Зо́лото (хімічний знак — , лат. aurum; а́урум, а́врум) — хімічний елемент з атомним номером 79 (один з вищих елементів атомного номера, які трапляються в природі), що належить до 11-ї групи, 6-го періоду періодичної системи хімічних елементів.
Проста речовина — зо́лото. У чистому вигляді це яскравий, злегка червонувато-жовтий, щільний, м’який, пластичний метал. Хімічно, золото є перехідним металом. Один з найменш реакційноздатних хімічних елементів і є твердим за нормальних умов. Золото часто трапляється у вільному елементарному (самородному) вигляді, як самородки або зерна, у гірських породах, жилах та в алювіальних відкладах. Зустрічається у твердому розчині з рідним елементом срібло (як електрум), а також природним чином у сплавах з міддю та паладієм. Рідше зустрічається в мінералах у вигляді сполук золота, часто з телуром (золоті телуриди).
Золото стійке до більшості кислот, однак розчиняється у царській воді (суміші нітратної та хлоридної кислот). Золото не розчиняється в нітратній кислоті, яка розчиняє срібло та неблагородні метали — властивість, яку здавна використовували для очищення золота та підтвердження присутності золота в металевих предметах, що породжує термін кислотний тест. Золото також розчиняється в лужних розчинах ціаніду, які використовують у гірничих справах та гальваніці. Золото розчиняється в ртуті, утворюючи сплави амальгами, однак це не є хімічною реакцію.
Будучи порівняно рідкісним елементом, золото є дорогоцінним металом, який використовули для карбування монет, ювелірних виробів та інших видів мистецтва протягом усієї історії. У минулому золотий стандарт часто застосовували в якості грошово-кредитної політики, однак золоті монети перестали карбувати як обігову валюту в 1930-х роках, а після 1971 року світовий золотий стандарт замінила фіатна валютна система.
Походження назви
Слово «золото» походить із прасл. zolto. З ним споріднені сх.-лит. žeĩtas «золотий», «золотаво-жовтий», латис. zèlts (‹*g’helt) «золото»; з іншим вокалізмом: гот. gulþ, нім. gold, англ. gold (‹*gʼhl̥t-); далі санскр. हिरण्य (híraṇya IAST), авест. zaranya, ос. zærījnæ «золото», так само санскр. हरि (hari IAST) «жовтий, золотистий, зеленуватий».
У староукраїнській мові метал мав назви «злато» (староцерк.-слов. злато) і «злото» (пол. złoto), що нині застаріли й трапляються переважно у фольклорі або зі стилістичною метою їх вживають у поезії.
Загальна інформація
Золото має атомну масу 196,966569. Воно належить до благородних металів. Це мʼякий яскраво-жовтий важкий метал. Кристалічна ґратка золота кубічна ґранецентрована.
Походження
Золото, як й інші важкі елементи (платина, уран, тощо) народжується в підсумку ядерного синтезу в ядрах нейтронних зірок. Внаслідок вибухів чи зіткнень таких зірок, елементи металу потрапляють в космічний простір після чого опиняються на різних космічних тілах (в т. ч. на планетах). Нейтронні зорі є найменшими, найщільнішими і найекзотичнішими зірками у Всесвіті звідси й можливе пояснення рідкісного поширення цього металу на Землі.
Фізичні властивості
Густина золота (при 20 °C) 19320 кг/м³; tпл = 1046,5 °C; теплопровідність (при 0 °C) 311,48 Вт/(м·К), питома теплоємність (при 0 °C і тиску 1 атм) 132,3 Дж/(кг·К); питомий опір (при 0 °C) 2,065·10-8 Ом·см, електропровідність по відношенню до міді (при 0 °C) 75,0 %; коефіцієнт лінійного розширення (0–100 °C) 14,6·10-6 К-1; для випаленого золота межа міцності при розтягненні 100–140 МПа; твердість за Брінеллем 18,9·10 МПа. 3олото має найвищі в порівнянні з усіма іншими металами пластичність і ковкість. Воно легко розплющується на найтонші листочки — сусальне золото. Так, 1 г золота можна розплющити в лист площею 1 м². Золото легко полірується.
Хімічні властивості
3олото має виняткову хімічну інертність, це метал, на який не діють розведені і концентровані кислоти окрім дуже сильних окисників, таких як H2SeO4 та HClO4. За нормальних умов золото не взаємодіє ні з киснем, ні з сіркою. 3олото стійке до дії атмосферної корозії і різних типів природних вод. Воно звичайно розчиняється у водних розчинах, що містять ліганди (що утворюють із золотом комплекси) і окисник, але кожний з цих реагентів, взятий нарізно, не здатний розчинити золото. Так, наприклад, золото не розчиняється в соляній або нітратній кислоті, але легко розчиняється в так званій «царській воді» (суміші 3:1 HCl + HNO3), у за наявності хлоридів і бромідів лужних металів, в розчинах ціанідів за наявності кисню повітря або пероксоводню з утворенням . Золото розчиняється також в розчинах , тіосечовини.
Золото в історії
Золоті вироби, виявлені під час розкопок найдавніших людських поселень епохи неоліту в горах Франції, в кельтських могильниках, в давніх похованнях на терені України, додинастичних пам'ятниках Єгипту, серед найдавніших культурних шарів в Індії і Китаї. Рафінування золота і відокремлення його від срібла почалося у 2-й половині ІІ-го тисячоліття до н. е.
Сучасні дані пов'язують початок використання золота з VI тисячоліттям до н. е. Краса й рідкісність цього металу сприяли створенню дорогоцінних виробів мистецтва, що стали знаковими символами багатства давніх володарів країн Месопотамії, Кавказу, Єгипту. Уже в стародавньому світі золото виконувало функцію скарбу (накопичення й збереження вартості праці), причому з кінця IV тисячоліття до н. е. в Єгипті його використовують як платіжний засіб. За царювання фараона першої династії Менеса виникла практика таврування зливків, що давало гарантію ваги й проби.
Де й коли з'явилися перші монети, до кінця не з'ясовано наукою й зараз. Геродот у своїй «Історії» приписує винахід монет лідійцям, народу, що мешкав на заході Малої Азії: «Першими з людей вони, наскільки нам відомо, почали карбувати золоту й срібну монету та вперше зайнялися дрібною торгівлею. Самі лідійці стверджують, що й ігри (олімпійські — авт.), які нині в ходу в них та в еллінів, — їх винахід». Початок карбування монет у Лідії відносять до VII ст. до н. е., а протягом наступних ста років монети поширюються на всю грецьку цивілізацію в Середземному морі. Велика кількість золота останнього царя Лідії Креза увійшла в прислів'я як синонім багатства й стала причиною перської агресії.
У IV ст. до н. е. «все золото світу» було накопичено вже в скарбницях володарів Персії, що, зокрема, спричинило західну експансію під проводом Олександра Македонського. Після розпаду його імперії шляхом малих воєн величезні запаси золота розтеклися по всій Ойкумені й знову були сконцентровані вже в Римі, особливо після завоювання Іспанії, Галії та Єгипту (I ст. до н. е.). Таким чином, сформований зв'язок «війна — золото» (і навпаки) назавжди увійшов в історію народів.
Починаючи з міфів про нібелунгів та аргонавтів, сюжети яких відбуваються навколо золота та його злої сили, фольклор та художня література усіх часів зберегли безліч спостережень та думок про роль золота в житті людей. Г. Агрікола (1494–1555 рр.) в першій книзі своєї енциклопедичної праці «Про гірництво та металургію» подає змістовний обмін думок античних мислителів щодо гірництва, який стосується здебільшого золота. Саме в ньому деякі філософи вбачали причини воєн, людської нерівності, численних злочинів та розпусти. З цього випливав висновок, що гірництво створило умови для появи й поширення зла, гірнича справа є згубною й небезпечною для людства. «Люди гинуть за метал…» — звучить арія Мефістофеля в опері Гуно «Фауст». Опоненти цих поглядів (у тому числі й Агрікола) показали, яку користь має гірництво й здобутки його, а причини зла бачили в жадобі й ганебних рисах окремих людей, а також в устрою суспільних відносин.
Завдяки своїм фізичним властивостям золото не іржавіє, як залізо, не вкривається зеленим окисом, як мідь, не темніє, як срібло. Воно м'яке й ковке. Висока вартість золота сприяє тому, що, одного разу видобуте, воно не зникає з обігу, лише перевтілюється на різні речі. Цілком можливо, що каблучка на пальці читача зроблена з золота, видобутого чотири тисячі років тому в Стародавньому Єгипті, і перебувала раніше у вигляді зливка, чаші, монети, годинника тощо.
За оцінками експертів, втрати золота (обіг монет, скарби, затонулі кораблі) склали не більше 10–11 %, що робить надзвичайно важливим питання про загальну кількість золота, видобутого людством.
Численні наукові розвідки свідчать, що з VI тис. до н. е. до кінця ІІ тис. н. е. видобуто приблизно 100 тис. т золота. Уся його кількість може розміститися в кубі з ребром приблизно 17 м (висота п'ятиповерхового будинку). Цікаво, що до відкриття Америки було видобуто не більше 13 тис. т і вартість золота була дуже високою (ціна звичайної ювелірної прикраси в середньовічній Європі дорівнювала вартості невеличкого села з мешканцями й худобою).
Поширеність
Поширеність золота у Всесвіті 5,34·10−8 %, відносний вміст на Сонці становить 4,0·10-6 %, що на порядок вище, ніж у породах Землі. Середній вміст його в земній корі 4,3·10-7 %. За зростанням концентрації золота вибудовується такий ряд природних утворень: морська вода, осадові породи, кислі вивержені породи, середні вивержені породи, основні і ультраосновні вивержені породи, хроміти базальтоїдних порід, гідротермальні руди. У гідросфері вміст золота 1,0·10-9 %, тобто більш ніж на два порядки нижче від середнього для земної кори. Однак загальна кількість золота в гідросфері величезна і становить близько 5–6 млн т. Середній вміст золота для всіх видів прісних вод — близько 3,0·10-9 %, вміст золота в морській воді неоднорідний: у полярних морях 5,0·10-9 %, біля берегів Європи (1–3,0)·10-7 %, в прибережних зонах Австралії до 5,0·10-6 %. Вміст золота в осадових породах відносно низький. Найпоширенішим є золото в гідротермальних розчинах у формі різних простих і змішаних моноядерних комплексів Au. До них належать гідроксильні, гідроксохлоридні і гідросульфідні комплекси. Для золота характерна різноманітність чинників, що призводять до його концентрування та фіксації. У природі золото, головним чином, трапляється у вигляді золота самородного, а також у вигляді твердих розчинів зі сріблом (електрум), міддю (купроаурид), бісмутом (), родієм (), іридієм () і платиною (платинисте золото). Відомі телуриди золота AuTe2 (калаверит) і AuTe3 (монтбреїт).
Видобуток золота
За всю історію людства було видобуто близько 110–120 тис. т золота, причому до відкриття Америки — лише 13–14 тис. т. Варто уваги те, що загальні втрати золота (обіг монет, таємні скарби й поховання, затонулі кораблі) становили не більше 10–11 %, тобто один раз видобуте, воно не зникало з ужитку людей, лише перевтілювалось у різні речі.
У 2007 році було видобуто 2,38 тис. т золота, а в 2008 — 2,33 тис. т. Лідерами видобутку золота стали:
- КНР (добув у 2007 році 275 т, у 2008 р. — 295 т)
- ПАР (252/250)
- США (238/230)
- Австралія (246/225)
- Перу (170/175)
- Росія (157/165)
- Канада (101/100)
- Індонезія (118/90)
- Узбекистан (85/85)
- Гана (84/84)
- Папуа Нова Гвінея (65/65)
- Чилі (42/42)
- Мексика (39/41)
- Бразилія (40/40)
Розвідані світові запаси золота оцінюються в 100 тис. т.
У 2009 р. ПАР покинула трійку лідерів з видобутку золота. Перше місце посідає Китай (314 т), потім ідуть Австралія (227 т), США (216 т).
Отримання
Найбільш давні методи виділення золота — гравітаційний (основний процес отримання золотоносного концентрату) та адгезійний. Починаючи з І-го тис. до н. е. при вилученні золота з концентратів використовували амальгамування — розчинення золота ртуттю з подальшим вилученням (перегонкою) ртуті. У кінці XVIII ст. і протягом XIX ст. поширився метод хлорування. Хлор пропускався через подрібнений рудний концентрат, і , що утворюється при цьому, вимивався водою.
У 1843 П. Р. Багратіоном запропонований ціанідний спосіб виділення золота, який широко використовують і який дає змогу практично повністю виділити золото навіть з найбідніших руд. Для вилучення золота рудний концентрат обробляють при доступі повітря розбавленим розчином NaCN. При цьому золото переходить у розчин, з якого потім виділяється дією металічного цинку. Очищення отриманого тим або іншим шляхом золота від домішок здійснюють оброблюванням його гарячою сірчаною кислотою.
В Україні розроблені оригінальні сучасні методи вилучення золота — грануляційне адгезійне збагачення та біометоди, зокрема:
- (переведення золота в розчин);
- (селективне вилучення золота з розчинів);
- біофлотація (використання флотореагентів-мікробів).
Застосування
Наявне в наш час (XXI cт.) у світі золото розподілено так: близько 10 % — у промислових виробах, решта ділиться приблизно порівну між централізованими запасами (переважно, у вигляді стандартних зливків хімічно чистого золота), власністю приватних осіб у вигляді злитків і ювелірними виробами.
Як об'єкт інвестування
Золото є найважливішим елементом світової фінансової системи, оскільки даний метал не схильний до корозії, має багато сфер технічного застосування, а запаси його невеликі. Золото практично не втрачалося в процесі історичних катаклізмів, а лише накопичувалося і переплавлялось. У наш час[] світові банківські резерви золота оцінюються в 32 тис. тонн (якщо сплавити все це золото воєдино, вийде куб зі стороною лише 12 м).
Золото здавна багато народів використовувало як гроші. Золоті монети — найкраще збережений пам'ятник старовини. Однак як монопольний грошовий товар золоті монети утвердилися лише до XIX століття. Аж до Першої світової війни всі світові валюти були засновані на золотому стандарті (період 1870–1914 називають «золотою добою»). Паперові купюри в цей час виконували роль посвідчень про наявність золота. Вони вільно обмінювалися на золото.
У промисловості
За своєю хімічною стійкістю і механічною міцністю золото поступається більшості платиноїдів, але незамінне як матеріал для електричних контактів. Тому в мікроелектроніці золоті провідники і гальванічні покриття золотом контактних поверхонь, роз'ємів, друкованих плат використовують дуже широко.
Золото використовують у ролі мішені в ядерних дослідженнях, як покриття дзеркал, що працюють в дальньому інфрачервоному діапазоні, і як спеціальна оболонка в нейтронній бомбі.
Золоті припої дуже добре змочують різні металеві поверхні і застосовуються при паянні металів. Тонкі прокладки, виготовлені з м'яких сплавів золота, використовують в техніці надвисокого вакууму.
Золочення металів (в давнину — виключно амальгамний метод, в даний час — переважно гальванічне) широко використовують як метод захисту від корозії. Хоча таке покриття неблагородних металів має істотні недоліки (м'якість покриття, високий потенціал при точковій корозії), воно поширене також через те, що готовий виріб набуває вигляд дуже дорогого, «золотого».
Золото зареєстровано як харчова добавка Е175.
У ювелірних виробах
Традиційним і найбільшим споживачем золота є ювелірна промисловість. Ювелірні вироби виготовляють не з чистого золота, а з його сплавів з іншими металами, які значно переважають золото з механічної міцності та стійкості. В наш час[] для цього служать сплави Au-Ag-Cu, які можуть містити добавки цинку, нікелю, кобальту, паладію. Стійкість до корозії таких сплавів визначається, переважно, вмістом в них золота, а колірні відтінки і механічні властивості — співвідношенням срібла і міді.
Біле золото є набагато твердішим, ніж червоне або жовте, і при цьому воно не настільки добре піддається обробці. Ювеліри вважають, що жовте золото — це гармонійне поєднання твердості та пластичності.
Найважливішою характеристикою ювелірних виробів є їх проба, що визначає вміст у них золота.
У стоматології
Значні кількості золота споживає стоматологія: коронки та зубні протези виготовляють із сплавів золота з сріблом, міддю, нікелем, платиною, цинком. Такі сплави поєднують корозійну стійкість з високими механічними властивостями.
У фармакології
Сполуки золота входять до складу деяких медичних препаратів, які використовують для лікування ряду захворювань (туберкульозу, ревматоїдних артритів і т. д.). Радіоактивне золото використовують при лікуванні злоякісних пухлин.
Як туристичний хід
У Чехії щороку проходить традиційний чемпіонат із намивання золота. Свято відбувається у місті , район . Змагання, де беруть участь команди з трьох осіб, проходять у трьох категоріях: чоловіки, жінки і діти. Кожен учасник повинен за 20 хвилин знайти золото у відрі з піском, причому всі частинки золота в піску, заздалегідь перелічені.
Біологічна роль
Біологічна роль золота до кінця ще не є вивченою. Відомо, що в людському організмі міститься близько 0,01 г золота, майже 50 % якого сконцентровано в кістках. Інша частина припадає на печінку, нирки і інші органи і тканини. Золото входить до складу деяких метало-протеїдів, вступає в хімічні реакції з сполуками міді, еластазою і протеазами, які гідролізують колаген, а також іншими речовинами сполучної тканини. Воно бере участь у процесах зв'язування гормонів в тканинах. Вважається, що як мікроелемент, золото надає благотворну дію при загальному старінні організму, в тому числі за таких вікових захворювань, як атеросклероз, пародонтоз, остеохондроз, гіпертонія, деформуючий артрит, захворювання печінки, депресивні розлади. Добова потреба дорослої людини в золоті складає всього 2-4 мкг. Таку дозу можна одержати простим носінням обручки на пальці. Золото в організм людини зазвичай потрапляє як через шкіру (при носінні щільно прилеглих до шкіри ювелірних виробів), так і разом з їжею. Особливо ним багата кукурудза (зерна, стебла і листя).
Золото в економіці
Золото — найважливіший елемент світової фінансової системи, оскільки цей метал не піддається корозії, зовні привабливий і запаси його невеликі.
Перше використання золота як мірила вартості спостерігається на початку III тис. до н. е. за часів правління єгипетського фараона Менеса (Хор-Аха), коли була запроваджена практика клеймування золотих зливків, що використовували як засіб торговельного обміну.
Світові банківські резерви золота оцінюються в 32 тис. тонн (якщо сплавити все це золото докупи, вийде куб зі стороною лише 12 м).
Золото здавна багато народів використовувало як гроші. Однак як монопольний грошовий товар воно затвердилося тільки у XIX столітті. Аж до Першої світової війни золото було мірилом усіх світових валют (період 1870–1914 років називають «золотою добою»). Паперові купюри в цей час виконували роль посвідчень про наявність золота. Вони вільно обмінювалися на золото.
1792 року в США було встановлено, що 1 унція золота коштує 19,3 дол. У 1834 р. за унцію давали вже 20,67 дол., оскільки США не мали достатнього золотого запасу, щоб забезпечити весь обсяг випущених грошей, і курс валюти доводилося знижувати.
Після Першої світової війни девальвація тривала. 1934 року за 1 унцію золота давали 35 дол. Попри економічну кризу, США намагалися зберегти фіксовану прив'язку долара до золота, заради цього підвищувалася дисконтна ставка, та це не допомогло. Однак через війни золото зі Старого Світу стало переміщатися до Нового, що відновило на певний час прив'язку долара до золота.
1944 року було ухвалено Бреттон-Вудську угоду. Був запроваджений золотодевізний стандарт, оснований на золоті й двох валютах — доларі США та фунті стерлінгів Великої Британії, що поклало кінець монополії золотого стандарту. За новими правилами долар став єдиною валютою, безпосередньо прив'язаною до золота. Казначейство США зобов'язувалося обмінювати долари на золото іноземним урядовим закладам і центральним банкам у співвідношенні 35 дол. за унцію. Фактично золото перетворилося з основної в резервну валюту.
Наприкінці 1960-х років висока інфляція в США знову унеможливила збереження золотої прив'язки на колишньому рівні, ситуацію ускладнював і зовнішньоторговельний дефіцит США. Ринкова ціна золота стала відчутно перевищувати офіційно встановлену. 1971 року вміст золота в доларі було знижено до 38 дол. за унцію, а 1973 — до 42,22 дол. 1971 року президент США Річард Ніксон скасував прив'язку долара до золота, хоча офіційно цей крок був підтверджений лише 1976 року, коли була створена так звана ямайська валютна система курсів, що плавають. Це означало, що золото перестало бути валютою взагалі, а долар став резервною валютою.
Після цього золото перетворилося в особливий інвестиційний товар. Інвестори протягом багатьох років довіряли винятково золоту. До кінця 1974 року ціни на золото підскочили до 195 дол. за унцію, а до 1978 р. — до 200 дол. за унцію. На початок 1980 року ціна на золото досягла рекордної позначки 850 дол. за унцію, після чого почала поступово спадати. Наприкінці 1987 вона становила близько 500 дол. за унцію. Найшвидше падіння відбулося в 1996–1999 роках, коли ціна на золото знизилася з 420 до 260 дол. за унцію. Серед аналітиків немає єдиної думки з приводу причин настільки швидкого зниження ціни на золото: одні пояснюють це об'єктивними економічними факторами, інші говорять про глобальну змову найбільших країн на чолі зі США.
Зростання ціни на золото знову почалося у зв'язку з угодою провідних центральних банків про обмеження продажів золота 1999 року. На кінець 2004 ціна на золото знову сягла 450 дол, а в 2007 вже перевищила 700 доларів. Аналітики прогнозують, що через нестабільність економіки США та світового фінансового клімату загалом, постійне знецінення валют, скорочення пропозиції золота на ринку та дедалі більший інтерес інвесторів ціна на нього стрімко зростатиме й далі. На початку вересня 2011 р. ціна досягла рекордної позначки — 1920 дол. за унцію, але згодом опустилася. На початку лютого 2012 р. унцію золота купували за 1750 дол. В другій половині серпня 2012 року, після оголошення Федеральною резервною системою США про нове вливання ліквідності в економіку США, золото додало в ціні ще майже два відсотки та перевищило 1666 дол. за унцію. Прогнози 1800–1900 доларів наприкінці 2012 року та $2000–2100 наприкінці 2013 року залишаються в силі.
Великі правочини з золотом
В жовтні 2009 Міжнародний валютний фонд продав Резервному банку Індії 200 тонн золота за 6,7 млрд дол. США. Угода за обсягом еквівалентна 8 % світового щорічного видобутку. Золото продавали за ринковими цінами. Середня ціна за тройську унцію становила 1045 дол., що становило приблизно 33,5 дол. за грам.
Золото в історії та культурі
Серед усіх багатств, породжених гірництвом, золото найбільш відчутно вплинуло на розвиток суспільних відносин, оскільки протягом тисячоліть відігравало роль грошей (засобу обміну) і ототожнювалось з поняттями багатства, влади, сили, а також із відображенням уявлень людини про красу (ювелірне мистецтво). Золото могло бути першим металом, освоєним людиною, бо на земній поверхні перебуває в самородному вигляді, має помітний блискучо-жовтий колір, не піддається окисненню й корозії. У в Давньому Китаї мідь позначалася словом «тун», яке складалося з двох ієрогліфів — «золото» і «подібний». Вочевидь, золото на території Китаю було відоме раніше міді, хоча обидва ці метали з'являються тут значно пізніше, ніж у народів перших цивілізацій. Найдавніші знахідки золотих виробів археологи датують VI–V тис. до н. е., (Балкани, Єгипет, Південний Кавказ, Індія), тоді як першу мідь, освоєну людиною на південному сході Малої Азії, відносять до IX тис. до н. е. На користь «першості» міді може свідчити той факт, що розповсюдженість золотих самородків була набагато меншою, ніж мідних (за різними оцінками — у десятки разів).
Приваблива краса, тотожність сонячному кольору, велика рідкість золота зумовили його широке використання в культовій діяльності як символу Бога-Сонця (давні єгиптяни, арійські народи-сонцепоклонники, американські цивілізації. Царі й князі племен, що обожнювали Сонце, прагнули оточити себе знаковими предметами із золота, які з часом переносилися в поховання знатних небіжчиків, як сподівання на приязне приймання у потойбічному світі. Менш впливові люди також прагнули мати хоча б каблучку з «металу сонця», причому вбачали в ній не стільки художню прикрасу, скільки амулет, що забезпечує заступництво Бога-Сонця. Це породжувало сталу потребу дедалі більшої кількості золота, сприяло пошукам і розробці потужних золотих родовищ.
Золото і війни
З утвердженням благородних металів як універсального грошового еквіваленту боротьба за заволодіння золотом і його родовищами стає основною складовою світових експансій. Величезна кількість золота останнього царя Лідії Креза, ім'я якого стало синонімом багатства та розкоші, стало причиною перської воєнної агресії. Накопичення «всього золота світу» в скарбницях володарів Персії спричинило вторгнення армій Олександра Македонського, фінансовий стан якого не залишав альтернативи походу в Азію. Після розпаду імперії Олександра величезні запаси золота шляхом малих воєн і династичних заколотів розтеклися по всій ойкумені й знову були зосереджені вже в Римі, особливо після завоювання ним багатих на поклади золота Іберії, Галії та Єгипту. Таким чином, усталений зв'язок «війна — золото» (і навпаки) назавжди увійшов у історію народів.
Міри чистоти золота
Британська каратна система
Традиційно чистота золота вимірюється в британських каратах. 1 британський карат дорівнює одній двадцять четвертої частини маси сплаву. 24-каратне золото (24K) є чистим, без будь-яких домішок.
Щоб змінити якісні характеристики золота, для різних цілей (наприклад, збільшити твердість) виготовляють сплави з різними домішками. Наприклад, 18-каратне золото (18K) означає вміст у сплаві 18 частин золота і 6 частин домішок.
Пострадянська система проб
У пострадянських країнах чистота золота вимірюється пробами.
Проба варіюється від 0 до 1000 і показує вміст золота в тисячних частках (проміле). Так, 18-каратне золото відповідає 750-ій пробі. Золото 999,99-ї проби вважається «практично чистим», саме такої проби воно і буває в злитках. Золото 999,99 проби вкрай дороге в отриманні і вживається лише у хімії. У вітчизняній ювелірній промисловості виготовляються ювелірні вироби з золота 375, 500, 585, 750, 900, 916 і 958 проби. На прохання фізичної особи пробірна інспекція може поставити 583 пробу, хоча в багатьох країнах колишнього СРСР відмовилися від 583 проби і залишили 585, наприклад, в Латвії.
В усіх країнах кількість золота в сплавах контролюється державою. В Україні загальноприйнятими вважається п'ять проб золотих ювелірних сплавів: золото 375 проби, 500, 585, 750, 958.
- 375 проба. Основні компоненти — срібло і мідь, золота — 38 %. Негативна властивість — тьмяніє на повітрі (переважно через утворення Ag2S). золото 375 проби має колірну гаму від жовтого до червоного.
- 500 проба. Основні компоненти — срібло і мідь, золота — 50,5 %. Негативні властивості — низька ливарність, залежність кольору від вмісту срібла.
- 585 проба. Основні компоненти — срібло, мідь, паладій, нікель, золота — 59 %. Проба досить висока, це зумовлено численними позитивними якостями сплавів: твердість, міцність, стійкість на повітрі. Широко застосовується для виготовлення ювелірних прикрас.
- 750 проба. Основні компоненти — срібло, платина, мідь, паладій, нікель, золота — 75,5 %. Позитивні властивості: схильність до полірування, твердість, міцність, добре обробляється. Колірна гама — від зеленого через яскраво-жовтий до рожевого і червоного. Використовують у ювелірному мистецтві, особливо для філігранних робіт.
- 958 проба. Містить до 96,3 % чистого золота. Рідко використовують, адже воно є досить м'яким матеріалом, що не піддається поліруванню. Характеризується ненасиченістю кольору.
- 999 проба. Чисте золото.
Всі сплави вище 750 проби не тьмяніють на повітрі.
Див. також
Примітки
- . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 5 квітня 2021.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
- Золота жила. Відкрито гравітаційні хвилі зірок [ 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 18 жовтня 2017
- MINERAL COMMODITY SUMMARIES 2009 [ 14 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- (українська) . Архів оригіналу за 21 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
- Золото в організмі людини: роль, джерела, нестача і надлишок [ 11 листопада 2017 у Wayback Machine.] lambit.com.ua, процитовано: 08.11.2017
- Прогноз курса золота [ 15 серпня 2010 у Wayback Machine.]. Дивись також: [1] [ 27 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 5 квітня 2013.
- http://ubr.ua/finances/macroeconomics-ukraine/naiman-frs-ssha-gotovitsia-k-novomu-vlivaniu-likvidnosti-157622#sdfg [ 29 серпня 2012 у Wayback Machine.]#bFycs1346065093
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2009. Процитовано 8 листопада 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Золото |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Золото |
У Вікісловнику є сторінка Золото. |
Література
- В. І. Мазуренко. Світовий ринок золота // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Золотоносные формации центральной части Украинского щита (закономерности размещения, основы прогноза и поисков, оценка перспектив) / А. В. Драгомирецький ; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. - Одеса : Астропринт, 2001. - 225 с. -
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.)
У мережі
- ЗОЛОТО [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Новини ринку золота (рос.) [ 3 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Ціна на золото в режимі онлайн [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zoloto znachennya Zo loto himichnij znak Au displaystyle ce Au lat aurum a urum a vrum himichnij element z atomnim nomerom 79 odin z vishih elementiv atomnogo nomera yaki traplyayutsya v prirodi sho nalezhit do 11 yi grupi 6 go periodu periodichnoyi sistemi himichnih elementiv Zoloto Au Atomnij nomer79Zovnishnij viglyad prostoyi rechoviniM yakij v yazkij kovkij zhovtij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 196 96654 a o m g mol Radius atoma144 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 889 3 9 22 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Xe 5p6 5d10 6s1Himichni vlastivostiKovalentnij radius134 pmRadius iona 3e 85 1e 137 pmElektronegativnist za Polingom 2 54Elektrodnij potencialAu Au3 1 50V Au Au 1 70VStupeni okisnennya3 1Termodinamichni vlastivostiGustina19 3 g sm Molyarna teployemnist25 39 Dzh K mol Teploprovidnist318 Vt m K Temperatura plavlennya1337 58 KTeplota plavlennya12 68 kDzh molTemperatura kipinnya3080 KTeplota viparovuvannya 340 kDzh molMolyarnij ob yem10 2 sm molKristalichna gratkaStruktura gratkikubichna granecentrovanaPeriod gratki4 080 AVidnoshennya s an aTemperatura Debaya170 00 KInshi vlastovostiKritichna tochkan dH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Zoloto u Vikishovishi Prosta rechovina zo loto U chistomu viglyadi ce yaskravij zlegka chervonuvato zhovtij shilnij m yakij plastichnij metal Himichno zoloto ye perehidnim metalom Odin z najmensh reakcijnozdatnih himichnih elementiv i ye tverdim za normalnih umov Zoloto chasto traplyayetsya u vilnomu elementarnomu samorodnomu viglyadi yak samorodki abo zerna u girskih porodah zhilah ta v alyuvialnih vidkladah Zustrichayetsya u tverdomu rozchini z ridnim elementom sriblo yak elektrum a takozh prirodnim chinom u splavah z middyu ta paladiyem Ridshe zustrichayetsya v mineralah u viglyadi spoluk zolota chasto z telurom zoloti teluridi Zoloto stijke do bilshosti kislot odnak rozchinyayetsya u carskij vodi sumishi nitratnoyi ta hloridnoyi kislot Zoloto ne rozchinyayetsya v nitratnij kisloti yaka rozchinyaye sriblo ta neblagorodni metali vlastivist yaku zdavna vikoristovuvali dlya ochishennya zolota ta pidtverdzhennya prisutnosti zolota v metalevih predmetah sho porodzhuye termin kislotnij test Zoloto takozh rozchinyayetsya v luzhnih rozchinah cianidu yaki vikoristovuyut u girnichih spravah ta galvanici Zoloto rozchinyayetsya v rtuti utvoryuyuchi splavi amalgami odnak ce ne ye himichnoyu reakciyu Buduchi porivnyano ridkisnim elementom zoloto ye dorogocinnim metalom yakij vikoristovuli dlya karbuvannya monet yuvelirnih virobiv ta inshih vidiv mistectva protyagom usiyeyi istoriyi U minulomu zolotij standart chasto zastosovuvali v yakosti groshovo kreditnoyi politiki odnak zoloti moneti perestali karbuvati yak obigovu valyutu v 1930 h rokah a pislya 1971 roku svitovij zolotij standart zaminila fiatna valyutna sistema Pohodzhennya nazviSlovo zoloto pohodit iz prasl zolto Z nim sporidneni sh lit zeĩtas zolotij zolotavo zhovtij latis zelts g helt zoloto z inshim vokalizmom got gulth nim gold angl gold gʼhl t dali sanskr ह रण य hiraṇyaIAST avest zaranya os zaerijnae zoloto tak samo sanskr हर hariIAST zhovtij zolotistij zelenuvatij U staroukrayinskij movi metal mav nazvi zlato starocerk slov zlato i zloto pol zloto sho nini zastarili j traplyayutsya perevazhno u folklori abo zi stilistichnoyu metoyu yih vzhivayut u poeziyi Zagalna informaciyaZoloto samorodne Sintetichni kristali zolota Zoloto maye atomnu masu 196 966569 Vono nalezhit do blagorodnih metaliv Ce mʼyakij yaskravo zhovtij vazhkij metal Kristalichna gratka zolota kubichna granecentrovana Pohodzhennya Zoloto yak j inshi vazhki elementi platina uran tosho narodzhuyetsya v pidsumku yadernogo sintezu v yadrah nejtronnih zirok Vnaslidok vibuhiv chi zitknen takih zirok elementi metalu potraplyayut v kosmichnij prostir pislya chogo opinyayutsya na riznih kosmichnih tilah v t ch na planetah Nejtronni zori ye najmenshimi najshilnishimi i najekzotichnishimi zirkami u Vsesviti zvidsi j mozhlive poyasnennya ridkisnogo poshirennya cogo metalu na Zemli Fizichni vlastivosti Gustina zolota pri 20 C 19320 kg m tpl 1046 5 C teploprovidnist pri 0 C 311 48 Vt m K pitoma teployemnist pri 0 C i tisku 1 atm 132 3 Dzh kg K pitomij opir pri 0 C 2 065 10 8 Om sm elektroprovidnist po vidnoshennyu do midi pri 0 C 75 0 koeficiyent linijnogo rozshirennya 0 100 C 14 6 10 6 K 1 dlya vipalenogo zolota mezha micnosti pri roztyagnenni 100 140 MPa tverdist za Brinellem 18 9 10 MPa 3oloto maye najvishi v porivnyanni z usima inshimi metalami plastichnist i kovkist Vono legko rozplyushuyetsya na najtonshi listochki susalne zoloto Tak 1 g zolota mozhna rozplyushiti v list plosheyu 1 m Zoloto legko poliruyetsya Himichni vlastivosti 3oloto maye vinyatkovu himichnu inertnist ce metal na yakij ne diyut rozvedeni i koncentrovani kisloti okrim duzhe silnih okisnikiv takih yak H2SeO4 ta HClO4 Za normalnih umov zoloto ne vzayemodiye ni z kisnem ni z sirkoyu 3oloto stijke do diyi atmosfernoyi koroziyi i riznih tipiv prirodnih vod Vono zvichajno rozchinyayetsya u vodnih rozchinah sho mistyat ligandi sho utvoryuyut iz zolotom kompleksi i okisnik ale kozhnij z cih reagentiv vzyatij narizno ne zdatnij rozchiniti zoloto Tak napriklad zoloto ne rozchinyayetsya v solyanij abo nitratnij kisloti ale legko rozchinyayetsya v tak zvanij carskij vodi sumishi 3 1 HCl HNO3 u za nayavnosti hloridiv i bromidiv luzhnih metaliv v rozchinah cianidiv za nayavnosti kisnyu povitrya abo peroksovodnyu z utvorennyam Zoloto rozchinyayetsya takozh v rozchinah tiosechovini Zoloto v istoriyiDiv takozh Istorichna geografiya pervinnogo vidobutku zolota Zoloti virobi viyavleni pid chas rozkopok najdavnishih lyudskih poselen epohi neolitu v gorah Franciyi v keltskih mogilnikah v davnih pohovannyah na tereni Ukrayini dodinastichnih pam yatnikah Yegiptu sered najdavnishih kulturnih shariv v Indiyi i Kitayi Rafinuvannya zolota i vidokremlennya jogo vid sribla pochalosya u 2 j polovini II go tisyacholittya do n e Suchasni dani pov yazuyut pochatok vikoristannya zolota z VI tisyacholittyam do n e Krasa j ridkisnist cogo metalu spriyali stvorennyu dorogocinnih virobiv mistectva sho stali znakovimi simvolami bagatstva davnih volodariv krayin Mesopotamiyi Kavkazu Yegiptu Uzhe v starodavnomu sviti zoloto vikonuvalo funkciyu skarbu nakopichennya j zberezhennya vartosti praci prichomu z kincya IV tisyacholittya do n e v Yegipti jogo vikoristovuyut yak platizhnij zasib Za caryuvannya faraona pershoyi dinastiyi Menesa vinikla praktika tavruvannya zlivkiv sho davalo garantiyu vagi j probi De j koli z yavilisya pershi moneti do kincya ne z yasovano naukoyu j zaraz Gerodot u svoyij Istoriyi pripisuye vinahid monet lidijcyam narodu sho meshkav na zahodi Maloyi Aziyi Pershimi z lyudej voni naskilki nam vidomo pochali karbuvati zolotu j sribnu monetu ta vpershe zajnyalisya dribnoyu torgivleyu Sami lidijci stverdzhuyut sho j igri olimpijski avt yaki nini v hodu v nih ta v elliniv yih vinahid Pochatok karbuvannya monet u Lidiyi vidnosyat do VII st do n e a protyagom nastupnih sta rokiv moneti poshiryuyutsya na vsyu grecku civilizaciyu v Seredzemnomu mori Velika kilkist zolota ostannogo carya Lidiyi Kreza uvijshla v prisliv ya yak sinonim bagatstva j stala prichinoyu perskoyi agresiyi U IV st do n e vse zoloto svitu bulo nakopicheno vzhe v skarbnicyah volodariv Persiyi sho zokrema sprichinilo zahidnu ekspansiyu pid provodom Oleksandra Makedonskogo Pislya rozpadu jogo imperiyi shlyahom malih voyen velichezni zapasi zolota rozteklisya po vsij Ojkumeni j znovu buli skoncentrovani vzhe v Rimi osoblivo pislya zavoyuvannya Ispaniyi Galiyi ta Yegiptu I st do n e Takim chinom sformovanij zv yazok vijna zoloto i navpaki nazavzhdi uvijshov v istoriyu narodiv Pochinayuchi z mifiv pro nibelungiv ta argonavtiv syuzheti yakih vidbuvayutsya navkolo zolota ta jogo zloyi sili folklor ta hudozhnya literatura usih chasiv zberegli bezlich sposterezhen ta dumok pro rol zolota v zhitti lyudej G Agrikola 1494 1555 rr v pershij knizi svoyeyi enciklopedichnoyi praci Pro girnictvo ta metalurgiyu podaye zmistovnij obmin dumok antichnih misliteliv shodo girnictva yakij stosuyetsya zdebilshogo zolota Same v nomu deyaki filosofi vbachali prichini voyen lyudskoyi nerivnosti chislennih zlochiniv ta rozpusti Z cogo viplivav visnovok sho girnictvo stvorilo umovi dlya poyavi j poshirennya zla girnicha sprava ye zgubnoyu j nebezpechnoyu dlya lyudstva Lyudi ginut za metal zvuchit ariya Mefistofelya v operi Guno Faust Oponenti cih poglyadiv u tomu chisli j Agrikola pokazali yaku korist maye girnictvo j zdobutki jogo a prichini zla bachili v zhadobi j ganebnih risah okremih lyudej a takozh v ustroyu suspilnih vidnosin Zavdyaki svoyim fizichnim vlastivostyam zoloto ne irzhaviye yak zalizo ne vkrivayetsya zelenim okisom yak mid ne temniye yak sriblo Vono m yake j kovke Visoka vartist zolota spriyaye tomu sho odnogo razu vidobute vono ne znikaye z obigu lishe perevtilyuyetsya na rizni rechi Cilkom mozhlivo sho kabluchka na palci chitacha zroblena z zolota vidobutogo chotiri tisyachi rokiv tomu v Starodavnomu Yegipti i perebuvala ranishe u viglyadi zlivka chashi moneti godinnika tosho Za ocinkami ekspertiv vtrati zolota obig monet skarbi zatonuli korabli sklali ne bilshe 10 11 sho robit nadzvichajno vazhlivim pitannya pro zagalnu kilkist zolota vidobutogo lyudstvom Chislenni naukovi rozvidki svidchat sho z VI tis do n e do kincya II tis n e vidobuto priblizno 100 tis t zolota Usya jogo kilkist mozhe rozmistitisya v kubi z rebrom priblizno 17 m visota p yatipoverhovogo budinku Cikavo sho do vidkrittya Ameriki bulo vidobuto ne bilshe 13 tis t i vartist zolota bula duzhe visokoyu cina zvichajnoyi yuvelirnoyi prikrasi v serednovichnij Yevropi dorivnyuvala vartosti nevelichkogo sela z meshkancyami j hudoboyu PoshirenistPoshirenist zolota u Vsesviti 5 34 10 8 vidnosnij vmist na Sonci stanovit 4 0 10 6 sho na poryadok vishe nizh u porodah Zemli Serednij vmist jogo v zemnij kori 4 3 10 7 Za zrostannyam koncentraciyi zolota vibudovuyetsya takij ryad prirodnih utvoren morska voda osadovi porodi kisli viverzheni porodi seredni viverzheni porodi osnovni i ultraosnovni viverzheni porodi hromiti bazaltoyidnih porid gidrotermalni rudi U gidrosferi vmist zolota 1 0 10 9 tobto bilsh nizh na dva poryadki nizhche vid serednogo dlya zemnoyi kori Odnak zagalna kilkist zolota v gidrosferi velichezna i stanovit blizko 5 6 mln t Serednij vmist zolota dlya vsih vidiv prisnih vod blizko 3 0 10 9 vmist zolota v morskij vodi neodnoridnij u polyarnih moryah 5 0 10 9 bilya beregiv Yevropi 1 3 0 10 7 v priberezhnih zonah Avstraliyi do 5 0 10 6 Vmist zolota v osadovih porodah vidnosno nizkij Najposhirenishim ye zoloto v gidrotermalnih rozchinah u formi riznih prostih i zmishanih monoyadernih kompleksiv Au Do nih nalezhat gidroksilni gidroksohloridni i gidrosulfidni kompleksi Dlya zolota harakterna riznomanitnist chinnikiv sho prizvodyat do jogo koncentruvannya ta fiksaciyi U prirodi zoloto golovnim chinom traplyayetsya u viglyadi zolota samorodnogo a takozh u viglyadi tverdih rozchiniv zi sriblom elektrum middyu kuproaurid bismutom rodiyem iridiyem i platinoyu platiniste zoloto Vidomi teluridi zolota AuTe2 kalaverit i AuTe3 montbreyit Vidobutok zolotaDokladnishe Spisok krayin za vidobutkom zolota Virobnictvo vidobutok zolota u sviti u vidsotkah dlya kozhnoyi okremo vzyatoyi krayini v 2005 roci porivnyano z liderom PAR 100 294 toni Za vsyu istoriyu lyudstva bulo vidobuto blizko 110 120 tis t zolota prichomu do vidkrittya Ameriki lishe 13 14 tis t Varto uvagi te sho zagalni vtrati zolota obig monet tayemni skarbi j pohovannya zatonuli korabli stanovili ne bilshe 10 11 tobto odin raz vidobute vono ne znikalo z uzhitku lyudej lishe perevtilyuvalos u rizni rechi U 2007 roci bulo vidobuto 2 38 tis t zolota a v 2008 2 33 tis t Liderami vidobutku zolota stali KNR dobuv u 2007 roci 275 t u 2008 r 295 t PAR 252 250 SShA 238 230 Avstraliya 246 225 Peru 170 175 Rosiya 157 165 Kanada 101 100 Indoneziya 118 90 Uzbekistan 85 85 Gana 84 84 Papua Nova Gvineya 65 65 Chili 42 42 Meksika 39 41 Braziliya 40 40 Rozvidani svitovi zapasi zolota ocinyuyutsya v 100 tis t U 2009 r PAR pokinula trijku lideriv z vidobutku zolota Pershe misce posidaye Kitaj 314 t potim idut Avstraliya 227 t SShA 216 t OtrimannyaNajbilsh davni metodi vidilennya zolota gravitacijnij osnovnij proces otrimannya zolotonosnogo koncentratu ta adgezijnij Pochinayuchi z I go tis do n e pri viluchenni zolota z koncentrativ vikoristovuvali amalgamuvannya rozchinennya zolota rtuttyu z podalshim viluchennyam peregonkoyu rtuti U kinci XVIII st i protyagom XIX st poshirivsya metod hloruvannya Hlor propuskavsya cherez podribnenij rudnij koncentrat i sho utvoryuyetsya pri comu vimivavsya vodoyu U 1843 P R Bagrationom zaproponovanij cianidnij sposib vidilennya zolota yakij shiroko vikoristovuyut i yakij daye zmogu praktichno povnistyu vidiliti zoloto navit z najbidnishih rud Dlya viluchennya zolota rudnij koncentrat obroblyayut pri dostupi povitrya rozbavlenim rozchinom NaCN Pri comu zoloto perehodit u rozchin z yakogo potim vidilyayetsya diyeyu metalichnogo cinku Ochishennya otrimanogo tim abo inshim shlyahom zolota vid domishok zdijsnyuyut obroblyuvannyam jogo garyachoyu sirchanoyu kislotoyu V Ukrayini rozrobleni originalni suchasni metodi viluchennya zolota granulyacijne adgezijne zbagachennya ta biometodi zokrema perevedennya zolota v rozchin selektivne viluchennya zolota z rozchiniv bioflotaciya vikoristannya flotoreagentiv mikrobiv ZastosuvannyaZolota troyanda podarunok Papi Rimskogo XIV stolittya Nayavne v nash chas XXI ct u sviti zoloto rozpodileno tak blizko 10 u promislovih virobah reshta dilitsya priblizno porivnu mizh centralizovanimi zapasami perevazhno u viglyadi standartnih zlivkiv himichno chistogo zolota vlasnistyu privatnih osib u viglyadi zlitkiv i yuvelirnimi virobami Yak ob yekt investuvannya Zoloto ye najvazhlivishim elementom svitovoyi finansovoyi sistemi oskilki danij metal ne shilnij do koroziyi maye bagato sfer tehnichnogo zastosuvannya a zapasi jogo neveliki Zoloto praktichno ne vtrachalosya v procesi istorichnih kataklizmiv a lishe nakopichuvalosya i pereplavlyalos U nash chas koli svitovi bankivski rezervi zolota ocinyuyutsya v 32 tis tonn yaksho splaviti vse ce zoloto voyedino vijde kub zi storonoyu lishe 12 m Zoloto zdavna bagato narodiv vikoristovuvalo yak groshi Zoloti moneti najkrashe zberezhenij pam yatnik starovini Odnak yak monopolnij groshovij tovar zoloti moneti utverdilisya lishe do XIX stolittya Azh do Pershoyi svitovoyi vijni vsi svitovi valyuti buli zasnovani na zolotomu standarti period 1870 1914 nazivayut zolotoyu doboyu Paperovi kupyuri v cej chas vikonuvali rol posvidchen pro nayavnist zolota Voni vilno obminyuvalisya na zoloto U promislovosti Za svoyeyu himichnoyu stijkistyu i mehanichnoyu micnistyu zoloto postupayetsya bilshosti platinoyidiv ale nezaminne yak material dlya elektrichnih kontaktiv Tomu v mikroelektronici zoloti providniki i galvanichni pokrittya zolotom kontaktnih poverhon roz yemiv drukovanih plat vikoristovuyut duzhe shiroko Zoloto vikoristovuyut u roli misheni v yadernih doslidzhennyah yak pokrittya dzerkal sho pracyuyut v dalnomu infrachervonomu diapazoni i yak specialna obolonka v nejtronnij bombi Zoloti pripoyi duzhe dobre zmochuyut rizni metalevi poverhni i zastosovuyutsya pri payanni metaliv Tonki prokladki vigotovleni z m yakih splaviv zolota vikoristovuyut v tehnici nadvisokogo vakuumu Zolochennya metaliv v davninu viklyuchno amalgamnij metod v danij chas perevazhno galvanichne shiroko vikoristovuyut yak metod zahistu vid koroziyi Hocha take pokrittya neblagorodnih metaliv maye istotni nedoliki m yakist pokrittya visokij potencial pri tochkovij koroziyi vono poshirene takozh cherez te sho gotovij virib nabuvaye viglyad duzhe dorogogo zolotogo Zoloto zareyestrovano yak harchova dobavka E175 U yuvelirnih virobah Tradicijnim i najbilshim spozhivachem zolota ye yuvelirna promislovist Yuvelirni virobi vigotovlyayut ne z chistogo zolota a z jogo splaviv z inshimi metalami yaki znachno perevazhayut zoloto z mehanichnoyi micnosti ta stijkosti V nash chas koli dlya cogo sluzhat splavi Au Ag Cu yaki mozhut mistiti dobavki cinku nikelyu kobaltu paladiyu Stijkist do koroziyi takih splaviv viznachayetsya perevazhno vmistom v nih zolota a kolirni vidtinki i mehanichni vlastivosti spivvidnoshennyam sribla i midi Bile zoloto ye nabagato tverdishim nizh chervone abo zhovte i pri comu vono ne nastilki dobre piddayetsya obrobci Yuveliri vvazhayut sho zhovte zoloto ce garmonijne poyednannya tverdosti ta plastichnosti Najvazhlivishoyu harakteristikoyu yuvelirnih virobiv ye yih proba sho viznachaye vmist u nih zolota U stomatologiyi Znachni kilkosti zolota spozhivaye stomatologiya koronki ta zubni protezi vigotovlyayut iz splaviv zolota z sriblom middyu nikelem platinoyu cinkom Taki splavi poyednuyut korozijnu stijkist z visokimi mehanichnimi vlastivostyami U farmakologiyi Spoluki zolota vhodyat do skladu deyakih medichnih preparativ yaki vikoristovuyut dlya likuvannya ryadu zahvoryuvan tuberkulozu revmatoyidnih artritiv i t d Radioaktivne zoloto vikoristovuyut pri likuvanni zloyakisnih puhlin Yak turistichnij hid U Chehiyi shoroku prohodit tradicijnij chempionat iz namivannya zolota Svyato vidbuvayetsya u misti rajon Zmagannya de berut uchast komandi z troh osib prohodyat u troh kategoriyah choloviki zhinki i diti Kozhen uchasnik povinen za 20 hvilin znajti zoloto u vidri z piskom prichomu vsi chastinki zolota v pisku zazdalegid perelicheni Biologichna rolBiologichna rol zolota do kincya she ne ye vivchenoyu Vidomo sho v lyudskomu organizmi mistitsya blizko 0 01 g zolota majzhe 50 yakogo skoncentrovano v kistkah Insha chastina pripadaye na pechinku nirki i inshi organi i tkanini Zoloto vhodit do skladu deyakih metalo proteyidiv vstupaye v himichni reakciyi z spolukami midi elastazoyu i proteazami yaki gidrolizuyut kolagen a takozh inshimi rechovinami spoluchnoyi tkanini Vono bere uchast u procesah zv yazuvannya gormoniv v tkaninah Vvazhayetsya sho yak mikroelement zoloto nadaye blagotvornu diyu pri zagalnomu starinni organizmu v tomu chisli za takih vikovih zahvoryuvan yak ateroskleroz parodontoz osteohondroz gipertoniya deformuyuchij artrit zahvoryuvannya pechinki depresivni rozladi Dobova potreba dorosloyi lyudini v zoloti skladaye vsogo 2 4 mkg Taku dozu mozhna oderzhati prostim nosinnyam obruchki na palci Zoloto v organizm lyudini zazvichaj potraplyaye yak cherez shkiru pri nosinni shilno prileglih do shkiri yuvelirnih virobiv tak i razom z yizheyu Osoblivo nim bagata kukurudza zerna stebla i listya Zoloto v ekonomiciBankivskij zlitok zolota Kolivannya cini na zoloto v dolarah SShA z 1960 roku po sogodni Zoloto najvazhlivishij element svitovoyi finansovoyi sistemi oskilki cej metal ne piddayetsya koroziyi zovni privablivij i zapasi jogo neveliki Pershe vikoristannya zolota yak mirila vartosti sposterigayetsya na pochatku III tis do n e za chasiv pravlinnya yegipetskogo faraona Menesa Hor Aha koli bula zaprovadzhena praktika klejmuvannya zolotih zlivkiv sho vikoristovuvali yak zasib torgovelnogo obminu Svitovi bankivski rezervi zolota ocinyuyutsya v 32 tis tonn yaksho splaviti vse ce zoloto dokupi vijde kub zi storonoyu lishe 12 m Zoloto zdavna bagato narodiv vikoristovuvalo yak groshi Odnak yak monopolnij groshovij tovar vono zatverdilosya tilki u XIX stolitti Azh do Pershoyi svitovoyi vijni zoloto bulo mirilom usih svitovih valyut period 1870 1914 rokiv nazivayut zolotoyu doboyu Paperovi kupyuri v cej chas vikonuvali rol posvidchen pro nayavnist zolota Voni vilno obminyuvalisya na zoloto 1792 roku v SShA bulo vstanovleno sho 1 unciya zolota koshtuye 19 3 dol U 1834 r za unciyu davali vzhe 20 67 dol oskilki SShA ne mali dostatnogo zolotogo zapasu shob zabezpechiti ves obsyag vipushenih groshej i kurs valyuti dovodilosya znizhuvati Pislya Pershoyi svitovoyi vijni devalvaciya trivala 1934 roku za 1 unciyu zolota davali 35 dol Popri ekonomichnu krizu SShA namagalisya zberegti fiksovanu priv yazku dolara do zolota zaradi cogo pidvishuvalasya diskontna stavka ta ce ne dopomoglo Odnak cherez vijni zoloto zi Starogo Svitu stalo peremishatisya do Novogo sho vidnovilo na pevnij chas priv yazku dolara do zolota 1944 roku bulo uhvaleno Bretton Vudsku ugodu Buv zaprovadzhenij zolotodeviznij standart osnovanij na zoloti j dvoh valyutah dolari SShA ta funti sterlingiv Velikoyi Britaniyi sho poklalo kinec monopoliyi zolotogo standartu Za novimi pravilami dolar stav yedinoyu valyutoyu bezposeredno priv yazanoyu do zolota Kaznachejstvo SShA zobov yazuvalosya obminyuvati dolari na zoloto inozemnim uryadovim zakladam i centralnim bankam u spivvidnoshenni 35 dol za unciyu Faktichno zoloto peretvorilosya z osnovnoyi v rezervnu valyutu Naprikinci 1960 h rokiv visoka inflyaciya v SShA znovu unemozhlivila zberezhennya zolotoyi priv yazki na kolishnomu rivni situaciyu uskladnyuvav i zovnishnotorgovelnij deficit SShA Rinkova cina zolota stala vidchutno perevishuvati oficijno vstanovlenu 1971 roku vmist zolota v dolari bulo znizheno do 38 dol za unciyu a 1973 do 42 22 dol 1971 roku prezident SShA Richard Nikson skasuvav priv yazku dolara do zolota hocha oficijno cej krok buv pidtverdzhenij lishe 1976 roku koli bula stvorena tak zvana yamajska valyutna sistema kursiv sho plavayut Ce oznachalo sho zoloto perestalo buti valyutoyu vzagali a dolar stav rezervnoyu valyutoyu Pislya cogo zoloto peretvorilosya v osoblivij investicijnij tovar Investori protyagom bagatoh rokiv doviryali vinyatkovo zolotu Do kincya 1974 roku cini na zoloto pidskochili do 195 dol za unciyu a do 1978 r do 200 dol za unciyu Na pochatok 1980 roku cina na zoloto dosyagla rekordnoyi poznachki 850 dol za unciyu pislya chogo pochala postupovo spadati Naprikinci 1987 vona stanovila blizko 500 dol za unciyu Najshvidshe padinnya vidbulosya v 1996 1999 rokah koli cina na zoloto znizilasya z 420 do 260 dol za unciyu Sered analitikiv nemaye yedinoyi dumki z privodu prichin nastilki shvidkogo znizhennya cini na zoloto odni poyasnyuyut ce ob yektivnimi ekonomichnimi faktorami inshi govoryat pro globalnu zmovu najbilshih krayin na choli zi SShA Zrostannya cini na zoloto znovu pochalosya u zv yazku z ugodoyu providnih centralnih bankiv pro obmezhennya prodazhiv zolota 1999 roku Na kinec 2004 cina na zoloto znovu syagla 450 dol a v 2007 vzhe perevishila 700 dolariv Analitiki prognozuyut sho cherez nestabilnist ekonomiki SShA ta svitovogo finansovogo klimatu zagalom postijne znecinennya valyut skorochennya propoziciyi zolota na rinku ta dedali bilshij interes investoriv cina na nogo strimko zrostatime j dali Na pochatku veresnya 2011 r cina dosyagla rekordnoyi poznachki 1920 dol za unciyu ale zgodom opustilasya Na pochatku lyutogo 2012 r unciyu zolota kupuvali za 1750 dol V drugij polovini serpnya 2012 roku pislya ogoloshennya Federalnoyu rezervnoyu sistemoyu SShA pro nove vlivannya likvidnosti v ekonomiku SShA zoloto dodalo v cini she majzhe dva vidsotki ta perevishilo 1666 dol za unciyu Prognozi 1800 1900 dolariv naprikinci 2012 roku ta 2000 2100 naprikinci 2013 roku zalishayutsya v sili Div takozh Fiduciarna emisiya Veliki pravochini z zolotom V zhovtni 2009 Mizhnarodnij valyutnij fond prodav Rezervnomu banku Indiyi 200 tonn zolota za 6 7 mlrd dol SShA Ugoda za obsyagom ekvivalentna 8 svitovogo shorichnogo vidobutku Zoloto prodavali za rinkovimi cinami Serednya cina za trojsku unciyu stanovila 1045 dol sho stanovilo priblizno 33 5 dol za gram Zoloto v istoriyi ta kulturiZolota pektoral IV stolittya do n e Sered usih bagatstv porodzhenih girnictvom zoloto najbilsh vidchutno vplinulo na rozvitok suspilnih vidnosin oskilki protyagom tisyacholit vidigravalo rol groshej zasobu obminu i ototozhnyuvalos z ponyattyami bagatstva vladi sili a takozh iz vidobrazhennyam uyavlen lyudini pro krasu yuvelirne mistectvo Zoloto moglo buti pershim metalom osvoyenim lyudinoyu bo na zemnij poverhni perebuvaye v samorodnomu viglyadi maye pomitnij bliskucho zhovtij kolir ne piddayetsya okisnennyu j koroziyi U v Davnomu Kitayi mid poznachalasya slovom tun yake skladalosya z dvoh iyeroglifiv zoloto i podibnij Vochevid zoloto na teritoriyi Kitayu bulo vidome ranishe midi hocha obidva ci metali z yavlyayutsya tut znachno piznishe nizh u narodiv pershih civilizacij Najdavnishi znahidki zolotih virobiv arheologi datuyut VI V tis do n e Balkani Yegipet Pivdennij Kavkaz Indiya todi yak pershu mid osvoyenu lyudinoyu na pivdennomu shodi Maloyi Aziyi vidnosyat do IX tis do n e Na korist pershosti midi mozhe svidchiti toj fakt sho rozpovsyudzhenist zolotih samorodkiv bula nabagato menshoyu nizh midnih za riznimi ocinkami u desyatki raziv Privabliva krasa totozhnist sonyachnomu koloru velika ridkist zolota zumovili jogo shiroke vikoristannya v kultovij diyalnosti yak simvolu Boga Soncya davni yegiptyani arijski narodi soncepoklonniki amerikanski civilizaciyi Cari j knyazi plemen sho obozhnyuvali Sonce pragnuli otochiti sebe znakovimi predmetami iz zolota yaki z chasom perenosilisya v pohovannya znatnih nebizhchikiv yak spodivannya na priyazne prijmannya u potojbichnomu sviti Mensh vplivovi lyudi takozh pragnuli mati hocha b kabluchku z metalu soncya prichomu vbachali v nij ne stilki hudozhnyu prikrasu skilki amulet sho zabezpechuye zastupnictvo Boga Soncya Ce porodzhuvalo stalu potrebu dedali bilshoyi kilkosti zolota spriyalo poshukam i rozrobci potuzhnih zolotih rodovish Zoloto i vijniZ utverdzhennyam blagorodnih metaliv yak universalnogo groshovogo ekvivalentu borotba za zavolodinnya zolotom i jogo rodovishami staye osnovnoyu skladovoyu svitovih ekspansij Velichezna kilkist zolota ostannogo carya Lidiyi Kreza im ya yakogo stalo sinonimom bagatstva ta rozkoshi stalo prichinoyu perskoyi voyennoyi agresiyi Nakopichennya vsogo zolota svitu v skarbnicyah volodariv Persiyi sprichinilo vtorgnennya armij Oleksandra Makedonskogo finansovij stan yakogo ne zalishav alternativi pohodu v Aziyu Pislya rozpadu imperiyi Oleksandra velichezni zapasi zolota shlyahom malih voyen i dinastichnih zakolotiv rozteklisya po vsij ojkumeni j znovu buli zoseredzheni vzhe v Rimi osoblivo pislya zavoyuvannya nim bagatih na pokladi zolota Iberiyi Galiyi ta Yegiptu Takim chinom ustalenij zv yazok vijna zoloto i navpaki nazavzhdi uvijshov u istoriyu narodiv Miri chistoti zolotaBritanska karatna sistema Tradicijno chistota zolota vimiryuyetsya v britanskih karatah 1 britanskij karat dorivnyuye odnij dvadcyat chetvertoyi chastini masi splavu 24 karatne zoloto 24K ye chistim bez bud yakih domishok Shob zminiti yakisni harakteristiki zolota dlya riznih cilej napriklad zbilshiti tverdist vigotovlyayut splavi z riznimi domishkami Napriklad 18 karatne zoloto 18K oznachaye vmist u splavi 18 chastin zolota i 6 chastin domishok Postradyanska sistema prob U postradyanskih krayinah chistota zolota vimiryuyetsya probami Proba variyuyetsya vid 0 do 1000 i pokazuye vmist zolota v tisyachnih chastkah promile Tak 18 karatne zoloto vidpovidaye 750 ij probi Zoloto 999 99 yi probi vvazhayetsya praktichno chistim same takoyi probi vono i buvaye v zlitkah Zoloto 999 99 probi vkraj doroge v otrimanni i vzhivayetsya lishe u himiyi U vitchiznyanij yuvelirnij promislovosti vigotovlyayutsya yuvelirni virobi z zolota 375 500 585 750 900 916 i 958 probi Na prohannya fizichnoyi osobi probirna inspekciya mozhe postaviti 583 probu hocha v bagatoh krayinah kolishnogo SRSR vidmovilisya vid 583 probi i zalishili 585 napriklad v Latviyi V usih krayinah kilkist zolota v splavah kontrolyuyetsya derzhavoyu V Ukrayini zagalnoprijnyatimi vvazhayetsya p yat prob zolotih yuvelirnih splaviv zoloto 375 probi 500 585 750 958 375 proba Osnovni komponenti sriblo i mid zolota 38 Negativna vlastivist tmyaniye na povitri perevazhno cherez utvorennya Ag2S zoloto 375 probi maye kolirnu gamu vid zhovtogo do chervonogo 500 proba Osnovni komponenti sriblo i mid zolota 50 5 Negativni vlastivosti nizka livarnist zalezhnist koloru vid vmistu sribla 585 proba Osnovni komponenti sriblo mid paladij nikel zolota 59 Proba dosit visoka ce zumovleno chislennimi pozitivnimi yakostyami splaviv tverdist micnist stijkist na povitri Shiroko zastosovuyetsya dlya vigotovlennya yuvelirnih prikras 750 proba Osnovni komponenti sriblo platina mid paladij nikel zolota 75 5 Pozitivni vlastivosti shilnist do poliruvannya tverdist micnist dobre obroblyayetsya Kolirna gama vid zelenogo cherez yaskravo zhovtij do rozhevogo i chervonogo Vikoristovuyut u yuvelirnomu mistectvi osoblivo dlya filigrannih robit 958 proba Mistit do 96 3 chistogo zolota Ridko vikoristovuyut adzhe vono ye dosit m yakim materialom sho ne piddayetsya poliruvannyu Harakterizuyetsya nenasichenistyu koloru 999 proba Chiste zoloto Vsi splavi vishe 750 probi ne tmyaniyut na povitri Div takozhZoloto samorodne Resursi i zapasi zolota Zolotonosni rudi Zolota lihomanka Zolota moneta Karat vmist zolota Kolir zolota bile chervone zhovte zoloto Dukatne zolotoPrimitki Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2 PDF Arhiv originalu PDF za 17 veresnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2021 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 Zolota zhila Vidkrito gravitacijni hvili zirok 8 listopada 2017 u Wayback Machine korrespondent net 18 zhovtnya 2017 MINERAL COMMODITY SUMMARIES 2009 14 chervnya 2010 u Wayback Machine angl ukrayinska Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 16 veresnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2011 Zoloto v organizmi lyudini rol dzherela nestacha i nadlishok 11 listopada 2017 u Wayback Machine lambit com ua procitovano 08 11 2017 Prognoz kursa zolota 15 serpnya 2010 u Wayback Machine Divis takozh 1 27 kvitnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 5 kvitnya 2013 http ubr ua finances macroeconomics ukraine naiman frs ssha gotovitsia k novomu vlivaniu likvidnosti 157622 sdfg 29 serpnya 2012 u Wayback Machine bFycs1346065093 Arhiv originalu za 11 listopada 2009 Procitovano 8 listopada 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zoloto Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Zoloto U Vikislovniku ye storinka Zoloto LiteraturaV I Mazurenko Svitovij rinok zolota Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Zolotonosnye formacii centralnoj chasti Ukrainskogo shita zakonomernosti razmesheniya osnovy prognoza i poiskov ocenka perspektiv A V Dragomireckij Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Odesa Astroprint 2001 225 s ISBN 966 549 563 1 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros U merezhiZOLOTO 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Novini rinku zolota ros 3 bereznya 2012 u Wayback Machine Cina na zoloto v rezhimi onlajn 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine