Норма́ндська пові́трянодеса́нтна опера́ція — військова операція американських і британських повітрянодесантних військ, проведена протягом 6 червня — 13 липня 1944 року на території окупованої німцями Франції. Складова висадки військ союзників у Нормандії. Одна з наймасштабніших повітрянодесантних операцій в історії збройних сил Великої Британії та США.
Нормандська повітрянодесантна операція American airborne landings in Normandy Operation Tonga | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Нормандська операція Операція «Оверлорд» | |||||||
Підрозділ патфайндерів перед початком операції «Нептун». Червень 1944 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
США Велика Британія Канада | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
генерал-майор М.Тейлор генерал-майор М.Ріджвей генерал-майор Р.Гейл | генерал артилерії Е.Маркс генерал-лейтенант В.Фаллей | ||||||
Військові формування | |||||||
Британська армія * 6-та пдд Королівські ПС | Heer 243-тя пд 709-та пд 716-та пд 91-ша авпд 752-й опп | ||||||
Військові сили | |||||||
понад 13 100 о/с (США) та 8 500 о/с (Велика Британія) — повітряний десант, 3 937 планерний десант 5 700 льотний склад | 36 600 о/с 7-ма армія 17 300 о/с (Резерв ОКВ) | ||||||
Втрати | |||||||
1 003 загинуло 2 657 поранені 4 490 зникли безвісти (ПДВ США) 800 загинуло та поранені (ПДВ Британії) | 21 300 загинуло, поранені та зникли безвісти (не лише в боях із десантниками) |
Головним завданням операції було сприяння вторгненню основних сил морського десанту на флангах зони висадки. Американський компонент повітряного десанту діяв на правому фланзі в районі плацдарму «Юта», у той час, як британський десант діяв ліворуч у районі плацдарму «Сорд». 13 100 американських десантників та 8 500 британських парашутистів здійснили десантування уночі «Дня Д». Згодом союзники перекинули ще 3 937 десантників зі складу планерних частин. Загалом, повітрянодесантними військами союзників було проведено 3 парашутних та 8 посадкових місій.
Невдачі на першому етапі десантування військ у нічний час призвели до розкидання парашутистів на величезній площі та часткової втрати ефекту раптовості під час захвату об'єктів. Німецькі війська не змогли своєчасно відреагувати на промахи союзників під час висадки, щоби знищити десант. Підрозділи Вермахту тримали досить міцну оборону на об'єктах захоплення, визначених для десантників, проте протягом тижня їх було поступово розгромлено.
Застосування повітряного десанту під час Нормандської операції відіграло значну роль у ході вторгнення союзників до Західної Європи.
Планування операції
Планування операції із застосуванням повітряного десанту на території Північно-Західної Франції йшло в контексті розробки стратегічної операції «Оверлорд». Після визначення загального задуму операції та місця вторгнення союзників у Європу було вирішено покласти на десант важливе завдання — сприяти успіху висадки з моря головних сил. Для цього Верховне командування Союзних експедиційних сил спланувало застосування повітряного десанту силами 3-х повітрянодесантних дивізій на флангах угруповань, що вторгалися. На американців покладалося завдання полегшити умови висадки на плацдармі «Юта», який на півострові Котантен був відокремлений від основних союзних військ доволі серйозними водними перешкодами.
Ейзенхауер писав: «…виходи з пляжів грали стратегічну роль у наших планах. Якщо противнику вдасться утримати їх, наші війська потрапляють у пастку, поступово знищуються артилерією та іншими вогневими засобами, на що їм немає чим відповісти. Щоб завадити цьому, ми вирішили висадити 2 дивізії американських десантників у глибині плацдарму, з головним завданням — захопити та утримати ці виходи з пляжів.»
Для британців процес планування зосередився навколо міста Кан, володіння яким відігравало значну роль у подальших планах просування союзників углиб континенту. По суті Кан був ключем до прориву з Нормандії у східному напрямку. Тому для створення відповідних умов щодо опанування цим містом, із боку британців виділялася ціла дивізія — 6-та повітрянодесантна під командуванням генерал-майора Річарда Гейла. Хоча вона була сформована лише у квітні 1943 і ще не брала участі в бойових діях, на неї було покладено дуже важливе завдання. Діючи на лівому фланзі в районі плацдарму «Сорд», дивізія мусила захопити та утримати мости на річках та каналах навколо Кана, що відіграли важливу роль у майбутніх наступальних планах англо-американців.
Перед підготовкою вторгнення до Нормандії серед союзників виникли чвари з приводу того, хто буде очолювати хід операції. Після тривалих дебатів вирішили, що незважаючи на відсутність досвіду проведення операцій такого плану, загальне керівництво операцією здійснюватиме британський генерал-лейтенант Фредерік Браунінг. Він був командувачем десантних військ Британії і мав найвище військове звання серед десантників.
Об'єднаний комітет начальників штабів союзників розробив декілька варіантів плану операції, що змінювалися протягом 1943—1944 років. Перша версія плану проведення операції під кодовою назвою «Скайскрепер», передбачала участь в ній менш ніж двох десантних дивізій на околицях Кана та на західному узбережжі півострова Котантен, для підтримки вторгнення до Нормандії п'яти дивізій морського десанту. Після цього пропонувалося у взаємодії з піхотними та танковими військами продовжити бойові дії в загальному напрямку на північний захід на морський порт Шербур. Потім союзники мали намір організувати операцію з прориву оборонних позицій німців у східному напрямку.
23 січня 1944 командування союзників розглянуло перший чорновий варіант плану Нормандської операції. Для десантників найбільш цікавим залишався розділ плану операції в частині, що стосувався участі повітряного десанту. Несподівано в суть справи втрутився начальник штабу Армії США генерал армії Джордж Маршалл. У листі, якого він надіслав генералові Ейзенхауеру, Маршалл настійливо наполягав на проведенні повітрянодесантної операції силами усіх 3-х дивізій поблизу Парижа, обґрунтовуючи це тим, що вторгнення морського десанту пройде дуже швидко, і щоб не гаяти часу, обидва десанти, морський та повітряний, діючи назустріч один одному, зможуть звільнити цю частину Франції дуже швидко. Верховному головнокомандувачу союзників довелося докласти максимум дипломатичних зусиль, щоб переконати свого керівника в тому, що застосування повітряного десанту відіграє більш значну та менш ризиковану роль, якщо його провести безпосередньо в тиловій смузі противника, сприяючи тим самим успіху вторгнення армії з моря. Також він аргументував тим, що, якщо вторгнення в Нормандію піде не за планом, на такій відстані від головних сил десантники 100 % будуть блоковані та розгромлені в лічені години, і командування союзників нічим не зможе цьому завадити. Врешті-решт начальник штабу армії погодився з висновками Ейзенхауера.
У лютому серед керівництва операцією «Оверлорд» знову набули гостроти дебати з приводу концепції застосування десанту в ході операції. Дехто наполягав на тому, що десантники повинні, як і раніше, створюючи невеликі загони силами до взводу, діяти малими групами та дратувати цим командування Вермахту. Особливо гостро це питання постало перед британським командуванням, для якого це був перший практичний досвід підготовки та проведення десантування цілої дивізії. Деякі керівники відверто пропонували обмежитися застосуванням малих сил. 17 лютого 1944 до штабу 6-ї дивізії прибув командувач повітрянодесантних військ Великої Британії генерал-майор Фредерік Браунінг, який стисло визначив попереднє завдання командирові дивізії, націлив його на те, що до проведення операції «Тонга» буде залучена одна парашутна бригада, що мала ціль захопити мости через Канський канал та річку Орн. Пізніше її дії будуть підтримані протитанковою батареєю, яка прибуде на посилення вже після висадки морського десанту із 3-тю піхотною дивізією. Генерал Гейл категорично не погодився з таким планом, мотивуючи це тим, що сил для виконання такого завдання замало, більш того, зрив цієї задачі може серйозно вплинути в цілому на весь хід операції «Нептун». Після обговорення Браунінг погодився з такими аргументами та віддав наказ на підготовку до використання всієї дивізії.
Більш того, командувач військово-повітряних сил вторгнення британський головний маршал Т. Лі-Меллорі вперто відстоював ідею, що застосування повітряного десанту на укріпленнях «Атлантичного Валу» — це злочин; армія втратить чудові дивізії, навіть не встигнувши їх застосувати в бою. Він стверджував, що дуже складні топографічні умови районів приземлення в поєднанні із запеклим опором німців спричинять колосальних втрат десанту: до 70 % у планерах та до 50 % серед парашутистів ще до того, як вони торкнуться землі.
Лі-Меллорі, навіть 30 травня, за тиждень до операції, коли десант вирушив на свої аеродроми зльоту, телефонував Ейзенхауеру та намагався переконати його не робити цього.
Однак командування десантних військ союзників, проаналізувавши тактику дій повітряного десанту на досвіді операцій на Сицилію та Салерно, кардинально змінило концептуальний підхід до застосування військ і захищало його перед своїми керівниками. Якщо раніше десант був навчений одразу після приземлення невеличкими групами вступати в бій, незважаючи на кількісну та якісну перевагу ворога, створюючи тим самим суцільний фронт боротьби в тилу противника, то зараз від цього довелося відмовитися. Було запропоновано такий характер дій: десантники, всіляко ухиляючись від зіткнення з противником, висуваються якомога швидше до об'єктів захвату, де зосереджуються, уточнюють завдання на місцевості і переходять у наступ, використовуючи раптовість нападу. Як пізніше писав генерал Дж. Гейвін, — «результатами Нормандської операції це було доведено, як найбільш ефективне та реалістичне виконання завдання».
При розгляді способів десантування командувач армії генерал О. Бредлі наполягав також на тому, що потрібно забезпечити максимальну концентрацію десантних військ у визначених районах, і тому підтримував ідею висадити посадочним способом, тобто планерами, щонайменше 75 % десанту. Командир 82-ї дивізії генерал-майор М. Ріджвей також виступив на підтримку ідеї масштабного застосування планерів, мотивуючи це тим, що повітряний десант з об'єктивних причин не може отримати надійну вогневу підтримку з боку військово-морських сил, а також основних сил морського десанту, що висадився, а іншим способом артилерію на поле бою доставити неможливо. Планування операції з акцентом на застосування в основному посадочного десанту відбувалося до 18 квітня, коли після першого ж масштабного тренування із застосуванням планерів навчання закінчилися із величезними втратами, поломками та навіть катастрофами планерів. Уже 28 квітня до плану операції були внесені зміни: операція розпочинається в нічний час із висадки парашутного десанту, вдень за ним ідуть планерні підрозділи.
Паралельно з підготовкою вторгнення англо-американці приділяли багато уваги розробці та втіленню в життя одного з найважливіших атрибутів планування військової операції — проведення заходів щодо введення противника в оману стосовно своїх реальних планів. Основні зусилля дезінформування були спрямовані на створенні впевненості серед командування Вермахту, що вторгнення відбудеться через Па-де-Кале і що повітряний десант буде висаджуватися саме тут. Союзники розгорнули інтенсивну роботу. Була створена фіктивна 1-ша група армій під командуванням генерала Дж. Паттона, який був дуже добре знайомий німецькому генералітету за попередніми зустрічами на бойовищах Північної Африки та Італії. Повітря насичувалось роботою радіозасобів, створюючи атмосферу інтенсивного радіообміну між штабами та частинами союзників, що готуються до вторгнення. Армада фіктивних суден та бойових кораблів заповнювала естуарій Темзи та прибережні англійські порти. На південно-східному узбережжі Англії, у Кенті, було зведено багато псевдоаеродромів, на яких базувалися макети транспортних літаків. Кілька спеціально виділених ескадрилей постійно баражували в повітрі, імітуючи форсовані приготування десанту та авіації. Німецькі літаки-розвідники в ході польотів могли наочно впевнитися в серйозності намірів, які підкріплювалися даними агентурної розвідки, що завалювала німецькі штаби інформацією про концентрацію військ на узбережжі Па-де-Кале.
На «День Д», призначений на 5 червня, повітряний десант був готовий до виконання визначених завдань за призначенням і навіть палав бажанням вступити в бій. Але суворі погодні умови, що зненацька обрушилися на Англію та континент, змусили Ейзенхауера змінити дату вторгнення та перенести її на добу. Коли він запитав своїх заступників, думки розділилися. Т.Лі-Меллорі, як завжди, був проти, він пропонував перенести операцію на 19 червня. А.Теддер висловився, що це добрий шанс. А фельдмаршал Монтгомері, коли його запитав Верховний Командувач: «Ти бачиш будь-яку причину не зробити цього у вівторок?», той відповів просто: «Я би сказав, вперед!»
Розробка замислу повітрянодесантної операції
Із визначенням ролі повітряного десанту у вторгненні англо-американці приступили до розробки детального замислу операції. Американці відразу виступили з пропозицією посилити десант на правому фланзі та десантувати 2 американські дивізії. Так командування 1-ї американської армії на чолі з генерал-лейтенантом Омаром Бредлі запропонувало свій варіант висадки 2-х повітрянодесантних дивізій на півострові Котантен: одна — перший ешелон — для забезпечення успішної висадки морського десанту на плацдарм «Юта» на східному узбережжі північніше Карантана, друга — другий ешелон — для перешкодження маневру резервами противника на західному боці півострова в районі Ла-Е-дю-Пюї. Найбільш складна та небезпечна задача в Ла-Е-дю-Пюї покладалася на підрозділи загартованої в боях на Сицилії та в Італії 82-ї дивізії під командуванням генерал-майора Метью Ріджвея; допомога у вторгненні лягала на плечі 101-ї дивізії генерал-майора Максвела Тейлора, що взагалі на мала бойового досвіду.
Через місяці аналізу, збору, обробки та вивчення даних розвідувальних служб, нескінченних дебатів — план операції «Оверлорд» та його перша частина «Нептун» — були прийняті. Концептуально план застосування військ не змінювався, проте замисел повітрянодесантної операції зазнав численних змін та правок. В основному це залежало від надходження оновлених даних розвідки, яка спостерігала за передислокацією німецьких військ на континенті. Німецькі війська, не гаючи часу, здійснювали масштабні приготування уздовж усього Атлантичного узбережжя, спрямовані на протидію можливій висадці повітряного десанту. Під час вивчення даних аерофотозйомки командування десантників звернуло увагу на суттєві перепони, що були встановлені на полях Франції — так звану «спаржу Роммеля» (нім. Rommelspargel). Роммель наказав своїм командирам буквально усіяти поля та площі, які були більш за все придатні для висадки ворожого десанту цими інженерними новаціями. «Спаржа Роммеля» — це вертикально встановлені дерев'яні стовпи діаметром 15-30 см та 1-2 м заввишки, які поєднувалися між собою колючим дротом, а також додатково посилювалися мінами-пастками або звичайними ручними гранатами. Зіткнувшись з цією проблемою, союзникам довелося ретельно вивчати райони майбутніх бойових дій та шукати більш-менш придатні майданчики для приземлення.
Додатково, коли всередині травня з розвідувальних джерел надійшла інформація, що війська Вермахту передислокувалися в райони запланованої висадки десанту, терміново довелося вносити зміни до замислу десантування, попри те, що 82-га вже майже завершила підготовку до дій на цих майданчиках приземлення.
Спочатку німці мали лише 243-ю та 709-ту піхотні дивізії в цьому районі, проте штаб отримав дані, що 91-ша авіапольова дивізія зосередилася безпосередньо в центрі запланованого району десантування: Карантан-Сен-Совер-ле-Віконт-Валонь. 82-га дивізія планувалася для дії саме в цьому районі на глибині до 32 км західніше від плацдарму «Юта» і мала завдання активними діями блокувати можливі маневри німецьких військ. Тепер командування 1-ї американської армії, зважаючи на значні сили німців у районі висадки, запропонувало здійснити десантування 82-ї дивізії значно ближче до районів десантування 101-ї пдд. VII-й корпус же наполягав на висадці західніше річки Мердере із метою захоплення плацдармів у районі цієї водної перешкоди. Після довгого обговорення було ухвалене соломонове рішення, яке задовольняло всіх: основні сили 82-ї дивізії здійснювали висадку західніше річки Мердере, а один полк — східніше, поблизу зон приземлення 101-ї дивізії. Тепер їхнею задачею постало — захоплення та утримання важливих об'єктів по обох сторонах річки Мердере та в подальшому просування в західному напрямку. 101-й та 6-й дивізіям завдання практично не змінили. Таким чином, 26 травня лише за 10 діб до вторгнення був остаточно прийнятий план проведення повітрянодесантної операції.
Паралельно британці готували свій план висадки комбінованого десанту на лівому фланзі сил вторгнення, у районі міста Кан, який отримав назву на честь британського протекторату — острова Тонга.
6-й британській повітрянодесантній дивізії генерал-майора Річарда Гейла належало висадитися і діяти на східному фланзі зони вторгнення. Окрім захисту правого флангу військ, що мали висаджуватися з моря, і зайняття стратегічно важливих районів на схід від Кана, дивізія мала ще три специфічні завдання. По-перше, належало захопити неушкодженими і захищати від контратак противника два мости: через Канський канал і річку Орн. Напередодні висадки генерал Гейл знав, що захоплення мостів відіграватиме ключову роль у подальшому надходженні резервів та підкріпленні його дивізії з плацдарму, але він не знав, що ці мости були непристосовані для танків. По-друге, належало знищити добре укріплену мервільську артилерійську батарею, щоб запобігти обстрілу військ, які висаджуватимуться на плацдармі «Сорд». По-третє, дивізія повинна була знищити декілька мостів через річку Дів. І найголовніше, на відміну від завдань американцям, Гейлу належало перейти в глуху оборону та утримувати захоплену територію до підходу основних сил за будь-яку ціну.
Завдання десанту
Головними завданнями 101-ї дивізії були захоплення та утримання 4-х головних виходів із морського узбережжя, що з'єднували плацдарм «Юта» через затоплені ділянки місцевості з півостровом, знищення берегової артилерійської батареї в Сен-Мартен-де-Варревіль, захоплення комплексу будівель у Мезьєр, що, як вважалося, слугував командним пунктом та казармами артилеристів, захоплення важливої дамби Ла-Баркетт на Дуві, що мала стратегічне значення для успіху операції, знищення мостів через Дув у Сен-Ком-дю-Мон, утримання захопленої долини в закруті річки Дув. Принагідно частинам дивізії ставилося завдання повсюдно порушувати систему управління військами німців, виводити з ладу елементи інфраструктури, щоб ускладнити можливості противника маневрувати резервами, міцно закріпитися на лінії між плацдармом та Валонь, зачистити територію, яка захоплена та в подальшому з'єднатися з підрозділами 82-ї дивізії.
Бойовими завданнями 82-ї дивізії було захоплення та утримання важливих об'єктів та районів місцевості по обидва боки річки Мердере, у тому числі міста Сент-Мер-Егліз, сприяння діям 101-ї дивізії та військам, що висадилися з моря, недопущення прориву резервів противника із західного та південного напрямків до плацдарму. У подальшому з'єднатися із 101-ю дивізією.
Остаточним планом операції «Тонга» дивізії було визначено прикриття східного флангу плацдарму та захоплення й утримання 2-х стратегічно важливих для подальшого ходу операції мостів через Канський канал та річку Орн біля Бенувіль та Ранвіль; знищення вогневих позицій берегової артилерійської батареї у районі Мервіля та зруйнування низки мостів через Дів, якими німці могли скористатися в ході проведення контрударів по військах, висаджених на узбережжя, у районах Варавіль, Робомм, Бюр, Троарн. У подальшому дивізія мала завдання всіляко утримувати захоплені рубежі та позиції, тим самим сприяючи успішній висадці головних сил десанту на плацдарм «Сорд» та їх подальшому просуванню вглиб Франції.
Завдання підрозділів 6-ї дивізії:
- LZ X та LZ Y (Канський канал та річка Орн): передовий загін патфайндерів (посилена рота);
- DZ V (Варавіль): 9-й пдб — захоплення Мервільської батареї; 1-й канадський батальйон — 2 мости через Діветте та Дів;
- DZ K (Туффревіль): 8-й пдб — знищення мостів біля Троарн та Бюр-сюр-Дів;
- DZ N (Ранвіль): 7-й, 12-й та 13-й пдб — утримання мостів через Канський канал та річку Орн;
- LZ N (Ранвіль): командування та штаб 6-ї дивізії — перша хвиля планерного десанту;
- LZ W (Сент-Обен-д'Аркене): 6-та планерна бригада — друга хвиля планерного десанту (операція «Маллард»).
Підготовка десанту та ВТА
Підготовка військово-транспортної авіації
Безпосередньо для підготовки та проведення повітрянодесантної операції на території Франції у жовтні 1943 було сформовано 9-те транспортне авіаційне командування 9-ї повітряної армії США, командний та штабний склад якого комплектувався з числа досвідчених офіцерів, багато хто з яких уже мав бойовий досвід застосування повітряного десанту. Командиром з'єднання в лютому 1944 був призначений бригадний генерал Пауль Вільямс, який безпосередньо керував військово-транспортною авіацією в ході проведення десантних операцій на Сицилію та Салерно.
Основна роль, місце проведення операції та завдання, які покладалися на транспортну авіацію, не були визначені до моменту призначення в січні 1944 Верховним головнокомандувачем експедиційних сил союзників у Європі генерала Дуайта Ейзенхауера. Із цього моменту майже 13,5 тактичних авіаційних груп Сполучених Штатів було передислоковано на територію Британії для забезпечення висадки повітряного десанту. Однак ці авіаційні групи мали доволі різний досвід. 4 групи отримали бойовий досвід у складі 12-ї повітряної армії США. 4 групи не мали бойового досвіду, проте протягом року пройшли інтенсивну підготовку на території США. 4 були сформовані лише за 9 місяців до початку вторгнення і не встигли отримати достатньої практики. 13-та авіаційна група мала незначний досвід у транспортуванні десанту та 14-та була щойно сформована з новачків.
Королівські військово-повітряні сили виділили для забезпечення підготовки та застосування підрозділів десантної дивізії дві авіаційні групи військово-транспортної авіації. Американці, у свою чергу, сформували 52-ге авіаційне транспортне крило, що забезпечувало 82-гу дивізію, та 53-тє транспортне крило, що взаємодіяло зі 101-ю дивізією, та швидко досягли високих результатів, здійснивши низку десантувань у нічний час наприкінці квітня, коли командування сил союзників вирішило, що десант набув достатньої практики. У середині лютого командування ПС армії США доповіло, що з метою задоволення потреб операції, норма укомплектованості частин військово-транспортної авіації літаками за штатом збільшується з 52 одиниць типу С-47 «Скайтрейн» до 64 та вводиться ще 9 резервних літаків до складу кожної частини.
Наприкінці травня 1944 9-те транспортне авіаційне командування мало у своєму складі 1207 боєздатних військово-транспортних літаків С-47 «Скайтрейн», а також майже 1/3 від цієї чисельності додаткового резерву на проведення операції. 75 % літаків були менш ніж 1 рік в експлуатації за станом на День Д, та були у відмінному стані. На аеродромах був створений значний резерв матеріально-технічних засобів та ремонтних матеріалів; за необхідності ремонтні бригади в польових умовах здійснювали навіть заміну двигунів літака.
Чисельність льотних екіпажів перевищувала кількість літаків, разом з цим, майже 40 % з них не мало значного досвіду нальоту в нічних умовах. Принаймні 20 % льотчиків з 924 екіпажів, що брали участь у десантуванні, мали мінімальний наліт годин, та майже ¾ ніколи не були під вогнем зенітних засобів противника.
Понад 2100 транспортних планерів CG-4 Waco надійшли на аеродроми для проведення операції, але під час тренувань значна кількість була втрачена, і лише 1118 із них разом із 301 британським планером Airspeed Horsa були готові в ніч проти 6 червня 1944 для десантування посадочним способом особового складу та техніки.
12 квітня командування ВПС затвердило маршрут прольоту для висадки десанту. Для підрозділів військово-транспортної авіації це питання мало дуже важливе значення, тому що диктувалося гірким досвідом Сицилійської повітрянодесантної операції, коли через відсутність належного рівня взаємодії вогнем зенітної корабельної артилерії 23 транспортних літаки було збито, 37 — зазнали серйозних пошкоджень; 88 десантників та членів екіпажів літаків С-47 загинуло, 162 — було поранено, 69 — зникло безвісти. Тому при плануванні коридорів прольоту авіації виходили з умов уникнення потенційного зіткнення не лише із засобами ППО Вермахту на Котантені, а й із власною системою ППО військово-морських сил.
Американський повітряний компонент, що дислокувався в південно-західних регіонах Англії, звідки злітав, прямуючи в напрямку на Портленд, далі здійснював переліт на надмалих висотах над морем у загальному напрямку на Нормандські острови, повертав на 90° у напрямку на півострів Котантен, де повітряний флот вторгався у простір окупованої Нормандії із заходу. Далі десант летів у повному складі в напрямку на плацдарм «Юта»: 82-га дивізія висаджувалася в районі з центром Ла-Е-дю-Пюї та 101-ша в районах північніше Карантана. Після завершення викидання літаки поверталися у зворотному напрямку на аеродроми зльоту.
Проте після внесення 27 травня змін до планів, виходячи з нового завдання повітряного десанту, авіація, яка відповідала за десантування 82-ї дивізії, отримала зміни до курсу: після проходження Нормандських островів повітряний компонент мав відхилитися від основного курсу північніше та здійснити десантування на три майданчики приземлення в районі західніше Сент-Мер-Егліз. До того ж, незважаючи на відверте невдоволення морських начальників, курс у зворотному напрямку пролягав над плацдармом «Юта» і в подальшому на аеродроми зльоту для підготовки до перекидання посадочного ешелону. Курс прольоту літаків із планерами, що висаджувалися у денний час, був визначений із боку плацдарму «Юта», над усім флотом союзників, який забезпечував вторгнення.
Британському повітряному компоненту було визначено простий курс перельоту транспортної авіації. Злітаючи з військово-повітряних баз у центрі Англії, британці прямували в південно-східному напрямку через Ла-Манш, огинаючи армаду морського десанту, що вирушала на Францію, та практично відразу здійснюючи десантування біля Кана.
Для полегшення розпізнавання авіації наземними військами та військовим флотом та запобігання обстрілу ними літаків, командування союзників передбачило нанесення спеціальних розпізнавальних знаків на корпусі та крилах літаків, що брали участь у вторгненні в Нормандію.
17 травня командувач ВПС вторгнення військ союзників головний маршал повітряних сил сер Траффорд Лі-Меллорі затвердив розпізнавальні знаки навколо фюзеляжу та крилах у вигляді 3-х білих та 2-х чорних смуг по 60 см завширшки. Тестування довело, що літаки легко розпізнаються з землі та кораблів, але з міркувань секретності наказ на нанесення смуг було доведено лише 3 червня.
Підготовка патфайндерів
Підбиваючи підсумки десантної операції на Сицилії, командування десантних військ дійшло висновку, що потрібно організувати посилену підготовку спеціально підібраних добровольців, так званих патфайндерів (слідопитів або скаутів). Для цього в дивізіях були сформовані спеціальні роти, які повинні були забезпечити точність приземлення основних сил десанту в Нормандії.
З цієї метою в лютому 1944 у Лінкольнширі була заснована спеціальна школа при 9-му командування ВТА, яка здійснювала ретельну підготовку як патфайндерів, так і екіпажів транспортних літаків у поводженні з навігаційною апаратурою для наведення авіації. Школа отримала 52 літаки С-47, 11 із яких були обладнані радарами SCR-717-C та мали характерний вигляд через апаратуру в нижній частині фюзеляжу, яка видавалася за межі корпусу літака, через що вони отримали прізвисько «пупкові радари». Патфайндери вивчали радіомаяки «Еврика-Ребекка», а також порядок використання радіолокаційних наземних маяків «BUPS AN/UPN-1» (англ. Beacon, Ultra Portable S-band). Однак через обмежену кількість цих приладів, лише 6 із них застосовувалися в ході операції «Нептун». 2 було встановлено на морські боти, які позначали курс прольоту транспортної авіації морем, та по 2 було десантовано патфайндерами американських дивізій для позначення районів викидання десанту на півострові Котантен.
300 патфайндерів було організовано по бойових групах, кожна нараховувала по 14-18 військовослужбовців, основним завданням яких було встановлення навігаційних транспондерів «Ребекка/Еврика» та сигнальних галогенних вогнів на майданчиках приземлення. Попри те, що система наведення була дуже недосконала, під час десантування на Салерно в Італії 82-ї повітрянодесантної дивізії для посилання 5-ї американської армії вона зарекомендувала себе добре. Проте радіус дії приладу був обмежений — лише 3 км, і його сигнали на значній відстані зливалися в один, надаючи літакам лише загальний напрямок руху. Тому основну надію при позначенні районів десантування покладали на сигнальні вогні, які дозволяли льотчикам візуально спостерігати за правильністю дотримання курсу.
На кожну зону висадки призначалася серія із 3 літаків С-47, які десантували патфайндерів до початку десантування основних сил десанту. Хвилі десанту слідували серіями одна за іншою з інтервалом 6 хвилин. Висадка патфайндерів 101-ї дивізії проводилася на півгодини раніше до початку десантування її основних сил. За 101-ю дивізією через 30 хвилин прямували патфайндери 82-ї повітрянодесантної. Передові загони британського десанту доставлялися на поле бою планерами першої хвили.
Однак за аналізом проведення операції, незважаючи на тривалу підготовку передових загонів патфайндерів, спроби позначити майданчики приземлення не були вдалими. Так перша хвиля скаутів американської 101-ї дивізії, яка виконувала завдання щодо позначення зони висадки DZ A, пролетіла свій майданчик та приземлилася поблизу міста Сен-Жермен-де-Варревіль. Група так і не змогла ввести завчасно в дію радіомаяки «Еврика» та застосувати світлові сигнали, і привела їх в дію лише в ході десантування основних сил. Друга група патфайндерів не змогла діяти через те, що один літак був вимушений сісти на води Ла-Маншу, а решта парашутистів приземлилася поблизу зони висадки DZ С, але не змогла скористатися сигнальними засобами, тому що вони залишилися на літаку, що приводнився. С-47, які транспортували патфайндерів, закріплених за зоною DZ D, помилилися, коли слідували уздовж річки Дув та десантували воїнів на відстані 1,5 км від цілі. Як з'ясувалося вже на землі, цей район був розпізнаний німцями як один із найвірогідніших для висадки десанту, тому навколо знаходилося багато солдатів Вермахту. Відповідно десантники не змогли застосувати світлові сигнальні вогні та обмежилися запуском радіомаяку, робота якого була неефективною в цій зоні десантування.
Патфайндери 82-ї дивізії потрапляли в подібні ситуації. Перша їх хвиля пролетіла район призначення і була змушена повернутися та десантувати загони із запізненням, проте дуже близько до визначеного району DZ О північніше Сент-Мер-Егліз. Група успішно застосувала всі свої засоби позначення на землі та була здатна навести військово-транспортні літаки основних сил десанту на майданчик приземлення. Літаки, які транспортували патфайндерів для виконання завдання в зоні DZ N, десантувалися південно-східніше Сент-Мер-Егліз, приземлилися серед німецьких вояків 91-ї авіапольової дивізії та не були здатні досягти визначеної зони. Проте група скаутів для DZ Т на північному заході від Сент-Мер-Егліз стала єдиною групою, що здійснила десантування безпосередньо на ціль, однак, хоча й застосувала «Еврику» та BUPS, сигнальними засобами не змогла скористатися через небезпечну близькість противника. Як наслідок, 4 групи із 6 не змогли повністю виконати поставлене завдання.
Патфайндерам 6-ї дивізії, також як і їх американським колегам, через погодні умови та розсіювання літаків під час викидання довелося приземлитися вдалині від своїх районів призначення. Літаки, які через півгодини за передовими загонами транспортували головні сили десанту, не змогли відповідно здійснити організовану висадку військ, і десант опинився розсіяним по всьому узбережжю біля Кана, а деякі десантники потонули, потрапивши у води Дів та каналів.
Підготовка основних сил десанту
Війська тим часом поступово нарощували свою готовність до ведення бойових дій та проводили деякі реорганізаційні заходи.
На початку 1944 в зв'язку з підготовкою до вторгнення 82-га дивізія (505-й парашутно-десантний та 325-й планерно-десантний полки) була перекинута з Італійського театру воєнних дій на Британські острови, у Північну Ірландію, проте 504-й парашутно-десантний полк продовжував вести бойові дії в Італії. Коли в травні 1944 504-й пдп таки був виведений з Апеннінського півострову, його вкомплектованість особовим складом та загальний стан були далекі від ідеальних, тому мова про його застосування не йшла. До складу 82-ї увійшов 507-й полк, який у грудні 1943 прибув із Небраски спочатку в Північну Ірландію, а в березні передислокувався до Ноттінгема, Англія. Пізніше навесні того ж року з Флориди прибув та увійшов до складу дивізії ще один полк — 508-й, «Червоні Дияволи».
