Чечерське староство (пол. Starostwo Czeczerskie, біл. Чачэрскае староства) — адміністративна одиниця у складі Річицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. Центром Чечерського староства було містечко Чечерськ.
Чечерське староство | |
---|---|
| |
Адм. центр | Чечерськ |
Країна | Велике Князівство Литовське |
Регіон | Річ Посполита Трьох Народів |
Офіційна мова | старобілоруська (русинська) |
Населення | |
- повне | |
Етнікон | Біла Русь |
Площа | |
- повна | |
Дата заснування | 1510 |
Дата ліквідації | 1772 |
Історія
Територія Чечерського староства відноситься до Полісся. За часів Київської Русі — це землі племені радимичів і дреговичів. У період панування Речі Посполитої була у володінні відомої «Сожской шляхти» (від річки Сож) формувалася поряд з «Друцький шляхтою» (від річки Друть), яка відбувалася в основному з місцевого боярства.
У середині XIV століття містечко Чечерськ із замком навколишніми землями був приєднаний до ВКЛ, як центр однойменної волості, держави і староства до 1509 р..
- У 1510 р. утворено Чечерське староство з правами самоврядування, у центрі Чечерську була зведена дерев'яна ратуша, що побічно свідчить про те, що Чечерськ мав Магдебурзьке право. У XV столітті в Чечерську побудували Чечерський замок (острог).
- З 1562 р. власники староства на утримання армії вносили до казни «кварту» — 1/4 частина чистого доходу.
- У 1506 р., 1523 р., 1563 р. — російські війська разом з татарами, путивльський намісник князь воювали проти жителів даного староства.
- У 1566 р. Чечерське староство входить до складу Річицького повіту Мінського воєводства.
- Згадане у книгах Варшавських 1599 р..
- 22 жовтня 1629 р. містечко Чечерськ і село Зятьковічі на прохання міщан отримали від короля Сигізмунда III Вази право на влаштування щотижневих торгів і двотижневий ярмарок щорічно.
- У 1633 р. — козаки з воєводою І. Балашем воювали проти жителів староства, але завдяки гарному зміцненню замку у Чечерську вони відступили.
- У 1648 р. — козаки під керівництвом полковників Филона Гаркуши та Подобайли воювали проти жителів староства, але були розбиті під керівництвом Я. Пацея. Жителі староства брали участь у цій війні аж до 1651 р..
- У 1654–1667 рр. — розруха, бунт і війна через вторгнення козаків під командуванням Золотаренко І. Н. і його брата Золотаренко В. Н.. У 1659 р. — облога Чечерська військами московитів.
- У 1726 р. — Чечерське староство належить князю Огінському. Перший прикордонний рубіж захисту держави ВКЛ становили села («вєсі»), «застінки» й околиці панцирних бояр: Хізи, Громико, Жалєзнікі, Свєтіловичі, Богдановичі, Сябровічі, Шепетовічі, Шиловичі, Єнци, Вороновщина, Жабіно, Коротковічі, Курагі, Лапічі, Сапогі, Струмень.
- У 1754 р. — початок місіонерської діяльності єзуїтів.
- У 1765 р. «ленним» правом на Чечерське староство володів Віленський воєвода Огінський.
- За законами Великого Князівства Литовського регулярно проводилися переписи населення і описи майна: Люстрації і Інвентарі (1704, 1726, 1738, 1765, 1777 років та ін.).
- У 1772 р. — Чечерське староство припинило своє існування після першого поділу Речі Посполитої (територія увійшла до складу Російської імперії).
Адміністративний поділ
У Чечерського староство Річицького повіту адміністративно входили волості, війтівства, окремі боярські поселення, фамільні маєтки, села (пол. wieś) і «держави» (пол. dzierżawy). Чечерського замком управляли Губернатор Чечерська (пол. Gubernator Czeczerski). Замкові слуги жили в околиці міста Чечерська. Серед бояр шляхти були мостовничі, десятники, війти. Церковний причет мав земельні наділи при селах Вотор, Яцкевич, Нізімковичі, Рисково.
- Згідно Інвентаря 1704 р. Чечерському староству належало 22 села в Чечерській волості (без вказівки на ): Вотор, Туріщанічі, Літвіновичі, Зятькевічі, Вощанкі, Березовка, Струмень, Волосовічі, Полісся, Колюди, Нізімковічі, Кубличі, Залєссє, Столбинь, Хлуси, Пліскі, Рєчкі, Дудічі, Сябровічі, Рисков, Мутневічі, Глибочіица.
- Згідно Інвентаря 1726 р. 24 села належало Чечерському замку. Селяни яких ділилися в адміністративному відношенні на 6 : Волосовське, Воторське, Залєське, Літвіновське, Поліське, Сябровське.
- Згідно Люстрації 1765 р. Чечерське староство мало г. Чечерськ (у кількості 170 будинків на 9 вулицях(пол.)) і волості: Пшедсожська (перед р. Сож) з кількістю 242 християнських «димів» (домів); Засожська (за р. Сож) з кількістю 344 християнських «димів». З 756 будинків староства — 20 юдейських «димів».
- У структури цих двох волостей входили війтівства: Шабровське, Літвинівське, Воторське, Ставбунське; Заліське, Онісімковське, Волосовське, Поліське, Хлусовське, Грицковське, Бєлєйовське.
- У складі їх були селянські села («вєсі») невійськового стану «тяглових» (пол. ciahlych).
- Залєське: Залісся, Кукліче, Онісімковіче.
- войтовство Поліське: Поліссє, Колюди.
- войтовство Волосовське: Сідоровиче, Волосовиче, Струмень.
- войтовство Літвінівське: Літвіновіче, Зятьковіче (Зяцьковщізна), Вощанка (Воща), Берчонка, Базилєво.
- войтовство Воторське: Вотор, Туріщаніче, Глубочица, Мутнєвіче, Осов, Хлуси, Стаубуни і Слобода Столбунська (Стовбин), Рєчка.
- войтовство Сябровське: Сябровіче, Дудзіче, Любіншчизна, Рисков.
- в інші: Скробовщізна, Слобода Хвошна, Гжібовка, Сушолка (Сушотка) або Будзіще Струменсе, Осіновка, Шешеловка, Бєлєйовка, Загор'є, Будіще Волосовське, Будіще Онісімовське, Лухіміче, Слобода Борисовка, Шаховщізна, Пєрєтокі, Слобода Грицковська, Буселовка, Берьозовка, Колбовська, Яцковщізна, Слобода Причелєсніца, Грицьков, Гори, Саприкі.
Кожне село відповідно Інвентаря 1726 р. мало наділ землі «отруб» для сільськогосподарських культур і тваринництва, млини, рудні, кузні (ковальні), рибальські озера, сукновальні, круподерні, бондарство, пивоваріння (броварство) і т. д.. Млини були в Чечерську і селах Дудичі, Литвиновичі, Онісімковічі (згідно Інвентаря 1704 р. млини, сукновальні, круподерні — у с. Литвиновичі, с. Нізімковичі, с. Дудичі). Рудні з плавильними печами — у селах Дудичі, Моліно, Річки, Стовбинь (відповідно Інвентаря 1704 р. рудні з плавильними печами в с. Столбинь і с. Річки). Рибний промисел — в озерах сіл Вотор, Туріщаничі, Литвиновичі, Струмень, Волосовиче, Нізімковічі, Залісся, Столбинь, Дудичі, Сябровичі.
Населення і станова приналежність
- «Тягловий» стан селян мав свої «повинності» (пол. Powinność ludzi ciahłych): повинні були давати «податі» (податок) від кожного «диму» (дому) по 26 «грошів» (12-15 копійок) або 1 міру меду, міру хмелю, 1 курку. Статистично загальна «густота заселення» староства селянами була на момент Інвентаря 1704 р. 142 «дими» (доми) у 24 селах. На момент Інвентаря 1726 р. — у волостях 230 домів і в слободах 63 доми (християнські).
- На момент Інвентаря 1726 р. міщанський невійськовий стан був зосереджений в основному в Чечерську — на 7 вулицях 104 будинки християнські та 5 будинків юдейських. І міщани мали свої станові «повинності». У центрі староства, в місті були корчма, 3 торгові лавки («крами»), ринок, плац (майдан), юдейська школа. У Чечерську також були церкви: Воскресенська, Микільська, Пречистинська, Спаська; біля замку — ще костел святої Трійці. «Повинності» стану міщан (станове заняття) — жати хліб дворовий, ловити рибу і готувати її про запас, допомагати станові бояр у ремонті і будівництві і т. д.. Їхні «податі» (податок) — від кожного «диму» (будинку) по 18 «грошів» (9-10 копійок).
- Населення Чечерського староства загальним числом у 542 «димів» на момент Інвенатря 1726 р. поділялося на три стани: воєнний — бояр, і невійськове — міщан з селянами. Тому окремо до складу Чечерського староства входили боярські селища «пол. komput bojarów starostwa Czeczerskiego» («Список бояр Чечерського староства» в Інвентарі 1726 р.) з «димами» (кількістю будинків, сімей): Богдановичі (5 будинків), Вороновщина (9), Громикі (21), Єнци (6), Жабіно (10), Жєлєзнікі (15), Коротковичі (10), Курагі (4), Лапічі (8), Сапогі (4), Святіловічі (7), Струмень (7), Сябровічі (8), Хізи (13), Шепетовічі (7), Шиловічі (10). На момент Інвентаря 1726 р. в Чечерському старостві знаходилося 144 боярських будинки з християн, загальним числом. Особливі, особисто цього станові присвоєні «повинності» (пол. Punkta powinnośći bojarow starostwa Czeczerskiego) — виїжджали на оборону кордонів (облога бояр «пол. Bojarska obloha»), ремонт бійниць замків і замкових укріплень, утримання мостів, служили як поліція на ярмарках, возили пошту, повинні були мати хороше озброєння і коня і т. д., тощо. Їхні «податі» (податок) — щорічна «гіберна» у 2770 злотих.
У XIV–XVII ст. через Чечерське староство проходила дорога з міста Торуня в місто Владимир (древній шлях до Балтійського моря), за проїзд по якому брали мито «з коня» по 3 гривні і 4 денарія.
Чечерське староство було приписане до Ніжинського полку козаків у 1654–1657 р.. На його території квартирувалися козаки керовані «білоруським, могильовським, гомельським і чауським» полковником Іваном Нечаєм, і воєводою могильовським князем . Про панування Івана Дорошенко залишилися документальні згадки воєвод Могильова і Смоленська, свідоцтва білоруських селян і міщан Чечерського староства про козаків у зверненні до влади для слідства: «Ті козаки двори їм руйнують, самих їх б'ють і мучать, так що і проходу від цих козаків не стало, навіть на торг до них ніхто не сміє їхати»; «наїжджають козаки, села знищують і селян рубають, майно відбирають»; «не слухають, б'ють, грабують, в'яжуть і садять»; «приходять з великим шумом і погрозами». За відмову білоруських селян йти в козаки їх «торг в місті знищили, селян мучили і грабували… і палили»; «від козацького мародерства спорожніли повіти»; «людям з міст проїхати не можна»; «смуту чинять».
Старости і намісники
Староство — це державний маєток, який давав великий князь або король на тимчасове користування феодалам як натуральну пенсію за службу. На посаді чечерських старост відомі:
- У 1510–1511 рр. — Ян Немирович.
- У 1518–1524 рр. — намісник князь .
- У 1524–1529 рр. — князь Федір Михайлович Вишневецький.
- У 1535 р. — отримав у нагороду Остафій Дашкевич за заслуги від короля Сигізмунда I Старого.
- У 1536–1543 рр. — князь Іван Михайлович Вишневецький.
- У 1547–1570 рр. — (Зенов'євич).
- У 1577–1590 рр. — Кшиштоф Зенович.
- У 1609 р. — староста Зянович.
- У 1621 р. — Олександр Сапега отримав староство в дарунок від короля Сигізмунда III Вази.
- У 1633 р. — Кшиштоф Радзивілл.
- Після 1638 р. — Андрій Казимир Завіша
- До 1652 р. — староста Казимир Тишкевич.
- У 1726 р. — староста граф Ігнатій Завіша.
- У 1765 р. — намісник Антоній Протасевич.
Галерея
- На мапі 1688 р. Чечерське староство Річицького повіту
- На мапі 1772 р. Чечерське староство Річицького повіту
- Чечерська ратуша XVIII ст.
Див. також
Примітки
- стар. 40-45, 51-52, Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. (біл.)
- стр. 77-107 отд.IV (Могилевская шляхта), «Вестник Юго-Западной и Западной России», Том 4, изд. К. Говорским, в типографии А. К. Киркора, г. Вильна, 1866 г..
- стр. 600–607 (Бывшая шляхта), «Опыт описания Могилевской губернии», книга 1, сост. А. С. Дембовецкий, Типография Губернского Правления, г. Могилев на Днепре, 1882 г..
- Аляксандр Залівака, «Шляхта магілёўскай губерні. Спісы», Фасцыкул II, г. Мінск, выд. «Энцыклапедыкс», 2012 г. (біл.)
- Аляксандр Залівака, «Шляхта Магілёўскай губерніі. Радаводы», Фасцыкул III: г. Мінск, выд. «Энцыклапедыкс», 2013 г. (біл.)
- «Мэтрыка Вялыкага Княства Літоўскага (1522–1552)», Менск, 2000 г., т. 1 кн. 28 c. 233
- с. 744, Том 2, «Вялікае Княства Літоускае», В. Пазднякоў, изд. «Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі», г. Мінск, 2007 г. , (біл.)
- стар. 607, Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. (біл.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 89 (№ 3)
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. T. III. — Warszawa, 1880–1914. — S. 117. (пол.)
- Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. (біл.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. IV (отд.1), стр. 31-39
- ЦГА ЛССР (ДА № 3774) ф.11 оп.1 д.1058 (рос.) (пол.) (лит.)
- стар. 66-73, «Памяць. Чачэрскі раён» [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. (біл.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. IV (отд.1), стр. 3-26 отд. № I (рос.)
- ЦГА ЛССР ф. SA д.3786 л.53 (л.27) (рос.) (пол.) (лит.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 27 (рос.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 82-83 (пол.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 82-83 (V–VI) (рос.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 85 (рос.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 48-50 (пол.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. 31 (рос.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. IV (отд.1) (рос.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 39-40 (п.1-11) (рос.)
- Грушевський Михайло, «Історія України-Руси», накладом автора, Київ-Львів, 1907 р., том VI (житє економічне, культурне, національне XIV–XVII), стор. 33
- «Акты Юго-Западной России» III с. 522, 529 (рос.)
- Грушевський Михайло, «Історія України-Руси», ДВОУ (держ. вид. «Пролетар»), 1931 р., том IX-2 (1654–1657), стор. 870, 932, 1167, 1202 (1599);
- str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
- Любавский М. К., «Областное деление и местное самоуправление Литовско-Русского государства», г. Мсоква, 1892 г., прил. XXX–XXXI. (рос.)
- str. 782, Tom I, «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914 (пол.)
- РГАДА. Ф. 389 (Литовская метрика), оп. 1, д. 38, лл. 540−541.
- ГАМО ф.694 оп.4 д.1556 л.137 (рос.)
- стар. 609, 611, Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. (біл.)
- Главный архив древних актов в Варшаве (AGAD) — Władysław IV, król polski, nadaje Krzysztofowi Radziwiłłowi, kasztelanowi wileńskiemu, starostwo czeczerskie. [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Насевіч В. Завішы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 639. (біл.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, стр. III (отд. I); «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и.д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», 1900 г., выпуск 28, стр. 28 (рос.) (пол.)
Джерела
- «Беларуская дзяржава Вялікае княства Літоўскае», Ермаловіч М., изд. «Беллітфонд», Мінск, 2003 г. (біл.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», г. Витебск, 1900 г., губернская типо-литография, выпуск 28, с. 26-89;
- str. 782, Tom I; str. 358, Tom XV cz.1 (Czeczersk) «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA, 1880–1914;
- Марцэлеў С. В.; рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш., «Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Гомельская вобласць», г. Мінск, «БелЭн», 2005 г. , том 2, кн. 2; (біл.)
- «Памятная книжка Могилевской губернии», составлена Могилевским Губернским Статистическим Комитетом, г. Могилев, 1853–1916 гг.
- «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона», г. Санкт-Петербург, 1890–1907 г., (Чечерск); (рос.)
- гл. ред. Шишков В. П., «Большой энциклопедический словарь», г. Минск, НИ «Большая Российская энциклопедия», 1998 г. (Чечерск).
- (Фрагмент) Mappa Polski za panowannia Stanislawa Augusta w roku 1772, wydana nakladem S. Orgelbranda w Warszawie roku 1849. Rvso: I lito: Z. Steinbrich;
- (Фрагмент) Statti della Corona di Pologna. Diuisa nelle sue Principali. Provincie e Palatinati da GVGLIELMO SANSONE Geografo del Re Christmo. E di nuouo data in luce da Gio: Giacomo Rossi, in Roma, alla Pace, l'Anno 1688.
- Центральный Государственный Архив ЛССР (ДА № 3774) ф.11 оп.1 д.1058 (пол.)
- ЦГА ЛССР ф. SA д.3786 л.53 (л.27) (пол.)
- рэд. Пашкоў Г. П. і інш., «Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя у 3 т.», Беларуская Энцыклапедыя, г. Мінск, 2005 г., Т. 2 (Кадэцкі корпус — Яцкевіч) (біл.)
- с. 744, Том 2, «Вялікае Княства Літоўскае», Г. П. Пашкоў, выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі», г. Мінск, 2007 г. , (біл.)
- стр. 296–298, «Города, местечки и замки Великого Княжества Литовского» (энциклопедия), ред. сов. Т. В. Белова (пред. и др.), изд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі», г. Минск, 2009 г.,
- стар. 126, 140, 174, 178, Том 3, «Гісторыя Беларусі ў 6 т. (Беларусь у часы Рэчы Паспалітай)», М. Касцюк (рэд.), изд. «Современная школа», г. Мінск, 2007 г. (біл.)
- Памяць. Чачэрскі раён [Текст]: гісторыка-дакументальная хроніка Серия: Гісторыка-дакументальныя хронікі гарадоў і раёнаў Беларусі / рэд. Г. К. Кісялёў [і інш.]. — г. Мінск: выд. «Белта», 2000 г. — 621 с.: фот. (біл.)
Посилання
- «Польская шляхта» ўсходняй Гомельшчыны, альбо Панцырныя баяры Чачэрскага староства [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.]; (біл.)
- ;
- Чечерск [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.];
- История Беларуси [ 20 квітня 2013 у Wayback Machine.];
- о событиях на Чечерщине начала XYII века по сведениям «Баркулабовской хроники»[недоступне посилання з травня 2019];
- ;
- Алена Ляўковіч, «Я не ганю землі чужыя, хай іх сонца не абміне, толькі дзе б за морам ні быў я, Беларусь мая снілася мне…» //«Народная газета» 2 Апрель 2011 г., Суббота, № 61(5476)[недоступне посилання з травня 2019]; (біл.)
- Чечерск (Belarus.by) [ 9 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Checherske starostvo pol Starostwo Czeczerskie bil Chacherskae starostva administrativna odinicya u skladi Richickogo povitu Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo provinciyi Rechi Pospolitoyi Centrom Checherskogo starostva bulo mistechko Chechersk Checherske starostvoAdm centr ChecherskKrayina Velike Knyazivstvo LitovskeRegion Rich Pospolita Troh NarodivOficijna mova starobiloruska rusinska Naselennya povneEtnikon Bila RusPlosha povnaData zasnuvannya 1510Data likvidaciyi 1772IstoriyaTeritoriya Checherskogo starostva vidnositsya do Polissya Za chasiv Kiyivskoyi Rusi ce zemli plemeni radimichiv i dregovichiv U period panuvannya Rechi Pospolitoyi bula u volodinni vidomoyi Sozhskoj shlyahti vid richki Sozh formuvalasya poryad z Druckij shlyahtoyu vid richki Drut yaka vidbuvalasya v osnovnomu z miscevogo boyarstva U seredini XIV stolittya mistechko Chechersk iz zamkom navkolishnimi zemlyami buv priyednanij do VKL yak centr odnojmennoyi volosti derzhavi i starostva do 1509 r U 1510 r utvoreno Checherske starostvo z pravami samovryaduvannya u centri Chechersku bula zvedena derev yana ratusha sho pobichno svidchit pro te sho Chechersk mav Magdeburzke pravo U XV stolitti v Chechersku pobuduvali Checherskij zamok ostrog Z 1562 r vlasniki starostva na utrimannya armiyi vnosili do kazni kvartu 1 4 chastina chistogo dohodu U 1506 r 1523 r 1563 r rosijski vijska razom z tatarami putivlskij namisnik knyaz voyuvali proti zhiteliv danogo starostva U 1566 r Checherske starostvo vhodit do skladu Richickogo povitu Minskogo voyevodstva Zgadane u knigah Varshavskih 1599 r 22 zhovtnya 1629 r mistechko Chechersk i selo Zyatkovichi na prohannya mishan otrimali vid korolya Sigizmunda III Vazi pravo na vlashtuvannya shotizhnevih torgiv i dvotizhnevij yarmarok shorichno U 1633 r kozaki z voyevodoyu I Balashem voyuvali proti zhiteliv starostva ale zavdyaki garnomu zmicnennyu zamku u Chechersku voni vidstupili U 1648 r kozaki pid kerivnictvom polkovnikiv Filona Garkushi ta Podobajli voyuvali proti zhiteliv starostva ale buli rozbiti pid kerivnictvom Ya Paceya Zhiteli starostva brali uchast u cij vijni azh do 1651 r U 1654 1667 rr rozruha bunt i vijna cherez vtorgnennya kozakiv pid komanduvannyam Zolotarenko I N i jogo brata Zolotarenko V N U 1659 r obloga Checherska vijskami moskovitiv U 1726 r Checherske starostvo nalezhit knyazyu Oginskomu Pershij prikordonnij rubizh zahistu derzhavi VKL stanovili sela vyesi zastinki j okolici pancirnih boyar Hizi Gromiko Zhalyezniki Svyetilovichi Bogdanovichi Syabrovichi Shepetovichi Shilovichi Yenci Voronovshina Zhabino Korotkovichi Kuragi Lapichi Sapogi Strumen U 1754 r pochatok misionerskoyi diyalnosti yezuyitiv U 1765 r lennim pravom na Checherske starostvo volodiv Vilenskij voyevoda Oginskij Za zakonami Velikogo Knyazivstva Litovskogo regulyarno provodilisya perepisi naselennya i opisi majna Lyustraciyi i Inventari 1704 1726 1738 1765 1777 rokiv ta in U 1772 r Checherske starostvo pripinilo svoye isnuvannya pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi teritoriya uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi Administrativnij podilU Checherskogo starostvo Richickogo povitu administrativno vhodili volosti vijtivstva okremi boyarski poselennya familni mayetki sela pol wies i derzhavi pol dzierzawy Checherskogo zamkom upravlyali Gubernator Checherska pol Gubernator Czeczerski Zamkovi slugi zhili v okolici mista Checherska Sered boyar shlyahti buli mostovnichi desyatniki vijti Cerkovnij prichet mav zemelni nadili pri selah Votor Yackevich Nizimkovichi Riskovo Zgidno Inventarya 1704 r Checherskomu starostvu nalezhalo 22 sela v Checherskij volosti bez vkazivki na Votor Turishanichi Litvinovichi Zyatkevichi Voshanki Berezovka Strumen Volosovichi Polissya Kolyudi Nizimkovichi Kublichi Zalyessye Stolbin Hlusi Pliski Ryechki Dudichi Syabrovichi Riskov Mutnevichi Glibochiica Zgidno Inventarya 1726 r 24 sela nalezhalo Checherskomu zamku Selyani yakih dililisya v administrativnomu vidnoshenni na 6 Volosovske Votorske Zalyeske Litvinovske Poliske Syabrovske Zgidno Lyustraciyi 1765 r Checherske starostvo malo g Chechersk u kilkosti 170 budinkiv na 9 vulicyah pol i volosti Pshedsozhska pered r Sozh z kilkistyu 242 hristiyanskih dimiv domiv Zasozhska za r Sozh z kilkistyu 344 hristiyanskih dimiv Z 756 budinkiv starostva 20 yudejskih dimiv U strukturi cih dvoh volostej vhodili vijtivstva Shabrovske Litvinivske Votorske Stavbunske Zaliske Onisimkovske Volosovske Poliske Hlusovske Grickovske Byelyejovske U skladi yih buli selyanski sela vyesi nevijskovogo stanu tyaglovih pol ciahlych Zalyeske Zalissya Kukliche Onisimkoviche vojtovstvo Poliske Polissye Kolyudi vojtovstvo Volosovske Sidoroviche Volosoviche Strumen vojtovstvo Litvinivske Litvinoviche Zyatkoviche Zyackovshizna Voshanka Vosha Berchonka Bazilyevo vojtovstvo Votorske Votor Turishaniche Glubochica Mutnyeviche Osov Hlusi Staubuni i Sloboda Stolbunska Stovbin Ryechka vojtovstvo Syabrovske Syabroviche Dudziche Lyubinshchizna Riskov v inshi Skrobovshizna Sloboda Hvoshna Gzhibovka Susholka Sushotka abo Budzishe Strumense Osinovka Sheshelovka Byelyejovka Zagor ye Budishe Volosovske Budishe Onisimovske Luhimiche Sloboda Borisovka Shahovshizna Pyeryetoki Sloboda Grickovska Buselovka Berozovka Kolbovska Yackovshizna Sloboda Prichelyesnica Grickov Gori Sapriki Kozhne selo vidpovidno Inventarya 1726 r malo nadil zemli otrub dlya silskogospodarskih kultur i tvarinnictva mlini rudni kuzni kovalni ribalski ozera suknovalni krupoderni bondarstvo pivovarinnya brovarstvo i t d Mlini buli v Chechersku i selah Dudichi Litvinovichi Onisimkovichi zgidno Inventarya 1704 r mlini suknovalni krupoderni u s Litvinovichi s Nizimkovichi s Dudichi Rudni z plavilnimi pechami u selah Dudichi Molino Richki Stovbin vidpovidno Inventarya 1704 r rudni z plavilnimi pechami v s Stolbin i s Richki Ribnij promisel v ozerah sil Votor Turishanichi Litvinovichi Strumen Volosoviche Nizimkovichi Zalissya Stolbin Dudichi Syabrovichi Naselennya i stanova prinalezhnist Tyaglovij stan selyan mav svoyi povinnosti pol Powinnosc ludzi ciahlych povinni buli davati podati podatok vid kozhnogo dimu domu po 26 groshiv 12 15 kopijok abo 1 miru medu miru hmelyu 1 kurku Statistichno zagalna gustota zaselennya starostva selyanami bula na moment Inventarya 1704 r 142 dimi domi u 24 selah Na moment Inventarya 1726 r u volostyah 230 domiv i v slobodah 63 domi hristiyanski Na moment Inventarya 1726 r mishanskij nevijskovij stan buv zoseredzhenij v osnovnomu v Chechersku na 7 vulicyah 104 budinki hristiyanski ta 5 budinkiv yudejskih I mishani mali svoyi stanovi povinnosti U centri starostva v misti buli korchma 3 torgovi lavki krami rinok plac majdan yudejska shkola U Chechersku takozh buli cerkvi Voskresenska Mikilska Prechistinska Spaska bilya zamku she kostel svyatoyi Trijci Povinnosti stanu mishan stanove zanyattya zhati hlib dvorovij loviti ribu i gotuvati yiyi pro zapas dopomagati stanovi boyar u remonti i budivnictvi i t d Yihni podati podatok vid kozhnogo dimu budinku po 18 groshiv 9 10 kopijok Naselennya Checherskogo starostva zagalnim chislom u 542 dimiv na moment Invenatrya 1726 r podilyalosya na tri stani voyennij boyar i nevijskove mishan z selyanami Tomu okremo do skladu Checherskogo starostva vhodili boyarski selisha pol komput bojarow starostwa Czeczerskiego Spisok boyar Checherskogo starostva v Inventari 1726 r z dimami kilkistyu budinkiv simej Bogdanovichi 5 budinkiv Voronovshina 9 Gromiki 21 Yenci 6 Zhabino 10 Zhyelyezniki 15 Korotkovichi 10 Kuragi 4 Lapichi 8 Sapogi 4 Svyatilovichi 7 Strumen 7 Syabrovichi 8 Hizi 13 Shepetovichi 7 Shilovichi 10 Na moment Inventarya 1726 r v Checherskomu starostvi znahodilosya 144 boyarskih budinki z hristiyan zagalnim chislom Osoblivi osobisto cogo stanovi prisvoyeni povinnosti pol Punkta powinnosci bojarow starostwa Czeczerskiego viyizhdzhali na oboronu kordoniv obloga boyar pol Bojarska obloha remont bijnic zamkiv i zamkovih ukriplen utrimannya mostiv sluzhili yak policiya na yarmarkah vozili poshtu povinni buli mati horoshe ozbroyennya i konya i t d tosho Yihni podati podatok shorichna giberna u 2770 zlotih U XIV XVII st cherez Checherske starostvo prohodila doroga z mista Torunya v misto Vladimir drevnij shlyah do Baltijskogo morya za proyizd po yakomu brali mito z konya po 3 grivni i 4 denariya Checherske starostvo bulo pripisane do Nizhinskogo polku kozakiv u 1654 1657 r Na jogo teritoriyi kvartiruvalisya kozaki kerovani biloruskim mogilovskim gomelskim i chauskim polkovnikom Ivanom Nechayem i voyevodoyu mogilovskim knyazem Pro panuvannya Ivana Doroshenko zalishilisya dokumentalni zgadki voyevod Mogilova i Smolenska svidoctva biloruskih selyan i mishan Checherskogo starostva pro kozakiv u zvernenni do vladi dlya slidstva Ti kozaki dvori yim rujnuyut samih yih b yut i muchat tak sho i prohodu vid cih kozakiv ne stalo navit na torg do nih nihto ne smiye yihati nayizhdzhayut kozaki sela znishuyut i selyan rubayut majno vidbirayut ne sluhayut b yut grabuyut v yazhut i sadyat prihodyat z velikim shumom i pogrozami Za vidmovu biloruskih selyan jti v kozaki yih torg v misti znishili selyan muchili i grabuvali i palili vid kozackogo maroderstva sporozhnili poviti lyudyam z mist proyihati ne mozhna smutu chinyat Starosti i namisnikiStarostvo ce derzhavnij mayetok yakij davav velikij knyaz abo korol na timchasove koristuvannya feodalam yak naturalnu pensiyu za sluzhbu Na posadi checherskih starost vidomi U 1510 1511 rr Yan Nemirovich U 1518 1524 rr namisnik knyaz U 1524 1529 rr knyaz Fedir Mihajlovich Vishneveckij U 1535 r otrimav u nagorodu Ostafij Dashkevich za zaslugi vid korolya Sigizmunda I Starogo U 1536 1543 rr knyaz Ivan Mihajlovich Vishneveckij U 1547 1570 rr Zenov yevich U 1577 1590 rr Kshishtof Zenovich U 1609 r starosta Zyanovich U 1621 r Oleksandr Sapega otrimav starostvo v darunok vid korolya Sigizmunda III Vazi U 1633 r Kshishtof Radzivill Pislya 1638 r Andrij Kazimir Zavisha Do 1652 r starosta Kazimir Tishkevich U 1726 r starosta graf Ignatij Zavisha U 1765 r namisnik Antonij Protasevich GalereyaNa mapi 1688 r Checherske starostvo Richickogo povitu Na mapi 1772 r Checherske starostvo Richickogo povitu Checherska ratusha XVIII st Div takozhChecherskij rajon Checherskij zamokPrimitkistar 40 45 51 52 Pamyac Chacherski rayon Tekst gistoryka dakumentalnaya hronika Seriya Gistoryka dakumentalnyya hroniki garadoy i rayonay Belarusi red G K Kisyalyoy i insh g Minsk vyd Belta 2000 g 621 s fot ISBN 985 6302 22 6 bil str 77 107 otd IV Mogilevskaya shlyahta Vestnik Yugo Zapadnoj i Zapadnoj Rossii Tom 4 izd K Govorskim v tipografii A K Kirkora g Vilna 1866 g str 600 607 Byvshaya shlyahta Opyt opisaniya Mogilevskoj gubernii kniga 1 sost A S Demboveckij Tipografiya Gubernskogo Pravleniya g Mogilev na Dnepre 1882 g Alyaksandr Zalivaka Shlyahta magilyoyskaj guberni Spisy Fascykul II g Minsk vyd Encyklapedyks 2012 g ISBN 978 985 6958 44 4 bil Alyaksandr Zalivaka Shlyahta Magilyoyskaj gubernii Radavody Fascykul III g Minsk vyd Encyklapedyks 2013 g ISBN 978 985 6958 59 8 bil Metryka Vyalykaga Knyastva Litoyskaga 1522 1552 Mensk 2000 g ISBN 985 6374 10 3 t 1 kn 28 c 233 s 744 Tom 2 Vyalikae Knyastva Litouskae V Pazdnyakoy izd Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki g Minsk 2007 g ISBN 978 985 11 0394 8 ISBN 978 985 11 0392 4 bil star 607 Pamyac Chacherski rayon Tekst gistoryka dakumentalnaya hronika Seriya Gistoryka dakumentalnyya hroniki garadoy i rayonay Belarusi red G K Kisyalyoy i insh g Minsk vyd Belta 2000 g 621 s fot ISBN 985 6302 22 6 bil Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo g Vitebsk 1900 g vypusk 28 str 89 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego T III Warszawa 1880 1914 S 117 pol Pamyac Chacherski rayon Tekst gistoryka dakumentalnaya hronika Seriya Gistoryka dakumentalnyya hroniki garadoy i rayonay Belarusi red G K Kisyalyoy i insh g Minsk vyd Belta 2000 g 621 s fot ISBN 985 6302 22 6 bil Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo 1900 g vypusk 28 str IV otd 1 str 31 39 CGA LSSR DA 3774 f 11 op 1 d 1058 ros pol lit star 66 73 Pamyac Chacherski rayon Tekst gistoryka dakumentalnaya hronika Seriya Gistoryka dakumentalnyya hroniki garadoy i rayonay Belarusi red G K Kisyalyoy i insh g Minsk vyd Belta 2000 g 621 s fot ISBN 985 6302 22 6 bil Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo 1900 g vypusk 28 str IV otd 1 str 3 26 otd I ros CGA LSSR f SA d 3786 l 53 l 27 ros pol lit Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo 1900 g vypusk 28 str 27 ros Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo g Vitebsk 1900 g vypusk 28 str 82 83 pol Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo 1900 g vypusk 28 str 82 83 V VI ros Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo 1900 g vypusk 28 str 85 ros Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo g Vitebsk 1900 g vypusk 28 str 48 50 pol Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo g Vitebsk 1900 g vypusk 28 str 31 ros Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo 1900 g vypusk 28 str IV otd 1 ros Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo 1900 g vypusk 28 str 39 40 p 1 11 ros Grushevskij Mihajlo Istoriya Ukrayini Rusi nakladom avtora Kiyiv Lviv 1907 r tom VI zhitye ekonomichne kulturne nacionalne XIV XVII stor 33 Akty Yugo Zapadnoj Rossii III s 522 529 ros Grushevskij Mihajlo Istoriya Ukrayini Rusi DVOU derzh vid Proletar 1931 r tom IX 2 1654 1657 stor 870 932 1167 1202 1599 str 358 Tom XV cz 1 Czeczersk SLOWNIK GEOGRAFICZNY KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH WARSZAWA 1880 1914 pol Lyubavskij M K Oblastnoe delenie i mestnoe samoupravlenie Litovsko Russkogo gosudarstva g Msokva 1892 g pril XXX XXXI ros str 782 Tom I SLOWNIK GEOGRAFICZNY KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH WARSZAWA 1880 1914 pol RGADA F 389 Litovskaya metrika op 1 d 38 ll 540 541 GAMO f 694 op 4 d 1556 l 137 ros star 609 611 Pamyac Chacherski rayon Tekst gistoryka dakumentalnaya hronika Seriya Gistoryka dakumentalnyya hroniki garadoy i rayonay Belarusi red G K Kisyalyoy i insh g Minsk vyd Belta 2000 g 621 s fot ISBN 985 6302 22 6 bil Glavnyj arhiv drevnih aktov v Varshave AGAD Wladyslaw IV krol polski nadaje Krzysztofowi Radziwillowi kasztelanowi wilenskiemu starostwo czeczerskie 3 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Nasevich V Zavishy Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t red G P Pashkoy i insh T 1 Abalenski Kadencyya Minsk Belaruskaya Encyklapedyya 2005 S 639 bil Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo g Vitebsk 1900 g vypusk 28 str III otd I Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo 1900 g vypusk 28 str 28 ros pol Dzherela Belaruskaya dzyarzhava Vyalikae knyastva Litoyskae Ermalovich M izd Bellitfond Minsk 2003 g ISBN 985 6576 08 3 bil Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo g Vitebsk 1900 g gubernskaya tipo litografiya vypusk 28 s 26 89 str 782 Tom I str 358 Tom XV cz 1 Czeczersk SLOWNIK GEOGRAFICZNY KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH WARSZAWA 1880 1914 Marceley S V redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Garady i vyoski Belarusi Encyklapedyya Gomelskaya voblasc g Minsk BelEn 2005 g ISBN 985 11 0330 6 ISBN 985 11 0302 0 tom 2 kn 2 bil Pamyatnaya knizhka Mogilevskoj gubernii sostavlena Mogilevskim Gubernskim Statisticheskim Komitetom g Mogilev 1853 1916 gg Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona g Sankt Peterburg 1890 1907 g Chechersk ros gl red Shishkov V P Bolshoj enciklopedicheskij slovar g Minsk NI Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 1998 g ISBN 5 85270 262 5 Chechersk Fragment Mappa Polski za panowannia Stanislawa Augusta w roku 1772 wydana nakladem S Orgelbranda w Warszawie roku 1849 Rvso I lito Z Steinbrich Fragment Statti della Corona di Pologna Diuisa nelle sue Principali Provincie e Palatinati da GVGLIELMO SANSONE Geografo del Re Christmo E di nuouo data in luce da Gio Giacomo Rossi in Roma alla Pace l Anno 1688 Centralnyj Gosudarstvennyj Arhiv LSSR DA 3774 f 11 op 1 d 1058 pol CGA LSSR f SA d 3786 l 53 l 27 pol red Pashkoy G P i insh Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya u 3 t Belaruskaya Encyklapedyya g Minsk 2005 g T 2 Kadecki korpus Yackevich ISBN 985 11 0378 0 bil s 744 Tom 2 Vyalikae Knyastva Litoyskae G P Pashkoy vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya P Broyki g Minsk 2007 g ISBN 978 985 11 0394 8 ISBN 978 985 11 0392 4 bil str 296 298 Goroda mestechki i zamki Velikogo Knyazhestva Litovskogo enciklopediya red sov T V Belova pred i dr izd Belaruskaya Encyklapedyya imya Petrusya Broyki g Minsk 2009 g ISBN 978 985 11 0432 7 star 126 140 174 178 Tom 3 Gistoryya Belarusi y 6 t Belarus u chasy Rechy Paspalitaj M Kascyuk red izd Sovremennaya shkola g Minsk 2007 g ISBN 978 985 513 102 2 bil Pamyac Chacherski rayon Tekst gistoryka dakumentalnaya hronika Seriya Gistoryka dakumentalnyya hroniki garadoy i rayonay Belarusi red G K Kisyalyoy i insh g Minsk vyd Belta 2000 g 621 s fot ISBN 985 6302 22 6 bil Posilannya Polskaya shlyahta yshodnyaj Gomelshchyny albo Pancyrnyya bayary Chacherskaga starostva 16 sichnya 2014 u Wayback Machine bil Chechersk 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Istoriya Belarusi 20 kvitnya 2013 u Wayback Machine o sobytiyah na Chechershine nachala XYII veka po svedeniyam Barkulabovskoj hroniki nedostupne posilannya z travnya 2019 Alena Lyaykovich Ya ne ganyu zemli chuzhyya haj ih sonca ne abmine tolki dze b za moram ni byy ya Belarus maya snilasya mne Narodnaya gazeta 2 Aprel 2011 g Subbota 61 5476 nedostupne posilannya z travnya 2019 bil Chechersk Belarus by 9 lyutogo 2009 u Wayback Machine