Ази́ська (Азо́ська, Азох-Ворва́нська) печера (азерб. Azıx mağarası, вірм. Ազոխի քարանձավը) — печера біля села Азох Ходжавендського району Азербайджану.
Азиська печера азерб. Azıx mağarası, вірм. Ազոխի քարանձավը | |
---|---|
Група археологів з Вірменії, Іспанії та Ірландії ведуть розкопки в печері | |
39°37′09″ пн. ш. 46°59′18″ сх. д. / 39.619189000027773773° пн. ш. 46.98860300002777279° сх. д.Координати: 39°37′09″ пн. ш. 46°59′18″ сх. д. / 39.619189000027773773° пн. ш. 46.98860300002777279° сх. д. | |
Країна | Азербайджан |
Місто | с. Азох |
Район | Ходжавендський район |
Тип | печера |
Площа | 8000 квадратний метр |
Статус | ведуться розкопки, для туристів проводяться екскурсії |
Азиська печера Азиська печера (Азербайджан) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія Азербайджану | |
---|---|
• Карабах¹ • • Чухур-Саад • Шабран • Ширван | |
Середньовіччя | |
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу • Сефевідська держава | |
Новий час | |
Азербайджанські ханства Області: Закатальський округ | |
Новітній час | |
Бакинська комуна • • Аракська республіка | |
Сучасність | |
Азербайджанська РСР Азербайджанська Республіка ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР | |
Печера розташована на лівому березі річки Куручай. Вхід в неї знаходиться на висоті 900 метрів над рівнем моря, з півночі та півдня її оточує густий ліс. Має 7 виходів, з них 5 вивчені.
Під час досліджень в Азиській печері була знайдена нижня щелепа людини пренеандертальця. Це було видатне наукове відкриття, тому що в історії світової археології подібного роду знахідка була п'ятою за рахунком. Вона має дуже велику схожість з палеонтропологними знахідками зі стоянки Тотавель на півдні Франції. Ця обставина дозволила антропологам вперше зробити висновок про існування великої області проживання пренеандертальців на території Європи. Влітку 1968 р. місцеві мисливці показали археологам два входи в різні гроти, над двома селищами. Згодом виявилося, що обидва входи пов'язані коридором площею не менше 8000 кв.м. З тих пір до 1980 р. в печері велися розкопки. Було відновлено коридор, що розділяється 8 величними гротами з високими, 20-метровими куполами і 2-метровими сталактитовим колонами шириною 1,5 метра в обхваті. Археологи розкрили потужний шар ґрунту товщиною в 14 метрів, в якому вдалося простежити 10 різночасних шарів, що відносяться до різних стадій нижнього і середнього палеоліту: галькової культурі, ашелю, мустьє. Найнижчі шари (1 — 1,5 млн років) вміщають примітивні кам'яні знаряддя т. н. галькової культури, що нагадують галькову культуру олдувайського типу (проточопери, грубі скребла, скребки з відщепів і т. д.).
У печері були виявлені ведмежі кістки. На черепі ведмедя були подряпини, які стали вважати елементами первісного мистецтва людини. Черепи ведмедів були заховані в затишному місці печери. Мабуть, це пов'язано з віруваннями первісної людини. Люди жили в печері до останнього зледеніння, під час якого були змушені покинути район.
У печері знайдені залишки обнесених каменями вогнищ і примітивного житла (складене з каменів коло), що існувало приблизно 300 тис. років тому, схованкою неандертальців з черепами печерних ведмедів, як видно служили предметами культу. У 1968 р. були знайдені уламки нижньої щелепи давньої людини (молодої дівчини). Також в Азиській печері виявлено кістки доісторичних тварин — печерних ведмедів, шаблезубих тигрів і т. д.
Щорічні розкопки ведуться з 1999 року. З цією метою сформована міжнародна археологічна експедиція, в яку крім досвідчених фахівців в області , палеонтології, палеозоології, палеоботаніки та спелеології з ряду європейських університетів входять і фахівці з Вірменії і Нагірного Карабаху.
Вчені вважають, що печера як мінімум 300 тисяч років тому була притулком людини. За попередніми даними, тут проживало 2 види первісної людини. За твердженням членів експедиції, Азих був важливим мостом на шляху переходу первісної людини з Африки до Азії і Європи. Особливий інтерес, за твердженням фахівців, представляє унікальна фауна цієї печери.
Члени експедиції вважають, що печера має величезну цінність для досліджень з цілого ряду наукових напрямків. Вони планують ще 20 років роботи в печері. Експедиція, діяльність якої з недавніх пір фінансується урядом НКР, готує фахівців на місці, вже є позитивний досвід в даному плані. Знайдений матеріал буде представлений як фахівцям для вивчення, так і звичайним відвідувачам для ознайомлення.
З 2001 року дослідження Азиської печери веде група вчених з Вірменії, Іспанії, Ірландії та Англії під керівництвом Іоланти Фернандес (Іспанія) . Знайдено рештки печерного ведмедя — найдавніший зразок цього виду на території Європи (300 тисяч років), кам'яні знаряддя і кістки зі слідами таких знарядь. Роботи ведуться повільно (не більше одного місяця на рік) у зв'язку з відсутністю коштів. Найцінніші знахідки проходять обробку в Лондоні.
За твердженням фахівців, нинішні дослідження дозволять внести певну ясність навколо таких глобальних проблем, як генезис людини та міграція. З результатами своїх робіт у Азиській печері дослідники знайомлять світову громадськість на різних міжнародних конференціях.
Галерея
- План печери
- Посуд, який був знайдений у печері
- Малюнок печери у давнині
- Наближена до реальності реконструкція входу у печеру
Експозиції зберігаються у Гадрутському краєзнавчому музеї імені Артура Мкртчяна.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 21 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 23 вересня 2009.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 23 вересня 2009.
- [1][недоступне посилання з травня 2019]
- Примірники знаходиться у Гадрутському районному музеї імені Артура Мкртчяна
- Regnum: Зарубежные палеонтологи ведут раскопки в Азох-Ворванской пещере Нагорного Карабаха [ 3 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Зарубежные палеонтологи ведут раскопки в Азох-Ворванской пещере Нагорного Карабаха — Regnum [ 3 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Портал "Археология России [ 3 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Азиська печера |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Azi ska Azo ska Azoh Vorva nska pechera azerb Azix magarasi virm Ազոխի քարանձավը pechera bilya sela Azoh Hodzhavendskogo rajonu Azerbajdzhanu Aziska pechera azerb Azix magarasi virm Ազոխի քարանձավըGrupa arheologiv z Virmeniyi Ispaniyi ta Irlandiyi vedut rozkopki v pecheri Grupa arheologiv z Virmeniyi Ispaniyi ta Irlandiyi vedut rozkopki v pecheri39 37 09 pn sh 46 59 18 sh d 39 619189000027773773 pn sh 46 98860300002777279 sh d 39 619189000027773773 46 98860300002777279 Koordinati 39 37 09 pn sh 46 59 18 sh d 39 619189000027773773 pn sh 46 98860300002777279 sh d 39 619189000027773773 46 98860300002777279Krayina AzerbajdzhanMistos AzohRajonHodzhavendskij rajonTippecheraPlosha8000 kvadratnij metrStatus vedutsya rozkopki dlya turistiv provodyatsya ekskursiyiAziska pecheraAziska pechera Azerbajdzhan Mediafajli u Vikishovishi Istoriya Azerbajdzhanu Karabah Chuhur Saad Shabran ShirvanSerednovichchyaKara Koyunlu Ak Koyunlu Sefevidska derzhavaNovij chasAzerbajdzhanski hanstva Oblasti Guberniyi Bakinska Yelizavetpolska Erivanska Okrugi Zakatalskij okrugNovitnij chasBakinska komuna ZDFR ADR Arakska respublikaSuchasnistAzerbajdzhanska RSR Azerbajdzhanska Respublika Chornij sichen Karabaska vijna Bilsha chastina oblasti perebuvaye pid kontrolem neviznanoyi NKRPortal Azerbajdzhan pereglyanutiredaguvati Viglyad z pecheri Pechera roztashovana na livomu berezi richki Kuruchaj Vhid v neyi znahoditsya na visoti 900 metriv nad rivnem morya z pivnochi ta pivdnya yiyi otochuye gustij lis Maye 7 vihodiv z nih 5 vivcheni Pid chas doslidzhen v Aziskij pecheri bula znajdena nizhnya shelepa lyudini preneandertalcya Ce bulo vidatne naukove vidkrittya tomu sho v istoriyi svitovoyi arheologiyi podibnogo rodu znahidka bula p yatoyu za rahunkom Vona maye duzhe veliku shozhist z paleontropolognimi znahidkami zi stoyanki Totavel na pivdni Franciyi Cya obstavina dozvolila antropologam vpershe zrobiti visnovok pro isnuvannya velikoyi oblasti prozhivannya preneandertalciv na teritoriyi Yevropi Vlitku 1968 r miscevi mislivci pokazali arheologam dva vhodi v rizni groti nad dvoma selishami Zgodom viyavilosya sho obidva vhodi pov yazani koridorom plosheyu ne menshe 8000 kv m Z tih pir do 1980 r v pecheri velisya rozkopki Bulo vidnovleno koridor sho rozdilyayetsya 8 velichnimi grotami z visokimi 20 metrovimi kupolami i 2 metrovimi stalaktitovim kolonami shirinoyu 1 5 metra v obhvati Arheologi rozkrili potuzhnij shar gruntu tovshinoyu v 14 metriv v yakomu vdalosya prostezhiti 10 riznochasnih shariv sho vidnosyatsya do riznih stadij nizhnogo i serednogo paleolitu galkovoyi kulturi ashelyu mustye Najnizhchi shari 1 1 5 mln rokiv vmishayut primitivni kam yani znaryaddya t n galkovoyi kulturi sho nagaduyut galkovu kulturu olduvajskogo tipu protochoperi grubi skrebla skrebki z vidshepiv i t d U pecheri buli viyavleni vedmezhi kistki Na cherepi vedmedya buli podryapini yaki stali vvazhati elementami pervisnogo mistectva lyudini Cherepi vedmediv buli zahovani v zatishnomu misci pecheri Mabut ce pov yazano z viruvannyami pervisnoyi lyudini Lyudi zhili v pecheri do ostannogo zledeninnya pid chas yakogo buli zmusheni pokinuti rajon U pecheri znajdeni zalishki obnesenih kamenyami vognish i primitivnogo zhitla skladene z kameniv kolo sho isnuvalo priblizno 300 tis rokiv tomu shovankoyu neandertalciv z cherepami pechernih vedmediv yak vidno sluzhili predmetami kultu U 1968 r buli znajdeni ulamki nizhnoyi shelepi davnoyi lyudini molodoyi divchini Takozh v Aziskij pecheri viyavleno kistki doistorichnih tvarin pechernih vedmediv shablezubih tigriv i t d Arheologichni znahidki Shorichni rozkopki vedutsya z 1999 roku Z ciyeyu metoyu sformovana mizhnarodna arheologichna ekspediciya v yaku krim dosvidchenih fahivciv v oblasti paleontologiyi paleozoologiyi paleobotaniki ta speleologiyi z ryadu yevropejskih universitetiv vhodyat i fahivci z Virmeniyi i Nagirnogo Karabahu Vcheni vvazhayut sho pechera yak minimum 300 tisyach rokiv tomu bula pritulkom lyudini Za poperednimi danimi tut prozhivalo 2 vidi pervisnoyi lyudini Za tverdzhennyam chleniv ekspediciyi Azih buv vazhlivim mostom na shlyahu perehodu pervisnoyi lyudini z Afriki do Aziyi i Yevropi Osoblivij interes za tverdzhennyam fahivciv predstavlyaye unikalna fauna ciyeyi pecheri Chleni ekspediciyi vvazhayut sho pechera maye velicheznu cinnist dlya doslidzhen z cilogo ryadu naukovih napryamkiv Voni planuyut she 20 rokiv roboti v pecheri Ekspediciya diyalnist yakoyi z nedavnih pir finansuyetsya uryadom NKR gotuye fahivciv na misci vzhe ye pozitivnij dosvid v danomu plani Znajdenij material bude predstavlenij yak fahivcyam dlya vivchennya tak i zvichajnim vidviduvacham dlya oznajomlennya Z 2001 roku doslidzhennya Aziskoyi pecheri vede grupa vchenih z Virmeniyi Ispaniyi Irlandiyi ta Angliyi pid kerivnictvom Iolanti Fernandes Ispaniya Znajdeno reshtki pechernogo vedmedya najdavnishij zrazok cogo vidu na teritoriyi Yevropi 300 tisyach rokiv kam yani znaryaddya i kistki zi slidami takih znaryad Roboti vedutsya povilno ne bilshe odnogo misyacya na rik u zv yazku z vidsutnistyu koshtiv Najcinnishi znahidki prohodyat obrobku v Londoni Za tverdzhennyam fahivciv ninishni doslidzhennya dozvolyat vnesti pevnu yasnist navkolo takih globalnih problem yak genezis lyudini ta migraciya Z rezultatami svoyih robit u Aziskij pecheri doslidniki znajomlyat svitovu gromadskist na riznih mizhnarodnih konferenciyah GalereyaPlan pecheri Posud yakij buv znajdenij u pecheri Malyunok pecheri u davnini Nablizhena do realnosti rekonstrukciya vhodu u pecheru Ekspoziciyi zberigayutsya u Gadrutskomu krayeznavchomu muzeyi imeni Artura Mkrtchyana Div takozhTurizm v Azerbajdzhani Hodzhavendskij rajon Taglarska pecheraPrimitki Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 21 travnya 2022 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 23 veresnya 2009 Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2009 1 nedostupne posilannya z travnya 2019 Primirniki znahoditsya u Gadrutskomu rajonnomu muzeyi imeni Artura Mkrtchyana Regnum Zarubezhnye paleontologi vedut raskopki v Azoh Vorvanskoj peshere Nagornogo Karabaha 3 travnya 2009 u Wayback Machine ros PosilannyaZarubezhnye paleontologi vedut raskopki v Azoh Vorvanskoj peshere Nagornogo Karabaha Regnum 3 travnya 2009 u Wayback Machine ros ros ros Portal Arheologiya Rossii 3 travnya 2009 u Wayback Machine ros ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aziska pechera