Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Денисова печера (рос. Денисова) — печера на Алтаї, археологічна пам'ятка в Солонешенському районі, Алтайський край, Росія. Загальна протяжність — 110 м. Глибина печери — N/A м, амплітуда висот — N/A м; загальна площа — 270 м²; об'єм — N/A м³. Печера відноситься до Західноалтайської області Алтайської провінції Алтай-Саянської спелеологічної країни. Занесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО[].
| Денисова печера | |
|---|---|
| рос. Денисова | |
 | |
| Характеристики | |
| Довжина | 110 м |
| Висота н. р. м. | 670 ± 1 000 000 000 м |
| Розташування | |
51°23′51″ пн. ш. 84°40′34″ сх. д. / 51.3975805555837724° пн. ш. 84.67620555558377760° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Регіон | Алтайський край |
| Карти розташування | |
 
| |
 Денисова печера у Вікісховищі | |
Розташування
Печера розташована на правому борту долини річки Ануй за 4 км від села Чорний Ануй і за 40 км від районного центру Солонешне Алтайського краю. Висота над рівнем моря становить 670 м, над сучасним рівнем річки — 28 м. Печера горизонтального типу, з широким входом, розташована близько до води — впродовж багатьох тисячоліть служила надійним укриттям для людей і тварин.
Походження назви
Існують дві версії щодо назви печери. Згідно з першою, наприкінці XVIII століття в печері оселився старець-старообрядник Діонісій, що провадив аскетичний спосіб життя. Згідно з іншою, неподалік печери були угіддя пастуха Дениса, що ховався тут під час негоди.
У корінного населення (алтайці) печера зветься Аю-Таш (Ведмежий камінь).
Історія
Для археології печера була відкрита в 1977 році , коли було закладено два перші розвідувальні шурфи. З тих років і по теперішній час в печері проводяться археологічні розкопки, зібрано близько 50 000 експонатів які зберігаються в музеях Новосибірська, Бійська, в шкільних музеях Чорного Ануя і Солонешного.
У цій печері вже близько 300 000 років тому почали жити протантропи (Homo Heidelbergensis). При розкопках печери було виявлено більше 20 культурних шарів різних епох. Були знайдені останки неандертальців, знаряддя праці кам'яної доби, залізні знаряддя праці датовані XIV—XV століттями н. е. Виявлені найстародавніші останки людини що жила 42 000 років тому, а також залишки різних тварин, що жили в цій місцевості, зокрема давно вимерлих.
Знахідки
- Під час польового сезону 2008 року російські археологи під керівництвом акад. А. Дерев'янка та доктора іст. наук М. Шунькова серед інших останків відкопали скам'янілу кістку мізинця людини. Подальшій біологічний аналіз знахідки провели вчені німецького інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка (Ляйпціг) під керівництвом докторів Йоганеса Краузе (Johannes Krause) та Сванте Пеебо (Svante Pääbo). Цей інститут спеціалізується на дослідженні неандертальців. Вік знахідки датується 30-48 тисячами років. Молекулярний аналіз виділеної мітохондріальної ДНК показав, що кістка належала гомініду — але ні виду Homo sapiens sapiens (сучасна людина), ні неандертальцям. Істота, якій належав мізинець (жінка), ймовірно, зовні була ще менше схожа на сучасну людину ніж неандертальці, бо її геном відрізняється від людського ще більше ніж геном неандертальців. Таким чином, було відкрито ще один новий вид людиноподібної істоти, денисівську людину.
- Одну з найдревніших прикрас — жіночий браслет — знайдено саме в Денисовій печері. Археологи датують знахідку в 40-50 тис. років.
- Крім того, археологи знайшли в печері фрагменти діадеми з бивня мамонта, якій 45-50 тисяч років..
Примітки
- Шакир Ю. А. и др., 1989.
- ИПС «Пещеры».
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 23 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
Література
- (рос.) Карст и пещеры Алтая. — Новосибирск : Изд-во НГНИ, 1990. — 148 с.
- (рос.) Чикишев А. Г. Пещеры на территории СССР. — М. : Наука, 1973. — 137 с.
- (рос.) и др. Перечень классифицированных пещер / сост. Шакир Ю. А. — М. : ЦРИБ «Турист», 1989.
Посилання
- Информационно-поисковая система «Пещеры» : ( )[рос.] : [арх. 24 серпня 2019 року] // speleoatlas.ru. — Русское географическое общество. — Дата звернення: 24 серпня 2019 року.
- Про Денисову печеру [ 19 грудня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- The complete mitochondrial DNA genome of an unknown hominin from southern Siberia. — Nature, 24 March 2010 [ 27 березня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Neue Menschenform entdeckt. — Max-Plank-Gesellschaft, 24 März 2010 [ 28 березня 2010 у Wayback Machine.](нім.)
- Археологи откопали Женщину-Х(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Denisova pechera ros Denisova pechera na Altayi arheologichna pam yatka v Soloneshenskomu rajoni Altajskij kraj Rosiya Zagalna protyazhnist 110 m Glibina pecheri N A m amplituda visot N A m zagalna plosha 270 m ob yem N A m Pechera vidnositsya do Zahidnoaltajskoyi oblasti Altajskoyi provinciyi Altaj Sayanskoyi speleologichnoyi krayini Zanesena do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO dzherelo Denisova pecheraros DenisovaHarakteristikiDovzhina110 mVisota n r m 670 1 000 000 000 mRoztashuvannya51 23 51 pn sh 84 40 34 sh d 51 3975805555837724 pn sh 84 67620555558377760 sh d 51 3975805555837724 84 67620555558377760KrayinaRosiyaRegionAltajskij krajKarti roztashuvannya Denisova pechera u Vikishovishi Denisova pecheraRoztashuvannyaPechera roztashovana na pravomu bortu dolini richki Anuj za 4 km vid sela Chornij Anuj i za 40 km vid rajonnogo centru Soloneshne Altajskogo krayu Visota nad rivnem morya stanovit 670 m nad suchasnim rivnem richki 28 m Pechera gorizontalnogo tipu z shirokim vhodom roztashovana blizko do vodi vprodovzh bagatoh tisyacholit sluzhila nadijnim ukrittyam dlya lyudej i tvarin Pohodzhennya nazviIsnuyut dvi versiyi shodo nazvi pecheri Zgidno z pershoyu naprikinci XVIII stolittya v pecheri oselivsya starec staroobryadnik Dionisij sho provadiv asketichnij sposib zhittya Zgidno z inshoyu nepodalik pecheri buli ugiddya pastuha Denisa sho hovavsya tut pid chas negodi U korinnogo naselennya altajci pechera zvetsya Ayu Tash Vedmezhij kamin IstoriyaVid z Denisovoyi pecheri na dolinu richki Anuj Dlya arheologiyi pechera bula vidkrita v 1977 roci koli bulo zakladeno dva pershi rozviduvalni shurfi Z tih rokiv i po teperishnij chas v pecheri provodyatsya arheologichni rozkopki zibrano blizko 50 000 eksponativ yaki zberigayutsya v muzeyah Novosibirska Bijska v shkilnih muzeyah Chornogo Anuya i Soloneshnogo U cij pecheri vzhe blizko 300 000 rokiv tomu pochali zhiti protantropi Homo Heidelbergensis Pri rozkopkah pecheri bulo viyavleno bilshe 20 kulturnih shariv riznih epoh Buli znajdeni ostanki neandertalciv znaryaddya praci kam yanoyi dobi zalizni znaryaddya praci datovani XIV XV stolittyami n e Viyavleni najstarodavnishi ostanki lyudini sho zhila 42 000 rokiv tomu a takozh zalishki riznih tvarin sho zhili v cij miscevosti zokrema davno vimerlih ZnahidkiPid chas polovogo sezonu 2008 roku rosijski arheologi pid kerivnictvom akad A Derev yanka ta doktora ist nauk M Shunkova sered inshih ostankiv vidkopali skam yanilu kistku mizincya lyudini Podalshij biologichnij analiz znahidki proveli vcheni nimeckogo institutu evolyucijnoyi antropologiyi Tovaristva Maksa Planka Lyajpcig pid kerivnictvom doktoriv Joganesa Krauze Johannes Krause ta Svante Peebo Svante Paabo Cej institut specializuyetsya na doslidzhenni neandertalciv Vik znahidki datuyetsya 30 48 tisyachami rokiv Molekulyarnij analiz vidilenoyi mitohondrialnoyi DNK pokazav sho kistka nalezhala gominidu ale ni vidu Homo sapiens sapiens suchasna lyudina ni neandertalcyam Istota yakij nalezhav mizinec zhinka jmovirno zovni bula she menshe shozha na suchasnu lyudinu nizh neandertalci bo yiyi genom vidriznyayetsya vid lyudskogo she bilshe nizh genom neandertalciv Takim chinom bulo vidkrito she odin novij vid lyudinopodibnoyi istoti denisivsku lyudinu Odnu z najdrevnishih prikras zhinochij braslet znajdeno same v Denisovij pecheri Arheologi datuyut znahidku v 40 50 tis rokiv Krim togo arheologi znajshli v pecheri fragmenti diademi z bivnya mamonta yakij 45 50 tisyach rokiv PrimitkiShakir Yu A i dr 1989 IPS Peshery Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 23 grudnya 2018 Arhiv originalu za 22 chervnya 2015 Procitovano 22 chervnya 2015 Arhiv originalu za 13 grudnya 2018 Procitovano 13 grudnya 2018 Literatura ros Karst i peshery Altaya Novosibirsk Izd vo NGNI 1990 148 s ros Chikishev A G Peshery na territorii SSSR M Nauka 1973 137 s ros i dr Perechen klassificirovannyh pesher sost Shakir Yu A M CRIB Turist 1989 PosilannyaInformacionno poiskovaya sistema Peshery ros arh 24 serpnya 2019 roku speleoatlas ru Russkoe geograficheskoe obshestvo Data zvernennya 24 serpnya 2019 roku Pro Denisovu pecheru 19 grudnya 2007 u Wayback Machine ros The complete mitochondrial DNA genome of an unknown hominin from southern Siberia Nature 24 March 2010 27 bereznya 2010 u Wayback Machine angl Neue Menschenform entdeckt Max Plank Gesellschaft 24 Marz 2010 28 bereznya 2010 u Wayback Machine nim Arheologi otkopali Zhenshinu H ros