Єнс Столтенберг

Єнс Столтенберг, також Столтенберґ (норв. Jens Stoltenberg; нар. 16 березня 1959, Осло, Норвегія) — норвезький державний і політичний діяч. Прем'єр-міністр Норвегії (2000–2001 і 2005–2013). З 1 жовтня 2014 — Генеральний секретар НАТО.

Єнс Столтенберг
бук. Jens Stoltenberg
Єнс Столтенберг Столтенберг 2022 року
13-й Генеральний секретар НАТО
Нині на посаді
На посаді з	1 жовтня 2014
Попередник	Андерс Фог Расмуссен
20-й Прем'єр-міністр Норвегії
17 жовтня 2005 — 16 жовтня 2013
Попередник	Х'єль Магне Бунневік
Наступник	Ерна Солберг
18-й Прем'єр-міністр Норвегії
3 березня 2000 — 19 жовтня 2001
Попередник	Х'єль Магне Бунневік
Наступник	Х'єль Магне Бунневік
Народився	16 березня 1959(1959-03-16) (65 років) Осло, Норвегія
Відомий як	економіст, політик, державний діяч
Місце роботи	НАТО
Країна	Норвегія
Alma mater	^d (1987), ^d, ^d і Університет Осло
Політична партія	Норвезька робітнича партія
Батько	Торвалл Столтенберґ^[1]
Мати	^d^[1]
У шлюбі з	^d^[2]
Діти	^d
Нагороди	^d (2005) премія Пер Гюнта (2012) ^d (2003) ^d (2012) ^d (2023) ^d (2023) ^d (2023) ^d (2017) ^d (2024)
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походить з відомої в норвезькій політиці родини. Його батько Торвалл Столтенберг обіймав посаду міністра закордонних справ Норвегії.

Почав свою кар'єру як журналіст у тоді впливовій газеті «Arbeiderbladet», що була офіційним рупором норвезьких лівих. Очолював молодіжне крило Норвезької робітничої партії у 1985–1989. Міністр торгівлі та енергетики у 1993–1996 в уряді Ґру Гарлем Брунтланн. Міністр фінансів у 1996–1997 в уряді Турб'єрна Ягланда.

У березні 2000 очолив уряд країни. Кабінет проіснував трохи більше року. На чергових парламентських виборах 10 вересня 2001 Норвезька робітнича партія отримала один зі своїх найгірших результатів за всю історію, набравши лише 24 відсотків голосів виборців.

В умовах внутрішньопартійної кризи змінив Турб'єрна Ягланда на посаді голови партії і очолив Норвезьку робітничу партію у 2002 році. Зміг привести її до перемоги на парламентських виборах. За результатами парламентських виборів 12 вересня 2005 Норвезька партія змогла сформувати керівну коаліцію з центристами і Соціалістичною лівою партією. 17 жовтня 2005 уряд під керівництвом Єнса Столтенберга розпочав роботу.

За результатами парламентських виборів, що пройшли 13 вересня 2009, Норвезька робітнича партія, разом зі своїми союзниками по коаліції, змогла отримати незначну більшість місць у парламенті, що дало можливість Єнсу Столтенбергу знову сформувати уряд. 20 жовтня 2009 Столтенберг представив новий склад кабінету міністрів країни. Одним із головних відмінностей нового складу уряду від колишнього була наявність повної гендерної рівності. Серед міністрів було десять чоловіків і десять жінок. 16 жовтня 2013 покинув посаду прем'єр-міністра внаслідок поразки його партії на парламентських виборах у вересні.

Робота в НАТО

1 жовтня 2014 вступив на посаду Генерального секретаря НАТО. Він був обраний на цей пост 28 березня Північноатлантичною радою. У вересні 2014 заявив про те, що українське питання стане пріоритетним для нього.

Повноваження Єнса Столтенберга як генсека НАТО мали завершитись 30 вересня 2022 року, однак у березні 2022 року, через російське вторгнення в Україну, його повноваження продовжили ще на рік — до 30 вересня 2023 року.

У червні 2023 року країни НАТО погодилися продовжити мандат Столтенберґа. Та 30 серпня 2023 року він заявив, що не погодиться на продовження мандата.

28 вересня Єнс прибув з неоголошеним візитом до Києва.

Після завершення повноважень

Очікується, що, завершивши діяльність на посаді Генерального секретаря НАТО, Єнс Столтенберг очолить центральний банк Норвегії. Про це оголосили на урядовому порталі Норвегії.

Нагороди

• Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 4 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі

Галерея

Примітки

1. https://www.stortinget.no/no/Representanter-og-komiteer/Representantene/Representantfordeling/Representant/?perid=JES&tab=Biography
2. ANDERSEN M. A., SKARVØY L. J. Stoltenberg vil ikke vurdere om forloveren må gå — Verdens Gang, 2012.
   d:Track:Q1139355
3. . Голос Америки (українською) . 14 січня 2022. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
4. . Радіо Свобода (українською) . 23 грудня 2021. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
5. . Польське Радіо (українською) . 14 січня 2022. Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
6. Mitte-Links-Regierung bleibt wohl im Amt [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.](нім.)
7. Норвезький король затвердив новий уряд
8. . Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
9. Майбутній чільник НАТО вважає українське питання пріоритетним
10. . www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
11. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
12. Повноваження Столтенберга на посаді генсека НАТО продовжили на рік. Укрінформ (українською) . 24 березня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
13. У НАТО погодилися продовжити мандат Столтенберґа — дипломати. 29.06.2023
14. Столтенберг заявив, що не буде генсеком НАТО ще рік. 31.08.2023, 00:14
15. До Києва з візитом прибув генсек НАТО Столтенберг. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 вересня 2023.
16. Указ Президента України від 4 вересня 2023 року № 556/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

• Офіційний сайт [ 22 серпня 2014 у Wayback Machine.]