Собор Святої Трійці або кафедральний костел Святої Трійці — перший кафедральний костел Луцька, який на сьогодні не існує; «Матір костелів на Русі». Від кафедрального комплексу залишилися дві споруди: кафедральна кам'яниця XVI століття (вулиця Кафедральна, 17), де зараз розміщується єпархіальне управління римо-католицької церкви в Луцьку, та дзвіниця, розташована навпроти другого (теперішнього) кафедрального костелу Луцька — собору Святих Петра і Павла. Кам'яниця є лівим крилом П-подібного будинку, пам'ятки архітектури національного значення «Монастир шариток». Споруди знаходяться в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк».
Собор Святої Трійці | |
---|---|
Матір костелів на Русі | |
50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д.Координати: 50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Луцьк |
Початок будівництва | 1425 |
Кінець будівництва | 1427, 1545 |
Зруйновано | 1781 |
Стиль | Ренесанс, бароко |
Належність | католицизм |
Адреса | Кафедральна, 17,19 |
Оригінальна назва | Кафедральний костел Святої Трійці |
Собор Святої Трійці (Луцьк) (Україна) Собор Святої Трійці (Луцьк) (Волинська область) | |
Історія
Заснування та початки діяльності
У 1387 році литовський князь Вітовт разом із сім'єю, князями, боярами осів у Луцьку. З 1392 року Луцьке князівство перейшло до нього навічно, в цей же час він став Великим князем литовським. Вітовт надавав великої уваги Луцьку. Він часто перебував у місті, включив його у сферу великокнязівської політики. За його правління Луцьк мав статус неофіційної південної столиці Литви. Зміцнюючи політичну і державотворчу роль міста, князь вирішив перенести католицьку кафедру із Володимира в Луцьк. Для цього потрібно було збудувати костел із кафедральними спорудами. Тому у 1425 році в (Окольному замку) почалося будівництво дерев'яного костелу. Через два роки храм був збудований. Паралельно з цим Вітовт отримав буллу від Папи Римського Мартина V про перенесення кафедри. Новозбудований костел Святої Трійці в Луцьку став кафедральним у 1427 році. На початок діяльності храм був забезпечений маєтком під Луцьком. Хоча сам храм був збудованим у дереві, але поряд з ним був збудований мурований дім (або він тут був ще до будівництва костелу). Висновок про те, що біля храму була мурована кам'яниця кінця XIV — початку XV століть, був зроблений під час археологічних розкопок у 1991 році.
Першим єпископом став Андрій Сплавський. Титул його латинською мовою іменувався як Lucensis Episcopatus. Однак така назва вносила неясність і плутання з італійським єпископством провінції Лукка. Тому на Флорентійському соборі у 1439 році назву луцького єпископства було змінено на Luceoriensis Episcopatus, а назву Луцька — на Luceoria. Влада єпископа розповсюджувалася на пізніші Волинське, Подільське, Брацлавське, Берестейське воєводства і Пінський повіт. Також на 12 князівств. До складу дієцезії входило 13 деканатів та 185 костелів.
Андрій Сплавський був у складі делегації господарів, які зустрічали офіційних гостей з'їзду європейських монархів у місті в 1429 році. Під час подій Луцької війни 1431 року він був підданий нападу польського війська, яке пограбувало його. Натомість, у відповідь, в Луцьку було страчено кількох членів ордену місцевого домініканського пріорату.
Великий князь Сигізмунд Кейстутович надав привілей костелу, який підтверджував раніше надані маєтки Вітовтом. Згодом жертвували на храм Юрій Ставський, єпископ . Кафедра володіла 13-ма будинками в Луцьку. Крім того, з доходів від шляхетських маєтків ішла десятина на кафедру.
Новий костел
У 1535 році за рекомендацією королеви Бони новим єпископом луцьким став . Він був членом литовської Таємної Ради, фінансовим та економічним радником королеви Бони, сприяв поверненню королівських маєтностей із рук шляхти в розпорядження Скарбу, керував волинським митом, крім того, активно виконував свою духовну місію — сприяв поширенню католицизму на Волині. А також Юрій Фальчевський був одним із найбільших фундаторів будівництва в Луцьку. Саме з його ініціативи латинська кафедра почала будуватися заново. Поки не встановлено, чи храм постраждав від пожежі 1538 року, проте у 1545 році новий мурований храм вже був збудований на місці попереднього у ренесансному стилі. Можливо, автором проекту нового костелу був Лукаш із Пряшева. Матеріал, із якого велася відбудова костелу — тесаний камінь. Інтер'єр храму був розписаний фресками. Існує думка, що костел мав 4 вежі по кутах. На одній із башт був годинник і дзвони. Пізніше була збудована дзвіниця із 4 великими дзвонами. Біля костелу до 1552 року збудували також кафедральний будинок, який сягав у довжину 24 м. Він був збудований між Перемильською та Пінською баштами Окольного замку і включав підвали попередньої кам'яниці. Тут розмістилася капітула, канцелярія, кафедральний архів. Також у цих приміщеннях був шпиталь Святого Духа. При кафедрі розміщувалася Троїцька латинська школа, де зокрема навчався Іван Вишенський. Школа діяла для світських осіб, а також для підготовки канцеляристів і нижчих чинів духовенства. Біля костелу і кафедрального дому був цвинтар.
Посттридентська активність
Після Тридентського собору життя кафедри ще більше пожвавішало. Це був час, коли серед волинської шляхти активно почав розповсюджуватися католицизм. В основному, це було зумовлено кількома факторами: вплив цивілізаційних ідей епохи Відродження; відсутність православної освіти, яка б відповідала потребам часу; привабливі заходи оновленої Католицької Церкви; проблеми і суперечності православного й греко-католицького духовенства, які дискредитували себе в очах вірян. За цих обставин все більше людей конверсувалися до католицизму, популярність якого набувала розмаху. З'являлися нові ордени, засновувалися монастирі, колегіуми. Відповідно, більше пожертв відбувалося на храми. Загалом, за період із 1596 до 1648 року на католицькі структури на Волині було пожертвувано 820 000 злотих (без урахування вартості маєтків), що втричі перевищує надання на православні та греко-католицькі храми й монастирі разом узяті.
Те саме стосувалося і Луцької кафедри. На
той час вона, очевидно, мала нові багаті пожертви, також маєтки у Торчині, Садові, Лучицях. Згодом король Сигізмунд ІІ Август надав села Порськ та Підлозці, мито торчинське, 30 кіп грошей литовських з митної комори у Берестечку, землю на Гнідаві (тепер район Луцька), дільницю у Луцьку. Крім того, згідно з наказом короля луцький війт на капітулу з міських доходів мав видавати борошно, солод, віск і гроші з податку на горілку. Гроші отримувалися як у вигляді прямих пожертв, так і заповітів, маєтків, дільниць, земель. Надання робилися окремим особам (вікаріям, канонікам, єпископу, студентам школи), на відправу певних служб, на приміщення (костел, шпиталь, Троїцьку школу) та інше. Найбільше грошове надання, зроблене в середині XVII століття, сягало розміру 5000 злотих. Його зробив луцький суфраган Лоза Станіслав на костел Святої Трійці у 1648 році.
Суспільні зв'язки
У кафедральному костелі іноді збиралися повітові і воєводські сеймики, де вирішувалися різні питання життя держави і обиралися посли на загальнодержавний сейм, проводилися суди, тут відбувалася інтронізація ієрархів. На початку XVII століття в місті з'явився й осів орден єзуїтів. Спершу вони орендували будинок із капличкою, які стояли біля кафедральної дзвіниці. Згодом єпископи Марцін Шишковський та Павел Волуцький були у складі тих фундаторів, які допомогли єзуїтам збудувати костел, а потім і колегіум.
На одному із сеймиків, який відбувався у кафедральному костелі в 1647 році, стався конфлікт, що переріс у бійку на шаблях. В результаті цього луцького гродського писаря Станіслава-Казімежа Беневського важко поранили, вівтар храму закривавлено. Ще один конфлікт стався у 1628 році за участю кафедрального дзвонаря Собка із монахом Луцького братського монастиря Павлом Телицею. Собко образив православність Павла і зняв з нього клобук. У 1648 році на костел напали козаки, очолювані ланд-війтом . Богослужбові речі з храму були понищені, або розграбовані.
У 1620–1630 роках каноніком Луцької капітули був Балтазар Тишка. Він відзначався тим, що уміло задіював ресурси шляхти на реалізацію благодійних проектів. Так, наприкінці тридцятих років за його фундації в місті постав позаконфесійний і позанаціональний шпиталь. Ним був фундований монастир на вулиці Замковій. А також Балтазар ініціював створення Братства Розарію (аналог Вервечкового) при луцьких єзуїтах. Інше луцьке Братство Розарію існувало в домініканському пріораті.
В другій половині XVII століття костел, як і раніше, був центром консолідації волинської католицької шляхти. Тут уже постійно відбувалися сеймики. У 1667 році на Луцьк знову був учинений напад, від чого несильно постраждала кафедра. У 1680 році в костел влучила блискавка, але значних пошкоджень не завдала.
Пожежі і відновлення
17 червня 1724 року в Луцьку сталася велика міська пожежа, в якій сильно постраждали замки, особливо Окольний. Кафедра, а також костели й монастирі орденів бригідок, єзуїтів погоріли. Тодішній єпископ Стефан Рупневський витратив 200 000 злотих на відбудови. Костел постраждав настільки, що його довелося суттєво реконструювати. Ренесансний стиль храму замінили на бароко. Чотирьох веж, розміщених по кутах храму, не стало. Натомість їх замінили три високі шпилі. Костел був добре відбудованим і був ще пишніше оздоблений і вищий, ніж раніше. Дерев'яна кафедральна дзвіниця також згоріла, але була відновлена уже мурованою. Десь у той час, імовірно, Йозефом Прехтлем для луцького монастиря тринітаріїв була зроблена ікона Святого Ігнатія. На цій іконі серед інших споруд Окольного замку зображено і вже відбудований кафедральний костел Святої Трійці. Після смерті єпископа Стефана Рупневського у 1731 році його було поховано в костелі.
Занепад костелу
5 вересня 1781 року сталася ще одна велика пожежа міста, наслідки якої були дуже вагомими. Окольний замок згорів настільки, що його почали розбирати. Греко-католицька кафедра Святого Дмитра в цьому замку згоріла. Комплекси бригідок і єзуїтів також сильно постраждали. Троїцький костел постраждав настільки, що відновлення було неможливим. «Матір костелів на Русі» перестала існувати. Дуже постраждали кафедральні споруди. Так, східне крило стало непридатним до використання. Натомість західне крило слабо постраждало від пожежі. Також і вціліла дзвіниця біля цього крила. Саме вони й збереглися до наших днів. Ці всі події приблизно збіглися в часі із касацією ордену єзуїтів, яка відбулася у 1773 році, на що було видане бреве Папи Климента XIV.
Згодом почалися відбудови. Так, східне крило кафедрального будинку було відновлене і добудоване. А залишки костелу були розібрані до рівня землі. Кафедральні споруди відновлювалися разом із костелом та колегіумом колишніх єзуїтів, які належали після касації ордену Народній комісії освіти. Кафедра, яка опинилася без єпископського собору, заплатила Комісії 100 000 злотих, щоб зайняти колишній єзуїтський храм, а також передала їй капітульні приміщення. Отже кафедру з капітулою і канцелярією перенесли до колишнього єзуїтського храму. А колегіум, оскільки він мав багату навчальну базу, реорганізували у вищу школу на кшталт академії, яка частково (4 кімнати) розмістилася у відновлених спорудах, які раніше належали до кафедри, а частково у колишньому колегіумі. Троїцька латинська школа, очевидно, також увійшла до складу академійної школи. Іншу частину колишніх капітульних приміщень займав притулок для старців та калік. Поряд із цими спорудами у 1782 році за фундаторства Юзефи Поляновської був збудований сиротинець для дівчат «Ангеліка».
Подальша доля кафедральних споруд
У 1795 році після Третього поділу Польщі Волинь була анексована до Російської імперії. Це зумовило сильні зміни в усіх сферах соціального життя. В перші десятиліття Волинь мала певну автономію, яка дозволяла зберегти бодай частково старовинний уклад життя. У 1829 році єпископ Каспер Цецишовський скерував до Луцька представниць ордену шариток. Для опіки їм одразу був переданий сиротинець «Ангеліка» та шпиталь для старців у колишніх капітульних приміщеннях. Діяльність шариток зосереджувалася навколо догляду за людьми у цих установах та їхнього виховання. Іншу частину приміщення продовжувала займати школа.
В середині століття ситуація змінюється. Життя регіону повністю підпорядковується загальноімперським тенденціям. Те саме було і в духовному житті. Російська імперія взяла курс на знищення католицького життя краю. Так, в середині XIX століття були закриті практично всі монастирі та костели Волині. У 1866 році шаритки серед інших орденів покинули Луцьк. Залишилася діяти лише кафедра. Школа була реорганізована у повітову школу. Деякий час тут діяла гімназія. У ній викладав Пантелеймон Куліш. З 1860 року почало діяти початкове училище, де бував Тадеуш Чацький.
У 1917 році за старання організації [pl] в Луцьку була утворена загальна школа ім. Королеви Ядвіги. Вона частково займала колишні кафедральні приміщення. У 1921 році тут також тимчасово була розміщена Торгова школа.
Після 1991 року кафедру було відновлено. Вона, як і раніше, розмістилася у колишньому костелі єзуїтів. А колишні Троїцькі кафедральні приміщення, частково реконструйовані у 1780-х роках, зайняло єпархіальне управління римо-католицької церкви в Луцьку, Мальтійська служба допомоги. Єпископом став Маркіян Трофим'як
Архітектура
Костел Святої Трійці згорів і від нього не залишилося нічого над поверхнею землі. Однак від комплексу залишилися дзвіниця та П-подібний будинок під назвою «монастир шариток». З дзвіницею будинок з'єднаний аркою. Це двоповерховий будинок із двосхилим дахом. З північного боку посередині є п'ятигранний ризаліт, в мурах якого є дубові перев'язі. Загалом будинок складається із двох частин:
- Ліве (західне) крило — вулиця Кафедральна, 17 — збудоване в XV—XVI століттях. На північно-західному куті — похилий чотиригранний ризаліт із внутрішньою кімнатою і маленьким вікном зверху. У цокольному поверсі цієї частини були знайдені елементи, які дозволили зробити висновок, що ця частина будівлі містить рештки будівлі зламу XIV—XV століть. Розмір використаної цегли — (29-30) х (8-9) х (14-15) см.
- Праве (східне) крило — вул. Кафедральна, 19 — загалом наслідок перебудови після пожежі XVIII століття. Північну стіну східної половини корпусу підпирають контрфорси. Стіни оздоблені пілястрами, вікна мають наличники, підвіконні та надвіконні карнизи.
Світлини
- Ліве крило
- Праве крило
- Західний фасад курії
- Дзвіниця
- Ангеліка сьогодні
- Арка біля дзвіниці
- Вікно
- План лівого крила
- План дзвіниці
- Старовинний куточок біля капітули
- Вежоподібний ризаліт
- Костел на полотні О. Дишка (нереконструкція)
- Дзвіниця (2022)
Див. також
- Луцькі римо-католицькі єпископи
- Кафедральний костел святих Петра і Павла
- (Фото монастиря шариток)
- Храми Луцька
Посилання
- Stecki T. Łuck starożytny i dziesiejszy. — Kraków, 1876. — s. 148
- . Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
- Грушевський М. Історія України-Руси, т. IV, — К.,1993 — С. 55—141.
- Леонтович Ф. Очерки истории литовско-русского права. — СПб, 1894. — С. 240
- П.Троневич, М.Хілько, Б.Сайчук. Втрачені християнські храми Луцька — Луцьк, 2001. — С. 41—46.
- Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ X—XV ст. — Львів, 2006. — С. 57—58.
- Терський С. В. Звіт про роботу Ранньосередньовічної археологічної експедиції заповідника на території замку Любарта (охоронні дослідження) та розвідки в околицях Луцька в 1991 році. — Львів, Луцьк, 1991 // ДАЛО — Ф.2591 — Оп.1 — Спр.748 — с.19
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2022.
- Pociecha W. Królowa Bona (1494—1557). Czasy i ludzie odrodzenia. — S. 193—194
- Źródła dziejowe. — T. VI. — S. IX—X; Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV. — S. 1-4
- Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990. — С. 90—92, 112
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2014. Процитовано 9 квітня 2011.
- Логвин Н. Г. Архітектура XIV — першої половини XVI ст. // Історія українського мистецтва. — Т.2. — К., 1967, с.46—47
- Довбищенко М. В. Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI — першої половини XVII ст. — К, 2008 — а, в: c.346-389, б: с. 775—776
- Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Ч. 1, Т. VI. — К., 1883, — С. 596—597. (рос.)
- Троневич П. Луцький замок в історії України. — Луцьк, 2007. — С. 126. — .
- Панорама Луцька на старовинній іконі. Феодосій Мандзюк. «Дзеркало тижня» № 19, 21 Травень 2005[недоступне посилання з травня 2019]
- Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu, — Łuck, 1922 — s. 53
- Ю. М. Поліщук. Етноконфесійна політика російського царизму в Правобережній Україні (кінець XVIII — початок ХХ століття)
- В.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — с.47
- Akcja kulturalno-oświatowa Polskiej Macierzy Szkolnej w Łucku od 1917 roku, — Łuck, 1931 — s.8-16[недоступне посилання]
- Malteser Lutsk[недоступне посилання]
Ресурси мережі
- Łuck // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 784. (пол.) — S. 779—791. (пол.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Svyatoyi Trijci Sobor Svyatoyi Trijci abo kafedralnij kostel Svyatoyi Trijci pershij kafedralnij kostel Lucka yakij na sogodni ne isnuye Matir kosteliv na Rusi Vid kafedralnogo kompleksu zalishilisya dvi sporudi kafedralna kam yanicya XVI stolittya vulicya Kafedralna 17 de zaraz rozmishuyetsya yeparhialne upravlinnya rimo katolickoyi cerkvi v Lucku ta dzvinicya roztashovana navproti drugogo teperishnogo kafedralnogo kostelu Lucka soboru Svyatih Petra i Pavla Kam yanicya ye livim krilom P podibnogo budinku pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Monastir sharitok Sporudi znahodyatsya v istoriko kulturnomu zapovidniku Starij Luck Sobor Svyatoyi TrijciMatir kosteliv na Rusi50 44 52 pn sh 25 19 28 sh d 50 74778 pn sh 25 32444 sh d 50 74778 25 32444 Koordinati 50 44 52 pn sh 25 19 28 sh d 50 74778 pn sh 25 32444 sh d 50 74778 25 32444Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LuckPochatok budivnictva1425Kinec budivnictva1427 1545Zrujnovano1781StilRenesans barokoNalezhnistkatolicizmAdresaKafedralna 17 19Originalna nazvaKafedralnij kostel Svyatoyi TrijciSobor Svyatoyi Trijci Luck Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaSobor Svyatoyi Trijci Luck Volinska oblast Pokazati na mapi Volinska oblastIstoriyaZasnuvannya ta pochatki diyalnosti Vitovt U 1387 roci litovskij knyaz Vitovt razom iz sim yeyu knyazyami boyarami osiv u Lucku Z 1392 roku Lucke knyazivstvo perejshlo do nogo navichno v cej zhe chas vin stav Velikim knyazem litovskim Vitovt nadavav velikoyi uvagi Lucku Vin chasto perebuvav u misti vklyuchiv jogo u sferu velikoknyazivskoyi politiki Za jogo pravlinnya Luck mav status neoficijnoyi pivdennoyi stolici Litvi Zmicnyuyuchi politichnu i derzhavotvorchu rol mista knyaz virishiv perenesti katolicku kafedru iz Volodimira v Luck Dlya cogo potribno bulo zbuduvati kostel iz kafedralnimi sporudami Tomu u 1425 roci v Okolnomu zamku pochalosya budivnictvo derev yanogo kostelu Cherez dva roki hram buv zbudovanij Paralelno z cim Vitovt otrimav bullu vid Papi Rimskogo Martina V pro perenesennya kafedri Novozbudovanij kostel Svyatoyi Trijci v Lucku stav kafedralnim u 1427 roci Na pochatok diyalnosti hram buv zabezpechenij mayetkom pid Luckom Hocha sam hram buv zbudovanim u derevi ale poryad z nim buv zbudovanij murovanij dim abo vin tut buv she do budivnictva kostelu Visnovok pro te sho bilya hramu bula murovana kam yanicya kincya XIV pochatku XV stolit buv zroblenij pid chas arheologichnih rozkopok u 1991 roci Pershim yepiskopom stav Andrij Splavskij Titul jogo latinskoyu movoyu imenuvavsya yak Lucensis Episcopatus Odnak taka nazva vnosila neyasnist i plutannya z italijskim yepiskopstvom provinciyi Lukka Tomu na Florentijskomu sobori u 1439 roci nazvu luckogo yepiskopstva bulo zmineno na Luceoriensis Episcopatus a nazvu Lucka na Luceoria Vlada yepiskopa rozpovsyudzhuvalasya na piznishi Volinske Podilske Braclavske Berestejske voyevodstva i Pinskij povit Takozh na 12 knyazivstv Do skladu diyeceziyi vhodilo 13 dekanativ ta 185 kosteliv Andrij Splavskij buv u skladi delegaciyi gospodariv yaki zustrichali oficijnih gostej z yizdu yevropejskih monarhiv u misti v 1429 roci Pid chas podij Luckoyi vijni 1431 roku vin buv piddanij napadu polskogo vijska yake pograbuvalo jogo Natomist u vidpovid v Lucku bulo stracheno kilkoh chleniv ordenu miscevogo dominikanskogo prioratu Velikij knyaz Sigizmund Kejstutovich nadav privilej kostelu yakij pidtverdzhuvav ranishe nadani mayetki Vitovtom Zgodom zhertvuvali na hram Yurij Stavskij yepiskop Kafedra volodila 13 ma budinkami v Lucku Krim togo z dohodiv vid shlyahetskih mayetkiv ishla desyatina na kafedru Zobrazhennya D Avramenka na osnovi roboti arhitektora Rostislava Metelnickogo Novij kostel Rekonstrukciya D Avramenka na osnovi roboti arhitektora Rostislava Metelnickogo U 1535 roci za rekomendaciyeyu korolevi Boni novim yepiskopom luckim stav Vin buv chlenom litovskoyi Tayemnoyi Radi finansovim ta ekonomichnim radnikom korolevi Boni spriyav povernennyu korolivskih mayetnostej iz ruk shlyahti v rozporyadzhennya Skarbu keruvav volinskim mitom krim togo aktivno vikonuvav svoyu duhovnu misiyu spriyav poshirennyu katolicizmu na Volini A takozh Yurij Falchevskij buv odnim iz najbilshih fundatoriv budivnictva v Lucku Same z jogo iniciativi latinska kafedra pochala buduvatisya zanovo Poki ne vstanovleno chi hram postrazhdav vid pozhezhi 1538 roku prote u 1545 roci novij murovanij hram vzhe buv zbudovanij na misci poperednogo u renesansnomu stili Mozhlivo avtorom proektu novogo kostelu buv Lukash iz Pryasheva Material iz yakogo velasya vidbudova kostelu tesanij kamin Inter yer hramu buv rozpisanij freskami Isnuye dumka sho kostel mav 4 vezhi po kutah Na odnij iz basht buv godinnik i dzvoni Piznishe bula zbudovana dzvinicya iz 4 velikimi dzvonami Bilya kostelu do 1552 roku zbuduvali takozh kafedralnij budinok yakij syagav u dovzhinu 24 m Vin buv zbudovanij mizh Peremilskoyu ta Pinskoyu bashtami Okolnogo zamku i vklyuchav pidvali poperednoyi kam yanici Tut rozmistilasya kapitula kancelyariya kafedralnij arhiv Takozh u cih primishennyah buv shpital Svyatogo Duha Pri kafedri rozmishuvalasya Troyicka latinska shkola de zokrema navchavsya Ivan Vishenskij Shkola diyala dlya svitskih osib a takozh dlya pidgotovki kancelyaristiv i nizhchih chiniv duhovenstva Bilya kostelu i kafedralnogo domu buv cvintar Rekonstrukciya Kafedralnogo kostelu Svyatoyi Trijci ta Vorotnoyi vezhi Okolnogo zamku Lucka D Avramenko Zobrazhennya Kafedralnogo kostelu Svyatoyi Trijci D Avramenka na osnovi roboti arhitektora R Metelnickogo Rekonstrukciya Kafedralnogo kostelu Svyatoyi Trijci Monastira sharitok ta Vorotnoyi vezhi Okolnogo zamku Lucka D Avramenko Posttridentska aktivnist Latinskij hrest Pislya Tridentskogo soboru zhittya kafedri she bilshe pozhvavishalo Ce buv chas koli sered volinskoyi shlyahti aktivno pochav rozpovsyudzhuvatisya katolicizm V osnovnomu ce bulo zumovleno kilkoma faktorami vpliv civilizacijnih idej epohi Vidrodzhennya vidsutnist pravoslavnoyi osviti yaka b vidpovidala potrebam chasu privablivi zahodi onovlenoyi Katolickoyi Cerkvi problemi i superechnosti pravoslavnogo j greko katolickogo duhovenstva yaki diskredituvali sebe v ochah viryan Za cih obstavin vse bilshe lyudej konversuvalisya do katolicizmu populyarnist yakogo nabuvala rozmahu Z yavlyalisya novi ordeni zasnovuvalisya monastiri kolegiumi Vidpovidno bilshe pozhertv vidbuvalosya na hrami Zagalom za period iz 1596 do 1648 roku na katolicki strukturi na Volini bulo pozhertvuvano 820 000 zlotih bez urahuvannya vartosti mayetkiv sho vtrichi perevishuye nadannya na pravoslavni ta greko katolicki hrami j monastiri razom uzyati Te same stosuvalosya i Luckoyi kafedri Na toj chas vona ochevidno mala novi bagati pozhertvi takozh mayetki u Torchini Sadovi Luchicyah Zgodom korol Sigizmund II Avgust nadav sela Porsk ta Pidlozci mito torchinske 30 kip groshej litovskih z mitnoyi komori u Berestechku zemlyu na Gnidavi teper rajon Lucka dilnicyu u Lucku Krim togo zgidno z nakazom korolya luckij vijt na kapitulu z miskih dohodiv mav vidavati boroshno solod visk i groshi z podatku na gorilku Groshi otrimuvalisya yak u viglyadi pryamih pozhertv tak i zapovitiv mayetkiv dilnic zemel Nadannya robilisya okremim osobam vikariyam kanonikam yepiskopu studentam shkoli na vidpravu pevnih sluzhb na primishennya kostel shpital Troyicku shkolu ta inshe Najbilshe groshove nadannya zroblene v seredini XVII stolittya syagalo rozmiru 5000 zlotih Jogo zrobiv luckij sufragan Loza Stanislav na kostel Svyatoyi Trijci u 1648 roci Suspilni zv yazki Sejmik u kosteli U kafedralnomu kosteli inodi zbiralisya povitovi i voyevodski sejmiki de virishuvalisya rizni pitannya zhittya derzhavi i obiralisya posli na zagalnoderzhavnij sejm provodilisya sudi tut vidbuvalasya intronizaciya iyerarhiv Na pochatku XVII stolittya v misti z yavivsya j osiv orden yezuyitiv Spershu voni orenduvali budinok iz kaplichkoyu yaki stoyali bilya kafedralnoyi dzvinici Zgodom yepiskopi Marcin Shishkovskij ta Pavel Voluckij buli u skladi tih fundatoriv yaki dopomogli yezuyitam zbuduvati kostel a potim i kolegium Dokladnishe Kafedralnij kostel svyatih Petra i Pavla Luck Na odnomu iz sejmikiv yakij vidbuvavsya u kafedralnomu kosteli v 1647 roci stavsya konflikt sho pereris u bijku na shablyah V rezultati cogo luckogo grodskogo pisarya Stanislava Kazimezha Benevskogo vazhko poranili vivtar hramu zakrivavleno She odin konflikt stavsya u 1628 roci za uchastyu kafedralnogo dzvonarya Sobka iz monahom Luckogo bratskogo monastirya Pavlom Teliceyu Sobko obraziv pravoslavnist Pavla i znyav z nogo klobuk U 1648 roci na kostel napali kozaki ocholyuvani land vijtom Bogosluzhbovi rechi z hramu buli ponisheni abo rozgrabovani Baltazar Tishka U 1620 1630 rokah kanonikom Luckoyi kapituli buv Baltazar Tishka Vin vidznachavsya tim sho umilo zadiyuvav resursi shlyahti na realizaciyu blagodijnih proektiv Tak naprikinci tridcyatih rokiv za jogo fundaciyi v misti postav pozakonfesijnij i pozanacionalnij shpital Nim buv fundovanij monastir na vulici Zamkovij A takozh Baltazar iniciyuvav stvorennya Bratstva Rozariyu analog Vervechkovogo pri luckih yezuyitah Inshe lucke Bratstvo Rozariyu isnuvalo v dominikanskomu priorati Dokladnishe Baltazar Tishka V drugij polovini XVII stolittya kostel yak i ranishe buv centrom konsolidaciyi volinskoyi katolickoyi shlyahti Tut uzhe postijno vidbuvalisya sejmiki U 1667 roci na Luck znovu buv uchinenij napad vid chogo nesilno postrazhdala kafedra U 1680 roci v kostel vluchila bliskavka ale znachnih poshkodzhen ne zavdala Pozhezhi i vidnovlennya Vidnovlenij kostel tri shpili sprava vid centru 17 chervnya 1724 roku v Lucku stalasya velika miska pozhezha v yakij silno postrazhdali zamki osoblivo Okolnij Kafedra a takozh kosteli j monastiri ordeniv brigidok yezuyitiv pogorili Todishnij yepiskop Stefan Rupnevskij vitrativ 200 000 zlotih na vidbudovi Kostel postrazhdav nastilki sho jogo dovelosya suttyevo rekonstruyuvati Renesansnij stil hramu zaminili na baroko Chotiroh vezh rozmishenih po kutah hramu ne stalo Natomist yih zaminili tri visoki shpili Kostel buv dobre vidbudovanim i buv she pishnishe ozdoblenij i vishij nizh ranishe Derev yana kafedralna dzvinicya takozh zgorila ale bula vidnovlena uzhe murovanoyu Des u toj chas imovirno Jozefom Prehtlem dlya luckogo monastirya trinitariyiv bula zroblena ikona Svyatogo Ignatiya Na cij ikoni sered inshih sporud Okolnogo zamku zobrazheno i vzhe vidbudovanij kafedralnij kostel Svyatoyi Trijci Pislya smerti yepiskopa Stefana Rupnevskogo u 1731 roci jogo bulo pohovano v kosteli Zanepad kostelu 5 veresnya 1781 roku stalasya she odna velika pozhezha mista naslidki yakoyi buli duzhe vagomimi Okolnij zamok zgoriv nastilki sho jogo pochali rozbirati Greko katolicka kafedra Svyatogo Dmitra v comu zamku zgorila Kompleksi brigidok i yezuyitiv takozh silno postrazhdali Troyickij kostel postrazhdav nastilki sho vidnovlennya bulo nemozhlivim Matir kosteliv na Rusi perestala isnuvati Duzhe postrazhdali kafedralni sporudi Tak shidne krilo stalo nepridatnim do vikoristannya Natomist zahidne krilo slabo postrazhdalo vid pozhezhi Takozh i vcilila dzvinicya bilya cogo krila Same voni j zbereglisya do nashih dniv Ci vsi podiyi priblizno zbiglisya v chasi iz kasaciyeyu ordenu yezuyitiv yaka vidbulasya u 1773 roci na sho bulo vidane breve Papi Klimenta XIV Sobor u XIX st kolishnij yezuyitskij Zgodom pochalisya vidbudovi Tak shidne krilo kafedralnogo budinku bulo vidnovlene i dobudovane A zalishki kostelu buli rozibrani do rivnya zemli Kafedralni sporudi vidnovlyuvalisya razom iz kostelom ta kolegiumom kolishnih yezuyitiv yaki nalezhali pislya kasaciyi ordenu Narodnij komisiyi osviti Kafedra yaka opinilasya bez yepiskopskogo soboru zaplatila Komisiyi 100 000 zlotih shob zajnyati kolishnij yezuyitskij hram a takozh peredala yij kapitulni primishennya Otzhe kafedru z kapituloyu i kancelyariyeyu perenesli do kolishnogo yezuyitskogo hramu A kolegium oskilki vin mav bagatu navchalnu bazu reorganizuvali u vishu shkolu na kshtalt akademiyi yaka chastkovo 4 kimnati rozmistilasya u vidnovlenih sporudah yaki ranishe nalezhali do kafedri a chastkovo u kolishnomu kolegiumi Troyicka latinska shkola ochevidno takozh uvijshla do skladu akademijnoyi shkoli Inshu chastinu kolishnih kapitulnih primishen zajmav pritulok dlya starciv ta kalik Poryad iz cimi sporudami u 1782 roci za fundatorstva Yuzefi Polyanovskoyi buv zbudovanij sirotinec dlya divchat Angelika Podalsha dolya kafedralnih sporud Kasper Cecishovskij U 1795 roci pislya Tretogo podilu Polshi Volin bula aneksovana do Rosijskoyi imperiyi Ce zumovilo silni zmini v usih sferah socialnogo zhittya V pershi desyatilittya Volin mala pevnu avtonomiyu yaka dozvolyala zberegti bodaj chastkovo starovinnij uklad zhittya U 1829 roci yepiskop Kasper Cecishovskij skeruvav do Lucka predstavnic ordenu sharitok Dlya opiki yim odrazu buv peredanij sirotinec Angelika ta shpital dlya starciv u kolishnih kapitulnih primishennyah Diyalnist sharitok zoseredzhuvalasya navkolo doglyadu za lyudmi u cih ustanovah ta yihnogo vihovannya Inshu chastinu primishennya prodovzhuvala zajmati shkola V seredini stolittya situaciya zminyuyetsya Zhittya regionu povnistyu pidporyadkovuyetsya zagalnoimperskim tendenciyam Te same bulo i v duhovnomu zhitti Rosijska imperiya vzyala kurs na znishennya katolickogo zhittya krayu Tak v seredini XIX stolittya buli zakriti praktichno vsi monastiri ta kosteli Volini U 1866 roci sharitki sered inshih ordeniv pokinuli Luck Zalishilasya diyati lishe kafedra Shkola bula reorganizovana u povitovu shkolu Deyakij chas tut diyala gimnaziya U nij vikladav Pantelejmon Kulish Z 1860 roku pochalo diyati pochatkove uchilishe de buvav Tadeush Chackij Maltijska sluzhba dopomogi Dokladnishe Monastir sharitok Luck U 1917 roci za starannya organizaciyi pl v Lucku bula utvorena zagalna shkola im Korolevi Yadvigi Vona chastkovo zajmala kolishni kafedralni primishennya U 1921 roci tut takozh timchasovo bula rozmishena Torgova shkola Pislya 1991 roku kafedru bulo vidnovleno Vona yak i ranishe rozmistilasya u kolishnomu kosteli yezuyitiv A kolishni Troyicki kafedralni primishennya chastkovo rekonstrujovani u 1780 h rokah zajnyalo yeparhialne upravlinnya rimo katolickoyi cerkvi v Lucku Maltijska sluzhba dopomogi Yepiskopom stav Markiyan Trofim yakArhitekturaFragment stini korpusu XVI st Kostel Svyatoyi Trijci zgoriv i vid nogo ne zalishilosya nichogo nad poverhneyu zemli Odnak vid kompleksu zalishilisya dzvinicya ta P podibnij budinok pid nazvoyu monastir sharitok Z dzviniceyu budinok z yednanij arkoyu Ce dvopoverhovij budinok iz dvoshilim dahom Z pivnichnogo boku poseredini ye p yatigrannij rizalit v murah yakogo ye dubovi perev yazi Zagalom budinok skladayetsya iz dvoh chastin Live zahidne krilo vulicya Kafedralna 17 zbudovane v XV XVI stolittyah Na pivnichno zahidnomu kuti pohilij chotirigrannij rizalit iz vnutrishnoyu kimnatoyu i malenkim viknom zverhu U cokolnomu poversi ciyeyi chastini buli znajdeni elementi yaki dozvolili zrobiti visnovok sho cya chastina budivli mistit reshtki budivli zlamu XIV XV stolit Rozmir vikoristanoyi cegli 29 30 h 8 9 h 14 15 sm Prave shidne krilo vul Kafedralna 19 zagalom naslidok perebudovi pislya pozhezhi XVIII stolittya Pivnichnu stinu shidnoyi polovini korpusu pidpirayut kontrforsi Stini ozdobleni pilyastrami vikna mayut nalichniki pidvikonni ta nadvikonni karnizi SvitliniLive krilo Prave krilo Zahidnij fasad kuriyi Dzvinicya Angelika sogodni Arka bilya dzvinici Vikno Plan livogo krila Plan dzvinici Starovinnij kutochok bilya kapituli Vezhopodibnij rizalit Kostel na polotni O Dishka nerekonstrukciya Dzvinicya 2022 Div takozhLucki rimo katolicki yepiskopi Kafedralnij kostel svyatih Petra i Pavla Foto monastirya sharitok Hrami LuckaPosilannyaStecki T Luck starozytny i dziesiejszy Krakow 1876 s 148 Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2011 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi t IV K 1993 S 55 141 Leontovich F Ocherki istorii litovsko russkogo prava SPb 1894 S 240 P Tronevich M Hilko B Sajchuk Vtracheni hristiyanski hrami Lucka Luck 2001 S 41 46 ISBN 966 95830 1 2 Terskij S Istoriya Lucka Tom 1 Luchesk X XV st Lviv 2006 S 57 58 ISBN 978 966 553 660 4 Terskij S V Zvit pro robotu Rannoserednovichnoyi arheologichnoyi ekspediciyi zapovidnika na teritoriyi zamku Lyubarta ohoronni doslidzhennya ta rozvidki v okolicyah Lucka v 1991 roci Lviv Luck 1991 DALO F 2591 Op 1 Spr 748 s 19 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 bereznya 2022 Pociecha W Krolowa Bona 1494 1557 Czasy i ludzie odrodzenia S 193 194 Zrodla dziejowe T VI S IX X Polski Slownik Biograficzny Krakow 1938 T IV S 1 4 Luck Arhitekturno istorichnij naris B Kolosok R Metelnickij Kiyiv 1990 S 90 92 112 PDF Arhiv originalu PDF za 29 travnya 2014 Procitovano 9 kvitnya 2011 Logvin N G Arhitektura XIV pershoyi polovini XVI st Istoriya ukrayinskogo mistectva T 2 K 1967 s 46 47 Dovbishenko M V Volinska shlyahta u religijnih ruhah kincya XVI pershoyi polovini XVII st K 2008 a v c 346 389 b s 775 776 ISBN 978 966 2911 22 0 Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii izdavaemyj Komissiej dlya razbora drevnih aktov sostoyashej pri Kievskom Podolskom i Volynskom general gubernatore Ch 1 T VI K 1883 S 596 597 ros Tronevich P Luckij zamok v istoriyi Ukrayini Luck 2007 S 126 ISBN 978 966 361 221 8 Panorama Lucka na starovinnij ikoni Feodosij Mandzyuk Dzerkalo tizhnya 19 21 Traven 2005 nedostupne posilannya z travnya 2019 Adam Wojnicz Luck na Wolyniu Luck 1922 s 53 Yu M Polishuk Etnokonfesijna politika rosijskogo carizmu v Pravoberezhnij Ukrayini kinec XVIII pochatok HH stolittya V Pyaseckij F Mandzyuk Vulici i majdani Lucka Luck 2005 s 47 Akcja kulturalno oswiatowa Polskiej Macierzy Szkolnej w Lucku od 1917 roku Luck 1931 s 8 16 nedostupne posilannya Malteser Lutsk nedostupne posilannya Resursi merezhiLuck Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 784 pol S 779 791 pol Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi