Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тагларська печера (азерб. Tağlar mağarası, вірм. Թաղլար քարանձավը) — печера, де жила людина кам'яної доби (епохи мустьє). Виявлені там мустьєрські знаряддя належать до іншої культури, що нагадує типове мустьє. Природна печера, що була місцем проживання найдавніших людей протягом 50—55 тисяч років. Назва печери походить від назви села, неподалік від якого вона лежить. Тагларська печера, так само, як Азиська печера, входить до списку об'єктів, що охороняються ЮНЕСКО[].
| Тагларська печера | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
39°36′17″ пн. ш. 46°57′53″ сх. д. / 39.60492800002777614° пн. ш. 46.96492200002777651° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан |
| Регіон | Мец Тахлар |
| Карти розташування | |
 
| |
Географія
Розташована в Нагірному Карабасі на півдні села Мец Тахлар/Бьоюк Таглар, на лівому березі річки Куручай поблизу міста Шуша і за 3 км від Азиської печери. Ця печера утворена у верхньоюрських, інакше кажучи, титонських вапняках. Складається з трьох гротів, два з яких належать до періоду культури Мустьє (середній палеоліт), а третій — до періоду верхнього палеоліту.
Також тут виявлено шість культурних шарів: у першому шарі знайдено уламки посуду епох середньовіччя, бронзи та енеоліту; в 2—6 шарах знайдено предмети побуту культури епохи Мустьє.
Археологічні дослідження
У 1960 році на південний схід Кавказу спрямували розвідувальну палеолітичну експедицію Інституту історії Академії Наук Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки. Її результатом стало виявлення Азиської і Тагларської печер.
Від 1963 року в печері велися археологічні розкопки і виявлено понад 7 тис. кам'яних знарядь і більш як 2 тис. кісток тварин. Після першого шару виявлено глиняний посуд середньовіччя, бронзової доби й енеоліту. В межах же 2—6 шарів виявлено зразки мустьєрської культури. В інвентарі печери виявлено численні заготовки для виготовлення знарядь, червоного, чорного, коричневого, сірого, білого кольорів і різних відтінків. Керував розкопками печери .
У 1976 році під час Ленінградської експедиції на території печери проведено зачищення опорних розрізів.
Після проведення аналізу кісткових залишків з'ясовано, що основними об'єктами полювання були благородний олень і безоаровий козел. Основу фауни стоянки складають ссавці: рукокрилі, зайцеподібні, гризуни, хижі, копитні.
Також тут виявлено прикраси з дерева різних кольорів, знаряддя праці доби верхнього палеоліту і мезоліту, зброю.
В рамках міжнародної програми INTAS-2000 європейські вчені, у тому числі професор [en], у вересні-жовтні 2002 року провели наукові дослідження археологічних, палеонтологічних та палеоантропологічних знахідок багатошарових печер Таглар та інших палеолітичних печер в Азербайджані.
Матеріальні та культурні предмети, знайдені в печері Таглар, виставлялись у 1981 році в Музеї людини в Парижі.
Примітки
- Davis K. Thanjan. Pebbles. — Bookstand Publishing, 2011. — .
- Павел Иосифович Борисковский. Древнейшее прошлое человечества. — Ленинград : Наука, 1979. — С. 131.
- (рос.). CollectedPapers. 25 березня 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
- Azerbaijan’s cultural relics in the global civilizational context. cyberleninka.ru. Процитовано 10 грудня 2018.
- [mapj38.narod.ru/map1/ij38022.html Таглар на советской карте]
- Пещеры: Выпуск 14-15. — Пермский государственный университет, 1969. — 270 с.
- Bragina E.N., Anastasia Markova. The rodent fauna from Middle Paleolithic cave site Taglar (Transcaucasus, Azerbaidjan): paleoecology, palaeoenvironments // Izvestii͡a Akademii nauk SSSR. Serii͡a geograficheskai͡a. — 2013. — 1 січня.
- (PDF). Bakı: ŞƏRQ-QƏRB. 2008. Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
Література
- А. К. Джафаров. Мустьерская культура Азербайджана: по материалам Тагларской пещеры. — «Элм», 1983. — 96 с.
- Антонов Б.А. Геоморфология и вопросы новейшей техники юго-восточной части Малого Кавказа. — Баку, 1971.
- Герасимов И.П., Величко А.А., Любин В.П., Праслов Н.Д. Древнейшие люди в Европе и условия их обитания: Первые результаты совместных советско-франц. исследований. — 10. — Вестник АН СССР, 1981.
Посилання
- История Азербайджана (ред. Играр Алиев, изд."ЕЛМ", 1995 г.)
- Azərbaycan Tarixi (7 cilddə). Bakı: Elm, 1998, 1-ci cild(азерб.)
- БРАГИНА Е. Н., МАРКОВА А. К. ПАЛЕОЭКОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ФАУНЫ ГРЫЗУНОВ ИЗ СРЕДНЕПАЛЕОЛИТИЧЕСКОЙ ПЕЩЕРНОЙ СТОЯНКИ ТАГЛАР (ЗАКАВКАЗЬЕ) — 2013 г.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Taglarska pechera azerb Taglar magarasi virm Թաղլար քարանձավը pechera de zhila lyudina kam yanoyi dobi epohi mustye Viyavleni tam mustyerski znaryaddya nalezhat do inshoyi kulturi sho nagaduye tipove mustye Prirodna pechera sho bula miscem prozhivannya najdavnishih lyudej protyagom 50 55 tisyach rokiv Nazva pecheri pohodit vid nazvi sela nepodalik vid yakogo vona lezhit Taglarska pechera tak samo yak Aziska pechera vhodit do spisku ob yektiv sho ohoronyayutsya YuNESKO dzherelo Taglarska pecheraRoztashuvannya39 36 17 pn sh 46 57 53 sh d 39 60492800002777614 pn sh 46 96492200002777651 sh d 39 60492800002777614 46 96492200002777651Krayina AzerbajdzhanRegionMec TahlarKarti roztashuvannyaGeografiyaRoztashovana v Nagirnomu Karabasi na pivdni sela Mec Tahlar Boyuk Taglar na livomu berezi richki Kuruchaj poblizu mista Shusha i za 3 km vid Aziskoyi pecheri Cya pechera utvorena u verhnoyurskih inakshe kazhuchi titonskih vapnyakah Skladayetsya z troh grotiv dva z yakih nalezhat do periodu kulturi Mustye serednij paleolit a tretij do periodu verhnogo paleolitu Takozh tut viyavleno shist kulturnih shariv u pershomu shari znajdeno ulamki posudu epoh serednovichchya bronzi ta eneolitu v 2 6 sharah znajdeno predmeti pobutu kulturi epohi Mustye Arheologichni doslidzhennyaU 1960 roci na pivdennij shid Kavkazu spryamuvali rozviduvalnu paleolitichnu ekspediciyu Institutu istoriyi Akademiyi Nauk Azerbajdzhanskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Yiyi rezultatom stalo viyavlennya Aziskoyi i Taglarskoyi pecher Vid 1963 roku v pecheri velisya arheologichni rozkopki i viyavleno ponad 7 tis kam yanih znaryad i bilsh yak 2 tis kistok tvarin Pislya pershogo sharu viyavleno glinyanij posud serednovichchya bronzovoyi dobi j eneolitu V mezhah zhe 2 6 shariv viyavleno zrazki mustyerskoyi kulturi V inventari pecheri viyavleno chislenni zagotovki dlya vigotovlennya znaryad chervonogo chornogo korichnevogo sirogo bilogo koloriv i riznih vidtinkiv Keruvav rozkopkami pecheri U 1976 roci pid chas Leningradskoyi ekspediciyi na teritoriyi pecheri provedeno zachishennya opornih rozriziv Pislya provedennya analizu kistkovih zalishkiv z yasovano sho osnovnimi ob yektami polyuvannya buli blagorodnij olen i bezoarovij kozel Osnovu fauni stoyanki skladayut ssavci rukokrili zajcepodibni grizuni hizhi kopitni Takozh tut viyavleno prikrasi z dereva riznih koloriv znaryaddya praci dobi verhnogo paleolitu i mezolitu zbroyu V ramkah mizhnarodnoyi programi INTAS 2000 yevropejski vcheni u tomu chisli profesor en u veresni zhovtni 2002 roku proveli naukovi doslidzhennya arheologichnih paleontologichnih ta paleoantropologichnih znahidok bagatosharovih pecher Taglar ta inshih paleolitichnih pecher v Azerbajdzhani Materialni ta kulturni predmeti znajdeni v pecheri Taglar vistavlyalis u 1981 roci v Muzeyi lyudini v Parizhi PrimitkiDavis K Thanjan Pebbles Bookstand Publishing 2011 ISBN 978 1 58909 817 6 Pavel Iosifovich Boriskovskij Drevnejshee proshloe chelovechestva Leningrad Nauka 1979 S 131 ros CollectedPapers 25 bereznya 2014 Arhiv originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 10 grudnya 2018 Azerbaijan s cultural relics in the global civilizational context cyberleninka ru Procitovano 10 grudnya 2018 mapj38 narod ru map1 ij38022 html Taglar na sovetskoj karte Peshery Vypusk 14 15 Permskij gosudarstvennyj universitet 1969 270 s Bragina E N Anastasia Markova The rodent fauna from Middle Paleolithic cave site Taglar Transcaucasus Azerbaidjan paleoecology palaeoenvironments Izvestii a Akademii nauk SSSR Serii a geograficheskai a 2013 1 sichnya PDF Baki SERQ QERB 2008 Arhiv originalu PDF za 10 sichnya 2020 Procitovano 29 listopada 2020 LiteraturaA K Dzhafarov Musterskaya kultura Azerbajdzhana po materialam Taglarskoj peshery Elm 1983 96 s Antonov B A Geomorfologiya i voprosy novejshej tehniki yugo vostochnoj chasti Malogo Kavkaza Baku 1971 Gerasimov I P Velichko A A Lyubin V P Praslov N D Drevnejshie lyudi v Evrope i usloviya ih obitaniya Pervye rezultaty sovmestnyh sovetsko franc issledovanij 10 Vestnik AN SSSR 1981 PosilannyaIstoriya Azerbajdzhana red Igrar Aliev izd ELM 1995 g Azerbaycan Tarixi 7 cildde Baki Elm 1998 1 ci cild azerb BRAGINA E N MARKOVA A K PALEOEKOLOGIChESKIJ ANALIZ FAUNY GRYZUNOV IZ SREDNEPALEOLITIChESKOJ PEShERNOJ STOYaNKI TAGLAR ZAKAVKAZE 2013 g ros