Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едукаційна комісія 1773 1794 Komisja Edukacji Narodowej Комісія народної освіти державна освітня інституція в Речі Поспо

Едукаційна комісія

Едукаційна комісія

Едукаційна комісія 1773–1794 (Komisja Edukacji Narodowej) Комісія народної освіти – державна освітня інституція в Речі Посполитій, утворена з ініціативи короля Станіслава-Августа Понятовського і затверджена сеймом 15 жовтня 1773, перше в Європі міністерство освіти. На Едукаційну комісію покладалося реформування системи освіти після ліквідації 1773 року Єзуїтського ордену, в руках якого зосереджувалося управління шкільною освітою як у Речі Посполитій, так і в інших католицьких європейських країнах. Едукаційна комісія перебрала у своє розпорядження єзуїтські маєтності, щоб використати їх для організації освітньої справи. До Комісії входили церковні та політичні діячі, першим її головою (1773–76) був І.Масальський – віленський єпископ, доктор філософії і теології, згодом її очолював Міхал Єжи Понятовський – молодший брат короля, полоцький єпископ, з 1784 – примас польський. Членами Едукаційної комісії були підканцлер Великого князівства Литовського Й.Хребтович, генерал земель Подольських князь А.Чарторийський та інші.

Комісія розробила проект, яким передбачалися:

  • секуляризація освіти та школи;
  • оновлення навчальної програми за рахунок викладання основ природничих наук – математики, хімії, фізики, а також права й економіки;
  • запровадження навчання польською мовою та паралельне вивчення європейських мов (насамперед французької та німецької);
  • впровадження обов'язкового фізичного виховання.

Перевага надавалася вихованню свідомих громадян у дусі християнської моралі та патріотизму. Згідно з пропозицією Е.к., територія Речі Посполитої поділялася на 10 навчальних округів, з них два – Вінницький і Волинський – були на українських землях, які входили тоді до складу Речі Посполитої. Освіта була 3-ступеневою: найвищий щабель займали дві головні школи – Краківський університет та Віленська академія (див. Вільнюський університет), які також були реформовані й стали світськими навчальними закладами з обов'язковим вивченням природничих наук. На ці заклади покладалася підготовка вчителів для середніх шкіл. З цією метою при університеті та академії були відкриті вчительські семінарії. Далі йшли середні школи: шестикласні окружні, розраховані на учнів усього округу, і трикласні підокружні. На українських землях на основі єзуїтських і василіанських шкіл було утворено 2 окружні (Вінниця, Кременець) та 11 підокружних шкіл. Е.к. ініціювала відкриття парафіяльних шкіл, які поділялися на малі й великі (лише останні давали учням достатню підготовку для продовження навчання в середніх школах).

1775 було організоване Товариство для підготовки підручників, яке займалося забезпеченням навчальної програми відповідними підручниками, розробкою нових методик. Його діяльність спрямовував польський громадський і політичний діяч Г.Колонтай. Товариство підготувало й видало 27 підручників з історії, фізики, математики, права, етики. 1778 Е.к. видала першу граматику польської мови, 1785 – "Буквар для шкіл парафіальних". Комісія не раз здійснювала перевірку всіх шкіл, розробила і впровадила (1783) Статут, у якому викладалися основні засади навчальної і виховної діяльності шкіл усіх рівнів.

