Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ечкідаг, Ечкі-Даг (рос. Эчки-Даг, крим. Eçki Dağ, Эчки Дагъ) — гірський хребет Головного пасма Кримських гір, на березі Чорного моря, в районі Лисячої бухти, за 12 км на північний схід від Судака. Висота — до 670 м.
Ечкідаг крим. Eçki Dağ, Эчки Дагъ | ||||
 | ||||
| Вид на Ечкідаг з Лисячої бухти | ||||
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Автономна Республіка Крим | |||
| Довжина | 8 км | |||
| Найвища точка | Караул-Оба | |||
| - розташування | Крим | |||
| - координати | 44°54′18″ пн. ш. 35°08′31″ сх. д. / 44.90500° пн. ш. 35.14194° сх. д. | |||
| - висота | 670 м | |||
| Розташування | Східна частина Головного пасма Кримських гір | |||
  | ||||
 Ечкідаг у Вікісховищі | ||||
Орографія
Ечкідаг в перекладі з кримськотатарської означає «козяча гора» (eçki — коза, dağ — гора). Ечкідаг входить до системи масивів Головного пасма Кримських гір та має три вершини: («індича скеля» (крим. köküş — індик, крим. qaya — скеля) — 557 м; — 611 м і Караул-Оба («чорний пагорб» (крим. qara — чорний, крим. oba — пагорб) — 670 м. Величний оголений стрімчак Куш-Кая підноситься над перевалом Синор, і трохи нижче головної вершини Караул-Оби. Крайнє нижнє положення займає скеляста Чал-Кая, схожа на козирок, який спрямований на Куш-Каю. Масив Ечкідаг — один з найвищих в окрузі.
Південні схили гірського масиву розчленовані численними ярами.
На Кокуш-Каї є карстова печера «Вухо Землі» глибиною 132 м і «Царський трон» на сосні «Крило дельтоплана».
Геологія
Ечкідаг складений вапняками, пісковиками і флішем. Мінеральний склад гірського масиву відзначається присутністю глинистих сидеритів, вицвітів, тенардитів.
Гідрологія
На гірському масиві присутнє джерело питної води, що розташоване на висоті 324 м НРМ до нього можливо підійти тільки пішки, на 20 м вище джерела розташований путівець який йде з Щебетовки в Новий світ.
Рослинність
Південні схили масиву мозаїчно вкриті трав'яною рослинністю, що перемежовується скельними виступами і щебенистими осипами, місцями зарості шибляка. Північні схили та вершина вкрита дубово-грабовим лісом.
Лисяча бухта
Біля Ечкидагу знаходиться популярне місце відпочинку Лисяча Бухта. Практично всі відвідувачі Лисячої Бухти намагаються залізти на Ечкідаг, але це набагато складніше, ніж здається, сама лише верхня скеля, яка здається невисокою, насправді заввишки має приблизно 200 м.
Джерела
- Клюкін О. А. Ечкідаг // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989. — Т. 1 : А — Ж. — С. 395. — 416 с. — 33 000 екз. — .
Література
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Посилання
- Лебединский В. И. Геологичекие эккурсии по Крыму. — Симферополь: Таврия. — 1988. — 144 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Echkidag Echki Dag ros Echki Dag krim Ecki Dag Echki Dag girskij hrebet Golovnogo pasma Krimskih gir na berezi Chornogo morya v rajoni Lisyachoyi buhti za 12 km na pivnichnij shid vid Sudaka Visota do 670 m Echkidag krim Ecki Dag Echki DagVid na Echkidag z Lisyachoyi buhtiVid na Echkidag z Lisyachoyi buhtiKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimDovzhina 8 kmNajvisha tochka Karaul Oba roztashuvannya Krim koordinati 44 54 18 pn sh 35 08 31 sh d 44 90500 pn sh 35 14194 sh d 44 90500 35 14194 visota 670 mRoztashuvannya Shidna chastina Golovnogo pasma Krimskih gir Echkidag u VikishovishiOrografiyaEchkidag v perekladi z krimskotatarskoyi oznachaye kozyacha gora ecki koza dag gora Echkidag vhodit do sistemi masiviv Golovnogo pasma Krimskih gir ta maye tri vershini indicha skelya krim kokus indik krim qaya skelya 557 m 611 m i Karaul Oba chornij pagorb krim qara chornij krim oba pagorb 670 m Velichnij ogolenij strimchak Kush Kaya pidnositsya nad perevalom Sinor i trohi nizhche golovnoyi vershini Karaul Obi Krajnye nizhnye polozhennya zajmaye skelyasta Chal Kaya shozha na kozirok yakij spryamovanij na Kush Kayu Masiv Echkidag odin z najvishih v okruzi Pivdenni shili girskogo masivu rozchlenovani chislennimi yarami Na Kokush Kayi ye karstova pechera Vuho Zemli glibinoyu 132 m i Carskij tron na sosni Krilo deltoplana GeologiyaEchkidag skladenij vapnyakami piskovikami i flishem Mineralnij sklad girskogo masivu vidznachayetsya prisutnistyu glinistih sideritiv vicvitiv tenarditiv GidrologiyaNa girskomu masivi prisutnye dzherelo pitnoyi vodi sho roztashovane na visoti 324 m NRM do nogo mozhlivo pidijti tilki pishki na 20 m vishe dzherela roztashovanij putivec yakij jde z Shebetovki v Novij svit RoslinnistPivdenni shili masivu mozayichno vkriti trav yanoyu roslinnistyu sho peremezhovuyetsya skelnimi vistupami i shebenistimi osipami miscyami zarosti shiblyaka Pivnichni shili ta vershina vkrita dubovo grabovim lisom Lisyacha buhtaDokladnishe Lisyacha buhta Bilya Echkidagu znahoditsya populyarne misce vidpochinku Lisyacha Buhta Praktichno vsi vidviduvachi Lisyachoyi Buhti namagayutsya zalizti na Echkidag ale ce nabagato skladnishe nizh zdayetsya sama lishe verhnya skelya yaka zdayetsya nevisokoyu naspravdi zavvishki maye priblizno 200 m DzherelaKlyukin O A Echkidag Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1989 T 1 A Zh S 395 416 s 33 000 ekz ISBN 5 88500 005 0 LiteraturaGornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s PosilannyaLebedinskij V I Geologichekie ekkursii po Krymu Simferopol Tavriya 1988 144 s