101-ша дивізія прибула до Європи у вересні 1943 та мала у штаті два парашутно-десантних (502-й та 506-й) та два планерно-десантних (327-й та 401-й) полки. У січні до дивізії приєднався 501-й парашутний полк. У лютому дивізія мала серйозні проблеми. Командир дивізії — «батько повітряного десанту США», що стояв біля витоків заснування американських повітрянодесантних військ — легендарний генерал-майор Вільям Лі, зазнав серцевого нападу і був вимушений комісуватися з лав Збройних сил, тому що медики категорично заборонили йому продовжувати служити, не кажучи вже про можливість узяти участь у бойових операціях. Постало питання, хто поведе дивізію, яка не мала ще бойового досвіду, в першому її бою. Навдивовижу всім командиром дивізії був призначений бойовий ветеран 82-ї дивізії, начальник артилерії «Клекотячих Орлів» 42-х річний бригадний генерал Максвелл Тейлор. 14 березня він вступив на посаду командира і негайно перейняв стерно влади на себе.
Із визначенням рішення на застосування повітряного десанту розпочалися спільні тренування усіх формувань повітрянодесантних військ із залученням військово-транспортної авіації та проведенням нічних польотів у складі груп та командування.
11—12 травня 1944 було проведено повноцінне дивізійне навчання з десантуванням 82-ї та 101-ї дивізій, яке стало генеральною репетицією десантних військ перед вторгненням. І хоча під час тренування трапилася катастрофа, під час якої зіткнулося два транспортних літаки С-47 та загинуло 14 чоловіків, у тому числі командир 316-ї авіаційної транспортної групи полковник Бартон Фліт, навчання в цілому були оцінені як достатньо успішні і продемонстрували готовність повітрянодесантних військ до проведення операції. 6-та дивізія також провела кілька повномасштабних дивізійних військових навчань із десантуванням.
Із наближенням Дня «Д» тренування набували все більшої інтенсивності. Пілоти планерів практикувалися днем та вночі в точності висадки десанту біля макетів мостів, що були об'єктами захоплення. Парашутисти відточували свої дії із захоплення цілей, інженери тренувалися в підриві важливих об'єктів. Десантники, планеристи та пілоти ВТА багато разів відличковували свої плани, вивчаючи карти, схеми, макети та реалізуючи свої дії на навчаннях. Британські пілоти на спеціально змонтованому кольоровому фільмі, створеному за даними аерофотознімків, практикувалися в польотах на заданій висоті та швидкості.
Особливої інтенсивності набула підготовка 9-го британського парашутного батальйону, що мав за завдання виведення з ладу Мервільської батареї. Британські інженери потай сконструювали повномасштабний макет батареї, включаючи дрібні деталі. Кожний солдат батальйону пройшов найретельнішу підготовку, відпрацювавши свої дії на об'єкті захвату. Батальйон провів 4 нічних та 5 денних тренувань із захоплення вогневих позицій батареї, у повному спорядженні із застосуванням бойових набоїв та засобів імітації, доводячи навички до автоматизму.
8 травня 1944 генерал Ейзенхауер визначив датою вторгнення 5 червня.
Війська вторгнення поступово переміщувалися в задані райони для посадки на транспортні засоби, а повітрянодесантні формування виходили в районі очікування біля аеродромів зльоту для безпосередньої підготовки до десантування. Планерні частини зосереджувалися в центральних регіонах Англії між Лондоном та річкою Северн, парашутні підрозділи 101-ї дивізії в районі Ньюбері—Ексетер, 82-ї — у східній частині острова, північніше Лондона. До кінця травня підрозділи не були проінформовані про загальний план операції «Оверлорд», і лише останніми днями весни, після того, як війська були ізольовані від зовнішнього світу, у своїх таборах та районах за колючим дротом під охороною 2 000 контррозвідників командний склад розпочав детальне доведення планів вторгнення до особового складу.
Виходячи із завдань, що покладалися на воїнів-десантників, вони були готові до виконання будь-яких задач у тилу противника, відповідно й спорядження парашутистів суттєво відрізнялося від звичайного піхотного.
Кожен десантник мав при собі величезну кількість військового майна різного найменування — вони були так перевантажені, що їм потрібна була допомога, щоб сісти в транспортний літак. Так, Доналд Р. Берджетт, рядовий 506-го парашутного полку 101-ї дивізії, так описує зброю і спорядження, що були при ньому в мить, коли в ніч на 6 червня 1944 він піднімався трапом літака, що прямував до Нормандії:
«Моє особисте екіпірування, що відрізнялося від звичайного загальновійськового набору спорядження (який носили у всіх військах, окрім ПДВ), включало стрибкові черевики, рукавички, основний і запасний парашути, рятувальний жилет, карабін M1, пістолет 45-го калібру, стропоріз, штурмовий ніж, мачете, патронні підсумки і дві наплічні ладівниці для карабіна M1, два магазини для автоматичної гвинтівки BAR (всього 676 патронів калібру 7,62-мм і 66 калібру 11,43), протитанкова міна Ґоукінса, чотири шашки ТНТ, два детонатори (прикріплені до саперної лопатки), шість ручних гранат, одна граната Гаммона, дві димові гранати для подачі сигналів (одна з червоним, друга з помаранчевим димом), помаранчеве сигнальне полотно, протигаз, три індивідуальні пакети, два шприц-тюбики з морфіном, сухпайок „К“ із розрахунку на три дні, пайок „D“ на два дні з плитками вітамінізованого шоколаду „тропічного“ типу, флягу, вовняну ковдру, плащ-намет, запасні шкарпетки і білизну, два блоки сигарет і ще безліч всяких дрібниць».
Важка зброя, міномети, кулемети, протитанкові гармати та гранати, радіостанції, запас боєприпасів упаковувалися в контейнери А-5, оснащені власним вантажним парашутом, та завантажувалися на борт літака.
Війська вермахту
Німецьке командування, усвідомлюючи реальну загрозу зростаючої міці західних союзників на Британських островах та неминучість факту, що рано чи пізно, вони здійснять спробу вторгнутися на континент, у той же час здогадувалося, що це трапиться не пізніше кінця 1944 року. Не маючи достатніх сил для того, щоб протистояти загрозі вторгнення по всьому гігантському узбережжю захопленої Західної Європи, Вермахт водночас докладав чимало зусиль, щоб з'ясувати головне — в якому місці союзники впровадять у життя цю спробу. Німці усвідомлювали, що у них є лише один шанс. Якщо вони зможуть відбити вторгнення противника та скинути його в море, буде малоймовірним, що англо-американці здійснять цю спробу ще раз у найближчому майбутньому.
Проте це були різні речі — знати про неминучість вторгнення та відповідно підготуватися до цього. Верховне Командування Вермахту навіть слухати не бажало про відведення частини сил зі Східного фронту, щоб посилити війська на Заході. Поставши перед складною проблемою, фюрер особисто віддав у листопаді 1943 директиву, згідно з якою був розроблений план, як і які війська будуть негайно перекидатися з інших ділянок атлантичного узбережжя та театрів дій у район вторгнення. План ОКВ передбачав передислокацію трьох дивізій із Норвегії та Данії до Франції, якщо противник висадиться саме тут, а також піхотної дивізії, окремого полку та корпусних частин з Італійського театру воєнних дій і 4 легких піхотних дивізій із Балкан. Але навіть ці сили не створювали переваги у випадку висадки морського десанту на узбережжя Західної Європи.
Підготовка берегової оборони
Зіткнувшись із труднощами комплектування особовим складом дивізій, що дислокувалися на узбережжі Нормандії, німці були вимушені також укомплектовувати частини за рахунок колишніх радянських військовополонених та ґвалтом зібраних з окупованих територій Східної Європи юнаків, що примусово проходили військову службу в лавах Вермахту. До того ж величезну проблему створювала нестача техніки в цих військах. Німецьке командування конфісковувало будь-який транспорт у французів, однак це не вирішувало головного — забезпеченість маневреності військ залишалася дуже низькою.
Крім цього, серед Верховного командування на Заході, а саме між Головнокомандувачем військ Вермахту на Заході генерал-фельдмаршалом Гердом фон Рундштедтом та командувачем групи армій «B» генерал-фельдмаршалом Ервіном Роммелем, не було взаєморозуміння з приводу, яким чином будувати оборону на узбережжі Франції. Рундштедт наполягав на побудові маневреної оборони вздовж берегової лінії, не прив'язуючи війська до фортифікаційних укріплень та не створюючи багатошарових рубежів, облаштування яких, а тим більш їх утримання та оборона, потребували колосальних сил та засобів, яких, звісно, німці не мали.
Роммель, навпаки, дотримувався протилежної точки зору, запевняючи, що лише таким чином, спираючись на могутні фортифікаційні споруди в поєднанні з потужними резервами, можливо говорити про розгром союзних військ на березі, якщо вони спробують висадитися. Тому він доклав неймовірних зусиль, організовуючи війська в цілісну систему берегових військ, які спиралися на берегові укріплення та опорні пункти, та посилюючи тилову смугу за рахунок обладнання протидесантних загороджень і створення мобільних груп, які повинні були негайно відреагувати у випадку вторгнення союзників. Після інспекційної поїздки військами 84-го армійського корпусу генерал зробив висновок, що головні сили та резерви, на жаль, дислокуються на значній відстані від берега. Тому він наказав частинам 243-ї піхотної та 352-ї піхотної дивізій перебазуватися ближче до берегової лінії, щоб формування змогли взяти участь у відбитті вторгнення в перші години з моменту початку бойових дій. Незабаром командування 7-ї армії віддало наказ передислокувати дивізійні резерви 709-ї та 716-ї (795-й грузинський батальйон та 642-й батальйон «Ост») дивізій до моря в запланований район висадки британців. Така ж доля спіткала артилерійські частини. Додатково у квітні 21-ша танкова дивізія була перекинута з Ренна до Кана, але її полки були розкидані по всьому узбережжю, а артилерія була перенацілена на виконання завдань із прикриття берегової смуги.
Думки розділилися. Рундштедт продовжував боротися за забезпеченість військ транспортними засобами та створював гнучку систему реагування військ у випадку десантної операції. Так 7-ма польова армія, що обороняла також і Бретань, за викликом, повинна була передислокувати свої мобільні резерви в Нормандію. На Котантені 243-тя дивізія берегової оборони поступово перетворилася на звичайну піхотну дивізію з властивостями діяти як в обороні, так і в наступі. Однак бажання моторизувати частину не завжди збігалися з реальністю. 4 батальйони залишалися «озброєними» велосипедами, більшість артилерійських формувань використовувала гужовий транспорт.
Більшість частин залишалася моторизованими лише на папері. Спроба переозброїти 709-ту піхотну дивізію транспортом провалилася, і з початком вторгнення союзників німці були змушені збирати по крихітках усе, що мало колеса, щоб принаймні забезпечити мобільність транспортних рот, які займалися перекиданням особового складу.
Спроби Рундштедта механізувати армію водночас і намагання Роммеля створити непереборну статичну оборону вздовж узбережжя були малоефективні та не дали суттєвих результатів. Врешті-решт конфлікт концептуальних поглядів на принципах побудови берегової оборони між Роммелем та Рундштедтом так і не був розв'язаний, і з початком вторгнення союзних військ жодна з теорій не була втілена на практиці в повній мірі.
Дислокація та стан частин Вермахту
Ще під час розробки операції «Нептун» німецькі війська, що дислокувалися в районі висадки американського десанту, мали у своєму складі такі формування:
- 243-тя піхотна дивізія під командуванням генерал-лейтенанта Гайнца Гельміха;
- 709-та піхотна дивізія під командуванням генерал-лейтенанта Карла фон Шлібена;
- 752-й окремий піхотний полк під командуванням полковника Кесслера.
6 травня командувач 7-ї армії генерал-полковник Фрідріх Долльман віддав наказ на передислокацію на півострів 6-го парашутного полку зі складу 2-ї парашутної дивізії (Лессе-Перр'є) під командуванням підполковника Ф. фон дер Гайдта та двох окремих батальйонів: 206-го окремого танкового, укомплектованого з танків радянського, французького виробництва та застарілих легких танків Німеччини, а також окремого штурмового батальйону 7-ї армії (Ле-Вісель).
9 травня 1944 туди був перекинутий 101-й батальйон берегової оборони (Ватвіль), 12 числа за ним слідом пішов 17-й кулеметний батальйон. Додатково, та несподівано для союзників, 14 травня в район запланованої висадки десанту була передислокована 91-ша авіапольова дивізія під командуванням генерал-лейтенанта Вільгельма Фаллей, що спочатку призначалася для розташування в Нанті, але вже дорогою її пунктом дислокації був визначений півострів Котантен. До її складу увійшов 6-й полк десантників.
Безпосередньо для боротьби з повітряним десантом призначалися 91-ша дивізія, 6-й полк та штурмовий батальйон. Також у мобільному резерві південніше Карантана знаходився 100-й навчальний танковий батальйон.
На червень 1944 у смузі майбутньої висадки британського повітряного десанту дислокувалися 709-та та 716-та піхотні дивізії, які в основному відігравали роль військ берегової оборони на цій ділянці узбережжя Франції та були сформовані переважно з обмежено придатних німецьких резервістів та значної кількості добровольців із числа колишніх радянських військовополонених. Техніка дивізій мала найрізношерстіший характер та була вкомплектована з різних зразків озброєння та військової техніки, як німецького, так і французького виробництва. За даними розвідки бойовий потенціал таких дивізій дорівнював лише 40 % лінійної піхотної дивізії, а при проведенні контратак і того менше — 15 %. Найбільш загрозливим елементом резервів німців була 12-та танкова дивізія СС «Гітлерюгенд», що дислокувалася поблизу Кана та була майже повністю укомплектована танками та штурмовими гарматами, у тому числі й «Пантерами». За аналізом розвідників ця танкова дивізія могла прибути до району висадки десантних військ вже через 12 годин, а 352-га піхотна дивізія — через 8 годин.
До того ж у зоні десантування та поблизу об'єктів захвату було обладнано безліч інженерних фортифікаційних споруд, посилених мінними полями та загородженнями. Додатково встановлювалися системи численних протидесантних загород, призначених для руйнування планерів у випадку приземлення та знищення парашутистів.
Для британців найсерйознішу проблему, однак, являло собою захоплення артилерійської батареї Мервіля. Маючи в діаметрі до 400 м, ця фортеця була оточена багатошаровими загородженнями з колючого дроту та мінних полів, що блокували всі підходи до позицій. Батарея мала 30 бетонних бункерів, захищених з боку моря 2-ма опорними пунктами. На позиціях також були влаштовані спостережний пост, батарея зенітних гармат, 4 каземати для гармат калібром до 150-мм, 2 блокгаузи для розміщення особового складу та інші споруди. Для десантників це був дуже міцний горішок.
Котантен був суттєво посилений та підготовлений і готовий до зустрічі з повітряним десантом противника ще за місяць до початку бойових дій. 15 травня 7-ма армія доповіла про те, що підготовчі заходи до відбиття ворожого вторгнення закінчені, війська та оборонні споруди готові. Це було, м'яко кажучи, не зовсім правдою. Фактично, ще через тиждень командир 84-го корпусу доповідав про те, що готовий на 50 %. У секторі 709-ї дивізії, що обороняла життєво важливий східний берег півострову, лише 1 із 42 фортифікаційних комплексів був повністю підготовлений до бойових дій.
Проте, ані Роммель, ані Рундштедт навіть не мали уявлення, з якого масштабу вторгненням їм доведеться зіткнутися. Коли командувач 7-ї армії висунув пропозицію щодо негайного перекидання військ 74-го армійського корпусу із Бретані в зону відповідальності 84-го корпусу в Нормандії у випадку вторгнення, генерал-фельдмаршал Роммель відкинув цю пропозицію. Тому, незважаючи на усі проведені заходи, Вермахт був не у повній мірі готовий адекватно діяти на континенті та відбити атаки англо-американців на усіх імовірних напрямках.
Понад усе, ані Люфтваффе, ані Крігсмаріне не мали можливостей протидіяти військам вторгнення. Люфтваффе було не просто недієздатне, воно було майже знищене постійними ударами та бомбардуваннями союзників. На 6 червня 1944 у складі 3-го повітряного флоту, що захищав західне узбережжя окупованої Франції та сусідніх країн, знаходилося лише 400 літаків, хоча тільки половина з них могла діяти. Не зважаючи на загальноприйняту думку, що в перші години вторгнення війська, що висадилися, найбільш уразливі, командування Люфтваффе навіть не мало чіткого плану дій на випадок вторгнення. Тому й десантування величезної армади транспортних літаків, що сягала тисячі одиниць, пройшло без прикриття союзної винищувальної авіації. Жоден німецький літак не став на заваді висадці масштабного десанту. Від 50 до 150 літаків намагалися атакувати морський десант, що вторгнувся на узбережжя, проте слабонавчені пілоти Люфтваффе під тиском переважаючих сил противника нічого не змогли зробити, і, як наслідок, усю неймовірну міць вторгнення віч-на-віч зустріли сухопутні війська.
Десантування та бойові дії в «День Д»
Десантування основних сил десанту проводилося за планами місій «Олбані» (101-ша дивізія), «Бостон» (82-га дивізія) та британської операції «Тонга».
О 21:30 5 червня перші 20 літаків з американськими патфайндерами на борту розпочали злітати з авіабази Норт-Вутем у небо та попрямували на Нормандію.
О 22:30 перші борти з основними силами десанту почали зліт, у повітрі перешиковувалися в бойові порядки по підрозділах та частинах, і прямували в південному напрямку через Портленд, далі на контрольний пункт Флетбуш, який знаходився північно-західніше Нормандських островів. Після проходження цього пункту авіація знижувала висоту польоту до 150 м над рівнем моря й, дотримуючись режиму повного радіомовчання, з увімкненими бортовими вогнями прямувала на Нормандію, опинившись поза можливостей німецьких радіолокаційних станцій для їх викриття.
Кожний парашутно-десантний полк, у загальній чисельності до 1800 військових, складався з 3-х батальйонів та здійснював переліт 3-4 серіями формувань транспортної авіації, які мали по 36, 45 або 54 літаки С-47, і слідували одна за одною з інтервалом у кілька хвилин. Кожний підрозділ авіації при перельоті формував бойовий порядок із 9 літаків (3 групи по 3 С-47) у V-подібній формі [ 23 липня 2012 у Wayback Machine.]. Серії здійснювали політ на відстані 300 м між формуваннями та десантували повітряний десант із шестихвилинним проміжком. На борту кожного військово-транспортного літака знаходилося 15-18 екіпірованих десантників.
Через 24 хвилини (92 км) авіаційна армада з американським десантом, пролетівши між островами Гернсі та Олдерні, лишаючи за собою контрольні пункти Мулшое біля Портбейл для 101-ї дивізії та Пеоріа біля Фламанвіль для 82-ї, увійшла із західного напрямку в повітряний простір Нормандії. Протягом усього перельоту десанту сприяли чудові погодні умови.
Однак, незважаючи на відмінну погоду, бездоганно виконаний переліт морем у нічних умовах, подальше проведення десантування зіткнулося із величезними труднощами та призвело до великих втрат серед парашутистів.
Початок висадки десанту
У ранкові години 6 червня війська Вермахту на півострові Котантен та біля Кана було збуджено ревінням військово-транспортних літаків, що несли парашутний десант. Через кілька хвилин майже весь регіон був утягнутий у бій із десантниками. У нічній битві брало участь понад десять тисяч американців і шість тисяч британців і канадців та, можливо, не менше десяти тисяч німців. Вона відбувалася на величезній площі, деякі із сутичок відбувалися навіть на відстані до сорока кілометрів від запланованих зон висадки. Невеличкі загони, очолювані сержантами та іноді офіцерами, що найчастіше були скомпоновані з представників різних підрозділів та навіть полків та дивізій, сміливо вступили в нерівну сутичку з противником. Незважаючи на їхню мужність та наполегливість, багато хто з них загинув у цих боях.
У цьому безприкладному поєдинку десантники знали, що відбувається, але лише небагато з них мали точне уявлення про те, де вони знаходяться. Німецькі війська ж, хоча і знали своє розташування, не могли зрозуміти, що відбувається.
Ці бойові дії не передбачалися жодними планами. Їх майже взагалі не повинно було бути, якби висадка десанту пройшла вдаліше і не так розсіяно. Протягом наступних восьми годин десантники буквально паралізували сили німців. Парашутисти усюди руйнували телефонні лінії, і в результаті німці опинилися в повному невіданні відносно того, що відбувається, боячись зрушити з місця. А вище німецьке командування, не отримуючи жодних донесень знизу, не знало, які з їхніх гарнізонів ще існують і діють. Німецькі дивізії, безумовно, мали значну перевагу у важкому озброєнні над десантниками, але їхня артилерія та танки були абсолютно безсилі що-небудь зробити, адже шістнадцять тисяч парашутистів були розкидані на величезній площі.
Операція «Олбані»
Місія «Олбані» проводилася одночасно з місією «Бостон» силами 101-ї повітрянодесантної дивізії з 00:48 до 01:40 6 червня 1944. 6 928 десантників дивізії знаходилися на борту 432 військово-транспортних літаків С-47 «Скайтрейн», організованих у 10 серій.
Дивізія мала 3 зони висадки, що знаходилися на одній лінії північніше міста Карантан, уздовж смуги висадки морського десанту на плацдарм «Юта» та позначалися літерами (з півночі на південь) DZ A (502-й парашутно-десантний полк), DZ C (506-й пдп із 3-м парашутно-десантним батальйоном 501-го пдп) та DZ D (501-й пдп із 3-м пдб 506-го пдп) (зона висадки DZ B планувалася для висадки 501-го пдп, але 27 травня у зв'язку зі зміною обстановки ціль скоригували).
Безпосередньо в районі запланованих бойових дій 101-ї дивізії противник, за даними союзної розвідки, мав у своєму розпорядженні — 3-й батальйон 1058-го гренадерського полку 91-ї авіапольової дивізії в районі Сен-Ком-дю-Мон, 919-й гренадерський полк 709-ї піхотної дивізії в тиловій зоні плацдарму «Юта», 191-й артилерійський полк 91-ї авіапольової дивізії, озброєний 105-мм гірськими гаубицями, та 6-й парашутний полк 2-ї парашутної дивізії Люфтваффе.
У ході проведення місії «Олбані» десантування наразилося на завзятий вогонь зенітних засобів ППО Вермахту, що спричинило велике розсіювання десантників на величезній площі, яка щонайменше вдвічі перевищувала заплановану. Дивізія повинна була виконати отримані завдання протягом однієї доби — 6 червня, проте через великі складнощі виконання цих задач тривало протягом 4 діб, не зважаючи навіть на те, що наступного дня дивізія отримала ще 2300 десантників, що висадилися планерами.
Перший ешелон 502-го парашутно-десантного полку під командуванням полковника Джорджа Мослі, який прямував у напрямку DZ A, був висаджений із великими помилками через труднощі, що виникли на останньому етапі перельоту. 2-й батальйон полку десантувався доволі компактно, але на значній відстані від зони висадки. Командир батальйону, підполковник Стів Чаппуіс, зміг швидко зорієнтуватися та захопити берегову батарею противника, яка була сильно пошкоджена попереднім бомбардуванням із повітря. Решта підрозділів 502-го парашутно-десантного полку з підрозділами 377-го окремого артилерійського дивізіону (70 із 80 бортів) під командуванням підполковника Бенджаміна Вейсберга також приземлилася на величезній площі поза межами запланованого району ведення бойових дій. Дехто навіть приземлився на відстані до 40 км від зони висадки. Однак вміло діючи на місцевості, підрозділи змогли зосередитися та практично виконати свої завдання протягом дня. Так, зранку був захоплений Сен-Мартен-де-Варревіль, казарми у Мезьєр та вихід з пляжу № 3. Десантники блокували підходи до району десантування з північного напрямку на ділянці Фукарвіль — Безвіль-о-Плен. Після проведення розвідки на місцевості командування полку доповіло, що вихід № 4 знаходиться під перехресним вогнем артилерії противника, тому було рекомендовано уникнути використання цього проходу.
Друга хвиля літаків, яка десантувала 506-й парашутно-десантний полк дивізії під командуванням полковника Роберта Сінка під вогнем зенітної артилерії противника в складних метеоумовах розпалася на дрібні групи і, як наслідок цього, десант був розкиданий по всьому півострову. Із 87 літаків 3 С-47 було збито зенітним вогнем противника. Дві третини 1-го батальйону полку десантувалися безпосередньо в призначеній зоні висадки DZ С у Сент-Марі-дю-Мон. 2-й пдб був скинутий значно північніше, в районі дії 101-ї дивізії у Сент-Мер-Егліз, і вступив у бій біля маленького хутора Шемінь біля виходу з пляжу, який вів до моря. 3-й батальйон 501-го полку, що також десантувався на DZ C із 506-м полком, також був широко розкиданий на всьому узбережжі Нормандії, проте воїни батальйону змогли пробитися до Пуппвіля та протягом 6 годин вели запеклий бій з німцями, утримуючи підступи до нього, доки передові підрозділи 4-ї піхотної дивізії не змогли вийти та з'єднатися з повітряним десантом.
Один із підрозділів 506-го парашутно-десантного полку зі складу роти «Е» під командуванням першого лейтенанта Річарда Вінтера зміг швидко організуватися та, вміло використовуючи раптовість, атакувати, і знищити німецьку артилерійську батарею 105-мм гаубиць. Цей бойовий епізод був зображений у телевізійному серіалі «Бойове братерство».
501-й парашутно-десантний полк (без 3-го батальйону) під командуванням полковника Говарда Джонсона, із 3-м батальйоном 506-го полку, втративши 6 літаків від зенітного вогню, десантувався найбільш влучно в зону висадки DZ D. 94 із 132 бортів змогли приземлитися у визначеній зоні або на незначній відстані від неї. Проте відразу після приземлення десант потрапив під заздалегідь пристріляний перехресний вогонь кулеметів та мінометів німців, втрачаючи людей ще до того, як вони змогли звільнитися від парашутів. У перші хвилини бою 2 командири батальйонів з 3 були вбиті. Вцілілий командир батальйону підполковник Роберт Баллагд, зібравши 250 чоловіків, вивів їх з-під вогню та вирушив у напрямку на головний об'єкт захоплення — міст через Дув біля Сен-Ком-дю-Мон. Не доходячи кілометра від мосту, американці зіткнулися з передовими загонами 3-го батальйону 1058-го гренадерського полку та вступили в бій.
Командир 501-го полку полковник Ховард Джонсон, зібравши 150 десантників до 4 годин ранку, успішно захопив один із ключових об'єктів 101-ї дивізії — греблю Ла-Баркетт (фр. la Barquette lock) у нижній течії Дуву, яка слугувала центром меліоративної системи та відіграла значну роль в оборонних планах Вермахту. До 4:30 також були захоплені два пішохідні мости біля Ле-порте. В подальшому полковник Джонсон доклав зусиль, щоб організувати міцну оборону, зосереджуючи війська у визначеному районі для атаки міста Сен-Ком-дю-Мон, але, незважаючи навіть на артилерійську підтримку корабельною артилерією важкого крейсера «Квінсі», задача не була виконана. Полк не зміг із ходу захопити Сен-Ком-дю-Мон і був вимушений вести тривалі бої.
327-й планерно-десантний полк під командуванням полковника Джорджа Веа приземлився на території Нормандії на світанку з початком вторгнення основних сил морського десанту — 4-ї піхотної дивізії — на плацдарм «Юта». Третій батальйон (1/401-го планерно-десантного полку) висадився невдовзі після полудня. Артилерія дивізії, яка десантувалася, внаслідок розкидання на значній відстані втратила усі артилерійські системи за винятком однієї.
Командир 101-ї дивізії генерал-майор Максвелл Тейлор протягом півгодини був один на полі бою, розшукуючи будь-кого зі своїх семи тисяч солдатів і офіцерів. Згодом генерал розповідав, що якби він у ту ніч задумався віддати який-небудь наказ, то єдиними живими істотами, які б його почули, були б корови, що паслися на галявині. Він почував себе настільки пригніченим цією самотою, що коли нарешті йому зустрівся настільки ж самотній парашутист, то вони буквально кинулися один одному в обійми. О 6 годин ранку командир дивізії досяг із військами, які скомпонувалися по ходу руху до розмірів роти, ключового пункту Пуппвіль, де розташовувався штаб дивізії.
Наприкінці Дня «Д» генерал Тейлор зміг зібрати під своїм командуванням 2500 чоловіків з 6000, що десантувалися. Дивізія була розосереджена трьома великими групами, більша частина з них знаходилася в району збору 506-го полку у н.п. Куловіль. Хоча дві успішні висадки планерного десанту додатково доставили на поле бою 327-й планерний полк, лише один батальйон зміг вийти на зв'язок із командуванням дивізії.
Підсумком доби боїв стало захоплення та утримання виходів із пляжу та з'єднання з підрозділами 4-ї піхотної дивізії. Поруч із цим, одне з головних завдань — виведення з ладу шосейного мосту через Дув, через який німці мали можливість прорватися танковими підрозділами до району дій десантників та плацдарму — залишалося невиконаним. Оцінивши обстановку, що склалася, генерал Тейлор вирішив зосередити головні зусилля на виконанні цього завдання, для чого організував перегрупування 4-х батальйонів із завданням зранку атакувати та знищити міст.
Операція «Бостон»
82-га повітрянодесантна дивізія виконувала свої завдання відповідно до плану місії «Бостон», яка розпочалася вслід за завершенням висадки 101-ї дивізії о 01:51. 6 420 парашутистів дивізії здійснювали десантування з борту 369 літаків С-47 «Скайтрейн».
Відповідно 82-га дивізія мала зони висадки DZ T (507-й парашутно-десантний полк), DZ O (505-й пдп) та DZ N (508-й пдп), які знаходилися на обох берегах річки Мердере західніше міста Сент-Мер-Егліз, що розташоване на ключовій транспортній артерії північної Нормандії — шосе Карантан—Шербур.
Транспортна авіація, яка відповідала за доставку в район ведення бойових дій десантників 505-го полку не мала таких труднощів, з якими зіткнулися льотчики попередньої дивізії. Патфайндери в зоні висадки DZ O змогли ввімкнути навігаційні радіомаяки «Еврика» та використати світлові засоби наведення. Принаймні половина полку десантувалася безпосередньо у районах призначення та 75 % змогли приземлитися на відстані не більш ніж 3 км від майданчиків приземлення.
Решта полків, на відміну від 505-го, не змогла в повній мірі скористатися перевагами точності приземлення. Так, 508-й парашутно-десантний полк опинився в найгірших умовах, — лише 25 % солдатів приземлилися у визначеному районі або на незначній відстані від нього. Половина військовослужбовців приземлилася на протилежному березі Мердере, що, безумовно, кардинально вплинуло на виконання ними отриманого завдання.
Патфайндери, що були висаджені в зони висадки 507-го пдп — DZ T, через близьку присутність німецьких вояків, не змогли скористатися сигнальними засобами та позначити кордони зони. Наслідком стало те, що майже половина полку здійснила десантування в помилковому районі, потрапила на навмисно заболочені ділянки місцевості, які війська Вермахту створили шляхом затоплення річки Мердере. Сильно навантажені, зі зброєю, парашутами та у повному спорядженні, вага якого майже дорівнювала власній вазі десантників, солдати намагалися звільнитися від підвісних систем та вибратися з мочарів та заплав, проте, швидко втрачаючи сили, багато хто з них загинув, навіть не вступивши в бій з противником. За різними оцінками кількість тих, хто потонув, дуже варіювалася, однак за офіційними даними лише 156 парашутистів загинуло в ході бойових дій власне в День Д, у той час як 756 зникло безвісти.
505-й десантний полк, швидко зібравшись після приземлення, під проводом французьких патріотів зміг стрімко організуватися в бойові порядки та о 04:30 атакувати і після незначного опору німців захопити невеличке французьке містечко Сент-Мер-Егліз, яке стало першим місцем на території Франції, звільненим союзниками від гітлерівців. Командування полку продовжило виконання завдання, організувавши колову оборону міста, разом із цим намагаючись силами 1-го батальйону захопити мости через Мердере у Шеф-дю-Пон та Амфревілі , але спроба була невдалою, незважаючи на підтримку з боку підрозділів 507-го та 508-го полків.
Незважаючи на перший успіх у ході вторгнення — опанування ключовим містом — Сент-Мер-Егліз — решта розосереджених військ, що була вимушена вести бої в надзвичайно складних умовах, не змогла виконати отримані завдання. Зведений батальйон 508-го полку зміг захопити невеличку ділянку місцевості в районі Шеф-дю-Пон, за яку розгорнулися запеклі бої, коли підрозділи 1057-го гренадерського полку при підтримці легких танків танкового батальйону намагалися прорватися крізь оборонні позиції десантників. Ці дії знайшли відображення в славетній кінострічці «Врятувати рядового Раяна», коли десантники вели затятий бій за оволодіння мостом у вигаданому місті Раммель.
Дві парашутно-десантні роти 507-го полку міцно утримували позиції в глибині оборонних рубежів німців, поблизу Амфревіля, після чого у взаємодії з іншими військами змогли оволодіти проходами з моря, але лише 9 червня.
Жодна з головних задач, які ставилися 82-й дивізії зі знищення переправ через Дув та оволодіння пануючими висотами західніше річки Мердере, не були повністю виконані в перший день операції.
Операція «Тонга»
Операція «Тонга» розпочалася о 22:56 5 червня зльотом 6-ти важких бомбардувальників «Галіфакс» з аеродрому Таррант Руштон, що тягнули за собою планери «Хорса» з передовим загоном десанту, розвідниками та інженерами, що мали завдання із захоплення мостів через Канський канал та річку Орн. Через кілька хвилин за ними прослідували 6 військово-транспортних літаків «Альбемарл» з особовим складом 22-ї окремої парашутної роти (патфайндери), які вирушали для організації захоплення майданчиків приземлення та їх позначення. Вслід за патфайндерами кількома потоками на 239 С-47 «Дакота» та «Стірлінг» і 16 планерах «Хорса» піднялися в повітря основні сили першої хвилі десанту, які десантувалися за планом о 00:50. Друга хвиля, призначена для висадки о 03:20, злетіла пізніше, маючи у своєму складі 65 планерів «Хорса» та 4 «Гамількара», які транспортували командування, штаб 6-ї дивізії та протитанкову батарею. Й останньою вирушила третя хвиля для захоплення Мервільської батареї о 04:30.
Другий підйом десанту (220 планерів «Хорса» та «Гамількар») був запланований на 21:00 для десантування посадочним способом 6-ї планерної бригади.
Першими на землю Франції з числа британців приземлилися передові підрозділи 5-ї парашутної бригади дивізії. Планери почали сідати на визначені майданчики LZ X біля мостів через канал трохи раніше за графіком, о 00:15. Проте під час приземлення внаслідок жорсткого приземлення техніка зазнала суттєвих пошкоджень, а десантники постраждали, один загинув. Миттєво залишивши планери, британські десантники почали атаку мостів. чатові, які нічого не очікували, спочатку не втямили, що трапилось, вчинили слабкий опір, і незабаром об'єкти були захоплені. О 00:24 перший, найбільш важливий міст через Канський канал, був захоплений.
Інша група передових сил десанту не була такою вдалою, через складні навігаційні умови та втрату курсу льотчиками десант був доставлений на землю LZ Y не в повному складі. Один планер приземлився на відстані 13 км від мосту й участі в захопленні мосту взяти не зміг. Разом із тим у повній мірі використавши ефект несподіваності, британські парашутисти швидко подолали опір німців і захопили міст малими силами. Десанту довелося відбити низку спонтанних атак німецьких підрозділів, підтриманих танками, але, втративши один танк, німці відступили. Через якийсь час на посилення оборони захоплених мостів прибули головні сили 7-го парашутного батальйону.
Патфайндери, що повинні були позначити зони приземлення DZ N та DZ K, не змогли цього зробити. Десантники під час підготовки площадки приземлення для головних сил, які націлювалися на атаку Мервільської батареї, зазнали значних втрат від так званого «дружнього вогню», коли під час посиленого бомбардування берегових укріплень, важкі бомбардувальники «Ланкастер» Королівських ВПС випадково «пройшлися» по району, де зосереджувалися патфайндери.
Висадка 5-ї бригади дивізії пройшла складно, багато літаків доставили десант поза межами визначних зон приземлення. Та ж доля спіткала планери. Як наслідок, командир 7-го парашутного батальйону зміг зібрати лише 40 % за станом на 03:00 ранку. Решта прибувала протягом усієї ночі та дня. Однак командир батальйону, не гаючи часу, організував колову оборону мосту, і вже на світанку німці здійснили першу серйозну спробу вибити десантників із нього за підтримки танків та штурмових гармат. Літаки Люфтваффе спробували розбомбити міст, проте півтонні бомби не вибухнули. Протягом доби німці намагалися знищити британський десант та звільнити міст або ж зруйнувати його. Десант міцно тримав оборону до 19:00 години, доки не підійшли головні сили 3-ї піхотної дивізії.
Інші батальйони 5-ї бригади, 12-й та 13-й парашутно-десантні, також зіткнулися із серйозними проблемами в ході висадки на DZ N, вдало зібравши лише 50-60 % своїх військ у визначений час. Попри це, десант приступив до виконання завдань. 12-й батальйон захопив населений пункт Ле-Ба-де-Ранвіль, у той час як 13-й окупував місто Ранвіль, зіткнувшись із завзятим опором німецьких військ у міській смузі. Відбивши кілька атак 125-го танково-гренадерського полку та потрапивши під артилерійський обстріл, десантники змогли утримати об'єкти захвату до підходу наземних військ ввечері, а також однією ротою 12-го пдб забезпечити посадку планерів із командуванням дивізії та саперами.
3-тя парашутна бригада почала висадку військ приблизно в той же час, що і 5-та. Так само через погодні умови всі підрозділи опинилися розкиданими на значній площі. До того ж і патфайндери не змогли забезпечити точність приземлення особового складу, втративши правильні орієнтири.
9-й парашутний батальйон, десантувавшись першим, відразу приступив до виконання завдання із захоплення Мервільської батареї. Незважаючи на складні умови збору особового складу в зоні приземлення, командир батальйону підполковник Отвей спробував негайно організувати штурм укріплених позицій батареї. Втративши понад 2 години на зосередження своїх воїнів, він зміг зібрати з 500 лише 150 десантників та встановив, що має лише 1 кулемет та обмежену кількість вибухових пристроїв для виведення з ладу гармат та обладнання вогневих позицій, а також бангалорських торпед для пророблення проходів у дротових загородженнях. Маючи жорсткий наказ знищити артилерійські установки за будь-яку ціну не пізніше ніж до 05:30, комбат прискореним маршем вивів десантників до об'єкту. Одночасно до позицій батареї почали прибувати планери із саперами-підривниками, що під вогнем із землі приземлилися під боком фортифікаційної споруди.
Батальйон підполковника Отвея, розбитий на 4 основні групи, малими силами розпочав атаку о 04:50, намагаючись з ходу прорватися через посилені оборонні рубежі батареї. Користуючись перевагами своїх позицій, німці відкрили шквальний вогонь та завдали великих втрат атакуючим. Так у групі, що атакувала каземат № 4, у живих лишилося тільки 4 десантники, що дійшли до цілі та змогли вести дійсний вогонь впритул та кидати ручні гранати. Аналогічно проходило захоплення інших елементів берегової батареї. На жаль, десантників чекало жорстоке розчарування, коли вони з'ясували, що замість довгоочікуваних сучасних 150-мм берегових гармат, які за даними розвідки знаходилися на батареї, британці знайшли лише 100-мм польові гаубиці чехословацького виробництва часів Першої світової війни, які не становили собою серйозної загрози для кораблів сил вторгнення союзників. Усе ж таки парашутисти спромоглися вивести гаубиці з ладу, підриваючи їх вибуховими зарядами, а іноді і звичайними ручними гарматами, встромляючи їх у канал ствола.
Захопивши в полон велику кількість німецьких військовослужбовців, батальйон приступив до оборони об'єкту. За наказом підполковник Отвей повинен був доповісти командуванню, що завдання виконане та батарея захоплена. В іншому випадку з початком вторгнення основних сил легкий крейсер «Аретьюза» мав задачу о 05:30 вогнем корабельної артилерії подавити Мервільску батарею. Проте, утративши під час штурму радіостанцію, десант не зміг доповісти та був вимушений врешті-решт відступити, виводячи з собою з-під вогню поранених та військовополонених. Ціною неймовірних втрат (50 загиблих та 25 поранених, майже половина тих, хто штурмував) британські десантники виконали завдання. Після цього підполковник Отвей приступив до виконання наступної задачі — захоплення поселення Ле-Плен. Стрімкою атакою залишки батальйону розсіяли сили противника, що протистояли, але до виконання подальших завдань підрозділ був практично небоєздатний через великі втрати серед особового складу.
8-му парашутно-десантному батальйону, що отримав завдання зі знищення 3-х мостів у Бюр та Троарні, пощастило набагато більше. Зіткнувшись із проблемами, що переслідували весь десант після десантування, комбату через 2 години вдалося зібрати лише 140 парашутистів, однак важливої складової частини його бойового загону, саперів із вибухівкою, не було у цьому контингенті. Прочекавши деякий час, командир вирішив діяти, виславши передову групу на дорозвідку об'єктів, які батальйон повинний був знищити. Група несподівано доповіла, що мости вже зруйновані саперами, яким пощастило приземлитися на незначній відстані від них. Третій міст біля Троарна після нетривалої вогневої сутички з патрулем німецької 21-ї танкової дивізії був захоплений та підірваний. Таким чином, не зазнавши значних втрат, батальйон зміг завершити виконання завдання та висунутися у визначений район збору біля Ле-Меній-сюр-Бланжі.
Третій батальйон бригади — 1-й канадський парашутний батальйон — частиною сил виконував завдання з підриву 2-х важливих мостів у Варавілі та Робомі, решта атакувала гарнізон у Варавіль із намаганням оволодіти селищем та знищити позиції артилерійської батареї і радіовисилач, а також міст через струмок Діветт. Міст у Робомі був зірваний у повітря практично без втрат та у визначений час. Водночас невеличка група канадських десантників (збір підрозділів тривав протягом дня) на світанку спромоглася відважно атакувати німців у Варавілі, попри те, що німецький гарнізон чисельно їх значно переважав та мав щонайменше 96 вояків, які оборонялися на заздалегідь обладнаних позиціях із кулеметними гніздами та гарматою. Німці відбили атаку, вогнем гармати заподіявши великих втрат атакуючим, вбивши багатьох, у тому числі командира роти. Лише ближче до полудня після того, як союзники протягом кількох годин організували мінометний обстріл ворожих позицій, солдати Вермахту здалися.
Командування 6-ї дивізії зі своїм штабом та підрозділами забезпечення приземлилося на землю Нормандії посадочним способом о 03:35, коли основні сили десанту вже приступили до виконання своїх завдань. Після збору на майданчику приземлення генерал-майор Гейл із штабними підрозділами висунувся в район Ле-Ба-ле-Ранвіль, де був утворений командний пункт дивізії. На 05:00 дивізія встановила зв'язок зі штабом 5-ї бригади, о 12:35 — 3-ї бригади та взяла керівництво діями частин під свій контроль. О 13:53 перші підрозділи наземних військ, що висадилися на плацдарм «Сорд», з'єдналися з десантом.
О 21:00 в районі бойових дій під вогнем противника здійснила посадку 6-та планерна бригада, зазнавши незначних втрат серед особового складу під час десантування. Опівночі майже уся 6-та британська повітрянодесантна дивізія знаходилася у визначеному районі, міцно утримуючи захоплені рубежі на лівому фланзі військ вторгнення. 2 батальйони планерної бригади знаходилися в резерві командира дивізії, у той час, як решта військ, знаходячись на передовій, піддавалась перманентним атакам піхотних та танкових підрозділів Вермахту, що намагалися вибити повітряний десант із зайнятих рубежів, прорватися до плацдарму та скинути союзників у море.
Висадка планерного десанту
Операції «Чикаго» та «Детройт»
Із настанням світанку союзники здійснили спробу посилити десант, висадивши двома місіями «Чикаго» (для 101-ї дивізії) та «Детройт» (для 82-ї дивізії) планерний десант. Кожний ешелон мав у своєму складі по 52 планери Waco CG-4, якими на поле бою доставили протитанкову артилерію та підкріплення для посилення протитанкової оборони десантників на полі бою. Місії піднялися в повітря, коли літаки з основними силами десанту були ще на шляху до районів бойових дій. Місія «Чикаго» мала успіх, майже 92 % військ приземлилося в радіусі 3 км від центру визначеної зони.
Операція «Чикаго», що стала 27-м етапом десантної операції, злетіла вночі о 01:19 з військово-повітряної бази королівських ВПС Олдермастон та вирушила на південь, маючи на борту 155 десантників, бульдозер, 16 57-мм протитанкових гармат, 25 автомашин типу «Джип», 2,5 тонни боєприпасів та 11 тонн вантажів, у тому числі потужну радіостанцію SCR-499 дивізійної ланки для КП 101-ї дивізії.
Після перешикування для перельоту морем у бойовий порядок стрій взяв курс на Нормандію, прямуючи на плацдарм «Юта». Під вогнем противника із землі один із транспортників звалився вниз біля Пон-Лаббе, потягнувши за собою планер. Ще 7 літаків із планерами зазнали серйозних пошкоджень. Літаки продовжували рух в напрямку зони приземлення LZ E та невдовзі почали відчіпляти планери. Зона приземлення LZ E знаходилася поруч із зоною приземлення 506-го полку DZ C. О 03:54 49 планерів із 52 здійснили посадку на землю Франції у визначеному районі. Наведення транспорту здійснювалося за допомогою радіомаяка «Еврика» та галогенних вогнів, що чітко позначали межі майданчику. 6-ти планерам вдалося приземлитися влучно в межах поля, 15 — на незначній відстані від LZ E, 10 — на поле біля Форгез, а 18, що залишилися — за винятком 1 — приземлилися східніше на відстані 3 км. Техніці вдалося сісти достатньо вдало, незважаючи на пошкодження, отримані через зіткнення з деревами, в основному тими літаками, що приземлилися поза межами зони, більшість десантників не отримала значних травм та вантажі були цілі. Проте на борту одного з планерів внаслідок жорсткої посадки планера розбився заступник командира 101-ї повітрянодесантної дивізії бригадний генерал Дон Пратт, що відповідав за організацію взаємодії з військами, які висаджувалися з моря. Загальні втрати становили 5 загиблих, 17 поранених та 7 зниклих безвісти. До світанку командування дивізії організувало збір планерного десанту та доставку їх до місця призначення.
Місія «Детройт», що мала за мету доставку на поле бою 220 десантників 325-го планерного полку 82-ї дивізії з 16 57-мм протитанковими гарматами, 22 автомашинами типу «Джип», 5 трейлерами та 10 тоннами медикаментів, води, продовольства, не мала такого вдалого результату. Туман та низка хмарність збили екіпажі з пантелику, як наслідок, лише 62 % планерів приземлилося поблизу району виконання завдання. Негайно після приземлення десант скористався зброєю, що буквально звалилася з неба.
Операції «Ельміра» та «Кеокук»
Ввечері Дня «Д» союзники втілили в життя ще дві посадочні місії з висадки планерів загальною чисельністю 208 одиниць. Місіям під кодовими назвами «Кеокук» та «Ельміра» ставилося за мету доставити на берег Франції підкріплення та боєприпаси для військ 101-ї та 82-ї дивізій відповідно. Повітряні ешелони транспортної авіації, що прямували на Францію, на відміну від попередніх місій, мали потужне авіаційне прикриття й супроводжувалися винищувачами Р-38, Р-47 та Р-51 та були проведені в денний час.
«Кеокук» стартувала о 18:30 єдиною хвилею й мала у своєму складі 32 літака-буксира з планерами «Horsa» для 101-ї пдд. Подолавши Ла-Манш, авіація пролетіла над військами, що билися на плацдармі «Юта», та виключно влучно о 20:53 приземлилася на свої майданчики, позначені парашутистами сигнальними засобами. Війська Вермахту в районі Туржевіль та Сен-Ком-дю-Мон відкрили стрільбу по планерах, що йшли на посадку і навіть спричинили незначних втрат, незважаючи на значну відстань від районів приземлення LZ E. Проте постачання американцями резервів та майна пройшло дуже вдало. Планери «Horsa» не зазнали значних пошкоджень, лише 2 приземлилися на бойових позиціях противника. Утрати десанту склали 10 загиблими, 30 — отримали серйозні поранення та 10 військових зникло безвісти або потрапили в полон.
Місія «Ельміра» стала наймасштабнішою планерною операцією в ході вторгнення в Нормандію та складалася зі 176 літаків С-47 із 36 планерами «Waco» та 140 «Horsa» і поділялася на 4 заходи (серії № 30-33), один із 26 літаків та 3 по 50. «Ельміра» мала за мету доставку на поле бою значної кількості військ 82-ї повітрянодесантної дивізії — загалом більш ніж 955 десантників, а також нараховувала 2 артилерійські дивізіони з 24 гаубицями для підтримки 507-го та 508-го полків, що вели бойові дії західніше Мердере. Визначеною зоною приземлення планерів була зона LZ W у 3-х км південніше від Сент-Мер-Егліз.
Перші дві серії в кількості 76 літаків піднялися в повітря ще завидна й попрямували в бік Нормандії. Через режим радіомовчання пілоти не знали про те, що підрозділи 795-го грузинського батальйону Вермахту окупували їх посадочну зону й патфайндери вимушені були пересунути радіомаяки «Еврика» на відстань 3 км північно-західніше в район LZ О. Літаки, як було заплановано, ввійшли на визначені курси та звільнили свої планери над LZ W. Із 76 планерів, що приземлилися поза межами зони, що охоронялася, 3 CG-4 Waco та 21 Airspeed Horsa були зруйновані, у більшості через пошкодження, отримані від вогню німецьких військ.
Наступна хвиля місії «Ельміра» прибула до району ведення бойових дій о 22:55, але через відсутність сигналів від патфайндерів були вимушені прямувати на радіомаяк «Еврики» в зоні LZ O. Але через темряву зенітний вогонь та наступні мінометні обстріли німців не спричинили серйозних втрат планерному десанту. Хоча він і приземлився в основному поблизу LZ О, а деякі змогли протягнути навіть до LZ W і там влучно приземлитися, німці не були здатні в нічних умовах зірвати висадку. Як наслідок, 15 із 24 гаубиць вже зранку увійшли до строю та змогли узяти участь у бойових діях.
Загалом місія «Ельміра» зазнала таких втрат: 15 осіб загинуло, 46 — поранено серед льотного складу та 11 пілотів зникло безвісти (потрапило в полон); у свою чергу, серед десантників 33 військовослужбовці загинуло та 125 було поранено.
Операції «Гальвестон» та «Хакенсак»
Дві додаткові місії з постачання планерами військ під кодовими назвами «Галвестон» та «Хакенсак» розпочалися пополудні 7 червня, доставивши ввечері на поле битви підрозділи 325-го планерно-десантного полку 82-ї дивізії. Врахувавши складності умов проведення перекидання військ повітрям у ході операції «Ельміра», у розробку плану постачань були внесені суттєві зміни, і десант наразі прямував над річкою Дув та, уникнувши втрат від вогню противника, зміг вдало приземлитися на майданчик приземлення LZ Е, яку утримували підрозділи 101-ї дивізії. Першою місією «Гальвестон» був доставлений 1-й планерно-десантний батальйон полку та артилерійські підрозділи. Маючи майже 100 літаків із планерами, о 18:55 десант доставив на півострів до 1000 десантників посилення із 20 артилерійськими системами та 40 автомобілями. Однак жорстке приземлення призвело до травм та аварій, через що до 100 чоловіків 325-го полку отримало поранення, 17 із них загинуло. Наступна хвиля була більш вдалою та закінчилася з мінімальними втратами.
Операція «Хакенсак», якою до Нормандії була доставлена решта планерного полку, завершилася о 20:51 7 червня. Війська 2-х батальйонів (2-й батальйон 325-го полку та 2-й батальйон 401-го планерного полку) у загальній чисельності 1300 парашутистів успішно приземлилися на 4-х майданчиках у районі LZ W, і лише один батальйон потрапив під вогонь німецьких солдатів, втративши 15 десантників, 60 отримали поранення. Остання група планерів із підрозділами забезпечення, яка мала 50 планерів «Waco», доставила на майданчик приземлення також міномети та одну роту посадочного десанту, не зазнавши жодних втрат із високою влучністю. На 22:15 усі 3 батальйони полку були зосереджені при наявності 90 % особового складу. 325-й полк перейшов до резерву командира дивізії і був передислокований у Шеф-дю-Пон.
Операції «Фріпорт» та «Мемфіс»
Після висадки основних сил десанту протягом 6-7 червня командування союзників розпочало виконання двох операцій із постачання вантажів на поле бою. Операції під назвою «Фріпорт» (для військ 82-ї дивізії) та «Мемфіс» (для 101-ї дивізії) були проведені 7 числа. Транспортні літаки прямували головним чином через позиції плацдарму «Юта» й зазнавали суттєвих втрат та пошкоджень від стрільби противника з землі. Доставка вантажів для 101-ї практично провалилася, 14 транспортних літаків С-47 із 270 було збито, у порівнянні з втратою 7 літаків із 511, що брали участь у доставці планерного десанту до того.
Протягом наступного тижня командування союзників провело 6 додаткових операцій із метою постачання військ боєприпасами, медикаментами та продовольством. Кожний захід проводився силами 10-ти літаків, що десантували вантажі, та 24 — що доставляли планери із запасами.
Загалом союзники провели десантну операцію, застосувавши 2166 літако-вилетів, із яких 533 — були пов'язані з перекиданням планерів.
Подальші бойові дії
Командування Вермахту, збентежене масштабом висадки американських військ у себе в тиловій смузі, водночас із проведенням дезінформаційних висадок та імітацій, так і не змогло своєчасно розгадати, скільки ж десантних дивізій приземлилося в Нормандії, які завдання покладаються на них і найголовніше: де саме головний напрямок зосередження основних зусиль десанту і, виходячи з цього, де союзники будуть висаджувати морський десант. Не маючи чітко визначених завдань, німецьке командування втрачало час, гарячково кидаючись із боку в бік та втрачаючи ініціативу.
До того ж, суцільні ряди живоплоту («хіджроу» англ. Hedgerow), які простягалися на десятки кілометрів по всій північній Франції, створювали значні перепони не лише для маневру союзних військ, а й відповідно для маневреності самих німців у боротьбі з парашутистами. Зони затоплення, які німці створили, перекривши шлюзові системи Мердере та Дуву, призвели до загибелі багатьох американських солдатів під час приземлення. Згодом вони ж перетворилися на природні інженерні загородження на шляхах висування німецької мотопіхоти та танків і надійно прикривали південний фланг американського десанту. Так само успішна висадка 4-ї піхотної дивізії на плацдарм та її подальше просування вглиб оборонних позицій німців; оточення силами 8-го піхотного полку при підтримці десантників німецького батальйону на висотах біля Сент-Мер-Егліз; поступове просування 12-го та 22-го піхотних полків у південному напрямку, створили дуже небезпечну обстановку для частин Вермахту.
Зранку 6 числа два батальйони 6-го парашутного полку (2-га повітрянодесантна дивізія Люфтваффе) під командуванням оберст-лейтенанта Фрідріха фон дер Хайдта намагалися прорватися вглиб районів зосередження американців неподалік Сент-Марі-дю-Мон та Сент-Мер-Егліз, проте, наразившись на запеклий організований опір десантників, були вимушені відступити. 1-й парашутний батальйон полку, намагаючись силком прорватися вздовж річки Дув, був відрізаний від основних сил полку та, втративши майже половину особового складу, капітулював.
Водночас із північного напрямку німецький 1058-й гренадерський полк, посилений танками та штурмовими гарматами, контратакував американців, що захопили Сент-Мер-Егліз, але, зіштовхнувшись із танковими підрозділами М4 «Шерман» 4-ї дивізії, що підійшли з моря, відступив, зазнавши значних втрат у техніці. Піхота, залишившись без танкової підтримки та будучи атакованою двома батальйонами 505-го парашутного та 8-го піхотного полків, у паніці втекла.
Відразу після приземлення та збору на ходу розрізнені підрозділи 506-го полку силами двох неповних батальйонів здійснили відчайдушну спробу розвідкою боєм захопити місто Сен-Ком-дю-Мон, але, зіткнувшись з організованим опором німців, яких підтримали танки, були зупинені біля Анговіль-о-Плен.
Бої за Карантан та утримання зон висадки
Через 24 години після початку вторгнення на землю Франції лише 2 500 військовослужбовців 101-ї повітрянодесантної дивізії з числа 6 000, що десантувалися уночі 6 червня, були зібрані під контролем дивізійного командування. Дивізія в цей час силами 501-го полку поступово здійснила оточення міста Сен-Ком-дю-Мон, відбила контратаку 6-го німецького парашутного полку і поступово зміцнила свої позиції на захоплених рубежах.
9 червня дивізія отримала наказ командира VII корпусу на початок операції із захвату Карантана. 11 числа 502-й полк при підтримці 327-го планерного полку атакував місто, через добу завзятих боїв командування дивізії на допомогу виставило 506-й полк, який прорвав оборону німецьких військ та увірвався до Карантана.
Зранку 13 червня війська Вермахту при підтримці танків, штурмових гармат 37-го танкового полку СС 17-ї танкової дивізії СС, а також 3-го батальйону десантників 6-го парашутного полку контратакували з південно-західного напрямку підрозділи 101-ї дивізії в місті. Американці вимушені були відступити на лівому фланзі, тоді союзники кинули в бій свіжу 2-гу бронетанкову дивізію для відбиття контратаки німців.
15 червня 101-ша дивізія була передана до складу VIII американського корпусу, який закінчив передислокацію на землю Франції, та знаходилася на півострові до моменту свого повернення на Британські острови на доукомплектування.
82-га дивізія, зібравши лише 2 000 воїнів до кінця «Дня Д», зосереджувала свої головні сили біля Сент-Мер-Егліз, у той час як більшість військ вела важкі бої з перемінним успіхом із переважаючими військами противника. Дивізія, продовжуючи виконання бойового завдання, не зупиняла свої завзяті спроби захопити ключові мости через річку Мердере до 8 червня. Силами 325-го планерного полку при підтримці легких танків та САУ, американцям вдалося з'єднатися з розрізненими підрозділами 507-го полку, що вели бої в оточенні західніше Мердере до Шеф-дю-Пон включно. 10 червня 505-ту полку вдалося рішучою атакою у взаємодії з передовими підрозділами 4-ї піхотної дивізії захопити залізничну станцію Монтебур південно-західніше міста. 508-й полк водночас атакував важливий міст біля Безвіль-ла-Бастій та 12 червня оволодів населеним пунктом, добою пізніше захопив Бот. 14 червня 1944 підрозділи 101-ї дивізії з'єдналися з військами 508-го полку на всій захопленій площі.
325-й та 505-й полки, минаючи Пон-Лаббе, що був захоплений 90-ю піхотною дивізією (за планом — об'єкт захвату 82-ї дивізії), та просуваючись у західному напрямку, атакували й захопили місто Сен-Совер-ле-Віконт 16 червня. 507-й полк, діючи у південному напрямку, оволодів мостом через Дув південніше Пон-Лаббе.
19 червня 82-га дивізія, вслід за 101-ю, перейшла під командування VIII американського корпусу. Дивізія продовжувала виконання бойових завдань, діючи на напрямку Ла-Е-дю-Пюї, та після довготривалих боїв із перемінним успіхом 3 липня під проливним дощем оволоділа ключовою висотою на підступах до міста — висотою 122 (Монт-Кастр). На зміну десантникам прийшли частини 90-ї піхотної дивізії, а 82-га була виведена в резерв та згодом передислокована до Англії.
У ході запеклих боїв десантники змогли утримати свої позиції та найголовніше: забезпечити нарощування сил на плацдармах, завдяки чому союзники на той час мали на узбережжі 16 піхотних і 3 бронетанкових дивізії — всього 326 517 чоловіків, 54 186 бойових і транспортних машин і 104 428 т військового спорядження
Британці на лівому фланзі
6-та повітрянодесантна дивізія продовжувала втримувати плацдарм і після того, як вона з'єдналася з військами, що висадилися морем. Тепер десантники стали виконувати роль звичайної піхоти. Між 7 і 10 червня дивізії довелося відбити кілька німецьких атак. При цьому 9-й батальйон, який зазнав найбільших утрат під час штурму Мелвільської батареї, потрапив під особливо важке бомбардування. На його ділянці оборони німці, не зупиняючись, провели велику кількість контратак.
11 червня було ухвалене рішення про розширення плацдарму східніше від річки Орн, і 6-та повітрянодесантна дивізія, посилена 1-м батальйоном 5-го Королівського Шотландського полку («Чорна варта»), перейшла в наступ на Бревіль, але зустріла запеклий опір: атака була відбита з великими втратами для британських військ. Наступного дня по всьому фронту 3-ї парашутної бригади були проведені потужний артилерійський обстріл й танкова атака противника, при чому німці знову сконцентрували свої зусилля на позиціях, що утримував 9-й парашутний батальйон. Командир бригади, зібравши парашутистів 1-го канадського парашутного батальйону, організував контратаку, що змусила німців відступити.
Із того моменту й до середини серпня дивізія залишалася на захоплених позиціях, утримуючи лівий фланг плацдарму союзників. 7 серпня дивізія отримала наказ підготуватися до наступу, і в ніч на 17 серпня війська дивізії почали просуватися вперед, долаючи сильний німецький опір. Просування завершилося 26 серпня, коли дивізія досягла своєї цілі — дійшла до дельти Сени.
За дев'ять днів боїв солдати пройшли 72 км, оволоділи територією площею близько 1000 км² і захопили в полон понад 1 000 німецьких солдатів. Усе це було досягнуто попри те, що, за словами Гейла, його піхотні з'єднання «були неадекватно екіпіровані для швидкого переслідування».
27 серпня дивізія була нарешті відведена з лінії фронту, а на початку вересня вона повернулася до Англії.
Підсумки операції
Загальний висновок
Незважаючи на великі труднощі, з якими зіткнулися союзники на першому етапі операції: розсіяння парашутистів і складний рельєф місцевості (це в якійсь мірі порушило намічені плани), доволі серйозні протидесантні приготування німців, десантники, застосовуючи партизанську тактику, успішно атакували противника і відрізали німецькі війська, що оборонялися, на узбережжі від їх командування, яке до 12 годин дня не могло отримати зрозумілу інформацію про початок висадки союзників на цій ділянці. 101-ша американська дивізія опинилася в кращих умовах й змогла виконати головне — захопити виходи з плацдармів. Менш результативна 82-га дивізія однак зв'язала своїми діями противника.
Німецькі підкріплення не змогли підійти близько до місця висадки американців. В цілому операція пройшла успішно і з набагато меншими втратами, ніж передбачав Т.Лі-Меллорі. Спочатку здавалося, що парашутисти зазнали дуже великих втрат. Вранці після викидання до 85 відсотків парашутистів вважалося зниклими безвісти. До вечора майже половина десантників вже діяла в своїх підрозділах, а багато, що вважалися безвісти зниклими, блукали протягом декількох днів і потім знаходили свої частини. Через три місяці, коли підводилися підсумки операції, було встановлено, що в день висадки втрати десанту склали лише 10 %, включаючи вбитих, зниклих безвісти і таких, що виявилися в полоні у німців. Втрати, безумовно, були чималі, але вони передбачалися ще більшими.
Відразу після закінчення операції, серед багатьох військових виникло риторичне питання, — чи коштувала такого числа жертв висадка повітряного десанту тим цілям, яких вони врешті-решт досягли? На думку більшості експертів, на це питання найкраще відповідає результат висадки морського десанту на два плацдарми — «Юта» та «Омаха».
Німецьким військам, що діяли в районі висадки десанту на плацдарм «Омаха» ніхто, по суті, не заважав. Командування сміливо маневрувало своїми силами та засобами, і на кінець Дня «Д» американці, втративши 2 374 військових вбитими, пораненими та зниклими безвісти, змогли захопити лише крихітну смужку поздовж узбережжя. Бредлі навіть постав перед питанням щодо скасування десанту на цієї ділянці.
Водночас, дії десантників у тиловій смузі позаду плацдарму «Юта», приводили німців у нервовий стан. Вимушене відривати значну кількість своїх військ, призначених для відбиття вторгнення з моря, на боротьбу з десантниками, командування Вермахту до того ж повністю втратило ініціативу на цьому напрямку, не маючи можливостей цілеспрямовано зосередитися на контратаці морського десанту.
Так, за свідченнями німецького оберст-лейтенанта Гюнтера Кіля, який потрапив у полон вже в ході битви за Шербур:
«кожного разу, коли ми збиралися зосередитися позаду плацдарму «Юта», ми вступали у сутички з американськими десантниками.»
Оригінальний текст (англ.)«each time we tried to assemble behind Utah Beach on D-Day, we were disrupted by bands of American paratroopers.»
Як наслідок, втрати американців в районі висадки «Юта» склали лише 197 чоловіків.
Усі цілі, визначені 6-й британській повітрянодесантній дивізії, були досягнуті практично без збоїв, що могли вплинути на кінцевий результат вторгнення. «Тонга» виявилася успішною десантною операцією: завдання були виконані, незважаючи на чисельні проблеми, пов'язані з несприятливими погодними умовами й навігаційними помилками пілотів, що спричинили розкидання парашутистів на величезному просторі. З іншого боку, це явище деякою мірою зіграло союзникам на руку: через те, що війська виявилися настільки розкиданими, німецькі війська, що оборонялися, не змогли точно визначити місце та масштаб висадки повітряного десанту британців. Але, це також було притаманно для всієї операції в цілому.
Наступного дня після висадки маршал Т.Лі-Меллорі у своєму звіті Ейзенхауеру писав, що інколи важко визнати свою помилку, але він радий, що його сумніви відносно можливості викидання десанту не підтвердилися. Він високо оцінював прозорливість Ейзенхауера і вибачався за те, що своїми сумнівами заподіяв йому зайве занепокоєння.
Втрати особового складу
У День «Д» серед особового складу десанту за даними на серпень 1944 було встановлено втрату 1 240 військовослужбовців 101-ї дивізії (182 — вбитих, 557 — поранених, 501 — зниклих безвісти) та 1 259 — 82-ї (156 — вбитих, 347 — поранених, 756 — зниклих безвісти).
За станом на 30 червня втрати складали: 4 670 військовослужбовців 101-ї дивізії (546 — вбитих, 2 217 — поранених, 1 907 — зниклих безвісти) та 4 480 — 82-ї (457 — вбитих, 1 440 — поранених, 2 583 — зниклих безвісти).
У цілому за час операції, до моменту виведення з бою, американці втратили: зі складу майже 12 000 парашутистів, що десантувалися або приєдналися пізніше до 82-ї дивізії, 5 245 чоловіків було вбито, поранено, зникло безвісти або потрапило в полон. З числа майже 13 000 101-ї — 4 670 військових увійшли до офіційних втрат.
Британські втрати на першому етапі, коли дивізія діяла майже самостійно, між 5 червня та 7 червня, загалом склали 800 чоловіків, при тому, що всього на той момент у ній було 8 500 чоловіків. В цілому за операцію, до моменту виведення десантників в тилову зону наприкінці серпня, дивізіонні втрати склали 4 457 чоловіків: серед них 821 загиблий, 2 709 поранених і 927 зниклих безвісти.
Німецькі втрати налічували за приблизними даними за весь період боїв 21 300 чоловіків. З яких лише 6-й парашутний полк втратив 3 000 до кінця липня. Втрати за дивізіями (проти всіх союзних військ, не лише десантників) складали:
- 91-ша авіапольова дивізія: 2 212 (12 червня), 5 000 (23 липня);
- 243-тя піхотна дивізія: 8 189 (11 липня);
- 709-та піхотна дивізія: 4 000 (16 червня);
- 17-та танкова дивізія СС: 1 096 (30 червня).
Втрати авіації
47 літаків типу С-47 було знищено за 2 доби в ході проведення повітрянодесантної операції; в більшості випадків екіпажі вцілили та змогли повернутися до своїх. 21 літак був втрачений в ході парашутного десантування 6 червня, 7 — під час доставляння планерів та 14 — у ході постачання вантажів та запасів. З 517 планерів, 222 були Horsa, переважна більшість з яких була або зруйнована в ході посадки або знищена вогнем німців після приземлення. Хоча більшість з 295 планерів Waco CG-4 постраждала не так суттєво, як Horsa, через погані умови на місцях приземлення для їх евакуації, 97 % планерів було вирішити залишити на полях.
Основними причинами провалу етапу десантування стало:
- наявність загуслого туману над багатьма районами викидання десанту;
- дотримання режиму радіомовчання після початку операції призвело до того, що льотчики не знали про погіршення погодних умов над Нормандією та наявність щільного шару хмар, який простягався на 35 км над західною частиною півострову;
- відсутність на 60 % літаків належного навігаційного обладнання, після розпаду формувань на бойові групи для десантування під зенітним вогнем противника призвело до втрати правильного курсу та, як наслідок, до розсіювання десанту поза межами визначених зон десантування;
- практично нульові результати роботи патфайндерів через слабку потужність радіомаяків та інші фактори, що вплинули на виконання завдання ними, як наслідок — літаки десантували особовий склад без прив'язки до орієнтирів та сигнальних засобів;
- інтенсивний зенітний вогонь наземних засобів ППО, через що льотчики були вимушені збільшити швидкість (180 км/год) та висоту (200 м) десантування парашутистів;
- багато екіпажів минули визначені зони висадки та десантували десант абиде. Так, у американців, з 20 серій викидання в двох місіях, лише 6 потрапили у визначені райони і десантували прицільно.
Але, незважаючи на кумулятивний ефект усіх цих факторів, головним чинником, який вплинув на кінцевий результат висадки, стало рішення провести десантування в нічний час. Наочно це було продемонстровано в той же день, коли засвітло командування продовжило десантування, й десант опинився на землі з високою ступеню точності, незважаючи на завзяту протидію з боку противника. Після Нормандії американці та британці ніколи більше протягом Другої світової війни не організовували десант у нічний час, і, до речі, в післявоєнний час усі головні операції проводилися вдень.
Післямова
У післявоєнний час серед багатьох військових істориків виникли суперечності з приводу того, яким чином повітрянодесантна операція вплинула на загальний хід вторгнення, чому, незважаючи на тривалий час підготовки та тренувань, десант зазнав таких величезних втрат ще при приземленні, й взагалі про доцільність проведення Нормандської повітрянодесантної операції.
До речі, дехто з авторів книг про ті часи, звинувачував льотчиків військово-транспортної авіації у непрофесіоналізмі, боягузтві та врешті-решт у провалі першого етапу операції — десантування. Навіть генерал Омар Бредлі у своїх спогадах звинуватив погіршені погодні умови, але зробив наголос на «недосвідченості та неспокої пілотів» під час викидання. Ветерани обох американських дивізій відверто висловлювали своє незадоволення результатами роботи екіпажів ВТА. Однак, командування 82-ї та 101-ї дивізій одностайно подякувало авіацію за їхню мужність та витримку. Також, один із найвідоміших ветеранів «Клекочучих орлів» капітан Френк Лілліман, який командував патфайдерами першої хвилі та першим приземлився на землю Франції, мав такий самий погляд.
Заступник командира 82-ї дивізії, генерал Дж. Гейвін стверджував:
«успішне виконання парашутно-десантними полками своїх завдань залежить від сумлінного та кваліфікованого виконання пілотами та членами екіпажів своїх обов'язків. Я разом з іншими десантниками цілком впевнений, що через значні втрати, яких зазнали льотчики під час виконання задач із доставки десанту та труднощі, які виникли через туман, не змогли вплинути на те, що авіація зробила все можливе для того, щоби десант був висаджений точно й у визначений строк. І в більшості випадків це увінчалося успіхом.»
Оригінальний текст (англ.)«"The accomplishments of the parachute regiments are due to the conscientious and efficient tasks of delivery performed by your pilots and crews. I am aware, as we all are, that your wing suffered losses in carrying out its missions and that a very bad fog condition was encountered inside the west coast of the peninsula Yet despite this every effort was made for an exact and precise delivery as planned. In most cases this was successful.""
Автори, що підтримували лінію на захист авіації, доводять у своїх спогадах, що ситуація, яка створилася в повітрі однаково складно вплинула як на пілотів, так й на десантників. Під постійним вогнем зенітних засобів, у тумані, втративши орієнтири, деякі десантники намагалися скинути вантажні парашути та таким чином втрачали час й були вимушені залишати борт літаків значно пізніше. Дехто не зміг (із різних причин) стрибнути вночі на палаючу землю. За офіційними даними, 9 людей відмовилися стрибати, ще 35 повернулися непошкодженими назад — до Англії. Після приземлення, ошалілі від становища, в якому вони опинилися, багато парашутистів ховалися по канавах, кущах та чагарниках; ветеранам довелося буквально стусанами вводити їх до строю.
Ситуація, яка коїлася в повітрі та на землі, доволі правдоподібно продемонстрована у військово-історичному серіалі Стівена Спілберга та Тома Хенкса за романом Стівена Емброуза «Брати по зброї». По ходу фільму глядач може зі значним рівнем достовірності вникнути в реалії бойового становища та в цілому оцінити, в яких умовах довелося воювати десантникам.
Див. також
Примітки
- Виноски
- У складі 6-ї повітрянодесантної дивізії Великої Британії в операції брав участь 1-й канадський парашутний батальйон
- Британський компонент десанту діяв до 27 серпня 1944, прикриваючи лівий фланг військ, що наступали
- Американських: 2 парашутних та 6 посадкових; британських: 1 парашутна та 2 посадкові
- За даними генерал-лейтенанта Дж. Фланагана: 6 638 десантників на 490 літаках. Flanagan Jr. р.179
- За даними генерал-лейтенанта Дж.Фланагана: 6 418 десантників на 378 літаках. Flanagan Jr. р.179
- Примітки
- . Архів оригіналу за 29 травня 2007. Процитовано 13 лютого 2011.
- Lt.Gen.Edward M. Flanagan Jr., USA (Ret) A Combat History of American Airborne Forces (англ.)
- Flanagan Jr. р.168-169
- The Parachute Regiment. . Ministry of Defense. Архів оригіналу за 11 червня 2009.
- . D-Day: Etats des Lieux. Архів оригіналу за 17 липня 2009.
- Warren, Airborne Operations, 2
- Flanagan Jr. р.170
- Harclerode, Peter (2002). Go To It! The Illustrated History of the 6th Airborne Division. Caxton Editions. ISBN .
- Buckingham, William F. (2005). D-Day The First 72 Hours. Tempus Publishing. ISBN .
- Flanagan Jr. р.161-162
- Warren, Airborne Operations, 1-3.
- Flanagan Jr. р.164-165
- Flanagan Jr. р.165
- Harclerode, p. 307
- Warren, Airborne Operations, 3
- Flanagan Jr. р.159-160
- Flanagan Jr. р.163
- Flanagan Jr. р.176-177
- Warren, Airborne Operations, 1-3
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 27 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2009. Процитовано 24 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 3 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2011. Процитовано 13 лютого 2011.
- Martin Wolfe, Green Light! A Troop Carrier Squadron's War from Normandy to the Rhine (1993). Center for Air Force History. , 136.
- Flanagan Jr. р.166-167
- Gordon, p.269
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
- OKW/WFSt, KTB Ausarbeitung, Die OKW Kriegsschauplaetze im Rahmen der Gesamtkriegsfuehrung 1.I.-31.III.44.
- OKW Kriegsschauplaetze. Ch. VI, n. 115. Cf, Fuehrer Directive No. 51, 3 Nov 43.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2011. Процитовано 27 лютого 2011.
- Karteiblatt, 243d Infantry Division. OKH/Org.Abt., Karteiblaetter 1943—1945.
- Hoffmann Report. Seventh Army, KTB Anlagen 1.I.-30.VI.44.
- Gordon, p.258
- Gordon, p.260
- Seventh Army, KTB 1.I.-30.VI.44, 6, 7, 9, 12 May 44; Seventh Army, Trans.0., KTB 1.I.-30.VI.44, 8 May 44, and Anlage 15
- Gordon, p.263
- Von Rohden from Lagekarten, Third Air Force, in Von Rohden Collection; Beurteilung des Krieges, 14 Aug 44. Cf. German Air Force Order of Battle charts, 31 May and 10 June 1944, prepared by the Air Historical Branch of the Air Ministry, London
- Gordon, p.266
- Flanagan Jr. р.180
- . Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 23 лютого 2011.
- Warren, Airborne Operations, 54
- Flanagan Jr. р.192
- Warren, Airborne Operations, 55
- Wolfe, Green Light!, 119.
- Warren, Airborne Operations, 50-51
- Buckingham, p. 120
- Buckingham, p. 120—121
- Buckingham, p. 121
- Buckingham, p. 122
- Buckingham, p. 129
- Buckingham, p. 125
- Otway, p. 178
- Buckingham, p. 143
- Harclerode, p. 318
- Harclerode, p. 319
- Buckingham, p. 128
- Harclerode, p. 321
- Otway, p. 181
- Harclerode, pp. 324—325
- Harclerode, p. 315
- Harclerode, p. 327
- Warren, Airborne Operations, 61-65
- Flanagan Jr. р.187
- Warren, Airborne Operations, 65-69
- Flanagan Jr. р.196-197
- Warren, Airborne Operations, 69-72
- Flanagan Jr. р.197
- Warren, Airborne Operations, 78
- Ambrose, D-Day, pg. 116
- . St-Lô. United States Army Center of Military History. CMH Pub 100-13. Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 4. July 2007.
- Вторая мировая война 1939—1945 гг. Военно-исторический очерк, стр. 648.
- Harclerode, pp. 328—330
- Harclerode, pp. 330—331
- Otway, p. 185
- Harclerode, p. 334
- Gale, p.126.
- Otway, p. 191
- Flanagan Jr. р.201
- Flanagan Jr. р.200-201
- Harrison, Gordan A. (2002) [1951]. . Cross Channel Attack. The United States Army in World War II. United States Army Center of Military History. CMH Pub 7-4. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 26. June 2007., Note 34 for 101st, note 55 for 82nd.
- . Utah to Cherbourg. United States Army Center of Military History. CMH Pub 100-12. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 26. June 2007..
- Flanagan Jr. р.203
- Harclerode, p. 363
- compiled at German Order of Battle Normandy [ 29 травня 2007 у Wayback Machine.]
- Warren, Airborne Operations, 53
- Wolfe, Green Light!, 334. Blair also imputed that glider pilots were cowards in general.
- An open letter to the airborne community. War Chonicles.com. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 26 червня 2007.
- Why Does the NYT Continue to Cite Historian S.L.A. Marshall After the Paper Discredited Him in a Front-Page Story Years Ago?. History News Network George Mason University. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 26. June 2007.
- Stephen E. Ambrose World War II Sins. B-26 Marauder Historical Society. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 26 червня 2007.
- Wolfe, Green Light, 118, quoting from Four Stars of Hell.
- Warren, Airborne Operations, 41
- Warren, Airborne Operations, 41, 43, 45.
- Wolfe, Green Light!, 117.
Джерела
- І. І. Дерейко. Нормандська десантна операція 1944 [ 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 491. — .
- Lt.Gen.Edward M. Flanagan Jr., USA (Ret). A Combat History of American Airborne Forces. — New York : Ballantine Books, 2003. — С. 159-204. — . (англ.)
- Dr. Warren, John C. Airborne Operations in World War II, European Theater. — AIR UNIV MAXWELL AFB AL RESEARCH STUDIES INST, 1956. — 247 с. (англ.)
- Gordon A. Harrison. CROSS-CHANNEL ATTACK. — Washington, DC : CENTER OF MILITARY HISTORY UNITED STATES ARMY, 2002. — 488 с. — (UNITED STATES ARMY IN WORLD WAR II) — ISBN 51-61669. (англ.)
- UTAH BEACH TO CHERBOURG (6 June-27 June 1944). — Washington, DC : CENTER OF MILITARY HISTORY UNITED STATES ARMY, 1990. — 204 с. — (UNITED STATES ARMY IN WORLD WAR II) (англ.)
- U.S. Airborne in Cotentin Peninsula [ 27 вересня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- British Airborne East of river Orne [ 11 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Airborne Troops in Normandy Maps [ 7 квітня 2011 у Wayback Machine.] — карти повітряно-десантної операції
Посилання
- GAVIN'S PARATROOPERS: THE TYPE OF MEN [ 20 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- The Paras [ 2 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Airborne warfare [ 6 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- The 82nd Airborne during World War II [ 27 липня 2009 у Wayback Machine.]
- 6 June 1944 : a particular day [ 12 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- British Airborne East of river Orne [ 17 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- THE NORMANDY LANDINGS [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Фотографии в категории «Воздушная десантная операция» [ 16 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Карта бойових дій американського десанту 6-8 червня 1944 [ 30 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Література
- Edwin P. Hoyt. Airborne. The History of American Parachute Forces. — New York : A Scarborough Book, 1983. — . (англ.)
- Blair, Jr, Clay. Ridgway's Paratroopers: The American Airborne in WW II. — New York : Doubleday, 1985. — 588 с. — . (англ.)
- D'Este, Carlo. Decision in Normandy. — Konecky & Konecky Military Books, 2000. — 560 с. — . (англ.)
- Hastings Max. Overlord: D-Day and the Battle for Normandy. — Simon and Shuster(JUV), 1985. — 396 с. — . (англ.)
- Ненахов Ю.Ю. Воздушно-десантные войска во второй мировой войне. — М. : Литература, 1998. — С. 209-218. — (Энциклопедия военного искусства) — .(рос.)
Відео
- D-Day Minus One (1945)(англ.)
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Norma ndska povi tryanodesa ntna opera ciya vijskova operaciya amerikanskih i britanskih povitryanodesantnih vijsk provedena protyagom 6 chervnya 13 lipnya 1944 roku na teritoriyi okupovanoyi nimcyami Franciyi Skladova visadki vijsk soyuznikiv u Normandiyi Odna z najmasshtabnishih povitryanodesantnih operacij v istoriyi zbrojnih sil Velikoyi Britaniyi ta SShA Normandska povitryanodesantna operaciya American airborne landings in Normandy Operation TongaNormandska operaciya Operaciya Overlord Pidrozdil patfajnderiv pered pochatkom operaciyi Neptun Cherven 1944 Pidrozdil patfajnderiv pered pochatkom operaciyi Neptun Cherven 1944Data 6 chervnya 13 lipnya 1944Misce pivostriv Kotanten i Kalvados Normandiya FranciyaRezultat u cilomu uspih operaciyi soyuznikiv spriyannya morskomu desantu u visadciStoroniSShA Velika Britaniya Kanada Tretij RejhKomanduvachigeneral major M Tejlor general major M Ridzhvej general major R Gejl general artileriyi E Marks general lejtenant V FallejVijskovi formuvannyaBritanska armiya 6 ta pdd Korolivski PS Armiya SShA 82 ga pdd 101 sha pdd PS armiyi SShA Heer 243 tya pd 709 ta pd 716 ta pd 91 sha avpd 752 j oppVijskovi siliponad 13 100 o s SShA ta 8 500 o s Velika Britaniya povitryanij desant 3 937 planernij desant 5 700 lotnij sklad 36 600 o s 7 ma armiya 17 300 o s Rezerv OKV Vtrati1 003 zaginulo 2 657 poraneni 4 490 znikli bezvisti PDV SShA 800 zaginulo ta poraneni PDV Britaniyi 21 300 zaginulo poraneni ta znikli bezvisti ne lishe v boyah iz desantnikami Kerivnictvo operaciyeyu Overlord Zliva napravo Komanduvach 1 yi amerikanskoyi armiyi general lejtenant O Bredli komanduvach VMS sil vtorgnennya admiral Korolivskogo VMF Velikoyi Britaniyi B Ramsej zastupnik Verhovnogo golovnokomanduvacha Soyuznih ekspedicijnih sil v Yevropi marshal Korolivskih povitryanih sil A Tedder Verhovnij golovnokomanduvach Soyuznih ekspedicijnih sil u Yevropi general D Ejzenhauer komanduvach 21 yi grupi armij feldmarshal B Montgomeri komanduvach VPS sil vtorgnennya golovnij marshal PS T Li Mellori nachalnik shtabu Soyuznih ekspedicijnih sil v Yevropi general lejtenant V Smit Golovnim zavdannyam operaciyi bulo spriyannya vtorgnennyu osnovnih sil morskogo desantu na flangah zoni visadki Amerikanskij komponent povitryanogo desantu diyav na pravomu flanzi v rajoni placdarmu Yuta u toj chas yak britanskij desant diyav livoruch u rajoni placdarmu Sord 13 100 amerikanskih desantnikiv ta 8 500 britanskih parashutistiv zdijsnili desantuvannya unochi Dnya D Zgodom soyuzniki perekinuli she 3 937 desantnikiv zi skladu planernih chastin Zagalom povitryanodesantnimi vijskami soyuznikiv bulo provedeno 3 parashutnih ta 8 posadkovih misij Nevdachi na pershomu etapi desantuvannya vijsk u nichnij chas prizveli do rozkidannya parashutistiv na velicheznij ploshi ta chastkovoyi vtrati efektu raptovosti pid chas zahvatu ob yektiv Nimecki vijska ne zmogli svoyechasno vidreaguvati na promahi soyuznikiv pid chas visadki shobi znishiti desant Pidrozdili Vermahtu trimali dosit micnu oboronu na ob yektah zahoplennya viznachenih dlya desantnikiv prote protyagom tizhnya yih bulo postupovo rozgromleno Zastosuvannya povitryanogo desantu pid chas Normandskoyi operaciyi vidigralo znachnu rol u hodi vtorgnennya soyuznikiv do Zahidnoyi Yevropi Planuvannya operaciyiPlanuvannya operaciyi iz zastosuvannyam povitryanogo desantu na teritoriyi Pivnichno Zahidnoyi Franciyi jshlo v konteksti rozrobki strategichnoyi operaciyi Overlord Pislya viznachennya zagalnogo zadumu operaciyi ta miscya vtorgnennya soyuznikiv u Yevropu bulo virisheno poklasti na desant vazhlive zavdannya spriyati uspihu visadki z morya golovnih sil Dlya cogo Verhovne komanduvannya Soyuznih ekspedicijnih sil splanuvalo zastosuvannya povitryanogo desantu silami 3 h povitryanodesantnih divizij na flangah ugrupovan sho vtorgalisya Na amerikanciv pokladalosya zavdannya polegshiti umovi visadki na placdarmi Yuta yakij na pivostrovi Kotanten buv vidokremlenij vid osnovnih soyuznih vijsk dovoli serjoznimi vodnimi pereshkodami Ejzenhauer pisav vihodi z plyazhiv grali strategichnu rol u nashih planah Yaksho protivniku vdastsya utrimati yih nashi vijska potraplyayut u pastku postupovo znishuyutsya artileriyeyu ta inshimi vognevimi zasobami na sho yim nemaye chim vidpovisti Shob zavaditi comu mi virishili visaditi 2 diviziyi amerikanskih desantnikiv u glibini placdarmu z golovnim zavdannyam zahopiti ta utrimati ci vihodi z plyazhiv Dlya britanciv proces planuvannya zoseredivsya navkolo mista Kan volodinnya yakim vidigravalo znachnu rol u podalshih planah prosuvannya soyuznikiv uglib kontinentu Po suti Kan buv klyuchem do prorivu z Normandiyi u shidnomu napryamku Tomu dlya stvorennya vidpovidnih umov shodo opanuvannya cim mistom iz boku britanciv vidilyalasya cila diviziya 6 ta povitryanodesantna pid komanduvannyam general majora Richarda Gejla Hocha vona bula sformovana lishe u kvitni 1943 i she ne brala uchasti v bojovih diyah na neyi bulo pokladeno duzhe vazhlive zavdannya Diyuchi na livomu flanzi v rajoni placdarmu Sord diviziya musila zahopiti ta utrimati mosti na richkah ta kanalah navkolo Kana sho vidigrali vazhlivu rol u majbutnih nastupalnih planah anglo amerikanciv Plan provedennya povitryanodesantnoyi operaciyi na zagalnomu foni vtorgnennya v NormandiyuZvernennya Verhovnogo Golovnokomanduvacha soyuznih vijsk v Yevropi generala D Ejzenhauera do osobovogo skladu soyuznikiv pered pochatkom operaciyi u Normandiyi 5 chervnya 1944 Pered pidgotovkoyu vtorgnennya do Normandiyi sered soyuznikiv vinikli chvari z privodu togo hto bude ocholyuvati hid operaciyi Pislya trivalih debativ virishili sho nezvazhayuchi na vidsutnist dosvidu provedennya operacij takogo planu zagalne kerivnictvo operaciyeyu zdijsnyuvatime britanskij general lejtenant Frederik Brauning Vin buv komanduvachem desantnih vijsk Britaniyi i mav najvishe vijskove zvannya sered desantnikiv Ob yednanij komitet nachalnikiv shtabiv soyuznikiv rozrobiv dekilka variantiv planu operaciyi sho zminyuvalisya protyagom 1943 1944 rokiv Persha versiya planu provedennya operaciyi pid kodovoyu nazvoyu Skajskreper peredbachala uchast v nij mensh nizh dvoh desantnih divizij na okolicyah Kana ta na zahidnomu uzberezhzhi pivostrova Kotanten dlya pidtrimki vtorgnennya do Normandiyi p yati divizij morskogo desantu Pislya cogo proponuvalosya u vzayemodiyi z pihotnimi ta tankovimi vijskami prodovzhiti bojovi diyi v zagalnomu napryamku na pivnichnij zahid na morskij port Sherbur Potim soyuzniki mali namir organizuvati operaciyu z prorivu oboronnih pozicij nimciv u shidnomu napryamku 23 sichnya 1944 komanduvannya soyuznikiv rozglyanulo pershij chornovij variant planu Normandskoyi operaciyi Dlya desantnikiv najbilsh cikavim zalishavsya rozdil planu operaciyi v chastini sho stosuvavsya uchasti povitryanogo desantu Nespodivano v sut spravi vtrutivsya nachalnik shtabu Armiyi SShA general armiyi Dzhordzh Marshall U listi yakogo vin nadislav generalovi Ejzenhaueru Marshall nastijlivo napolyagav na provedenni povitryanodesantnoyi operaciyi silami usih 3 h divizij poblizu Parizha obgruntovuyuchi ce tim sho vtorgnennya morskogo desantu projde duzhe shvidko i shob ne gayati chasu obidva desanti morskij ta povitryanij diyuchi nazustrich odin odnomu zmozhut zvilniti cyu chastinu Franciyi duzhe shvidko Verhovnomu golovnokomanduvachu soyuznikiv dovelosya doklasti maksimum diplomatichnih zusil shob perekonati svogo kerivnika v tomu sho zastosuvannya povitryanogo desantu vidigraye bilsh znachnu ta mensh rizikovanu rol yaksho jogo provesti bezposeredno v tilovij smuzi protivnika spriyayuchi tim samim uspihu vtorgnennya armiyi z morya Takozh vin argumentuvav tim sho yaksho vtorgnennya v Normandiyu pide ne za planom na takij vidstani vid golovnih sil desantniki 100 budut blokovani ta rozgromleni v licheni godini i komanduvannya soyuznikiv nichim ne zmozhe comu zavaditi Vreshti resht nachalnik shtabu armiyi pogodivsya z visnovkami Ejzenhauera Komandir 6 yi britanskoyi povitryanodesantnoyi diviziyi general major Richard Gejl vistupaye pered komandirami pidrozdiliv 5 chervnya 1944 rokuMaket vinishuvacha Korolivskih VPS na hibnomu aerodromi U lyutomu sered kerivnictva operaciyeyu Overlord znovu nabuli gostroti debati z privodu koncepciyi zastosuvannya desantu v hodi operaciyi Dehto napolyagav na tomu sho desantniki povinni yak i ranishe stvoryuyuchi neveliki zagoni silami do vzvodu diyati malimi grupami ta dratuvati cim komanduvannya Vermahtu Osoblivo gostro ce pitannya postalo pered britanskim komanduvannyam dlya yakogo ce buv pershij praktichnij dosvid pidgotovki ta provedennya desantuvannya ciloyi diviziyi Deyaki kerivniki vidverto proponuvali obmezhitisya zastosuvannyam malih sil 17 lyutogo 1944 do shtabu 6 yi diviziyi pribuv komanduvach povitryanodesantnih vijsk Velikoyi Britaniyi general major Frederik Brauning yakij stislo viznachiv poperednye zavdannya komandirovi diviziyi naciliv jogo na te sho do provedennya operaciyi Tonga bude zaluchena odna parashutna brigada sho mala cil zahopiti mosti cherez Kanskij kanal ta richku Orn Piznishe yiyi diyi budut pidtrimani protitankovoyu batareyeyu yaka pribude na posilennya vzhe pislya visadki morskogo desantu iz 3 tyu pihotnoyu diviziyeyu General Gejl kategorichno ne pogodivsya z takim planom motivuyuchi ce tim sho sil dlya vikonannya takogo zavdannya zamalo bilsh togo zriv ciyeyi zadachi mozhe serjozno vplinuti v cilomu na ves hid operaciyi Neptun Pislya obgovorennya Brauning pogodivsya z takimi argumentami ta viddav nakaz na pidgotovku do vikoristannya vsiyeyi diviziyi Bilsh togo komanduvach vijskovo povitryanih sil vtorgnennya britanskij golovnij marshal T Li Mellori vperto vidstoyuvav ideyu sho zastosuvannya povitryanogo desantu na ukriplennyah Atlantichnogo Valu ce zlochin armiya vtratit chudovi diviziyi navit ne vstignuvshi yih zastosuvati v boyu Vin stverdzhuvav sho duzhe skladni topografichni umovi rajoniv prizemlennya v poyednanni iz zapeklim oporom nimciv sprichinyat kolosalnih vtrat desantu do 70 u planerah ta do 50 sered parashutistiv she do togo yak voni torknutsya zemli Li Mellori navit 30 travnya za tizhden do operaciyi koli desant virushiv na svoyi aerodromi zlotu telefonuvav Ejzenhaueru ta namagavsya perekonati jogo ne robiti cogo Odnak komanduvannya desantnih vijsk soyuznikiv proanalizuvavshi taktiku dij povitryanogo desantu na dosvidi operacij na Siciliyu ta Salerno kardinalno zminilo konceptualnij pidhid do zastosuvannya vijsk i zahishalo jogo pered svoyimi kerivnikami Yaksho ranishe desant buv navchenij odrazu pislya prizemlennya nevelichkimi grupami vstupati v bij nezvazhayuchi na kilkisnu ta yakisnu perevagu voroga stvoryuyuchi tim samim sucilnij front borotbi v tilu protivnika to zaraz vid cogo dovelosya vidmovitisya Bulo zaproponovano takij harakter dij desantniki vsilyako uhilyayuchis vid zitknennya z protivnikom visuvayutsya yakomoga shvidshe do ob yektiv zahvatu de zoseredzhuyutsya utochnyuyut zavdannya na miscevosti i perehodyat u nastup vikoristovuyuchi raptovist napadu Yak piznishe pisav general Dzh Gejvin rezultatami Normandskoyi operaciyi ce bulo dovedeno yak najbilsh efektivne ta realistichne vikonannya zavdannya Pri rozglyadi sposobiv desantuvannya komanduvach armiyi general O Bredli napolyagav takozh na tomu sho potribno zabezpechiti maksimalnu koncentraciyu desantnih vijsk u viznachenih rajonah i tomu pidtrimuvav ideyu visaditi posadochnim sposobom tobto planerami shonajmenshe 75 desantu Komandir 82 yi diviziyi general major M Ridzhvej takozh vistupiv na pidtrimku ideyi masshtabnogo zastosuvannya planeriv motivuyuchi ce tim sho povitryanij desant z ob yektivnih prichin ne mozhe otrimati nadijnu vognevu pidtrimku z boku vijskovo morskih sil a takozh osnovnih sil morskogo desantu sho visadivsya a inshim sposobom artileriyu na pole boyu dostaviti nemozhlivo Planuvannya operaciyi z akcentom na zastosuvannya v osnovnomu posadochnogo desantu vidbuvalosya do 18 kvitnya koli pislya pershogo zh masshtabnogo trenuvannya iz zastosuvannyam planeriv navchannya zakinchilisya iz velicheznimi vtratami polomkami ta navit katastrofami planeriv Uzhe 28 kvitnya do planu operaciyi buli vneseni zmini operaciya rozpochinayetsya v nichnij chas iz visadki parashutnogo desantu vden za nim idut planerni pidrozdili Paralelno z pidgotovkoyu vtorgnennya anglo amerikanci pridilyali bagato uvagi rozrobci ta vtilennyu v zhittya odnogo z najvazhlivishih atributiv planuvannya vijskovoyi operaciyi provedennya zahodiv shodo vvedennya protivnika v omanu stosovno svoyih realnih planiv Osnovni zusillya dezinformuvannya buli spryamovani na stvorenni vpevnenosti sered komanduvannya Vermahtu sho vtorgnennya vidbudetsya cherez Pa de Kale i sho povitryanij desant bude visadzhuvatisya same tut Soyuzniki rozgornuli intensivnu robotu Bula stvorena fiktivna 1 sha grupa armij pid komanduvannyam generala Dzh Pattona yakij buv duzhe dobre znajomij nimeckomu generalitetu za poperednimi zustrichami na bojovishah Pivnichnoyi Afriki ta Italiyi Povitrya nasichuvalos robotoyu radiozasobiv stvoryuyuchi atmosferu intensivnogo radioobminu mizh shtabami ta chastinami soyuznikiv sho gotuyutsya do vtorgnennya Armada fiktivnih suden ta bojovih korabliv zapovnyuvala estuarij Temzi ta priberezhni anglijski porti Na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Angliyi u Kenti bulo zvedeno bagato psevdoaerodromiv na yakih bazuvalisya maketi transportnih litakiv Kilka specialno vidilenih eskadrilej postijno barazhuvali v povitri imituyuchi forsovani prigotuvannya desantu ta aviaciyi Nimecki litaki rozvidniki v hodi polotiv mogli naochno vpevnitisya v serjoznosti namiriv yaki pidkriplyuvalisya danimi agenturnoyi rozvidki sho zavalyuvala nimecki shtabi informaciyeyu pro koncentraciyu vijsk na uzberezhzhi Pa de Kale Na Den D priznachenij na 5 chervnya povitryanij desant buv gotovij do vikonannya viznachenih zavdan za priznachennyam i navit palav bazhannyam vstupiti v bij Ale suvori pogodni umovi sho znenacka obrushilisya na Angliyu ta kontinent zmusili Ejzenhauera zminiti datu vtorgnennya ta perenesti yiyi na dobu Koli vin zapitav svoyih zastupnikiv dumki rozdililisya T Li Mellori yak zavzhdi buv proti vin proponuvav perenesti operaciyu na 19 chervnya A Tedder vislovivsya sho ce dobrij shans A feldmarshal Montgomeri koli jogo zapitav Verhovnij Komanduvach Ti bachish bud yaku prichinu ne zrobiti cogo u vivtorok toj vidpoviv prosto Ya bi skazav vpered Shtorm na uzberezhzhi NormandiyiRozrobka zamislu povitryanodesantnoyi operaciyi Iz viznachennyam roli povitryanogo desantu u vtorgnenni anglo amerikanci pristupili do rozrobki detalnogo zamislu operaciyi Amerikanci vidrazu vistupili z propoziciyeyu posiliti desant na pravomu flanzi ta desantuvati 2 amerikanski diviziyi Tak komanduvannya 1 yi amerikanskoyi armiyi na choli z general lejtenantom Omarom Bredli zaproponuvalo svij variant visadki 2 h povitryanodesantnih divizij na pivostrovi Kotanten odna pershij eshelon dlya zabezpechennya uspishnoyi visadki morskogo desantu na placdarm Yuta na shidnomu uzberezhzhi pivnichnishe Karantana druga drugij eshelon dlya pereshkodzhennya manevru rezervami protivnika na zahidnomu boci pivostrova v rajoni La E dyu Pyuyi Najbilsh skladna ta nebezpechna zadacha v La E dyu Pyuyi pokladalasya na pidrozdili zagartovanoyi v boyah na Siciliyi ta v Italiyi 82 yi diviziyi pid komanduvannyam general majora Metyu Ridzhveya dopomoga u vtorgnenni lyagala na plechi 101 yi diviziyi general majora Maksvela Tejlora sho vzagali na mala bojovogo dosvidu Plan desantuvannya 101 yi ta 82 yi divizij u hodi operaciyi Neptun Verhovnij golovnokomanduvach soyuznih vijsk v Yevropi general Ejzenhauer vede besidu z desantnikami roti E 502 go parashutno desantnogo polku pered pochatkom operaciyi u Normandiyi 20 30 5 chervnya 1944 Sparzha Rommelya osnovni protidesantni zagorodzhennya nimcivDoroga na Karantan Normandiya Franciya Nimeckij aerofotoznimok Cherez misyaci analizu zboru obrobki ta vivchennya danih rozviduvalnih sluzhb neskinchennih debativ plan operaciyi Overlord ta jogo persha chastina Neptun buli prijnyati Konceptualno plan zastosuvannya vijsk ne zminyuvavsya prote zamisel povitryanodesantnoyi operaciyi zaznav chislennih zmin ta pravok V osnovnomu ce zalezhalo vid nadhodzhennya onovlenih danih rozvidki yaka sposterigala za peredislokaciyeyu nimeckih vijsk na kontinenti Nimecki vijska ne gayuchi chasu zdijsnyuvali masshtabni prigotuvannya uzdovzh usogo Atlantichnogo uzberezhzhya spryamovani na protidiyu mozhlivij visadci povitryanogo desantu Pid chas vivchennya danih aerofotozjomki komanduvannya desantnikiv zvernulo uvagu na suttyevi pereponi sho buli vstanovleni na polyah Franciyi tak zvanu sparzhu Rommelya nim Rommelspargel Rommel nakazav svoyim komandiram bukvalno usiyati polya ta ploshi yaki buli bilsh za vse pridatni dlya visadki vorozhogo desantu cimi inzhenernimi novaciyami Sparzha Rommelya ce vertikalno vstanovleni derev yani stovpi diametrom 15 30 sm ta 1 2 m zavvishki yaki poyednuvalisya mizh soboyu kolyuchim drotom a takozh dodatkovo posilyuvalisya minami pastkami abo zvichajnimi ruchnimi granatami Zitknuvshis z ciyeyu problemoyu soyuznikam dovelosya retelno vivchati rajoni majbutnih bojovih dij ta shukati bilsh mensh pridatni majdanchiki dlya prizemlennya Dodatkovo koli vseredini travnya z rozviduvalnih dzherel nadijshla informaciya sho vijska Vermahtu peredislokuvalisya v rajoni zaplanovanoyi visadki desantu terminovo dovelosya vnositi zmini do zamislu desantuvannya popri te sho 82 ga vzhe majzhe zavershila pidgotovku do dij na cih majdanchikah prizemlennya Spochatku nimci mali lishe 243 yu ta 709 tu pihotni diviziyi v comu rajoni prote shtab otrimav dani sho 91 sha aviapolova diviziya zoseredilasya bezposeredno v centri zaplanovanogo rajonu desantuvannya Karantan Sen Sover le Vikont Valon 82 ga diviziya planuvalasya dlya diyi same v comu rajoni na glibini do 32 km zahidnishe vid placdarmu Yuta i mala zavdannya aktivnimi diyami blokuvati mozhlivi manevri nimeckih vijsk Teper komanduvannya 1 yi amerikanskoyi armiyi zvazhayuchi na znachni sili nimciv u rajoni visadki zaproponuvalo zdijsniti desantuvannya 82 yi diviziyi znachno blizhche do rajoniv desantuvannya 101 yi pdd VII j korpus zhe napolyagav na visadci zahidnishe richki Merdere iz metoyu zahoplennya placdarmiv u rajoni ciyeyi vodnoyi pereshkodi Pislya dovgogo obgovorennya bulo uhvalene solomonove rishennya yake zadovolnyalo vsih osnovni sili 82 yi diviziyi zdijsnyuvali visadku zahidnishe richki Merdere a odin polk shidnishe poblizu zon prizemlennya 101 yi diviziyi Teper yihneyu zadacheyu postalo zahoplennya ta utrimannya vazhlivih ob yektiv po oboh storonah richki Merdere ta v podalshomu prosuvannya v zahidnomu napryamku 101 j ta 6 j diviziyam zavdannya praktichno ne zminili Takim chinom 26 travnya lishe za 10 dib do vtorgnennya buv ostatochno prijnyatij plan provedennya povitryanodesantnoyi operaciyi Paralelno britanci gotuvali svij plan visadki kombinovanogo desantu na livomu flanzi sil vtorgnennya u rajoni mista Kan yakij otrimav nazvu na chest britanskogo protektoratu ostrova Tonga 6 j britanskij povitryanodesantnij diviziyi general majora Richarda Gejla nalezhalo visaditisya i diyati na shidnomu flanzi zoni vtorgnennya Okrim zahistu pravogo flangu vijsk sho mali visadzhuvatisya z morya i zajnyattya strategichno vazhlivih rajoniv na shid vid Kana diviziya mala she tri specifichni zavdannya Po pershe nalezhalo zahopiti neushkodzhenimi i zahishati vid kontratak protivnika dva mosti cherez Kanskij kanal i richku Orn Naperedodni visadki general Gejl znav sho zahoplennya mostiv vidigravatime klyuchovu rol u podalshomu nadhodzhenni rezerviv ta pidkriplenni jogo diviziyi z placdarmu ale vin ne znav sho ci mosti buli nepristosovani dlya tankiv Po druge nalezhalo znishiti dobre ukriplenu mervilsku artilerijsku batareyu shob zapobigti obstrilu vijsk yaki visadzhuvatimutsya na placdarmi Sord Po tretye diviziya povinna bula znishiti dekilka mostiv cherez richku Div I najgolovnishe na vidminu vid zavdan amerikancyam Gejlu nalezhalo perejti v gluhu oboronu ta utrimuvati zahoplenu teritoriyu do pidhodu osnovnih sil za bud yaku cinu Zavdannya desantu 101 sha povitryanodesantna diviziya Golovnimi zavdannyami 101 yi diviziyi buli zahoplennya ta utrimannya 4 h golovnih vihodiv iz morskogo uzberezhzhya sho z yednuvali placdarm Yuta cherez zatopleni dilyanki miscevosti z pivostrovom znishennya beregovoyi artilerijskoyi batareyi v Sen Marten de Varrevil zahoplennya kompleksu budivel u Mezyer sho yak vvazhalosya sluguvav komandnim punktom ta kazarmami artileristiv zahoplennya vazhlivoyi dambi La Barkett na Duvi sho mala strategichne znachennya dlya uspihu operaciyi znishennya mostiv cherez Duv u Sen Kom dyu Mon utrimannya zahoplenoyi dolini v zakruti richki Duv Prinagidno chastinam diviziyi stavilosya zavdannya povsyudno porushuvati sistemu upravlinnya vijskami nimciv vivoditi z ladu elementi infrastrukturi shob uskladniti mozhlivosti protivnika manevruvati rezervami micno zakripitisya na liniyi mizh placdarmom ta Valon zachistiti teritoriyu yaka zahoplena ta v podalshomu z yednatisya z pidrozdilami 82 yi diviziyi 82 ga povitryanodesantna diviziya Bojovimi zavdannyami 82 yi diviziyi bulo zahoplennya ta utrimannya vazhlivih ob yektiv ta rajoniv miscevosti po obidva boki richki Merdere u tomu chisli mista Sent Mer Egliz spriyannya diyam 101 yi diviziyi ta vijskam sho visadilisya z morya nedopushennya prorivu rezerviv protivnika iz zahidnogo ta pivdennogo napryamkiv do placdarmu U podalshomu z yednatisya iz 101 yu diviziyeyu 6 ta povitryanodesantna diviziya Ostatochnim planom operaciyi Tonga diviziyi bulo viznacheno prikrittya shidnogo flangu placdarmu ta zahoplennya j utrimannya 2 h strategichno vazhlivih dlya podalshogo hodu operaciyi mostiv cherez Kanskij kanal ta richku Orn bilya Benuvil ta Ranvil znishennya vognevih pozicij beregovoyi artilerijskoyi batareyi u rajoni Mervilya ta zrujnuvannya nizki mostiv cherez Div yakimi nimci mogli skoristatisya v hodi provedennya kontrudariv po vijskah visadzhenih na uzberezhzhya u rajonah Varavil Robomm Byur Troarn U podalshomu diviziya mala zavdannya vsilyako utrimuvati zahopleni rubezhi ta poziciyi tim samim spriyayuchi uspishnij visadci golovnih sil desantu na placdarm Sord ta yih podalshomu prosuvannyu vglib Franciyi Komanduvach 21 yi grupi armij feldmarshal Montgomeri vidviduye desantnikiv 6 yi diviziyi Berezen 1944 Zavdannya pidrozdiliv 6 yi diviziyi LZ X ta LZ Y Kanskij kanal ta richka Orn peredovij zagin patfajnderiv posilena rota DZ V Varavil 9 j pdb zahoplennya Mervilskoyi batareyi 1 j kanadskij bataljon 2 mosti cherez Divette ta Div DZ K Tuffrevil 8 j pdb znishennya mostiv bilya Troarn ta Byur syur Div DZ N Ranvil 7 j 12 j ta 13 j pdb utrimannya mostiv cherez Kanskij kanal ta richku Orn LZ N Ranvil komanduvannya ta shtab 6 yi diviziyi persha hvilya planernogo desantu LZ W Sent Oben d Arkene 6 ta planerna brigada druga hvilya planernogo desantu operaciya Mallard Planer Airspeed Horsa v polotiVijskovo transportnij litak S 47 pofarbovanij rozpiznavalnimi smugami pered pochatkom visadki desantu Povitryani sili Velikoyi BritaniyiPidgotovka desantu ta VTAPidgotovka vijskovo transportnoyi aviaciyi Bezposeredno dlya pidgotovki ta provedennya povitryanodesantnoyi operaciyi na teritoriyi Franciyi u zhovtni 1943 bulo sformovano 9 te transportne aviacijne komanduvannya 9 yi povitryanoyi armiyi SShA komandnij ta shtabnij sklad yakogo komplektuvavsya z chisla dosvidchenih oficeriv bagato hto z yakih uzhe mav bojovij dosvid zastosuvannya povitryanogo desantu Komandirom z yednannya v lyutomu 1944 buv priznachenij brigadnij general Paul Vilyams yakij bezposeredno keruvav vijskovo transportnoyu aviaciyeyu v hodi provedennya desantnih operacij na Siciliyu ta Salerno Osnovna rol misce provedennya operaciyi ta zavdannya yaki pokladalisya na transportnu aviaciyu ne buli viznacheni do momentu priznachennya v sichni 1944 Verhovnim golovnokomanduvachem ekspedicijnih sil soyuznikiv u Yevropi generala Duajta Ejzenhauera Iz cogo momentu majzhe 13 5 taktichnih aviacijnih grup Spoluchenih Shtativ bulo peredislokovano na teritoriyu Britaniyi dlya zabezpechennya visadki povitryanogo desantu Odnak ci aviacijni grupi mali dovoli riznij dosvid 4 grupi otrimali bojovij dosvid u skladi 12 yi povitryanoyi armiyi SShA 4 grupi ne mali bojovogo dosvidu prote protyagom roku projshli intensivnu pidgotovku na teritoriyi SShA 4 buli sformovani lishe za 9 misyaciv do pochatku vtorgnennya i ne vstigli otrimati dostatnoyi praktiki 13 ta aviacijna grupa mala neznachnij dosvid u transportuvanni desantu ta 14 ta bula shojno sformovana z novachkiv Korolivski vijskovo povitryani sili vidilili dlya zabezpechennya pidgotovki ta zastosuvannya pidrozdiliv desantnoyi diviziyi dvi aviacijni grupi vijskovo transportnoyi aviaciyi Amerikanci u svoyu chergu sformuvali 52 ge aviacijne transportne krilo sho zabezpechuvalo 82 gu diviziyu ta 53 tye transportne krilo sho vzayemodiyalo zi 101 yu diviziyeyu ta shvidko dosyagli visokih rezultativ zdijsnivshi nizku desantuvan u nichnij chas naprikinci kvitnya koli komanduvannya sil soyuznikiv virishilo sho desant nabuv dostatnoyi praktiki U seredini lyutogo komanduvannya PS armiyi SShA dopovilo sho z metoyu zadovolennya potreb operaciyi norma ukomplektovanosti chastin vijskovo transportnoyi aviaciyi litakami za shtatom zbilshuyetsya z 52 odinic tipu S 47 Skajtrejn do 64 ta vvoditsya she 9 rezervnih litakiv do skladu kozhnoyi chastini Naprikinci travnya 1944 9 te transportne aviacijne komanduvannya malo u svoyemu skladi 1207 boyezdatnih vijskovo transportnih litakiv S 47 Skajtrejn a takozh majzhe 1 3 vid ciyeyi chiselnosti dodatkovogo rezervu na provedennya operaciyi 75 litakiv buli mensh nizh 1 rik v ekspluataciyi za stanom na Den D ta buli u vidminnomu stani Na aerodromah buv stvorenij znachnij rezerv materialno tehnichnih zasobiv ta remontnih materialiv za neobhidnosti remontni brigadi v polovih umovah zdijsnyuvali navit zaminu dviguniv litaka Chiselnist lotnih ekipazhiv perevishuvala kilkist litakiv razom z cim majzhe 40 z nih ne malo znachnogo dosvidu nalotu v nichnih umovah Prinajmni 20 lotchikiv z 924 ekipazhiv sho brali uchast u desantuvanni mali minimalnij nalit godin ta majzhe nikoli ne buli pid vognem zenitnih zasobiv protivnika Ponad 2100 transportnih planeriv CG 4 Waco nadijshli na aerodromi dlya provedennya operaciyi ale pid chas trenuvan znachna kilkist bula vtrachena i lishe 1118 iz nih razom iz 301 britanskim planerom Airspeed Horsa buli gotovi v nich proti 6 chervnya 1944 dlya desantuvannya posadochnim sposobom osobovogo skladu ta tehniki 12 kvitnya komanduvannya VPS zatverdilo marshrut prolotu dlya visadki desantu Dlya pidrozdiliv vijskovo transportnoyi aviaciyi ce pitannya malo duzhe vazhlive znachennya tomu sho diktuvalosya girkim dosvidom Sicilijskoyi povitryanodesantnoyi operaciyi koli cherez vidsutnist nalezhnogo rivnya vzayemodiyi vognem zenitnoyi korabelnoyi artileriyi 23 transportnih litaki bulo zbito 37 zaznali serjoznih poshkodzhen 88 desantnikiv ta chleniv ekipazhiv litakiv S 47 zaginulo 162 bulo poraneno 69 zniklo bezvisti Tomu pri planuvanni koridoriv prolotu aviaciyi vihodili z umov uniknennya potencijnogo zitknennya ne lishe iz zasobami PPO Vermahtu na Kotanteni a j iz vlasnoyu sistemoyu PPO vijskovo morskih sil Amerikanskij povitryanij komponent sho dislokuvavsya v pivdenno zahidnih regionah Angliyi zvidki zlitav pryamuyuchi v napryamku na Portlend dali zdijsnyuvav perelit na nadmalih visotah nad morem u zagalnomu napryamku na Normandski ostrovi povertav na 90 u napryamku na pivostriv Kotanten de povitryanij flot vtorgavsya u prostir okupovanoyi Normandiyi iz zahodu Dali desant letiv u povnomu skladi v napryamku na placdarm Yuta 82 ga diviziya visadzhuvalasya v rajoni z centrom La E dyu Pyuyi ta 101 sha v rajonah pivnichnishe Karantana Pislya zavershennya vikidannya litaki povertalisya u zvorotnomu napryamku na aerodromi zlotu Prote pislya vnesennya 27 travnya zmin do planiv vihodyachi z novogo zavdannya povitryanogo desantu aviaciya yaka vidpovidala za desantuvannya 82 yi diviziyi otrimala zmini do kursu pislya prohodzhennya Normandskih ostroviv povitryanij komponent mav vidhilitisya vid osnovnogo kursu pivnichnishe ta zdijsniti desantuvannya na tri majdanchiki prizemlennya v rajoni zahidnishe Sent Mer Egliz Do togo zh nezvazhayuchi na vidverte nevdovolennya morskih nachalnikiv kurs u zvorotnomu napryamku prolyagav nad placdarmom Yuta i v podalshomu na aerodromi zlotu dlya pidgotovki do perekidannya posadochnogo eshelonu Kurs prolotu litakiv iz planerami sho visadzhuvalisya u dennij chas buv viznachenij iz boku placdarmu Yuta nad usim flotom soyuznikiv yakij zabezpechuvav vtorgnennya Britanskomu povitryanomu komponentu bulo viznacheno prostij kurs perelotu transportnoyi aviaciyi Zlitayuchi z vijskovo povitryanih baz u centri Angliyi britanci pryamuvali v pivdenno shidnomu napryamku cherez La Mansh oginayuchi armadu morskogo desantu sho virushala na Franciyu ta praktichno vidrazu zdijsnyuyuchi desantuvannya bilya Kana Dlya polegshennya rozpiznavannya aviaciyi nazemnimi vijskami ta vijskovim flotom ta zapobigannya obstrilu nimi litakiv komanduvannya soyuznikiv peredbachilo nanesennya specialnih rozpiznavalnih znakiv na korpusi ta krilah litakiv sho brali uchast u vtorgnenni v Normandiyu 17 travnya komanduvach VPS vtorgnennya vijsk soyuznikiv golovnij marshal povitryanih sil ser Trafford Li Mellori zatverdiv rozpiznavalni znaki navkolo fyuzelyazhu ta krilah u viglyadi 3 h bilih ta 2 h chornih smug po 60 sm zavshirshki Testuvannya dovelo sho litaki legko rozpiznayutsya z zemli ta korabliv ale z mirkuvan sekretnosti nakaz na nanesennya smug bulo dovedeno lishe 3 chervnya Pidgotovka patfajnderiv Pidbivayuchi pidsumki desantnoyi operaciyi na Siciliyi komanduvannya desantnih vijsk dijshlo visnovku sho potribno organizuvati posilenu pidgotovku specialno pidibranih dobrovolciv tak zvanih patfajnderiv slidopitiv abo skautiv Dlya cogo v diviziyah buli sformovani specialni roti yaki povinni buli zabezpechiti tochnist prizemlennya osnovnih sil desantu v Normandiyi Z ciyeyi metoyu v lyutomu 1944 u Linkolnshiri bula zasnovana specialna shkola pri 9 mu komanduvannya VTA yaka zdijsnyuvala retelnu pidgotovku yak patfajnderiv tak i ekipazhiv transportnih litakiv u povodzhenni z navigacijnoyu aparaturoyu dlya navedennya aviaciyi Shkola otrimala 52 litaki S 47 11 iz yakih buli obladnani radarami SCR 717 C ta mali harakternij viglyad cherez aparaturu v nizhnij chastini fyuzelyazhu yaka vidavalasya za mezhi korpusu litaka cherez sho voni otrimali prizvisko pupkovi radari Patfajnderi vivchali radiomayaki Evrika Rebekka a takozh poryadok vikoristannya radiolokacijnih nazemnih mayakiv BUPS AN UPN 1 angl Beacon Ultra Portable S band Odnak cherez obmezhenu kilkist cih priladiv lishe 6 iz nih zastosovuvalisya v hodi operaciyi Neptun 2 bulo vstanovleno na morski boti yaki poznachali kurs prolotu transportnoyi aviaciyi morem ta po 2 bulo desantovano patfajnderami amerikanskih divizij dlya poznachennya rajoniv vikidannya desantu na pivostrovi Kotanten 300 patfajnderiv bulo organizovano po bojovih grupah kozhna narahovuvala po 14 18 vijskovosluzhbovciv osnovnim zavdannyam yakih bulo vstanovlennya navigacijnih transponderiv Rebekka Evrika ta signalnih galogennih vogniv na majdanchikah prizemlennya Popri te sho sistema navedennya bula duzhe nedoskonala pid chas desantuvannya na Salerno v Italiyi 82 yi povitryanodesantnoyi diviziyi dlya posilannya 5 yi amerikanskoyi armiyi vona zarekomenduvala sebe dobre Prote radius diyi priladu buv obmezhenij lishe 3 km i jogo signali na znachnij vidstani zlivalisya v odin nadayuchi litakam lishe zagalnij napryamok ruhu Tomu osnovnu nadiyu pri poznachenni rajoniv desantuvannya pokladali na signalni vogni yaki dozvolyali lotchikam vizualno sposterigati za pravilnistyu dotrimannya kursu Na kozhnu zonu visadki priznachalasya seriya iz 3 litakiv S 47 yaki desantuvali patfajnderiv do pochatku desantuvannya osnovnih sil desantu Hvili desantu sliduvali seriyami odna za inshoyu z intervalom 6 hvilin Visadka patfajnderiv 101 yi diviziyi provodilasya na pivgodini ranishe do pochatku desantuvannya yiyi osnovnih sil Za 101 yu diviziyeyu cherez 30 hvilin pryamuvali patfajnderi 82 yi povitryanodesantnoyi Peredovi zagoni britanskogo desantu dostavlyalisya na pole boyu planerami pershoyi hvili Narukavna nashivka pesfajndera chasiv Drugoyi svitovoyi vijniDesantniki 6 yi diviziyi Velikoyi Britaniyi bilya litaka Armstrong Whitworth Albemarle sinhronizuyut godinniki pered desantuvannyam u Normandiyu 5 chervnya 1944 Odnak za analizom provedennya operaciyi nezvazhayuchi na trivalu pidgotovku peredovih zagoniv patfajnderiv sprobi poznachiti majdanchiki prizemlennya ne buli vdalimi Tak persha hvilya skautiv amerikanskoyi 101 yi diviziyi yaka vikonuvala zavdannya shodo poznachennya zoni visadki DZ A proletila svij majdanchik ta prizemlilasya poblizu mista Sen Zhermen de Varrevil Grupa tak i ne zmogla vvesti zavchasno v diyu radiomayaki Evrika ta zastosuvati svitlovi signali i privela yih v diyu lishe v hodi desantuvannya osnovnih sil Druga grupa patfajnderiv ne zmogla diyati cherez te sho odin litak buv vimushenij sisti na vodi La Manshu a reshta parashutistiv prizemlilasya poblizu zoni visadki DZ S ale ne zmogla skoristatisya signalnimi zasobami tomu sho voni zalishilisya na litaku sho privodnivsya S 47 yaki transportuvali patfajnderiv zakriplenih za zonoyu DZ D pomililisya koli sliduvali uzdovzh richki Duv ta desantuvali voyiniv na vidstani 1 5 km vid cili Yak z yasuvalosya vzhe na zemli cej rajon buv rozpiznanij nimcyami yak odin iz najvirogidnishih dlya visadki desantu tomu navkolo znahodilosya bagato soldativ Vermahtu Vidpovidno desantniki ne zmogli zastosuvati svitlovi signalni vogni ta obmezhilisya zapuskom radiomayaku robota yakogo bula neefektivnoyu v cij zoni desantuvannya Patfajnderi 82 yi diviziyi potraplyali v podibni situaciyi Persha yih hvilya proletila rajon priznachennya i bula zmushena povernutisya ta desantuvati zagoni iz zapiznennyam prote duzhe blizko do viznachenogo rajonu DZ O pivnichnishe Sent Mer Egliz Grupa uspishno zastosuvala vsi svoyi zasobi poznachennya na zemli ta bula zdatna navesti vijskovo transportni litaki osnovnih sil desantu na majdanchik prizemlennya Litaki yaki transportuvali patfajnderiv dlya vikonannya zavdannya v zoni DZ N desantuvalisya pivdenno shidnishe Sent Mer Egliz prizemlilisya sered nimeckih voyakiv 91 yi aviapolovoyi diviziyi ta ne buli zdatni dosyagti viznachenoyi zoni Prote grupa skautiv dlya DZ T na pivnichnomu zahodi vid Sent Mer Egliz stala yedinoyu grupoyu sho zdijsnila desantuvannya bezposeredno na cil odnak hocha j zastosuvala Evriku ta BUPS signalnimi zasobami ne zmogla skoristatisya cherez nebezpechnu blizkist protivnika Yak naslidok 4 grupi iz 6 ne zmogli povnistyu vikonati postavlene zavdannya Patfajnderam 6 yi diviziyi takozh yak i yih amerikanskim kolegam cherez pogodni umovi ta rozsiyuvannya litakiv pid chas vikidannya dovelosya prizemlitisya vdalini vid svoyih rajoniv priznachennya Litaki yaki cherez pivgodini za peredovimi zagonami transportuvali golovni sili desantu ne zmogli vidpovidno zdijsniti organizovanu visadku vijsk i desant opinivsya rozsiyanim po vsomu uzberezhzhyu bilya Kana a deyaki desantniki potonuli potrapivshi u vodi Div ta kanaliv Osobovij sklad 22 yi okremoyi parashutno desantnoyi roti oznajomlyuyetsya z planom operaciyi 5 chervnya 1944 rokuOstanni prigotuvannya amerikanskih parashutistiv do desantuvannyaPidgotovka osnovnih sil desantu Vijska tim chasom postupovo naroshuvali svoyu gotovnist do vedennya bojovih dij ta provodili deyaki reorganizacijni zahodi Na pochatku 1944 v zv yazku z pidgotovkoyu do vtorgnennya 82 ga diviziya 505 j parashutno desantnij ta 325 j planerno desantnij polki bula perekinuta z Italijskogo teatru voyennih dij na Britanski ostrovi u Pivnichnu Irlandiyu prote 504 j parashutno desantnij polk prodovzhuvav vesti bojovi diyi v Italiyi Koli v travni 1944 504 j pdp taki buv vivedenij z Apenninskogo pivostrovu jogo vkomplektovanist osobovim skladom ta zagalnij stan buli daleki vid idealnih tomu mova pro jogo zastosuvannya ne jshla Do skladu 82 yi uvijshov 507 j polk yakij u grudni 1943 pribuv iz Nebraski spochatku v Pivnichnu Irlandiyu a v berezni peredislokuvavsya do Nottingema Angliya Piznishe navesni togo zh roku z Floridi pribuv ta uvijshov do skladu diviziyi she odin polk 508 j Chervoni Diyavoli 101 sha diviziya pribula do Yevropi u veresni 1943 ta mala u shtati dva parashutno desantnih 502 j ta 506 j ta dva planerno desantnih 327 j ta 401 j polki U sichni do diviziyi priyednavsya 501 j parashutnij polk U lyutomu diviziya mala serjozni problemi Komandir diviziyi batko povitryanogo desantu SShA sho stoyav bilya vitokiv zasnuvannya amerikanskih povitryanodesantnih vijsk legendarnij general major Vilyam Li zaznav sercevogo napadu i buv vimushenij komisuvatisya z lav Zbrojnih sil tomu sho mediki kategorichno zaboronili jomu prodovzhuvati sluzhiti ne kazhuchi vzhe pro mozhlivist uzyati uchast u bojovih operaciyah Postalo pitannya hto povede diviziyu yaka ne mala she bojovogo dosvidu v pershomu yiyi boyu Navdivovizhu vsim komandirom diviziyi buv priznachenij bojovij veteran 82 yi diviziyi nachalnik artileriyi Klekotyachih Orliv 42 h richnij brigadnij general Maksvell Tejlor 14 bereznya vin vstupiv na posadu komandira i negajno perejnyav sterno vladi na sebe Iz viznachennyam rishennya na zastosuvannya povitryanogo desantu rozpochalisya spilni trenuvannya usih formuvan povitryanodesantnih vijsk iz zaluchennyam vijskovo transportnoyi aviaciyi ta provedennyam nichnih polotiv u skladi grup ta komanduvannya 11 12 travnya 1944 bulo provedeno povnocinne divizijne navchannya z desantuvannyam 82 yi ta 101 yi divizij yake stalo generalnoyu repeticiyeyu desantnih vijsk pered vtorgnennyam I hocha pid chas trenuvannya trapilasya katastrofa pid chas yakoyi zitknulosya dva transportnih litaki S 47 ta zaginulo 14 cholovikiv u tomu chisli komandir 316 yi aviacijnoyi transportnoyi grupi polkovnik Barton Flit navchannya v cilomu buli ocineni yak dostatno uspishni i prodemonstruvali gotovnist povitryanodesantnih vijsk do provedennya operaciyi 6 ta diviziya takozh provela kilka povnomasshtabnih divizijnih vijskovih navchan iz desantuvannyam Iz nablizhennyam Dnya D trenuvannya nabuvali vse bilshoyi intensivnosti Piloti planeriv praktikuvalisya dnem ta vnochi v tochnosti visadki desantu bilya maketiv mostiv sho buli ob yektami zahoplennya Parashutisti vidtochuvali svoyi diyi iz zahoplennya cilej inzheneri trenuvalisya v pidrivi vazhlivih ob yektiv Desantniki planeristi ta piloti VTA bagato raziv vidlichkovuvali svoyi plani vivchayuchi karti shemi maketi ta realizuyuchi svoyi diyi na navchannyah Britanski piloti na specialno zmontovanomu kolorovomu filmi stvorenomu za danimi aerofotoznimkiv praktikuvalisya v polotah na zadanij visoti ta shvidkosti Osoblivoyi intensivnosti nabula pidgotovka 9 go britanskogo parashutnogo bataljonu sho mav za zavdannya vivedennya z ladu Mervilskoyi batareyi Britanski inzheneri potaj skonstruyuvali povnomasshtabnij maket batareyi vklyuchayuchi dribni detali Kozhnij soldat bataljonu projshov najretelnishu pidgotovku vidpracyuvavshi svoyi diyi na ob yekti zahvatu Bataljon proviv 4 nichnih ta 5 dennih trenuvan iz zahoplennya vognevih pozicij batareyi u povnomu sporyadzhenni iz zastosuvannyam bojovih naboyiv ta zasobiv imitaciyi dovodyachi navichki do avtomatizmu 8 travnya 1944 general Ejzenhauer viznachiv datoyu vtorgnennya 5 chervnya Vijska vtorgnennya postupovo peremishuvalisya v zadani rajoni dlya posadki na transportni zasobi a povitryanodesantni formuvannya vihodili v rajoni ochikuvannya bilya aerodromiv zlotu dlya bezposerednoyi pidgotovki do desantuvannya Planerni chastini zoseredzhuvalisya v centralnih regionah Angliyi mizh Londonom ta richkoyu Severn parashutni pidrozdili 101 yi diviziyi v rajoni Nyuberi Ekseter 82 yi u shidnij chastini ostrova pivnichnishe Londona Do kincya travnya pidrozdili ne buli proinformovani pro zagalnij plan operaciyi Overlord i lishe ostannimi dnyami vesni pislya togo yak vijska buli izolovani vid zovnishnogo svitu u svoyih taborah ta rajonah za kolyuchim drotom pid ohoronoyu 2 000 kontrrozvidnikiv komandnij sklad rozpochav detalne dovedennya planiv vtorgnennya do osobovogo skladu Vihodyachi iz zavdan sho pokladalisya na voyiniv desantnikiv voni buli gotovi do vikonannya bud yakih zadach u tilu protivnika vidpovidno j sporyadzhennya parashutistiv suttyevo vidriznyalosya vid zvichajnogo pihotnogo Kozhen desantnik mav pri sobi velicheznu kilkist vijskovogo majna riznogo najmenuvannya voni buli tak perevantazheni sho yim potribna bula dopomoga shob sisti v transportnij litak Tak Donald R Berdzhett ryadovij 506 go parashutnogo polku 101 yi diviziyi tak opisuye zbroyu i sporyadzhennya sho buli pri nomu v mit koli v nich na 6 chervnya 1944 vin pidnimavsya trapom litaka sho pryamuvav do Normandiyi Moye osobiste ekipiruvannya sho vidriznyalosya vid zvichajnogo zagalnovijskovogo naboru sporyadzhennya yakij nosili u vsih vijskah okrim PDV vklyuchalo stribkovi chereviki rukavichki osnovnij i zapasnij parashuti ryatuvalnij zhilet karabin M1 pistolet 45 go kalibru stroporiz shturmovij nizh machete patronni pidsumki i dvi naplichni ladivnici dlya karabinaM1 dva magazini dlya avtomatichnoyi gvintivki BAR vsogo 676 patroniv kalibru 7 62 mm i 66 kalibru 11 43 protitankova mina Goukinsa chotiri shashki TNT dva detonatori prikripleni do sapernoyi lopatki shist ruchnih granat odna granata Gammona dvi dimovi granati dlya podachi signaliv odna z chervonim druga z pomaranchevim dimom pomarancheve signalne polotno protigaz tri individualni paketi dva shpric tyubiki z morfinom suhpajok K iz rozrahunku na tri dni pajok D na dva dni z plitkami vitaminizovanogo shokoladu tropichnogo tipu flyagu vovnyanu kovdru plash namet zapasni shkarpetki i biliznu dva bloki sigaret i she bezlich vsyakih dribnic Vazhka zbroya minometi kulemeti protitankovi garmati ta granati radiostanciyi zapas boyepripasiv upakovuvalisya v kontejneri A 5 osnasheni vlasnim vantazhnim parashutom ta zavantazhuvalisya na bort litaka Vijska vermahtuKarta roztashuvannya nimeckih chastin pered pochatkom operaciyiNimecki desantniki na vognevij poziciyi Normandiya 21 chervnya 1944 Nimecke komanduvannya usvidomlyuyuchi realnu zagrozu zrostayuchoyi mici zahidnih soyuznikiv na Britanskih ostrovah ta neminuchist faktu sho rano chi pizno voni zdijsnyat sprobu vtorgnutisya na kontinent u toj zhe chas zdogaduvalosya sho ce trapitsya ne piznishe kincya 1944 roku Ne mayuchi dostatnih sil dlya togo shob protistoyati zagrozi vtorgnennya po vsomu gigantskomu uzberezhzhyu zahoplenoyi Zahidnoyi Yevropi Vermaht vodnochas dokladav chimalo zusil shob z yasuvati golovne v yakomu misci soyuzniki vprovadyat u zhittya cyu sprobu Nimci usvidomlyuvali sho u nih ye lishe odin shans Yaksho voni zmozhut vidbiti vtorgnennya protivnika ta skinuti jogo v more bude malojmovirnim sho anglo amerikanci zdijsnyat cyu sprobu she raz u najblizhchomu majbutnomu Prote ce buli rizni rechi znati pro neminuchist vtorgnennya ta vidpovidno pidgotuvatisya do cogo Verhovne Komanduvannya Vermahtu navit sluhati ne bazhalo pro vidvedennya chastini sil zi Shidnogo frontu shob posiliti vijska na Zahodi Postavshi pered skladnoyu problemoyu fyurer osobisto viddav u listopadi 1943 direktivu zgidno z yakoyu buv rozroblenij plan yak i yaki vijska budut negajno perekidatisya z inshih dilyanok atlantichnogo uzberezhzhya ta teatriv dij u rajon vtorgnennya Plan OKV peredbachav peredislokaciyu troh divizij iz Norvegiyi ta Daniyi do Franciyi yaksho protivnik visaditsya same tut a takozh pihotnoyi diviziyi okremogo polku ta korpusnih chastin z Italijskogo teatru voyennih dij i 4 legkih pihotnih divizij iz Balkan Ale navit ci sili ne stvoryuvali perevagi u vipadku visadki morskogo desantu na uzberezhzhya Zahidnoyi Yevropi Pidgotovka beregovoyi oboroni Zitknuvshis iz trudnoshami komplektuvannya osobovim skladom divizij sho dislokuvalisya na uzberezhzhi Normandiyi nimci buli vimusheni takozh ukomplektovuvati chastini za rahunok kolishnih radyanskih vijskovopolonenih ta gvaltom zibranih z okupovanih teritorij Shidnoyi Yevropi yunakiv sho primusovo prohodili vijskovu sluzhbu v lavah Vermahtu Do togo zh velicheznu problemu stvoryuvala nestacha tehniki v cih vijskah Nimecke komanduvannya konfiskovuvalo bud yakij transport u francuziv odnak ce ne virishuvalo golovnogo zabezpechenist manevrenosti vijsk zalishalasya duzhe nizkoyu Krim cogo sered Verhovnogo komanduvannya na Zahodi a same mizh Golovnokomanduvachem vijsk Vermahtu na Zahodi general feldmarshalom Gerdom fon Rundshtedtom ta komanduvachem grupi armij B general feldmarshalom Ervinom Rommelem ne bulo vzayemorozuminnya z privodu yakim chinom buduvati oboronu na uzberezhzhi Franciyi Rundshtedt napolyagav na pobudovi manevrenoyi oboroni vzdovzh beregovoyi liniyi ne priv yazuyuchi vijska do fortifikacijnih ukriplen ta ne stvoryuyuchi bagatosharovih rubezhiv oblashtuvannya yakih a tim bilsh yih utrimannya ta oborona potrebuvali kolosalnih sil ta zasobiv yakih zvisno nimci ne mali Rommel navpaki dotrimuvavsya protilezhnoyi tochki zoru zapevnyayuchi sho lishe takim chinom spirayuchis na mogutni fortifikacijni sporudi v poyednanni z potuzhnimi rezervami mozhlivo govoriti pro rozgrom soyuznih vijsk na berezi yaksho voni sprobuyut visaditisya Tomu vin doklav nejmovirnih zusil organizovuyuchi vijska v cilisnu sistemu beregovih vijsk yaki spiralisya na beregovi ukriplennya ta oporni punkti ta posilyuyuchi tilovu smugu za rahunok obladnannya protidesantnih zagorodzhen i stvorennya mobilnih grup yaki povinni buli negajno vidreaguvati u vipadku vtorgnennya soyuznikiv Pislya inspekcijnoyi poyizdki vijskami 84 go armijskogo korpusu general zrobiv visnovok sho golovni sili ta rezervi na zhal dislokuyutsya na znachnij vidstani vid berega Tomu vin nakazav chastinam 243 yi pihotnoyi ta 352 yi pihotnoyi divizij perebazuvatisya blizhche do beregovoyi liniyi shob formuvannya zmogli vzyati uchast u vidbitti vtorgnennya v pershi godini z momentu pochatku bojovih dij Nezabarom komanduvannya 7 yi armiyi viddalo nakaz peredislokuvati divizijni rezervi 709 yi ta 716 yi 795 j gruzinskij bataljon ta 642 j bataljon Ost divizij do morya v zaplanovanij rajon visadki britanciv Taka zh dolya spitkala artilerijski chastini Dodatkovo u kvitni 21 sha tankova diviziya bula perekinuta z Renna do Kana ale yiyi polki buli rozkidani po vsomu uzberezhzhyu a artileriya bula perenacilena na vikonannya zavdan iz prikrittya beregovoyi smugi Dumki rozdililisya Rundshtedt prodovzhuvav borotisya za zabezpechenist vijsk transportnimi zasobami ta stvoryuvav gnuchku sistemu reaguvannya vijsk u vipadku desantnoyi operaciyi Tak 7 ma polova armiya sho oboronyala takozh i Bretan za viklikom povinna bula peredislokuvati svoyi mobilni rezervi v Normandiyu Na Kotanteni 243 tya diviziya beregovoyi oboroni postupovo peretvorilasya na zvichajnu pihotnu diviziyu z vlastivostyami diyati yak v oboroni tak i v nastupi Odnak bazhannya motorizuvati chastinu ne zavzhdi zbigalisya z realnistyu 4 bataljoni zalishalisya ozbroyenimi velosipedami bilshist artilerijskih formuvan vikoristovuvala guzhovij transport Bilshist chastin zalishalasya motorizovanimi lishe na paperi Sproba pereozbroyiti 709 tu pihotnu diviziyu transportom provalilasya i z pochatkom vtorgnennya soyuznikiv nimci buli zmusheni zbirati po krihitkah use sho malo kolesa shob prinajmni zabezpechiti mobilnist transportnih rot yaki zajmalisya perekidannyam osobovogo skladu Sprobi Rundshtedta mehanizuvati armiyu vodnochas i namagannya Rommelya stvoriti neperebornu statichnu oboronu vzdovzh uzberezhzhya buli maloefektivni ta ne dali suttyevih rezultativ Vreshti resht konflikt konceptualnih poglyadiv na principah pobudovi beregovoyi oboroni mizh Rommelem ta Rundshtedtom tak i ne buv rozv yazanij i z pochatkom vtorgnennya soyuznih vijsk zhodna z teorij ne bula vtilena na praktici v povnij miri Nimeckij shestistvolnij minomet Nebelwerfer Cherven 1944Nimecki pihotinci Boyi v Normandiyi Cherven 1944Dislokaciya ta stan chastin Vermahtu She pid chas rozrobki operaciyi Neptun nimecki vijska sho dislokuvalisya v rajoni visadki amerikanskogo desantu mali u svoyemu skladi taki formuvannya 243 tya pihotna diviziya pid komanduvannyam general lejtenanta Gajnca Gelmiha 709 ta pihotna diviziya pid komanduvannyam general lejtenanta Karla fon Shlibena 752 j okremij pihotnij polk pid komanduvannyam polkovnika Kesslera 6 travnya komanduvach 7 yi armiyi general polkovnik Fridrih Dollman viddav nakaz na peredislokaciyu na pivostriv 6 go parashutnogo polku zi skladu 2 yi parashutnoyi diviziyi Lesse Perr ye pid komanduvannyam pidpolkovnika F fon der Gajdta ta dvoh okremih bataljoniv 206 go okremogo tankovogo ukomplektovanogo z tankiv radyanskogo francuzkogo virobnictva ta zastarilih legkih tankiv Nimechchini a takozh okremogo shturmovogo bataljonu 7 yi armiyi Le Visel 9 travnya 1944 tudi buv perekinutij 101 j bataljon beregovoyi oboroni Vatvil 12 chisla za nim slidom pishov 17 j kulemetnij bataljon Dodatkovo ta nespodivano dlya soyuznikiv 14 travnya v rajon zaplanovanoyi visadki desantu bula peredislokovana 91 sha aviapolova diviziya pid komanduvannyam general lejtenanta Vilgelma Fallej sho spochatku priznachalasya dlya roztashuvannya v Nanti ale vzhe dorogoyu yiyi punktom dislokaciyi buv viznachenij pivostriv Kotanten Do yiyi skladu uvijshov 6 j polk desantnikiv Bezposeredno dlya borotbi z povitryanim desantom priznachalisya 91 sha diviziya 6 j polk ta shturmovij bataljon Takozh u mobilnomu rezervi pivdennishe Karantana znahodivsya 100 j navchalnij tankovij bataljon Na cherven 1944 u smuzi majbutnoyi visadki britanskogo povitryanogo desantu dislokuvalisya 709 ta ta 716 ta pihotni diviziyi yaki v osnovnomu vidigravali rol vijsk beregovoyi oboroni na cij dilyanci uzberezhzhya Franciyi ta buli sformovani perevazhno z obmezheno pridatnih nimeckih rezervistiv ta znachnoyi kilkosti dobrovolciv iz chisla kolishnih radyanskih vijskovopolonenih Tehnika divizij mala najriznosherstishij harakter ta bula vkomplektovana z riznih zrazkiv ozbroyennya ta vijskovoyi tehniki yak nimeckogo tak i francuzkogo virobnictva Za danimi rozvidki bojovij potencial takih divizij dorivnyuvav lishe 40 linijnoyi pihotnoyi diviziyi a pri provedenni kontratak i togo menshe 15 Najbilsh zagrozlivim elementom rezerviv nimciv bula 12 ta tankova diviziya SS Gitleryugend sho dislokuvalasya poblizu Kana ta bula majzhe povnistyu ukomplektovana tankami ta shturmovimi garmatami u tomu chisli j Panterami Za analizom rozvidnikiv cya tankova diviziya mogla pributi do rajonu visadki desantnih vijsk vzhe cherez 12 godin a 352 ga pihotna diviziya cherez 8 godin Do togo zh u zoni desantuvannya ta poblizu ob yektiv zahvatu bulo obladnano bezlich inzhenernih fortifikacijnih sporud posilenih minnimi polyami ta zagorodzhennyami Dodatkovo vstanovlyuvalisya sistemi chislennih protidesantnih zagorod priznachenih dlya rujnuvannya planeriv u vipadku prizemlennya ta znishennya parashutistiv Dlya britanciv najserjoznishu problemu odnak yavlyalo soboyu zahoplennya artilerijskoyi batareyi Mervilya Mayuchi v diametri do 400 m cya fortecya bula otochena bagatosharovimi zagorodzhennyami z kolyuchogo drotu ta minnih poliv sho blokuvali vsi pidhodi do pozicij Batareya mala 30 betonnih bunkeriv zahishenih z boku morya 2 ma opornimi punktami Na poziciyah takozh buli vlashtovani sposterezhnij post batareya zenitnih garmat 4 kazemati dlya garmat kalibrom do 150 mm 2 blokgauzi dlya rozmishennya osobovogo skladu ta inshi sporudi Dlya desantnikiv ce buv duzhe micnij gorishok Kotanten buv suttyevo posilenij ta pidgotovlenij i gotovij do zustrichi z povitryanim desantom protivnika she za misyac do pochatku bojovih dij 15 travnya 7 ma armiya dopovila pro te sho pidgotovchi zahodi do vidbittya vorozhogo vtorgnennya zakincheni vijska ta oboronni sporudi gotovi Ce bulo m yako kazhuchi ne zovsim pravdoyu Faktichno she cherez tizhden komandir 84 go korpusu dopovidav pro te sho gotovij na 50 U sektori 709 yi diviziyi sho oboronyala zhittyevo vazhlivij shidnij bereg pivostrovu lishe 1 iz 42 fortifikacijnih kompleksiv buv povnistyu pidgotovlenij do bojovih dij Prote ani Rommel ani Rundshtedt navit ne mali uyavlennya z yakogo masshtabu vtorgnennyam yim dovedetsya zitknutisya Koli komanduvach 7 yi armiyi visunuv propoziciyu shodo negajnogo perekidannya vijsk 74 go armijskogo korpusu iz Bretani v zonu vidpovidalnosti 84 go korpusu v Normandiyi u vipadku vtorgnennya general feldmarshal Rommel vidkinuv cyu propoziciyu Tomu nezvazhayuchi na usi provedeni zahodi Vermaht buv ne u povnij miri gotovij adekvatno diyati na kontinenti ta vidbiti ataki anglo amerikanciv na usih imovirnih napryamkah Ponad use ani Lyuftvaffe ani Krigsmarine ne mali mozhlivostej protidiyati vijskam vtorgnennya Lyuftvaffe bulo ne prosto nediyezdatne vono bulo majzhe znishene postijnimi udarami ta bombarduvannyami soyuznikiv Na 6 chervnya 1944 u skladi 3 go povitryanogo flotu sho zahishav zahidne uzberezhzhya okupovanoyi Franciyi ta susidnih krayin znahodilosya lishe 400 litakiv hocha tilki polovina z nih mogla diyati Ne zvazhayuchi na zagalnoprijnyatu dumku sho v pershi godini vtorgnennya vijska sho visadilisya najbilsh urazlivi komanduvannya Lyuftvaffe navit ne malo chitkogo planu dij na vipadok vtorgnennya Tomu j desantuvannya velicheznoyi armadi transportnih litakiv sho syagala tisyachi odinic projshlo bez prikrittya soyuznoyi vinishuvalnoyi aviaciyi Zhoden nimeckij litak ne stav na zavadi visadci masshtabnogo desantu Vid 50 do 150 litakiv namagalisya atakuvati morskij desant sho vtorgnuvsya na uzberezhzhya prote slabonavcheni piloti Lyuftvaffe pid tiskom perevazhayuchih sil protivnika nichogo ne zmogli zrobiti i yak naslidok usyu nejmovirnu mic vtorgnennya vich na vich zustrili suhoputni vijska Desantuvannya ta bojovi diyi v Den D Planer Airspeed Horsa yakij tyagne na trosu transportnij litak Albemarl Desantnik pered stribkom 6 chervnya 1944 roku Desantuvannya osnovnih sil desantu provodilosya za planami misij Olbani 101 sha diviziya Boston 82 ga diviziya ta britanskoyi operaciyi Tonga O 21 30 5 chervnya pershi 20 litakiv z amerikanskimi patfajnderami na bortu rozpochali zlitati z aviabazi Nort Vutem u nebo ta popryamuvali na Normandiyu O 22 30 pershi borti z osnovnimi silami desantu pochali zlit u povitri pereshikovuvalisya v bojovi poryadki po pidrozdilah ta chastinah i pryamuvali v pivdennomu napryamku cherez Portlend dali na kontrolnij punkt Fletbush yakij znahodivsya pivnichno zahidnishe Normandskih ostroviv Pislya prohodzhennya cogo punktu aviaciya znizhuvala visotu polotu do 150 m nad rivnem morya j dotrimuyuchis rezhimu povnogo radiomovchannya z uvimknenimi bortovimi vognyami pryamuvala na Normandiyu opinivshis poza mozhlivostej nimeckih radiolokacijnih stancij dlya yih vikrittya Kozhnij parashutno desantnij polk u zagalnij chiselnosti do 1800 vijskovih skladavsya z 3 h bataljoniv ta zdijsnyuvav perelit 3 4 seriyami formuvan transportnoyi aviaciyi yaki mali po 36 45 abo 54 litaki S 47 i sliduvali odna za odnoyu z intervalom u kilka hvilin Kozhnij pidrozdil aviaciyi pri pereloti formuvav bojovij poryadok iz 9 litakiv 3 grupi po 3 S 47 u V podibnij formi 23 lipnya 2012 u Wayback Machine Seriyi zdijsnyuvali polit na vidstani 300 m mizh formuvannyami ta desantuvali povitryanij desant iz shestihvilinnim promizhkom Na bortu kozhnogo vijskovo transportnogo litaka znahodilosya 15 18 ekipirovanih desantnikiv Cherez 24 hvilini 92 km aviacijna armada z amerikanskim desantom proletivshi mizh ostrovami Gernsi ta Olderni lishayuchi za soboyu kontrolni punkti Mulshoe bilya Portbejl dlya 101 yi diviziyi ta Peoria bilya Flamanvil dlya 82 yi uvijshla iz zahidnogo napryamku v povitryanij prostir Normandiyi Protyagom usogo perelotu desantu spriyali chudovi pogodni umovi Odnak nezvazhayuchi na vidminnu pogodu bezdoganno vikonanij perelit morem u nichnih umovah podalshe provedennya desantuvannya zitknulosya iz velicheznimi trudnoshami ta prizvelo do velikih vtrat sered parashutistiv Pochatok visadki desantu U rankovi godini 6 chervnya vijska Vermahtu na pivostrovi Kotanten ta bilya Kana bulo zbudzheno revinnyam vijskovo transportnih litakiv sho nesli parashutnij desant Cherez kilka hvilin majzhe ves region buv utyagnutij u bij iz desantnikami U nichnij bitvi bralo uchast ponad desyat tisyach amerikanciv i shist tisyach britanciv i kanadciv ta mozhlivo ne menshe desyati tisyach nimciv Vona vidbuvalasya na velicheznij ploshi deyaki iz sutichok vidbuvalisya navit na vidstani do soroka kilometriv vid zaplanovanih zon visadki Nevelichki zagoni ocholyuvani serzhantami ta inodi oficerami sho najchastishe buli skomponovani z predstavnikiv riznih pidrozdiliv ta navit polkiv ta divizij smilivo vstupili v nerivnu sutichku z protivnikom Nezvazhayuchi na yihnyu muzhnist ta napoleglivist bagato hto z nih zaginuv u cih boyah U comu bezprikladnomu poyedinku desantniki znali sho vidbuvayetsya ale lishe nebagato z nih mali tochne uyavlennya pro te de voni znahodyatsya Nimecki vijska zh hocha i znali svoye roztashuvannya ne mogli zrozumiti sho vidbuvayetsya Ci bojovi diyi ne peredbachalisya zhodnimi planami Yih majzhe vzagali ne povinno bulo buti yakbi visadka desantu projshla vdalishe i ne tak rozsiyano Protyagom nastupnih vosmi godin desantniki bukvalno paralizuvali sili nimciv Parashutisti usyudi rujnuvali telefonni liniyi i v rezultati nimci opinilisya v povnomu nevidanni vidnosno togo sho vidbuvayetsya boyachis zrushiti z miscya A vishe nimecke komanduvannya ne otrimuyuchi zhodnih donesen znizu ne znalo yaki z yihnih garnizoniv she isnuyut i diyut Nimecki diviziyi bezumovno mali znachnu perevagu u vazhkomu ozbroyenni nad desantnikami ale yihnya artileriya ta tanki buli absolyutno bezsili sho nebud zrobiti adzhe shistnadcyat tisyach parashutistiv buli rozkidani na velicheznij ploshi Operaciya Olbani Dokladnishe Operaciya Olbani Desantuvannya pidrozdiliv 101 yi diviziyi v hodi operaciyi Neptun Operaciya Olbani 6 chervnya 1944 Misiya Olbani provodilasya odnochasno z misiyeyu Boston silami 101 yi povitryanodesantnoyi diviziyi z 00 48 do 01 40 6 chervnya 1944 6 928 desantnikiv diviziyi znahodilisya na bortu 432 vijskovo transportnih litakiv S 47 Skajtrejn organizovanih u 10 serij Diviziya mala 3 zoni visadki sho znahodilisya na odnij liniyi pivnichnishe mista Karantan uzdovzh smugi visadki morskogo desantu na placdarm Yuta ta poznachalisya literami z pivnochi na pivden DZ A 502 j parashutno desantnij polk DZ C 506 j pdp iz 3 m parashutno desantnim bataljonom 501 go pdp ta DZ D 501 j pdp iz 3 m pdb 506 go pdp zona visadki DZ B planuvalasya dlya visadki 501 go pdp ale 27 travnya u zv yazku zi zminoyu obstanovki cil skoriguvali Bezposeredno v rajoni zaplanovanih bojovih dij 101 yi diviziyi protivnik za danimi soyuznoyi rozvidki mav u svoyemu rozporyadzhenni 3 j bataljon 1058 go grenaderskogo polku 91 yi aviapolovoyi diviziyi v rajoni Sen Kom dyu Mon 919 j grenaderskij polk 709 yi pihotnoyi diviziyi v tilovij zoni placdarmu Yuta 191 j artilerijskij polk 91 yi aviapolovoyi diviziyi ozbroyenij 105 mm girskimi gaubicyami ta 6 j parashutnij polk 2 yi parashutnoyi diviziyi Lyuftvaffe U hodi provedennya misiyi Olbani desantuvannya narazilosya na zavzyatij vogon zenitnih zasobiv PPO Vermahtu sho sprichinilo velike rozsiyuvannya desantnikiv na velicheznij ploshi yaka shonajmenshe vdvichi perevishuvala zaplanovanu Diviziya povinna bula vikonati otrimani zavdannya protyagom odniyeyi dobi 6 chervnya prote cherez veliki skladnoshi vikonannya cih zadach trivalo protyagom 4 dib ne zvazhayuchi navit na te sho nastupnogo dnya diviziya otrimala she 2300 desantnikiv sho visadilisya planerami Pershij eshelon 502 go parashutno desantnogo polku pid komanduvannyam polkovnika Dzhordzha Mosli yakij pryamuvav u napryamku DZ A buv visadzhenij iz velikimi pomilkami cherez trudnoshi sho vinikli na ostannomu etapi perelotu 2 j bataljon polku desantuvavsya dovoli kompaktno ale na znachnij vidstani vid zoni visadki Komandir bataljonu pidpolkovnik Stiv Chappuis zmig shvidko zoriyentuvatisya ta zahopiti beregovu batareyu protivnika yaka bula silno poshkodzhena poperednim bombarduvannyam iz povitrya Reshta pidrozdiliv 502 go parashutno desantnogo polku z pidrozdilami 377 go okremogo artilerijskogo divizionu 70 iz 80 bortiv pid komanduvannyam pidpolkovnika Bendzhamina Vejsberga takozh prizemlilasya na velicheznij ploshi poza mezhami zaplanovanogo rajonu vedennya bojovih dij Dehto navit prizemlivsya na vidstani do 40 km vid zoni visadki Odnak vmilo diyuchi na miscevosti pidrozdili zmogli zosereditisya ta praktichno vikonati svoyi zavdannya protyagom dnya Tak zranku buv zahoplenij Sen Marten de Varrevil kazarmi u Mezyer ta vihid z plyazhu 3 Desantniki blokuvali pidhodi do rajonu desantuvannya z pivnichnogo napryamku na dilyanci Fukarvil Bezvil o Plen Pislya provedennya rozvidki na miscevosti komanduvannya polku dopovilo sho vihid 4 znahoditsya pid perehresnim vognem artileriyi protivnika tomu bulo rekomendovano uniknuti vikoristannya cogo prohodu Druga hvilya litakiv yaka desantuvala 506 j parashutno desantnij polk diviziyi pid komanduvannyam polkovnika Roberta Sinka pid vognem zenitnoyi artileriyi protivnika v skladnih meteoumovah rozpalasya na dribni grupi i yak naslidok cogo desant buv rozkidanij po vsomu pivostrovu Iz 87 litakiv 3 S 47 bulo zbito zenitnim vognem protivnika Dvi tretini 1 go bataljonu polku desantuvalisya bezposeredno v priznachenij zoni visadki DZ S u Sent Mari dyu Mon 2 j pdb buv skinutij znachno pivnichnishe v rajoni diyi 101 yi diviziyi u Sent Mer Egliz i vstupiv u bij bilya malenkogo hutora Shemin bilya vihodu z plyazhu yakij viv do morya 3 j bataljon 501 go polku sho takozh desantuvavsya na DZ C iz 506 m polkom takozh buv shiroko rozkidanij na vsomu uzberezhzhi Normandiyi prote voyini bataljonu zmogli probitisya do Puppvilya ta protyagom 6 godin veli zapeklij bij z nimcyami utrimuyuchi pidstupi do nogo doki peredovi pidrozdili 4 yi pihotnoyi diviziyi ne zmogli vijti ta z yednatisya z povitryanim desantom Odin iz pidrozdiliv 506 go parashutno desantnogo polku zi skladu roti E pid komanduvannyam pershogo lejtenanta Richarda Vintera zmig shvidko organizuvatisya ta vmilo vikoristovuyuchi raptovist atakuvati i znishiti nimecku artilerijsku batareyu 105 mm gaubic Cej bojovij epizod buv zobrazhenij u televizijnomu seriali Bojove braterstvo 501 j parashutno desantnij polk bez 3 go bataljonu pid komanduvannyam polkovnika Govarda Dzhonsona iz 3 m bataljonom 506 go polku vtrativshi 6 litakiv vid zenitnogo vognyu desantuvavsya najbilsh vluchno v zonu visadki DZ D 94 iz 132 bortiv zmogli prizemlitisya u viznachenij zoni abo na neznachnij vidstani vid neyi Prote vidrazu pislya prizemlennya desant potrapiv pid zazdalegid pristrilyanij perehresnij vogon kulemetiv ta minometiv nimciv vtrachayuchi lyudej she do togo yak voni zmogli zvilnitisya vid parashutiv U pershi hvilini boyu 2 komandiri bataljoniv z 3 buli vbiti Vcililij komandir bataljonu pidpolkovnik Robert Ballagd zibravshi 250 cholovikiv viviv yih z pid vognyu ta virushiv u napryamku na golovnij ob yekt zahoplennya mist cherez Duv bilya Sen Kom dyu Mon Ne dohodyachi kilometra vid mostu amerikanci zitknulisya z peredovimi zagonami 3 go bataljonu 1058 go grenaderskogo polku ta vstupili v bij Komandir 501 go polku polkovnik Hovard Dzhonson zibravshi 150 desantnikiv do 4 godin ranku uspishno zahopiv odin iz klyuchovih ob yektiv 101 yi diviziyi greblyu La Barkett fr la Barquette lock u nizhnij techiyi Duvu yaka sluguvala centrom meliorativnoyi sistemi ta vidigrala znachnu rol v oboronnih planah Vermahtu Do 4 30 takozh buli zahopleni dva pishohidni mosti bilya Le porte V podalshomu polkovnik Dzhonson doklav zusil shob organizuvati micnu oboronu zoseredzhuyuchi vijska u viznachenomu rajoni dlya ataki mista Sen Kom dyu Mon ale nezvazhayuchi navit na artilerijsku pidtrimku korabelnoyu artileriyeyu vazhkogo krejsera Kvinsi zadacha ne bula vikonana Polk ne zmig iz hodu zahopiti Sen Kom dyu Mon i buv vimushenij vesti trivali boyi 327 j planerno desantnij polk pid komanduvannyam polkovnika Dzhordzha Vea prizemlivsya na teritoriyi Normandiyi na svitanku z pochatkom vtorgnennya osnovnih sil morskogo desantu 4 yi pihotnoyi diviziyi na placdarm Yuta Tretij bataljon 1 401 go planerno desantnogo polku visadivsya nevdovzi pislya poludnya Artileriya diviziyi yaka desantuvalasya vnaslidok rozkidannya na znachnij vidstani vtratila usi artilerijski sistemi za vinyatkom odniyeyi Nimecki soldati bilya planera sho prizemlivsya Cherven 1944 Komandir 101 yi diviziyi general major Maksvell Tejlor protyagom pivgodini buv odin na poli boyu rozshukuyuchi bud kogo zi svoyih semi tisyach soldativ i oficeriv Zgodom general rozpovidav sho yakbi vin u tu nich zadumavsya viddati yakij nebud nakaz to yedinimi zhivimi istotami yaki b jogo pochuli buli b korovi sho paslisya na galyavini Vin pochuvav sebe nastilki prignichenim ciyeyu samotoyu sho koli nareshti jomu zustrivsya nastilki zh samotnij parashutist to voni bukvalno kinulisya odin odnomu v obijmi O 6 godin ranku komandir diviziyi dosyag iz vijskami yaki skomponuvalisya po hodu ruhu do rozmiriv roti klyuchovogo punktu Puppvil de roztashovuvavsya shtab diviziyi Naprikinci Dnya D general Tejlor zmig zibrati pid svoyim komanduvannyam 2500 cholovikiv z 6000 sho desantuvalisya Diviziya bula rozoseredzhena troma velikimi grupami bilsha chastina z nih znahodilasya v rajonu zboru 506 go polku u n p Kulovil Hocha dvi uspishni visadki planernogo desantu dodatkovo dostavili na pole boyu 327 j planernij polk lishe odin bataljon zmig vijti na zv yazok iz komanduvannyam diviziyi Pidsumkom dobi boyiv stalo zahoplennya ta utrimannya vihodiv iz plyazhu ta z yednannya z pidrozdilami 4 yi pihotnoyi diviziyi Poruch iz cim odne z golovnih zavdan vivedennya z ladu shosejnogo mostu cherez Duv cherez yakij nimci mali mozhlivist prorvatisya tankovimi pidrozdilami do rajonu dij desantnikiv ta placdarmu zalishalosya nevikonanim Ocinivshi obstanovku sho sklalasya general Tejlor virishiv zoserediti golovni zusillya na vikonanni cogo zavdannya dlya chogo organizuvav peregrupuvannya 4 h bataljoniv iz zavdannyam zranku atakuvati ta znishiti mist Operaciya Boston Dokladnishe Operaciya Boston Desantuvannya pidrozdiliv 82 yi diviziyi v hodi operaciyi Neptun Operaciya Boston 6 chervnya 1944 82 ga povitryanodesantna diviziya vikonuvala svoyi zavdannya vidpovidno do planu misiyi Boston yaka rozpochalasya vslid za zavershennyam visadki 101 yi diviziyi o 01 51 6 420 parashutistiv diviziyi zdijsnyuvali desantuvannya z bortu 369 litakiv S 47 Skajtrejn Vidpovidno 82 ga diviziya mala zoni visadki DZ T 507 j parashutno desantnij polk DZ O 505 j pdp ta DZ N 508 j pdp yaki znahodilisya na oboh beregah richki Merdere zahidnishe mista Sent Mer Egliz sho roztashovane na klyuchovij transportnij arteriyi pivnichnoyi Normandiyi shose Karantan Sherbur Transportna aviaciya yaka vidpovidala za dostavku v rajon vedennya bojovih dij desantnikiv 505 go polku ne mala takih trudnoshiv z yakimi zitknulisya lotchiki poperednoyi diviziyi Patfajnderi v zoni visadki DZ O zmogli vvimknuti navigacijni radiomayaki Evrika ta vikoristati svitlovi zasobi navedennya Prinajmni polovina polku desantuvalasya bezposeredno u rajonah priznachennya ta 75 zmogli prizemlitisya na vidstani ne bilsh nizh 3 km vid majdanchikiv prizemlennya Reshta polkiv na vidminu vid 505 go ne zmogla v povnij miri skoristatisya perevagami tochnosti prizemlennya Tak 508 j parashutno desantnij polk opinivsya v najgirshih umovah lishe 25 soldativ prizemlilisya u viznachenomu rajoni abo na neznachnij vidstani vid nogo Polovina vijskovosluzhbovciv prizemlilasya na protilezhnomu berezi Merdere sho bezumovno kardinalno vplinulo na vikonannya nimi otrimanogo zavdannya Patfajnderi sho buli visadzheni v zoni visadki 507 go pdp DZ T cherez blizku prisutnist nimeckih voyakiv ne zmogli skoristatisya signalnimi zasobami ta poznachiti kordoni zoni Naslidkom stalo te sho majzhe polovina polku zdijsnila desantuvannya v pomilkovomu rajoni potrapila na navmisno zabolocheni dilyanki miscevosti yaki vijska Vermahtu stvorili shlyahom zatoplennya richki Merdere Silno navantazheni zi zbroyeyu parashutami ta u povnomu sporyadzhenni vaga yakogo majzhe dorivnyuvala vlasnij vazi desantnikiv soldati namagalisya zvilnitisya vid pidvisnih sistem ta vibratisya z mochariv ta zaplav prote shvidko vtrachayuchi sili bagato hto z nih zaginuv navit ne vstupivshi v bij z protivnikom Za riznimi ocinkami kilkist tih hto potonuv duzhe variyuvalasya odnak za oficijnimi danimi lishe 156 parashutistiv zaginulo v hodi bojovih dij vlasne v Den D u toj chas yak 756 zniklo bezvisti 505 j desantnij polk shvidko zibravshis pislya prizemlennya pid provodom francuzkih patriotiv zmig strimko organizuvatisya v bojovi poryadki ta o 04 30 atakuvati i pislya neznachnogo oporu nimciv zahopiti nevelichke francuzke mistechko Sent Mer Egliz yake stalo pershim miscem na teritoriyi Franciyi zvilnenim soyuznikami vid gitlerivciv Komanduvannya polku prodovzhilo vikonannya zavdannya organizuvavshi kolovu oboronu mista razom iz cim namagayuchis silami 1 go bataljonu zahopiti mosti cherez Merdere u Shef dyu Pon ta Amfrevili ale sproba bula nevdaloyu nezvazhayuchi na pidtrimku z boku pidrozdiliv 507 go ta 508 go polkiv Planeri pislya visadki desantu Nezvazhayuchi na pershij uspih u hodi vtorgnennya opanuvannya klyuchovim mistom Sent Mer Egliz reshta rozoseredzhenih vijsk sho bula vimushena vesti boyi v nadzvichajno skladnih umovah ne zmogla vikonati otrimani zavdannya Zvedenij bataljon 508 go polku zmig zahopiti nevelichku dilyanku miscevosti v rajoni Shef dyu Pon za yaku rozgornulisya zapekli boyi koli pidrozdili 1057 go grenaderskogo polku pri pidtrimci legkih tankiv tankovogo bataljonu namagalisya prorvatisya kriz oboronni poziciyi desantnikiv Ci diyi znajshli vidobrazhennya v slavetnij kinostrichci Vryatuvati ryadovogo Rayana koli desantniki veli zatyatij bij za ovolodinnya mostom u vigadanomu misti Rammel Dvi parashutno desantni roti 507 go polku micno utrimuvali poziciyi v glibini oboronnih rubezhiv nimciv poblizu Amfrevilya pislya chogo u vzayemodiyi z inshimi vijskami zmogli ovoloditi prohodami z morya ale lishe 9 chervnya Zhodna z golovnih zadach yaki stavilisya 82 j diviziyi zi znishennya pereprav cherez Duv ta ovolodinnya panuyuchimi visotami zahidnishe richki Merdere ne buli povnistyu vikonani v pershij den operaciyi Planeri Gamilkar visadzhuyutsya z tankami Tetrarh 6 yi planerno desantnoyi brigadi bilya Ranvilya pid chas operaciyi Tonga 6 chervnya 1944Operaciya Tonga Dokladnishe Operaciya Tonga Visadka britanskih desantnikiv 6 yi diviziyi z planera Airspeed Horsa v hodi povitryanodesantnoyi operaciyi 6 chervnya 1944 rokuPlaner Airspeed Horsa pislya zhorstkogo prizemlennya bilya Yevilya Normandiya ranok 6 chervnya 1944 Operaciya Tonga rozpochalasya o 22 56 5 chervnya zlotom 6 ti vazhkih bombarduvalnikiv Galifaks z aerodromu Tarrant Rushton sho tyagnuli za soboyu planeri Horsa z peredovim zagonom desantu rozvidnikami ta inzhenerami sho mali zavdannya iz zahoplennya mostiv cherez Kanskij kanal ta richku Orn Cherez kilka hvilin za nimi prosliduvali 6 vijskovo transportnih litakiv Albemarl z osobovim skladom 22 yi okremoyi parashutnoyi roti patfajnderi yaki virushali dlya organizaciyi zahoplennya majdanchikiv prizemlennya ta yih poznachennya Vslid za patfajnderami kilkoma potokami na 239 S 47 Dakota ta Stirling i 16 planerah Horsa pidnyalisya v povitrya osnovni sili pershoyi hvili desantu yaki desantuvalisya za planom o 00 50 Druga hvilya priznachena dlya visadki o 03 20 zletila piznishe mayuchi u svoyemu skladi 65 planeriv Horsa ta 4 Gamilkara yaki transportuvali komanduvannya shtab 6 yi diviziyi ta protitankovu batareyu J ostannoyu virushila tretya hvilya dlya zahoplennya Mervilskoyi batareyi o 04 30 Drugij pidjom desantu 220 planeriv Horsa ta Gamilkar buv zaplanovanij na 21 00 dlya desantuvannya posadochnim sposobom 6 yi planernoyi brigadi Pershimi na zemlyu Franciyi z chisla britanciv prizemlilisya peredovi pidrozdili 5 yi parashutnoyi brigadi diviziyi Planeri pochali sidati na viznacheni majdanchiki LZ X bilya mostiv cherez kanal trohi ranishe za grafikom o 00 15 Prote pid chas prizemlennya vnaslidok zhorstkogo prizemlennya tehnika zaznala suttyevih poshkodzhen a desantniki postrazhdali odin zaginuv Mittyevo zalishivshi planeri britanski desantniki pochali ataku mostiv chatovi yaki nichogo ne ochikuvali spochatku ne vtyamili sho trapilos vchinili slabkij opir i nezabarom ob yekti buli zahopleni O 00 24 pershij najbilsh vazhlivij mist cherez Kanskij kanal buv zahoplenij Insha grupa peredovih sil desantu ne bula takoyu vdaloyu cherez skladni navigacijni umovi ta vtratu kursu lotchikami desant buv dostavlenij na zemlyu LZ Y ne v povnomu skladi Odin planer prizemlivsya na vidstani 13 km vid mostu j uchasti v zahoplenni mostu vzyati ne zmig Razom iz tim u povnij miri vikoristavshi efekt nespodivanosti britanski parashutisti shvidko podolali opir nimciv i zahopili mist malimi silami Desantu dovelosya vidbiti nizku spontannih atak nimeckih pidrozdiliv pidtrimanih tankami ale vtrativshi odin tank nimci vidstupili Cherez yakijs chas na posilennya oboroni zahoplenih mostiv pribuli golovni sili 7 go parashutnogo bataljonu Patfajnderi sho povinni buli poznachiti zoni prizemlennya DZ N ta DZ K ne zmogli cogo zrobiti Desantniki pid chas pidgotovki ploshadki prizemlennya dlya golovnih sil yaki nacilyuvalisya na ataku Mervilskoyi batareyi zaznali znachnih vtrat vid tak zvanogo druzhnogo vognyu koli pid chas posilenogo bombarduvannya beregovih ukriplen vazhki bombarduvalniki Lankaster Korolivskih VPS vipadkovo projshlisya po rajonu de zoseredzhuvalisya patfajnderi Visadka 5 yi brigadi diviziyi projshla skladno bagato litakiv dostavili desant poza mezhami viznachnih zon prizemlennya Ta zh dolya spitkala planeri Yak naslidok komandir 7 go parashutnogo bataljonu zmig zibrati lishe 40 za stanom na 03 00 ranku Reshta pribuvala protyagom usiyeyi nochi ta dnya Odnak komandir bataljonu ne gayuchi chasu organizuvav kolovu oboronu mostu i vzhe na svitanku nimci zdijsnili pershu serjoznu sprobu vibiti desantnikiv iz nogo za pidtrimki tankiv ta shturmovih garmat Litaki Lyuftvaffe sprobuvali rozbombiti mist prote pivtonni bombi ne vibuhnuli Protyagom dobi nimci namagalisya znishiti britanskij desant ta zvilniti mist abo zh zrujnuvati jogo Desant micno trimav oboronu do 19 00 godini doki ne pidijshli golovni sili 3 yi pihotnoyi diviziyi Inshi bataljoni 5 yi brigadi 12 j ta 13 j parashutno desantni takozh zitknulisya iz serjoznimi problemami v hodi visadki na DZ N vdalo zibravshi lishe 50 60 svoyih vijsk u viznachenij chas Popri ce desant pristupiv do vikonannya zavdan 12 j bataljon zahopiv naselenij punkt Le Ba de Ranvil u toj chas yak 13 j okupuvav misto Ranvil zitknuvshis iz zavzyatim oporom nimeckih vijsk u miskij smuzi Vidbivshi kilka atak 125 go tankovo grenaderskogo polku ta potrapivshi pid artilerijskij obstril desantniki zmogli utrimati ob yekti zahvatu do pidhodu nazemnih vijsk vvecheri a takozh odniyeyu rotoyu 12 go pdb zabezpechiti posadku planeriv iz komanduvannyam diviziyi ta saperami 3 tya parashutna brigada pochala visadku vijsk priblizno v toj zhe chas sho i 5 ta Tak samo cherez pogodni umovi vsi pidrozdili opinilisya rozkidanimi na znachnij ploshi Do togo zh i patfajnderi ne zmogli zabezpechiti tochnist prizemlennya osobovogo skladu vtrativshi pravilni oriyentiri 9 j parashutnij bataljon desantuvavshis pershim vidrazu pristupiv do vikonannya zavdannya iz zahoplennya Mervilskoyi batareyi Nezvazhayuchi na skladni umovi zboru osobovogo skladu v zoni prizemlennya komandir bataljonu pidpolkovnik Otvej sprobuvav negajno organizuvati shturm ukriplenih pozicij batareyi Vtrativshi ponad 2 godini na zoseredzhennya svoyih voyiniv vin zmig zibrati z 500 lishe 150 desantnikiv ta vstanoviv sho maye lishe 1 kulemet ta obmezhenu kilkist vibuhovih pristroyiv dlya vivedennya z ladu garmat ta obladnannya vognevih pozicij a takozh bangalorskih torped dlya proroblennya prohodiv u drotovih zagorodzhennyah Mayuchi zhorstkij nakaz znishiti artilerijski ustanovki za bud yaku cinu ne piznishe nizh do 05 30 kombat priskorenim marshem viviv desantnikiv do ob yektu Odnochasno do pozicij batareyi pochali pribuvati planeri iz saperami pidrivnikami sho pid vognem iz zemli prizemlilisya pid bokom fortifikacijnoyi sporudi Bataljon pidpolkovnika Otveya rozbitij na 4 osnovni grupi malimi silami rozpochav ataku o 04 50 namagayuchis z hodu prorvatisya cherez posileni oboronni rubezhi batareyi Koristuyuchis perevagami svoyih pozicij nimci vidkrili shkvalnij vogon ta zavdali velikih vtrat atakuyuchim Tak u grupi sho atakuvala kazemat 4 u zhivih lishilosya tilki 4 desantniki sho dijshli do cili ta zmogli vesti dijsnij vogon vpritul ta kidati ruchni granati Analogichno prohodilo zahoplennya inshih elementiv beregovoyi batareyi Na zhal desantnikiv chekalo zhorstoke rozcharuvannya koli voni z yasuvali sho zamist dovgoochikuvanih suchasnih 150 mm beregovih garmat yaki za danimi rozvidki znahodilisya na batareyi britanci znajshli lishe 100 mm polovi gaubici chehoslovackogo virobnictva chasiv Pershoyi svitovoyi vijni yaki ne stanovili soboyu serjoznoyi zagrozi dlya korabliv sil vtorgnennya soyuznikiv Use zh taki parashutisti spromoglisya vivesti gaubici z ladu pidrivayuchi yih vibuhovimi zaryadami a inodi i zvichajnimi ruchnimi garmatami vstromlyayuchi yih u kanal stvola Zahopivshi v polon veliku kilkist nimeckih vijskovosluzhbovciv bataljon pristupiv do oboroni ob yektu Za nakazom pidpolkovnik Otvej povinen buv dopovisti komanduvannyu sho zavdannya vikonane ta batareya zahoplena V inshomu vipadku z pochatkom vtorgnennya osnovnih sil legkij krejser Aretyuza mav zadachu o 05 30 vognem korabelnoyi artileriyi podaviti Mervilsku batareyu Prote utrativshi pid chas shturmu radiostanciyu desant ne zmig dopovisti ta buv vimushenij vreshti resht vidstupiti vivodyachi z soboyu z pid vognyu poranenih ta vijskovopolonenih Cinoyu nejmovirnih vtrat 50 zagiblih ta 25 poranenih majzhe polovina tih hto shturmuvav britanski desantniki vikonali zavdannya Pislya cogo pidpolkovnik Otvej pristupiv do vikonannya nastupnoyi zadachi zahoplennya poselennya Le Plen Strimkoyu atakoyu zalishki bataljonu rozsiyali sili protivnika sho protistoyali ale do vikonannya podalshih zavdan pidrozdil buv praktichno neboyezdatnij cherez veliki vtrati sered osobovogo skladu 8 mu parashutno desantnomu bataljonu sho otrimav zavdannya zi znishennya 3 h mostiv u Byur ta Troarni poshastilo nabagato bilshe Zitknuvshis iz problemami sho peresliduvali ves desant pislya desantuvannya kombatu cherez 2 godini vdalosya zibrati lishe 140 parashutistiv odnak vazhlivoyi skladovoyi chastini jogo bojovogo zagonu saperiv iz vibuhivkoyu ne bulo u comu kontingenti Prochekavshi deyakij chas komandir virishiv diyati vislavshi peredovu grupu na dorozvidku ob yektiv yaki bataljon povinnij buv znishiti Grupa nespodivano dopovila sho mosti vzhe zrujnovani saperami yakim poshastilo prizemlitisya na neznachnij vidstani vid nih Tretij mist bilya Troarna pislya netrivaloyi vognevoyi sutichki z patrulem nimeckoyi 21 yi tankovoyi diviziyi buv zahoplenij ta pidirvanij Takim chinom ne zaznavshi znachnih vtrat bataljon zmig zavershiti vikonannya zavdannya ta visunutisya u viznachenij rajon zboru bilya Le Menij syur Blanzhi Tretij bataljon brigadi 1 j kanadskij parashutnij bataljon chastinoyu sil vikonuvav zavdannya z pidrivu 2 h vazhlivih mostiv u Varavili ta Robomi reshta atakuvala garnizon u Varavil iz namagannyam ovoloditi selishem ta znishiti poziciyi artilerijskoyi batareyi i radiovisilach a takozh mist cherez strumok Divett Mist u Robomi buv zirvanij u povitrya praktichno bez vtrat ta u viznachenij chas Vodnochas nevelichka grupa kanadskih desantnikiv zbir pidrozdiliv trivav protyagom dnya na svitanku spromoglasya vidvazhno atakuvati nimciv u Varavili popri te sho nimeckij garnizon chiselno yih znachno perevazhav ta mav shonajmenshe 96 voyakiv yaki oboronyalisya na zazdalegid obladnanih poziciyah iz kulemetnimi gnizdami ta garmatoyu Nimci vidbili ataku vognem garmati zapodiyavshi velikih vtrat atakuyuchim vbivshi bagatoh u tomu chisli komandira roti Lishe blizhche do poludnya pislya togo yak soyuzniki protyagom kilkoh godin organizuvali minometnij obstril vorozhih pozicij soldati Vermahtu zdalisya Komanduvannya 6 yi diviziyi zi svoyim shtabom ta pidrozdilami zabezpechennya prizemlilosya na zemlyu Normandiyi posadochnim sposobom o 03 35 koli osnovni sili desantu vzhe pristupili do vikonannya svoyih zavdan Pislya zboru na majdanchiku prizemlennya general major Gejl iz shtabnimi pidrozdilami visunuvsya v rajon Le Ba le Ranvil de buv utvorenij komandnij punkt diviziyi Na 05 00 diviziya vstanovila zv yazok zi shtabom 5 yi brigadi o 12 35 3 yi brigadi ta vzyala kerivnictvo diyami chastin pid svij kontrol O 13 53 pershi pidrozdili nazemnih vijsk sho visadilisya na placdarm Sord z yednalisya z desantom O 21 00 v rajoni bojovih dij pid vognem protivnika zdijsnila posadku 6 ta planerna brigada zaznavshi neznachnih vtrat sered osobovogo skladu pid chas desantuvannya Opivnochi majzhe usya 6 ta britanska povitryanodesantna diviziya znahodilasya u viznachenomu rajoni micno utrimuyuchi zahopleni rubezhi na livomu flanzi vijsk vtorgnennya 2 bataljoni planernoyi brigadi znahodilisya v rezervi komandira diviziyi u toj chas yak reshta vijsk znahodyachis na peredovij piddavalas permanentnim atakam pihotnih ta tankovih pidrozdiliv Vermahtu sho namagalisya vibiti povitryanij desant iz zajnyatih rubezhiv prorvatisya do placdarmu ta skinuti soyuznikiv u more Visadka planernogo desantuOperaciyi Chikago ta Detrojt Dokladnishe Operaciya Chikago ta Operaciya Detrojt Iz nastannyam svitanku soyuzniki zdijsnili sprobu posiliti desant visadivshi dvoma misiyami Chikago dlya 101 yi diviziyi ta Detrojt dlya 82 yi diviziyi planernij desant Kozhnij eshelon mav u svoyemu skladi po 52 planeri Waco CG 4 yakimi na pole boyu dostavili protitankovu artileriyu ta pidkriplennya dlya posilennya protitankovoyi oboroni desantnikiv na poli boyu Misiyi pidnyalisya v povitrya koli litaki z osnovnimi silami desantu buli she na shlyahu do rajoniv bojovih dij Misiya Chikago mala uspih majzhe 92 vijsk prizemlilosya v radiusi 3 km vid centru viznachenoyi zoni Operaciya Chikago sho stala 27 m etapom desantnoyi operaciyi zletila vnochi o 01 19 z vijskovo povitryanoyi bazi korolivskih VPS Oldermaston ta virushila na pivden mayuchi na bortu 155 desantnikiv buldozer 16 57 mm protitankovih garmat 25 avtomashin tipu Dzhip 2 5 tonni boyepripasiv ta 11 tonn vantazhiv u tomu chisli potuzhnu radiostanciyu SCR 499 divizijnoyi lanki dlya KP 101 yi diviziyi Pislya pereshikuvannya dlya perelotu morem u bojovij poryadok strij vzyav kurs na Normandiyu pryamuyuchi na placdarm Yuta Pid vognem protivnika iz zemli odin iz transportnikiv zvalivsya vniz bilya Pon Labbe potyagnuvshi za soboyu planer She 7 litakiv iz planerami zaznali serjoznih poshkodzhen Litaki prodovzhuvali ruh v napryamku zoni prizemlennya LZ E ta nevdovzi pochali vidchiplyati planeri Zona prizemlennya LZ E znahodilasya poruch iz zonoyu prizemlennya 506 go polku DZ C O 03 54 49 planeriv iz 52 zdijsnili posadku na zemlyu Franciyi u viznachenomu rajoni Navedennya transportu zdijsnyuvalosya za dopomogoyu radiomayaka Evrika ta galogennih vogniv sho chitko poznachali mezhi majdanchiku 6 ti planeram vdalosya prizemlitisya vluchno v mezhah polya 15 na neznachnij vidstani vid LZ E 10 na pole bilya Forgez a 18 sho zalishilisya za vinyatkom 1 prizemlilisya shidnishe na vidstani 3 km Tehnici vdalosya sisti dostatno vdalo nezvazhayuchi na poshkodzhennya otrimani cherez zitknennya z derevami v osnovnomu timi litakami sho prizemlilisya poza mezhami zoni bilshist desantnikiv ne otrimala znachnih travm ta vantazhi buli cili Prote na bortu odnogo z planeriv vnaslidok zhorstkoyi posadki planera rozbivsya zastupnik komandira 101 yi povitryanodesantnoyi diviziyi brigadnij general Don Pratt sho vidpovidav za organizaciyu vzayemodiyi z vijskami yaki visadzhuvalisya z morya Zagalni vtrati stanovili 5 zagiblih 17 poranenih ta 7 zniklih bezvisti Do svitanku komanduvannya diviziyi organizuvalo zbir planernogo desantu ta dostavku yih do miscya priznachennya Misiya Detrojt sho mala za metu dostavku na pole boyu 220 desantnikiv 325 go planernogo polku 82 yi diviziyi z 16 57 mm protitankovimi garmatami 22 avtomashinami tipu Dzhip 5 trejlerami ta 10 tonnami medikamentiv vodi prodovolstva ne mala takogo vdalogo rezultatu Tuman ta nizka hmarnist zbili ekipazhi z panteliku yak naslidok lishe 62 planeriv prizemlilosya poblizu rajonu vikonannya zavdannya Negajno pislya prizemlennya desant skoristavsya zbroyeyu sho bukvalno zvalilasya z neba Britanski desantniki obladnuyut poziciyi bilya mostu cherez richku Orn Na zadnomu plani vidni planeri Airspeed Horsa 7 chervnya 1944Ruh transportu cherez mist Pegasu Kanskij kanal bilya Benuvil 7 chervnya 1944 rokuDesantniki 6 yi diviziyi ozbroyeni pistoletami kulemetami Mk V Sten na perehresti dorigOperaciyi Elmira ta Keokuk Dokladnishe Operaciya Elmira ta Operaciya Keokuk Vvecheri Dnya D soyuzniki vtilili v zhittya she dvi posadochni misiyi z visadki planeriv zagalnoyu chiselnistyu 208 odinic Misiyam pid kodovimi nazvami Keokuk ta Elmira stavilosya za metu dostaviti na bereg Franciyi pidkriplennya ta boyepripasi dlya vijsk 101 yi ta 82 yi divizij vidpovidno Povitryani esheloni transportnoyi aviaciyi sho pryamuvali na Franciyu na vidminu vid poperednih misij mali potuzhne aviacijne prikrittya j suprovodzhuvalisya vinishuvachami R 38 R 47 ta R 51 ta buli provedeni v dennij chas Keokuk startuvala o 18 30 yedinoyu hvileyu j mala u svoyemu skladi 32 litaka buksira z planerami Horsa dlya 101 yi pdd Podolavshi La Mansh aviaciya proletila nad vijskami sho bilisya na placdarmi Yuta ta viklyuchno vluchno o 20 53 prizemlilasya na svoyi majdanchiki poznacheni parashutistami signalnimi zasobami Vijska Vermahtu v rajoni Turzhevil ta Sen Kom dyu Mon vidkrili strilbu po planerah sho jshli na posadku i navit sprichinili neznachnih vtrat nezvazhayuchi na znachnu vidstan vid rajoniv prizemlennya LZ E Prote postachannya amerikancyami rezerviv ta majna projshlo duzhe vdalo Planeri Horsa ne zaznali znachnih poshkodzhen lishe 2 prizemlilisya na bojovih poziciyah protivnika Utrati desantu sklali 10 zagiblimi 30 otrimali serjozni poranennya ta 10 vijskovih zniklo bezvisti abo potrapili v polon Misiya Elmira stala najmasshtabnishoyu planernoyu operaciyeyu v hodi vtorgnennya v Normandiyu ta skladalasya zi 176 litakiv S 47 iz 36 planerami Waco ta 140 Horsa i podilyalasya na 4 zahodi seriyi 30 33 odin iz 26 litakiv ta 3 po 50 Elmira mala za metu dostavku na pole boyu znachnoyi kilkosti vijsk 82 yi povitryanodesantnoyi diviziyi zagalom bilsh nizh 955 desantnikiv a takozh narahovuvala 2 artilerijski divizioni z 24 gaubicyami dlya pidtrimki 507 go ta 508 go polkiv sho veli bojovi diyi zahidnishe Merdere Viznachenoyu zonoyu prizemlennya planeriv bula zona LZ W u 3 h km pivdennishe vid Sent Mer Egliz Pershi dvi seriyi v kilkosti 76 litakiv pidnyalisya v povitrya she zavidna j popryamuvali v bik Normandiyi Cherez rezhim radiomovchannya piloti ne znali pro te sho pidrozdili 795 go gruzinskogo bataljonu Vermahtu okupuvali yih posadochnu zonu j patfajnderi vimusheni buli peresunuti radiomayaki Evrika na vidstan 3 km pivnichno zahidnishe v rajon LZ O Litaki yak bulo zaplanovano vvijshli na viznacheni kursi ta zvilnili svoyi planeri nad LZ W Iz 76 planeriv sho prizemlilisya poza mezhami zoni sho ohoronyalasya 3 CG 4 Waco ta 21 Airspeed Horsa buli zrujnovani u bilshosti cherez poshkodzhennya otrimani vid vognyu nimeckih vijsk Nastupna hvilya misiyi Elmira pribula do rajonu vedennya bojovih dij o 22 55 ale cherez vidsutnist signaliv vid patfajnderiv buli vimusheni pryamuvati na radiomayak Evriki v zoni LZ O Ale cherez temryavu zenitnij vogon ta nastupni minometni obstrili nimciv ne sprichinili serjoznih vtrat planernomu desantu Hocha vin i prizemlivsya v osnovnomu poblizu LZ O a deyaki zmogli protyagnuti navit do LZ W i tam vluchno prizemlitisya nimci ne buli zdatni v nichnih umovah zirvati visadku Yak naslidok 15 iz 24 gaubic vzhe zranku uvijshli do stroyu ta zmogli uzyati uchast u bojovih diyah Zagalom misiya Elmira zaznala takih vtrat 15 osib zaginulo 46 poraneno sered lotnogo skladu ta 11 pilotiv zniklo bezvisti potrapilo v polon u svoyu chergu sered desantnikiv 33 vijskovosluzhbovci zaginulo ta 125 bulo poraneno Karta bojovih dij 101 yi ta 82 yi pdd u hodi operaciyi Neptun 6 chervnya 1944Operaciyi Galveston ta Hakensak Dokladnishe Operaciya Galveston ta Operaciya Hakensak Dvi dodatkovi misiyi z postachannya planerami vijsk pid kodovimi nazvami Galveston ta Hakensak rozpochalisya popoludni 7 chervnya dostavivshi vvecheri na pole bitvi pidrozdili 325 go planerno desantnogo polku 82 yi diviziyi Vrahuvavshi skladnosti umov provedennya perekidannya vijsk povitryam u hodi operaciyi Elmira u rozrobku planu postachan buli vneseni suttyevi zmini i desant narazi pryamuvav nad richkoyu Duv ta uniknuvshi vtrat vid vognyu protivnika zmig vdalo prizemlitisya na majdanchik prizemlennya LZ E yaku utrimuvali pidrozdili 101 yi diviziyi Pershoyu misiyeyu Galveston buv dostavlenij 1 j planerno desantnij bataljon polku ta artilerijski pidrozdili Mayuchi majzhe 100 litakiv iz planerami o 18 55 desant dostaviv na pivostriv do 1000 desantnikiv posilennya iz 20 artilerijskimi sistemami ta 40 avtomobilyami Odnak zhorstke prizemlennya prizvelo do travm ta avarij cherez sho do 100 cholovikiv 325 go polku otrimalo poranennya 17 iz nih zaginulo Nastupna hvilya bula bilsh vdaloyu ta zakinchilasya z minimalnimi vtratami Operaciya Hakensak yakoyu do Normandiyi bula dostavlena reshta planernogo polku zavershilasya o 20 51 7 chervnya Vijska 2 h bataljoniv 2 j bataljon 325 go polku ta 2 j bataljon 401 go planernogo polku u zagalnij chiselnosti 1300 parashutistiv uspishno prizemlilisya na 4 h majdanchikah u rajoni LZ W i lishe odin bataljon potrapiv pid vogon nimeckih soldativ vtrativshi 15 desantnikiv 60 otrimali poranennya Ostannya grupa planeriv iz pidrozdilami zabezpechennya yaka mala 50 planeriv Waco dostavila na majdanchik prizemlennya takozh minometi ta odnu rotu posadochnogo desantu ne zaznavshi zhodnih vtrat iz visokoyu vluchnistyu Na 22 15 usi 3 bataljoni polku buli zoseredzheni pri nayavnosti 90 osobovogo skladu 325 j polk perejshov do rezervu komandira diviziyi i buv peredislokovanij u Shef dyu Pon Amerikanski desantniki pozuyut iz nacistskim praporom bilya zahoplenogo francuzkogo selisha Rajon placdarmu Yuta Sen Markuf 8 chervnya 1944Operaciyi Friport ta Memfis Dokladnishe Operaciya Friport ta Operaciya Memfis Pislya visadki osnovnih sil desantu protyagom 6 7 chervnya komanduvannya soyuznikiv rozpochalo vikonannya dvoh operacij iz postachannya vantazhiv na pole boyu Operaciyi pid nazvoyu Friport dlya vijsk 82 yi diviziyi ta Memfis dlya 101 yi diviziyi buli provedeni 7 chisla Transportni litaki pryamuvali golovnim chinom cherez poziciyi placdarmu Yuta j zaznavali suttyevih vtrat ta poshkodzhen vid strilbi protivnika z zemli Dostavka vantazhiv dlya 101 yi praktichno provalilasya 14 transportnih litakiv S 47 iz 270 bulo zbito u porivnyanni z vtratoyu 7 litakiv iz 511 sho brali uchast u dostavci planernogo desantu do togo Protyagom nastupnogo tizhnya komanduvannya soyuznikiv provelo 6 dodatkovih operacij iz metoyu postachannya vijsk boyepripasami medikamentami ta prodovolstvom Kozhnij zahid provodivsya silami 10 ti litakiv sho desantuvali vantazhi ta 24 sho dostavlyali planeri iz zapasami Zagalom soyuzniki proveli desantnu operaciyu zastosuvavshi 2166 litako viletiv iz yakih 533 buli pov yazani z perekidannyam planeriv Podalshi bojovi diyiSoldati 101 yi povitryanodesantnoyi diviziyi v okopi Operaciya Overlord Nimecka shturmova garmata StuG III pid chas boyiv za Karantan Cherven 1944Amerikanska samohidna artilerijska ustanovka M7 Priest na vulicyah Karantana Cherven 1944Nimeckij kulemetnik iz kulemetom MG 15 Komanduvannya Vermahtu zbentezhene masshtabom visadki amerikanskih vijsk u sebe v tilovij smuzi vodnochas iz provedennyam dezinformacijnih visadok ta imitacij tak i ne zmoglo svoyechasno rozgadati skilki zh desantnih divizij prizemlilosya v Normandiyi yaki zavdannya pokladayutsya na nih i najgolovnishe de same golovnij napryamok zoseredzhennya osnovnih zusil desantu i vihodyachi z cogo de soyuzniki budut visadzhuvati morskij desant Ne mayuchi chitko viznachenih zavdan nimecke komanduvannya vtrachalo chas garyachkovo kidayuchis iz boku v bik ta vtrachayuchi iniciativu Do togo zh sucilni ryadi zhivoplotu hidzhrou angl Hedgerow yaki prostyagalisya na desyatki kilometriv po vsij pivnichnij Franciyi stvoryuvali znachni pereponi ne lishe dlya manevru soyuznih vijsk a j vidpovidno dlya manevrenosti samih nimciv u borotbi z parashutistami Zoni zatoplennya yaki nimci stvorili perekrivshi shlyuzovi sistemi Merdere ta Duvu prizveli do zagibeli bagatoh amerikanskih soldativ pid chas prizemlennya Zgodom voni zh peretvorilisya na prirodni inzhenerni zagorodzhennya na shlyahah visuvannya nimeckoyi motopihoti ta tankiv i nadijno prikrivali pivdennij flang amerikanskogo desantu Tak samo uspishna visadka 4 yi pihotnoyi diviziyi na placdarm ta yiyi podalshe prosuvannya vglib oboronnih pozicij nimciv otochennya silami 8 go pihotnogo polku pri pidtrimci desantnikiv nimeckogo bataljonu na visotah bilya Sent Mer Egliz postupove prosuvannya 12 go ta 22 go pihotnih polkiv u pivdennomu napryamku stvorili duzhe nebezpechnu obstanovku dlya chastin Vermahtu Zranku 6 chisla dva bataljoni 6 go parashutnogo polku 2 ga povitryanodesantna diviziya Lyuftvaffe pid komanduvannyam oberst lejtenanta Fridriha fon der Hajdta namagalisya prorvatisya vglib rajoniv zoseredzhennya amerikanciv nepodalik Sent Mari dyu Mon ta Sent Mer Egliz prote narazivshis na zapeklij organizovanij opir desantnikiv buli vimusheni vidstupiti 1 j parashutnij bataljon polku namagayuchis silkom prorvatisya vzdovzh richki Duv buv vidrizanij vid osnovnih sil polku ta vtrativshi majzhe polovinu osobovogo skladu kapitulyuvav Vodnochas iz pivnichnogo napryamku nimeckij 1058 j grenaderskij polk posilenij tankami ta shturmovimi garmatami kontratakuvav amerikanciv sho zahopili Sent Mer Egliz ale zishtovhnuvshis iz tankovimi pidrozdilami M4 Sherman 4 yi diviziyi sho pidijshli z morya vidstupiv zaznavshi znachnih vtrat u tehnici Pihota zalishivshis bez tankovoyi pidtrimki ta buduchi atakovanoyu dvoma bataljonami 505 go parashutnogo ta 8 go pihotnogo polkiv u panici vtekla Vidrazu pislya prizemlennya ta zboru na hodu rozrizneni pidrozdili 506 go polku silami dvoh nepovnih bataljoniv zdijsnili vidchajdushnu sprobu rozvidkoyu boyem zahopiti misto Sen Kom dyu Mon ale zitknuvshis z organizovanim oporom nimciv yakih pidtrimali tanki buli zupineni bilya Angovil o Plen Boyi za Karantan ta utrimannya zon visadki Dokladnishe Boyi za Karantan Cherez 24 godini pislya pochatku vtorgnennya na zemlyu Franciyi lishe 2 500 vijskovosluzhbovciv 101 yi povitryanodesantnoyi diviziyi z chisla 6 000 sho desantuvalisya unochi 6 chervnya buli zibrani pid kontrolem divizijnogo komanduvannya Diviziya v cej chas silami 501 go polku postupovo zdijsnila otochennya mista Sen Kom dyu Mon vidbila kontrataku 6 go nimeckogo parashutnogo polku i postupovo zmicnila svoyi poziciyi na zahoplenih rubezhah 9 chervnya diviziya otrimala nakaz komandira VII korpusu na pochatok operaciyi iz zahvatu Karantana 11 chisla 502 j polk pri pidtrimci 327 go planernogo polku atakuvav misto cherez dobu zavzyatih boyiv komanduvannya diviziyi na dopomogu vistavilo 506 j polk yakij prorvav oboronu nimeckih vijsk ta uvirvavsya do Karantana Zranku 13 chervnya vijska Vermahtu pri pidtrimci tankiv shturmovih garmat 37 go tankovogo polku SS 17 yi tankovoyi diviziyi SS a takozh 3 go bataljonu desantnikiv 6 go parashutnogo polku kontratakuvali z pivdenno zahidnogo napryamku pidrozdili 101 yi diviziyi v misti Amerikanci vimusheni buli vidstupiti na livomu flanzi todi soyuzniki kinuli v bij svizhu 2 gu bronetankovu diviziyu dlya vidbittya kontrataki nimciv Britanski oficeri vivchayut pidbitij nimeckij Panzer IV obladnanij posilenimi protikumulyativnimi bortami 11 chervnya 1944Nazemnij personal zdijsnyuye dozapravlennya ta vidnovlennya boyezapasu vinishuvacha Hawker TempestPalayuchij nimeckij napivgusenichnij bronetransporter Sd Kfz 250 15 chervnya 101 sha diviziya bula peredana do skladu VIII amerikanskogo korpusu yakij zakinchiv peredislokaciyu na zemlyu Franciyi ta znahodilasya na pivostrovi do momentu svogo povernennya na Britanski ostrovi na doukomplektuvannya 82 ga diviziya zibravshi lishe 2 000 voyiniv do kincya Dnya D zoseredzhuvala svoyi golovni sili bilya Sent Mer Egliz u toj chas yak bilshist vijsk vela vazhki boyi z pereminnim uspihom iz perevazhayuchimi vijskami protivnika Diviziya prodovzhuyuchi vikonannya bojovogo zavdannya ne zupinyala svoyi zavzyati sprobi zahopiti klyuchovi mosti cherez richku Merdere do 8 chervnya Silami 325 go planernogo polku pri pidtrimci legkih tankiv ta SAU amerikancyam vdalosya z yednatisya z rozriznenimi pidrozdilami 507 go polku sho veli boyi v otochenni zahidnishe Merdere do Shef dyu Pon vklyuchno 10 chervnya 505 tu polku vdalosya rishuchoyu atakoyu u vzayemodiyi z peredovimi pidrozdilami 4 yi pihotnoyi diviziyi zahopiti zaliznichnu stanciyu Montebur pivdenno zahidnishe mista 508 j polk vodnochas atakuvav vazhlivij mist bilya Bezvil la Bastij ta 12 chervnya ovolodiv naselenim punktom doboyu piznishe zahopiv Bot 14 chervnya 1944 pidrozdili 101 yi diviziyi z yednalisya z vijskami 508 go polku na vsij zahoplenij ploshi 325 j ta 505 j polki minayuchi Pon Labbe sho buv zahoplenij 90 yu pihotnoyu diviziyeyu za planom ob yekt zahvatu 82 yi diviziyi ta prosuvayuchis u zahidnomu napryamku atakuvali j zahopili misto Sen Sover le Vikont 16 chervnya 507 j polk diyuchi u pivdennomu napryamku ovolodiv mostom cherez Duv pivdennishe Pon Labbe 19 chervnya 82 ga diviziya vslid za 101 yu perejshla pid komanduvannya VIII amerikanskogo korpusu Diviziya prodovzhuvala vikonannya bojovih zavdan diyuchi na napryamku La E dyu Pyuyi ta pislya dovgotrivalih boyiv iz pereminnim uspihom 3 lipnya pid prolivnim doshem ovolodila klyuchovoyu visotoyu na pidstupah do mista visotoyu 122 Mont Kastr Na zminu desantnikam prijshli chastini 90 yi pihotnoyi diviziyi a 82 ga bula vivedena v rezerv ta zgodom peredislokovana do Angliyi U hodi zapeklih boyiv desantniki zmogli utrimati svoyi poziciyi ta najgolovnishe zabezpechiti naroshuvannya sil na placdarmah zavdyaki chomu soyuzniki na toj chas mali na uzberezhzhi 16 pihotnih i 3 bronetankovih diviziyi vsogo 326 517 cholovikiv 54 186 bojovih i transportnih mashin i 104 428 t vijskovogo sporyadzhennya Tilo zagiblogo soldata Vaffen SS Pivnichna Normandiya cherven 1944Britanci na livomu flanzi 6 ta povitryanodesantna diviziya prodovzhuvala vtrimuvati placdarm i pislya togo yak vona z yednalasya z vijskami sho visadilisya morem Teper desantniki stali vikonuvati rol zvichajnoyi pihoti Mizh 7 i 10 chervnya diviziyi dovelosya vidbiti kilka nimeckih atak Pri comu 9 j bataljon yakij zaznav najbilshih utrat pid chas shturmu Melvilskoyi batareyi potrapiv pid osoblivo vazhke bombarduvannya Na jogo dilyanci oboroni nimci ne zupinyayuchis proveli veliku kilkist kontratak 11 chervnya bulo uhvalene rishennya pro rozshirennya placdarmu shidnishe vid richki Orn i 6 ta povitryanodesantna diviziya posilena 1 m bataljonom 5 go Korolivskogo Shotlandskogo polku Chorna varta perejshla v nastup na Brevil ale zustrila zapeklij opir ataka bula vidbita z velikimi vtratami dlya britanskih vijsk Nastupnogo dnya po vsomu frontu 3 yi parashutnoyi brigadi buli provedeni potuzhnij artilerijskij obstril j tankova ataka protivnika pri chomu nimci znovu skoncentruvali svoyi zusillya na poziciyah sho utrimuvav 9 j parashutnij bataljon Komandir brigadi zibravshi parashutistiv 1 go kanadskogo parashutnogo bataljonu organizuvav kontrataku sho zmusila nimciv vidstupiti Iz togo momentu j do seredini serpnya diviziya zalishalasya na zahoplenih poziciyah utrimuyuchi livij flang placdarmu soyuznikiv 7 serpnya diviziya otrimala nakaz pidgotuvatisya do nastupu i v nich na 17 serpnya vijska diviziyi pochali prosuvatisya vpered dolayuchi silnij nimeckij opir Prosuvannya zavershilosya 26 serpnya koli diviziya dosyagla svoyeyi cili dijshla do delti Seni Za dev yat dniv boyiv soldati projshli 72 km ovolodili teritoriyeyu plosheyu blizko 1000 km i zahopili v polon ponad 1 000 nimeckih soldativ Use ce bulo dosyagnuto popri te sho za slovami Gejla jogo pihotni z yednannya buli neadekvatno ekipirovani dlya shvidkogo peresliduvannya 27 serpnya diviziya bula nareshti vidvedena z liniyi frontu a na pochatku veresnya vona povernulasya do Angliyi Pidsumki operaciyiZagalnij visnovok Nezvazhayuchi na veliki trudnoshi z yakimi zitknulisya soyuzniki na pershomu etapi operaciyi rozsiyannya parashutistiv i skladnij relyef miscevosti ce v yakijs miri porushilo namicheni plani dovoli serjozni protidesantni prigotuvannya nimciv desantniki zastosovuyuchi partizansku taktiku uspishno atakuvali protivnika i vidrizali nimecki vijska sho oboronyalisya na uzberezhzhi vid yih komanduvannya yake do 12 godin dnya ne moglo otrimati zrozumilu informaciyu pro pochatok visadki soyuznikiv na cij dilyanci 101 sha amerikanska diviziya opinilasya v krashih umovah j zmogla vikonati golovne zahopiti vihodi z placdarmiv Mensh rezultativna 82 ga diviziya odnak zv yazala svoyimi diyami protivnika Nimecki pidkriplennya ne zmogli pidijti blizko do miscya visadki amerikanciv V cilomu operaciya projshla uspishno i z nabagato menshimi vtratami nizh peredbachav T Li Mellori Spochatku zdavalosya sho parashutisti zaznali duzhe velikih vtrat Vranci pislya vikidannya do 85 vidsotkiv parashutistiv vvazhalosya zniklimi bezvisti Do vechora majzhe polovina desantnikiv vzhe diyala v svoyih pidrozdilah a bagato sho vvazhalisya bezvisti zniklimi blukali protyagom dekilkoh dniv i potim znahodili svoyi chastini Cherez tri misyaci koli pidvodilisya pidsumki operaciyi bulo vstanovleno sho v den visadki vtrati desantu sklali lishe 10 vklyuchayuchi vbitih zniklih bezvisti i takih sho viyavilisya v poloni u nimciv Vtrati bezumovno buli chimali ale voni peredbachalisya she bilshimi Vidrazu pislya zakinchennya operaciyi sered bagatoh vijskovih viniklo ritorichne pitannya chi koshtuvala takogo chisla zhertv visadka povitryanogo desantu tim cilyam yakih voni vreshti resht dosyagli Na dumku bilshosti ekspertiv na ce pitannya najkrashe vidpovidaye rezultat visadki morskogo desantu na dva placdarmi Yuta ta Omaha Nimeckim vijskam sho diyali v rajoni visadki desantu na placdarm Omaha nihto po suti ne zavazhav Komanduvannya smilivo manevruvalo svoyimi silami ta zasobami i na kinec Dnya D amerikanci vtrativshi 2 374 vijskovih vbitimi poranenimi ta zniklimi bezvisti zmogli zahopiti lishe krihitnu smuzhku pozdovzh uzberezhzhya Bredli navit postav pered pitannyam shodo skasuvannya desantu na ciyeyi dilyanci Vodnochas diyi desantnikiv u tilovij smuzi pozadu placdarmu Yuta privodili nimciv u nervovij stan Vimushene vidrivati znachnu kilkist svoyih vijsk priznachenih dlya vidbittya vtorgnennya z morya na borotbu z desantnikami komanduvannya Vermahtu do togo zh povnistyu vtratilo iniciativu na comu napryamku ne mayuchi mozhlivostej cilespryamovano zosereditisya na kontrataci morskogo desantu Tak za svidchennyami nimeckogo oberst lejtenanta Gyuntera Kilya yakij potrapiv u polon vzhe v hodi bitvi za Sherbur kozhnogo razu koli mi zbiralisya zosereditisya pozadu placdarmu Yuta mi vstupali u sutichki z amerikanskimi desantnikami Originalnij tekst angl each time we tried to assemble behind Utah Beach on D Day we were disrupted by bands of American paratroopers Yak naslidok vtrati amerikanciv v rajoni visadki Yuta sklali lishe 197 cholovikiv Usi cili viznacheni 6 j britanskij povitryanodesantnij diviziyi buli dosyagnuti praktichno bez zboyiv sho mogli vplinuti na kincevij rezultat vtorgnennya Tonga viyavilasya uspishnoyu desantnoyu operaciyeyu zavdannya buli vikonani nezvazhayuchi na chiselni problemi pov yazani z nespriyatlivimi pogodnimi umovami j navigacijnimi pomilkami pilotiv sho sprichinili rozkidannya parashutistiv na velicheznomu prostori Z inshogo boku ce yavishe deyakoyu miroyu zigralo soyuznikam na ruku cherez te sho vijska viyavilisya nastilki rozkidanimi nimecki vijska sho oboronyalisya ne zmogli tochno viznachiti misce ta masshtab visadki povitryanogo desantu britanciv Ale ce takozh bulo pritamanno dlya vsiyeyi operaciyi v cilomu Nastupnogo dnya pislya visadki marshal T Li Mellori u svoyemu zviti Ejzenhaueru pisav sho inkoli vazhko viznati svoyu pomilku ale vin radij sho jogo sumnivi vidnosno mozhlivosti vikidannya desantu ne pidtverdilisya Vin visoko ocinyuvav prozorlivist Ejzenhauera i vibachavsya za te sho svoyimi sumnivami zapodiyav jomu zajve zanepokoyennya Vtrati osobovogo skladu U Den D sered osobovogo skladu desantu za danimi na serpen 1944 bulo vstanovleno vtratu 1 240 vijskovosluzhbovciv 101 yi diviziyi 182 vbitih 557 poranenih 501 zniklih bezvisti ta 1 259 82 yi 156 vbitih 347 poranenih 756 zniklih bezvisti Za stanom na 30 chervnya vtrati skladali 4 670 vijskovosluzhbovciv 101 yi diviziyi 546 vbitih 2 217 poranenih 1 907 zniklih bezvisti ta 4 480 82 yi 457 vbitih 1 440 poranenih 2 583 zniklih bezvisti U cilomu za chas operaciyi do momentu vivedennya z boyu amerikanci vtratili zi skladu majzhe 12 000 parashutistiv sho desantuvalisya abo priyednalisya piznishe do 82 yi diviziyi 5 245 cholovikiv bulo vbito poraneno zniklo bezvisti abo potrapilo v polon Z chisla majzhe 13 000 101 yi 4 670 vijskovih uvijshli do oficijnih vtrat Britanski vtrati na pershomu etapi koli diviziya diyala majzhe samostijno mizh 5 chervnya ta 7 chervnya zagalom sklali 800 cholovikiv pri tomu sho vsogo na toj moment u nij bulo 8 500 cholovikiv V cilomu za operaciyu do momentu vivedennya desantnikiv v tilovu zonu naprikinci serpnya divizionni vtrati sklali 4 457 cholovikiv sered nih 821 zagiblij 2 709 poranenih i 927 zniklih bezvisti Nimecki vtrati nalichuvali za pribliznimi danimi za ves period boyiv 21 300 cholovikiv Z yakih lishe 6 j parashutnij polk vtrativ 3 000 do kincya lipnya Vtrati za diviziyami proti vsih soyuznih vijsk ne lishe desantnikiv skladali 91 sha aviapolova diviziya 2 212 12 chervnya 5 000 23 lipnya 243 tya pihotna diviziya 8 189 11 lipnya 709 ta pihotna diviziya 4 000 16 chervnya 17 ta tankova diviziya SS 1 096 30 chervnya Vtrati aviaciyi 47 litakiv tipu S 47 bulo znisheno za 2 dobi v hodi provedennya povitryanodesantnoyi operaciyi v bilshosti vipadkiv ekipazhi vcilili ta zmogli povernutisya do svoyih 21 litak buv vtrachenij v hodi parashutnogo desantuvannya 6 chervnya 7 pid chas dostavlyannya planeriv ta 14 u hodi postachannya vantazhiv ta zapasiv Z 517 planeriv 222 buli Horsa perevazhna bilshist z yakih bula abo zrujnovana v hodi posadki abo znishena vognem nimciv pislya prizemlennya Hocha bilshist z 295 planeriv Waco CG 4 postrazhdala ne tak suttyevo yak Horsa cherez pogani umovi na miscyah prizemlennya dlya yih evakuaciyi 97 planeriv bulo virishiti zalishiti na polyah Osnovnimi prichinami provalu etapu desantuvannya stalo nayavnist zaguslogo tumanu nad bagatma rajonami vikidannya desantu dotrimannya rezhimu radiomovchannya pislya pochatku operaciyi prizvelo do togo sho lotchiki ne znali pro pogirshennya pogodnih umov nad Normandiyeyu ta nayavnist shilnogo sharu hmar yakij prostyagavsya na 35 km nad zahidnoyu chastinoyu pivostrovu vidsutnist na 60 litakiv nalezhnogo navigacijnogo obladnannya pislya rozpadu formuvan na bojovi grupi dlya desantuvannya pid zenitnim vognem protivnika prizvelo do vtrati pravilnogo kursu ta yak naslidok do rozsiyuvannya desantu poza mezhami viznachenih zon desantuvannya praktichno nulovi rezultati roboti patfajnderiv cherez slabku potuzhnist radiomayakiv ta inshi faktori sho vplinuli na vikonannya zavdannya nimi yak naslidok litaki desantuvali osobovij sklad bez priv yazki do oriyentiriv ta signalnih zasobiv intensivnij zenitnij vogon nazemnih zasobiv PPO cherez sho lotchiki buli vimusheni zbilshiti shvidkist 180 km god ta visotu 200 m desantuvannya parashutistiv bagato ekipazhiv minuli viznacheni zoni visadki ta desantuvali desant abide Tak u amerikanciv z 20 serij vikidannya v dvoh misiyah lishe 6 potrapili u viznacheni rajoni i desantuvali pricilno Ale nezvazhayuchi na kumulyativnij efekt usih cih faktoriv golovnim chinnikom yakij vplinuv na kincevij rezultat visadki stalo rishennya provesti desantuvannya v nichnij chas Naochno ce bulo prodemonstrovano v toj zhe den koli zasvitlo komanduvannya prodovzhilo desantuvannya j desant opinivsya na zemli z visokoyu stupenyu tochnosti nezvazhayuchi na zavzyatu protidiyu z boku protivnika Pislya Normandiyi amerikanci ta britanci nikoli bilshe protyagom Drugoyi svitovoyi vijni ne organizovuvali desant u nichnij chas i do rechi v pislyavoyennij chas usi golovni operaciyi provodilisya vden Memorial desantnikam yaki zaginuli pid chas zvilnennya Sent Mer Egliz FranciyaPislyamovaU pislyavoyennij chas sered bagatoh vijskovih istorikiv vinikli superechnosti z privodu togo yakim chinom povitryanodesantna operaciya vplinula na zagalnij hid vtorgnennya chomu nezvazhayuchi na trivalij chas pidgotovki ta trenuvan desant zaznav takih velicheznih vtrat she pri prizemlenni j vzagali pro docilnist provedennya Normandskoyi povitryanodesantnoyi operaciyi Do rechi dehto z avtoriv knig pro ti chasi zvinuvachuvav lotchikiv vijskovo transportnoyi aviaciyi u neprofesionalizmi boyaguztvi ta vreshti resht u provali pershogo etapu operaciyi desantuvannya Navit general Omar Bredli u svoyih spogadah zvinuvativ pogirsheni pogodni umovi ale zrobiv nagolos na nedosvidchenosti ta nespokoyi pilotiv pid chas vikidannya Veterani oboh amerikanskih divizij vidverto vislovlyuvali svoye nezadovolennya rezultatami roboti ekipazhiv VTA Odnak komanduvannya 82 yi ta 101 yi divizij odnostajno podyakuvalo aviaciyu za yihnyu muzhnist ta vitrimku Takozh odin iz najvidomishih veteraniv Klekochuchih orliv kapitan Frenk Lilliman yakij komanduvav patfajderami pershoyi hvili ta pershim prizemlivsya na zemlyu Franciyi mav takij samij poglyad Zastupnik komandira 82 yi diviziyi general Dzh Gejvin stverdzhuvav uspishne vikonannya parashutno desantnimi polkami svoyih zavdan zalezhit vid sumlinnogo ta kvalifikovanogo vikonannya pilotami ta chlenami ekipazhiv svoyih obov yazkiv Ya razom z inshimi desantnikami cilkom vpevnenij sho cherez znachni vtrati yakih zaznali lotchiki pid chas vikonannya zadach iz dostavki desantu ta trudnoshi yaki vinikli cherez tuman ne zmogli vplinuti na te sho aviaciya zrobila vse mozhlive dlya togo shobi desant buv visadzhenij tochno j u viznachenij strok I v bilshosti vipadkiv ce uvinchalosya uspihom Originalnij tekst angl The accomplishments of the parachute regiments are due to the conscientious and efficient tasks of delivery performed by your pilots and crews I am aware as we all are that your wing suffered losses in carrying out its missions and that a very bad fog condition was encountered inside the west coast of the peninsula Yet despite this every effort was made for an exact and precise delivery as planned In most cases this was successful Avtori sho pidtrimuvali liniyu na zahist aviaciyi dovodyat u svoyih spogadah sho situaciya yaka stvorilasya v povitri odnakovo skladno vplinula yak na pilotiv tak j na desantnikiv Pid postijnim vognem zenitnih zasobiv u tumani vtrativshi oriyentiri deyaki desantniki namagalisya skinuti vantazhni parashuti ta takim chinom vtrachali chas j buli vimusheni zalishati bort litakiv znachno piznishe Dehto ne zmig iz riznih prichin stribnuti vnochi na palayuchu zemlyu Za oficijnimi danimi 9 lyudej vidmovilisya stribati she 35 povernulisya neposhkodzhenimi nazad do Angliyi Pislya prizemlennya oshalili vid stanovisha v yakomu voni opinilisya bagato parashutistiv hovalisya po kanavah kushah ta chagarnikah veteranam dovelosya bukvalno stusanami vvoditi yih do stroyu Situaciya yaka koyilasya v povitri ta na zemli dovoli pravdopodibno prodemonstrovana u vijskovo istorichnomu seriali Stivena Spilberga ta Toma Henksa za romanom Stivena Embrouza Brati po zbroyi Po hodu filmu glyadach mozhe zi znachnim rivnem dostovirnosti vniknuti v realiyi bojovogo stanovisha ta v cilomu ociniti v yakih umovah dovelosya voyuvati desantnikam Div takozhOperaciya Titanik Povitryanodesantni vijska Tretogo Rejhu Placdarm Omaha Operaciya Taksabl Operaciya Glimmer Operaciya Market Garden PrimitkiVinoskiU skladi 6 yi povitryanodesantnoyi diviziyi Velikoyi Britaniyi v operaciyi brav uchast 1 j kanadskij parashutnij bataljon Britanskij komponent desantu diyav do 27 serpnya 1944 prikrivayuchi livij flang vijsk sho nastupali Amerikanskih 2 parashutnih ta 6 posadkovih britanskih 1 parashutna ta 2 posadkovi Za danimi general lejtenanta Dzh Flanagana 6 638 desantnikiv na 490 litakah Flanagan Jr r 179 Za danimi general lejtenanta Dzh Flanagana 6 418 desantnikiv na 378 litakah Flanagan Jr r 179 Primitki Arhiv originalu za 29 travnya 2007 Procitovano 13 lyutogo 2011 Lt Gen Edward M Flanagan Jr USA Ret A Combat History of American Airborne Forces angl Flanagan Jr r 168 169 The Parachute Regiment Ministry of Defense Arhiv originalu za 11 chervnya 2009 D Day Etats des Lieux Arhiv originalu za 17 lipnya 2009 Warren Airborne Operations 2 Flanagan Jr r 170 Harclerode Peter 2002 Go To It The Illustrated History of the 6th Airborne Division Caxton Editions ISBN 1 84067 136 X Buckingham William F 2005 D Day The First 72 Hours Tempus Publishing ISBN 0 75242 842 X Flanagan Jr r 161 162 Warren Airborne Operations 1 3 Flanagan Jr r 164 165 Flanagan Jr r 165 Harclerode p 307 Warren Airborne Operations 3 Flanagan Jr r 159 160 Flanagan Jr r 163 Flanagan Jr r 176 177 Warren Airborne Operations 1 3 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2008 Procitovano 27 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2008 Procitovano 27 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2009 Procitovano 24 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 27 grudnya 2010 Procitovano 3 bereznya 2011 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2011 Procitovano 13 lyutogo 2011 Martin Wolfe Green Light A Troop Carrier Squadron s War from Normandy to the Rhine 1993 Center for Air Force History ISBN 0 8122 8143 8 136 Flanagan Jr r 166 167 Gordon p 269 Arhiv originalu za 5 veresnya 2011 Procitovano 19 lipnya 2011 OKW WFSt KTB Ausarbeitung Die OKW Kriegsschauplaetze im Rahmen der Gesamtkriegsfuehrung 1 I 31 III 44 OKW Kriegsschauplaetze Ch VI n 115 Cf Fuehrer Directive No 51 3 Nov 43 Arhiv originalu za 8 bereznya 2011 Procitovano 27 lyutogo 2011 Karteiblatt 243d Infantry Division OKH Org Abt Karteiblaetter 1943 1945 Hoffmann Report Seventh Army KTB Anlagen 1 I 30 VI 44 Gordon p 258 Gordon p 260 Seventh Army KTB 1 I 30 VI 44 6 7 9 12 May 44 Seventh Army Trans 0 KTB 1 I 30 VI 44 8 May 44 and Anlage 15 Gordon p 263 Von Rohden from Lagekarten Third Air Force in Von Rohden Collection Beurteilung des Krieges 14 Aug 44 Cf German Air Force Order of Battle charts 31 May and 10 June 1944 prepared by the Air Historical Branch of the Air Ministry London Gordon p 266 Flanagan Jr r 180 Arhiv originalu za 25 sichnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2011 Warren Airborne Operations 54 Flanagan Jr r 192 Warren Airborne Operations 55 Wolfe Green Light 119 Warren Airborne Operations 50 51 Buckingham p 120 Buckingham p 120 121 Buckingham p 121 Buckingham p 122 Buckingham p 129 Buckingham p 125 Otway p 178 Buckingham p 143 Harclerode p 318 Harclerode p 319 Buckingham p 128 Harclerode p 321 Otway p 181 Harclerode pp 324 325 Harclerode p 315 Harclerode p 327 Warren Airborne Operations 61 65 Flanagan Jr r 187 Warren Airborne Operations 65 69 Flanagan Jr r 196 197 Warren Airborne Operations 69 72 Flanagan Jr r 197 Warren Airborne Operations 78 Ambrose D Day pg 116 St Lo United States Army Center of Military History CMH Pub 100 13 Arhiv originalu za 10 bereznya 2011 Procitovano 4 July 2007 Vtoraya mirovaya vojna 1939 1945 gg Voenno istoricheskij ocherk str 648 Harclerode pp 328 330 Harclerode pp 330 331 Otway p 185 Harclerode p 334 Gale p 126 Otway p 191 Flanagan Jr r 201 Flanagan Jr r 200 201 Harrison Gordan A 2002 1951 Cross Channel Attack The United States Army in World War II United States Army Center of Military History CMH Pub 7 4 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 26 June 2007 Note 34 for 101st note 55 for 82nd Utah to Cherbourg United States Army Center of Military History CMH Pub 100 12 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 26 June 2007 Flanagan Jr r 203 Harclerode p 363 compiled at German Order of Battle Normandy 29 travnya 2007 u Wayback Machine Warren Airborne Operations 53 Wolfe Green Light 334 Blair also imputed that glider pilots were cowards in general An open letter to the airborne community War Chonicles com Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2007 Why Does the NYT Continue to Cite Historian S L A Marshall After the Paper Discredited Him in a Front Page Story Years Ago History News Network George Mason University Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano 26 June 2007 Stephen E Ambrose World War II Sins B 26 Marauder Historical Society Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 26 chervnya 2007 Wolfe Green Light 118 quoting from Four Stars of Hell Warren Airborne Operations 41 Warren Airborne Operations 41 43 45 Wolfe Green Light 117 DzherelaI I Derejko Normandska desantna operaciya 1944 18 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 491 ISBN 978 966 00 1061 1 Lt Gen Edward M Flanagan Jr USA Ret A Combat History of American Airborne Forces New York Ballantine Books 2003 S 159 204 ISBN 0 89141 688 9 angl Dr Warren John C Airborne Operations in World War II European Theater AIR UNIV MAXWELL AFB AL RESEARCH STUDIES INST 1956 247 s angl Gordon A Harrison CROSS CHANNEL ATTACK Washington DC CENTER OF MILITARY HISTORY UNITED STATES ARMY 2002 488 s UNITED STATES ARMY IN WORLD WAR II ISBN 51 61669 angl UTAH BEACH TO CHERBOURG 6 June 27 June 1944 Washington DC CENTER OF MILITARY HISTORY UNITED STATES ARMY 1990 204 s UNITED STATES ARMY IN WORLD WAR II angl U S Airborne in Cotentin Peninsula 27 veresnya 2015 u Wayback Machine angl British Airborne East of river Orne 11 chervnya 2011 u Wayback Machine angl Airborne Troops in Normandy Maps 7 kvitnya 2011 u Wayback Machine karti povitryano desantnoyi operaciyiPosilannyaGAVIN S PARATROOPERS THE TYPE OF MEN 20 grudnya 2010 u Wayback Machine The Paras 2 bereznya 2015 u Wayback Machine Airborne warfare 6 kvitnya 2020 u Wayback Machine The 82nd Airborne during World War II 27 lipnya 2009 u Wayback Machine 6 June 1944 a particular day 12 serpnya 2015 u Wayback Machine British Airborne East of river Orne 17 kvitnya 2009 u Wayback Machine THE NORMANDY LANDINGS 1 grudnya 2010 u Wayback Machine Fotografii v kategorii Vozdushnaya desantnaya operaciya 16 lyutogo 2011 u Wayback Machine Karta bojovih dij amerikanskogo desantu 6 8 chervnya 1944 30 zhovtnya 2012 u Wayback Machine LiteraturaEdwin P Hoyt Airborne The History of American Parachute Forces New York A Scarborough Book 1983 ISBN 0 8128 6127 2 angl Blair Jr Clay Ridgway s Paratroopers The American Airborne in WW II New York Doubleday 1985 588 s ISBN 0385278888 angl D Este Carlo Decision in Normandy Konecky amp Konecky Military Books 2000 560 s ISBN 1568522606 angl Hastings Max Overlord D Day and the Battle for Normandy Simon and Shuster JUV 1985 396 s ISBN 0671554352 angl Nenahov Yu Yu Vozdushno desantnye vojska vo vtoroj mirovoj vojne M Literatura 1998 S 209 218 Enciklopediya voennogo iskusstva ISBN 985 437 361 4 ros VideoD Day Minus One 1945 angl Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi