Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними .(січень 2018)
Радіолокаці́йна ста́нція (РЛС) або рада́р (від англ.radar — скорочення від radio detection and ranging, «радіохвильове виявлення та визначення відстані») — система для виявлення повітряних, морських і наземних об'єктів, а також для визначення їхньої дальності та географічних параметрів. Використовує метод, заснований на випромінюванні радіохвиль і реєстрації їх віддзеркалень від об'єктів. Англійський термін-акронім з'явився у 1941 році, згодом у його написанні великі букви були замінені малими.
ALTAIR, класичний радар далекої дії на атолі Кваджалейн для детекції космічних об'єктівPAVE PAWS, радар на військовій базі Клеар, Аляска, побудований за методом фазованих антенних ґраток.
Історія
1887 року німецький фізик Генріх Герц розпочав експерименти, з ходом яких, відкрив існування електромагнітних хвиль, передбачених теорією Джеймса Максвелла. Герц навчився генерувати і вловлювати електромагнітні радіохвилі і виявив, що вони по-різному поглинаються і відбиваються різними матеріалами.
Попутно з роботами з радіозв'язку, російський інженер О. С. Попов, зробив ще одне важливе відкриття. 1897 року під час дослідів з радіозв'язку між кораблями, він виявив явище відбиття радіохвиль від судна. Радіопередавач було встановлено на верхньому містку транспорту «Європа», що стояв на якорі, а радіоприймач — на крейсері «Африка». У звіті комісії, призначеної для проведення цих дослідів, О. С. Попов писав:
«Вплив суднової обстановки позначається у наступному: усі металеві предмети (щогли, труби, снасті) повинні заважати дії приладів як на станції відправлення, так і на станції отримання, тому що, потрапляючи на шляху електромагнітної хвилі, вони порушують її правильність, почасти подібно тому, як діє на звичайну хвилю, що поширюється поверхнею води, брекватер, частково внаслідок інтерференції хвиль, у них порушених, з хвилями джерела, тобто впливають несприятливо.»
а також:
«Спостерігався також вплив проміжного судна. Так, під час дослідів між „Європою“ й „Африкою“ потрапляв крейсер „Лейтенант Ільїн“, і якщо це траплялося за великих відстаней, то взаємодія приладів припинялася, поки судна не сходили з однієї прямої лінії.»
1905 року X. Хюльсмейеру було видано німецький патент, за заявкою ідеї радіолокатора від 30 квітня 1904. У США відкриття відбиття радіохвиль, приписують Тейлору і Юнгу в 1922 році.
Один з перших пристроїв, призначених для радіолокації повітряних об'єктів, продемонстрував 26 лютого 1935 року шотландський фізик Роберт Ватсон-Ватт, який приблизно за рік до цього отримав перший патент на винахід подібної системи.
У другій половині 1930-х англійці почали встановлювати на своїх кораблях перші радари.
У США перший контракт військових з промисловістю було укладено 1939 року.
Розпочата Друга світова війна зажадала ефективних заходів боротьби з нальотами німецької авіації. Влітку 1940 року британські інженери під керівництвом Генрі Тізарда розробили резонансний магнетрон, що став основою нової ефективної бортової радарної системи сантиметрового діапазону, якою на початку 1941 року було оснащено американські та британські літаки.
В СРСР
У Радянському Союзі, до складу якого, на правах союзної держави, до 1991 року входила Україна, усвідомлення потреби засобів виявлення авіації, вільних від вад звукового та оптичного спостереження, призвело до розгортання досліджень у галузі радіолокації. Ідея, запропонована молодим артилеристом Павлом Ощепковим, отримала схвалення вищого командування: наркома оборони СРСР К. Є. Ворошилова та його заступника — М. Н. Тухачевського.
1932 року на базі Ленінградського фізико-технічного інституту, було створено Ленінградський електрофізичний інститут (ЛЕФІ) під керівництвом А. А. Чернишова, у якому проводилися дослідні та дослідно-конструкторські роботи з радіолокації. 1935 року ЛЕФІ було розформовано, а на його базі організовано «закритий» інститут НДІ-9 з оборонною тематикою, що охоплювала і радіолокацію. Науковим керівником його, став М. О. Бонч-Бруєвич. Роботи з радіолокації було розпочато і в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ) у Харкові. До початку війни зусиллями вчених та інженерів ЛЕФІ, НДІ-9 та інших організацій, було створено дослідні наземні радіолокаційні станції. 3 січня 1934 року у СРСР було успішно проведено експеримент з виявлення літака радіолокаційним методом. Літак, що летів на висоті 150 метрів, було виявлено на дальності 600 метрів від радарної установки. Дослід було організовано представниками Ленінградського Інституту Електротехніки та Центральної радіолабораторії. Керував експериментом військовий інженер М. М. Лобанов, який, за свідченням академіка Ю. Б. Кобзарева, був першим, хто переконав промисловість перейнятися проблемою радіолокації. 1934 року, маршал Тухачевський у листі уряду СРСР написав: «Досліди з виявлення літаків за допомогою електромагнітного променя підтвердили правильність покладеного в основу принципу». Радянський військовий інженер П. К. Ощепков, у співпраці з Ленінградським електрофізичним інститутом, сконструював експериментальний апарат, здатний виявляти повітряне судно у межах 3 км від приймача. Але у подальшому, дослідні роботи було уповільнено через арешт НКВС П. Ощепкова та відправку до ГУЛАГу. Першу дослідну установку «Рапід» було випробувано у тому ж році, а 1936 року радянська сантиметрова радіолокаційна станція «Буря» засікала літак з відстані 10 кілометрів. Перші РЛС в СРСР, прийнято на озброєння РСЧА і випускалися серійно, були: РУС −1 — з 1939 року і РУС −2 — з 1940 року. Під час війни програму зі створення радянських радарів, очолював інженер — адмірал Аксель Берг, відомості про американські розробки, добувала радянська розвідка. Перший у Радянському Союзі авіаційний радіолокатор, Гнейс-2, було введено в експлуатацію у червні 1943 року на літаку Пе-2. 1946 року американські фахівці — Реймонд і Хачертон, колишній співробітник посольства США у Москві, написали: « Радянські вчені успішно розробили теорію радара за кілька років до того, як радар було винайдено у Англії».
Первинний (пасивний) радіолокатор, в основному, служить для виявлення цілей, висвітлюючи їх електромагнітною хвилею і потім приймаючи відбиття (луну) цієї хвилі від цілі. Оскільки швидкість електромагнітних хвиль постійна (швидкість світла), стає можливим визначити відстань до цілі, ґрунтуючись на вимірюванні різних параметрів розповсюдження сигналу.
В основі пристрою радіолокаційної станції лежать три складові: передавач, антена і приймач.
Передавач (передавальний пристрій) є джерелом електромагнітного сигналу високої потужності. Він може являти собою потужний імпульсний генератор. Для імпульсних РЛС сантиметрового діапазону — зазвичай, магнетрон або імпульсний генератор, що працює за схемою: задавальний генератор — потужний підсилювач, який використовує як генератор, найчастіше, лампу біжучої хвилі (ЛБХ), а для РЛС метрового діапазону, часто застосовують тріодну лампу. РЛС, які використовують магнетрони, некогерентні або псевдо-когерентні, на відміну від РЛС на основі ЛБХ. Залежно від конструкції, передавач працює або в імпульсному режимі, формуючи повторювані короткі потужні електромагнітні імпульси, або випромінює безперервний електромагнітний сигнал.
Антена виконує фокусування сигналу передавача і формування діаграми спрямованості, а також, приймання відбитого від цілі сигналу та передавання цього сигналу у приймач. Залежно від реалізації прийняття відбитого сигналу, може здійснюватися або тією -ж самою антеною, чи іншою, яка іноді може розташовуватися на значній відстані від передавального пристрою. У разі, якщо передавання та приймання поєднано в одній антені, ці дві дії виконуються почергово, а щоби потужний сигнал, що проникає від передавача у приймач, не засліпив приймач слабкої луни, перед приймачем розміщують спеціальний пристрій, який закриває вхід приймача у мить випромінювання зондувального сигналу.
Приймач (приймальний пристрій) виконує посилення й обробку прийнятого сигналу. У найпростішому випадку, підсумковий сигнал подається на променеву трубку (екран), яка показує зображення, синхронізоване з рухом антени.
Методи вимірювання відбитого сигналу
Частотний метод
Частотний метод вимірювання дальності, засновано на використанні частотної модуляції випромінюваних безперервних сигналів. У цьому методі, за період випромінюється частота, яка змінюється за лінійним законом від f1 до f2. Відбитий сигнал прийде модульованим лінійно у мить часу, що передує теперішньому, на час затримки. Таким чином, частота відбитого сигналу, прийнятого на РЛС, буде пропорційно залежати від часу. Час запізнювання визначається за різкою зміною у частоті різницевого сигналу.
переваги:
дозволяє вимірювати дуже малі дальності;
використовується малопотужний передавач;
хиби:
потрібне використання двох антен;
погіршення чутливості приймача внаслідок просочування крізь антену в приймальний тракт випромінювання передавача, підданого випадковим змінам;
високі вимоги до лінійності зміни частоти;
Фазовий метод
Фазовий (когерентний) метод радіолокації засновано на виділенні й аналізі різниці фаз відправленого та відбитого сигналів, яка виникає через ефект Доплера, коли сигнал відбивається від рухомого об'єкту. У цьому разі, передавальний пристрій може працювати як безперервно, так і в імпульсному режимі. В одночастотному режимі випромінювання основною перевагою даного методу є те, що він «дозволяє спостерігати лише рухомі об'єкти, а це усуває перешкоди від нерухомих предметів, розташованих між приймальною апаратурою та спостережним об'єктом або за ним» (селекція рухомих цілей).
Ефект Доплера
Однозначний діапазон виміру дальності при одночастотному зондуванні визначається за виразом:
,
де — швидкість світла;
— частота випромінювання.
Щоб розширити діапазон однозначного виміру дальності, на практиці використовують складніші схеми, в яких присутні дві або більше частот. У цьому випадку однозначна дальність визначається максимальним частотним рознесенням випромінюваних сигналів:
.
Переваги:
малопотужне випромінювання, оскільки генеруються незгасні коливання;
точність не залежить від доплерівського зсуву частоти відбиття;
досить простий пристрій;
Вади:
відсутність здатності розрізняти дальність (усувається за рахунок використання багаточастотних сигналів);
погіршення чутливості приймача внаслідок проникнення крізь антену в приймальний тракт, випромінювання передавача, підданого випадковим змінам.
Імпульсний метод
Сучасні радари супроводу побудовано як імпульсні радари. Імпульсний радар передає випромінювальний сигнал тільки протягом дуже короткого часу, коротким імпульсом (зазвичай приблизно мікросекунда), після чого переходить у режим приймання та слухає відлуння, відбите від цілі, у той час як випромінений імпульс поширюється у просторі.
Оскільки імпульс йде далеко від радара з постійною швидкістю, між часом, що пройшов з миті посилання імпульсу до миті отримання луна-відповіді, та відстанню до цілі — пряма залежність. Наступний імпульс можна послати лише за деякий час, а саме після того, як імпульс прийде назад (це залежить від дальності виявлення радара, потужності передавача, посилення антени, чутливості приймача). Якщо імпульс посилати раніше, то відлуння попереднього імпульсу від віддаленої цілі, може бути поплутано з луною другого імпульсу від близької цілі. Проміжок часу між імпульсами називають інтервалом повторення імпульсу, зворотна до нього величина — важливий параметр, який називають частотою повторення імпульсу (ЧПІ). Радари низької частоти далекого огляду, зазвичай, мають інтервал повторення у кілька сотень імпульсів на секунду. Частота повторення імпульсів є однією з характерних ознак, за якими можливе дистанційне визначення моделі РЛС.
Переваги імпульсного методу вимірювання дальності:
можливість побудови РЛС з однією антеною;
простота індикаторного пристрою;
зручність вимірювання дальності кількох цілей;
простота випромінюваних імпульсів, що тривають дуже короткий час, і прийнятих сигналів;
Хиби:
потреба використання великих імпульсних потужностей передавача;
неможливість вимірювання малих дальностей;
велика мертва зона;
Хвильовий радар
Використовується задля вимірювання океанських хвиль з застосуванням морських радарів.
Вітрові хвилі можна виміряти за допомогою декількох радіолокаційних способів дистанційного зондування. Користувачеві доступно кілька приладів, заснованих на безлічі різних концепцій і методів, і усі вони часто називаються хвильовими радарами.
Прилади, які засновано на радіолокаційних методах дистанційного зондування, мають особливий інтерес у тих випадках, де є небажаним, прямий контакт з поверхнею води й треба уникнути структурної перешкоди.
Радар дистанційного зондування
Терміни та визначення
В основному є два різні класи дистанційних радіолокаційних давачів для вивчення океанських хвиль.
Прямийдавач вимірює безпосередньо деякі з відповідних параметрів системи хвиль (наприклад, висоту поверхні або швидкості частинок води).
Непрямі давачі спостерігають поверхневі хвилі через взаємодію з будь-яким іншим фізичним процесом, як, наприклад, поперечний переріз радіолокаційної поверхні моря.
Радіолокаційні системи високої частоти (ВЧ) вимірюють швидкість і напрямок поверхневих течій океану у близькому до дійсного, часі. Течії в океані, відповідають вітрам в атмосфері, тому що вони рухаються разом — з одного місця в інше. Ці течії переносять поживні, а також забруднювальні речовини, тому важливо знати їх напрямки з екологічних й економічних міркувань. Потоки переносять плавальні об'єкти, тому пошуково-рятувальні служби берегової охорони використовують радіолокаційні дані HF, задля прийняття важливих рішень під час рятування пошкоджених суден і людей, що застрягли у воді.
Ці радари можуть вимірювати течії на великому просторі прибережного океану, від декількох кілометрів від берега до 200 км, і можуть працювати за будь-яких погодних умов. Їх розташовано неподалік від краю води, і їм не треба бути розміщеними на найвищій точці землі. HF радари є єдиними давачами, які можуть досліджувати великі площі відразу.
Радіолокаційні приймачі можуть бути когерентними або некогерентними. Когерентні радіолокатори використовують ефект Доплера, а також амплітудну модуляцію, натомість, некогерентні радари, вимірюють лише амплітудною модуляцією. Отже, некогерентне радіолокаційне відлуння, містить менше інформації про властивості поверхні моря. Прикладами некогерентних РЛС є звичайні морські навігаційні радари.
Енергія від зворотного розсіювання морської поверхні у залежності від кута
Передавач сигналу радара може бути немодульованим, безперервної хвилі, або модульованим чи імпульсним. Радар немодульованої безперервної хвилі, не має дозволу за дальністю, але може вирішити завдання на основі різної швидкості, у той час як, модульований або імпульсний радар, може використати луна-сигнали від різних діапазонів.
Продуктивність хвильового радара
Дуже залежить від:
режиму роботи або геометрії вимірювання (вертикального або площинного);
Радар
класу системи (пряма чи непряма);
частоти роботи радіолокаційного сигналу (немодульований CW або модульований / імпульсний);
типу приймача (когерентний або некогерентний);
властивості радіолокаційної антени;
Методи дистанційного зондування
Шукачі НВЧ (надвисокої частоти) — діапазону також працюють у вертикальному режимі на частотах ГГц, і не так страждають від туману і бризок води, як лазерний висотомір. Безперервна частота хвилі модульованого (CWFM) або імпульсного сигналу радара, як правило, використовується для забезпечення роздільної здатності за дальністю. Промені дисперсійні, отже, і розмір відбитку лінійно зростає з діапазоном.
Двочастотний НВЧ-радар
Двочастотний НВЧ-радар, випромінює дві мікрохвильові частоти одночасно. Поділ частот обирається так, щоби дати довге «просторове відбиття», яке знаходиться у межах хвиль на поверхні рідини, що представляють цікавість. Двочастотний радар може розглядатися як мікрохвильовий еквівалент високої частоти (ВЧ) радара. РЛС подвійної частоти, підходить для вимірювання поверхневих течій. Що стосується вимірювання хвилі, процеси зворотного розсіювання занадто складні.
КХв радар
Короткохвильові радари, добре показали себе як потужний інструмент для вимірювання течій на морі на відстані до 200 км. Вони працюють у ВЧ та НВЧ-діапазоні частот, що відповідає довжині хвилі радара у діапазоні від 10 до 300 м. Доплерівське зрушення першого порядку Брегга ліній радіолокаційного луна-сигналу, використовується для отримання поточних оцінок на морі дуже схожим чином, як і для мікрохвильового радара подвійної частоти. Потрібно, як правило, дві радарні установки, які спостерігають ту саму ділянку морської поверхні під різними кутами. Останнє покоління берегових океанських радарів, може сягати більше 200 кілометрів. Для усіх океанічних радарів, точність у діапазоні відмінна. На більш коротких відстанях, роздільна здатність за дальністю, стає меншою. Кутовий дозвіл і точність, залежить від використовуваної конфігурації антенної ґратки і прикладних алгоритмів (пеленгації або формування променю). Система WERA забезпечує можливість використовувати обидва методи; компактну версію з пеленгацією, або антенною системою типу масив, з методами, що утворюють жмут.
Стелс — покриття на винищувачах п'ятого покоління, що захищає літак від високочастотних радарів, які працюють у смугах частот Ku, X і C і деяких з S групи, але не від низькочастотних систем з використанням L, UHF і VHF довжин хвиль.
Китай і Російська федерація у 2010-і роки працювали над розробкою низькочастотних радарів з більшою обчислювальною потужністю, призначених для відстеження літаків «стелс» з точністю, достатньою для наведення на них зенітних ракет. Це є свідченням тенденції зниження робочих частот радарів керування вогнем.
Завадозахищеність
Найефективнішим методом протидії активним завадам є застосування в РЛС цифрової антенної решітки, яка забезпечує формування «нулів» у діаграмі спрямованості у напрямках постановників завад.
Солощев O. Н., Слюсар В. И., Твердохлебов В. В. Фазовый метод измерения дальности на основе теории многоканального анализа [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.].// Артиллерийское и стрелковое вооружение. — 2007. — № 2(23).- C. 29 — 32.
Majumdar, Dave. . The National Interest. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
Слюсар, В. И. (2005). . Разделы 9.3-9.8 в книге «Широкополосные беспроводные сети передачи информации». / Вишневский В. М., Ляхов А. И., Портной С. Л., Шахнович И. В. — М.: Техносфера. — 2005. с. C. 498–569. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2020.
Слюсар, В. И. (2001). (PDF). Электроника: наука, технология, бизнес. — 2001. — № 3. с. C. 42-46. Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2021. Процитовано 21 серпня 2020.
Слюсар, В. И. (2002). (PDF). Специальная техника и вооружение. — Февраль, 2002. — № 1,2. с. С. 17-23. Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2018. Процитовано 7 серпня 2017. {{}}: |pages= має зайвий текст ()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Radar
MIT Video Course: Introduction to Radar Systems [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.] A set of 10 video lectures developed at Lincoln Laboratory to develop an understanding of radar systems and technologies.
Popular Science, August 1943, What Are the Facts About RADAR [ 25 травня 2013 у Wayback Machine.] one of the first detailed factual articles on radar history, principles and operation published in the US
«The Great Detective», 1946. Story of the development of radar by the Chrysler Corporation [ 11 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Christian Hülsmeyer and the early days of radar [ 16 травня 2011 у Wayback Machine.]
Radar: The Canadian History of Radar — Canadian War Museum [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.]
Radar technology principles [ 24 липня 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з військових технологій та принципів роботи військової техніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути та вилучено.(жовтень 2017)
Це незавершена стаття з технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2018 Radiolokaci jna sta nciya RLS abo rada r vid angl radar skorochennya vid radio detection and ranging radiohvilove viyavlennya ta viznachennya vidstani sistema dlya viyavlennya povitryanih morskih i nazemnih ob yektiv a takozh dlya viznachennya yihnoyi dalnosti ta geografichnih parametriv Vikoristovuye metod zasnovanij na viprominyuvanni radiohvil i reyestraciyi yih viddzerkalen vid ob yektiv Anglijskij termin akronim z yavivsya u 1941 roci zgodom u jogo napisanni veliki bukvi buli zamineni malimi ALTAIR klasichnij radar dalekoyi diyi na atoli Kvadzhalejn dlya detekciyi kosmichnih ob yektivPAVE PAWS radar na vijskovij bazi Klear Alyaska pobudovanij za metodom fazovanih antennih gratok Istoriya1887 roku nimeckij fizik Genrih Gerc rozpochav eksperimenti z hodom yakih vidkriv isnuvannya elektromagnitnih hvil peredbachenih teoriyeyu Dzhejmsa Maksvella Gerc navchivsya generuvati i vlovlyuvati elektromagnitni radiohvili i viyaviv sho voni po riznomu poglinayutsya i vidbivayutsya riznimi materialami Poputno z robotami z radiozv yazku rosijskij inzhener O S Popov zrobiv she odne vazhlive vidkrittya 1897 roku pid chas doslidiv z radiozv yazku mizh korablyami vin viyaviv yavishe vidbittya radiohvil vid sudna Radioperedavach bulo vstanovleno na verhnomu mistku transportu Yevropa sho stoyav na yakori a radioprijmach na krejseri Afrika U zviti komisiyi priznachenoyi dlya provedennya cih doslidiv O S Popov pisav Vpliv sudnovoyi obstanovki poznachayetsya u nastupnomu usi metalevi predmeti shogli trubi snasti povinni zavazhati diyi priladiv yak na stanciyi vidpravlennya tak i na stanciyi otrimannya tomu sho potraplyayuchi na shlyahu elektromagnitnoyi hvili voni porushuyut yiyi pravilnist pochasti podibno tomu yak diye na zvichajnu hvilyu sho poshiryuyetsya poverhneyu vodi brekvater chastkovo vnaslidok interferenciyi hvil u nih porushenih z hvilyami dzherela tobto vplivayut nespriyatlivo a takozh Sposterigavsya takozh vpliv promizhnogo sudna Tak pid chas doslidiv mizh Yevropoyu j Afrikoyu potraplyav krejser Lejtenant Ilyin i yaksho ce traplyalosya za velikih vidstanej to vzayemodiya priladiv pripinyalasya poki sudna ne shodili z odniyeyi pryamoyi liniyi 1905 roku X Hyulsmejeru bulo vidano nimeckij patent za zayavkoyu ideyi radiolokatora vid 30 kvitnya 1904 U SShA vidkrittya vidbittya radiohvil pripisuyut Tejloru i Yungu v 1922 roci Odin z pershih pristroyiv priznachenih dlya radiolokaciyi povitryanih ob yektiv prodemonstruvav 26 lyutogo 1935 roku shotlandskij fizik Robert Vatson Vatt yakij priblizno za rik do cogo otrimav pershij patent na vinahid podibnoyi sistemi U drugij polovini 1930 h anglijci pochali vstanovlyuvati na svoyih korablyah pershi radari U SShA pershij kontrakt vijskovih z promislovistyu bulo ukladeno 1939 roku Rozpochata Druga svitova vijna zazhadala efektivnih zahodiv borotbi z nalotami nimeckoyi aviaciyi Vlitku 1940 roku britanski inzheneri pid kerivnictvom Genri Tizarda rozrobili rezonansnij magnetron sho stav osnovoyu novoyi efektivnoyi bortovoyi radarnoyi sistemi santimetrovogo diapazonu yakoyu na pochatku 1941 roku bulo osnasheno amerikanski ta britanski litaki V SRSR U Radyanskomu Soyuzi do skladu yakogo na pravah soyuznoyi derzhavi do 1991 roku vhodila Ukrayina usvidomlennya potrebi zasobiv viyavlennya aviaciyi vilnih vid vad zvukovogo ta optichnogo sposterezhennya prizvelo do rozgortannya doslidzhen u galuzi radiolokaciyi Ideya zaproponovana molodim artileristom Pavlom Oshepkovim otrimala shvalennya vishogo komanduvannya narkoma oboroni SRSR K Ye Voroshilova ta jogo zastupnika M N Tuhachevskogo 1932 roku na bazi Leningradskogo fiziko tehnichnogo institutu bulo stvoreno Leningradskij elektrofizichnij institut LEFI pid kerivnictvom A A Chernishova u yakomu provodilisya doslidni ta doslidno konstruktorski roboti z radiolokaciyi 1935 roku LEFI bulo rozformovano a na jogo bazi organizovano zakritij institut NDI 9 z oboronnoyu tematikoyu sho ohoplyuvala i radiolokaciyu Naukovim kerivnikom jogo stav M O Bonch Bruyevich Roboti z radiolokaciyi bulo rozpochato i v Ukrayinskomu fiziko tehnichnomu instituti UFTI u Harkovi Do pochatku vijni zusillyami vchenih ta inzheneriv LEFI NDI 9 ta inshih organizacij bulo stvoreno doslidni nazemni radiolokacijni stanciyi 3 sichnya 1934 roku u SRSR bulo uspishno provedeno eksperiment z viyavlennya litaka radiolokacijnim metodom Litak sho letiv na visoti 150 metriv bulo viyavleno na dalnosti 600 metriv vid radarnoyi ustanovki Doslid bulo organizovano predstavnikami Leningradskogo Institutu Elektrotehniki ta Centralnoyi radiolaboratoriyi Keruvav eksperimentom vijskovij inzhener M M Lobanov yakij za svidchennyam akademika Yu B Kobzareva buv pershim hto perekonav promislovist perejnyatisya problemoyu radiolokaciyi 1934 roku marshal Tuhachevskij u listi uryadu SRSR napisav Doslidi z viyavlennya litakiv za dopomogoyu elektromagnitnogo promenya pidtverdili pravilnist pokladenogo v osnovu principu Radyanskij vijskovij inzhener P K Oshepkov u spivpraci z Leningradskim elektrofizichnim institutom skonstruyuvav eksperimentalnij aparat zdatnij viyavlyati povitryane sudno u mezhah 3 km vid prijmacha Ale u podalshomu doslidni roboti bulo upovilneno cherez aresht NKVS P Oshepkova ta vidpravku do GULAGu Pershu doslidnu ustanovku Rapid bulo viprobuvano u tomu zh roci a 1936 roku radyanska santimetrova radiolokacijna stanciya Burya zasikala litak z vidstani 10 kilometriv Pershi RLS v SRSR prijnyato na ozbroyennya RSChA i vipuskalisya serijno buli RUS 1 z 1939 roku i RUS 2 z 1940 roku Pid chas vijni programu zi stvorennya radyanskih radariv ocholyuvav inzhener admiral Aksel Berg vidomosti pro amerikanski rozrobki dobuvala radyanska rozvidka Pershij u Radyanskomu Soyuzi aviacijnij radiolokator Gnejs 2 bulo vvedeno v ekspluataciyu u chervni 1943 roku na litaku Pe 2 1946 roku amerikanski fahivci Rejmond i Hacherton kolishnij spivrobitnik posolstva SShA u Moskvi napisali Radyanski vcheni uspishno rozrobili teoriyu radara za kilka rokiv do togo yak radar bulo vinajdeno u Angliyi KlasifikaciyaPrincip diyi impulsnogo lokatoraZa sferoyu zastosuvannya rozriznyayut vijskovi RLS civilni RLSZnimok meteorologichnogo radaraZa priznachennyam RLS viyavlennya RLS upravlinnya i stezhennya panoramni RLS RLS bichnogo oglyadu meteorologichni RLS RLS cilevkazivni RLS kontrbatarejnoyi borotbi RLS oglyadu obstanovki RLS vimiru shvidkosti snaryadiv dlya artilerijskih sistem ta kontrbatarejna RLS Za harakterom nosiya beregovi RLS morski RLS bortovi RLS mobilni RLSZa tipom diyi pervinni abo pasivni vtorinni abo aktivni sumisheniZa metodom diyi Viznachennya vidstani do litakanadobrijnij radiolokator zaobrijnij radiolokatorZa diapazonom hvil metrovi decimetrovi santimetrovi milimetroviPervinnij radiolokatorPervinnij pasivnij radiolokator v osnovnomu sluzhit dlya viyavlennya cilej visvitlyuyuchi yih elektromagnitnoyu hvileyu i potim prijmayuchi vidbittya lunu ciyeyi hvili vid cili Oskilki shvidkist elektromagnitnih hvil postijna shvidkist svitla staye mozhlivim viznachiti vidstan do cili gruntuyuchis na vimiryuvanni riznih parametriv rozpovsyudzhennya signalu V osnovi pristroyu radiolokacijnoyi stanciyi lezhat tri skladovi peredavach antena i prijmach Peredavach peredavalnij pristrij ye dzherelom elektromagnitnogo signalu visokoyi potuzhnosti Vin mozhe yavlyati soboyu potuzhnij impulsnij generator Dlya impulsnih RLS santimetrovogo diapazonu zazvichaj magnetron abo impulsnij generator sho pracyuye za shemoyu zadavalnij generator potuzhnij pidsilyuvach yakij vikoristovuye yak generator najchastishe lampu bizhuchoyi hvili LBH a dlya RLS metrovogo diapazonu chasto zastosovuyut triodnu lampu RLS yaki vikoristovuyut magnetroni nekogerentni abo psevdo kogerentni na vidminu vid RLS na osnovi LBH Zalezhno vid konstrukciyi peredavach pracyuye abo v impulsnomu rezhimi formuyuchi povtoryuvani korotki potuzhni elektromagnitni impulsi abo viprominyuye bezperervnij elektromagnitnij signal Antena vikonuye fokusuvannya signalu peredavacha i formuvannya diagrami spryamovanosti a takozh prijmannya vidbitogo vid cili signalu ta peredavannya cogo signalu u prijmach Zalezhno vid realizaciyi prijnyattya vidbitogo signalu mozhe zdijsnyuvatisya abo tiyeyu zh samoyu antenoyu chi inshoyu yaka inodi mozhe roztashovuvatisya na znachnij vidstani vid peredavalnogo pristroyu U razi yaksho peredavannya ta prijmannya poyednano v odnij anteni ci dvi diyi vikonuyutsya pochergovo a shobi potuzhnij signal sho pronikaye vid peredavacha u prijmach ne zaslipiv prijmach slabkoyi luni pered prijmachem rozmishuyut specialnij pristrij yakij zakrivaye vhid prijmacha u mit viprominyuvannya zonduvalnogo signalu Prijmach prijmalnij pristrij vikonuye posilennya j obrobku prijnyatogo signalu U najprostishomu vipadku pidsumkovij signal podayetsya na promenevu trubku ekran yaka pokazuye zobrazhennya sinhronizovane z ruhom anteni Metodi vimiryuvannya vidbitogo signaluChastotnij metod Chastotnij metod vimiryuvannya dalnosti zasnovano na vikoristanni chastotnoyi modulyaciyi viprominyuvanih bezperervnih signaliv U comu metodi za period viprominyuyetsya chastota yaka zminyuyetsya za linijnim zakonom vid f1 do f2 Vidbitij signal prijde modulovanim linijno u mit chasu sho pereduye teperishnomu na chas zatrimki Takim chinom chastota vidbitogo signalu prijnyatogo na RLS bude proporcijno zalezhati vid chasu Chas zapiznyuvannya viznachayetsya za rizkoyu zminoyu u chastoti riznicevogo signalu perevagi dozvolyaye vimiryuvati duzhe mali dalnosti vikoristovuyetsya malopotuzhnij peredavach hibi potribne vikoristannya dvoh anten pogirshennya chutlivosti prijmacha vnaslidok prosochuvannya kriz antenu v prijmalnij trakt viprominyuvannya peredavacha piddanogo vipadkovim zminam visoki vimogi do linijnosti zmini chastoti Fazovij metod Fazovij kogerentnij metod radiolokaciyi zasnovano na vidilenni j analizi riznici faz vidpravlenogo ta vidbitogo signaliv yaka vinikaye cherez efekt Doplera koli signal vidbivayetsya vid ruhomogo ob yektu U comu razi peredavalnij pristrij mozhe pracyuvati yak bezperervno tak i v impulsnomu rezhimi V odnochastotnomu rezhimi viprominyuvannya osnovnoyu perevagoyu danogo metodu ye te sho vin dozvolyaye sposterigati lishe ruhomi ob yekti a ce usuvaye pereshkodi vid neruhomih predmetiv roztashovanih mizh prijmalnoyu aparaturoyu ta sposterezhnim ob yektom abo za nim selekciya ruhomih cilej Efekt Doplera Odnoznachnij diapazon vimiru dalnosti pri odnochastotnomu zonduvanni viznachayetsya za virazom Dmax c2f displaystyle D max c over 2f de c displaystyle c shvidkist svitla f displaystyle f chastota viprominyuvannya Shob rozshiriti diapazon odnoznachnogo vimiru dalnosti na praktici vikoristovuyut skladnishi shemi v yakih prisutni dvi abo bilshe chastot U comu vipadku odnoznachna dalnist viznachayetsya maksimalnim chastotnim roznesennyam df displaystyle delta f viprominyuvanih signaliv Dmax c2df displaystyle D max c over 2 delta f Perevagi malopotuzhne viprominyuvannya oskilki generuyutsya nezgasni kolivannya tochnist ne zalezhit vid doplerivskogo zsuvu chastoti vidbittya dosit prostij pristrij Vadi vidsutnist zdatnosti rozriznyati dalnist usuvayetsya za rahunok vikoristannya bagatochastotnih signaliv pogirshennya chutlivosti prijmacha vnaslidok proniknennya kriz antenu v prijmalnij trakt viprominyuvannya peredavacha piddanogo vipadkovim zminam Impulsnij metod Suchasni radari suprovodu pobudovano yak impulsni radari Impulsnij radar peredaye viprominyuvalnij signal tilki protyagom duzhe korotkogo chasu korotkim impulsom zazvichaj priblizno mikrosekunda pislya chogo perehodit u rezhim prijmannya ta sluhaye vidlunnya vidbite vid cili u toj chas yak viprominenij impuls poshiryuyetsya u prostori Oskilki impuls jde daleko vid radara z postijnoyu shvidkistyu mizh chasom sho projshov z miti posilannya impulsu do miti otrimannya luna vidpovidi ta vidstannyu do cili pryama zalezhnist Nastupnij impuls mozhna poslati lishe za deyakij chas a same pislya togo yak impuls prijde nazad ce zalezhit vid dalnosti viyavlennya radara potuzhnosti peredavacha posilennya anteni chutlivosti prijmacha Yaksho impuls posilati ranishe to vidlunnya poperednogo impulsu vid viddalenoyi cili mozhe buti poplutano z lunoyu drugogo impulsu vid blizkoyi cili Promizhok chasu mizh impulsami nazivayut intervalom povtorennya impulsu zvorotna do nogo velichina vazhlivij parametr yakij nazivayut chastotoyu povtorennya impulsu ChPI Radari nizkoyi chastoti dalekogo oglyadu zazvichaj mayut interval povtorennya u kilka soten impulsiv na sekundu Chastota povtorennya impulsiv ye odniyeyu z harakternih oznak za yakimi mozhlive distancijne viznachennya modeli RLS Perevagi impulsnogo metodu vimiryuvannya dalnosti mozhlivist pobudovi RLS z odniyeyu antenoyu prostota indikatornogo pristroyu zruchnist vimiryuvannya dalnosti kilkoh cilej prostota viprominyuvanih impulsiv sho trivayut duzhe korotkij chas i prijnyatih signaliv Hibi potreba vikoristannya velikih impulsnih potuzhnostej peredavacha nemozhlivist vimiryuvannya malih dalnostej velika mertva zona Hvilovij radarVikoristovuyetsya zadlya vimiryuvannya okeanskih hvil z zastosuvannyam morskih radariv Vitrovi hvili mozhna vimiryati za dopomogoyu dekilkoh radiolokacijnih sposobiv distancijnogo zonduvannya Koristuvachevi dostupno kilka priladiv zasnovanih na bezlichi riznih koncepcij i metodiv i usi voni chasto nazivayutsya hvilovimi radarami Priladi yaki zasnovano na radiolokacijnih metodah distancijnogo zonduvannya mayut osoblivij interes u tih vipadkah de ye nebazhanim pryamij kontakt z poverhneyu vodi j treba uniknuti strukturnoyi pereshkodi Radar distancijnogo zonduvannya Termini ta viznachennya V osnovnomu ye dva rizni klasi distancijnih radiolokacijnih davachiv dlya vivchennya okeanskih hvil Pryamij davach vimiryuye bezposeredno deyaki z vidpovidnih parametriv sistemi hvil napriklad visotu poverhni abo shvidkosti chastinok vodi Nepryami davachi sposterigayut poverhnevi hvili cherez vzayemodiyu z bud yakim inshim fizichnim procesom yak napriklad poperechnij pereriz radiolokacijnoyi poverhni morya Radiolokacijni sistemi visokoyi chastoti VCh vimiryuyut shvidkist i napryamok poverhnevih techij okeanu u blizkomu do dijsnogo chasi Techiyi v okeani vidpovidayut vitram v atmosferi tomu sho voni ruhayutsya razom z odnogo miscya v inshe Ci techiyi perenosyat pozhivni a takozh zabrudnyuvalni rechovini tomu vazhlivo znati yih napryamki z ekologichnih j ekonomichnih mirkuvan Potoki perenosyat plavalni ob yekti tomu poshukovo ryatuvalni sluzhbi beregovoyi ohoroni vikoristovuyut radiolokacijni dani HF zadlya prijnyattya vazhlivih rishen pid chas ryatuvannya poshkodzhenih suden i lyudej sho zastryagli u vodi Ci radari mozhut vimiryuvati techiyi na velikomu prostori priberezhnogo okeanu vid dekilkoh kilometriv vid berega do 200 km i mozhut pracyuvati za bud yakih pogodnih umov Yih roztashovano nepodalik vid krayu vodi i yim ne treba buti rozmishenimi na najvishij tochci zemli HF radari ye yedinimi davachami yaki mozhut doslidzhuvati veliki ploshi vidrazu Radiolokacijni prijmachi mozhut buti kogerentnimi abo nekogerentnimi Kogerentni radiolokatori vikoristovuyut efekt Doplera a takozh amplitudnu modulyaciyu natomist nekogerentni radari vimiryuyut lishe amplitudnoyu modulyaciyeyu Otzhe nekogerentne radiolokacijne vidlunnya mistit menshe informaciyi pro vlastivosti poverhni morya Prikladami nekogerentnih RLS ye zvichajni morski navigacijni radari Energiya vid zvorotnogo rozsiyuvannya morskoyi poverhni u zalezhnosti vid kuta Peredavach signalu radara mozhe buti nemodulovanim bezperervnoyi hvili abo modulovanim chi impulsnim Radar nemodulovanoyi bezperervnoyi hvili ne maye dozvolu za dalnistyu ale mozhe virishiti zavdannya na osnovi riznoyi shvidkosti u toj chas yak modulovanij abo impulsnij radar mozhe vikoristati luna signali vid riznih diapazoniv Produktivnist hvilovogo radara Duzhe zalezhit vid rezhimu roboti abo geometriyi vimiryuvannya vertikalnogo abo ploshinnogo Radarklasu sistemi pryama chi nepryama chastoti roboti radiolokacijnogo signalu nemodulovanij CW abo modulovanij impulsnij tipu prijmacha kogerentnij abo nekogerentnij vlastivosti radiolokacijnoyi anteni Metodi distancijnogo zonduvannya Shukachi NVCh nadvisokoyi chastoti diapazonu takozh pracyuyut u vertikalnomu rezhimi na chastotah GGc i ne tak strazhdayut vid tumanu i brizok vodi yak lazernij visotomir Bezperervna chastota hvili modulovanogo CWFM abo impulsnogo signalu radara yak pravilo vikoristovuyetsya dlya zabezpechennya rozdilnoyi zdatnosti za dalnistyu Promeni dispersijni otzhe i rozmir vidbitku linijno zrostaye z diapazonom Dvochastotnij NVCh radar Dvochastotnij NVCh radar viprominyuye dvi mikrohvilovi chastoti odnochasno Podil chastot obirayetsya tak shobi dati dovge prostorove vidbittya yake znahoditsya u mezhah hvil na poverhni ridini sho predstavlyayut cikavist Dvochastotnij radar mozhe rozglyadatisya yak mikrohvilovij ekvivalent visokoyi chastoti VCh radara RLS podvijnoyi chastoti pidhodit dlya vimiryuvannya poverhnevih techij Sho stosuyetsya vimiryuvannya hvili procesi zvorotnogo rozsiyuvannya zanadto skladni KHv radar Korotkohvilovi radari dobre pokazali sebe yak potuzhnij instrument dlya vimiryuvannya techij na mori na vidstani do 200 km Voni pracyuyut u VCh ta NVCh diapazoni chastot sho vidpovidaye dovzhini hvili radara u diapazoni vid 10 do 300 m Doplerivske zrushennya pershogo poryadku Bregga linij radiolokacijnogo luna signalu vikoristovuyetsya dlya otrimannya potochnih ocinok na mori duzhe shozhim chinom yak i dlya mikrohvilovogo radara podvijnoyi chastoti Potribno yak pravilo dvi radarni ustanovki yaki sposterigayut tu samu dilyanku morskoyi poverhni pid riznimi kutami Ostannye pokolinnya beregovih okeanskih radariv mozhe syagati bilshe 200 kilometriv Dlya usih okeanichnih radariv tochnist u diapazoni vidminna Na bilsh korotkih vidstanyah rozdilna zdatnist za dalnistyu staye menshoyu Kutovij dozvil i tochnist zalezhit vid vikoristovuvanoyi konfiguraciyi antennoyi gratki i prikladnih algoritmiv pelengaciyi abo formuvannya promenyu Sistema WERA zabezpechuye mozhlivist vikoristovuvati obidva metodi kompaktnu versiyu z pelengaciyeyu abo antennoyu sistemoyu tipu masiv z metodami sho utvoryuyut zhmut Vijskovi visokochastotni radari Plavayuchij radiolokator H diapazonu Gavayi Udoskonalennya visokochastotnih radariv u Kitajskij Narodnij Respublici ta Rosijskij Federaciyi dozvolyaye zniziti efektivnist tehnologiyi stels na vinishuvachah F 22 i F 35 Stels pokrittya na vinishuvachah p yatogo pokolinnya sho zahishaye litak vid visokochastotnih radariv yaki pracyuyut u smugah chastot Ku X i C i deyakih z S grupi ale ne vid nizkochastotnih sistem z vikoristannyam L UHF i VHF dovzhin hvil Kitaj i Rosijska federaciya u 2010 i roki pracyuvali nad rozrobkoyu nizkochastotnih radariv z bilshoyu obchislyuvalnoyu potuzhnistyu priznachenih dlya vidstezhennya litakiv stels z tochnistyu dostatnoyu dlya navedennya na nih zenitnih raket Ce ye svidchennyam tendenciyi znizhennya robochih chastot radariv keruvannya vognem ZavadozahishenistNajefektivnishim metodom protidiyi aktivnim zavadam ye zastosuvannya v RLS cifrovoyi antennoyi reshitki yaka zabezpechuye formuvannya nuliv u diagrami spryamovanosti u napryamkah postanovnikiv zavad Div takozhRobert Vatson Vatt Georadar Elektromagnitna zavada Radiolokacijni pereshkodi Protipovitryana oborona Protiraketna oborona Radar iz sintezovanoyu aperturoyu Radioelektronna borotba Radiofotonna RLS Lokator Sistema radiolokaciyi aeroport Luna akustichne yavishe PrimitkiSoloshev O N Slyusar V I Tverdohlebov V V Fazovyj metod izmereniya dalnosti na osnove teorii mnogokanalnogo analiza 25 sichnya 2020 u Wayback Machine Artillerijskoe i strelkovoe vooruzhenie 2007 2 23 C 29 32 Majumdar Dave The National Interest Arhiv originalu za 8 kvitnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2016 Arhiv originalu za 26 bereznya 2016 Procitovano 30 bereznya 2016 Slyusar V I 2005 Razdely 9 3 9 8 v knige Shirokopolosnye besprovodnye seti peredachi informacii Vishnevskij V M Lyahov A I Portnoj S L Shahnovich I V M Tehnosfera 2005 s C 498 569 Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 21 serpnya 2020 Slyusar V I 2001 PDF Elektronika nauka tehnologiya biznes 2001 3 s C 42 46 Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2021 Procitovano 21 serpnya 2020 Slyusar V I 2002 PDF Specialnaya tehnika i vooruzhenie Fevral 2002 1 2 s S 17 23 Arhiv originalu PDF za 23 grudnya 2018 Procitovano 7 serpnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a pages maye zajvij tekst dovidka PosilannyaRadiolokacijna stanciya 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUEVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RadarMIT Video Course Introduction to Radar Systems 8 chervnya 2011 u Wayback Machine A set of 10 video lectures developed at Lincoln Laboratory to develop an understanding of radar systems and technologies Popular Science August 1943 What Are the Facts About RADAR 25 travnya 2013 u Wayback Machine one of the first detailed factual articles on radar history principles and operation published in the US The Great Detective 1946 Story of the development of radar by the Chrysler Corporation 11 kvitnya 2010 u Wayback Machine Christian Hulsmeyer and the early days of radar 16 travnya 2011 u Wayback Machine Radar The Canadian History of Radar Canadian War Museum 9 chervnya 2011 u Wayback Machine Radar technology principles 24 lipnya 2010 u Wayback Machine History of radar 16 travnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z vijskovih tehnologij ta principiv roboti vijskovoyi tehniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2017 Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
, 
— швидкість світла; 
випромінюваних сигналів: 
. 
