Альтобелло Мелоне італ Altobello Melone 1490 1543 італійський художник пізнього Відродження Робив фрески релігійні компо

Альтобелло Мелоне (італ. Altobello Melone, 1490–1543) — італійський художник пізнього Відродження. Робив фрески, релігійні композиції, картини побутового жанру, портрети.

Альтобелло Мелоне
Altobello Melone

Мелоне. Портрет аристократа
При народженні	Altobello Melone
Народження	1491 ? Кремона, Венето
Смерть	1543(1543)
	Кремона, Провінція Кремона, Ломбардія
Національність	італієць
Країна	Італія
Навчання	Джованні Белліні
Діяльність	художник
Напрямок	Відродження
Роки творчості	1510-1542
Вплив	Джованні Белліні, Джорджоне
Твори	вівтарі, алегорії, портрети, фрески
Родичі	^d
Роботи в колекції	Штедель, Музей образотворчих мистецтв, Національна галерея, Академія Каррара, Музей мистецтв Філадельфії, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга^[d], Ашмолеан музей і музей Кастельвеккйо


Альтобелло Мелоне у Вікісховищі

Життєпис призабутого майстра

Належить до призабутих майстрів північної Італії доби Відродження. Дату народження майбутнього художника прорахували зі свідоцтва його співпрацівника і художника . Тобто, Мелоне народився у 1491 — му чи близько того. На просте походження майбутнього митця вказує і прізвище (мелон з італійської — диня).

Худ. Порденоне. «Голгофа», фреска катедрального собору, Кремона.

Джироламо Романіно. «Зшестя Христа в безодню», залишки фрески, церква Санта Марія делла Неве, Пізонья, Італія

Найбільш імовірно, що народився в місті Кремона, бо довго мешкав і працював саме там. Північне італійське місто розташоване на перетині різних південних і північних шляхів і культурних та стилістичних ідей, що поширювались цими шляхами.

Стилістика робіт майстра — поетична, але дещо еклектична. Його вчителем вважають — Джироламо Романіно. Але творча манера Альтобелло Мелоне мала впливи ломбардських майстрів на кшталт Бартоломео Суарді (відомішого як Брамантіно) і водночас тяжіє до зразків Якопо де Барбарі, представників венеційської школи — Чіма да Конельяно, Джованні Белліні та учнів його майстерні. Більше того, поетичні і незвичні за характером портрети пензля Альтобелло Мелоне близькі до творів талановитих Лоренцо Лотто і самого Джорджоне. Останнього навіть вважали автором деяких портретів пензля Мелоне. Але в разі потреби Альтобелло Мелоне сміливо нехтував класичними законами рівноваги та гармонії заради вияву індивідуальних рис характеру портретованих. Особливо коли ці риси конфліктували з панівними ідеями гуманізму і розпізнавались як непохитна жорстокість, схильність до злочинів, підступність, жага до роскошів і насолод, цинізм. Емоційний діапазон осіб, портретованих Мелоне, надзвичайно широкий — від меланхолії і невпевненості в собі, невдоволенні жорстокостями доби Відродження до несамовитості в злочинах.

1512 року на півночі Італії війська Венеції програли у битві з вояками французького полководця Гастона де Фуа, герцога Немурського. І серед сплюндрованих і пограбованих міст була сусідня Брешія. Два художники (Джироламо Романіно та Альтобелло Мелоне) разом з мешканцями, рятуючи власне життя, втекли у дальні гірські села в межиріччях Олья та Мелья. Саме 1512 роком датують виникнення стінописів в невеличкій каплиці Святого Онофріо в Бовеццо. Було створено шість сцен з життя Св. Онофріо, три верхні пов'язують з авторством Джироламо Романіно, а три нижні — з Мелоне («Причастя», «Смерть Св. Онофріо», «Поховання святого»). Про це свідчать малий досвід митця та більш архаїчна манера виконання, логічні для молодого художника.

Відомо про контракт художника на створення фресок в катедральному соборі міста Кремона. Він працював там з 1516 року до 1518 з умовою створити стінописи, кращі за твори Бокаччо Бокаччіно. Після виконання двох перших фресок ("Втеча в Єгипет " і «Винищення немовлят») була скликана комісія для оцінки якості творів. Фрески сприйняли схвально, і Альтобелло виконав чергову фреску «Таємна вечеря», де залишив гордовитий підпис «Altobellus Melonibus» як повноважний майстер. Цикл фресок в катедральному соборі мимоволі став зенітом художньої кар'єри провінційного митця, якому не судилося працювати в відомих мистецьких центрах Італії.

Багато запитань викликав портрет невідомого можновладця з обличчям вольовим, але спотвореним цинізмом, з важким поглядом маленьких, злих очей. Подано погруддя молодика в розкішних шатах і капелюшку, прикрашеному коштовною золотою прикрасою. Жорстокий вираз обличчя цілком співвідноситься з похмурим пейзажем на тлі, де розігралася гроза і похмуро крокують дві бідолашні постаті. Довгий час портрет пов'язували як з різними художниками початку 16 толіття (найвідоміший з яких був сам Джорджоне), так і з претендентами-можновладцями, серед яких син-злочинець папи римського — Чезаре Борджіа. Але твір цілком укладається в стиль Альтобелло Мелоне. Позбавлене ніжності і м'якості — і суворе обличчя невідомої аристократки на тлі пагорба з фортечними мурами. Можливо, ми знали б більше, аби не загублене ім'я пані, яку пов'язують з зображенням Альди Гамбари.

Митець надалі працював по замовам церков, але більше як художник-станковіст. Серед творів цього періоду — триптих «Мадонна з немовлям та Архангел Рафаїл і Товія та янгол». Триптих давно розділено на окремі панелі, « Товія і янгол» перейшли в Ашмолеан музей, Оксфорд, "Мадонна на троні " — в університет Міссурі, США.

Дату смерти митця окреслюють третім травня 1543 року.

Галерея

( ?), 1513, Академія Каррара, Бергамо
« Шлях на Голгофу», Національна галерея (Лондон)
( Альда Гамбара ?), Пінакотека Брера, Мілан

Вибрані твори

« На шляху до Емауса», Національна галерея (Лондон)

« Мадонна з немовлям і Іваном Хрестителем», 1510, Академія Каррара, Бергамо
« Поклоніння немовляті Христу», 1510, Цюрих, Кунстхаус
« Мадонна з немовлям», Пінакотека Амброзіана, Мілан
« Оплакування Христа», 1512, Пінакотека Брера, Мілан
« Преображення Господнє», Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
« Прортрет невідомого аристократа» (Цезар Борджа ?), 1513, Академія Каррара, Бергамо
« Прортрет невідомої пані» (Альда Гамбара ?), Пінакотека Брера, Мілан
« Товія і янгол», Ашмолеан музей, Оксфорд
«Коханці», Дрезденська картинна галерея
«Коханці», Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
« Поклоніння Христу-немовляті», Мілан
« Шлях на Голгофу», Національна галерея (Лондон)
" Оплакування Христа ", Брешія
« На шляху до Емауса», Національна галерея (Лондон)
триптих «Мадонна з немовлям та Архангел Рафаїл і Товія та янгол».
« Подорож Святої Єлени до Ерусалиму», приватна збірка
Фрески катедрального собору в Кремоні, 1616–1618 рр, (« Втеча Святої Родини в Єгипет», « Винищення немовлят», «Таємна вечеря», « Омовіння ніг апостолів», "Моління про чашу ", "Взяття Христа під варту ", « Христос і Кайафа»)
"Поклоніння пастухів ", перенесена фреска, Пінакотека Брера, Мілан
« Воскресіння Христове», привант. збірка
" Мадонна з немовлям ", 1522, Академія Каррара, Бергамо
« Мадонна з немовлям, Св. Іван Хреститель і Св. Миколай», Кремона, Музей Цивіко ала Понцоне

Див. також

Джерела

Mina Gregori, Altobello e G. Francesco Bembo, in «Paragone», VIII, 93, 1957;
Mina Gregori, Altobello Melone, in I Campi e la cultura artistica cremonese del Cinquecento, catalogo della mostra a Cremona, Electa, Milano, 1985;
Marco Tanzi, Riflessioni sull'attività di Altobello Melone dopo il 1520, in «Studi e bibliografie 3», «Annali della Biblioteca Statale e Libreria Civica di Cremona», xxxvii/1, Cremona, 1986
Francesco Frangi, Sulle tracce di Altobello giovane, in «Arte Cristiana», 729, 1988
Харальд Маркс, «Обзор Дрезденской картинной галереи старых мастеров», Дрезден, Фелькерфройндшафт, третье русское издание, 1986

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альтобелло Мелоне