Фатьянівська культура

Фатьянівська культура — археологічна культура бронзової доби.

Фатьянівська культура
Названо на честь	^d
Наступник	Абашевська культура
Час/дата початку	^[1]
Час/дата закінчення	^[1]
Першовідкривач або винахідник	Городцов Василь Олексійович
Фатьянівська культура у Вікісховищі

Існувала у 2000-1500 роках до н. е.. Була поширена від Балтійського регіону до басейнів Волги й Ками із центром у .

Фатьянівська культура входила до складу великої культурно-історичної спільності — бойових сокир культур або шнурової кераміки культур, що були поширені серед предків слов'ян, балтів й германців.

Названа за могильником біля села Фатьянове Даниловського району Ярославської області.

Походження

Передбачувана прабатьківщина племен фатьянівська культура — територія між Дніпром і Віслою.

Вважається, що племена фатьянівської культури є представниками одної з гілок давніх балтів.

Антропологічний тип — європеоїдний.

Локальні варіанти

У фатьянівській культурі виділяється кілька локальних варіантів:

• верхньоволзький,
• московсько-клязьмінський,
• середньоволзький, або балановський, що відокремлюють у окрему балановську культуру; названо за ,
• інші.

Пам'ятки

Основні пам'ятники — ґрунтові могильники, родові цвинтарі, зазвичай розташовані на пагорбах. Померлих ховали в скорченому положенні в спеціальних спорудженнях (з дерева, бересту, прутів), чоловіків в основному на правому боці, головою на захід, жінок — на лівому, головою на схід.

Артефакти

Артефакти поховань різноманітні:

• зброя (кам'яні висвердлені бойові сокири, мідні сокири, списи, стріли й інше);
• знаряддя з каменю, кості, рідше міді (клиноподібні сокири, ножі, шкребки, шила, шпильки, голки, долота, мотики й інше);
• прикраси (намиста із зубів, костей птахів, мушлю, бурштину);
• численний глиняний посуд; посудини є кулястими, орнаментовані нарізним і штампованим візерунком, на донцах — солярні знаки;
• зустрічаються кості домашніх і диких тварин (залишки їжі в могилах).

Господарство

Основне заняття племен Фатьянівської культури:

• скотарство (свині, вівці, велика рогата худоба, коні),
• можливо землеробство;
• підсобні заняття — полювання, рибальство й збирання.
• розвинена металургія міді.

Суспільний лад — патріархально-родової.

Могили родових старійшин виділялися розмірами й багатством інвентарю.

Вірування — культ предків, ведмежий і солярний культи.

Джерела

• Крайнов Д. А. Древнейшая история Волго-Окского междуречья. — М., 1972;
• Крайнов Д. А. Фатьяновская культура // Эпоха бронзы лесной полосы СССР. — М., 1987. — (Археология СССР);
• Шитов В.Н. Фатьяновская культура, Энциклопедия Мордовия.

1. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
   d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737