія Куніцина, адміністративні будівлі захопили професійно підготовлені люди, озброєні автоматичними карабінами, кулеметами, гранатометами тощо. За повідомленнями ЗМІ, центр Сімферополя було перекрито правоохоронцями, піднятими по тривозі, обмежено рух громадського транспорту.

16 березня 2014 року відбувся «референдум» про статус Криму, на якому, за офіційними даними Росії, 96,77 % жителів АРК і міста Севастополь проголосували за приєднання цих територій до Російської Федерації. 17 березня Верховна Рада АРК проголосила незалежність Республіки Крим, а 18 березня у Георгіївській залі Московського Кремля Президент Росії Володимир Путін спільно з самопроголошеними Головою Ради Міністрів АРК Сергієм Аксьоновим, спікером Верховної Ради АРК Володимиром Костантиновим і головою СМДА Олексієм Чалим підписали Договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії. 21 березня Рада Федерації Росії прийняла закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових суб'єктів федерації — Республіки Крим і міста федерального значення Севастополь, закріпивши анексію цих регіонів Росією.

Проросійські виступи на сході та півдні України

Докладніше: Проросійські виступи в Україні (2014)

Мета та методи виступів

Починаючи з 1 березня 2014 року, відбулася низка акцій, проведених за участі російських спецслужб у східних, центральних і південних регіонах України у березні-квітні 2014 року, учасники яких виступали здебільшого за відокремлення півдня і сходу України та приєднання цих регіонів до Російської Федерації, проведення референдуму щодо федерального устрою України, надання російській мові статусу другої державної та проти нової української влади. На противагу цим акціям, у східних і південних регіонах проукраїнські сили проводять акції на підтримку територіальної цілісності України та її державного устрою.

image
Мапа проросійських акцій в Україні (березень-квітень 2014)
     Проросійські пропагандистські мітинги
     Захоплення державних установ проросійськими незаконними збройними формуваннями
     Тимчасове захоплення обласної державної адміністрації
     Окуповано Росією

Окупація Криму Російською Федерацією та прояви українофобії проросійських мітингувальників на півдні та сході України спричинили велике обурення населення України, що за декілька днів переросло в масові акції протесту.

Виступи в Донецьку і Луганську

У ході демонстрацій проросійські активісти здійснювали спроби захоплення державних установ (були захоплені будівлі Донецької, Луганської ОДА). Між учасниками проросійських і проукраїнських акцій виникали сутички: найбільші з них відбулися у Донецьку, під час яких постраждали десятки осіб і загинула щонайменше 1 особа.

Виступи в Харкові

У ході демонстрацій проросійські активісти здійснювали спроби заволодіти та захопили Харківську ОДА. Між учасниками проросійських і проукраїнських акцій виникали сутички: найбільші з них відбулися у Харкові.

Виступи в Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні

image
Наметове містечко російських націоналістів на Куликовому полі в Одесі

Протистояння в Одесі

Докладніше: Протистояння в Одесі (2014)

2 травня 2014 року відбулися сутички, які переросли у масові заворушення в місті Одеса. Бійка була почата між проукраїнсько налаштованими громадянами, ультрас футбольних клубів «Чорноморець» та «Металіст» з одного боку й проросійськими сепаратистськи налаштованими активістами з іншого боку. Протистояння почалися у центрі міста на вулицях Грецькій, Дерибасівській, Грецькій площі, а згодом перейшли у гоніння проросійських активістів по більшій частині центра міста на їх місце дислокації, Куликове поле. Саме там, на Куликовому полі, було найбільше жертв, зокрема, через займання штабу сепаратистів у Будинку профспілок.

Унаслідок протистоянь загинуло 48 осіб, 247 було поранено, 6 з них загинуло від вогнепальних поранень, інші під час пожежі у будинку профспілок.

Оголошення в Україні «Особливого періоду»

Докладніше: Мобілізація в Україні та Особливий період в Україні (з 2014)
Див. також: Добровольчі військові формування України (з 2014), Батальйони територіальної оборони України (2014), Національна гвардія України та Патрульна служба поліції особливого призначення України

Антитерористична операція

Докладніше: Війна на сході України

Початок антитерористичної операції (13 квітня—20 червня 2014)

17 березня в Україні вперше оголошена мобілізація указом в.о. Президента України О. В. Турчинова.

У період з 12 по 14 квітня терористами було захоплено ряд адміністративних будівель у містах Донецької області: Слов'янськ, Краматорськ, Артемівськ, Лиман, Дружківка, Єнакієве, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Харцизьк, Жданівка і Кіровське.

image
Терористи у Слов'янську

15 квітня українські війська увійшли в Слов'янськ і Краматорськ, взяли під контроль аеропорти даних міст. З 16 квітня по 1 травня терористами ДНР були захоплені адмінбудівлі міст: Новоазовськ, Сіверськ, Комсомольське, Красноармійськ, Родинське. 28 квітня в Луганську сепаратисти оголосили про створення ЛНР, і почали захоплювати адміністративні будівлі Луганської області. За період 28 квітня — 2 травня були захоплені: Станиця Луганська, Луганськ, Красний Луч, Первомайськ, Алчевськ, Антрацит, Свердловськ, Стаханов.

11 травня було проведено псевдореферендуми що до незалежності ДНР і ЛНР. За даними яких, за незалежність проголосувало 89,07 % і 96,2 % відповідно.

22 травня відбувся напад на табір сил антитерористичної операції (АТО) під Волновахою, сепаратисти вночі завдали неочікуваного удару українській армії, 18 військовослужбовців було вбито.

26 травня відбувся бій за Донецький аеропорт, це була перша масштабна успішна операція сил АТО, за допомогою авіації та десанту, було знищено до 300 сепаратистів, при цьому українська армія не понесла жодних втрат.

4 червня сили антитерористичної операції повністю звільнили Лиман Донецької області від терористів

13 червня українські війська звільнили Маріуполь. 14 червня сепаратисти збили Іл-76 Збройних сил України, що доправляв військових у Луганський аеропорт, унаслідок якого загинуло 49 осіб, в тому числі екіпаж літака. Того ж дня були здійснені численні напади терористів на блокпости сил АТО, під час яких було вбито 6 військовослужбовців. Загалом за день втрати силовиків склали 55 чоловік, що є найбільшою військовою втратою України за часи незалежності.

19 червня була розпочата підготовка до перемир'я, основні сили АТО були кинуті на взяття під контроль державного кордону Донбасу, що було фактично зроблено до вечора.

image
Хід звільнення території від терористів з 1 липня
image
Пересування військової техніки України, березень 2015

Одностороннє припинення вогню (20-30 червня 2014 року)

20 червня Петро Порошенко віддав наказ про припинення бойових дій на окупованих терористами територіях, перемир'я було оголошене з 22:00 20 червня по 10:00 27 червня 2014 року. В представленому плані «припинення вогню» було 15 обов'язкових пунктів щодо його виконання.

За час перемир'я загинули 27 і було поранено 69 українських силовиків. Загальна кількість нападів сепаратистів на позиції АТО — 108 разів, зокрема терористи обстрілювали позиції українських військових на висоті Карачун, Краматорську, Амвросіївці та Рубіжне, бойовиками ДНР була захоплена військова частина ЗСУ 3004, що розташована в Донецьку, а також збили Мі-8, у результаті чого загинуло 9 українських військових, у тому числі 3 члени екіпажу.

Під час одностороннього перемир'я відбувся обмін 10 заручників.

Після наради РНБО, Петром Порошенком було вирішено продовжити одностороннє перемир'я з 27 по 30 червня. Рішення викликало широке обурення в суспільстві, армії та добровольчих батальйонах.

Поновлення антитерористичної операції

Рішенням РНБО АТО було відновлено, в перші години 1 липня 2014 року українськими військовими було завдано авіаційних та артилерійських ударів по позиціях терористів у Слов'янську, Краматорську, Луганську та іншим точках, загалом були атаковані 120 розвіданих раніше, скупченнях терористів.

image
Олександр Лукашенко і «Нормандська четвірка» в Мінську. 11 лютого 2015 року

Протягом 1 липня поблизу Карлівки та Донецька відбулися танкові бої, в Донецьку був здійснений напад на Донецьке облуправління міліції, що раніше перейшло на бік ДНР, а також мінометним обстрілом терористами позицій українських військ поблизу Слов'янська було знищено Слов'янську телевежу на горі Карачун.

Вранці 2 липня сили АТО увійшли в Луганськ, почалась . Багато сепаратистів здалися українським військовим. Бойовикам ЛНР з Росії було поставлено 20 танків і 122 одиниці бронетехніки, також було відомо про передачу 10 установок БМ-21 «Град».

У боях поблизу Слов'янська та Миколаївки 3 липня було знищено 6 пунктів терористів, втрати — не менше 150 чоловік, зі сторони українських військових — 2 вбитих і 4 поранених.

5 липня, після поразки в Миколаївці, терористи відступили зі Слов'янська, українські війська зайняли місто, підняли прапор України. Колони сепаратистів відступили і з Краматорська, близько 1 тисячі бойовиків, разом з Гіркіним колоною рушили до Донецька. Того ж дня від терористів було звільнено Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку. Всі сили сепаратисти кинули на оборону Донецька, Луганська, Горлівки, покидаючи при цьому інші населені пункти.

6 липня українські війська зайняли Артемівськ, під контролем терористів залишилось 7 великих міст Донбасу: Донецьк, Горлівка, Луганськ, Сніжне, Антрацит, Краснодон і Сєвєродонецьк.

10 липня сили АТО завдали ряд успішних авіаційних ударів по позиціям терористів, було знищено близько 100 бойовиків, 2 танки й установку «Град», в ході наступу звільнили Сіверськ. Основними епіцентрами боїв стали Донецьк і Луганськ.

11 липня відбувся обстріл з установок БМ-21 «Град» проросійськими сепаратистами табору сил антитерористичної операції неподалік села Зеленопілля Луганської області. Внаслідок атаки загинуло 19 українських військовослужбовців, 93 були поранені. У відповідь українськими військовими було завдано серії авіаударів, було знищено численні бази і колони терористів. Всього протягом доби виконано 16 вильотів, було знищено близько 1000 бойовиків.

15 липня поблизу селища Ізварине сили АТО були обстріляні з гранатометів, унаслідок чого 8 осіб загинуло. Російським авіаударом знищений будинок у місті Сніжне Донецької області. В результаті удару загинуло 11 осіб.

16 липня російським винищувачем МіГ-29 був збитий український штурмовик.

17 липня російські сили ППО з установки ЗРК «Бук-М» збили пасажирський Боїнг-777 рейсу МН17 Амстердам-Куала-Лумпур, в результаті чого загинули всі 298 осіб, які були на борту. Збиття Боїнга спричинило нову хвилю міжнародних санкцій західних держав проти Російської Федерації.

У серпні 2014 року Російська Федерація задіяла під Луганськом сили кількох батальйонних тактичних груп для прориву українського оточення навколо міста. Батальйонні тактичні групи були сформовані на основі десантно-штурмових полків 104 ДШП та 234 ДШП псковської 76-ї десантно-штурмової дивізії, мотострілецьких бригад 15 ОМСБр, 18 ОМСБр, 74 ОМСБр, 136 ОМСБр та 200 ОМБСр, а також підрозділів 61-ї бригади морської піхоти. Мотострілецькі підрозділи 200-ї бригади використовували танки Т-72Б3, а 136-ї бригади — Т-90А.

Докладніше: Бої за Луганський аеропорт, Бої за Новосвітлівку та Бої за Георгіївку

Наприкінці серпня добровольчі підрозділи і загони ЗСУ загальною чисельністю близько 1500 осіб зробили спробу пробитися до важливого вузла Іловайська, але Росія застосувала свої регулярні війська, внаслідок чого була оточена, загинула і потрапила до ворожого полону значна кількість (від 229 до 459 загинуло за різними оцінками) захисників України.

Докладніше: Бої за Іловайськ

Скориставшись поразкою підрозділів ЗС України під Іловайськом, російські підрозділи просунулися на захід і, зокрема, захопили Тельманівський район з узбережжям Азовського моря до Маріуполя.

Зазначені події невдовзі стали однією з причин укладання 5 вересня 2014 р. Мінських угод щодо тимчасового припинення вогню на фронті і початку політичного врегулювання.

Докладніше: Мінський протокол

Бої за Дебальцеве та Мінська угода 2015 року

Докладніше: Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу
Докладніше: Бої за Дебальцеве (2015)

Хід протистояння у 2016—2020

Після укладання «Мінська-2» сторони конфлікту розгорнули локальні позиційні бої у т. зв. «сірій зоні», намагаючись покращити свій вогневий контроль над дорогами, що проходять уздовж лінії фронту. Продовжилися взаємні обстріли, однак із значно меншою ефективністю та з використанням артилерії меншого калібру.

14 лютого 2018 року окупаційні війська РФ в Криму зняли блокпости на пунктах пропуску. 15 лютого 2018 року, під час проведення тренувань з протиповітряної оборони Збройних Сил України силами та засобами Повітряних Сил ЗС України було зафіксовано активізацію дій повітряної компоненти Повітряно-Космічних Сил Російської Федерації, вздовж східного повітряного кордону України.

Винищувальна та бомбардувальна авіації країни агресора здійснювала вильоти з аеродромів Курськ, Міллерово, Гвардійське та Саки з максимальним наближенням до державного кордону України та лінії розмежування. Окрім того, група стратегічних бомбардувальників-ракетоносців Ту-95 у супроводі пари винищувачів Су-30 РФ проліт в повітряному просторі АР Крим та відпрацював умовні пуски крилатих ракет у напрямку материкової частини України.

Вдень 22 березня 2018 року, сили і засоби української ППО привели в бойову готовність після провокації авіації Росії в районі Чорного моря. Вдруге за місяць було зафіксовано провокативні дії з боку повітряної компоненти повітряно-космічних сил Російської Федерації, вздовж східного та південного повітряного кордону України. Виявивши загрозу зі сторони країни агресора усі визначені сили та засоби протиповітряної оборони були приведені в бойову готовність, задля відсічі у разі застосування авіації повітряно-космічних сил Російської Федерації. Винищувальна та бомбардувальна авіація Росії здійснювала вильоти з аеродромів Шайковка, Кримськ та Бельбек з максимальним наближенням до державного кордону України, лінії розмежування між материковою частиною України та АР Крим, а також з наближенням, до 40 кілометрів, до берегової лінії зі сторони Чорного моря з подальшим польотом вздовж узбережжя Румунії, Республіки Болгарії та Республіки Туреччини. Окрім того, група дальніх стратегічних бомбардувальників-ракетоносців Ту-22, з повним боєкомплектом, у супроводі пари винищувачів Су-30 РФ здійснили політ у повітряному просторі АР Крим, Азовського та Чорного морів із відпрацювань певних умовних завдань зі здійснення ударів. За повідомленням, такі дії авіації Російської Федерації викликані передусім реакцією на проведення чергового етапу командно штабних тренувань у повітряних силах ЗСУ та з метою умовного відпрацювання блокади протоки Босфор Надвечір рівень бойової готовності було знижено до постійного чергування.

30 квітня — згідно Закону України система заходів, які передбачала АТО була доповнена комплексом військових і спеціальних організаційно-правових заходів ООС, загальне командування перейшло від СБУ до Об'єднаного оперативного штабу ЗС України під керівництвом Генерального штабу Збройних Сил України. Першим Командувачем Об'єднаних сил на Донбасі було призначено генерал-лейтенанта Сергія Наєва.

Інцидент у Керченській протоці

Докладніше: Блокада Азовського моря

25 листопада 2018 року відбувся Бій біля Керченської протоки у якому МБАКи «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон». Потім коли вони вийшли з 12-мильної зони катери ПС ФСБ РФ відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських Сил ЗС України.

Ескалація російської агресії (2021—2022)

Докладніше: Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року

У 2021 році Росія розкритикувала масштабні військові навчання НАТО під назвою , одні з найбільших військових навчань під проводом НАТО в Європі за останні десятиліття, які почалися у березні 2021 року. Військові навчання складалися з «майже одночасних операції на більш ніж 30 тренувальних ділянках» у Центральній та Східній Європі. Представник України в Тристоронній контактній групі по Донбасу Олексій Арестович повідомив, що «початок масштабних навчань НАТО під назвою Defender Europe 2021 означає „захист Європи“. Сценарій такий, що від Балтійського до Чорного моря ми відпрацьовуємо, ну, скажімо прямо, війну з Росією, сценарій збройного протистояння з Росією». 15 квітня 2021 року речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що лише на 2021 рік «НАТО планує сім військових навчань в Україні. Незабаром поблизу України розпочнеться активна фаза навчань Defender Europe 2021, наймасштабніших навчань за багато років».

Наприкінці березня — на початку квітня 2021 року російські військові перекинули велику кількість озброєння і техніки з західної та центральної Росії, а також із Сибіру, в окупований Крим і навчальний центр Погоново за 17 км на південь від Воронежа. Спеціалісти з групи розвідки «Джейнс» виявили чотирнадцять російських військових частин з Центрального військового округу, які перемістилися під російсько-український кордон, назвавши це найбільшим неоголошеним військовим пересуванням після вторгнення в Крим 2014 року. Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак повідомив, що Росія розмістила вздовж кордону двадцять вісім батальйонних тактичних груп і очікується, що буде доставлено ще двадцять п'ять, у тому числі в Брянській та Воронезькій областях Росії (Західний військовий округ). Наступного дня російське державне інформаційне агентство ТАРС повідомило, що п'ятдесят її БТГ, що складаються з 15 000 солдатів, були зібрані для навчань у Південному військовому окрузі, до якого входить окупований Крим, а також він межує з зоною конфлікту на Донбасі. Станом на 9 квітня голова Державної прикордонної служби України підрахував, що 85 000 російських військових уже перебувають у Криму або в межах 40 км від українського кордону.

Президент України Володимир Зеленський розмовляв з американським президентом Джо Байденом і закликав членів НАТО прискорити рух України до членства в альянсі. Речник Кремля запевнив, що російські військові переміщення не становлять загрози, однак російський чиновник Дмитро Козак попередив, що російські сили можуть діяти для «захисту» російських громадян в Україні і будь-яка ескалація конфлікту означатиме «початок кінця України» – «не постріл в ногу, а в обличчя». На той час близько пів мільйона людей у самопроголошених ДНР і ЛНР отримали російські паспорти. Росія відмовилася від запрошення України взяти участь у зустрічі з Францією, Німеччиною та ОБСЄ. Канцлер Німеччини Ангела Меркель зателефонувала президентові Росії Володимиру Путіну з вимогою припинити нарощування військової загрози. Прес-секретар Білого дому США Джен Псакі оголосила на початку квітня 2021 року, що скупчення російських військ на кордоні з Україною було найбільшим з 2014 року.

24 березня Президент України Зеленський підписав Указ № 117/2021, яким затверджується «стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».

17 квітня ФСБ затримала генерального консула України в Санкт-Петербурзі Олександра Сосонюка за звинуваченнями в шпигунстві, обвинувачуючи Сосонюка в спробі отримати секретну інформацію з баз даних. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що викликало тимчасового повіреного у справах України Василя Покотила і повідомило йому, що Сосонюк має покинути країну до 22 квітня. Міністерство закордонних справ України згодом заявило, що Сосонюк був протриманий кілька годин, перш ніж був звільнений. МЗС також протестувало проти затримання Сосонюка та відкинуло звинувачення Росії, додавши, що видворить «старшого дипломата посольства Росії у Києві» у відповідь на «провокацію» протягом 72 годин з 19 квітня.

22 квітня міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив про скорочення навчань із поверненням військ на бази до 1 травня, але залишивши обладнання на навчальному базі Погоново для щорічних навчань з Білоруссю у вересні 2021 року.

У вересні 2021 року Україна провела військові навчання з силами НАТО. Кремль попередив, що розширення військової інфраструктури НАТО в Україні перетне «червоні лінії» для президента Путіна. У вересні майже 200 тис. російських військовиків брали участь у великих спільних російсько-білоруських військових навчаннях «Захід-2021», зосереджених на «західному стратегічному напрямку», як його називає російський Генштаб.

image
Карта оцінки розвідки США щодо переміщення російських військ поблизу кордону з Україною станом на 3 грудня 2021 року. Згідно з оцінками, Росія розмістила близько 70 000 військовослужбовців, переважно на відстані 100—200 км від українського кордону. За оцінкою, чисельність може бути збільшена до 175 000 чоловік. Опубліковано: The Washington Post

У листопаді 2021 року Міністерство оборони Росії назвало розгортання кораблів ВМС США у Чорному морі «загрозою регіональній безпеці та стратегічній стабільності». У заяві міністерства сказано: «Справжньою метою діяльності США в Чорноморському регіоні є вивчення театру військових дій на випадок спроб Києва силою врегулювати конфлікт на Південному Сході».

13 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія знову зібрала 100 тис. військових у прикордонній зоні, більше ніж за оцінками США — приблизно 70 тис. На початку листопада повідомлення про нарощування російської армії спонукали чиновників США попередити ЄС, що Росія може планувати вторгнення в Україну. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков спростував звинувачення, що Росія готується до вторгнення в Україну Він звинуватив Україну в «плануванні агресивних дій проти Донбасу». Пєсков закликав НАТО припинити «зосередження військового кулака» біля кордонів Росії та припинити озброювати Україну сучасною зброєю.

26 листопада президент Зеленський звинуватив Росію в підтримці плану повалення його уряду. Росія спростовувала його звинувачення.

30 листопада Путін заявив, що розширення присутності НАТО в Україні, особливо розгортання будь-яких ракет великої дальності, здатних завдати удару по Москві, або системи протиракетної оборони, подібно до Румунії та Польщі, було б питанням «червоної лінії» для Кремля. Він сказав, що ці системи протиракетної оборони можуть бути перетворені на пускові установки наступальних крилатих ракет великої дальності. За словами Путіна, «якщо якісь ударні системи з'являться на території України, час польоту до Москви становитиме 7-10 хвилин і п'ять хвилин у разі розгортання гіперзвукової зброї». Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив: «Лише Україна та 30 союзників по НАТО вирішують, коли Україна буде готова приєднатися до НАТО. Росія не має права вето, Росія не має права голосу, і Росія не має права створювати сфери впливу, щоб спробувати контролювати своїх сусідів»

1 грудня Росія звинуватила Україну в розгортанні половини своєї армії — близько 125 тис. військовослужбовців — на Донбасі для протистояння проросійським сепаратистам. 3 грудня президент Путін розкритикував Україну за використання безпілотника турецького виробництва Bayraktar TB2 проти проросійських сепаратистів на Донбасі, заявивши, що цей крок порушує Мінські мирні угоди. 9 грудня Росія звинуватила Україну в переміщенні важкої артилерії до лінії фронту, де воюють російські окупаційні війська з українськими силами. Начальник російського Генерального штабу Валерій Герасимов заявив, що «поставки [НАТО] в Україну гелікоптерів, безпілотних літальних апаратів та літаків підштовхують українську владу до різких і небезпечних кроків. Будь-які провокації української влади шляхом примусового врегулювання проблем Донбасу будуть придушені».

2 січня 2022 року президент Джо Байден розмовляв з президентом Зеленським і дав зрозуміти, що Сполучені Штати і їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі, якщо Росія вторгнеться в Україну.

17 січня російські війська та озброєння почали прибувати до Білорусі для спільних навчань «Союзницька рішучість», які планувалися в лютому 2022. Міністр оборони Великобританії Бен Воллес оголосив, що Великобританія постачатиме Україні протитанкове озброєння повітряним транспортом.

Співробітники розвідки США попередили, що Росія планує великий військовий наступ на Україну в січні 2022 року. 19 січня 2022 року президент Джо Байден заявив, що, на його думку, Росія вторгнеться в Україну. Байден сказав, що повномасштабне вторгнення в Україну буде «найважливішим, що сталося у світі з погляду війни та миру» з часів Другої світової війни.

Сполучені Штати підрахували, що Росія може зібрати 175 тис. військовиків для вторгнення в Україну. Міністр оборони України Олексій Резніков зробив заяву, що «у нас 250 000 офіційних… військовослужбовців, 400 тис. ветеранів і 200 тис. резервістів. 175 тис. (не)достатньо, щоб поїхати в Україну». Резніков також сказав, що Росія може почати широкомасштабний напад на Україну наприкінці січня 2022 року.

Сполучені Штати звинуватили Росію у відправці диверсантів в Україну для проведення «операції під фальшивим прапором», яка створила б привід для вторгнення Росії в Україну. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкинув звинувачення США як «повну дезінформацію». Кремль неодноразово заперечував, що має будь-які плани вторгнення в Україну.

24 січня 2022 року секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данилов заявив, що переміщення російських військ біля кордону України «не новина» і «ми не бачимо жодних підстав для заяв про повномасштабний наступ на нашу країну».

25 січня 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков зробив заяву, що наразі не бачить загрози повномасштабного російського вторгнення в Україну. Заступник міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що різноманітних російських військ, зосереджених на кордонах України, «замало для повномасштабного вторгнення».

26 січня 2022 року НАТО відправило кораблі та винищувачі до Східної Європи. Сполучені Штати заявили, що 8 500 військових перебувають у бойовій готовності. США в офіційній відповіді Держсекретаря США Ентоні Блінкена відхилили вимогу Росії заборонити Україні вступити до НАТО.

28 січня 2022 року президент України Володимир Зеленський закликав Захід не створювати в його країні «паніку» через потенційне вторгнення Росії, оскільки постійні попередження про «неминучу» загрозу вторгнення ставлять під загрозу економіку України. Зеленський сказав, що «ми не бачимо більшої ескалації» ніж на початку 2021 року, коли почалося військове нарощування Росії.

2 лютого 2022 року заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко засудив ініціативу США скерувати додаткові війська до Європи на підтримку союзників по НАТО у зв'язку з ескалацією конфлікту між Росією та Україною. Він охарактеризував це як «деструктивний» і «невиправданий» крок, який лише посилить напруженість.

5 лютого 2022 року Росія відправила два літаки великої дальності, здатні патрулювати, у Білорусь у розпал напруженості навколо України.

image
Карта із зображенням двох імовірних російських планів, опублікованих окремо Bild і Центром стратегічних і міжнародних досліджень

7 лютого 2022 року Володимир Путін і Еммануель Макрон зустрілися для марафонських переговорів у Кремлі, але 5-годинні переговори не дали жодного позитивного рішення.

11 лютого 2022 року радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван публічно попередив про ймовірність російського вторгнення в Україну до завершення зимових Олімпійських ігор 2022 року, закликаючи всіх американців негайно покинути Україну. Американська розвідка оприлюднила подробиці того, як може статися вторгнення Росії в Україну. Було передбачено можливість повітряних нальотів Росії, а також ракетних ударів, радіоелектронної боротьби з наступним наземним вторгненням. Високопоставлений чиновник адміністрації Байдена сказав журналістам: «Ми базуємо цю оцінку на тому, що ми бачимо на місцях на власні очі, а саме: продовження нарощування Росії на кордоні з Україною і відсутність значущих доказів деескалації.» Розвідка США зазначила, що Росія планує вторгнутися в Україну 16 лютого 2022 року.

15 лютого 2022 року Росія заявила, що відвела частину своїх військ з українського кордону, яку дехто сприйняв як спробу деескалації. Однак ситуація залишалася невизначеною. Цей крок Росії викликав підозру з боку західних лідерів, яка ще більше посилилася після того, як того ж дня на Україну була здійснена кібератака, яку, як вважають, організувала Росія. Президент США Джо Байден не мав впевненості в тому, що Росія не вторгнеться, і закликав усіх американців в Україні негайно евакуюватися. Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау відвідав Москву, щоб обговорити поточну ситуацію з черговою спробою запобігти війні. Деякі джерела стверджували, що російські війська підійшли ще ближче до українського кордону, вони забезпечені медичними засобами, а також перебувають на вогневих позиціях.

16 лютого 2022 року, за даними розвідки США, до кордону з Україною було перекинуто ще близько 7 тис. російських військових. Це сталося через день після того, як Москва заявила, що відвела частину своїх військ від українського кордону. Як вважають США, вторгнення в Україну не відбулося.

17 лютого 2022 року будівлю українського дитячого садка обстріляли з артилерії. Була висловлена підозра, що обстріл здійснили російські війська. Внаслідок обстрілу ніхто не загинув, а Москва заперечила свою причетність до інциденту. Західні лідери попередили, що обстріл може бути операцією під «фальшивим прапором», яку Росія може використати для виправдання вторгнення в Україну.

20 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін заявив, що дипломатичні спроби врегулювати український конфлікт необхідно активізувати. Він наголосив, що для запобігання конфлікту НАТО має серйозно поставитися до вимог Москви щодо гарантій безпеки. Після телефонної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном Путін розкритикував НАТО за «завантаження в Україну складної зброї та боєприпасів».

21 лютого 2022 року указом Володимира Путіна визнано терористичні квазідержави «ДНР» та «ЛНР» як незалежні державні утворення, офіційно введено на територію України регулярну армію, а також підписано Договір про дружбу, співпрацю та обопільну допомогу з так званими ДНР і ЛНР.

22 лютого 2022 року Сполучені Штати та Велика Британія оголосили, що в найближчі дні почнуть вводити санкції проти Росії. Це сталося через день після того, як Путін заявив, що офіційно визнає «ДНР» і «ЛНР» незалежними регіонами, та почав вводити війська в ці частини Східної України. Путін стверджував, що присутність більшої кількості російських збройних сил є просто для підтримки миру, однак це викликало серйозну реакцію з боку світових лідерів. Того ж дня президент України Володимир Зеленський заявив, що розгляне можливість розриву дипломатичних відносин України з Росією.

23 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив надзвичайний стан на 30 днів для всієї України, за винятком Донецької та Луганської областей, які перебувають у режимі надзвичайного стану з 2014 року.

Увечері 23 лютого 2022 ватажки «ДНР» та «ЛНР» Денис Пушилін та Леонід Пасічник звернулись до Володимира Путіна з проханням про воєнну допомогу.

Вторгнення 2022

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)
image
Ірпінь після російського вторгнення

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала новий етап восьмирічної війни проти України — повномасштабний наступ. Ворог здійснює масовані обстріли та бомбардування мирних українських міст та сіл.

А саме, 24 лютого 2022 року, о 5 годині ранку Володимир Путін офіційно оголосив про «спеціальну операцію» в Україні, насправді ж це було початком звичайнісінького вторгнення в суверенну державу. Російські війська розпочали інтенсивні обстріли підрозділів ЗС України на сході та перетнули північно-східні кордони, а також нанесли ракетно-бомбові удари по аеродромах і складах зброї по всій території України. Верховна Рада України одноголосно ухвалила запровадження воєнного стану. Більшу частину доби по всій Україні лунали сирени повітряного нальоту. Інфраструктура ІКТ в Україні погіршилася в результаті кібератак і бомбардувань армією Росії. Були окуповані декілька українських міст і будівель, у тому числі Чорнобильська АЕС. Однак, за словами представника американської оборони, російська армія «стикається з більшим опором» (насамперед у напрямку Києва), «ніж вони очікували».

До 8 квітня 2022 року Збройні Сили України повністю звільнили Київщину, Житомирщину, Чернігівщину та Сумщину. 22 квітня 2022 року Міністерство оборони Російської Федерації оголосили цілі війни, розв'язаної в Україні — повний контроль над Донбасом та Південною Україною, включаючи сухопутний коридор у Крим і Придністров'я.

image
Ексгумація тіл із масового поховання у Бучі. Київська область, 8 квітня 2022 року

Геноцид українців

Докладніше: Геноцид українців

14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені Російською Федерацією під час останньої фази збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом українського народу. Вказується, що акти геноциду в діях Росії проявляються, зокрема, у вчиненні масових звірств в містах Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь та інших.

Геноцид, влаштований російськими військами в Україні під час російсько-української війни, може стати найбільшим у Європі з часів Другої світової війни.

Ленд-ліз

Докладніше: Зустрічі у форматі «Рамштайн» та Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року

26 квітня за ініціативи США на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині відбулася зустріч глав оборонних відомств та начальників штабів понад 40-а держав світу задля координації збройної допомоги Україні. За підсумками зустрічі де-факто було створено «антиросійську коаліцію». Німеччина приєдналася до країн-надавачів зброї. Сполучене Королівство та Франція ухвалили постачати в Україну артилерію та зенітно-ракетні комплекси.

Законопроєкт про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року був прийнятий одноголосно в Сенаті США 6 квітня 2022 року і прийнятий у Палаті представників 417 голосами проти 10 голосів 28 квітня 2022 року.

Реакція

Докладніше: Міжнародна реакція на російсько-українську війну (з 2014)
image
Безпілотний літальний апарат PD-1, створений в Україні за допомогою волонтерів

Волонтерський рух в Україні

Докладніше: Волонтерський рух допомоги українським військовикам (2014‒2016) та Список волонтерів російсько-української війни (2014‒2016)

З початком війни проявилося погане забезпечення української армії, якій не вистачало навіть їжі та обмундирування. Через це в Україні виник потужний волонтерський рух, що став надавати військовим різноманітну допомогу — від продуктів і ліків до дорогої техніки (тепловізори, приціли, безпілотні літальні апарати, протикумулятивні екрани тощо). Інші волонтери займаються медичною допомогою потерпілим, підтримкою переселенців, пошуком зниклих безвісти та роботою зі звільнення полонених. Зазвичай великі волонтерські групи працюють на основі краудфандингу, і деякі з них досягли стандартів прозорості, що значно перевищили державні. Волонтерські організації діють у всіх підконтрольних Україні великих містах і багатьох інших населених пунктах; значну підтримку надає також українська діаспора.

Міжнародна гуманітарна допомога Україні

Докладніше: Гуманітарна та військова допомога Україні (з 2014)

Санкції проти Росії

Докладніше: Санкції проти Росії через вторгнення до України 2022 року

Проєкт «Стіна»

Докладніше: Проєкт «Стіна»

З метою підвищення рівня безпеки на суходільному кордоні між Україною та Російською Федерацією 3 вересня 2014 року Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк презентував фортифікаційний проєкт «Стіна» (Європейський вал). 10 вересня проєкт затвердив Президент України Петр Порошенко. Проєктом передбачено будівництво 2 оборонних рубежів, близько 1 500 км траншей і ходів сполучення, понад 8 тис. окопів для техніки, понад 4 000 бліндажів та 60-кілометрове невибухове загородження. У зв'язку з контролем частини прикордонної території України незаконними збройними проросійськими формуваннями та російськими військами, реалізація проєкту здійснюється в два етапи: на першому етапі будівництво укріплень на ділянці українсько-російського кордону в Чернігівській, Сумській і Харківській областях; на другому — в Луганській і Донецькій областях. Станом на 1 жовтня, за повідомленням Державної прикордонної служби України, реалізовується перший етап проєкту «Стіна».

Наслідки

Людські жертви

Докладніше: Жертви російського вторгнення в Україну (з 2014)

Станом на 31 січня 2021 року, за даними Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), загальна кількість людських втрат становить 42—44 тис. осіб, з яких загинуло 13 100—13 300 осіб, поранено 29 500—33 500. До цієї кількості входить 3 375 загиблих і 7 000—9 000 поранених цивільних осіб, приблизно 4 150 загиблих і 9 700—10 700 поранених українських військових, а також приблизно 5 700 загиблих і 12 700—13 700 поранених проросійських бойовиків. Серед загиблих є як загиблі безпосередньо від бойових дій, так і внаслідок необережного поводження зі зброєю та вибухівкою, ДТП, хвороб під час служби в зоні конфлікту, а також убивств і самогубств.

За даними Книги Пам'яті полеглих за Україну, станом на 1 грудня 2021 року загинуло 4 490 українських військовиків.

На квітень 2024 року, за даними Книги Пам'яті полеглих за Україну, за 10 років війни загинуло 45510 українських військовослужбовців.

За даними ООН протягом 2014—2021 років війна на сході України коштувала життів 6500 військових РФ та їх проксі-сил на Донбасі. Дослідники Російської служби Бі-бі-сі спільно з виданням «Медиазона» станом на 19 квітня 2024 року встановили за відкритими джерелами імена понад 51000 загиблих російських військових за весь період повномасштабної війни. До цього списку не входять загиблі бойовики ОРДЛО яких, судячи з відкритих джерел, налічується близько 23 400. Таким чином втрати російських окупантів та їх посібників за 10 років війни становлять близько 81 000 убитих.

Внаслідок повномасштабної війни у період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2023 року — 9177 загиблих та 15993 поранених цивільних осіб, зафіксувала ООН індивідуальні верифіковані випадки та повідомив очільник УВКПЛ, що зазначив: «І наші дані — лише верхівка айсберга».

Окупація територій

Докладніше: Російська окупація України

Станом на 2021 рік під російською окупацією перебувало 43 300 кв. км, або 7 % української території. Після початку російського вторгнення 2022 року ця площа збільшилася у 2,9 рази. Тимчасово непідконтрольні території включають АР Крим, частини Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької областей та місто Севастополь. Протягом перших місяців широкомасштабного вторгнення 2022 року Збройні сили України повністю звільнили від російських загарбників Київську, Чернігівську, Сумську та Житомирську області.

Станом на лютий 2023 року, згідно повідомлення міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса в ефірі ВВС Radio 4, 97 % усієї російської армії знаходиться в Україні.

Військово-технічні втрати

Докладніше: Втрати військової техніки в російсько-українському конфлікті

Економічні наслідки

Докладніше: Економічні наслідки російської агресії проти України та Російсько-українська економічна війна

Розграбування історико-культурної спадщини

Докладніше: Археологічні крадіжки Росії у російсько-українській війні

Екологічні наслідки

Докладніше:

Це найменш досліджувана сьогодні тема. Однак на території Криму і окупованої частини Донбасу розташовані понад тисяча джерел іонізуючого випромінення (ДІВ).

Характеристика ситуації від Держатомрегулювання: «На території України станом на 2014 р. було 11 784 радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання. З них на території Автономної Республіки Крим, до її незаконної анексії Російською Федерацією, було 296 ДІВ. Внаслідок військової агресії з боку Російської Федерації та ведення бойових дій на Сході України, в умовах відсутності державного регулюючого контролю ядерної та радіаційної безпеки, на території ОРДЛО опинилися 73 суб'єкти господарювання, які використовували 1 192 одиниці закритих радіонуклідних ДІВ. Станом на вересень 2014 р.: на окупованій частині Донецької області було 914 радіонуклідних ДІВ, на території непідконтрольних районів Луганської області — 278 радіонуклідних ДІВ…».

Існує небезпека екологічної катастрофи на Донбасі внаслідок затоплення шахти Юний комунар (Юнком) (саме тут 1979 року відбулося випробовування застосування ядерного вибуху для потреб вугільної промисловості), спричинене збройною агресією РФ, що стане екологічною катастрофою для всієї Європи.

Парадоксальним залишається факт, що МАГАТЕ продовжує дотримуватися позиції, що Україна (відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 68/262, в якій було визнано суверенітет і територіальну цілісність України) повинна гарантувати безпеку всіх ядерних об'єктів і матеріалів на своїй території згідно з Угодою між Україною та МАГАТЕ. Отож Україна несе перед МАГАТЕ відповідальність навіть за ті ядерні об'єкти, що розташовані на незаконно анексованій території АРК і окупованих територіях Донецької та Луганської областей попри відсутність доступу українських спеціалістів до таких об'єктів.

Окрім того, екологічну небезпеку становлять некомпетентні рішення окупаційної адміністрації щодо закриття шахт без врахування небезпеки виходу шахтних вод у водоносні горизонти і вище, ряд сховищ (відвалів) високотоксичних речовин. «До початку військового конфлікту в Донбасі було 4 240 потенційно небезпечних об'єктів (ПНО), у тому числі 227 шахт, 174 гідротехнічні об'єкти, 784 АЗС, 15 кар'єрів, 13 залізничних станцій, 128 мостів і шляхопроводів, 18 магістральних трубопроводів, 4 родовища нафти. 2160 об'єктів мали статус вибухо-, 24 — радіаційно-, 1320 — пожежо-, 176 — гідродинамічно-, 34 — біологічно- та 334 — хімічно-небезпечних. Сьогодні експертами визначено 176 ПНО, з яких 99 розташовані на непідконтрольній території».

