Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сенат (фр. Sénat) — верхня палата сучасного парламенту Франції, є однією з гілок законодавчої влади Франції. На відміну від нижньої палати парламенту Національної асамблеї вирізняється відсутністю гострих дебатів та пильної уваги з боку засобів масової інформації. Сенатом також називалася верхня палата парламенту за часів Французької революції 1799—1804 років.
| Сенат Франції фр. Sénat de la France | |||
 | |||
 | |||
 | |||
| Загальна інформація: | |||
| Юрисдикція: |  Франція | ||
| Дата заснування: | 28 квітня 1859 | ||
| Попередник: | Council of the Republic | ||
| Структура: | |||
| Спікер: | Жерар Ларше (Союз за народний рух) | ||
| Адреса: | |||
| Адреса: | Люксембурзький палац | ||
| Офіційний вебсайт: | |||
| www.senat.fr | |||
| |||
Склад і вибори
До вересня 2004 року Сенат складався з 321 сенатора, які обиралися на 9 років. Зараз термін скорочений до 6 років, а склад поступово збільшувався, так що до 2010 року кількість сенаторів досягла 346 чоловік. Збільшення кількості сенаторів є віддзеркаленням демографічних змін у французькому суспільстві. Кожні три роки переобирається одна третина Сенату.
Пасивне виборче право наступає з 35 років.
На відміну від депутатів Національної асамблеї сенатори обираються у процесі непрямих виборів приблизно 150 тисячами виборців, до яких входять мери, місцеві депутати та депутати Національної асамблеї. Система складена таким чином, що надає перевагу аграрним областям. Це призводить до того, що з часу утворення Сенату П'ятої республіки він залишається консервативним — таким чином задіюється важливий законний метод стримування популізму (риторики, до якої нерідко вдаються «ліві»), зрівноважуючи принцип «революційності змін» принципом «дотримання традиції і еволюційного розвитку».
За традицією, яка склалася з часів Французької революції, праві партії займають праве крило зали засідань, а ліві партії — ліве крило.
Керівництво
- З 2014 року є Жерар Ларше.
Див. також
Примітки
- Див.: Дюверже Морис. Политические партии. — М.: Академический проект, 2002. — с.474
Література
Французькою:
- Jacques Baguenard: Le Sénat. 2. Auflage. Presses Universaitaires de France, Paris 1997, .
- Jean Cluzel: Le Sénat dans la société française. Economica, Paris 1990, .
- Pascal Jan: Le Parlement de la Ve République. Ellipses Marketing, 1999, .
- Didier Maus: Le Parlement sous le Ve République. 3. Auflage. Presses Universaitaires de France, Paris 1996, .
Англійською:
- Samuel C. Patterson und Anthony Mughan: Senates. Bicameralism in the Contemporary World. Ohio State University Press, 1999. Der Senat in vergleichender Perspektive, .
- George Tsebelis und Jeanette Money: Bicameral Negotioations: The Navette System in France. In: British Journal of Political Science. 25, S. 101—129.
Посилання
- Офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Senat fr Senat verhnya palata suchasnogo parlamentu Franciyi ye odniyeyu z gilok zakonodavchoyi vladi Franciyi Na vidminu vid nizhnoyi palati parlamentu Nacionalnoyi asambleyi viriznyayetsya vidsutnistyu gostrih debativ ta pilnoyi uvagi z boku zasobiv masovoyi informaciyi Senatom takozh nazivalasya verhnya palata parlamentu za chasiv Francuzkoyi revolyuciyi 1799 1804 rokiv Senat Franciyi fr Senat de la France Zagalna informaciya Yurisdikciya FranciyaData zasnuvannya 28 kvitnya 1859Poperednik Council of the RepublicStruktura Spiker Zherar Larshe Soyuz za narodnij ruh Adresa Adresa Lyuksemburzkij palacOficijnij vebsajt www senat frVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Senat FranciyiSklad i viboriDo veresnya 2004 roku Senat skladavsya z 321 senatora yaki obiralisya na 9 rokiv Zaraz termin skorochenij do 6 rokiv a sklad postupovo zbilshuvavsya tak sho do 2010 roku kilkist senatoriv dosyagla 346 cholovik Zbilshennya kilkosti senatoriv ye viddzerkalennyam demografichnih zmin u francuzkomu suspilstvi Kozhni tri roki pereobirayetsya odna tretina Senatu Pasivne viborche pravo nastupaye z 35 rokiv Na vidminu vid deputativ Nacionalnoyi asambleyi senatori obirayutsya u procesi nepryamih viboriv priblizno 150 tisyachami viborciv do yakih vhodyat meri miscevi deputati ta deputati Nacionalnoyi asambleyi Sistema skladena takim chinom sho nadaye perevagu agrarnim oblastyam Ce prizvodit do togo sho z chasu utvorennya Senatu P yatoyi respubliki vin zalishayetsya konservativnim takim chinom zadiyuyetsya vazhlivij zakonnij metod strimuvannya populizmu ritoriki do yakoyi neridko vdayutsya livi zrivnovazhuyuchi princip revolyucijnosti zmin principom dotrimannya tradiciyi i evolyucijnogo rozvitku Za tradiciyeyu yaka sklalasya z chasiv Francuzkoyi revolyuciyi pravi partiyi zajmayut prave krilo zali zasidan a livi partiyi live krilo KerivnictvoZ 2014 roku ye Zherar Larshe Div takozhNacionalna asambleya Franciyi Lyuksemburzkij palacPrimitkiDiv Dyuverzhe Moris Politicheskie partii M Akademicheskij proekt 2002 s 474LiteraturaFrancuzkoyu Jacques Baguenard Le Senat 2 Auflage Presses Universaitaires de France Paris 1997 ISBN 2 13 047988 X Jean Cluzel Le Senat dans la societe francaise Economica Paris 1990 ISBN 2 7178 1972 X Pascal Jan Le Parlement de la Ve Republique Ellipses Marketing 1999 ISBN 2 7298 7925 0 Didier Maus Le Parlement sous le Ve Republique 3 Auflage Presses Universaitaires de France Paris 1996 ISBN 2 13 047848 4 Anglijskoyu Samuel C Patterson und Anthony Mughan Senates Bicameralism in the Contemporary World Ohio State University Press 1999 Der Senat in vergleichender Perspektive ISBN 0 8142 5010 6 George Tsebelis und Jeanette Money Bicameral Negotioations The Navette System in France In British Journal of Political Science 25 S 101 129 PosilannyaOficijnij sajt