Ро́динське — місто Покровської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. На початок 2019 року у місті налічувалося 10114 мешканців. Розташоване неподалік від залізничного вузла Покровськ та залізничної станції Родинська, яка з 2009 року здійснює лише вантажні операції.
Родинське | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Покровський район | ||||||||
Громада | Покровська міська громада | ||||||||
Засноване | 1950 | ||||||||
Статус міста | з 1962 року | ||||||||
Населення | ▼ 9 850 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 6.7 км² | ||||||||
Густота населення | 1543.6 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 85310—87315 | ||||||||
Телефонний код | +380-6239 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 190 м | ||||||||
Назва мешканців | родинча́нин, родинча́нка, родинча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Родинська | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 58 км | ||||||||
- залізницею | 66 км | ||||||||
- автошляхами | 75,3 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 536 км | ||||||||
- залізницею | 735 км | ||||||||
- автошляхами | 616 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 85310, Донецька обл., Покровська міськрада, м. Родинське, вул. Краснолиманська, 23 | ||||||||
Вебсторінка | Сторінка на сайті Покровської міськради | ||||||||
Міський голова | Андрійченко Катерина Сергіївна | ||||||||
Родинське у Вікісховищі
|
Географія
З північної та західної сторін до території міста примикають землі Добропільського району, зі східної — землі Новоекономічної селищної ради, з південної — Рівненської сільської ради Покровського району. Біля міста проходить автомобільна дорога Т 0515 та залізниця, станція Родинська.
Історія
Засноване в 1950 році у зв'язку з будівництвом вугільних шахт. Місто також будували шахтобудівники, — вони ж і поставили на території сучасного міста свої намети. Це було перше житло в майбутньому місті. У 2000 році мешканці відзначили 50-річчя рідного міста.
Походження назви міста Родинське таке. В 20-х роках території вугільного родовища на північ від Каракубової балки (північна частина сучасного міста Мирноград) називалися Родинською ділянкою, яка дала свою назву майбутньому місту. Назва ділянки, в свою чергу, походять від російської назви хутора на північний захід від сучасного Мирнограда — Родіна (тобто, Батьківщина). Запаси вугілля тут були попередньо розвідані ще на початку ХХ століття.
Старі назви сучасного міста Родинське — селище шахти «Родинська» № 2, а ще раніше — об'єднане селище шахт «Родинська» № 2, «Краснолиманська» і «Запорізька». Площа об'єднаного шахтного селища, згідно з економічно-територіальною довідкою за 1951 рік, становила 260 га, населення — 2025 чол. Загальний селищний житлофонд тоді становив 6298 кв. м. Було розпочато будівництво 30 індивідуальних будинків з терміном здачі в 1954 році. У селищі працювали: 2 будуправління тресту «Красноармійськшахтобуд», школа на 280 учнів, школа робітничої молоді, їдальня на 100 місць, 2 магазини, перукарня, шахтний медпункт. На III квартал 1954 року було заплановано відкриття медамбулаторії, дитсадка на 100 місць. За рахунок шахти «Родинська» № 2 планувалося відкрити дитячі ясла на 68 місць, клуб на 330 місць, лазню. За рахунок шахти «Краснолиманська» — іще одні дитячі ясла, також на 68 місць, хлібопекарню з продуктивністю 10 т/добу.
Розвідувальні роботи під закладання шахти «Родинська» № 2 почалися в 1947 році, а в 1949 році приступили безпосередньо до її будівництва. На початку 50-х років шахти міста продовжували будуватися: пуск в експлуатацію шахти «Родинська» № 2 з проектною потужністю 1000 т/добу планувався в 1954 році; «Краснолиманська» — з проектною потужністю 4000 т/добу — в 1957 році (в реальності, була відкрита в 1958 році); «Запорізька» — з проектною потужністю 1000 т/добу — в 1956 році. У 1960 році в дію вступила центральна збагачувальна фабрика «Краснолиманська». Зараз шахта «Родинська» (колишня «Родинська» № 2) і «Вугільна компанія» Краснолиманська «(включає в себе шахту-гігант і збагачувальну фабрику) — містоутворюючі підприємства Родинського. Зараз ДП „Вугільна компанія“ Краснолиманська», передані для розробки перспективні площі вугільного родовища на ділянці «Гапєєвска».
З 1962 року Родинське — місто районного підпорядкування. Тут вже діяли 11 бібліотек, 2 з яких — технічні. Відкрилися: Будинок культури, Палац піонерів і школярів, 3 школи, 7 дитсадків (нині працюють 4), музична школа, лікарняне містечко, пізніше — Будинок побуту і ресторан (згорів в середині 70-х років і не був відновлений).
Економіка
Народногосподарський профіль міста визначає вугледобувна промисловість, яка представлена шахтами:
- Державне підприємство "Вугільна компанія «Краснолиманська» (директор Волотковський Сергій Миколайович). Промисловий запас підприємства становить 234 млн 583 тис. т, вугілля марки «Ж».
- Шахта «Краснолиманська» розпочала свою роботу в 1958 році. Вже в 1959 році було досягнуто небувалих для Донецького краю темпів проходки. В 1967 році підприємство досягло всесвітнього рекорду — видано на гора 110 тисяч тонн вугілля за 31 робочий день.
- Вугільне підприємство «Родинське» в/о «Покровськвугілля» (директор Гнілов Іван Гаврилович).
- Шахта «Родинська» — підприємство високої культури та організації. Здана до експлуатації 25 грудня 1954 року.
Населення
За даними перепису 2001 року населення міста становило 11988 осіб, із них 23,23 % зазначили рідною мову українську, 75,91 % — російську, 0,33 % — вірменську, 0,14 % — білоруську, 0,04 % — румунську, 0,02 % — болгарську, німецьку, польську та грецьку, а також 0,01 % — гагаузьку мову.
Житловий фонд
Житловий фонд за даними міського відділу статистики становить 250.0 тис. м² загальної площі. Багато — та малоетажний житловий фонд розташовано в південній частині міста, з якого 146 будинків Об'єднення співласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та 54 комунальних будинків яке обслуговує Приватне Підприємство "Керуюча компанія "Стандарт", створенє у кінці 2019 року. Північна частина міста забудована садибами. В цій частині міста основна проблема — підробітка шахти «Родинська».
Транспорт
У західній частині міста проходить залізнична магістраль МПС «Покровськ-Дубове». Паралельно — автодорога територіального значення Т 0515 (Костянтинопіль—Олександрівка).
Історичні фотографії
- Родинське
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
Уродженці
- Малайчук Владислав Сергійович (1999—2022) — старший солдат окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Шрамко Костянтин Миколайович (1966—2016) — молодший сержант Збройних сил України учасник російсько-української війни
Примітки
- Родинське // Географічна енциклопедія України — 1993. — С. 138.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Олійников М., Ємець Є. Місто, якому п'ятнадцять [Родинське] // Маяк, № 208 (6196), 22.10.1967.
- Экономическая справка на проектируемый к организации Родинский поселковый совет Красноармейского района Сталинской области / Экономическо - территориальные справки сельсоветов Красноармейского района за 1951 год // Государственный архив Донецкой области, фонд № Р-1475, опись № 2, дело № 103.
- Подзолкин М.А. (1985). Красноармейск: Путеводитель. Донецк.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 серпня 2015.
- В Родинському увіковічнили Героя(рос.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ro dinske misto Pokrovskoyi miskoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti v Ukrayini Na pochatok 2019 roku u misti nalichuvalosya 10114 meshkanciv Roztashovane nepodalik vid zaliznichnogo vuzla Pokrovsk ta zaliznichnoyi stanciyi Rodinska yaka z 2009 roku zdijsnyuye lishe vantazhni operaciyi RodinskeGerb Rodinskogo Prapor RodinskogoOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Pokrovskij rajonGromada Pokrovska miska gromadaZasnovane 1950Status mista z 1962 rokuNaselennya 9 850 01 01 2022 Plosha 6 7 km Gustota naselennya 1543 6 osib km Poshtovi indeksi 85310 87315Telefonnij kod 380 6239Koordinati 48 21 11 pn sh 37 12 36 sh d H G OVisota nad rivnem morya 190 mNazva meshkanciv rodincha nin rodincha nka rodincha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya RodinskaDo obl resp centru fizichna 58 km zalizniceyu 66 km avtoshlyahami 75 3 kmDo Kiyeva fizichna 536 km zalizniceyu 735 km avtoshlyahami 616 kmMiska vladaAdresa 85310 Donecka obl Pokrovska miskrada m Rodinske vul Krasnolimanska 23Vebstorinka Storinka na sajti Pokrovskoyi miskradiMiskij golova Andrijchenko Katerina SergiyivnaRodinske u Vikishovishi KartaRodinskeRodinskeU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rodinske znachennya GeografiyaZ pivnichnoyi ta zahidnoyi storin do teritoriyi mista primikayut zemli Dobropilskogo rajonu zi shidnoyi zemli Novoekonomichnoyi selishnoyi radi z pivdennoyi Rivnenskoyi silskoyi radi Pokrovskogo rajonu Bilya mista prohodit avtomobilna doroga T 0515 ta zaliznicya stanciya Rodinska IstoriyaZasnovane v 1950 roci u zv yazku z budivnictvom vugilnih shaht Misto takozh buduvali shahtobudivniki voni zh i postavili na teritoriyi suchasnogo mista svoyi nameti Ce bulo pershe zhitlo v majbutnomu misti U 2000 roci meshkanci vidznachili 50 richchya ridnogo mista Pohodzhennya nazvi mista Rodinske take V 20 h rokah teritoriyi vugilnogo rodovisha na pivnich vid Karakubovoyi balki pivnichna chastina suchasnogo mista Mirnograd nazivalisya Rodinskoyu dilyankoyu yaka dala svoyu nazvu majbutnomu mistu Nazva dilyanki v svoyu chergu pohodyat vid rosijskoyi nazvi hutora na pivnichnij zahid vid suchasnogo Mirnograda Rodina tobto Batkivshina Zapasi vugillya tut buli poperedno rozvidani she na pochatku HH stolittya Stari nazvi suchasnogo mista Rodinske selishe shahti Rodinska 2 a she ranishe ob yednane selishe shaht Rodinska 2 Krasnolimanska i Zaporizka Plosha ob yednanogo shahtnogo selisha zgidno z ekonomichno teritorialnoyu dovidkoyu za 1951 rik stanovila 260 ga naselennya 2025 chol Zagalnij selishnij zhitlofond todi stanoviv 6298 kv m Bulo rozpochato budivnictvo 30 individualnih budinkiv z terminom zdachi v 1954 roci U selishi pracyuvali 2 budupravlinnya trestu Krasnoarmijskshahtobud shkola na 280 uchniv shkola robitnichoyi molodi yidalnya na 100 misc 2 magazini perukarnya shahtnij medpunkt Na III kvartal 1954 roku bulo zaplanovano vidkrittya medambulatoriyi ditsadka na 100 misc Za rahunok shahti Rodinska 2 planuvalosya vidkriti dityachi yasla na 68 misc klub na 330 misc laznyu Za rahunok shahti Krasnolimanska ishe odni dityachi yasla takozh na 68 misc hlibopekarnyu z produktivnistyu 10 t dobu Rozviduvalni roboti pid zakladannya shahti Rodinska 2 pochalisya v 1947 roci a v 1949 roci pristupili bezposeredno do yiyi budivnictva Na pochatku 50 h rokiv shahti mista prodovzhuvali buduvatisya pusk v ekspluataciyu shahti Rodinska 2 z proektnoyu potuzhnistyu 1000 t dobu planuvavsya v 1954 roci Krasnolimanska z proektnoyu potuzhnistyu 4000 t dobu v 1957 roci v realnosti bula vidkrita v 1958 roci Zaporizka z proektnoyu potuzhnistyu 1000 t dobu v 1956 roci U 1960 roci v diyu vstupila centralna zbagachuvalna fabrika Krasnolimanska Zaraz shahta Rodinska kolishnya Rodinska 2 i Vugilna kompaniya Krasnolimanska vklyuchaye v sebe shahtu gigant i zbagachuvalnu fabriku mistoutvoryuyuchi pidpriyemstva Rodinskogo Zaraz DP Vugilna kompaniya Krasnolimanska peredani dlya rozrobki perspektivni ploshi vugilnogo rodovisha na dilyanci Gapyeyevska Z 1962 roku Rodinske misto rajonnogo pidporyadkuvannya Tut vzhe diyali 11 bibliotek 2 z yakih tehnichni Vidkrilisya Budinok kulturi Palac pioneriv i shkolyariv 3 shkoli 7 ditsadkiv nini pracyuyut 4 muzichna shkola likarnyane mistechko piznishe Budinok pobutu i restoran zgoriv v seredini 70 h rokiv i ne buv vidnovlenij EkonomikaNarodnogospodarskij profil mista viznachaye vugledobuvna promislovist yaka predstavlena shahtami Derzhavne pidpriyemstvo Vugilna kompaniya Krasnolimanska direktor Volotkovskij Sergij Mikolajovich Promislovij zapas pidpriyemstva stanovit 234 mln 583 tis t vugillya marki Zh Shahta Krasnolimanska rozpochala svoyu robotu v 1958 roci Vzhe v 1959 roci bulo dosyagnuto nebuvalih dlya Doneckogo krayu tempiv prohodki V 1967 roci pidpriyemstvo dosyaglo vsesvitnogo rekordu vidano na gora 110 tisyach tonn vugillya za 31 robochij den Vugilne pidpriyemstvo Rodinske v o Pokrovskvugillya direktor Gnilov Ivan Gavrilovich Shahta Rodinska pidpriyemstvo visokoyi kulturi ta organizaciyi Zdana do ekspluataciyi 25 grudnya 1954 roku NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 11988 osib iz nih 23 23 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 75 91 rosijsku 0 33 virmensku 0 14 bilorusku 0 04 rumunsku 0 02 bolgarsku nimecku polsku ta grecku a takozh 0 01 gagauzku movu Zhitlovij fondZhitlovij fond za danimi miskogo viddilu statistiki stanovit 250 0 tis m zagalnoyi ploshi Bagato ta maloetazhnij zhitlovij fond roztashovano v pivdennij chastini mista z yakogo 146 budinkiv Ob yednennya spivlasnikiv bagatokvartirnih budinkiv OSBB ta 54 komunalnih budinkiv yake obslugovuye Privatne Pidpriyemstvo Keruyucha kompaniya Standart stvorenye u kinci 2019 roku Pivnichna chastina mista zabudovana sadibami V cij chastini mista osnovna problema pidrobitka shahti Rodinska TransportU zahidnij chastini mista prohodit zaliznichna magistral MPS Pokrovsk Dubove Paralelno avtodoroga teritorialnogo znachennya T 0515 Kostyantinopil Oleksandrivka Istorichni fotografiyiRodinske 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25UrodzhenciMalajchuk Vladislav Sergijovich 1999 2022 starshij soldat okremogo zagonu specialnogo priznachennya NGU Azov Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Shramko Kostyantin Mikolajovich 1966 2016 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijniPrimitkiRodinske Geografichna enciklopediya Ukrayini 1993 S 138 d Track Q12094748 Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Olijnikov M Yemec Ye Misto yakomu p yatnadcyat Rodinske Mayak 208 6196 22 10 1967 Ekonomicheskaya spravka na proektiruemyj k organizacii Rodinskij poselkovyj sovet Krasnoarmejskogo rajona Stalinskoj oblasti Ekonomichesko territorialnye spravki selsovetov Krasnoarmejskogo rajona za 1951 god Gosudarstvennyj arhiv Doneckoj oblasti fond R 1475 opis 2 delo 103 Podzolkin M A 1985 Krasnoarmejsk Putevoditel Doneck Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 17 serpnya 2015 V Rodinskomu uvikovichnili Geroya ros LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Ce nezavershena stattya z geografiyi Doneckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi