XVI століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1501 року і закінчилося 31 грудня 1600 року; шістанадцяте століття нашої ери і шосте століття II тисячоліття.
Події
- встановився клімат [у Європі], який в основному зберігається й сьогодні.
- у XVI—XVII ст. світ Сходу втратив своє «історичне обличчя», поступово потрапив у залежність від Заходу, як наслідок, з'явився привід стверджувати, що Схід відсталий, нерозвинутий тощо. На зламі Нового часу Схід був найбагатшою і найбільш заселеною частиною світу. У 1500 р. в Азії та Північній Африці проживало майже 288 млн осіб (68 % населення всієї Землі).
- В 1500 р. у країнах Заходу (католицькі країни Європи) жило 68 млн осіб, або 16 % усього населення Землі. На Європу (без Росії) припадало приблизно 18 % світового промислового виробництва.
- Населення Японії в 1500 р. становило 17 млн осіб (4 % жителів Землі).
- У 1500 р. у Індії (на інд. субконтиненті) проживало приблизно 116 млн осіб (24,1 % усього населення Землі).
- у масовий вжиток увійшли карети й візки.
- у другій половині XVI ст. англійці почали широко використовувати кам'яне вугілля.
- Італійські війни.
- 1527 — військове захоплення та руйнація Риму вояками Карла V (італ. Sacco di Roma), полон папи римського Климента VII. Зруйновано ренесансні будівлі Риму, пограбовано усі церкви та собори. Насильницьки обірвано розвиток Високого відродження в Римі. На хвилі настроїв занепаду та кризи виникають стилі маньєризм та бароко.
- Початок епохи Реформації в країнах північної Європи. Вперше подолано монополію Церкви на переклади Біблії. Відтоді вона перекладається протестантами.В Німеччини — виникло лютеранство, що виступило з ревізією існуючих догматів католицизму.
- Папський Рим відповів Контрреформацією, посиленням інквізиції та церковної цензури на всі сфери життя суспільства. Полювання на людей та спалення єретиків.
- Селянська війна в німецьких князівствах жорстоко придушена. Насильницька обірвано розвиток німецького Відродження.
- 1559 — Ватикан вперше розпочав друкувати «Індекс заборонених книг», які вилучають та спалюють на вогнищах.
- Військове захоплення територій в Америці з придушенням повсталих індіанців та масовим їх винищенням іспанськими завойовниками. Колонізація португальцями та іспанцями захоплених територій в Америці. Початок еміграції зайвих людей з Іспанії та Португалії в Америку.
- Варфоломіївська ніч — 24 серпня 1572 року масове винищення протестантів (гугенотів) Франції в Парижі.
- Варфоломіївська ніч в Парижі
- Катування єретика в Іспанії
- Приготування до спалення єретика в місті Ліма
- 1558–1603 — Єлизавета Велика, королева Англії.
- 1512–22 — .
- 1533–84 — Царювання Івана IV Васильовича (Грозного).
- 1547— Повстання у Москві.
- 1558–83 — Ливонська війна. Уже за півроку від початку війни царські війська Івана Грізного вийшли на береги Балтики, а Орден розвалювався на дрібні шматки. Аби запобігти катастрофі, магістр добровільно уступив південно-східну частину своїх земель Польщі, Північну Естонію — Швеції, острів Езель — Данії, а сам, залишившись на чолі Курляндії та Семигалії з титулом герцога, визнав себе васалом польського короля. Таким чином, Лівонський орден фактично припинив своє існування, а Російській державі довелось мати справу з коаліцією європейських держав у складі Польщі, Литви, Швеції та Данії.
- 1561—Знищення Лівонського ордену.
- 1569—Лю́блінська у́нія 1569 року — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.
- .
- іспанці принесли цивілізації інків віспу та грип.
- виникли перші школи для дівчаток.
Мистецтво
- Формуються перші художні академії в Італії.
- В Італії зароджується опера.
- В Італії будують перші театральні споруди, спочатку у складі палаців (Театр Фарнезе в місті Парма), потім окремі міські будівлі, Театр Саббіонета.
- виникнення .
Мистецькі течії
- Високе Відродження
- Маньєризм (заснування)
- Північний маньєризм
- Школа Фонтенбло у Франції
- Бароко (заснування)
- Палладіанство (заснування в архітектурі)
- Італійський сад доби відродження
Впливові персони
- Генріх VII (король Англії), засновник династії Тюдорів. Ввів безжалісно-великі податки, які реабілітували Королівство Англія після важкого часу банкрутства через криваву громадянську війну (Війна Червоної та Білої троянд) (1457—1509).
- Франциск I (король Франції) , меценат Леонардо да Вінчі, засновник Школи Фонтенбло.
- Педру Алваріш Кабрал, перший європеєць, що прибув до Бразилії 22 квітня, 1500 (1467—1520).
- Сигізмунд І Старий, король Польщі, ввів воїнську повинність та бюрократію щоб фінансувати її (1467—1548).
- Васко да Гама, португальський мореплавець, відкрив Мис Доброї Надії (1469—1524).
- Коперник Микола, розвинув геліоцентричну теорію (1473—1543).
- Томас Мор, англійський політичний діяч, письменник, філософ, автор утопічного соціалізму(1478—1535).
- Дірк Волькертсен Корнгерт (1522—1590), нідерландський гуманіст, письменник, ідеолог-теоретик, державний діяч, гравер.
- Фернан Магеллан португальський мореплавець, його експедиція вперше обпливла Земну кулю (1480—1521).
- Мартін Лютер, німецький релігійний реформатор (1483—1546).
- Ернан Кортес, іспанський конкістадор (1485—1547).
- Генріх VIII, засновник англіканства (1491—1547).
- Сулейман І Пишний, султан Османської імперії (1494—1566).
- Густав І Ваза, відновив незалежність Швеції та оголосив у ній протестантизм (1496—1560).
- Нострадамус, французький астролог та доктор (1503—1566).
- Миколай Рей, польський письменник (1505—1569).
- Жан Кальвін, релігійний реформатор. Засновник кальвінізму (1509—1564).
- Марія Тюдор. Вводила протестантські реформи (1516—1558).
- Іван Грозний, перший московський цар (1533—1584).
- Мігель де Сервантес, іспанський письменник (1547—1616).
- Джордано Бруно, італійський філософ та астролог (1548—1600).
- Гаспаро да Сало (1540—1609), італійський майстер музичних інструментів.
- Михайло Хоробрий, володар Валахії, національний символ румунів за возз'єднання трьох провінцій під його рукою у 1600 (1558—1601)
- Вільям Шекспір, англійський письменник (1564—1616).
- Міямото Мусасі, відомий фехтувальник у Японії (1584—1645)
Відомі літератори доби
- Еразм Ротердамський (1466—1536)
- П'єтро Аретіно (1492—1556), взірець продажної журналістики 16 століття
- Нікколо Макіавеллі (1469—1527)
- Вільям Шекспір(1564—1610)
- Мігель Сервантес (1547—1616)
- Джорджо Вазарі (1511—1574)
-
-
-
- Шекспір
Науковці
- Леонардо да Вінчі (1452—1519)
- Бернар Паліссі (бл. 1510, Ажен — бл. 1589, Париж)
- Андреас Везалій
- [[ ]]
Представники ідейної течії гуманізму
- Колюччо Салютаті (1331—1406)
- Леонардо Бруні(1370 ?—1444)
- П'єтро Паоло Верджеріо (1370—1444)
- Гуаріно Веронезе ()
- Вітторіно да Фельтре(1378—1446)
- ()
- Марсіліо Фічіно (1433—1499)
- Джованні Піко делла Мірандола (1463—1694)
- Еразм Роттердамський (1466—1536)
- Томас Мор (1478—1535)
- Домінік Лампсоніус (1532—1599)
- Йоган Рейхлін (1455—1522)
Садівники і ландшафтні архітектори 16 ст
- Ніколо Тріболо (1500—1550), Тоскана, Італія
- , батько Андре Ленотра, Франція
- , Франція
- Бернар Паліссі (1510—1589), Франція
- Філібер Делорм (1510—1570), Франція
- [[ ]]
Художники Західної Європи
Маньєристи Флоренції
- Андреа дель Сарто (1486—1531)
- Бронзіно (1503—1572)
- Россо Фйорентино (1494—1540)
- Джорджо Вазарі(1511—1574)
- Санті ді Тіто (1536—1603)
Маньєристи Мілану
- Джованні Баттіста делла Ровере (бл.1561-1627) маньєрист, фламандець в Мілані
- Джованні Паоло Ломаццо (1538—1592)
- Сімоне Петерцано (бл.1540-бл.1596) перший вчитель Караваджо
Маньєристи Болоньї
- Аміко Аспертіні (бл. 1474—1552)
- (бл. 1590—1545)
- Просперо Фонтана (1512—1597)
- (1530—1584)
- Денис Кальверт (бл.1540-1619)
- Бартоломео Пассаротті (1529—1592
- Лавінія Фонтана (1552—1614)
Художники Італії
- Леонардо да Вінчі відомий митець, винахідник та науковий діяч (1452—1519).
- Леонардески
- Арчімбольдески
- Мікеланджело Буонарроті, італійський художник та скульптор (1475—1564).
- Рафаель Санті
- Сандро Боттічеллі, пізні твори
- Джованні Белліні, пізні твори
- Джорджоне (1477—1510)
- Паоло Морандо (Каваццола 1486—1522)
- Тиціан(до 1485—1576)
- Лоренцо Лотто (бл. 1480—1556)
- Якопо Пальма старший (1480—1528)
- Марчелло Фоголіно (1483—1558)
- Тінторетто (1518—1594)
- Антоніо Баділе (1518—1560)
- Паоло Веронезе (1528—1588)
- Джованні Баттіста Зелотті (1526—1578)
- Ламберт Сустріс (1520—1584)
- Лука Камб'язо (1527—1585)
- Себастьяно дель Пьомбо (до 1485—1547)
- Джуліо Романо (бл. 1492—1546)
- Шипіоне Пульцоне або «Іль Гаетано» (1542—1598)
- Парміджаніно (1503—1540)
- Джузепе Арчімбольдо (1527—1593)
- Паріс Бордоне (1500—1570)
- Альтобелло Мелоне (1490—1543)
- Якопо Бассано (бл. 1510—1592)
- Джованні Баттіста Мороні (бл. 1525—1578)
- Доссо Доссі(бл. 1490—1542)
- Гарофало (1481—1559)
- Ель Греко (1541—1614)
- Марко даль Піно (1525—1588)
- Якопіно дель Конте (1510—1598)
- Федеріко Цуккарі (бл.1540—1609)
- Лодовіко Поццосеррато (бл. 1550— бл. 1605), фламандець, що працював у Італії
- Джованні Страдано (1523—1605), фламандець, що працював у Італії, у Флоренції
- Бернардо Буонталенті(1531—1608)
- Крістофоро Ронкаллі (1553—1626)
- Якопо Пальма молодший (1550—1628)
- Бартоломе Кардуччі (1560—1608)
- Мікеланджело да Караваджо, італійський живописець (1573—1610), ранні твори.
- Мікеланджело Буонарроті, штудія до портрету графа Каносса
- Аміко Аспертіні. Стеля з фрескою в залі Марса, Мінербіо, Болонья.
- Якопо Бассано. Автопортрет, Музей історії мистецтв, Відень
- . Марія Магдалина, Палац музеїв (Модена)
- Ель Греко. «Портрет лицаря з рукою на грудях». близько 1580
- Лавінія Фонтана. Свята Родина з Іваном Хрестителем дитиною, 1600, Національна галерея мистецтв, Вашингтон, США
- Джованні Баттіста Мороні. «Лючія Альбані Авогадро», Національна галерея (Лондон).
- Андреа дель Сарто. Автопортрет, фреска. Галерея Уффіці, флоренція.
- Альтобелло Мелоне. «Портрет невідомого аристократа»
-
- Паріс Бордоне. «Мисливець та Німфа», Відень
- Бронзіно.«Лукреция Панчатікі»
- Шипіоне Пульцоне. «Вітторія Аккорамбоні», Петергоф, Росія.
Художники Німеччини
- Альбрехт Дюрер (1471—1528)
- Лукас Кранах старший (1472—1553)
- Ганс Бальдунг (1485 ? — 1545)
- Грюневальд або Матіас Грюневальд
- Петер Фльотнер (1485—1546)
Відомі графіки доби
- Поява гравюрної техніки — офорт .
- Альбрехт Дюрер (1471—1528), серії «Життя богородиці», «Майстерські гравюри»
- Якоб Бінк (1590—1568/1569)
- Ганс Гольбейн Молодший (1497—1543), серія «Танок Смерті»
- Лукас Кранах Старший (1472—1553), серії «Апостоли», «Страсті Христові»
- Ганс Бальдунг (1485 ? — 1545)
- Ганс Себальд Бехам (1500—1550)
- (1473—1531)
- Маркантоніо Раймонді (бл. 1480—1534)
- Лука Лейденський (після 1489—1533)
- Альбрехт Альтдорфер (бл. 1480—1538)
- Пітер Брейгель Старший (? 1525—1569)
- (1502 — ? 1556)
- (1434—1519)
- (2-а пол. 16 ст.)
- Альбрехт Альтдорфер (1480—1538)
- Жак Андруе Дюсерсо старший
- Ганс Вредеман де Вріс (1527—1609)
- Монограміст H.X.C. «Портрет Ганса Зебальда Бехама», 1532 рік
- , «Музики на колісниці», 1517 рік
-
- Альбрехт Альтдорфер, «Закохана пара», 1511 рік.
- Ганс Вредеман де Вріс. «Голландський садок», гравюра 1583 року.
Художники Нідерландів
- Ян ван Скорель (1495—1562)
- Артген ван Лейден (1498—1564)
- Антоніс Мор (1517—1576)
- Пітер Брейгель Старший (1525—1569)
- Бартоломеус Шпрангер (1546—1611)
- Геррі мет де Блес (1510?—1555)
- Ян Корнеліс Вермеєн (бл. 1504—1559)
- Босх, пізні твори
- ()
- Лука Лейденський (Лукас ван Лейден 1489—1533)
- Пітер Кук ван Альст (1502—1550)
- Франс Порбюс старший ()
- ()
- Мабюз (Ян Госсарт 1478—1532)
- Амброзіус Бенсон (бл. 1495—1550)
- Ганс Еворт (бл. 1520—1574), працював в Королівстві Англія
- Корнеліс Кетель (1548—1616)
- (Hans Bol 1534—1593)
- (Herman Posthumus 1512 —1588) — художник і архітектор
Художники Франції
- Антуан Карон (1521—1599)
- Корнель де Ліон (бл. 1500—1575)
- Франческо Приматіччо (1504—1570)
- Франсуа Клуе (1515—1572)
Художники Іспанії
- Майстер з Алсіри (середина 16 ст.)
- Педро Мачука (бл. 1490—1550)
- Луїс де Моралес (бл. 1520—1586)
- Пабло де Сеспедес (1538—1608)
- Ель Греко (1541—1614)
- Франсіско Пачеко (1564—1644)
Скульптори
Скульптори Італії
- Мікеланджело Буонаротті (1475—1564)
- Джованні-Анжело Монторсолі (1506—1563)
- Бенвенуто Челліні (1500—1571)
- Алессандро Вітторіа (1525—1608)
- Джованні да Болонья (1529—1608)
- П'єтро Франкавілла (1548—1615)
- Леоне Леоні (1509—1590)
- Баччо Бандінеллі (1493—1560)
- Бартоломео Амманаті (1511—1592)
- Якопо Сансовіно (1486—1570)
- Джованні Франческо Рустічі ()
- Даніеле да Вольтерра (1509—1566)
- (1662—1732)
Архітектори
Архітектори Італії
- В архітектурі Італії виникає уява про ансамбль. Все менше задовольняє окрема, талановито створена будівля. Серед перших ансамблів — забудова пагорба Капітолій в Римі (арх. Мікеланджело). Наприкінці 16 ст. ансамблева забудова талановито перенесена в містобудівництво(арх. Доменіко Фонтана), а трипроменеве розпланування вулиць Риму стає взірцевим (три шляхи в Версалі, три алеї в садах бароко тощо).
- Кінцеве створення типу заміської вілли-резиденції володаря та саду бароко на терасах.
- Браманте (1444—1514), пізні твори
- Рафаель Санті, палаци в Римі, Вілла Мадама
- Мікеланджело Буонарроті (1475—1564)
- Джакомо да Віньола (1507—1573)
- Бартоломео Амманаті (1511—1592)
- Антоніо да Сангалло молодший (1483—1546)
- Джуліяно да Санґало
- Пірро Лігоріо , Вілла д'Есте в Тіволі
- Якопо Сансовіно (1486—1570)
- Андреа Палладіо (1508—1580)
- Вінченцо Скамоцци (1548—1616)
- Джакомо делла Порта , Вілла Альдобрандіні
- Франческо Лапареллі (1521—1570)
- Джованні Баттіста Монтано (1534—1621)
Архітектори Франції
- (1510—1578)
- Філібер Делорм (бл.1510—1570)
- Жак Андруе Дюсерсо старший (бл. 1515—1585)
Архітектори Іспанії та запрошені на працю іноземці
- (1515 ? — 1567)
- Педро Мачука (1490—1550)
- Хуан де Еррера (бл. 1530—1597)
- Пеллегріно Тібальді (1527—1596)
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
Посилання
- С. Л. Юсов. Відродження і Україна [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 531. — .
Це незавершена стаття про століття. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
2 ge tisyacholittya XIV stolittya XV stolittya XVI stolittya XVII stolittya XVIII stolittya 1490 ti 1490 1491 1492 1493 1494 1495 1496 1497 1498 1499 1500 ti 1500 1501 1502 1503 1504 1505 1506 1507 1508 1509 1510 ti 1510 1511 1512 1513 1514 1515 1516 1517 1518 1519 1520 ti 1520 1521 1522 1523 1524 1525 1526 1527 1528 1529 1530 ti 1530 1531 1532 1533 1534 1535 1536 1537 1538 1539 1540 vi 1540 1541 1542 1543 1544 1545 1546 1547 1548 1549 1550 ti 1550 1551 1552 1553 1554 1555 1556 1557 1558 1559 1560 ti 1560 1561 1562 1563 1564 1565 1566 1567 1568 1569 1570 ti 1570 1571 1572 1573 1574 1575 1576 1577 1578 1579 1580 ti 1580 1581 1582 1583 1584 1585 1586 1587 1588 1589 1590 ti 1590 1591 1592 1593 1594 1595 1596 1597 1598 1599 1600 ti 1600 1601 1602 1603 1604 1605 1606 1607 1608 1609 XVI stolittya stolittya yake rozpochalosya 1 sichnya 1501 roku i zakinchilosya 31 grudnya 1600 roku shistanadcyate stolittya nashoyi eri i shoste stolittya II tisyacholittya Podiyivstanovivsya klimat u Yevropi yakij v osnovnomu zberigayetsya j sogodni u XVI XVII st svit Shodu vtrativ svoye istorichne oblichchya postupovo potrapiv u zalezhnist vid Zahodu yak naslidok z yavivsya privid stverdzhuvati sho Shid vidstalij nerozvinutij tosho Na zlami Novogo chasu Shid buv najbagatshoyu i najbilsh zaselenoyu chastinoyu svitu U 1500 r v Aziyi ta Pivnichnij Africi prozhivalo majzhe 288 mln osib 68 naselennya vsiyeyi Zemli V 1500 r u krayinah Zahodu katolicki krayini Yevropi zhilo 68 mln osib abo 16 usogo naselennya Zemli Na Yevropu bez Rosiyi pripadalo priblizno 18 svitovogo promislovogo virobnictva Naselennya Yaponiyi v 1500 r stanovilo 17 mln osib 4 zhiteliv Zemli U 1500 r u Indiyi na ind subkontinenti prozhivalo priblizno 116 mln osib 24 1 usogo naselennya Zemli u masovij vzhitok uvijshli kareti j vizki u drugij polovini XVI st anglijci pochali shiroko vikoristovuvati kam yane vugillya Italijski vijni Indeks zaboronenih knig vidannya 1554 z Veneciyi 1527 vijskove zahoplennya ta rujnaciya Rimu voyakami Karla V ital Sacco di Roma polon papi rimskogo Klimenta VII Zrujnovano renesansni budivli Rimu pograbovano usi cerkvi ta sobori Nasilnicki obirvano rozvitok Visokogo vidrodzhennya v Rimi Na hvili nastroyiv zanepadu ta krizi vinikayut stili manyerizm ta baroko Pochatok epohi Reformaciyi v krayinah pivnichnoyi Yevropi Vpershe podolano monopoliyu Cerkvi na perekladi Bibliyi Vidtodi vona perekladayetsya protestantami V Nimechchini viniklo lyuteranstvo sho vistupilo z reviziyeyu isnuyuchih dogmativ katolicizmu Papskij Rim vidpoviv Kontrreformaciyeyu posilennyam inkviziciyi ta cerkovnoyi cenzuri na vsi sferi zhittya suspilstva Polyuvannya na lyudej ta spalennya yeretikiv Selyanska vijna v nimeckih knyazivstvah zhorstoko pridushena Nasilnicka obirvano rozvitok nimeckogo Vidrodzhennya Graver Teodor de Bri 1528 1598 Konkistadori karayut indianciv yakih rvut na shmatki sobakami Ispanska gravyura 1559 Vatikan vpershe rozpochav drukuvati Indeks zaboronenih knig yaki viluchayut ta spalyuyut na vognishah Vijskove zahoplennya teritorij v Americi z pridushennyam povstalih indianciv ta masovim yih vinishennyam ispanskimi zavojovnikami Kolonizaciya portugalcyami ta ispancyami zahoplenih teritorij v Americi Pochatok emigraciyi zajvih lyudej z Ispaniyi ta Portugaliyi v Ameriku Varfolomiyivska nich 24 serpnya 1572 roku masove vinishennya protestantiv gugenotiv Franciyi v Parizhi Varfolomiyivska nich v Parizhi Katuvannya yeretika v Ispaniyi Prigotuvannya do spalennya yeretika v misti Lima 1558 1603 Yelizaveta Velika koroleva Angliyi 1512 22 1533 84 Caryuvannya Ivana IV Vasilovicha Groznogo 1547 Povstannya u Moskvi 1558 83 Livonska vijna Uzhe za pivroku vid pochatku vijni carski vijska Ivana Griznogo vijshli na beregi Baltiki a Orden rozvalyuvavsya na dribni shmatki Abi zapobigti katastrofi magistr dobrovilno ustupiv pivdenno shidnu chastinu svoyih zemel Polshi Pivnichnu Estoniyu Shveciyi ostriv Ezel Daniyi a sam zalishivshis na choli Kurlyandiyi ta Semigaliyi z titulom gercoga viznav sebe vasalom polskogo korolya Takim chinom Livonskij orden faktichno pripiniv svoye isnuvannya a Rosijskij derzhavi dovelos mati spravu z koaliciyeyu yevropejskih derzhav u skladi Polshi Litvi Shveciyi ta Daniyi 1561 Znishennya Livonskogo ordenu 1569 Lyu blinska u niya 1569 roku ugoda pro ob yednannya Korolivstva Polskogo ta Velikogo knyazivstva Litovskogo v yedinu federativnu derzhavu Rich Pospolitu sho bula zatverdzhena u misti Lyublini 1 lipnya 1569 roku ispanci prinesli civilizaciyi inkiv vispu ta grip vinikli pershi shkoli dlya divchatok MistectvoFormuyutsya pershi hudozhni akademiyi v Italiyi V Italiyi zarodzhuyetsya opera V Italiyi buduyut pershi teatralni sporudi spochatku u skladi palaciv Teatr Farneze v misti Parma potim okremi miski budivli Teatr Sabbioneta viniknennya Mistecki techiyi Visoke Vidrodzhennya Manyerizm zasnuvannya Pivnichnij manyerizm Shkola Fontenblo u Franciyi Baroko zasnuvannya Palladianstvo zasnuvannya v arhitekturi Italijskij sad dobi vidrodzhennyaVplivovi personiGenrih VII korol Angliyi zasnovnik dinastiyi Tyudoriv Vviv bezzhalisno veliki podatki yaki reabilituvali Korolivstvo Angliya pislya vazhkogo chasu bankrutstva cherez krivavu gromadyansku vijnu Vijna Chervonoyi ta Biloyi troyand 1457 1509 Francisk I korol Franciyi mecenat Leonardo da Vinchi zasnovnik Shkoli Fontenblo Pedru Alvarish Kabral pershij yevropeyec sho pribuv do Braziliyi 22 kvitnya 1500 1467 1520 Sigizmund I Starij korol Polshi vviv voyinsku povinnist ta byurokratiyu shob finansuvati yiyi 1467 1548 Vasko da Gama portugalskij moreplavec vidkriv Mis Dobroyi Nadiyi 1469 1524 Kopernik Mikola rozvinuv geliocentrichnu teoriyu 1473 1543 Tomas Mor anglijskij politichnij diyach pismennik filosof avtor utopichnogo socializmu 1478 1535 Dirk Volkertsen Korngert 1522 1590 niderlandskij gumanist pismennik ideolog teoretik derzhavnij diyach graver Fernan Magellan portugalskij moreplavec jogo ekspediciya vpershe obplivla Zemnu kulyu 1480 1521 Martin Lyuter nimeckij religijnij reformator 1483 1546 Ernan Kortes ispanskij konkistador 1485 1547 Genrih VIII zasnovnik anglikanstva 1491 1547 Sulejman I Pishnij sultan Osmanskoyi imperiyi 1494 1566 Gustav I Vaza vidnoviv nezalezhnist Shveciyi ta ogolosiv u nij protestantizm 1496 1560 Nostradamus francuzkij astrolog ta doktor 1503 1566 Mikolaj Rej polskij pismennik 1505 1569 Zhan Kalvin religijnij reformator Zasnovnik kalvinizmu 1509 1564 Zhan Kalvin Mariya Tyudor Vvodila protestantski reformi 1516 1558 Ivan Groznij pershij moskovskij car 1533 1584 Migel de Servantes ispanskij pismennik 1547 1616 Dzhordano Bruno italijskij filosof ta astrolog 1548 1600 Gasparo da Salo 1540 1609 italijskij majster muzichnih instrumentiv Mihajlo Horobrij volodar Valahiyi nacionalnij simvol rumuniv za vozz yednannya troh provincij pid jogo rukoyu u 1600 1558 1601 Vilyam Shekspir anglijskij pismennik 1564 1616 Miyamoto Musasi vidomij fehtuvalnik u Yaponiyi 1584 1645 Vidomi literatori dobiSanti di Tito Nikkolo Makkiavelli Erazm Roterdamskij 1466 1536 P yetro Aretino 1492 1556 vzirec prodazhnoyi zhurnalistiki 16 stolittya Nikkolo Makiavelli 1469 1527 Vilyam Shekspir 1564 1610 Migel Servantes 1547 1616 Dzhordzho Vazari 1511 1574 Erazm Roterdamskij P yetro Aretino Migel de Servantes