Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

О кленд англ Auckland маорі Tāmaki makau rau найбільше місто Нової Зеландії з населенням приблизно 1 3 мільйона осіб при

Окленд (Нова Зеландія)

Окленд (Нова Зеландія)

О́кленд (англ. Auckland, маорі Tāmaki-makau-rau) — найбільше місто Нової Зеландії з населенням приблизно 1,3 мільйона осіб, при тому, що населення всієї країни становить приблизно 4,1 мільйона. Територія, яку займає Великий Окленд, є найбільшою урбанізованою частиною Нової Зеландії. Географічно та адміністративно до складу Великого Окленда входять: Окленд-Сіті (Auckland City) — центральна і найурбанізованіша частина міста, Норт-Шор, Манукау, Вайтакере, а також урбанізовані частини районів Папакура (Papakura District), Родні (Rodney District) і Франклін (Franklin District).

Окленд
англ. Auckland
маорі Tāmaki-makau-rau
image image
Герб Окленду прапор
image
image
image
image
image
image
image
Основні дані
36°51′00″ пд. ш. 174°47′00″ сх. д. / 36.85000° пд. ш. 174.78333° сх. д. / -36.85000; 174.78333Координати: 36°51′00″ пд. ш. 174°47′00″ сх. д. / 36.85000° пд. ш. 174.78333° сх. д. / -36.85000; 174.78333
Країна image Нова Зеландія
Регіон Окленд
Столиця для Окленд, d і Нова Зеландія
Засновано 1788
Статус міста 1842
Площа 1,086 км²
Населення 1 333 300 осіб (2009)
· густота 1,277 осіб/км²
Висота НРМ 196  м
Офіційна мова англійська
Назва мешканців англ. Aucklander
Міста-побратими Ґуанчжоу (17 лютого 1989)[1][2][3], Лос-Анджелес (1971)[1][3][4], Брисбен (1988)[1][3], Пусан (22 квітня 1996)[1][3], Фукуока (1986)[1][3], Гамбург (2007)[1][3][5], Голвей (2002)[1][3][6], Тайчжун (1996)[1][3], Пхохан (2008)[1][3], Нанді (Фіджі) (2006)[1][3], Уцуномія (1982)[7][8][…], Район Шінаґава (1993)[1][3], Какоґава (1992)[1][3], Томіока (1983)[1][3], Ціндао (2008)[1][3], Нінбо (1998)[1][3], Консепсьйон, Острови Кука (2012)[1][3], Самоа (2012)[1][3], Тонга (2012)[1][3]
Телефонний код (+64) 09
Часовий пояс +12
GeoNames 2193733
OSM r2094141  ·R
Поштові індекси 0600–2699
Міська влада
Мер міста Філ Гофф
Вебсайт www.aucklandcouncil.govt.nz
Мапа
image Окленд у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Окленд.
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (травень 2022)

Історія

Маорійський період

Маорі почали селитися в цих місцях практично відразу після свого прибуття до Нової Зеландії близько 800 років тому. Зручні бухти і родючі землі робили цю місцевість вкрай привабливою. Практично на всіх вулканах і височинах були побудовані укріплені поселення — па (Pa). У момент свого піку, чисельність маорі в цьому регіоні сягала 20 000. Однак до моменту появи тут перших європейців чисельність маорі значно знизилася в результаті постійних міжплемінних воєн і міграцій. Тому перші англійські поселенці знайшли ці місця відносно малозаселеними.

Початок європейського заселення

image
Оклендський порт (гравюра 1857 року)
image
Вулиця Королеви (гравюра 1889 року)

Капітан Джеймс Кук відвідав ці місця під час свого плавання до берегів Нової Зеландії в 1769 році, і хоча він не помітив бухти Вайтемата, він, тим не менш, залишив після себе кілька назв. Острови Літтл-Барр'єр і Грейт-Барр'єр носять назви, дані їм великим мореплавцем. У 1820 році Самюель Марсден (Samuel Marsden) став першим європейцем, який обстежив затоку Хауракі. Перше постійне поселення європейців з'явилося тут в 1833 році в районі Варкворт (Warkworth), де був влаштований тартак. Через деякий час сюди прибули перші місіонери.

Поворотною точкою в історії міста можна вважати 1840 рік. У цьому році був підписаний договір Вайтангі, і незабаром після цього капітан Вільям Гобсон (William Hobson), згодом перший губернатор Нової Зеландії, був запрошений місцевими вождями заснувати в цих місцях столицю нової колонії. Гобсон заснував нове поселення на південному березі бухти Вайтемата, яке згодом стало тимчасовою столицею нової колонії. Церемонія закладання першого каменя відбулася 1 вересня 1840 року. Гобсон назвав нове поселення на честь Джорджа Едена (George Aden), першого Графа Оклендського (титул якого сходить до назви замка [en] і ринкового міста [en] у графстві Дарем), свого друга і безпосереднього начальника, який був у той час губернатором Індії і всіх східних колоній Великої Британії. Королева Великої Британії схвалила цю назву 26 листопада 1842 року.

Розвиток міста

image
Окленд на початку 1950-х років

З самого початку основний потік європейських поселенців ішов до Нової Зеландії через Окленд. У перші роки основну їх частину складали жителі Нового Південного Уельсу в Австралії, проте вже в початку 1842 року сюди почали прибувати кораблі з поселенцями безпосередньо з Великої Британії. З 1853 року до моменту скасування цієї адміністративної одиниці в 1876 році Окленд був центром Провінції Окленд.

У зв'язку з бурхливим розвитком Південного острова і різким зростанням чисельності населення, через деякий час столиця була перенесена в Порт-Ніколсон, відомий зараз як Веллінгтон, де вона залишається по сьогоднішній день. Це місце безсумнівно має більш вигідне географічне положення, знаходячись практично в самому центрі країни.

Однак Окленд продовжував залишатися економічною столицею Нової Зеландії. Золота лихоманка в країні і, зокрема, відкриті родовища золота на півострові Коромандел, послужили основною причиною бурхливого зростання населення міста в кінці XIX століття.

XX століття

У період Першої та Другої світових воєн у місті розташовувалася одна з основних військово-морських баз Великої Британії в південнотихоокеанському регіоні. Крім того, у роки Другої світової війни тут дислокувався досить великий військовий контингент США.

Розвитку міста сприяло розширення мережі залізничних, а потім і автомобільних доріг. Споруда моста, що з'єднує північний і південний берега бухти Вайтемата, дала можливість розвивати північні передмістя, і, по суті, дозволила з'єднати розрізнені райони в величезний мегаполіс.

Населення продовжувало зростати в основному за рахунок еміграції. Однак поступово кількість переселенців, які прибувають сюди не з Британських островів, переважає і це поступово зробило Окленд воістину космополітичним містом. Нині в Окленді проживає найбільша полінезійська громада в світі, і це робить місто неофіційною столицею Полінезії.

Географія

Місто розташоване на Північному острові Нової Зеландії на величезному плато. Його оточують два гірських хребта, три морські бухти, у його межах розташовані 48 вимерлих вулканів і більше 50 островів. Територія Окленда лежить між затокою Хауракі з боку Тихого океану на сході, невисоких гір Хану на південному сході, бухтою Манукау на південному заході і гір Вайтакере на заході і північному заході.

Вулкани

image
Вулканічний острів Рангітто. Вигляд з Ахіллес-Пойнта

Окленд розташований на території Оклендського вулканічного району. У його межах знаходяться приблизно 48 згаслих вулканів, що збереглися до наших днів у вигляді гір, озер, лагун і островів. Багато з цих вулканів, більшість із яких зруйновано в результаті ерозії або діяльності людини, оточені великими полями застиглої лави.

Останнє і найсильніше вулканічне виверження, у результаті якого утворився острів Рангітото, було приблизно 1000 років тому. Близько 700 років тому відбулося повторне виверження, під час якого було знищено поселення маорі на прилеглій острові Мотутапу. Розміри Рангітото, його правильні пропорції, вигідне розташування при вході в бухту Вайтемата роблять цей вулканічний острів однією з основних природних пам'яток Окленда.

Акваторія Окленда

image
Вітрильні судна на пляжі Такапуна на Північному березі Окленда

Окленд розташований на перешийку шириною менше 2 кілометрів у найвужчому місці, між затокою Мангер з боку Тасманового моря і річкою Тамакі з боку Тихого океану. Цей перешийок у межах урбанізованих районів омивається водами двох бухт. Бухта Вайтемата знаходиться на півночі, у східній частині вона примикає до затоки Хауракі. Південний берег перешийка межує з бухтою Манукау, яка через вузьку протоку в західній частині з'єднана з Тасмановим морем. Це один із небагатьох міст світу, який має вихід до двох бухт, які належать до різних морів.

Береги обох бухт з'єднані між собою декількома мостами. Найвідомішим є Оклендський міст (Auckland Harbour Bridge), що перетинає бухту Вайтемата в західній частині Центрального ділового району Окленда. У південній частині міста міст Манукау перекинутий через однойменну бухту. З цього мосту проходить дорога, що з'єднує центральну частину міста з .

Кілька островів, розташованих в акваторії затоки Хаураки, управляються адміністрацією Центрального Окленда, хоча офіційно їх територія не входить у територію Великого Окленда. Найщільніше населені частині острова Вайхікі функціонують практично як звичайні міські райони, у той час як численні дрібні острови, розкидані навколо Окленда, використовуються в основному як природні заповідники і місця відпочинку.

Культура

Заклади культури

Населення

Етнічні групи населення по країнах (2013)
Країна Населення
image 74,940
image 65,385
image 43,410
image 39,087
image 35,586
image 30,612
image 19,950
image 19,470
image 18,621
image 18,117
Етнічні групи населення міста 2001 (%) 2001 (жителів) 2006 (%) 2006 (жителів)
Європейці 66,9 684 237 56,5 698 622
Вихідці з островів Тихого океану 14,9 152 508 14,4 177 936
Вихідці із країн Азії 14,6 149 121 18,9 234 222
Маорі 11,5 117 513 11,1 137 133
Араби/Латиноамериканці/Негри н/д н/д 1,5 18 555
Інші 1,3 13 455 0,1 648
Новозеландці н/д н/д 8,0 99 258
Загалом тих, хто назвав свою етнічну приналежність 1 022 616 1 237 239

Освіта

image
Годинникова ратуша Оклендського університету збудована в 1926 році

Коледжі

Університети Окленда

Школи Окленда

На початок 2012 року в Окленді налічувалося 340 початкових шкіл, 80 середніх шкіл та 29 об'єднаних шкіл, у яких є початкові та середні відділення. У цих школах проходили навчання близько 250 тисяч учнів.

Більшість шкіл належить державі, проте 39 шкіл є приватними, а 63 — частково державними. У більшості шкіл Окленду є змішаними (хлопчики і дівчатка навчаються разом), однак існує невелика кількість роздільних жіночих і чоловічих шкіл.

Шкільна система побудована за зональним принципом. Для навчання в школі учні мають проживати в зоні, визначеної для цієї школи. Цей принцип не поширюється на приватні школи.

Спорт

На регулярній основі в Окленді відбуваються спортивні події:

  • Heineken Open — чоловічий професійний тенісний турнір на відкритих кортах із твердим покриттям. Турнір відноситься до категорії АТР 250.
  • ASB Classic — міжнародний жіночий професійний тенісний турнір на відкритих кортах із твердим покриттям.
  • Оклендський марафон — марафон, що проходить в Окленді в жовтні або на початку листопада. Основною особливістю забігу є перетин Оклендської бухти по Оклендському мосту, який піднімається в найвищій точці на висоту в 33 метри над рівнем моря. Заплив через Оклендську бухту. Забіг «уздовж берега».

Крім того, в Окленді проводилися такі найважливіші міжнародні змагання і турніри: Ігри Британської імперії 1950 року, 14-ті Ігри Співдружності націй 1990 року.

У 2000 і 2003 роках в акваторії, прилеглої до Окленда, проходили фінальні гонки Кубка Америки з вітрильного спорту. У 2011 році Окленд приймав у себе кілька ігор відбулося знову Зеландії Світового чемпіонату з регбі, у тому числі в місті проходили напівфінал та фінал чемпіонату. У жовтні 2012 року в місті пройшов Гранд-фінал світових серій із тріатлону.

Клімат

Окленд розташований у зоні помірного океанічного клімату, що характеризується теплим, вологим літом і прохолодною дощовою зимою.

Це найтепліший великий населений пункт у Новій Зеландії, і протягом останніх трьох років[] Окленд також є найсонячнішим містом країни; у середньому на рік тут припадає 2170 сонячних годин.

Середня максимальна денна температура лютого і липня складає 23,7 °C і 14,5 °C відповідно. Абсолютний максимум температури, зафіксованої в Окленді, становить 30,5 °C, а абсолютний мінімум — −0,5 °C. Дощі йдуть в Окленді майже цілий рік, і середньорічна кількість опадів досягає 1240 мм, які припадають на приблизно 137 дощових днів. Кліматичні умови не однакові в різних частинах міста, що визначається насамперед близькістю гір та океану.

Сніг — вкрай рідкісне явище в Окленді: за всю історію метеоспостережень снігопади фіксувалися лише двічі — 27 липня 1939-го і 15 серпня 2011 року.

Особливістю клімату міста, як і майже всієї Нової Зеландії, є висока вологість повітря. Це зумовлено як географічним положенням (місто з усіх боків оточене водою), так і значною кількістю опадів. Висока вологість проявляється в частих туманах і низькій хмарності. Саме через високу вологість перепади температури повітря сприймаються особливо гостро. Влітку, навіть за температури трохи більше 25 °C, у місті стає дуже задушливо. Рятує лише свіжий вітер, що дме з прилеглих гір і океану. У зимові місяці картина змінюється на протилежну: навіть не дуже низькі температури здатні викликати відчуття пронизливого холоду.

Слід також зазначити, що погода в Окленді дуже мінлива. Прогнозами погоди можна вірити тут лише з певною натяжкою. У розмовах із приїжджими місцеві жителі часто кажуть: «Якщо вам не подобається погода в Окленді — почекайте 10 хвилин». У цьому відношенні погода в місті досить точно копіює погоду в Мельбурні та Ванкувері.

Клімат [en] (1981—2010, рекордні значення: 1962—2015)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 30,0 30,5 29,8 26,0 24,6 23,8 19,0 20,6 22,0 23,6 25,9 28,3 30,5
Середній максимум, °C 23,1 23,7 22,4 20,1 17,7 15,5 14,7 15,1 16,5 17,8 19,5 21,6 19,0
Середня температура, °C 19,1 19,7 18,4 16,1 14,0 11,8 10,9 11,3 12,7 14,2 15,7 17,8 15,2
Середній мінімум, °C 15,2 15,8 14,4 12,1 10,3 8,1 7,1 7,5 8,9 10,4 12,0 14,0 11,3
Абсолютний мінімум, °C 5,6 8,7 6,6 3,9 0,9 −1,1 −3,9 −1,7 1,7 −0,6 4,4 7,0 −3,9
Норма опадів, мм 73.3 66.1 87.3 99.4 112.6 126.4 145.1 118.4 105.1 100.2 85.8 92.8 1210.7
Кількість 228,8 194,9 189,2 157,3 139,8 110,3 128,1 142,9 148,6 178,1 188,1 197,2 2003,1
Кількість дощових днів 8,0 7,1 8,4 10,6 12,0 14,8 16,0 14,9 12,8 12,0 10,3 9,3 135,7
Вологість повітря, % 79.3 79.8 80.3 83.0 85.8 89.8 88.9 86.2 81.3 78.5 77.2 77.6 82.3
Джерело: NIWA Climate Data, CliFlo

Зовнішні зв'язки

Міста-побратими


image
Панорама міста

Уродженці

Див. також

  • Vero Centre — найвищий хмарочос Нової Зеландії, розташований в Окленді.
  • ANZ Centre — хмарочос в Окленді.
  • 19620 Окленд — астероїд, названий на честь міста.
  • 23988 Маунґакіекіе — астероїд, названий на честь Пагорба Одного дерева (англ. One Tree Hill; маорі Maungakiekie (Маунґакіекіе)), розташованого в Окленді.

Примітки

  1. http://www.aucklandcouncil.govt.nz/EN/AboutCouncil/globalpartnerships/Pages/globalpartnershipshome.aspx
  2. http://www.gzwaishi.gov.cn/Item/3970.aspx
  3. https://www.aucklandcouncil.govt.nz/about-auckland-council/our-partnerships/Pages/international-relations.aspx
  4. https://sistercities.lacity.org/html/02.html
  5. https://www.hamburg.de/pressearchiv-fhh/4004676/2013-06-10-pr-auckland-und-hamburg2/
  6. https://www.galwaycity.ie/town-twinning-information#3
  7. Our global partner cities
  8. http://www.city.utsunomiya.tochigi.jp/gaiyo/shimai/kokusaikoryu.html
  9. https://www.city.utsunomiya.tochigi.jp/_res/projects/default_project/_page_/001/007/506/shimaitoshipannfu270217.pdf
  10. Auckland, the Capital of New Zealand — Swainson, William, Smith Elder, 1853(англ.)
  11. Russell Stone (2002). From Tamaki-Makau-Rau to Auckland. University of Auckland Press. (англ.)
  12. [«Auckland Now». Royal Commission on Auckland Governance.(англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 15 листопада 2018. «Auckland Now». Royal Commission on Auckland Governance.(англ.)]
  13. Auckland Council (2012). Draft Long-term Plan 2012—2022. p. 13. (англ.)
  14. . Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 15 листопада 2018.
  15. . Статистичні дані Нової Зеландії. 15 квітня 2014. Архів оригіналу за 29 January 2016. Процитовано 29 січня 2016.
  16. . Statistics New Zealand. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 16 серпня 2014.
  17. . Архів оригіналу за 8 березня 2007. Процитовано 13 червня 2009.
  18. . Архів оригіналу за 17 березня 2008. Процитовано 13 червня 2009.
  19. (PDF). National Institute of Water and Atmospheric Research. Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2017. Процитовано 15 листопада 2018. (англ.)
  20. . NIWA. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 13 грудня 2015.
  21. . NIWA. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 13 грудня 2015.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Auckland

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

O klend angl Auckland maori Tamaki makau rau najbilshe misto Novoyi Zelandiyi z naselennyam priblizno 1 3 miljona osib pri tomu sho naselennya vsiyeyi krayini stanovit priblizno 4 1 miljona Teritoriya yaku zajmaye Velikij Oklend ye najbilshoyu urbanizovanoyu chastinoyu Novoyi Zelandiyi Geografichno ta administrativno do skladu Velikogo Oklenda vhodyat Oklend Siti Auckland City centralna i najurbanizovanisha chastina mista Nort Shor Manukau Vajtakere a takozh urbanizovani chastini rajoniv Papakura Papakura District Rodni Rodney District i Franklin Franklin District Oklend angl Auckland maori Tamaki makau rauGerb Oklendu praporOsnovni dani36 51 00 pd sh 174 47 00 sh d 36 85000 pd sh 174 78333 sh d 36 85000 174 78333 Koordinati 36 51 00 pd sh 174 47 00 sh d 36 85000 pd sh 174 78333 sh d 36 85000 174 78333Krayina Nova ZelandiyaRegion OklendStolicya dlya Oklend d i Nova ZelandiyaZasnovano 1788Status mista 1842Plosha 1 086 km Naselennya 1 333 300 osib 2009 gustota 1 277 osib km Visota NRM 196 mOficijna mova anglijskaNazva meshkanciv angl AucklanderMista pobratimi Guanchzhou 17 lyutogo 1989 1 2 3 Los Andzheles 1971 1 3 4 Brisben 1988 1 3 Pusan 22 kvitnya 1996 1 3 Fukuoka 1986 1 3 Gamburg 2007 1 3 5 Golvej 2002 1 3 6 Tajchzhun 1996 1 3 Phohan 2008 1 3 Nandi Fidzhi 2006 1 3 Ucunomiya 1982 7 8 Rajon Shinagava 1993 1 3 Kakogava 1992 1 3 Tomioka 1983 1 3 Cindao 2008 1 3 Ninbo 1998 1 3 Konsepsjon Ostrovi Kuka 2012 1 3 Samoa 2012 1 3 Tonga 2012 1 3 Telefonnij kod 64 09Chasovij poyas 12GeoNames 2193733OSM r2094141 RPoshtovi indeksi 0600 2699Miska vladaMer mista Fil GoffVebsajt www aucklandcouncil govt nzMapa Oklend u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oklend Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad traven 2022 IstoriyaMaorijskij period Maori pochali selitisya v cih miscyah praktichno vidrazu pislya svogo pributtya do Novoyi Zelandiyi blizko 800 rokiv tomu Zruchni buhti i rodyuchi zemli robili cyu miscevist vkraj privablivoyu Praktichno na vsih vulkanah i visochinah buli pobudovani ukripleni poselennya pa Pa U moment svogo piku chiselnist maori v comu regioni syagala 20 000 Odnak do momentu poyavi tut pershih yevropejciv chiselnist maori znachno znizilasya v rezultati postijnih mizhpleminnih voyen i migracij Tomu pershi anglijski poselenci znajshli ci miscya vidnosno malozaselenimi Pochatok yevropejskogo zaselennya Oklendskij port gravyura 1857 roku Vulicya Korolevi gravyura 1889 roku Kapitan Dzhejms Kuk vidvidav ci miscya pid chas svogo plavannya do beregiv Novoyi Zelandiyi v 1769 roci i hocha vin ne pomitiv buhti Vajtemata vin tim ne mensh zalishiv pislya sebe kilka nazv Ostrovi Littl Barr yer i Grejt Barr yer nosyat nazvi dani yim velikim moreplavcem U 1820 roci Samyuel Marsden Samuel Marsden stav pershim yevropejcem yakij obstezhiv zatoku Hauraki Pershe postijne poselennya yevropejciv z yavilosya tut v 1833 roci v rajoni Varkvort Warkworth de buv vlashtovanij tartak Cherez deyakij chas syudi pribuli pershi misioneri Povorotnoyu tochkoyu v istoriyi mista mozhna vvazhati 1840 rik U comu roci buv pidpisanij dogovir Vajtangi i nezabarom pislya cogo kapitan Vilyam Gobson William Hobson zgodom pershij gubernator Novoyi Zelandiyi buv zaproshenij miscevimi vozhdyami zasnuvati v cih miscyah stolicyu novoyi koloniyi Gobson zasnuvav nove poselennya na pivdennomu berezi buhti Vajtemata yake zgodom stalo timchasovoyu stoliceyu novoyi koloniyi Ceremoniya zakladannya pershogo kamenya vidbulasya 1 veresnya 1840 roku Gobson nazvav nove poselennya na chest Dzhordzha Edena George Aden pershogo Grafa Oklendskogo titul yakogo shodit do nazvi zamka en i rinkovogo mista en u grafstvi Darem svogo druga i bezposerednogo nachalnika yakij buv u toj chas gubernatorom Indiyi i vsih shidnih kolonij Velikoyi Britaniyi Koroleva Velikoyi Britaniyi shvalila cyu nazvu 26 listopada 1842 roku Rozvitok mista Oklend na pochatku 1950 h rokiv Z samogo pochatku osnovnij potik yevropejskih poselenciv ishov do Novoyi Zelandiyi cherez Oklend U pershi roki osnovnu yih chastinu skladali zhiteli Novogo Pivdennogo Uelsu v Avstraliyi prote vzhe v pochatku 1842 roku syudi pochali pribuvati korabli z poselencyami bezposeredno z Velikoyi Britaniyi Z 1853 roku do momentu skasuvannya ciyeyi administrativnoyi odinici v 1876 roci Oklend buv centrom Provinciyi Oklend U zv yazku z burhlivim rozvitkom Pivdennogo ostrova i rizkim zrostannyam chiselnosti naselennya cherez deyakij chas stolicya bula perenesena v Port Nikolson vidomij zaraz yak Vellington de vona zalishayetsya po sogodnishnij den Ce misce bezsumnivno maye bilsh vigidne geografichne polozhennya znahodyachis praktichno v samomu centri krayini Odnak Oklend prodovzhuvav zalishatisya ekonomichnoyu stoliceyu Novoyi Zelandiyi Zolota lihomanka v krayini i zokrema vidkriti rodovisha zolota na pivostrovi Koromandel posluzhili osnovnoyu prichinoyu burhlivogo zrostannya naselennya mista v kinci XIX stolittya XX stolittya U period Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen u misti roztashovuvalasya odna z osnovnih vijskovo morskih baz Velikoyi Britaniyi v pivdennotihookeanskomu regioni Krim togo u roki Drugoyi svitovoyi vijni tut dislokuvavsya dosit velikij vijskovij kontingent SShA Rozvitku mista spriyalo rozshirennya merezhi zaliznichnih a potim i avtomobilnih dorig Sporuda mosta sho z yednuye pivnichnij i pivdennij berega buhti Vajtemata dala mozhlivist rozvivati pivnichni peredmistya i po suti dozvolila z yednati rozrizneni rajoni v velicheznij megapolis Naselennya prodovzhuvalo zrostati v osnovnomu za rahunok emigraciyi Odnak postupovo kilkist pereselenciv yaki pribuvayut syudi ne z Britanskih ostroviv perevazhaye i ce postupovo zrobilo Oklend voistinu kosmopolitichnim mistom Nini v Oklendi prozhivaye najbilsha polinezijska gromada v sviti i ce robit misto neoficijnoyu stoliceyu Polineziyi GeografiyaMisto roztashovane na Pivnichnomu ostrovi Novoyi Zelandiyi na velicheznomu plato Jogo otochuyut dva girskih hrebta tri morski buhti u jogo mezhah roztashovani 48 vimerlih vulkaniv i bilshe 50 ostroviv Teritoriya Oklenda lezhit mizh zatokoyu Hauraki z boku Tihogo okeanu na shodi nevisokih gir Hanu na pivdennomu shodi buhtoyu Manukau na pivdennomu zahodi i gir Vajtakere na zahodi i pivnichnomu zahodi Vulkani Vulkanichnij ostriv Rangitto Viglyad z Ahilles Pojnta Oklend roztashovanij na teritoriyi Oklendskogo vulkanichnogo rajonu U jogo mezhah znahodyatsya priblizno 48 zgaslih vulkaniv sho zbereglisya do nashih dniv u viglyadi gir ozer lagun i ostroviv Bagato z cih vulkaniv bilshist iz yakih zrujnovano v rezultati eroziyi abo diyalnosti lyudini otocheni velikimi polyami zastigloyi lavi Ostannye i najsilnishe vulkanichne viverzhennya u rezultati yakogo utvorivsya ostriv Rangitoto bulo priblizno 1000 rokiv tomu Blizko 700 rokiv tomu vidbulosya povtorne viverzhennya pid chas yakogo bulo znisheno poselennya maori na prileglij ostrovi Motutapu Rozmiri Rangitoto jogo pravilni proporciyi vigidne roztashuvannya pri vhodi v buhtu Vajtemata roblyat cej vulkanichnij ostriv odniyeyu z osnovnih prirodnih pam yatok Oklenda Akvatoriya Oklenda Vitrilni sudna na plyazhi Takapuna na Pivnichnomu berezi Oklenda Oklend roztashovanij na pereshijku shirinoyu menshe 2 kilometriv u najvuzhchomu misci mizh zatokoyu Manger z boku Tasmanovogo morya i richkoyu Tamaki z boku Tihogo okeanu Cej pereshijok u mezhah urbanizovanih rajoniv omivayetsya vodami dvoh buht Buhta Vajtemata znahoditsya na pivnochi u shidnij chastini vona primikaye do zatoki Hauraki Pivdennij bereg pereshijka mezhuye z buhtoyu Manukau yaka cherez vuzku protoku v zahidnij chastini z yednana z Tasmanovim morem Ce odin iz nebagatoh mist svitu yakij maye vihid do dvoh buht yaki nalezhat do riznih moriv Beregi oboh buht z yednani mizh soboyu dekilkoma mostami Najvidomishim ye Oklendskij mist Auckland Harbour Bridge sho peretinaye buhtu Vajtemata v zahidnij chastini Centralnogo dilovogo rajonu Oklenda U pivdennij chastini mista mist Manukau perekinutij cherez odnojmennu buhtu Z cogo mostu prohodit doroga sho z yednuye centralnu chastinu mista z Kilka ostroviv roztashovanih v akvatoriyi zatoki Hauraki upravlyayutsya administraciyeyu Centralnogo Oklenda hocha oficijno yih teritoriya ne vhodit u teritoriyu Velikogo Oklenda Najshilnishe naseleni chastini ostrova Vajhiki funkcionuyut praktichno yak zvichajni miski rajoni u toj chas yak chislenni dribni ostrovi rozkidani navkolo Oklenda vikoristovuyutsya v osnovnomu yak prirodni zapovidniki i miscya vidpochinku KulturaZakladi kulturi Nacionalnij muzej Korolivskogo novozelandskogo vijskovo morskogo flotu u peredmisti Oklendu Devonporti NaselennyaEtnichni grupi naselennya po krayinah 2013 Krayina Naselennya74 94065 38543 41039 08735 58630 61219 95019 47018 62118 117Etnichni grupi naselennya mista 2001 2001 zhiteliv 2006 2006 zhiteliv Yevropejci 66 9 684 237 56 5 698 622Vihidci z ostroviv Tihogo okeanu 14 9 152 508 14 4 177 936Vihidci iz krayin Aziyi 14 6 149 121 18 9 234 222Maori 11 5 117 513 11 1 137 133Arabi Latinoamerikanci Negri n d n d 1 5 18 555Inshi 1 3 13 455 0 1 648Novozelandci n d n d 8 0 99 258Zagalom tih hto nazvav svoyu etnichnu prinalezhnist 1 022 616 1 237 239OsvitaGodinnikova ratusha Oklendskogo universitetu zbudovana v 1926 rociKoledzhi Rangitoto Koledzh Koledzh Svyatogo PetraUniversiteti Oklenda Shkoli Oklenda Na pochatok 2012 roku v Oklendi nalichuvalosya 340 pochatkovih shkil 80 serednih shkil ta 29 ob yednanih shkil u yakih ye pochatkovi ta seredni viddilennya U cih shkolah prohodili navchannya blizko 250 tisyach uchniv Bilshist shkil nalezhit derzhavi prote 39 shkil ye privatnimi a 63 chastkovo derzhavnimi U bilshosti shkil Oklendu ye zmishanimi hlopchiki i divchatka navchayutsya razom odnak isnuye nevelika kilkist rozdilnih zhinochih i cholovichih shkil Shkilna sistema pobudovana za zonalnim principom Dlya navchannya v shkoli uchni mayut prozhivati v zoni viznachenoyi dlya ciyeyi shkoli Cej princip ne poshiryuyetsya na privatni shkoli SportNa regulyarnij osnovi v Oklendi vidbuvayutsya sportivni podiyi Heineken Open cholovichij profesijnij tenisnij turnir na vidkritih kortah iz tverdim pokrittyam Turnir vidnositsya do kategoriyi ATR 250 ASB Classic mizhnarodnij zhinochij profesijnij tenisnij turnir na vidkritih kortah iz tverdim pokrittyam Oklendskij marafon marafon sho prohodit v Oklendi v zhovtni abo na pochatku listopada Osnovnoyu osoblivistyu zabigu ye peretin Oklendskoyi buhti po Oklendskomu mostu yakij pidnimayetsya v najvishij tochci na visotu v 33 metri nad rivnem morya Zapliv cherez Oklendsku buhtu Zabig uzdovzh berega Krim togo v Oklendi provodilisya taki najvazhlivishi mizhnarodni zmagannya i turniri Igri Britanskoyi imperiyi 1950 roku 14 ti Igri Spivdruzhnosti nacij 1990 roku U 2000 i 2003 rokah v akvatoriyi prilegloyi do Oklenda prohodili finalni gonki Kubka Ameriki z vitrilnogo sportu U 2011 roci Oklend prijmav u sebe kilka igor vidbulosya znovu Zelandiyi Svitovogo chempionatu z regbi u tomu chisli v misti prohodili napivfinal ta final chempionatu U zhovtni 2012 roku v misti projshov Grand final svitovih serij iz triatlonu KlimatOklend roztashovanij u zoni pomirnogo okeanichnogo klimatu sho harakterizuyetsya teplim vologim litom i proholodnoyu doshovoyu zimoyu Ce najteplishij velikij naselenij punkt u Novij Zelandiyi i protyagom ostannih troh rokiv koli Oklend takozh ye najsonyachnishim mistom krayini u serednomu na rik tut pripadaye 2170 sonyachnih godin Serednya maksimalna denna temperatura lyutogo i lipnya skladaye 23 7 C i 14 5 C vidpovidno Absolyutnij maksimum temperaturi zafiksovanoyi v Oklendi stanovit 30 5 C a absolyutnij minimum 0 5 C Doshi jdut v Oklendi majzhe cilij rik i serednorichna kilkist opadiv dosyagaye 1240 mm yaki pripadayut na priblizno 137 doshovih dniv Klimatichni umovi ne odnakovi v riznih chastinah mista sho viznachayetsya nasampered blizkistyu gir ta okeanu Snig vkraj ridkisne yavishe v Oklendi za vsyu istoriyu meteosposterezhen snigopadi fiksuvalisya lishe dvichi 27 lipnya 1939 go i 15 serpnya 2011 roku Osoblivistyu klimatu mista yak i majzhe vsiyeyi Novoyi Zelandiyi ye visoka vologist povitrya Ce zumovleno yak geografichnim polozhennyam misto z usih bokiv otochene vodoyu tak i znachnoyu kilkistyu opadiv Visoka vologist proyavlyayetsya v chastih tumanah i nizkij hmarnosti Same cherez visoku vologist perepadi temperaturi povitrya sprijmayutsya osoblivo gostro Vlitku navit za temperaturi trohi bilshe 25 C u misti staye duzhe zadushlivo Ryatuye lishe svizhij viter sho dme z prileglih gir i okeanu U zimovi misyaci kartina zminyuyetsya na protilezhnu navit ne duzhe nizki temperaturi zdatni viklikati vidchuttya pronizlivogo holodu Slid takozh zaznachiti sho pogoda v Oklendi duzhe minliva Prognozami pogodi mozhna viriti tut lishe z pevnoyu natyazhkoyu U rozmovah iz priyizhdzhimi miscevi zhiteli chasto kazhut Yaksho vam ne podobayetsya pogoda v Oklendi pochekajte 10 hvilin U comu vidnoshenni pogoda v misti dosit tochno kopiyuye pogodu v Melburni ta Vankuveri Klimat en 1981 2010 rekordni znachennya 1962 2015 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikAbsolyutnij maksimum C 30 0 30 5 29 8 26 0 24 6 23 8 19 0 20 6 22 0 23 6 25 9 28 3 30 5Serednij maksimum C 23 1 23 7 22 4 20 1 17 7 15 5 14 7 15 1 16 5 17 8 19 5 21 6 19 0Serednya temperatura C 19 1 19 7 18 4 16 1 14 0 11 8 10 9 11 3 12 7 14 2 15 7 17 8 15 2Serednij minimum C 15 2 15 8 14 4 12 1 10 3 8 1 7 1 7 5 8 9 10 4 12 0 14 0 11 3Absolyutnij minimum C 5 6 8 7 6 6 3 9 0 9 1 1 3 9 1 7 1 7 0 6 4 4 7 0 3 9Norma opadiv mm 73 3 66 1 87 3 99 4 112 6 126 4 145 1 118 4 105 1 100 2 85 8 92 8 1210 7Kilkist 228 8 194 9 189 2 157 3 139 8 110 3 128 1 142 9 148 6 178 1 188 1 197 2 2003 1Kilkist doshovih dniv 8 0 7 1 8 4 10 6 12 0 14 8 16 0 14 9 12 8 12 0 10 3 9 3 135 7Vologist povitrya 79 3 79 8 80 3 83 0 85 8 89 8 88 9 86 2 81 3 78 5 77 2 77 6 82 3Dzherelo NIWA Climate Data CliFloZovnishni zv yazkiMista pobratimi Avstraliya Brisben SShA Los Andzheles KNR Guanchzhou KNR Shanhaj Yaponiya Fukuoka Yaponiya Shinagava Yaponiya Tomioka Pivdenna Koreya Pusan Panorama mistaUrodzhenciPrincesa Chelsi spravzhnye im ya Chelsi Nikel nar 1985 novozelandska spivachka Ernest Mervin Tejlor 1906 1964 novozelandskij grafik i skulptor Bryus Maklaren 1937 1970 novozelandskij avtogonshik pilot Formuli 1 Div takozhVero Centre najvishij hmarochos Novoyi Zelandiyi roztashovanij v Oklendi ANZ Centre hmarochos v Oklendi 19620 Oklend asteroyid nazvanij na chest mista 23988 Maungakiekie asteroyid nazvanij na chest Pagorba Odnogo dereva angl One Tree Hill maori Maungakiekie Maungakiekie roztashovanogo v Oklendi Primitkihttp www aucklandcouncil govt nz EN AboutCouncil globalpartnerships Pages globalpartnershipshome aspx http www gzwaishi gov cn Item 3970 aspx https www aucklandcouncil govt nz about auckland council our partnerships Pages international relations aspx https sistercities lacity org html 02 html https www hamburg de pressearchiv fhh 4004676 2013 06 10 pr auckland und hamburg2 https www galwaycity ie town twinning information 3 Our global partner cities http www city utsunomiya tochigi jp gaiyo shimai kokusaikoryu html https www city utsunomiya tochigi jp res projects default project page 001 007 506 shimaitoshipannfu270217 pdf Auckland the Capital of New Zealand Swainson William Smith Elder 1853 angl Russell Stone 2002 From Tamaki Makau Rau to Auckland University of Auckland Press ISBN 1 86940 259 6 angl Auckland Now Royal Commission on Auckland Governance angl Arhiv originalu za 8 lipnya 2012 Procitovano 15 listopada 2018 Auckland Now Royal Commission on Auckland Governance angl Auckland Council 2012 Draft Long term Plan 2012 2022 p 13 angl Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 15 listopada 2018 Statistichni dani Novoyi Zelandiyi 15 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 29 January 2016 Procitovano 29 sichnya 2016 Statistics New Zealand Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 16 serpnya 2014 Arhiv originalu za 8 bereznya 2007 Procitovano 13 chervnya 2009 Arhiv originalu za 17 bereznya 2008 Procitovano 13 chervnya 2009 PDF National Institute of Water and Atmospheric Research Arhiv originalu PDF za 23 travnya 2017 Procitovano 15 listopada 2018 angl NIWA Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 13 grudnya 2015 NIWA Arhiv originalu za 27 listopada 2015 Procitovano 13 grudnya 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AucklandOficijna storinka mista 10 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl angl angl http www teara govt nz en auckland region page 11 31 zhovtnya 2013 u Wayback Machine http auckland royalcommission govt nz web part2 2 auckland now html Arhivovano 8 lipnya 2012 u Archive is Vebkamera v Oklendi 26 grudnya 2008 u Wayback Machine angl Auckland travel guide 16 listopada 2018 u Wayback Machine NewZealand com New Zealand s official visitor guide and information angl Auckland 15 listopada 2018 u Wayback Machine in Te Ara the Encyclopedia of New Zealand angl from the Auckland Regional Council map website angl Chim zajnyatisya v Oklendi

Дата публікації:
Топ