Хізи (біл. Хізы, пол. Chizy, рос. Хизы) — у різний історичний час це околиця, «сільце», а потім село в Святіловічській сільраді Вітківського району (раніше — Хізовської сільради Святіловічського району) Гомельської області Білорусі.
околиця, село Хізи | ||||
Транслітерація назви | Chіzy | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°38′54″ пн. ш. 31°19′47″ сх. д. / 52.64833° пн. ш. 31.32972° сх. д.Координати: 52°38′54″ пн. ш. 31°19′47″ сх. д. / 52.64833° пн. ш. 31.32972° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Гомельська область | |||
Район | Вітківський район | |||
Рада | Святиловичська | |||
Перша згадка | 1726 | |||
Населення | 0 (останній перепис населення 2010 року) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Телефонний код | +375-2330 | |||
Водний об'єкт | річка Беседь | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 283 км | |||
- автошляхами | «Свєтиловичі-Гомель» км | |||
До обласного центру | ||||
- автошляхами | «Свєтиловичі-Гомель» | |||
Хізи | ||||
Хізи Хізи (Гомельська область) | ||||
Етимологія назви «Хізи» ймовірно походить від слова «хатини» — скромне житло (у мові його мешканців).
В результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС та радіаційного забруднення мешканці (81 сім'я) переселені в 1992 р. в екологічно чисті місця.
Географія
На півночі і заході Хізи межують з лісом, на півдні — з торф'яним заказником. Цю старовинну шляхетську околицю «Хізи» і утворені від неї селища відрізняли відповідно топографічної карти до 1917 року в Російській імперії:
- № 3885 — околиця Хізи, суспільство міщан з Громик і Хізи, Рогачевський повіт Могильовської губернії, довгота 31.29840 і широта 52.68340;
- № 3884 — село Хізи, суспільство селян Хізи, Рєчковський і Громикський православний прихід, довгота 31.30770 і широта 52.67840;
- № 1552 — околиця Гарісти (Гарусти) міщанська, Рогачевський повіт Могильовської губернії, Железнікський православний прихід, довгота 31.2755 і широта 52.7037;
- № 3881 — село Хізово, церковна земля Довської волості, Хізовський православний прихід, Рогачевський повіт Могильовської губернії, довгота 30.60930 і широта 53.10000;
- № 3880 село (слобода) Хізово, Хізовська сільська община, Довськ, Хізовський православний прихід, Рогачевський повіт, Могилевської губернії, довгота 30.60930 широта 53.10000;
- № 3879 фільварок Хізов, дворянки Л. М. Черепанової, Рогачевський повіт Могилевської губернії довгота 30.60870 широта 53.10640;
- № 3883 околиця Хізовска Гута, міщани Хізовськой Гути, Рєчковський православний прихід, Гомельський повіт Могилевської губернії довгота 31.23834 широта 52.69583;
- № 3882 село Хізовська Буда, Хізовска община селян, Довськ, Хізовський православний прихід, Рогачевський повіт Могилевська губернія довгота 30.62850 широта 53.12760 .
Транспортна мережа
- На момент 1910 р. — дорога в Рєчковську (Річківську) волость.
- На момент 1927 р. — на відстані 16 верст знаходилася пристань і зупинка пароплава біля містечка Вітка, і ринок (базарний пункт). До м. Гомеля — 40 верст. Зараз — транспортні зв'язки на сільській дорозі, а потім на автомобільній дорозі «Святиловичі-Гомель». Планування складається з майже прямолінійної широкої вулиці. Забудова двостороння, дерев'яна, садибного типу.
Населення
В околиці Хізи на момент 1927 р. мешкало 167 «великоросів» (серед яких білорусів визнавали пізніше), інших — 4. Велося 171 приватне господарство. Було 379 чоловіків, 423 жінки.
- Динаміка
- 1726 р. — 13 димів (домів, оподаткованих дворів)
- 1847 р. — 99 дворів.
- 1868 р. — 107 дворів, 655 жителів.
- 1897 р. — 164 двора, 960 жителів (відповідно перепису населення).
- 1910 р. — 127 дворів (427 чоловіків, 386 жінок)
- 1926 р. — 171 двір, 802 жителя.
- 1959 р. — 465 жителів (згідно перепису).
- 1992 р. — жителі (81 родина) відселені.
- 2010 р. — мешканців немає.
Історія
Виявлений археологами курганний могильник (10 насипів на відстані 1,2 км на захід від села Хізи, в урочищі «Дєдноє») свідчить про заселення цих місць з давніх часів. Відноситься до Полісся. За часів Київської Русі — це землі племені радимичів. У період панування Речі Посполитої ця околиця Хізи була у володінні відомої «сожской шляхти» (іменованої від річки Сож), котра формувалася поряд з «друтською шляхтою» (від назви річки Друть), з етнічних білорусів.
- За Інвентарем Чечерського староства відома з 1726 роки як околиця Хізи Чечерського старостваРічицького повіту Мінського воєводства Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. У 1726 році околиця Хізи налічувала 13 «димів» (будинків, дворів) бояр Чечерського староства, котрі перебували на «службі першій» (у реєстрі бояр Чечерського староства Хізи були третіми серед інших у першій лінії прикордонної оборони між Великим князівством Литовським та Московією). І щорічно Хізи платили податок: 200 злотих «гиберни» податі (від бояр, шляхти), що відрізнялася від «тяглової» подушної податі (з селян).
- Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772 рік) околиця Хізи — у складі Рогачевського повіту Могилевської губернії Російської імперії.
- Згідно «Економічних приміток Генерального межування» 1783 р. Хізи були шляхетською околицею «спільного володіння» прізвищ: Лапицький, Крупський, Бекаревич, Кунцевич, Авсеєвич, Малиновський, Шелюто. Від 1785 р. — її частиною володів поміщик Домінік Малиновський. Міщанин Лапицький володів у 1831 р. 108 десятинами землі. В утвореному від околиці Хізи селищі Хізов поміщик Черепанов в 1876 р. володів 423 десятинами землі, водяним млином і сукновальнею. Жителі околиці Хізи сповідували християнське віросповідання в греко-католицькій конфесії (уніати), відвідували храм у сусідніх шляхетських околицях Громико і Жєлєзникі, які були примусово переведені після польських повстань в православну конфесію Російської Православної Церкви.
- А в 1835 р. побудована дерев'яна православна церква і в Хізах. Згідно ревізької казки 27 грудня 1864 р. жителі околиці Хізи Крупські утворили поруч околицю Гарусти (Гарісти) та Малків. Згідно Всеросійського перепису населення 1897 р. у Хізах розташовувалася «школа грамоти».
- З 1900 р. це село і околиця в Рєчковській волості Гомельського повіту Могилевської губернії Російської імперії.
- На момент 1910 р. загальне володіння жителями Хізи становило 2753 десятини землі. Жителі Хіз приписані до Громикського православного церковного приходу. До поштово-телеграфної контори в містечку Вітка 20 верст, до волосного правління у Річках — 10 верст.
Жителі села Хізи брали участь Вітчизняній війні 1812 року, у Першій світовій війні і в громадянській війні 1918–1921 рр.. Після знищення Хізовської православної церкви комуністичним режимом жителі села Хізи відвідували церкву у Річках, до примусової ліквідації її церковно-парафіяльної ради «войовничим атеїзмом» в 1920-х роках. У 1926 р. у Хізах працювали лавка, поштовий пункт, початкова школа. Адміністративно з 8 грудня 1926 р. до 1992 р. — це центр Хізово-Гарустовської сільради, з 1927 р. — Хізовської сільради Святіловічського району, з 4 серпня 1927 р. — Вітківського району, з 1935 р. — Святіловічського, з 17 грудня 1956 р. — Вітківського, з 25 грудня 1962 р. — Гомельського, з 6 січня 1965 р. — Вітківського районів Гомельського округу (до 26 липня 1930 р.), з 20 лютого 1938 р. — Гомельської області. У 1929 р. організовано колгосп у Хізах, де працювали 3 вітряні млини (з 1924 р., 1925 р., 1926 р.) і кузня. У 1937–1938 рр. радянських репресій були потерпілі від комуністичного режиму жителі села Хізи. Під час Великої Вітчизняної війни в 1942 р. німецькі окупанти вбили 11 жителів і в 1943 р. спалили половину села. Жителі села взяли активну участь у партизанському русі в 1941–1943 роках. Після 1945 р. у Хізах відновлювали будинки, налагоджували мирне життя. У боях за село загинули 38 радянських солдатів, на пам'ять про загиблих у 1953 р. у центрі села був встановлений обеліск. 73 жителя загинули воюючи на фронтах (призов Святіловічського РВК). У 1959 р. село входило до складу радгоспу «Зарічний» (центр — село Гарусти). У даному селі знаходилися середня загальноосвітня школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 2 крамниці.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хізи |
Примітки
- стр. 391 (Хизы), «Краткий топонимический словарь Белоруссии», изд. БГУ, Жучкевич В. А., г. Минск, 1974 г. [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Список населенных мест Могилевской губернии, литеры М-Я (рос.)
- Список населенных мест Могилевской губернии, литеры А-Е [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- стр.341, «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», выпуск 28, г. Витебск, 1900 г., губернская типо-литография. (рос.)
- стр.32, «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», выпуск 28, г. Витебск, 1900 г., губернская типо-литография. (рос.)
- РДАДА (ф.1355 оп.1 спр.727 арк.153)
- стр.80-99, «Архіварыус», выпуск № 7, БелНДІДАС, Мінск, 2009 г. (Навуковае выдание) серыя «Гісторыя, архівазнауства, крыніцазнауства» (біл.)
Джерела
- с. 253, Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632 с.: іл. Тыраж 4000 экз. (біл.)
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с ISBN 985—458-131-4. (біл.)
- «Памяць. Гіст.-дакум. Хроніка Веткаускага р-на. У 2-х кн.» Мінск, 1997 г., кн. 1-2; (біл.)
- с.80-99, «Архіварыус», выпуск № 7, БелНДІДАС, Мінск, 2009 г. (Навуковае выдание) серыя «Гісторыя, архівазнауства, крыніцазнауства» (біл.)
- «Гісторыя Беларусі (ў шасці тамах). Беларусь у часы Рэчы Паспалітай (XVII–XVIII ст.)», г. Мінск, «Экаперспектыва», 2004 г., Т. 3, с. 302–303; (біл.)
- «SLOWNIK GEOGRAFICZNY» KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH, WARSZAWA (1880–1914), 1900 roku, tom XV cz.1, str. 304–305; (пол.)
- том IV, «Географическо-Статистический Словарь Российской Империи», составил по поручению Императорского русского географического общества действительный член общества П. Семенов, г. Санкт-Петербург, 1873 г.; (рос.)
- под. ред. Г. П. Пожаров, «Список населенных мест Могилевской губернии», г. Могилев, 1910 г., с. 48; (рос.)
- «Список населенных мест Гомельского округа», Гомельское окружное статистическое бюро, г. Минск, 1927 г., с.70-71; (рос.)
- «Современный толковый словарь русского языка», Ридерз Дайджест, г. Москва, 2004 г. , c. 122, 903; (рос.)
- Марцэлеў С. В., рэдкалегія Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш., «Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя». г. Мінск, БелЭн., 2004 г., , Т. 1, кн.1. Гомельская вобласць, с. 253; (біл.)
- «Памятная книжка Могилевской губернии», составлена Могилевским Губернским Статистическим Комитетом, г. Могилев, 1853–1916 г.; (рос.)
- «Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящихся в Центральном архиве в Витебске и изданные под редакцией и. д. архивариуса сего архива Дм. Ив. Довгялло», губернская типо-литография, г. Витебск, 1900 г., выпуск 28, с. 26-89; (рос.)
- На фрагменті карти 1874 року (на польській мові) околиця Хізи (Chizy): Ausg. 1874. Helioaravure in Kunfer (Preis 60 kg.). Vervielfaltiqt durch Umdruck vom Steine. Schnellpressen — Druck. Mafsstab 1:300.000. (пол.)
- На фрагменті карти 1783 року околиця Хізи «сел: Хизы» (російською мовою): (№ 105 часть IV-я «от E до A») «Межевания Генерального плана Рогачевского уезда Могилевской губернии» (Могилевского наместничества Рогачевского уезда часть III-я «от D до E») Российской империи 1783 года. Масштаб: 1 английский дюйм = 2 версты. (рос.)
Посилання
- «Польская шляхта» ўсходняй Гомельшчыны, альбо Панцырныя баяры Чачэрскага староства [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.]; (біл.)
- Беларусь Гомельская обл. Ветковский р-н, Захоронения воинов 250 дивизии [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Хизы (Отселен) — сельский населённый пункт [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Беседь — Сож»: 4-й день похода, Журавлев В. В. [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- (біл.)
- Карта плотности загрязнения территории Ветковского района цезием-137, административная карта Ветковского района Гомельской области (Институт радиологии РНИУП, паспорт Ветковского района Гомельской области) (рос.)
- Список населенных мест Могилевской губернии, литеры А-Е [ 10 січня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Список населенных мест Могилевской губернии, литеры Ж-Л (рос.)
- Список населенных мест Могилевской губернии, литеры М-Я (рос.)
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hizi bil Hizy pol Chizy ros Hizy u riznij istorichnij chas ce okolicya silce a potim selo v Svyatilovichskij silradi Vitkivskogo rajonu ranishe Hizovskoyi silradi Svyatilovichskogo rajonu Gomelskoyi oblasti Bilorusi okolicya selo HiziTransliteraciya nazvi ChizyOsnovni dani52 38 54 pn sh 31 19 47 sh d 52 64833 pn sh 31 32972 sh d 52 64833 31 32972 Koordinati 52 38 54 pn sh 31 19 47 sh d 52 64833 pn sh 31 32972 sh d 52 64833 31 32972Krayina BilorusOblast Gomelska oblastRajon Vitkivskij rajonRada SvyatilovichskaPersha zgadka 1726Naselennya 0 ostannij perepis naselennya 2010 roku Chasovij poyas chas u BilorusiTelefonnij kod 375 2330Vodnij ob yekt richka BesedTransport vidstaniDo Minska fizichna 283 km avtoshlyahami Svyetilovichi Gomel kmDo oblasnogo centru avtoshlyahami Svyetilovichi Gomel HiziHiziHizi Gomelska oblast Etimologiya nazvi Hizi jmovirno pohodit vid slova hatini skromne zhitlo u movi jogo meshkanciv V rezultati katastrofi na Chornobilskij AES ta radiacijnogo zabrudnennya meshkanci 81 sim ya pereseleni v 1992 r v ekologichno chisti miscya GeografiyaNa pivnochi i zahodi Hizi mezhuyut z lisom na pivdni z torf yanim zakaznikom Cyu starovinnu shlyahetsku okolicyu Hizi i utvoreni vid neyi selisha vidriznyali vidpovidno topografichnoyi karti do 1917 roku v Rosijskij imperiyi 3885 okolicya Hizi suspilstvo mishan z Gromik i Hizi Rogachevskij povit Mogilovskoyi guberniyi dovgota 31 29840 i shirota 52 68340 3884 selo Hizi suspilstvo selyan Hizi Ryechkovskij i Gromikskij pravoslavnij prihid dovgota 31 30770 i shirota 52 67840 1552 okolicya Garisti Garusti mishanska Rogachevskij povit Mogilovskoyi guberniyi Zheleznikskij pravoslavnij prihid dovgota 31 2755 i shirota 52 7037 3881 selo Hizovo cerkovna zemlya Dovskoyi volosti Hizovskij pravoslavnij prihid Rogachevskij povit Mogilovskoyi guberniyi dovgota 30 60930 i shirota 53 10000 3880 selo sloboda Hizovo Hizovska silska obshina Dovsk Hizovskij pravoslavnij prihid Rogachevskij povit Mogilevskoyi guberniyi dovgota 30 60930 shirota 53 10000 3879 filvarok Hizov dvoryanki L M Cherepanovoyi Rogachevskij povit Mogilevskoyi guberniyi dovgota 30 60870 shirota 53 10640 3883 okolicya Hizovska Guta mishani Hizovskoj Guti Ryechkovskij pravoslavnij prihid Gomelskij povit Mogilevskoyi guberniyi dovgota 31 23834 shirota 52 69583 3882 selo Hizovska Buda Hizovska obshina selyan Dovsk Hizovskij pravoslavnij prihid Rogachevskij povit Mogilevska guberniya dovgota 30 62850 shirota 53 12760 Roztashuvannya Na vidstani 31 km na pivnichnij shid vid Vitki 56 km vid Gomelya Gidrografiya U selishi Hizi teche richka Besed ce pritoka richki Sozh sho vpadaye v r Dnipro Transportna merezhaNa moment 1910 r doroga v Ryechkovsku Richkivsku volost Na moment 1927 r na vidstani 16 verst znahodilasya pristan i zupinka paroplava bilya mistechka Vitka i rinok bazarnij punkt Do m Gomelya 40 verst Zaraz transportni zv yazki na silskij dorozi a potim na avtomobilnij dorozi Svyatilovichi Gomel Planuvannya skladayetsya z majzhe pryamolinijnoyi shirokoyi vulici Zabudova dvostoronnya derev yana sadibnogo tipu NaselennyaV okolici Hizi na moment 1927 r meshkalo 167 velikorosiv sered yakih bilorusiv viznavali piznishe inshih 4 Velosya 171 privatne gospodarstvo Bulo 379 cholovikiv 423 zhinki Dinamika1726 r 13 dimiv domiv opodatkovanih dvoriv 1847 r 99 dvoriv 1868 r 107 dvoriv 655 zhiteliv 1897 r 164 dvora 960 zhiteliv vidpovidno perepisu naselennya 1910 r 127 dvoriv 427 cholovikiv 386 zhinok 1926 r 171 dvir 802 zhitelya 1959 r 465 zhiteliv zgidno perepisu 1992 r zhiteli 81 rodina vidseleni 2010 r meshkanciv nemaye Istoriyashlyahetska okolicya Hizi Hizy na karti 1783 r VKL selo Hizi Chizy na karti 1874 r Rosijska imperiya Viyavlenij arheologami kurgannij mogilnik 10 nasipiv na vidstani 1 2 km na zahid vid sela Hizi v urochishi Dyednoye svidchit pro zaselennya cih misc z davnih chasiv Vidnositsya do Polissya Za chasiv Kiyivskoyi Rusi ce zemli plemeni radimichiv U period panuvannya Rechi Pospolitoyi cya okolicya Hizi bula u volodinni vidomoyi sozhskoj shlyahti imenovanoyi vid richki Sozh kotra formuvalasya poryad z drutskoyu shlyahtoyu vid nazvi richki Drut z etnichnih bilorusiv Za Inventarem Checherskogo starostva vidoma z 1726 roki yak okolicya Hizi Checherskogo starostvaRichickogo povitu Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo provinciyi Rechi Pospolitoyi U 1726 roci okolicya Hizi nalichuvala 13 dimiv budinkiv dvoriv boyar Checherskogo starostva kotri perebuvali na sluzhbi pershij u reyestri boyar Checherskogo starostva Hizi buli tretimi sered inshih u pershij liniyi prikordonnoyi oboroni mizh Velikim knyazivstvom Litovskim ta Moskoviyeyu I shorichno Hizi platili podatok 200 zlotih giberni podati vid boyar shlyahti sho vidriznyalasya vid tyaglovoyi podushnoyi podati z selyan Pislya 1 go podilu Rechi Pospolitoyi 1772 rik okolicya Hizi u skladi Rogachevskogo povitu Mogilevskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Zgidno Ekonomichnih primitok Generalnogo mezhuvannya 1783 r Hizi buli shlyahetskoyu okoliceyu spilnogo volodinnya prizvish Lapickij Krupskij Bekarevich Kuncevich Avseyevich Malinovskij Shelyuto Vid 1785 r yiyi chastinoyu volodiv pomishik Dominik Malinovskij Mishanin Lapickij volodiv u 1831 r 108 desyatinami zemli V utvorenomu vid okolici Hizi selishi Hizov pomishik Cherepanov v 1876 r volodiv 423 desyatinami zemli vodyanim mlinom i suknovalneyu Zhiteli okolici Hizi spoviduvali hristiyanske virospovidannya v greko katolickij konfesiyi uniati vidviduvali hram u susidnih shlyahetskih okolicyah Gromiko i Zhyelyezniki yaki buli primusovo perevedeni pislya polskih povstan v pravoslavnu konfesiyu Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi A v 1835 r pobudovana derev yana pravoslavna cerkva i v Hizah Zgidno revizkoyi kazki 27 grudnya 1864 r zhiteli okolici Hizi Krupski utvorili poruch okolicyu Garusti Garisti ta Malkiv Zgidno Vserosijskogo perepisu naselennya 1897 r u Hizah roztashovuvalasya shkola gramoti Z 1900 r ce selo i okolicya v Ryechkovskij volosti Gomelskogo povitu Mogilevskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Na moment 1910 r zagalne volodinnya zhitelyami Hizi stanovilo 2753 desyatini zemli Zhiteli Hiz pripisani do Gromikskogo pravoslavnogo cerkovnogo prihodu Do poshtovo telegrafnoyi kontori v mistechku Vitka 20 verst do volosnogo pravlinnya u Richkah 10 verst Zhiteli sela Hizi brali uchast Vitchiznyanij vijni 1812 roku u Pershij svitovij vijni i v gromadyanskij vijni 1918 1921 rr Pislya znishennya Hizovskoyi pravoslavnoyi cerkvi komunistichnim rezhimom zhiteli sela Hizi vidviduvali cerkvu u Richkah do primusovoyi likvidaciyi yiyi cerkovno parafiyalnoyi radi vojovnichim ateyizmom v 1920 h rokah U 1926 r u Hizah pracyuvali lavka poshtovij punkt pochatkova shkola Administrativno z 8 grudnya 1926 r do 1992 r ce centr Hizovo Garustovskoyi silradi z 1927 r Hizovskoyi silradi Svyatilovichskogo rajonu z 4 serpnya 1927 r Vitkivskogo rajonu z 1935 r Svyatilovichskogo z 17 grudnya 1956 r Vitkivskogo z 25 grudnya 1962 r Gomelskogo z 6 sichnya 1965 r Vitkivskogo rajoniv Gomelskogo okrugu do 26 lipnya 1930 r z 20 lyutogo 1938 r Gomelskoyi oblasti U 1929 r organizovano kolgosp u Hizah de pracyuvali 3 vitryani mlini z 1924 r 1925 r 1926 r i kuznya U 1937 1938 rr radyanskih represij buli poterpili vid komunistichnogo rezhimu zhiteli sela Hizi Pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni v 1942 r nimecki okupanti vbili 11 zhiteliv i v 1943 r spalili polovinu sela Zhiteli sela vzyali aktivnu uchast u partizanskomu rusi v 1941 1943 rokah Pislya 1945 r u Hizah vidnovlyuvali budinki nalagodzhuvali mirne zhittya U boyah za selo zaginuli 38 radyanskih soldativ na pam yat pro zagiblih u 1953 r u centri sela buv vstanovlenij obelisk 73 zhitelya zaginuli voyuyuchi na frontah prizov Svyatilovichskogo RVK U 1959 r selo vhodilo do skladu radgospu Zarichnij centr selo Garusti U danomu seli znahodilisya serednya zagalnoosvitnya shkola klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku 2 kramnici Div takozhChecherske starostvo Miski selisha Bilorusi mista Bilorusi ru ru Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu HiziPrimitkistr 391 Hizy Kratkij toponimicheskij slovar Belorussii izd BGU Zhuchkevich V A g Minsk 1974 g 2 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Spisok naselennyh mest Mogilevskoj gubernii litery M Ya ros Spisok naselennyh mest Mogilevskoj gubernii litery A E 10 sichnya 2014 u Wayback Machine ros str 341 Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo vypusk 28 g Vitebsk 1900 g gubernskaya tipo litografiya ros str 32 Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo vypusk 28 g Vitebsk 1900 g gubernskaya tipo litografiya ros RDADA f 1355 op 1 spr 727 ark 153 str 80 99 Arhivaryus vypusk 7 BelNDIDAS Minsk 2009 g Navukovae vydanie seryya Gistoryya arhivaznaustva krynicaznaustva bil Dzherelas 253 Garady i vyoski Belarusi Encyklapedyya T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc S V Marceley Redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Mn BelEn 2004 632 s il Tyrazh 4000 ekz ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0 bil Nazvy naselenyh punktay Respubliki Belarus Gomelskaya voblasc narmatyyny davednik N A Bagamolnikava i insh pad red V P Lemcyugovaj Mn Tehnalogiya 2006 382 s ISBN 985 458 131 4 bil Pamyac Gist dakum Hronika Vetkauskaga r na U 2 h kn Minsk 1997 g kn 1 2 bil s 80 99 Arhivaryus vypusk 7 BelNDIDAS Minsk 2009 g Navukovae vydanie seryya Gistoryya arhivaznaustva krynicaznaustva bil Gistoryya Belarusi y shasci tamah Belarus u chasy Rechy Paspalitaj XVII XVIII st g Minsk Ekaperspektyva 2004 g T 3 s 302 303 bil SLOWNIK GEOGRAFICZNY KROLESTWA POLSKIEGO I innich KRAJOW SLOWIANSKICH WARSZAWA 1880 1914 1900 roku tom XV cz 1 str 304 305 pol tom IV Geografichesko Statisticheskij Slovar Rossijskoj Imperii sostavil po porucheniyu Imperatorskogo russkogo geograficheskogo obshestva dejstvitelnyj chlen obshestva P Semenov g Sankt Peterburg 1873 g ros pod red G P Pozharov Spisok naselennyh mest Mogilevskoj gubernii g Mogilev 1910 g s 48 ros Spisok naselennyh mest Gomelskogo okruga Gomelskoe okruzhnoe statisticheskoe byuro g Minsk 1927 g s 70 71 ros Sovremennyj tolkovyj slovar russkogo yazyka Riderz Dajdzhest g Moskva 2004 g ISBN 5 89355 108 7 c 122 903 ros Marceley S V redkalegiya G P Pashkoy galoyny redaktar i insh Garady i vyoski Belarusi Encyklapedyya g Minsk BelEn 2004 g ISBN 985 11 0303 9 ISBN 985 11 0302 0 T 1 kn 1 Gomelskaya voblasc s 253 bil Pamyatnaya knizhka Mogilevskoj gubernii sostavlena Mogilevskim Gubernskim Statisticheskim Komitetom g Mogilev 1853 1916 g ros Istoriko yuridicheskie materialy izvlechennye iz aktovyh knig gubernij Vitebskoj i Mogilevskoj hranyashihsya v Centralnom arhive v Vitebske i izdannye pod redakciej i d arhivariusa sego arhiva Dm Iv Dovgyallo gubernskaya tipo litografiya g Vitebsk 1900 g vypusk 28 s 26 89 ros Na fragmenti karti 1874 roku na polskij movi okolicya Hizi Chizy Ausg 1874 Helioaravure in Kunfer Preis 60 kg Vervielfaltiqt durch Umdruck vom Steine Schnellpressen Druck Mafsstab 1 300 000 pol Na fragmenti karti 1783 roku okolicya Hizi sel Hizy rosijskoyu movoyu 105 chast IV ya ot E do A Mezhevaniya Generalnogo plana Rogachevskogo uezda Mogilevskoj gubernii Mogilevskogo namestnichestva Rogachevskogo uezda chast III ya ot D do E Rossijskoj imperii 1783 goda Masshtab 1 anglijskij dyujm 2 versty ros Posilannya Polskaya shlyahta yshodnyaj Gomelshchyny albo Pancyrnyya bayary Chacherskaga starostva 16 sichnya 2014 u Wayback Machine bil Belarus Gomelskaya obl Vetkovskij r n Zahoroneniya voinov 250 divizii 5 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Hizy Otselen selskij naselyonnyj punkt 6 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Besed Sozh 4 j den pohoda Zhuravlev V V 6 sichnya 2014 u Wayback Machine ros bil Karta plotnosti zagryazneniya territorii Vetkovskogo rajona ceziem 137 administrativnaya karta Vetkovskogo rajona Gomelskoj oblasti Institut radiologii RNIUP pasport Vetkovskogo rajona Gomelskoj oblasti ros Spisok naselennyh mest Mogilevskoj gubernii litery A E 10 sichnya 2014 u Wayback Machine ros Spisok naselennyh mest Mogilevskoj gubernii litery Zh L ros Spisok naselennyh mest Mogilevskoj gubernii litery M Ya ros Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich pol