ShekspirNaukovciLeonardo da Vinchi 1452 1519 Bernar Palissi bl 1510 Azhen bl 1589 Parizh Andreas Vezalij Predstavniki idejnoyi techiyi gumanizmuKolyuchcho Salyutati 1331 1406 Leonardo Bruni 1370 1444 P yetro Paolo Verdzherio 1370 1444 Guarino Veroneze Vittorino da Feltre 1378 1446 Marsilio Fichino 1433 1499 Dzhovanni Piko della Mirandola 1463 1694 Erazm Rotterdamskij 1466 1536 Tomas Mor 1478 1535 Dominik Lampsonius 1532 1599 Jogan Rejhlin 1455 1522 Sadivniki i landshaftni arhitektori 16 stNikolo Tribolo 1500 1550 Toskana Italiya batko Andre Lenotra Franciya Franciya Bernar Palissi 1510 1589 Franciya Filiber Delorm 1510 1570 Franciya Hudozhniki Zahidnoyi YevropiManyeristi FlorenciyiAndrea del Sarto 1486 1531 Bronzino 1503 1572 Rosso Fjorentino 1494 1540 Dzhordzho Vazari 1511 1574 Santi di Tito 1536 1603 Manyeristi MilanuDzhovanni Battista della Rovere bl 1561 1627 manyerist flamandec v Milani Dzhovanni Paolo Lomacco 1538 1592 Simone Petercano bl 1540 bl 1596 pershij vchitel KaravadzhoManyeristi BolonyiAmiko Aspertini bl 1474 1552 bl 1590 1545 Prospero Fontana 1512 1597 1530 1584 Denis Kalvert bl 1540 1619 Bartolomeo Passarotti 1529 1592 Laviniya Fontana 1552 1614 Hudozhniki Italiyi Dosso Dossi Apollon pokrovitel mistectv Galereya Borgeze Rim Avtoportret Archimboldo Praga Leonardo da Vinchi vidomij mitec vinahidnik ta naukovij diyach 1452 1519 Leonardeski Archimboldeski Mikelandzhelo Buonarroti italijskij hudozhnik ta skulptor 1475 1564 Rafael Santi Sandro Bottichelli pizni tvori Dzhovanni Bellini pizni tvori Dzhordzhone 1477 1510 Paolo Morando Kavaccola 1486 1522 Tician do 1485 1576 Lorenco Lotto bl 1480 1556 Yakopo Palma starshij 1480 1528 Marchello Fogolino 1483 1558 Tintoretto 1518 1594 Antonio Badile 1518 1560 Paolo Veroneze 1528 1588 Dzhovanni Battista Zelotti 1526 1578 Lambert Sustris 1520 1584 Luka Kamb yazo 1527 1585 Sebastyano del Pombo do 1485 1547 Dzhulio Romano bl 1492 1546 Shipione Pulcone abo Il Gaetano 1542 1598 Parmidzhanino 1503 1540 Dzhuzepe Archimboldo 1527 1593 Paris Bordone 1500 1570 Altobello Melone 1490 1543 Yakopo Bassano bl 1510 1592 Dzhovanni Battista Moroni bl 1525 1578 Dosso Dossi bl 1490 1542 Garofalo 1481 1559 El Greko 1541 1614 Marko dal Pino 1525 1588 Yakopino del Konte 1510 1598 Federiko Cukkari bl 1540 1609 Lodoviko Poccoserrato bl 1550 bl 1605 flamandec sho pracyuvav u Italiyi Dzhovanni Stradano 1523 1605 flamandec sho pracyuvav u Italiyi u Florenciyi Bernardo Buontalenti 1531 1608 Kristoforo Ronkalli 1553 1626 Yakopo Palma molodshij 1550 1628 Bartolome Karduchchi 1560 1608 Mikelandzhelo da Karavadzho italijskij zhivopisec 1573 1610 ranni tvori Hud Kristoforo Ronkalli Palac Kolonna Rim Freski na steli apartamentiv princesi Izabelli Mikelandzhelo Buonarroti shtudiya do portretu grafa Kanossa Amiko Aspertini Stelya z freskoyu v zali Marsa Minerbio Bolonya Yakopo Bassano Avtoportret Muzej istoriyi mistectv Viden Mariya Magdalina Palac muzeyiv Modena El Greko Portret licarya z rukoyu na grudyah blizko 1580 Laviniya Fontana Svyata Rodina z Ivanom Hrestitelem ditinoyu 1600 Nacionalna galereya mistectv Vashington SShA Dzhovanni Battista Moroni Lyuchiya Albani Avogadro Nacionalna galereya London Andrea del Sarto Avtoportret freska Galereya Uffici florenciya Altobello Melone Portret nevidomogo aristokrata Altobello Melone Kohanci Drezdenska kartinna galereya Paris Bordone Mislivec ta Nimfa Viden Bronzino Lukreciya Panchatiki Shipione Pulcone Vittoriya Akkoramboni Petergof Rosiya Hudozhniki Nimechchini Albreht Dyurer 1471 1528 Lukas Kranah starshij 1472 1553 Gans Baldung 1485 1545 Gryunevald abo Matias Gryunevald Peter Flotner 1485 1546 Vidomi grafiki dobi Luka Lejdenskij Shlyah na Golgofu 1521 r Luka Lejdenskij Mandrivni zhebraki 1520 r Poyava gravyurnoyi tehniki ofort Albreht Dyurer 1471 1528 seriyi Zhittya bogorodici Majsterski gravyuri Yakob Bink 1590 1568 1569 Gans Golbejn Molodshij 1497 1543 seriya Tanok Smerti Lukas Kranah Starshij 1472 1553 seriyi Apostoli Strasti Hristovi Gans Baldung 1485 1545 Gans Sebald Beham 1500 1550 1473 1531 Markantonio Rajmondi bl 1480 1534 Luka Lejdenskij pislya 1489 1533 Albreht Altdorfer bl 1480 1538 Piter Brejgel Starshij 1525 1569 1502 1556 1434 1519 2 a pol 16 st Albreht Altdorfer 1480 1538 Zhak Andrue Dyuserso starshij Gans Vredeman de Vris 1527 1609 Monogramist H X C Portret Gansa Zebalda Behama 1532 rik Muziki na kolisnici 1517 rik Gans Golbejn Molodshij Avtoportret 1542 rik Albreht Altdorfer Zakohana para 1511 rik Gans Vredeman de Vris Gollandskij sadok gravyura 1583 roku Hudozhniki Niderlandiv Yan van Skorel 1495 1562 Artgen van Lejden 1498 1564 Antonis Mor 1517 1576 Piter Brejgel Starshij 1525 1569 Bartolomeus Shpranger 1546 1611 Gerri met de Bles 1510 1555 Yan Kornelis Vermeyen bl 1504 1559 Bosh pizni tvori Luka Lejdenskij Lukas van Lejden 1489 1533 Piter Kuk van Alst 1502 1550 Frans Porbyus starshij Mabyuz Yan Gossart 1478 1532 Ambrozius Benson bl 1495 1550 Gans Evort bl 1520 1574 pracyuvav v Korolivstvi Angliya Kornelis Ketel 1548 1616 Hans Bol 1534 1593 Herman Posthumus 1512 1588 hudozhnik i arhitektor Hudozhniki Franciyi Antuan Karon Naukovci sho vivchayut sonyachne zatemnennya 1571 Antuan Karon 1521 1599 Kornel de Lion bl 1500 1575 Franchesko Primatichcho 1504 1570 Fransua Klue 1515 1572 Hudozhniki Ispaniyi Majster z Alsiri seredina 16 st Pedro Machuka bl 1490 1550 Luyis de Morales bl 1520 1586 Pablo de Sespedes 1538 1608 El Greko 1541 1614 Fransisko Pacheko 1564 1644 SkulptoriSkulptori Italiyi Mikelandzhelo Buonarotti 1475 1564 Dzhovanni Anzhelo Montorsoli 1506 1563 Benvenuto Chellini 1500 1571 Alessandro Vittoria 1525 1608 Dzhovanni da Bolonya 1529 1608 P yetro Frankavilla 1548 1615 Leone Leoni 1509 1590 Bachcho Bandinelli 1493 1560 Bartolomeo Ammanati 1511 1592 Yakopo Sansovino 1486 1570 Dzhovanni Franchesko Rustichi Daniele da Volterra 1509 1566 1662 1732 ArhitektoriArhitektori Italiyi V arhitekturi Italiyi vinikaye uyava pro ansambl Vse menshe zadovolnyaye okrema talanovito stvorena budivlya Sered pershih ansambliv zabudova pagorba Kapitolij v Rimi arh Mikelandzhelo Naprikinci 16 st ansambleva zabudova talanovito perenesena v mistobudivnictvo arh Domeniko Fontana a tripromeneve rozplanuvannya vulic Rimu staye vzircevim tri shlyahi v Versali tri aleyi v sadah baroko tosho Kinceve stvorennya tipu zamiskoyi villi rezidenciyi volodarya ta sadu baroko na terasah Bramante 1444 1514 pizni tvori Rafael Santi palaci v Rimi Villa Madama Mikelandzhelo Buonarroti 1475 1564 Dzhakomo da Vinola 1507 1573 Bartolomeo Ammanati 1511 1592 Antonio da Sangallo molodshij 1483 1546 Dzhuliyano da Sangalo Pirro Ligorio Villa d Este v Tivoli Yakopo Sansovino 1486 1570 Andrea Palladio 1508 1580 Vinchenco Skamocci 1548 1616 Dzhakomo della Porta Villa Aldobrandini Franchesko Laparelli 1521 1570 Dzhovanni Battista Montano 1534 1621 Arhitektori Franciyi 1510 1578 Filiber Delorm bl 1510 1570 Zhak Andrue Dyuserso starshij bl 1515 1585 Arhitektori Ispaniyi ta zaprosheni na pracyu inozemci 1515 1567 Pedro Machuka 1490 1550 Huan de Errera bl 1530 1597 Pellegrino Tibaldi 1527 1596 Primitki Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 7 listopada 2015 PosilannyaS L Yusov Vidrodzhennya i Ukrayina 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 531 ISBN 966 00 0734 5 Ce nezavershena stattya pro stolittya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi