Козел звичайний | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Capra hircus Erxleben, 1777 | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Козел звичайний, або безоа́ровий (Capra hircus, раніше Capra aegagrus, або Capra hircus aegagrus) — вид роду Козел (Capra). Дикі форми цього виду козлів — предки свійських кіз.
Про видову назву
Нерідко цей вид козлів на противагу свійським козам називають «дикими козами», як і сарн та козиць. Назва «безоаровий» пов'язана з виявленням у цих тварин специфічних для багатьох копитних кулястих скам'янілостей у кишківнику, які мають назву безоар, або безоаровий камінь (також: [1] [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]).
Окрім того, вид раніше був знаний як «Capra bezoartica Linnaeus, 1766» (дослівно «козел безоартовий») з синонімом «Capra aegagrus Erxleben, 1777» (дослівно «егейський» (?)), і ця остання назва стосувалася кількох різних видів; також назва «bezoartica» є непридатною для використання (nomen oblitum). Тепер вважається, що форми aegagrus, cretica, jourensis та picta є підвидами of C. hircus[2] [ 24 Червня 2011 у Wayback Machine.].
Морфологія
Козли цього виду досягають довжини тіла від 1,2 до 1,6 м, хвіст завдовжки від 15 до 20 см. Висота в плечах становить від 70 см до 1 м, а вага — від 25 до 95 кг . Його статура кремезна, кінцівки сильні, копита широкі. Самці мають сріблясто-білу шерсть в зимовий час, нижня сторона і частини морди — чорно-коричневі. Уздовж спини тягнеться чорна смуга, ще одна проходить в області плеча від спини до грудей. До літа шерсть стає коротшою, її основний колір рудим. Цілий рік самиці пофарбовані в жовтувато-коричневі кольори, виявляють, однак, також темну смугу на спині.
Обидва статі мають роги, які однак значно більші у самців. У самиць роги злегка зігнуті, завдовжки від 20 до 30 см і відносно тонкі. Роги у самців довгі — до 1,3 м, шаблевидно загнуті назад, з рубцем і горбками на передньому краї.
Поширення
Поширений в Пакистані, Афганістані, Ірані, Малій Азії, на острові Крит та на деяких інших островах Грецького архіпелагу, Дагестані, Азербайджані, Вірменії, Туркменістані. Початкова область поширення диких форм охоплювала частини Західної Азії і тяглася від Анатолії через Кавказ до Афганістану і Пакистану.
Популяції в Омані і на кількох грецьких островах можливо пішли від тварин.
Козли мешкають у ряді характерних життєвих просторів, в тому числі гірських місцевостях до 4 200 м над рівнем моря, але також і в пустельних регіонах і лісистих областях.
Поведінка
Активні головним чином у сутінках і вирушають на пошуки їжі рано вранці і під вечір. У жарку пору року вони відпочивають протягом всього дня і активізуються лише вночі. Влітку кози піднімаються до снігової зони, взимку спускаються до лісової; живляться трав'янистою і чагарниковою рослинністю.
Живуть у невеликих стадах, які налічують у середньому від 5 до 25 особин в залежності від сфери проживання та регіону. Самиці і підростаюче покоління живуть цілий рік в таких групах і віддаляються від них ненадовго тільки для народження потомства. Самці проводять велику частину року в холостяцьких групах, що складаються з 4-5 тварин. У межах цих груп вони засновують ієрархію. Під час спарювання самці приєднуються до груп самиць і досить жорстоко борються з іншими самцями за привілей спарювання.
Парування проходить в залежності від регіону — між серпнем і груднем, і після 5-місячної вагітності самиця народжує (між січнем і травнем) 1-2 дитинчат. Вони важать при народженні приблизно 2 кг і встають на ноги вже протягом першої доби. Через 4-5 місяців вони відвикають від молока матері, залишаються, однак, аж до наступного шлюбного сезону або наступних пологів біля матері. Самиці народжують перше потомство у віці трьох років.
Козли — суто травоїдні тварини.
Систематика
Спочатку домашня коза (як Capra hircus) і «безоаровий» козел (як Capra aegagrus) описувалися як два різні види. Згідно з роз'ясненням Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури об'єднують в один вид під ім'ям aegagrus. Вілсон і Рідер у монографії «Види ссавців світу» (2005) подають вид під назвою Capra hircus і розрізняють шість його підвидів:
- козел звичайний свійський, або свійська коза (Capra hircus hircus) — одомашнена форма, поширена в усьому світі форма козла звичайного.
- , або бородатий (C. h. aegagrus) — поширений від Туреччини до Афганістану.
- (C. h. chialtanensis) — мешкає в Пакистані. Має статус критично загроженого виду, залишилося лише 500 особин. Цей підвид, можливо, є гібридною формою між безоаровим і гвинторогим козлами.
- Козел звичайний критський, крі-крі (C. h. cretica) — живе на острові Крит і суміжних островах.
- — зустрічається на Північних Спорадах.
- — мешкає на Кікладському острові .
Статус останніх трьох підвидів, що зустрічаються тільки на островах Греції, залишається дискусійним. Згідно з новими дослідженнями, в тому числі генетичними, ці популяції є, найімовірніше, давно здичавілими домашніми козами. Спірними є ще два підвиди: C. a. blythi і C. a. turcmenica.
Козли і людина
Козли були одомашнені на ранньому етапі історії. Встановлено, що люди тримали домашніх кіз (саме цього виду) вже близько Згідно з новими археологічними знахідками в Ірані, процес доместикації завершився ще двома тисячами років раніше. Звідти домашні кози поширилися в усьому світі. У Європі ніколи не існувало диких кіз, тому всі європейські кози походять від азійських предків.
Статус диких популяцій
Цей вид козлів (дикі популяції) знаходиться у наш час під загрозою. Причинами є браконьєрство (незаконне полювання) і витіснення диких козлів з їхнього середовища існування людьми і домашніми тваринами.
МСОП нині надає цьому виду козлів (диким популяціям) статус «уразливий» (vulnerable).
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 25 вересня 2010.
- Armelle Frédérique Gardeisen & al.:Genetic evidence for the origin of the agrimi goat (Capra aegagrus cretica). In:Journal of Zoology2002, Nr. 256, S. 369—377
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ronald M. Nowak:Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, 1999,
- D. E. Wilson, D. M. Reeder:Mammal Species of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, (розділ Capra hircus [3] [ 24 Червня 2011 у Wayback Machine.])
- Безоаровий гірський козел // Мисливські подорожі [4][недоступне посилання з липня 2019]
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kozel zvichajnij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 2 3 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Olenepodibni Cerviformes Rodina Bikovi Bovidae Pidrodina Kozlovi Caprinae Rid Kozel Capra Vid Kozel zvichajnij Binomialna nazva Capra hircus Erxleben 1777 Pidvidi Capra hircus creticus Capra hircus hircus Posilannya Vikishovishe Capra aegagrus Vikividi Capra hircus ITIS 898264 MSOP 3786 NCBI 9923 Fossilworks 149651 Kozel zvichajnij abo bezoa rovij Capra hircus ranishe Capra aegagrus abo Capra hircus aegagrus vid rodu Kozel Capra Diki formi cogo vidu kozliv predki svijskih kiz Pro vidovu nazvuNeridko cej vid kozliv na protivagu svijskim kozam nazivayut dikimi kozami yak i sarn ta kozic Nazva bezoarovij pov yazana z viyavlennyam u cih tvarin specifichnih dlya bagatoh kopitnih kulyastih skam yanilostej u kishkivniku yaki mayut nazvu bezoar abo bezoarovij kamin takozh 1 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine Okrim togo vid ranishe buv znanij yak Capra bezoartica Linnaeus 1766 doslivno kozel bezoartovij z sinonimom Capra aegagrus Erxleben 1777 doslivno egejskij i cya ostannya nazva stosuvalasya kilkoh riznih vidiv takozh nazva bezoartica ye nepridatnoyu dlya vikoristannya nomen oblitum Teper vvazhayetsya sho formi aegagrus cretica jourensis ta picta ye pidvidami of C hircus 2 24 Chervnya 2011 u Wayback Machine MorfologiyaKozli cogo vidu dosyagayut dovzhini tila vid 1 2 do 1 6 m hvist zavdovzhki vid 15 do 20 sm Visota v plechah stanovit vid 70 sm do 1 m a vaga vid 25 do 95 kg Jogo statura kremezna kincivki silni kopita shiroki Samci mayut sriblyasto bilu sherst v zimovij chas nizhnya storona i chastini mordi chorno korichnevi Uzdovzh spini tyagnetsya chorna smuga she odna prohodit v oblasti plecha vid spini do grudej Do lita sherst staye korotshoyu yiyi osnovnij kolir rudim Cilij rik samici pofarbovani v zhovtuvato korichnevi kolori viyavlyayut odnak takozh temnu smugu na spini Obidva stati mayut rogi yaki odnak znachno bilshi u samciv U samic rogi zlegka zignuti zavdovzhki vid 20 do 30 sm i vidnosno tonki Rogi u samciv dovgi do 1 3 m shablevidno zagnuti nazad z rubcem i gorbkami na perednomu krayi PoshirennyaPoshirennya dikih form kozla zvichajnogo zhovtim kolorom poznacheno yak aegagrus ta sumizhnih vidiv rodu Kozel Poshirenij v Pakistani Afganistani Irani Malij Aziyi na ostrovi Krit ta na deyakih inshih ostrovah Greckogo arhipelagu Dagestani Azerbajdzhani Virmeniyi Turkmenistani Pochatkova oblast poshirennya dikih form ohoplyuvala chastini Zahidnoyi Aziyi i tyaglasya vid Anatoliyi cherez Kavkaz do Afganistanu i Pakistanu Populyaciyi v Omani i na kilkoh greckih ostrovah mozhlivo pishli vid tvarin Kozli meshkayut u ryadi harakternih zhittyevih prostoriv v tomu chisli girskih miscevostyah do 4 200 m nad rivnem morya ale takozh i v pustelnih regionah i lisistih oblastyah PovedinkaAktivni golovnim chinom u sutinkah i virushayut na poshuki yizhi rano vranci i pid vechir U zharku poru roku voni vidpochivayut protyagom vsogo dnya i aktivizuyutsya lishe vnochi Vlitku kozi pidnimayutsya do snigovoyi zoni vzimku spuskayutsya do lisovoyi zhivlyatsya trav yanistoyu i chagarnikovoyu roslinnistyu Zhivut u nevelikih stadah yaki nalichuyut u serednomu vid 5 do 25 osobin v zalezhnosti vid sferi prozhivannya ta regionu Samici i pidrostayuche pokolinnya zhivut cilij rik v takih grupah i viddalyayutsya vid nih nenadovgo tilki dlya narodzhennya potomstva Samci provodyat veliku chastinu roku v holostyackih grupah sho skladayutsya z 4 5 tvarin U mezhah cih grup voni zasnovuyut iyerarhiyu Pid chas sparyuvannya samci priyednuyutsya do grup samic i dosit zhorstoko boryutsya z inshimi samcyami za privilej sparyuvannya Paruvannya prohodit v zalezhnosti vid regionu mizh serpnem i grudnem i pislya 5 misyachnoyi vagitnosti samicya narodzhuye mizh sichnem i travnem 1 2 ditinchat Voni vazhat pri narodzhenni priblizno 2 kg i vstayut na nogi vzhe protyagom pershoyi dobi Cherez 4 5 misyaciv voni vidvikayut vid moloka materi zalishayutsya odnak azh do nastupnogo shlyubnogo sezonu abo nastupnih pologiv bilya materi Samici narodzhuyut pershe potomstvo u vici troh rokiv Kozli suto travoyidni tvarini SistematikaKritskij kozel vvazhayetsya okremim pidvidom kozla zvichajnogo ale jmovirno pohodit vid zdichavilih domashnih kiz Spochatku domashnya koza yak Capra hircus i bezoarovij kozel yak Capra aegagrus opisuvalisya yak dva rizni vidi Zgidno z roz yasnennyam Mizhnarodnogo kodeksu zoologichnoyi nomenklaturi ob yednuyut v odin vid pid im yam aegagrus Vilson i Rider u monografiyi Vidi ssavciv svitu 2005 podayut vid pid nazvoyu Capra hircus i rozriznyayut shist jogo pidvidiv kozel zvichajnij svijskij abo svijska koza Capra hircus hircus odomashnena forma poshirena v usomu sviti forma kozla zvichajnogo abo borodatij C h aegagrus poshirenij vid Turechchini do Afganistanu C h chialtanensis meshkaye v Pakistani Maye status kritichno zagrozhenogo vidu zalishilosya lishe 500 osobin Cej pidvid mozhlivo ye gibridnoyu formoyu mizh bezoarovim i gvintorogim kozlami Kozel zvichajnij kritskij kri kri C h cretica zhive na ostrovi Krit i sumizhnih ostrovah zustrichayetsya na Pivnichnih Sporadah meshkaye na Kikladskomu ostrovi Status ostannih troh pidvidiv sho zustrichayutsya tilki na ostrovah Greciyi zalishayetsya diskusijnim Zgidno z novimi doslidzhennyami v tomu chisli genetichnimi ci populyaciyi ye najimovirnishe davno zdichavilimi domashnimi kozami Spirnimi ye she dva pidvidi C a blythi i C a turcmenica Kozli i lyudinaKozli buli odomashneni na rannomu etapi istoriyi Vstanovleno sho lyudi trimali domashnih kiz same cogo vidu vzhe blizko Zgidno z novimi arheologichnimi znahidkami v Irani proces domestikaciyi zavershivsya she dvoma tisyachami rokiv ranishe Zvidti domashni kozi poshirilisya v usomu sviti U Yevropi nikoli ne isnuvalo dikih kiz tomu vsi yevropejski kozi pohodyat vid azijskih predkiv Status dikih populyacijCej vid kozliv diki populyaciyi znahoditsya u nash chas pid zagrozoyu Prichinami ye brakonyerstvo nezakonne polyuvannya i vitisnennya dikih kozliv z yihnogo seredovisha isnuvannya lyudmi i domashnimi tvarinami MSOP nini nadaye comu vidu kozliv dikim populyaciyam status urazlivij vulnerable Primitki Arhiv originalu za 22 kvitnya 2008 Procitovano 25 veresnya 2010 Armelle Frederique Gardeisen amp al Genetic evidence for the origin of the agrimi goat Capra aegagrus cretica In Journal of Zoology2002 Nr 256 S 369 377LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ronald M Nowak Walker s Mammals of the World Johns Hopkins University Press 1999 ISBN 0 8018 5789 9 D E Wilson D M Reeder Mammal Species of the World Johns Hopkins University Press Baltimore 2005 ISBN 0 8018 8221 4 rozdil Capra hircus 3 24 Chervnya 2011 u Wayback Machine Bezoarovij girskij kozel Mislivski podorozhi 4 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi