Миха́йло Володи́мирович Коваль (нар. 26 лютого 1956, Ізяслав, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР) — український військовик, генерал-полковник, доктор військових наук. Виконував обов'язки міністра оборони України (25.3.2014 — 3.7.2014). Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (17.02.2015 — 27.7.2021), Начальник Національного університету оборони України.
Михайло Володимирович Коваль | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-полковник | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження | 26 лютого 1956 (68 років) Ізяслав, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР | ||||||||
Alma Mater | Національний університет оборони України і Військова академія імені М. В. Фрунзе | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Роки служби | 1979 — дотепер | ||||||||
Приналежність | СРСР → Україна | ||||||||
Вид ЗС | Збройні сили | ||||||||
Рід військ | ДПС України | ||||||||
Війни / битви | Вторгнення Росії в Україну Конфлікт щодо острова Тузла | ||||||||
Командування | |||||||||
| |||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||
Коваль Михайло Володимирович у Вікісховищі |
Життєпис
У 1979 році закінчив .
У 1979—1983 роках — командир взводу, а згодом командир роти окремого інженерно-саперного батальйону повітрянодесантної дивізії.
У 1983—1984 роках — начальник навчального центру повітрянодесантної дивізії.
У 1984—1987 роках — заступник командира батальйону, командир батальйону парашутно-десантного полку повітрянодесантної дивізії.
У 1987—1990 роках — слухач командного факультету у Військовій академії ім. Фрунзе.
У 1990—1995 роках — заступник командира окремої повітрянодесантної бригади, а згодом заступник начальника й начальник навчального центру підготовки молодших спеціалістів повітрянодесантних бригад.
У 1995—1997 роках — слухач факультету підготовки спеціалістів оперативно-стратегічного рівня Академії Збройних Сил України.
У 1997—1999 роках — начальник штабу та командир 30-ї танкової дивізії 8-го армійського корпусу.
З 20 серпня 1999 року — генерал-майор.
У 1999—2001 роках — начальник штабу — перший заступник командувача 13 армійського корпусу.
У 2001—2002 роках — начальник штабу — перший заступник начальника Головного управління внутрішніх військ МВС України.
У 2002—2003 роках — перший заступник Голови Держкомітету у справах охорони державного кордону України — Командувача Прикордонних військ України.
З 22 серпня 2002 року — генерал-лейтенант.
У 2003—2011 роках — перший заступник Голови Державної прикордонної служби України — директор Департаменту по роботі з особовим складом.
З 21 серпня 2007 року — генерал-полковник.
У 2011—2014 роках — директор Департаменту персоналу Адміністрації Державної прикордонної служби України.
5 березня 2014 року, під час вторгнення на суверенну територію України «невідомих формувань в російській уніформі» був викрадений біля військової частини під Ялтою — за свідченнями очевидця: «російські байкери зупинили авто, порізали шини та забрали прикордонника». В ході оперативного розслідування того ж дня вдалося встановити його місце перебування, після успішних переговорів звільнений.
З 25 березня 2014 року по 3 липня 2014 року — виконувач обов'язків Міністра оборони України.
З 2 квітня по 5 липня 2014 року — член Ради національної безпеки та оборони України.
Був призначений Головою міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави.
З 3 липня 2014 року — заступник Секретаря Ради національної безпеки та оборони України, а з 17 лютого 2015 року по 27 липня 2021 року — перший заступник Секретаря РНБО.
З 2 серпня 2021 року по 23 лютого 2022 року — у розпорядженні Міністра оборони України.
З 24 лютого 2022 року по 15 серпня 2022 року — начальник штабу — заступник начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
З 16 серпня 2022 року — начальник Національного університету оборони України.
Громадська діяльність
Входить до Поважної ради Громадської ініціативи «Орден святого Пантелеймона».
Державні нагороди
- Медаль «За військову службу Україні» (23 листопада 1998) — за зразкове виконання військового обов'язку, досягнення високих показників у бойовій і професійній підготовці.
- Медаль «Захиснику Вітчизни». (14 жовтня 1999).
- Орден «За заслуги» III ст. (20 грудня 2003) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності і безпеки України, мужність і високий професіоналізм, проявлені при виконанні службових обов'язків.
- Орден «За заслуги» II ст. (23 серпня 2011) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди 20-ї річниці незалежності України.
- Орден «За заслуги» I ст. (4 грудня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України.
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України.
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (17 березня 2023) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку.
- нагороджений відзнаками Міністерства оборони України «Доблесть і честь» (2001), «Ветеран військової служби», нагрудним знаком «За заслуги перед ЗС України» (2011), почесним нагрудним знаком «Слава і честь» (2020), медалями «10 років Збройним Силам України» (2001), «За зміцнення обороноздатності» (2021), «Золотий тризуб» (2023).
- нагороди колишнього СРСР: медаль «За бездоганну службу» ІІІ ст. (1986), Медаль «За бойові заслуги» (1986), «За відмінність у військовій службі» І ст. (1987), «70 років ЗС СРСР» (1988), «За бездоганну службу» ІІ ст. (1991), Орден Червоної Зірки (1991), Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ст. (1991).
Примітки
- Про призначення М. Коваля Першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України [ 17 Жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Указ Президента України № 321/2021 від 27 липня 2021 року «Про звільнення М.Коваля з посади Першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України» [ 27 Липня 2021 у Wayback Machine.] - . Архів оригіналу за 8 Листопада 2018. Процитовано 25 Березня 2014.
- . Архів оригіналу за 25 Лютого 2022. Процитовано 25 Березня 2014.
- . Архів оригіналу за 25 Квітня 2014. Процитовано 25 Березня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 Грудня 2018. Процитовано 5 Липня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 Жовтня 2017. Процитовано 8 Листопада 2016.
- Указ Президента України від 20 грудня 2019 року № 922/2019 «Про призначення М.Коваля головою міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави»
- . Архів оригіналу за 12 Травня 2019. Процитовано 16 Листопада 2016.
- Поважна рада. Орден Святого Пантелеймона. Процитовано 17 квітня 2024.
- . Архів оригіналу за 30 Листопада 2018. Процитовано 25 Березня 2014.
- . Архів оригіналу за 24 Квітня 2014. Процитовано 24 Квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 9 Липня 2014. Процитовано 25 Березня 2014.
- . Архів оригіналу за 30 Вересня 2018. Процитовано 25 Березня 2014.
- Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 17 березня 2023 року № 162/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Посилання
- Невідомі викрали генерал-полковника в Криму [ 6 Березня 2014 у Wayback Machine.]
Попередник: | ТВО Міністра оборони України 25 березня 2014 — 3 липня 2014 | Наступник: |
Тенюх Ігор Йосипович 27 лютого 2014 — 25 березня 2014 | Гелетей Валерій Вікторович 3 липня 2014 — 14 жовтня 2014 |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Koval Miha jlo Volodi mirovich Koval nar 26 lyutogo 1956 Izyaslav Hmelnicka oblast Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij vijskovik general polkovnik doktor vijskovih nauk Vikonuvav obov yazki ministra oboroni Ukrayini 25 3 2014 3 7 2014 Pershij zastupnik Sekretarya Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini 17 02 2015 27 7 2021 Nachalnik Nacionalnogo universitetu oboroni Ukrayini Mihajlo Volodimirovich Koval General polkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya 26 lyutogo 1956 1956 02 26 68 rokiv Izyaslav Hmelnicka oblast Ukrayinska RSR SRSRAlma Mater Nacionalnij universitet oboroni Ukrayini i Vijskova akademiya imeni M V FrunzeVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1979 doteperPrinalezhnist SRSR UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk DPS UkrayiniVijni bitvi Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu Konflikt shodo ostrova TuzlaKomanduvannyaV o ministra oboroni Ukrayini25 bereznya 2014 3 lipnya 2014PoperednikTenyuh Igor JosipovichNastupnikGeletej Valerij ViktorovichNagorodi ta vidznakiNagorodi Ukrayini Orden Za zaslugi I stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Medal Za vijskovu sluzhbu Ukrayini Yuvilejna medal 25 rokiv nezalezhnosti Ukrayini Vidznaka Doblest i chest Ministerstvo oboroni Ukrayini Vidznaka Veteran vijskovoyi sluzhbi Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal 10 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini Ministerstvo oboroni Ukrayini Medal Za sumlinnu sluzhbu II st Ministerstvo oboroni Ukrayini Nagorodi SRSR ta inshih derzhav Medal Za bojovi zaslugi Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu II st SRSR Medal Za bezdogannu sluzhbu III st SRSR Koval Mihajlo Volodimirovich u VikishovishiZhittyepisU 1979 roci zakinchiv U 1979 1983 rokah komandir vzvodu a zgodom komandir roti okremogo inzhenerno sapernogo bataljonu povitryanodesantnoyi diviziyi U 1983 1984 rokah nachalnik navchalnogo centru povitryanodesantnoyi diviziyi U 1984 1987 rokah zastupnik komandira bataljonu komandir bataljonu parashutno desantnogo polku povitryanodesantnoyi diviziyi U 1987 1990 rokah sluhach komandnogo fakultetu u Vijskovij akademiyi im Frunze U 1990 1995 rokah zastupnik komandira okremoyi povitryanodesantnoyi brigadi a zgodom zastupnik nachalnika j nachalnik navchalnogo centru pidgotovki molodshih specialistiv povitryanodesantnih brigad U 1995 1997 rokah sluhach fakultetu pidgotovki specialistiv operativno strategichnogo rivnya Akademiyi Zbrojnih Sil Ukrayini U 1997 1999 rokah nachalnik shtabu ta komandir 30 yi tankovoyi diviziyi 8 go armijskogo korpusu Z 20 serpnya 1999 roku general major U 1999 2001 rokah nachalnik shtabu pershij zastupnik komanduvacha 13 armijskogo korpusu U 2001 2002 rokah nachalnik shtabu pershij zastupnik nachalnika Golovnogo upravlinnya vnutrishnih vijsk MVS Ukrayini U 2002 2003 rokah pershij zastupnik Golovi Derzhkomitetu u spravah ohoroni derzhavnogo kordonu Ukrayini Komanduvacha Prikordonnih vijsk Ukrayini Z 22 serpnya 2002 roku general lejtenant U 2003 2011 rokah pershij zastupnik Golovi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini direktor Departamentu po roboti z osobovim skladom Z 21 serpnya 2007 roku general polkovnik U 2011 2014 rokah direktor Departamentu personalu Administraciyi Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini 5 bereznya 2014 roku pid chas vtorgnennya na suverennu teritoriyu Ukrayini nevidomih formuvan v rosijskij uniformi buv vikradenij bilya vijskovoyi chastini pid Yaltoyu za svidchennyami ochevidcya rosijski bajkeri zupinili avto porizali shini ta zabrali prikordonnika V hodi operativnogo rozsliduvannya togo zh dnya vdalosya vstanoviti jogo misce perebuvannya pislya uspishnih peregovoriv zvilnenij Z 25 bereznya 2014 roku po 3 lipnya 2014 roku vikonuvach obov yazkiv Ministra oboroni Ukrayini Z 2 kvitnya po 5 lipnya 2014 roku chlen Radi nacionalnoyi bezpeki ta oboroni Ukrayini Buv priznachenij Golovoyu mizhvidomchoyi robochoyi grupi z pidgotovki propozicij shodo zmicnennya oboronozdatnosti derzhavi Z 3 lipnya 2014 roku zastupnik Sekretarya Radi nacionalnoyi bezpeki ta oboroni Ukrayini a z 17 lyutogo 2015 roku po 27 lipnya 2021 roku pershij zastupnik Sekretarya RNBO Z 2 serpnya 2021 roku po 23 lyutogo 2022 roku u rozporyadzhenni Ministra oboroni Ukrayini Z 24 lyutogo 2022 roku po 15 serpnya 2022 roku nachalnik shtabu zastupnik nachalnika Nacionalnogo universitetu oboroni Ukrayini imeni Ivana Chernyahovskogo Z 16 serpnya 2022 roku nachalnik Nacionalnogo universitetu oboroni Ukrayini Gromadska diyalnistVhodit do Povazhnoyi radi Gromadskoyi iniciativi Orden svyatogo Pantelejmona Derzhavni nagorodiMedal Za vijskovu sluzhbu Ukrayini 23 listopada 1998 za zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku dosyagnennya visokih pokaznikiv u bojovij i profesijnij pidgotovci Medal Zahisniku Vitchizni 14 zhovtnya 1999 Orden Za zaslugi III st 20 grudnya 2003 za osoblivi zaslugi u zahisti derzhavnogo suverenitetu teritorialnoyi cilisnosti oboronozdatnosti i bezpeki Ukrayini muzhnist i visokij profesionalizm proyavleni pri vikonanni sluzhbovih obov yazkiv Orden Za zaslugi II st 23 serpnya 2011 za vagomij osobistij vnesok u zahist derzhavnogo suverenitetu zabezpechennya konstitucijnih prav i svobod gromadyan zmicnennya ekonomichnoyi bezpeki derzhavi sumlinne i bezdoganne sluzhinnya Ukrayinskomu narodovi ta z nagodi 20 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Orden Za zaslugi I st 4 grudnya 2014 za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi visokij profesionalizm ta z nagodi Dnya Zbrojnih Sil Ukrayini Orden Bogdana Hmelnickogo III st 2 grudnya 2016 za osobistij vnesok u zmicnennya oboronozdatnosti Ukrayinskoyi derzhavi muzhnist samoviddanist i visokij profesionalizm viyavleni pid chas vikonannya vijskovogo obov yazku ta z nagodi Dnya Zbrojnih Sil Ukrayini Orden Bogdana Hmelnickogo II st 17 bereznya 2023 za osobistu muzhnist i samoviddani diyi viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini zrazkove vikonannya vijskovogo obov yazku nagorodzhenij vidznakami Ministerstva oboroni Ukrayini Doblest i chest 2001 Veteran vijskovoyi sluzhbi nagrudnim znakom Za zaslugi pered ZS Ukrayini 2011 pochesnim nagrudnim znakom Slava i chest 2020 medalyami 10 rokiv Zbrojnim Silam Ukrayini 2001 Za zmicnennya oboronozdatnosti 2021 Zolotij trizub 2023 nagorodi kolishnogo SRSR medal Za bezdogannu sluzhbu III st 1986 Medal Za bojovi zaslugi 1986 Za vidminnist u vijskovij sluzhbi I st 1987 70 rokiv ZS SRSR 1988 Za bezdogannu sluzhbu II st 1991 Orden Chervonoyi Zirki 1991 Orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III st 1991 PrimitkiPro priznachennya M Kovalya Pershim zastupnikom Sekretarya Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini 17 Zhovtnya 2017 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini 321 2021 vid 27 lipnya 2021 roku Pro zvilnennya M Kovalya z posadi Pershogo zastupnika Sekretarya Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini 27 Lipnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 8 Listopada 2018 Procitovano 25 Bereznya 2014 Arhiv originalu za 25 Lyutogo 2022 Procitovano 25 Bereznya 2014 Arhiv originalu za 25 Kvitnya 2014 Procitovano 25 Bereznya 2014 Arhiv originalu za 17 Grudnya 2018 Procitovano 5 Lipnya 2014 Arhiv originalu za 4 Zhovtnya 2017 Procitovano 8 Listopada 2016 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 20 grudnya 2019 roku 922 2019 Pro priznachennya M Kovalya golovoyu mizhvidomchoyi robochoyi grupi z pidgotovki propozicij shodo zmicnennya oboronozdatnosti derzhavi Arhiv originalu za 12 Travnya 2019 Procitovano 16 Listopada 2016 Povazhna rada Orden Svyatogo Pantelejmona Procitovano 17 kvitnya 2024 Arhiv originalu za 30 Listopada 2018 Procitovano 25 Bereznya 2014 Arhiv originalu za 24 Kvitnya 2014 Procitovano 24 Kvitnya 2014 Arhiv originalu za 9 Lipnya 2014 Procitovano 25 Bereznya 2014 Arhiv originalu za 30 Veresnya 2018 Procitovano 25 Bereznya 2014 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 grudnya 2014 roku 915 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 2 grudnya 2016 roku 538 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 17 bereznya 2023 roku 162 2023 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini PosilannyaNevidomi vikrali general polkovnika v Krimu 6 Bereznya 2014 u Wayback Machine Poperednik TVO Ministra oboroni Ukrayini 25 bereznya 2014 3 lipnya 2014 Nastupnik Tenyuh Igor Josipovich 27 lyutogo 2014 25 bereznya 2014 Geletej Valerij Viktorovich 3 lipnya 2014 14 zhovtnya 2014