Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волліс і Футуна іноді Уолліс та Футуна Територія островів Волліс і Футуна фр Territoire des Iles Wallis et Futuna остров

Уолліс і Футуна

Уолліс і Футуна

Волліс і Футуна (іноді — Уолліс та Футуна; Територія островів Волліс і Футуна, фр. Territoire des Iles Wallis et Futuna) — острови в південній частині Тихого океану, на відстані близько 2/3 шляху між Гаваями і Новою Зеландією.

Волліс і Футуна
фр. Territoire des îles Wallis-et-Futuna
волліська, футуна Telituale o Uvea mo Futuna

image image
Неофіційний прапор Герб
Девіз: n/a
Гімн: Марсельєза
image
Розташування островів Волліс і Футуна
Столиця
(та найбільше місто) 		Мата-Уту
country H G O
Офіційні мови французька
Суверенна держава image Франція
Форма правління Заморська спільнота Франції
 - Президент Франції Емманюель Макрон
 - Верховний адміністратор
 - Президент Ассамблеї
 - Монархи
(традиційно три)		 Король (місце вакантне)
,
король з 2002
,
король Сігаве з 2004
Залежна територія (Заморська територія Франції) 
Площа
 - Загалом 142 км² (211-та)
 - Внутр. води незначний %
Населення
 - оцінка липень 2005  15480 (220-та[1])
 - перепис 2003  14944
 - Густота 77/км² (112-та)
ВВП (ПКС) 2004 р., оцінка
 - Повний 60 млн. $ (не в рейтингу)
 - На душу населення 3 800 $ (не в рейтингу)
Валюта Французький тихоокеанський франк (XPF)
Часовий пояс  ()
Коди ISO 3166 876 / WLF / WF
Домен .wf
Телефонний код +681
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Волліс і Футуна

На півночі межують з територіальними водами Тувалу, на сході з територіальними водами Самоа, на південному сході — з Тонга, на заході та півдні — з Фіджі. Виняткова економічна зона території — близько 266 000 км². У склад території входить три великих острови (Увеа, Футуна, Алофі) і 22 дрібних. Заселені лише Увеа і Футуна. Загальна площа суходолу — 142 км². Чисельність населення — 13 445 осіб (2008 рік), (разом з тимчасовим населенням — 14 231 осіб (2008)). Столиця території — Мата-Уту. Голландці Якоб Лемер та Віллем Схаутен відкрили деякі острови території (Футуна та Алофі) 1616 року. З 1961 року територія мала статус заморської території Франції, а 2003 року він був змінений на Заморське співтовариство Франції. Волліс і Футуна є членом Секретаріату тихоокеанського співтовариства (з 1947 року), Тихоокеанської регіональної програми захисту довкілля і спостерігачем в Форумі тихоокеанських островів (з 2006 року).

Назва

Острови Волліс отримали свою назву на честь англійського мореплавця Самюеля Волліса, який відвідав їх (першим з європейців) під час свого навколосвітнього плавання 1766 — 1768 років. Полінезійська назва цих островів — Увеа — в перекладі з волліської (або східноувеаської) мови означає «далекий острів». Ймовірно, острови отримали таку назву від колонізаторів з Тонги, для яких острів розташовувався достатньо далеко.

Острови Футуна отримали свою назву на честь дерева футу, що росте на узбережжі островів. Іншу поширену назву цих островів — Горн — їм дали голландці Якоб Лемер та Віллем Схаутен на честь свого рідного міста.

Фізико-географічна характеристика

Географічне положення та рельєф

Острови Волліс і Футуна розташовані в південно-західній частині Тихого океану і складаються з двох острівних груп, що знаходяться на відстані 230 км одна від одної (Волліс — 13°17′39″ пд. ш. 176°12′14″ зх. д. / 13.29417° пд. ш. 176.20389° зх. д. / -13.29417; -176.20389); Горн (Футуна) — 14°17′17″ пд. ш. 178°08′11″ зх. д. / 14.28806° пд. ш. 178.13639° зх. д. / -14.28806; -178.13639). Найближчі архіпелаги — Тонга на південному сході (в 400 км від Увеа), Самоа на сході (в 370 км від Увеа) та Фіджі на південному заході (в 280 км від Футуна). Загальна площа островів — 274 км² (в інших джерелах площу островів вказують в інтервалі 210—274 км²).

Група Волліс складається з порівняно великого острова Увеа (площа 77,9 км²) та дрібних островів. Загальна площа групи (включаючи лагуну) — 159 км². Увеа — низький вулканічний острів. Найвища точка — гора (фр. Lulu-Fakahega) висотою 151 м. Пагорби в центрі та на півдні острова Увеа (Лока, Афафа, Лулу Луо, Холо, хологом, аталиком та інші) утворені конусами кратерів згаслих вулканів. Північна частина острова являє собою рівнину, колись залиту потоками лави. Крайні точки: північна — узбережжя біля села Ваілала, східна — мис Тепако, південна — мис Фого'оне, західна — мис Ваха'і'уту. Острови Волліс оточені бар'єрним рифом. Риф прорізаний чотирма проходами, через головний з яких, Хонікулу (фр. Honikulu), на півдні, веде фарватер в порт Мата-Уту, адміністративний центр території. Найбільша ширина лагуни — 5 км. Протягом доби спостерігають два повних припливи та віпдливи. Лагуна всіяна 22 невеликими островами (Нукуфоту, , Нукуфуфуланоа, Нукулоа, Улуїуту, Нукутеатеа, , Луаніва, Текавікі, Нукухіоне, Нукуатеа, Фаіоа, Фену-Фу, Фугалеі, Нукухіфала, , Нукумоту, Нуку'таакі'моа, Нукуаофа, , Нукутаакемуку, Хаофа), частина з яких коралового, а інша — вулканічного походження.

Група Горн (Футуна) складається з островів Футуна та Алофі, віддалених один від одного на 1,7 км. Площа Футуна — 83 км², Алофі — 32 км ². це високі вулканічні острови. Найвищі точки — гора (фр. Puke) 524 м на Футуна і гора (фр. Kolofau) 417 м на Алофі. Острови є результатом недавнього підняття і мають сильно пересічений рельєф. За винятком декількох маленьких прибережних рівнин, береги цих островів круті. Рельєф острова Футуна представлений низкою невисоких плато, поступово піднімаються до гори Пуке, розділені невеликими рівнинами. Крайні точки острова Футуна: північна — мис фату; східна — мис Веле; південна — берег біля аеродрому Веле; західна — берег біля села Толоці. На Алофі гора Колофау оточена плато висотою 150—200 м. Крайні точки острова Алофі: північна — берег Уауа Ваві; східна — мис Саума; південна — мис афагія; західна — мис Мафа'а. Острови Горн геологічно молоді, тому рифи розташовуються недалеко від берегів (близько 50 м) і лагуну не утворюють. Тільки у північній частині острова Алофі є невелика лагуна.

Геологія

image
Острови Футуна і Алофі з космосу.

Острови знаходяться недалеко від фіджійської зони розлому (однією з найбільш активних в тектонічному плані, що розташоване між Австралійської та Тихоокеанської тектонічними плитами), і через існування розлому, що проходить через Футуна та Алофі (деякі дослідники виділяють тут тектонічну мікропліту Футуна), на цих островах регулярно відбуваються землетруси. Найсильніший з зареєстрованих землетрусів мав інтенсивність у 6,5 балів за шкалою Ріхтера й стався 13 березня 1993 року (5 людей загинули і 20 отримали поранення). Останній (на 15 листопада 2009 року) землетрус стався 29 вересня 2009 року. На островах Волліс були зареєстровані поштовхи силою 5,2 бали (на Футуна поштовхи не відчувалися). Жертв і руйнувань не було.

Високі острови групи Волліс складені з олівінових базальтових лав і , за винятком одного згаслого кратера на Увеа і пов'язаних з ним лавових потоків, складених олігоклазовими андезитами. Низькі острови утворені вапняним піском або є зруйнованими залишками конусів туфу і куполів лави. Лави островів Волліс належать до групи лужних лав Центрально-Тихоокеанських вулканів.

Острів Увеа був утворений об'єднанням потоків лави з 19 вулканічних кратерів. За винятком двох молодих лавових потоків, лише покритих ґрунтом, велика частина острова складена з потоків лави середини плейстоцену. Лави проміжного віку не виявлено.

Утворення островів Горн почалося в пліоцені (утворення трьох стародавніх вулканів). Вулканічна діяльність їх припинилася в плейстоцені. Після припинення вулканізму острови зазнали значного підняття (до 500 м).

Гідрологія і ґрунти

image
Озеро Лалолало.

Гідрографічна мережа на острові Увеа розвинена слабо. На острові є 7 великих за місцевими мірками озер (Лано, Лалолало, Ланумаха, Ланутаваке, Ланутолі, Кікіла, Алофіваі). Всі вони, крім Ланутолі, прісні й заповнюють кратери згаслих вулканів (крім Кікілія). Найбільше озеро — Кікіла (17,9 га). Крім того, уздовж північного та східного узбережжя розташовано близько 20 солоних боліт. Багато коротких струмків та джерел. Острів покритий червонуватими латеритними ґрунтами, багатими на оксид заліза та глинозем, але бідними на азот та фосфор, а тому малородючими. Такі ж ґрунти характерні й для інших вулканічних островів групи Волліс. Ґрунт інших островів групи являє собою карбонатний пісок.

На Футуна близько 50 коротких річок, найбільші з яких — Ваініфао, Гутуваі, Ваї Ласі та Леава. Узбережжя заболочене. На Алофі постійних водотоків немає. Ґрунти аналогічні вулканічним ґрунтам островів Волліс.

Клімат

Клімат островів тропічний пасатний, вологий, постійно теплий, без яскраво вираженого сухого сезону. середньомісячні температури протягом усього року коливаються в межах 25 — 26 °C. Найбільш спекотний місяць — лютий (середня температура +30 °C), найбільш холодний — липень (середня температура +24 °C). Екстремальні температури, зареєстровані за весь час спостереження: мінімальна — 18,4 °C, максимальна — 33,4 °C. Річна кількість опадів: 2500 — 3000 мм на островах Волліс (80 % вологості) та майже 4000 мм — на Футуна. Найбільша кількість опадів випадає в період з листопада по квітень. У цей період дмуть слабкі вітри, однак подеколи вони досягають сили ураганів. З 1970 року на острови обрушилися 12 ураганів, найсильніший з яких («Раджа», грудень 1986) супроводжувався шквалами, що досягали 137 км/год. Найбільш сухий місяць — серпень (менше 134 мм опадів).

Флора і фауна

image
Прибережний ліс на острівці Фаіоа.

У минулому острови Увеа, Футуна і Алофі були повністю покриті природними лісами — глухими вологими внутрішніми лісами та рідкісними прибережними. Однак вони були вирубані для потреб сільського господарства (переважно для незрошуваного підсічно-вогневого землеробства). На 2009 рік займав 13 % площі острова Увеа, 23 % на острові Футуна та 66 % на острові Алофі.

Вологі ліси складаються з невисоких дерев. Верхній ярус рідко перевищує 20 м при діаметрі стовбурів менше 80 см. Види розподілені не рівномірно, а в залежності від типу ґрунту — вапняковий чи ні. Всього у вологих лісах островів зустрічається 50 видів рослин, серед яких 3 ендеміка (, , sp.). У прибережних лісах трапляються мангрові зарості (на маленьких островах групи Волліс); на пісках ростуть псамофіли, акації, кокосові пальми та інші.

image
.

Вторинні ліси утворилися на місці первинних внаслідок діяльності людини і зараз займають 44 % загальної площі островів. У них найбільш поширені , , , , , , Morinda citrifolia, Scaevola taccada. Специфічною є рослинність типу «тоафа» — папоротникові зарості на (представлені переважно ). З 1974 року почалося штучне залісення карибської сосною, яке тривало й надалі. 30 га лісу навколо озера Лалолало утворюють природоохоронну територію «Вао-тапу» (в перекладі з  — «Священний ліс»). Тут особлива увага приділяється протипожежним заходам і діють обмеження на полювання.

image

Наземна фауна бідна. Крім домашніх тварин (кішки, собаки, свині, кури), на островах виявлено 37 видів птахів (в тому числі пастушки, голуби, крячки, баклани, фрегати), 27 з яких є постійними мешканцями островів. Територія є ареалом місцевого різновиду летючої лисиці (крилана) — відомої як peka. З плазунів поширена смугаста фіджійська ігуана (Brachylophus fasciatus) і три види ящірок родини сцинкових роду : полинезийская емойя (Emoia adspersa), зелено-блакитна емойя (Emoia cyanura) і Emoia tongana. Ендеміками Футуна є білий рибалочка, полинезийский лічінкоїд-свистун, а рідкісний папуга синьошапочний лорі-відлюдник зустрічається на Алофі. На території островів також трапляються кілька зграй здичавілих собак. Сади іноді спустошують равлики. Багато комах, особливо комарів (які потенційно можуть бути переносниками гарячки денге).

Морська фауна більш багата. У лагуні острів Волліс водяться всього 2 отруйні риби: скат-хвостокол та . Акули трапляються вкрай рідко.

Адміністративно-територіальний поділ

Волліс і Футуна поділяються на 3 територіальні округи, що в кордонах збігаються з історичними королівствами, найбільший з яких — Увеа в свою чергу ділиться на три райони.

№ Територіальний
округ/район 		Назва
французькою мовою 		Площа,
км ² 		Населення,
чол. (2008)
 Густина,
чол./км ² 		Адміністративний центр,
чол. (2008) 		Число сіл
1 Ало Alo 85 2655 31,24 Мала'е (224) 9
2 Сігаве Sigave 30 1583 52,77 Леава (376) 6
3 Увеа:
  • Хахаке
  • Хіхіфо
  • Муа
 Uvea
Hahake
Hihifo
Mua 		159
57
48
54 		9207
3748
2197
3262 		57,91
65,75
45,77
60,41 		Мата-Уту (1126)
Мата-Уту (1126)
Ваітупу (503)
Мала'ефо'оу (224)
21
6
5
10
Всього 274 13 445 49,07 36

Велика частина кордону між Ало і Сігавом на острові Футуна проходить річкою Ваініфао. Назви районів територіального округу Увеа запозичені у тонганці, і в перекладі означають: Хахаке — схід; Хіхіфо — захід; Муа — передня частина острова (оскільки єдиний морський прохід до острова розташований на півдні, то першим при плаванні до острова моряки бачитимуть район Муа).

Історія

Докладніше:

Згідно з етнографічним дослідженням 1988 року (знахідка кераміки культури лапіта на півдні острова Увеа) прийнято вважати, що острови були заселені між 1000 та 1500 роками до н. е. (ймовірно близько 1300 років[]). Протягом всієї першої половини другого тисячоліття на Увеа панували тонганці, тоді як мешканці острова Футуна пручалися їх завоювання.

Згідно з усною традицією тонганці створили своє королівство на Увеа — Uvea — близько 1400 року. Першим хау (королем) Увеа став . Засноване 1565 року, королівство Ало (Alo; в деяких джерелах Tua) стало першим королівством на Футуна. Першим королем був . Пізніше, 1784 року, було засноване королівство Сігаве, першим королем якого став . Упродовж 1839-1841 років королівство Ало окупувало Сігаве.

Європейці вперше побачили ці острови 28 квітня 1616 року. Неподалік від островів Футуна та Алофі на судні Eendracht пропливли голландські мореплавці Якоб Лемер та Віллем Схаутен. Вони назвали острови Горн (Hoorn), на честь міста, звідки вони були родом. Наступного разу ці острови 11 травня 1768 року відвідав Луї Бугенвіль, однак ізоляцію жителів порушили лише через 50 років китобійними судами.

Острови Увеа відкрив англієць Самюель Волліс, який 16 серпня 1767 року на судні став на якір біля острова На честь нього острови й отримали свою назву. 21 квітня 1781 року на острові Увеа зупинився і назвав його островом Розради. 1791 року сюди зайшов на судні «Пандора» капітан Едвард Едвардс, який шукав бунтівний «Баунті». Надалі на островах зрідка зупинялися різні суду до прибуття китобоїв 1828 року.

Першими європейцями, які селилися тут починаючи з листопада 1837 року, були французькі місіонери Товариства Марії (фр. Les Sœurs Missionnaires de la Société de Marie). Вони навертали місцеве населення в католицизм. Перший місіонер острова Футуна мученицьки загинув 28 квітня 1841 року і був канонізований 12 червня 1954 року. Його оголосили Святим Покровителем Океанії.

5 квітня 1842, після повстання частини місцевого населення, місіонери попросили захисту у Франції. У листопаді 1842 року, острови Волліс і Футуна, окремо, оголошувалися «Вільними та незалежними під захистом Франції» з підписанням договорів дружби. 19 листопада 1886 року королева Амелія з островів Волліс підписала договір, офіційно було встановлено французький протекторат. Королі Сігаве Йоав Мануа Мусулану та Ало Аліасегі з островів Футуна та Алофі також підписали договір, що встановлював французький протекторат, 29 вересня 1887 року. Об'єднаний протекторат «острови Волліс і Футуна» було започатковано 5 березня 1888 року рішенням міністра колоній.

1917 року три традиційних території, що перебували під керуванням місцевих вождів були анексовані Францією, і були перетворені в Колонію Волліс і Футуна, яка перебувала під керуванням іншої колонії Нова Каледонія. 1928 року на островах з'явився перший автомобіль (це була невелика вантажівка марки «Форд»), і почало працювати радіо. Під час Другої світової війни (з червня 1942 року) острови служили базою для ВПС США (для частини «Navy 207»). На їх території одночасно перебувало до 6000 солдатів, які залишили після себе сучасну інфраструктуру.

На референдумі 27 грудня 1959 року 94,4 % виборців (4307 з 4564) проголосували за те, щоб острови Волліс і Футуна інтегрувалися до Французької Республіки у вигляді заморської території. Статус заморської території було встановлено Законом від 29 липня 1961. Після конституційної реформи 28 березня 2003 цей статус був змінений на заморське володіння.

Населення

Динаміка зміни чисельності населення Волліс і Футуна
image
Вікова піраміда Волліс і Футуна за даними перепису 2003
Населення Волліс і Футуна
Структура населення
Чисельність населення 13 445 (2008)
Густота населення 94,7 (2008)
Середній вік 28 (2008)
Вікова структура 0 — 19: 41
19 — 59: 47,7
старше 60: 11,3 (2008)
Народжуваність
Число новонароджених
на 1000 осіб 		16,0 ‰ (2008)
Темпи зростання населення
Число померлих на 1000 осіб
Дитяча смертність

на 1000
новонароджених

загальна: 5,02 ‰ (2009)
хлопчиків: 5,27 ‰ (2009)
дівчаток: 4,75 ‰ (2009)
Загальна смертність на 1000
людина 		загальна: 5,4 ‰ (2008)

Чисельність та розміщення

Згідно з переписом 2008 року чисельність населення території Волліс і Футуна становила 13 445 людина. 2003 року ця кількість становила 14 944 людини. За час між переписами населення зменшилося на 1499 осіб або майже на 10 %. Зменшення чисельності населення було відзначено вперше з 1969 року, коли було проведено перший перепис. Населення на острові Футуна зменшувалося швидше (особливо в окрузі Сігаве, де втрати склали 15,8 %), ніж на Увеа (найменші втрати в районі Хахаке — 5,1 %). Основними причинами цього було зменшення народжуваності й масова еміграція населення (зокрема, на Нову Каледонія). Еміграцію населення спричинює обмеженість ринку праці на островах і бажання молоді отримати більш якісну освіту. Однак за прогнозами населення Волліс і Футуна не буде зменшуватися і до 2050 році складе 15 100 осіб.

Приблизно третина населення проживає на острові Футуна, і дві третини — на Увеа (такий розподіл зберігається з 1969 року). На острові Алофі, згідно з останнім переписом, проживала одна літня людина.

Самим великим населеним пунктом території є її столиця — Мата-Уту, де проживає 1126 осіб. Крім неї, на островах розташовано ще 35 сіл. 2008 року чоловіки складали 49,60 % (6669) населення (в 2003 — 50,15 %, або 7494 особи), жінки 50,40 % (6776; в 2003 — 49,85 %, або 7450 осіб). Серед населення Волліс і Футуна є 3100 сімей (в 2003 — 3089 сімей). Середня кількість людей у родині — 4,3 (в 2003 — 4,8).

Частка дітей до 19 років 2008 року становила 41 %, дорослого населення від 19 до 59 років — 47,7 %, старше 60 років — 11,3 %. Середня тривалість життя жителів території становила 74,3 року: чоловіків — 73,1, жінок — 75,5.

Етнічний склад

Майже 85 % (12 725 осіб) представляють корінне полінезійське населення (воллісці та футунці). Частка іноземців — всього 1,7 % (велика частина з них — переселенці з Вануату). Решта населення — французи (8,1 % з них народжені в Нової Каледонії).

Мови

Офіційною мовою Волліс і Футуна є французька. Нею говорять 84 % населення. Причому лише французькою мовою говорить всього 6 % населення.

Широко поширені мови полінезійської групи — волліська та футунська.

Говоримо волліською та футунською…
Українська Футунська Волліська
Доброго ранку Malo le mauli
(ма-ло-ле-ма-оу-ли) 		Malo te mauli
(ма-ло-ті-ма-оу-ли)
Добрий день Malo le kataki
(ма-ло-ле-катакі) 		Malo te kataki
(ма-ло-ті-ка-та-ки)
Як тебе звуть? Koai lou igoa?
(ко-а-й-ло-оу-' і-нго-а) 		Koai tou higoa?
(ко-а-й-тю-оу-хі-нгю-а)
Як справи? E kë malïe fai?
(е-ке-ма-ли-е-фа-' і) 		E ke lelei pe?
(е-ке-ле-ле-й-пе)
Так Eio
(е-й-о) 		Ei
(е-й)
Ні Eai
(е'а-й) 		Kailoa — Oho
(кя-і-ло-я// о-хе)
Велике спасибі Malo le alofa
(ма-ло-ле-а-ло-фа) 		Malo te ofa
(ма-ло-ті-' о-фа)

Волліською мовою розмовляють 64 % (9617 осіб) населення. Нею говорять також у Фіджі, Новій Каледонії та Вануату. Положення мови всередині полінезійської групи тривалий час було дискусійним (зважаючи на частковий вплив тонганської мови). На сьогодні прийнято відносити її до ядерно-полінезійської підгрупи. У мові є 12 приголосних та 5 голосних, які можуть бути довгими та короткими. Після контактів з європейцями лексика збагатилася запозиченнями з англійської, французької та латині. Автором першого воллісько-французького словника став перший місіонер Товариства Марії Батальйон (опублікований лише 1932 року). У побуті воллісці говорять лише волліською мовою, при спілкуванні з європейцями переходять на французьку.

Футунською мовою говорить 24 % населення (3600 осіб). Часто цю мову називають східно-футунською, щоб відрізняти від західно-футунської, якою говорять на острові Футуна, що належить Вануату. Нею також говорять у Новій Каледонії. Мова належить до полінезійської групи мов, до підгрупи ядерно-полінезійських мов. Фонологія мови проста: 11 приголосних та 5 голосних, які можуть бути довгими або короткими. Синтаксис достатньо складний. Автором першого футунсько-французького словника був місіонер Ізидор Грезель (виданий 1878 року). Усі сільські ради проходять лише футунською мовою.

Усе більше поширюється англійська мова, яку вивчають у школах. Зараз нею володіє близько 14 % населення.

Сповідувані релігії

За переписом 2003 року 99 % населення католики, традиційних вірувань дотримується всього 1 %. У кожному селі є католицька церква. Однак навіть жителі, які вважають себе католиками, виконують деякі місцеві язичницькі ритуали. Так до приходу європейців місцеві жителі вірили в надприродну силу. Найбільш шанували: Тагалоа — бог неба; Мафуїке — той, хто приніс на острови вогонь; напівбоги Сіна і Мауї; душі предків та тварин, такі як Феке (восьминіг), тлу (черепаха), Тафолоаа (кит). Священиками на островах є як європейці, так і місцеві жителі. Щоб прийняти духовний сан воллісці та футунці навчаються в Тихоокеанському теологічному коледжі у Фіджі. З 25 червня 2005 року єпархію Волліс і Футуна очолює Гільєн де Разіллі.

Політична система

Відповідно до статті 1 закону № 61-814 від 29 липня 1961 і конституційної реформи від 28 травня 2003 острови Волліс, Футуна, Алофі та прилеглі острови під назвою «Територія островів Волліс і Футуна» має статус заморської громади Франції (Collectivité d 'Outre-Mer), забезпеченою правами юридичної особи та адміністративної та фінансовою самостійністю. Згідно зі статтею 2 того ж документа всі уродженці островів Волліс і Футуна є громадянами Франції, і мають права та обов'язки французьких громадян. Як територія Франції острови підпорядковуються Французької конституції від 28 вересня 1958 і французької законодавчій системі. Чинне загальне виборче право для осіб, яким виповнилося 18 років.

Виконавча влада

Головою держави є Емманюель Макрон — президент Франції, що обирається на пʼятирічний термін. На території заморської громади його представляє , який призначається їм на раді Міністерства внутрішніх вправ. З 8 вересня 2008 ним є . Главою уряду є Президент територіальної асамблеї. З 11 грудня 2007 його обов'язки виконує уродженець Сігава . Даний пост він займає вже вдруге (перед цим з 16 березня 1997 по 14 січня 1999). Рада Території складається з трьох королів традиційних королівств і трьох членів, що призначаються Верховним адміністратором за поданням Територіальної асамблеї. Рада має консультативну роль, а реальне керування мають традиційні королі, сільські вожді та Верховний адміністратор.

Законодавча влада

Головним законодавчим органом є однопалатна Територіальна Асамблея, що складається з 20 членів, яких обирають всенародним голосуванням терміном на 5 років. Територія розділена на 5 виборчих округів (відповідно до адміністративно-територіальним поділом). Так округ Муа обирає 6 депутатів, округ Хахаке  — 4, Хіхіфо  — 3, Ало  — 4, Сігаве  — 3. Територіальна асамблея вирішує питання цивільного права іа управляє бюджетом території. Всі рішення асамблеї повинні затверджуватися Верховною адміністратором.

Територія Волліс і Футуна обирає одного сенатора в Сенат Франції (зараз це ) та одного депутата в Національну асамблею (мандат на 2007—2012 роки має представник соціалістичної партії Франції )

Політичні партії

Крім деяких Французьких партій (Союз за народний рух — на останніх виборах до Територіальної Асамблеї отримали 12 місць, Соціалістична партія — на останніх виборах до Територіальної Асамблеї отримали 8 місць, Союз за французьку демократію  — демократичний рух та інші). На островах ведуть активну діяльність три місцевих партії: Голос народів Волліс і Футуна (La Voix des Peuples Wallisens et Futuniens), Союз за Волліс і Футуна (Union Populaire pour Wallis et Futuna) і Національна Асоціація Сігава (Sigave L'Association Nationale).

Судова влада

Правосуддя вершиться згідно з французькими законами судом першої інстанції в Мата-Уту. Однак три традиційних короля мають право здійснювати правосуддя згідно з «Звичайним правом» (це не стосується кримінальних справ). Апеляційний суд знаходиться в Нумеа, Нова Каледонія. Для території характерний вкрай низький рівень злочинності. Так, за перше півріччя 2006 року було зареєстровано лише 64 порушення.

Місцеве самоврядування

image
Трон королів Увеа, зроблений з залізного дерева. Зараз знаходиться в церкві Мата-Уту.

На відміну від метрополії, заморських департаментів та інших заморських громад, територія розділена не на райони, а на округи, в межах точно збігаються з традиційними королівствами островів. Кожний округ користується правами юридичної особи і створює бюджет, яким управляє рада округу, до якого входять традиційні вожді, і його очолює король. Королівство воллісців Увеа, і обидва королівства футунців — Ало і Сігаве — є аристократичними монархіями — благородні родини, Алік (aliki), обирають або усувають королів.

Король Увеа носить титул Лавелуа (з 1858 року, коли королева Фалакіка Саілала прийняла ім'я свого попередника і брата). Після смерті , королем з 25 липня 2008 є . Йому допомагає прем'єр-міністр — Емене Леулагі (носить титул Ківалов) та ще 5 міністрів. За пропозицією населення, король призначає трьох керівників округів (faipule), які мають владу над 21 сільськими вождями, вибраними населенням. Сільські вожді можуть накладати повинності по виконанню суспільно корисних робіт. Їх вибирають/відсторонюють більшістю голосів на загальних зборах села (fono), яке відбувається щонеділі в хатині зібрань (fale fono).

Організація двох королівств футунців аналогічна. Королем Ало з 6 листопада 2008 був представник династії Лалолало (має титул Tui Agaifo). 22 січня 2010 петель Вікена зрікся престолу зважаючи на все зростаюче соціальне напруження в суспільстві. Нового короля поки не обрано. Функції прем'єр-міністра (Tiafoi) з 2008 року виконує Атоніо Туїсека. Королем Сігава з 10 березня 2004 був (має титул Tui Sigave). У зв'язку з соціальною напругою в суспільстві, він відрікся наприкінці 2009 року, за кілька місяців до короля Ало. Його прем'єр-міністром є з 2006 року Лусіано Соко (Kaifakaulu). Міністри в цих королівствах грають роль виразників громадської думки перед королями, і їхня влада обмежується сільськими вождями, які призначаються знатними сім'ями і можуть легко повалити короля.

Королі, міністри та сільські вожді утримуються за кошти Французької Республіки.

Збройні сили і поліція

Всі осіби досягли 18 років повинні відслужити 2 роки у Французьких збройних силах. Деякі жителі островів використовують службу в армії для еміграції у Францію. Так, наприклад, Джон Бабін 1 серпня 2003 року став першим воллісцем — капітаном французької армії (служив в Ельзасі).

Туризм

Туристична діяльність на території ще дуже мало розвинена. Це пов'язано, в першу чергу, з ізольованістю островів Волліс і Футуна, а також з відсутністю зовнішніх інвестицій на островах та обмеженим доступом до банківського кредиту. Водночас територія має певні переваги. Жителі островів живуть автентичним традиційним укладом і проводять велелюдні збори та обряди. На островах добре збереглися природні ландшафти: кратерні озера, острови та лагуни островів Волліс, ліси і пляжі островів Горн. Велика й культурна спадщина: поховання тонганців на Волліс та могила святого отця в Пої на Футуна. Однак ці принади використовують слабо, і поки все, що можуть запропонувати острови туристам це поле для гольфу на 6 лунок, клуб підводного плавання та аероклуб ().

На островах всього 6 готелів (4 на Увеа і 2 на Футуна), які можуть прийняти всього 140 осіб. Клієнтами готелів переважно стають фахівці та бізнесмени>.

Мата-Уту, Matāutu (вол.), Mata-Utu (англ., нім., Фр.) — Столиця заморського французького співтовариства островів Волліс і Футуна, адміністративний центр округу Хахаке, найбільше селище країни. Є католицький кафедральний собор, королівський палац, стадіон Мата-Уту. Таліетуму — археологічний пам'ятник XV в., знаходиться в 9 км від Мата-Уту.

Озеро Лалолало. Утворюючи майже ідеальне коло, тридцятиметрові стрімчаки обриваються до чорних вод глибоководного озера (максимальна глибина 80 метрів). Місцевість навколо озера є своєрідною заповідною зоною, в якій заборонено рубати дерева й займатися іншою господарською діяльністю. Тому тут нерідко можна побачити тропічних птахів, а околишній ліс вважається — одним із самих недоторканих ділянок рослинності на страждаючому, від ерозії, острові. Незвичайне чорне забарвлення озера пов'язане з підземною вулканічною діяльністю і реакцією води з концентрованими кислотами.

Транспорт

Морський транспорт

Прийом морського транспорту здійснюється в трьох портах: Мата-Уту (товари) та (паливо) на острові Увеа; на острові Футуна. Територія Волліс та Футуна обслуговується трьома морськими компаніями: Moana Navigation (з 2001 року називається Moana Shipping; її офіс знаходиться в Мата-Уту), Pacific Direct Line (базується в Окленді, Нова Зеландія) та Sofrana (відвідує острови кожні 25 днів). Перші дві компанії мають угоду про партнерство і надають для фрахту судно Soutern Moana, вантажопідйомністю 5320 т, яке ходить під прапором Італії (заходило на острови кожні 20 днів). З 2007 року всі три компанії використовують єдине судно — Southern Pasifika, яке може взяти на борт 512 контейнерів (заходить на острови кожні 24 дні). за невеликим винятком, усі судна, що заходять на острови Волліс, заходять і на Футуна.

Повітряний транспорт

Зважаючи на ізольованість островів велике значення має повітряний транспорт. І зовнішні та внутрішні авіаперевезення виконує одна компанія — Air Calédonie International (Aircalin). Територію обслуговує єдиний міжнародний аеропорт —  — розташований на півночі острова Увеа. Довжина злітно-посадкової смуги дозволяє приймати такі літаки як Аеробус A320. На острові Футуна є аеропорт місцевого значення, на мисі Веле — має протяжність ґрунтової злітно-посадкової смуги 1100 м. Передбачається реконструкція цього аеропорту.

Наземний транспорт

Усі села пов'язані автодорогами різного рівня, переважно прокладеними уздовж берегів. Загальна довжина доріг становить 120 км (на Увеа — 100 км, на Футуна — 20 км), з них покриття мають всього 16 км (все на Увеа).

Зв'язок

На території функціонує державна компанія «Поштова та телекомунікаційна служба» (SPT). Ця компанія забезпечує доставку пошти на островах, випускає невелику кількість марок, надає телефонну зв'язок та Інтернет. Головне поштове відділення розташована в Мата-Уту. На Увеа є ще 2 відділення в округах Муа і Хіхіфо. На острові Футуна поштове відділення є лише в .

Є власний (підрозділ французького телеканалу RFO).

На кінець 2007 на островах було зареєстровано 554 абонента Інтернет. Мобільного зв'язку на території немає, хоча в майбутньому передбачається створення мережі.

Зовнішні економічні зв'язки

Експорт. Протягом 2007 року експорт дорівнював 0, в той час як в 2006 було експортовано 19 тонн черепашок загальною вартістю 11,6 млн франків КФП. Отже, торговий дефіцит дорівнює вартості імпорту, а відсоток покриття імпорту експортом та нікчемний.

Імпорт. Обсяг імпорту збільшується і 2007 року склав 32 228 т продукції на суму 5,386 млрд франків КФП. В імпорті переважають продукти харчування (1,537 млрд франків КФП), мінеральна сировина (900,4 мільйона франків КФП), засоби пересування (770,9 мільйонів франків КФП) та хімікати (461 мільйон франків КФП).

Головним постачальником імпорту, зареєстрованого в 2007 році, є Франція — поставила товарів на 1,5 млрд франків КФП (28 % загальної вартості імпортованих товарів). на другому місці Сінгапур — поставив товарів на 802 млн франків КФП (14 %), потім послідовно Австралія — поставок на 703 млн франків КФП (13 %), Нова Зеландія — 520 млн франків КФП (9 %), Фіджі та Нова Каледонія — поставок на 321 млн франків КФП (6 %).

Грошова система та фінанси

Грошова одиниця островів Волліс і Футуна — французький тихоокеанський франк (франк КФП). Станом на 30 січня 2010 за 1 долар США давали 86 франків КФП. За повідомленням EOM, плановані витрати бюджету Території на 2008 рік складають 2,726 млрд франків КФП (приблизно 33,43 млн $). У 2006 році реальні витрати бюджету склали 2,850 млрд франків КФП (29830000 $), а його доходи — 2,683 млрд франків (28,08 млн $).

Бюджет 2006 року:

Основні статті витрат: утримання персоналу (включаючи вчителів та лікарів) — зарплати, допомоги, субсидії, соціальне страхування — 37 %; інші витрати на керування — 36 %; зовнішні служби — 14 %; закупівлі та поповнення стратегічних запасів — 3 %; фінансові витрати — 5 %; інвестування — 6 %.

Основні статті доходів: послуги та торгівля — 10 %; податки та збори — 68 %; дотації метрополії — 21 %; дохід від фінансових операцій — 1 %.

Банківська система островів базується на трьох установах: Банку Волліс і Футуна, державному казначействі та Агентстві французького розвитку. Банк Волліс і Футуна (BWF), єдиний справжній комерційний банк території, є філією BNP Paribas Nouvelle-Calédonie і був відкритий 1991 року.

Культура

image
Традиційний танець

Соціальна організація

На островах продовжує існувати традиційна ієрархія (детальніше см. Місцеве самоврядування).

Має місце гендерний поділ праці. Жінки переважно займаються сільським господарством та вихованням дітей. Тільки небагато жінок працює в державних установах, але при цьому значне число вищих постів в уряді й суспільстві займають саме жінки.

Основною одиницею суспільства є складна сім'я. Домашнє господарство складної родини, як правило, складається з декількох будинків, в яких живуть брати з сестрами та їхніми дружинами. Коли молода пара одружується, вони приєднуються до домашнього господарства однієї з їхніх родин. При цьому нові будинки будуються рідко. домашнє господарство зазвичай очолюється батьком чи старшим сином, хоча іноді цю роль на себе бере старша сестра. Їжа та інші речі, виховання дітей — рівномірно розподіляється між членами складної родини. Особливо трепетне ставлення в таких сім'ях до маленьких дітей.

Весілля. Шлюби створюються лише за згодою сімей і формалізуються церквою. Перші шлюби на островах влаштовували місіонери, які виховували хлопчиків та дівчаток поза їх сімей. Сьогодні молоді люди трапляються в середній школі, й родини благословляють їх або несхвально відносяться до дружби. Трапляються і цивільні шлюби, але вони не схвалюються ні сім'ями, ні церквою. Позашлюбні діти виховуються тітками та бабусями.

Будинки та інші споруди

image
Будинок на острівці Фаіоа, недалеко від Увеа.

Всього за переписом 2008 року на островах 3467 будинків (320 з них пустують). Більшість будинків на Увеа побудовані з бетону та покриті гофрованим залізом. Проте все ще трапляються традиційні житла зі стінами з листя пандануса та дахом, покритим соломою.

Підлога в приміщеннях можуть мати кілька рівнів, і люди віддають перевагу сидіти на підлозі. Їжу зазвичай готують на відкритому повітрі. Сучасні туалети є лише в нових будівлях.

Будівлі футунців переважно будуються в полінезійському стилі fale. Будинок для сну робиться з відкритими стінами, солом'яним дахом та солом'яними фіранками, які опускають під час поганої погоди. Бетонним може бути підлогу або невисока стінка, щоб у будинок не забігали свині. Їжу готують або в кухні, яка розташовується за будинком для сну, або в земляній печі. Водопровід та електрику було проведено 1990 року, хоча електрика можуть собі дозволити небагато остров'яни.

У кожному селі є невеликий магазин, в Мата-Уту знаходиться єдиний на островах супермаркет.

Кухня

image
На день Святого Шанель зазвичай готують поросят, смажених з бананами

Більшість раціону більшості острів'ян як раніше, так і зараз складають таро, ямс та батат. У селах на острові Увеа, розташованих на узбережжі широко вживають в їжу рибу. Якщо в родини з якоїсь причини немає осіба, тоді жінки збирають в лагуні їстівних ракоподібних. Свиней і курчат вигодовують головним чином для святкових випадків.

Як правило родини харчуються двічі на день. На сніданок зазвичай їдять хліб і п'ють кави. Вечеря складається з таро або ямсу та риби (на островах Волліс) та іноді з розмороженого курчати та відварний солонини. Найбільш поширений напій — чай.

Свинина, курчата і черепахи є обов'язковим атрибутом святкового столу. Тоді ж вживають п'янкий перець та імпортовані алкогольні напої.

Традиційні символи

Головними символами культур воллісців та футунців є особливий напій кава і тканина .

Кава — дурманний напій, який готують з коренів рослини Piper methysticum. У футунців є легенда, яка пояснює, як ця рослина з'явилася на їх острові. Згідно з нею, спочатку кави не було. У той час остров'яни поклонялися 9 богам: 2 верхнім і 7 нижнім (перебували в підземному царстві Пулоту). Вожді повністю залежали від останніх і зверталися до них за допомогою. Одного разу одне з нижніх божеств — Фіту — прийшло до людей, щоб жити з ними. Фіту приніс з собою коріння цієї кави і один з них посадив у землю, і з того часу ця рослина зростає начебто на Футуна. І зараз каву вирощують дідівськими методами, застосовуючи дерев'яні пристосування для захисту коренів рослини. Між посадкою та збором урожаю проходить 12 — 18 місяців. Останнім часом кава на островах Волліс не росте, і її завозять з островів Горн.

Приготування напою здійснюється таким чином: очищені від землі коріння ріжуть і розчавлюють товкачем. Остання процедура може замінюватися розжовуванням спеціально відібраними для цього людьми (часто дівчатами-дівами). Отримана кашка змішується з водою в маленькому дерев'яному посудині округлої форми. При приготуванні кави для короля обов'язковою умовою є присутність короля, ради вождів, а також релігійних та адміністративних влади. Раніше каву пили, щоб створити зв'язок між світами живих та мертвих, а також при переговорах вождів. Тепер церемонія кави означає єднання між різними соціальними категоріями населення та вождями і королями. З 2002 року вирощування кави обмежується адміністрацією островів, проте жителі не звертають на заборону ніякої уваги.

виготовляється жінками для обміну при ритуалах, які родини виконують спільно. Вона разом з запашними оліями символізує багатство жінок. Її часто продають туристам.

Культурним символом острів є також каное Ломіпеау (Lomipeau), яке символізує зв'язок між воллісцямі та чотириста років тому. На таких каное вони здійснювали поїздки до Тонга, Самоа та інших островів.

Мистецтво

Література. Література островів представлена небагатьма спробами записати міфи і легенди жителів островів, а також історію території. Але поступово ситуація повинна змінитися, оскільки для остров'ян освіта стає все доступнішим.

Образотворчі мистецтва. Зображення на та  — головна форма художнього вираження для волліських та футунських жінок. Для їх створення вони використовують вирізаний з кори дерева шаблон і коричневі (традиційні) та чорні фарби (як місцеві, так і привізні). Зіткані з цих тканин циновки з коричневою бахромою з вовни, використовують як підношення на похоронах родичів.

Спорт

Спорт на території розвинений недостатньо. Є лише один стадіон з обладнаними місцями для глядачів — багатофункціональний «Стад де Мата-Уту». Вміщає він 1500 глядачів і переважно використовується для проведення футбольних матчів.

Територія бере участь у Південно-тихоокеанських іграх з 1966 року. Так на останніх іграх, що відбулися 2007 року на Самоа, команда Волліс та Футуна завоювала 3 золотих і одну бронзову медаль і посіла 13 місце в загальному заліку. За всю історію участі територія завоювала 22 золотих, 35 срібних і 77 бронзових медалей, і займало на тоді 10 місце в загальному заліку. Найкращий результат — 5 місце на іграх 1995 року на Таїті.

Острови Волліс та Футуна беруть участь також і в Тихоокеанських міні-іграх, а 2013 року їх приймали. На останніх іграх, що відбулися 2009 року на островах Кука, Збірна Воллісу і Футуни зайняла 18 місце в загальному заліку з однією бронзовою медаллю (у метанні списа). За всю історію участі в іграх (починаючи з перших ігор 1981 року) збірна Волліс та Футуна завоювала 5 золотих, 2 срібних і 6 бронзових медалей.

Одними з найвідоміших спортсменів островів є Самуель Туа (уродженець Мата-Уту) та Тоафа Таканіко (виходець з Футуна), які є гравцями та французьких волейбольних клубів «Канн» та «Тулуза» відповідно. Тоафа Таканіко у складі свого клубу став володарем кубка Франції з волейболу 2007 року, а вони обидва в складі збірної Франції стали срібними призерами .

Футбол. У території є своя збірна, яка, однак, не є ні членом ФІФА, ні Конфедерації футболу Океанії, а тому не бере участі в чемпіонатах світу з футболу. Усього збірна провела 20 матчів (усе на Південно-тихоокеанських іграх): 4 перемоги і 16 поразок. Перший матч: 13 грудня 1966 року, Нова Каледонія — Волліс і Футуна 5:0; останній (на жовтень 2009 року) матч: 20 серпня 1995 року, Нова Каледонія — Волліс і Футуна 10:0. Найбільша перемога 5:1 (12 грудня 1988 року з Нової Каледонії), найбільшої поразки 0:17 (вересня 1991 року, від Папуа  — Нової Гвінеї). Найвище досягнення на Південно-тихоокеанських іграх — чвертьфінал 1983 року.

Регбі. Перший свій матч регбійная команда Волліс і Футуна провела 1 грудня 1966 року проти команди Папуа  — Нової Гвінеї та програла його 5:54. Всього команда провела 7 матчів (тільки одна перемога — над Таїті 1 вересня 1971 року зі рахунком 3:0) і не виступає з 1971.

Свята

Офіційні свята Воллісу і Футуни:

Дата Назва Французька назва
1 січня Новий рік Jour de l'an
такий день після Великодня Світлий понеділок Lundi de Pâques
28 Квітень День Saint Pierre-Chanel
1 травня День праці Fête du travail
8 травень Перемога 1945 року Victoire 1945
40-й день після Великодня Вознесіння Ascension
50-й день після Великодня Трійця Lundi de Pentecôte
29 червня день Святих П'єра та Поля Saint Pierre et Saint Paul
14 липня Національне свято (День взяття Бастилії) Fête nationale
29 липня Свято Території Fête du Territoire
15 серпня Успіння Богородиці Assomption
1 листопада День всіх святих Toussaint
11 листопада Перемир'я 1918 року Armistice 1918
25 грудня Різдво Noël

Релігія займає значне місце в житті місцевих жителів та майже кожний округ або село відзначають день свого святого покровителя. Всі святкові дні, як релігійні так і світські, завжди починаються з святкової меси, за якою слід церемонія кави. Закінчуються вони традиційними танцями. Якщо це день Святого покровителя, то обов'язковою є процедура роздачі подарунків, приготованих жителями на честь їх Святого покровителя. Подарунки складаються з уму (свині і ямс) — приношень осібів, і мое'ага (рогожі з пандануси — gatu) — приношень жінок.

На острові Увеа, наприклад, відзначають такі дні:

  • 1 травня — День Святого Жозефа (Святий покровитель округу , який налічує 10 сіл на півдні острова). Святкується в 6 селах (знаходяться на узбережжі)
  • 8 червня —Ісусове серце (є іншим Святим заступником округу ). Святкується 4 іншими селами, що знаходяться ближче до центру острова.
  • 29 червня —День Святих П'єра та Поля (покровителі округу на півночі острова). святкується в 5 селах.
  • 15 Августо —Успіння Богородиці. Вона є покровителькою центрального округу , який налічує 6 сіл.

Пам'ятки

image
Руїни Таліетуму

острови Волліс. Прекрасний вид на острови відкривається з вершини гори , де стоїть крихітна зруйнована каплиця. На південно-західній околиці острова Увеа знаходиться озеро . Розташоване в кратері древнього вулкана воно має берега, що підносяться над дзеркалом озера на 30 м і які роблять його недоступним. У кратерне озері можна поплавати.

На південному сході острова Увеа, між та були нещодавно знайдені та відновлені руїни тонганського поселення 15 століття — Таліетуму (або Коло Нуї).

Мешканці острова Увеа віддають переваги пляжам не свого острова, а оточуючих його невеликих острівців. Особливо відомі своїм білим піском пляжі острова .

Футуна. Найвідомішим об'єктом Футуни є церква в на східному узбережжі острова. Це специфічна церква із ступінчастою вежею. Вона побудована щоб вшанувати першого та єдиного католицького святого Полінезії (канонізованого в 1954 році). Мощі Шанеля були повернуті сюди з Франції 1976 року, і тепер вони зберігаються у восьмикутної каплиці поряд з головною церквою. Його кістки поміщені в скляній вітрині біля входу, а в розташованій поруч срібної шкатулці розташований череп святого. Каменями на підлозі церкви зазначено точне місце, де він був убитий. У маленькій кімнаті музею позаду вітрини є речі, що належали святому отцю.

У селах та Нуку також є старі католицькі церкви.

Алофі. Хоча зараз на Алофі постійно проживає всього 1 особа, люди тут з'являються достатньо часто. Мешканці острова Футуна припливають сюди, щоб доглядати за своїми садами. У колишньої селі Алофітаі є ряд солом'яних хатин з підведеною електрикою, де вони можуть переночувати. Пам'ятками острова є його прекрасні пляжі та печера Лока з гротом Святого Бернадетта, розташована на самому сході острова.

Соціальна сфера

Всім жителям островів гарантується мінімальна пенсія по досягненні ними 55-річного віку. Однак з 2010 року це вік буде підвищено до 60 років.

Охорона здоров'я

Охорона здоров'я повністю безкоштовна і є турботою держави. За даними 2004 року на острові Увеа була одна лікарня і три амбулаторії, і одна лікарня і дві амбулаторії на острові Футуна. У лікарні на Увеа є відділення швидкої допомоги, терапевтичне відділення на 21 ліжко, хірургічне відділення на 16 ліжок з двома операційними, пологове відділення з двома палатами та аптека. Лікарня на Футуні також має відділення швидкої допомоги, терапевтичне відділення на 15 ліжок, пологове відділення на 7 ліжок та аптеку.

Всього на Території працюють 79 медичних співробітників, з них 46 медсестер. Вся медична допомога надається безкоштовно. Крім того, з 1981 року Франція дбає про допомогу старим людям. Гарантовано місячну допомогу — 66 725 франків КФП, тобто 559,16 євро.

Традиційна медична допомога надається головним чином жінками, які використовують масаж з місцевими оліями, мікстури та ін. Пологи приймають переважно саме місцеві традиційні лікарі. Згідно з інформації Всесвітньої організації охорони здоров'я на островах найбільш поширені такі незаразні хвороби: діабет, ожиріння, ревматизм, подагра та хвороби зубів. Із заразних захворювань трапляються лептоспіроз, бруцельоз, гарячка денге, філяріїдози, туберкульоз, проказа, гепатит В, шигельоз і сальмонельоз.

На Воллісі і Футуні були зареєстровані такі епідемії гарячки денге:

  • 1971—500 випадків;
  • 1976—500 випадків;
  • 1979—300 випадків;
  • 1989/1990 — 2361 випадок;
  • 1998/1999 — 395 випадків;
  • 2002/2003 — 2045 випадків (з них 280 госпіталізовані і в двох випадках хвороба призвела до смерті).

Тут не зустрічається найтяжча форма її — геморагічна гарячка денге, як це буває в країнах південного сходу Азії.

Освіта

За даними перепису 2003 року шкільним навчанням охоплено 40 % всього населення. Всі діти до 14 років ходять до школи. Базову шкільну освіту мають 90 % всіх жителів.

Державну початкову освіту надає католицька місія островів. Однак класи в селах дуже великі й їх відвідують діти не регулярно (особливо це стосується дівчаток, які допомагають дорослим у веденні домашнього господарства). Викладання ведеться лише французькою мовою, хоча робляться перші кроки для навчання дітей на їх рідних мовах. Перша школа на островах була відкрита 1847 року у Лано (це була молодша семінарія).

Середня освіта, також повністю державна, може надаватися волліською або футунською мовах (1 годину в тиждень).

На території існують ліцей, декілька коледжів, які дають загальну технологічну та професійну освіту, відповідне CETAD (Центру технічної освіти та розвитку).

Джерела

  1. Country Comparisons — Area : ( )[англ.] : [арх. 23.04.2021] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2021. — 17 May. — Дата звернення: 17 травня 2021 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Ouvéa: The Most Beautiful Loyalty Island (англійською) . Sojourn in the South Pacific. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 28 января 2010.
  3. Serie Barford (англійською) . blackmail press. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 28 января 2010.
  4. Journal of the Polynesian Society: Futuna, Or Horne Island And Its People, P. 33 — 52 (англійською) . University of Auckland Library. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 22 июня 2009.
  5. (PDF) (французькою) . INSTITUT D’ÉMISSION D’OUTRE-MER. Архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2008. Процитовано 16 мая 2009.
  6. Pacific Ocean  — Wallis and Futuna (англійською) . oceandots.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 10 ноября 2009.
  7. WALLIS and FUTUNA (англійською) . Wetlands International. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2011. Процитовано 16 мая 2009.
  8. Hélène GUIOT, Isabelle LEBLIC, Bernard VIENNE. Wallis-et-Futuna // Journal de la Société des Océanistes. — 2006. — № 122 — 123. — С. 2.
  9. (французькою) . Vice-Rectorat de Wallis et Futuna. Архів оригіналу за 9 квітня 2009. Процитовано 16 мая 2009.
  10. WALLIS AND FUTUNA TRAVEL GUIDE... (англійською) . www.colonialvoyage.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 16 мая 2009.
  11. Wallis & Futuna. Île Alofi (англійською) . oceandots.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 16 мая 2009.
  12. An updated digital model of plate boundaries (PDF) (англійською) . Geochemistry Geophysics Geosystems, 2003. Архів (PDF) оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 20 июня 2009.
  13. (англійською) . World Health Organization Regional Office for the Western Pacific. Архів оригіналу за 17 жовтня 2009. Процитовано 15 ноября 2009.
  14. Tremblement de terre jeudi 01 octobre à 130 km de Futuna... (французькою) . LE BLOG DE KODAMIAN. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 15 ноября 2009.
  15. Tremblement de terre à Wallis (французькою) . wallis.over-blog.net. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 15 ноября 2009.
  16. GEOLOGY OF THE WALLIS ISLANDS — STEARNS 56 (9) : 849 — GSA Bulletin (англійською) . Geological Society of America. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 15 мая 2009.
  17. PETROGRAPHY OF THE WALLIS ISLANDS — MACDONALD 56 (9) : 861 — GSA Bulletin (англійською) . Geological Society of America. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 15 мая 2009.
  18. Géologie des îles Futuna et Alofi (PDF) (французькою) . L’Institut de recherche pour le développement (IRD). Архів (PDF) оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 16 мая 2009.
  19. Climatologie à Wallis et Futuna (французькою) . Service Territorial de la Statistique et des Études Économiques. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 15 ноября 2009.
  20. Wallis and Futuna Islands — Country Report (англійською) . Forestry Department. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 16 мая 2009.
  21. (англійською) . UNEP-WCMC. Архів оригіналу за 12 лютого 2005. Процитовано 9 июля 2009.
  22. Summary List of the Birds of Wallis & Futuna (англійською) . Environment Consultant. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 8 июня 2009.
  23. French Colonies — Wallis and Futuna, Part 1 (англійською) . Discover France. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 16 мая 2009.
  24. Brachylophus fasciatus (англійською) . J. Craig Venter Institute. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 февраля 2010.
  25. Emoia adspersa (англійською) . J. Craig Venter Institute. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 февраля 2010.
  26. Emoia cyanura (англійською) . J. Craig Venter Institute. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 февраля 2010.
  27. Emoia tongana (англійською) . J. Craig Venter Institute. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 февраля 2010.
  28. Kingdoms of Wallis and Futuna (англійською) . Gwillim Law. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 12 января 2010.
  29. . Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 5 червня 2022.
  30. Journal of the Polynesian Society: Uea; Or, Wallis Island And Its People. Western Pacific, By S. Percy Smith, P. 107 — 117 (англійською) . University of Auckland Library. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 июня 2009.
  31. ʻUVEA (WALLIS) (англійською) . John D. McMeekin. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 3 ноября 2009.
  32. (англійською) . John D. McMeekin. Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 3 ноября 2009.
  33. Wallis and Futuna Islands (англійською) . Ben Cahoon. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 3 ноября 2009.
  34. (французькою) . Vice-Rectorat de Wallis et Futuna. Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 17 июня 2009.
  35. Les Sœurs Missionnaires de la Société de Marie (французька) . L’École Catholique en Nouvelle Calédonie. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 7 июня 2009.
  36. (французькою) . rfo.fr. Архів оригіналу за 29 липня 2009. Процитовано 13 июня 2009.
  37. United Nations Statistics Division — Demographic and Social Statistics (англійською) . United Nations. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 8 июня 2009.
  38. В расчёте, сделанном INSEE, площадь территории принималась равной 142 км²: Увеа — 78 км², Футуна — 64 км²
  39. (англійською) . Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 17 грудня 2017. Процитовано 23 января 2010.
  40. Wallis et Futuna: Recensement de la population de 2008 (PDF) (французькою) . INSEE. Архів (PDF) оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 января 2010.
  41. Census 2003 (PDF) (французькою) . INSEE. Архів (PDF) оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 11 мая 2009.
  42. SPC-SDP_populations_data_sheet_2009 (англійською) . SPC. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 11 мая 2009.
  43. Service de la Statistique de Wallis et Futuna (англійською) . statistiques de Wallis et Futuna. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 січея 2010.
  44. Ethnologue report for language code:wls (англійською) . Wallisian. Архів оригіналу за 24 серпня 2011.
  45. Corpus de la parole — Wallisien (французькою) . Corpus de la parole. Процитовано 24 травня 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання з грудня 2021]
  46. Ethnologue report for language code: fud (англійською) . Futuna. Архів оригіналу за 24 серпня 2011.
  47. Corpus de la parole — Futunien (французькою) . Corpus de la parole. Процитовано 24 мая 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання з грудня 2021]
  48. (англійською) . Advameg Inc. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 мая 2009.
  49. Mgr Lolesio Fuahea (французькою) . Diocèse de Wallis-Futuna. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 января 2010.
  50. Diocese of Wallis et Futuna (англійською) . GCatholic.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 января 2010.
  51. Détail d’un texte (французькою) . legifrance.gouv.fr. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 17 мая 2009.
  52. Wallis and Futuna (англійською) . Ben Cahoon. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 19 мая 2009.
  53. (французькою) . rfo.fr. Архів оригіналу за 29 вересня 2009. Процитовано 12 июня 2009.
  54. Sénatoriales 2008  — Iles Wallis et Futuna (французькою) . senat.fr. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 мая 2009.
  55. Le site officiel du ministère de l’Intérieur de l’Outre-mer et des Collectivités Territoriales (французькою) . Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 мая 2009.
  56. (PDF) (англійською) . University of Hawaiʻi Press. Center for Pacific Islands Studies. Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2017. Процитовано 16 февраля 2010.
  57. Projet de loi de finances pour 2007: Outre-mer (французькою) . Сайт сената Франции. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 15 июня 2009.
  58. (французькою) . rfo Wallis & Futuna. Архів оригіналу за 28 січня 2010. Процитовано 6 лютого 2010.
  59. UNPOPULAR KING OF FUTUNA STEPS DOWN (англійською) . Oceania Flash. Процитовано 6 лютого 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання з грудня 2021]
  60. (англійською) . www.everyculture.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 6 июня 2009.
  61. (PDF) (англійською) . University of Hawaiʻi Press. Center for Pacific Islands Studies. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 6 февраля 2010.
  62. INSTITUT D’ÉMISSION D’OUTRE-MER. Wallis et Futuna. Rapport Annuel. 2007. — 2007. — С. 65. з джерела 9 вересня 2008
  63. INSTITUT D’ÉMISSION D’OUTRE-MER. Wallis et Futuna. Rapport Annuel. 2007. — 2007. — С. 66. з джерела 9 вересня 2008
  64. Îles de Wallis et de Futuna Products and anglais (GB) Languages (англійською) . www.worldlanguage.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 6 июня 2009.
  65. INSTITUT D’ÉMISSION D’OUTRE-MER. Wallis et Futuna. Rapport Annuel. 2007. — 2007. — С. 69. з джерела 9 вересня 2008
  66. INSTITUT D’ÉMISSION D’OUTRE-MER. Wallis et Futuna. Rapport Annuel. 2007. — 2007. — С. 34. з джерела 9 вересня 2008
  67. INSTITUT D’ÉMISSION D’OUTRE-MER. Wallis et Futuna. Rapport Annuel. 2007. — 2007. — С. 35. з джерела 9 вересня 2008
  68. Currency Converter — Yahoo! Finance (англійською) . Yahoo!. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 30 января 2010.
  69. Lettre de l’Institut d’émission (PDF) (французькою) . EOM. Процитовано 31 мая 2009.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання з грудня 2021]
  70. По курсу на 31 декабря 2007 года.
  71. INSTITUT D’ÉMISSION D’OUTRE-MER. Wallis et Futuna. Rapport Annuel. 2007. — 2007. — С. 129. з джерела 9 вересня 2008
  72. По курсу на 29 декабря 2006 года.
  73. INSTITUT D’ÉMISSION D’OUTRE-MER. Wallis et Futuna. Rapport Annuel. 2007. — 2007. — С. 99. з джерела 9 вересня 2008
  74. Le Kava (французькою) . France Télévisions. Процитовано 30 января 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання з грудня 2021]
  75. (французькою) . ʻUVEA MO FUTUNA. Архів оригіналу за 22 січня 2008. Процитовано 30 января 2010.
  76. Stade de Mata-Utu (англійською) . worldstadia.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 24 октября 2009.
  77. 2007 SPG Games (англійською) . SportingPulse Pty Ltd. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 24 октября 2009.
  78. Просуммированное количество медалей по результатам представленных на официальном сайте игр [ 10 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  79. South Pacific Games 1995 — Tahiti (англійською) . SportingPulse Pty Ltd. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 24 октября 2009.
  80. Wallis and Futuna win mini games 2013 (англійською) . ABC. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 24 октября 2009.
  81. Pacific Mini Games 2009 (англійською) . SportingPulse Pty Ltd. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 24 октября 2009.
  82. EURO DE VOLLEY. Tuia et Takaniko font rêver Wallis et Futuna (французькою) . France Télévisions. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 30 января 2010.
  83. Wallis and Futuna — List of International Matches (англійською) . rsssf.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 24 октября 2009.
  84. South Pacific Games 1983 (Western Samoa) (англійською) . rsssf.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 24 октября 2009.
  85. RugbyData.com — International Rugby Union Statistics — Statistics for Wallis & Futuna (англійською) . RugbyData.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 24 июня 2009.
  86. Principaux évènements en 2006 (французькою) . statistiques de Wallis et Futuna. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 30 января 2010.
  87. The input of francophone archaeological resarch in the Pacific (PDF) (англійською) . The Journal of Pacific Studies Vol.27 no.1, 2004. Архів оригіналу (PDF) за 24 серпня 2011. Процитовано 8 июня 2009.
  88. Société: Réforme des retraites — Info — Wallis & Futuna — RFO (французькою) . rfo.fr. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 12 июня 2009.
  89. WHO/Western Pacific Region-Health system (англійською) . World Health Organization Regional Office for the Western Pacific. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 8 июня 2009.
  90. WHO/Western Pacific Region-Health situation and trend (англійською) . World Health Organization Regional Office for the Western Pacific. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 8 июня 2009.
  91. Wallis (французькою) . Trésor de la langue française au Québec. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 23 июня 2009.
  92. Filihau Asi Talatini, Huffer, E. & Mikaele Tui, M. (eds.) (Trans: Neil Carruthers), Elise Huffer, Mikaele Tui. Uvea. — 2004. — С. 130.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vollis i Futuna inodi Uollis ta Futuna Teritoriya ostroviv Vollis i Futuna fr Territoire des Iles Wallis et Futuna ostrovi v pivdennij chastini Tihogo okeanu na vidstani blizko 2 3 shlyahu mizh Gavayami i Novoyu Zelandiyeyu Vollis i Futuna fr Territoire des iles Wallis et Futuna volliska futuna Telituale o Uvea mo FutunaNeoficijnij prapor GerbDeviz n aGimn MarselyezaRoztashuvannya ostroviv Vollis i FutunaStolicya ta najbilshe misto Mata Utu 13 17 pd sh 176 10 zh d country H G OOficijni movi francuzkaSuverenna derzhava FranciyaForma pravlinnya Zamorska spilnota Franciyi Prezident Franciyi Emmanyuel Makron Verhovnij administrator Prezident Assambleyi Monarhi tradicijno tri Korol misce vakantne korol z 2002 korol Sigave z 2004Zalezhna teritoriya Zamorska teritoriya Franciyi Plosha Zagalom 142 km 211 ta Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka lipen 2005 15480 220 ta 1 perepis 2003 14944 Gustota 77 km 112 ta VVP PKS 2004 r ocinka Povnij 60 mln ne v rejtingu Na dushu naselennya 3 800 ne v rejtingu Valyuta Francuzkij tihookeanskij frank a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 XPF a Chasovij poyas UTC 12 Kodi ISO 3166 876 WLF WFDomen wfTelefonnij kod 681Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vollis i Futuna Na pivnochi mezhuyut z teritorialnimi vodami Tuvalu na shodi z teritorialnimi vodami Samoa na pivdennomu shodi z Tonga na zahodi ta pivdni z Fidzhi Vinyatkova ekonomichna zona teritoriyi blizko 266 000 km U sklad teritoriyi vhodit tri velikih ostrovi Uvea Futuna Alofi i 22 dribnih Zaseleni lishe Uvea i Futuna Zagalna plosha suhodolu 142 km Chiselnist naselennya 13 445 osib 2008 rik razom z timchasovim naselennyam 14 231 osib 2008 Stolicya teritoriyi Mata Utu Gollandci Yakob Lemer ta Villem Shauten vidkrili deyaki ostrovi teritoriyi Futuna ta Alofi 1616 roku Z 1961 roku teritoriya mala status zamorskoyi teritoriyi Franciyi a 2003 roku vin buv zminenij na Zamorske spivtovaristvo Franciyi Vollis i Futuna ye chlenom Sekretariatu tihookeanskogo spivtovaristva z 1947 roku Tihookeanskoyi regionalnoyi programi zahistu dovkillya i sposterigachem v Forumi tihookeanskih ostroviv z 2006 roku NazvaOstrovi Vollis otrimali svoyu nazvu na chest anglijskogo moreplavcya Samyuelya Vollisa yakij vidvidav yih pershim z yevropejciv pid chas svogo navkolosvitnogo plavannya 1766 1768 rokiv Polinezijska nazva cih ostroviv Uvea v perekladi z volliskoyi abo shidnouveaskoyi movi oznachaye dalekij ostriv Jmovirno ostrovi otrimali taku nazvu vid kolonizatoriv z Tongi dlya yakih ostriv roztashovuvavsya dostatno daleko Ostrovi Futuna otrimali svoyu nazvu na chest dereva futu sho roste na uzberezhzhi ostroviv Inshu poshirenu nazvu cih ostroviv Gorn yim dali gollandci Yakob Lemer ta Villem Shauten na chest svogo ridnogo mista Fiziko geografichna harakteristikaGeografichne polozhennya ta relyef Ostrovi Vollis i Futuna roztashovani v pivdenno zahidnij chastini Tihogo okeanu i skladayutsya z dvoh ostrivnih grup sho znahodyatsya na vidstani 230 km odna vid odnoyi Vollis 13 17 39 pd sh 176 12 14 zh d 13 29417 pd sh 176 20389 zh d 13 29417 176 20389 Gorn Futuna 14 17 17 pd sh 178 08 11 zh d 14 28806 pd sh 178 13639 zh d 14 28806 178 13639 Najblizhchi arhipelagi Tonga na pivdennomu shodi v 400 km vid Uvea Samoa na shodi v 370 km vid Uvea ta Fidzhi na pivdennomu zahodi v 280 km vid Futuna Zagalna plosha ostroviv 274 km v inshih dzherelah ploshu ostroviv vkazuyut v intervali 210 274 km Grupa Vollis skladayetsya z porivnyano velikogo ostrova Uvea plosha 77 9 km ta dribnih ostroviv Zagalna plosha grupi vklyuchayuchi lagunu 159 km Uvea nizkij vulkanichnij ostriv Najvisha tochka gora fr Lulu Fakahega visotoyu 151 m Pagorbi v centri ta na pivdni ostrova Uvea Loka Afafa Lulu Luo Holo hologom atalikom ta inshi utvoreni konusami krateriv zgaslih vulkaniv Pivnichna chastina ostrova yavlyaye soboyu rivninu kolis zalitu potokami lavi Krajni tochki pivnichna uzberezhzhya bilya sela Vailala shidna mis Tepako pivdenna mis Fogo one zahidna mis Vaha i utu Ostrovi Vollis otocheni bar yernim rifom Rif prorizanij chotirma prohodami cherez golovnij z yakih Honikulu fr Honikulu na pivdni vede farvater v port Mata Utu administrativnij centr teritoriyi Najbilsha shirina laguni 5 km Protyagom dobi sposterigayut dva povnih priplivi ta vipdlivi Laguna vsiyana 22 nevelikimi ostrovami Nukufotu Nukufufulanoa Nukuloa Uluyiutu Nukuteatea Luaniva Tekaviki Nukuhione Nukuatea Faioa Fenu Fu Fugalei Nukuhifala Nukumotu Nuku taaki moa Nukuaofa Nukutaakemuku Haofa chastina z yakih koralovogo a insha vulkanichnogo pohodzhennya Grupa Gorn Futuna skladayetsya z ostroviv Futuna ta Alofi viddalenih odin vid odnogo na 1 7 km Plosha Futuna 83 km Alofi 32 km ce visoki vulkanichni ostrovi Najvishi tochki gora fr Puke 524 m na Futuna i gora fr Kolofau 417 m na Alofi Ostrovi ye rezultatom nedavnogo pidnyattya i mayut silno peresichenij relyef Za vinyatkom dekilkoh malenkih priberezhnih rivnin beregi cih ostroviv kruti Relyef ostrova Futuna predstavlenij nizkoyu nevisokih plato postupovo pidnimayutsya do gori Puke rozdileni nevelikimi rivninami Krajni tochki ostrova Futuna pivnichna mis fatu shidna mis Vele pivdenna bereg bilya aerodromu Vele zahidna bereg bilya sela Toloci Na Alofi gora Kolofau otochena plato visotoyu 150 200 m Krajni tochki ostrova Alofi pivnichna bereg Uaua Vavi shidna mis Sauma pivdenna mis afagiya zahidna mis Mafa a Ostrovi Gorn geologichno molodi tomu rifi roztashovuyutsya nedaleko vid beregiv blizko 50 m i lagunu ne utvoryuyut Tilki u pivnichnij chastini ostrova Alofi ye nevelika laguna Geologiya Ostrovi Futuna i Alofi z kosmosu Ostrovi znahodyatsya nedaleko vid fidzhijskoyi zoni rozlomu odniyeyu z najbilsh aktivnih v tektonichnomu plani sho roztashovane mizh Avstralijskoyi ta Tihookeanskoyi tektonichnimi plitami i cherez isnuvannya rozlomu sho prohodit cherez Futuna ta Alofi deyaki doslidniki vidilyayut tut tektonichnu mikroplitu Futuna na cih ostrovah regulyarno vidbuvayutsya zemletrusi Najsilnishij z zareyestrovanih zemletrusiv mav intensivnist u 6 5 baliv za shkaloyu Rihtera j stavsya 13 bereznya 1993 roku 5 lyudej zaginuli i 20 otrimali poranennya Ostannij na 15 listopada 2009 roku zemletrus stavsya 29 veresnya 2009 roku Na ostrovah Vollis buli zareyestrovani poshtovhi siloyu 5 2 bali na Futuna poshtovhi ne vidchuvalisya Zhertv i rujnuvan ne bulo Visoki ostrovi grupi Vollis skladeni z olivinovih bazaltovih lav i za vinyatkom odnogo zgaslogo kratera na Uvea i pov yazanih z nim lavovih potokiv skladenih oligoklazovimi andezitami Nizki ostrovi utvoreni vapnyanim piskom abo ye zrujnovanimi zalishkami konusiv tufu i kupoliv lavi Lavi ostroviv Vollis nalezhat do grupi luzhnih lav Centralno Tihookeanskih vulkaniv Ostriv Uvea buv utvorenij ob yednannyam potokiv lavi z 19 vulkanichnih krateriv Za vinyatkom dvoh molodih lavovih potokiv lishe pokritih gruntom velika chastina ostrova skladena z potokiv lavi seredini plejstocenu Lavi promizhnogo viku ne viyavleno Utvorennya ostroviv Gorn pochalosya v plioceni utvorennya troh starodavnih vulkaniv Vulkanichna diyalnist yih pripinilasya v plejstoceni Pislya pripinennya vulkanizmu ostrovi zaznali znachnogo pidnyattya do 500 m Gidrologiya i grunti Ozero Lalolalo Gidrografichna merezha na ostrovi Uvea rozvinena slabo Na ostrovi ye 7 velikih za miscevimi mirkami ozer Lano Lalolalo Lanumaha Lanutavake Lanutoli Kikila Alofivai Vsi voni krim Lanutoli prisni j zapovnyuyut krateri zgaslih vulkaniv krim Kikiliya Najbilshe ozero Kikila 17 9 ga Krim togo uzdovzh pivnichnogo ta shidnogo uzberezhzhya roztashovano blizko 20 solonih bolit Bagato korotkih strumkiv ta dzherel Ostriv pokritij chervonuvatimi lateritnimi gruntami bagatimi na oksid zaliza ta glinozem ale bidnimi na azot ta fosfor a tomu malorodyuchimi Taki zh grunti harakterni j dlya inshih vulkanichnih ostroviv grupi Vollis Grunt inshih ostroviv grupi yavlyaye soboyu karbonatnij pisok Na Futuna blizko 50 korotkih richok najbilshi z yakih Vainifao Gutuvai Vayi Lasi ta Leava Uzberezhzhya zabolochene Na Alofi postijnih vodotokiv nemaye Grunti analogichni vulkanichnim gruntam ostroviv Vollis Klimat Klimat ostroviv tropichnij pasatnij vologij postijno teplij bez yaskravo virazhenogo suhogo sezonu serednomisyachni temperaturi protyagom usogo roku kolivayutsya v mezhah 25 26 C Najbilsh spekotnij misyac lyutij serednya temperatura 30 C najbilsh holodnij lipen serednya temperatura 24 C Ekstremalni temperaturi zareyestrovani za ves chas sposterezhennya minimalna 18 4 C maksimalna 33 4 C Richna kilkist opadiv 2500 3000 mm na ostrovah Vollis 80 vologosti ta majzhe 4000 mm na Futuna Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v period z listopada po kviten U cej period dmut slabki vitri odnak podekoli voni dosyagayut sili uraganiv Z 1970 roku na ostrovi obrushilisya 12 uraganiv najsilnishij z yakih Radzha gruden 1986 suprovodzhuvavsya shkvalami sho dosyagali 137 km god Najbilsh suhij misyac serpen menshe 134 mm opadiv Flora i fauna Priberezhnij lis na ostrivci Faioa U minulomu ostrovi Uvea Futuna i Alofi buli povnistyu pokriti prirodnimi lisami gluhimi vologimi vnutrishnimi lisami ta ridkisnimi priberezhnimi Odnak voni buli virubani dlya potreb silskogo gospodarstva perevazhno dlya nezroshuvanogo pidsichno vognevogo zemlerobstva Na 2009 rik zajmav 13 ploshi ostrova Uvea 23 na ostrovi Futuna ta 66 na ostrovi Alofi Vologi lisi skladayutsya z nevisokih derev Verhnij yarus ridko perevishuye 20 m pri diametri stovburiv menshe 80 sm Vidi rozpodileni ne rivnomirno a v zalezhnosti vid tipu gruntu vapnyakovij chi ni Vsogo u vologih lisah ostroviv zustrichayetsya 50 vidiv roslin sered yakih 3 endemika sp U priberezhnih lisah traplyayutsya mangrovi zarosti na malenkih ostrovah grupi Vollis na piskah rostut psamofili akaciyi kokosovi palmi ta inshi Vtorinni lisi utvorilisya na misci pervinnih vnaslidok diyalnosti lyudini i zaraz zajmayut 44 zagalnoyi ploshi ostroviv U nih najbilsh poshireni Morinda citrifolia Scaevola taccada Specifichnoyu ye roslinnist tipu toafa paporotnikovi zarosti na predstavleni perevazhno Z 1974 roku pochalosya shtuchne zalisennya karibskoyi sosnoyu yake trivalo j nadali 30 ga lisu navkolo ozera Lalolalo utvoryuyut prirodoohoronnu teritoriyu Vao tapu v perekladi z Svyashennij lis Tut osobliva uvaga pridilyayetsya protipozhezhnim zahodam i diyut obmezhennya na polyuvannya Nazemna fauna bidna Krim domashnih tvarin kishki sobaki svini kuri na ostrovah viyavleno 37 vidiv ptahiv v tomu chisli pastushki golubi kryachki baklani fregati 27 z yakih ye postijnimi meshkancyami ostroviv Teritoriya ye arealom miscevogo riznovidu letyuchoyi lisici krilana vidomoyi yak peka Z plazuniv poshirena smugasta fidzhijska iguana Brachylophus fasciatus i tri vidi yashirok rodini scinkovih rodu polinezijskaya emojya Emoia adspersa zeleno blakitna emojya Emoia cyanura i Emoia tongana Endemikami Futuna ye bilij ribalochka polinezijskij lichinkoyid svistun a ridkisnij papuga sinoshapochnij lori vidlyudnik zustrichayetsya na Alofi Na teritoriyi ostroviv takozh traplyayutsya kilka zgraj zdichavilih sobak Sadi inodi spustoshuyut ravliki Bagato komah osoblivo komariv yaki potencijno mozhut buti perenosnikami garyachki denge Morska fauna bilsh bagata U laguni ostriv Vollis vodyatsya vsogo 2 otrujni ribi skat hvostokol ta Akuli traplyayutsya vkraj ridko Administrativno teritorialnij podilVollis i Futuna podilyayutsya na 3 teritorialni okrugi sho v kordonah zbigayutsya z istorichnimi korolivstvami najbilshij z yakih Uvea v svoyu chergu dilitsya na tri rajoni Teritorialnij okrug rajon Nazva francuzkoyu movoyu Plosha km Naselennya chol 2008 Gustina chol km Administrativnij centr chol 2008 Chislo sil1 Alo Alo 85 2655 31 24 Mala e 224 92 Sigave Sigave 30 1583 52 77 Leava 376 63 Uvea Hahake Hihifo Mua Uvea Hahake Hihifo Mua 159 57 48 54 9207 3748 2197 3262 57 91 65 75 45 77 60 41 Mata Utu 1126 Mata Utu 1126 Vaitupu 503 Mala efo ou 224 21 6 5 10Vsogo 274 13 445 49 07 36 Velika chastina kordonu mizh Alo i Sigavom na ostrovi Futuna prohodit richkoyu Vainifao Nazvi rajoniv teritorialnogo okrugu Uvea zapozicheni u tonganci i v perekladi oznachayut Hahake shid Hihifo zahid Mua perednya chastina ostrova oskilki yedinij morskij prohid do ostrova roztashovanij na pivdni to pershim pri plavanni do ostrova moryaki bachitimut rajon Mua IstoriyaDokladnishe Zgidno z etnografichnim doslidzhennyam 1988 roku znahidka keramiki kulturi lapita na pivdni ostrova Uvea prijnyato vvazhati sho ostrovi buli zaseleni mizh 1000 ta 1500 rokami do n e jmovirno blizko 1300 rokiv koli Protyagom vsiyeyi pershoyi polovini drugogo tisyacholittya na Uvea panuvali tonganci todi yak meshkanci ostrova Futuna pruchalisya yih zavoyuvannya Zgidno z usnoyu tradiciyeyu tonganci stvorili svoye korolivstvo na Uvea Uvea blizko 1400 roku Pershim hau korolem Uvea stav Zasnovane 1565 roku korolivstvo Alo Alo v deyakih dzherelah Tua stalo pershim korolivstvom na Futuna Pershim korolem buv Piznishe 1784 roku bulo zasnovane korolivstvo Sigave pershim korolem yakogo stav Uprodovzh 1839 1841 rokiv korolivstvo Alo okupuvalo Sigave Yevropejci vpershe pobachili ci ostrovi 28 kvitnya 1616 roku Nepodalik vid ostroviv Futuna ta Alofi na sudni Eendracht proplivli gollandski moreplavci Yakob Lemer ta Villem Shauten Voni nazvali ostrovi Gorn Hoorn na chest mista zvidki voni buli rodom Nastupnogo razu ci ostrovi 11 travnya 1768 roku vidvidav Luyi Bugenvil odnak izolyaciyu zhiteliv porushili lishe cherez 50 rokiv kitobijnimi sudami Ostrovi Uvea vidkriv angliyec Samyuel Vollis yakij 16 serpnya 1767 roku na sudni stav na yakir bilya ostrova Na chest nogo ostrovi j otrimali svoyu nazvu 21 kvitnya 1781 roku na ostrovi Uvea zupinivsya i nazvav jogo ostrovom Rozradi 1791 roku syudi zajshov na sudni Pandora kapitan Edvard Edvards yakij shukav buntivnij Baunti Nadali na ostrovah zridka zupinyalisya rizni sudu do pributtya kitoboyiv 1828 roku Pershimi yevropejcyami yaki selilisya tut pochinayuchi z listopada 1837 roku buli francuzki misioneri Tovaristva Mariyi fr Les Sœurs Missionnaires de la Societe de Marie Voni navertali misceve naselennya v katolicizm Pershij misioner ostrova Futuna muchenicki zaginuv 28 kvitnya 1841 roku i buv kanonizovanij 12 chervnya 1954 roku Jogo ogolosili Svyatim Pokrovitelem Okeaniyi 5 kvitnya 1842 pislya povstannya chastini miscevogo naselennya misioneri poprosili zahistu u Franciyi U listopadi 1842 roku ostrovi Vollis i Futuna okremo ogoloshuvalisya Vilnimi ta nezalezhnimi pid zahistom Franciyi z pidpisannyam dogovoriv druzhbi 19 listopada 1886 roku koroleva Ameliya z ostroviv Vollis pidpisala dogovir oficijno bulo vstanovleno francuzkij protektorat Koroli Sigave Joav Manua Musulanu ta Alo Aliasegi z ostroviv Futuna ta Alofi takozh pidpisali dogovir sho vstanovlyuvav francuzkij protektorat 29 veresnya 1887 roku Ob yednanij protektorat ostrovi Vollis i Futuna bulo zapochatkovano 5 bereznya 1888 roku rishennyam ministra kolonij 1917 roku tri tradicijnih teritoriyi sho perebuvali pid keruvannyam miscevih vozhdiv buli aneksovani Franciyeyu i buli peretvoreni v Koloniyu Vollis i Futuna yaka perebuvala pid keruvannyam inshoyi koloniyi Nova Kaledoniya 1928 roku na ostrovah z yavivsya pershij avtomobil ce bula nevelika vantazhivka marki Ford i pochalo pracyuvati radio Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z chervnya 1942 roku ostrovi sluzhili bazoyu dlya VPS SShA dlya chastini Navy 207 Na yih teritoriyi odnochasno perebuvalo do 6000 soldativ yaki zalishili pislya sebe suchasnu infrastrukturu Na referendumi 27 grudnya 1959 roku 94 4 viborciv 4307 z 4564 progolosuvali za te shob ostrovi Vollis i Futuna integruvalisya do Francuzkoyi Respubliki u viglyadi zamorskoyi teritoriyi Status zamorskoyi teritoriyi bulo vstanovleno Zakonom vid 29 lipnya 1961 Pislya konstitucijnoyi reformi 28 bereznya 2003 cej status buv zminenij na zamorske volodinnya NaselennyaDinamika zmini chiselnosti naselennya Vollis i FutunaVikova piramida Vollis i Futuna za danimi perepisu 2003Naselennya Vollis i FutunaStruktura naselennyaChiselnist naselennya 13 445 2008 Gustota naselennya 94 7 2008 Serednij vik 28 2008 Vikova struktura 0 19 41 19 59 47 7 starshe 60 11 3 2008 NarodzhuvanistChislo novonarodzhenih na 1000 osib 16 0 2008 Tempi zrostannya naselennyaChislo pomerlih na 1000 osibDityacha smertnist na 1000 novonarodzhenih zagalna 5 02 2009 hlopchikiv 5 27 2009 divchatok 4 75 2009 Zagalna smertnist na 1000 lyudina zagalna 5 4 2008 Chiselnist ta rozmishennya Zgidno z perepisom 2008 roku chiselnist naselennya teritoriyi Vollis i Futuna stanovila 13 445 lyudina 2003 roku cya kilkist stanovila 14 944 lyudini Za chas mizh perepisami naselennya zmenshilosya na 1499 osib abo majzhe na 10 Zmenshennya chiselnosti naselennya bulo vidznacheno vpershe z 1969 roku koli bulo provedeno pershij perepis Naselennya na ostrovi Futuna zmenshuvalosya shvidshe osoblivo v okruzi Sigave de vtrati sklali 15 8 nizh na Uvea najmenshi vtrati v rajoni Hahake 5 1 Osnovnimi prichinami cogo bulo zmenshennya narodzhuvanosti j masova emigraciya naselennya zokrema na Novu Kaledoniya Emigraciyu naselennya sprichinyuye obmezhenist rinku praci na ostrovah i bazhannya molodi otrimati bilsh yakisnu osvitu Odnak za prognozami naselennya Vollis i Futuna ne bude zmenshuvatisya i do 2050 roci sklade 15 100 osib Priblizno tretina naselennya prozhivaye na ostrovi Futuna i dvi tretini na Uvea takij rozpodil zberigayetsya z 1969 roku Na ostrovi Alofi zgidno z ostannim perepisom prozhivala odna litnya lyudina Samim velikim naselenim punktom teritoriyi ye yiyi stolicya Mata Utu de prozhivaye 1126 osib Krim neyi na ostrovah roztashovano she 35 sil 2008 roku choloviki skladali 49 60 6669 naselennya v 2003 50 15 abo 7494 osobi zhinki 50 40 6776 v 2003 49 85 abo 7450 osib Sered naselennya Vollis i Futuna ye 3100 simej v 2003 3089 simej Serednya kilkist lyudej u rodini 4 3 v 2003 4 8 Chastka ditej do 19 rokiv 2008 roku stanovila 41 doroslogo naselennya vid 19 do 59 rokiv 47 7 starshe 60 rokiv 11 3 Serednya trivalist zhittya zhiteliv teritoriyi stanovila 74 3 roku cholovikiv 73 1 zhinok 75 5 Etnichnij sklad Majzhe 85 12 725 osib predstavlyayut korinne polinezijske naselennya vollisci ta futunci Chastka inozemciv vsogo 1 7 velika chastina z nih pereselenci z Vanuatu Reshta naselennya francuzi 8 1 z nih narodzheni v Novoyi Kaledoniyi Movi Oficijnoyu movoyu Vollis i Futuna ye francuzka Neyu govoryat 84 naselennya Prichomu lishe francuzkoyu movoyu govorit vsogo 6 naselennya Shiroko poshireni movi polinezijskoyi grupi volliska ta futunska Govorimo volliskoyu ta futunskoyu Ukrayinska Futunska VolliskaDobrogo ranku Malo le mauli ma lo le ma ou li Malo te mauli ma lo ti ma ou li Dobrij den Malo le kataki ma lo le kataki Malo te kataki ma lo ti ka ta ki Yak tebe zvut Koai lou igoa ko a j lo ou i ngo a Koai tou higoa ko a j tyu ou hi ngyu a Yak spravi E ke malie fai e ke ma li e fa i E ke lelei pe e ke le le j pe Tak Eio e j o Ei e j Ni Eai e a j Kailoa Oho kya i lo ya o he Velike spasibi Malo le alofa ma lo le a lo fa Malo te ofa ma lo ti o fa Volliskoyu movoyu rozmovlyayut 64 9617 osib naselennya Neyu govoryat takozh u Fidzhi Novij Kaledoniyi ta Vanuatu Polozhennya movi vseredini polinezijskoyi grupi trivalij chas bulo diskusijnim zvazhayuchi na chastkovij vpliv tonganskoyi movi Na sogodni prijnyato vidnositi yiyi do yaderno polinezijskoyi pidgrupi U movi ye 12 prigolosnih ta 5 golosnih yaki mozhut buti dovgimi ta korotkimi Pislya kontaktiv z yevropejcyami leksika zbagatilasya zapozichennyami z anglijskoyi francuzkoyi ta latini Avtorom pershogo vollisko francuzkogo slovnika stav pershij misioner Tovaristva Mariyi Bataljon opublikovanij lishe 1932 roku U pobuti vollisci govoryat lishe volliskoyu movoyu pri spilkuvanni z yevropejcyami perehodyat na francuzku Futunskoyu movoyu govorit 24 naselennya 3600 osib Chasto cyu movu nazivayut shidno futunskoyu shob vidriznyati vid zahidno futunskoyi yakoyu govoryat na ostrovi Futuna sho nalezhit Vanuatu Neyu takozh govoryat u Novij Kaledoniyi Mova nalezhit do polinezijskoyi grupi mov do pidgrupi yaderno polinezijskih mov Fonologiya movi prosta 11 prigolosnih ta 5 golosnih yaki mozhut buti dovgimi abo korotkimi Sintaksis dostatno skladnij Avtorom pershogo futunsko francuzkogo slovnika buv misioner Izidor Grezel vidanij 1878 roku Usi silski radi prohodyat lishe futunskoyu movoyu Use bilshe poshiryuyetsya anglijska mova yaku vivchayut u shkolah Zaraz neyu volodiye blizko 14 naselennya Spoviduvani religiyi Za perepisom 2003 roku 99 naselennya katoliki tradicijnih viruvan dotrimuyetsya vsogo 1 U kozhnomu seli ye katolicka cerkva Odnak navit zhiteli yaki vvazhayut sebe katolikami vikonuyut deyaki miscevi yazichnicki rituali Tak do prihodu yevropejciv miscevi zhiteli virili v nadprirodnu silu Najbilsh shanuvali Tagaloa bog neba Mafuyike toj hto prinis na ostrovi vogon napivbogi Sina i Mauyi dushi predkiv ta tvarin taki yak Feke vosminig tlu cherepaha Tafoloaa kit Svyashenikami na ostrovah ye yak yevropejci tak i miscevi zhiteli Shob prijnyati duhovnij san vollisci ta futunci navchayutsya v Tihookeanskomu teologichnomu koledzhi u Fidzhi Z 25 chervnya 2005 roku yeparhiyu Vollis i Futuna ocholyuye Gilyen de Razilli Politichna sistemaVidpovidno do statti 1 zakonu 61 814 vid 29 lipnya 1961 i konstitucijnoyi reformi vid 28 travnya 2003 ostrovi Vollis Futuna Alofi ta prilegli ostrovi pid nazvoyu Teritoriya ostroviv Vollis i Futuna maye status zamorskoyi gromadi Franciyi Collectivite d Outre Mer zabezpechenoyu pravami yuridichnoyi osobi ta administrativnoyi ta finansovoyu samostijnistyu Zgidno zi statteyu 2 togo zh dokumenta vsi urodzhenci ostroviv Vollis i Futuna ye gromadyanami Franciyi i mayut prava ta obov yazki francuzkih gromadyan Yak teritoriya Franciyi ostrovi pidporyadkovuyutsya Francuzkoyi konstituciyi vid 28 veresnya 1958 i francuzkoyi zakonodavchij sistemi Chinne zagalne viborche pravo dlya osib yakim vipovnilosya 18 rokiv Vikonavcha vlada Golovoyu derzhavi ye Emmanyuel Makron prezident Franciyi sho obirayetsya na pʼyatirichnij termin Na teritoriyi zamorskoyi gromadi jogo predstavlyaye yakij priznachayetsya yim na radi Ministerstva vnutrishnih vprav Z 8 veresnya 2008 nim ye Glavoyu uryadu ye Prezident teritorialnoyi asambleyi Z 11 grudnya 2007 jogo obov yazki vikonuye urodzhenec Sigava Danij post vin zajmaye vzhe vdruge pered cim z 16 bereznya 1997 po 14 sichnya 1999 Rada Teritoriyi skladayetsya z troh koroliv tradicijnih korolivstv i troh chleniv sho priznachayutsya Verhovnim administratorom za podannyam Teritorialnoyi asambleyi Rada maye konsultativnu rol a realne keruvannya mayut tradicijni koroli silski vozhdi ta Verhovnij administrator Zakonodavcha vlada Golovnim zakonodavchim organom ye odnopalatna Teritorialna Asambleya sho skladayetsya z 20 chleniv yakih obirayut vsenarodnim golosuvannyam terminom na 5 rokiv Teritoriya rozdilena na 5 viborchih okrugiv vidpovidno do administrativno teritorialnim podilom Tak okrug Mua obiraye 6 deputativ okrug Hahake 4 Hihifo 3 Alo 4 Sigave 3 Teritorialna asambleya virishuye pitannya civilnogo prava ia upravlyaye byudzhetom teritoriyi Vsi rishennya asambleyi povinni zatverdzhuvatisya Verhovnoyu administratorom Teritoriya Vollis i Futuna obiraye odnogo senatora v Senat Franciyi zaraz ce ta odnogo deputata v Nacionalnu asambleyu mandat na 2007 2012 roki maye predstavnik socialistichnoyi partiyi Franciyi Politichni partiyi Krim deyakih Francuzkih partij Soyuz za narodnij ruh na ostannih viborah do Teritorialnoyi Asambleyi otrimali 12 misc Socialistichna partiya na ostannih viborah do Teritorialnoyi Asambleyi otrimali 8 misc Soyuz za francuzku demokratiyu demokratichnij ruh ta inshi Na ostrovah vedut aktivnu diyalnist tri miscevih partiyi Golos narodiv Vollis i Futuna La Voix des Peuples Wallisens et Futuniens Soyuz za Vollis i Futuna Union Populaire pour Wallis et Futuna i Nacionalna Asociaciya Sigava Sigave L Association Nationale Sudova vlada Pravosuddya vershitsya zgidno z francuzkimi zakonami sudom pershoyi instanciyi v Mata Utu Odnak tri tradicijnih korolya mayut pravo zdijsnyuvati pravosuddya zgidno z Zvichajnim pravom ce ne stosuyetsya kriminalnih sprav Apelyacijnij sud znahoditsya v Numea Nova Kaledoniya Dlya teritoriyi harakternij vkraj nizkij riven zlochinnosti Tak za pershe pivrichchya 2006 roku bulo zareyestrovano lishe 64 porushennya Misceve samovryaduvannya Tron koroliv Uvea zroblenij z zaliznogo dereva Zaraz znahoditsya v cerkvi Mata Utu Na vidminu vid metropoliyi zamorskih departamentiv ta inshih zamorskih gromad teritoriya rozdilena ne na rajoni a na okrugi v mezhah tochno zbigayutsya z tradicijnimi korolivstvami ostroviv Kozhnij okrug koristuyetsya pravami yuridichnoyi osobi i stvoryuye byudzhet yakim upravlyaye rada okrugu do yakogo vhodyat tradicijni vozhdi i jogo ocholyuye korol Korolivstvo vollisciv Uvea i obidva korolivstva futunciv Alo i Sigave ye aristokratichnimi monarhiyami blagorodni rodini Alik aliki obirayut abo usuvayut koroliv Korol Uvea nosit titul Lavelua z 1858 roku koli koroleva Falakika Sailala prijnyala im ya svogo poperednika i brata Pislya smerti korolem z 25 lipnya 2008 ye Jomu dopomagaye prem yer ministr Emene Leulagi nosit titul Kivalov ta she 5 ministriv Za propoziciyeyu naselennya korol priznachaye troh kerivnikiv okrugiv faipule yaki mayut vladu nad 21 silskimi vozhdyami vibranimi naselennyam Silski vozhdi mozhut nakladati povinnosti po vikonannyu suspilno korisnih robit Yih vibirayut vidstoronyuyut bilshistyu golosiv na zagalnih zborah sela fono yake vidbuvayetsya shonedili v hatini zibran fale fono Organizaciya dvoh korolivstv futunciv analogichna Korolem Alo z 6 listopada 2008 buv predstavnik dinastiyi Lalolalo maye titul Tui Agaifo 22 sichnya 2010 petel Vikena zriksya prestolu zvazhayuchi na vse zrostayuche socialne napruzhennya v suspilstvi Novogo korolya poki ne obrano Funkciyi prem yer ministra Tiafoi z 2008 roku vikonuye Atonio Tuyiseka Korolem Sigava z 10 bereznya 2004 buv maye titul Tui Sigave U zv yazku z socialnoyu naprugoyu v suspilstvi vin vidriksya naprikinci 2009 roku za kilka misyaciv do korolya Alo Jogo prem yer ministrom ye z 2006 roku Lusiano Soko Kaifakaulu Ministri v cih korolivstvah grayut rol viraznikiv gromadskoyi dumki pered korolyami i yihnya vlada obmezhuyetsya silskimi vozhdyami yaki priznachayutsya znatnimi sim yami i mozhut legko povaliti korolya Koroli ministri ta silski vozhdi utrimuyutsya za koshti Francuzkoyi Respubliki Zbrojni sili i policiya Vsi osibi dosyagli 18 rokiv povinni vidsluzhiti 2 roki u Francuzkih zbrojnih silah Deyaki zhiteli ostroviv vikoristovuyut sluzhbu v armiyi dlya emigraciyi u Franciyu Tak napriklad Dzhon Babin 1 serpnya 2003 roku stav pershim volliscem kapitanom francuzkoyi armiyi sluzhiv v Elzasi Turizm Turistichna diyalnist na teritoriyi she duzhe malo rozvinena Ce pov yazano v pershu chergu z izolovanistyu ostroviv Vollis i Futuna a takozh z vidsutnistyu zovnishnih investicij na ostrovah ta obmezhenim dostupom do bankivskogo kreditu Vodnochas teritoriya maye pevni perevagi Zhiteli ostroviv zhivut avtentichnim tradicijnim ukladom i provodyat velelyudni zbori ta obryadi Na ostrovah dobre zbereglisya prirodni landshafti kraterni ozera ostrovi ta laguni ostroviv Vollis lisi i plyazhi ostroviv Gorn Velika j kulturna spadshina pohovannya tonganciv na Vollis ta mogila svyatogo otcya v Poyi na Futuna Odnak ci prinadi vikoristovuyut slabo i poki vse sho mozhut zaproponuvati ostrovi turistam ce pole dlya golfu na 6 lunok klub pidvodnogo plavannya ta aeroklub Na ostrovah vsogo 6 goteliv 4 na Uvea i 2 na Futuna yaki mozhut prijnyati vsogo 140 osib Kliyentami goteliv perevazhno stayut fahivci ta biznesmeni gt Mata Utu Matautu vol Mata Utu angl nim Fr Stolicya zamorskogo francuzkogo spivtovaristva ostroviv Vollis i Futuna administrativnij centr okrugu Hahake najbilshe selishe krayini Ye katolickij kafedralnij sobor korolivskij palac stadion Mata Utu Talietumu arheologichnij pam yatnik XV v znahoditsya v 9 km vid Mata Utu Ozero Lalolalo Utvoryuyuchi majzhe idealne kolo tridcyatimetrovi strimchaki obrivayutsya do chornih vod glibokovodnogo ozera maksimalna glibina 80 metriv Miscevist navkolo ozera ye svoyeridnoyu zapovidnoyu zonoyu v yakij zaboroneno rubati dereva j zajmatisya inshoyu gospodarskoyu diyalnistyu Tomu tut neridko mozhna pobachiti tropichnih ptahiv a okolishnij lis vvazhayetsya odnim iz samih nedotorkanih dilyanok roslinnosti na strazhdayuchomu vid eroziyi ostrovi Nezvichajne chorne zabarvlennya ozera pov yazane z pidzemnoyu vulkanichnoyu diyalnistyu i reakciyeyu vodi z koncentrovanimi kislotami Transport Morskij transport Prijom morskogo transportu zdijsnyuyetsya v troh portah Mata Utu tovari ta palivo na ostrovi Uvea na ostrovi Futuna Teritoriya Vollis ta Futuna obslugovuyetsya troma morskimi kompaniyami Moana Navigation z 2001 roku nazivayetsya Moana Shipping yiyi ofis znahoditsya v Mata Utu Pacific Direct Line bazuyetsya v Oklendi Nova Zelandiya ta Sofrana vidviduye ostrovi kozhni 25 dniv Pershi dvi kompaniyi mayut ugodu pro partnerstvo i nadayut dlya frahtu sudno Soutern Moana vantazhopidjomnistyu 5320 t yake hodit pid praporom Italiyi zahodilo na ostrovi kozhni 20 dniv Z 2007 roku vsi tri kompaniyi vikoristovuyut yedine sudno Southern Pasifika yake mozhe vzyati na bort 512 kontejneriv zahodit na ostrovi kozhni 24 dni za nevelikim vinyatkom usi sudna sho zahodyat na ostrovi Vollis zahodyat i na Futuna Povitryanij transport Zvazhayuchi na izolovanist ostroviv velike znachennya maye povitryanij transport I zovnishni ta vnutrishni aviaperevezennya vikonuye odna kompaniya Air Caledonie International Aircalin Teritoriyu obslugovuye yedinij mizhnarodnij aeroport roztashovanij na pivnochi ostrova Uvea Dovzhina zlitno posadkovoyi smugi dozvolyaye prijmati taki litaki yak Aerobus A320 Na ostrovi Futuna ye aeroport miscevogo znachennya na misi Vele maye protyazhnist gruntovoyi zlitno posadkovoyi smugi 1100 m Peredbachayetsya rekonstrukciya cogo aeroportu Nazemnij transport Usi sela pov yazani avtodorogami riznogo rivnya perevazhno prokladenimi uzdovzh beregiv Zagalna dovzhina dorig stanovit 120 km na Uvea 100 km na Futuna 20 km z nih pokrittya mayut vsogo 16 km vse na Uvea Zv yazok Na teritoriyi funkcionuye derzhavna kompaniya Poshtova ta telekomunikacijna sluzhba SPT Cya kompaniya zabezpechuye dostavku poshti na ostrovah vipuskaye neveliku kilkist marok nadaye telefonnu zv yazok ta Internet Golovne poshtove viddilennya roztashovana v Mata Utu Na Uvea ye she 2 viddilennya v okrugah Mua i Hihifo Na ostrovi Futuna poshtove viddilennya ye lishe v Ye vlasnij pidrozdil francuzkogo telekanalu RFO Na kinec 2007 na ostrovah bulo zareyestrovano 554 abonenta Internet Mobilnogo zv yazku na teritoriyi nemaye hocha v majbutnomu peredbachayetsya stvorennya merezhi Zovnishni ekonomichni zv yazki Eksport Protyagom 2007 roku eksport dorivnyuvav 0 v toj chas yak v 2006 bulo eksportovano 19 tonn cherepashok zagalnoyu vartistyu 11 6 mln frankiv KFP Otzhe torgovij deficit dorivnyuye vartosti importu a vidsotok pokrittya importu eksportom ta nikchemnij Import Obsyag importu zbilshuyetsya i 2007 roku sklav 32 228 t produkciyi na sumu 5 386 mlrd frankiv KFP V importi perevazhayut produkti harchuvannya 1 537 mlrd frankiv KFP mineralna sirovina 900 4 miljona frankiv KFP zasobi peresuvannya 770 9 miljoniv frankiv KFP ta himikati 461 miljon frankiv KFP Golovnim postachalnikom importu zareyestrovanogo v 2007 roci ye Franciya postavila tovariv na 1 5 mlrd frankiv KFP 28 zagalnoyi vartosti importovanih tovariv na drugomu misci Singapur postaviv tovariv na 802 mln frankiv KFP 14 potim poslidovno Avstraliya postavok na 703 mln frankiv KFP 13 Nova Zelandiya 520 mln frankiv KFP 9 Fidzhi ta Nova Kaledoniya postavok na 321 mln frankiv KFP 6 Groshova sistema ta finansi Groshova odinicya ostroviv Vollis i Futuna francuzkij tihookeanskij frank frank KFP Stanom na 30 sichnya 2010 za 1 dolar SShA davali 86 frankiv KFP Za povidomlennyam EOM planovani vitrati byudzhetu Teritoriyi na 2008 rik skladayut 2 726 mlrd frankiv KFP priblizno 33 43 mln U 2006 roci realni vitrati byudzhetu sklali 2 850 mlrd frankiv KFP 29830000 a jogo dohodi 2 683 mlrd frankiv 28 08 mln Byudzhet 2006 roku Osnovni statti vitrat utrimannya personalu vklyuchayuchi vchiteliv ta likariv zarplati dopomogi subsidiyi socialne strahuvannya 37 inshi vitrati na keruvannya 36 zovnishni sluzhbi 14 zakupivli ta popovnennya strategichnih zapasiv 3 finansovi vitrati 5 investuvannya 6 Osnovni statti dohodiv poslugi ta torgivlya 10 podatki ta zbori 68 dotaciyi metropoliyi 21 dohid vid finansovih operacij 1 Bankivska sistema ostroviv bazuyetsya na troh ustanovah Banku Vollis i Futuna derzhavnomu kaznachejstvi ta Agentstvi francuzkogo rozvitku Bank Vollis i Futuna BWF yedinij spravzhnij komercijnij bank teritoriyi ye filiyeyu BNP Paribas Nouvelle Caledonie i buv vidkritij 1991 roku KulturaTradicijnij tanecSocialna organizaciya Na ostrovah prodovzhuye isnuvati tradicijna iyerarhiya detalnishe sm Misceve samovryaduvannya Maye misce gendernij podil praci Zhinki perevazhno zajmayutsya silskim gospodarstvom ta vihovannyam ditej Tilki nebagato zhinok pracyuye v derzhavnih ustanovah ale pri comu znachne chislo vishih postiv v uryadi j suspilstvi zajmayut same zhinki Osnovnoyu odiniceyu suspilstva ye skladna sim ya Domashnye gospodarstvo skladnoyi rodini yak pravilo skladayetsya z dekilkoh budinkiv v yakih zhivut brati z sestrami ta yihnimi druzhinami Koli moloda para odruzhuyetsya voni priyednuyutsya do domashnogo gospodarstva odniyeyi z yihnih rodin Pri comu novi budinki buduyutsya ridko domashnye gospodarstvo zazvichaj ocholyuyetsya batkom chi starshim sinom hocha inodi cyu rol na sebe bere starsha sestra Yizha ta inshi rechi vihovannya ditej rivnomirno rozpodilyayetsya mizh chlenami skladnoyi rodini Osoblivo trepetne stavlennya v takih sim yah do malenkih ditej Vesillya Shlyubi stvoryuyutsya lishe za zgodoyu simej i formalizuyutsya cerkvoyu Pershi shlyubi na ostrovah vlashtovuvali misioneri yaki vihovuvali hlopchikiv ta divchatok poza yih simej Sogodni molodi lyudi traplyayutsya v serednij shkoli j rodini blagoslovlyayut yih abo neshvalno vidnosyatsya do druzhbi Traplyayutsya i civilni shlyubi ale voni ne shvalyuyutsya ni sim yami ni cerkvoyu Pozashlyubni diti vihovuyutsya titkami ta babusyami Budinki ta inshi sporudi Budinok na ostrivci Faioa nedaleko vid Uvea Vsogo za perepisom 2008 roku na ostrovah 3467 budinkiv 320 z nih pustuyut Bilshist budinkiv na Uvea pobudovani z betonu ta pokriti gofrovanim zalizom Prote vse she traplyayutsya tradicijni zhitla zi stinami z listya pandanusa ta dahom pokritim solomoyu Pidloga v primishennyah mozhut mati kilka rivniv i lyudi viddayut perevagu siditi na pidlozi Yizhu zazvichaj gotuyut na vidkritomu povitri Suchasni tualeti ye lishe v novih budivlyah Budivli futunciv perevazhno buduyutsya v polinezijskomu stili fale Budinok dlya snu robitsya z vidkritimi stinami solom yanim dahom ta solom yanimi firankami yaki opuskayut pid chas poganoyi pogodi Betonnim mozhe buti pidlogu abo nevisoka stinka shob u budinok ne zabigali svini Yizhu gotuyut abo v kuhni yaka roztashovuyetsya za budinkom dlya snu abo v zemlyanij pechi Vodoprovid ta elektriku bulo provedeno 1990 roku hocha elektrika mozhut sobi dozvoliti nebagato ostrov yani U kozhnomu seli ye nevelikij magazin v Mata Utu znahoditsya yedinij na ostrovah supermarket Kuhnya Na den Svyatogo Shanel zazvichaj gotuyut porosyat smazhenih z bananami Bilshist racionu bilshosti ostriv yan yak ranishe tak i zaraz skladayut taro yams ta batat U selah na ostrovi Uvea roztashovanih na uzberezhzhi shiroko vzhivayut v yizhu ribu Yaksho v rodini z yakoyis prichini nemaye osiba todi zhinki zbirayut v laguni yistivnih rakopodibnih Svinej i kurchat vigodovuyut golovnim chinom dlya svyatkovih vipadkiv Yak pravilo rodini harchuyutsya dvichi na den Na snidanok zazvichaj yidyat hlib i p yut kavi Vecherya skladayetsya z taro abo yamsu ta ribi na ostrovah Vollis ta inodi z rozmorozhenogo kurchati ta vidvarnij solonini Najbilsh poshirenij napij chaj Svinina kurchata i cherepahi ye obov yazkovim atributom svyatkovogo stolu Todi zh vzhivayut p yankij perec ta importovani alkogolni napoyi Tradicijni simvoli Golovnimi simvolami kultur vollisciv ta futunciv ye osoblivij napij kava i tkanina Kava durmannij napij yakij gotuyut z koreniv roslini Piper methysticum U futunciv ye legenda yaka poyasnyuye yak cya roslina z yavilasya na yih ostrovi Zgidno z neyu spochatku kavi ne bulo U toj chas ostrov yani poklonyalisya 9 bogam 2 verhnim i 7 nizhnim perebuvali v pidzemnomu carstvi Pulotu Vozhdi povnistyu zalezhali vid ostannih i zvertalisya do nih za dopomogoyu Odnogo razu odne z nizhnih bozhestv Fitu prijshlo do lyudej shob zhiti z nimi Fitu prinis z soboyu korinnya ciyeyi kavi i odin z nih posadiv u zemlyu i z togo chasu cya roslina zrostaye nachebto na Futuna I zaraz kavu viroshuyut didivskimi metodami zastosovuyuchi derev yani pristosuvannya dlya zahistu koreniv roslini Mizh posadkoyu ta zborom urozhayu prohodit 12 18 misyaciv Ostannim chasom kava na ostrovah Vollis ne roste i yiyi zavozyat z ostroviv Gorn Prigotuvannya napoyu zdijsnyuyetsya takim chinom ochisheni vid zemli korinnya rizhut i rozchavlyuyut tovkachem Ostannya procedura mozhe zaminyuvatisya rozzhovuvannyam specialno vidibranimi dlya cogo lyudmi chasto divchatami divami Otrimana kashka zmishuyetsya z vodoyu v malenkomu derev yanomu posudini okrugloyi formi Pri prigotuvanni kavi dlya korolya obov yazkovoyu umovoyu ye prisutnist korolya radi vozhdiv a takozh religijnih ta administrativnih vladi Ranishe kavu pili shob stvoriti zv yazok mizh svitami zhivih ta mertvih a takozh pri peregovorah vozhdiv Teper ceremoniya kavi oznachaye yednannya mizh riznimi socialnimi kategoriyami naselennya ta vozhdyami i korolyami Z 2002 roku viroshuvannya kavi obmezhuyetsya administraciyeyu ostroviv prote zhiteli ne zvertayut na zaboronu niyakoyi uvagi vigotovlyayetsya zhinkami dlya obminu pri ritualah yaki rodini vikonuyut spilno Vona razom z zapashnimi oliyami simvolizuye bagatstvo zhinok Yiyi chasto prodayut turistam Kulturnim simvolom ostriv ye takozh kanoe Lomipeau Lomipeau yake simvolizuye zv yazok mizh volliscyami ta chotirista rokiv tomu Na takih kanoe voni zdijsnyuvali poyizdki do Tonga Samoa ta inshih ostroviv Mistectvo Literatura Literatura ostroviv predstavlena nebagatma sprobami zapisati mifi i legendi zhiteliv ostroviv a takozh istoriyu teritoriyi Ale postupovo situaciya povinna zminitisya oskilki dlya ostrov yan osvita staye vse dostupnishim Obrazotvorchi mistectva Zobrazhennya na ta golovna forma hudozhnogo virazhennya dlya volliskih ta futunskih zhinok Dlya yih stvorennya voni vikoristovuyut virizanij z kori dereva shablon i korichnevi tradicijni ta chorni farbi yak miscevi tak i privizni Zitkani z cih tkanin cinovki z korichnevoyu bahromoyu z vovni vikoristovuyut yak pidnoshennya na pohoronah rodichiv Sport Sport na teritoriyi rozvinenij nedostatno Ye lishe odin stadion z obladnanimi miscyami dlya glyadachiv bagatofunkcionalnij Stad de Mata Utu Vmishaye vin 1500 glyadachiv i perevazhno vikoristovuyetsya dlya provedennya futbolnih matchiv Teritoriya bere uchast u Pivdenno tihookeanskih igrah z 1966 roku Tak na ostannih igrah sho vidbulisya 2007 roku na Samoa komanda Vollis ta Futuna zavoyuvala 3 zolotih i odnu bronzovu medal i posila 13 misce v zagalnomu zaliku Za vsyu istoriyu uchasti teritoriya zavoyuvala 22 zolotih 35 sribnih i 77 bronzovih medalej i zajmalo na todi 10 misce v zagalnomu zaliku Najkrashij rezultat 5 misce na igrah 1995 roku na Tayiti Ostrovi Vollis ta Futuna berut uchast takozh i v Tihookeanskih mini igrah a 2013 roku yih prijmali Na ostannih igrah sho vidbulisya 2009 roku na ostrovah Kuka Zbirna Vollisu i Futuni zajnyala 18 misce v zagalnomu zaliku z odniyeyu bronzovoyu medallyu u metanni spisa Za vsyu istoriyu uchasti v igrah pochinayuchi z pershih igor 1981 roku zbirna Vollis ta Futuna zavoyuvala 5 zolotih 2 sribnih i 6 bronzovih medalej Odnimi z najvidomishih sportsmeniv ostroviv ye Samuel Tua urodzhenec Mata Utu ta Toafa Takaniko vihodec z Futuna yaki ye gravcyami ta francuzkih volejbolnih klubiv Kann ta Tuluza vidpovidno Toafa Takaniko u skladi svogo klubu stav volodarem kubka Franciyi z volejbolu 2007 roku a voni obidva v skladi zbirnoyi Franciyi stali sribnimi prizerami Futbol U teritoriyi ye svoya zbirna yaka odnak ne ye ni chlenom FIFA ni Konfederaciyi futbolu Okeaniyi a tomu ne bere uchasti v chempionatah svitu z futbolu Usogo zbirna provela 20 matchiv use na Pivdenno tihookeanskih igrah 4 peremogi i 16 porazok Pershij match 13 grudnya 1966 roku Nova Kaledoniya Vollis i Futuna 5 0 ostannij na zhovten 2009 roku match 20 serpnya 1995 roku Nova Kaledoniya Vollis i Futuna 10 0 Najbilsha peremoga 5 1 12 grudnya 1988 roku z Novoyi Kaledoniyi najbilshoyi porazki 0 17 veresnya 1991 roku vid Papua Novoyi Gvineyi Najvishe dosyagnennya na Pivdenno tihookeanskih igrah chvertfinal 1983 roku Regbi Pershij svij match regbijnaya komanda Vollis i Futuna provela 1 grudnya 1966 roku proti komandi Papua Novoyi Gvineyi ta prograla jogo 5 54 Vsogo komanda provela 7 matchiv tilki odna peremoga nad Tayiti 1 veresnya 1971 roku zi rahunkom 3 0 i ne vistupaye z 1971 Svyata Oficijni svyata Vollisu i Futuni Data Nazva Francuzka nazva1 sichnya Novij rik Jour de l antakij den pislya Velikodnya Svitlij ponedilok Lundi de Paques28 Kviten Den Saint Pierre Chanel1 travnya Den praci Fete du travail8 traven Peremoga 1945 roku Victoire 194540 j den pislya Velikodnya Voznesinnya Ascension50 j den pislya Velikodnya Trijcya Lundi de Pentecote29 chervnya den Svyatih P yera ta Polya Saint Pierre et Saint Paul14 lipnya Nacionalne svyato Den vzyattya Bastiliyi Fete nationale29 lipnya Svyato Teritoriyi Fete du Territoire15 serpnya Uspinnya Bogorodici Assomption1 listopada Den vsih svyatih Toussaint11 listopada Peremir ya 1918 roku Armistice 191825 grudnya Rizdvo Noel Religiya zajmaye znachne misce v zhitti miscevih zhiteliv ta majzhe kozhnij okrug abo selo vidznachayut den svogo svyatogo pokrovitelya Vsi svyatkovi dni yak religijni tak i svitski zavzhdi pochinayutsya z svyatkovoyi mesi za yakoyu slid ceremoniya kavi Zakinchuyutsya voni tradicijnimi tancyami Yaksho ce den Svyatogo pokrovitelya to obov yazkovoyu ye procedura rozdachi podarunkiv prigotovanih zhitelyami na chest yih Svyatogo pokrovitelya Podarunki skladayutsya z umu svini i yams prinoshen osibiv i moe aga rogozhi z pandanusi gatu prinoshen zhinok Na ostrovi Uvea napriklad vidznachayut taki dni 1 travnya Den Svyatogo Zhozefa Svyatij pokrovitel okrugu yakij nalichuye 10 sil na pivdni ostrova Svyatkuyetsya v 6 selah znahodyatsya na uzberezhzhi 8 chervnya Isusove serce ye inshim Svyatim zastupnikom okrugu Svyatkuyetsya 4 inshimi selami sho znahodyatsya blizhche do centru ostrova 29 chervnya Den Svyatih P yera ta Polya pokroviteli okrugu na pivnochi ostrova svyatkuyetsya v 5 selah 15 Avgusto Uspinnya Bogorodici Vona ye pokrovitelkoyu centralnogo okrugu yakij nalichuye 6 sil Pam yatki Ruyini Talietumu ostrovi Vollis Prekrasnij vid na ostrovi vidkrivayetsya z vershini gori de stoyit krihitna zrujnovana kaplicya Na pivdenno zahidnij okolici ostrova Uvea znahoditsya ozero Roztashovane v krateri drevnogo vulkana vono maye berega sho pidnosyatsya nad dzerkalom ozera na 30 m i yaki roblyat jogo nedostupnim U kraterne ozeri mozhna poplavati Na pivdennomu shodi ostrova Uvea mizh ta buli neshodavno znajdeni ta vidnovleni ruyini tonganskogo poselennya 15 stolittya Talietumu abo Kolo Nuyi Meshkanci ostrova Uvea viddayut perevagi plyazham ne svogo ostrova a otochuyuchih jogo nevelikih ostrivciv Osoblivo vidomi svoyim bilim piskom plyazhi ostrova Futuna Najvidomishim ob yektom Futuni ye cerkva v na shidnomu uzberezhzhi ostrova Ce specifichna cerkva iz stupinchastoyu vezheyu Vona pobudovana shob vshanuvati pershogo ta yedinogo katolickogo svyatogo Polineziyi kanonizovanogo v 1954 roci Moshi Shanelya buli povernuti syudi z Franciyi 1976 roku i teper voni zberigayutsya u vosmikutnoyi kaplici poryad z golovnoyu cerkvoyu Jogo kistki pomisheni v sklyanij vitrini bilya vhodu a v roztashovanij poruch sribnoyi shkatulci roztashovanij cherep svyatogo Kamenyami na pidlozi cerkvi zaznacheno tochne misce de vin buv ubitij U malenkij kimnati muzeyu pozadu vitrini ye rechi sho nalezhali svyatomu otcyu U selah ta Nuku takozh ye stari katolicki cerkvi Alofi Hocha zaraz na Alofi postijno prozhivaye vsogo 1 osoba lyudi tut z yavlyayutsya dostatno chasto Meshkanci ostrova Futuna priplivayut syudi shob doglyadati za svoyimi sadami U kolishnoyi seli Alofitai ye ryad solom yanih hatin z pidvedenoyu elektrikoyu de voni mozhut perenochuvati Pam yatkami ostrova ye jogo prekrasni plyazhi ta pechera Loka z grotom Svyatogo Bernadetta roztashovana na samomu shodi ostrova Socialna sferaVsim zhitelyam ostroviv garantuyetsya minimalna pensiya po dosyagnenni nimi 55 richnogo viku Odnak z 2010 roku ce vik bude pidvisheno do 60 rokiv Ohorona zdorov ya Ohorona zdorov ya povnistyu bezkoshtovna i ye turbotoyu derzhavi Za danimi 2004 roku na ostrovi Uvea bula odna likarnya i tri ambulatoriyi i odna likarnya i dvi ambulatoriyi na ostrovi Futuna U likarni na Uvea ye viddilennya shvidkoyi dopomogi terapevtichne viddilennya na 21 lizhko hirurgichne viddilennya na 16 lizhok z dvoma operacijnimi pologove viddilennya z dvoma palatami ta apteka Likarnya na Futuni takozh maye viddilennya shvidkoyi dopomogi terapevtichne viddilennya na 15 lizhok pologove viddilennya na 7 lizhok ta apteku Vsogo na Teritoriyi pracyuyut 79 medichnih spivrobitnikiv z nih 46 medsester Vsya medichna dopomoga nadayetsya bezkoshtovno Krim togo z 1981 roku Franciya dbaye pro dopomogu starim lyudyam Garantovano misyachnu dopomogu 66 725 frankiv KFP tobto 559 16 yevro Tradicijna medichna dopomoga nadayetsya golovnim chinom zhinkami yaki vikoristovuyut masazh z miscevimi oliyami miksturi ta in Pologi prijmayut perevazhno same miscevi tradicijni likari Zgidno z informaciyi Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya na ostrovah najbilsh poshireni taki nezarazni hvorobi diabet ozhirinnya revmatizm podagra ta hvorobi zubiv Iz zaraznih zahvoryuvan traplyayutsya leptospiroz bruceloz garyachka denge filyariyidozi tuberkuloz prokaza gepatit V shigeloz i salmoneloz Na Vollisi i Futuni buli zareyestrovani taki epidemiyi garyachki denge 1971 500 vipadkiv 1976 500 vipadkiv 1979 300 vipadkiv 1989 1990 2361 vipadok 1998 1999 395 vipadkiv 2002 2003 2045 vipadkiv z nih 280 gospitalizovani i v dvoh vipadkah hvoroba prizvela do smerti Tut ne zustrichayetsya najtyazhcha forma yiyi gemoragichna garyachka denge yak ce buvaye v krayinah pivdennogo shodu Aziyi Osvita Za danimi perepisu 2003 roku shkilnim navchannyam ohopleno 40 vsogo naselennya Vsi diti do 14 rokiv hodyat do shkoli Bazovu shkilnu osvitu mayut 90 vsih zhiteliv Derzhavnu pochatkovu osvitu nadaye katolicka misiya ostroviv Odnak klasi v selah duzhe veliki j yih vidviduyut diti ne regulyarno osoblivo ce stosuyetsya divchatok yaki dopomagayut doroslim u vedenni domashnogo gospodarstva Vikladannya vedetsya lishe francuzkoyu movoyu hocha roblyatsya pershi kroki dlya navchannya ditej na yih ridnih movah Persha shkola na ostrovah bula vidkrita 1847 roku u Lano ce bula molodsha seminariya Serednya osvita takozh povnistyu derzhavna mozhe nadavatisya volliskoyu abo futunskoyu movah 1 godinu v tizhden Na teritoriyi isnuyut licej dekilka koledzhiv yaki dayut zagalnu tehnologichnu ta profesijnu osvitu vidpovidne CETAD Centru tehnichnoyi osviti ta rozvitku DzherelaCountry Comparisons Area angl arh 23 04 2021 The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2021 17 May Data zvernennya 17 travnya 2021 roku ISSN 1553 8133 Ouvea The Most Beautiful Loyalty Island anglijskoyu Sojourn in the South Pacific Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 28 yanvarya 2010 Serie Barford anglijskoyu blackmail press Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 28 yanvarya 2010 Journal of the Polynesian Society Futuna Or Horne Island And Its People P 33 52 anglijskoyu University of Auckland Library Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 22 iyunya 2009 PDF francuzkoyu INSTITUT D EMISSION D OUTRE MER Arhiv originalu PDF za 9 veresnya 2008 Procitovano 16 maya 2009 Pacific Ocean Wallis and Futuna anglijskoyu oceandots com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 10 noyabrya 2009 WALLIS and FUTUNA anglijskoyu Wetlands International Arhiv originalu PDF za 24 serpnya 2011 Procitovano 16 maya 2009 Helene GUIOT Isabelle LEBLIC Bernard VIENNE Wallis et Futuna Journal de la Societe des Oceanistes 2006 122 123 S 2 francuzkoyu Vice Rectorat de Wallis et Futuna Arhiv originalu za 9 kvitnya 2009 Procitovano 16 maya 2009 WALLIS AND FUTUNA TRAVEL GUIDE anglijskoyu www colonialvoyage com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 16 maya 2009 Wallis amp Futuna Ile Alofi anglijskoyu oceandots com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 16 maya 2009 An updated digital model of plate boundaries PDF anglijskoyu Geochemistry Geophysics Geosystems 2003 Arhiv PDF originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 20 iyunya 2009 anglijskoyu World Health Organization Regional Office for the Western Pacific Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2009 Procitovano 15 noyabrya 2009 Tremblement de terre jeudi 01 octobre a 130 km de Futuna francuzkoyu LE BLOG DE KODAMIAN Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 15 noyabrya 2009 Tremblement de terre a Wallis francuzkoyu wallis over blog net Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 15 noyabrya 2009 GEOLOGY OF THE WALLIS ISLANDS STEARNS 56 9 849 GSA Bulletin anglijskoyu Geological Society of America Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 15 maya 2009 PETROGRAPHY OF THE WALLIS ISLANDS MACDONALD 56 9 861 GSA Bulletin anglijskoyu Geological Society of America Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 15 maya 2009 Geologie des iles Futuna et Alofi PDF francuzkoyu L Institut de recherche pour le developpement IRD Arhiv PDF originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 16 maya 2009 Climatologie a Wallis et Futuna francuzkoyu Service Territorial de la Statistique et des Etudes Economiques Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 15 noyabrya 2009 Wallis and Futuna Islands Country Report anglijskoyu Forestry Department Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 16 maya 2009 anglijskoyu UNEP WCMC Arhiv originalu za 12 lyutogo 2005 Procitovano 9 iyulya 2009 Summary List of the Birds of Wallis amp Futuna anglijskoyu Environment Consultant Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 8 iyunya 2009 French Colonies Wallis and Futuna Part 1 anglijskoyu Discover France Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 16 maya 2009 Brachylophus fasciatus anglijskoyu J Craig Venter Institute Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 fevralya 2010 Emoia adspersa anglijskoyu J Craig Venter Institute Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 fevralya 2010 Emoia cyanura anglijskoyu J Craig Venter Institute Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 fevralya 2010 Emoia tongana anglijskoyu J Craig Venter Institute Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 fevralya 2010 Kingdoms of Wallis and Futuna anglijskoyu Gwillim Law Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 12 yanvarya 2010 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 5 chervnya 2022 Journal of the Polynesian Society Uea Or Wallis Island And Its People Western Pacific By S Percy Smith P 107 117 anglijskoyu University of Auckland Library Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 iyunya 2009 ʻUVEA WALLIS anglijskoyu John D McMeekin Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 3 noyabrya 2009 anglijskoyu John D McMeekin Arhiv originalu za 18 chervnya 2008 Procitovano 3 noyabrya 2009 Wallis and Futuna Islands anglijskoyu Ben Cahoon Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 3 noyabrya 2009 francuzkoyu Vice Rectorat de Wallis et Futuna Arhiv originalu za 3 chervnya 2008 Procitovano 17 iyunya 2009 Les Sœurs Missionnaires de la Societe de Marie francuzka L Ecole Catholique en Nouvelle Caledonie Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 7 iyunya 2009 francuzkoyu rfo fr Arhiv originalu za 29 lipnya 2009 Procitovano 13 iyunya 2009 United Nations Statistics Division Demographic and Social Statistics anglijskoyu United Nations Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 8 iyunya 2009 V raschyote sdelannom INSEE ploshad territorii prinimalas ravnoj 142 km Uvea 78 km Futuna 64 km anglijskoyu Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 17 grudnya 2017 Procitovano 23 yanvarya 2010 Wallis et Futuna Recensement de la population de 2008 PDF francuzkoyu INSEE Arhiv PDF originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 yanvarya 2010 Census 2003 PDF francuzkoyu INSEE Arhiv PDF originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 11 maya 2009 SPC SDP populations data sheet 2009 anglijskoyu SPC Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 11 maya 2009 Service de la Statistique de Wallis et Futuna anglijskoyu statistiques de Wallis et Futuna Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 sicheya 2010 Ethnologue report for language code wls anglijskoyu Wallisian Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Corpus de la parole Wallisien francuzkoyu Corpus de la parole Procitovano 24 travnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya z grudnya 2021 Ethnologue report for language code fud anglijskoyu Futuna Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Corpus de la parole Futunien francuzkoyu Corpus de la parole Procitovano 24 maya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya z grudnya 2021 anglijskoyu Advameg Inc Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 maya 2009 Mgr Lolesio Fuahea francuzkoyu Diocese de Wallis Futuna Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 yanvarya 2010 Diocese of Wallis et Futuna anglijskoyu GCatholic com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 yanvarya 2010 Detail d un texte francuzkoyu legifrance gouv fr Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 17 maya 2009 Wallis and Futuna anglijskoyu Ben Cahoon Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 19 maya 2009 francuzkoyu rfo fr Arhiv originalu za 29 veresnya 2009 Procitovano 12 iyunya 2009 Senatoriales 2008 Iles Wallis et Futuna francuzkoyu senat fr Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 maya 2009 Le site officiel du ministere de l Interieur de l Outre mer et des Collectivites Territoriales francuzkoyu Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 maya 2009 PDF anglijskoyu University of Hawaiʻi Press Center for Pacific Islands Studies Arhiv originalu PDF za 15 serpnya 2017 Procitovano 16 fevralya 2010 Projet de loi de finances pour 2007 Outre mer francuzkoyu Sajt senata Francii Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 15 iyunya 2009 francuzkoyu rfo Wallis amp Futuna Arhiv originalu za 28 sichnya 2010 Procitovano 6 lyutogo 2010 UNPOPULAR KING OF FUTUNA STEPS DOWN anglijskoyu Oceania Flash Procitovano 6 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya z grudnya 2021 anglijskoyu www everyculture com Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 6 iyunya 2009 PDF anglijskoyu University of Hawaiʻi Press Center for Pacific Islands Studies Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 6 fevralya 2010 INSTITUT D EMISSION D OUTRE MER Wallis et Futuna Rapport Annuel 2007 2007 S 65 z dzherela 9 veresnya 2008 INSTITUT D EMISSION D OUTRE MER Wallis et Futuna Rapport Annuel 2007 2007 S 66 z dzherela 9 veresnya 2008 Iles de Wallis et de Futuna Products and anglais GB Languages anglijskoyu www worldlanguage com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 6 iyunya 2009 INSTITUT D EMISSION D OUTRE MER Wallis et Futuna Rapport Annuel 2007 2007 S 69 z dzherela 9 veresnya 2008 INSTITUT D EMISSION D OUTRE MER Wallis et Futuna Rapport Annuel 2007 2007 S 34 z dzherela 9 veresnya 2008 INSTITUT D EMISSION D OUTRE MER Wallis et Futuna Rapport Annuel 2007 2007 S 35 z dzherela 9 veresnya 2008 Currency Converter Yahoo Finance anglijskoyu Yahoo Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 30 yanvarya 2010 Lettre de l Institut d emission PDF francuzkoyu EOM Procitovano 31 maya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya z grudnya 2021 Po kursu na 31 dekabrya 2007 goda INSTITUT D EMISSION D OUTRE MER Wallis et Futuna Rapport Annuel 2007 2007 S 129 z dzherela 9 veresnya 2008 Po kursu na 29 dekabrya 2006 goda INSTITUT D EMISSION D OUTRE MER Wallis et Futuna Rapport Annuel 2007 2007 S 99 z dzherela 9 veresnya 2008 Le Kava francuzkoyu France Televisions Procitovano 30 yanvarya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya z grudnya 2021 francuzkoyu ʻUVEA MO FUTUNA Arhiv originalu za 22 sichnya 2008 Procitovano 30 yanvarya 2010 Stade de Mata Utu anglijskoyu worldstadia com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 24 oktyabrya 2009 2007 SPG Games anglijskoyu SportingPulse Pty Ltd Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 24 oktyabrya 2009 Prosummirovannoe kolichestvo medalej po rezultatam predstavlennyh na oficialnom sajte igr 10 kvitnya 2013 u Wayback Machine South Pacific Games 1995 Tahiti anglijskoyu SportingPulse Pty Ltd Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 24 oktyabrya 2009 Wallis and Futuna win mini games 2013 anglijskoyu ABC Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 24 oktyabrya 2009 Pacific Mini Games 2009 anglijskoyu SportingPulse Pty Ltd Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 24 oktyabrya 2009 EURO DE VOLLEY Tuia et Takaniko font rever Wallis et Futuna francuzkoyu France Televisions Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 30 yanvarya 2010 Wallis and Futuna List of International Matches anglijskoyu rsssf com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 24 oktyabrya 2009 South Pacific Games 1983 Western Samoa anglijskoyu rsssf com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 24 oktyabrya 2009 RugbyData com International Rugby Union Statistics Statistics for Wallis amp Futuna anglijskoyu RugbyData com Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 24 iyunya 2009 Principaux evenements en 2006 francuzkoyu statistiques de Wallis et Futuna Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 30 yanvarya 2010 The input of francophone archaeological resarch in the Pacific PDF anglijskoyu The Journal of Pacific Studies Vol 27 no 1 2004 Arhiv originalu PDF za 24 serpnya 2011 Procitovano 8 iyunya 2009 Societe Reforme des retraites Info Wallis amp Futuna RFO francuzkoyu rfo fr Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 12 iyunya 2009 WHO Western Pacific Region Health system anglijskoyu World Health Organization Regional Office for the Western Pacific Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 8 iyunya 2009 WHO Western Pacific Region Health situation and trend anglijskoyu World Health Organization Regional Office for the Western Pacific Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 8 iyunya 2009 Wallis francuzkoyu Tresor de la langue francaise au Quebec Arhiv originalu za 24 serpnya 2011 Procitovano 23 iyunya 2009 Filihau Asi Talatini Huffer E amp Mikaele Tui M eds Trans Neil Carruthers Elise Huffer Mikaele Tui Uvea 2004 S 130 PosilannyaUollis i Futuna 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Vollis i Futuna Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