Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Археологія Росії історія матеріальної культури на території Росії з найдавніших часів до кінця Середньовіччя Аркаїм горо

Археологія Росії

Археологія Росії

Археологія Росії — історія матеріальної культури на території Росії з найдавніших часів до кінця Середньовіччя.

image
Аркаїм — городище бронзової доби на Південному Уралі. Знимок 2013 року

Первісне заселення території Росії відноситься до олдувайської доби (початок раннього палеоліту): близько 2 млн років тому архантропи (представники виду Homo erectus) мігрували з Передньої Азії на Північний Кавказ, звідки поширилися в суміжні райони; близько 800 тис. років тому інша гілка міграції через Центральну Азію досягла Алтаю.

За наступної ашельської доби кількість стоянок древніх людей збільшилася, матеріальна культура ускладнювалася, однак заселеними залишалися лише південні райони країни.

За мустьєрської доби (кінець ранньої або середної давньокам'яної доби) відбувався подальший прогрес у виготовленні кам'яних знарядь; цей час переважання палеоантропів — неандертальців, з якими в Російській Азії співіснувала так звана Денисівська людина; обидві раси могли схрещуватися з найдавнішими розумними людьми, відомі залишки палеоантропів з гомосапіентовими рисами. Близько 40 тисяч років тому мегавиверження Флегрейських полів, а також супервулканів Казбек і Чуметул-Маре (Свята Ганна) викликали ефект вулканічної зими, в умовах якої, ймовірно, трапилося масове вимирання палеоантропів.

За пізньої давньокам'яної доби територія Росії широко освоюється ранніми представниками розумних людей (Homo sapiens sapiens) — кроманьйонцями.

Значна площа країни і особливості її природно-кліматичних умов обумовлюють нерівномірність розвитку окремих частин. Багатющу історію первісних груп і культур, що населяли сучасну територію Росії, відображають різноманітні .

Кам'яна доба

Давньокам'яна доба

Рання (нижня) давньокам'яна доба

Рання давньокам'яна доба — найраніший етап людської історії. Згідно використаної в цій статті двочленної періодизації давньокам'яної доби, вона включає три епохи: олдувайську, ашельську й мустьєрську. Абсолютне датування цих періодів нез'ясоване, але в цілому найдавніші сліди присутності людини на території Росії датуються часом близько 2 мільйонів років тому, і закінчення епохи мустьє пов'язують з умовною датою близько 35 тисяч років тому.

Олдувайська доба
image
Чоппер — типове знаряддя олдувайської доби

Територія Росії не входила в зону формування людини, проте початкове її заселення почалося вже за найдавнішої з виділених діб — олдувайської (олдувейська, олдованська, застар. — дошелльська): близько 2 млн років тому прямоходячі люди (Homo erectus) мігрували з Передньої Азії на Північний Кавказ, звідки поширилися в суміжні райони; близько 800 тис. років тому інша гілка міграції через Середню Азію досягла Алтаю. Олдувайські пам'ятки виявлені лише на півдні Росії — перш за все в Передкавказзі та в Криму, в меншій мірі — в (на Алтаї), гіпотетично — на півдні Східньоєвропейської рівнини. Їх творцями були прямоходячі люди (Homo erectus), предки розумних людей; з антропологічними останками зазначеного часу виявлені за межами Росії, з найближчими — в Грузії (грузинська людина). Люди того часу жили в умовах відносно теплого клімату серед лісних саван. Житлами служили стоянки, матеріальну культуру яких становила примітивна галькова індустрія (чоппери, скребла, скребки та інше) і кісткові останки (в тому числі представників плейстоценової мегафауни). Зафіксовані свідчення освоєння вогню. Для такої ранньої доби не прийнято виділяти археологічні культури.

Найранні сліди людини в Росії виявлені на Передкавказзі, початкове заселення якого прямоходячими людьми датується близько 2,3-2,1 млн років тому. Заселення здійснювалося з Передньої Азії за двома напрямками: через узбережжя Каспійського і Чорного морів; відповідно виділяється дві основні групи стоянок — Надкаспійська група (Дагестан, Ставропольська височина) й Таманська група. Визначною пам'яткою Кавказу є Синя Балка — відкрита стоянка Таманської групи на скелястому мисі Богатир на Озівськму морі; знахідки кісток свідчать про полювання місцевих жителів на великих копалин ссавців — південних мамонтів/слонів (Elephas meridionalis), кавказьких носорогов — еласмотеріїв (Elasmotherium caucasicum Boris.), в меншій мірі — . На стоянці в черепі кавказького еласмотерія, що жив 1,5-1,2 млн років тому, знайшли застрягле списоподібне знаряддя з окварцованного доломіту.

До фіналу середнього віллафранкського ярусу (2,1-1,97 млн років тому) відноситься фрагмент плеснової кістки верблюда виду Paracamelus alutensis (№ 35676 в колекції ЗІН РАН) зі слідами рубки і пиляння-різання кам'яним знаряддям. Кістка була знайдена палеонтологом у 1954 році в Ливенцівському кар'єрі (місцевість ) на західній околиці Ростова-на-Дону разом з іншими фауністичними залишками в хапровській аллювіальній товщі, що відноситься до руслової фації палео-Дону.

Розселення прямоходячих людей з Передкавказзя могло здійснюватися в західному напрямку — до українського Криму та, ймовірно, далі в Європу (через північно-західний шельф Чорного моря, Наддністрянщину й Наддунав'я). Знаряддям з стоянок Тамані й Дагестану близькі до відкритих у 2014 році були відкритих кримських олдованських стоянок в Україні: стратифікованій стоянці Коз і багатошаровій стоянці Ечкі-1 (близько 1 млн років тому), до яких могли належати інші пам'ятки Південного узбережжя Криму в районі Ялти з архаїчною галькової індустрією — Ечкі-Даг, Гаспра, Артек та іншими; та артефактам молдавської стоянки на Дністрі.

Свідоцтва Олдоваю на Східноєвропейській рівнині ненадійні.

На території Південного Сибіру (Алтаю) була відкрита стоянка , що датується близько 600—800 тис. роками тому. Галькові знаряддя з її 12 шару схожі з олдувайськими знахідками. За межами алтайського регіону в Сибіру на олдувайське датування претендує стоянка Диринг-Юрях у Якутії, проте такий її ранній вік заперечується більшістю дослідників.

  • Плейстоценова фауна з олдувайських стоянок на території сучасної Росії
  • image
    Південний мамут
  • image
  • image
Ашельська доба
image
Рубило (біфасов) — типове знаряддя ашельської доби

Перехід від Олдоваю до наступної — ашельської (ашьольської) доби- був невиразний і деякі комплекси розвиненого Олдоваю іноді класифікують як ранньоашельські. Як і олдовай, так і ашель не мають чіткого абсолютного датування. В геологічному відношенні, на території колишнього СРСР ашельська доба умовно співвідноситься з часом від до інтервалу рісс — вюрм, включаючи, таким чином, частину раннього, середнього і першу половину пізнього плейстоцену. Виділяється 3 основних етапи в еволюції матеріальної культури: ранній ашель (також шелль, аббевіль; орієнтовно співвідноситься з , тобто становить частину раннього плейстоцену); середній ашель (орієнтовно співвідноситься з міндель-ріссом та власне ріссом, тобто охоплює середній плейстоцен); пізній ашель (орієнтовно співвідноситься в рісс-вюрмом, тобто становить першу половину пізнього плейстоцену). В цілому, матеріальна культура ашеля представлена грубими знаряддями, важливу роль серед яких грали біфаси — ручні рубила; такі вироби використовувалися для виготовлення мисливських знарядь з дерева, оброблення туш і обробки шкір убитих тварин. Передбачається, що за ашельського часу з'явилися зачатки археологічних культур, а для пізніх етапів виділяється два основних відгалуження в еволюції кам'яної індустрії — власне ашель і клектон (пізніше розвинувся в тейяк). Кісткові останки гомінідів виявлені за межами території сучасної Росії, зокрема — у Закавказзі (Азиська печера в Азербайджані, Кударо I у Південній Осетії); антропологічним типом згаданих знахідок притаманні риси як прямоходячої людини (пітекантроп, синантроп), так і ранніх неандертальців. Холодний клімат обмежував ареал заселення стародавніх людей півднем сучасної Росії; в європейській частині країни ашельські пам'ятники зазвичай не піднімаються вище 50 паралелі північної широти.

Ашель на Передкавказзі. На Кубані та в Адигеї ранньоашельською (шелльською) добою може бути датовано матеріал з родовища (біля станиці Саратовської), а також знахідки з Трикутної печери. Характерні піздньоашельські вироби — мигдалеподібні і списоподібні біфаси — зафіксовані в матеріалах палеолітичної майстерні над адигейською річкою і стоянок: Абадзехська, Хаджох, Шаханська. Перехідний від ашеля до мустьє матеріал виявлено на місцевостях: Семияблунівське, Лучковське, Фарсське, Псефірське.

У Дагестані комплекси з класичними ашельськими рубилами зафіксовані на пам'ятках: Дюбекчай, Чумус-Ініц, Дарвагчай-затока-4, Дарвагчай-кар'єр; при цьому ряд виробів з пам'ятників на річці Дарвагчай (таких як Чумус-Ініц й Усіша) мають також піздньоашельський вигляд, і шлях їх виготовлення близький клектонському. На Ставропіллі на горах , і Верблюд виявлено ашельські знаряддя, виготовлені з роговика.

Ашель у Подонні й Подніпров'ї. Найдавніший етап еволюції ашельської індустрії на території Східноєвропейської рівнини представлений знахідками біля села , на березі Міуського лиману (Надозів'я, недалеко від Таганрога); археології датують їх раннім або початком середнього плейстоцену. Близько десятка кам'яних знарядь (нуклеус, скребла, відщепи) виявлено разом з останками стародавнього слона (Archidiscodon wüsti Pavl.) й гризунів . Наступний етап ашельської доби представлений матеріалом родовища біля хутора Хрящі в гирлі Сіверського Дінця. Існування цієї пам'ятки частково збігалося з періодом максимального зледеніння, на що вказують залишки холодолюбивих рослин — карликової берези (Betula nana) і сибірського плаунка (Selaginella sibirica); знахідки представлені набором з близько 80 предметів з двох комплексів — раннього і пізнього; ранній комплекс представлений архаїчними виробами, близькими до вигляду клектонських знарядь Англії; пізній — нечисленними знаряддями неясного культурного вигляду, імовірно — близького знахідкам з сусіднього родовища біля хутора Михайлівське.

Питання про просування давніх людей в північніші області Східноєвропейської рівнини залишається дискусійним; поява ашельських стоянок в таких районах могло відбуватися лише в періоди міжзледеніння. Ненадійні сліди ашелю представлені знахідками оббитих кварцитів разом з інтергляціальною фауною біля села Воронізької області, слідами вогнищ у села Зорине Курської області, заготівлею ашельського списоподібного рубила у села Погребки Курської області, домустьєрськими стоянками в Неготино й Хотильове 1 у Брянській області.

Ашель у Московії. Ненадійні сліди ашелю на Середньоросійській височині представлені знахідками грубих виробів у річкового вокзалу міста Калуги і села Красностанське (під Можайськом), заготівлею ашельского рубила з села Соломасове у верхньому Пооччі в Тульській області.

Ашель на Уралі. Найдавніша (олдованська) хвиля міграцій, ймовірно, не торкнулася Урал: найраніші сліди присутності людини там датуються ашельським часом. На Південному Уралі ашельські пам'ятники групуються в районах виходу яшми, де облаштовувалися розсіяні майстерні і стоянки-майстерні. Найдавніший, ранньоашельський тип місцевої індустрії представлений пам'ятками Кизил-Яровського типу на території Башкортостану (Кизил-Яр 2, Улек-Хази 6, Утюльган 7, Кизил-Яр 4); ймовірно, їх творцями були вихідці з Кавказу, про що свідчать відповідні техніко-типологічні паралелі в матеріальній культурі. Наступний етап розвитку місцевої ашельської індустрії представлений пам'ятками каришкінського типу (Каришкіно-11, , Утюльган-8, Долина-1, Долина-11, Сібай-5б та інші), прямим культурним аналогом для якого є пам'ятки тейяцької індустрії Франції. Про освоєння давніми людьми Середнього Уралу свідчать, зокрема, пам'ятки Пермського краю (стоянка Єльники II, 6-й шар гроту Великий Глухий та інші); їх датування точно не встановлено, але передбачається зв'язок з пізньоашельським часом.

Ашель у Сибіру (Алтай і Надбайкалля). Ашельський матеріал виявлений в південній частині Сибіру (Алтай), у місцевості Улалінка (район Горно-Алтайська). Пам'ятку відкрито при оголенні берега однойменної річки; ашельському часу там, імовірно, відповідає розсип гальок і аморфних площин в нижньому культурному шарі. Домустьєрським (ашельським) часом може бути також датована частина знахідок з місцевостей Надбайкалля (район гирла річки Білої, низин та , можливо — області Середньої Ангари).

Ашель на Зеленому Клині (Надамур'я). Час і шляхи первісного заселення Зеленого Клину недостатньо вивчено. Домустьєрські галькові знаряддя, наче були виявлені в Приамур'ї — на стоянках Філімошкі та Усть-Туу (обидві над річкою Зея) і на пам'ятці Кумар (над Амуром), проте вони мають спірне датування. Знахідки маловиразним, найбільш репрезентативний — Кумарський матеріал — представлений чоперами, аморфними нуклеусами та іншими грубими виробами. Особливий інтерес представляє знахідка ручного рубила біля села Богородське Амурської області: знаряддя має унікальний для цього краю «класичний» аббевільський вигляд.

Середня давньокам'яна доба (мустьє й мікок)

Згідно тричленної періодизації давньокам'яної доби, мустьєрський час відповідає її середній фазі (середній давньокам'яній добі), і згідно двучленної періодизації — є заключним етапом ранньої давньокам'яної доби. В геологічному відношенні час мустьє збігається з частиною верхнього плейстоцену; на території сучасної Росії їй орієнтовно відповідає інтервал рісс-вюрм (микулинське межзледеніння Східної Європи) і перша половина вюрма (Валдайське заледеніння). Питання про абсолютні дати початку епохи залишається невирішеним; в той час як урано- іонієве датування карангатської (рісс-вюрмської) причорноморської тераси коливається в межах 91-71 тисяч років тому, активне заселення середньо-давньокам'яною людиною Алтаю співвідноситься з часом 120-50 тисяч років тому. Закінчення мустьєрського вюрма може бути пов'язане з орієнтовною датою 35 тисяч років тому і могло бути зумовлено наслідками масштабного надвиверження, що сталося близько 40 тисяч років тому. Творцями середньо-давньокам'яної матеріальної культури мустьє вважаються неандертальці (Homo neanderthalensis); крім цього, аналіз генетичного матеріалу з Денисової печери (на Алтаї) дозволив виділити особливий різновид гомінідів — денисівців, які перебували в сестринській спорідненості з неандертальцями. Нарешті, на надозівській стоянці Рожок I виявлені кісткові останки, в морфології яких поєднуються архаїчні й розумнолюдські риси, а загальні генетичні дослідження встановили факт схрещування найдавніших Homo sapiens з неандертальцями і денісівцями. Природні умови епохи змінювалися: якщо ранньомустьєрські пам'ятки Європейської Росії співвідносяться з теплим Микулинським (мгінським) межзледенінням, то піздньомустьєрські пам'ятки приурочені до суворого клімату початку валдайського заледеніння, коли в ряді районів умови проживання наблизилися до екстремальних. Незважаючи на погіршення природних умов, людина змогла адаптуватися до них і в порівнянні з попереднім періодом населена зона розширилася. Проте в кінці епохи потужне надвиверження Флегрейських полів (на Апеннінах), Казбека (на Кавказі) і Святої Анни (в Карпатах) викликали ефект вулканічної зими, в умови якої, мабуть, сталося масове вимирання неандертальців: надійні свідчення спадкоємності між відповідними пам'ятками мустьє і наступної пізньо-давньокам'яної доби в Європі відсутні. Мустьєрські люди селилися в печерах і на берегах річок; матеріальна культура демонструє подальший прогрес прийомів обробки каменю: найважливішим досягненням стала леваллуазька техніка, завдяки якій були вдосконалені основні типи знарядь — гостроконечники і скребла. Для мустьєрської епохи виділяється два рівні подібності матеріальної культури (археологічні культури) — нижчий і вищий; нижчий тип («лінії розвитку») об'єднує територіально роз'єднані, але близькі за техніко-типологічного відношення індустрії (типово-мустьєрська, зубчато-мустьєрська та інші); вищий тип об'єднує територіально зв'язані угруповання одночасних пам'яток.

image
Леваллуазька техніка: сколювання відщепа

Мустье Передкавказзя. На Північному Кавказі відкриті як розрізнені пам'ятки, так і два скупчення — в Надкубанні та в районі Сочі (частина колхидського скупчення). Найбільший інтерес представляють пам'ятки типово мустьєрської на півдні Кубані (печери: , і , Ільська стоянка), де виявлені залишки неандертальців, генетично близькі центральноєвропейському населенню. Деякі з цих останків відрізняються гарним збереженням, а матеріали з Мезмайської печери (датовані 60-70 і 40 тисячами років тому) використовувалися в проекті . Для губської культури характерні поєднання дисковидно-радіальної, леваллуазької і призматичної технік розщеплення каменю, малі розміри виробів, численність скребел та інше. При цьому в індустрії Ільської стоянки присутні змішані риси; дослідники також зазначають близькість культури зазначених пам'яток східноєвропейському мікоку. Зубчасто-мустьєрська лінія розвитку (на леваллуазькій технічній основі) представлена матеріалом Лисогірського місцезнаходження (Північна Осетія), де типологія знарядь багато в чому обумовлювалася характером використовуваної сировини. Індустрію цього пам'ятника становили: зубчасто-виїмчасті знаряддя, скребла і поодинокі гостроконечники; частина знарядь виготовлена на фрагментах штучно розчленованих відколів.

Мустьє Східноєвропейської рівнини. Мустьєрські стоянки Східноєвропейської рівнини розкидані на значній відстані один від одного, що ускладнює їх вивчення; серед найважливіших пам'яток: і Шлях (у Волгоградській області), Рожок I -II (недалеко від Таганрога) і Хотильове (околиці Брянська).

 — стоянка на березі однойменної балки в долині Волги; місцева матеріальна культура має як подібності з пам'ятками Криму і України, так і певну своєрідність. Для виготовлення знарядь праці використовувалися місцевий кремінь і кварцит; основними об'єктами полювання були , дикий кінь, сайгак і мамут; виявлені також сліди вогнищ й ознаки різного використання окремих територій поселення.

Стоянка Рожок I розташована на березі Озівського моря, недалеко від Таганрога; її матеріальна культура відрізняється ще більшою своєрідністю, хоча і не протиставляється Сухій Мечотці, пам'яткам Криму і Сіверськодонеччини; головна особливість — знахідки кінцевих скребків і проколок з оформленим жальцем (більш досконалі знаряддя, більше характерні для наступних часів); трасологічний аналіз показав, що частина знарядь використовувалася для обробки шкір, а проколи — для шиття одягу. Серед знахідок з Рожка I переважають кісткові останки (, дикі коні і осли, гігантський олень та інші); зольні п'ята вказують на місця вогнищ; особливий інтерес представляє знахідка другого корінного зуба палеоантропа, в морфології якого присутні як архаїчні, так і сапієнтні риси.

Стоянка Хотильове розташована на високій терасі річки Десни і представляє залишки майстерні; більшість об'єктів — кам'яні вироби, знахідки кісток поодинокі. Матеріальна культура Хотильового відрізняється від згаданих пам'яток Східноєвропейської рівнини; техніка розщеплення каменю там представлена своєрідним леваллуазьким варіантом з особливими асиметричними нуклеусами і одним знятим відщепом.

Мустьє Уралу. Знахідки мустьєрських артефактів на Уралі нечисленні, однак охоплюють широкий ареал. На Південному Уралі в епоху мустьє була перезаселена ашельська стоянка ; в прилеглих областях знаряддя цього ж часу виявлено на стоянках Айдос (на річці Уфі) і . У Середньому Передураллі поодинокі мустьєрські артефакти виявлені на стоянці Печерний Лог (на річці Чусова); в північній частині регіону мустьєрський матеріал відзначається на стоянці (на річці Печора). Особливий інтерес представляє невелика група знахідок з пам'ятника , розташована за межею Полярного кола; їх культурна приналежність не встановлена, але датування пов'язує її з кінцевим мустье або початком пізнього палеоліту.

  • Денисівська людина
  • image
    Фрагмент фаланги пальця
  • image
    Моляр

Мустье Сибіру. Знахідки цього часу відбуваються з двох областей — Південного Сибіру і Приангарья. Знаряддя леваллуа -мустьерского вигляду виявлені в печерах Алтаю — Усть-Канской, Страшної, Денисової, Чагирской, Окладникова ; на території Минусинская улоговини (Хакасія) досліджений грот Двуглазка ; окремі рідкісні знахідки відомі з інших районів Південної Сибіру. У Приангарье мустьєрські артефакти фіксуються в местонахождениях попереднього часу, де ідентифікуються по леваллуазькій техніці. Алтай населяла східна група неандертальців, (ймовірно вихідців з території сучасного Узбекистану), разом з населенням денисівців, витоки культури яких простежуються в найдавніших шарах Денисової печери.

Мустьє на Зеленому Клині. Існують передумови для виявлення мустьєрських пам'яток на Зеленому клині, проте на сьогоднішній день знахідки цього часу є спорадичними; до таких зокрема відноситься знаряддя мустьєрського вигляду зі стоянки Кумари (Надамур'я), заселеної ще за ашельського часу.

Мікокська індустрія. Особливий інтерес представляє матеріал печер Чагирська і Окладникова, що представляє місцевий сибірячихинський варіант середнього палеоліту Алтаю. На Північно-Західному Кавказі відомо 8 пам'ятників з мікокской індустрією: печери Мезмайская, Матузка, Монашеська, Баракаївська, Губський навіс 1, стоянки відкритого типу Ільська I, Ільська II і Баранаха 4.

Під час другої хвилі заселення неандертальцями Сибіру мікок був принесений з Європи до Чагирської печера на Алтаї. Невелика кількість мікокових знарядь виявлено в печері Окладникова.

Пізня давньокам'яна доба

Пізньодавньокам'яна доба пов'язана з поширенням і домінуванням людей сучасного типу (неоантроп). Принаймні на Східноєвропейській рівнині люди сучасного типу, ймовірно, формувалися на місцевій, мустьєрській основі. Разом з тим дослідники вказують на відсутність наступності між пам'ятниками неандертальців і гомосапієнс в Європі: мустьєрські стоянки були перезаселення кроманьйонцами коли їх колишні мешканці — неандертальці вже зникли.

Найдавнішими стоянками гомосапієнс на Східноєвропейській рівнині в Росії вважаються: Костенки, Зарайська стоянка (45-35 тис. років до Р. Х.), Сунгир (35 тис. років до Р. Х.), Хотильове 2 (24-21 тис. років до Р. Х.), Гагаринська стоянка (22 тис. років до Р. Х.). Дослідники, що відносять індустрію Сунгир до стрілецької культури, вважають джерелом її генезису середньодавньокам'яні індустрії східного мікоку Криму.

Найдавніші малюнки Капової печери на Південному Уралі датуються віком 36,4 тис. років тому, глиняна чашка з залу Знаків зі святилищем датується віком 16-14 тис. роками тому.

Найдавнішими знахідками Homo sapiens в Сибіру є: (бл. 45 тис. років тому), таранна (надп'яткова кістка з тюменської стоянки датується віком 40,3 тис. років тому, молочні зуби з . Можливо, до Homo sapiens відносяться фрагментовані кістки зі стоянки ь (Тункінська улоговина, правий берег річки Іркут) віком близько 31 та близько 50 тис. років тому (каргинський інтерстадіал).

В азійській частині Росії відомі стоянки Бунге-Толля/1885 (45 тис. років тому) на Таймирі (), Янська (31,6 тис. років тому), , Мальта, , та інші.

Пізньодавньокам'яні поселення складалися з будівель, нерідко з кісток мамута, обтягнутих шкурами. Населення вело складну господарську діяльність, одягалося в хутряний одяг. Тіла померлих ховали, посипаючи охрою, що свідчить про розвинений світогляд.

Важливі уточнення в дослідження часів середньої і пізньої давньокам'яної діб (археологів, антропологів, культурологів, лінгвістів та інших фахівців) вносять геногеографія, що вивчають поширення чоловічих (Y-ДНК) та жіночих (мтДНК) гаплогруп.

Середньокам'яна доба

За післяльодовикової середньокам'яної доби європейську частину Росії заселили кроманьйонці свідерської культури, нащадками яких були народи (VIII—VI тис. до Р. Х.) І верхньоволзької культур (VI—III тис. до Р. Х.). Вони вже використовували лук і стріли в якості зброї. На пізніх стадіях намічається перехід до субнеоліту, оскільки вони починають освоювати кераміку. Дніпро-донецька культура — перехідна до землеробства східноєвропейська субнеолітична археологічна культура 5-3 тис. до Р. Х..

Новокам'яна доба

image
Культура ямочно-гребінцевої кераміки (фіолетова пляма) на території північного заходу Росії

Нижні шари новокам'яного поселення Раковинний Яр у Ростовській області датуються 6500-6000 роками до Р. Х..

За новокам'яної доби ліси європейської Росії заселяють монголоїдні мисливці та ямочно-гребінцевої культури (4200-2000 роки до Р. Х.), яких змінює волосівська культура (2200—1500 роки до Р. Х.).

У 5000-4000 роках до Р. Х. степи Донського-Волзького межиріччя заселили праіндоєвропейські народи хвалинської культури (східні родичі середньостогівської культури степів України). Вони вже одомашнили конів і плавили мідь. Їх змінює ямна (3600-2300 роки до Р. Х.) та зрубна культури. На сході індоєвропейські народи ще у 3000-2000 роках до Р. Х. досягають території Південного Сибіру (афанасіївська культура). Важливим центром індоєвропейських народів стає протогород Аркаїм синташтинської культури.

На Зеленому клині новокам'яні стоянки в Надамур'ї датуються віком 13000-5000 років до Р. Х. (Новопетрівська, Громатухинська, Осиповська). Результати датування кераміки громатухинської культури показали, що вона давніша кераміки  — 11300-8400 років до Р. Х.. У Примор'ї найдавнішими пам'ятками з керамікою є Чернігівка (приблизно 8750 рік до Р. Х.), Устинівка-3 (приблизно 7980 рік до Р. Х.), Перевал (понад 6280 рік до Р. Х.). Кераміка в Надамур'ї датується 10000-8500 роками до Р. Х., в Забайкаллі на археологічних пам'ятках найдавніший керамічний посуд датується 10000 роком до Р.Х.

Бронзова й залізна доба, раннє середньовіччя

У доісторичній європейській Росії з часів бронзової доби відбувалося протистояння «фінського» лісу та «арійського» степу. З заходу в країну племен волосівської культури вдерся народ фатьянівської культури (3200-2300 роки до Р. Х.), і з півдня — нарідабашевської культури. Фатьянівська культура не залишили прямих спадкоємців, а лише поєднання з абашевською культурою утворивгородецьку культуру тиссагетів Геродота. На північний захід від неї сформувалася фінська дяківська культура, прямими нащадками якої є історичні народи меря, мурома та весь (сучасні вепси). На сучасному рівні науки однозначні етнічні прив'язки наведених культур — як і будь-яких археологічних культур, особливо в регіонах постійних міграцій — неможливі.

На крайньому заході Росії з локального варіанту зрубної культури (поздняковська культура) формується протобалтська бондарихинська культура, на основі якої складається юхнівська культура залізної доби (500—100 роки до Р. Х.), що була поширена на територіях Брянської, Курської та Орловської областей.

У 200—700 роках територію від правого берега Нижньої Ками до гирла річки Самари, від середньої течії Сури до середньої течії річки Білої (сучасні Ульяновська і Самарська області, Татарстан) займали племена іменьківської культури.

Мощинська культура існувала в 300—700 роках на території Калузької, Орловської і Тульської областей. Колочинська культура існувала в 400—700 роках на території Брянської та Курської областей. Волинцівська культура існувала в 700—900 роках на території Курської області. Роменсько-борщівська культура слов'янського населення лісостепу існувала в 700—1000 роках на території Липецької, Воронізької, Брянської, Курської і Білгородської областей.

Див. також

Коментарі

  1. Перевага двочленної схеми в російських узагальнюючих працях обумовлено нечіткістю місцевого переходу від ашеля до мустьє/середнього палеоліту — на відміну від межі між мустьє і (Палеолит СССР - 1984 - с. 9)
  2. У колишніх археологічних працях розглядався як окрема доба, що слідувала за олодваном (дошеллем) і передувала ашелю.
  3. Перевага двучленної схеми в радянських працях часто обумовлено нечіткістю місцевого переходу від ашеля до мустьє/середнього палеоліту — на відміну від межі між мустьє і пізнім палеолітом (Палеолит СССР, 1984, с. 9)
  4. Традиционная (французская) схема связывает мустье с первой половиной (Палеолит СССР, 1984, С. 32, 57), однако на территории имеется ряд памятников (, и др.), где соответствующий материал соотносится с более ранним (соответствует интервалу рисс-вюрм) (Палеолит СССР, 1984, с. 28, 32-33, 57).
  5. Це може вказувати на існування вже в той період основи для формування місцевих популяцій пізньо-давньокам'яного Homo sapiens (Палеолит СССР, 1984, с 110)
  6. В цей час покривних льодовиків не існувало, а середньорічні температури були вище сучасних (Палеолит СССР, 1984, с. 24, 32).
  7. Відповідні мустьє ранньовюрмське відкладення на території європейської частини колишнього СРСР співвідносяться з частиною валдайського заледеніння, його ранньою стадією — калінінським (тверським) заледенінням (Палеолит СССР, 1984, с. 24, 32, 34).

Примітки

  1. Палеолит СССР, 1984, с. 18—20, 56-57.
  2. Интервью Х. А. Амирханова (декабрь 2012).
  3. Палеолит СССР, 1984, с. 56, 62.
  4. Амирханов, 2016.
  5. РИА Новости, 2017.
  6. Деревянко, Шуньков, 2015.
  7. Праслов, 2008, с. 93—95.
  8. Саблин, Гиря, 2010, с. 9.
  9. Щелинский, 2014, с. 16—17.
  10. Палеолит СССР, 1984, с. 11.
  11. Деревянко и др., 2012, с. 59, 195—196.
  12. Щелинский, 2014, с. 7.
  13. Щелинский, 2014.
  14. Щелинский В. Е. Об охоте на крупных млекопитающих и использовании водных пищевых ресурсов в раннем палеолите (по материалам раннеашельских стоянок Южного Приазовья) [ 14 січня 2022 у Wayback Machine.] // Краткие сообщения Института археологии. Вып. 254. 2019
  15. Саблин М. В., Гиря Е. Ю. Артефакт из Ливенцовки — Свидетельство присутствия человека на территории Восточной Европы в интервале 2,1 — 1,97 млн лет назад // Древнейшие миграции человека в Евразии. Материалы международного симпозиума. Новосибирск. Изд. ИАЭ СО РАН, 2009 г. СС.166-174.
  16. Саблин М. В., Гиря Е. Ю. К вопросу о древнейших следах появления человека на юге Восточной Европы (Россия) [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Археология, этнография и антропология. № 2 (42) 2010
  17. Междисциплинарные исследования....
  18. Степанчук, Рековец, 2010, с. 162—163.
  19. Праслов, 2008, с. 93.
  20. Чепалыга, Анисюткин, Садчикова, 2015.
  21. Праслов, 2008, с. 95.
  22. Щелинский, 2014, с. 6.
  23. Деревянко и др., 2012, с. 63—65.
  24. Палеолит СССР, 1984, с. 53, 57.
  25. Палеолит СССР, 1984, с. 57.
  26. Абакаров, Давудов, 1993, с. 21.
  27. Палеолит СССР, 1984, с. 19.
  28. Палеолит СССР, 1984, с. 65.
  29. Палеолит СССР, 1984, с. 95.
  30. Палеолит СССР, 1984, с. 57, 62.
  31. Берлизов, 1998, с. 8.
  32. Деревянко и др., 2012, с. 261.
  33. Абакаров, Давудов, 1993, с. 19.
  34. Любин В. П., Годзевич Б. Л., Беляева Е. В., Швырёва А. К. Человек прямоходящий — открыватель Пятигорья // Ставрос-Юг. — № 4-5. — Ставрополь, 2003
  35. Любин В. П., Беляева Е. В. Первые находки среднего и нижнего палеолита на Ставрополье // XXII Крупновские чтения по археологии Северного Кавказа: Тезисы докладов. — Ессентуки; Кисловодск, 2002
  36. Праслов, 2008.
  37. Палеолит СССР, 1984, с. 96.
  38. Палеолит СССР, 1984, с. 96—97.
  39. Палеолит СССР, 1984, с. 97—98.
  40. Матюхин, 2008, с. 85.
  41. Бухтоярова, 2008.
  42. Чубур, 2007.
  43. Замятнин, 1952.
  44. Мосин, 2011, с. 114.
  45. Котов, 2013, с. 7.
  46. Котов, 2015, с. 7.
  47. Котов, 2013, с. 12.
  48. Палеолит Пермского края.
  49. Мосин, 2011, с. 116.
  50. Палеолит СССР, 1984, с. 139.
  51. Палеолит СССР, 1984, с. 140.
  52. Палеолит СССР, 1984, с. 135, 140.
  53. Палеолит СССР, 1984, с. 9.
  54. Палеолит СССР, 1984, с. 52,57.
  55. Палеолит СССР, 1984, с. 28, 32-33, 57.
  56. Палеолит СССР, 1984, с. 36.
  57. Палеолит СССР, 1984, с. 52.
  58. Деревянко, Шуньков. Развитие..., 2015, с. 9.
  59. Палеолит СССР, 1984, с. 110.
  60. Деревянко, Шуньков. Развитие..., 2015, с. 11.
  61. Палеолит СССР, 1984, с. 34, 36.
  62. Палеолит СССР, 1984, с. 101.
  63. Палеолит СССР, 1984, с. 28.
  64. Палеолит СССР, 1984, с. 70.
  65. Палеолит СССР, 1984, с. 63.
  66. Палеолит СССР, 1984, с. 62—63.
  67. Голованова, Дороничев.
  68. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 10 лютого 2021.
  69. Палеолит СССР, 1984, с. 102—103.
  70. Вишняцкий Л. Б., Нехорошев П. Е., Сапелко Т. В. Среда обитания человека в конце среднего — начале верхнего палеолита в междуречье Дона и Волги (по материалам комплексных исследований стоянки Шлях) // Материалы Третьего Всероссийского совещания по изучению четвертичного периода 2—8 сентября 2002 г. — Смоленск, 2002. — С. 40—43.
  71. Палеолит СССР, 1984, с. 106—108.
  72. Палеолит СССР, 1984, с. 107.
  73. Палеолит СССР, 1984, с. 108.
  74. Матюшин, 1985, с. 87.
  75. Васкул и др., 2015, с. 89.
  76. Абрамова, 1985, с. 92.
  77. Деревянко и др., Чагырская пещера..., 2013.
  78. Добровольская, Тиунов, 2013.
  79. Абрамова, 1985, с. 93.
  80. Палеолит СССР, 1984, с. 145.
  81. Деревянко и др., Сибирячихинский вариант..., 2013.
  82. Дороничева Е. В. Сырьевые стратегии древнего человека в среднем палеолите на Северо-Западном Кавказе [ 10 лютого 2021 у Wayback Machine.], 2011
  83. Kseniya A. Kolobova el al. Archaeological evidence for two separate dispersals of Neanderthals into southern Siberia [ 9 лютого 2020 у Wayback Machine.] // PNAS (2020)
  84. . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 10 лютого 2021.
  85. Kseniya Kolobova, Maciej Krajcarz, Richard «Bert» Roberts. Distinctive stone tools reveal Siberian Neanderthals originated in eastern Europe [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.], Oct 26, 2020
  86. Sikora M. et al. Ancient genomes show social and reproductive behavior of early Upper Paleolithic foragers [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.], Science 10.1126/science.aao1807 (2017).
  87. Солдатова Т. Е. Изделия из кости с верхнепалеолитической стоянки Сунгирь, 2014 [ 14 січня 2021 у Wayback Machine.]
  88. . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 10 лютого 2021.
  89. Щелинский В. Е., Вандивер П. Б. Глиняная чашечка из культурного слоя палеолитического святилища в Каповой пещере: Первые опыты изготовления и использования изделий из глины [ 26 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Традиции и инновации в изучении древнейшей керамики. Санкт-Петербург, 2016
  90. Кузьмин Я. В. Прямое радиоуглеродное датирование палеолитических людей Евразии: достижения и проблемы [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  91. Martin Sikora et al. The population history of northeastern Siberia since the Pleistocene [ 5 липня 2021 у Wayback Machine.], 2019
  92. Васильев С. В., Боруцкая С. Б., Роговской Е. О., Бердникова Н. Е., Липнина Е. А., Бердников И. М. Сообщение об антропологических находках на палеолитическом местонахождении Туяна в Тункинской рифтовой долине (Юго-Западное Прибайкалье) [ 30 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Известия Иркутского государственного университета, 2017
  93. Археологи ИГУ обнаружили останки древнего человека [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.], 2018
  94. Питулько В. В. Древнейшие свидетельства расселения человека в Арктике [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.]
  95. Российские учёные: человек заселил Арктику уже 45 тыс. лет назад[недоступне посилання]
  96. Pitulko V., Yakshina I., Strauss J., Schirrmeister L., Kuznetsova T., Nikolskiy P., Pavlova E. MIS 3 kill-butchery mammoth site on Buor-Khaya Peninsula, Eastern Laptev Sea, Russian Arctic, 2014. [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  97. Котова Н. С. Древнейшая керамика Украины [ 18 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Киев-Харьков, 2015
  98. Джал, Малли, 1998.
  99. Радиоуглеродная хронология древних культур каменного века Северо-Восточной Азии. Владивосток: ТИГ ДВО РАН, 1998.
  100. Шевкомуд И. Я. Археологические комплексы финала плейстоцена-начала голоцена в Приамурье и проблема древнейшей керамики // Вестник КРАУНЦ Гуманитарные науки. № 2, 2005. [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  101. Ветров В. М. Древнейшая керамика на Витиме. Некоторые вопросы датирования и периодизации в каменном веке Восточной Азии // Древние культуры Монголии и Байкальской Сибири. Археология и современность: материалы 1-й Международной научной конференции. — Улан-Удэ, 2010.

Література

  • Абакаров, А. И., Давудов, О. М. Археологическая карта Дагестана / Отв. ред. М. Г. Гаджиев. — М.: Наука, 1993. — 325 с. — ISBN 5-02-009731.
  • Абрамова, З. А. Мустьерский грот в Хакасии // Краткие сообщения Института археологии АН СССР. — М.: Наука, 1985. — Вып. 181. Каменный век. — С. 92—98. — ISSN 0130-2620.
  • Амирханов, Х. А., Бронникова, М. А., Таймазов, А. И. О следах огня на стоянке олодвана Айникаб 1 в Центральном Дагестане // Древнейший Кавказ: перекрёсток Европы и Азии / Под ред. С. А. Васильева, А. В. Ларионовой. — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — (Archaeologica Petropolitana).
  • Археология СССР. Палеолит СССР / Отв. ред. П. И. Борисковский. — М.: Наука, 1984.
  • Берлизов, Н. Е. Кубань в эпоху палеолита и мезолита // Древности Кубани (Вып. 10) / Сост. А. В. Пьянков, Ю. В., Зелинский, А. П. Винидиктов. — Краснодар, 1998. — С. 8—15.
  • Бухтоярова, И. М. Советские археологи о проблеме распространения палеолитических поселений на территории Верхнего и Среднего Подонья // Труды II (XVIII) Всероссийского археологического съезда в Суздале в 2008 году. В 3 Т.. — М.: ИА РАН, 2008. — Т. I. — С. 41—42. — 428 с.
  • Васкул, И. О., Волокитин, А. В., Жеребцов, И. Л., Карманов, В. Н., Кленов, М. В., Мурыгин, А. М., Павлов, П. Ю. Освоение арктической и субарктической зоны Припечорья в Древности и Средневековье по данным археологии (часть I) // Известия Коми научного центра УрО РАН. — Сыктывкар, 2015. — Вып. 1 (21). — С. 38—94.
  • Деревянко, А. П., Амирханов, Х. А.. Зенин, В. Н., Анойкин, А. А., Рыбалко, А. Г. Проблемы палеолита Дагестана / Отв. ред. М. В. Шуньков. — Новосибирск: Издательство Института археологии и этнографии СО РАН, 2012. — 292 с. — ISBN 978-5-7803-0229-2.
  • Деревянко, А. П., Анойкин, А. А., Казанский А. Ю., Матасова, Г. Г. Новые данные по обоснованию возраста раннепалеолитического комплекса артефактов местонахождения Рубас-1 (Приморский Дагестан) // Известия Алтайского государственного университета. — Барнаул, 2015. — Т. 2, вып. № 3 (87). — С. 78—83. — ISBN 1561-9443.
  • Деревянко, А. П., Маркин, С. В., Зыкин, В. С, Зыкина, В. С., Зажигина, В. С., Сизикова, А. О., Солотчина, Э. П., Смолянинова, Л. Г., Антипов, А. С. Чагырская пещера — стоянка среднего палеолита Алтая // Археология, этнография и антропология Евразии. — Новосибирск: Институт археологии и этнографии СО РАН, 2013. — № 1 (53). — С. 2—27. — ISBN 1563-0102.
  • Деревянко, А. П., Маркин, Шуньков, М. В. Сибирячихинский вариант среднего палеолита Алтая // Археология, этнография и антропология Евразии. — Новосибирск: Институт археологии и этнографии СО РАН, 2013. — № 1 (53). — С. 89—103. — ISBN 1563-0102.
  • Деревянко, А., Шуньков, М. Откуда пришёл Homo sapiens? // Наука из первых рук. — Новосибирск: ИНФОЛИО, 2015. — № 5/6 (65/66). — С. 36—55.
  • Деревянко, А. П, Шуньков, М. В. Развитие палеолитических традиций на Алтае и проблема становления человека современного вида // Традиции и инновации в истории и культуре / А. П. Деревянко, В. А. Тишков. — М., 2015. — С. 7—12.
  • Джал Э., Малли Ж. и др. Радиоуглеродная хронология древнейших неолитических культур юга Дальнего Востока России и Забайкалья по результатам прямого датирования керамики методом ускорительной масс-спектрометрии // Палеоэкология плейстоцена и культуры каменного века Северной Азии и сопредельных территорий. Новосибирск, 1998. — Том 2.
  • Добровольская, М. В., Тиунов, А. В. Неандертальцы пещеры Окладникова: среда обитания и особенности питания по данным изотопного анализа // Археология, этнография и антропология Евразии. — Новосибирск: Институт археологии и этнографии СО РАН, 2013. — № 1 (53). — С. 78—88. — ISBN 1563-0102.
  • Замятнин, С. Н. Находки межледниковой фауны и оббитых кварцитов у с. Шубное Воронежской области // Учёные записки МГУ. — М., 1952. — Вып. 158..
  • Котов, В. Г. Нижнепалеолитическая стоянка-мастерская Кызыл-Яр 2 в Южном Зауралье // Вестник Пермского университета. — Пермь: Perm University Press, 2013. — Вып. 1(21). — С. 7—21. — ISSN 2219-3111. — doi:10.17072/2219-3111.
  • Котов, В. Г. Стоянка-мастерская Карышкино-11 — новый памятник нижнего палеолита на Южном Урале // Вестник Пермского университета. — Пермь: Perm University Press, 2015. — Вып. 1(28). — С. 7—20. — ISSN 2219-3111. — doi:10.17072/2219-3111.
  • Ожерельев, Д. В. Культурно-хронологическое определение каменных находок из слоя 129 многослойной раннепалеолитической стоянки Мукхай II // Краткие сообщения Института археологии. — М.: Языки славянской культуры, 2015. — Вып. 241. — С. 7—19. — ISBN 978-5-9908330-8-1. — ISSN 01302620.
  • Матюхин, А. Е. Домустьерские памятники Нижнего Дона // Ранний палеолит Евразии: новые открытия. Материалы Международной конференции, Краснодар — Темрюк, 1-6 сентября 2008 г.. — Ростов-на-Дону, 2008. — С. 84—85. — ISBN 978-5-902982-43-2.
  • Матюшин, Г. Н. Геология, периодизация и хронология каменного века Урала // Краткие сообщения Института археологии АН СССР. — М.: Наука, 1985. — Вып. 181. Каменный век. — С. 87—92. — ISSN 0130-2620.
  • Мосин, В. С. Появление человека на Урале: время и природные условия // Челябинский гуманитарий. — Челябинск, 2011. — № 2 (15). — С. 114—122.
  • Праслов, Н. Д. Современное состояние и перспективы изучения раннего палеолита Русской равнины // Ранний палеолит Евразии: новые открытия. Материалы Международной конференции, Краснодар — Темрюк, 1-6 сентября 2008 г.. — Ростов-на-Дону, 2008. — С. 92—95. — ISBN 978-5-902982-43-2.
  • Саблин, М. В., Гиря, Е. Ю. К вопросу о древнейших следах появления человека на юге Восточной Европы (Россия) // Археология, этнография и антропология. — Новосибирск: СО РАН, 2010. — № 2(42). — С. 7—13.
  • Степанчук, В. М. АШЕЛЬСЬКІ ПАМ'ЯТНИКИ КРИМУ // Енциклопедія історії України: у 10 т. (укр.). Т. 1 : А — В / Редколлегия: В. А. Смолий и др.. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 155. — 688 с. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Степанчук, В. М., Рековец, Л. Е. Нижний палеолит Украины // Древнейшие обитатели Кавказа и расселение предков человека в Евразии. — 2010.
  • Таймазов, А. И. Палеолитические памятники Усишинской долины Дагестана. Автореф. дисс. канд. ист. наук. — Махачкала, 2012. — 27 с.
  • Чепалыга А. Л., Анисюткин Н. К., Садчикова Т. А. Первые многослойные стоянки олдованской культуры в Крыму: геология, археология, палеоэкология // Бюллетень Комиссии по изучению четвертичного периода, № 74 2015.
  • Чубур, А. А. Первоначальное заселение человеком Среднерусской возвышенности: к постановке проблемы // Успехи современного естествознания. — 2007. — № 7. — С. 20—24.
  • Щелинский, В. Е. Кермек — стоянка начальной поры раннего палеолита в Южном Приазовье // Фундаментальные проблемы археологии, антропологии и этнографии Евразии: К 70-летию академика А. П. Деревянко / Отв. ред. В. И. Молодин, М. В. Шуньков. — Новосибирск: Инстит археологии и этнографии СО РАН, 2013. — С. 153—171.
  • Щелинский, В. Е. Эоплейстоценовая раннепалеолитическая стоянка_Родники 1 в Западном Предкавказье. — СПб.: ИИМК РАН, ООО «Периферия», 2014. — 168 с.

Посилання

  • Алексеев, Д. . МК.RU. Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 18 жовтня 2017. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= ()
  • [ru]. . Сайт Генофонд РФ. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 18 жовтня 2017. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= ()
  • Голованова, Л. В., Дороничев, В. Б. . Антропогенез.РУ. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 31 березня 2018. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= ()
  • . ИИМК РАН. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2017. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= ()
  • . Палеогеографические исследования. Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= ()
  • Мельничук, А. Ф. . Энциклопедия «Пермский край». Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 4 березня 2018. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= ()
  • . РИА Новости. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arheologiya Rosiyi istoriya materialnoyi kulturi na teritoriyi Rosiyi z najdavnishih chasiv do kincya Serednovichchya Arkayim gorodishe bronzovoyi dobi na Pivdennomu Urali Znimok 2013 roku Pervisne zaselennya teritoriyi Rosiyi vidnositsya do olduvajskoyi dobi pochatok rannogo paleolitu blizko 2 mln rokiv tomu arhantropi predstavniki vidu Homo erectus migruvali z Perednoyi Aziyi na Pivnichnij Kavkaz zvidki poshirilisya v sumizhni rajoni blizko 800 tis rokiv tomu insha gilka migraciyi cherez Centralnu Aziyu dosyagla Altayu Za nastupnoyi ashelskoyi dobi kilkist stoyanok drevnih lyudej zbilshilasya materialna kultura uskladnyuvalasya odnak zaselenimi zalishalisya lishe pivdenni rajoni krayini Za mustyerskoyi dobi kinec rannoyi abo serednoyi davnokam yanoyi dobi vidbuvavsya podalshij progres u vigotovlenni kam yanih znaryad cej chas perevazhannya paleoantropiv neandertalciv z yakimi v Rosijskij Aziyi spivisnuvala tak zvana Denisivska lyudina obidvi rasi mogli shreshuvatisya z najdavnishimi rozumnimi lyudmi vidomi zalishki paleoantropiv z gomosapientovimi risami Blizko 40 tisyach rokiv tomu megaviverzhennya Flegrejskih poliv a takozh supervulkaniv Kazbek i Chumetul Mare Svyata Ganna viklikali efekt vulkanichnoyi zimi v umovah yakoyi jmovirno trapilosya masove vimirannya paleoantropiv Za piznoyi davnokam yanoyi dobi teritoriya Rosiyi shiroko osvoyuyetsya rannimi predstavnikami rozumnih lyudej Homo sapiens sapiens kromanjoncyami Znachna plosha krayini i osoblivosti yiyi prirodno klimatichnih umov obumovlyuyut nerivnomirnist rozvitku okremih chastin Bagatyushu istoriyu pervisnih grup i kultur sho naselyali suchasnu teritoriyu Rosiyi vidobrazhayut riznomanitni Kam yana dobaDavnokam yana doba Rannya nizhnya davnokam yana doba Rannya davnokam yana doba najranishij etap lyudskoyi istoriyi Zgidno vikoristanoyi v cij statti dvochlennoyi periodizaciyi davnokam yanoyi dobi vona vklyuchaye tri epohi olduvajsku ashelsku j mustyersku Absolyutne datuvannya cih periodiv nez yasovane ale v cilomu najdavnishi slidi prisutnosti lyudini na teritoriyi Rosiyi datuyutsya chasom blizko 2 miljoniv rokiv tomu i zakinchennya epohi mustye pov yazuyut z umovnoyu datoyu blizko 35 tisyach rokiv tomu Olduvajska doba Chopper tipove znaryaddya olduvajskoyi dobi Teritoriya Rosiyi ne vhodila v zonu formuvannya lyudini prote pochatkove yiyi zaselennya pochalosya vzhe za najdavnishoyi z vidilenih dib olduvajskoyi olduvejska oldovanska zastar doshellska blizko 2 mln rokiv tomu pryamohodyachi lyudi Homo erectus migruvali z Perednoyi Aziyi na Pivnichnij Kavkaz zvidki poshirilisya v sumizhni rajoni blizko 800 tis rokiv tomu insha gilka migraciyi cherez Serednyu Aziyu dosyagla Altayu Olduvajski pam yatki viyavleni lishe na pivdni Rosiyi persh za vse v Peredkavkazzi ta v Krimu v menshij miri v na Altayi gipotetichno na pivdni Shidnoyevropejskoyi rivnini Yih tvorcyami buli pryamohodyachi lyudi Homo erectus predki rozumnih lyudej z antropologichnimi ostankami zaznachenogo chasu viyavleni za mezhami Rosiyi z najblizhchimi v Gruziyi gruzinska lyudina Lyudi togo chasu zhili v umovah vidnosno teplogo klimatu sered lisnih savan Zhitlami sluzhili stoyanki materialnu kulturu yakih stanovila primitivna galkova industriya chopperi skrebla skrebki ta inshe i kistkovi ostanki v tomu chisli predstavnikiv plejstocenovoyi megafauni Zafiksovani svidchennya osvoyennya vognyu Dlya takoyi rannoyi dobi ne prijnyato vidilyati arheologichni kulturi Najranni slidi lyudini v Rosiyi viyavleni na Peredkavkazzi pochatkove zaselennya yakogo pryamohodyachimi lyudmi datuyetsya blizko 2 3 2 1 mln rokiv tomu Zaselennya zdijsnyuvalosya z Perednoyi Aziyi za dvoma napryamkami cherez uzberezhzhya Kaspijskogo i Chornogo moriv vidpovidno vidilyayetsya dvi osnovni grupi stoyanok Nadkaspijska grupa Dagestan Stavropolska visochina j Tamanska grupa Viznachnoyu pam yatkoyu Kavkazu ye Sinya Balka vidkrita stoyanka Tamanskoyi grupi na skelyastomu misi Bogatir na Ozivskmu mori znahidki kistok svidchat pro polyuvannya miscevih zhiteliv na velikih kopalin ssavciv pivdennih mamontiv sloniv Elephas meridionalis kavkazkih nosorogov elasmoteriyiv Elasmotherium caucasicum Boris v menshij miri Na stoyanci v cherepi kavkazkogo elasmoteriya sho zhiv 1 5 1 2 mln rokiv tomu znajshli zastryagle spisopodibne znaryaddya z okvarcovannogo dolomitu Do finalu serednogo villafrankskogo yarusu 2 1 1 97 mln rokiv tomu vidnositsya fragment plesnovoyi kistki verblyuda vidu Paracamelus alutensis 35676 v kolekciyi ZIN RAN zi slidami rubki i pilyannya rizannya kam yanim znaryaddyam Kistka bula znajdena paleontologom u 1954 roci v Livencivskomu kar yeri miscevist na zahidnij okolici Rostova na Donu razom z inshimi faunistichnimi zalishkami v haprovskij allyuvialnij tovshi sho vidnositsya do ruslovoyi faciyi paleo Donu Rozselennya pryamohodyachih lyudej z Peredkavkazzya moglo zdijsnyuvatisya v zahidnomu napryamku do ukrayinskogo Krimu ta jmovirno dali v Yevropu cherez pivnichno zahidnij shelf Chornogo morya Naddnistryanshinu j Naddunav ya Znaryaddyam z stoyanok Tamani j Dagestanu blizki do vidkritih u 2014 roci buli vidkritih krimskih oldovanskih stoyanok v Ukrayini stratifikovanij stoyanci Koz i bagatosharovij stoyanci Echki 1 blizko 1 mln rokiv tomu do yakih mogli nalezhati inshi pam yatki Pivdennogo uzberezhzhya Krimu v rajoni Yalti z arhayichnoyu galkovoyi industriyeyu Echki Dag Gaspra Artek ta inshimi ta artefaktam moldavskoyi stoyanki na Dnistri Svidoctva Oldovayu na Shidnoyevropejskij rivnini nenadijni Na teritoriyi Pivdennogo Sibiru Altayu bula vidkrita stoyanka sho datuyetsya blizko 600 800 tis rokami tomu Galkovi znaryaddya z yiyi 12 sharu shozhi z olduvajskimi znahidkami Za mezhami altajskogo regionu v Sibiru na olduvajske datuvannya pretenduye stoyanka Diring Yuryah u Yakutiyi prote takij yiyi rannij vik zaperechuyetsya bilshistyu doslidnikiv Plejstocenova fauna z olduvajskih stoyanok na teritoriyi suchasnoyi Rosiyi Pivdennij mamutAshelska doba Rubilo bifasov tipove znaryaddya ashelskoyi dobi Perehid vid Oldovayu do nastupnoyi ashelskoyi asholskoyi dobi buv neviraznij i deyaki kompleksi rozvinenogo Oldovayu inodi klasifikuyut yak rannoashelski Yak i oldovaj tak i ashel ne mayut chitkogo absolyutnogo datuvannya V geologichnomu vidnoshenni na teritoriyi kolishnogo SRSR ashelska doba umovno spivvidnositsya z chasom vid do intervalu riss vyurm vklyuchayuchi takim chinom chastinu rannogo serednogo i pershu polovinu piznogo plejstocenu Vidilyayetsya 3 osnovnih etapi v evolyuciyi materialnoyi kulturi rannij ashel takozh shell abbevil oriyentovno spivvidnositsya z tobto stanovit chastinu rannogo plejstocenu serednij ashel oriyentovno spivvidnositsya z mindel rissom ta vlasne rissom tobto ohoplyuye serednij plejstocen piznij ashel oriyentovno spivvidnositsya v riss vyurmom tobto stanovit pershu polovinu piznogo plejstocenu V cilomu materialna kultura ashelya predstavlena grubimi znaryaddyami vazhlivu rol sered yakih grali bifasi ruchni rubila taki virobi vikoristovuvalisya dlya vigotovlennya mislivskih znaryad z dereva obroblennya tush i obrobki shkir ubitih tvarin Peredbachayetsya sho za ashelskogo chasu z yavilisya zachatki arheologichnih kultur a dlya piznih etapiv vidilyayetsya dva osnovnih vidgaluzhennya v evolyuciyi kam yanoyi industriyi vlasne ashel i klekton piznishe rozvinuvsya v tejyak Kistkovi ostanki gominidiv viyavleni za mezhami teritoriyi suchasnoyi Rosiyi zokrema u Zakavkazzi Aziska pechera v Azerbajdzhani Kudaro I u Pivdennij Osetiyi antropologichnim tipom zgadanih znahidok pritamanni risi yak pryamohodyachoyi lyudini pitekantrop sinantrop tak i rannih neandertalciv Holodnij klimat obmezhuvav areal zaselennya starodavnih lyudej pivdnem suchasnoyi Rosiyi v yevropejskij chastini krayini ashelski pam yatniki zazvichaj ne pidnimayutsya vishe 50 paraleli pivnichnoyi shiroti Ashel na Peredkavkazzi Na Kubani ta v Adigeyi rannoashelskoyu shellskoyu doboyu mozhe buti datovano material z rodovisha bilya stanici Saratovskoyi a takozh znahidki z Trikutnoyi pecheri Harakterni pizdnoashelski virobi migdalepodibni i spisopodibni bifasi zafiksovani v materialah paleolitichnoyi majsterni nad adigejskoyu richkoyu i stoyanok Abadzehska Hadzhoh Shahanska Perehidnij vid ashelya do mustye material viyavleno na miscevostyah Semiyablunivske Luchkovske Farsske Psefirske U Dagestani kompleksi z klasichnimi ashelskimi rubilami zafiksovani na pam yatkah Dyubekchaj Chumus Inic Darvagchaj zatoka 4 Darvagchaj kar yer pri comu ryad virobiv z pam yatnikiv na richci Darvagchaj takih yak Chumus Inic j Usisha mayut takozh pizdnoashelskij viglyad i shlyah yih vigotovlennya blizkij klektonskomu Na Stavropilli na gorah i Verblyud viyavleno ashelski znaryaddya vigotovleni z rogovika Ashel u Podonni j Podniprov yi Najdavnishij etap evolyuciyi ashelskoyi industriyi na teritoriyi Shidnoyevropejskoyi rivnini predstavlenij znahidkami bilya sela na berezi Miuskogo limanu Nadoziv ya nedaleko vid Taganroga arheologiyi datuyut yih rannim abo pochatkom serednogo plejstocenu Blizko desyatka kam yanih znaryad nukleus skrebla vidshepi viyavleno razom z ostankami starodavnogo slona Archidiscodon wusti Pavl j grizuniv Nastupnij etap ashelskoyi dobi predstavlenij materialom rodovisha bilya hutora Hryashi v girli Siverskogo Dincya Isnuvannya ciyeyi pam yatki chastkovo zbigalosya z periodom maksimalnogo zledeninnya na sho vkazuyut zalishki holodolyubivih roslin karlikovoyi berezi Betula nana i sibirskogo plaunka Selaginella sibirica znahidki predstavleni naborom z blizko 80 predmetiv z dvoh kompleksiv rannogo i piznogo rannij kompleks predstavlenij arhayichnimi virobami blizkimi do viglyadu klektonskih znaryad Angliyi piznij nechislennimi znaryaddyami neyasnogo kulturnogo viglyadu imovirno blizkogo znahidkam z susidnogo rodovisha