Полінезія (грец. πολύ, poly — багато, грец. νῆσοι, nēsoi — острови) — група островів Океанії, розташованих в центральній частині Тихого океану, між 23°30'пн.ш. — 28°пд.ш. і 176°с.д. — 109°20'з.д.
Склад
Полінезія включає в свій склад:
- Острови Тонга — незалежна держава з 1970 року;
- Гавайські острови — штат США;
- Острови Волліс і Футуна — заморська спільнота Франції;
- Кірибаті (частина) — незалежна держава з 1979 року:
- острови Фенікс — Кірибаті, США,
- Острови Лайн — Кірибаті і США.
- Нова Зеландія — незалежна держава з 1907 року, також належить до Полінезії;
- Токелау — залежна територія Нової Зеландії;
- Острови Кука — державне утворення, вільно асоційоване з Новою Зеландією.
- Ніуе — державне утворення, вільно асоційоване з Новою Зеландією.
- Острів Пасхи — володіння Чилі;
- Самоа — незалежна держава з 1962 року;
- Американське Самоа — володіння США;
- Французька Полінезія — заморська спільнота Франції:
- Острови Піткерн — британські володіння.
Держави
Держава або територія | Столиця, адміністративний центр | Чисельність населення |
---|---|---|
Американське Самоа, володіння США | Паго-паго, на о. Тутуїла | 52,8 тис. (1993) |
Волліс і Футуна | Мата-Уту, на о. Волліс | 15,4 тис. (2005) |
Самоа | Апіа, на о. Уполу | 163 тис. (1993) |
Острови Кука, володіння Н. Зеландії | Аваруа, на о. Раротонга | 17 тис. (1983) |
Нова Зеландія | Веллінгтон | 3,5 млн (1993) |
Ніуе, володіння Н. Зеландії | Алофі | 2,4 тис. (1987) |
острів Пасхи, у складі Чилі | Ханга-Роа | 2 тис. (1981) |
Піткерн, володіння Великої Британії | Адамстаун | 70 чол. (1982) |
Токелау, володіння Н. Зеландії | атолл Факаофо | 1,7 тис. (1986) |
Тонга, королівство | Нукуалофа, на о. Тонгатапу | 99,1 тис. (1993) |
Тувалу | Фунафуті | 9,5 тис. (1993) |
Французька Полінезія , це - острови Товариства, Маркізькі острови, архіпелаг Гамб'є, Туамоту та Тубуаї, володіння Франції | Папеете | 191 тис. (1989) |
Гаваї, у складі США | Гонолулу, на о. Оаху | 1 288 тис. (2008) |
О-ви Лайн і Фенікс, географічно віднесені до Полінезії, входять в мікронезійську республіку Кірибаті. | 8 849 (2005) |
Загальний опис
Острови головним чином вулканічного або коралового походження. Вулканічні острови гористі (висота понад 4000 м; на Гавайських островах 4202 м), коралові — плоскі, низовинні. На островах Гавайських і Самоа — діючі вулкани. Більшість островів оточена кораловими рифами.
Клімат субекваторіальний, тропічний, субтропічний (південь), помірний (південь Нової Зеландії), та мусонний. Середньорічні температури від 22 до 26 °C, з незначними амплітудами коливань по місяцях. Річна кількість опадів в середньому 1500—3500 мм. Острови Таїті, Самоа і Тонга схильні до дії сильних ураганів.
Гористі острови покриті густими вічнозеленими субекваторіальними і тропічними лісами особливо на навітряних схилах; підвітряні схили покриті переважно саваною. На узбережжі — кокосова пальма, хлібне дерево, пандануси. У фауні відсутні крупні ссавці, багато птахів.
Головна культура — кокосова пальма. Вирощуються також банани, цукрова тростина, ананаси, кава, какао, каучуконоси, рис, ямі, таро, маніок та ін. Добуток перлів, вилов морських черепах.
Острови Полінезії знаходяться на шляхах, що пов'язують Америку з Південно-східною Азією і Австралією. Найбільші міста і порти Полінезії: Гонолулу (Гавайські острови), Папеете (Таїті), Апіа (Західне Самоа), Паго-паго (Східне Самоа).
Площа (без Нової Зеландії) близько 26 тис. км². Населення близько 1,2 млн чол. (дані на 1969 рік).
Історія
Острови Полінезії стали відомі європейцям з кінця XVI століття, коли іспанський мореплавець Альваро де Менданья де Нейра вперше в 1568 відкрив Острови Соломона, а потім в 1595 відкрив острови Санта-крус і Маркізькі. У відкритті островів Полінезії аж до XIX століття брали участь іспанські, португальські, голландські, французькі та англійські мореплавці (див. також Океанія).
Населення
Населення Полінезії складається з 2 основних груп: корінних полінезійців та пізніших іммігрантів (та їх нащадків) з Європи, Америки і Азії. Перші, що представлені різними полінезійськими народами, значно переважають на островах Тонга, Самоа, Уолліс, Хорн, Елліс, Токелау, Лайн, Кука (разом з островом Ніуе), Суспільства, Тубуаї, Туамоту, Гамб'є, Маркізьких, острови Пасхи. У Новій Зеландії більшість населення складають англо-новозеландці (нащадки вихідців з Великої Британії та Ірландії), на Гаваях — американці США і японці; живуть також філіппінці, китайці і ін. Група китайців є і на острові Таїті. На деяких островах Лайн живуть мікронезійці — вихідці з островів Гілберта.
Полінезійці
Полінезійці — група споріднених народів, корінне населення Полінезії і деяких невеликих островів східної Меланезії. До них належать тонганці (острови Тонга), самоанці (острови Самоа), увеанці (острови Волліс), футунці (острови Футуна), (острови Елліс), (острови Токелау), ніуеанці (острів Ніуе), , , , , і ін. (острови Кука, Таїті, острови Товариства), (острови Тубуаї), , , (острови Туамоту), (острови ), (Маркізькі острови), рапануйці (острів Пасхи), гавайці (Гавайські острови), маорі (Нова Зеландія).
Загальна чисельність — близько 750 тис. ос. (1970, оцінка).
Мови Полінезії входять в малайсько-полінезійську родину мов. Пануюча релігія — християнство — поєднується у Полінезії із стародавніми місцевими віруваннями. Антропологічний тип Полінезії склався в результаті змішування стародавніх південних монголоїдів і негро-австралоїдів. Тур Хеєрдал відстоював теорію американського походження населення Полінезії, але більшість дослідників вважають, що їх предками були групи мореплавців, які з Південно-Східної Азії проникли через Меланезію і Мікронезію на західні рубежі Полінезії. Тут в умовах порівняльної ізоляції завершилося формування антропологічного типу і основних особливостей загальнополінезійської культури.
Незважаючи на обмеженість природних ресурсів островів, зокрема відсутність металів, Полінезія зуміла створити відносно високу культуру.
Основними заняттями були тропічне землеробство, місцями із застосуванням добрив і штучного зрошування, і рибальство. Розводили свиней, собак, курей. Займалися різними ремеслами, які вже відокремилися від землеробства. На початок європейської колонізації (кінець XVIII ст.) Полінезія знаходилася на різних стадіях розкладання первіснообщинного устрою, а на Гавайських островах, Таїті і Тонга складалися перші держави. Господарювання колонізаторів призвело до значного зменшення чисельності жителів Полінезії, втрати ними найкращих земель, руйнуванню багатьох сторін їхньої самобутньої культури. На багатьох островах капіталістичні відносини стали визначальними, хоча збереглися пережитки первіснообщинного устрою. Сучасна Полінезія веде напівнатуральне сільське господарство.
Посилання
- Polynesia [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Культура волос полинезийцев[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polineziya grec poly poly bagato grec nῆsoi nesoi ostrovi grupa ostroviv Okeaniyi roztashovanih v centralnij chastini Tihogo okeanu mizh 23 30 pn sh 28 pd sh i 176 s d 109 20 z d Polineziya odna z troh velikih kulturnih oblastej v Tihomu okeani Polinezijskij trikutnik yakij priblizno viznachaye teritoriyu PolineziyiSkladPolineziya vklyuchaye v svij sklad Ostrovi Tonga nezalezhna derzhava z 1970 roku Gavajski ostrovi shtat SShA Ostrovi Vollis i Futuna zamorska spilnota Franciyi Kiribati chastina nezalezhna derzhava z 1979 roku ostrovi Feniks Kiribati SShA Ostrovi Lajn Kiribati i SShA Nova Zelandiya nezalezhna derzhava z 1907 roku takozh nalezhit do Polineziyi Tokelau zalezhna teritoriya Novoyi Zelandiyi Ostrovi Kuka derzhavne utvorennya vilno asocijovane z Novoyu Zelandiyeyu Niue derzhavne utvorennya vilno asocijovane z Novoyu Zelandiyeyu Ostriv Pashi volodinnya Chili Samoa nezalezhna derzhava z 1962 roku Amerikanske Samoa volodinnya SShA Francuzka Polineziya zamorska spilnota Franciyi Tubuayi Markizki ostrovi Ostrovi Tovaristva Arhipelag Tuamotu Arhipelag Gamb ye Ostrovi Pitkern britanski volodinnya DerzhaviDerzhava abo teritoriya Stolicya administrativnij centr Chiselnist naselennya Amerikanske Samoa volodinnya SShA Pago pago na o Tutuyila 52 8 tis 1993 Vollis i Futuna Mata Utu na o Vollis 15 4 tis 2005 Samoa Apia na o Upolu 163 tis 1993 Ostrovi Kuka volodinnya N Zelandiyi Avarua na o Rarotonga 17 tis 1983 Nova Zelandiya Vellington 3 5 mln 1993 Niue volodinnya N Zelandiyi Alofi 2 4 tis 1987 ostriv Pashi u skladi Chili Hanga Roa 2 tis 1981 Pitkern volodinnya Velikoyi Britaniyi Adamstaun 70 chol 1982 Tokelau volodinnya N Zelandiyi atoll Fakaofo 1 7 tis 1986 Tonga korolivstvo Nukualofa na o Tongatapu 99 1 tis 1993 Tuvalu Funafuti 9 5 tis 1993 Francuzka Polineziya ce ostrovi Tovaristva Markizki ostrovi arhipelag Gamb ye Tuamotu ta Tubuayi volodinnya Franciyi Papeete 191 tis 1989 Gavayi u skladi SShA Gonolulu na o Oahu 1 288 tis 2008 O vi Lajn i Feniks geografichno vidneseni do Polineziyi vhodyat v mikronezijsku respubliku Kiribati 8 849 2005 Zagalnij opisOstrovi Tayiti Ostrovi golovnim chinom vulkanichnogo abo koralovogo pohodzhennya Vulkanichni ostrovi goristi visota ponad 4000 m na Gavajskih ostrovah 4202 m koralovi ploski nizovinni Na ostrovah Gavajskih i Samoa diyuchi vulkani Bilshist ostroviv otochena koralovimi rifami Klimat subekvatorialnij tropichnij subtropichnij pivden pomirnij pivden Novoyi Zelandiyi ta musonnij Serednorichni temperaturi vid 22 do 26 C z neznachnimi amplitudami kolivan po misyacyah Richna kilkist opadiv v serednomu 1500 3500 mm Ostrovi Tayiti Samoa i Tonga shilni do diyi silnih uraganiv Goristi ostrovi pokriti gustimi vichnozelenimi subekvatorialnimi i tropichnimi lisami osoblivo na navitryanih shilah pidvitryani shili pokriti perevazhno savanoyu Na uzberezhzhi kokosova palma hlibne derevo pandanusi U fauni vidsutni krupni ssavci bagato ptahiv Golovna kultura kokosova palma Viroshuyutsya takozh banani cukrova trostina ananasi kava kakao kauchukonosi ris yami taro maniok ta in Dobutok perliv vilov morskih cherepah Ostrovi Polineziyi znahodyatsya na shlyahah sho pov yazuyut Ameriku z Pivdenno shidnoyu Aziyeyu i Avstraliyeyu Najbilshi mista i porti Polineziyi Gonolulu Gavajski ostrovi Papeete Tayiti Apia Zahidne Samoa Pago pago Shidne Samoa Plosha bez Novoyi Zelandiyi blizko 26 tis km Naselennya blizko 1 2 mln chol dani na 1969 rik IstoriyaAlvaro Mendanya de Nejra Ostrovi Polineziyi stali vidomi yevropejcyam z kincya XVI stolittya koli ispanskij moreplavec Alvaro de Mendanya de Nejra vpershe v 1568 vidkriv Ostrovi Solomona a potim v 1595 vidkriv ostrovi Santa krus i Markizki U vidkritti ostroviv Polineziyi azh do XIX stolittya brali uchast ispanski portugalski gollandski francuzki ta anglijski moreplavci div takozh Okeaniya NaselennyaNaselennya Polineziyi skladayetsya z 2 osnovnih grup korinnih polinezijciv ta piznishih immigrantiv ta yih nashadkiv z Yevropi Ameriki i Aziyi Pershi sho predstavleni riznimi polinezijskimi narodami znachno perevazhayut na ostrovah Tonga Samoa Uollis Horn Ellis Tokelau Lajn Kuka razom z ostrovom Niue Suspilstva Tubuayi Tuamotu Gamb ye Markizkih ostrovi Pashi U Novij Zelandiyi bilshist naselennya skladayut anglo novozelandci nashadki vihidciv z Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi na Gavayah amerikanci SShA i yaponci zhivut takozh filippinci kitajci i in Grupa kitajciv ye i na ostrovi Tayiti Na deyakih ostrovah Lajn zhivut mikronezijci vihidci z ostroviv Gilberta Polinezijci Novozelandski Maori Polinezijci grupa sporidnenih narodiv korinne naselennya Polineziyi i deyakih nevelikih ostroviv shidnoyi Melaneziyi Do nih nalezhat tonganci ostrovi Tonga samoanci ostrovi Samoa uveanci ostrovi Vollis futunci ostrovi Futuna ostrovi Ellis ostrovi Tokelau niueanci ostriv Niue i in ostrovi Kuka Tayiti ostrovi Tovaristva ostrovi Tubuayi ostrovi Tuamotu ostrovi Markizki ostrovi rapanujci ostriv Pashi gavajci Gavajski ostrovi maori Nova Zelandiya Zagalna chiselnist blizko 750 tis os 1970 ocinka Movi Polineziyi vhodyat v malajsko polinezijsku rodinu mov Panuyucha religiya hristiyanstvo poyednuyetsya u Polineziyi iz starodavnimi miscevimi viruvannyami Antropologichnij tip Polineziyi sklavsya v rezultati zmishuvannya starodavnih pivdennih mongoloyidiv i negro avstraloyidiv Tur Heyerdal vidstoyuvav teoriyu amerikanskogo pohodzhennya naselennya Polineziyi ale bilshist doslidnikiv vvazhayut sho yih predkami buli grupi moreplavciv yaki z Pivdenno Shidnoyi Aziyi pronikli cherez Melaneziyu i Mikroneziyu na zahidni rubezhi Polineziyi Tut v umovah porivnyalnoyi izolyaciyi zavershilosya formuvannya antropologichnogo tipu i osnovnih osoblivostej zagalnopolinezijskoyi kulturi Nezvazhayuchi na obmezhenist prirodnih resursiv ostroviv zokrema vidsutnist metaliv Polineziya zumila stvoriti vidnosno visoku kulturu Osnovnimi zanyattyami buli tropichne zemlerobstvo miscyami iz zastosuvannyam dobriv i shtuchnogo zroshuvannya i ribalstvo Rozvodili svinej sobak kurej Zajmalisya riznimi remeslami yaki vzhe vidokremilisya vid zemlerobstva Na pochatok yevropejskoyi kolonizaciyi kinec XVIII st Polineziya znahodilasya na riznih stadiyah rozkladannya pervisnoobshinnogo ustroyu a na Gavajskih ostrovah Tayiti i Tonga skladalisya pershi derzhavi Gospodaryuvannya kolonizatoriv prizvelo do znachnogo zmenshennya chiselnosti zhiteliv Polineziyi vtrati nimi najkrashih zemel rujnuvannyu bagatoh storin yihnoyi samobutnoyi kulturi Na bagatoh ostrovah kapitalistichni vidnosini stali viznachalnimi hocha zbereglisya perezhitki pervisnoobshinnogo ustroyu Suchasna Polineziya vede napivnaturalne silske gospodarstvo PosilannyaPolynesia 15 bereznya 2022 u Wayback Machine Kultura volos polinezijcev nedostupne posilannya z lipnya 2019