СтратКом ЗСУ представив звіт щодо наслідків російської агресії для екології України до всесвітнього Дня Землі в 2024 році. Стало відомо, що:

  • 174 000 км² забруднені вибухівкою;
  • 3 млн га лісів уражені війною — забруднені чи знищені;
  • 620 км² затопило внаслідок російського теракту на Каховській ГЕС;
  • окупанти спричинили викид 150 млн тонн парникових газів;
  • 514 українських об'єктів природоохоронного заповідного фонду тимчасово захоплені, зокрема 10 національних парків, 8 заповідників і 2 біосферних заповідники.

Грошова оцінка збитків довкіллю України сягає понад $63 млрд.

Міжнародна реакція на російську збройну агресію

Докладніше: Міжнародна реакція на російсько-українську війну (з 2014)
Докладніше: Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)

У жовтні 2021 року Саміт Україна-ЄС підтвердив, що й далі називатиме РФ агресором за її дії щодо України та що за події на Донбасі та зрив перемир'я відповідальна саме Росія. Сторони наголосили на важливості повного виконання Мінських домовленостей, підкреслюючи «відповідальність Росії як сторони конфлікту».

Оцінки та класифікація

Докладніше: Оцінки та класифікація російсько-української війни

27 січня 2015 року Верховна Рада України у своїй постанові звернулася до міжнародних організацій із закликом визнати Росію країною-агресором, констатуючи продовження воєнної агресії щодо України з боку Російської Федерації.

22 травня 2022 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-терористом із тоталітарним неонацистським режимом, геноцид українців Росією, заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України. Менш ніж за рік війна трансформувалася з чисто імперіалістичної реваншистської війни на цивілізаційну: демократична цивілізація протистоїть агресивному воєнному натиску авторитарно-тоталітарної цивілізації.

В українському суспільстві війну оцінюють у спектрі від Третіх визвольних змагань, війни за незалежність та вітчизняної війни до прагматичної спроби Росії утримати Україну в орбіті свого впливу.

Війна в культурі та пропаганді

Докладніше: Відображення російсько-української війни в культурі
Докладніше: Реакція українського суспільства на російську агресію
Докладніше: ЗМІ про російські війська вторгнення в Україні
Докладніше: Російсько-українська інформаційна війна

Див. також

Примітки

  1. Василенко В. А. Російсько-українська війна 2014 року: причини, перебіг та політико-правові оцінки [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] / [Володимир Василенко] // Український. Тиждень, 2014. — № 42. — С. 28-42.
  2. Колишній радник російського президента А. Ілларіонов та журналіст Ю. Колесніков вважають початком конфлікту 20 лютого 2014 року
  3. (298 осіб в збитому літаку + 1 італійський журналіст+1 консул Литви)
  4. . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 4 листопада 2017.
  5. Dunlop, John (31 січня 2004). (PDF). Demokratizatsiya: The Journal of Post-Soviet Democratization. Institute for European, Russian and Eurasian Studies (George Washington University). 12 (1): 41. ISSN 1074-6846. OCLC 222569720. Архів оригіналу (PDF) за 7 червня 2016.
  6. Farmer, Brit McCandless (12 квітня 2022). Aleksandr Dugin: The far-right theorist behind Putin's plan. 60 Minutes. CBS News. Процитовано 12 квітня 2022.
  7. . 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  8. Северодонецкий съезд 2004 года был репетицией перед настоящей агрессией России – политолог. Радио «Свобода». 28 листопада 2016. оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 липня 2022.
  9. Репетиція війни: як 13 років тому Янукович і Ко покликали Росію (укр.). Обозреватель (интернет-издание). 28 листопада 2017. оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 21 липня 2022.
  10. Токарев А. (24 серпня 2015). Реакция на цвет. Почему иностранный экстремизм, терроризм, перевороты и революции в России принято называть цветными. Коммерсантъ. оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 липня 2022.
  11. Россия против Украины. Как дело дошло до большой войны. Deutsche Welle. 24 лютого 2022. оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 18 липня 2022.
  12. . Архів оригіналу за 4 березня 2009. Процитовано 3 березня 2009.
  13. Рада приняла закон о принципах внутренней и внешней политики Украины. Интерфакс-Украина (рос.). оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  14. Янукович заговорил о Таможенном союзе. Экономическая правда (рос.). оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  15. Украина уже вошла в Таможенный союз в формате "3+1" - Янукович. economics.segodnya.ua (рос.). оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  16. Конфликт в шоколаде – DW – 04.11.2013. dw.com (рос.). Процитовано 2 березня 2023.
  17. Россельхознадзор запретил ввоз 38 тонн сухого молока из Украины. Forbes.ru (рос.). Процитовано 2 березня 2023.
  18. Див.: Євромайдан
  19. . Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
  20. . Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 23 грудня 2016.
  21. . Суспільство (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  22. Росія запропонувала Польщі, Угорщині та Румунії поділити Україну
  23. Росія пропонує Польщі, Угорщині та Румунії поділити Україну — ЗМІ
  24. «Україна — це, безумовно, Росія»: Медведєв придумав нову сенсацію на тлі «карту світу»
  25. Що доводить про наміри РФ загарбницька мапа і лекція Медведєва та як окупанти просуваються на Донбасі — аналіз ISW
  26. Що стоїть за претензіями ультраправих Угорщини та Румунії на територію України
  27. Лідер румунських ультраправих хоче захопити три регіони України та Молдову
  28. Заяви з Румунії та Угорщини про «поділ України» та реакція в Україні
  29. Кремлівське походження наративу про територіальні претензії до України
  30. Російська пропаганда в центрі Європи: чи справді Румунія та Угорщина планують «поділ України»
  31. Росія оголосила Україні війну [ 11 липня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда. — Субота, 01 березня 2014, 17:23.
  32. . Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  33. . Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  34. . ТСН. 27 лютого 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  35. . Український тиждень. 27 лютого 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  36. . Український тиждень. 27 лютого 2014. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 28 лютого 2014.
  37. . Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  38. В Одесі під час пожежі в Будинку профспілок загинули 38 людей, 8 із них вистрибнули з вікон [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.] // 02.05.2014 | 22:40
  39. Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»
  40. . Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  41. . Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  42. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  43. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  44. . Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  45. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  46. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  47. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014.
  48. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  49. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  50. . Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  51. . Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 30 червня 2014.
  52. . Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  53. . Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  54. . Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  55. . Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  56. . Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  57. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  58. . Архів оригіналу за 6 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  59. . Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  60. . Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 1 липня 2014.
  61. . Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  62. . Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 28 червня 2014.
  63. . Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  64. . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
  65. . Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
  66. . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 4 липня 2014.
  67. . Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  68. . Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  69. . Архів оригіналу за 7 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
  70. . Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
  71. . Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 10 липня 2014.
  72. . Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  73. . Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
  74. . Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014.
  75. . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
  76. . Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 18 липня 2014.
  77. Veli-Pekka Kivimäki (2 квітня 2017). . Архів оригіналу за квітень 5, 2017. Процитовано травень 4, 2017.
  78. . https://www.unian.ua/. УНІАН. 15 лютого 2018. Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
  79. . https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 15 лютого 2018. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
  80. . https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 22 березня 2018. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  81. . https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 22 березня 2018. Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  82. . Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 6 вересня 2020.
  83. . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 6 вересня 2020.
  84. . UAWire. 4 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  85. Міністерство закордонних справ Російської Федерації. 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 18 квітня 2021.
  86. . . 15 березня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  87. . Radio Free Europe/Radio Liberty. 14 квітня 2021. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 18 січня 2022.
  88. . The Guardian. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
  89. . Janes.com. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
  90. . ukrinform.net. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
  91. . TASS. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
  92. Morris, Loveday (9 квітня 2021). . The Washington Post. Архів /europe/russia-ukraine-military-biden-donbas/2021/04/09/99859490-96d3-11eb-8f0a-3384cf4fb399_story.html оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  93. Шиленко, Ольга (8 квітня 2021). Зеленський на передовій, оскільки Меркель закликає Путіна відвести війська. CTVNews. Процитовано 10 квітня 2021.
  94. Washington (2 квітня 2021). . The Wall Street Journal. ISSN 0099-9660. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
  95. . Reuters. 1 квітня 2021. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  96. Макіннон, Емі. . Foreign Policy. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
  97. . BBC News. 9 квітня 2021. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  98. Чому Росія, можливо, не планує вторгнення, якого боїться Україна [ 9 лютого 2022 у Wayback Machine.], BBC News (15 квітня 2021 р.)
  99. . MSN. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 10 квітня 2021.
  100. Amt, Auswärtiges. . wien-osze.diplo.de. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 11 квітня 2021.
  101. . Reuters. 8 квітня 2021. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
  102. . BBC News. 9 квітня 2021. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
  103. . Укрінформ. 24 березня 2021. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 18 січня 2022.
  104. Teslova, Elena (17 квітня 2021). . Anadolu Agency. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 17 квітня 2021.
  105. . Associated Press. 17 квітня 2021 р. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 17 квітня 2021.
  106. . Al Jazeera. 17 квітня 2021. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2021.
  107. . Deutsche Welle. 17 квітня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 17 квітня 2021.
  108. . France 24. 17 квітня 2021 р. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 квітня 2021.
  109. Heather A Conley; Matthew P Funaiole (22 квітня 2021). . Центр стратегічних та міжнародних досліджень. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
  110. . The Hill. 27 вересня 2021. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 18 січня 2022.
  111. . Sky News. 14 вересня 2021. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  112. . The Moscow Times. 23 вересня 2021. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  113. Harris, Shane; Sonne, Paul (3 грудня 2021). /12/03/98a3760e-546b-11ec-8769-2f4ecdf7a2ad_story.html Росія планує масований військовий наступ проти України за участю 175 000 військових, попереджує розвідка США. Washington Post. Процитовано 12 січня 2022.
  114. . Astews_21. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
  115. . Times of Israel. 14 листопада 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  116. . CNBC.com. 17 листопада 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
  117. . BBC News. 27 листопада 2021. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 18 січня 2022.
  118. Росія критикує західну «істерію» щодо України. Deutsche Welle. 21 листопада 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  119. . . 23 листопада 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 18 січня 2022.
  120. . Reuters. 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 18 січня 2022.
  121. Зеленський попереджає, що Україна "повністю готова" до нападу Росії. France 24 (Англійська) . 26 листопада 2021.
  122. . . 27 листопада 2021. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 18 січня 2022.
  123. . The Guardian. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 18 січня 2022.
  124. . The Drive. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 18 січня 2022.
  125. . Reuters. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  126. . Financial Times. 30 листопада 2021. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  127. . Axios. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  128. . BBC News. 10 грудня 2021. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
  129. . Reuters. 1 грудня 2021 року. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
  130. . Bloomberg. 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  131. . Euronews. 10 грудня 2021. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
  132. . Reuters. 9 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2022.
  133. . Білий дім (uk-US) . 2 січня 2022. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 3 січня 2022.
  134. . Reuters. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  135. . UK Defense Journal. 17 січня 2022. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  136. Розвідка США виявила, що Росія планує військовий наступ проти України. Business Standard. 4 грудня 2021.
  137. . NBC News. 19 Січень 2022 року. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  138. . The Guardian. 20 січня 2022. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  139. . Forbes. 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  140. . The Hill. 7 грудня 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  141. Російське вторгнення, ймовірно, "в кінці січня", попереджає міністр оборони України. . 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  142. . Associated Press. 17 січня 2022. Архів russia-officials-ukraine-invasion-f58cbbd7eca51cccf74ebd4be68484e8 оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
  143. . Politico. 12 Листопад 2021 р. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 30 січня 2022.
  144. . ABC. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  145. Україна закликає до спокою, заявляючи, що російське вторгнення переможе не скоро. . 25 січня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  146. . 247 News Agency. 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  147. . ABC News. 26 січня 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  148. НАТО посилає підкріплення, а США приводять війська у бойову готовність, оскільки напруженість в Україні зростає [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Reuters.
  149. Криза в Україні: США відхиляють вимогу Росії заборонити Україну вступити в НАТО [ 30 січня 2022 у Wayback Machine.]. BBC.
  150. . Business Insider. 28 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  151. . Financial Times. 28 січня 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  152. . 3 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022 — через www.bbc.com.
  153. ISACHENKOV, VLADIMIR (5 лютого 2022). . abc News. abc News. abc News. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
  154. BILD exklusiv: Russlands Kriegspläne, So könnte Putin die Ukraine vernichten. Bild (нім.). 3 грудня 2021. оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
  155. Russia's Possible Invasion of Ukraine. csis.org. 13 січня 2022. оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
  156. . the Guardian. 7 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  157. . NPR. 12 лютого 2022. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  158. . Euronews. 12 лютого 2022. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  159. Chamberlain, Samuel. . New York Post. New York Post. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
  160. . ABC News. 12 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  161. . CBC News. 13 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  162. Tsvetkova, Maria; Antonov, Dimitry; Shalal, Andrea. . Reuters. Reuters. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  163. Lock, Samantha; Rankin, Jennifer; Holmes, Oliver. . The Guardian. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
  164. Cathey, Libby; Winsor, Morgan; Deliso, Meredith. . abcNews. abcNews. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  165. . ABC News. ABC News. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
  166. . The Guardian. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022.
  167. . WION. WION. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022.
  168. . Al Jazeera. Al Jazeera. AL Jazeera. 20 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  169. Jon Healy, Mick Doyle and Jacqueline Howard (22 лютого 2022) [21 February 2022]. . ABC News. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  170. . BBC. BBC. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  171. . BBC. BBC. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  172. . 9 NEWS. 9 NEWS. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  173. . Interfax. 22 лютого 2022. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  174. . abcNEWS. abcNEWS. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  175. . The Guardian. The Guardian. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  176. . CNN. CNN. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  177. . twitter. Monash IP Observatory. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  178. Reuters (24 лютого 2022). . Reuters (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  179. . RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  180. . The Independent (англ.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  181. CNN, Aditi Sangal, Meg Wagner, Adrienne Vogt, Melissa Macaya, Rob Picheta, Lauren Said-Moorhouse, Ed Upright and Maureen Chowdhury (24 лютого 2022). . CNN (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022.
  182. Kaufman, Ellie. . CNN. CNN. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
  183. Ще один регіон України повністю звільнили від російських окупантів. УНІАН. 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
  184. Донбас, коридор у Крим та Придністров'я – нові цілі війни російської армії. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 квітня 2022.
  185. Рада визнала дії військ Росії в Україні геноцидом українського народу. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 14 квітня 2022.
  186. Facebook | Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
  187. S. 3522 (ES) - Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022 (англ.). Процитовано 12 квітня 2022.
  188. DeBonis, Mike (11 квітня 2022). Congress comes off the sidelines on Ukraine. Will it stay on the field?. The Washington Post (англ.).
  189. WATCH: House passes military lend-lease program to speed Ukraine aid. PBS. Процитовано 28 квітня 2022.
  190. FINAL VOTE RESULTS FOR ROLL CALL 141
  191. S. 3522 (ES) - Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  192. Congress comes off the sidelines on Ukraine. Will it stay on the field?. The Washington Post. 11 квітня 2022.
  193. Горєлов Д. М., Корнієвський О. А. [1] — Київ : Національний інститут стратегічних досліджень, 2015. — 36 с. з джерела 15 квітня 2016
  194. Wilson A. Ukrainian Politics since Independence // [2] / Edited by A. Pikulicka-Wilczewska and R. Sakwa. — Bristol, UK : E-International Relations Publishing, 2015. — P. 107. — . з джерела 26 березня 2015
  195. Тохтарова І. М. Волонтерський рух в Україні: шлях до розвитку громадянського суспільства як сфери соціальних відносин // Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. — 2014. — № 2 (12 липня). з джерела 19 травня 2016. Процитовано 2016-11-09.
  196. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  197. Книга пам'яті загиблих
  198. «Conflict-related civilian casualties in Ukraine» (PDF). OHCHR. 27 January 2022.
  199. Российские потери в Украине к апрелю: 51 тыс. подтверждено, средние потери за неделю остаются выше, чем в 2022 году [Russian losses in Ukraine by April: 51 thousand confirmed, the average losses for the week remain higher than in 2022]. . 19 April 2024. Процитовано 19 April 2024.
    Russian casualties in Ukraine. Mediazona count, updated. . 12 April 2024. Процитовано 12 April 2024.
  200. Втрати серед цивільних осіб в Україні у період з 24 лютого 2022 року до 30 червня 2023 року (PDF). Управління верховного комісара ООН з прав людини. 7 липня 2023.
  201. Türk, Volker (21 лютого 2023). Türk deplores human cost of Russia’s war against Ukraine as verified civilian casualties for last year pass 21,000 [Тюрк шкодує про людські втрати Росії проти України, оскільки підтверджені втрати серед мирного населення минулого року перевищили 21 тис.] (Пресреліз) (англ.). Женева: Управління Верховного комісара ООН з прав людини. Процитовано 23 лютого 2023.
  202. LIVEWallace: 97 % of Russian army is in Ukraine. 11:57 15 Feb
  203. 97 % усієї російської армії перебуває в Україні, — міністр оборони Британії. 16.02.2023, 00:00
  204. . Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 2 вересня 2018.
  205. Гірнича енциклопедія
  206. . Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  207. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  208. . Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  209. . Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  210. росія завдала понад $63 млрд збитків довкіллю України
  211. . www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
  212. . Архів оригіналу за 01.02.2015. Процитовано 28.01.2015.
  213. Welle (www.dw.com), Deutsche. Верховна Рада визнала дії Росії в Україні геноцидом | DW | 14.04.2022. DW.COM (укр.). Процитовано 14 квітня 2022.
  214. Рада заборонила російську символіку та визнала рф державою-терористом. Слово і Діло (укр.). Процитовано 24 травня 2022.
  215. Рада визнала Росію неонацистською державою-терористом та заборонила її пропаганду. LIGA (укр.). 14 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
  216. Йосиф Зісельс. Чотири сценарії. Яким може бути закінчення війни в Україні

Посилання

Російсько-українська війна
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Новини у Вікіновинах?
image Файли у Вікісховищі?
  • Платформа пам'яті Меморіал: історії цивільних та військових, які загинули під час російсько-української війни.
  • Платформа Свій дім: база даних знищених житлових будинків, підприємств та цивільної інфраструктури.
  • Оновлювана в режимі онлайн карта війни на сайті Liveuamap [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Найкоротша історія російсько-української війни: з чого почався та як набрав обертів конфлікт на Донбасі [

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya visvitlyuye potochnij zbrojnij konflikt Poki podiyi rozvivayutsya informaciya mozhe shvidko zminyuvatisya i lishatisya nepidtverdzhenoyu Zapit Vijna za nezalezhnist Ukrayini perenapravlyaye syudi div takozh rosijsko ukrayinski vijni Rosi jsko ukrayi nska vijna takozh Rosi jska zbro jna agre siya pro ti Ukrayi ni vijna mizh Rosiyeyu i Ukrayinoyu viklikana pryamim j oposeredkovanim zastosuvannyam zbrojnoyi sili Rosijskoyu Federaciyeyu proti suverenitetu i teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini sho trivaye z 2014 roku Vidkritimi skladovimi rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi proti Ukrayini buli ta ye Rosijske zbrojne vtorgnennya v Krim u lyutomu berezni 2014 roku z podalshim pochatkom timchasovoyi okupaciyi pivostrova Rosiyeyu 20 lyutogo 2014 roku Vijna na shodi Ukrayini na Donbasi z kvitnya 2014 roku yaka rozpochalasya zi stvorennya pid prikrittyam narodnih vistupiv specsluzhbami RF teroristichnih tak zvanih Doneckoyi i Luganskoyi narodnih respublik ta trivala do pochatku shirokomasshtabnogo vtorgnennya Shirokomasshtabne vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu z 24 lyutogo 2022 roku yake rozpochalosya pislya trivalogo vijskovogo naroshuvannya ta viznannya Rosiyeyu svoyih marionetkovih utvoren DNR ta LNR yak nezalezhnih derzhav Rosijsko ukrayinska vijna Konflikti na postradyanskomu prostori Onovlyuvana mapa vijskovoyi situaciyi pid chas rosijskogo povnomasshtabnogo vtorgnennya do Ukrayini Kontrolyuyetsya Ukrayinoyu Kontrolyuyetsya Rosiyeyu ta prorosijskimi silami Onovlyuvana mapa vijskovoyi situaciyi pid chas rosijskogo povnomasshtabnogo vtorgnennya do Ukrayini Kontrolyuyetsya Ukrayinoyu Kontrolyuyetsya Rosiyeyu ta prorosijskimi silami Data 20 lyutogo 2014 doteper 10 rokiv 4 misyaci 22 dni Misce Ukrayina Rosiya Rezultat konflikt trivaye Intervenciya ta Okupaciya Krimu 2014 Vijna na shodi Ukrayini 2014 2022 Povnomasshtabne rosijske vtorgnennya v Ukrayinu z 2022 Teritorialni zmini Timchasova okupaciya Avtonomnoyi Respubliki Krim i Sevastopolya chastin Harkivskoyi Zaporizkoyi Hersonskoyi Mikolayivskoyi Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Storoni Rosiya Zbrojni sili RF Suhoputni vijska RF VMF RF PDV RF VPS RF GRU GSh RF FSB RF Rosgvardiya Armijski korpusi na Donbasi PVK Vagnera DNR LNR RPO z 2022 RA z 2022 Inozemni dobrovolci Nadannya teritoriyi ta ozbroyennya Bilorus Postachannya ozbroyennya Iran Pivnichna Koreya Ukrayina Zbrojni sili Ukrayini Suhoputni vijska VMS Ukrayini Povitryani sili DShV ZSU SSO ZSU TrO ZSU GUR SBU MVS Nacgvardiya DPS Ukrayini Dobrovolci Inozemni dobrovolci Postachannya ozbroyennya Krayini chleni NATO Yevropejskij Soyuz AvstraliyaYaponiya Pivdenna Koreya Nova Zelandiya Tajvan Pakistan Marokko Yegipet Ekonomichni sankciyi proti Rosiyi Mizhnarodni sankciyi shodo Rosiyi z 2014 Sankciyi proti Rosiyi 2022 Komanduvachi Verhovni Golovnokomanduvachi Volodimir Putin Ministri oboroni Sergij Shojgu Andrij Belousov Golovnokomanduvachi Valerij Gerasimov Komanduvachi vijsk vtorgnennya Oleksandr Dvornikov Sergij Surovikin Verhovni Golovnokomanduvachi Oleksandr Turchinov v o Petro Poroshenko Volodimir Zelenskij Ministri oboroni Igor Tenyuh v o Mihajlo Koval v o Valerij Geletej Stepan Poltorak Andrij Zagorodnyuk Andrij Taran Oleksij Reznikov Rustem Umyerov Golovnokomanduvachi Yurij Ilyin Mihajlo Kucin Viktor Muzhenko Ruslan Homchak Valerij Zaluzhnij Oleksandr Sirskij Vijskovi sili div Sili storin div Sili storin Vtrati Prorosijski sili Zaginulo 81 000 ubitih kviten 2024 Sili oboroni Ukrayini Zaginulo 45510 kviten 2024 Civilne naselennya zaginulo 8900 serpen 2022 roku Inozemne civilne naselennya zaginulo 300 Zagalni vtrati usih storin i civilnogo naselennya Zaginulo 13100 13300 2021 rik 27 sichnya 2015 roku Verhovna Rada Ukrayini viznala Rosijsku Federaciyu agresorom 22 travnya 2022 roku Verhovna Rada Ukrayini viznala Rosijsku Federaciyu derzhavoyu teroristom iz totalitarnim neonacistskim rezhimom ta zaboronila jogo propagandu a takozh propagandu aktu agresiyi Rosiyi proti Ukrayini Stanom na sichen 2021 roku za danimi OON zagalna kilkist lyudskih vtrat u vijni stanovila 13 100 13 300 osib Do cogo chisla vhodyat 3 375 zagiblih civilnih osib priblizno 4 150 zagiblih ukrayinskih vijskovih a takozh priblizno 5 700 zagiblih prorosijskih bojovikiv Majzhe 1 8 mln osib stali vimushenimi pereselencyami Na 2021 rik pid rosijskoyu okupaciyeyu perebuvalo 43 300 kv km abo 7 ukrayinskoyi teritoriyi Pislya pochatku rosijskogo vtorgnennya 2022 roku cya plosha zrosla u 2 9 razi Timchasovo okupovanimi ye Avtonomna Respublika Krim chastini Doneckoyi Luganskoyi Harkivskoyi Hersonskoyi Zaporizkoyi Mikolayivskoyi oblastej ta misto Sevastopol PeredumoviDokladnishe Peredumovi ta prichini rosijsko ukrayinskoyi vijni Suchasne ukrayinsko rosijske protistoyannya ta Protistoyannya Rosiyi ta Zahodu Globalni peredumovi ta prichini protistoyannya Osnovnimi peredumovami viniknennya protistoyannya Rosiyi j Ukrayini yake pereroslo u zbrojnu agresiyu Rosiyi proti Ukrayini ye sistemna kriza rosijskoyi derzhavnosti yaka transformuyetsya rosijskim politikumom u namagannya vidnoviti rosijsku imperiyu rozshiriti kontrol nad chastinoyu svitu j utrimati za soboyu svitovu gegemoniyu vtrachenu z rozpadom SRSR ta ekonomichnim zanepadom Oleksandr Dugin u svoyij knizi Osnovi geopolitiki Geopolitichne majbutnye Rosiyi 1997 roku yaka mala znachnij vpliv na rosijsku vijskovu policejsku ta zovnishnopolitichnu elitu stverdzhuvav sho Ukrayina povinna buti aneksovana Rosijskoyu Federaciyeyu tomu sho nibito Ukrayina yak derzhava ne maye geopolitichnogo znachennya osoblivogo kulturnogo importu chi zagalnolyudskogo znachennya geografichnoyi unikalnosti etnichnoyi vinyatkovosti yiyi pevni teritorialni ambiciyi stanovlyat velicheznu nebezpeku dlya vsiyeyi Yevraziyi i bez virishennya problemi ukrayinskogo pitannya govoriti pro kontinentalnu politiku vzagali bezgluzdo Ne mozhna dozvoliti Ukrayini zalishatisya nezalezhnoyu yaksho vona ne bude sanitarnim kordonom sho bulo b tezh nepripustimo Kniga mala kolosalnij vpliv na zovnishnyu politiku Volodimira Putina sho vreshti prizvelo do rosijsko ukrayinskoyi vijni U period prezidentstva Leonida Kuchmi stavsya konflikt navkolo kosi Tuzla yakij mav misce voseni 2003 roku Sproba rosijskoyi storoni neuzgodzhenoyi z Ukrayinoyu sporudi grebli sho spoluchaye uzberezhzhya RF z ciyeyu dilyankoyu ukrayinskoyi teritoriyi viklikala reakciyu u vidpovid Kuchmi perervavshi seriyu svoyih vizitiv do krayin Latinskoyi Ameriki vin pribuv na misce podij i organizuvav diyi z demonstrativnoyi sporudi oboronnih ukriplen na kosi U Krimu buli privedeni do bojovoyi gotovnosti pidrozdili beregovoyi oboroni rozgornuti artilerijski rozrahunki do Kerchi perekinuti korabli beregovoyi ohoroni z Odesi Bagato doslidnikiv ta analitikiv rozglyadali incident z Tuzloyu yak pershu sprobu Rosiyi promacati Ukrayinu na predmet svoyih mozhlivih dij shodo priyednannya Krimu Cij sprobi bulo dano vidbij cherez rizku reakciyu Kuchmi Prezidenstvo Viktora Yushenka U 2004 roci naperedodni chergovih prezidentskih viboriv chinnij ukrayinskij prezident Leonid Kuchma yak svogo nastupnika obrav todishnogo prem yer ministra Viktora Yanukovicha U hodi peredviborchoyi kampaniyi obraz Viktora Yanukovicha buduvavsya na ideyah stabilnosti ta nastupnosti vladi a takozh zmicnennya zv yazkiv z Rosiyeyu todi yak golovnij opozicijnij kandidat Viktor Yushenko pozicionuvav sebe yak prozahidnogo demokrata reformatora yakij obicyav vihid iz zastoyu ta peremogu nad korupciyeyu Rosiya aktivno pidtrimuvala Viktora Yanukovicha v hodi jogo prezidentskoyi kampaniyi prote todi Yanukovichu zahopiti vladu zavadila Pomarancheva revolyuciya U Kremli bolisno sprijnyali peremogu Pomaranchevoyi revolyuciyi yak vlasnu porazku Dlya Kremlya cya situaciya uyavlyalas viklikom interesam Rosiyi u zovnishnij politici cherez pragnennya Yushenka ruhati Ukrayinu v bik Zahodu ta zberezhennya samogo rezhimu v Rosiyi oskilki ukrayinske suspilstvo prodemonstruvalo priklad povalennya korumpovanoyi ta represivnoyi vladi Ce oznamenuvalo povorot u zovnishnij politici Rosiyi vid sprob integraciyi iz Zahodom na rosijskih umovah do sprob rozpochati vidgorodzhennya vid Zahodu sho bulo sformulovano v Myunhenskij promovi Putina 10 lyutogo 2007 roku U Rosiyi sklalosya perekonannya sho Zahid specialno sprovokuvav Pomaranchevu revolyuciyu shob privesti do vladi prozahidnogo Yushenka a v kolah rosijskoyi vladi vinikli poboyuvannya sho Zahid mozhe sprobuvati povtoriti svoyi uspihi v Ukrayini ta v samij Rosiyi shlyahom pidrivu legitimnosti Kremlya ta posobnictva narodnomu povstannyu Viktor Yushenko na posadi prezidenta Ukrayini provodiv yaskravo virazhenu prozahidnu politiku Pri nomu Ukrayina rozpochala peregovori shodo Ugodi pro asociaciyu mizh Ukrayinoyu ta Yevropejskim soyuzom aktivno domagalasya otrimannya Planu dij shodo chlenstva v NATO U toj samij chas u vidnosinah iz RF postijno vinikali konflikti Tak pid chas prezidentstva Yushenka Rosiya dvichi pripinyala postachannya gazu Ukrayini u 2006 ta 2009 rokah sho prizvelo do pereboyiv tranzitnih postavok do Yevropi Ukrayina pidtrimuvala Gruziyu pid chas zbrojnogo konfliktu z Rosiyeyu u serpni 2008 roku chim takozh viklikala nevdovolennya u Moskvi Todishnogo ministra zakordonnih sprav Ukrayini Volodimira Ogrizka ta jogo zastupnika Kostyantina Yelisyeyeva nagorodzheno gruzinskim Ordenom Chesti za diplomatichnu pidtrimku A Viktor Yushenko prezidenti Polshi Litvi Estoniyi ta Ukrayini ta prem yer Latviyi zdijsnili bezprecedentnij vizit do stolici Gruziyi Tbilisi na dopomogu prezidentu Saakashvili Prezidentstvo Viktora Yanukovicha U 2010 roci prezidentom Ukrayini bulo obrano kandidata vid prorosijskoyi Partiyi regioniv Viktora Yanukovicha Z jogo peremogoyu stavsya strimkij rozvorot v zovnishnij politici a pitannya vstupu do NATO bulo zamorozheno z uhvalennyam zakonu pro pozablokovij status Ukrayini 30 bereznya 2012 roku bulo parafovano Ugodu pro asociaciyu mizh Ukrayinoyu ta Yevropejskim soyuzom pidgotovka do yakoyi trivala kilka rokiv U 2012 2013 rokah Ukrayina pochala zblizhuvatisya z Mitnim soyuzom sho bagato v chomu vvazhavsya politichnim proyektom Rosiyi shodo utrimannya susidnih krayin u sferi svogo vplivu Na tli ekonomichnogo zblizhennya z Yevrosoyuzom u lipni 2013 roku Rosiya zaboronyaye vvezennya produktiv kompaniyi Roshen nadali zaboronyayuchi vvezennya kartopli suhogo moloka ta inshih produktiv piznishe pochinayuchi ekonomichnij tisk na Ukrayinu sho faktichno bulo porushennyam Budapeshtskogo memorandumu yakij garantuvav vidmovu vid bud yakogo ekonomichnogo tisku u tomu chisli Revolyuciya gidnosti Dokladnishe Revolyuciya gidnosti Yevromajdan u Kiyevi 27 listopada 2013 21 listopada 2013 roku v Ukrayini rozpochalisya antiuryadovi protesti yak reakciya na rishennya Kabinetu Ministriv Ukrayini pro prizupinennya procesu pidgotuvannya do pidpisannya Ugodi pro asociaciyu mizh Ukrayinoyu ta Yevrosoyuzom i znachno poshirilisya pislya silovogo rozgonu demonstraciyi v Kiyevi vnochi 30 listopada U ramkah protestiv kincya 2013 roku vidbuvalisya zokrema mitingi demonstraciyi studentski strajki Zagalom ci protesti buli spryamovani na zberezhennya zakonodavcho zakriplenogo geopolitichnogo kursu Ukrayini na Yevropu sho oznachav dlya Rosiyi ne lishe podalshij vihid Ukrayini z pid kontrolyu Rosiyi a j otrimannya Ukrayinoyu ekonomichnih politichnih a v perspektivi i vijskovih garantij zberezhennya cogo kursu Naslidkom peremogi Revolyuciyi stalo vidstoronennya prezidenta Yanukovicha vid vladi ta jogo vtecha v Rosiyu vidnovlennya konstituciyi Ukrayini 2004 roku skasuvannya diktatorskih zakoniv priznachennya dostrokovih prezidentskih viboriv Zmina vladi kardinalno zmenshila silu vplivu Rosiyi na Ukrayinu Revolyuciya gidnosti bula privodom yakij vikoristala Rosiya dlya pochatku agresiyi ale niyak ne prichinoyu vijni Ye navit versiyi sho rosijski specsluzhbi cilespryamovano pracyuvali na radikalizaciyu protestiv z metoyu rujnuvannya ukrayinskoyi derzhavnosti zagalom i taki skoristalis momentom timchasovoyi vidsutnosti Prezidenta inshih vishih posadovih osib zokrema silovih organiv dlya zahoplennya Krimu Pidgotovka Rosiyi do agresiyi ta skladovi agresiyiDiv takozh Rosijska pidrivna diyalnist v Ukrayini Vid 2006 2007 roku v Rosiyi pochali masovo z yavlyatisya lyubitelski video ta fanfiki yaki opisuvali majbutnyu vijnu Rosiyi proti Ukrayini ta rosijski vimogi stosovno pivdenno shidnih oblastej Ukrayini ta statusu rosijskogo satelita stosovno zalishkiv derzhavi Informacijna vijna Dokladnishe Dezinformaciya pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Klyuchovoyu peredumovoyu konfliktu stala dedali bilsh nepriyazna politika putinistskoyi Rosijskoyi Federaciyi shodo Ukrayini Cya politika z oglyadu na zmist rosijskoyi propagandi u ZMI za ostanni roki stala prosto vorozhoyu transformuvavshis vid antiukrayinskoyi propagandi do propagandi vijni Agresivnist rosijskoyi politiki stosovno Ukrayini vililasya u pershi zhertvi z ukrayinskoyi storoni she za chasiv rezhimu pidkontrolnogo Rosiyi V Yanukovicha Dlya protidiyi vplivu rosijskoyi propagandi Derzhavnij komitet telebachennya i radiomovlennya Ukrayini z lita 2014 roku rozpochav borotbu z materialami separatistskogo j antiderzhavnogo harakteru v ZMI Pravova vijna Dokladnishe Rosijsko ukrayinske pravove protistoyannya Odnim z aspektiv pidgotovki Rosiyi do agresiyi stalo pravove protistoyannya Rosiyi i Ukrayini Pravove ta yuridichne zabezpechennya protistoyannya z boku Rosiyi zdijsnyuvalos na vishomu zakonodavchomu rivni shlyahom prijnyattya tih chi inshih postanov z pitan yaki dozvolyali najbilsh efektivno z tochki zoru rosijskogo politikumu spriyati virishennyu zavdan povernennya kontrolyu nad Ukrayinoyu Sered takih pitan najbilsh rozroblenimi viyavilis pitannya yuridichnogo statusu Krimu rivnya spivrobitnictva Ukrayini z NATO ta statusu rosijskoyi movi v Ukrayini Ekonomichna vijna Dokladnishe Rosijsko ukrayinska ekonomichna vijna Peredumovoyu do pochatku zbrojnoyi agresiyi proti Ukrayini stalo ekonomichne znekrovlennya Ukrayini yake provodilosya shlyahom pryamogo ekonomichnogo tisku cherez torgovelni ta tarifni protistoyannya blokuvannya ukrayinskoyi torgivli perekrittya postachannya gazu tosho Pri comu ekonomichne znekrovlennya Ukrayini chasto vidbuvalosya za vidsutnosti diyevoyi protidiyi abo navit pryamoyi pidtrimki ukrayinskogo politikumu Yak priklad pidpisannya vkraj nevigidnoyi dlya Ukrayini gazovoyi ugodi Yuliyeyu Timoshenko podavalos yak znachne politichne dosyagnennya ocholyuvanogo neyu Kabinetu Ministriv Ekonomichna vijna proti Ukrayini bula spryamovana nasampered proti ekonomiki shodu ta pivdnya Ukrayini yaki cherez pevni osoblivosti zalezhali vid Rosijskoyi Federaciyi zokrema yak otrimuvachi sirovini ta energoresursiv z Rosiyi i yak rinok zbutu znachnoyi chastki vlasnoyi produkciyi Rosijska pravoslavna cerkva u vijni Dokladnishe Rosijsko ukrayinska cerkovna vijna Znachna chastina rosijskomovnogo naselennya na shodi Ukrayini nayavnist velikogo vplivu rosijskih ZMI ta rosijskoyi cerkvi gibridna priroda vedennya vijni Rosiyeyu proti Ukrayini prizveli do pryamogo ta nepryamogo zaluchennya rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi do zbrojnoyi agresiyi proti Ukrayini Sered nepryamogo zaluchennya RPC do agresiyi proti Ukrayini mozhna vidznachiti poslannya Moskovskogo patriarha Kirila Konstantinopolskomu patriarhu Varfolomiyu v yakomu patriarh Kirilo zayaviv sho pochinayuchi z Majdanu rozkolniki tobto UPC KP i uniati vidkrito zaklikali do vikorinennya Pravoslav ya na terenah Ukrayini a z pochatkom bojovih dij uniati i rozkolniki otrimavshi v ruki zbroyu pid viglyadom antiteroristichnoyi operaciyi stali zdijsnyuvati pryamu agresiyu shodo duhivnictva kanonichnoyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi na shodi krayini Okrim nepryamogo zaluchennya cerkvi zafiksovani takozh fakti pryamoyi yiyi uchasti v agresiyi Zokrema bulo viyavleno sho okremi teroristichni ugrupuvannya Rosiyi zoseredzhuvalis pri cerkvah a okremi svyati otci brali bezposerednyu uchast u bojovih diyah proti Ukrayini Yakbi v Ukrayini bula odna cerkva vijni b ne bulo tomu sho Putin ne mav bi pidtrimki v Ukrayini Zaraz vona u nogo ye ce Moskovskij patriarhat Ne prosto slovami a diyami dopomagayut duhovenstvo i viruyuchi Moskovskogo patriarhatu separatistam i agresoram Filaret Denisenko HronologiyaV berezni 2014 roku Rosiya proponuvala zahidnim susidam Ukrayini podiliti yiyi teritoriyu Analogichni propoziciyi buli znovu ogolosheni Rosiyeyu v berezni 2024 roku U drugij iteraciyi ci zayavi pidhopili nizka ultrapravih politikiv cih krayin Zakonodavche zabezpechennya agresiyi 1 bereznya 2014 roku Rada Federaciyi RF pidtrimala zvernennya prezidenta Rosiyi Volodimira Putina pro dozvil na zastosuvannya Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi na teritoriyi Ukrayini Rada nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini u zv yazku z agresiyeyu z boku Rosiyi uhvalila rishennya privesti Zbrojni sili Ukrayini v povnu bojovu gotovnist i rozrobila detalnij plan dij na vipadok pryamoyi vijskovoyi agresiyi z boku RF Ozbroyeni vijskovi bez rozpiznavalnih znakiv na teritoriyi aeroportu Simferopol Okupaciya Krimu 22 lyutogo 18 bereznya 2014 Dokladnishe Rosijske zbrojne vtorgnennya v Krim 2014 ta Aneksiya Krimu 2014 23 lyutogo 2014 roku pochalisya prorosijski ta proukrayinski mitingi v ostannih brala uchast velika kilkist krimskih tatar na choli z liderom Medzhlisu Refatom Chubarovim 27 lyutogo nevidomi ozbroyeni lyudi bez znakiv rozriznennya jmovirno kolishni bijci rozformovanogo 25 lyutogo specpidrozdilu Berkut sho brali uchast u pridushenni protestiv u Kiyevi ta rosijski specpriznachenci zahopili ta blokuvali Verhovnu Radu Krimu j inshi administrativni budivli aeroporti v Simferopoli ta Sevastopoli ustanovi zv yazku zasobi masovoyi informaciyi tosho Na yihnyu vimogu do Parlamentu Krimu prijshla chastina deputativ yaki progolosuvali za provedennya referendumu pro rozshirennya avtonomiyi Krimu 25 travnya 2014 v den prezidentskih viboriv v Ukrayini Pri comu prisutnist kvorumu ye sumnivnoyu oskilki ZMI na zasidannya ne dopustili Nevdovzi bulo dvichi zmineno datu referendumu pereneseno spershu na 30 bereznya a potim na 16 bereznya Bulo zmineno takozh formulyuvannya pitannya zamist rozshirennya avtonomiyi jshlosya pro priyednannya do skladu Rosiyi Odnak oskilki Ukrayina ye unitarnoyu derzhavoyu pitannya pro vidokremlennya regionu mozhna bulo virishuvati lishe na zagalnonacionalnomu referendumi Z oglyadu na ce she do provedennya referendumu lideri krayin YeS SShA ta bagatoh inshih viznali jogo nezakonnim a jogo rezultati nedijsnimi U nich na 27 lyutogo budivli Verhovnoyi Radi ta Uryadu ARK zahopili ozbroyeni nevidomi osobi ta vstanovili na budivlyah rosijski prapori Za slovami narodnogo deputata Sergiya Kunicina administrativni budivli zahopili profesijno pidgotovleni lyudi ozbroyeni avtomatichnimi karabinami kulemetami granatometami tosho Za povidomlennyami ZMI centr Simferopolya bulo perekrito pravoohoroncyami pidnyatimi po trivozi obmezheno ruh gromadskogo transportu 16 bereznya 2014 roku vidbuvsya referendum pro status Krimu na yakomu za oficijnimi danimi Rosiyi 96 77 zhiteliv ARK i mista Sevastopol progolosuvali za priyednannya cih teritorij do Rosijskoyi Federaciyi 17 bereznya Verhovna Rada ARK progolosila nezalezhnist Respubliki Krim a 18 bereznya u Georgiyivskij zali Moskovskogo Kremlya Prezident Rosiyi Volodimir Putin spilno z samoprogoloshenimi Golovoyu Radi Ministriv ARK Sergiyem Aksonovim spikerom Verhovnoyi Radi ARK Volodimirom Kostantinovim i golovoyu SMDA Oleksiyem Chalim pidpisali Dogovir pro prijnyattya Respubliki Krim do skladu Rosiyi 21 bereznya Rada Federaciyi Rosiyi prijnyala zakon pro ratifikaciyu Dogovoru vid 18 bereznya ta zakon pro utvorennya novih sub yektiv federaciyi Respubliki Krim i mista federalnogo znachennya Sevastopol zakripivshi aneksiyu cih regioniv Rosiyeyu Prorosijski vistupi na shodi ta pivdni Ukrayini Dokladnishe Prorosijski vistupi v Ukrayini 2014 Meta ta metodi vistupiv Pochinayuchi z 1 bereznya 2014 roku vidbulasya nizka akcij provedenih za uchasti rosijskih specsluzhb u shidnih centralnih i pivdennih regionah Ukrayini u berezni kvitni 2014 roku uchasniki yakih vistupali zdebilshogo za vidokremlennya pivdnya i shodu Ukrayini ta priyednannya cih regioniv do Rosijskoyi Federaciyi provedennya referendumu shodo federalnogo ustroyu Ukrayini nadannya rosijskij movi statusu drugoyi derzhavnoyi ta proti novoyi ukrayinskoyi vladi Na protivagu cim akciyam u shidnih i pivdennih regionah proukrayinski sili provodyat akciyi na pidtrimku teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini ta yiyi derzhavnogo ustroyu Mapa prorosijskih akcij v Ukrayini berezen kviten 2014 Prorosijski propagandistski mitingi Zahoplennya derzhavnih ustanov prorosijskimi nezakonnimi zbrojnimi formuvannyami Timchasove zahoplennya oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Okupovano Rosiyeyu Okupaciya Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu ta proyavi ukrayinofobiyi prorosijskih mitinguvalnikiv na pivdni ta shodi Ukrayini sprichinili velike oburennya naselennya Ukrayini sho za dekilka dniv pereroslo v masovi akciyi protestu Vistupi v Donecku i Lugansku U hodi demonstracij prorosijski aktivisti zdijsnyuvali sprobi zahoplennya derzhavnih ustanov buli zahopleni budivli Doneckoyi Luganskoyi ODA Mizh uchasnikami prorosijskih i proukrayinskih akcij vinikali sutichki najbilshi z nih vidbulisya u Donecku pid chas yakih postrazhdali desyatki osib i zaginula shonajmenshe 1 osoba Vistupi v Harkovi U hodi demonstracij prorosijski aktivisti zdijsnyuvali sprobi zavoloditi ta zahopili Harkivsku ODA Mizh uchasnikami prorosijskih i proukrayinskih akcij vinikali sutichki najbilshi z nih vidbulisya u Harkovi Vistupi v Zaporizhzhi Mikolayevi Hersoni Nametove mistechko rosijskih nacionalistiv na Kulikovomu poli v Odesi Protistoyannya v Odesi Dokladnishe Protistoyannya v Odesi 2014 2 travnya 2014 roku vidbulisya sutichki yaki pererosli u masovi zavorushennya v misti Odesa Bijka bula pochata mizh proukrayinsko nalashtovanimi gromadyanami ultras futbolnih klubiv Chornomorec ta Metalist z odnogo boku j prorosijskimi separatistski nalashtovanimi aktivistami z inshogo boku Protistoyannya pochalisya u centri mista na vulicyah Greckij Deribasivskij Greckij ploshi a zgodom perejshli u goninnya prorosijskih aktivistiv po bilshij chastini centra mista na yih misce dislokaciyi Kulikove pole Same tam na Kulikovomu poli bulo najbilshe zhertv zokrema cherez zajmannya shtabu separatistiv u Budinku profspilok Unaslidok protistoyan zaginulo 48 osib 247 bulo poraneno 6 z nih zaginulo vid vognepalnih poranen inshi pid chas pozhezhi u budinku profspilok Ogoloshennya v Ukrayini Osoblivogo periodu Dokladnishe Mobilizaciya v Ukrayini ta Osoblivij period v Ukrayini z 2014 Div takozh Dobrovolchi vijskovi formuvannya Ukrayini z 2014 Bataljoni teritorialnoyi oboroni Ukrayini 2014 Nacionalna gvardiya Ukrayini ta Patrulna sluzhba policiyi osoblivogo priznachennya Ukrayini Antiteroristichna operaciya Dokladnishe Vijna na shodi Ukrayini Pochatok antiteroristichnoyi operaciyi 13 kvitnya 20 chervnya 2014 17 bereznya v Ukrayini vpershe ogoloshena mobilizaciya ukazom v o Prezidenta Ukrayini O V Turchinova U period z 12 po 14 kvitnya teroristami bulo zahopleno ryad administrativnih budivel u mistah Doneckoyi oblasti Slov yansk Kramatorsk Artemivsk Liman Druzhkivka Yenakiyeve Makiyivka Mariupol Gorlivka Harcizk Zhdanivka i Kirovske Teroristi u Slov yansku 15 kvitnya ukrayinski vijska uvijshli v Slov yansk i Kramatorsk vzyali pid kontrol aeroporti danih mist Z 16 kvitnya po 1 travnya teroristami DNR buli zahopleni adminbudivli mist Novoazovsk Siversk Komsomolske Krasnoarmijsk Rodinske 28 kvitnya v Lugansku separatisti ogolosili pro stvorennya LNR i pochali zahoplyuvati administrativni budivli Luganskoyi oblasti Za period 28 kvitnya 2 travnya buli zahopleni Stanicya Luganska Lugansk Krasnij Luch Pervomajsk Alchevsk Antracit Sverdlovsk Stahanov 11 travnya bulo provedeno psevdoreferendumi sho do nezalezhnosti DNR i LNR Za danimi yakih za nezalezhnist progolosuvalo 89 07 i 96 2 vidpovidno 22 travnya vidbuvsya napad na tabir sil antiteroristichnoyi operaciyi ATO pid Volnovahoyu separatisti vnochi zavdali neochikuvanogo udaru ukrayinskij armiyi 18 vijskovosluzhbovciv bulo vbito 26 travnya vidbuvsya bij za Doneckij aeroport ce bula persha masshtabna uspishna operaciya sil ATO za dopomogoyu aviaciyi ta desantu bulo znisheno do 300 separatistiv pri comu ukrayinska armiya ne ponesla zhodnih vtrat 4 chervnya sili antiteroristichnoyi operaciyi povnistyu zvilnili Liman Doneckoyi oblasti vid teroristiv 13 chervnya ukrayinski vijska zvilnili Mariupol 14 chervnya separatisti zbili Il 76 Zbrojnih sil Ukrayini sho dopravlyav vijskovih u Luganskij aeroport unaslidok yakogo zaginulo 49 osib v tomu chisli ekipazh litaka Togo zh dnya buli zdijsneni chislenni napadi teroristiv na blokposti sil ATO pid chas yakih bulo vbito 6 vijskovosluzhbovciv Zagalom za den vtrati silovikiv sklali 55 cholovik sho ye najbilshoyu vijskovoyu vtratoyu Ukrayini za chasi nezalezhnosti 19 chervnya bula rozpochata pidgotovka do peremir ya osnovni sili ATO buli kinuti na vzyattya pid kontrol derzhavnogo kordonu Donbasu sho bulo faktichno zrobleno do vechora Hid zvilnennya teritoriyi vid teroristiv z 1 lipnya Peresuvannya vijskovoyi tehniki Ukrayini berezen 2015 Odnostoronnye pripinennya vognyu 20 30 chervnya 2014 roku 20 chervnya Petro Poroshenko viddav nakaz pro pripinennya bojovih dij na okupovanih teroristami teritoriyah peremir ya bulo ogoloshene z 22 00 20 chervnya po 10 00 27 chervnya 2014 roku V predstavlenomu plani pripinennya vognyu bulo 15 obov yazkovih punktiv shodo jogo vikonannya Za chas peremir ya zaginuli 27 i bulo poraneno 69 ukrayinskih silovikiv Zagalna kilkist napadiv separatistiv na poziciyi ATO 108 raziv zokrema teroristi obstrilyuvali poziciyi ukrayinskih vijskovih na visoti Karachun Kramatorsku Amvrosiyivci ta Rubizhne bojovikami DNR bula zahoplena vijskova chastina ZSU 3004 sho roztashovana v Donecku a takozh zbili Mi 8 u rezultati chogo zaginulo 9 ukrayinskih vijskovih u tomu chisli 3 chleni ekipazhu Pid chas odnostoronnogo peremir ya vidbuvsya obmin 10 zaruchnikiv Pislya naradi RNBO Petrom Poroshenkom bulo virisheno prodovzhiti odnostoronnye peremir ya z 27 po 30 chervnya Rishennya viklikalo shiroke oburennya v suspilstvi armiyi ta dobrovolchih bataljonah Ponovlennya antiteroristichnoyi operaciyi Rishennyam RNBO ATO bulo vidnovleno v pershi godini 1 lipnya 2014 roku ukrayinskimi vijskovimi bulo zavdano aviacijnih ta artilerijskih udariv po poziciyah teroristiv u Slov yansku Kramatorsku Lugansku ta inshim tochkah zagalom buli atakovani 120 rozvidanih ranishe skupchennyah teroristiv Oleksandr Lukashenko i Normandska chetvirka v Minsku 11 lyutogo 2015 roku Protyagom 1 lipnya poblizu Karlivki ta Donecka vidbulisya tankovi boyi v Donecku buv zdijsnenij napad na Donecke oblupravlinnya miliciyi sho ranishe perejshlo na bik DNR a takozh minometnim obstrilom teroristami pozicij ukrayinskih vijsk poblizu Slov yanska bulo znisheno Slov yansku televezhu na gori Karachun Vranci 2 lipnya sili ATO uvijshli v Lugansk pochalas Bagato separatistiv zdalisya ukrayinskim vijskovim Bojovikam LNR z Rosiyi bulo postavleno 20 tankiv i 122 odinici bronetehniki takozh bulo vidomo pro peredachu 10 ustanovok BM 21 Grad U boyah poblizu Slov yanska ta Mikolayivki 3 lipnya bulo znisheno 6 punktiv teroristiv vtrati ne menshe 150 cholovik zi storoni ukrayinskih vijskovih 2 vbitih i 4 poranenih 5 lipnya pislya porazki v Mikolayivci teroristi vidstupili zi Slov yanska ukrayinski vijska zajnyali misto pidnyali prapor Ukrayini Koloni separatistiv vidstupili i z Kramatorska blizko 1 tisyachi bojovikiv razom z Girkinim kolonoyu rushili do Donecka Togo zh dnya vid teroristiv bulo zvilneno Kramatorsk Druzhkivku Kostyantinivku Vsi sili separatisti kinuli na oboronu Donecka Luganska Gorlivki pokidayuchi pri comu inshi naseleni punkti 6 lipnya ukrayinski vijska zajnyali Artemivsk pid kontrolem teroristiv zalishilos 7 velikih mist Donbasu Doneck Gorlivka Lugansk Snizhne Antracit Krasnodon i Syevyerodoneck 10 lipnya sili ATO zavdali ryad uspishnih aviacijnih udariv po poziciyam teroristiv bulo znisheno blizko 100 bojovikiv 2 tanki j ustanovku Grad v hodi nastupu zvilnili Siversk Osnovnimi epicentrami boyiv stali Doneck i Lugansk 11 lipnya vidbuvsya obstril z ustanovok BM 21 Grad prorosijskimi separatistami taboru sil antiteroristichnoyi operaciyi nepodalik sela Zelenopillya Luganskoyi oblasti Vnaslidok ataki zaginulo 19 ukrayinskih vijskovosluzhbovciv 93 buli poraneni U vidpovid ukrayinskimi vijskovimi bulo zavdano seriyi aviaudariv bulo znisheno chislenni bazi i koloni teroristiv Vsogo protyagom dobi vikonano 16 vilotiv bulo znisheno blizko 1000 bojovikiv 15 lipnya poblizu selisha Izvarine sili ATO buli obstrilyani z granatometiv unaslidok chogo 8 osib zaginulo Rosijskim aviaudarom znishenij budinok u misti Snizhne Doneckoyi oblasti V rezultati udaru zaginulo 11 osib 16 lipnya rosijskim vinishuvachem MiG 29 buv zbitij ukrayinskij shturmovik 17 lipnya rosijski sili PPO z ustanovki ZRK Buk M zbili pasazhirskij Boying 777 rejsu MN17 Amsterdam Kuala Lumpur v rezultati chogo zaginuli vsi 298 osib yaki buli na bortu Zbittya Boyinga sprichinilo novu hvilyu mizhnarodnih sankcij zahidnih derzhav proti Rosijskoyi Federaciyi U serpni 2014 roku Rosijska Federaciya zadiyala pid Luganskom sili kilkoh bataljonnih taktichnih grup dlya prorivu ukrayinskogo otochennya navkolo mista Bataljonni taktichni grupi buli sformovani na osnovi desantno shturmovih polkiv 104 DShP ta 234 DShP pskovskoyi 76 yi desantno shturmovoyi diviziyi motostrileckih brigad 15 OMSBr 18 OMSBr 74 OMSBr 136 OMSBr ta 200 OMBSr a takozh pidrozdiliv 61 yi brigadi morskoyi pihoti Motostrilecki pidrozdili 200 yi brigadi vikoristovuvali tanki T 72B3 a 136 yi brigadi T 90A Dokladnishe Boyi za Luganskij aeroport Boyi za Novosvitlivku ta Boyi za Georgiyivku Naprikinci serpnya dobrovolchi pidrozdili i zagoni ZSU zagalnoyu chiselnistyu blizko 1500 osib zrobili sprobu probitisya do vazhlivogo vuzla Ilovajska ale Rosiya zastosuvala svoyi regulyarni vijska vnaslidok chogo bula otochena zaginula i potrapila do vorozhogo polonu znachna kilkist vid 229 do 459 zaginulo za riznimi ocinkami zahisnikiv Ukrayini Dokladnishe Boyi za Ilovajsk Skoristavshis porazkoyu pidrozdiliv ZS Ukrayini pid Ilovajskom rosijski pidrozdili prosunulisya na zahid i zokrema zahopili Telmanivskij rajon z uzberezhzhyam Azovskogo morya do Mariupolya Zaznacheni podiyi nevdovzi stali odniyeyu z prichin ukladannya 5 veresnya 2014 r Minskih ugod shodo timchasovogo pripinennya vognyu na fronti i pochatku politichnogo vregulyuvannya Dokladnishe Minskij protokol Boyi za Debalceve ta Minska ugoda 2015 roku Dokladnishe Kompleks zahodiv shodo vikonannya Minskogo protokolu Dokladnishe Boyi za Debalceve 2015 Hid protistoyannya u 2016 2020 Pislya ukladannya Minska 2 storoni konfliktu rozgornuli lokalni pozicijni boyi u t zv sirij zoni namagayuchis pokrashiti svij vognevij kontrol nad dorogami sho prohodyat uzdovzh liniyi frontu Prodovzhilisya vzayemni obstrili odnak iz znachno menshoyu efektivnistyu ta z vikoristannyam artileriyi menshogo kalibru 14 lyutogo 2018 roku okupacijni vijska RF v Krimu znyali blokposti na punktah propusku 15 lyutogo 2018 roku pid chas provedennya trenuvan z protipovitryanoyi oboroni Zbrojnih Sil Ukrayini silami ta zasobami Povitryanih Sil ZS Ukrayini bulo zafiksovano aktivizaciyu dij povitryanoyi komponenti Povitryano Kosmichnih Sil Rosijskoyi Federaciyi vzdovzh shidnogo povitryanogo kordonu Ukrayini Vinishuvalna ta bombarduvalna aviaciyi krayini agresora zdijsnyuvala viloti z aerodromiv Kursk Millerovo Gvardijske ta Saki z maksimalnim nablizhennyam do derzhavnogo kordonu Ukrayini ta liniyi rozmezhuvannya Okrim togo grupa strategichnih bombarduvalnikiv raketonosciv Tu 95 u suprovodi pari vinishuvachiv Su 30 RF prolit v povitryanomu prostori AR Krim ta vidpracyuvav umovni puski krilatih raket u napryamku materikovoyi chastini Ukrayini Vden 22 bereznya 2018 roku sili i zasobi ukrayinskoyi PPO priveli v bojovu gotovnist pislya provokaciyi aviaciyi Rosiyi v rajoni Chornogo morya Vdruge za misyac bulo zafiksovano provokativni diyi z boku povitryanoyi komponenti povitryano kosmichnih sil Rosijskoyi Federaciyi vzdovzh shidnogo ta pivdennogo povitryanogo kordonu Ukrayini Viyavivshi zagrozu zi storoni krayini agresora usi viznacheni sili ta zasobi protipovitryanoyi oboroni buli privedeni v bojovu gotovnist zadlya vidsichi u razi zastosuvannya aviaciyi povitryano kosmichnih sil Rosijskoyi Federaciyi Vinishuvalna ta bombarduvalna aviaciya Rosiyi zdijsnyuvala viloti z aerodromiv Shajkovka Krimsk ta Belbek z maksimalnim nablizhennyam do derzhavnogo kordonu Ukrayini liniyi rozmezhuvannya mizh materikovoyu chastinoyu Ukrayini ta AR Krim a takozh z nablizhennyam do 40 kilometriv do beregovoyi liniyi zi storoni Chornogo morya z podalshim polotom vzdovzh uzberezhzhya Rumuniyi Respubliki Bolgariyi ta Respubliki Turechchini Okrim togo grupa dalnih strategichnih bombarduvalnikiv raketonosciv Tu 22 z povnim boyekomplektom u suprovodi pari vinishuvachiv Su 30 RF zdijsnili polit u povitryanomu prostori AR Krim Azovskogo ta Chornogo moriv iz vidpracyuvan pevnih umovnih zavdan zi zdijsnennya udariv Za povidomlennyam taki diyi aviaciyi Rosijskoyi Federaciyi viklikani peredusim reakciyeyu na provedennya chergovogo etapu komandno shtabnih trenuvan u povitryanih silah ZSU ta z metoyu umovnogo vidpracyuvannya blokadi protoki Bosfor Nadvechir riven bojovoyi gotovnosti bulo znizheno do postijnogo cherguvannya 30 kvitnya zgidno Zakonu Ukrayini sistema zahodiv yaki peredbachala ATO bula dopovnena kompleksom vijskovih i specialnih organizacijno pravovih zahodiv OOS zagalne komanduvannya perejshlo vid SBU do Ob yednanogo operativnogo shtabu ZS Ukrayini pid kerivnictvom Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Ukrayini Pershim Komanduvachem Ob yednanih sil na Donbasi bulo priznacheno general lejtenanta Sergiya Nayeva Incident u Kerchenskij protoci Dokladnishe Blokada Azovskogo morya 25 listopada 2018 roku vidbuvsya Bij bilya Kerchenskoyi protoki u yakomu MBAKi Berdyansk Nikopol ta rejdovij buksir Yani Kapu zdijsnyuvali planovij perehid z portu Odesi do portu Mariupol Azovskogo morya Buksir Yani Kapu zaznav taranu z boku rosijskogo prikordonnogo korablya Don Potim koli voni vijshli z 12 milnoyi zoni kateri PS FSB RF vidkrili vogon po korabelnij grupi Vijskovo Morskih Sil ZS Ukrayini Eskalaciya rosijskoyi agresiyi 2021 2022 Dokladnishe Pidgotovka Rosiyi do vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku U 2021 roci Rosiya rozkritikuvala masshtabni vijskovi navchannya NATO pid nazvoyu odni z najbilshih vijskovih navchan pid provodom NATO v Yevropi za ostanni desyatilittya yaki pochalisya u berezni 2021 roku Vijskovi navchannya skladalisya z majzhe odnochasnih operaciyi na bilsh nizh 30 trenuvalnih dilyankah u Centralnij ta Shidnij Yevropi Predstavnik Ukrayini v Tristoronnij kontaktnij grupi po Donbasu Oleksij Arestovich povidomiv sho pochatok masshtabnih navchan NATO pid nazvoyu Defender Europe 2021 oznachaye zahist Yevropi Scenarij takij sho vid Baltijskogo do Chornogo morya mi vidpracovuyemo nu skazhimo pryamo vijnu z Rosiyeyu scenarij zbrojnogo protistoyannya z Rosiyeyu 15 kvitnya 2021 roku rechnicya MZS Rosiyi Mariya Zaharova zayavila sho lishe na 2021 rik NATO planuye sim vijskovih navchan v Ukrayini Nezabarom poblizu Ukrayini rozpochnetsya aktivna faza navchan Defender Europe 2021 najmasshtabnishih navchan za bagato rokiv Naprikinci bereznya na pochatku kvitnya 2021 roku rosijski vijskovi perekinuli veliku kilkist ozbroyennya i tehniki z zahidnoyi ta centralnoyi Rosiyi a takozh iz Sibiru v okupovanij Krim i navchalnij centr Pogonovo za 17 km na pivden vid Voronezha Specialisti z grupi rozvidki Dzhejns viyavili chotirnadcyat rosijskih vijskovih chastin z Centralnogo vijskovogo okrugu yaki peremistilisya pid rosijsko ukrayinskij kordon nazvavshi ce najbilshim neogoloshenim vijskovim peresuvannyam pislya vtorgnennya v Krim 2014 roku Golovnokomanduvach Zbrojnih sil Ukrayini Ruslan Homchak povidomiv sho Rosiya rozmistila vzdovzh kordonu dvadcyat visim bataljonnih taktichnih grup i ochikuyetsya sho bude dostavleno she dvadcyat p yat u tomu chisli v Bryanskij ta Voronezkij oblastyah Rosiyi Zahidnij vijskovij okrug Nastupnogo dnya rosijske derzhavne informacijne agentstvo TARS povidomilo sho p yatdesyat yiyi BTG sho skladayutsya z 15 000 soldativ buli zibrani dlya navchan u Pivdennomu vijskovomu okruzi do yakogo vhodit okupovanij Krim a takozh vin mezhuye z zonoyu konfliktu na Donbasi Stanom na 9 kvitnya golova Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini pidrahuvav sho 85 000 rosijskih vijskovih uzhe perebuvayut u Krimu abo v mezhah 40 km vid ukrayinskogo kordonu Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij rozmovlyav z amerikanskim prezidentom Dzho Bajdenom i zaklikav chleniv NATO priskoriti ruh Ukrayini do chlenstva v alyansi Rechnik Kremlya zapevniv sho rosijski vijskovi peremishennya ne stanovlyat zagrozi odnak rosijskij chinovnik Dmitro Kozak poperediv sho rosijski sili mozhut diyati dlya zahistu rosijskih gromadyan v Ukrayini i bud yaka eskalaciya konfliktu oznachatime pochatok kincya Ukrayini ne postril v nogu a v oblichchya Na toj chas blizko piv miljona lyudej u samoprogoloshenih DNR i LNR otrimali rosijski pasporti Rosiya vidmovilasya vid zaproshennya Ukrayini vzyati uchast u zustrichi z Franciyeyu Nimechchinoyu ta OBSYe Kancler Nimechchini Angela Merkel zatelefonuvala prezidentovi Rosiyi Volodimiru Putinu z vimogoyu pripiniti naroshuvannya vijskovoyi zagrozi Pres sekretar Bilogo domu SShA Dzhen Psaki ogolosila na pochatku kvitnya 2021 roku sho skupchennya rosijskih vijsk na kordoni z Ukrayinoyu bulo najbilshim z 2014 roku 24 bereznya Prezident Ukrayini Zelenskij pidpisav Ukaz 117 2021 yakim zatverdzhuyetsya strategiya deokupaciyi ta reintegraciyi timchasovo okupovanoyi teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya 17 kvitnya FSB zatrimala generalnogo konsula Ukrayini v Sankt Peterburzi Oleksandra Sosonyuka za zvinuvachennyami v shpigunstvi obvinuvachuyuchi Sosonyuka v sprobi otrimati sekretnu informaciyu z baz danih Ministerstvo zakordonnih sprav Rosiyi zayavilo sho viklikalo timchasovogo povirenogo u spravah Ukrayini Vasilya Pokotila i povidomilo jomu sho Sosonyuk maye pokinuti krayinu do 22 kvitnya Ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini zgodom zayavilo sho Sosonyuk buv protrimanij kilka godin persh nizh buv zvilnenij MZS takozh protestuvalo proti zatrimannya Sosonyuka ta vidkinulo zvinuvachennya Rosiyi dodavshi sho vidvorit starshogo diplomata posolstva Rosiyi u Kiyevi u vidpovid na provokaciyu protyagom 72 godin z 19 kvitnya 22 kvitnya ministr oboroni Rosiyi Sergij Shojgu ogolosiv pro skorochennya navchan iz povernennyam vijsk na bazi do 1 travnya ale zalishivshi obladnannya na navchalnomu bazi Pogonovo dlya shorichnih navchan z Bilorussyu u veresni 2021 roku U veresni 2021 roku Ukrayina provela vijskovi navchannya z silami NATO Kreml poperediv sho rozshirennya vijskovoyi infrastrukturi NATO v Ukrayini peretne chervoni liniyi dlya prezidenta Putina U veresni majzhe 200 tis rosijskih vijskovikiv brali uchast u velikih spilnih rosijsko biloruskih vijskovih navchannyah Zahid 2021 zoseredzhenih na zahidnomu strategichnomu napryamku yak jogo nazivaye rosijskij Genshtab Karta ocinki rozvidki SShA shodo peremishennya rosijskih vijsk poblizu kordonu z Ukrayinoyu stanom na 3 grudnya 2021 roku Zgidno z ocinkami Rosiya rozmistila blizko 70 000 vijskovosluzhbovciv perevazhno na vidstani 100 200 km vid ukrayinskogo kordonu Za ocinkoyu chiselnist mozhe buti zbilshena do 175 000 cholovik Opublikovano The Washington Post U listopadi 2021 roku Ministerstvo oboroni Rosiyi nazvalo rozgortannya korabliv VMS SShA u Chornomu mori zagrozoyu regionalnij bezpeci ta strategichnij stabilnosti U zayavi ministerstva skazano Spravzhnoyu metoyu diyalnosti SShA v Chornomorskomu regioni ye vivchennya teatru vijskovih dij na vipadok sprob Kiyeva siloyu vregulyuvati konflikt na Pivdennomu Shodi 13 listopada prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij zayaviv sho Rosiya znovu zibrala 100 tis vijskovih u prikordonnij zoni bilshe nizh za ocinkami SShA priblizno 70 tis Na pochatku listopada povidomlennya pro naroshuvannya rosijskoyi armiyi sponukali chinovnikiv SShA poperediti YeS sho Rosiya mozhe planuvati vtorgnennya v Ukrayinu Pres sekretar Kremlya Dmitro Pyeskov sprostuvav zvinuvachennya sho Rosiya gotuyetsya do vtorgnennya v Ukrayinu Vin zvinuvativ Ukrayinu v planuvanni agresivnih dij proti Donbasu Pyeskov zaklikav NATO pripiniti zoseredzhennya vijskovogo kulaka bilya kordoniv Rosiyi ta pripiniti ozbroyuvati Ukrayinu suchasnoyu zbroyeyu 26 listopada prezident Zelenskij zvinuvativ Rosiyu v pidtrimci planu povalennya jogo uryadu Rosiya sprostovuvala jogo zvinuvachennya 30 listopada Putin zayaviv sho rozshirennya prisutnosti NATO v Ukrayini osoblivo rozgortannya bud yakih raket velikoyi dalnosti zdatnih zavdati udaru po Moskvi abo sistemi protiraketnoyi oboroni podibno do Rumuniyi ta Polshi bulo b pitannyam chervonoyi liniyi dlya Kremlya Vin skazav sho ci sistemi protiraketnoyi oboroni mozhut buti peretvoreni na puskovi ustanovki nastupalnih krilatih raket velikoyi dalnosti Za slovami Putina yaksho yakis udarni sistemi z yavlyatsya na teritoriyi Ukrayini chas polotu do Moskvi stanovitime 7 10 hvilin i p yat hvilin u razi rozgortannya giperzvukovoyi zbroyi Generalnij sekretar NATO Yens Stoltenberg zayaviv Lishe Ukrayina ta 30 soyuznikiv po NATO virishuyut koli Ukrayina bude gotova priyednatisya do NATO Rosiya ne maye prava veto Rosiya ne maye prava golosu i Rosiya ne maye prava stvoryuvati sferi vplivu shob sprobuvati kontrolyuvati svoyih susidiv 1 grudnya Rosiya zvinuvatila Ukrayinu v rozgortanni polovini svoyeyi armiyi blizko 125 tis vijskovosluzhbovciv na Donbasi dlya protistoyannya prorosijskim separatistam 3 grudnya prezident Putin rozkritikuvav Ukrayinu za vikoristannya bezpilotnika tureckogo virobnictva Bayraktar TB2 proti prorosijskih separatistiv na Donbasi zayavivshi sho cej krok porushuye Minski mirni ugodi 9 grudnya Rosiya zvinuvatila Ukrayinu v peremishenni vazhkoyi artileriyi do liniyi frontu de voyuyut rosijski okupacijni vijska z ukrayinskimi silami Nachalnik rosijskogo Generalnogo shtabu Valerij Gerasimov zayaviv sho postavki NATO v Ukrayinu gelikopteriv bezpilotnih litalnih aparativ ta litakiv pidshtovhuyut ukrayinsku vladu do rizkih i nebezpechnih krokiv Bud yaki provokaciyi ukrayinskoyi vladi shlyahom primusovogo vregulyuvannya problem Donbasu budut pridusheni 2 sichnya 2022 roku prezident Dzho Bajden rozmovlyav z prezidentom Zelenskim i dav zrozumiti sho Spolucheni Shtati i yihni soyuzniki ta partneri dadut rishuchu vidpovid u razi yaksho Rosiya vtorgnetsya v Ukrayinu 17 sichnya rosijski vijska ta ozbroyennya pochali pribuvati do Bilorusi dlya spilnih navchan Soyuznicka rishuchist yaki planuvalisya v lyutomu 2022 Ministr oboroni Velikobritaniyi Ben Volles ogolosiv sho Velikobritaniya postachatime Ukrayini protitankove ozbroyennya povitryanim transportom Spivrobitniki rozvidki SShA poperedili sho Rosiya planuye velikij vijskovij nastup na Ukrayinu v sichni 2022 roku 19 sichnya 2022 roku prezident Dzho Bajden zayaviv sho na jogo dumku Rosiya vtorgnetsya v Ukrayinu Bajden skazav sho povnomasshtabne vtorgnennya v Ukrayinu bude najvazhlivishim sho stalosya u sviti z poglyadu vijni ta miru z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Spolucheni Shtati pidrahuvali sho Rosiya mozhe zibrati 175 tis vijskovikiv dlya vtorgnennya v Ukrayinu Ministr oboroni Ukrayini Oleksij Reznikov zrobiv zayavu sho u nas 250 000 oficijnih vijskovosluzhbovciv 400 tis veteraniv i 200 tis rezervistiv 175 tis ne dostatno shob poyihati v Ukrayinu Reznikov takozh skazav sho Rosiya mozhe pochati shirokomasshtabnij napad na Ukrayinu naprikinci sichnya 2022 roku Spolucheni Shtati zvinuvatili Rosiyu u vidpravci diversantiv v Ukrayinu dlya provedennya operaciyi pid falshivim praporom yaka stvorila b privid dlya vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu Ministr zakordonnih sprav Rosiyi Sergij Lavrov vidkinuv zvinuvachennya SShA yak povnu dezinformaciyu Kreml neodnorazovo zaperechuvav sho maye bud yaki plani vtorgnennya v Ukrayinu 24 sichnya 2022 roku sekretar Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini Oleksij Danilov zayaviv sho peremishennya rosijskih vijsk bilya kordonu Ukrayini ne novina i mi ne bachimo zhodnih pidstav dlya zayav pro povnomasshtabnij nastup na nashu krayinu 25 sichnya 2022 roku ministr oboroni Ukrayini Oleksij Reznikov zrobiv zayavu sho narazi ne bachit zagrozi povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Zastupnik ministra oboroni Ukrayini Ganna Malyar zayavila sho riznomanitnih rosijskih vijsk zoseredzhenih na kordonah Ukrayini zamalo dlya povnomasshtabnogo vtorgnennya 26 sichnya 2022 roku NATO vidpravilo korabli ta vinishuvachi do Shidnoyi Yevropi Spolucheni Shtati zayavili sho 8 500 vijskovih perebuvayut u bojovij gotovnosti SShA v oficijnij vidpovidi Derzhsekretarya SShA Entoni Blinkena vidhilili vimogu Rosiyi zaboroniti Ukrayini vstupiti do NATO 28 sichnya 2022 roku prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij zaklikav Zahid ne stvoryuvati v jogo krayini paniku cherez potencijne vtorgnennya Rosiyi oskilki postijni poperedzhennya pro neminuchu zagrozu vtorgnennya stavlyat pid zagrozu ekonomiku Ukrayini Zelenskij skazav sho mi ne bachimo bilshoyi eskalaciyi nizh na pochatku 2021 roku koli pochalosya vijskove naroshuvannya Rosiyi 2 lyutogo 2022 roku zastupnik ministra zakordonnih sprav Rosiyi Oleksandr Grushko zasudiv iniciativu SShA skeruvati dodatkovi vijska do Yevropi na pidtrimku soyuznikiv po NATO u zv yazku z eskalaciyeyu konfliktu mizh Rosiyeyu ta Ukrayinoyu Vin oharakterizuvav ce yak destruktivnij i nevipravdanij krok yakij lishe posilit napruzhenist 5 lyutogo 2022 roku Rosiya vidpravila dva litaki velikoyi dalnosti zdatni patrulyuvati u Bilorus u rozpal napruzhenosti navkolo Ukrayini Karta iz zobrazhennyam dvoh imovirnih rosijskih planiv opublikovanih okremo Bild i Centrom strategichnih i mizhnarodnih doslidzhen 7 lyutogo 2022 roku Volodimir Putin i Emmanuel Makron zustrilisya dlya marafonskih peregovoriv u Kremli ale 5 godinni peregovori ne dali zhodnogo pozitivnogo rishennya 11 lyutogo 2022 roku radnik Bajdena z nacionalnoyi bezpeki Dzhejk Sallivan publichno poperediv pro jmovirnist rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu do zavershennya zimovih Olimpijskih igor 2022 roku zaklikayuchi vsih amerikanciv negajno pokinuti Ukrayinu Amerikanska rozvidka oprilyudnila podrobici togo yak mozhe statisya vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu Bulo peredbacheno mozhlivist povitryanih nalotiv Rosiyi a takozh raketnih udariv radioelektronnoyi borotbi z nastupnim nazemnim vtorgnennyam Visokopostavlenij chinovnik administraciyi Bajdena skazav zhurnalistam Mi bazuyemo cyu ocinku na tomu sho mi bachimo na miscyah na vlasni ochi a same prodovzhennya naroshuvannya Rosiyi na kordoni z Ukrayinoyu i vidsutnist znachushih dokaziv deeskalaciyi Rozvidka SShA zaznachila sho Rosiya planuye vtorgnutisya v Ukrayinu 16 lyutogo 2022 roku 15 lyutogo 2022 roku Rosiya zayavila sho vidvela chastinu svoyih vijsk z ukrayinskogo kordonu yaku dehto sprijnyav yak sprobu deeskalaciyi Odnak situaciya zalishalasya neviznachenoyu Cej krok Rosiyi viklikav pidozru z boku zahidnih lideriv yaka she bilshe posililasya pislya togo yak togo zh dnya na Ukrayinu bula zdijsnena kiberataka yaku yak vvazhayut organizuvala Rosiya Prezident SShA Dzho Bajden ne mav vpevnenosti v tomu sho Rosiya ne vtorgnetsya i zaklikav usih amerikanciv v Ukrayini negajno evakuyuvatisya Ministr zakordonnih sprav Polshi Zbignyev Rau vidvidav Moskvu shob obgovoriti potochnu situaciyu z chergovoyu sproboyu zapobigti vijni Deyaki dzherela stverdzhuvali sho rosijski vijska pidijshli she blizhche do ukrayinskogo kordonu voni zabezpecheni medichnimi zasobami a takozh perebuvayut na vognevih poziciyah 16 lyutogo 2022 roku za danimi rozvidki SShA do kordonu z Ukrayinoyu bulo perekinuto she blizko 7 tis rosijskih vijskovih Ce stalosya cherez den pislya togo yak Moskva zayavila sho vidvela chastinu svoyih vijsk vid ukrayinskogo kordonu Yak vvazhayut SShA vtorgnennya v Ukrayinu ne vidbulosya 17 lyutogo 2022 roku budivlyu ukrayinskogo dityachogo sadka obstrilyali z artileriyi Bula vislovlena pidozra sho obstril zdijsnili rosijski vijska Vnaslidok obstrilu nihto ne zaginuv a Moskva zaperechila svoyu prichetnist do incidentu Zahidni lideri poperedili sho obstril mozhe buti operaciyeyu pid falshivim praporom yaku Rosiya mozhe vikoristati dlya vipravdannya vtorgnennya v Ukrayinu 20 lyutogo 2022 roku prezident Rosiyi Volodimir Putin zayaviv sho diplomatichni sprobi vregulyuvati ukrayinskij konflikt neobhidno aktivizuvati Vin nagolosiv sho dlya zapobigannya konfliktu NATO maye serjozno postavitisya do vimog Moskvi shodo garantij bezpeki Pislya telefonnoyi rozmovi z prezidentom Franciyi Emmanuelem Makronom Putin rozkritikuvav NATO za zavantazhennya v Ukrayinu skladnoyi zbroyi ta boyepripasiv 21 lyutogo 2022 roku ukazom Volodimira Putina viznano teroristichni kvaziderzhavi DNR ta LNR yak nezalezhni derzhavni utvorennya oficijno vvedeno na teritoriyu Ukrayini regulyarnu armiyu a takozh pidpisano Dogovir pro druzhbu spivpracyu ta obopilnu dopomogu z tak zvanimi DNR i LNR 22 lyutogo 2022 roku Spolucheni Shtati ta Velika Britaniya ogolosili sho v najblizhchi dni pochnut vvoditi sankciyi proti Rosiyi Ce stalosya cherez den pislya togo yak Putin zayaviv sho oficijno viznaye DNR i LNR nezalezhnimi regionami ta pochav vvoditi vijska v ci chastini Shidnoyi Ukrayini Putin stverdzhuvav sho prisutnist bilshoyi kilkosti rosijskih zbrojnih sil ye prosto dlya pidtrimki miru odnak ce viklikalo serjoznu reakciyu z boku svitovih lideriv Togo zh dnya prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij zayaviv sho rozglyane mozhlivist rozrivu diplomatichnih vidnosin Ukrayini z Rosiyeyu 23 lyutogo 2022 roku prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij ogolosiv nadzvichajnij stan na 30 dniv dlya vsiyeyi Ukrayini za vinyatkom Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej yaki perebuvayut u rezhimi nadzvichajnogo stanu z 2014 roku Uvecheri 23 lyutogo 2022 vatazhki DNR ta LNR Denis Pushilin ta Leonid Pasichnik zvernulis do Volodimira Putina z prohannyam pro voyennu dopomogu Vtorgnennya 2022 Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Irpin pislya rosijskogo vtorgnennya 24 lyutogo 2022 roku Rosijska Federaciya rozpochala novij etap vosmirichnoyi vijni proti Ukrayini povnomasshtabnij nastup Vorog zdijsnyuye masovani obstrili ta bombarduvannya mirnih ukrayinskih mist ta sil A same 24 lyutogo 2022 roku o 5 godini ranku Volodimir Putin oficijno ogolosiv pro specialnu operaciyu v Ukrayini naspravdi zh ce bulo pochatkom zvichajnisinkogo vtorgnennya v suverennu derzhavu Rosijski vijska rozpochali intensivni obstrili pidrozdiliv ZS Ukrayini na shodi ta peretnuli pivnichno shidni kordoni a takozh nanesli raketno bombovi udari po aerodromah i skladah zbroyi po vsij teritoriyi Ukrayini Verhovna Rada Ukrayini odnogolosno uhvalila zaprovadzhennya voyennogo stanu Bilshu chastinu dobi po vsij Ukrayini lunali sireni povitryanogo nalotu Infrastruktura IKT v Ukrayini pogirshilasya v rezultati kiberatak i bombarduvan armiyeyu Rosiyi Buli okupovani dekilka ukrayinskih mist i budivel u tomu chisli Chornobilska AES Odnak za slovami predstavnika amerikanskoyi oboroni rosijska armiya stikayetsya z bilshim oporom nasampered u napryamku Kiyeva nizh voni ochikuvali Do 8 kvitnya 2022 roku Zbrojni Sili Ukrayini povnistyu zvilnili Kiyivshinu Zhitomirshinu Chernigivshinu ta Sumshinu 22 kvitnya 2022 roku Ministerstvo oboroni Rosijskoyi Federaciyi ogolosili cili vijni rozv yazanoyi v Ukrayini povnij kontrol nad Donbasom ta Pivdennoyu Ukrayinoyu vklyuchayuchi suhoputnij koridor u Krim i Pridnistrov ya Eksgumaciya til iz masovogo pohovannya u Buchi Kiyivska oblast 8 kvitnya 2022 roku Genocid ukrayinciv Dokladnishe Genocid ukrayinciv 14 kvitnya 2022 roku Verhovna Rada Ukrayini viznala diyi vchineni Rosijskoyu Federaciyeyu pid chas ostannoyi fazi zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini yaka rozpochalasya 24 lyutogo 2022 roku genocidom ukrayinskogo narodu Vkazuyetsya sho akti genocidu v diyah Rosiyi proyavlyayutsya zokrema u vchinenni masovih zvirstv v mistah Bucha Borodyanka Gostomel Irpin ta inshih Genocid vlashtovanij rosijskimi vijskami v Ukrayini pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni mozhe stati najbilshim u Yevropi z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Lend liz Dokladnishe Zustrichi u formati Ramshtajn ta Zakon pro lend liz dlya oboroni demokratiyi Ukrayinoyu vid 2022 roku 26 kvitnya za iniciativi SShA na aviabazi Ramshtajn u Nimechchini vidbulasya zustrich glav oboronnih vidomstv ta nachalnikiv shtabiv ponad 40 a derzhav svitu zadlya koordinaciyi zbrojnoyi dopomogi Ukrayini Za pidsumkami zustrichi de fakto bulo stvoreno antirosijsku koaliciyu Nimechchina priyednalasya do krayin nadavachiv zbroyi Spoluchene Korolivstvo ta Franciya uhvalili postachati v Ukrayinu artileriyu ta zenitno raketni kompleksi Zakonoproyekt pro lend liz dlya oboroni demokratiyi Ukrayinoyu vid 2022 roku buv prijnyatij odnogolosno v Senati SShA 6 kvitnya 2022 roku i prijnyatij u Palati predstavnikiv 417 golosami proti 10 golosiv 28 kvitnya 2022 roku ReakciyaDokladnishe Mizhnarodna reakciya na rosijsko ukrayinsku vijnu z 2014 Bezpilotnij litalnij aparat PD 1 stvorenij v Ukrayini za dopomogoyu volonteriv Volonterskij ruh v Ukrayini Dokladnishe Volonterskij ruh dopomogi ukrayinskim vijskovikam 2014 2016 ta Spisok volonteriv rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2016 Z pochatkom vijni proyavilosya pogane zabezpechennya ukrayinskoyi armiyi yakij ne vistachalo navit yizhi ta obmundiruvannya Cherez ce v Ukrayini vinik potuzhnij volonterskij ruh sho stav nadavati vijskovim riznomanitnu dopomogu vid produktiv i likiv do dorogoyi tehniki teplovizori pricili bezpilotni litalni aparati protikumulyativni ekrani tosho Inshi volonteri zajmayutsya medichnoyu dopomogoyu poterpilim pidtrimkoyu pereselenciv poshukom zniklih bezvisti ta robotoyu zi zvilnennya polonenih Zazvichaj veliki volonterski grupi pracyuyut na osnovi kraudfandingu i deyaki z nih dosyagli standartiv prozorosti sho znachno perevishili derzhavni Volonterski organizaciyi diyut u vsih pidkontrolnih Ukrayini velikih mistah i bagatoh inshih naselenih punktah znachnu pidtrimku nadaye takozh ukrayinska diaspora Mizhnarodna gumanitarna dopomoga Ukrayini Dokladnishe Gumanitarna ta vijskova dopomoga Ukrayini z 2014 Sankciyi proti Rosiyi Dokladnishe Sankciyi proti Rosiyi cherez vtorgnennya do Ukrayini 2022 roku Proyekt Stina Dokladnishe Proyekt Stina Z metoyu pidvishennya rivnya bezpeki na suhodilnomu kordoni mizh Ukrayinoyu ta Rosijskoyu Federaciyeyu 3 veresnya 2014 roku Prem yer ministr Ukrayini Arsenij Yacenyuk prezentuvav fortifikacijnij proyekt Stina Yevropejskij val 10 veresnya proyekt zatverdiv Prezident Ukrayini Petr Poroshenko Proyektom peredbacheno budivnictvo 2 oboronnih rubezhiv blizko 1 500 km transhej i hodiv spoluchennya ponad 8 tis okopiv dlya tehniki ponad 4 000 blindazhiv ta 60 kilometrove nevibuhove zagorodzhennya U zv yazku z kontrolem chastini prikordonnoyi teritoriyi Ukrayini nezakonnimi zbrojnimi prorosijskimi formuvannyami ta rosijskimi vijskami realizaciya proyektu zdijsnyuyetsya v dva etapi na pershomu etapi budivnictvo ukriplen na dilyanci ukrayinsko rosijskogo kordonu v Chernigivskij Sumskij i Harkivskij oblastyah na drugomu v Luganskij i Doneckij oblastyah Stanom na 1 zhovtnya za povidomlennyam Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini realizovuyetsya pershij etap proyektu Stina NaslidkiLyudski zhertvi Dokladnishe Zhertvi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu z 2014 Stanom na 31 sichnya 2021 roku za danimi Upravlinnya verhovnogo komisara OON z prav lyudini UVKPL zagalna kilkist lyudskih vtrat stanovit 42 44 tis osib z yakih zaginulo 13 100 13 300 osib poraneno 29 500 33 500 Do ciyeyi kilkosti vhodit 3 375 zagiblih i 7 000 9 000 poranenih civilnih osib priblizno 4 150 zagiblih i 9 700 10 700 poranenih ukrayinskih vijskovih a takozh priblizno 5 700 zagiblih i 12 700 13 700 poranenih prorosijskih bojovikiv Sered zagiblih ye yak zagibli bezposeredno vid bojovih dij tak i vnaslidok neoberezhnogo povodzhennya zi zbroyeyu ta vibuhivkoyu DTP hvorob pid chas sluzhbi v zoni konfliktu a takozh ubivstv i samogubstv Za danimi Knigi Pam yati poleglih za Ukrayinu stanom na 1 grudnya 2021 roku zaginulo 4 490 ukrayinskih vijskovikiv Na kviten 2024 roku za danimi Knigi Pam yati poleglih za Ukrayinu za 10 rokiv vijni zaginulo 45510 ukrayinskih vijskovosluzhbovciv Za danimi OON protyagom 2014 2021 rokiv vijna na shodi Ukrayini koshtuvala zhittiv 6500 vijskovih RF ta yih proksi sil na Donbasi Doslidniki Rosijskoyi sluzhbi Bi bi si spilno z vidannyam Mediazona stanom na 19 kvitnya 2024 roku vstanovili za vidkritimi dzherelami imena ponad 51000 zagiblih rosijskih vijskovih za ves period povnomasshtabnoyi vijni Do cogo spisku ne vhodyat zagibli bojoviki ORDLO yakih sudyachi z vidkritih dzherel nalichuyetsya blizko 23 400 Takim chinom vtrati rosijskih okupantiv ta yih posibnikiv za 10 rokiv vijni stanovlyat blizko 81 000 ubitih Vnaslidok povnomasshtabnoyi vijni u period z 24 lyutogo 2022 roku po 30 chervnya 2023 roku 9177 zagiblih ta 15993 poranenih civilnih osib zafiksuvala OON individualni verifikovani vipadki ta povidomiv ochilnik UVKPL sho zaznachiv I nashi dani lishe verhivka ajsberga Okupaciya teritorij Dokladnishe Rosijska okupaciya Ukrayini Stanom na 2021 rik pid rosijskoyu okupaciyeyu perebuvalo 43 300 kv km abo 7 ukrayinskoyi teritoriyi Pislya pochatku rosijskogo vtorgnennya 2022 roku cya plosha zbilshilasya u 2 9 razi Timchasovo nepidkontrolni teritoriyi vklyuchayut AR Krim chastini Doneckoyi Luganskoyi Harkivskoyi Hersonskoyi Zaporizkoyi oblastej ta misto Sevastopol Protyagom pershih misyaciv shirokomasshtabnogo vtorgnennya 2022 roku Zbrojni sili Ukrayini povnistyu zvilnili vid rosijskih zagarbnikiv Kiyivsku Chernigivsku Sumsku ta Zhitomirsku oblasti Stanom na lyutij 2023 roku zgidno povidomlennya ministra oboroni Velikoyi Britaniyi Bena Vollesa v efiri VVS Radio 4 97 usiyeyi rosijskoyi armiyi znahoditsya v Ukrayini Vijskovo tehnichni vtrati Dokladnishe Vtrati vijskovoyi tehniki v rosijsko ukrayinskomu konflikti Ekonomichni naslidki Dokladnishe Ekonomichni naslidki rosijskoyi agresiyi proti Ukrayini ta Rosijsko ukrayinska ekonomichna vijna Rozgrabuvannya istoriko kulturnoyi spadshini Dokladnishe Arheologichni kradizhki Rosiyi u rosijsko ukrayinskij vijni Ekologichni naslidki Dokladnishe Ce najmensh doslidzhuvana sogodni tema Odnak na teritoriyi Krimu i okupovanoyi chastini Donbasu roztashovani ponad tisyacha dzherel ionizuyuchogo viprominennya DIV Harakteristika situaciyi vid Derzhatomregulyuvannya Na teritoriyi Ukrayini stanom na 2014 r bulo 11 784 radionuklidnih dzherel ionizuyuchogo viprominyuvannya Z nih na teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim do yiyi nezakonnoyi aneksiyi Rosijskoyu Federaciyeyu bulo 296 DIV Vnaslidok vijskovoyi agresiyi z boku Rosijskoyi Federaciyi ta vedennya bojovih dij na Shodi Ukrayini v umovah vidsutnosti derzhavnogo regulyuyuchogo kontrolyu yadernoyi ta radiacijnoyi bezpeki na teritoriyi ORDLO opinilisya 73 sub yekti gospodaryuvannya yaki vikoristovuvali 1 192 odinici zakritih radionuklidnih DIV Stanom na veresen 2014 r na okupovanij chastini Doneckoyi oblasti bulo 914 radionuklidnih DIV na teritoriyi nepidkontrolnih rajoniv Luganskoyi oblasti 278 radionuklidnih DIV Isnuye nebezpeka ekologichnoyi katastrofi na Donbasi vnaslidok zatoplennya shahti Yunij komunar Yunkom same tut 1979 roku vidbulosya viprobovuvannya zastosuvannya yadernogo vibuhu dlya potreb vugilnoyi promislovosti sprichinene zbrojnoyu agresiyeyu RF sho stane ekologichnoyu katastrofoyu dlya vsiyeyi Yevropi Paradoksalnim zalishayetsya fakt sho MAGATE prodovzhuye dotrimuvatisya poziciyi sho Ukrayina vidpovidno do rezolyuciyi Generalnoyi Asambleyi OON 68 262 v yakij bulo viznano suverenitet i teritorialnu cilisnist Ukrayini povinna garantuvati bezpeku vsih yadernih ob yektiv i materialiv na svoyij teritoriyi zgidno z Ugodoyu mizh Ukrayinoyu ta MAGATE Otozh Ukrayina nese pered MAGATE vidpovidalnist navit za ti yaderni ob yekti sho roztashovani na nezakonno aneksovanij teritoriyi ARK i okupovanih teritoriyah Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej popri vidsutnist dostupu ukrayinskih specialistiv do takih ob yektiv Okrim togo ekologichnu nebezpeku stanovlyat nekompetentni rishennya okupacijnoyi administraciyi shodo zakrittya shaht bez vrahuvannya nebezpeki vihodu shahtnih vod u vodonosni gorizonti i vishe ryad shovish vidvaliv visokotoksichnih rechovin Do pochatku vijskovogo konfliktu v Donbasi bulo 4 240 potencijno nebezpechnih ob yektiv PNO u tomu chisli 227 shaht 174 gidrotehnichni ob yekti 784 AZS 15 kar yeriv 13 zaliznichnih stancij 128 mostiv i shlyahoprovodiv 18 magistralnih truboprovodiv 4 rodovisha nafti 2160 ob yektiv mali status vibuho 24 radiacijno 1320 pozhezho 176 gidrodinamichno 34 biologichno ta 334 himichno nebezpechnih Sogodni ekspertami viznacheno 176 PNO z yakih 99 roztashovani na nepidkontrolnij teritoriyi StratKom ZSU predstaviv zvit shodo naslidkiv rosijskoyi agresiyi dlya ekologiyi Ukrayini do vsesvitnogo Dnya Zemli v 2024 roci Stalo vidomo sho 174 000 km zabrudneni vibuhivkoyu 3 mln ga lisiv urazheni vijnoyu zabrudneni chi znisheni 620 km zatopilo vnaslidok rosijskogo teraktu na Kahovskij GES okupanti sprichinili vikid 150 mln tonn parnikovih gaziv 514 ukrayinskih ob yektiv prirodoohoronnogo zapovidnogo fondu timchasovo zahopleni zokrema 10 nacionalnih parkiv 8 zapovidnikiv i 2 biosfernih zapovidniki Groshova ocinka zbitkiv dovkillyu Ukrayini syagaye ponad 63 mlrd Mizhnarodna reakciya na rosijsku zbrojnu agresiyuDokladnishe Mizhnarodna reakciya na rosijsko ukrayinsku vijnu z 2014 Dokladnishe Mizhnarodni sankciyi shodo Rosiyi z 2014 U zhovtni 2021 roku Samit Ukrayina YeS pidtverdiv sho j dali nazivatime RF agresorom za yiyi diyi shodo Ukrayini ta sho za podiyi na Donbasi ta zriv peremir ya vidpovidalna same Rosiya Storoni nagolosili na vazhlivosti povnogo vikonannya Minskih domovlenostej pidkreslyuyuchi vidpovidalnist Rosiyi yak storoni konfliktu Ocinki ta klasifikaciyaDokladnishe Ocinki ta klasifikaciya rosijsko ukrayinskoyi vijni 27 sichnya 2015 roku Verhovna Rada Ukrayini u svoyij postanovi zvernulasya do mizhnarodnih organizacij iz zaklikom viznati Rosiyu krayinoyu agresorom konstatuyuchi prodovzhennya voyennoyi agresiyi shodo Ukrayini z boku Rosijskoyi Federaciyi 22 travnya 2022 roku Verhovna Rada Ukrayini viznala Rosijsku Federaciyu derzhavoyu teroristom iz totalitarnim neonacistskim rezhimom genocid ukrayinciv Rosiyeyu zaboronila jogo propagandu a takozh propagandu aktu agresiyi Rosiyi proti Ukrayini Mensh nizh za rik vijna transformuvalasya z chisto imperialistichnoyi revanshistskoyi vijni na civilizacijnu demokratichna civilizaciya protistoyit agresivnomu voyennomu natisku avtoritarno totalitarnoyi civilizaciyi V ukrayinskomu suspilstvi vijnu ocinyuyut u spektri vid Tretih vizvolnih zmagan vijni za nezalezhnist ta vitchiznyanoyi vijni do pragmatichnoyi sprobi Rosiyi utrimati Ukrayinu v orbiti svogo vplivu Vijna v kulturi ta propagandiDokladnishe Vidobrazhennya rosijsko ukrayinskoyi vijni v kulturi Dokladnishe Reakciya ukrayinskogo suspilstva na rosijsku agresiyu Dokladnishe ZMI pro rosijski vijska vtorgnennya v Ukrayini Dokladnishe Rosijsko ukrayinska informacijna vijnaDiv takozhVoyenni zlochini Rosijskoyi Federaciyi Spisok rosijskih oficeriv sho zaginuli pid chas vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Rosijska intervenciya do Krimu 2014 Vijna na shodi Ukrayini Dokazi prichetnosti Rosiyi do podij na shodi Ukrayini Rosijsko ukrayinski vijni Mizhnarodna koaliciya na pidtrimku Ukrayini Ukrayinskij partizanskij ruh pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Vibuhi v Ukrayini pid chas rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi z 2014 Katuvannya ta vbivstva ukrayinskih polonenih pid chas vijni na shodi Ukrayini Rosijska pidrivna diyalnist v Ukrayini Hronologiya rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi proti Ukrayini z 2014 r Perelik chornomorskih incidentiv za uchasti Rosiyi ta Ukrayini Rusifikaciya Spisok vijn za uchastyu RosiyiPrimitkiVasilenko V A Rosijsko ukrayinska vijna 2014 roku prichini perebig ta politiko pravovi ocinki 29 listopada 2014 u Wayback Machine Volodimir Vasilenko Ukrayinskij Tizhden 2014 42 S 28 42 Kolishnij radnik rosijskogo prezidenta A Illarionov ta zhurnalist Yu Kolesnikov vvazhayut pochatkom konfliktu 20 lyutogo 2014 roku 298 osib v zbitomu litaku 1 italijskij zhurnalist 1 konsul Litvi Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 4 listopada 2017 Dunlop John 31 sichnya 2004 PDF Demokratizatsiya The Journal of Post Soviet Democratization Institute for European Russian and Eurasian Studies George Washington University 12 1 41 ISSN 1074 6846 OCLC 222569720 Arhiv originalu PDF za 7 chervnya 2016 Farmer Brit McCandless 12 kvitnya 2022 Aleksandr Dugin The far right theorist behind Putin s plan 60 Minutes CBS News Procitovano 12 kvitnya 2022 5 kanal ukr Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 Procitovano 5 grudnya 2016 Severodoneckij sezd 2004 goda byl repeticiej pered nastoyashej agressiej Rossii politolog Radio Svoboda 28 listopada 2016 originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lipnya 2022 Repeticiya vijni yak 13 rokiv tomu Yanukovich i Ko poklikali Rosiyu ukr Obozrevatel internet izdanie 28 listopada 2017 originalu za 30 listopada 2021 Procitovano 21 lipnya 2022 Tokarev A 24 serpnya 2015 Reakciya na cvet Pochemu inostrannyj ekstremizm terrorizm perevoroty i revolyucii v Rossii prinyato nazyvat cvetnymi Kommersant originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 21 lipnya 2022 Rossiya protiv Ukrainy Kak delo doshlo do bolshoj vojny Deutsche Welle 24 lyutogo 2022 originalu za 8 chervnya 2022 Procitovano 18 lipnya 2022 Arhiv originalu za 4 bereznya 2009 Procitovano 3 bereznya 2009 Rada prinyala zakon o principah vnutrennej i vneshnej politiki Ukrainy Interfaks Ukraina ros originalu za 6 kvitnya 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Yanukovich zagovoril o Tamozhennom soyuze Ekonomicheskaya pravda ros originalu za 6 kvitnya 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Ukraina uzhe voshla v Tamozhennyj soyuz v formate 3 1 Yanukovich economics segodnya ua ros originalu za 14 kvitnya 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Konflikt v shokolade DW 04 11 2013 dw com ros Procitovano 2 bereznya 2023 Rosselhoznadzor zapretil vvoz 38 tonn suhogo moloka iz Ukrainy Forbes ru ros Procitovano 2 bereznya 2023 Div Yevromajdan Arhiv originalu za 9 kvitnya 2016 Procitovano 23 grudnya 2016 Arhiv originalu za 30 chervnya 2017 Procitovano 23 grudnya 2016 Suspilstvo ukr Arhiv originalu za 17 sichnya 2019 Procitovano 20 bereznya 2019 Rosiya zaproponuvala Polshi Ugorshini ta Rumuniyi podiliti Ukrayinu Rosiya proponuye Polshi Ugorshini ta Rumuniyi podiliti Ukrayinu ZMI Ukrayina ce bezumovno Rosiya Medvedyev pridumav novu sensaciyu na tli kartu svitu Sho dovodit pro namiri RF zagarbnicka mapa i lekciya Medvedyeva ta yak okupanti prosuvayutsya na Donbasi analiz ISW Sho stoyit za pretenziyami ultrapravih Ugorshini ta Rumuniyi na teritoriyu Ukrayini Lider rumunskih ultrapravih hoche zahopiti tri regioni Ukrayini ta Moldovu Zayavi z Rumuniyi ta Ugorshini pro podil Ukrayini ta reakciya v Ukrayini Kremlivske pohodzhennya narativu pro teritorialni pretenziyi do Ukrayini Rosijska propaganda v centri Yevropi chi spravdi Rumuniya ta Ugorshina planuyut podil Ukrayini Rosiya ogolosila Ukrayini vijnu 11 lipnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Subota 01 bereznya 2014 17 23 Arhiv originalu za 27 chervnya 2014 Procitovano 11 lipnya 2014 Arhiv originalu za 30 veresnya 2014 Procitovano 11 lipnya 2014 TSN 27 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Ukrayinskij tizhden 27 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 28 lyutogo 2014 Ukrayinskij tizhden 27 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 28 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 6 lipnya 2014 Procitovano 11 lipnya 2014 V Odesi pid chas pozhezhi v Budinku profspilok zaginuli 38 lyudej 8 iz nih vistribnuli z vikon 4 travnya 2014 u Wayback Machine 02 05 2014 22 40 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 17 03 2014 roku 303 2014 Pro chastkovu mobilizaciyu Arhiv originalu za 13 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Arhiv originalu za 13 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2014 Arhiv originalu za 9 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Arhiv originalu za 7 lipnya 2014 Procitovano 30 chervnya 2014 Arhiv originalu za 24 chervnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 29 chervnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 27 chervnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 2 lipnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 30 chervnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 6 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 7 lipnya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Arhiv originalu za 7 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Arhiv originalu za 27 chervnya 2014 Procitovano 28 chervnya 2014 Arhiv originalu za 2 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2014 Arhiv originalu za 7 lipnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2014 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2014 Arhiv originalu za 7 lipnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 Arhiv originalu za 7 lipnya 2014 Procitovano 5 lipnya 2014 Arhiv originalu za 9 lipnya 2014 Procitovano 7 lipnya 2014 Arhiv originalu za 13 lipnya 2014 Procitovano 10 lipnya 2014 Arhiv originalu za 11 lipnya 2014 Procitovano 11 lipnya 2014 Arhiv originalu za 11 lipnya 2014 Procitovano 11 lipnya 2014 Arhiv originalu za 13 lipnya 2014 Procitovano 12 lipnya 2014 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2014 Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 18 lipnya 2014 Veli Pekka Kivimaki 2 kvitnya 2017 Arhiv originalu za kviten 5 2017 Procitovano traven 4 2017 https www unian ua UNIAN 15 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2018 Procitovano 15 lyutogo 2018 https www radiosvoboda org Radio Svoboda 15 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 15 lyutogo 2018 https www pravda com ua Ukrayinska pravda 22 bereznya 2018 Arhiv originalu za 23 bereznya 2018 Procitovano 22 bereznya 2018 https www pravda com ua Ukrayinska pravda 22 bereznya 2018 Arhiv originalu za 23 bereznya 2018 Procitovano 22 bereznya 2018 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2021 Procitovano 6 veresnya 2020 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 6 veresnya 2020 UAWire 4 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 18 sichnya 2022 Ministerstvo zakordonnih sprav Rosijskoyi Federaciyi 15 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 15 bereznya 2021 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 18 sichnya 2022 Radio Free Europe Radio Liberty 14 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2022 The Guardian Arhiv originalu za 9 kvitnya 2021 Procitovano 10 kvitnya 2021 Janes com Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 ukrinform net Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 TASS Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 Morris Loveday 9 kvitnya 2021 The Washington Post Arhiv europe russia ukraine military biden donbas 2021 04 09 99859490 96d3 11eb 8f0a 3384cf4fb399 story html originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 11 kvitnya 2021 Shilenko Olga 8 kvitnya 2021 Zelenskij na peredovij oskilki Merkel zaklikaye Putina vidvesti vijska CTVNews Procitovano 10 kvitnya 2021 Washington 2 kvitnya 2021 The Wall Street Journal ISSN 0099 9660 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 Reuters 1 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 Makinnon Emi Foreign Policy Arhiv originalu za 7 lyutogo 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 BBC News 9 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2021 Chomu Rosiya mozhlivo ne planuye vtorgnennya yakogo boyitsya Ukrayina 9 lyutogo 2022 u Wayback Machine BBC News 15 kvitnya 2021 r MSN Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 10 kvitnya 2021 Amt Auswartiges wien osze diplo de Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 11 kvitnya 2021 Reuters 8 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 10 kvitnya 2021 BBC News 9 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 10 kvitnya 2021 Ukrinform 24 bereznya 2021 Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2022 Teslova Elena 17 kvitnya 2021 Anadolu Agency Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 17 kvitnya 2021 Associated Press 17 kvitnya 2021 r Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 17 kvitnya 2021 Al Jazeera 17 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 18 kvitnya 2021 Deutsche Welle 17 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 17 kvitnya 2021 France 24 17 kvitnya 2021 r Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 18 kvitnya 2021 Heather A Conley Matthew P Funaiole 22 kvitnya 2021 Centr strategichnih ta mizhnarodnih doslidzhen Arhiv originalu za 27 grudnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2021 The Hill 27 veresnya 2021 Arhiv originalu za 13 grudnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2022 Sky News 14 veresnya 2021 Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 18 sichnya 2022 The Moscow Times 23 veresnya 2021 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 18 sichnya 2022 Harris Shane Sonne Paul 3 grudnya 2021 12 03 98a3760e 546b 11ec 8769 2f4ecdf7a2ad story html Rosiya planuye masovanij vijskovij nastup proti Ukrayini za uchastyu 175 000 vijskovih poperedzhuye rozvidka SShA Washington Post Procitovano 12 sichnya 2022 Astews 21 Arhiv originalu za 10 grudnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2022 Times of Israel 14 listopada 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 CNBC com 17 listopada 2021 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 BBC News 27 listopada 2021 Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2022 Rosiya kritikuye zahidnu isteriyu shodo Ukrayini Deutsche Welle 21 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya 23 listopada 2021 Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 18 sichnya 2022 Reuters 21 listopada 2021 Arhiv originalu za 24 grudnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2022 Zelenskij poperedzhaye sho Ukrayina povnistyu gotova do napadu Rosiyi France 24 Anglijska 26 listopada 2021 27 listopada 2021 Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2022 The Guardian 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 17 grudnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2022 The Drive 1 grudnya 2021 Arhiv originalu za 14 grudnya 2021 Procitovano 18 sichnya 2022 Reuters 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 19 sichnya 2022 Procitovano 18 sichnya 2022 Financial Times 30 listopada 2021 Arhiv originalu za 12 sichnya 2022 Procitovano 18 sichnya 2022 Axios 1 grudnya 2021 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 BBC News 10 grudnya 2021 Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2022 Reuters 1 grudnya 2021 roku Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2022 Bloomberg 3 grudnya 2021 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 Euronews 10 grudnya 2021 Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2022 Reuters 9 grudnya 2021 Arhiv originalu za 25 grudnya 2021 Procitovano 19 sichnya 2022 Bilij dim uk US 2 sichnya 2022 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2022 Procitovano 3 sichnya 2022 Reuters 17 sichnya 2022 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 UK Defense Journal 17 sichnya 2022 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 Rozvidka SShA viyavila sho Rosiya planuye vijskovij nastup proti Ukrayini Business Standard 4 grudnya 2021 NBC News 19 Sichen 2022 roku Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 The Guardian 20 sichnya 2022 Arhiv originalu za 22 sichnya 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 Forbes 3 grudnya 2021 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 The Hill 7 grudnya 2021 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 Rosijske vtorgnennya jmovirno v kinci sichnya poperedzhaye ministr oboroni Ukrayini 3 grudnya 2021 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 Associated Press 17 sichnya 2022 Arhiv russia officials ukraine invasion f58cbbd7eca51cccf74ebd4be68484e8 originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 18 sichnya 2022 Politico 12 Listopad 2021 r Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2022 ABC 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 Ukrayina zaklikaye do spokoyu zayavlyayuchi sho rosijske vtorgnennya peremozhe ne skoro 25 sichnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya 247 News Agency 25 sichnya 2022 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 ABC News 26 sichnya 2022 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 NATO posilaye pidkriplennya a SShA privodyat vijska u bojovu gotovnist oskilki napruzhenist v Ukrayini zrostaye 23 lyutogo 2022 u Wayback Machine Reuters Kriza v Ukrayini SShA vidhilyayut vimogu Rosiyi zaboroniti Ukrayinu vstupiti v NATO 30 sichnya 2022 u Wayback Machine BBC Business Insider 28 sichnya 2022 Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 Financial Times 28 sichnya 2022 Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 30 sichnya 2022 3 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 cherez www bbc com ISACHENKOV VLADIMIR 5 lyutogo 2022 abc News abc News abc News Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 5 lyutogo 2022 BILD exklusiv Russlands Kriegsplane So konnte Putin die Ukraine vernichten Bild nim 3 grudnya 2021 originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 Russia s Possible Invasion of Ukraine csis org 13 sichnya 2022 originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 the Guardian 7 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 NPR 12 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 Euronews 12 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 Chamberlain Samuel New York Post New York Post Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 13 lyutogo 2022 ABC News 12 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 CBC News 13 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 Tsvetkova Maria Antonov Dimitry Shalal Andrea Reuters Reuters Arhiv originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 Lock Samantha Rankin Jennifer Holmes Oliver The Guardian Arhiv originalu za 19 lyutogo 2022 Procitovano 15 lyutogo 2022 Cathey Libby Winsor Morgan Deliso Meredith abcNews abcNews Arhiv originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 16 lyutogo 2022 ABC News ABC News Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 17 lyutogo 2022 The Guardian Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 18 lyutogo 2022 WION WION Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 18 lyutogo 2022 Al Jazeera Al Jazeera AL Jazeera 20 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 20 lyutogo 2022 Jon Healy Mick Doyle and Jacqueline Howard 22 lyutogo 2022 21 February 2022 ABC News Arhiv originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 25 lyutogo 2022 BBC BBC Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 22 lyutogo 2022 BBC BBC Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 22 lyutogo 2022 9 NEWS 9 NEWS Arhiv originalu za 23 lyutogo 2022 Procitovano 22 lyutogo 2022 Interfax 22 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 26 lyutogo 2022 abcNEWS abcNEWS Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 The Guardian The Guardian Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 CNN CNN Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 twitter Monash IP Observatory Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 Reuters 24 lyutogo 2022 Reuters angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 RadioFreeEurope RadioLiberty angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 The Independent angl 24 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 CNN Aditi Sangal Meg Wagner Adrienne Vogt Melissa Macaya Rob Picheta Lauren Said Moorhouse Ed Upright and Maureen Chowdhury 24 lyutogo 2022 CNN angl Arhiv originalu za 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 Kaufman Ellie CNN CNN Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 25 lyutogo 2022 She odin region Ukrayini povnistyu zvilnili vid rosijskih okupantiv UNIAN 8 kvitnya 2022 Procitovano 8 kvitnya 2022 Donbas koridor u Krim ta Pridnistrov ya novi cili vijni rosijskoyi armiyi www ukrinform ua ukr Procitovano 30 kvitnya 2022 Rada viznala diyi vijsk Rosiyi v Ukrayini genocidom ukrayinskogo narodu Radio Svoboda ukr Procitovano 14 kvitnya 2022 Facebook Centr strategichnih komunikacij ta informacijnoyi bezpeki S 3522 ES Ukraine Democracy Defense Lend Lease Act of 2022 angl Procitovano 12 kvitnya 2022 DeBonis Mike 11 kvitnya 2022 Congress comes off the sidelines on Ukraine Will it stay on the field The Washington Post angl WATCH House passes military lend lease program to speed Ukraine aid PBS Procitovano 28 kvitnya 2022 FINAL VOTE RESULTS FOR ROLL CALL 141 S 3522 ES Ukraine Democracy Defense Lend Lease Act of 2022 Procitovano 12 kvitnya 2022 Congress comes off the sidelines on Ukraine Will it stay on the field The Washington Post 11 kvitnya 2022 Goryelov D M Korniyevskij O A 1 Kiyiv Nacionalnij institut strategichnih doslidzhen 2015 36 s z dzherela 15 kvitnya 2016 Wilson A Ukrainian Politics since Independence 2 Edited by A Pikulicka Wilczewska and R Sakwa Bristol UK E International Relations Publishing 2015 P 107 ISBN 978 1 910814 00 0 z dzherela 26 bereznya 2015 Tohtarova I M Volonterskij ruh v Ukrayini shlyah do rozvitku gromadyanskogo suspilstva yak sferi socialnih vidnosin Teoriya ta praktika derzhavnogo upravlinnya i miscevogo samovryaduvannya 2014 2 12 lipnya z dzherela 19 travnya 2016 Procitovano 2016 11 09 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 24 lyutogo 2021 Procitovano 25 lyutogo 2021 Kniga pam yati zagiblih Conflict related civilian casualties in Ukraine PDF OHCHR 27 January 2022 Rossijskie poteri v Ukraine k aprelyu 51 tys podtverzhdeno srednie poteri za nedelyu ostayutsya vyshe chem v 2022 godu Russian losses in Ukraine by April 51 thousand confirmed the average losses for the week remain higher than in 2022 19 April 2024 Procitovano 19 April 2024 Russian casualties in Ukraine Mediazona count updated 12 April 2024 Procitovano 12 April 2024 Vtrati sered civilnih osib v Ukrayini u period z 24 lyutogo 2022 roku do 30 chervnya 2023 roku PDF Upravlinnya verhovnogo komisara OON z prav lyudini 7 lipnya 2023 Turk Volker 21 lyutogo 2023 Turk deplores human cost of Russia s war against Ukraine as verified civilian casualties for last year pass 21 000 Tyurk shkoduye pro lyudski vtrati Rosiyi proti Ukrayini oskilki pidtverdzheni vtrati sered mirnogo naselennya minulogo roku perevishili 21 tis Presreliz angl Zheneva Upravlinnya Verhovnogo komisara OON z prav lyudini Procitovano 23 lyutogo 2023 LIVEWallace 97 of Russian army is in Ukraine 11 57 15 Feb 97 usiyeyi rosijskoyi armiyi perebuvaye v Ukrayini ministr oboroni Britaniyi 16 02 2023 00 00 Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 2 veresnya 2018 Girnicha enciklopediya Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 2 veresnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 23 listopada 2021 Procitovano 27 listopada 2021 Arhiv originalu za 29 sichnya 2018 Procitovano 2 veresnya 2018 Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 rosiya zavdala ponad 63 mlrd zbitkiv dovkillyu Ukrayini www eurointegration com ua ukr Arhiv originalu za 13 listopada 2021 Procitovano 13 listopada 2021 Arhiv originalu za 01 02 2015 Procitovano 28 01 2015 Welle www dw com Deutsche Verhovna Rada viznala diyi Rosiyi v Ukrayini genocidom DW 14 04 2022 DW COM ukr Procitovano 14 kvitnya 2022 Rada zaboronila rosijsku simvoliku ta viznala rf derzhavoyu teroristom Slovo i Dilo ukr Procitovano 24 travnya 2022 Rada viznala Rosiyu neonacistskoyu derzhavoyu teroristom ta zaboronila yiyi propagandu LIGA ukr 14 kvitnya 2022 Procitovano 14 kvitnya 2022 Josif Zisels Chotiri scenariyi Yakim mozhe buti zakinchennya vijni v UkrayiniPosilannyaRosijsko ukrayinska vijna u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Fajli u Vikishovishi Platforma pam yati Memorial istoriyi civilnih ta vijskovih yaki zaginuli pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Platforma Svij dim baza danih znishenih zhitlovih budinkiv pidpriyemstv ta civilnoyi infrastrukturi Onovlyuvana v rezhimi onlajn karta vijni na sajti Liveuamap 9 bereznya 2022 u Wayback Machine Najkorotsha istoriya rosijsko ukrayinskoyi vijni z chogo pochavsya ta yak nabrav obertiv konflikt na Donbasi

Дата публікації:
Топ