bilya hutora Mihajlivske Pitannya pro prosuvannya davnih lyudej v pivnichnishi oblasti Shidnoyevropejskoyi rivnini zalishayetsya diskusijnim poyava ashelskih stoyanok v takih rajonah moglo vidbuvatisya lishe v periodi mizhzledeninnya Nenadijni slidi ashelyu predstavleni znahidkami obbitih kvarcitiv razom z interglyacialnoyu faunoyu bilya sela Voronizkoyi oblasti slidami vognish u sela Zorine Kurskoyi oblasti zagotivleyu ashelskogo spisopodibnogo rubila u sela Pogrebki Kurskoyi oblasti domustyerskimi stoyankami v Negotino j Hotilove 1 u Bryanskij oblasti Ashel u Moskoviyi Nenadijni slidi ashelyu na Serednorosijskij visochini predstavleni znahidkami grubih virobiv u richkovogo vokzalu mista Kalugi i sela Krasnostanske pid Mozhajskom zagotivleyu ashelskogo rubila z sela Solomasove u verhnomu Poochchi v Tulskij oblasti Ashel na Urali Najdavnisha oldovanska hvilya migracij jmovirno ne torknulasya Ural najranishi slidi prisutnosti lyudini tam datuyutsya ashelskim chasom Na Pivdennomu Urali ashelski pam yatniki grupuyutsya v rajonah vihodu yashmi de oblashtovuvalisya rozsiyani majsterni i stoyanki majsterni Najdavnishij rannoashelskij tip miscevoyi industriyi predstavlenij pam yatkami Kizil Yarovskogo tipu na teritoriyi Bashkortostanu Kizil Yar 2 Ulek Hazi 6 Utyulgan 7 Kizil Yar 4 jmovirno yih tvorcyami buli vihidci z Kavkazu pro sho svidchat vidpovidni tehniko tipologichni paraleli v materialnij kulturi Nastupnij etap rozvitku miscevoyi ashelskoyi industriyi predstavlenij pam yatkami karishkinskogo tipu Karishkino 11 Utyulgan 8 Dolina 1 Dolina 11 Sibaj 5b ta inshi pryamim kulturnim analogom dlya yakogo ye pam yatki tejyackoyi industriyi Franciyi Pro osvoyennya davnimi lyudmi Serednogo Uralu svidchat zokrema pam yatki Permskogo krayu stoyanka Yelniki II 6 j shar grotu Velikij Gluhij ta inshi yih datuvannya tochno ne vstanovleno ale peredbachayetsya zv yazok z piznoashelskim chasom Ashel u Sibiru Altaj i Nadbajkallya Ashelskij material viyavlenij v pivdennij chastini Sibiru Altaj u miscevosti Ulalinka rajon Gorno Altajska Pam yatku vidkrito pri ogolenni berega odnojmennoyi richki ashelskomu chasu tam imovirno vidpovidaye rozsip galok i amorfnih ploshin v nizhnomu kulturnomu shari Domustyerskim ashelskim chasom mozhe buti takozh datovana chastina znahidok z miscevostej Nadbajkallya rajon girla richki Biloyi nizin ta mozhlivo oblasti Serednoyi Angari Ashel na Zelenomu Klini Nadamur ya Chas i shlyahi pervisnogo zaselennya Zelenogo Klinu nedostatno vivcheno Domustyerski galkovi znaryaddya nache buli viyavleni v Priamur yi na stoyankah Filimoshki ta Ust Tuu obidvi nad richkoyu Zeya i na pam yatci Kumar nad Amurom prote voni mayut spirne datuvannya Znahidki maloviraznim najbilsh reprezentativnij Kumarskij material predstavlenij choperami amorfnimi nukleusami ta inshimi grubimi virobami Osoblivij interes predstavlyaye znahidka ruchnogo rubila bilya sela Bogorodske Amurskoyi oblasti znaryaddya maye unikalnij dlya cogo krayu klasichnij abbevilskij viglyad Serednya davnokam yana doba mustye j mikok Zgidno trichlennoyi periodizaciyi davnokam yanoyi dobi mustyerskij chas vidpovidaye yiyi serednij fazi serednij davnokam yanij dobi i zgidno dvuchlennoyi periodizaciyi ye zaklyuchnim etapom rannoyi davnokam yanoyi dobi V geologichnomu vidnoshenni chas mustye zbigayetsya z chastinoyu verhnogo plejstocenu na teritoriyi suchasnoyi Rosiyi yij oriyentovno vidpovidaye interval riss vyurm mikulinske mezhzledeninnya Shidnoyi Yevropi i persha polovina vyurma Valdajske zaledeninnya Pitannya pro absolyutni dati pochatku epohi zalishayetsya nevirishenim v toj chas yak urano ioniyeve datuvannya karangatskoyi riss vyurmskoyi prichornomorskoyi terasi kolivayetsya v mezhah 91 71 tisyach rokiv tomu aktivne zaselennya seredno davnokam yanoyu lyudinoyu Altayu spivvidnositsya z chasom 120 50 tisyach rokiv tomu Zakinchennya mustyerskogo vyurma mozhe buti pov yazane z oriyentovnoyu datoyu 35 tisyach rokiv tomu i moglo buti zumovleno naslidkami masshtabnogo nadviverzhennya sho stalosya blizko 40 tisyach rokiv tomu Tvorcyami seredno davnokam yanoyi materialnoyi kulturi mustye vvazhayutsya neandertalci Homo neanderthalensis krim cogo analiz genetichnogo materialu z Denisovoyi pecheri na Altayi dozvoliv vidiliti osoblivij riznovid gominidiv denisivciv yaki perebuvali v sestrinskij sporidnenosti z neandertalcyami Nareshti na nadozivskij stoyanci Rozhok I viyavleni kistkovi ostanki v morfologiyi yakih poyednuyutsya arhayichni j rozumnolyudski risi a zagalni genetichni doslidzhennya vstanovili fakt shreshuvannya najdavnishih Homo sapiens z neandertalcyami i denisivcyami Prirodni umovi epohi zminyuvalisya yaksho rannomustyerski pam yatki Yevropejskoyi Rosiyi spivvidnosyatsya z teplim Mikulinskim mginskim mezhzledeninnyam to pizdnomustyerski pam yatki priurocheni do suvorogo klimatu pochatku valdajskogo zaledeninnya koli v ryadi rajoniv umovi prozhivannya nablizilisya do ekstremalnih Nezvazhayuchi na pogirshennya prirodnih umov lyudina zmogla adaptuvatisya do nih i v porivnyanni z poperednim periodom naselena zona rozshirilasya Prote v kinci epohi potuzhne nadviverzhennya Flegrejskih poliv na Apenninah Kazbeka na Kavkazi i Svyatoyi Anni v Karpatah viklikali efekt vulkanichnoyi zimi v umovi yakoyi mabut stalosya masove vimirannya neandertalciv nadijni svidchennya spadkoyemnosti mizh vidpovidnimi pam yatkami mustye i nastupnoyi pizno davnokam yanoyi dobi v Yevropi vidsutni Mustyerski lyudi selilisya v pecherah i na beregah richok materialna kultura demonstruye podalshij progres prijomiv obrobki kamenyu najvazhlivishim dosyagnennyam stala levalluazka tehnika zavdyaki yakij buli vdoskonaleni osnovni tipi znaryad gostrokonechniki i skrebla Dlya mustyerskoyi epohi vidilyayetsya dva rivni podibnosti materialnoyi kulturi arheologichni kulturi nizhchij i vishij nizhchij tip liniyi rozvitku ob yednuye teritorialno roz yednani ale blizki za tehniko tipologichnogo vidnoshennya industriyi tipovo mustyerska zubchato mustyerska ta inshi vishij tip ob yednuye teritorialno zv yazani ugrupovannya odnochasnih pam yatok Levalluazka tehnika skolyuvannya vidshepa Muste Peredkavkazzya Na Pivnichnomu Kavkazi vidkriti yak rozrizneni pam yatki tak i dva skupchennya v Nadkubanni ta v rajoni Sochi chastina kolhidskogo skupchennya Najbilshij interes predstavlyayut pam yatki tipovo mustyerskoyi na pivdni Kubani pecheri i Ilska stoyanka de viyavleni zalishki neandertalciv genetichno blizki centralnoyevropejskomu naselennyu Deyaki z cih ostankiv vidriznyayutsya garnim zberezhennyam a materiali z Mezmajskoyi pecheri datovani 60 70 i 40 tisyachami rokiv tomu vikoristovuvalisya v proekti Dlya gubskoyi kulturi harakterni poyednannya diskovidno radialnoyi levalluazkoyi i prizmatichnoyi tehnik rozsheplennya kamenyu mali rozmiri virobiv chislennist skrebel ta inshe Pri comu v industriyi Ilskoyi stoyanki prisutni zmishani risi doslidniki takozh zaznachayut blizkist kulturi zaznachenih pam yatok shidnoyevropejskomu mikoku Zubchasto mustyerska liniya rozvitku na levalluazkij tehnichnij osnovi predstavlena materialom Lisogirskogo misceznahodzhennya Pivnichna Osetiya de tipologiya znaryad bagato v chomu obumovlyuvalasya harakterom vikoristovuvanoyi sirovini Industriyu cogo pam yatnika stanovili zubchasto viyimchasti znaryaddya skrebla i poodinoki gostrokonechniki chastina znaryad vigotovlena na fragmentah shtuchno rozchlenovanih vidkoliv Mustye Shidnoyevropejskoyi rivnini Mustyerski stoyanki Shidnoyevropejskoyi rivnini rozkidani na znachnij vidstani odin vid odnogo sho uskladnyuye yih vivchennya sered najvazhlivishih pam yatok i Shlyah u Volgogradskij oblasti Rozhok I II nedaleko vid Taganroga i Hotilove okolici Bryanska stoyanka na berezi odnojmennoyi balki v dolini Volgi misceva materialna kultura maye yak podibnosti z pam yatkami Krimu i Ukrayini tak i pevnu svoyeridnist Dlya vigotovlennya znaryad praci vikoristovuvalisya miscevij kremin i kvarcit osnovnimi ob yektami polyuvannya buli dikij kin sajgak i mamut viyavleni takozh slidi vognish j oznaki riznogo vikoristannya okremih teritorij poselennya Stoyanka Rozhok I roztashovana na berezi Ozivskogo morya nedaleko vid Taganroga yiyi materialna kultura vidriznyayetsya she bilshoyu svoyeridnistyu hocha i ne protistavlyayetsya Suhij Mechotci pam yatkam Krimu i Siverskodonechchini golovna osoblivist znahidki kincevih skrebkiv i prokolok z oformlenim zhalcem bilsh doskonali znaryaddya bilshe harakterni dlya nastupnih chasiv trasologichnij analiz pokazav sho chastina znaryad vikoristovuvalasya dlya obrobki shkir a prokoli dlya shittya odyagu Sered znahidok z Rozhka I perevazhayut kistkovi ostanki diki koni i osli gigantskij olen ta inshi zolni p yata vkazuyut na miscya vognish osoblivij interes predstavlyaye znahidka drugogo korinnogo zuba paleoantropa v morfologiyi yakogo prisutni yak arhayichni tak i sapiyentni risi Stoyanka Hotilove roztashovana na visokij terasi richki Desni i predstavlyaye zalishki majsterni bilshist ob yektiv kam yani virobi znahidki kistok poodinoki Materialna kultura Hotilovogo vidriznyayetsya vid zgadanih pam yatok Shidnoyevropejskoyi rivnini tehnika rozsheplennya kamenyu tam predstavlena svoyeridnim levalluazkim variantom z osoblivimi asimetrichnimi nukleusami i odnim znyatim vidshepom Mustye Uralu Znahidki mustyerskih artefaktiv na Urali nechislenni odnak ohoplyuyut shirokij areal Na Pivdennomu Urali v epohu mustye bula perezaselena ashelska stoyanka v prileglih oblastyah znaryaddya cogo zh chasu viyavleno na stoyankah Ajdos na richci Ufi i U Serednomu Pereduralli poodinoki mustyerski artefakti viyavleni na stoyanci Pechernij Log na richci Chusova v pivnichnij chastini regionu mustyerskij material vidznachayetsya na stoyanci na richci Pechora Osoblivij interes predstavlyaye nevelika grupa znahidok z pam yatnika roztashovana za mezheyu Polyarnogo kola yih kulturna prinalezhnist ne vstanovlena ale datuvannya pov yazuye yiyi z kincevim muste abo pochatkom piznogo paleolitu Denisivska lyudina Fragment falangi palcya Molyar Muste Sibiru Znahidki cogo chasu vidbuvayutsya z dvoh oblastej Pivdennogo Sibiru i Priangarya Znaryaddya levallua musterskogo viglyadu viyavleni v pecherah Altayu Ust Kanskoj Strashnoyi Denisovoyi Chagirskoj Okladnikova na teritoriyi Minusinskaya ulogovini Hakasiya doslidzhenij grot Dvuglazka okremi ridkisni znahidki vidomi z inshih rajoniv Pivdennoyi Sibiru U Priangare mustyerski artefakti fiksuyutsya v mestonahozhdeniyah poperednogo chasu de identifikuyutsya po levalluazkij tehnici Altaj naselyala shidna grupa neandertalciv jmovirno vihidciv z teritoriyi suchasnogo Uzbekistanu razom z naselennyam denisivciv vitoki kulturi yakih prostezhuyutsya v najdavnishih sharah Denisovoyi pecheri Mustye na Zelenomu Klini Isnuyut peredumovi dlya viyavlennya mustyerskih pam yatok na Zelenomu klini prote na sogodnishnij den znahidki cogo chasu ye sporadichnimi do takih zokrema vidnositsya znaryaddya mustyerskogo viglyadu zi stoyanki Kumari Nadamur ya zaselenoyi she za ashelskogo chasu Mikokska industriya Osoblivij interes predstavlyaye material pecher Chagirska i Okladnikova sho predstavlyaye miscevij sibiryachihinskij variant serednogo paleolitu Altayu Na Pivnichno Zahidnomu Kavkazi vidomo 8 pam yatnikiv z mikokskoj industriyeyu pecheri Mezmajskaya Matuzka Monasheska Barakayivska Gubskij navis 1 stoyanki vidkritogo tipu Ilska I Ilska II i Baranaha 4 Pid chas drugoyi hvili zaselennya neandertalcyami Sibiru mikok buv prinesenij z Yevropi do Chagirskoyi pechera na Altayi Nevelika kilkist mikokovih znaryad viyavleno v pecheri Okladnikova Piznya davnokam yana doba Piznodavnokam yana doba pov yazana z poshirennyam i dominuvannyam lyudej suchasnogo tipu neoantrop Prinajmni na Shidnoyevropejskij rivnini lyudi suchasnogo tipu jmovirno formuvalisya na miscevij mustyerskij osnovi Razom z tim doslidniki vkazuyut na vidsutnist nastupnosti mizh pam yatnikami neandertalciv i gomosapiyens v Yevropi mustyerski stoyanki buli perezaselennya kromanjoncami koli yih kolishni meshkanci neandertalci vzhe znikli Najdavnishimi stoyankami gomosapiyens na Shidnoyevropejskij rivnini v Rosiyi vvazhayutsya Kostenki Zarajska stoyanka 45 35 tis rokiv do R H Sungir 35 tis rokiv do R H Hotilove 2 24 21 tis rokiv do R H Gagarinska stoyanka 22 tis rokiv do R H Doslidniki sho vidnosyat industriyu Sungir do strileckoyi kulturi vvazhayut dzherelom yiyi genezisu serednodavnokam yani industriyi shidnogo mikoku Krimu Najdavnishi malyunki Kapovoyi pecheri na Pivdennomu Urali datuyutsya vikom 36 4 tis rokiv tomu glinyana chashka z zalu Znakiv zi svyatilishem datuyetsya vikom 16 14 tis rokami tomu Najdavnishimi znahidkami Homo sapiens v Sibiru ye bl 45 tis rokiv tomu taranna nadp yatkova kistka z tyumenskoyi stoyanki datuyetsya vikom 40 3 tis rokiv tomu molochni zubi z Mozhlivo do Homo sapiens vidnosyatsya fragmentovani kistki zi stoyanki Tunkinska ulogovina pravij bereg richki Irkut vikom blizko 31 ta blizko 50 tis rokiv tomu karginskij interstadial V azijskij chastini Rosiyi vidomi stoyanki Bunge Tollya 1885 45 tis rokiv tomu na Tajmiri Yanska 31 6 tis rokiv tomu Malta ta inshi Piznodavnokam yani poselennya skladalisya z budivel neridko z kistok mamuta obtyagnutih shkurami Naselennya velo skladnu gospodarsku diyalnist odyagalosya v hutryanij odyag Tila pomerlih hovali posipayuchi ohroyu sho svidchit pro rozvinenij svitoglyad Vazhlivi utochnennya v doslidzhennya chasiv serednoyi i piznoyi davnokam yanoyi dib arheologiv antropologiv kulturologiv lingvistiv ta inshih fahivciv vnosyat genogeografiya sho vivchayut poshirennya cholovichih Y DNK ta zhinochih mtDNK gaplogrup Serednokam yana doba Za pislyalodovikovoyi serednokam yanoyi dobi yevropejsku chastinu Rosiyi zaselili kromanjonci sviderskoyi kulturi nashadkami yakih buli narodi VIII VI tis do R H I verhnovolzkoyi kultur VI III tis do R H Voni vzhe vikoristovuvali luk i strili v yakosti zbroyi Na piznih stadiyah namichayetsya perehid do subneolitu oskilki voni pochinayut osvoyuvati keramiku Dnipro donecka kultura perehidna do zemlerobstva shidnoyevropejska subneolitichna arheologichna kultura 5 3 tis do R H Novokam yana doba Kultura yamochno grebincevoyi keramiki fioletova plyama na teritoriyi pivnichnogo zahodu Rosiyi Nizhni shari novokam yanogo poselennya Rakovinnij Yar u Rostovskij oblasti datuyutsya 6500 6000 rokami do R H Za novokam yanoyi dobi lisi yevropejskoyi Rosiyi zaselyayut mongoloyidni mislivci ta yamochno grebincevoyi kulturi 4200 2000 roki do R H yakih zminyuye volosivska kultura 2200 1500 roki do R H U 5000 4000 rokah do R H stepi Donskogo Volzkogo mezhirichchya zaselili praindoyevropejski narodi hvalinskoyi kulturi shidni rodichi serednostogivskoyi kulturi stepiv Ukrayini Voni vzhe odomashnili koniv i plavili mid Yih zminyuye yamna 3600 2300 roki do R H ta zrubna kulturi Na shodi indoyevropejski narodi she u 3000 2000 rokah do R H dosyagayut teritoriyi Pivdennogo Sibiru afanasiyivska kultura Vazhlivim centrom indoyevropejskih narodiv staye protogorod Arkayim sintashtinskoyi kulturi Na Zelenomu klini novokam yani stoyanki v Nadamur yi datuyutsya vikom 13000 5000 rokiv do R H Novopetrivska Gromatuhinska Osipovska Rezultati datuvannya keramiki gromatuhinskoyi kulturi pokazali sho vona davnisha keramiki 11300 8400 rokiv do R H U Primor yi najdavnishimi pam yatkami z keramikoyu ye Chernigivka priblizno 8750 rik do R H Ustinivka 3 priblizno 7980 rik do R H Pereval ponad 6280 rik do R H Keramika v Nadamur yi datuyetsya 10000 8500 rokami do R H v Zabajkalli na arheologichnih pam yatkah najdavnishij keramichnij posud datuyetsya 10000 rokom do R H Bronzova j zalizna doba rannye serednovichchyaU doistorichnij yevropejskij Rosiyi z chasiv bronzovoyi dobi vidbuvalosya protistoyannya finskogo lisu ta arijskogo stepu Z zahodu v krayinu plemen volosivskoyi kulturi vdersya narod fatyanivskoyi kulturi 3200 2300 roki do R H i z pivdnya naridabashevskoyi kulturi Fatyanivska kultura ne zalishili pryamih spadkoyemciv a lishe poyednannya z abashevskoyu kulturoyu utvorivgorodecku kulturu tissagetiv Gerodota Na pivnichnij zahid vid neyi sformuvalasya finska dyakivska kultura pryamimi nashadkami yakoyi ye istorichni narodi merya muroma ta ves suchasni vepsi Na suchasnomu rivni nauki odnoznachni etnichni priv yazki navedenih kultur yak i bud yakih arheologichnih kultur osoblivo v regionah postijnih migracij nemozhlivi Na krajnomu zahodi Rosiyi z lokalnogo variantu zrubnoyi kulturi pozdnyakovska kultura formuyetsya protobaltska bondarihinska kultura na osnovi yakoyi skladayetsya yuhnivska kultura zaliznoyi dobi 500 100 roki do R H sho bula poshirena na teritoriyah Bryanskoyi Kurskoyi ta Orlovskoyi oblastej U 200 700 rokah teritoriyu vid pravogo berega Nizhnoyi Kami do girla richki Samari vid serednoyi techiyi Suri do serednoyi techiyi richki Biloyi suchasni Ulyanovska i Samarska oblasti Tatarstan zajmali plemena imenkivskoyi kulturi Moshinska kultura isnuvala v 300 700 rokah na teritoriyi Kaluzkoyi Orlovskoyi i Tulskoyi oblastej Kolochinska kultura isnuvala v 400 700 rokah na teritoriyi Bryanskoyi ta Kurskoyi oblastej Volincivska kultura isnuvala v 700 900 rokah na teritoriyi Kurskoyi oblasti Romensko borshivska kultura slov yanskogo naselennya lisostepu isnuvala v 700 1000 rokah na teritoriyi Lipeckoyi Voronizkoyi Bryanskoyi Kurskoyi i Bilgorodskoyi oblastej Div takozh ru ru Istoriya Rosiyi Istoriya SibiruKomentariPerevaga dvochlennoyi shemi v rosijskih uzagalnyuyuchih pracyah obumovleno nechitkistyu miscevogo perehodu vid ashelya do mustye serednogo paleolitu na vidminu vid mezhi mizh mustye i Paleolit SSSR 1984 s 9 U kolishnih arheologichnih pracyah rozglyadavsya yak okrema doba sho sliduvala za olodvanom doshellem i pereduvala ashelyu Perevaga dvuchlennoyi shemi v radyanskih pracyah chasto obumovleno nechitkistyu miscevogo perehodu vid ashelya do mustye serednogo paleolitu na vidminu vid mezhi mizh mustye i piznim paleolitom Paleolit SSSR 1984 s 9 Tradicionnaya francuzskaya shema svyazyvaet muste s pervoj polovinoj Paleolit SSSR 1984 S 32 57 odnako na territorii imeetsya ryad pamyatnikov i dr gde sootvetstvuyushij material sootnositsya s bolee rannim sootvetstvuet intervalu riss vyurm Paleolit SSSR 1984 s 28 32 33 57 Ce mozhe vkazuvati na isnuvannya vzhe v toj period osnovi dlya formuvannya miscevih populyacij pizno davnokam yanogo Homo sapiens Paleolit SSSR 1984 s 110 V cej chas pokrivnih lodovikiv ne isnuvalo a serednorichni temperaturi buli vishe suchasnih Paleolit SSSR 1984 s 24 32 Vidpovidni mustye rannovyurmske vidkladennya na teritoriyi yevropejskoyi chastini kolishnogo SRSR spivvidnosyatsya z chastinoyu valdajskogo zaledeninnya jogo rannoyu stadiyeyu kalininskim tverskim zaledeninnyam Paleolit SSSR 1984 s 24 32 34 PrimitkiPaleolit SSSR 1984 s 18 20 56 57 Intervyu H A Amirhanova dekabr 2012 Paleolit SSSR 1984 s 56 62 Amirhanov 2016 RIA Novosti 2017 Derevyanko Shunkov 2015 Praslov 2008 s 93 95 Sablin Girya 2010 s 9 Shelinskij 2014 s 16 17 Paleolit SSSR 1984 s 11 Derevyanko i dr 2012 s 59 195 196 Shelinskij 2014 s 7 Shelinskij 2014 Shelinskij V E Ob ohote na krupnyh mlekopitayushih i ispolzovanii vodnyh pishevyh resursov v rannem paleolite po materialam ranneashelskih stoyanok Yuzhnogo Priazovya 14 sichnya 2022 u Wayback Machine Kratkie soobsheniya Instituta arheologii Vyp 254 2019 Sablin M V Girya E Yu Artefakt iz Livencovki Svidetelstvo prisutstviya cheloveka na territorii Vostochnoj Evropy v intervale 2 1 1 97 mln let nazad Drevnejshie migracii cheloveka v Evrazii Materialy mezhdunarodnogo simpoziuma Novosibirsk Izd IAE SO RAN 2009 g SS 166 174 Sablin M V Girya E Yu K voprosu o drevnejshih sledah poyavleniya cheloveka na yuge Vostochnoj Evropy Rossiya 15 grudnya 2017 u Wayback Machine Arheologiya etnografiya i antropologiya 2 42 2010 Mezhdisciplinarnye issledovaniya Stepanchuk Rekovec 2010 s 162 163 Praslov 2008 s 93 Chepalyga Anisyutkin Sadchikova 2015 Praslov 2008 s 95 Shelinskij 2014 s 6 Derevyanko i dr 2012 s 63 65 Paleolit SSSR 1984 s 53 57 Paleolit SSSR 1984 s 57 Abakarov Davudov 1993 s 21 Paleolit SSSR 1984 s 19 Paleolit SSSR 1984 s 65 Paleolit SSSR 1984 s 95 Paleolit SSSR 1984 s 57 62 Berlizov 1998 s 8 Derevyanko i dr 2012 s 261 Abakarov Davudov 1993 s 19 Lyubin V P Godzevich B L Belyaeva E V Shvyryova A K Chelovek pryamohodyashij otkryvatel Pyatigorya Stavros Yug 4 5 Stavropol 2003 Lyubin V P Belyaeva E V Pervye nahodki srednego i nizhnego paleolita na Stavropole XXII Krupnovskie chteniya po arheologii Severnogo Kavkaza Tezisy dokladov Essentuki Kislovodsk 2002 Praslov 2008 Paleolit SSSR 1984 s 96 Paleolit SSSR 1984 s 96 97 Paleolit SSSR 1984 s 97 98 Matyuhin 2008 s 85 Buhtoyarova 2008 Chubur 2007 Zamyatnin 1952 Mosin 2011 s 114 Kotov 2013 s 7 Kotov 2015 s 7 Kotov 2013 s 12 Paleolit Permskogo kraya Mosin 2011 s 116 Paleolit SSSR 1984 s 139 Paleolit SSSR 1984 s 140 Paleolit SSSR 1984 s 135 140 Paleolit SSSR 1984 s 9 Paleolit SSSR 1984 s 52 57 Paleolit SSSR 1984 s 28 32 33 57 Paleolit SSSR 1984 s 36 Paleolit SSSR 1984 s 52 Derevyanko Shunkov Razvitie 2015 s 9 Paleolit SSSR 1984 s 110 Derevyanko Shunkov Razvitie 2015 s 11 Paleolit SSSR 1984 s 34 36 Paleolit SSSR 1984 s 101 Paleolit SSSR 1984 s 28 Paleolit SSSR 1984 s 70 Paleolit SSSR 1984 s 63 Paleolit SSSR 1984 s 62 63 Golovanova Doronichev Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 10 lyutogo 2021 Paleolit SSSR 1984 s 102 103 Vishnyackij L B Nehoroshev P E Sapelko T V Sreda obitaniya cheloveka v konce srednego nachale verhnego paleolita v mezhdureche Dona i Volgi po materialam kompleksnyh issledovanij stoyanki Shlyah Materialy Tretego Vserossijskogo soveshaniya po izucheniyu chetvertichnogo perioda 2 8 sentyabrya 2002 g Smolensk 2002 S 40 43 Paleolit SSSR 1984 s 106 108 Paleolit SSSR 1984 s 107 Paleolit SSSR 1984 s 108 Matyushin 1985 s 87 Vaskul i dr 2015 s 89 Abramova 1985 s 92 Derevyanko i dr Chagyrskaya peshera 2013 Dobrovolskaya Tiunov 2013 Abramova 1985 s 93 Paleolit SSSR 1984 s 145 Derevyanko i dr Sibiryachihinskij variant 2013 Doronicheva E V Syrevye strategii drevnego cheloveka v srednem paleolite na Severo Zapadnom Kavkaze 10 lyutogo 2021 u Wayback Machine 2011 Kseniya A Kolobova el al Archaeological evidence for two separate dispersals of Neanderthals into southern Siberia 9 lyutogo 2020 u Wayback Machine PNAS 2020 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 10 lyutogo 2021 Kseniya Kolobova Maciej Krajcarz Richard Bert Roberts Distinctive stone tools reveal Siberian Neanderthals originated in eastern Europe 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Oct 26 2020 Sikora M et al Ancient genomes show social and reproductive behavior of early Upper Paleolithic foragers 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Science 10 1126 science aao1807 2017 Soldatova T E Izdeliya iz kosti s verhnepaleoliticheskoj stoyanki Sungir 2014 14 sichnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 10 lyutogo 2021 Shelinskij V E Vandiver P B Glinyanaya chashechka iz kulturnogo sloya paleoliticheskogo svyatilisha v Kapovoj peshere Pervye opyty izgotovleniya i ispolzovaniya izdelij iz gliny 26 grudnya 2019 u Wayback Machine Tradicii i innovacii v izuchenii drevnejshej keramiki Sankt Peterburg 2016 Kuzmin Ya V Pryamoe radiouglerodnoe datirovanie paleoliticheskih lyudej Evrazii dostizheniya i problemy 25 veresnya 2020 u Wayback Machine Martin Sikora et al The population history of northeastern Siberia since the Pleistocene 5 lipnya 2021 u Wayback Machine 2019 Vasilev S V Boruckaya S B Rogovskoj E O Berdnikova N E Lipnina E A Berdnikov I M Soobshenie ob antropologicheskih nahodkah na paleoliticheskom mestonahozhdenii Tuyana v Tunkinskoj riftovoj doline Yugo Zapadnoe Pribajkale 30 serpnya 2021 u Wayback Machine Izvestiya Irkutskogo gosudarstvennogo universiteta 2017 Arheologi IGU obnaruzhili ostanki drevnego cheloveka 4 lipnya 2018 u Wayback Machine 2018 Pitulko V V Drevnejshie svidetelstva rasseleniya cheloveka v Arktike 11 lipnya 2020 u Wayback Machine Rossijskie uchyonye chelovek zaselil Arktiku uzhe 45 tys let nazad nedostupne posilannya Pitulko V Yakshina I Strauss J Schirrmeister L Kuznetsova T Nikolskiy P Pavlova E MIS 3 kill butchery mammoth site on Buor Khaya Peninsula Eastern Laptev Sea Russian Arctic 2014 1 listopada 2018 u Wayback Machine Kotova N S Drevnejshaya keramika Ukrainy 18 kvitnya 2017 u Wayback Machine Kiev Harkov 2015 Dzhal Malli 1998 Radiouglerodnaya hronologiya drevnih kultur kamennogo veka Severo Vostochnoj Azii Vladivostok TIG DVO RAN 1998 Shevkomud I Ya Arheologicheskie kompleksy finala plejstocena nachala golocena v Priamure i problema drevnejshej keramiki Vestnik KRAUNC Gumanitarnye nauki 2 2005 13 lyutogo 2021 u Wayback Machine Vetrov V M Drevnejshaya keramika na Vitime Nekotorye voprosy datirovaniya i periodizacii v kamennom veke Vostochnoj Azii Drevnie kultury Mongolii i Bajkalskoj Sibiri Arheologiya i sovremennost materialy 1 j Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Ulan Ude 2010 LiteraturaAbakarov A I Davudov O M Arheologicheskaya karta Dagestana Otv red M G Gadzhiev M Nauka 1993 325 s ISBN 5 02 009731 Abramova Z A Musterskij grot v Hakasii Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN SSSR M Nauka 1985 Vyp 181 Kamennyj vek S 92 98 ISSN 0130 2620 Amirhanov H A Bronnikova M A Tajmazov A I O sledah ognya na stoyanke olodvana Ajnikab 1 v Centralnom Dagestane Drevnejshij Kavkaz perekryostok Evropy i Azii Pod red S A Vasileva A V Larionovoj SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 Archaeologica Petropolitana Arheologiya SSSR Paleolit SSSR Otv red P I Boriskovskij M Nauka 1984 Berlizov N E Kuban v epohu paleolita i mezolita Drevnosti Kubani Vyp 10 Sost A V Pyankov Yu V Zelinskij A P Vinidiktov Krasnodar 1998 S 8 15 Buhtoyarova I M Sovetskie arheologi o probleme rasprostraneniya paleoliticheskih poselenij na territorii Verhnego i Srednego Podonya Trudy II XVIII Vserossijskogo arheologicheskogo sezda v Suzdale v 2008 godu V 3 T M IA RAN 2008 T I S 41 42 428 s Vaskul I O Volokitin A V Zherebcov I L Karmanov V N Klenov M V Murygin A M Pavlov P Yu Osvoenie arkticheskoj i subarkticheskoj zony Pripechorya v Drevnosti i Srednevekove po dannym arheologii chast I Izvestiya Komi nauchnogo centra UrO RAN Syktyvkar 2015 Vyp 1 21 S 38 94 Derevyanko A P Amirhanov H A Zenin V N Anojkin A A Rybalko A G Problemy paleolita Dagestana Otv red M V Shunkov Novosibirsk Izdatelstvo Instituta arheologii i etnografii SO RAN 2012 292 s ISBN 978 5 7803 0229 2 Derevyanko A P Anojkin A A Kazanskij A Yu Matasova G G Novye dannye po obosnovaniyu vozrasta rannepaleoliticheskogo kompleksa artefaktov mestonahozhdeniya Rubas 1 Primorskij Dagestan Izvestiya Altajskogo gosudarstvennogo universiteta Barnaul 2015 T 2 vyp 3 87 S 78 83 ISBN 1561 9443 Derevyanko A P Markin S V Zykin V S Zykina V S Zazhigina V S Sizikova A O Solotchina E P Smolyaninova L G Antipov A S Chagyrskaya peshera stoyanka srednego paleolita Altaya Arheologiya etnografiya i antropologiya Evrazii Novosibirsk Institut arheologii i etnografii SO RAN 2013 1 53 S 2 27 ISBN 1563 0102 Derevyanko A P Markin Shunkov M V Sibiryachihinskij variant srednego paleolita Altaya Arheologiya etnografiya i antropologiya Evrazii Novosibirsk Institut arheologii i etnografii SO RAN 2013 1 53 S 89 103 ISBN 1563 0102 Derevyanko A Shunkov M Otkuda prishyol Homo sapiens Nauka iz pervyh ruk Novosibirsk INFOLIO 2015 5 6 65 66 S 36 55 Derevyanko A P Shunkov M V Razvitie paleoliticheskih tradicij na Altae i problema stanovleniya cheloveka sovremennogo vida Tradicii i innovacii v istorii i kulture A P Derevyanko V A Tishkov M 2015 S 7 12 Dzhal E Malli Zh i dr Radiouglerodnaya hronologiya drevnejshih neoliticheskih kultur yuga Dalnego Vostoka Rossii i Zabajkalya po rezultatam pryamogo datirovaniya keramiki metodom uskoritelnoj mass spektrometrii Paleoekologiya plejstocena i kultury kamennogo veka Severnoj Azii i sopredelnyh territorij Novosibirsk 1998 Tom 2 Dobrovolskaya M V Tiunov A V Neandertalcy peshery Okladnikova sreda obitaniya i osobennosti pitaniya po dannym izotopnogo analiza Arheologiya etnografiya i antropologiya Evrazii Novosibirsk Institut arheologii i etnografii SO RAN 2013 1 53 S 78 88 ISBN 1563 0102 Zamyatnin S N Nahodki mezhlednikovoj fauny i obbityh kvarcitov u s Shubnoe Voronezhskoj oblasti Uchyonye zapiski MGU M 1952 Vyp 158 Kotov V G Nizhnepaleoliticheskaya stoyanka masterskaya Kyzyl Yar 2 v Yuzhnom Zaurale Vestnik Permskogo universiteta Perm Perm University Press 2013 Vyp 1 21 S 7 21 ISSN 2219 3111 doi 10 17072 2219 3111 Kotov V G Stoyanka masterskaya Karyshkino 11 novyj pamyatnik nizhnego paleolita na Yuzhnom Urale Vestnik Permskogo universiteta Perm Perm University Press 2015 Vyp 1 28 S 7 20 ISSN 2219 3111 doi 10 17072 2219 3111 Ozherelev D V Kulturno hronologicheskoe opredelenie kamennyh nahodok iz sloya 129 mnogoslojnoj rannepaleoliticheskoj stoyanki Mukhaj II Kratkie soobsheniya Instituta arheologii M Yazyki slavyanskoj kultury 2015 Vyp 241 S 7 19 ISBN 978 5 9908330 8 1 ISSN 01302620 Matyuhin A E Domusterskie pamyatniki Nizhnego Dona Rannij paleolit Evrazii novye otkrytiya Materialy Mezhdunarodnoj konferencii Krasnodar Temryuk 1 6 sentyabrya 2008 g Rostov na Donu 2008 S 84 85 ISBN 978 5 902982 43 2 Matyushin G N Geologiya periodizaciya i hronologiya kamennogo veka Urala Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN SSSR M Nauka 1985 Vyp 181 Kamennyj vek S 87 92 ISSN 0130 2620 Mosin V S Poyavlenie cheloveka na Urale vremya i prirodnye usloviya Chelyabinskij gumanitarij Chelyabinsk 2011 2 15 S 114 122 Praslov N D Sovremennoe sostoyanie i perspektivy izucheniya rannego paleolita Russkoj ravniny Rannij paleolit Evrazii novye otkrytiya Materialy Mezhdunarodnoj konferencii Krasnodar Temryuk 1 6 sentyabrya 2008 g Rostov na Donu 2008 S 92 95 ISBN 978 5 902982 43 2 Sablin M V Girya E Yu K voprosu o drevnejshih sledah poyavleniya cheloveka na yuge Vostochnoj Evropy Rossiya Arheologiya etnografiya i antropologiya Novosibirsk SO RAN 2010 2 42 S 7 13 Stepanchuk V M AShELSKI PAM YaTNIKI KRIMU Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t ukr T 1 A V Redkollegiya V A Smolij i dr K Naukova dumka 2003 T 1 S 155 688 s ISBN 966 00 0734 5 Stepanchuk V M Rekovec L E Nizhnij paleolit Ukrainy Drevnejshie obitateli Kavkaza i rasselenie predkov cheloveka v Evrazii 2010 Tajmazov A I Paleoliticheskie pamyatniki Usishinskoj doliny Dagestana Avtoref diss kand ist nauk Mahachkala 2012 27 s Chepalyga A L Anisyutkin N K Sadchikova T A Pervye mnogoslojnye stoyanki oldovanskoj kultury v Krymu geologiya arheologiya paleoekologiya Byulleten Komissii po izucheniyu chetvertichnogo perioda 74 2015 Chubur A A Pervonachalnoe zaselenie chelovekom Srednerusskoj vozvyshennosti k postanovke problemy Uspehi sovremennogo estestvoznaniya 2007 7 S 20 24 Shelinskij V E Kermek stoyanka nachalnoj pory rannego paleolita v Yuzhnom Priazove Fundamentalnye problemy arheologii antropologii i etnografii Evrazii K 70 letiyu akademika A P Derevyanko Otv red V I Molodin M V Shunkov Novosibirsk Instit arheologii i etnografii SO RAN 2013 S 153 171 Shelinskij V E Eoplejstocenovaya rannepaleoliticheskaya stoyanka Rodniki 1 v Zapadnom Predkavkaze SPb IIMK RAN OOO Periferiya 2014 168 s PosilannyaAlekseev D MK RU Arhiv originalu za 19 lyutogo 2021 Procitovano 18 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta subtitle dovidka ru Sajt Genofond RF Arhiv originalu za 10 travnya 2022 Procitovano 18 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta subtitle dovidka Golovanova L V Doronichev V B Antropogenez RU Arhiv originalu za 21 lyutogo 2016 Procitovano 31 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta subtitle dovidka IIMK RAN Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 19 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta subtitle dovidka Paleogeograficheskie issledovaniya Arhiv originalu za 16 veresnya 2017 Procitovano 22 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta subtitle dovidka Melnichuk A F Enciklopediya Permskij kraj Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 4 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta subtitle dovidka RIA Novosti Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2017 Procitovano 26 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta subtitle dovidka

Дата публікації:
Топ