Стефан Богуслав Рупневський Рупньовський гербу Шренява 1671 Бідзіни Сандомирське воєводство 21 квітня 1731 Торчин польсь

Стефан Богуслав Рупневський (Рупньовський) гербу Шренява (1671, Бідзіни, Сандомирське воєводство — 21 квітня 1731, Торчин) — польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч, луцький єпископ РКЦ. Представник роду Рупньовських.

Стефан Богуслав Рупневський
Stefan Bogusław Rupniewski (Rupniowski)

Кам'янецький латинський єпископ

1716 — 1721

Обрання:

23 грудня 1716

Конфесія:

римо-католик

Деномінація:

близько 31 жовтня 1716

Церква:

Римо-католицька

Попередник:

Наступник:

Луцький римо-католицький єпископ

1722 — 1731

Інтронізація:

31 травня 1722

Церква:

Римо-католицька

Попередник:

Наступник:

Львівський латинський єпископ-помічник

22 травня 1713 — 1716

Альма-матер:

Краківський університет

Діяльність:

римо-католицький релігійний діяч

Національність:

поляк

Народження:

1671
Бідзіни

Смерть:

21 квітня 1731
Торчин

Похований:

Костел Петра і Павла

Династія:

Рупневські

Батько:

Кшиштоф Рупневський

Мати:

Катажина з Ожаровських

Чернецтво:

2 лютого 1698 (священик)

Титулярна церква:

єпископ Ликополітанський

Проголошений:

22 травня 1713

Життєпис

Народився 1671 року в селі Бідзіни (пол. Bidziny, нині Опатівського повіту Свентокшиського воєводства) у кальвінській родині Кшиштофа Рупневського та його дружини Катажини з Ожаровських. За о. Каспером Несецьким ТІ, Стефан був онуком сандецького каштеляна, ім'я матері — Гелена. Після передчасної смерти батька його виховував «цьотечний» дід — майбутній сандомирський воєвода, під чиїм впливом змінив обряд на римо-католицький.

Навчався в (можливо, в Сандомирі), а з 1695 року — у Краківському університеті. 30 вересня 1697 отримав «промоцію» на звання доктора теології Краківського університету, 2 лютого 1698 — священничі свячення. Тоді був познаньським каноніком, після відставки з посади в грудні 1697 2 липня 1698 став архідияконом у Варшаві (до 8 липня 1715). 16 травня 1699 став каноніком у Кракові, 21 лютого 1701 — при колегіаті Сандомира (відставка 20 травня ц. р.). Перед 1703 роком став пробощом у Бідзінах (відставка перед 5 жовтня 1711).

Перед 1711 — схоластик, 1713 — декан колегіати Станіславова. На прохання Яна Скарбека Папа Климент ХІ 22 травня 1713 ^[en]» його на посаду помічника львівського латинського архиєпископа з обов'язком відставки з певних посад. Зберіг посади архидиякона Варшави, краківського каноніка, декана колегіати Станіславова, пробоща в Гослицях.

На прохання короля Августа ІІ (перед 31 жовтня 1716) «преконізований» 23 грудня 1716 Папою Климентом ХІ на посаду Кам'янецького єпископа РКЦ зі збереденням посади краківського каноніка, декана колегіати Станіславова, пробоща в Гослицях. Тут сприяв відновленню діяльності після періоду воєн.

1721 року на пропозицію короля Августа ІІ Папою Інокентієм ХІІІ був призначений Луцьким єпископом РКЦ зі збереженням посади декана колегіати Станиславова. 6 лютого 1722 видав пастирський лист у Замості, 31 травня — урочистий «інгрес» у латинській катедрі Луцька.

1725 року освятив збудований костел Святого Антонія у Межирічі Корецькому.

Наприкінці життя хотів подати у відставку, стати єзуїтом, але не отримав згоди Риму. Незадовго до смерті захворів, склав монашу обітницю. Помер у Торчині на Волині 21 квітня 1731, був похований в єзуїтському костелі святих Петра і Павла у Кракові у спільному гробівці під презбітерієм.

Примітки

Stefan Bogusław Rupniewski
NUKAT — 2002.
d:Track:Q11789729
MAK
d:Track:Q105192847
у давніших джерелах зустрічається варіант імені Щепан → Dzieduszycki M. Żywot Wacława Hieronima Sierakowskiego, arcybiskupa lwowskiego. — Kraków, 1868. — S. 22. (пол.)
Międzyrzecz (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 378. (пол.) — S. 378. (пол.)

Джерела

Rupniewski (Rupniowski) Stefan Bogusław h. Szreniawa (1671—1731) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademja Nauk, 1991. — T. XXXIII/1. — Zeszyt 136. — S. 114—116. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 937 s. — S. 913—914. (пол.)

Посилання

Bishop Stefan Bogusław Rupniewski † (англ.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Stefan_Bogusław_Rupniewski<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] Stefan Bogusław Rupniewski

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q36524_citetype_Q340169"_data-entity-id="Q11789729">NUKAT<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q11789729]]</div>-2] NUKAT — 2002.
d:Track:Q11789729

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q105192847">MAK<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q105192847]]</div>-3] MAK
d:Track:Q105192847

[4] у давніших джерелах зустрічається варіант імені Щепан → Dzieduszycki M. Żywot Wacława Hieronima Sierakowskiego, arcybiskupa lwowskiego. — Kraków, 1868. — S. 22. (пол.)

[5] Międzyrzecz (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 378. (пол.) — S. 378. (пол.)