Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франческо Лапареллі або Франческо Лапареллі да Кортона (італ. Francesco Laparelli; 5 квітня 1521, Кортона — 20 жовтня 1570, Кандія, острів Крит) — італійський архітектор і військовий інженер 16 ст., учень Мікеланджело Буонарроті. Містобудівничий Валетти на острові Мальта.
| Франческо Лапареллі | |
|---|---|
| італ. Francesco Laparelli | |
 | |
| Народження | 5 квітня 1521 |
| Смерть | 20 жовтня 1570 (49 років) |
| Діяльність | архітектор, військовий інженер, інженер |
| Праця в містах | Рим, Флоренція, Валетта, Кандія |
| Архітектурний стиль | палладіанство |
| Найважливіші споруди | Валетта, собор св. Петра у Римі |
| Містобудівні проєкти | Валетта і її фортеця |
 Франческо Лапареллі у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в місті Кортона в забезпеченій родині. З юнацтва навчався малюванню. Виявив здібності в математиці і його почали готувати до фаху військового фортифікатора і архітектора. Вивчав твори Евкліда та Вітрувія.
Роки опанування освіти припали на військовий конфлікт між містами Флоренція та Сієна. У місто Кортона прибув архітектор і фортифікатор Габріо Себреллоні (1509—1580), аби інспектувати фортецю міста і зміцнити її на випадок військових дій. Габріо Себреллоні познайомили із здібним молодиком, що згодом відіграло важливу роль у долі Франческо Лапареллі.
Родина Себреллоні була відома в Римі. Папа римський Пій IV 1560 року викликав у Рим Франческо Себреллоні та його брата Габріо, для фортифікаторів було завданням зміцнити фортецю міста Чівіттавекья. Через рік вони працювали над фортечними мурами Ватикана. 1565 року Габріо Себреллоні працював над зміцненням бастіонів замка св. Ангела, головної фортеці і резиденції римських пап у Римі.
Фортифікатор і математик, Франческо Лапареллі був залучений до побудови собору св. Петра і був у команді Мікеланджело Буонарроті. Він був серед тих, хто обчислював головний купол собору.
Відрядження на Мальту
Драматичною подією тих часів була навала турків-османів на острів Мальта і руйнація давнього форту св. Ельма. Турецькі війська штурмували Мальту чотири місці і відступили у вересні 1565 р. Але лицарям вдалося встояти, незважаючи на втрати і руйнації.
Великий Магістр єрусалимських лицарів звернувся до папи римського з клопотанням надіслати обізнаного фортифікатора на Мальту, аби відбудувати форт. Папа римський надіслав Франческо Лапареллі, що разом із керівництвом лицарів інспектував руїни. Архітектор-фортифікатор прибув на острів у грудні 1565 року. Частку грошей на відбудову фортів надав папа римський. Але цих грошей не вистачало. Керівництво лицарів звернулось про фінансову допомогу до низки християнських королів із проханням надіслати гроші, у разі відмови погрожували взагалі покинути Мальту. Важливе стратегічне значення острова розуміли всі, а його втрата не входила в розрахунки на тлі постійного протистояння католиків з турками-мусульманами, тому необхідні гроші надійшли. Вже в березні 1566 року будівництво продовжили.
Товариство військових фахівців дійшло висновку, що руйнації надзвичайні і запропонувало відбудувати три форти наново, а водночас вибудувати нове кам'яне місто на березі затоки. План-проект нового міста доручили створити папському архітекторові.
Для Франческо Лапареллі відкрились нечасті о ту пору шанси вибудувати нове місце на порожньому місці. Він використав систему прямокутних кварталів, як в ідеальному місті, котрим так опікувались італійські теоретики архітектури. Водночас він врахував панівні вітри, котрі обдували квартали нового міста і створювали натуральну вентиляцію. За назву нового міста узяли прізвище тодішнього Великого Магістра Жана де ла Валетта (1494—1568). За його проєктом була побудована також Міська брама (Валлетта).
Побачити повно вибудоване місто за власним проектом архітектор не встиг. Справу продовжив його учень і помічник архітектор Джироламо Кассар (бл. 1520 — до 1592). Франческо Лапареллі покинув Мальту 1569 року з дорученням інспектувати інші фортеці християн. Він помер 1570 року від якоїсь лихоманки на острові Крит у віці 49 років.
Галерея
-
![image]()
Сучасна споруда парламенту Мальти -
![image]()
Форт св. Ельма -
![image]()
Фортечна площа, фото 2014 р.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Лапареллі |
Джерела
- Filippo De Venuti, Vita del capitano Francesco Laparelli da Cortona.. Cortona: Accademia Etrusca, 1979.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franchesko Laparelli abo Franchesko Laparelli da Kortona ital Francesco Laparelli 5 kvitnya 1521 Kortona 20 zhovtnya 1570 Kandiya ostriv Krit italijskij arhitektor i vijskovij inzhener 16 st uchen Mikelandzhelo Buonarroti Mistobudivnichij Valetti na ostrovi Malta Franchesko Laparelliital Francesco LaparelliFranchesko Laparelli Franchesko Laparelli da Kortona Narodzhennya5 kvitnya 1521 1521 04 05 Kortona Provinciya Arecco Toskana ItaliyaSmert20 zhovtnya 1570 1570 10 20 49 rokiv IraklionDiyalnistarhitektor vijskovij inzhener inzhenerPracya v mistahRim Florenciya Valetta KandiyaArhitekturnij stilpalladianstvoNajvazhlivishi sporudiValetta sobor sv Petra u RimiMistobudivni proyektiValetta i yiyi fortecya Franchesko Laparelli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Kortona v zabezpechenij rodini Z yunactva navchavsya malyuvannyu Viyaviv zdibnosti v matematici i jogo pochali gotuvati do fahu vijskovogo fortifikatora i arhitektora Vivchav tvori Evklida ta Vitruviya Roki opanuvannya osviti pripali na vijskovij konflikt mizh mistami Florenciya ta Siyena U misto Kortona pribuv arhitektor i fortifikator Gabrio Sebrelloni 1509 1580 abi inspektuvati fortecyu mista i zmicniti yiyi na vipadok vijskovih dij Gabrio Sebrelloni poznajomili iz zdibnim molodikom sho zgodom vidigralo vazhlivu rol u doli Franchesko Laparelli Rodina Sebrelloni bula vidoma v Rimi Papa rimskij Pij IV 1560 roku viklikav u Rim Franchesko Sebrelloni ta jogo brata Gabrio dlya fortifikatoriv bulo zavdannyam zmicniti fortecyu mista Chivittavekya Cherez rik voni pracyuvali nad fortechnimi murami Vatikana 1565 roku Gabrio Sebrelloni pracyuvav nad zmicnennyam bastioniv zamka sv Angela golovnoyi forteci i rezidenciyi rimskih pap u Rimi Fortifikator i matematik Franchesko Laparelli buv zaluchenij do pobudovi soboru sv Petra i buv u komandi Mikelandzhelo Buonarroti Vin buv sered tih hto obchislyuvav golovnij kupol soboru Vidryadzhennya na MaltuPlan mista Valetta 1582 r Dramatichnoyu podiyeyu tih chasiv bula navala turkiv osmaniv na ostriv Malta i rujnaciya davnogo fortu sv Elma Turecki vijska shturmuvali Maltu chotiri misci i vidstupili u veresni 1565 r Ale licaryam vdalosya vstoyati nezvazhayuchi na vtrati i rujnaciyi Velikij Magistr yerusalimskih licariv zvernuvsya do papi rimskogo z klopotannyam nadislati obiznanogo fortifikatora na Maltu abi vidbuduvati fort Papa rimskij nadislav Franchesko Laparelli sho razom iz kerivnictvom licariv inspektuvav ruyini Arhitektor fortifikator pribuv na ostriv u grudni 1565 roku Chastku groshej na vidbudovu fortiv nadav papa rimskij Ale cih groshej ne vistachalo Kerivnictvo licariv zvernulos pro finansovu dopomogu do nizki hristiyanskih koroliv iz prohannyam nadislati groshi u razi vidmovi pogrozhuvali vzagali pokinuti Maltu Vazhlive strategichne znachennya ostrova rozumili vsi a jogo vtrata ne vhodila v rozrahunki na tli postijnogo protistoyannya katolikiv z turkami musulmanami tomu neobhidni groshi nadijshli Vzhe v berezni 1566 roku budivnictvo prodovzhili Tovaristvo vijskovih fahivciv dijshlo visnovku sho rujnaciyi nadzvichajni i zaproponuvalo vidbuduvati tri forti nanovo a vodnochas vibuduvati nove kam yane misto na berezi zatoki Plan proekt novogo mista doruchili stvoriti papskomu arhitektorovi Dlya Franchesko Laparelli vidkrilis nechasti o tu poru shansi vibuduvati nove misce na porozhnomu misci Vin vikoristav sistemu pryamokutnih kvartaliv yak v idealnomu misti kotrim tak opikuvalis italijski teoretiki arhitekturi Vodnochas vin vrahuvav panivni vitri kotri obduvali kvartali novogo mista i stvoryuvali naturalnu ventilyaciyu Za nazvu novogo mista uzyali prizvishe todishnogo Velikogo Magistra Zhana de la Valetta 1494 1568 Za jogo proyektom bula pobudovana takozh Miska brama Valletta Pobachiti povno vibudovane misto za vlasnim proektom arhitektor ne vstig Spravu prodovzhiv jogo uchen i pomichnik arhitektor Dzhirolamo Kassar bl 1520 do 1592 Franchesko Laparelli pokinuv Maltu 1569 roku z doruchennyam inspektuvati inshi forteci hristiyan Vin pomer 1570 roku vid yakoyis lihomanki na ostrovi Krit u vici 49 rokiv GalereyaArh Franchesko Laparelli Valetta z moryaSuchasna sporuda parlamentu Malti Fort sv Elma Fortechna plosha foto 2014 r Div takozhVidrodzhennya Manyerizm Valetta Idealne mistoPosilannyaPortal Fortifikaciya Portal Arhitektura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Franchesko LaparelliDzherelaFilippo De Venuti Vita del capitano Francesco Laparelli da Cortona Cortona Accademia Etrusca 1979