Річ Посполита однією з перших в Європі під впливом ідей Просвітництва доби розпочала реформу освіти, яка мала відповідати новим потребам суспільного розвитку. Е.к. започаткувала національну польську школу, яка перебувала під егідою держави. Проти реформ виступила частина консервативно налаштованих магнатів, шляхти та духовенства. Комісія зберегла становий характер освіти: університети і академії, окружні й підокружні школи були розраховані на шляхетську молодь. Втрата державності внаслідок поділів Польщі 1793 і 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) не дала змоги завершити реформу. Її основні засади розвивалися в школах Варшавського князівства. На українських землях, що відійшли до Російської імперії, реформи освіти продовжувалися Віленським учбовим округом. Результатом їх стала організація Кременецького ліцею, на основі якого пізніше був створений Київський університет (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Edukacijna komisiya 1773 1794 Komisja Edukacji Narodowej Komisiya narodnoyi osviti derzhavna osvitnya instituciya v Rechi Pospolitij utvorena z iniciativi korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo i zatverdzhena sejmom 15 zhovtnya 1773 pershe v Yevropi ministerstvo osviti Na Edukacijnu komisiyu pokladalosya reformuvannya sistemi osviti pislya likvidaciyi 1773 roku Yezuyitskogo ordenu v rukah yakogo zoseredzhuvalosya upravlinnya shkilnoyu osvitoyu yak u Rechi Pospolitij tak i v inshih katolickih yevropejskih krayinah Edukacijna komisiya perebrala u svoye rozporyadzhennya yezuyitski mayetnosti shob vikoristati yih dlya organizaciyi osvitnoyi spravi Do Komisiyi vhodili cerkovni ta politichni diyachi pershim yiyi golovoyu 1773 76 buv I Masalskij vilenskij yepiskop doktor filosofiyi i teologiyi zgodom yiyi ocholyuvav Mihal Yezhi Ponyatovskij molodshij brat korolya polockij yepiskop z 1784 primas polskij Chlenami Edukacijnoyi komisiyi buli pidkancler Velikogo knyazivstva Litovskogo J Hrebtovich general zemel Podolskih knyaz A Chartorijskij ta inshi Komisiya rozrobila proekt yakim peredbachalisya sekulyarizaciya osviti ta shkoli onovlennya navchalnoyi programi za rahunok vikladannya osnov prirodnichih nauk matematiki himiyi fiziki a takozh prava j ekonomiki zaprovadzhennya navchannya polskoyu movoyu ta paralelne vivchennya yevropejskih mov nasampered francuzkoyi ta nimeckoyi vprovadzhennya obov yazkovogo fizichnogo vihovannya Perevaga nadavalasya vihovannyu svidomih gromadyan u dusi hristiyanskoyi morali ta patriotizmu Zgidno z propoziciyeyu E k teritoriya Rechi Pospolitoyi podilyalasya na 10 navchalnih okrugiv z nih dva Vinnickij i Volinskij buli na ukrayinskih zemlyah yaki vhodili todi do skladu Rechi Pospolitoyi Osvita bula 3 stupenevoyu najvishij shabel zajmali dvi golovni shkoli Krakivskij universitet ta Vilenska akademiya div Vilnyuskij universitet yaki takozh buli reformovani j stali svitskimi navchalnimi zakladami z obov yazkovim vivchennyam prirodnichih nauk Na ci zakladi pokladalasya pidgotovka vchiteliv dlya serednih shkil Z ciyeyu metoyu pri universiteti ta akademiyi buli vidkriti vchitelski seminariyi Dali jshli seredni shkoli shestiklasni okruzhni rozrahovani na uchniv usogo okrugu i triklasni pidokruzhni Na ukrayinskih zemlyah na osnovi yezuyitskih i vasilianskih shkil bulo utvoreno 2 okruzhni Vinnicya Kremenec ta 11 pidokruzhnih shkil E k iniciyuvala vidkrittya parafiyalnih shkil yaki podilyalisya na mali j veliki lishe ostanni davali uchnyam dostatnyu pidgotovku dlya prodovzhennya navchannya v serednih shkolah 1775 bulo organizovane Tovaristvo dlya pidgotovki pidruchnikiv yake zajmalosya zabezpechennyam navchalnoyi programi vidpovidnimi pidruchnikami rozrobkoyu novih metodik Jogo diyalnist spryamovuvav polskij gromadskij i politichnij diyach G Kolontaj Tovaristvo pidgotuvalo j vidalo 27 pidruchnikiv z istoriyi fiziki matematiki prava etiki 1778 E k vidala pershu gramatiku polskoyi movi 1785 Bukvar dlya shkil parafialnih Komisiya ne raz zdijsnyuvala perevirku vsih shkil rozrobila i vprovadila 1783 Statut u yakomu vikladalisya osnovni zasadi navchalnoyi i vihovnoyi diyalnosti shkil usih rivniv Rich Pospolita odniyeyu z pershih v Yevropi pid vplivom idej Prosvitnictva dobi rozpochala reformu osviti yaka mala vidpovidati novim potrebam suspilnogo rozvitku E k zapochatkuvala nacionalnu polsku shkolu yaka perebuvala pid egidoyu derzhavi Proti reform vistupila chastina konservativno nalashtovanih magnativ shlyahti ta duhovenstva Komisiya zberegla stanovij harakter osviti universiteti i akademiyi okruzhni j pidokruzhni shkoli buli rozrahovani na shlyahetsku molod Vtrata derzhavnosti vnaslidok podiliv Polshi 1793 i 1795 div Podili Polshi 1772 1793 1795 ne dala zmogi zavershiti reformu Yiyi osnovni zasadi rozvivalisya v shkolah Varshavskogo knyazivstva Na ukrayinskih zemlyah sho vidijshli do Rosijskoyi imperiyi reformi osviti prodovzhuvalisya Vilenskim uchbovim okrugom Rezultatom yih stala organizaciya Kremeneckogo liceyu na osnovi yakogo piznishe buv stvorenij Kiyivskij universitet nini Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Dzherela ta literaturaDzyuba O M Edukacijna komisiya 1773 1794 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1

Дата публікації:
Топ