Союз за французьку демократію (фр. Union pour la Démocratie Française (UDF)) — французька центристська політична партія. Партія була створена у 1978 як виборчий союз, щоб підтримати президента Валері Жискар д'Естена на противагу голлістам на правому фланзі.
Союз за французьку демократію Union pour la Démocratie Française | |
---|---|
Країна | Франція |
Голова партії | Франсуа Байру |
Засновник | Валері Жискар д'Естен |
Дата заснування | 1978 |
Дата розпуску | 2007 |
Штаб-квартира | Париж, Франція |
Ідеологія | Соціальний лібералізм, центризм, Християнська демократія |
Офіційний сайт | udf.org |
Історія
У 1974 році Валері Жискар д'Естен був обраний президентом Франції. Два роки потому, його прем'єр-міністр голліст Жак Ширак пішов у відставку і створив Об'єднання на підтримку республіки (RPR) з метою відновлення панування голлістів у республіканських установ. Під час виборчої кампанії до парламенту у 1978 у своїй промові президент Жискар д'Естен зазначив, що політичні пристрасті французького народу були розділені між чотирма групами: комуністами (Французька комуністична партія), соціалістами (Соціалістична партія), неоголлістами (Об'єднання на підтримку республіки) і його власними послідовниками. Тому він прагнув офіційно організувати політичне угруповання, яка буде представляти позицію його послідовників. На відміну від неоголлістів, Союз за французьку демократію виступав за менше державне втручання в економіку, децентралізацію на користь місцевих органів влади, і був твердим прихильником будівництва федеральної Європі.
Засновниками Союз за французьку демократію були християнсько-демократичний Демократичний і соціальний центр (CDS), консервативно-ліберальна Республіканська партія (PR), ліберальна Радикальна партія (Rad.), лівоцентристська Соціал-демократична партія (PSD) і центристський Клуб перспектив та реалій (CPR).
1978 року партія виграла вибори й провела до парламенту цілий ряд своїх депутатів (Євген Берест та інші). Після того, як дві праві партії (RPR і UDF) виграли парламентські вибори 1978 і увагу обох партій була прикута до президентської кампанії 1981 року, відносини між двома партіями парламентської більшості погіршилися. Сварки між двома партіями і суперництво між Жискар д'Естеном і Шираком сприяли в 1981 році поразці чинного президента Союзу за французьку демократію, який балотувався на другий термін. Відносини між партіями мпочали поліпшуватися після перемоги Франсуа Міттерана на президентських виборах.
Коаліція Союзу за французьку демократію та Об'єднання на підтримку республіки під назвою «Союз за Францію» виграла парламентські вибори 1993 року і отримала переважну більшість у Національних зборах. Новий неоголлістський прем'єр-міністр Едуар Балладюр призначив значну кількість членів Союзу до себе в кабінет: Франсуа Леотар (PR) став міністром оборони, Жерар Лонге (PR) промисловості, П'єр Мееньрі (CDS) юстиції, Франсуа Байру (CDS) освіти, Симона Вейль (PR) охорони здоров'я та соціальних справ, Ален Мадлен (PR) торгівлі, Бернар Боссон (CDS) транспорту, Жан Пуеш (CDS) сільського господарства, Андре Россіно (Rad) державної служби та Ерве де Шарет (CPR) житла.
Під час другого туру президентських виборів 2002 року Франсуа Байру, який став новим лідером партії, закликав Жака Ширака, якому протистояв Жан-Марі Ле Пен, об'єднатися в широку коаліцію правих і центристських партій. Однак Ширак разом з Аленом Жюппе намагався добитися злиття СФД з Об'єднанням за президентську більшість, яке отримало потім нову назву - Союз за народний рух (Union pour un mouvement populaire). Після парламентських виборів більшість членів СФД, очолюване Філіпом Дуст-Блазі (Philippe Douste-Blazy), покинуло свою партію і приєдналося до Союзу за народний рух. Тим не менш, 30 депутатів і співчуваючих були обрані до Національної Асамблеї (Дванадцята легіслатура), склавши парламентську групу. У тому числі в нижню палату повернувся і Франсуа Байру, обраний від другого виборчого округу Атлантичних Піренеїв (Pyrénées-Atlantiques).
На президентських виборах 2007 року лідер партії Франсуа Байру отримав понад 18% голосів, що спонукало його до рішення про створення більш широкого демократичного руху. 10 травня 2007 він оголосив про створення незалежної центристського Демократичного руху (MoDem). Проте, багато членів Союзу за французьку демократію (і 24 з 29 членів Національних зборів від UMP) не погодилися з ним, тому що, незважаючи на бажання залишатися незалежними, вони вирішили підтримати президента Ніколя Саркозі і увійти в президентську більшість. Вони утворили політичний рух Європейська соціал-ліберальна партія. Ці політики об'єдналися навколо колишнього президента групи СФД і нинішнього міністра оборони Франції Еве Морен (Hervé Morin).
Голови партії
- (1978-1988)
- Валері Жискар д'Естен (1988-1996)
- (1996-1998)
- Франсуа Байру (1998-2007)
Посилання
Це незавершена стаття про політичні партії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soyuz za francuzku demokratiyu fr Union pour la Democratie Francaise UDF francuzka centristska politichna partiya Partiya bula stvorena u 1978 yak viborchij soyuz shob pidtrimati prezidenta Valeri Zhiskar d Estena na protivagu gollistam na pravomu flanzi Soyuz za francuzku demokratiyu Union pour la Democratie FrancaiseKrayina FranciyaGolova partiyi Fransua BajruZasnovnik Valeri Zhiskar d EstenData zasnuvannya 1978Data rozpusku 2007Shtab kvartira Parizh FranciyaIdeologiya Socialnij liberalizm centrizm Hristiyanska demokratiyaOficijnij sajt udf orgIstoriyaU 1974 roci Valeri Zhiskar d Esten buv obranij prezidentom Franciyi Dva roki potomu jogo prem yer ministr gollist Zhak Shirak pishov u vidstavku i stvoriv Ob yednannya na pidtrimku respubliki RPR z metoyu vidnovlennya panuvannya gollistiv u respublikanskih ustanov Pid chas viborchoyi kampaniyi do parlamentu u 1978 u svoyij promovi prezident Zhiskar d Esten zaznachiv sho politichni pristrasti francuzkogo narodu buli rozdileni mizh chotirma grupami komunistami Francuzka komunistichna partiya socialistami Socialistichna partiya neogollistami Ob yednannya na pidtrimku respubliki i jogo vlasnimi poslidovnikami Tomu vin pragnuv oficijno organizuvati politichne ugrupovannya yaka bude predstavlyati poziciyu jogo poslidovnikiv Na vidminu vid neogollistiv Soyuz za francuzku demokratiyu vistupav za menshe derzhavne vtruchannya v ekonomiku decentralizaciyu na korist miscevih organiv vladi i buv tverdim prihilnikom budivnictva federalnoyi Yevropi Zasnovnikami Soyuz za francuzku demokratiyu buli hristiyansko demokratichnij Demokratichnij i socialnij centr CDS konservativno liberalna Respublikanska partiya PR liberalna Radikalna partiya Rad livocentristska Social demokratichna partiya PSD i centristskij Klub perspektiv ta realij CPR 1978 roku partiya vigrala vibori j provela do parlamentu cilij ryad svoyih deputativ Yevgen Berest ta inshi Pislya togo yak dvi pravi partiyi RPR i UDF vigrali parlamentski vibori 1978 i uvagu oboh partij bula prikuta do prezidentskoyi kampaniyi 1981 roku vidnosini mizh dvoma partiyami parlamentskoyi bilshosti pogirshilisya Svarki mizh dvoma partiyami i supernictvo mizh Zhiskar d Estenom i Shirakom spriyali v 1981 roci porazci chinnogo prezidenta Soyuzu za francuzku demokratiyu yakij balotuvavsya na drugij termin Vidnosini mizh partiyami mpochali polipshuvatisya pislya peremogi Fransua Mitterana na prezidentskih viborah Koaliciya Soyuzu za francuzku demokratiyu ta Ob yednannya na pidtrimku respubliki pid nazvoyu Soyuz za Franciyu vigrala parlamentski vibori 1993 roku i otrimala perevazhnu bilshist u Nacionalnih zborah Novij neogollistskij prem yer ministr Eduar Balladyur priznachiv znachnu kilkist chleniv Soyuzu do sebe v kabinet Fransua Leotar PR stav ministrom oboroni Zherar Longe PR promislovosti P yer Meenri CDS yusticiyi Fransua Bajru CDS osviti Simona Vejl PR ohoroni zdorov ya ta socialnih sprav Alen Madlen PR torgivli Bernar Bosson CDS transportu Zhan Puesh CDS silskogo gospodarstva Andre Rossino Rad derzhavnoyi sluzhbi ta Erve de Sharet CPR zhitla Pid chas drugogo turu prezidentskih viboriv 2002 roku Fransua Bajru yakij stav novim liderom partiyi zaklikav Zhaka Shiraka yakomu protistoyav Zhan Mari Le Pen ob yednatisya v shiroku koaliciyu pravih i centristskih partij Odnak Shirak razom z Alenom Zhyuppe namagavsya dobitisya zlittya SFD z Ob yednannyam za prezidentsku bilshist yake otrimalo potim novu nazvu Soyuz za narodnij ruh Union pour un mouvement populaire Pislya parlamentskih viboriv bilshist chleniv SFD ocholyuvane Filipom Dust Blazi Philippe Douste Blazy pokinulo svoyu partiyu i priyednalosya do Soyuzu za narodnij ruh Tim ne mensh 30 deputativ i spivchuvayuchih buli obrani do Nacionalnoyi Asambleyi Dvanadcyata legislatura sklavshi parlamentsku grupu U tomu chisli v nizhnyu palatu povernuvsya i Fransua Bajru obranij vid drugogo viborchogo okrugu Atlantichnih Pireneyiv Pyrenees Atlantiques Na prezidentskih viborah 2007 roku lider partiyi Fransua Bajru otrimav ponad 18 golosiv sho sponukalo jogo do rishennya pro stvorennya bilsh shirokogo demokratichnogo ruhu 10 travnya 2007 vin ogolosiv pro stvorennya nezalezhnoyi centristskogo Demokratichnogo ruhu MoDem Prote bagato chleniv Soyuzu za francuzku demokratiyu i 24 z 29 chleniv Nacionalnih zboriv vid UMP ne pogodilisya z nim tomu sho nezvazhayuchi na bazhannya zalishatisya nezalezhnimi voni virishili pidtrimati prezidenta Nikolya Sarkozi i uvijti v prezidentsku bilshist Voni utvorili politichnij ruh Yevropejska social liberalna partiya Ci politiki ob yednalisya navkolo kolishnogo prezidenta grupi SFD i ninishnogo ministra oboroni Franciyi Eve Moren Herve Morin Golovi partiyi 1978 1988 Valeri Zhiskar d Esten 1988 1996 1996 1998 Fransua Bajru 1998 2007 PosilannyaCe nezavershena stattya pro politichni partiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi